МЕХАНІЗМ ВИРІШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ПРОБЛЕМИ: НОВЕ – ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ“Ті, хто дійсно хочуть працювати на землі, мають отримати її, і ми повинні для цього вжити всі необхідні заходи”. Про це авторитетно і безапеляційно заявив на нараді з керівниками райдержадміністрацій голова Республіканського комітету із земельних ресурсів АРК Євген Жагорников. В уряді Криму назвали два шляхи вирішення цієї найскладнішої для Криму земельної проблеми. Перший шлях – середній земельний пай буде виданий кримським татарам, які мешкають у тих регіонах Криму, де його площа не перевищує 2 га. Другий шлях – створення фермерських господарств з урахуванням наявності земель, які здаються в оренду різним підприємствам, або з урахуванням земель резерву і запасу. За словами Є. Жагорникова, для створення одного фермерського господарства необхідно близько 1000 гривень, які, за його словами, будуть передбачені в бюджеті 2002 року по лінії Рескомнацу. Як було зазначено на нараді, перевіряється інформація народного депутата України Рефата Чубарова про порушення в окремих регіонах Криму, коли надання землі сільради приховували від кримських татар. У більшості випадків, за словами голови Рескомзему, кримські татари не поспішають отримувати землю, що їм належить. Він повідомив, що зараз оформили заяви на отримання землі понад 106 тисяч осіб, з них 54 тисячі – депортовані. Ухвалено позитивне рішення про виділення землі за 86 тисячами заяв, з них 45 тисяч стосуються депортованих. Однак про рішення на отримання землі відреагувало тільки 25 тисяч осіб, з яких 11800 – кримські татари. Почали оформлення документів на право володіння землею 13 тисяч осіб, з них 6 тисяч – кримські татари. В уряді вважають, що найближчим часом стане відомо, чи є ця статистика результатом цілеспрямованої діяльності, а точніше, бездіяльності сільрад, чи насправді земля не потрібна людям, а потрібна земельна проблема політикам. На думку виконувача обов`язки віце-прем`єра Ради міністрів АРК Василя Кисельова, запропонована ними схема вирішення проблеми в Криму не є новиною. Вона узгоджена з міністерством АПК України і для її здійснення немає необхідності вносити зміни в чинне законодавство країни. Прокоментувати так званий механізм вирішення земельної проблеми ми попросили члена робочої групи Меджлісу з вирішення земельного питання Рустема Бекмамбетова. За його словами, комісія, що прибула зі столиці, вивчала проблему забезпечення кримських татар землею і складала Доповідну записку для Президента без участі самих кримських татар. Тому зроблені нею висновки нічим не відрізняються від тих, до яких приходили ще два роки тому. Крім того, Е. Бекмамбетов вважає недоцільною згадку в Доповідній записці статистичних даних про виділення кримським татарам землі для будівництва житла, які не мають жодного відношення до середнього земельного паю. Як і раніше, на думку члена робочої групи при Меджлісі, не рахуються з позицією Меджлісу про неможливість використання земель запасу і резерву для створення кримськотатарських сільгосппідприємств. До речі, їхня площа, за даними авторів Доповідної записки, складає 17,1 тис. га. У Рескомземі ж називають іншу цифру – 2,4 га. Слід зазначити, що в Криму створено 1930 фермерських господарств, у тому числі 265 – кримськими татарами. Площа земель, зайнятих фермерськими господарствами, складає 53,2 тис. га сільгоспугідь, у тому числі 5,3 тис. га – кримськотатарськими. Як бачимо, лише 10% складають кримськотатарські фермерські господарства, тоді як наші співвітчизники складають 27% до загальної кількості сільського населення республіки. Тобто в сільській місцевості АРК мешкає 547 тис. осіб дорослого населення (старших 18 років) у тому числі 155,9 тис. кримські татари. 155,9, а не 119 тис., як вказано у Доповідній записці, поданій Президентові України. Виходячи з розміру середнього земельного паю, 5,1 га кримські татари за сертифікатами отримали близько 107 тис. га землі, що стосовно площі розпайованих земель – 1089,5 тис. га, також складає лише 10%. Зараз відбувається реформування державних сільгосппідприємств в системі Винпрому України, які раніше були перетворені у ВАТ і ЗАТ. Керівникам цих сільгосппідприємств сьогодні ще нічого не заважає ухвалити рішення про включення до списків акціонерів депортованих кримських татар, які мешкають на території цих господарств. Проте у знятті гостроти земельної проблеми від початку ніхто із властей не зацікавлений. Меджліс кримськотатарського народу, як і раніше, вимагає внести доповнення до Указу Президента України від 8.08.95 р. наступного змісту: “репатрійовані кримські татари, які повертаються з місць депортації, мають право на земельний пай як члени сільгосппідприємства”. Крім того, Меджліс вимагає створити спеціальний земельний фонд із земель запасу і резерву для забезпечення землею кримських татар, які ще знаходяться в місцях депортації, призупинити оформлення і видачу державних актів на право приватної власності на землю до повного вирішення земельної проблеми. Гульнара Курталієва |