ВІДКРИТТЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ШКІЛ, ЯК І РАНІШЕ, ПРОБЛЕМАТИЧНЕ

Відродження, становлення і розвиток рідної мови корінного народу Криму закріплені законодавством України: ст.10 і 53 Конституції України, ст.35 Закону “Про освіту”, Законом “Про мови”, Постановою Ради міністрів Криму від 27 серпня 1997 року №260 “Про програму розвитку мережі освітніх установ, класів з українською, кримськотатарською мовою навчання, шкіл і класів з двома мовами навчання”, Постановою Колегії Міністерства освіти Криму від 25.05.2000 р. “Про стан вивчення кримськотатарської мови і літератури в освітніх установах”. Проте досі немає жодного директора російської школи, жодного начальника  районного відділу освіти, які б сказали, що ведуть роботу з виконання вищеперерахованих нормативних актів.

А, наприклад, директор школи у селі Добре Сімферопольського району Тамара Тимофіївна Королькова минулого навчального року звела нанівець усю виконану місцевим меджлісом роботу для відкриття класів. Було 60 заяв батьків, які хотіли, щоб їхні діти навчалися кримськотатарською мовою. Директор школи “провела” велику роботу, щоб 56 батьків забрали свої заяви, і для чотирьох дітей, які залишилися, клас не відкрили. Розмовляючи з батьками, вона запевняла їх, що освіта рідною мовою безперспективна, що діти будуть неповноцінними і неконкурентноспроможними в майбутньому. Директор ретельно вивчила Постанову Міністерства освіти України №1/9-132 від 7.09.93 р., де мовиться, що за наявності 8-10 заяв від батьків можна відкривати класи, групи з українською, болгарською, єврейською, кримськотатарською, польською, румунською, угорською та іншими мовами і зробила все так, як їй захотілось. До речі, у школі з 1200 дітей 570 учнів кримськотатарської національності. На шкільному стенді “Партизани Криму” ми не побачили жодного кримськотатарського прізвища. Директор зі своєю командою виховує дітей на ідеях Леніна і Дзержинського. В школі активно працюють комсомольська і піонерська організації.

Двадцятого березня цього року вона скликала збори батьків майбутніх першокласників. В основному це кримськотатарські діти. На зборах були присутні голова місцевого меджлісу Ю.Джеватов, член Ревізійної комісії ІІІ Курултаю Р.Куртієв, методист кримськотатарської мови і літератури Сімферопольського райвідділу освіти С.Сеттарова. На зборах директор розказала батькам про підготовку дітей до школи, про заняття для майбутніх першокласників, познайомила з вчителями перших класів. Чомусь йшлося про навчання тільки російською мовою, хоча в залі були присутні й кримські татари. А чому не роз`яснюється Постанова Ради міністрів Криму, в якій сказано про розвиток мережі освітніх установ, класів з українською, кримськотатарською мовами навчання, шкіл і класів з двома мовами навчання? Хто її пояснюватиме? Як батьки дізнаються про неї, якщо директор замовчує? Директор скаржиться, що немає заяв від батьків з проханням навчати їхніх дітей рідними мовами. Ці заяви можуть з`явитися тільки тоді, коли громадськість і дирекція школи працюватимуть спільно. Ще три роки тому депутат Верховної Ради АРК Я.Слонимський (до речі, чоловік Т.Королькової), який очолює Постійну комісію з науки, освіти, справ молоді та спорту, відповідав письмово на звернення голови Асоціації кримськотатарських працівників освіти “Мааріфчі” С.Каджаметової: “Комісія, підтримуючи прагнення авторів звернення “уникнути стихійності у відкритті шкіл”, але забезпечити право громадян навчатися рідною мовою, рекомендує Асоціації “Мааріфчі” разом з Міністерством освіти АРК і місцевими органами управління освіти вирішувати питання по суті”. Ось і вирішуємо по суті. Є 100 дітей – майбутніх першокласників. Переважно – кримські татари. Підручники для початкових національних класів Міжнародний Фонд “Відродження” видав. Вчителі є. Так у чому ж справа, чому не відкривають класи з рідною мовою навчання? Та тому, що своя рука – владика. Жінка – директор школи, чоловік – депутат. Як скажуть, так і буде.

На тих зборах директор не дала нам виступити. Обвинувачувала нас у тому, що ми зірвали порядок денний. Вона вийшла із залу і вимагала, щоб міліціонер-охоронник вивів нас. Наступного ранку вона викликала до себе всіх вчителів-кримських татар і проробляла їх, вимагаючи припинення відвідування її школи представниками Меджлісу кримськотатарського народу. Очевидно, вона не чула про те, що всі члени Меджлісу входять до Ради представників кримськотатарського народу при Президентові країни. А навіщо їй це знати, якщо вона сама та її школа живуть за радянськими принципами, керуючись ідеями Ілліча.

Двадцять четвертого березня керівник відділу освіти Б.Ільясова, голова Асоціації “Мааріфчі” С.Каджаметова, представник Рескомнацу Л.Дудорова, начальник Управління освіти кримськотатарською мовою Л.Нафеєва, голова Сімферопольського регіонального меджлісу кримськотатарського народу Т.Асанов були присутні на зборах у селі Строганівка Сімферопольського району.

600 дітей, які мешкають у селі, навчаються у 7 міських школах. Половина з них – кримські татари. Підвезення дітей Трудівською сільською радою не забезпечено, і кожен ранок діти юрмляться біля дороги, мерзнуть, запізнюються до школи і вислуховують докори вчителів. Виникає питання: чому сільська рада це питання не вирішує? Адже існує постанова про підвезення дітей до школи.

На самострої немає медпункту, пошти, телефону. Мешканці зверталися із заявами про відкриття початкової школи з кримськотатарською мовою навчання. Однак голова Рескомнацу Е.Гафаров пояснив, що без комунікацій школу будувати недоцільно, тому що здати її в експлуатацію державній комісії буде неможливо, та й коштів на будівництво кримськотатарської школи немає. Мешканці почали шукати нові шляхи відкриття школи – у порожній половині місцевої лікарні, спорудах будівельної фірми “Олена”.

Школа на самострої необхідна. Вона стане центром культури, виховання на звичаях і традиціях кримськотатарського народу, центром дозвілля дітей. На сесії Трудівської сільської ради вирішили заслухати питання про відкриття початкової школи з кримськотатарською мовою навчання. Громадськість має намір порушувати це питання, і ми сподіваємося, що до вересня школу буде відкрито.

Дещо краще становище у селі Зарічне Джанкойського району. Громадськість села зібрала 631 підпис з вимогою відкрити школу-комплекс І-ІІ-ІІІ ступенів на базі колишнього дитячого садка і 239 заяв батьків про бажання навчати дітей у школі з кримськотатарською мовою викладання. Після численних звернень громадськості до різноманітних інстанцій, включаючи Раду міністрів Криму і Рескомнац, 22 березня сесія сільської ради ухвалила рішення про створення навчально-виховного об`єднання “Школа-дитсадок імені Ш.Дервішева з кримськотатарською мовою навчання”. Голова райради С.Жаков підписав документ про виділення 40 тисяч гривень Зарічненьській національній школі. Звісно, цього мало. Щоб національний комплекс відкрився, депутат ВР України Мустафа Джемілєв звернувся до голови Ради міністрів Криму С.Куницина з проханням профінансувати реконструкцію колишнього дитячого садка. Для відкриття національної школи багато зусиль доклали батьки, регіональний і місцевий меджліси, громадськість. Сподіваємося, що їхні зусилля не марні, і школу-дитсадок у селі Зарічне до вересня буде відкрито.

Бейє Ільясова,
керівник відділу освіти
Меджлісу кримськотатарського народу

Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Авдет”, № 4 (265), 4 квітня 2001 р.