САФУРЕ КАДЖАМЕТОВА: “ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ – ПОКАЗНИК
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РІВНЯ НАРОДУ"
Ми вже писали про те, що в кампанію з виборів делегатів IV Курултаю кримськотатарського народу
вже включились кримськотатарські громадські організації. Нещодавно ми знайомили читачів з передвиборчою програмою Кримськотатарського
молодіжного центру – “Янъы далшъа”. Сьогодні ми пропонуємо до вашої уваги розмову з Сафуре Каджаметовою, головою Асоціації кримськотатарських
працівників освіти “Мааріфчі”.
– На минулій сесії ІІІ Курултаю було затверджено нову норму – участь громадських організацій у виборах
делегатів національного з`їзду. Наскільки ефективною, на Ваш погляд, буде така система виборів і чи сприятиме вона розвитку нашого суспільства?
– Я вважаю, що цей новий вид участі у виборах до Курултаю громадських організацій, партій дуже доцільний та
ефективний. Проте деяке непорозуміння вносить те, що на минулій сесії Курултаю було внесено норму в 10 тисяч підписів. Я можу сміливо висловити
думку багатьох – не всі громадські організації однакові за своєю віддачею, відповідальністю до роботи, яку вони виконують. Вважаю, що не всі
організації зможуть подолати цей бар`єр. Затвердження такої високої цифри, на мою думку, наша спільна помилка. До того ж Курултай
ухвалив рішення, що до участі у виборах допускатимуться партії та громадські організації з республіканським статусом. Але наскільки
мені відомо, зараз у ЦВК зареєструвалися партії та організації, які не мають свідоцтва Мін'юсту про те, що вони є організаціями
республіканського масштабу.
– Тобто Ви вважаєте, що в процесі виборів можлива фальсифікація?
– Ми володіємо відомостями про те, що мають свідоцтва і зареєстровані в Мін'юсті України, наприклад,
Ліга кримськотатарських жінок, Асоціація “Мааріфчі”, Ліга кримськотатарських юристів та низка інших. Якщо на Курултаї було вирішено
поставити таку умову, то ЦВК повинен у цій справі виявити об`єктивність і неупередженість.
– Зібрати необхідну кількість підписів у восьми районах Криму дійсно нелегко. Як Асоціація “Мааріфчі”
реалізує це завдання?
– Ми дотримуємося норми, ухваленої на Курултаї, і сподіваємося, що ЦВК також, дотримуючись цих позицій,
серйозно ставиться до форм передвиборчої агітації інших організацій. Звичайно, можна було б пройтися по Сімферопольському району і просто
додати підписи тих, хто приїздить до нас на прийом з інших регіонів. Але ми вважаємо, що боротьба має бути чесною. Рівночасно ми не
можемо нехтувати своїми основними обов`язками перед народом, своєю щоденною працею. Ми готували захід для святкування ювілею
І.Гаспринського, відвідуємо заняття у національних школах, наша приймальна комісія веде роботу з набору студентів, які бажають
навчатися у Туреччині тощо. І тільки вечорами мобільна група Асоціації має можливість займатися безпосередньо збиранням підписів.
– Більшість не розуміють ролі громадських організацій у житті народу і висловлюються проти їхньої
діяльності взагалі та проти їхньої участі у виборах.
– Нещодавно прочитала у газеті “Голос Крыма” від 23 березня замітку Музеїра Решитова “Долю народу
має вирішувати сам народ”. Він пише, що за останні роки з`явилися різноманітні кримськотатарські громадські організації, асоціації,
ліги, партії. У всіх начебто добрі наміри вирішувати проблеми нашого народу. Але виникає питання: чи не створює діяльність цих
громадських організацій паралель структурам Меджлісу, чи доцільне існування цих організацій? Автор пропонує, щоб був тільки Меджліс.
Хочу сказати, що я сама, мешкаючи п`ять років у Джанкойському районі, брала участь у створенні
структури селищних, сільських меджлісів, тому що була головою Рощинського селищного меджлісу і входила до складу виконкому Джанкойського
регіонального меджлісу. Безумовно, Меджліс – єдиний повноважний представницький орган нашого народу, і ми всі повинні координувати свої
дії з його рішеннями та об`єднуватись довкола нього. Необхідність цього показало саме життя. Але порівнювати діяльність громадських
організацій із діяльністю Меджлісу та проводити якісь паралелі не можна. Адже громадські організації існують у будь-якому демократичному
суспільстві для того, щоб вирішувати якісь завдання на професійному рівні. У нашому середовищі діяльність таких організацій просто необхідна.
Адже фактично кримських татар відкинуто за межу, вони непрацевлаштовані, майже кожен кримськотатарський чоловік не працює, але ж він – голова
сім`ї, йому потрібно її утримувати. Дуже неприємно усвідомлювати і тим більше говорити, але народ поступово деградує, втрачає своє обличчя. Це
відбувається тому, що все звелося на побутовий рівень. Якщо ми колись повернулися до Криму високоосвіченими фахівцями, то зараз майже втратили
весь цей потенціал. Кримські татари торгують на базарі, працюють у когось за наймом, тому що більше немає де працювати.
Ми вважаємо, що громадські організації, що створюються на професійній основі, працюють продуктивно,
вирішують проблеми свого народу, сприяють Меджлісу у вирішенні цих проблем, впливаючи при цьому й на державну політику. Ми розриваємося
самі, своєю діяльністю ми ставимо ще одну віху на шляху до створення національної держави. Ми не будемо деградувати, тому що ми працюємо,
при цьому набуваємо управлінських навичок, чого не змогли зробити раніше. Тому я вважаю, що якщо громадська організація ставить перед собою
певне завдання і підходить до його виконання більш відповідально, ніж держструктури, тоді це плюс не тільки самій організації,
але й Меджлісу і народу. В цьому я не згодна з позицією Музеїра Решитова.
До того ж я вважаю, що немає гарантії, що до Меджлісу увійдуть високоосвічені фахівці. Це можуть бути
активісти національного руху, але зовсім не обов`язково, щоб це були професіонали. Треба сказати, що інтелігенція на минулих виборах
була пасивна. А зараз побачила, що може принести своєму народові користь й активізувалася. Тому треба вітати учасників громадських
організацій у виборах делегатів Курултаю. Це свідчить і про зростання національної самосвідомості, і про те, що інтелігенція пропонує
свої сили для вирішення проблем народу, будучи делегатами Курултаю, будучи саме “миллет векиллери”. І це зовсім не означає, що якась
організація дублює роботу Меджлісу чи є паралельною структурою. Меджліс – це єдиний представницький орган народу, а в громадської
організації зовсім інша місія.
Асоціація “Мааріфчі”, наприклад, працює так, як працює будь-яка державна організація. Ми також ведемо
діловодство, приймаємо відвідувачів, працюємо за затвердженим планом, розвиваємо мережу національних шкіл, надаємо методичну допомогу,
розробляємо і реалізуємо проекти, готуємо кадри... Хіба цього замало? Хіба всю цю роботу зможе вести одна людина з Меджлісу, у віданні
якої знаходиться освіта?
Я впевнена, що чим більше громадських організацій, тим краще для народу. Це показник інтелектуального і
професійного рівня народу, це свідчення того, що народ сам хоче вирішувати свої проблеми. А об`єднавшись довкола Меджлісу, громадські
організації тільки зміцнять його положення.
– Які ідеї обстоюватиме Асоціація “Мааріфчі” у випадку перемоги на виборах?
– Ми не збираємося відходити від своїх основних принципів. Це координація зусиль зацікавленої громадськості
у справі відродження та розвитку освіти рідною мовою. Це виховання і навчання рідною мовою зростаючого покоління, відродження національної
культури, етнопедагогіки, етноетикету, звичаїв і традицій через відродження кримськотатарської мови. Це сприяння реалізації постанови
Ради міністрів від 27 серпня 1997 року про розширення мережі шкіл з українською та кримськотатарською мовою навчання. Ми сприятимемо
наданню кримськотатарській мові державного статусу, виявлятимемо і систематично підтримуватимемо талановиту молодь, сприятимемо її
працевлаштуванню, шукатимемо спонсорів для забезпечення національних шкіл підручниками та навчально-методичними посібниками. Крім того,
ми працюємо над тим, щоб допомогти нашим співвітчизникам, які через різні причини не знають рідної мови, в її вивченні. Ми добиватимемось
систематичної підготовки педагогічних кадрів для шкіл з кримськотатарською мовою навчання, а також сприятимемо соціальному
захисту кримськотатарських працівників освіти.
Сподіваюся, що за Асоціацію “Мааріфчі”, як і за інші громадські організації, котрі справами довели,
що спроможні вирішувати проблеми народу, показали вірність національному рухові, люди віддадуть свої голоси.
Підготувала Гульнара Керімова
Переклад українською мовою за текстом
у газеті “Авдет”, № 4 (265), 4 квітня 2001 р.
|
