ЗВЕРНЕННЯ
кримських татар – учасників жалобної ходи , присвяченої 57-й річниці депортації, до Представника Президента України в Автономній Республіці Крим

Шановний Анатолію Васильовичу!

Для Вас не секрет, що кримськотатарський народ був і залишається надійним союзником України в процесі зміцнення її незалежності, підтримки суверенітету і територіальної цілісності. Ви, живучи в Криму, були свідком усіх подій з моменту початку масового повернення кримських татар на Батьківщину, знаєте не з чуток проблеми, з якими нам довелося зіштовхнутися тут, у тому числі систематичною дискримінацією, нападами мафії, безробіттям, складними умовами життя.

Ми також знаємо, що Ви – один з тих небагатьох людей, хто, очолюючи районну адміністрацію, використовував свої повноваження для того, щоб знайти взаєморозуміння з кримськими татарами, по змозі вирішити їхні проблеми.

Тим більше нас вражає, наскільки Ви на посаді представника Президента в Автономній Республіці Крим устигли забути про долі людей, за які Ви, обіймаючи таку високу посаду представника центральної влади та особисто глави держави, відповідаєте.

Чи ви не знаєте, що кримських татар спеціально не брали на роботу, що їх спеціально усували від контролю землі, що роками не давали можливості поставити свої проблеми перед керівництвом держави? Чи Вам незрозуміло, що може статися в Криму, якщо його корінний народ залишиться без землі? Чи потрібно Вам пояснювати, як ми вміємо боротися за свої права, якщо нас намагаються обдурити, придушити чи оббрехати?

Невже Ви, справді, настільки змінили свої погляди і забули про свою відповідальність і перед державою, і перед народом, що готові ризикнути всією соціально-економічною і політичною стабільністю в Криму на догоду тим клановим інтересам, що стоять за небажанням поділитися землею з кримськими татарами?! Ви ж краще за інших розумієте, що обман Президента стосовно того, що кримським татарам земля не потрібна, а її вимагають лише політики, –  це чиста брехня. Ви ж знаєте, що без землі народ не проживе!

Якщо Ви вважаєте, що вона не потрібна народові – вийдіть до нас і поясніть, чому вона нам не потрібна. Як ми зможемо прожити в Криму без нашої незаконно відібраної власності, будинків, без роботи, без інших засобів до існування, а тепер ще й, з Вашої участі, і без частини нашої землі?

Ми розуміємо, що на Вас тиснуть ті господарники і політики, “червоні поміщики”, що під виглядом приватизації хочуть знову прибрати землю до рук й організувати в Криму нові латифундії. Наприклад, в Урожайному. Тільки не розраховуйте, що їм чи Вам вдасться перетворити нас ще й у рабів на нашій Батьківщині. Ми і не таке бачили, Анатолію Васильовичу.

Ми хочемо домовлятися і знайти справедливе рішення – Ви цього не хочете.

Чи не занадто серйозна помилка і для людини, і для державного діяча?

Є речі, що прийшли до Вас, але з часом підуть, кримськотатарський народ залишиться, залишаться і його права доти, доки він не зможе ними скористатися.

Просимо Вас – не заганяйте проблему у глухий кут, нічого доброго це не принесе ні Вам, ні Криму, ні кримськотатарському народові, ні Україні!

18 травня 2001 року, м.Сімферополь
Переклад українською мовою за текстом,
наданим прес-службою Меджлісу кримськотатарського народу