ЗНАМЕННА ЗУСТРІЧ У БАХЧИСАРАЇ10 листопада вперше столицю Кримського ханства відвідав Президент України. Після відвідин главою держави історико-архітектурного музею Хан-Сарай у приміщенні Бахчисарайської райдержадміністрації під його головуванням відбулось засідання Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України за участі керівників провідних міністерств і відомств країни, Верховної Ради автономії, Ради міністрів Криму, глав багатьох райдержадміністрацій. Рада кримськотатарського народу при Президенті на зустрічі подала до обговорення наступні питання: – про підсумки попередніх зустрічей і виконання доручень Президента; – про Проект держбюджету України на 2001 рік у фінансуванні заходів Програми з облаштування депортованих громадян; – про продовження Угоди з питань відновлення прав депортованих; – про заходи зі сприяння добровільному поверненню кримських татар із Центральної Азії; – про стан проблеми забезпечення землею кримських татар, які мешкають у сільській місцевості; – про працевлаштування кримських татар і про питання прийому до органів виконавчої влади автономії фахівців із числа кримських татар; – про внесення змін до Постанови № 375 Кабміну України стосовно Порядку забезпечення депортованих осіб і членів їхніх родин житлом, збудованим і придбаним за рахунок цільових капвкладень; – про проблеми теле- і радіомовлення кримськотатарською мовою; – про прискорення розширення питань політичного представництва та юридичного визначення статусу кримськотатарського народу в Україні. Під час зустрічі було проаналізовано результати виконання Доручення Президента. Всі зійшлися в одному: проблемам депортованих необхідно приділяти максимум уваги з боку всіх гілок влади. Після обговорення основних питань глава держави доручив уряду автономії вирішити проблеми представництва кримських татар в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування. Він заявив, що це питання необхідно вирішувати для того, щоб у перспективі не було протистояння. Л.Кучма впевнений, що вимагає вирішення й інша проблема, що стосується участі кримських татар у процесі паювання землі, підкресливши, що треба внести зміни до існуючої законодавчої бази, і він сприятиме вирішенню цього питання в парламенті. Під час обговорення земельного питання він висловив зауваження стосовно роботи Рескомзему. В держбюджеті України на 2000 рік на Програму передбачено 40 млн. грн. У проекті бюджету 2001 року на ці цілі заплановано 25,5 млн. грн. Президент заявив, що на вирішення проблем депортованих на майбутній рік має бути виділено коштів не менше, ніж у поточному. Він також доручив Мінфіну вирішити питання реструктуризації боргу за спожиту електроенергію в місцях компактного проживання депортованих. Глава держави звернув увагу керівників на проблему працевлаштування кримськотатарської молоді. Хоча, як відзначив Л.Кучма, останнім часом до проблем кримських татар було привернуто увагу всіх органів влади, проте деякі керівники, на його думку, виявляють легковажне ставлення до цих проблем, а також до доручень, які дав глава держави на минулих засіданнях Ради. Крім того, Л.Кучма відзначив, що проблема здоров`я депортованих викликає занепокоєння, оскільки рівень хронічних захворювань серед кримських татар утричі вищий, ніж серед решти населення Криму. Він додав, що необхідно терміново розробити державну програму стосовно цієї проблеми. На закінчення зустрічі Постійний Представник Президента України в Криму Анатолій Корнійчук подарував Леоніду Кучмі книгу Черкеза-Алі, а представник Ради представників кримськотатарського народу Мер`єм Озенбашли подарувала главі держави книгу свого батька, видатного діяча кримськотатарського народу Амета Озенбашли “Къырым фаджиасы” (“Трагедія Криму”). * * * На прес-конференції, що відбулась після зустрічі, розмова з Президентом розпочалась із найбільш наболілого питання – виділення кримським татарам земельних паїв. За словами Президента України, однозначно відповісти на це запитання від поки що не може. “Повинні висловитися фахівці у сільському господарстві, – відзначив він. – Але в тому, що цю проблему треба вирішувати, жодних сумнівів немає, і я всіляко сприятиму цьому процесу”. На запитання про інцидент із хрестом, що стався нещодавно в с.Капсихор (Морське) під Судаком, і, зокрема, про те, що “складається враження, що хтось спекулює на релігійних почуттях, можливо, навмисне для того, щоб спровокувати розвиток подій за Косовським варіантом”, Президент відповів: “Не треба вже так зразу думати, що все закінчиться так погано, оскільки немає жодних підстав навіть говорити про можливість повторення Косовського варіанта в Криму”. Він відзначив, що, безумовно, руйнація будь-яких святинь – православних, католицьких чи мусульманських – це варварство, і влада повинна реагувати на них відповідно і давати їм жорстку оцінку. Глава держави доручив керівництву автономії і Судака розібратися в ситуації і поставити крапку в цій справі. Говорячи про громадсько-політичну ситуацію в Криму в цілому, Леонід Кучма відзначив, що для нього дорожче за все, аби в Криму були спокій і порядок, щоб тісно співпрацювали дві гілки влади – представницька і виконавча. “Давайте порадимо і першій, і другій стороні працювати, і ще раз працювати”, – заявив він. Відповідаючи на запитання про можливе повернення на кримський політичний олімп Анатолія Франчука, Президент відповів, що з цим питанням краще звернутися до Леоніда Грача або Сергія Куніцина. “Чи збираються вони його брати в уряд або ще кудись, це не моє питання”, – додав він. Потім Президент України як Верховний Головнокомандувач та офіційні особи, побували в 70-му інженерному полку 32 армійського корпусу, де було показано спеціальну інженерну техніку, призначену для виконання специфічних завдань, яку використовують для прокладення доріг, розчистки снігових завалів і буріння свердловин. На цьому візит Президента України до Криму було завершено. * * * Ми попросили голову Меджлісу кримськотатарського народу, голову Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України, народного депутата України Мустафу Джемілєва розповісти про підсумки зустрічі. – Я задоволений зустріччю. Раніше, в радянські часи, ми роками чекали біля порогів держчиновників відповідей на наші звернення. А зараз глава держави приїжджає сюди і надає допомогу у вирішенні наших запитань. Тепер все залежить від того, наскільки правильно будуть сформульовані доручення і як вони виконуватимуться на місцях. Адже не є таємницею, що Президент вносить багато пропозицій, дає необхідні доручення, а вони не виконуються. Ми довели це до його відома. Минулого разу начебто обговорили багато питань, і Президент відзначив, що їх треба конкретно вирішувати. Пізніше з`ясувалося, що цих розмов наче й не було, наче документ складали абсолютно інші люди – словом, бюрократи. Ми домовилися з Володимиром Литвином, що до Києва поїдуть наші представники, і на підставі сьогоднішній домовленостей за їхньої участі буде складено відповідні доручення. Гадаю, ми доб`ємося результатів. – Як вирішилось питання виділення кримським татарам землі? – Будемо обговорювати, що можна зробити стосовно цього питання на рівні Президента і що – тут. Мабуть, при формулюванні Доручення Президента, а це буде в адміністрації глави держави, спробуємо знайти якісь спільні рішення. Перепаювання – це не абсолют, головне, щоб було справедливе вирішення питання. Добровільна відмова від частини паю – це неперспективний шлях, тому що створює нездорову обстановку, наче одні дають частину паю, а інші не дають. За протоколом займатися цим питанням має А.Корнійчук, М.Джемілєв, С.Куніцин. Земля передаватиметься представникам кримських татар, які досягли 18-річного віку і мешкають у сільській місцевості. – Як Президент відреагував на ситуацію в с.Капсихор? – Ми розповіли йому про те, що коли, в принципі, про все домовились із Лазарем, Муфтієм, СБУ, Меджлісом, наступного дня Л.Грач раптом заявив: “Будьте прокляті ті, хто це зробив”, наче сам є фанатичним православним. За комуністичними принципами, релігія – “опіум для народу”, а віруючі, виходить, свого роду наркомани, а тут раптом такий ярий захисник православних! Ми сказали, що тут явна політична провокація. Президент пообіцяв розібратися в цій справі. – Яким ви бачите наше майбутнє в контексті минулої зустрічі? – Все залежить від нас самих і від подальшої боротьби за свої права. Звичайно, ми намагатимемось робити все, що можемо, привертати увагу всіх державних чиновників, і не тільки їхню, але й громадські організації, інші країни до вирішення наших проблем. Адже якщо ми сьогодні не вирішимо всі правові питання нашого народу, то подальша доля народу буде дуже важкою. – Чи братимете ви участь у складі делегації Президента в поїздці до Туреччини і що пов`язуєте з цією поїздкою? – Так, Президент України підтвердив свою пропозицію про включення мене до складу делегації, і ми під час візиту до Туреччини ще обговоримо багато питань. Новий Президент Туреччини висловив думку, що кримськотатарський народ – наші брати, за його справами уважно слідкують у Туреччині. Тепер під час особистої зустрічі можна буде переконатися наочно, наскільки це висловлювання відповідає реаліям. Ми повідомимо про становище нашого народу і спробуємо привернути Туреччину до більш активної участі у вирішенні цих питань. Лентара Халілова. Переклад українською мовою за текстом |