ЗВЕРНЕННЯ
кримських татар – учасників жалобної ходи, присвяченої 57-ій річниці депортації, до представництва Організації Об'єднаних Націй
і Управління Верховного Комісара у справах біженців у Криму
Організацію Об'єднаних Націй, у тому числі й Управління Верховного Комісара у справах біженців, було
створено після Другої Світової Війни заради забезпечення миру між народами і захисту прав людини, де б і ким би вони не порушувалися.
Місії ООН і УВКБ у Криму за кілька років свого існування виконали велику корисну роботу стосовно вирішення
багатьох конкретних питань, що порушують інтереси корінного народу – кримських татар, які повертаються на свою Батьківщину. Насамперед,
у вирішенні соціально-економічних проблем, а також у питанні одержання українського громадянства.
Водночас ми стурбовані тим, що ці представництва діють у відриві від представників самого кримськотатарського
народу, не приділяють належної уваги питанням, що випливають зі Статуту ООН, а саме – захисту прав людини цілого корінного народу,
здійснюють свою діяльність закрито, ухвалюючи рішення, витрачаючи кошти і здійснюючи проекти, іноді не пов'язані з істинними інтересами
депортованого народу.
У зв'язку з цим ми звертаємося до представництв ООН і УВКБ у Криму з пропозицією:
1. Довести до відома Генерального Секретаря ООН, Голови Генеральної Асамблеї, Верховного Комісара
з прав людини, Верховного Комісара у справах біженців, що права кримськотатарського народу продовжують систематично порушуватися і
на індивідуальному, і на загальнонаціональному рівні. В українській державі органи влади не виконують стосовно кримських татар зобов'язання,
що випливають з Міжнародного Білля прав людини, Міжнародної Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенції про заборону
злочину геноциду і покарання за нього.
2. Попросити Верховного Комісара ООН з прав людини надіслати в Крим спеціальну місію для вивчення питання про
систематичне порушення прав кримських татар за расовою, національною і конфесійною ознаками у рамках підготовки до Міжнародної Конференції проти расизму.
3. Опублікувати в кримськотатарських газетах звіти про свою фінансову діяльність з детальним описом, коли і на що
витрачено засоби, зібрані міжнародним співтовариством на потреби кримськотатарського народу, за яку роботу, кому та в яких розмірах заплачено,
які результати отримані.
4. Припинити фінансування проектів, що не стільки відповідають потребам депортованого народу, скільки є
фінансовою підтримкою організацій або осіб, наближених до керівників представництв.
5. Надалі здійснювати свою діяльність у координації та взаємодії з Меджлісом кримськотатарського народу.
18 травня 2001 року, м. Сімферополь
Переклад українською мовою за текстом,
наданим прес-службою Меджлісу кримськотатарського народу
|
