Інформаційне повідомлення про проведення п’ятої сесії
Курултаю кримськотатарського народу

22 – 24 грудня 2006 року у Сімферополі відбулася п’ята сесія IV вищого представницького органу кримськотатарського народу – Курултаю, делегати якого обираються кримськими татарами з терміном повноважень на п’ять років.

Упродовж трьох днів делегати Курултаю розглянули найбільш актуальні проблеми, пов’язані з поверненням, облаштуванням та відновленням прав кримських татар. Затвердивши порядок денний п’ятої сесії Курултаю, його делегати обговорили звіт Голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва за період з дня проведення попередньої (четвертої) сесії Курултаю (9-11 грудня 2005 року), а також розглянули та прийняли рішення з наступних питань порядку денного, зокрема:

- про освіту кримськотатарською мовою,

- про діяльність Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків,

- про внесення змін до "Положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу".

Найбільш тривалі дискусії, як і очікувалося, відбулися навколо питань, пов’язаних з катастрофічним положенням безземельних кримських татар, а також при обговоренні запропонованих змін до "Положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу". 

Делегати Курултаю зазначили, що в умовах, коли державою не встановлені правові механізми наділення землею кримських татар, які повертаються з місць виселення, прийняття закону щодо посилення кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земель не сприятиме стабілізації громадсько-політичної ситуації в Криму.

Ухваленням нової редакції "Положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу" практично наданий старт виборчій кампанії делегатів нового скликання Курултаю. Згідно прийнятого рішення з цього питання, вибори делегатів V Курултаю кримськотатарського народу проводитимуться у 2007 році за двоступеневою системою на пропорційній основі.

Нижче надаються прийняті п’ятою сесією IV Курултаю кримськотатарського народу постанови та рішення з розглянутих питань.

Центр інформації
та документації кримських татар

Постанова
Курултаю кримськотатарського народу
Про організацію заходів, присвячених 20-річчю подій у Москві влітку 1987 року

В 2007 році виповнюється 20 років з часу проведення кримськими татарами влітку 1987 року в Москві масових акцій протесту з вимогами повернення кримськотатарського народу на свою батьківщину та відновлення його законних прав.

Мужність і рішучість учасників акцій, апофеозом яких стало проведення багатоденних безперервних демонстрацій на Червоній площі, змусили кремлівську владу СРСР публічно визнати існування кримськотатарської проблеми  і розпочати переговори с представниками Національного руху кримських татар.

Безпрецедентні за всю історію радянської держави акції протесту кримських татар, що відбувалися влітку 1987 року у центрі столиці СРСР, стали об’єктом уваги всієї світової спільноти і однією з центральних тем провідних засобів інформації. Ці акції суттєво сприяли зростанню і активізації демократичного руху в СРСР, що призвів через декілька років до ліквідації тоталітарного комуністичного режиму і демонтажу радянської імперії.

Беручи до уваги велику значущість подій у Москві влітку 1987 року як для кримськотатарського народу, так і для демократичного руху в колишньому СРСР,

Курултай кримськотатарського народу постановляє:

Меджлісу кримськотатарського народу:

1. Створити Організаційний комітет з підготовки і проведення заходів, присвячених 20-річчю акцій кримських татар за повернення і відновлення національних прав у Криму, проведених у Москві влітку 1987 року.

2. Затвердити розроблений Організаційним комітетом План заходів і опублікувати його в засобах масової інформації.

Прийнято на п’ятій сесії
ІV Курултаю кримськотатарського народу
м. Сімферополь,
24 грудня 2006 року.

Постанова
Курултаю кримськотатарського народу
Про звернення співвітчизників – мешканців створюваних поселень компактного облаштування

На адресу делегатів п’ятої сесії IV Курултаю кримськотатарського народу звернулися з колективним зверненням співвітчизники – мешканці поселень компактного облаштування, що створюються – у зв’язку з прийняттям Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про посилення відповідальності за самовільне заняття земельної ділянки”.

В умовах, коли державою не встановлені правові механізми виділення землі кримським татарам, котрі повертаються з місць виселення, прийняття згаданого закону є ще одним свідченням відкритого ігнорування Українською державою необхідності відновлення прав кримськотатарського народу і загрожує соціальним вибухом і дестабілізацією громадсько-політичної ситуації в Криму.

У зверненні співвітчизників, а також у виступах делегатів Курултаю справедливо зазначається, що поряд з відвертою дискримінацією кримських татар у наділенні їх землею, органами місцевого самоврядування здійснюється масова роздача земель організаціям і фізичним особам, включаючи іноземні.  

Виходячи з вищевикладеного і з метою недопущення на території Криму будь-яких насильницьких дій

Курултай кримськотатарського народу постановляє:

1. Визнати ситуацію з виділенням землі кримським татарам як катастрофічну і таку, що може призвести до крайніх форм протистояння між кримськими татарами, котрі повертаються на свою Батьківщину, і органами державної влади України.

2. Доручити Меджлісу кримськотатарського народу:

2.1. невідкладно звернутись до Ради Європи і Організації з Безпеки і Співробітництва в Європі, членом яких є Україна, а також до Комісара  Європейського Союзу з прав людини із закликом створити спеціальні Робочі групи з вивчення стану забезпечення прав кримськотатарського народу і здійснення заходів із запобігання новому насиллю у зв’язку з введенням в силу Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про посилення відповідальності за самовільне заняття земельної ділянки”;

2.2. провести спеціальні зустрічі з Президентом України, Головою Верховної Ради України і Прем’єр-міністром України з обговорення пошуку механізмів справедливого виділення кримським татарам землі і запобігання насиллю при вирішенні питань, пов’язаних з забезпеченням прав кримськотатарського народу.

3. Регіональним і місцевим меджлісам, депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим і місцевих органів самоврядування, обраним за рекомендацією і підтримки Курултаю і місцевих меджлісів, у своїй діяльності приділяти питанням виділення землі кримським татарам першочергове значення.

Прийнято на п’ятій сесії
IV Курултаю кримськотатарського народу,
м. Сімферополь,
24 грудня 2006 р.

Рішення
Курултаю кримськотатарського народу
Про інформацію Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду 
кримськотатарського народу  і подолання його наслідків

Розглянувши інформацію Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків про виконану роботу з грудня 2005 року по грудень 2006 року

Курултай кримськотатарського народу вирішив:

1. Інформацію Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків про виконану роботу з грудня 2005 року по грудень 2006 року взяти до відома.

2. Затвердити "Положення про Спеціальну комісію Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків" (додається).

3. Затвердити Спеціальну комісію з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків в наступному складі:

1. Джемілєв Мустафа – голова комісії,

2. Чубаров Ельвєдін – заступник голови комісії,

3. Куркчи Юсуф – заступник голови комісії,

4. Авамілєва Еміне – член комісії,

5. Адільсеітов Рефат– член комісії,

6. Бекіров Надір – член комісії,

7. Бекірова Гульнара – член комісії,

8. Возгрін Валерій – член комісії,

9. Ізедінов Ізет – член комісії,

10. Кадиров Сінавер – член комісії,

11. Каджаметова Сафурє – член комісії,

12. Кайбуллаєв Шевкет – член комісії,

13. Куртієв Рефат – член комісії,

14. Мамутов Бекір – член комісії,

15. Меметов Шевкет – член комісії,

16. Мустафаєв Айдер – член комісії,

17. Озенбашли Мерьєм – член комісії,

18. Османов Лютфі – член комісії,

19. Сеітбекіров Ельдар – член комісії,

20. Фаріков Ельдар – член комісії,

21. Хамзін Алі – член комісії,

22. Червонная Світлана – член комісії.

Прийнято на п’ятій сесії
ІV Курултаю кримськотатарського народу,
м. Сімферополь,
24 грудня 2006 року

Положення
Про Спеціальну комісію Курултаю з вивчення геноциду
кримськотатарського народу і подолання його наслідків

I. Загальні положення

1.1. Спеціальна комісія Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу і подолання його наслідків (далі Спеціальна комісія) – виборний орган Курултаю кримськотатарського народу (далі Курултай).

У своїй діяльності Спеціальна комісія підзвітна Курултаю, керується його рішеннями і даним Положенням.

1.2. Спеціальна комісія взаємодіє з Меджлісом кримськотатарського народу та іншими органами Курултаю згідно з рішеннями Курултаю та даним Положенням.

1.3. Положення про Спеціальну комісію приймається Курултаєм.

1.4. Місце знаходження Спеціальної комісії – м. Сімферополь (Акъмесджит ш.).

2. Формування і структура

2.1. Персональний склад Спеціальної комісії  затверджується Курултаєм.

2.2. Голова Спеціальної комісії і його заступники затверджуються рішенням Курултаю за поданням членів Спеціальної комісії.

2.3. Голова Спеціальної комісії, а в його відсутність заступники голови Спеціальної комісії (за дорученням Голови):

– організують діяльність Спеціальної комісії;

– представляють Спеціальну комісію на засіданнях Меджлісу кримськотатарського народу та його Президії, інших органів Курултаю, а також у взаємовідносинах з іншими організаціями та установами;

– підписують протокол засідання Спеціальної комісії;

– контролюють виконання рішень Спеціальної комісії.

2.4. Засідання Спеціальної комісії проводяться у разі необхідності, але не менше ніж один раз на два місяці і правомочні, якщо в них беруть участь більше половини членів Спеціальної комісії.

Рішення Спеціальної комісії приймаються більшістю голосів числа учасників засідання.

2.5. Спеціальна комісія може створювати Експертні ради, в роботі яких беруть участь запрошені спеціалісти.

Експертні ради надають Спеціальній комісії свої рекомендації і висновки з питань і тем, запропонованих для вивчення.

Члени Експертних рад беруть участь у засіданнях Спеціальної комісії з правом дорадчого голосу. 

3. Напрямки діяльності і повноваження

3.1. Основним завданням Спеціальної Комісії є діяльність, скерована на:

– визнання міжнародною спільнотою, парламентами і урядами України та інших держав актом геноциду депортацію кримськотатарського народу 18 травня 1944 року, десятиріччя насильницького утримання кримських татар у місцях вигнання і пов’язаних з цими злочинами руйнівних наслідків у природному розвитку Криму і його корінного народу;

– здійснення заходів з подолання наслідків геноциду.

3.2. Виходячи з основного завдання, Спеціальна Комісія здійснює наступну діяльність:

- організовує свою роботу, затверджує структуру і здійснює контроль над діяльністю підрозділів і окремих членів Спеціальної комісії з виконання прийнятих ними рішень;

- створює інформаційну базу, збирає, зберігає і використовує документи і матеріали, які свідчать про геноцид;

- проводить інформаційну діяльність, направлену на роз’яснення спільноті основного завдання і результатів роботи Спеціальної комісії, ознайомлення з історією і наслідками геноциду;

– залучає до своєї роботи представників громадськості, молоді і учасників Кримськотатарського національного руху;

- взаємодіє з державними органами та організаціями з питань вивчення та оцінки геноциду кримськотатарського народу;

– вивчає світовий досвід визнання геноциду, здійснює співробітництво з міжнародними організаціями, дослідниками і експертами, що займаються питаннями геноциду;

- представляє Курултаю звіт, а Меджлісу кримськотатарського народу і Ревізійній комісії Курултаю – інформацію про свою роботу;

- розслідує факти скоєння злочинів по відношенню до окремих осіб або груп кримських татар в рамках політики геноциду кримськотатарського народу, документує їх, вимагає притягнення винних до відповідальності;

- складає  політично-юридичний документ, який обґрунтовує скоєний над кримськими татарами акт геноциду на основі зібраного архівного матеріалу і проведення досліджень;

- протокольно оформлює результати своїх засідань.

4. Забезпечення діяльності Спеціальної комісії

4.1. Матеріальні, фінансові і технічні засоби, необхідні в діяльності Спеціальної комісії, надаються згідно рішень Курултаю.

Затверджено на п’ятій сесії
ІV Курултаю кримськотатарського народу
м. Сімферополь,
 24 грудня 2006 року

Президенту України
В. А. Ющенку

Звернення
Курултаю кримськотатарського народу у зв’язку
з випадками заборони в’їзду  репатріантам – кримським татарам в Україну

Починаючи з 2005 року, почастішали випадки заборони в’їзду репатріантам – кримським татарам – громадянам Республіки Узбекистан та інших держав СНД, - які повертаються на постійне проживання до Криму. Такі факти, що спостерігаються в пунктах пропуску на російсько-українському кордоні, Державна прикордонна служба пояснює тим, що кримські татари, котрі бажають переїхати на постійне місце проживання в Україну, вважаються іноземцями. Тому, згідно  ст. 7 Закону України " Про імміграцію”, їм необхідно мати дозвіл на імміграцію, виданий Посольством України в державах їх перебування. 

До цієї ситуації репатріанти – кримські татари безперешкодно повертались до Криму згідно ст. 3 Бішкекського документу - " Угоди з питань, пов’язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів”, яка була пролонгована в 2003 році за ініціативи України. Дозвіл на імміграцію репатріанти оформлювали вже безпосередньо в Криму згідно ст. 6. Закону України " Про імміграцію”.

Випадки заборони в’їзду в Україну репатріантам – кримським татарам дискредитують державну політику України по відношенню до кримськотатарського народу, грубо порушують положення Бішкекської угоди.

У зв’язку з цим Курултай кримськотатарського народу звертається до Президента України з проханням особисто втрутитись у вирішення даної проблеми і вимагати від представників виконавчої влади при поверненні кримських татар до України:

– суворого дотримання положень Бішкекської документу - " Угоди з питань, пов’язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів”;

– виконання у повному обсязі умов  і порядку імміграції в Україну згідно з Законом України " Про імміграцію”.

Прийнято на п’ятій сесії
ІV Курултаю кримськотатарського народу,
м. Сімферополь,
24 грудня 2006 року