КУРУЛТАЙ І МЕДЖЛІС КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ НАМАГАЮТЬСЯ
УВІЙТИ У ПРАВОВЕ ПОЛЕ УКРАЇНИ

Як відомо, незабаром відбудеться IV сесія III Курултаю кримськотатарського народу. Наш кореспондент Ельмас Седвапова взяла інтерв`ю у члена організаційної групи для проведення IV сесії III Курултаю, члена робочої групи для підготовки проекту Положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу Куртегена Асана Абдулгани оглу.

– Куртеген-агъа, скільки делегатів братимуть участь у роботі сесії та які питання планується на ній обговорити?

– На превеликий жаль, із 167 делегатів, обраних на III Курултай кримськотатарського народу, до IV сесії  залишилось 164 делегата. У роботі сесії також братимуть участь 6 представників кримськотатарської діаспори з правом дорадчого голосу з Москви, Санкт-Петербурга, Татарстану, Білорусі, Литви й Таджикистану. Очікується прибуття на національний з`їзд наших співвітчизників, які представляють кримськотатарські діаспори Америки, Німеччини, Румунії, і, звичайно, Туреччини. У порядку денному сесії заплановані звітні доповіді голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілева та голови Ревізійної комісії III Курултаю Айдера Мустафаєва. У звітах висвітлюватимуться такі питання, як відновлення політичних і економічних прав нашого народу, виділення землі кримським татарам, які мешкають у сільській місцевості. Планується також розгляд проекту Положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу. Після його ухвалення делегатами з`їзду буде обрано та затверджено Центральну виборчу комісію для проведення виборів делегатів IV Курултаю кримськотатарського народу. Крім того, ми плануємо підняти на сесії питання про приведення до відповідності з вимогами кримськотатарської мови кримськотатарських прізвищ, які в роки депортації зазнали значних перекручень. Ви, мабуть, помітили, що я вже прибрав зі свого прізвища закінчення “-ов”, не притаманне нашій мові. На сесії розглядатимуться різноманітні варіанти відновлення кримськотатарських прізвищ. Хочу одразу підкреслити, що зміну прізвищ слід проводити виключно із власної волі самих людей.

– У чому особливості нового проекту Положення про вибори делегатів Курултаю, який розглядатиметься на сесії?

– У даному проекті враховано весь досвід попередніх виборів і, на мій погляд, знайдено оптимальний варіант. Проект Положення був розроблений робочою групою, затвердженою на III сесії III Курултаю кримськотатарського народу. До її складу увійшло 9 осіб, у тому числі представники Меджлісу кримськотатарського народу, Організації кримськотатарського національного руху та партії “Міллет”. Перш за все, робоча група встановила норму, що делегати Курултаю обираються кримськими татарами та членами їхніх сімей, які постійно проживають в Україні, незалежно від їх громадянства.

Делегатами Курултаю кримськотатарського народу можуть бути обрані лише громадяни України, які досягли 21 року, незалежно від  національності та соціального походження, релігійних і політичних переконань, місця проживання, але обов`язково, щоб володіли кримськотатарською мовою.

Цей пункт, я думаю, викличе багато дебатів на сесії, але ми – народ, який бореться за свої права та намагається відновити свою рідну мову. Уявіть, що на Курултай буде обрано делегата, якого представляє кримськотатарський народ, але який не розуміє його рідної мови. Останнім часом усі доповіді голови Меджлісу кримськотатарського народу промовляються кримськотатарською мовою. І що ж, до цього делегата треба буде приставляти перекладача? На мій погляд, затвердження цього пункту дозволить національному з`їзду проводити свої сесії рідною мовою та сприятиме цим самим відродженню кримськотатарської мови. Крім того, я впевнений, що кримський татарин, який не знає і не любить своєї мови, не має права представляти кримськотатарський народ на Курултаї.

– Ви сказали, що право обирати та бути обраним отримають тільки ті наші співвітчизники із числа тих, хто проживає за межами України, які мають українське громадянство. Чи не стане це рішення перешкодою для участі кримських татар, які ще проживають у місцях заслання, у громадсько-політичному житті свого народу? Адже, для прикладу, в Узбекистані із 150 тисяч кримських татар лише 9 тисяч осіб є громадянами України.

– Це рішення ухвалене робочою групою у зв`язку з тим, що і Курултай кримськотатарського народу та його виконавчий орган Меджліс повинні увійти у правове поле України. Згідно із законодавством, громадянин іншої країни не може бути у складі державних представницьких органів України. Тому у Раді представників кримськотатарського народу при Президенті України не зможе працювати людина, яка не є громадянином України і постійно проживає в іншій державі.

Ми в жодному разі не відмовляємося від тієї частини наших співвітчизників, які є громадянами інших держав. Меджліс бореться за права всіх кримських татар, у тому числі тих, які проживають у місцях депортації, незалежно від того, представлені вони на Курултаї чи ні. Так, поки що в Узбекистані право обиратися та делегувати своїх представників на національний з`їзд матимуть лише 9 тисяч кримських татар, які отримали громадянство України. Але якщо ми не поставимо цю умову, то в Меджліс кримськотатарського народу можуть бути обрані делегати Курултаю, які є громадянами інших держав. Це може викликати дисбаланс. Звичайно, остаточне рішення з цього питання прийме Курултай кримськотатарського народу. Однак хочу зазначити, що всі члени робочої групи під час обговорення проголосували одностайно за встановлення цієї норми.

– У зв`язку з чим кількість делегатів, які обираються на наступний Курултай, збільшено до 250?

На II Курултай кримськотатарського народу, який відбувся у 1991 році, було обрано понад 260 делегатів. А на III Курултай було обрано лише 167 делегатів, хоча у Положенні про вибори делегатів Курултаю була встановлена норма, що з 1000 кримських татар вибирається один делегат. Можливо, трапилось це через те, що не вдалося охопити всі регіони Узбекистану. У зв`язку з цим зменшилась і кількість делегатів, стала відчуватися нестача людей. 167 делегатів – недостатня кількість для проведення ротацій. Тому ми вирішили зупинитися на цифрі 250. Причому обиратимуться делегати за тією ж нормою – з 1000 кримських татар вибирається один делегат. На мій погляд, ця норма оптимальна для того, щоб двічі у п`ять років зібратися та вирішити доленосні питання народу.

– Чи виникали у робочій групі суперечки при розробці Положення?

– Суперечки виникали при обговоренні методів обрання делегатів. Зрештою, робоча група вирішила, що 200 делегатів Курултаю обиратимуться за так званою мажоритарною системою і 50 делегатів –  за пропорційною системою. Один із запропонованих варіантів Положення передбачав обрання за пропорційною системою 200 делегатів. Але поміркуйте самі, кримські татари ще не мають такої партії, яка б охопила всі верстви населення в усіх регіонах нашого півострова. ОКНР перебуває в якійсь сплячці, проведе сесію і до наступної сесії її не чути, хоча вона буде й на цих виборах  представляти конкретну силу. Партія “Міллет”, на мою думку, як така ще не організувалась і фактично не існує. Тому було вирішено, що для громадських організацій і тих партій, які братимуть участь у виборах, 50 квот буде достатньо. Були противники квот, які пропонували делегатів обирати за мажоритарною системою. Але досвід двох попередніх виборів показав, що наші відомі вчені, діячі мистецтва, літератори не можуть через свою зайнятість брати участь у двоетапній системі виборів. Тому лише небагато з них стали делегатами Курултаю. Це було враховано нами при встановленні квот для пропорційної системи виборів. А 200 делегатів, які обиратимуться за мажоритарною системою – кількість достатня, щоб на Курултаї були представлені ті, хто хоче працювати та активно брати участь у житті нашого народу.

– Як проводитимуться вибори згідно з новим проектом Положення?

– До нас надходили пропозиції про проведення прямих виборів, коли виборець приходить на виборчу дільницю, і сам вибирає делегатів. Але це нереально, перш за все тому, що кримські татари все-таки живуть не компактно. І Меджліс не в змозі організувати виборчі дільниці, куди б кожен виборець зміг прийти і проголосувати. Створення ж однієї виборчої дільниці на район призведе до того, що багато наших виборців залишаться осторонь. Тому ми вирішили застосувати випробуваний метод – двоетапну систему виборів. На першому етапі кримські татари обирають свого виборщика із розрахунку 1 виборщик від 50 виборців. Думаю, що правильніше було б назвати це вибором свого представника, якому люди делегують своє право обирати делегатів. Другим етапом виборів стане проведення конференції виборщиків, які безпосередньо оберуть делегатів Курултаю. Питання про кількість конференцій виборщиків вирішується в регіонах самостійно. Там, де проживає більша кількість кримських татар, наприклад, у Симферопольському регіоні, можна буде провести дві і більше конференцій обранців.

Хочу зазначити, що у Положенні навмисно не вказуються терміни, тому що в процесі проведення виборів ми можемо, з різних причин не вкластися у ці часові відрізки, а для їх зміни треба буде знову скликати Курултай. Це не реально. Саме тому робоча група визначила, що всі терміни початку та завершення виборів, створення виборчих комісій, організації і проведення зборів виборів оголошує Центральна виборча комісія, і вона ж вносить необхідні корективи у процесі виборчої кампанії. Вирішено, що Центральну виборчу комісію обиратиме і затверджуватиму Курултай, хоча на минулих виборах вона затверджувалась Меджлісом кримськотатарського народу. Вибори голови, його заступника і секретаря стануть прерогативою самої Центральної виборчої комісії. Це рішення прийняте у зв`язку з тим, що якщо раптом голова чи секретар з якихось причин не зможуть далі виконувати свої функції, їх переобере сама комісія, і не треба буде скликати для цього сесію Курултаю.

Висування кандидатів за пропорційною системою проводитиметься наступним чином. Громадська організація чи політична партія, яка хоче брати участь у виборах, повинна звернутися з відповідною заявою до Центральної виборчої комісії і подати копії установчих документів. Якщо організовано блок партій, необхідно показати письмову угоду про створення блоку. ЦВК видає підписні листи, які кожен блок чи політична організація, що бере участь у виборах, повинні повернути з підписами не менше 2,5 тисяч виборців. Разом з підписними листами рекомендуються списки кандидатів у делегати від організації та заяви кандидатів, які згодні брати участь у виборах за даними списками. Встановлена в списках послідовність кандидатів після затвердження списків Центральною виборчою комісією не може змінюватися. Після реєстрації всіх кандидатів у делегати, що балотуються за пропорційною системою, проводиться жеребкування, за результатами якого назва блоку чи організації та п`ять перших прізвищ зі списків вносяться до бюлетенів. Бюлетені розподіляються членами Центральної виборчої комісії на всіх конференціях виборщиків кримських татар, де видаються по два бюлетені – зі списком кандидатів у делегати за мажоритарною системою, які були затверджені виборщиками на своїй конференції, та зі списками кандидатів у делегати за пропорційною системою.

Після проведення голосування по першому бюлетеню лічильні комісії підбивають підсумки на місцях та оголошують результати голосування. Після голосування по другому бюлетеню, тобто за пропорційною системою, підраховується кількість голосів, які отримали блоки чи політичні організації, і результати відправляються до Центральної виборчої комісії, яка встановлює остаточні результати голосування. Для отримання права на розподіл делегатських мандатів, організації чи виборчі блоки повинні подолати чотиривідсотковий бар`єр. Залежно від того, скільки квот отримує партія, скільки кандидатів із списків у порядку черговості стають делегатами Курултаю кримськотатарського народу. Ось таким чином проводитимуться вибори.

– Як ви оцінюєте проект Положення про вибори делегатів Курултаю, запропонований ОКНР і опублікований у попередньому числі нашої газети?

– Запропонований ОКНР варіант Положення не завершений. По-перше, в ньому абсолютно відсутні механізми організації виборчої комісії, проведення голосування, підрахунок результатів голосування. Зверніть увагу на формулювання “Право голосу на виборах мають кримські татари та громадяни інших національностей, які визнають “Декларацію про національний суверенітет кримськотатарського народу”...” Ви уявляєте, скільки у нас кримських татар розпорошено по світу? Виконання цього пункту нереальне – занадто широкий діапазон виборців. Далі у проекті говориться: “Комісії затверджуються Курултаєм ... за поданням громадсько-політичних організацій “. Уявляєте, 100 комісій за мажоритарною системою має обирати Курултай. До того ж спочатку потрібно визначити, які саме організації мають право представляти своїх кандидатів для внесення їх до складу виборчих комісій. У цьому проекті також зазначено, що положення про організацію роботи виборчих комісій визначається Курултаєм. Але це робота, що вимагає багато часу, а Курултай не є постійно діючим органом, який сидітиме і розроблятиме положення. Йдемо далі: “Територією багатомандатного виборчого округу є вся територія України і місця компактного проживання кримських татар за межами України” – а значить, і Узбекистан, і Таджикистан, і Казахстан, і Росія. Хто їздитиме й організовуватиме вибори? Звідки візьмуться кошти, необхідні для цих відряджень? Як бачите, багато пунктів проекту Положення, запропонованого ОКНР, практично нездійсненні. Це стосується й варіанта Положення про вибори делегатів Курултаю, запропонованого Нариманом Абдурешитовим і опублікованого в інформаційному бюлетені фонду “Крим-2000”. Гадаю, робоча група обрала найбільш прийнятний для нинішніх умов варіант Положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу і, сподіваюсь, він буде позитивно сприйнятий делегатами нашого національного з`їзду.

Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Авдет” № 20 (254), 10 листопада 2000 р.