РЕЗОЛЮЦІЯ-ЗВЕРНЕННЯ
мітингу кримських татар у с. Урожайне Сімферопольського району АРК
Проблеми кримськотатарського народу, який повертається з місць депортації на свою історичну батьківщину,
протягом тривалого часу не вирішуються, і ця обставина викликає все більше роздратування. Обурення народу посилюється через те, що в
недалекому минулому влада взагалі заперечувала існування самої проблеми, а сьогодні заявляє про розуміння всієї складності питань і
бажання їх вирішити, не здійснюючи при цьому жодних активних кроків.
Керівництво Криму та України, роблячи вигляд, що докладають необхідних зусиль для повернення та облаштування
кримськотатарського народу, насправді торпедують усі спроби кримських татар набути справжньої рівноправності на своїй Батьківщині після
більш ніж піввікової депортації. Ці прагнення виразно виявляються у питаннях відновлення національної цілісності кримськотатарського народу,
його політичної реабілітації, ефективного та гарантованого представництва в органах державної влади, відродження і розвитку культури, системи
національної освіти. Але найяскравіше висловлена безправність корінного кримськотатарського народу в процесах приватизації державного майна,
роздержавлення і паювання землі.
Усі спроби кримських татар добитися рівноправної участі при розподілі землі і майна наштовхуються на глуху
стіну байдужості та нерозуміння, а часто й на неприхований шовінізм з боку післявоєнних переселенців. Відносини властей Криму, що вийшли на
політичну арену з того ж середовища, будуються стосовно кримських татар на тих самих принципах, як і за комуністичного режиму, і тому в
незалежній Україні вже відбуваються судові процеси над активістами кримськотатарського національного руху.
Жодне питання, що стосується проблем кримськотатарського народу, не вирішилося з доброї волі керівництва
Криму. Навпаки, для вирішення очевидних і нагальних питань як аргументи кримським татарам доводиться використовувати акції громадянської
непокори. Близько 90% кримських татар, що мешкають у сільській місцевості Криму, залишилися без землі у результаті нинішньої аграрної
реформи, і це є результатом політики, що проводилася царським і більшовистським режимами, а сьогодні – владними структурами Криму та України.
Виходячи з вищевикладеного і турбуючись за майбутнє свого багатостраждального народу, ми, учасники мітингу,
звертаємося до всіх своїх співвітчизників:
Ніхто і нічого не повернув нашому народові, пограбованому під час насильницької депортації 1944 року.
Наше повернення на свою історичну Батьківщину стало можливим лише завдяки єдності нашого народу та його
безмежної любові до своєї рідної землі.
Все, що ми сьогодні маємо, досягнуто нашою працею та наполегливістю.
Шановні співвітчизники!
Сьогодні ми стоїмо перед загрозою втратити свою рідну землю – землю, на якій нас створив Всевишній і яка
нерозривно пов`язана з нами історично та генетично. Якщо ми втратимо землю своїх предків, то в нас не буде ніякого майбутнього.
Ми закликаємо всіх кримських татар докласти максимум зусиль для того, щоб кожен представник нашого народу
став справжнім господарем кримської землі.
Ми звертаємося до кожного місцевого меджлісу, кожної громади з пропозицією організувати і провести
необхідні заходи, де мають бути висловлені наші справедливі вимоги.
Кожен кримський татарин повинен мати право на свою землю.
Тільки наша єдність і наша наполегливість приведуть нас до успіху.
28.03.2001 р.
Переклад українською мовою за текстом,
наданим прес-службою Меджлісу кримськотатарського народу.
|
