Ю. БУЗНИЦЬКИЙ,
Співголова Наглядової Ради Програми “Інтеграція

МІЖНАРОДНИЙ ФОНД “ВІДРОЖДЕННЯ” - ВНЕСОК В РОЗБУДОВУ
ДЕМОКРАТИЧНОГО, ТОЛЕРАНТНОГО СУСПІЛЬСТВА В КРИМУ

Безумовно, однією з найбільш успішних Програм Міжнародного Фонду “Відродження” в сфері розбудови відкритого, багатонаціонального, безконфліктного суспільства є Програма “Інтеграція в українське суспільство кримськотатарського народу, болгар, вірмен, греків, німців, що зазнали депортації”. На те є досить багато причин, але на мій погляд можна зазначити тільки деякі з них. Розпочати мабуть треба з того, що започаткуванню Програми передувала досить тривала підготовча робота в умовах існуючої на той час соціально-культурної та геополітичної ситуації в Україні та Автономній Республіці Крим.

Історична довідка:

Протягом багатьох століть Крим вважався одним з найбільш поліетнічних регіонів Європи, населений представниками 89-ти різних етносів з 132, що в цілому проживають в Україні. Відповідно вони є носіями історично сформованих культурних традицій та релігійних вірувань. Для кримськотатарського народу Крим є єдиною історичною Батьківщиною, де він сформувався як етнос. У травні 1944 року сталінським режимом, на той час пануючим в СРСР, було здійснено депортацію з Криму близько 200 тис. кримських татар до Узбекистану, а також деяких регіонів Казахстану, Таджикистану та Росії. Влітку 1944 року була здійснена депортація 38 тис. кримських болгар, вірмен, греків. Ще у 1941 році з України було депортовано понад 450 тис. німців та осіб інших національностей, що входили до складу німецьких сімей, в тому числі близько 10 тис. – з Криму. Процес політичної реабілітації та повернення депортованих до Криму розпочався в 1989 році і набув максимальної інтенсивності вже на початку 90-х років зі здобуттям незалежності України. Враховуючи, що в даний час до Криму повернулося близько 280 тис. тільки депортованих кримських татар та те що процес повернення депортованих проходив фактично одночасно з становленням молодої держави України, це породило певні складнощі політико-правового та соціально-економічного характеру. Інтеграція депортованих в українське суспільство – процес багатогранний, який окрім прийняття політичних та правових рішень потребує значних капіталовкладень, зокрема в соціально-культурну сферу. Неможливість вирішити або профінансувати рішення щодо потреб депортованих призводила до виникнення певної соціальної напруги в суспільстві Криму та України в цілому. Становлення політичної ситуації та державної системи управління в Криму в той період проходило досить складно з багатьма елементами дестабілізації на фоні загального суспільного неспокою та загрози виникнення соціальних та міжнаціональних конфліктів. Стало очевидним, що всі прогресивні сили українського суспільства та й світу в цілому повинні докласти посильних зусиль для стабілізації ситуації та формування в Криму демократичного, багатонаціонального, багатокультурного, толерантного та відкритого суспільства.

Наприкінці 1996 року з ініціативи керівництва Міжнародного Фонду “Відродження” було створено робочу групу експертів в галузі міжнаціональної, міграційної, соціальної політики та проблем репатріантів. Зазначена група складалась з відомих вчених та практиків, котрі спільно дослідили проблему повернення депортованих до Криму та запропонували концепцію спеціальної програми, яку міг би підтримати Інститут відкритого суспільства (США), фінансований відомим філантропом Джорджем Соросом та відповідно Міжнародний Фонд “Відродження”. Характерним було те, що в концепції майбутньої Програми враховувалась точка зору як самих депортованих, так і державних та недержавних інституцій Криму та України в цілому, задіяних в процесі інтеграції депортованих, що повертаються до Криму. Таким чином, на початок 1997 р. сформувалось бачення проблеми та головні шляхи її вирішення. У відповідності до рекомендацій експертів, в цей же час спеціалістами МФВ була підготовлена власне Програма “Інтеграція в українське суспільство кримськотатарського народу, болгар, вірмен, греків, німців що зазнали депортації”, яка і була затверджена Виконавчим Комітетом МФВ 4 березня 1997 р. з фінансуванням в 1997 р.- 450 тис. дол. США. Програма містила чотири головні напрями, підтримка і розвиток яких повинні сприяти процесу успішної інтеграції депортованих в українське суспільство:

Освіта

• Підготовка та видання (перевидання) підручників і навчальних посібників для середньої школи та вищих навчальних закладів, котрі в навчальному процесі застосовують кримськотатарську, болгарську, вірменську, грецьку мови;

• організація спеціальних навчальних закладів для дітей депортованих;

• сприяння діяльності навчальних закладів, де вчаться діти депортованих;

• інформаційне забезпечення сучасних видів навчального процесу;

• підтримка досліджень в галузі освіти, спрямованих на впровадження прогресивної системи освіти для депортованих та національних меншин Криму;

• сприяння розвиткові навчально-методичних-дослідницьких інституцій, котрі здійснюють свою діяльність в галузі освіти для національних меншин.

Підтримка засобів масової інформації

• Підтримка місцевих засобів масової інформації (ЗМІ) національно-культурних громад, ЗМІ, що висвітлюють процес інтеграції депортованих в українське суспільство, захист прав депортованих;

• проведення семінарів, зустрічей журналістів по обговоренню висвітлення в ЗМІ тем, що стосуються процесу повернення та інтеграції депортованих;

• проведення конкурсу на отримання стипендії для стажування журналістів, які спеціалізуються на висвітленні проблем депортованих;

Підтримка розвитку інфраструктури неурядових організацій (НУО)

• Проведення семінарів-тренінгів для громадських організацій з питань менеджменту неурядових організацій;

Популяризація національних куль тур Криму

1. Проведення семінарів та науково-практичних конференцій з питань розвитку культури депортованих національних груп;

2. підтримка видань видатних вчених, філософів, письменників минулого та сучасності, що сприяють формуванню багатонаціонального суспільства Криму;

3. проведення конкурсу на краще висвітлення загальноукраїнським та кримським телебаченням історії та культури народів Криму та України в цілому;

4. підтримка бібліотек національно-культурних товариств.

Зрозуміло, що ці напрями не охоплюють повністю всього комплексу проблем, котрі виникають в процесі інтеграції депортованих в українське суспільство, але у зв’язку з рядом об’єктивних причин Програма і не ставила це за головну мету, оскільки головним завданням програм Міжнародного Фонду “Відродження” є стимуляція громадських ініціатив в обраному напрямку та допомога їх становленню на початковому етапі.

Практичну діяльність Програма розпочала з березня 1997 р. Орієнтуючись на принципи залучення широкої громадськості до реалізації програм МФВ, було обрано надзвичайно демократичну систему управління Програмою та надання грантів у межах бюджету Програми. Вищим керівним органом Програми є Наглядова Рада Програми, яка складається з відомих вчених та практиків як з Криму, так і з Києва. В контексті загальної стратегії Міжнародного Фонду “Відродження” Наглядова Рада Програми визначає стратегію, головні напрями діяльності, умови конкурсу, умови фінансування грантів за Програмою та приймає рішення щодо фінансування проектів, які перемогли в конкурсі за Програмою. Таким чином широка громадськість безпосередньо долучена до прийняття та реалізації практично всіх рішень за Програмою. Щорічна ротація членів Наглядової Ради Програми дозволяє зробити процес прийняття та реалізації рішень максимально відкритим та залучати до участі в ньому ширше коло представників громадськості.

Таким чином, вже навесні 1997 р. були сформовані головні напрями діяльності, обсяги фінансування, система управління та моніторингу ефективності проектів за Програмою. В травні 1997 р. в засобах масової інформації Криму були опубліковані умови першого конкурсу за Програмою, у відповідності до якого було  підтримано 63 проекти  на загальну суму близько 400 тис. дол. США. Одночасно розпочато роботу по налагодженню співпраці з іншими міжнародними організаціями, державними та недержавними інституціями, неурядовими організаціями України. Серед організацій, з якими співпрацювала та співпрацює Програма, можна зазначити Програму розвитку та інтеграції Криму, Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців, Посольство Королівства Нідерландів, Посольство Канади, Фонд Чарльза Мотта, Фонд Короля Бодуена, Міністерство освіти Автономної Республіки Крим та ін.

Підсумки роботи першого року дозволили критично оцінити досягнуті результати та внести певні корективи в розвиток Програми в 1998 р. Зокрема, були змінені вимоги щодо розгляду проектів стосовно створення та видання підручників для середньої школи національними мовами депортованих, особлива увага концентрувалась на стимуляції процесу створення підручників для шкіл з кримськотатарською мовою навчання. В 1998 р. до пріоритетів Програми додано підтримку ініціатив, спрямованих на розвиток медичного обслуговування школярів, започатковано підтримку проектів, які ставлять за мету захист прав депортованих, розвиток прогресивного законодавства України, що забезпечує демократичний, рівноправний процес інтеграції депортованих. Враховуючи специфіку Програми, в цьому ж році було застосовано систему подання проектів за конкурсом два рази на рік - весною (травень) та восени (вересень-жовтень). Такий підхід до розгляду проектів за конкурсом дозволив збільшити число учасників конкурсу та надав можливість аплікантам більш грунтовно підійти до роботи над проектами з урахуванням вимог Міжнародного Фонду “Відродження” та Програми. Політика відкритості та активного залучення громадськості до участі в  програмах Міжнародного Фонду “Відродження” набула реалізації і в Програмі “Інтеграція…”. Вже протягом 1997 р. та на початку 1998 р. в Криму сформувалися неурядові організації (діяльність яких стимулювалася і Програмою), котрі набули певного досвіду в реалізації проектів, менеджменті, пошуку коштів на свої проекти та інш. Тому вже на початку 1998 р. адміністрація Програми розпочала активно залучати такі НУО до реалізації проектів по всіх напрямках діяльності, особливо в сфері розвитку “третього сектора” в Криму. Таким чином, в процесі діяльності Програми почав формуватись власне широкий та багатогранний механізм участі громадськості в процесі адаптації та інтеграції депортованих в українське суспільство.

Незважаючи на зусилля держави та міжнародних організацій в сфері освіти, залишається гострою проблема відродження освіти рідними мовами в нових історичних умовах, в державі з новою політичною системою, в іншій лінгвокультурній ситуації, на іншій науковій базі. Потреба в відродженні системи освіти національними мовами очевидна, оскільки така система освіти в Криму, зокрема, для кримських татар існувала включно до їх депортації. Неможливість задовольнити потребу освіти на національній мові викликає незадоволення та відчуття певної дискримінації в порівнянні з іншими національними групами, що проживають в Криму (росіяни, українці, та інш.) при тому, що кримські татари – корінне населення Криму.

Оскільки більшість проектів за програмою реалізовується в сфері освіти, стала очевидною необхідність врахування специфіки організації освіти в Криму, зокрема налагодження дійової співпраці з органами державного управління, відповідальними за організацію процесу освіти в Україні. Вимоги державних органів щодо написання та тиражування підручників та посібників для середніх шкіл потребують узгодженого підходу до затвердження ряду проектів з боку адміністрації Програми та Міністерства освіти Автономної Республіки Крим. В результаті переговорів досягнуто домовленостей щодо фінансування створення та видання підручників з боку Програми за умови їх сертифікації та отримання необхідних дозволів комісії при Міністерстві освіти Автономної Республіки Крим. Така скорегованість дій допомогла уникнути непорозумінь у процесі створення підручників та певною мірою узгодити діяльність Програми в сфері освіти з державною політикою та програмою розвитку освіти для депортованих в Криму. Можна стверджувати, що конструктивний діалог вже має очевидні результати.

Загалом на кінець 1999 р. в рамках Програми підтримано фінансування створення та видання 24 підручників та посібників, з яких вже видано 14. Враховуючи те, що в межах фінансування Програми підтримується створення та видання експериментального тиражу підручників (близько 1000 примірників кожного), Міністерство освіти АРК підтримало видання створених за Програмою підручників більш значним тиражем (до 5000 примірників). Розуміючи необхідність запровадження в школах, де навчаються діти депортованих, новітніх методик навчання, Програмою підтримано проекти, що передбачають технічне оснащення шкіл, створення матеріальної бази, комплектування спеціальних бібліотек, підключення шкіл до Інтернету, та здійснено інші заходи, що дозволяють організувати освітній процес в школі на достатньо високому рівні. В багатьох випадках підтримка шкіл Програмою знаходила розуміння та відповідно допомогу цим школам з боку місцевих державних адміністрацій.

Активно підтримувалися Програмою і заходи в сфері освіти, спрямовані на активізацію пошуку новітніх шляхів організації учбового процесу, обміну досвідом, проводилися семінари, конференції, круглі столи для викладачів шкіл з національними мовами викладання. Кримський індустріально-педагогічний інститут в рамках проекту за Програмою розробив та видав ряд інформаційно-методичних матеріалів та учбових програм для шкіл з кримськотатарською мовою навчання.

За весь час діяльності Програми в сфері розвитку освітніх ініціатив було підтримано 111 проектів на загальну суму більш ніж 600 тис. дол. США.

Як вже зазначалося, значна увага з боку Програми приділялася розвиткові неурядових організацій Криму, що здійснюють свою діяльність у сфері міжнаціональних відносин, допомоги в інтеграції депортованих, захисту прав депортованих. розбудови відкритого демократичного суспільства та репрезентують інтереси національних груп в Криму. Враховуючи, що у відповідності до умов конкурсу за Програмою проекти за всіма напрямками Програми не можуть бути подані від фізичних осіб та релігійних організацій, вони подавалися в переважній більшості від неурядових організацій Криму а надалі ними ж і реалізовувалися. Таким чином були підтримані ініціативи більш ніж 100 неурядових організацій, з них безпосередньо 29 проектів на суму більш ніж 136 тис. дол. США мали за мету підтримати розбудову інфраструктури самих НУО.

Зараз, після трьох років діяльності, можна стверджувати, що за цей час, зокрема завдяки підтримці Програми в Криму, сформувалася та активно діє мережа НУО, здатних самостійно не тільки породжувати прогресивні ініціативи, а й знаходити відповідні кошти на їх реалізацію та ефективно впроваджувати їх у життя.

Розуміючи, що у формуванні толерантного багатонаціонального суспільства значну роль відіграють засоби масової інформації, в межах фінансування за Програмою було підтримано загалом 11 проектів в сфері засобів масової інформації на загальну суму більше 78 тис. дол. США. Зазначені проекти головним чином мали за мету надати рівний доступ до засобів масової інформації Криму та України представникам різних національних груп з числа депортованих та розповсюдити достовірну інформацію про процес повернення депортованих та проблеми, що виникають у зв’язку з цим. Одним з цілком успішних проектів в цій сфері можна назвати видання Кримським центром незалежних політичних дослідників і журналістів бюлетеня “Кримськотатарське питання”, котрий висвітлює головні події, пов’язані з процесом повернення депортованих, користується значною популярністю як в Криму, так і за його межами та успішно видається і після закінчення проекту з Міжнародним Фондом “Відродження”.

Значним елементом розбудови безконфліктного багатонаціонального суспільства без сумніву є знання та взаємозбагачення культурними досягненнями суспільства Криму та України. Недостатність інформації про культуру та історичний розвиток того чи іншого етносу породжує неадекватне ставлення до нього представників інших етносів, формує викривлені, а часом і прямо негативні стереотипи уявлення про його роль в суспільстві. Для суспільства України залишається не повністю відомою реальна картина історичних взаємовідносин та взаємного вкладу в формування культури українського та кримськотатарського народів. Підтримані в межах Програми ініціативи спрямовані на взаємопізнання та взаємозбагачення культур та на основі цього - формування міжнаціонального миру та взаєморозуміння. Вдалими можна назвати  видання кримськотатарською та українською мовами творів Т.Г Шевченка, серія видань “У кримській оселі”, творів видатних культурних діячів кримськотатарського народу, створення документального фільму режисера В.Сперкача “Кримські татари” та інш. Найбільш вдалим та ефективним став спільний з Міністерством закордонних справ Нідерландів проект “Відродження кримськотатарської бібліотеки”, в рамках якого проведено реконструкцію будинку та оснащення Кримської республіканської бібліотеки ім. І. Гаспринського. Загалом за цим напрямком підтримано 43 проекти на загальну суму більше 194 тис. дол.США.

Окремо можна зазначити фінансований Міністерством закордонних справ Нідерландів та Міжнародним Фондом “Відродження” проект реконструкції та оснащення кримськотатарської бібліотеки ім. І. Гаспринського. Проект розпочато в 1998 р. з загальним фінансуванням близько 380 тис. дол. США. На сьогоднішній день здійснено реконструкцію будинку бібліотеки, проведено автоматизацію бібліотечного процесу, проведено роботу по додатковому комплектуванню бібліотечних фондів, створенню копій історичних видань та виданню книг відомих діячів кримськотатарської культури. Зазначений проект отримав високу оцінку та підтримку з боку широкої громадськості Криму та міжнародних організацій.

Враховуючи досвід функціонування Програми та прогресивні зміни, що відбуваються в загальній стратегії Міжнародного Фонду “Відродження”, відповідним чином скореговано напрямки громадської діяльності, котрі будуть підтримуватись Програмою в 2000 р. Умови конкурсу за Програмою опубліковано в засобах масової інформації Криму в березні місяці 2000 р., у відповідності з якими поряд з існуючими напрямами, посилюється підтримка освітніх ініціатив та ініціатив, спрямованих на захист громадянських прав та суспільних інтересів силами громадських організацій.

Впевнений, що і надалі, спираючись на підтримку громадськості Криму, Програма продовжуватиме здійснювати свій посильний внесок у допомогу депортованим кримським татарам, формуванню безконфліктного, багатонаціонального суспільства в Криму та Україні в цілому.