ПРОБЛЕМИ ОБЛАШТУВАННЯ, ЯК І РАНІШЕ, АКТУАЛЬНІ

Відомо, що Сімферополь посідає одне з перших місць за кількістю депортованих громадян. Закономірна й наявність численних проблем, пов`язаних з їхнім облаштуванням, зокрема, вирішенням нагальних соціальних питань. Відповісти на наші запитання ми попросили начальника Управління з питань міжнаціональних відносин депортованих громадян Сімферопольського міськвиконкому Бекіра Дудакова.

 – Яка загальна картина щодо забезпечення інженерною інфраструктурою місць компактного проживання депортованих, розташованих у межах міста?

– На сьогоднішній день у місті нараховується 24 тисячі депортованих громадян, у тому числі 23,3 тис. кримських татар, які мешкають у 10 мікрорайонах компактного проживання. Для ведення індивідуального будівництва житла виділено 5800 ділянок. Відсоток забудови складає 75, 10 % з них – розпочате будівництво, (тобто завезені матеріали), але, зважаючи на відсутність коштів, призупинене. Слід зазначити, що всі мікрорайони повністю електрифіковані, крім Білого-5, в якому електропостачання не доведено до кінця, тому що мало забудовників. Питання вуличного освітлення у місцях компактного проживання поки що не вирішене. Мережами водопостачання сьогодні не забезпечені тільки Мар`їно і Промзона. В інших вони виконані, правда, не за проектними рішеннями, тобто відсутні споруди, що сприяють постійному водопостачанню. У поточному році за сприяння ПРІК ООН, часткової участі УКБ Рескомнацу закінчується будівництво водопроводу в мікрорайоні Кам`янка і, сподіватимемось, до кінця року будуть виконані досить великі обсяги в Мар`їно з усіма іншими передбаченими проектом спорудами.

Серйозна проблема – розвиток дорожньої мережі. Згідно з планами, у першу чергу ми передбачаємо будівництво електро-, водопостачання, потім дороги і газифікацію. Зараз поетапно переходимо до будівництва доріг з твердим покриттям, щоб забезпечити доступ у мікрорайони машин “швидкої допомоги”, пожежної служби тощо. Міськрада приділяє велику увагу цьому питанню, і з бюджету міста щорічно на ці цілі виділяються кошти, але, на жаль, не в тому обсязі, який необхідний. Наприклад, надсипані декілька вулиць у Фонтанах, Луговому, Кам`янці. У поточному році розпочаті дорожні роботи у Білому-5, мікрорайоні. ім. Маршала Жукова. УКБ Рескомнацу фінансує будівництво головної дороги у Фонтанах (це перехідний об`єкт) і Ак-мечеті. Що стосується коштів, які виділяються з бюджету міста на облаштування депортованих, то загалом, завдяки нашим депутатам, сесія міськради затвердила на ці цілі суму розміром 300 тис. грн. Сподіваюся, що в наступному році будівництву доріг буде приділено більше уваги.

– Питання газифікації досить спірне. Багато хто вважає, що поки не завершиться будівництво водо-, електропостачання в усіх селищах, де мешкають депортовані, про газифікацію говорити рано. Інші вважають (і їх теж чимало), що газ – не розкіш, і мікрорайонам, , які забудовуються у межах міста, можна дозволити будівництво газопроводу, аргументуючи це магістралями, які проходять поруч. Яка Ваша думка?

– Ми виходимо з того, що людям необхідні насамперед світло, вода, а вже потім дороги, газ. Тому газопровід проводиться в тих місцях, де для цього є передумови, інакше кажучи, є прокладені мережі, до яких можна підключитися. Так було з масивом Ак-мечеть. І міськрада виділила кошти на першу чергу газопроводу в мікрорайоні Фонтани, де є багатоповерхова забудова зі всією інфраструктурою – за Програмою облаштування були прокладені мережі високого тиску, встановлені ГРП, словом, є всі дані, щоб розпочати газифікацію. Напрацьована проектно-кошторисна документація для цього складного мікрорайону, і надалі буде виконано його газопостачання. Там, де мешканці вирішили самі розпочати будівництво газопроводу (у Фонтанах і Кам`янці), це їхнє право – існує таке поняття, як “товариство споживачів”. У Кам`янці і Хошкельди ситуація ускладнюється тим, що для їх газифікації “Кримгаз” надає технічні умови на підключення газопроводу до магістралі, що йде від Зуї. Через це масове підключення тут затримується. У зв`язку з цим комітети самоврядування звертаються з вимогою прискорити його вирішення. Поки що є рішення про газопостачання з міських мереж майбутньої школи у Кам`янці. В цьому плані розглядаються також варіанти проведення газу в Мар`їно.

Місто зацікавлене і в телефонізації мікрорайонів. У 1998 р. брало часткову участь у будівництві в Білому, Кам`янці. На сьогодні за рахунок міського бюджету встановлені телефони-автомати в усіх місцях компактного проживання, крім Нижнього плато масиву Маршала Жукова і Білого-4, де проведення ускладнюється, тому що поблизу немає комунікацій. Але в плані вони передбачені – будемо шукати можливості проведення.

– Бекір-бей, чимало питань з приводу надання матеріальної допомоги індивідуальним забудовникам. За яким принципом вона виконується?

– За нашими даними, у Сімферополі близько 1500 сімей ведуть будівництво власного житла і потребують підтримки з боку держави через відсутність матеріальних можливостей. Згідно з положенням, ухваленим Рескомнацем, існує стаття про надання матеріальної допомоги для завершення будівництва у розмірі 1700 гривень. Я підкреслюю, завершення. Мається на увазі, що, отримавши ці кошти, забудовник може накрити дах тощо. На надану допомогу будинок не збудувати, та іноді доводиться слухати обурення, мовляв, у мене нічого, крім фундаменту, немає, виділяють же допомогу тим, у когось щось збудовано. Ми вирішуємо це питання виходячи з відповідних вимог. Стан будівництва розглядається на момент надходження коштів. Сьогодні у міськвиконкомі близько 150 заяв від забудовників і це, звісно, неповна цифра, оскільки фінансування цієї статті йде дуже повільно, не в повному обсязі, надходження заяв відповідно зменшується. Якщо минулого року із державного і республіканського бюджетів на ці цілі було виділено 79,788 тис. грн., то в нинішньому – 11,9 тис. грн.

Повинен сказати, що останніми роками до Сімферополя прибувають депортовані громадяни, які мешкали в інших регіонах півострова. Одна з причин – сімейні проблеми, інша – відсутність роботи на місцях. Багато з них не можуть зрозуміти, що, облаштувавшись у Криму, свої проблеми вони повинні вирішувати вже на загальних підставах. Ми ж повинні вести облік тільки щодо прийому документів на компенсацію за проїзд і провезення багажу.

– Ми підійшли до питання, що зустрічається найчастіше (після житлового). Яка заборгованість перед тими, хто прибув до міста?

– З року в рік заборгованість за цією статтею дійсно зростає. У 1998 році вона складала 88 тис. грн., на 1 січня 2001 року – 500 тис. грн., на сьогоднішній день дорівнює вже 630 тис. грн. Якщо до кінця року ми отримаємо заплановані 220 тис. грн., гадаю, ми закриємо 1999 рік. Крім того, у поточному році ми отримали розпорядження з Рескомнацу здійснювати розрахунки, керуючись Постановою Кабміну СРСР від 24 липня 1991 року № 511 “Про організоване повернення кримських татар до Кримської АРСР і гарантії про їхнє облаштування”, згідно з якою передбачається оплата витрат у кількості 2 тони на кожного члена родини. Справа в тому, що до цього ми керувалися Постановою Ради міністрів Криму (кожен рік вона обновлювалася), і останньою за № 174 від 13 червня 2000 року передбачалася оплата у розмірі 5 тон на кожного члена родини (за базовий брався документ 1997 року, який у подальшому був пролонгований).

Союзу немає, змінилися політичні, соціально-економічні умови. Уряд Криму ухвалював реальні нормативні документи, але вже десятий місяць ми керуємося Постановою, ухваленою ще в часи Союзу. Вважаю, що Кабмін України повинен ухвалити документи, що регламентують повернення депортованих, починаючи з моменту прибуття, розселення, визначення його соціально-економічного статусу в подальшому, і обговорювалося б, звичайно, питання оплати компенсації за вищезазначену статтю. А Рада міністрів повинна це питання ініціювати.

Що стосується документів, які подають до оплати, це довідка з місця проживання, ідентифікаційний код і паспортні дані. Нещодавно Ощадбанк почав вимагати доповнення – громадяни особисто повинні відкривати особовий рахунок у Сімферопольському міському відділенні № 39 по вул. Кірова, 41. Слід відзначити, що документи тих, хто прибув до 1997 року, приймати до оплати не маємо права.

– Як просувається житлова черга?

– Це питання вимагає окремої розмови. Але необхідно зазначити, що на початок кожного року затверджується загальна черга, а затверджений список вивішується. Загалом у черзі на 1 січня поточного року стоїть 1491 особа. Крім усього іншого, у Сімферополі найбільша черга через те, що вона почала формуватися у 1990-91 роках, тоді як в інших районах набагато пізніше – у 1995-96 рр. Сесія міської ради брала в ті роки документи й у тих, хто не був прописаний.

У поточному році за рахунок часткової участі  (здано 80-квартирний будинок у Фонтанах) і викупівлі було виділено 55 квартир. Вимагає перегляду нормативний документ, яким ми керуємося, – Постанова Кабміну України № 375.

Розмовляла Лентара Халілова
Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Голос Крыма”, № 42 (413), 12 жовтня 2001 року >