МИ ВСІ ХОЧЕМО БАЧИТИ КУРУЛТАЙ ПРАЦЕЗДАТНИМ
Громадянство, перепаювання землі, вибори в Курултай – питання, які хвилюють сьогодні кожного
кримського татарина. Саме про ці проблеми йшлося під час нашого інтерв`ю із заступником Постійного Представника Президента України
у Криму Ремзі Хаваджі.
– На сьогоднішній день питання громадянства не втратило своєї актуальності, тому що для багатьох
співвітчизників, які приїхали з різних країн СНД, воно не вирішене. Нещодавно у Сімферополі відбулось відкриття консульства Казахстану.
До цього я брав участь у зустрічі в Представництві з послом Казахстану в Україні та консулом. У розмові ми торкнулися тих питань, які
вони курирують і на які буде звернено увагу в Сімферополі, і головне – це проблема громадянства. Є напрацювання між урядами України
та Казахстану в цьому напрямку. Вже ухвалено Закон про отримання громадянства України колишніми депортованими, які мешкали раніше
у Казахстані і повернулися до Криму. Його ратифіковано ВР України і зараз він проходить ратифікацію у Шурі (ВР Казахстану). Я впевнений,
що при такому підході кримські татари, які повернулися до Криму з Казахстану, отримають громадянство. За даними ВВІРу, 3145 осіб приїхали
з Казахстану, але я завжди казав, що навіть якщо 45 осіб потребують отримання громадянства, їхні проблеми варто вирішувати на державному рівні.
Неодноразово піднімалося питання про відкриття консульства Таджикистану, обіцяли прислати хоча б тимчасового консула, щоб він
провів прийом громадян, попрацював з документами. Але поки що це питання з боку Таджикистану не дуже активно просувається, хоча ми
постійно піднімаємо його. Я сподіваюся, що в один прекрасний день і цей віз ми зрушимо з місця.
Нещодавно Президент підписав Закон про громадянство України, в якому суттєво спрощено процедуру отримання
громадянства. І зараз, якщо людина має бажання отримати громадянство, їй не потрібно нікуди їхати, ніяких запитів не потрібно робити, а
просто прийти до ВВІРу за місцем проживання і заповнити анкети. Єдине: вона повинна сама заповнити анкету про відмову від іноземного
громадянства, і протягом місяця це питання вирішиться. Вчора ми отримали листа від виконуючого обов`язки начальника ГУ МВС України в
Криму А.Агєєва. Ось цитата з нього: “Аналіз роботи щодо реалізації вимог, викладених у рішенні колегії, зокрема, що стосуються
виконання графіка прийому документів стосовно отримання громадянства України від депортованих осіб та їхніх нащадків, показав, що робота
з цього питання проходила безініціативно”. Вони посилаються на те, що наші співвітчизники не бажають отримувати українське громадянство.
“Враховуючи викладену ситуацію, а також обмеження терміну дій українсько-узбецької домовленості щодо отримання громадянства, інформацію
з цього питання направлено голові Меджлісу кримськотатарського народу М.Джемілєву з проханням про надання допомоги в отриманні громадянства
депортованими особами та їхнім нащадками, які повертаються з місць депортації”.
– Невже настільки сумна ситуація?
– За нашими даними, до Криму прибуло 261 тис. 482 особи, з них – 234 тис. (89,7%) є громадянами України,
26905 осіб є громадянами іноземних держав. За добровільного волевиявлення їм ще треба буде пройти процедуру отримання громадянства України.
– А як вирішується питання паювання землі, таке актуальне сьогодні для кримських татар?
– Мені довелося бути присутнім на декількох засіданнях з цього питання, зокрема, в с.Урожайному,
де після пікету відбулися збори-зустріч із С.Веліжанським і деякими членами уряду. Я хочу повторити те, що сказав тоді: ні Куницин,
ні Корнійчук, ні Грач не можуть вирішити цю проблему, тому що вони не наділені владою і повноваженнями у вирішенні земельного
питання. Це питання можна вирішити тільки Указом Президента. Добровільно ніхто не скаже: давайте віддамо землю кримським татарам.
На досвіді Чорноморського району ми в цьому переконалися. Сидячи у залі, місцеві жителі погоджувалися з нами, а потім починався
активний процес з обробки тих, хто погодився поділитися землею. Було зібрано підписи на добровільну відмову від землі на користь
кримських татар, хотіли зібрати земельний фонд для них. Прийшли 263 особи, подали заяви, а через тиждень 80-100 осіб забрали їх
назад, тому що сусіди, знайомі “обробили” їх, а чи зможуть ці люди обробляти землю – це інше питання. Ось бабуся в Урожайному
сама зізналася, що ледве ходить, але встановлено їй 7 га землі, вона їх отримала. Поруч молода людина з 5 дітьми залишилася практично
без землі. Він не винен, що його батьків свого часу було депортовано. І, здавалося, правда має перемогти, але від того, що сьогодні не
знайдено вирішення земельної проблеми, відбуваються такі непорозуміння. Питання треба вирішувати якомога швидше.
Але треба віддати належне, що є регіони, де питання наділення землею кримських татар вирішилося
безболісно. Це Ленінський, Первомайський райони. Там достатньо землі і практично не було проблем.
– Наскільки, на ваш погляд, вибори в Курултай демократичні?
– Я вважаю, що більш демократичні прямі вибори. Але Курултай ухвалив рішення про двоступінчасті
вибори, і ми повинні з ним погодитися.
– Яким має бути, на ваш погляд, Курултай? У випадку перемоги на виборах, що ви могли б зробити
для вашого народу?
– Я проходжу по виборчому блоку “Милле Хакъ” (“Право нації”), який очолює Мустафа Джемілєв. У будь-якому
випадку, все, що можливо зробити, а саме відстоювати права свого народу – готовий робити по змозі. І моя думка не відрізняється
від думки будь-якого кримського татарина, який приїхав у Крим. Що стосується Курултаю: ми всі хочемо бачити його працездатним. Нам
потрібно об`єднатися, тому що розкол ні до чого доброго не призведе. А також я хочу, щоб у Курултай прийшли професіонали, люди високоосвічені,
патріоти, які змогли б дійсно присвятити себе тому, щоб цивілізованим шляхом відновити у правах кримськотатарський народ. Наш
народ має відчути, що він дійсно повернувся на батьківщину.
Інтерв`ю взяла Ф.Тарсінова
Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Голос Крыма”, №26 (397), 22 червня 2001 р.
|