Протягом останніх десяти років раніше депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці після півстолітнього вигнання повертаються на свою Батьківщину - в Крим. На сьогодні до автономії повернулися понад 250 тисяч депортованих кримських татар, близько 12 тисяч осіб інших національностей, що складає 12% населення автономії. Довідка. У травні 1944 року, за незаконними звинуваченнями, із Кримського півострова було депортовано близько 200 тис. кримських татар. Через місяць така ж доля спіткала кримських болгар, вірмен, греків - всього 38 тис. осіб. Ще раніше, у 1941 році, було виселено понад 50 тис. німців, які півтора століття проживали в Криму. Зазначені примусові переселення людей за національною належністю здійснювалися у жорстких формах, які майже не мали аналогів в інших країнах. Тим більше, що вигнання цілих етнічних груп затягнулося на багато десятиліть. Фактично всі обмеження на їх повернення були зняті лише наприкінці 80-х років. Загальна чисельність депортованих не обмежується наведеними цифрами - вона значно більша за рахунок представників інших національностей. Зокрема, із західних районів України за часів тоталітарного режиму було депортовано багато поляків. Окрім того, із областей Західної України у передвоєнні та повоєнні роки було примусово виселено щонайменше 600 тис. українців. Що стосується кримських татар, відносно яких здійснювалася поголовна депортація, то ця акція ставила під загрозу їхнє етнічне існування. 14 листопада 1989 року Верховна Рада колишнього Союзу прийняла Декларацію "Про визнання незаконними і злочинними актів проти народів, що були піддані насильницькому переселенню, та забезпеченню їхніх прав". На підставі цієї Декларації було прийнято ряд нормативних документів, якими регулювалися процеси, пов'язані із поверненням депортованих, передбачалось виділення значних сум державних коштів. Зокрема, державними органами України і Союзу РСР були затверджені першочергові заходи стосовно повернення кримських татар у 1990-1991 роках. Лише в 1991 р. на їхнє виконання було передбачено виділити 210 млн. рублів, з яких частка України становила лише 10 млн. Проте Україною уже в цей рік було виділено понад 70 млн. капіталовкладень. Із розпадом Радянського Союзу Україна одноосібне несе весь тягар видатків, пов'язаних із поверненням та облаштуванням депортованих. Інші держави-учасниці СНД, які є правонаступниками СРСР, практично цього не роблять. Наприкінці 1991 р. українською державою було прийнято нормативні документи, якими регулювалося повернення кримських болгар, вірмен, греків, а також німців, депортованих з усієї України. У 1992 році на потреби депортованих з Державного бюджету України було виділено більш як 10 мільярдів карбованців, у 1993 році - 110 мільярдів карбованців, у 1994 р. - понад 1 трильйон карбованців, у 1995 р. - 2 трильйони 478 мільярдів карбованців. Починаючи з 1996 року спостерігається стійка тенденція до зменшення бюджетних асигнувань, які, як правило, виділяються не в повному обсязі. Так, в 1996 р. із запланованих 28 млн. грн. на капітальні вкладення фактично було профінансовано із Держбюджету лише 6,2 млн. грн., на соціально-культурні заходи та надання допомоги з передбачуваних 6 млн. грн. (бюджет Криму) профінансовано - 3,3 млн. грн. У 1997 році ситуація з фінансуванням дещо поліпшилася. Із запланованих у Державному бюджеті 13,3 млн. грн. було профінансовано 12,85 млн. грн., що склало майже 97 відсотків. У той же час згідно з Програмою першочергових заходів щодо розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей загальна вартість робіт для забезпечення потреб депортованих становить близько 3,5 млрд. грн., а борг підрядчикам за виконані роботи - понад 21,5 млн. грн. У 1998 році на заходи, пов'язані з облаштуванням депортованих осіб, Автономній Республіці Крим (з урахуванням м. Севастополь), передбачалося виділити кошти в сумі 12,0 млн. грн. Фактично ж було профінансовано лише 2,7 млн. грн., що склало близько 22% від плану. Як відомо, повернення та облаштування репатріантів збіглося з різким загостренням економічних відносин в Україні. Проте незважаючи на складність економічного становища в державі, Уряд України і сьогодні вишукує кошти, щоб підтримати облаштування депортованих, які повертаються. Реалізація комплексу заходів, пов'язаних з вирішенням зазначених проблем, здійснюється у соціально-економічній, політико-правовій та гуманітарній сферах. Соціально-економічна сфера Протягом 1992-1998 рр. на капітальне будівництво було виділено коштів на суму, еквівалентну 300 млн американських доларів, що дало змогу побудувати 273 тис. кв. м житла, 375 км водопроводу, 851,4 км ліній електропередач, 84,3 км доріг. На 1999 рік з Державного бюджету України на облаштування депортованих планувалося виділити 20 млн гривень, із них 11 млн гривень - на капітальне будівництво, в тому числі 10 млн гривень АРК, і 9 млн гривень - на утримання додаткової мережі соціально-культурних закладів та виплату компенсацій депортованим. Фактично, за минулий рік із Державного бюджету профінансовано 13,2 млн. грн., в тому числі 12,5 млн. грн. по Автономній Республіці Крим та м. Севастополю, що значно більше порівняно з показниками 1998 року. У 1999 році Кабінетом Міністрів України прийнято також низку важливих урядових рішень щодо вирішення соціально-економічних потреб депортованих. Зокрема, постановами Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 р. №1447 затверджено “Порядок забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей, які повернулися в Україну, житлом, збудованим або придбаним за рахунок цільових державних капіталовкладень”, та “Порядок надання довготермінового безвідсоткового державного кредиту на індивідуальне житлове будівництво для депортованих осіб, які повернулися на постійне проживання”. На виконання постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 24 травня 1999 р. №182 "Про заходи щодо вирішення проблем кримськотатарського народу" у республіканському бюджеті на 2000 рік передбачено виділення 10 млн. гривень на облаштування депортованих, а окремим рядком - кошти на виділення пільгових кредитів для індивідуальних забудовників обсягом 1,5 млн. гривень. Сформований банк даних земель запасу та резервного фонду, необхідних для виділення земельних ділянок репатріантам, які не брали участі у паюванні землі. Радою Міністрів Автономної Республіки Крим формується кадровий резерв на заміщення вакантних посад в органах виконавчої влади, особливу увагу приділяють включенню в резерв спеціалістів з числа кримських татар. На одному із засідань Кабінету Міністрів України, що відбулось 27 жовтня 1999 року, розглянуто хід виконання доручень Президента України, актів Уряду України щодо вирішення проблем кримськотатарського народу, за результатами якого прийнята відповідна постанова № 1991. Проектом Державного бюджету України на 2000 рік, запропонованим Кабінетом Міністрів України Верховній Раді, передбачено видатки на реалізацію заходів, пов’язаних із поверненням кримськотатарського народу та осіб інших національностей, яких було незаконно депортовано з України, обсягом 40 млн. грн., у тому числі 31 млн. грн. капіталовкладень і 9 млн. грн. на розвиток соціально-культурної сфери. Водночас слід зазначити, що і на сьогодні ще залишається низка чинників соціально-економічного характеру, котрі потребують негайного вирішення:
Враховуючи складну економічну ситуацію в країні Урядом України були визначені пріоритетні напрями облаштування репатріантів, а саме:
Поряд з визначенням пріоритетів Урядом України проведено значну роботу, пов'язану з пошуком коштів з альтернативних джерел, зокрема, від країн-донорів, міжнародних організацій та фондів, що в умовах скорочення фінансування з Державного бюджету набуває особливої актуальності. Загальний обсяг міжнародної допомоги депортованим, які повернулися і проживають в Автономній Республіці Крим, за останні три роки складає понад 10 млн. дол. США. Довідка. Це насамперед допомога з боку Управління Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців (понад 4 млн. дол. США), Програма Розвитку 00Н (понад 4 млн. дол. США), Агентства з міжнародного розвитку Туреччини (ТІКА) (близько 1 млн. дол. США), Міжнародного фонду "Відродження" (близько 1,2 млн. дол. США) та ін. Проте цього замало і необхідно активізувати пошук нових країн-донорів, міжнародних організацій та налагодити відповідні контакти на двосторонній основі. Нині, згідно з дорученням Кабінету Міністрів України № 1991 від 27 жовтня 1999 року, урядовими структурами разом із недержавними організаціями України підготовлено понад 50 проектів на загальну суму близько 10 млн. доларів щодо залучення коштів міжнародних організацій і держав-донорів на вище зазначені цілі. В цьому році планується також проведення в Києві ІІ Міжнародної донорської конференції щодо надання допомоги депортованим особам в Україні. Політико-правова сфера Серед питань політико-правової сфери одним із найважливіших є набуття депортованими громадянства України. Після прийняття 16 квітня 1997 року Верховною Радою України Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про громадянство України" і введення його в дію з 20 травня 1997 р. було значно спрощено процедуру набуття українського громадянства для значної частини депортованих. Другим кроком у цьому напрямі стала домовленість від 4 вересня 1998 року між урядами України та Республіки Узбекистан про спрощений порядок виходу з громадянства Узбекистану кримських татар, згідно з якою депортованих та їх нащадків звільнено від сплати обов'язкових зборів та мита, необхідних для підтвердження факту неналежності до громадянства Республіки Узбекистан. Довідка. Реалізація цієї домовленості у співпраці з органами місцевої влади сприяли збільшенню звернень депортованих кримських татар щодо визначення їх належності до громадянства України. Так, якщо з 13 листопада 1991 року до 1 вересня 1998 року до органів внутрішніх справ з питань визначення належності до громадянства України звернулось 7,5 тис депортованих осіб, то за період дії вищезгаданої домовленості між Україною та Республікою Узбекистан з 1 вересня 1998 року по 1 січня 2000 року до органів внутрішніх справ України з клопотанням про визначення належності до громадянства України та вихід із громадянства Узбекистану звернулось 53 647 депортованих осіб та їхніх нащадків або 86,2% усіх депортованих осіб, які прибули до Криму з Республіки Узбекистан після прийняття РУ закону про громадянство. Однак, незважаючи на певні зрушення у справі набуття репатріантами українського громадянства, ще досить істотна кількість депортованих осіб, які повернулися в Україну, не стали її громадянами внаслідок обтяжної процедури виходу з громадянства країни виїзду. І тому зазначений напрям роботи й надалі буде в сфері постійної уваги відповідних урядових структур. Гуманітарна сфера Складною і не менш важливою, є проблема відродження та розвитку освіти й культури раніше депортованих кримських татар, які повертаються на постійне місце проживання в Україну. Слід зазначити, що через зосередження уваги на нагальних соціальних проблемах вирішенню даного питання не надавалось пріоритетного значення. Однак нині становище в освітньо-культурній сфері раніше депортованих поступово змінюється на краще. Довідка. Процес розвитку національної освіти регламентується "Програмою формування та розвитку мережі навчальних закладів, класів з українською, кримськотатарською мовами навчання, шкіл та класів з двома мовами навчання" (затверджена постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 27. 08. 1997 р. №260), що передбачає відкриття до 2005 року 40 шкіл із кримськотатарською мовою навчання. На сьогодні в Криму діє 6 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, 2 - двомовні, 53 класи з кримськотатарською мовою навчання та 8 двомовних класів. З метою реалізації Програми цільової підготовки національних кадрів, республіканською комісією (Автономна Республіка Крим) з видачі цільових направлень у 1999 році видано 96 направлень з 25 спеціальностей у 15 вузів України, в тому числі 88 направлень кримським татарам. Кваліфіковані національні кадри готують Кримський державний індустріально-педагогічний інститут, Сімферопольський державний університет, де діють факультети кримськотатарської мови та літератури, турецької та грецької філології тощо. У Сімферопольському педагогічному училищі навчаються майбутні вчителі шкіл з кримськотатарською мовою навчання. Державні навчальні заклади системи Міністерства культури та мистецтв готують акторів та режисерів, працівників клубних закладів і бібліотек з числа кримськотатарської молоді. 40 відсотків учнів Кримського училища культури складають представники кримських татар. При Державній телерадіомовній компанії "Крим" утворено національні редакції передач для кримських татар, болгар, вірмен, греків і німців. Із загальної кількості ефірного часу (10,5 години) на передачі для кримських татар припадає 27%. Щодня в ефір виходить передача однієї з національних редакцій. За роки незалежності України пожвавилося й розвивається у правовому полі України релігійне життя мусульманських громад півострова. Однак болючою проблемою в діяльності більшості з них залишається забезпечення культовими будівлями. Належні приміщення для задоволення релігійних потреб віруючих має менше ніж половина громад прихильників ісламу. На виконання указів та розпоряджень Президента України, доручень Кабінету Міністрів України з 1995 року в Автономній Республіці Крим було передано у власність або користування 54 мечеті та збудовано 15 нових. Серед переданих є визначні пам'ятки архітектури та культури кримськотатарського народу, як мечеть Хан-Джамі в м. Євпаторії та мечеть Узбека в м. Старий Крим. Згідно з графіком повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням, що був складений на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року №290-р, впродовж 1999 року релігійним громадам мусульман планується передати 11 мечетей і ще одну в 2000 році. Врегульовується і є підконтрольним місцевим органам влади на місцях надання земельних ділянок під мусульманські кладовища. Проте ряд питань гуманітарної сфери не знаходить практичної реалізації. Зокрема, складна соціально-економічна ситуація не дає змоги за короткий термін віднайти фінансові можливості для відновлення втраченої за роки депортації або створення нової матеріально-технічної бази національної школи, медичних програм, підручників та іншої літератури кримськотатарською мовою. Потребує фінансової допомоги Кримськотатарський музично-драматичний театр, який має популярність серед кримських татар. Його приміщення перебуває у аварійному стані, всі роботи щодо його реконструкції призупинені через відсутність коштів. Вимагає вирішення й питання щодо стабільного фінансування із Держбюджету України та частково із Республіканського бюджету програми відбудови та розвитку пам'ятників історії, культури і архітектури кримських татар. Узагальнюючи вищевикладене, варто зазначити, що в Україні до теперішнього часу не здійснена правова реабілітація постраждалих за національною ознакою, законодавче не врегульовані питання, пов'язані з поверненням, облаштуванням і відновленням прав депортованих, що, в свою чергу, вкрай ускладнює вирішення питань їхньої інтеграції в Україні. Ці обставини, а також недостатнє фінансування процесу облаштування раніше депортованих, що повернулися в Україну, є, певною мірою, причиною соціально-економічного та політичного напруження в окремих регіонах України, в тому числі і в Автономній Республіці Крим. І тому постійна увага та вирішення Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України нагальних болючих проблем депортованих є запорукою миру та злагоди в нашій державі. |
