Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ
“Про статус кримськотатарського народу”

Верховна Рада України:

• вважаючи права людини вищою політико-правовою цінністю сучасної цивілізації;
• поважаючи права та інтереси корінних народів і визнаючи існуючі в цій сфері міжнародні норми та стандарти;
• відзначаючи, що корінні народи вносять свій внесок в культурну різноманітність, соціальну та економічну гармонію людства, в міжнародну співпрацю та взаєморозуміння;
• маючи за мету створення умов стабільності і злагоди, необхідних для мирних і дружніх стосунків між представниками різних національностей, що проживають в Україні, та забезпечуючи їх реальне рівноправ'я;
• визнаючи прагнення кримськотатарського народу до збереження та розвитку своєї самобутності, традиційних інституцій, способу життя, мови та релігії в межах Української держави, де він проживає;
• базуючись на Декларації про державний суверенітет України, Акті про проголошення незалежності України, Декларації прав національностей;
• розвиваючи демократичні принципи та норми Конституції України,

Верховна Рада України приймає цей закон.

Стаття 1. Головні засади визначення статусу кримськотатарського народу

1. Закон визначає правовий статус кримськотатарського народу як корінного народу України.

2. Кримськотатарський народ є невід'ємною складовою частиною народу України.

3. Цей закон спрямований на інтеграцію кримськотатарського народу в українське суспільство та на збереження та розвиток кримськотатарським народом своєї власної етнічної ідентичності.

Стаття 2. Підстави для надання кримським татарам статусу корінного народу

1. Кримськотатарський народ є особливою категорією етнічних меншин, що проживають на території України.

2. Підставами визнання кримськотатарського народу корінним народом України є те, що:

• його історична батьківщина - територія, на якій він склався як етнос, повністю знаходиться в межах Української держави;
• він зберігає свою етнічну ідентичність, відмінну від ідентичності українського народу (титульного етносу) та національних меншин України, і прагне збереження та розвитку такої ідентичності;
• він є носієм самобутньої мови і культури;
• він зберігає і розвиває свої традиційні етнічні інтституції;
• він не має етнічно тотожної національної держави або батьківщини поза межами України;
• він самоіндентифікує себе в якості корінного народу України.

Етнічні групи, історична батьківщина яких знаходиться за межами України, і які мають етнічно тотожну національну державу, не вважаються корінними народами України. Їх права і інтереси гарантуються Конституцією, законодавством України, що забезпечує права національних меншин, договорами України з державами їх етнічного походження, а також відповідними міжнародними зобов`язаннями щодо забезпечення прав національних, етнічних, релігійних та мовних меншин.

Стаття 3. Основні принципи державної політики щодо кримськотатарського народу

Основними принципами державної політики щодо кримськотатарського народу як корінного народу України, є:

• встановлення нового типу відносин між державою та корінним народом, заснованих на визнанні його культурної та етнічної самобутності;
• забезпечення участі корінного народу в процесі прийняття рішень, що стосуються основ його життєдіяльності.

Стаття 4. Зобов’язання держави щодо репатріації кримськотатарського народу

1. Держава гарантує кримськотатарському народу повернення в Україну з місць його депортації.

2. Будь-які правові документи щодо обмеження розселення кримськотатарського народу в місцях традиційного проживання вважаються не чинними.

3. За умов неможливості надання представникам кримськотатарського народу, що повертаються з місць депортації, земельних ділянок місцевими радами, держава гарантує надання таких ділянок з державного резервного фонду.

4. Права кримськотатарського народу як депортованого народу визначаються окремим законом України.

Стаття 5. Реєстрація осіб, які належать до кримськотатарського народу

1. Представники кримськотатарського народу реєструються в Державному реєстрі кримськотатарського народу. Така реєстрація здійснюється на добровільних засадах.

2. Положення про Державний реєстр кримськотатарського народу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Представництво кримськотатарського народу у виборних органах влади та місцевого самоврядування

1. Кримськотатарський народ має право на гарантоване представництво у Верховній Раді України, Верховній Раді та органах місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим.

2. Представництво кримськотатарського народу у Верховній Раді України гарантується кількістю депутатів, що дорівнює не менше 1% від загальної кількості народних депутатів України.

3. Представництво кримськотатарського народу у Верховній Раді Автономної Республіки Крим гарантується кількістю депутатів не меншою ніж 20% від загальної кількості депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

4. Представництво в органах місцевого самоврядування має бути пропорційним відсотку кримськотатарського населення на території, в межах якої діє відповідний орган.

Стаття 7. Право рівного доступу до державної служби

1. Представники кримськотатарського народу мають право рівного з представниками інших національностей доступу до державної служби, а також до служби в структурах, створених органами місцевого самоврядування.

2. Будь-які обмеження щодо такого доступу неприпустимі.

3. Посадові та службові особи, винні в порушенні цього права, несуть відповідальність згідно законодавству України.

Стаття 8. Традиційні інституції кримськотатарського народу

Кримськотатарський народ має право на збереження власних традиційних інституцій, якщо вони не суперечать законодавству України та загальновизнаним принципам в сфері прав людини.

Стаття 9. Представницькі органи кримськотатарського народу

1. Вищим представницьким органом кримськотатарського народу, що представляє його інтереси, є з'їзд народу - Курултай.

2. Постійним повноважним представницьким органом кримсько-татарського народу, що діє між сесіями Курултаю, є Меджліс.

3. Представництво інтересів кримськотатарського народу на регіональному та місцевому рівнях здійснюють місцеві меджліси.

4. Меджліс здійснює консультативно-дорадчі функції при прийнятті органами державної влади усіх рівнів рішень, які стосуються прав та інтересів кримськотатарського народу.

5. Представники Меджлісу беруть участь у розробці та реалізації законодавстава, державних та республіканських програм та заходів щодо життєдіяльності та розвитку кримськотатарського народу, його репатріаціїї та відновлення прав, порушених у зв’язку з насильницькою депортацією.

6. Меджліс готує щорічні звіти про стан дотримання прав корінного народу та подає їх Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

7. Процедури формування і діяльності представницьких органів кримськотатарського народу встановлюються самим народом.

8. Представницькі органи кримськотатарського народу мають право вільно встановлювати і підтримувати стосунки з кримськими татарами та їх об'єднаннями за межами України, отримувати від них допомогу для вирішення питань економічного, соціального і культурного розвитку народу, брати участь в діяльності міжнародних організацій відповідно до законодавства України та міжнародних угод.

9. Припинення діяльності цих представницьких органів можливе лише на підставі судового рішення.

Стаття 10. Державна підтримка збереження та розвитку культурної ідентичності кримськотатарського народу

Держава гарантує кримськотатарському народові:

• повагу до його етнічної, культурної та релігійної самобутності;
• державну підтримку відновлення, збереження та розвитку його культурної спадщини;
• охорону пам'яток його історії та культури;
• підтримку системи освіти кримськотатарською мовою, а також викладання його історії та культури в державних учбових закладах;
• офіційне визнання його національних свят;
• право на використання, поряд з державною, власної символіки;
• право на використання в Автономній Республіці Крим топонімики, що пов'язана з історією та культурою кримськотатарського народу, поряд з існуючою топонімікою.

Стаття 11. Використання кримськотатарської мови в Автономній Республіці Крим

Кримськотатарська мова в Автономній Республіці Крим може використовуватись в усіх сферах суспільного життя поряд з державною мовою.

Стаття 12. Обсяг прав кримськотатарського народу та його представницьких органів

1. Обсяг прав кримськотатарського народу з питань, не врегульованих цим законом, не може бути меншим, ніж обсяг прав національних меншин в Україні.

2. Реалізація кримськотатарським народом прав, визначених цим законом, не може перешкоджати здійсненню своїх прав представниками інших національностей, що проживають в Україні.

3. Використання терміну “корінний народ” в цьому законі не означає набуття прав, ідентичних правам “народів” - суб‘єктів державотворення в міжнародному праві.

4. Статус кримськотатарського народу в Україні та інші питання, пов'язані з реалізацією кримськотатарським народом своїх прав, регулюється цим законом та іншими законодавчими актами України, ухваленими за участю представницьких органів кримськотатарського народу.