Crimean Tatars Центр інформації та документації кримських татар Державний прапор Укаїни
UKR | ENG | RUS Пошук:
Про нас
Новини та коментарі
Кримські Студії
Крим у дзеркалі української преси
Електронна бібліотека Центру інформації та документації кримських татар
Україна і кримські татари (офіційні документи, інформаційні матеріали)
Курултай кримськотатарського народу
Меджліс кримськотатарського народу
Авдет
Кримськотатарські громадські організації
Кримськотатарські інтернет-ресурси
Міжднародне право та українське законодавство у сфері захисту прав корінних народів, національних меншин і прав людини

ЗАЯВА
Президії Політради громадсько-політичного руху “Міллет”

10 березня 2001 р. м. Сімферополь

Громадсько-політичний рух “Міллет” (ГПРМ) сформувався в складній політичній обстановці, коли, з одного боку, Україна переживає загальну кризу – економіка знаходиться на межі розпаду, відбувається деіндустріалізація, прогресує процес зубожіння населення, скорочується народжуваність, зростає смертність, швидкими темпами відбувається деградація культури, науки, освіти, дуже похитнулися моральні устої суспільства, неймовірно зросла злочинність; а з іншого боку, коли представницький орган кримськотатарського народу Курултай та обраний ним Меджліс на чолі з головою взяли курс, несумісний з принципами демократії:

– позачергова сесія ІІІ Курултаю (1997 р.) “очистила” Меджліс від членів, які відкинули авторитарний стиль, недемократичні методи керівництва представницького органу;

– 3 сесія ІІІ Курултаю (1999 р.) ухвалила новий регламент, який дозволив членам Меджлісу уникнути ротації, а його керівництву підтвердження їхніх повноважень. Більше того, голова Меджлісу практично отримав довічне право залишатися на цій посаді;

– 4 сесія ІІІ Курултаю (2001 р.) ухвалила Положення і забезпечила нинішнє керівництво Меджлісу та його оточення “переобиратися” у представницький орган народу.

Поряд із цими проблемами, що звалилися на Україну, кримські татари зазнають додаткових труднощів, викликаних процесом повернення та облаштування на Батьківщині:

– майже половина народу все ще залишається у місцях заслання, не маючи засобів і можливостей для повернення;

– Україна та інші країни СНД досі не виконують вимоги Бішкекської Угоди про правове і фінансово-матеріальне забезпечення процесу повернення;

– Україна досі не ухвалила Закон про реабілітацію жертв депортації та відновлення їхніх політичних, громадянських, майнових та інших прав репатріантів;

– кримські татари, які повернулися і складають 12% в АРК, не забезпечені політичними та громадянськими правами, тому що більше половини з них через відсутність громадянства України було виключено з участі у виборах до представницьких органів влади всіх рівнів; не можуть працевлаштуватися на державну службу;

– більша частина кримських татар, які мешкають у сільській місцевості, позбавлена можливості брати участь у перепаюванні землі.

Сьогодні Україна вживає заходи для повернення та облаштування депортованих на свої споконвічні землі, однак цих зусиль явно не достатньо для відродження кримськотатарського народу.

Усвідомлення ситуації, що склалася, та розуміння неможливості ефективно обстоювати права та інтереси кримських татар поодинці, спонукає нас до створення політичної партії громадсько-політичного руху “Міллет”. Однією з основних цілей і завдань, передбачених його Статутом та Програмою, є участь у формуванні вищого представницького органу кримськотатарського народу – Курултаю – Меджлісу на демократичних принципах.

Проте ГПРМ вважає, що принципи обрання делегатів Курултаю є недемократичними, що дозволяють раз у раз обраному керівництву Меджлісу проводити своїх прибічників, перешкоджаючи вливанню у свої “стрункі ряди” осіб, які не погоджуються з їхньою політикою і методами роботи.

Досі вибори делегатів Курултаю відбуваються у два етапи:

на першому етапі – на загальних зборах за місцем проживання кримських татар обираються вибірники, які на другому етапі на своїх конференціях (районних, міських, обласних чи республіканських) обирають делегатів Курултаю. Цей принцип був зрозумілий і викликаний надзвичайними умовами існування нашого народу під час перших виборів делегатів ІІ Курултаю (у 1990-1991 рр.):  великим розосередженням на території колишнього СРСР, відсутністю достовірних статистичних даних про чисельність кримських татар, необхідністю проводити виборчу кампанію на ініціативній основі, вкрай обмеженими фінансовими можливостями оргкомітету з підготовки Курултаю, відсутністю будь-якої допомоги з боку органів державної влади.

За цими ж принципами було обрано делегатів ІІІ Курултаю (1996 р.), коли більшість народу вже повернулася до Криму і його чисельність була відома, та була можливість відійти від двоступінчатої системи виборів делегатів Курултаю.

3 сесія ІІІ Курултаю ухвалила Постанову “Про розробку і затвердження Положення про вибори делегатів IV Курултаю кримськотатарського народу”. ГПРМ підготував і запропонував на розгляд робочій групі два проекти (один – про вибори делегатів Курултаю, другий – про вибори Меджлісу). Обидва ґрунтуються на загальновживаних демократичних принципах, тобто на основі прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Проте IV сесія ІІІ Курултаю ухвалила “Положення про вибори делегатів Курултаю”, яке доповнило попереднє тим, що тепер частина делегатів (50 із 250, тобто 20%) обираються за пропорційною системою – за “партійними” списками.

Якщо раніше Меджліс в обґрунтуванні легітимності свого обрання народом наводив такий аргумент, як: оргкомітет з підготовки Курултаю діяв самостійно, незалежно від будь-яких організацій, груп чи течій національного руху, але тепер такого аргументу немає. Навпаки, тепер є всі підстави стверджувати, що новий Міллі Меджліс обиратиметься самим Меджлісом.

Так у складі центральної виборчої комісії з 15 її членів 8 членів нинішнього меджлісу; більше того, голова ЦВК, його заступник і секретар – також члени меджлісу, ще 2 члени ЦВК – голови регіональних меджлісів. Таким чином,  2/3 складу ЦВК – члени меджлісу та їх достатньо як для кворуму, так і для ухвалення будь-якого “потрібного” рішення. До регіональних виборчих комісій майже повністю увійшли члени регіональних меджлісів, а в деяких голови – меджлісів та їхні заступники не соромлячись очолили виборчі комісії (Красногвардійський, Сімферопольський, Бахчисарайський райони).

Списки  регіональних виборчих комісій опубліковано в усіх кримськотатарських газетах: “Къырым”, “Янъы Дунья”, “Авдет” і “Голос Крыма”. Таке ж становище у місцевих виборчих комісіях, укомплектованих переважно з членів місцевих меджлісів, адже саме вони проводитимуть збори та обиратимуть вибірників, які потім на конференціях оберуть делегатів Курултаю і проголосують за список кандидатів за пропорційною системою. А тепер питання: за кого проголосує вибірник, який є членом меджлісу чи обраний меджлісівцем? Правильно, за того – кого підкажуть. Чи буде цей орган, який практично не представляє увесь народ, захищати його права та інтереси?

На підставі викладеного ГПРМ заявляє, що брати участь у “спектаклі” під назвою “вибори делегатів IV Курултаю” не буде, а значить, не визнає легітимність обраного таким чином представницького органу.

А. Азаматова,
в.о. голови громадсько- політичного руху “Міллет”

Переклад українською мовою за текстом,
наданим громадсько-політичним рухом “Міллет”.