Crimean Tatars Центр інформації та документації кримських татар Державний прапор Укаїни
UKR | ENG | RUS Пошук:
Про нас
Новини та коментарі
Кримські Студії
Крим у дзеркалі української преси
Електронна бібліотека Центру інформації та документації кримських татар
Україна і кримські татари (офіційні документи, інформаційні матеріали)
Курултай кримськотатарського народу
Меджліс кримськотатарського народу
Авдет
Кримськотатарські громадські організації
Кримськотатарські інтернет-ресурси
Міжднародне право та українське законодавство у сфері захисту прав корінних народів, національних меншин і прав людини

ЗВЕРНЕННЯ
IV Курултаю кримськотатарського народу до Організації
Об’єднаних Націй, Організації по безпеці і співробітництву
в Європі, Ради Європи, Європейського Союзу

м. Сімферополь, 11 листопада 2001 р.

Ми, делегати національного з’їзду кримськотатарського народу, звертаємося до найбільш авторитетних і впливових організацій всього світу і Європи, частиною якої є наша Батьківщина – Крим, оскільки саме у ваших статутах, договорах і програмних документах закріплені і юридично захищені найбільш важливі моральні і правові цінності сучасного світу, в тому числі права людини і права народів.

Кримські татари – корінний народ кримського півострова, протягом понад двісті років піддавався різним формам утиску і репресій за національною ознакою, які в сучасному міжнародному праві визначаються як геноцид, расова дискримінація, апартеїд та інші злочини проти людяності. Кульмінацією цих насильств стала тотальна депортація кримськотатарського народу, здійснена радянським режимом в 1944 році.

Міжнародні організації вже достатньо добре ознайомлені з суттю і окремими аспектами проблеми поновлення прав кримськотатарського народу. Структури ООН, які займаються захистом прав людини, в тому числі прав корінних народів, Парламентська Асамблея Ради Європи, ОБСЄ брали участь в опрацюванні рекомендацій і реалізації програм, спрямованих на поліпшення становища кримських татар, які повертаються з місць депортації на свою історичну Батьківщину. Ми високо оцінюємо ці зусилля.

Разом з тим, становище, в якому знаходиться корінний народ Криму, не відповідає відомим стандартам в сфері забезпечення прав людини, які передбачені загальновизнаними міжнародно-правовими документами.

Ми вважаємо, що скоординована участь міжнародних організацій у комплексному врегулюванні кримськотатарської проблеми в Україні могла б стати прикладом ефективності норм міжнародного права у випадках, коли їх реалізація забезпечується своєчасним і послідовним залученням всіх механізмів, передбачених статутними документами міжнародних організацій і згодою держав, які підписали і ратифікували ці документи.

Коротко окреслюючи сфери, в яких необхідна негайна допомога міжнародного співтовариства кримськотатарському народові і українській державі, ми відзначаємо наступне:

  1. Кримськотатарський народ, який протягом століть мав свою національну державність, прирівняний в Україні до діаспори інших народів, що мають за її межами свої національні держави. Статус корінного народу, передбачений українською Конституцією, до цього часу не закріплений за кримськими татарами законодавчо, що дозволяє місцевим і центральним владам ігнорувати їх законні інтереси. Офіційне визнання і закріплення за ними статусу корінного народу забезпечить широке внутрішнє самоуправління кримськотатарського народу на своїй землі, не піддаючи сумніву територіальну цілісність і суверенітет української держави.

  2. Кримські татари, які перетворені у меншину на своїй землі в результаті геноциду і депортації, не представлені або представлені в державних органах і місцевому самоуправлінні Криму набагато нижче, ніж є їх частка в населенні півострова. Не дивлячись на багаточисленні звернення і пропозиції до парламенту України, конструктивне рішення до цього часу не прийняте і на виборах 2002 року кримськотатарський народ знову буде відсторонений від політичного представництва і участі в управлінні.

  3. Не дивлячись на визнання в Україні права на власність, питання про відшкодування збитків, нанесених депортацією, і справедливої компенсації за втрачене майно, в тому числі і на землю, забрану у кримських татар, до цього часу не розв’язане. Більш того, ця земля в процесі проведеної аграрної реформи передається і більшою частиною вже передана у власність повоєнним переселенцям.

  4. Кримськотатарська мова, що впродовж століть була офіційною мовою незалежної держави і навіть в радянський період до депортації 1944 року була визнаною і використовувалася в якості однієї з державних в Криму, не визнається Конституцією АРК в якості офіційної мови, що забирає у кримськотатарської мови історичну перспективу.

  5. Культурний спадок кримськотатарського народу до цього часу перебуває під загрозою знищення, не приймаються належні заходи для того, щоб кримськотатарський народ сам мав можливість його зберігати і розвивати. Кримські татари не можуть погодитися з тим, що контроль над освітою, розвитком мови і культури корінного народу залишається в руках осіб, далеких від них і навіть вороже налаштованих стосовно кримськотатарського народу. Нерідкі випадки антикримськотатарської пропаганди в навчальних закладах, книгах, художніх творах, засобах масової інформації.

Все це дає можливість зробити висновок про продовження здійснюваної національної дискримінації цілого народу, хоча не завжди ця дискримінація є наслідком свідомої політики або позиції органів державної влади України, а нерідко-наслідком відсутності належної уваги з боку держави. Це дає підстави сподіватися на те, що допомога міжнародного співтовариства, який має досвід, навики і ресурси для вирішення подібних проблем, може бути з вдячністю сприйнята не лише кримськими татарами, але й українською державою. Ми просимо Вас проявити ініціативу і запропонувати таку допомогу. На наш погляд, це дозволило б не тільки поліпшити становище кримськотатарського народу і стимулювати демократичний вибір України, але й зміцнити міжнародний правовий порядок і мир в регіоні, стати важливим прецедентом для багатьох інших країн і народів.

Прийнято на першій сесії IV Курултаю
кримськотатарського народу