ЗАЯВА
Ради представників кримськотатарського народу
при Президентові України
“Про ймовірність існування організованого злочинного угруповання в органах виконавчої влади
і місцевого самоврядування Нижньогірського району АРК”
22 серпня 2000 року на адресу Ради представників кримськотатарського народу при Президенті України
надійшов лист постійного представника Президента в Криму А.Корнійчука, в якому він просить дати “публічну оцінку хуліганським діям,
що відбулись у Нижньогірському районі, а також надати сприяння правоохоронним органам у притягненні до відповідальності призвідників
і підбурювачів злочинних дій”.
Ще до одержання цього листа, з метою безпосереднього вивчення ситуації 21 серпня до сел. Нижньогірськ
виїхали декілька членів Ради представників на чолі з головою Ради.
У результаті було з`ясовано наступне.
На сьогодні у Нижньогірському районі мешкає понад 10 000 кримських татар, з яких приблизно 2000 мешкають
у самому селищі Нижньогірськ. Таким чином, кримські татари складають 17% всього населення району. При цьому в райдержадміністрації, міліції,
прокуратурі, інших адміністративних органах їх менше 1%, а в деяких випадках і немає взагалі.
З 1992 року спочатку райвиконком, а пізніше райдержадміністрацію Нижньогірська очолює Джордж Ковальов. За цей
період регіональний меджліс і кримськотатарська громадськість багаторазово зверталися до нього, як представника української держави,
зобов`язаного забезпечити дію Конституції і законів України стосовно всіх її громадян, незалежно від їх національності, з проханням,
що прямо випливає з принципу рівноправності громадян, у тому числі:
забезпечити адекватне представництво кримських татар в органах виконавчої влади;
відкрити школу з викладанням кримськотатарською мовою згідно з кількістю учнів кримськотатарської національності;
ввести в райдержадміністрацію фахівця, який займався б питаннями відродження та розвитку кримськотатарської культури;
розробити заходи із забезпечення кримських татар землею тощо.
Ці прохання були представлені як на особистих зустрічах з ним, так і в письмовій формі.
Протягом багатьох років Дж.Ковальов не тільки не здійснив якихось кроків щодо задоволення цих прохань,
але навіть не відповідав на них у порядку, встановленому законом. Таким чином, він організував у районі цілу систему дискримінації
кримських татар за національною ознакою і ретельно її підтримував. Зрозуміло, він діяв не один, а реалізовував свої наміри через
увесь апарат райдержадміністрації і суміжні з нею адміністративні та господарчі органи. Здійснені ним вчинки мають бути ретельно
розслідувані органами правопорядку, але попередньо їх можна оцінити як злочини, передбачені частиною 3 статті 66, частиною 2 статті 134 (1),
частиною 2 статті 165 Карного Кодексу України. Першим кроком, спрямованим на припинення злочинної діяльності Дж.Ковальова, безумовно,
має стати мотивоване звернення на адресу Президента України стосовно звільнення його від обов`язків глави Нижньогірської райдержадміністрації.
Необхідно також ретельно розслідувати діяльність керівництва Нижньогірської районної міліції, оскільки
вбачається, що районна міліція безпосередньо була співучасницею в деяких із злочинів, організовувала або приховувала інші злочини,
здійснені стосовно осіб кримськотатарської національності на території району (наприклад, під час розслідування конфліктів у селах
Прирічне у серпні 1999 року, Іванівка і Зорькіне у травні 2000 року), а також відверто своєю поведінкою і ставленням до службових
обов`язків порушувала пункти 2) і 6) статті 10 “Закону про міліцію”, потурала злочинній діяльності глави держадміністрації.
На жаль, необхідні заходи не можуть бути доручені прокурору району Угрюмову, який неодноразово
давав санкцію на застосування насильства з використанням спецзасобів не лише стосовно кримських татар, але й стосовно мирного
населення інших національностей, для того, щоб придушити обґрунтовані акції громадянського протесту, як це було, наприклад, у
селі Михайлівка 24 травня 2000 року.
Є також заява за підписом 17 осіб, де повідомляється про відкриті висловлювання прокурора Угрюмова
про те, що він підтримує і вважає правильною депортацію 1944 року, чим, мабуть, і пояснюється його протизаконна поведінка. Його
дії також підпадають під сукупність статей 66, 165 - 166 Карного Кодексу України. Враховуючи, що незважаючи на численні звернення
до нього з боку громадян різних національностей, протягом тривалого часу він не вживав жодних заходів для забезпечення дотримання
закону під час розпаювання сільськогосподарських земель і організації нових форм господарювання в аграрному секторі, варто також
перевірити його діяльність у цьому напрямку. Очевидно, що його необхідно негайно звільнити з посади, а дотримання законності в
районі передати комусь із людей, які не зв`язані з ним у службових справах або особисто.
Звертає на себе увагу те, що протягом останніх місяців глава райдержадміністрації у доповнення до
колишніх своїх порушень закону практично організував на місцевому рівні зрив виконання доручень Президента України і Постанови
Ради Міністрів АРК №187.
Враховуючи, що всі ці правопорушення мають систематичний, а в деяких випадках тривалий характер,
здійснені добре організованою групою осіб з використанням їхньої посади, засобів і ресурсів, отриманих у держави для вирішення
інших завдань, напрошується попередній висновок про наявність в органах державної влади і місцевого самоврядування Нижньогірського
району організованого злочинного угруповання, що нагадує за своєю метою і методами відомі з історії інших держав расистські мафії
Ку-клукс-клан. Важко зараз визначити його склад і керівників, але цілком можливо, що це якось може стосуватися глави райдержадміністрації
та інших згаданих тут осіб.
Гадаємо, що ця версія також має бути ретельно перевірена під час наступного розслідування.
Рада представників також здійснила перевірку обставин виходу на залізничні колії станції Нижньогірськ
групи людей, які протестували проти злочинної діяльності глави райдержадміністрації Дж.Ковальова. З`ясувалося, що незважаючи на численні
звернення до нього з боку кримських татар, а пізніше і встановлення наметового містечка біля будинку райдержадміністрації, Дж.Ковальов,
порушуючи свої службові обов`язки, не кажучи вже про професійну етику, всіляко уникав не лише задоволення законних вимог кримських татар,
але навіть будь-яких безпосередніх контактів з ними. Свідомо затягуючи час, він підводив ситуацію до того, щоб виконання певних вимог
людей стало фізично неможливим, наприклад, таких, як відкриття до наступного навчального року школи з викладанням кримськотатарською
мовою або справедливе виділення їм сільськогосподарської землі.
Зокрема, вранці 16 травня 2000 року він, порушивши обіцянку, що дав напередодні, прийняти представників
кримських татар для переговорів, зник із приміщення райдержадміністрації, передавши, що він начебто поїхав у Симферополь. Це був уже
не перший випадок зриву переговорів з вини Дж.Ковальова. Це був також не перший випадок відмови виконати зобов`язання, які він взяв на
себе у тих випадках, коли переговори все ж таки вдавалося провести. Те, що Дж.Ковальов свідомо брехав, з`ясувалося після того, як люди
вийшли на залізничні колії, оскільки Дж.Ковальов з`явився на цьому місці за декілька хвилин, тобто за період, протягом якого із Симферополя
до Нижньогірська доїхати фізично неможливо. Довівши ситуацію до загострення, Дж.Ковальов на переговорах, що відбулись після виходу людей
на залізничні колії, як і раніше, займав обструкціоністську позицію, не бажаючи розглядати їхні вимоги, побудовані на законі. Проте йому
були вручені вимоги представників кримських татар, викладені письмово.
Протягом декількох місяців Дж.Ковальов підкреслено ігнорував усі спроби, що здійснював регіональний меджліс
і кримськотатарська громадськість для продовження переговорів та пошуку шляхів до реалізації законних інтересів кримськотатарського населення.
До другої половини серпня стало зрозуміло, що він цілеспрямовано підриває саму можливість зробити щось, оскільки чим більше було викинуто на
вітер часу, тим менше шансів залишалося для конструктивних кроків.
17 серпня з метою сприяти процесу взаєморозуміння і знайти вихід із створеного діями Ковальова глухого кута до
Нижньогірської адміністрації прибув член Ради представників Джульверн Аблямітов. Разом з головою регіонального меджлісу Смаїлом Дейной вони
провели двогодинні консультації з Дж.Ковальовим, під час яких ще раз спробували йому пояснити, що дотримання Конституції та законів України
про рівноправність громадян, незалежно від національності, є обов`язковим для всіх державних службовців, включаючи і його самого. Наприкінці
переговорів голова регіонального меджлісу С.Дейна попередив його про те, що 19 серпня перед будинком райдержадміністрації відбудеться мітинг
кримських татар, присвячений ситуації, що склалася, і запросив Дж.Ковальова взяти в ньому участь для того, щоб зустрітися з людьми та пояснити їм свою позицію.
19 серпня відбувся мітинг, що тривав близько двох годин. Ніхто з райдержадміністрації не вийшов до людей, щоб пояснити,
чому в Нижньогірському районі так очевидно і систематично порушуються права громадян кримськотатарської національності. Фактично
кримським татарам, які мешкають у районі і зібрались на мітинг, було яскраво продемонстровано зневагу до їхньої гідності та громадянських
прав. Мітинг у цілому проголосував за те, щоб домогтися приходу Дж.Ковальова тим способом, яким це тільки й було можливо – вийти на залізничні
колії. Однак у цьому випадку поведінка Дж.Ковальова перевершила весь його колишній цинізм – загін спецназу, озброєний щитами і кийками, грубо
порушивши вимоги частини 3 статті 12 Закону про міліцію, здійснив напад на мирних людей, почавши з жінок похилого віку. Реалізуючи своє право
на необхідну оборону, неозброєні демонстранти відповіли так, як могли – підібравши каміння на місці, вони змусили злочинців у міліцейській
формі припинити побиття. Дж.Ковальов відсидівся у цей час, так і не вийшовши до людей і навіть не спробувавши попередити або зупинити насильство
стосовно своїх співгромадян.
Таким чином, обставини свідчать про те, що Дж.Ковальов навмисне і протягом тривалого часу створював умови для
блокування транспортних комунікацій людьми, які протестують проти його злочинної діяльності, а також для втягнення співробітників
міліції у злочин, передбачений частиною 2 статті 166 КК України. Враховуючи, що в наміри людей абсолютно не входило порушення нормальної
роботи залізничного транспорту, і вони тільки намагалися привернути увагу до злочинної діяльності глави райдержадміністрації, то очевидно,
що організатором, виконавцем і підбурювачем до блокування залізниці є сам Дж.Ковальов. Співробітники міліції та інші посадові особи або
державні службовці, що сприяли йому в цьому, повинні оцінюватися як спільники залежно від конкретної поведінки кожної окремої особи.
Підбиваючи попередні підсумки, слід зазначити, що така обстановка в районі склалася, на жаль, почасти і
внаслідок недостатньої уваги з боку Представника Президента України в Автономній Республіці Крим до поступово зростаючого свавілля місцевих
чиновників різних відомств, які все більше й більше почувалися вільними від відповідальності перед законами України.
Гадаємо, що реалізація деяких заходів, запропонованих Радою представників кримськотатарського народу, дозволить
як покращити становище із забезпеченням конституційної рівноправності громадян України кримськотатарської національності, так і
припинити протиправну діяльність організованого злочинного угруповання, що знайшло собі опору серед посадових осіб органів виконавчої
влади та місцевого самоврядування Нижньогірського району АРК.
Ухвалено на засіданні
Ради представників кримськотатарського народу
при Президентові України 2 вересня 2000 р.
Переклад українською мовою за текстом,
наданим прес-службою Меджлісу кримськотатарського народу.
|
