Crimean Tatars Центр інформації та документації кримських татар Державний прапор Укаїни
UKR | ENG | RUS Пошук:
Про нас
Новини та коментарі
Кримські Студії
Крим у дзеркалі української преси
Електронна бібліотека Центру інформації та документації кримських татар
Україна і кримські татари (офіційні документи, інформаційні матеріали)
Курултай кримськотатарського народу
Меджліс кримськотатарського народу
Авдет
Кримськотатарські громадські організації
Кримськотатарські інтернет-ресурси
Міжднародне право та українське законодавство у сфері захисту прав корінних народів, національних меншин і прав людини

РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ В КРИМУ

(короткий огляд за даними офіційних установ підготував
Центр інформації і документації кримських татар)1

Станом на 01.01.2001 р. в Криму діють 888 релігійних організацій, які зареєстрували свої статути, в т.ч. 865 громад 47 конфесій, течій і напрямків. Порівняно з 1999 р. кількість релігійних громад збільшилася на 82, або на 10,2 %. Зростання відбулося в основному за рахунок реєстрації мусульманських громад – 53 % і православних – 20 %, а в цілому в минулому році зареєстрували свої статути представники 17 конфесій. Після реєстрації Духовного управління кримських караїмів, до 7 виросло число управлінських духовних структур.

Крім того, в Криму діють 6 монастирів, в тому числі 5 православних, 4 братства, по 3 місії і духовні навчальні заклади.

Більшість в релігійній мережі Криму становлять православні і мусульманські релігійні організації: 43 % і 30 % відповідно. На третьому місці за кількістю громад знаходяться Євангельські християни-баптисти -43, за ними йдуть християни Повного Євангелія – 32; на п’ятому місці - Свідки Єгови – 20, але за кількістю віруючих Свідки Єгови займають перше місце серед усіх протестантських конфесій – більш ніж 5 тис. членів.

Крім зазначених п’яти конфесій ще 8 налічують в своєму складі 10 і більше релігійних громад, серед них 15 громад Адвентистів Сьомого Дня (АСД), по 14 громад у представників Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП) і харизматів, 13 – представлені християни віри євангельської; 11 – римсько-католицька церква. 10 конфесій налічують лише по одній громаді і 7 з них не збільшують своєї кількості протягом останніх п’яти років. Ще 12 конфесій і течій нараховують по дві громади, серед них Українська Автокефальна Православна Церква, Російська старообрядницька православна церква, мормони, Армія Спасіння, греко-католицька церква та інші.

Ріст релігійної мережі проходить за рахунок сільських населених пунктів. Якщо 10 років тому частка сільських приходів складала 12 %, то станом на 01.01.2001р. - вже 60,1%. Така тенденція буде продовжуватися і в найближчі роки. Сьогодні більш ніж в 500 сільських населених пунктах немає жодної релігійної організації. Серед 10 провідних конфесій сільські громади мусульман становлять 77,2%, УПЦ – 70% і ЄХБ – 60,4%, в основному міськими є общини АСД – 93,1%, харизматів – 78,5%, Церкви Повного Євангелія – 62%.

Вперше за останні роки припинили свою діяльність (самоліквідувалися) дві громади – УПЦ-КП і Даоська церква.

Аналіз складу служителів культу

Станом на 1 січня 2001 року кількість священнослужителів усіх конфесій склала 723 особи, що на 67 більше в порівнянні з 1999 роком. Ріст склав 10 %.

Збільшення відбулося за рахунок імамів нових мусульманських громад, що утворилися у складі Духовного управління мусульман Криму - 29 чоловік і 12 чоловік в новоутворених автономних мусульманських громадах. Кількість православних служителів зросла на 10.

Виходячи з традицій ісламу, усі мусульманські громади очолюють імами. Але серед них тільки тридцять пройшли дворічну підготовку в медресе, 200 імамів закінчили місячні курси при муфтіяті.

Частково Духовне Управління мусульман Криму вирішує питання підготовки священнослужителів власними силами. Продовжується навчання імамів у медресе : на базі середньої школи - 24, на базі дев'ятирічної освіти - у філіях смт. Азовське і смт. Красногвардійське навчається відповідно 136 (з них 24 дівчини) і 38.

Відчуває дефіцит кадрів духівництва і Українська Православна Церква - забезпеченість приходів священнослужителями УПЦ складає лише 52%. Зараз 69% з них мають середню і вищу духовну освіту, 3 - кандидати богословських наук і один - кандидат медичних наук. 37 чоловік мають середню спеціальну і 22 вищу світську освіту.

82 (чи 45%) священнослужителя - вихідці з Криму, 12 % народилися чи прибули з Росії, 17 священиків приїхали до Криму з Тернопільської області, по 10 чоловік представляють Закарпатську область та центральні і південно-східні області України. По 4 священика зі Львівської і Рівненської областей. З країн СНД трьома особами представлені Білорусія та Казахстан.

При Симферопольській і Кримській єпархії діють дворічні пастирські курси, що не мають статусу духовного навчального закладу. В даний час на курсах навчається 60 чоловік. Однак зазначені курси вирішують проблему лише частково.

Усі протестантські християнські організації цілком забезпечені служителями культу. Крім звичайного висвячення нових кадрів замість вибулих, в основному за рубіж, кадрові питання протестантами вирішуються на професійній основі. Наприклад, Кримське об'єднання ЄХБ зареєструвало в 1999 році 2 коледжі із заочною формою навчання. У Симферопольському коледжі нараховується 50 слухачів, а в Ялтинському - 68. Це перший набір слухачів. Власних приміщень не мають, тому для проведення занять зі слухачами використовуються приміщення молитовних будинків. Викладачі в основному з числа місцевих служителів культу і випускників духовних навчальних закладів України. Основна мета створення цих духовних навчальних закладів - підготовка служителів культу для створення нових громад, переважно в сільських регіонах Криму.

Представники інших протестантських формувань навчаються в Біблійних інститутах Прибалтики, Москви і ряді міст України.

З моменту реєстрації статутів у жодній громаді Української Автокефальної Православної Церкви немає жодного священнослужителя. Є складності у забезпеченості служителями культу громади караїмів, кримчаків, корейські громади.

Матеріальне забезпечення релігійних організацій

У власності і безоплатному користуванні релігійних організацій станом на 01.01.2001 р. знаходиться 387 культових споруд, що складає 44,6 % забезпеченості релігійних громад. Це один з найнижчих показників в Україні, яка може бути пояснена активним зростанням в Криму нових релігійних організацій, а також обмеженими можливостями в будівництві, або придбанні нових культових споруд. Колишні культові будівлі, які ще не повернені релігійним організаціям, вже істотно не можуть вплинути на поліпшення ситуації в цьому напрямі, хоча в Криму розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 р. № 209-р "Про забезпечення поетапного повернення культових споруд, що не використовуються, або використовуються не за призначенням" належним чином не виконується. З 23 колишніх культових будівель, включених у графік, затверджений віце-прем'єр міністром України, передано лише 7. Для порівняння, по Україні цей перелік складав 122 колишні культові будівлі, з них вже повернуто більше 70. У числі не переданих по Криму залишаються 16 колишніх культових споруд, з яких 11 мечетей.

Основною причиною неповернення колишніх культових будівель є те, що більшість з них використовується під житло, та в інших народно-господарських цілях, або, в порушення діючого законодавства, стали об'єктами недержавної власності.

Тільки громади Вірменської Апостольської Церкви цілком забезпечені власними культовими будівлями.

Практично представники всіх конфесій, течій і напрямів орендують приміщення для культових потреб. Усього на правах оренди використовується 348 приміщень. В основному це приміщення установ культури і різні офіси.

Релігійні громади етноконфесійних меншин

Німецька євангелічно-лютеранська церква в Криму входить в Синод НЕЛЦ (м. Одеса) і представлена п'ятьма громадами. Симферопольська і Керченська громади мають приміщення для проведення богослужінь. Однак не вирішеним залишається питання про повернення культових будівель у Сімферополі і Судаку.

6 автономних лютеранських громад зберігають орієнтацію на створення Всеукраїнського об'єднання лютеранських церков, однак найближчим часом змінювати свій автономний статус не збираються. Останнім часом ці громади духовно окормляє пастор з Дніпропетровська. Культовою будівлею забезпечена лише Ялтинська лютеранська громада, яка у 1999 році вирішила питання про виділення земельної ділянки під розширення кірхи.

За минулий рік відбулися істотні зміни в організаційній структурі кримських караїмів. Юридично оформлене і почало реальну діяльність Духовне правління караїмів Криму. Завершується реконструкція кенаси в Євпаторії, відтворений вівтар, який представляє історичну цінність, служіннями керує місцевий житель Тирияки, якого вже сприймають віруючі як духовного лідера і служителя культу. Відродженню культури і духовності сприяє дослідницька і видавнича діяльність кримських караїмів.

Разом з тим, ряд майнових проблем поки не знаходять реального вирішення. Це в першу чергу кенаса в м. Симферополі, в якій розміщуються деякі служби телерадіокомпанії "Крим" і дві кенаси, які розташовані на території Бахчисарайського заповідника.

Всі громади Вірменської Апостольської Церкви (ВАЦ) забезпечені культовими будівлями. Не переданим залишається монастир Сурб-Хач у 4-х км від м. Старий Крим. По відношенню до нього заяв не надходило, хоча останнім часом представники Старокримської громади почали вирішувати організаційні питання відносно повернення монастиря в своє користування. Слід також відзначити, що передані раніше вірменським громадам культові будівлі, які є пам'ятками архітектури, знаходяться в поганому стані і потребують значного ремонту.

4 громади православних греків діють у складі Української Православної Церкви. При всіх громадах діють недільні школи для дітей і дорослих. Основним напрямком їхньої діяльності є відродження мови, традицій і фольклору. Налагоджені тісні контакти з православними релігійними громадами Греції, звідки також отримують гуманітарну допомогу.

Християнські протестантські релігійні організації

Найбільш чисельним і впливовим серед протестантських конфесій залишається об'єднання Євангельських Християн-баптистів. За минулий рік зареєстровані статути 4 громад, три з яких у сільській місцевості.

Ця тенденція і темпи очевидно збережуться на найближчі роки, тому що з минулого року діють два коледжі, що орієнтуються на підготовку служителів для сільської місцевості.

Необхідно відзначити, що з 43 громад 37 забезпечені культовими будинками, що складає 86% - це найвищий показник серед усіх протестантських конфесій Криму. І лише 6 громад орендують приміщення для проведення молитовних зборів. Досягти такого положення вдалося в результаті матеріальної підтримки одновірців зі США і Німеччини.

Поза реєстрацією продовжують діяти 3 групи Ради Церков ЄХБ (РЦ ЄХБ). Ідея юридичного оформлення своєї діяльності категорично відкидається. Хоча відзначаються окремі випадки відвідування зборів віруючих офіційно діючих громад.

Поза союзом ЄХБ діють дві громади корейської церкви ЄХБ. Їх загальна чисельність складає близько 150 чоловік. Це в основному громадяни корейської національності, але серед членів громади не існує національної замкнутості, серед віруючих є представники різних національностей.

В основному корейськими є три пресвітеріанські громади, що нараховують більш 250 чоловік. В минулому році за проханням віруючих з назви в статуті виключена позиція "корейська", що говорить про прагнення громад збільшити число своїх адептів за рахунок громадян іншої національності.

З метою посилення місіонерської діяльності в кримському регіоні для корейських громад відбувся десятиденний семінар за участю місіонерів з Кореї під загальною назвою "Встань и иди".

Кількість громад Адвентистів Сьомого Дня стабілізувалася. Половина з них забезпечена культовими будівлями. Представники громад беруть активну участь в міжнаціональних і міжконфесійних діалогах та інших заходах.

Харизматичні церкви представлені 14 громадами. Їх кількість не змінюється протягом трьох останніх років. Молитовні служіння проводяться в орендованих приміщеннях.

Церкви Повного Євангелія зросли на три громади. У їхньому розпорядженні знаходяться 3 культові будівлі. Склад віруючих у цих громадах не стабільний, також доволі часто змінюється і склад керівних органів громад.

У Криму діє 13 громад Християн віри євангельської (п’ятидесятників). Вже тривалий час у середовищі п'ятидесятників немає єдності в організаційних питаннях.

В організаційному відношенні найбільш сильною є Симферопольська громада ХВЄ. За останні роки нею здійснена реконструкція молитовного будинку. Підтримуються тісні контакти з одновірцями з Німеччини, звідкіля щорічно надходить від 100 до 120 тонн гуманітарних вантажів.

З трьох методистських церков повнокровно діє громада міста Керчі. Дві громади, зареєстровані в Симферополі випускниками Московської семінарії, діяльністю не займаються у зв'язку з від'їздом останніх до Росії.

З чотирьох християнських громад три громади протягом року себе не проявили. Симферопольська християнська громада придбала молитовний будинок, побудований на початку 90-х років віруючими РЦ ЄХБ. Зараз вона активно здійснює міжнародну діяльність. Її представники викладають в українсько-американському коледжі менеджменту та економіки.

Неорелігії. Тоталітарні і деструктивні культи

Ряд неорелігій, що донедавна сприймалися місцевим населенням і представниками інших конфесій дуже обережно, поступово знаходять свою нішу на релігійній карті півострова. Це в першу чергу стосується Товариства Свідомості Крішни, Армії Спасіння, Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, Всесвітньої чистої релігії.

Іх чисельність стабілізувалась і, в деяких випадках, навіть знижується, істотного впливу на населення не здійснюється.

У квітні 1999 року був зареєстрований статут йога-ашрама (монастиря) Гухьясамаджа. За минулий період до Комітету у справах релігій надійшов ряд скарг громадян про розпад родин, мав місце позов колишніх адептів монастиря в судові органи про шахрайство по відношенню до оформлення пожертв у вигляді нерухомості, правоохоронними органами неодноразово накладалися адміністративні стягнення за порушення паспортного режиму і ст. 24 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації". Вивчення діяльності за участю психологів і психіатрів дозволило зробити висновок про тоталітарний характер діяльності цього об'єднання. В травні 2000 року Комітет у справах релігій направив в Київський районий суд м. Симферополя позов про припинення діяльності монастиря. Однак позов у судових органах поки ще не розглянутий.

З 1993 року в Криму діє Університет Махаріші Махеш Йоги, зареєстрований Міністерством юстиції Криму, як громадська організація. В вересні минулого року виникла конфліктна ситуація в зв'язку зі спробою університету одержати землю на Південному березі Криму (смт. Партеніт) під будівництво навчального центру Трансцендентальної медитації. Цю ідею підтримав селищний голова в надії отримати кошти на розвиток інфраструктури селища. Однак обіцянки Університету Махаріші виявилися прожектами. Ця ідея викликала різкий протест з боку місцевого населення, засобів масової інформації і традиційних конфесій, завдяки чому даний проект був відхилений. В свою чергу, Центром Махаріші Махеш Йоги 12.08.2000р. була проведена конференція, на якій було прийняте рішення активізувати роботу наявних 13 місцевих осередків.

Крім цього, в Криму є окремі послідовники церкви Віссаріона, Сайентології, Калька Аватара і деяких інших течій, що в міжнародній практиці відносяться до деструктивних і тоталітарних. Відомостей про їхню організовану діяльність немає.

Встановлено, що частина послідовників фонду "Свята Київська Русь" (очолював неодноразово засуджений громадянин Росії, визнаний особливо небезпечним рецидивістом Кухарський Ю.П., що прибув з м. Рівне) перебуває в м. Євпаторії.

Наявні групи сатанистів відмовилися від тактики масових погромів цвинтарів і осквернення православних святинь. Але ця проблема не втратила своєї актуальності і вимагає більш детального вивчення.

В останні місяці в Криму розповсюджуюється нове віровчення "Кут-хумі", адепти якого широко використовують медитативні техніки.

Використання засобів масової інформаціі

У 2000 р. релігійні організації Автономної Республіки Крим були представлені п'ятьма друкованими виданнями, серед яких газети: Симферопольської та Кримської єпархії Української Православної Церкви "Таврида Православная", "Вестник Евпаторийского благочиния", Косьмо-Даміанівського монастиря "Живоносный источник", Духовного управління мусульман Криму "Хидает", обласного об'єднання Євангельських християн-баптистів "Жизнь и вера". Через відсутність коштів тимчасово припинили видання газети харизматичні церкви Криму "Нове життя".

На сторінках районних газет Криму слово надається в основному двом традиційним конфесіям: Українській Православній Церкві і лідерам мусульманських громад. Звичайно, це публікації і виступи священнослужителів у зв'язку з майбутніми святами і проведеними цими громадами заходами. На радіостудії "Панорама Белогорья" (м. Білогірськ) 2 рази на місяць виходить програма "Духовне", що веде служитель Свято-Никольского храму В'ячеслав Харченко. Ялтинське телебачення в 2000р. почало показ циклу передач "Від Різдва до Великодня", присвячених 2000-річчю Різдва Христова.

Обмеження часу виходу в ефір Державної телерадіокомпанії "Крим" привело до повного зникнення програм, що мають духовну спрямованість.

У той же час на комерційних каналах Криму значний час у телевізійному ефірі займають програми Церкви Християн Повного Євангелія "Голос віруючого", "Блага звістка з Ріком Реннером", "Життя в Слові". Це обумовлено не підвищеним інтересом глядачів до даних програм, а тим, що замовники цих програм мають фінансові можливості їхньої трансляції.

Питання релігійного життя також знаходять своє відображення в інформаційних передачах різних кримських телеканалів.

Коротки дані про Комітет у справах релігії при Раді міністрів АРК

Штатна чисельність Комітету у справах релігій складає 5 осіб, всі вони є державними службовцями. За минулий період звільнень не було, конкурсів на заміщення вакантних посад не проводилося.

Якісний склад державних службовців, що працюють у Комітеті наступний:

  • чоловіків - 4, жінок -1;

  • з вищою освітою - 4, із середньою-спеціальною - 1;

  • по фаху: гуманітарне - 4 юридичне - 1;

  • за віком: до 30 років - 1, 30-40 років - 1, 40-50 років - 2, понад 50 років - 1.

В кадровий резерв на посади 1-3 категорії включено 3 особи, у тому числі з депортованих громадян - 1.

Загалом в кадровий резерв зараховано 6 осіб, з них 3 чоловіки і 3 жінки; з вищою освітою - 5 осіб; у віці до 30 років - 2 особи; від 30 до 40 - 2 особи; від 40 до 50 - 2 особи; за фахом: з юридичним - 2 особи; з гуманітарним - 4 особи.


1 В тексті максимально збережені терміни, назви, які використовуються в службових документах Держкомрелігії України та її місцевих установ — Ред.