МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СПРОЩЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ НАДІЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ З ЧИСЛА ДЕПОРТОВАНИХ ОСІБ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ

Затверджено Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 14.11.2000 р., № 376

1. Загальні положення:

1.1. Рекомендації розроблені для виконання доручень Президента України від 15 травня і 20 серпня 2000 року в частині всебічного вивчення питань можливого забезпечення громадян України з числа депортованих осіб, які мешкають у сільській місцевості, землями сільськогосподарського призначення.

1.2. Рекомендації визначають порядок отримання земель сільськогосподарського призначення депортованими громадянами України із земель спеціального земельного фонду.

2. Створення спеціального земельного фонду:

2.1. З метою більш повного задовольняння депортованих громадян земельними ділянками сільськогосподарського призначення органом місцевого самоврядування створюється спеціальний земельний фонд, який формується за рахунок:

а) 50 відсотків земель запасу і резервного фонду, які є на території Ради;

б) земель, сформованих у результаті добровільної відмови власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) від частини своєї частки (паю);

в) земель, на які право на земельну частку (пай), підтверджене сертифікатом, залишилось незатребуваним більше 3 років;

г) 30 відсотків земель сільськогосподарського призначення, за якими виникло припинення права власності чи користування у встановленому законом порядку.

2.2. Добровільна відмова від частини земельного паю здійснюється в наступному порядку:

Громадянин – власник земельного сертифіката, який бажає поділитися своєю земельною часткою (паєм) із депортованими громадянами, подає заяву на ім`я голови райдержадміністрації (голови виконкому міськради) і голови місцевої Ради згідно із формою (додаток). При цьому власний підпис заявника затверджується у встановленому порядку відповідної Ради, на території якої розташовані землі колективної (спільної) власності.

Після завершення збору заяв усі матеріали місцевими Радами направляються в районний (міський) відділ земельних ресурсів.

Районний (міський) відділ земельних ресурсів перевіряє обґрунтованість представлених матеріалів і в двотижневий термін готує відповідні пропозиції щодо розміру й місця розташування спеціального земельного фонду земель відповідно до схеми поділу земель колективної власності і вносить пропозиції райдержадміністрації (виконкому міськради) про зменшення земельної частки (паю) громадян, які добровільно відмовилися від його частини.

Місцева Рада на підставі пропозицій районного (міського) відділу земельних ресурсів ухвалює рішення про припинення права колективної  (спільної) власності на землю, на ту її частину, від якої була добровільна відмова, і про створення на цих землях спеціального резервного фонду.

Райдержадміністрація (виконком міськради) за пропозиціями районного (міського) відділу земельних ресурсів ухвалює розпорядження про зменшення розміру земельної частки (паю) тих громадян – власників сертифікатів, які добровільно відмовилися від частини свого земельного паю.

За необхідності землі спеціального земельного фонду можуть бути за рішенням Рад доповнені нерозподіленими землями запасу і резервного фонду й земельних ділянок за незатребуваними сертифікатами на земельну частку (пай).

3. Порядок надання земель депортованим громадянам із земель спеціального земельного фонду:

3.1. Землі спеціального земельного фонду використовуються для надання у власність і користування депортованим громадянам для ведення власного підсобного та фермерського господарства, для садівництва, городництва, випасу худоби.

Землі спеціального земельного фонду можуть також надаватися сільськогосподарським підприємствам, які створені з числа депортованих громадян.

3.2. Переважне право на отримання земель зі спеціального земельного фонду мають: громадяни з числа депортованих, які в місцях депортації працювали на сільськогосподарських підприємствах і вийшли на пенсію із цих підприємств, громадяни, які досягли пенсійного віку, та інваліди праці, громадяни, які працювали в місцях депортації в сільському господарстві і на даний період є безробітними.

3.3. Списки депортованих громадян, які мають переважне право на отримання земель із спеціального земельного фонду, складаються місцевими радами голів кримськотатарського народу й узгоджуються сільськими (селищними) Радами після формування на території Ради спеціального земельного фонду. Кількість громадян, включених до вищевказаних списків, має ухвалюватись, виходячи із наявності земель спеціального земельного фонду і розміру земельної частки (паю) в цій Раді.

4. Оформлення правовстановлюючих документів на землю відбувається у встановленому порядку.

Міністр Ради міністрів Автономної Республіки Крим О. Гаврин.

Переклад українською мовою за текстом,
наданим прес-службою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.