ВИСТУП ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ РАДИ МІНІСТРІВ КРИМУ СЕРГІЯ ВЕЛІЖАНСЬКОГО
НА 4 СЕСІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Ухвалена нами понад рік тому Програма облаштування і соціально-культурного розвитку депортованих громадян на 2000 рік, що здійснюється за рахунок коштів республіканського бюджету, стала важливим свідченням нашого загального прагнення домогтися якісних змін у вирішенні проблем репатріантів із числа кримських татар, вірмен, болгар, греків і німців.

Сьогодні більшість їхніх проблем зберігає свою актуальність, незважаючи на всі зусилля, що здійснювалися протягом вже понад 10 років. Дійсно, після розпаду СРСР Україна виявилась єдиною державою, яка взяла на себе відповідальність за повернення й облаштування сотень тисяч людей, проте обмеженість її можливостей і ресурсів не дозволили в повному обсязі реалізувати наміри, сформульовані ще наприкінці 80-х років.

Свою негативну роль відіграла й відсутність державного бачення перспектив і шляхів розвитку міжетнічних відносин, непослідовність і половинчатість ухвалених рішень, особливо в політико-правовій сфері.

І хоч за ці роки зроблено чимало, країна дотепер залишається у боргу в десятків тисяч людей, які не мають можливості реалізувати свої конституційні права.

На даний період на постійне місце проживання до Криму повернулось і було прописано 257 тисяч раніше депортованих кримських татар і близько 4 тисяч вірмен, болгар, греків, німців та їхніх нащадків. Крім того, декілька тисяч репатріантів ще не встигли чи не змогли з різних причин оформити прописку.

Частка раніше депортованих громадян у складі населення Автономної Республіки Крим досягла 12%. Найбільш висока вона в Білогірському районі, де на сьогодні репатріанти складають третину мешканців, найнижча в Ялті – близько 1%.

Починаючи з 1989 року для індивідуального облаштування й будівництва житла репатріантам виділено близько 47 тис. земельних ділянок. Сьогодні в Криму сформувалося близько 300 селищ компактного розселення депортованих, рівень облаштування більшості  вкрай не достатній. Вжитими заходами вдалося в основному вирішити проблему електрозабезпечення селищ репатріантів. Ми маємо всі підстави вважати, що в майбутньому році ми завершимо їх електрифікацію, і це надасть можливість більш ефективно вирішувати проблеми водозабезпечення: понад половина селищ не мають сьогодні стаціонарних водопровідних мереж, а також газифікації, благоустрою, розвитку соціальної інфраструктури, що перебувають сьогодні в зародковому стані. Однак за найоптимістичнішими прогнозами на це потрібно від 5 до 10 років залежно від обсягів фінансування.

Не менш гострою залишається житлова проблема. За попередні 10 років за рахунок державних капітальних вкладень вдалося побудувати близько 5 тисяч і викупити 360 будинків та квартир, що дозволило забезпечити житлом 22,5 тис. осіб. Понад 100 тис. кримських татар повністю чи в основному закінчили будівництво власних будинків або придбали житло самостійно. В черзі на отримання житла в міськвиконкомах і сільрадах стоять близько 8 тис. родин, які мешкають і прописані в Криму. Понад 20 тисяч родин індивідуальних забудовників за браком коштів не в змозі завершити почате будівництво. В результаті до початку 2000 року 120 тис. депортованих громадян фактично не мали власного житла, мешкали в тимчасових будиночках на земельних ділянках, в гуртожитках чи на приватних квартирах.

Вирішення проблем облаштування значною мірою гальмується високим рівнем безробіття серед репатріантів. Із 140 тисяч осіб працездатного віку мають постійну роботу менше половини.

Слід зазначити ту обставину, що в місцях депортації близько 70% кримських татар мешкали в містах з відповідною професійною та освітньою специфікою. Після повернення до Криму три чверті з них змушені облаштовуватися в сільській місцевості. Це збільшує проблему зайнятості дорослого населення, значна частина якого працює не за фахом або зовсім не може знайти роботу, перебиваючись випадковими заробітками чи існуючи за рахунок присадибного господарства і ринкової торгівлі.

Особливо гостра ситуація складається в Білогірському, Ленінському, Роздольненському, Сакському районах, де реальне безробіття серед репатріантів сягає 60-70%.

Соціальну напруженість у цих регіонах посилюють і несприятливі природні фактори. Так, у результаті злив у 1998-1999 роках основна маса селищ репатріантів у Ленінському, Сакському та чималій кількості інших районів опинилася в зоні підтоплення, що завдало значних матеріальних збитків. Багато будинків кримських татар на південному узбережжі Криму постраждали від зсувів, і цей перелік можемо продовжити.

Вимагає свого вирішення й цілий блок проблем соціально-культурного і гуманітарного характеру, пов`язаних зі збереженням і розвитком національних культур, освіти рідними мовами, медичного обслуговування та ін.

Саме тому рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим про розробку і реалізацію республіканської програми облаштування репатріантів, що фінансується за рахунок бюджету Криму, отримало позитивну оцінку як органів виконавчої влади на місцях, так і населення в цілому.

Можу зазначити, що до 1998 року кошти для цих цілей з республіканського бюджету практично не виділялися за винятком фінансування окремих заходів та об`єктів.

Лише в 1998 році республіканським бюджетом було виділено 100 тис. грн. на вирішення проблем облаштування депортованих громадян.

У 1999 році ця сума збільшилась до 1 млн. 300 тис. грн.

І, врешті, в 2000 році згідно з ухваленою Верховною Радою програмою передбачається виділити на ці заходи 11,5 млн. грн., у т.ч. 8,5 млн. грн. – на капітальне будівництво, 1,5 млн. грн. – на соціально-культурну сферу та 1,5 млн. грн. – на кредитування індивідуального житлового будівництва.

Для порівняння можу сказати, що в 1998 році з Держбюджету України ми отримали приблизно 2,5 млн. грн., а в 1999 році – близько 12 млн. грн. Неважко побачити, що кримський внесок у вирішення проблем репатріантів цього року фактично дорівнює минулорічним витратам держави з цього приводу.

Згідно з Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим Радою міністрів було ухвалено необхідні заходи з реалізації основних напрямків програми, було розроблено графік її фінансування, забезпечено контроль за дотриманням термінів реалізації. Міністерствами й відомствами, яки брали участь у реалізації програми, розроблено свої заходи щодо її виконання. Голова Ради міністрів, інші керівники автономії неодноразово відвідували об`єкти, що будуються, брали участь у виробничих нарадах і плануванні, зустрічалися з мешканцями в місцях розселення.

На сьогоднішній день стан виконання республіканської програми облаштування репатріантів характеризується наступними результатами.

За даними Міністерства фінансів і Рескомнацу, витрати на реалізацію програми профінансовані в розмірі 7124 тис. грн. (із 11,5 млн. грн., передбачених бюджетом Автономної Республіки Крим, що складає 62% до річного обсягу і 96,1% до графіку 9 місяців, у т.ч.: капітальні вкладення профінансовані в розмірі 5660 тис. грн. або 97,5% до графіку 9 місяців, соціально-культурні заходи в розмірі 1464 тис. грн. або 100% до графіка 9 місяців.

До кінця вересня буде забезпечено повне фінансування капіталовкладень згідно з графіком.

Як відомо, бюджетні надходження в Криму мають сезонний характер. Саме цією обставиною в більшості викликана нерівномірність виділення коштів на облаштування репатріантів.

Тому в 1 кварталі на ці вимоги було направлено 100 тис. грн., в 2-му – 1967 тис. грн., а за 2,5 місяці 3-го кварталу – 5057 тис. грн.

При цьому треба мати на увазі, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим в умовах першочергового направлення прибутків, що надходять на сплату заборгованості із заробітної платні, пенсій, допомоги, оплату енергоносіїв, підготовку до роботи в зимовий період і виконання прибуткової частини бюджету Автономної Республіки Крим за 8 місяців цього року менш ніж на 45%, змогло на 62% профінансувати заходи вказаної програми і ліквідувати серйозне відставання від графіка, що склалося на початок літа.

У сфері капітального будівництва основну увагу сьогодні направлено на завершення будівництва об`єктів житлово-комунального господарства. Завершено будівництво 6 об`єктів, де проходить оформлення актів держкомісій. На даний період роботи проводяться на всіх інших об`єктах, уведення в експлуатацію яких передбачається в жовтні - грудні 2000 року. Першочерговий з них – це 80-ти квартирний житловий будинок у мкрн. Фонтани м. Сімферополя, куди вже направлено понад 1,3 млн. грн. і де завершується монтаж коробки будинку. В жовтні будівельники розпочнуть внутрішні роботи. На жаль, через проблеми з ДСК – основним постачальником залізобетонних виробів і через недбалість керівників основного підрядчика – тресту “Гражданстрой” ці роботи затягнулися, однак Рескомнац вживає необхідних заходів для своєчасної здачі будинку до кінця грудня.

Успішно реалізуються заходи з придбання житла для репатріантів. На ці цілі бюджетом передбачалось виділити 1681 тис. грн. Фактично профінансовано 1471 тис. грн.

Кошти відправлено в усі регіони, за винятком Керчі і Старого Криму, де через нерозпорядливість місцевих виконкомів досі не ухвалені відповідні рішення та не оформленні договори з УКБ Рескомнацу. В інших містах і районах роботу завершено або наближається до завершення. Із 110 сімей-черговиків, які увійшли до списків, затверджених Верховною Радою, будинки і квартири викуплено 85 родинам. Повністю завершили цю роботу в мм. Ялті, Саки, Алушті, Армянську, Красноперекопську і в Красногврадійському, Совєтському, Нижньогірському, Бахчисарайському, Ленінському, Кіровському, Красноперекопському районах. В інших регіонах роботу з оформлення житла, що викуповується, буде завершено на кінець жовтня. При цьому в низці районів у зв`язку з різними обставинами виникла необхідність внесення змін до раніше затверджених списків черговиків. Всі ці зміни, узагальнені на підставі офіційних клопотань міськвиконкомів і райдержадміністрацій, подані на розгляд Верховній Раді Автономної Республіки Крим. У подальшому, на наш погляд, право вносити такі зміни у випадку об`єктивної необхідності доцільно подати до Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим з подання Рескомнацу та відповідних міськвиконкомів і райдержадміністрацій.

Рада міністрів розглянула питання квартирного обліку депортованих громадян на своєму засіданні у червні цього року і зобов`язала міськвиконкоми і райдержадміністрації впорядкувати квартирний облік, а Рескомнацу створити комп`ютерну базу даних для організації контролю за станом роботи на місцях. Заходи, що проводились, дозволили значною мірою впорядкувати черговість, ліквідувати численні факти порушень правил постановки на облік, підвищити відповідальність органів місцевого самоврядування за достовірність відомостей. Водночас в деяких регіонах ця робота проводиться не достатньо активно, і до порушників житлового законодавства вживатимуться заходи адміністративного впливу. Досі не ліквідовано недоліки в обліку по Сімферополю, Ялті, Старому Криму, Сакському і Симферопольському районах. Керуючись законодавством, Рада міністрів докладе всіх зусиль, аби найближчим часом навести у цій справі порядок.

Згідно з Програмою планувалось виділити 630 тис. грн. на надання допомоги індивідуальним забудовникам для завершення будівництва житла. На сьогоднішній день ці кошти повністю перераховані в регіони та освоєні. Загалом допомогу надано 324 забудовникам в усіх містах і районах Криму. В деяких випадках замість внесених до списків осіб за клопотанням адміністрацій допомогу надано наступним черговикам.

Слід відзначити, що заходи в соціальній сфері профінансовані практично повністю: з 1,5 млн. грн., призначених на ці цілі, отримано 1,46 млн. грн. Повністю покрито витрати в розмірі 110 тис. грн. на організацію літнього відпочинку дітей з малозабезпечених сімей. Загалом у таборах і базах відпочинку відпочило 680 дітей репатріантів. Республіканському медцентру з обслуговування депортованих громадян через Міністерство охорони здоров`я відправлено 160 тис. грн. (100%), що дозволило надати допомогу ліками, забезпечити слуховими апаратами, протезами і т.і., а також придбати необхідне медичне обладнання для центру.

Міністерству освіти на придбання обладнання для шкіл з рідними мовами навчання і зміцнення матеріально-технічної бази КДІПІ перераховано 400 тис. грн. з 413 тис. грн. за програмою. Міністерству культури на проведення різних заходів – 100 тис. грн.

До кінця року залишилось профінансувати 36 тис. грн. у соціально-культурній сфері, і ці кошти будуть перераховані найближчим часом.

Єдиною статтею Програми, за якою досі не виділялись кошти, залишається пільгове кредитування індивідуального житла будівництва, на яке передбачалось відправити 1,5 млн. грн. На жаль, 62-ою статтею ухваленого весною Закону України “Про держбюджет на 2000 рік” цього року призупинено дію всіх законодавчих актів у частині надання пільг і компенсацій, що фінансуються з бюджетів усіх рівнів, у т.ч. виділення бюджетних кредитів і позик. Таким чином, реалізувати вказану частину програми цього року не можливо, і Рада міністрів вважає доцільним відправити ці кошти на викупівлю житла в доповнення до вже виділених ресурсів. Відповідну пропозицію оформлено в проекті Постанови з обговорюваного питання, і ми просимо депутатів підтримати його. Розподіл коштів серед регіонів пропонується провести, виходячи з кількості черговиків, що стали на квартирний облік в 1990-1992 роках і досі не отримали житла. Проект відповідних лімітів розроблено й подано до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Можу лише додати, що в цьому випадку до кінця року зможуть отримати житло ще приблизно 70 сімей репатріантів, у першу чергу, в Сімферополі, Алушті, Бахчисарайському, Первомайському і деяких інших регіонах, де на обліку з 1990 до 1992 років стоїть найбільша кількість черговиків.

На сьогоднішній день Рада міністрів Автономної Республіки Крим вживає заходів, щоб до кінця листопада повністю профінансувати витрати, що залишились, і забезпечити безумовне виконання програми 2000 року. Це, до речі, стане першим прикладом повного виконання на рівні не лише автономії, але й держави в цілому зобов`язань такого плану, і, безумовно, матиме важливе політичне й соціальне значення. Разом з тим, ми підготували пропозиції за проектом аналогічної Програми на 2001 рік, які найближчим часом буде розглянуто на засіданні Ради міністрів і винесено на затвердження Верховної Ради Автономної Республіки Крим у листопаді 2000 року.

Хочу поінформувати депутатів, що завдяки заходам, що здійснила Верховна Рада і Рада міністрів Автономної Республіки Крим, цього року значно покращилось фінансування заходів з облаштування репатріантів з Держбюджету України. До середини вересня на ці цілі надійшло понад 15 млн. грн., що на 30% відсотків більше, ніж за весь 1999 рік. За рахунок цих коштів вдалося забезпечити електроенергією і водою понад 20 масивів компактного проживання депортованих і значно знизити обсяги незавершеного будівництва. Триває робота з виділення депортованим громадянам земельних наділів для ведення власного підсобного і фермерського господарства, повного задоволення їхніх потреб на підставі Доручень і Указів Президента України та земельного законодавства. В переважній більшості районів ця проблема вирішується, проте є запитання, що вимагають вирішення на державному рівні, є прагнення окремих лідерів заполітизувати цю роботу і в черговий раз дестабілізувати ситуацію. Однак у межах проведених консультацій спільними зусиллями ми можемо зняти й цю проблему.

Все це дозволить створити необхідні передумови для подальшої роботи з облаштування і соціальної адаптації репатріантів.

Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Голос Крыма” № 40 (359), 29 вересня 2000 р.