Crimean Tatars Центр інформації та документації кримських татар Державний прапор Укаїни
UKR | ENG | RUS Пошук:
Про нас
Новини та коментарі
Кримські Студії
Крим у дзеркалі української преси
Електронна бібліотека Центру інформації та документації кримських татар
Україна і кримські татари (офіційні документи, інформаційні матеріали)
Курултай кримськотатарського народу
Меджліс кримськотатарського народу
Авдет
Кримськотатарські громадські організації
Кримськотатарські інтернет-ресурси
Міжднародне право та українське законодавство у сфері захисту прав корінних народів, національних меншин і прав людини

Рішення Курултаю кримськотатарського народу
“Про ситуацію, яка склалася навколо Закону України “Про відновлення прав осіб,
депортованих за національною ознакою”

24 червня 2004 року Верховна Рада України 380 голосами  народних депутатів  України (при необхідних 226 голосах) ухвалила Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”.

Після парламентських слухань у квітні 2000 року на тему “Проблеми законодавчого врегулювання і реалізація державної політики із забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну” ухвалення даного Закону стало наступним реальним вкладом парламенту України на шляху законодавчого забезпечення відновлення прав кримськотатарського народу.

Розгляду на сесії Верховної Ради України  законопроекту “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”, передувала довга і копітка робота, спрямована на подолання усталених стереотипів і підходів до кримськотатарської проблеми  серед частини народних депутатів  і керівників органів державної виконавчої влади. У роботі над законопроектом разом з його авторами брали участь провідні спеціалісти в області міжнародного права і діючого українського законодавства. В ході цієї роботи були детально розглянуті всі проекти законів, які поступили на адресу Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, щодо відновлення прав кримськотатарського народу і осіб інших національностей, котрі потерпіли від насильницької депортації. Особливу увагу було приділено варіанту законопроекту, який підготувала  Робоча група Меджлісу кримськотатарського народу.

Як результат  численних консультацій у профільних Комітетах Верховної Ради України і домовленостей з депутатськими фракціями  і групами Верховної Ради України, а також з Кабінетом Міністрів України  на розгляд Верховної Ради України був винесений варіант, у якому передбачені правові механізми розв’язання тих проблем, щодо яких вдалося досягти взаєморозуміння і підтримки. До них, перш за все, належали питання реабілітації кримськотатарського народу, національних меншин і осіб, депортованих з території  України, механізму компенсації  вилученого в результаті насильницької депортації житла та іншого майна, а також державні гарантії повернення і облаштування депортованих осіб та членів їх сімей.

В той же час, за рамками варіанту законопроекту, проголосованого народними депутатами України, залишився цілий ряд важливих питань, без вирішення яких процес відновлення прав кримськотатарського народу не можна вважати завершеним. Тим не менше, ухвалений Закон “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”, у разі підписання його Президентом України і набуття чинності  можна розцінювати як перший крок правового врегулювання процесу відновлення прав кримськотатарського народу і осіб інших національностей, депортованих з території України.

На жаль, цього не сталося, бо Президент України, висловивши незгоду щодо цілого ряду  принципових положень ухваленого Закону, повернув його для нового розгляду Верховною Радою України. В число зауважень Президента увійшов ряд питань, з яких після довгих дискусій  було знайдено порозуміння у законодавчому органі України – Верховній Раді.

Такі різні підходи вищих органів державної влади України в питаннях відновлення прав кримськотатарського народу свідчить про відверте небажання частини українських політиків і посадових осіб у вищих ешелонах влади вирішувати їх єдино можливим шляхом -  через прийняття нових нормативно-правових актів, спрямованих на подолання наслідків злочину, здійсненого тоталітарним режимом. Цинічним є і те, що таку позицію вони продемонстрували у рік 60-річчя насильницької депортації кримськотатарського народу зі своєї Батьківщини. Про координацію зусиль противників відновлення прав кримськотатарського народу свідчить і той факт, що кілька днів тому, під час  формування  порядку денного чергової сесії ВР України, фракція  комуністів в парламенті України наполягла на тому, щоб законопроект “Про статус кримськотатарського народу” не був включений для розгляду на поточній сесії.

В ситуації, що склалася, Курултай кримськотатарського народу доручає Меджлісу кримськотатарського народу:

1. Продовжити роботу з підготовки і внесення через народних депутатів України на розгляд Верховної Ради України законопроектів, спрямованих на відновлення прав кримськотатарського народу.

2. Посилити роботу, спрямовану на ознайомлення спільноти як в Україні, так і за її межами з процесом законодавчого врегулювання проблем з відновлення прав кримськотатарського народу.

3. Продовжити діалог і співпрацю з міжнародними організаціями з метою їх активного залучення в процес прийняття Україною нормативно-правових актів щодо відновлення прав кримськотатарського народу.

Прийнято на ІІІ сесії
ІV Курултаю кримськотатарського народу

м. Сімферополь,
12 вересня 2004 року.