ЗАЯВА Мустафи Джемілєва

Вельмишановні члени Комітету з Міграції, Бженців та Демографії, поважні експерти, леді та джентльмени!

Перш за все дозвольте мені висловити глибоку та щиру вдячність за те, що ви запросили мене на цю видатну подію, яка, я сподіваюся, надасть велику допомогу у покращенні надвичайно складної ситуацій, в якій сьогодні опинилися кримські татари, котрі повертаються додому після майже півстолітнього перебування у вигнанні.

Дозвольте високо оцінити рішення Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо докладного розгляду проблеми репатріації та інтеграції кримських татар. Ми дуже вдячні, особливо Комітету з Міграції, Біженців та Демографії та доповідачу Лорду Понсонбі у зв`язку із зусиллями, які було вжито для надання допомоги щодо вирішення кримськотатарської проблеми.

Я також хотів би відмітити, що сьогоднішній розгляд, через примхливий збіг обставин, за часом співпав з парламентськими слуханнями, які сьогодні відбуваються у Києві, із питань кримських татар та інших груп, раніш депортованих за національною ознакою. Хоча результати парламентських слухань у Києві мали би велике значення для вироблення рекомендації ПАРЄ, я все ж сподіваюся, що дебати за доповіддю Лорда Понсонбі та наступні рекомендації, які буде прийнято тут, у Страсбурзі, дуже скоро стануть відомі у Києві, що буде вагомим внеском у формування подальшої політики України по відношенню до кримських татар.

Тепер я хотів би коротко прокоментувати деякі положення останьої версії звіту Лорда Понсонбі та проекту рекомендацій ПАРЕ від 18 лютого 2000 року (Док. 8655).

1. У Резюме, на початку Проекту Рекомендацій і у Вступі до Пояснювального Меморандуму Лорда Понсонбі йдеться, що “Декрет СРСР 1967 року зняв всі звинувачення з кримських татар, але жодним чином не полегшив їх повернення”. Фактично у той період, - і до кінця 80-х – нашою головною проблемою була не відсутність будь-якого сприяння нашому поверненню, а те, що воно як і раніше було під суворою забороною, а багато з тих, хто намагався це зробити, було заарештовано і піддано повторному вигнанню.

2. У звіті зроблено дуже точний опис нинішнього економічного, соціального та політичного становища кримськотатарського народу. Практично немає чого додати до оцінки економічного та соціального становища кримських татар, крім однієї дуже важливої проблеми, пов`язаної з приватизацією землі згідно з Декретом Президента України. Багато хто з кримських татар, раніше не мав жодної можливості стати членами колгоспів у Криму, а ті, хто не отримав громадянства України, опинилися у дуже невігідному становищі у порівнянні з іншими мешканцями Криму, що беруть участь у приватизації колгоспних земель. Це зауваження ще більш доречнє по відношенню до тих кримських татар, які ще не повернулися на свою Батьківщину, але збираються це зробити. Через це я прошу шановних членів Комітету передивитися цю частину Рекомендацій і включити пункт відносно найактуальнішої проблеми приватизації землі. Більш детальну інформацію з цього питання можна отримати з документів, що додаються.

3. Відносно питання про політичні права кримськотатарського народу, я хотів би підкреслити, що наше бажання отримати спеціальний статус корінного народу не є чимось неочікуваним та непродуманим, або спонтанним. Фактично це стало б природним та логічним кроком у напрямі подальшого розвикуй наповнення конкретним законодавчим сенсом тих статтей Конституції України, згідно з якими на території України поруч з титульною нацією визнається існування «корінних народів». Відповідні кроки вже було зроблено після прийняття у 1996 році Конституції України. Було підготовлено два законопроекти «Про статус кримськотатарського народу» та «Концепція  національної політики України щодо корінних народів». Англійські версії цих законопроектів, як і аналіз, підготовлений українським незалежним експертом, також є доступними для присутніх. Можу лише зазначити, що на привеликій жаль цю проблему було повністю проігноровано Конституцією Автономної Республіки Крим, яку було прийнято у грудні 1998 року.

4. Шляхом ухвалення вищезгаданих законодавчих актів багато складних питань, які потребують негайного розв`язання та продовжують бути джерелом напруження та потенційного конфлікту, можуть бути вирішені, причому без дескримінації інших національних груп, які проживають у Криму. Такі гострі проблеми, як представництво кримських татар в органах влади та введення у правове поле України нашого традиційного представницького органу - Меджлісу кримськотарського народу - можуть бути врегульовані саме цим шляхом.

   Повне поновлення прав корінного кримськотатарського народу для забезпечення його участі у процессі прийняття тих політичних рішень, які торкаються його власного життя та життєво важливих інтересів, повністю відповідає міжнародним нормам та стандартам в сфері захисту прав людини, прав меншин та корінних народів. Через це є вкрай бажанимте, щоб відповідний пункт також було включено до Рекомендації ПАРЄ. Я сподіваюся, що це коротке пояснення і документи, які додаються, могли б допомогти заглибитися у сутність проблеми високоповажному доповідачеві Лорду Понсонбі, якій “не міг отримати відповіді відносно того, що цей статус означає у правовій термінології", і через це припустив, що “це є євфемізмом для позначення титульної нації ”.

5. На мою думку, також важко погодитися з деякими міркуваннями у пункті 11 Меморандуму. Особливо це стосується причин недостатнього представництва кримських татар в органах влади та запропонованих засобів щодо виправлення такого стану речей. Однак найбільш суттєва фактична помилка Меморандуму міститься у пункті 12,в якому сказано: «У той же час, згідно з указом, всіма заступниками керівників органів влади у Криму є кримські татари». Нічого, навіть подібного до такого указу ніколи не було прийнято, і ситуація, на жаль, дуже далека від вищезгаданої. Детальна інформація відносно кількості кримських татар і посад, які вони займають у всіх органах влади Автономної Республіки Крим, підготовлена незалежним українським експертом, також є доступною для присутніх, хоча поки що лише українською мовою. Однак, дуже скоро буде оприлюднена англійською мовою у другому номері бюлетня «Кримські студії»

6. Можна припустити, що сама можливість помилки такого роду у такому поважному і гідному найвищих оцінок документі стала результатом того, що Меджліс кримскотатарского народу не було включено до списку тих осіб та організацій, з якими Лорд Понсонбі мав зустрітися під час його дослідницької місії. Теж саме також можна було б сказати і по відношенню до вищезгаданного непорозуміння відносно сутності та причин бажання отримання статусу корінного народу. Така ситуація, на мій погляд, може бути переконливою ілюстрацією потреби щодо надання Меджлісу місця у правовому полі України, забезпечуючи таким чином юридично обгрунтовану можливість залучення представницького органу кримських татар у будь-які переговори й обговорення, які стосуються долі кримськотатарського народу.

7. Не можу також погодитися із узагальненням, яке зроблене з приводу ксенофобії місцевого слов`янського населення по відношенню до кримських татар (п. 15). У тексті Меморандуму це положення сформульовано таким чином, що не робиться будь-яких розбіжностей між українцями та росіянами, або так званими «російськомовними» мешканцями Криму. В той же час існує багато конкретних прикладів глибокого взаєморозуміння між кримськими татарами та проукраїнськими силами у Криму та в Україні у цілому, враховуючи політичні партії та неурядові організації.

8. Більш того, я хотів би висловивти деякі заперечення і проти такого спрощенного уявлення про політику Києва по відношенню до кримських татар, як бажання зробити Крим “меньш російським”, домагаючись таким чином “більшого простіру для політичного маневру, яким (Київ) і користується” (П. 15). Наші взаємостосунки з центральною владою України побудовано на діалозі, і, не зважаючи на ускладнення, які нерідко виникають, ми сподіваємося на адекватне розуміння наших проблем і на наявність політичної волі для їх вирішення українською владою всіх рівнів - і, у першу чергу, Президентом України. Указ про створення Ради представників кримськотатарського народу, виданий Президентом Леонідом Кучмою 18 травня 1999 року, ясно демонструє бажання Президента вирішити проблему Меджлису у межах конституційного поля України. Цю проблему більш детально описано в статті відносно конституційного процесу в АРК, яка також знаходиться серед запропонованих документів.

9. Дещо дивує міркування відносно того, що “ … ця сегрегація нав`язана собі самими кримськими татарами, які вважають за краще жити компактно і посилати своїх дітей до кримськотатарських, а не до змішаних або російських шкіл» (П.16). Здавалося б, має бути достатньо зрозумілим, що для такої меншості, як кримські татари, які живуть дисперсно у себе на батьківщині, створення національного середовища у місцях компактного поселення та бажання, щоб їх діти навчалися рідною мовою має на меті не “сегрегацію” або самоізоляцію, а природньо є намаганням збереження і поновлення своєї власної етнокультурної ідентичності. Більш того, таке бажання сприймається самими кримськими татарами як найкращий, якщо не єдиний шлях здійснення істинної інтеграції  кримськотатарського народу до українського сусупільства через національне відродження. Дійсно, інші шляхи можуть вести лише до асиміляції кримських татар більшістю населення Кримського півострова.

10. У пункті 22 говориться, що “Своєчасна і точна інформація відносно проблем громадянства все ще є малодоступною, незважаючи на спільні зусилля Міністерства внутрішніх справ та інформаційної кампанії щодо проблем громадянства, яку проводять кримськотатарські неурядові організації, і громади репатріантів у основному покладаються на плітки». Однак, наступним пунктом 23 таке міркування по суті заперечується.

Я сподіваюсь, що вищезгадані зауваження, які у жодному разі не націлені на зменшення принад і загальної високої оцінки попереднього звіту Лорда Понсонби і проекту рекомендацій, будуть використані для прояснення деяких спірних моментів і враховані під час підготоки підсумкового тексту рекомендації Ради Європи

Дякую за увагу

Мустафа Джемілєв,
Голова Меджлису кримскотатарского народу,
Народний депутат України
5 квітня 2000, Страсбург