ЗВЕРНЕННЯ
IV Курултаю кримськотатарського народу
до демократичної громадськості України

м. Сімферополь, 10 листопада 2001 року

Шановні співгромадяни, друзі!

Масове повернення кримських татар на свою історичну Батьківщину, звідки вони були депортовані тоталітарним комуністичним режимом в травні 1944 р., прийшлося на непрості роки відродження і становлення суверенної Української держави.

Сьогодні всі, хто не обтяжені амбіційно-шовіністичними поглядами, погоджуються з головним підсумком минулого десятиліття: незалежна Україна відбулася. Для серйозних політиків за цей час стали очевидні значимість і вага кримськотатарського фактору в Україні.

Рада Європи, Парламентська Асамблея вважають, що відношення суверенної України до вирішення комплексу проблем, пов’язаних з поверненням, облаштуванням кримськотатарського народу і забезпеченням його політичних, соціально-економічних прав є невід’ємною частиною процесів, які характеризують демократичні перетворення в країні.

Європейські країни, США і Канада, не обмежуючись співчуттям і розумінням наших проблем, достатньо активно приймають участь в Програмі Розвитку та інтеграції Криму (програма ПРІК ООН).

Зарубіжна моральна та матеріальна підтримка кримських татар, на жаль, всередині країни не знаходить належного розуміння. І справа не тільки в недостатньому рівні фінансування програми повернення і облаштування депортованих (близько 10%) від потреби, але і в торпедуванні певними політичними силами тих заходів і проектів, в тому числі законодавчих, які не потребують значних ресурсів. Через парламент України практично не проходять правові акти, направлені на вирішення проблем кримськотатарського народу. І головна протидія виходить від лівих сил. Комуно-більшовики і їх послідовники в Україні завжди заперечували покаяння, як моральну категорію. Їх політика полягає в придушенні малочисельних народів, в асиміляції малих етносів.

Але кримські татари в масі своїй не пов’язують свої уявлення про нову суверенну Україну з минулим тоталітарним відношенням до себе і розуміють, що, на щастя, в нашій країні активно діють здорові, політично моральні сили, які поділяють їх надії і прагнення. Якраз в практичних справах демократичних сил, які протистоять лівому реваншу, прагнуть подолати кризу і здійснити економічні реформи, намагаються вирішити безліч проблем, які дісталися в спадок як результат перебування в складі радянської імперії, – ми бачимо контури майбутнього України як квітучої держави.

У нашого народу є ще інші “привілеї”: рівень смертності вище, ніж у решти населення, майже повальне безробіття і необлаштованість, низьке, значно нижче свого інтелектуального потенціалу, освіти і практичного досвіду, представництво в органах влади і управлінській ланці.

Ми бачимо завдання Курултаю, вищого представницького і повноважного органу кримськотатарського народу, в подоланні гіркої спадщини тоталітаризму. Ми хочемо на землі наших предків визначити правову форму свого існування як самобутнього народу , який мав багатовікову державність.

І сьогодні, як колись, коли кримськотатарський рух тісно співпрацював і спирався на світову громадськість і дисидентів, ми розраховуємо на співпрацю, розуміння наших проблем і надій всіма демократичними силами України.

Зі своєї сторони ми заявляємо про наш твердий намір підтримати прагнення українського народу до демократії й суверенітету.

Тільки разом ми зможемо побудувати квітучу, демократичну, європейську державу!

Прийнято на першій сесії IV Курултаю
кримськотатарського народу