“ВАШ ПОЇЗД ПІШОВ І ВИ НА НЬОГО ЗАПІЗНИЛИСЯ”, –
такий справжній сенс ставлення української влади до прагнення кримських татар справедливо отримати землю
Напередодні 18 травня власті, як правило, наводять мости з представницьким органом кримськотатарського
народу. Але крім майбутньої трагічної дати, у Криму чекають і на приїзд Президента України, який, як відомо, наприкінці квітня збирався
зустрітися з Радою представників кримських татар і проаналізувати виконання його доручень. Зустріч, скоріше за все, відбудеться на
початку наступного місяця. Саме до приїзду глави держави й поспішала розібратися із земельною проблемою в Криму комісія з Києва на чолі
з міністром Агропромислової політики України Іваном Кириленком.
Міністр побував у Бахчисарайському районі, і на зустріч до Ради міністрів приїхав із повною рішучістю
цього ж дня раз і назавжди врегулювати земельну проблему в автономії і розібратися з кримськими татарами та їхніми претензіями на середній
земельний пай. Відкриваючи засідання, він заявив, що в Криму не існує резонансних проблем у питанні наділення землею депортованих кримських
татар і відзначив позитивний досвід так званого бахчисарайського варіанта, суть якого в індивідуальності та гнучкості підходу в кожній окремо
взятій сільській раді. Іван Кириленко зазначив, що в цьому найбільш складному регіоні Криму земельну проблему вирішено “в рамках
правового поля України” й мешканці сіл “отримали землю у приватну власність”, обминаючи сертифікацію і в тих межах, які дозволяє
земельний пай Бахчисарайського району”.
Міністр АПП України одразу дав зрозуміти, що він проти перепаювання, і запропонував розглядати земельну
проблему кримських татар індивідуально, тобто, треба розуміти, де як прийдеться. Іван Кириленко взагалі попросив не згадувати слово
“перепаювання”, панічно побоюючись, що 12 мільйонів українців, які мешкають за межами своєї історичної батьківщини, захочуть повернутися
і вимагатимуть свій середній пай. Але більше за все власті побоюються гніву російськомовної більшості в автономії, що може захлеснути
Крим, якщо кримські татари все-таки доб`ються свого.
Але чомусь ніхто не боїться невдоволення та гніву кримських татар. У своєму виступі Айдер Мустафаєв дуже
переконливо говорив, що народ, який дійсно реабілітований, потребує хоч якогось підтвердження цього. Адже кримські татари не вимагають
сьогодні ні повної реституції та компенсації, ні навіть часткового повернення своєї власності, своєї землі, земель вакуфів, мечетей.
Вимоги наділення середнім паєм землі стосуються тільки тих, хто мешкає в селі, і це мінімальна умова, з якою виступають кримські татари.
Нехай держава пояснить, нарешті, чому кримські татари не працювали у колгоспах і радгоспах увесь цей час, чому їх не приймали на роботу,
не прописували і не дозволяли повертатися на батьківщину. Чому молода незалежна держава, яка так прагне до Європи, та яка проголосила
себе демократичною, навіть не намагається цивілізовано підійти до проблеми, а керується доводом – вибачте, ваш поїзд пішов, і
ви на нього запізнилися. Проте є всі докази того, що Меджліс кримських татар піднімав цю проблему задовго до сьогоднішнього дня,
але з 1995 року у відповідь отримував тільки відписки.
Знову і знову доводиться нагадувати, що все, чого досягли раніше, в першу чергу, саме повернення до
Криму кримських татар відбувалося всупереч, а не завдяки властям, і цього разу обстоювання проблеми землі для кримських татар не буде винятком.
Що стосується бахчисарайського варіанта наділення землею, коли одна людина отримує землю, а дві інші ні,
заявив на зустрічі Айдер Мустафаєв, то він для нас не підходить. Але гадаю, навіть якби він і підійшов, то для його реалізації
потрібно було б у терміновому порядку призначати двох заступників голови райдержадміністрації, щоб вони, як Умеров і Чийгоз,
були кровно зацікавлені в тому, щоб, як зворушливо вигукував Іван Кириленко, “сотні людей нарешті стали вважати себе щасливими
власниками землі”.
Сам же український міністр, з діда-прадіда хлібороб, який все життя працював на землі, не може стати
її власником. За його словами, він вступив на службу до Кабміну за три місяці до підписання президентського указу про землю і не має
права вимагати для себе поступок. Бравуючи тим, що він не користується своїм службовим становищем, Іван Кириленко взагалі-то пропускає
головне. Адже мова не йде про його фізичне виживання, його ніхто раніше не депортував і не принижував, і держава йому, за великим
рахунком, нічого не винна.
Проте не зовсім марною була присутність у Криму міністра АПП. Він дав зрозуміти, і якось усім стало легше,
що, здаючи отриману у приватну власність землю, громадяни України забезпечують собі гарантований прибуток, і це є добре. Коли ж це стосувалося
кримських татар, то звучали вислови, подібні тим, які ще зовсім недавно вимовляв в.о. віце-прем`єра Криму Василь Кисельов, мовляв, вся земля
видаватиметься тільки тим, хто безпосередньо займатиметься її обробкою. Але, слава Богу, виявляється, українська держава не бачить ніякого
криміналу в орендних відносинах, і вона навіть зацікавлена у подібному прибутку своїх громадян.
Під час засідання робочої групи з вирішення земельної проблеми в Криму обговорювалося багато варіантів
її вирішення, у тому числі й можлива поступка кримському татарину землі його сусідом не татарином. Так, був і такий почин у Бахчисарайському
районі, однак ініціатора так залякали, що йому тепер наче й самому потрібна земля.
Нереальним вважає Меджліс і використання земель резерву і запасу для вирішення цієї проблеми. Аргумент – у місцях
депортації мешкають ще близько 50 відсотків наших співвітчизників, які обов`язково повертатимуться на батьківщину, і не враховувати цей фактор
сьогодні, значить створити ще одну проблему, яку доведеться подолати завтра.
Отже, розмова відбулася, і неважко здогадатися якого змісту доповідь ляже на стіл главі держави. Очевидно,
ні умовляння прийняти цивілізоване рішення, ні обіцянки познайомити з даною проблемою Раду Європи, яка, звісно ж, буде на боці кримських
татар, ні готовність до кінця обстоювати своє законне право на землю, влада слухати поки що не готова. Поки що, адже на ці граблі вона
ще не наступала.
Довідка:
За даними Рескомзему, в Автономній Республіці Крим понад 200 тисяч осіб є власниками середнього земельного паю
розміром 5,1 га, понад 20 тисяч з них – кримські татари. Загалом же на свій пай землі претендують ще близько 115 тисяч кримських
татар. Півострів має 1 млн. га сільгоспугідь, у землях резерву і запасу нараховується 220 тис. гектарів, з яких 72 тис. га у
тимчасовому користуванні. Для стовідсоткового наділення середнім паєм землі всіх кримських татар, які мешкають на селі, необхідно
близько 600 тис. га.
Гульнара Курталієва
Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Авдет”, № 9 (267), 3 травня 2001 р.
|
