ВСТУП

Преса етносів Криму – явище, водночас пов'язане з новітніми соціально-політичними тенденціями і з багатовіковою історією нашого півострова.

Знаходячись на перехресті цивілізації античної Греції і Риму, Древньої Русі і Візантії, Хазарії і Балканських країн, Крим здавна був поліетнічним регіоном. На його території сформувалося три автохтонних народи – кримські татари, караїми і кримчаки, мешкали таври, кіммерійці, скіфи, елліни, сармати, готи, римляни, гуни, авари, хазари, печеніги і половці (кипчаки), євреї, візантійці, слов'яни, генуезці і венеціанці, вірмени, німці, болгари, чехи, поляки й ін.

Тому закономірно, що незабаром після виникнення загальнокримської періодичної преси на півострові появилися перші етнічні видання (у 1838 р. вийшла перша кримська газета "Таврические губернские ведомости", а вже в 1860 р. у Феодосії було організовано перший вірменський журнал – "Масяц агавні").

На жаль, розвиток кримської етнічної преси не був поступальним: крива його злетів і падінь, цілком повторивши вигини і "перегини" історії півострова, іноді опускалася до нульової позначки, - у період, коли примусово з Криму виселялися цілі народи, які століттями визначали його долю і культурну своєрідність.

Так, у Законі про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР у Кримську область від 25 червня 1945 р. говорилося: "Під час Великої Вітчизняної війни, коли народи СРСР героїчно відстоювали честь і незалежність Батьківщини в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, багато чеченців і кримських татар за намовою німецьких агентів вступали в організовані німцями добровольчі загони і разом з німецькими військами вели збройну боротьбу проти частин Червоної Армії, а також за вказівкою німців створювали диверсійні банди для боротьби з Радянською владою в тилу, причому основна маса населення Чечено-Інгушської і Кримської АРСР не протидіяли цим зрадникам батьківщини" [1].

Зневажливе і навіть вороже ставлення радянської держави до депортованих нею кримських татар, німців, вірмен, які випускали переважну більшість довоєнних етнічних видань, надовго закрило вченим шлях до цілого шару культури Криму. Тому дотепер кримська етнічна преса – явище маловивчене.

Демократичні зміни, що відбулися в СРСР і незалежній Україні наприкінці ХХ століття, інтеграція в українське суспільство репатріантів: кримських татар, вірмен, болгар, греків і німців - стали поштовхом до вивчення в Україні їхньої духовної спадщини.

Великий внесок у формування нового, об'єктивного уявлення про історію краю і народів, які здавна населяють його, зробили наукові праці В. Возгріна [2], О.Г. і В.Г. Зарубіних [3], Д. Урсу [4], [5], В. Сергійчука [6], В. Ганкевича [7], О. Непомнящого [8] й ін. Етнонаціональна структура сучасного українського суспільства, історія і сучасний стан національних меншин України, етнокультурна політика української держави, особливості процесів національного відродження в ній, роль політичних еліт національних меншин України в її державному будівництві розкриті в роботах В. Євтуха, В. Трощинського, К.Галушка [9], О. Майбороди [10], Вс. Наулка [11], А. Леонової  [12], С. Суглобіна [13], Л. Шкляра [14], О. Власенка [15], С. Римаренка [16], О. Філіппової [17] та ін.

Об'єктом уважного вивчення в останні роки стала і національна політика Кримської АРСР. До даного явища, яке безпосереднє стосується етнічної преси, зверталися М. Господаренко [18], Я. Фрідман [19], Д. Хованцев [20], Б. Змерзлий [21], В. Пащеня [22], В. Дьоннингхаус [23], О. Волобуєв [24] та ін. Однак ці дослідники не приділили належної уваги явищу етнічної преси, недооцінивши її унікальну роль у національному будівництві. На нашу думку, саме етнічні ЗМІ дають уявлення про живі процеси національного відродження, яке неможливо повністю розкрити за допомогою цифр. У даному зв'язку найбільш цікавим залишається питання про взаємозв'язок національної політики Криму 1921-1941 рр. із системою його етнічної преси, а конкретніше – вивчена в нашій роботі динаміка змін системи етнічної преси Кримської АРСР як відображення її національної політики.

Довгий час забороненою темою для вчених залишалася й окупаційна періодика. В останні роки ця заборона була переборена в ряді публікацій В. Гурковича [25], Р. Музафарова [26], О. Романька [27], а також у збірнику "Крим у Великій Вітчизняній війні" [28], де дається загальне уявлення і про етнічні колабораціоністські видання. Однак кримськотатарські окупаційні газета "Азат Кърым" і журнал "Ана юрт" залишилися terra incognita вивчення як воєнного періоду, так і кримськотатарської історії в цілому, що визначило наше звернення до них у даній книзі.

Найбільш інтенсивними сьогодні залишаються дослідження, присвячені культурі й історії кримськотатарського народу, зокрема, його боротьбі за свою національну самобутність – М. Губогло і С. Червонної [29], М. Кирюшка [30], Е. Оллвурта [31], Г. Зімона [32], Е. Киримала [33], Г. Киримли [34], П. Потічного [35], Е. Фішера [36] й ін.[37], а також історії і сучасній інтеграції в українське суспільство депортованих кримських вірмен, болгар, греків і німців [38]. У ряді зазначених робіт йдеться в тому числі і про сучасні періодичні друковані видання кримськотатарського народу, а також представників інших кримських етносів.

Роботи А. Кримського [39], І. Керімова [40], Р. Фазила і С. Нагаєва [41], Л. Климовича [42], В. Ганкевича [7], Е. Лаззеріни [43], Р. Музафарова [26], С. Червонної [44], М. Веркальця [45], М. Улькюсала [46], К. Чапраза [47], Х. Киримли [48], Г. Юксель [49], С. Гафарова [50], присвячені газеті І. Гаспринського "Терджиман" та іншим кримськотатарським виданням, поклали початок дослідженню кримськотатарської преси. Однак дотепер не був розроблений концептуальний підхід до її історії, не був простежений взаємозв'язок основних етапів її формування з провідними тенденціями розвитку етнічної преси Криму і загальнодержавної преси в цілому, а також із соціально-політичними процесами кожного виокремленого періоду.

Успішну спробу систематизації відомостей про дореволюційну періодику Таврійської губернії (у тому числі і національну) було здійснено О.С. Хоменком, науково-довідкове видання якого включило нарис історії періодичної преси краю з 1838 по 1917 рр., бібліографічний і топографічний покажчики періодичних видань [51]. Однак, як уже було зазначено, дана монографія охоплює тільки дореволюційний етап історії кримської періодики, крім того, у її розділі, присвяченому національній пресі, незаслужено забуті єврейські видання "Молот" і "Молодая Иудея".

Узагальнене уявлення про розвиток кримської періодики в роки революцій і громадянської війни, а також перелік кримських газет і журналів зазначеного періоду з їх короткою характеристикою даються у статті О.Г. і В.Г. Зарубіних "Періодичні видання Криму (березень 1917 – листопад 1920 рр.)" [52].

Історія нездійснених дореволюційних українських видань півострова була порушена в роботах О. Сидоренка [53], О. Хоменка [51], В. Сергійчика [6].

Мінімальна інформація про періодичні друковані видання етносів Криму зустрічається в дослідженнях з їхньої історії й етнографії, які появилися останнім часом. Коротка історія єврейської преси Росії і згадування про декілька довоєнних єврейських періодичних видань Криму наводиться в "Єврейській енциклопедії", у статтях В. Гордімера [55], Б. Бережанської [56] та бібліографічних покажчиках "Література про євреїв російською мовою, 1890-1947" і "Russian Publications on Jews and Judaism in the Soviet Union. 1917-1967" [57].

До середини 1980-х рр. преса кримських караїмів не привертала уваги дослідників. З 1985 р. у Росії й Україні почали появлятися роботи, які так чи інакше торкаються даної проблеми [58]. З них найбільш повною і докладною нам здається стаття О.Б. Білого [59], оглядовий характер якої не дав змоги авторові докладно спинитися на змістовній стороні кожного видання.

Після депортації з Криму в 1941 р. німців їхній внесок у кримську культуру замовчувався істориками і культурологами, однак, починаючи з 1990-х рр., цей шар історичної інформації стає дедалі більше затребуваним кримськими й українськими вченими [60]. Проте, наявні публікації з історії і культури німців Криму не повністю розкривають зазначене явище. Зокрема, невисвітленим залишився такий важливий аспект національного відродження, як виникнення і розвиток у Криму німецької національної періодики. Назви окремих кримських німецьких газет довоєнного періоду наводяться в довіднику “Німці в Україні” [61].

Частковими і розрізненими дотепер залишаються і відомості про кримську вірменську пресу. Крім О.С. Хоменка [51], В.А. Микаєляна [62], у роботах яких простежена історія кримських вірменських журналів Феодосії, а також А.Б. Каріняна [63] і Г.Д. Левоняна [64], які наводять у бібліографічних покажчиках назви декількох кримських вірменських видань першої половини ХХ сторіччя, ніхто із сучасних дослідників не звертався до цілісного опису преси кримських вірмен.

У той же час сучасний стан кримської етнічної періодики, етична проблематика національної преси півострова неодноразово привертали до себе увагу таких дослідників, як М. Семена [65], В. Притула [66], Л. Буджурова [67], П. Ломакін [68], Л. Манькова, М. Ніколко [69], Г. Гримич [70], Л. Миркіна [71] й ін.

Проблеми становлення і розвитку вільної демократичної преси національних меншин України, правового регулювання її діяльності, національної ідеї як стимулюючого чинника створення преси відбиті в дослідженнях Н. Сидоренко [72], Ю. Колісника [73], В. Шкляра [74], А. Горлова, Н. Остапенко [75], П. Волі [76], Т. Приступенко [77], О. Нагуш [78], В. Іванова [79], Г. Сень [80] та ін.

Загальну характеристику етнічних ЗМІ пострадянського простору дано в роботах Р. Овсепяна [81], який відмітив найбільш загальні особливості періодичної преси національних регіонів Російської Федерації, В. Малькової [82], яка досліджує роль ЗМІ в міжнаціональних відносинах і формуванні етнічних стереотипів у населення Росії й інших країн колишнього СРСР, Н. Кондакової [83], яка вивчає основні тенденції розвитку "різномовної преси Росії", В. Цвіка [84], який аналізує діалектичну взаємодію національного і міжнаціонального у ЗМІ, зокрема, мовні, візуальні, інтегративні якості національних інформаційних систем, тощо.

У ході роботи нами були використані документи, матеріали і періодичні друковані видання, що зберігаються в Державному архіві Автономної Республіки Крим (ДААРК) (Ф. 26 (Канцелярія Таврійського губернатора), Ф. 241 (Караїмське Духовне Правління), Ф. Р-663 (Центральний виконавчий комітет рад робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АРСР), Ф. П.-156 (Справи Кримської комісії з історії Великої Вітчизняної війни), Ф. 1 (Документальні матеріали Кримського обкому КП) та ін.), Республіканській кримськотатарській бібліотеці ім. І. Гаспринського, бібліотеці Кримського республіканського краєзнавчого музею "Таврика", Бібліотеці Російської Академії наук (БАН) і Російській національній бібліотеці (РНБ) (Санкт-Петербург), бібліотеці "Іудаїка" Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (Київ), караїмському історико-етнографічному центрі (м. Євпаторія).

Мета даної роботи – проаналізувати етапи й умови формування етнічної преси Криму, а також відображення в ній процесів національного відродження і діалогу культур.

До завдань роботи ввійшло: зібрати і систематизувати відомості з історії етнічної преси Криму, виділити основні етапи її розвитку в їх зв'язку з провідними суспільно-політичними подіями історії півострова, ввести в науковий обіг ряд кримських національних видань минулого, дати характеристику сучасному станові кримських етнічних ЗМІ, визначити роль етнічних видань у просуванні ідеї національного відродження свого народу й у становленні міжнаціональної та міжконфесійної злагоди  в багатоетнічному і поліконфесійному суспільстві, скласти бібліографічний покажчик періодичних друкованих видань етносів Криму.

Автор висловлює щиру вдячність кандидатові філологічних наук, доцентові, головному редакторові газети "Къырым" Б.А. Мамутову за допомогу у роботі з кримськотатарськомовними виданнями, докторові філологічних наук, професорові, завідувачу  кафедри кримськотатарської літератури Кримського інженерно-педагогічного університету І.А. Керімову і викладачу цієї кафедри Г.З. Юксель за люб’язно надані зображення логотипів кримськотатарських газет і журналів, а також Н.С. Висоцькій і О.В. Згонниковій за переклади з їдиш та німецької.

Примітки

1.Крымская АССР (1921-1945) / Сост. Ю.И. Горбунов. – Симферополь: Таврия, 1990. – 320 с. – Вып. 3. – С.316.

2.Возгрин В.Е. Исторические судьбы крымских татар. – М.: Мысль, 1992. – 447 с.

3.Зарубин А.Г., Зарубин В.Г. Без победителей. Из истории гражданской войны в Крыму. – Симферополь: Таврия, 1997. – 352 с.

4.Урсу Д.П. Очерки истории культуры крымскотатарского народа : 1921 – 1941 гг. – Сф. : Крымучпедгиз, 1999 г. – 143 с.

5.Урсу Д.П. Деятели крымскотатарской культуры (1921-1944 гг.): Биобиблиографический словарь / Гл. ред. и сост. Д.П. Урсу. – Симферополь: Доля, 1999. – 240 с.

6.Сергійчук В. Український Крим. – К.: Українська Видавнича Спілка, 2001. – 303 с.

7.Исмаил Гаспринский: сборник документов и материалов. – Херсон, 1994 г. – 100 с.; Ганкевич В. Великий крымскотатарский просветитель. – Брега Тавриды, 1995 р., № 1, с. 241 – 260; Ганкевич В.Ю. Очерки истории крымскотатарского народного образования: реформирование этноконфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в 19 – н. 20 вв. – Симферополь: Таврия, 1998. – 164 с.; Ганкевич В.Ю. На службе правде и просвещению: краткий биографический очерк Исмаила Гаспринского (1851 – 1914 гг.). – Симферополь: Доля, 2000. – 328 с. и др.

8.Непомнящий А.А. История и этнография народов Крыма: Библиография и архивы, конец XVIII – начало ХХ века / Отв. ред. Л.А. Дубровина; Вступ. ст. В.Ф. Шарапы. – Симферополь: Доля, 2001. – 816 с.; Непомнящий А.А. Освещение вопросов истории и этнографии народов Крыма на страницах "Таврических губернских ведомостей" во второй половине XIX века // Проблемы истории Крыма: тезисы докладов научной конференции (23-28 сентября 1991 г.). – Вып. 1. – Симферополь, 1991. – С. 39-41.

9.Євтух В. Етнополітика в Україні: правничий та культурологічний аспекти. – К.: Фенікс, 1997. – 216 с.; Євтух В.Б., Трощинський В.П., Галушко К.Ю. та ін. Етносоціологія: терміни та поняття. Навчальний посібник. – К.: Видавництво УАННП “Фенікс”, 2003. – 280 с.; Євтух В.Б., Трощинський В.П., Галушко К.Ю., Чернова К.О. Етнонаціональна структура українського суспільства / Довідник. – К.: Наукова думка, 2004. – 344 с.

10.Майборода О.М. Про підходи до розв’язання національного питання в Україні за умов багатопартійності // Україна ХХ ст.: Проблеми національного відродження / Зб наукових праць. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 146-164.

11.Наулко Вс. Хто і відколи живе в Україні. – К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України. 1995. – 96 с.

12.Леонова А.О. Етнокультурна політика України: Монографія. – К.: ІПК ПК, 1998. – 228 с.

13.Суглобін С. Сучасна етнополітика і проблеми ідентифікації та її параметри // Етнічні меншини в Європі. – С. 134-137; Суглобін С. Преса етнічна // Етнічний довідник. – У 3-х ч. – Ч. 1. - К.: Видавництво УАННП “Фенікс”, 1997. – С. 109-110.

14.Шкляр Л.Є. Національні меншини в політико-правовому просторі України (проблеми культурної самоорганізації та розвитку) // Національна інтеграція в полікультурному суспільстві: український досвід 1991-2000 років / Збірник. Відпов. ред. І.Ф. Курас, О.М. Майборода. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2002. – С. 62-87.

15.Власенко О. Українська етнополітика – фактор суспільної єдності // Хроніка – 2000. – 1999. - № 31-32. – С. 320-323.

16.Римаренко С. Українська політична нація – міф чи реальність? // Україна в сучасному світі. – С. 7-24.

17.Філіппова О. Національна ідентичність в умовах множинності ідентичностей // Україна в сучасному світі. – С. 24-35.

18.Господаренко Н.М. Особенности культурно-политической работы среди национальных меньшинств Крыма в 1920-е годы // Культура народов Причерноморья. - № 10. – 1999 – С. 55-60.

19.Фридман Я.В. Социально-культурное развитие Крымской АССР в 20 – 30-е гг. и проблемы языковой политики // Проблемы истории Крыма. - Симферополь, 1991. - Т. 2. - С. 102 – 105.

20.Хованцев Д.В. О национальной политике в Крымской асср в 1920-е годы //Культура народов Причерноморья. - № 8. – 1999. – С. 201-205.

21.Змерзлый Б.В. Некоторые аспекты работы государственных и партийных органов Крымской АССР в 1920 – 1930-х годах по ликвидации неграмотности среди крымских татар // Культура народов Причерноморья. - № 50. – 2004. – С. 74-77.

22.Пащеня В.Н. О дуализме в национально-государственном строительстве в Крыму в 1930-х годах в цифрах и фактах // Культура народов Причерноморья. - № 50. – 2004. – С. 88-92.

23.Дённингхаус В. Полиэтничность сквозь призму классового подхода // Отечественная история. – 1999. - № 2. – С. 113-120.

24.Волобуев О.В. Рождение и судьбы новой крымской государственности в первой половине ХХ века // Отечественная история. – 1999. - № 2. – С. 89-99.

25.Окупаційний режим у Криму: 1941-1944 рр. За матеріалами преси окупаційних властей: Пер. З рос. / Упоряд. В.М. Гуркович. – Сімферополь: Таврія, 1996. – 120 с.

26.Крымскотатарская энциклопедия / Автор-составитель проф. Р. Музафаров. – Симферополь: Ватан, 1993. – В 2 т. – Т.1. – Ст. “Азат Кърым”, “Голос Крыма”.

27.Романько О.В. Газета "Голос Крыма" как источник по изучению немецкой оккупационной политики на советских территориях // Культура народов Причерноморья. - № 43. – С. 199-202; Романько О.В. Крым. 1941-1944 гг. Оккупация и коллаборационизм: Сб. ст. и мат. – Симферополь: Магистр, 2004. –137 с.; Романько О.В. Мусульманские легионы во Второй мировой войне. – М.: АСТ, 2004. – 312 с.

28.Крым в Великой Отечественной войне 1941-1945 / Сост. В.К. Гарагуля, И.П. Кондранов, Л.П. Кравцова. – Симферополь: Таврия, 1994. - 208 с.

29.Губогло М.Н., Червонная С.М. Крымскотатарское национальное движение. – Т.1. История. Проблемы, перспективы. - М., 1992 . - 331 с.; Т. 2. Документы; материалы; хроника. - 340 с.; Червонная С.М. Возвращение крымскотатарского народа: проблемы этнокультурного возрождения. Крымскотатарское национальное движение. – Т. 4. 1994-1997 годы. – М., 1997. – 342 с.; Червонная С. М. Когда эшелоны с депортированными народами шли на восток… О деятельности Прометеевской Лиги Атлантической хартии (Из архива Джафера Сейдамета). – Симферополь: Оджакъ, 2003. – 56 с.; Червонная С. Проблемы возвращения и интеграции крымских татар в Крыму: 1990-е годы. – М.: Б.и., 1997. – 154 с.

30.Кирюшко М. Іслам у системі чинників національної інтеграції кримськотатарського народу // Національна інтеграція в полікультурному суспільстві: український досвід 1991-2000 років / Збірник. Відпов. ред. І.Ф. Курас, О.М. Майборода. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2002. – С. 284-317.

31.Allworth E. Tatars of the Crimea. Their Struggle for Survival. – Durham and London: Duke University Press, 1988. – 396 p.

32.Simon G. Die nationale Bewegung der Krimtataren. – Berichte des Bundesinstituts fur ostwissenschaftliche und internationale Studien, 1975, Bd. 30 – 31.

33.Kirimal E. Der national Kampf der Krimturken. Mit besonderer Berucksichtigung der Jahre 1917 – 1918. – Emsdetten, 1952.

34.Kirimli H. The "young tatar" movement in the Crimea : 1905 – 1909. – Cahiers du monde russe et sovetique, 1993, v. 34, p. 529 – 560.

35.Potichnyj P. The struggle of the crimean tatars. – Canadian slavonic papers, 1975, v. 17, № 2-3, p. 302 – 319.

36.Fisher A.V. The Crimean Tatars. – Stanford: California Hoover institution Press, 1978. – 264 p.

37.The tatars of Crimea: return to the homeland: studies and documents. – Duke univ.press : 1998. – 384 p.; Crimean Tatars: repatriation and conflict prevention. – N.-York, 1996. – 95 p.; Jankowski H. Tatar come-back to the Crimea // Linguistic and oriental studies from Poznan. – Poznan: Wudawnictwo naukowe, 1995. – Vol.2. – C. 113-123; Клячин А.И. Динамика этнических систем в Крыму в связи с проблемой возвращения крымских татар. – Этнографическое обозрение, 1992 г., № 2, с. 23 – 35, и др.

38.Габриелян О.А., Ефимов С.А., Зарубин В.Г. Крымские репатрианты: депортация, возвращение и обустройство. – Симферополь: Амена, 1998. – 340 с.; Габриелян О.А., Петров В.П. Депортированные граждане: возвращение, обустройство, социальная адаптация. – Симферополь, 1998. – 108 с.

39.Кримський А. Література кримських татар. – Сімферополь: Доля, 2003. – 200 с.

40.Керимов И.А. Гаспринскийнинъ "джанлы" тарихи 1883-1914 ["Живая история Гаспринского. По материалам газеты "Терджиман" 1883-1914 гг.]. – Симферополь: Тарпан, 1999. – 408 с.; Керимов И.А. Крымскотатарская периодическая печать довоенного времени // Ученые записки КГИПУ. – 2004. - № 5. – С. 125-133; Керим И.А.-оглу. Медений эснас: 1920 – 1938. Къырымтатар тили, эдебияты ве медениетинден малюмат дестеги. – Симферополь: Таврия, 1997. – 495 с.; Керимов И.А. Матбуамызын тарыхындан // Достлукъ. – 1999. – 24 марта. – С.3.; Керим И.А.-оглу. "Ветан хадими" халкъ хызметинде // Къырым. – 2004. – 17 июля. – С.3.

41.Фазылов Р., Нагаев С. Къырымтатар эдебиятынынъ тарихы. Къыска бир назар. – Симферополь: Къырымдевокъувпеднешр, 2001. – 640 с.

42.Климович Л. На службе просвещения: о первой тюркоязычной газете "Терджиман" и ее издателе И. Гаспринском // Гаспринский И. Из наследия. – Симферополь: Таврия, 1991. – С.

43.Lazzerini E.J. Ismail Bey Gasprinskii and Muslim Modernism in Russia, 1878-1914: a Dissertation submitted in partial fulfillment of the requirement for the degree of Doctor of Philosophy, 1973. – Б.м.: University of modernism, 1973. – 313 p.; Lazzerini E.J. Ismail Bey Gasprinskii’s Perevodchic/Tercuman: A clarion of modernism. – Istanbul: The Isis Press, 1993; Lazzerini E.J. Gadidizm at the turn of the twentieth century: a view from within // Cahiers du Monde russe et sovietique. – 1975. - № XVI.

44.Червонная С.М. Идея национального согласия в сочинениях Исмаила Гаспринского // Отечественная история. – 1992. - № 2. - С. 24 – 42; Червонная С.М. Измаил Гаспринский – выдающийся крымскотатарский просветитель и гуманист. – Этнографическое обозрение. 1992. -  № 1. - С. 158 – 165.

45.Веркалець М. Скарби мусульманської школи або “Один день, прожитий для народу, приємніший Аллаху, ніж сорок днів посту”: До 145-річчя від дня народження татарського педагога, письменника і журналіста І. Гаспринського // Освіта. – 1996. – 2 жовтня. – С.10; Веркалець М. Видавничо-публіцистична та культурно-освітня діяльність Ізмаїла Гаспринського // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 53-58.

46.Ülküsal M. Kırım Türk-Tatarları (Dünü-Bugünü-Yarını). – İstanbul, 1980.

47.Çapraz K. Kırımtatar Türklerinde basın. Yüksek lisans tezi. – İstanbul, 1990.

48.Kırımlı H. İsmail Bey Gaspralı. – Ankara: Şafak Matbaacılık, 2001; Kırımlı H. Kırımtatarlarında mıllı kimlik ve milli hareketleri. (1905-1916). – Türk tarih kurumu basımevi, 1996.

49.Юксель Г.З. Развитие информационных жанров в крымскотатарской журналистике 1917-1928 годов (на примере изданий "Голос татар", "Миллет", "Крым", "Енъи дюнья") // Ученые записки КГИПУ. – 2004. - № 5. – С. 149-155; Юксель Г.З. Периодизация крымскотатарской журналистики 1905-1941 гг. // Культура народов Причерноморья. – 2004. - № 43. – С. 249-253; Юксель Г.З. Тематическое своеобразие журнала "Енъи Чолпан" ("Новая Венера") // Культура народов Причерноморья. – 2004. - № 52. – Т.1. – С. 105-109, Юксель Г.З. Выборочный библиографический указатель содержания крымскотатарского журнала "Илери" ("Вперед") (№№ 1-20) // Культура народов Причерноморья. – 2005. - № 56. – Т.2. – С. 175-183.

50.Гафаров С. Исмаил Гаспринский – великий просветитель. – Симферополь, Тарпан, 2001. – 256 с.

51. Хоменок О.С. Дореволюционная периодическая печать Таврической губернии (1838-1916): очерк истории и библиографический указатель. – Одесса: АО Бахва, 2003. – 180 с.

52. Зарубин в.г., Зарубин А.Г. Периодические издания Крыма (март 1917 – ноябрь 1920 г.) // Крымский архив. – 2001. - № 7. – С. 267-289.

53.Сидоренко О.І. Нездійснені видання: Анотований покажчик нереалізованих проектів україномовних видань кінця XIX – початку ХХ ст.. – К., 1989. – С.14; Україномовна преса Росії 1905 - 1907 рр.: Анот. покажчик періодичних видань / Укладач О.І. Сидоренко. – К.: Центр. Наукова бібліотека АН УРСР, 1983. – С. 60.

54.Краткая еврейская энциклопедия. – Иерусалим: Центр по исследованию и документации восточноевропейского еврейства, Еврейский университет в Иерусалиме, 1988. – Т. 6. -С.410-420, 598-603.

55.Гордимер В. Евреи в Крыму и Северной Таврии с начала 20 в. до 1 мировой войны (1900-1913 гг.) // Культура народов Причерноморья. - № 31. – 2002. – С.82-88.

56.Бережанская Б.Б. Еврейские колхозы в Крыму // Евреи в Крыму / Краткий очерк иудейских общин Крыма / Сост. Ю.М. Могаричев, И.И. Вдовиченко. – Симферополь: Таврия-Плюс, 1999. – С. 71-86.

57.Литература о евреях на русском языке, 1890-1947: книги, брошюры, оттиски статей, органы периодической печати: Библиографический указатель / Составитель В.Е. Кельнер, Д.А. Ельяшевич; Ред. М.А. Бенина: Петербург. Евр. Ун-т., Рос. нац. б-ка. – Спб.: Гуманит. Агентство "Академический проект", 1995. – 670 с.; Russian Publications on Jews and Judaism in the Soviet Union. 1917-1967. A bibliography compiled by B.Pinkus and A.A.Greenbaum with an introduction by M. Altshuler. Edited by Mordechai Altshuler. – Jerusalem, 1970. – Pp. 205-236.

58.Див.: Полканов А.И. Крымские караимы (караи – коренной малочисленный тюркский народ Крыма). – Париж, 1995; Полканов Ю.А. Караи – крымские караимы – тюрки. История. Этнография. Культура. – Симферополь, 1997; Полканов Ю.А. Пословицы и поговорки крымских караимов. – Бахчисарай, 1995; Полканов Ю.А. Легенды и предания караев (крымских караимов – тюрков). – Симферополь, 1995; Караимская народная энциклопедия. – М., 1995.

59.Белый О.Б. Караимская национальная периодика в первой половине ХХ в. (Из истории изучения восточноевропейских караимов) // Проблемы истории и археологии Крыма. – Симферополь: Таврия, 1994. – С. 235-251.

60.Див.: Герман А.Ф. Крымские немцы // Крымская АССР (1921-1945) / Сост. Ю.И.Горбунов. - Симферополь, 1990 (Вопросы - ответы; Вып.3). С. 205-212; Кащенко С. Г. Система образования и религиозные верования немецкого населения Крыма (кон. XIX - нач. XX вв.) // Известия Крымского республиканского краеведческого музея. - Симферополь, 1994 - N 5; Данейко Л. И. Немецкие колонии в Крыму // Сквозь века: народы Крыма. - Симферополь, 1995 (Вып. 1); Кудряченко А.I., Кулiнич I.М., Хохлочов В.В. Вихiдцi з нiмецьких земель на теренах Украiни: минуле та сьогодення. - К., 1995; Брошеван В., Ренпенинг В. Крымские немцы. Краткий исторический очерк. - Симферополь, 1996 и др.

61.Німці в Україні: Науково-допоміжний бібліографічний покажчик, 1917-1941. – К.: Кн.. палата України, 1998. – 180 с.

62.Микаелян В.А. На крымской земле. – Ереван: Айастан, 1974. – 211 с.

63.Каринян А.Б. Очерки истории армянской периодической печати. – Ереван, 1960. – Т. 2. – С. 410.

64.ЛевонянГ.Д. Армянская периодическая печать (1794-1934). – Ереван, 1934, № 1045.

65.Семена Н. Состояние средств массовой информации в Крыму // Белая книга крымской журналистики. – 2000. – С. 30-66; Семена М. Досвід і помилки кримської преси під час формування, розвитку та усунення напружених конфліктних ситуацій у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин (1995 – 2002 роки) // Кримські студії. – 2003. - № 1-2. – С.58-84.

66.Притула В. Конец света для "Нового света" [О проблемах издания газеты "Янъы дюнья"] // Зеркало недели. – 2000. – 8 апреля; Притула В. Выступление во время "круглого стола" // Гуманітарні аспекти інтеграції кримськотатарського народу в українське суспільство: матеріали “круглого столу”: 5 травня 1999 р. – К., 1999. – С.86-89; Притула В. Засоби масової інформації в Криму і проблема інтеграції депортованих народів в українське суспільство // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 46-49.

67.Буджурова Л. Про етичну журналістику: етнічні аспекти // Кримські студії. – 2003. - № 3-4. – С.46-47; Буджурова Л. Українці й кримські татари в Криму: проблеми інтеграції та асиміляції // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 49 – 53.

68.Ломакин П. Этнические СМИ Крыма: Место и роль в общественно-политической и культурной жизни общества // Крымский дом. – 2001. - № 29. – Октябрь. – С.7.

69.Манькова Л.А., Николко М.В. Этническая пресса Крыма. Ее влияние на политическую ситуацию // Язык и культура. – Вып.5. – Т.1. – Ч.1. – 2002. – С.35-40; Николко М.В. Информационная активность этнических СМИ Крыма // Межэтнический диалог в Крыму (Материалы региональной научно-практической конференции). – Симферополь, 2002. – С.16-20.

70. Гримич Г. Збереження національної самобутності кримських татар (минуле і сучасне) // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 43-46.

71. Мыркина Л. Проблемы этнической толерантности и конфликтности в СМИ Автономной Республики Крым // Идентичность и толерантность в многоэтничном гражданском обществе. Материалы III международного семинара 11-14 мая 2004 г., г. Алушта / Под общ. ред. Т.А. Сенюшкиной. – Симферополь, 2004. - С. 147-150.

72.Міжнаціональні стосунки в ЗМК / Київ. нац. ун-т ім.. Т. Шевченка / Укл. Н.М. Сидоренко. – К., 2000. – 16 с.; Преса національних меншин в Україні: Мат. спецкурсу / Упоряд. Н. Сидоренко. – К.: Дослід. центр історії укр. преси, 1998. – 44 с.; Сидоренко Н.М. Національне “я” у традиції української періодики // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 59-63.

73.Колісник Ю.В. Преса національних меншин України як засіб їх самоствердження в умовах становлення української державності (1992 – 1999 рр.): Автореф. дис... канд. філол.. наук: 10.01.08 / К., 2001; Колісник Ю. Преса національних меншин в умовах нової України (1992 – 1997 рр.) // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. – Львів, 2000. – Вип. 7. – С. 240-252; Колісник Ю. Мовно-літературна тематика – важлива складова культурно-публіцистичної діяльності преси національних меншин України (1992 – 1997 рр.) // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. – Черкаси, 2000. – Ч. 4. – С. 190-195; Колісник Ю. Національне й інтернаціональне в пресі національних меншин (1992 – 1999 рр.) // Українська журналістика в контексті світової. Зб. наук. праць / За заг. ред. проф. В. І. Шкляра. – К., 2001. – Вип. 5. – С. 119-130; Колісник Ю. Толерантність – шлях до взаєморозуміння й загальнолюдського поступу (Проблема толерантності й віри у пресі національних меншин України) // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. – Львів. – 2001. – С. 342-348; Колісник Ю. Преса національних меншин України в умовах становлення демократії (1992 – 1997 рр.). – Львів: ПАІС, 1999. – 36 с.

74.Шкляр В. Інтеграційні процеси у мас-медіа й етнополітичні проблеми // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 7-9.

75.Горлов А.., Остапенко Н. Розвиток преси національних меншин України (на прикладі іншомовних додатків до газети “Голос України”) // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 9-11.

76.Воля П. Преса національних меншин України у збереженні самобутності своїх етносів // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 11-13.

77.Приступенко Т. Правове регулювання конфліктних ситуацій у засобах масової інформації України на сучасному етапі // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 14-17.

78.Нагуш О. Правове становище національних меншин і правова тематика в національних ЗМІ // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 17-18.

79.Іванов В. Правове поле діяльності національних засобів масової інформації // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 18-22.

80.Сень Г. Психологічні особливості формування та підтримки національної самосвідомості етнічних меншин засобами масової інформації // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації: Асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи. Матеріали “круглого столу”, Київ, 20-22 грудня 1996 р. – К., 1997. - С. 22-24.

81.Овсепян Р. История новейшей отечественной журналистики / Под ред. Я. Засурского // http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Gurn/Ovsep.

82.Малькова В.К. Республиканская пресса России: новая этно-национальная идеология //http://old.iea.ras.ru/Russian/publications/applied/103.html; Малькова В.К. Москва— многокультурный мегаполис. - М., 2004—216 с.; Малькова В.К. Образы этносов в современных российских СМИ. // Тезисы научно-практической конференции: Средства массовой информации в современном мире, СПб., 2001; Малькова В.К. (ред.). Диагностика толерантности в средствах массовой информации. Москва, 2002; Малькова В.К. Российская пресса и проблемы этнической толерантности и конфликтности// Российская пресса в поликультурном обществе. – М., 2002. С. 158 – 159; Малькова В.К.  "Язык вражды". Опыт экспертной оценки публикаций// Язык вражды и свобода слова. Ч. 1. – М., 2003; Малькова В.К. "Не допускается разжигания межнациональной розни…": книга об этнической журналистике. Из опыта анализа российской прессы. – М.: Academia, 2005. – 228 с. и др.

83.Кондакова Н. Разноязычная пресса России // и этническая толерантность: Пособие для журналистов. - М., 2000. - С.16 – 20.

84.Цвик В.Л. Национальная идентификация телеканалов в эпоху глобализации // Вісник Дніпропетровського університету. – Вип. 6. – Літературознавство. Журналістика. - 2003. – С.915.