РЕЗОЛЮЦІЯ
IV сесії ІІІ Курултаю кримськотатарського народу
“Про діяльність органів національного самоуправління
кримськотатарського народу”

м. Сімферополь, 6 січня 2001 року

Процес повернення, облаштування і поновлення прав кримськотатарського народу, що став можливим з кінця 1980-х років, не завершений і продовжує зберігатися в якості головної мети кримськотатарського національного руху.

Десятиліття масового повернення кримськотатарського народу на свою історичну батьківщину характеризувалося глобальними змінами в міжнародному політичному житті. Одночасно з розпадом комуністичного режиму СРСР, який приніс неймовірні страждання кримськотатарському та іншим народам колишнього СРСР, на пострадянській території виникли незалежні держави.

Відновлений в червні 1991року після більш ніж 73-річної перерви, національний з’їзд кримськотатарського народу – Курултай, став своєчасною відповіддю кримськотатарського народу на виклик сучасності. Завдяки діяльності делегатів двох скликань Курултаю кримськотатарського народу, зусиллям обраних в цей час складів Меджлісу, Ревізійної Комісії Курултаю, регіональних і місцевих меджлісів силам, які протидіяли поверненню кримськотатарського народу на свою Батьківщину, не вдалося зупинити процес повернення кримських татар.

Послідовні і цілеспрямовані дії кримськотатарського національного руху в цей період дозволили не лише спрямувати потенціал кримськотатарського народу на вирішення загальнонаціональних завдань, але й стали основною протидіючою силою на шляху політичних сил півострова, що намагаються втягнути кримське суспільство у вир політичного сепаратизму і етнічного протистояння.

Взаємовідносини Курултаю кримськотатарського народу і органів національного самоврядування кримських татар з державними органами України складалися в складних умовах довгого протистояння між Кримською автономією і центральними органами України. Являючись по суті єдиною послідовною у своїх діях продержавною силою на півострові, кримськотатарський національний рух постійно піддавався і продовжує піддаватися масованим кампаніям нападок і дезінформації з боку різних сил, в тому числі і із-за меж України, що намагаються повернути Україну зі шляху її незалежності і демократичного розвитку. Під впливом цих факторів, а також в результаті неодноразового намагання з боку високопоставлених київських чиновників використати кримськотатарську проблему у внутрішньополітичних процесах, час, необхідний для прийняття кардинальних рішень, спрямованих на повне поновлення прав кримськотатарського народу, невиправдано затягнувся.

З поновленням діяльності Курултаю кримськотатарського народу, формуванням цілісної системи національного самоврядування кримських татар стало можливим активне залучення міжнародних і європейських міждержавних організацій (Програма розвитку ООН, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, Організація по безпеці і співробітництву в Європі, Парламентська Асамблея Ради Європи та інші), а також урядів інших держав і міжнародних недержавних організацій до рішення політичних, соціально-економічних і культурних аспектів кримськотатарських проблем.

Підсумки парламентських слухань у Верховній Раді України по темі “Проблеми законодавчого врегулювання і реалізації державної політики по забезпеченню прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну”, що пройшли у квітні 2000 року, і слухання в Парламентській Асамблеї Ради Європи з питання “Про реінтеграцію кримських татар” свідчать про те, що і в Україні і в міжнародних організаціях поділяють розуміння щодо необхідності правового розв’язання питань поновлення прав кримськотатарського народу.

У 2000 році відбулися три засідання Ради представників кримськотатарського народу за участю Президента України Л. Кучми. Відверта форма обговорення на цих засіданнях актуальних проблем кримськотатарського народу, спільний пошук шляхів до їх розв’язання дозволяють сподіватися на їх позитивне вирішення. У минулому році вперше за останні роки Кабінетом Міністрів України були повністю профінансовані всі передбачені бюджетом України кошти на облаштування кримських татар. За дорученням Президента України в Державному бюджеті України на 2001 рік збережено фінансування в обсязі не нижче попереднього. В той же час, аналіз виконання рішень Ради представників кримськотатарського народу, які оформляються як доручення Президента України, свідчить про намагання частини чиновництва, особливо в Автономній Республіці Крим, саботувати їх виконання.

Справедливе розв’язанняпитань, пов’язаних з поновленням прав кримськотатарського народу, значною мірою залежить від опрацювання єдиних підходів до їх вирішення Президентом України і Верховною Радою України. На жаль, значна частина парламенту України, перш за все його лівий політичний спектр, основу якого складають народні депутати – члени фракції КПУ, всіляко торпедують розгляд на сесії Верховної Ради України любих питань, пов’язаних з поновленням прав кримськотатарського народу. При цьому варто зауважити, що практично всі команди стосовно блокування питань, спрямованих на поновлення прав кримськотатарського народу, виходять від керівництва Верховної Ради Автономної Республіки Крим, очолюваного секретарем КПУ Л. Грачем.

У цьому зв’язку залишається надзвичайно актуальною проблема представництва кримськотатарського народу у Верховній Раді і органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Саме відсутність представників кримських татар у Верховній Раді автономії і прихід до влади в Криму комуністів оживили в політичному житті кримського суспільства антиукраїнські і антикримськотатарські сили. Як наслідок, посилилися репресії проти активістів кримськотатарського національного руху, а також представників опозиційних до комуністів політичних партій і незалежних засобів масової інформації.

Вкрай тривожним фактом є відверті дії кримських комуністів по протиставленню жителів півострова, які сповідують різні релігії. Вчорашні руйнівники мусульманських мечетей, християнських церков, іудейських синагог і караїмських кенас ради збереження власної владинамагаються посіяти недовіру і підозру між віруючими.

Відмічаючи всі ці тривожні явища в Криму, не можна не помітити, що зміцнення комуністів у Криму відбулося значною мірою через недалекоглядну позицію частини вищих посадових осіб держави і лідерів всеукраїнських політичних партій.

Курултай кримськотатарського народу висловлює особливе занепокоєння становищем кримських татар, які все ще змушені перебувати в місцях депортації. Багато законів, що приймаються в місцях їх вимушеного проживання, створюють непереборні проблеми на шляху їх повернення на Батьківщину. Пошук шляхів повернення кримських татар із місць депортації і прийняття додаткових заходів з боку України по наданню такої допомоги буде і надалі зберігатися в діяльності Курултаю кримськотатарського народу і створюваних ним органів національного самоврядування.

Високо оцінюючи діяльність багаточисленних громадських організацій кримських татар, які ставлять перед собою завдання культурного, освітнього і соціального розвитку кримськотатарського народу, відродження і збереження його мови, обрядів, традицій і релігії, Курултай кримськотатарського народу підтверджує незмінність своєї політики по наданню таким організаціям всебічної підтримки і сприяння.

Делегати Курултаю кримськотатарського народу усвідомлюють, що головною умовою у досягненні реальних рівних прав кримськотатарського народу на своїй історичній території є збереження національної єдності і згуртованості, забезпечення наступності національного руху, посилення демократичних механізмів формування і організації роботи Курултаю кримськотатарського народу і органів самоврядування кримських татар, перетворення статусу Автономної Республіки Крим в національно-територіальну автономію в складі незалежної демократичної України.

Виходячи з вищевикладеного, а також на виконання Постанови третьої сесії ІІІ Курултаю “Про розробку і затвердження Положення про вибори делегатів ІV Курултаю кримськотатарського народу” IV сесія III Курултаю кримськотатарського народу

Постановляє:

1. Взяти звіти Голови Меджлісу кримськотатарського народу М.Джемілева і Голови Ревізійної Комісії Курултаю А.Мустафаєва про діяльність органів національного самоврядування кримськотатарського народу за період з жовтня 1999 року по грудень 2000 року до відома.

2. Меджлісу кримськотатарського народу, регіональним і місцевим меджлісам ефективніше використовувати можливості постійної взаємодії і діалогу з державними органами України, міжнародними організаціями, політичними партіями і громадськими організаціями у вирішенні питань поновлення прав кримськотатарського народу і забезпечення його реальних рівних прав в українському суспільстві.

3. Затвердити Положення про вибори делегатів ІV Курултаю кримськотатарського народу.

4. Обрати Центральну виборчу комісію в кількості 15 осіб в такому складі: Н.Абдурешитов, Р.Адельсеїтов, К.Асанов, Н.Бекіров, Е.Барієв, С.Дейна, Ш.Кайбуллаєв, Р.Куртсеїтов, Д.Куртумеров, С.Кадиров, З.Смедляєв, Е.Фаріков, А.Хамзін, Е.Хайредінов, Р.Шевкієв.

5. Центральній виборчій комісії підготувати і провести вибори делегатів ІV Курултаю кримськотатарського народу в термін до червня 2001 року.

6. Скликати першу сесію IV Курултаю кримськотатарського народу в липні 2001 року в м. Симферополі.

Прийнята на ІV сесії
ІІІ Курултаю кримськотатарського народу.