"Вісник Національного Руху кримських татар" – перше напівлегальне
періодичне видання Національного Руху кримських татар за радянські часи

Завдяки масовим акціям кримських татар, що відбулися влітку 1987 року на Красній площі у Москві, кримськотатарська проблема, що до того іноді висвітлювалася виключне зарубіжними засобами масової інформації, прорвалася на шпальти радянських газет. Але згадаймо ті часи. Комуністична партія – стрижень радянського режиму – повністю зберігала тотальний контроль за всіма сферами життєдіяльності суспільства. І хоча вже Генсеком Михайлом Горбачовим була проголошена перебудова, однак невдовзі стало зрозумілим, що компартійна система намагається обмежитися лише окремими новаціями, які б не зашкодили самій природі та суті побудованого за десятиріччя авторитарного режиму. Особливо такі підходи тодішньої влади проявлялися у сфері міжнаціональних відносин, зокрема щодо вирішення кримськотатарської проблеми. Влада не тільки відмовлялася обговорювати питання щодо повернення кримськотатарського народу з місць вигнання на свою Батьківщину, але й намагалася виправдати злочинні акції своїх попередників по відношенню до народів, яких було піддано насильницькій депортації. Шпальти радянських газет, радіо та телевізійний ефір заполонили відверта брехня та нові звинувачення кримських татар щодо їх "нелояльності та ворожості радянській батьківщини". В таких умовах Національний рух кримських татар, за ініціативою Мустафи Джемілєва, який нещодавно (в грудні 1986 року) вийшов на свободу, сформулював нову задачу – створення періодичного видання, яке мало надавати об'єктивну інформацію про боротьбу кримськотатарського народу за повернення на рідну землю та поновлення своїх прав.

Рішення про заснування "Вісника Національного Руху кримських татар" було прийнято на засіданні Центральної ініціативної групи 6 жовтня 1987 року. Вирішення практичних питань, пов'язаних з виходом першого де-факто напівлегального (оскільки офіційна реєстрація такого видання в ті часи було нереальним), було покладено на Всесоюзну нараду представників ініціативних груп Національного Руху кримських татар, яка відбулася 23-24 квітня 1988 року.  Учасники наради, заслухавши доповідь Мустафи Джемілєва, схвалили попереднє рішення Центральної ініціативної групи про заснування "Вісника..." та визначилися з датою виходу першого номера.

"Вісник Національного Руху кримських татар" вийшов всього трьома номерами. Причинами призупинення виходу подальших номерів стали динамічні події навколо кримськотатарської проблеми, що вимагали від Мустафи Джемілєва та інших активістів Кримськотатарського національного Руху зосередити зусилля на організації практичних заходів по подальшому удосконаленню діяльності ініціативних груп. З середини 1988 року – на початку 1989 року   все більш і більш кримських татар, не дочекавшись якихсь позитивних кроків з боку державних органів, самостійно, явочним порядком,  почали повертатися до Криму. Отже, стало очевидним необхідність перенесення центру боротьби за відновлення прав кримськотатарського народу до Криму, де відбувалися основні події.

Три номери "Вісника...", що розійшлися 18 років тому невеликими тиражами у машинописному вигляді, зберігаються в поодиноких екземплярах та стали недоступними для широкого кола сучасних дослідників. Саме тому "Кримські студії", розміщуючи тексти "Вісника...", тим самим надають можливості сучасникам ознайомитися ще з одним важливим документальним джерелом з історії боротьби кримськотатарського народу за поновлення своїх прав.

Тексти "Вісника..." надаються мовою оригіналу та з збереженням орфографічних та інших особливостей тексту.

Центр інформації
та документації кримських татар