Crimean Tatars Центр інформації та документації кримських татар Державний прапор Укаїни
UKR | ENG | RUS Пошук:
Про нас
Новини та коментарі
Кримські Студії
Крим у дзеркалі української преси
Електронна бібліотека Центру інформації та документації кримських татар
Україна і кримські татари (офіційні документи, інформаційні матеріали)
Курултай кримськотатарського народу
Меджліс кримськотатарського народу
Авдет
Кримськотатарські громадські організації
Кримськотатарські інтернет-ресурси
Міжднародне право та українське законодавство у сфері захисту прав корінних народів, національних меншин і прав людини

КРИМСЬКІ ТАТАРИ В СЕЛІ ТЕЖ ПОВИННІ СТАТИ ВЛАСНИКАМИ

Ми публікуємо думку заступника Бахчисарайської райдержадміністрації, голови регіонального меджлісу Ільмі Умерова про досвід Бахчисарайської райдержадміністрації щодо вирішення проблеми виділення землі депортованим.

Нагадаю, що голова держави ще на першій (травневій) зустрічі з Радою представників кримськотатарського народу при Президенті дав вказівку знайти варіанти вирішення питання виділення землі депортованим громадянам у межах діючого законодавства. Проте жодне з відомств не запропонувало свого шляху вирішення цього завдання. На єдиний же лист Бахчисарайської райдержадміністрації на ім`я прем`єр-міністра автономії С.Куніцина про необхідність перепаювання і нереальність вирішення цієї проблеми за рахунок земель резерву і запасу було одержано відповідь Рескомрезерву про неможливість застосування такого рішення. У цьому листі, підписаному його головою Є.Жагорніковим, зазначалось, що  перепаювання неприйнятне, оскільки сертифікат видавався тільки членам КСП, а депортовані такими не є. Далі підкреслювалось, що це потягне за собою соціальну напруженість. У випадку, якщо процес перепаювання, незважаючи на його протизаконність, все ж таки здійснюватиметься, то необхідно враховувати інтереси всіх мешканців села. Тобто пропонувалось вирішити це питання для всіх інших мешканців за рахунок кримських татар. Це була офіційна позиція кримського уряду, і більше, як я вже відзначав, жодних пропозицій не надходило. Як на цьому фоні можна було вирішити проблему виділення кримським татарам землі?

Ще на початку серпня на засіданні регіонального меджлісу Бахчисарая було ухвалено рішення про те, що якщо найближчим часом не буде знайдено ніяких прийнятних рішень, ми почнемо діяти традиційним способом. Ми займатимемо необхідну кількість землі, щоб пропорційно зрівняти кількість пайовиків серед решти населення. Акцентую увагу, що це основний принцип, з якого ми виходимо.

На другій зустрічі з Президентом країни в серпні після виступу Голови Ради представників кримськотатарського народу М. Джемілєва, в якому він зазначив, що жодне із доручень Президента не виконано, Л.Кучма обурився і дав повторну вказівку на якнайшвидше врегулювання цієї проблеми. Але конкретні пропозиції так і не надходили, а були лише відписки.

29 серпня в район прибула велика комісія на чолі з Є.Жагорніковим, представниками Мін'юсту, АПК з конкретною  пропозицією - створити спеціальний резервний фонд для виділення землі депортованим громадянам і робітникам соціальної сфери. Особисто я був категорично проти цієї пропозиції, бо перед цим відбулася розмова з віце-прем`єром В.Кисельовим, який категорично не погоджується з перепаюванням. В.Кисельов запропонував взяти у кожного пайовика заяву про відмову від частини свого паю. Ця пропозиція була задумана як прагнення протиставити кримських татар решті населення. Тому на засіданні регіонального меджлісу ми ухвалили рішення і домовилися з членами цієї комісії визначити два експериментальні райони. Крім того, Бахчисарайський меджліс зажадав скасувати рішення всіх сільських Рад, згідно з якими земля резервного фонду передається у власність КСП.

Ми вже проводили таку роботу. За дорученням С.Куніцина в район приїжджали люди, з якими ми намагалися вирішити питання виділення кримським татарам землі за участі райдержадміністрації, сільських Рад, керівників господарств, кожного власника сертифіката, незалежно від того, підписав він заяву про відмову від частини паю чи ні. Сам факт проведення цієї роботи мав великий “плюс”. Власне, В.Кисельов недооцінив результати своєї ж пропозиції, вважаючи їх свідомо нездійсненними. Паралельно він дав інтерв`ю одній з кримських газет, в якому відзначив, що переділ землі неприпустимий. Навіть якщо хтось, скажімо, І.Умеров знайде якесь рішення, його не можна допустити. Цією статтею він добряче нашкодив нам. На сесіях райради вже обговорювались перші результати, а після публікації більшість почали забирати заяви і казати, що офіційні власті не згодні з таким рішенням.

У продовження цієї теми, на загальнореспубліканському семінарі, що відбувся минулої суботи в Бахчисараї, В.Кисельов зазначив, що вважає переділ неприпустимим, але у випадку добровільної відмови, можливим. Спираючись на цифри, хочу навести примітивний розрахунок, згідно з яким у середньому пай по району зменшиться на стільки, що дозволить забезпечити депортованих громадян пропорційно рівною кількістю паїв на цій території. Інакше кажучи, якщо на території будь-якої сільради кожний третій не кримський татарин має земельний пай, то і кожний кримський татарин повинен мати його. Розглянемо це хоча б на прикладі однієї Тенистої сільради (загалом їх 11). Кількість населення 3022 особи, в тому числі депортованих - 600, членів КСП - 971, депортованих - 67 осіб. Кількість власників сертифікатів серед не кримськотатарського населення складає 37,3%, кримських татар - 11,2%. Ось у цій різниці вся проблема. Ми поставили своїм завданням зрівняти це співвідношення, обчисливши, скільки власників паїв має бути серед кримськотатарського населення. Зробивши невеликі арифметичні розрахунки, визначили, що для пропорційного співвідношення необхідно, щоб 156 осіб із числа кримських татар також отримали сертифікати. Старий розмір паю складає 2,86 га, “ціна питання” - 0,39 га. Після переділу землі новий розмір паю дорівнюватиме 2,47 га. Коли звертаєшся до чисел, виявляється, що нічого страшного немає. Заради 0,39 га ніхто за вила не візьметься. Це і є принцип створення однакових умов на даній території. Інші варіанти також мають право на існування. Доти, доки Президент вийде з ініціативою у Верховну Раду України, і вона ухвалить відповідний законодавчий акт. Як зазначив М.Джемілєв, обидві фракції Руху, “Реформи і конгрес” проголосують проти ухвалення Земельного кодексу, якщо в ньому не буде пункту про виділення кримським татарам землі. Але в будь-якому випадку перерахування землі, подібне до нашого прикладу, в кожному районі необхідно провести. Кримські татари, які мешкають у селі, повинні стати його власниками.

Підготувала Л.Халілова.

Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Голос Крыма” № 42 (361), 13 жовтня 2000 р.