СТЕНОГРАМА ОБГОВОРЕННЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ДНЯ СЕСІЇ РАДИ ЄВРОПИ
(Середа, 5 квітня 2000 року, 15.00)
Пункт 5. Репатріація та інтеграція кримських татар (доповідач Лорд Понсонбі,
доп. 8655, від імені Комітету з Міграції, Біженців і Демографії)
Раханский (Україна)
Попеску (Україна)
Сзінієї (Угорщина)
Зварич (Україна)
Цилевичс (Латвія)
Гросс (Швейцарія)
Стріжко (Україна)
Івински (Польща)
Прийняті поправки 1 та 2 до проекту рекомендацій.
Прийнято проект рекомендацій з поправками.
Прийнято проект регламенту.
ПРЕЗИДЕНТ: Третій та останній пунк цього дня присв’ячується обговоренню звіту
Лорда Понсонбі з репатріації та інтеграції кримських татар (документ 8655), від імені Комітету з міграції,
Біженців і Демографії.
Лорд Понсонбі (Великобританія) - Відкриваючи обговорення щодо звіту, я
повинен висловити свою вдячність Комітету з міграції, Біженців та Демографії, якій сьогодні раніше заслухав
виступи двох українських парламентаріїв, які мають різні погляди - Голові кримського парламенту Леоніда Грача
та Мустафи Джемілєва, - народного депутата Верховної Ради України та представника кримськотатарського народу.
Так що наші дебати доповнені інформацією, які вони надали раніше.
Більшість з присутніх знають історію кримських татар. Тим не менше, я хотів би
навести деякі її моменти. Майже 200 000 кримських татар було вислано у 1944 році через звинувачення Сталіним
у співробітництві з нацистами. У 1967 році Радянський Союз своїм наказом зняв з кримських татар всі звинувачення,
які були як тавро на їх імені, але рівно настільки, наскільки була зацікавлена у цьому радянська влада.
Перед 1989 роком, кримскотатарский народ, включаючи Мустафу Джемілєва, здійснював
спроби повернутися на свою Батьківщину, але у той період здійснити це було доволі важко. Деякі за ці спроби
потрапляли за грати. Однак у 1989 році відбулися кардинальні перетворення, і урядом було розроблено програму
повернення кримських татар. До сьогодні, майже 260 000 кримських татар повернулися до Криму із загальної
чисельності 500 000 осіб, яких було розселено в Узбекистані та інших державах.
Зараз кримські татари складають 12% кримського населення. Велика кількість тих
кримських татар, хто повернувся відносно нещодавно, проживають у надзвичайно важких умовах. У вересні минулого
року я зумів відвідати лише ті поселення кримських татар, які розташовано поза містом Євпаторія. Мене супроводжував
народний депутат України А. Раханський, якого я радий бачити тут, який сьогодні також буде виступати.
Немає сумніву, що умови, в яких перебувать кримські татари, дуже тяжкі й необхідно
вживати термінових заходів. Дані, які наведено у звіті, не є вичерпними. Я не буду наводити усі цифри,
але хотів би відзначити, що 60 % кримських татар є безробітними, а багато з тих, хто знайшов роботу - чорнороби.
Більшість з тих, хто приїхав до Криму відносно процвітвітаючими высококваліфікованими спеціалістами, через відсутність
роботи за спеціальністю не в змозі підтримувати той рівень, якого вони досягли в Узбекистані перед поверненням
до Криму.
Дуже важливою для кримських татар є проблема вивчення рідної мови. Я відвідав
навчальну школу, де навчання детей відбувається кримськотатарскою мовою. Хоча лунає критика з приводу недостатньої
уваги щодо кримськотатарської мови, але я був свідком того, як її навчають у цій школі.
У мене залишалося тільки близько 4 хвилин, тому я хотів би сконцентрувати увагу
на трьох головних проблемах. Перша - громадянство, друга - політичне представництво, третє - права на землю.
Важливим є питання громадянства, і тут, на мою думку, воно представляє собою
так звану історію успіху. Особливо в контексті дебатів, які відбулися два дні тому, необхідно голосно і ясно
заявити, що українська влада домоглася великого успіху, і продемонструвала значне розуміння і толерантність
до процесу повернення кримських татар.
Інші організації, такі як Управління Верховного комісару ООН у справах біженців,
Міжнародна організація з міграції та ОБСЄ, без сумніву, також надали допомогу у цьому процесі. Тим не менш
україняський уряд є, без сумніву, головним надихачем
Інші організації, такі як Управління Верховного комисару ООН у справах біженцев,
Міжнародна Організація з Міграції та ОБСЄ, без сумніву, також надали допомогу щодо цього процесу. Тем не менше,
український уряд, без сумніву, є тим головним, хто надихає ініціативу у цій справі. Це було досягнуто завдяки
двустороній угоді з Узбекістаном, яка може слугувати взірцем для аналогічних двусторонніх угод з Росією та
іншими державами.
Я розумію, що подвійне громадянство є проблемою, але оскільки я походжу з
країни, становлення якої відбувалося набагато раніше, я зовсім не бачу у цьому проблеми. У нас у Великобританії
ставлення до подвійного громадянства є набагато м`якшим, але я розумію, що у молодій країні подвійне громодянство
може мати свої резонанси, які такі країни як моя можуть і не розуміти.
Існує проблема політичного представництва. У Верховній Раді України є два
представники кримськотатарського народа - кількість яка є справедливою у сенсі пропорціонольності - однак немає
жодного кримського татарина у Верховній Раді Криму, через те, що застосовується мажоритарна система виборів.
Пропонувалися і поправки, і інші різноманітні рішення для виправлення ситуації, однак нічого так і не було
прийнято. Я вважаю, Верховна Рада Криму може робити кроки у напрямі до більш пропорційної системи виборів,
або можливо, до створення якого-небуть представництва кримських татар у Верховній Раді Криму.
Я походжу з Великобританії, і там відносно цих ідей у мене існує протилежна
думка, через те, що у моїй країні я захищаю мажоритарну систему. Ця система має свої переваги, але вона покладає
відповідальність на політичні партії, щоб саме вони змогли забезпечити проведення виборів таким чином, щоб їх
кандидатаи представляли інтереси різних етнічних меншин. Якщо люди бажають захищати мажоритану систему, вони
повинні гарантувати, що їх політичні кандидати будуть представляти інтереси різних етнічних груп. Тим не менше,
незважаючи на те, що це може бути потрактованим як моє упередження, я убачаю, що кримська влада мусить знайти
рішення цих питань.
Дуже важливим питанням для кримських татар є право на землю, приватизація коопертивних
господарств. Вони налякані тим, що можуть втратити всі шанси, які у них були перед депортацією 1944 року, і
я дуже сподіваюсь, що влада врахує це виправдане хвилювання під час здійснення процесу приватизації.
Зараз у мене залишилося півхвилини, і на завершення я хотів би сказати, що економічні
потреби кримських татар є подібними до економічних потреб всіх людей, які живуть у Криму. Багато етнічних
груп живуть там, і всі вони стикаються із значними труднощями.
Я завершу свій виступ анекдотом. У мене є добрий друг, росіянин, коли він
був дитиною то проводив свої канікули у Криму кожного року, але відвідавши Крим у останні два-три роки, він
говорить, що більш ніколи не поїде туди відпочивати. Краще він буде відпочивати з родиною у Туреччіні ніж у
Криму, через те, що там дешевше і краще обслуговування.
Це - велика проблема, через те, що туризм підтримує кримську економіку. Це
проблема не тільки для влади у Криму, але й для кримськотатарського народу.
Ми зараз знаходимося далеко, в організації, яка приймає дуже важливі резолюції, і
потрібно усвідомити, що саме економічний розвиток набаго полегшав би долю всіх кримчан.
РАХАНСЬКИЙ (Україна). Я хотів би сказати, що в моєму виборчому окрузі
було 30 тисяч репатріантів. Український парламент сьогодні також обговорював кримськотатарску проблему.
Повернення кримських татар у цілому представляє собою проблему для всього міжнародного співтовариства. Існувало
чимало прецедентів у цій сфері. Багато інших репатріантів також повернулися до Криму, але було проведено небагато
досліджень з питань репатріації та її наслідків. Мене непокоїть питання щодо дій, пов’язаних з попередженням
міжетнічного конфлікту, який може виникнути внаслідок ускладнень такої репатріації. Недостатнімє фінансування
процесу репатріації кримських татар, й Україна, мабуть, залишилася наодинці з цією проблемою. Я вітаю рекомендації
Асамблеї щодо заохочення Банку Развитку стостовно пошуку шляхів надання дропомоги Криму для вирішення цієї проблеми.
ПРЕЗИДЕНТ.- Спасибі, пане Раханський. Наступний доповідач – пане Попеску.
ПОПЕСКУ (Україна). Кримськотатарська проблема не проста й не є предметом
занепокоєння тільки лише самих кримських татар. Кримські татари, які повертаються, стикаються з великими соціальними
та економічними проблемами. Однак у звіті немає жодного нагадування про ініші національності, які також були
вислані з Криму. Хоч у них часом зникали цілі села та й багато з тих людей, які жили в них, ніколи не повернуться.
А ті, хто повернулися раніше, не вимагали грошей. В Україні проживає багато національностей. Татари мають двох
своїх представників у парламенті. Якшо б скоротилася кількість членів парламенту, виникло б багато проблем,
і прийшлося би вводити квоти, аби гарантувати сумісність з конституційними гарантами недискріминації в представництві.
Я - за наданняя допомоги кримським татарам, але вважаю, що інші люди, які живуть в Україні, також повинні отримати
той же самий обсяг допомоги Я підтримую звіт із пропозиціями до нього письмовими та усними поправками.
ПРЕЗИДЕНТ.- Спасибі, пане Попеску. Наступний промовець – пан Сзінієї,
від імені Групи Європейської Народної Партії. СЗІНІЄЇ (Угорщина). - Протягом століття, яке тільки що закінчилися,
ми пережили великі успіхи та жахливі людські страждання. Пройшли дві світові війни, революції, геноцід та дві
диктатуры: комунізму та фашизму, котрі разом призвели до смерті й страждань мільйони людей, і ранам, деякі з
яких не загоїлися до наших днів.
Я радий, що маю привілею говорити від імені моеї групы. Ми в Центральній та
Східній Європі особисто пережили тему цього звіту, коли влада намагалася відшукати просте рішення проблеми
етнічної - або меншості. Вони зазвичай поміщали людей в вагони й відправляли далеко. Сталін якось сказав
відносно угорців, які жили біля підніжжя Східних Карпатських гір, котрі тепер належать Україні: "Угорська
проблема - тільки питання достатнього числа вагонів, які треба відшукати".
Кримські татари, які жили на Кримському півострові, зазнали теж саме. У 1944
році їх було вислано з Батькіщини до Узбекістану та Таджикістану, інших далекосхідних регіонів. В останні дні
комуністичного правління, перебудова відкрила шлях до їх повернення. Процес було також підкриплено рішенням
Верховної Ради СРСР у 1989 році щодо відновлення прав депортованих громадяг.
Репатріація була такою ж важкою, як й висилка. Щорічно, приблизно 50 тисяч
людей повертаються на свою батьківщину, але існує багато соціальных та економічних перешкод, такі як работа,
пошуки своєї ідентичности.
Спочатку політична мета кримських татар полягала в тому, щоб створити незалежну
державу - прагнення, від якого вони, насамкінець, відмовилися. Вони політично симпатизують уряду України й
вдячні за можливість репатріації. Ми високо оцінюємо кроки, які зробила Україна у питаннях врегулювання запитань
в Автономній Республіці Крим. Громадяни, котрі живуть там, мають самоуправління й право навчатися рідною
мовою, можливість зберегти свої звичаї та культуру. Ми підтримуємо бажання української влад, слідувати цим
шляхом, тому що завдяки цим правам, громадяни мають змогу знайти мир та щастя. Є й інші добрі приклади використання
такого підходу в Європі, наприклад, у південному Тіролі, на Аландських островах в Фінляндії й, пізніше, при
створення Шотландського парламенту та Уєльської Асамблеї.
Ми в Групі Європейської Народної Партії вітаємо чудовий звіт Лорда Понсонбі й
пропонуємо Асамблеї прийняти ці рекомендації. Проблема дуже актуальна тому, що аналогічні відносини є і
в сьогоднішній Європі, які також напружені. У світлі кризи в Косово, ми не можеми дозволити собі зволікання.
Ми також занепокоєнні положенням громодян Воєводини.
Страшна кримськотатарська історія є попередженням про побоювання щодо застосування
насильницького викоренення людей з їхньої батьківщини. Єдиний шлях запобігання або розв’язання напруження в
міжетнічних стосунках полягає в тому, щоб різним громадянам та меншинам надати можливість для створення автономії
та самоуправління. Народи-меншини, які не мають власних незалежних держав, не повинні піддаватися постійної дискріминациї.
Насамкінець я процітую угорського політичного діяча та філософа Іствана Бібо,
який майже п’ятдесят років тому сказав таке: "державана влада може поступово завойовувати передбачувану лояльність
меньшості, але лише настільки, наскільки ця влада буде мати сміливість надати цій меньшості права або можливість
самоуправління".
ПРЕЗИДЕНТ - спасибі, пан Сзінієї. Наступний доповідач – пан Зварич.
ЗВАРИЧ (Україна). У себе на батьківщині, я є членом партии Рух, інтереси
якої представляю у нашему парламенті. Наша позиція щодо кримських татар абсолютно ясна. Відносно коментаря
Лорда Понсонбі з приводу відповідальності політичних партій, хотів би відзначити, що Мустафу Джемілєва було
обрано до українського парламенту за списком Руху. Він був дев’ятим у нашому списку, що гарантувало його
обрання до парламенту.
Як член парламенту, який представляє Україну в цій високочтимій організації,
я маю висловити вдячність від імені української делегації за постановку данної проблеми, коли на першій план
було поставлено важке становище та людські страждання та страждання нації, котра була на межі зникнення. Це
лише підкреслює те, що Лорд Понсонбі нещодавно описав як "історію успеху" в Україні, - історію, про яку неможливо
було б дізнатися зі звіту Комітету з Моніторингу.
Я вдячний Комітету з Міграції, Біженцам і Демографії и доповідачу Лорду
Понсонбі за всебічний, добре підготовлений звіт, який не тільки адекватно підкреслює гостроту проблеми, але
й пропонує ряд короткотермінових і довготермінових заходів і шляхів її розв’язання.
На відміну від звіту щодо інстітуціональної реформи в Україні, яку ми нещодавно
обговорювали, і який, на мою думку, був абсолютно суб’єктивним і недостатньо зваженим, звіт з питань репатріації
та інтеграції кримських татар є конструктивним. Якщо йому й можна щось доректи, то це лише те, що в ньому не
представлено всесторонього списку того, що в Україні вже зроблено для полегшення репатріації кримських татар
і пошуку правового рішення проблеми забезпечення їх реінтеграції до соціального та политичного життя України.
Я не маю наміру випробувати терпіння Асамблеї, цітуюци вичерпний список наших
досягнень в цій галузі. Достатньо сказати, що головна причина щодо можливості у нас тепер виправити кричущу
несправедливість, яку було здійснено по відношенню до кримських татар, – це це, що Україна, насамкінець, досягла
незалежності в 1991 році й потім приєдналася до Ради Європи. Якщо б ми не були тут присутні, то ця проблема,
звісно ж, взагалі б не виникла.
Я знову хотів би сказати, що вдячний Раді Європи, яка вирішила притягнути увагу
держав – членів до тяжкого становища цієї нації. Я вдячний тому, що може за місяць з’явиться шанс, що й інші
частки Європи приєднаюютьтся до України у роботі щодо справедливого рішення кримськотатарскої проблеми, й не
тільки словами, а й справами.
Як ми усі знаємо, справа варта грошей. У ситуації крайньої економічної кризи,
Україна надала понад 300 мільонів доларів США для репатріації кримських татар. Якщо б ми здійснили різні
програми підтримки, які біли розпочати Україною або які Україна допомогла дійснити в співробітництві з ОБСЄ,
Організацією Об’єднаних Націй та Європейским Союзом, сума була б набагато вищою.
ОБСЄ, яке створило своє представництво на кримському півострові для того, щоб
працювати з Україною щодо вирішення цієї проблеми, нещодавно доручило цю роботу Україні за її прогресивну
державну політику стосовно меншин.
Я хотів би також звернутися до проблеми громадянства, про яку йде мова у звіті.
Дійсно, українська влада відмовилась розглядати можливість надання кримським татарам права збереження їхнього
громадянства, - хоча б тимчасово, що полегшило б їх реінтеграцію в українське суспільство. Однак посадові особи
України не можуть діяти інакше, оскільки, вірно або невірно, Стаття 10 Конституції України цілком і недвозначно
забороняє подвійне громадянство. Отже, це питання не може бути предметом політичних дискусій.
Український парламент найближчим часом розглядатиме нове законодавство, яке спростить
процедуру набуття громожянства й дозволить звести до абсолютного мінимуму проміжний період безгромадянства.
Насамкінець я хотів би сказати, що повністю підтримую позицію доповідача стосовно
допомоги, яка потрібна не тільки на багатосторонньому, але й на двусторонньому рівнях.
ПРЕЗИДЕНТ- спасибі, пане Зварич. Наступний доповідач – пан Цилевичс.
ЦИЛЕВИЧС (Латвія). Я поздоровляю доповідача Лорда Понсонбі, який
виконав чудову роботу й впорався з надзвичайно важкою проблемою.
У меня є особисте ставлення до цієї проблеми. На початку 90-х я зустрічався з
багатьма представниками кримських татар, я також відвідував Крим для участі в ряді малих проектів, які були направлені
на надання допомоги тим татарам, які вже повернулися до Криму. Я захлплююсь цими людьми.
За надзвичайно важких умов кримські татари боролися за відновлення своїх основних
прав, серед яких - право повернутися на свою батьківщину. Багатьох з них, включаючи Джемілева – з яким ми мали
честь зустрітися сьогодні на засіданні Комітету з Міграції, Біженців і Демографії - переслідувалися Радянською владою.
Кримськотатарський рух завжди застосовував ненасильницькі і демократичні методи
для досягнення своїх цілей. Завдяки цьому не відбулося жодного великомасштабного насильства та кровопролиття
у Криму, незважаючи на складну політичну та економічну ситуацію. Важливо пам`ятати про це, оскільки ми знаємо,
що така відданість ідеї ненасильства існує далеко не у всіх колишніх комуністичних державах.
Постійна боротьба кримськотатарського руху не була безплодною. Кримськотатарський
народ своїм ставленням здобув повагу багатьох громадян, які відносяться до різних етнічних груп. Те, що два
лидери представляють крымських татар в Українськом парламенті - добре підтвердження тому. Особливо важлив відзначити,
що один з них, Рефат Чубаров, був обраний у виборчому окрузі, де кримські татари не становили більшість виборців.
Кримські татари мають у своєму розпорядженні багато додаткових ресурсів. Існує
можливість створення більш широкої коаліції й більш тісного співробітництва з НПО та політичними партіями
національних меншин в Україні. Мабуть, лідери кримськотатарського народу трохи недооцініють потенційну ефективність
норм з прав меншин, які міститься в документах Ради Європи. Реалізація прав меншин не є привілеем.
Я повністю підтримую поправку, яку представлено на розгляд Гроссом та іншими
членами Асамблеї. Головним выводом звіту є збільшення допомоги від Ради Європи, що необходна в рамках правових
питань, котрі пов’язані з інтеграціей репатріантів, включаючи економічну допомогу для будівництва житла, освіти,
створення робочих місць і програм соціального захисту. Я повністю підтримую цей висновок.
Існує моральне зобов’язання щодо надання допомоги не тільки методом повчання,
але й практичних дій. Я пропоную, щоб при наданні средств, найбільш високі пріоритеты було віддано програмам
допомоги кримським татарам.
Ще раз благодарю доповідача й висловлюю мою щиру надію, що Рада Європи виконає
свої моральні зобов’язання і надасть істотну підтримку кримськотатарським репатріантам.
ПРЕЗИДЕНТ – Дякую, пане Цилевичс. Наступний доповідач – пан Гросс.
ГРОСС (Швейцарія). Я нещодавно відвідав Україну й мандрував Кримом, де
зустрічався з забудовниками - кримськими татарами і сам бачив, з якими проблемами вони стикаються. Такі ж
проблеми існують й у інших національних груп, що живуть в Криму. Я згоден із звітом і підтримую рекомендації
щодо представлення підвищенної допомоги кримським татарам, однак хотів би попередити про винекнення небезпеки
у разі підтримки певної меншості за рахунок інших. Це могло б привести до етничного напруження та агресії. У
всьому регіоні існують гігантські економічні проблеми, й окрім специфічної допомоги кримським татарам, існує
необхідність надати економічну допомогу усьому регіону.
Міністр закордонних справ України нещодавно зробив зневажливі зауваження щодо
діяльності Асамблеї. Такі коментарі не на користь справі, і країнам слід визнати, що критика на їхню адресу
була зроблена в конструктивному дусі.
Я не можу підтримати пропозицію пана Попеску про те, що в звіті слід також
згадати проблеми інших етнічних груп. Незважаючи на те, що в інших громадах Криму також є проблеми, краще
звернутися до цих проблем в окремих звітах. Даний звіт розглядає специфічні проблеми кримських татар.
Слід також відзначити, що хоч конституції часто надавали меншинам ті ж права,
що й іншим, для того, щоб вони мали змогу реалізувати ці права, іноді необхідно надавати додаткову допомогу
певним групам.
ПРЕЗИДЕНТ.- Дякую, пане Гросс. Останній доповідач – пан Стріжко.
СТРІЖКО (Україна). Тема цих дебатів має глибокі історичні корені й
значний політичний контекст. Ця проблема має виразні соціальні, економічні, культурні та геополітичні
аспекти, але жоден з цих аспектів окремо не буде достатнім для вирішення проблеми кримськотатарського народу.
Рішення тільки лише одного з цих питань неможливо без рішення усіх інших. Більш того, спроби вирішить тільки
одну з проблем, що є, некоректні.
Ми повинні застосовувати поступовий, виважений, пступовий підхід щодо вирішення
специфічних проблем і у формуванні загальної політики. Будь-яке намагання вирішити такі питання за допомогою
одного зусилля не допомагає їх вирішенню, а лише збільшує їх кількість. Це має бути відомо кожному, особливо
тим, хто говорить від імені кримськотатарського народу. Нам влід діяти обережно, через те, що ми знаємо, наскільки
деструктивним може бути втручання зовнішніх сил. Без сумніву, деякі хотіли б перетворити Крим у чергову Чечню або Косово.
Комплексною особливістю проблеми є важкий соціальний та економічний стан України.
Значних фінансових вливанб потребували іпотребують для адаптації та інтеграції національні меншини у розвинутих
країнах Європи. Сьогодні для України повномасштабне вирішення цієї проблеми не є можливим. Річний доход на
душу населення складає тільки 500 доларів США, і більше половини населення живе за чертою бідності. У ситуації,
що склалася держава робить все можливе для рішення кримськотатарської проблеми. Проблема не буде вирішена
тільки інтеграцією та адаптацією до злиднів. Без піднесення економіки та соціального сектору і без зміни
політичної та економічної ситуації в Україні, проблема не буде вирішена.
Іноземна допомога не буде ефективною, якщо буде надаватися лише визначеним
національним групам, а не всьому регіону у цілосу. Це - єдиний шлях, у результаті якого політика буде ефективною
і покращить соціальну та економічну ситуацію і тим самим послабить національні протиріччя, що виникають.
Сьогодні кримськотатарський народ є таким же неоднорідним, як і вся Україна - маю
на увазі неабиякий контраст заможності із абсолютною бідністю. Необхідно не зробити помилку і не замінити
соціальні проблеми національними.
На жаль, більшість українців позбавлено багатьох основних прав та захисту.
Люди живуть в умовах безробіття, відсутності заробітньої плати і пенсій, вони позбавлені гідного людського життя.
Всі ті, хто живе в Україні та у Криму, повинні усвідомити той факт, що кримські проблеми є не тільки проблемами
для України, але й кримських татар. Я сподіваюсь, що Європа розпочне розуміти це.
ПРЕЗИДЕНТ – Дякую, пан Стрижко
Список тих, хто бажав виступити закінчився. Перед тим, як я запрошу доповідачів,
я нагадую членам вставити свої картки для голосування. Я запрошую доповідача, Лорда Понсонбі.
Лорд ПОНСОНБІ (Великобританія). Ми провели цікаве та інформативне обговорення.
Я був задоволений добре збалансованим виступам представників парламенту України.
Я отримав багато інформаційного матеріалу від країн, які, на жаль, не були
сьогодні пердставлені у обговоренні. Перш за все я маю на увазі представників Туреччини, які через якись
причини не були присутні сьогодні. У результаті цього обговорення було не таким сбалансованим, яким могло б
бути, незважаючи на сприяння представників парламенту України. Я згоден із загальним напрямом обговорення
про те, шо загальне покращення економіки має основоположне значення не тільки для кримської влади, але й для
кримських татар. Саме через це я завершив свій виступ анекдотом відносно росіян, які надають перевагу відпочинку
у Туречині, а не відпочинку у Криму.
Пан Попеску згадав усну поправку, яку він міг висунути, і пан Гросс відповів
йому. Я буду дотримуватися поради секретаря, і приношу вибачення пану Попеску за те, що не був впевнений у
правилах відносно усних поправок, з приводу яких ми говорили перед початком обговорення. Доповідь пана Стрижка
підсумувала важливість дебатів, важливість знаходження сбалансованих рішень і визнання прав груп меншин - але
у контексті економічного зростання.
ПРЕЗИДЕНТ. Дякую, Лорд Понсонбі. Я запрошую пана Івінскі. Віце-председателя
Комитету з Міграції, Біженцям і Демографії.
ІВИНСКІ (Польша). Я виступю стисло. Ми провели цікаве обговорення щодо
кримських татар за участю голови Меджлису та інших. Я викладу думку Комітету щодо поправок пізніше.
ПРЕЗИДЕНТ.- Обговорення закрито. Комітет з Миграції, Біженців і
Демографії надав проект рекомендацій у Документі 8655. Перед тим, як ми будемо голосувати, я ще раз нагадую
членам про необхідність вірно вставляти картки для голосування.
Я прошу пана Гросса підтримати поправку номер 1. Я розумію, що ви бажаєте змінити
поправку, прибрати слова в третьему рядку (особливо скандинавські країни, Германія, Румунія, Словенія, и т. і.).
Тепер поправка в проекті рекомендацій міститься в тому, щоб заменити параграф 7 таким новим абзацом:
«Запропонувати уряду України та регіональній владі Автономної Республіки Крим
вивчити досвід інших країн – членів Ради Європи – в області представництва меншин і коріних народів, з метою
забезпечення ефективного представництва кримських татар у національних кримських і місцевих органах влади;
при цьому керуючись положеннями Рамкової Конвенції Ради Європи про захист національних меншин, а також Лундських
рекомендації червня 1999 року щодо ефективної участі національних меншин у суспільному житті, подготовленими
на прохання Верховного Комисара ОБСЄ з національних меншин.
ГРОСС (Швейцарія) говорить, що поправка пропонує уряду України прийняти
до уваги дсвід інших країн щодо рішення питань представництва етнічних меншин. Цей досвід показує, якими можуть
бути досягнення в цій сфері.
ПРЕЗИДЕНТ.- Я отримав усну поправку до поправки номер 1 от пана Попеску,
який в пятому рядку текста английською мовою, після слов "кримські татари" пропонує додати слова "й інші національні меншини".
Ставлю на розгляд, чи є заперечення проти обговорення такої поправки?
ПОПЕСКУ (Україна) За мету усна поправка мала привернути увагу до інших
національностей, які були депортовані з Крыму.
ПРЕЗИДЕНТ. Спасибі, пане Попеску. Хто заперечує?
ГРОСС (Швейцарія). Прошу Асамблею відхилити усну поправку. Недоречно в
звіті, який присвячено одній певній меншині, ввести в самий конець нагадування про інші меншини. Я згоден з
тим, що було б доречно показуватиь окремі звіти з цих меншин.
ПРЕЗИДЕНТ.- Що вважає Комітет?
ІВИНСКІ (Польща). Зважаючи на те, що комітет не мав можливості розглядати
дану поправку, я можу тільки виказати свою думку. Даный звіт не повинен зачіпати інші національні меншини.
Наприклад, в Україні живе 1 мільйон поляків. Звіт присвячено проблемі інтеграції кримських татар. Можливо, що
майбутні звіти могли б бути присвячені іншим національним меншинам. Я проти поправки.
ПРЕЗИДЕНТ.- пан Попеску бажає щось сказати?
ПОПЕСКУ (Україна): Я не буду висувати поправку. Я згоден із зауваженнями,
які було зроблено відносно підготовки в майбутньому звіті щодо інших меншин.
ПРЕЗИДЕНТ.- Поправка до поправки не висувається.
Хтось виступає проти поправки?
Ні.
Яка думка комитету?
ІВИНСКІ (Польща). Майже всі члени комитету проголосовали за нинішню поправку.
Починається голосування.
Поправку Номер 1 прийнято.
Тепер ми переходимо до поправки Номер 2 проекту рекомендацій, після параграфу 7,
додаємо такий абзац:
«Запропонувати уряду України та регіональній владі Автономної Республики Крим
вивчити досвід інших багатонаціональних дрежав Радиа Європи з метою відновлення та захисту прав кримських татар
у сфері освіти кримськотатарською мовою, а також використання іхньої мови у всіх сферах приватного та суспільного
життя. З цією метою взяти до уваги Європейську Хартію Ради Європи 1992 року про регіональні мови і мови меншин,
Рамочну Конвенцію 1995 року про захист національних меншин, Гаагські рекомендації жовтня 1996 року відносно
освітніх прав національних меншин, а також рекомендації, які прийнято в Осло в лютому 1998 року, щодо лінгвістичних
прав національних меншин, які підготовлені на прохання Верховного Комісара ОБСЄ з національних меншин’.
Я прошу пана Гросса підтримати цю поправку.
ГРОСС (Швейцарія): поправка відноситься до мовної проблеми, яка є правом
меншин, окремим від питання про політичне представництво.
ПРЕЗИДЕНТ. Спасибі. Я тримав усну поправку до поправки номер 2.
Чи має пан Попеску бажання виступити з цієї поправки?
ПОПЕСКУ (Україна) я хотів би запропонувати ввести цю усну поправку,
але оскільки я відмовився від першої усної поправки, то не буду наполягати й на цій.
ПРЕЗИДЕНТ.- Спасибі, пане Попеску. Поправку не прийнято.
Хто має бажання виступити проти основної поправки?
Ні.
Яка думка комитету?
ІВІНСКІ (Польща). комітет висловився повністю на користь поправки.
ПРЕЗИДЕНТ.- Я ставлю поправку на голосування.
Починається голосування.
Поправку номер 2 принято.
Зараз ми будемо голосувати з проекту рекомендації в цілому, з поправками в
Документі 8655.
Голосування починається.
Проект рекомендацій з поправками прийнято.
Тепер проголосуємо проект регламенту, який міститься в Документі 8655.
Голосування починається.
Проект регламенту прийнято.
Ми поздоровляємо доповідача і комитет.
|
