Мустафа Джемілєв: “ГОВОРИТИ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗУСТРІЧІ ПОКИ ЩЕ РАНО”На нещодавній зустрічі з Президентом України Л. Кучмою Рада представників кримськотатарського народу в черговий раз порушила питання, які вимагають негайного вирішення. Розділити проблеми нашого народу на першочергові й такі, з розглядом яких можна почекати, досить важко. Від того, яким чином і коли саме вони почнуть розглядатися, залежить, чи будуть дотримані права людини стосовно кримських татар як у Криму, так і в Україні в цілому. Сьогодні кримські татари поставлені в такі умови, коли доводиться зупинитися хоча б на декількох, якщо можна так сказати, пріоритетних проблемах і добиватися їх реального вирішення. Ми пропонуємо до уваги читачів інтерв`ю з головою Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України Мустафою Джемілєвим. – Мустафа-ага, які питання розглядалися на минулій зустрічі з Президентом України? – Питань, які підлягають обговоренню, було багато, але ми вирішили сконцентруватися лише на деяких, що є сьогодні головними. Це забезпечення представництва кримських татар в органах влади автономії та рівноправна участь у земельній реформі. Ми також звернули увагу Президента на посилення останнім часом антитатарської пропаганди у Криму, що здійснюється як високопоставленими чинами адміністрації автономії, починаючи з Л. Грача і контрольованої ними преси, так і фашистськими угрупованнями російських шовіністів. Ми процитували уривки з висловлювань і розповсюджуваних ними листівок на доказ того, що схожі нападки на кримськотатарський народ мають місце в Криму. Пачку таких листівок вручили самому Президентові і нагадали, що правоохоронні органи в цій ситуації нічого не роблять, хоча дії, що підпадають під статті Карного кодексу України, у наявності. – З яких проблем уже намітилися конкретні позитивні зміни? – Про це можна буде говорити, коли побачимо сформульовані за підсумками зустрічі чергові доручення Президента і, головне, судячи з того, як вони виконуватимуться. Але вже зараз можна говорити про певні кроки чиновників, які оточують Президента, що спрямовані зовсім не на конструктивне вирішення проблем. Так, наприклад, під час зустрічі ми домовлялися, що доручення будуть сформульовані за участі Ради представників кримськотатарського народу. Але тепер ми знаємо, що ці доручення вже передані на підпис Президентові. Але ж ми їх ще не бачили. – До яких результатів призвело обговорення земельного питання? Як дивиться офіційний Київ на можливість проведення у Криму повного перепаювання? – Цій темі була відведена основна частина часу. Ми на конкретних цифрах продемонстрували, що без перепаювання або введення знижувального коефіцієнта справедливо вирішити проблему неможливо, і що тому необхідно внести відповідне доповнення в Указ Президента від 8 серпня 1995 року. Але наш головний опонент – голова Держкомзему України О. Даниленко наполегливо стверджував, що землі у Криму достатньо, і питання можна вирішити без внесення змін у чинне законодавство. Тому Президент знову доручив провести повсюдно ревізію земельних площ, які є, і вирішити питання так, щоб були задоволені всі сторони. Схоже, знову створюється безвихідна ситуація. – Чи не залишається у такій же ситуації питання представництва кримських татар в органах влади? Чи залежить його вирішення від глави держави? – Формально вирішення цього питання не залежить від Президента, оскільки для реалізації представництва кримських татар у ВР АРК і місцевих органах самоврядування необхідно внести відповідні статті в закон про вибори у представницькі органи влади автономії. А це прерогатива парламенту України. Зараз, як відомо, на розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект закону, запропонований депутатом Л. Міримським, який уже пройшов перше читання. Цей проект передбачає змішану мажоритарно-пропорційну систему виборів і зовсім не забезпечує наших законних прав. Якщо вибори відбуватимуться у відповідності до цього закону, то кримські татари можуть у кращому випадку розраховувати не більше ніж на 5-6 депутатських місць у ВР АРК за пропорційною системою, але не отримають жодного місця за мажоритарною. Власне, Президент на зустрічі заявив, що він не підпише закон про змішану систему виборів у Криму, так що мова може йти тільки про мажоритарну систему. Якоюсь формою виходу з цієї ситуації може бути створення окремих округів для кримських татар або для депортованих. А чи вдасться це зробити, невідомо. І якщо вдасться, треба буде працювати над тим, щоб з`ясувати, скільки округів необхідно створити. Так що стосовно цього питання ще передбачається тривала робота. – Ваші прогнози стосовно продуктивності зустрічей з главою держави. Чи є майбутнє у представництва народу надалі? – Якщо не вважати окремих моїх і Р. Чубарова зустрічей з Президентом, то починаючи з травня 1999 року, тобто з моменту підписання указу про створення Ради представників кримськотатарського народу, це була вже сьома наша зустріч. Звісно, у будь-якому випадку спільні засідання дуже важливі і необхідні. Саме на них Президент з перших вуст отримує інформацію про наші проблеми, вислуховує також опонентів і потім ухвалює рішення, що оформлюються у вигляді окремих доручень відповідним відомствам. Проте тут спостерігаються деякі нюанси. Особи, не зацікавлені в справедливому вирішенні проблем кримських татар, намагаються сформулювати і дати на підпис Президентові ці доручення в такому не конкретизованому вигляді, що у більшості випадків виявляється, що ми топчемося на місці. Так вийшло й цього разу. Незважаючи на те, що Президент дуже суворо сказав, щоб усі документи, пов`язані з вирішенням проблем кримських татар, обов`язково узгоджувалися з Радою представників, як я вже казав, у процесі формулювання доручень чиновники зробили по-своєму. До того ж, багато доручень з посиланнями на різні обставини просто не виконуються. Рівночасно однією з позитивних обставин є те, що напередодні зустрічей з Президентом завжди спостерігається якийсь рух серед чиновників кримської адміністрації. І тоді хоч якісь, нехай навіть дрібні проблеми намагаються вирішити – адже перед главою держави чиновникам треба якось звітувати. – Мабуть, у нашій розмові не можна обминути трагічні події у США та їхні наслідки. Яка офіційна позиція Меджлісу з цього приводу? – Хоча окремої заяви Меджліс кримськотатарського народу не ухвалював, але я і мій заступник дали досить багато інтерв`ю і заяв численним засобам інформації, у тому числі телевізійним. Ще раз повторюю, що ми безсуперечно засуджуємо цей огидливий злочин і вважаємо, що повинні бути вжиті ефективні заходи проти його організаторів і виконавців. – Як Ви розцінюєте той факт, що вину терористів спочатку переклали на весь мусульманський світ? – Гадаю, це зовсім неправильне пояснення того, що відбулося. Навпаки, Президент США Джордж Буш, мер Нью-Йорка та багато інших високопоставлених офіційних осіб у всіх своїх виступах незмінно підкреслюють, що цей злочин у жодному разі не треба пов`язувати з послідовниками ісламу – однією з найгуманніших релігій світу. Президент Буш здійснив декілька візитів у мечеті Вашингтона, зустрічався з мусульманськими лідерами США саме з метою підкреслити свою високу повагу до ісламу і перешкодити міжконфесійному конфлікту. Адже насправді цей злочин прямо суперечить принципам ісламу, який дуже суворо засуджує як самогубство, так і вбивство свідомо невинних людей. Із засудженням злочинів у США 11 вересня виступили практично всі лідери мусульманських країн, у тому числі Ічкерії та окремо генерал Шаміль Басаєв. – Проте спікер ВР Криму в будь-якому зручному випадку намагається зробити акцент на те, що в Криму мусульманський фактор також має місце, створюючи тим самим відповідне ставлення до кримських татар. – Про це ми говорили і на зустрічі з Президентом Л. Кучмою. Ми процитували йому висловлювання Л. Грача з приводу подій у США з його провокаційною прив`язкою до “мусульмансько-фундаменталістського фактора” і “націонал-радикалів” у Криму, під якими він неодмінно розуміє Меджліс та активістів кримськотатарського національного руху. Ми заявили, що головним розпалювачем міжнаціональної та міжконфесійної ворожнечі в Криму є саме він і схожі на нього чиновники. Нагадали, що якщо говорити про витоки тероризму, то їх треба шукати зовсім в іншому напрямку. Адже система терору, заручництва, розстрілу заручників була основою більшовизму, а головними і наймасштабнішими терористами були більшовицькі лідери Ленін і Сталін, якими нинішні комуністи поклоняються. До того ж сумнозвісний ленінський “червоний терор”, що забрав десятки тисяч життів невинних людей, у тому числі й Криму, є предметом їхньої гордості й до сьогодні. Президент Л. Кучма також суворо засудив спроби протиставляти людей за національною та релігійною ознаками, і у своїй заключній промові заявив, що доручає правоохоронним органам вживати найсуворіші заходи стосовно таких провокаторів незалежно від посади, яку вони обіймають. Але Л. Грач, схоже, ніяких висновків для себе не зробив. Уже наступного дня, виступаючи по телебаченню, він знову сказав: “не православні ж вчинили цей злочин, не прибічники інших конфесій, а мусульмани...” Записала Гульнара Керімова |