ПРОДОВЖЕНО УГОДУ ПРО СПРОЩЕНУ ПРОЦЕДУРУ ВИХОДУ
ІЗ ГРОМАДЯНСТВА РЕСПУБЛІКИ УЗБЕКИСТАН

Як відомо, одним із результатів нещодавнього візиту Президента України Леоніда Кучми до Узбекистану за участі прем`єр-міністра автономії Сергія Куніцина було підписання документа, згідно з яким продовжено Угоду про спрощення процедури виходу із громадянства Республіки Узбекистан депортованими кримськими татарами та набуття громадянства України. У зв`язку з цим ми зустрілися з головою кримського представництва УВКБ ООН паном Дитлевом Нордгаардом і попросили відповісти на запитання наших читачів.

– Пане Нордгаарде, розкажіть, будь ласка, детальніше про механізм продовженої процедури Угоди. Чи можуть вже зараз депортовані кримські татари подавати заяви на набуття громадянства України?

– На це я можу відповісти коротко – так, і чим раніше, тим краще. Наш офіс дуже цікавить питання, скільки осіб скористаються спрощеною процедурою цього разу. Минулого разу залишилось 8,5 тис. осіб, які з різних причин не подали заяви. В основному це ті, у кого, як мені здається, залишилась власність в Узбекистані. Для нас дуже важливо, що ці люди були достатньо добре проінформовані про продовження Угоди та подали заяви у встановленій формі. Робота з громадянства у рамках продовженої процедури відбуватиметься з меншою кількістю депортованих кримських татар. Якщо у період від серпня 1998 року по грудень 1999 року ми працювали з 62 тис. осіб, то зараз ця цифра у декілька разів менша.

– Скільки громадян України мешкає в Узбекистані? Згідно з даними прем`єр-міністра, там їх нараховується близько 9 тис. осіб.

– Даними про те, скільки конкретно осіб в Узбекистані скористалися цією процедурою, ми не володіємо. Гадаю, що представництво УВКБ ООН в Узбекистані володіє більш широкою інформацією. Завдання кримського представництва – працювати тільки з тими депортованими, які повернулися до Криму.

– Яка доля анкет, що були відправлені в Узбекистан ще півтора роки тому і котрі досі лишилися без відповіді? Як їм бути – чи є сенс чекати чи подавати документи знову?

– Це дуже важливе запитання. Стосовно цієї проблеми ми тісно співпрацюємо з ВВІРом, і мені відомо, що станом на 1 листопада 2000 р. основна кількість заявників – понад 31 тис. осіб – отримали підтвердження про вихід з громадянства Узбекистану й одразу ж прийняли громадянство України. Без відповіді лишилося всього 263 заяви, тобто менше 1 відсотка. Я вважаю, що їм слід трохи зачекати, оскільки їхні документи все ще перебувають у процесі розгляду.

– Незважаючи на те, що офіційно механізм набуття громадянства має здійснюватись безкоштовно, проте, до нас звертаються з приводу стягнення коштів, наприклад, на місцях за анкету іноді беруть гроші. Що ви можете сказати з цього приводу?

– За основною, неспрощеною процедурою, сім`я має платити близько 100 доларів. Звичайно, для раніше депортованих кримських татар, які проживають у тяжких економічних умовах, це достатньо велика сума. Тому й було вироблено спрощену процедуру, яка передбачає безкоштовне набуття громадянства. І якщо виникають витрати, пов`язані з набуттям громадянства, то вони мають бути незначними, підкреслюю, незначними.

Якщо на місцях подібні витрати виливаються в істотну суму, в таких випадках я рекомендую звертатися до регіональних представників однієї з двох неурядових організацій, з якими працює УКВБ ООН, – фонду “Сприяння” чи Ліги кримськотатарських юристів “Ініціум”.

– Свого часу колишній голова представництва УКВБ ООН в Україні пан Йожеф Дьорке сприяв виділенню чималих коштів для технічного оснащення паспортних служб, необхідного для оформлення документів тощо. Чи передбачаються якісь кошти цього разу?

– Хоча основна частина технічної допомоги була надана тоді, цього року ми продовжуємо співробітництво з ОВІРом. Зараз ми працюємо над вирішенням питання громадянства для 21 тис. депортованих кримських татар, які прибули з інших країн СНД. У зв`язку з цим наше співробітництво набуло трохи іншої форми – ми намагаємося надавати практичну допомогу Україні в укладанні угод зі спрощення процедури зміни громадянства з цими державами. Наприклад, із Казахстаном Угоду підписано і зараз перебуває на стадії ратифікації казахським парламентом, що, судячи з усього, скоро відбудеться. Ми сподіваємося, що поступово й інші країни підуть за їхнім прикладом, і до кінця 2001 року домовленості з ними будуть підписані. Після їх підписання розпочнеться остання стадія кампанії з громадянства. Користуючись нагодою, я б хотів звернутися до тих із ваших читачів, які входять до 8,5 тис. осіб, що мають громадянство Узбекистану і бажають прийняти громадянство України, щоб вони негайно подали заяви на громадянство – прийшов час. Для цього необхідно звернутися до підрозділу ВВІРу за місцем проживання, або ж в одну з вищеназваних неурядових організацій, що працюють з питань громадянства.

Лентара Халілова.

Переклад українською мовою
у газеті “Голос Крыма”, № 49 (368), 1 грудня 2000 р.