РЕЗОЛЮЦІЯ 4-ОЇ СЕСІЇ III КУРУЛТАЮ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
"ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ НАЦІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
І ПРОВЕДЕННЯ ВИБОРІВ ДЕЛЕГАТІВ IV КУРУЛТАЮ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ"
Процес повернення, облаштування і відновлення прав кримськотатарського народу, що став можливим
з кінця 1980-х років, не завершено і залишається головною метою кримськотатарського національного руху.
Десятиліття масового повернення кримськотатарського народу на свою історичну батьківщину характеризувалося
глобальними змінами в міжнародному політичному житті. Одночасно з крахом комуністичного режиму СРСР, що завдав величезних страждань
кримськотатарському та іншим народам колишнього СРСР, на пострадянській території виникли незалежні держави.
Відновлений у червні 1991 року, після більше ніж 73-річної перерви, національний з'їзд кримськотатарського
народу – Курултай, став своєчасною відповіддю кримськотатарського народу на виклик сучасності. Завдяки діяльності делегатів двох скликань
Курултаю кримськотатарського народу, зусиллям складів Меджлісу, що обиралися в цей період, Ревізійної комісії Курултаю, регіональних і місцевих
меджлісів, силам, що протидіяли поверненню кримськотатарського народу на свою Батьківщину, не вдалося зупинити процес повернення кримських татар.
Послідовні і цілеспрямовані дії кримськотатарського національного руху в цей період дозволили не тільки спрямувати
потенціал кримськотатарського народу на вирішення загальнонаціональних завдань, але й стали основною стримуючою силою на шляху
політичних сил півострова, що прагнули ввергнути кримське суспільство в безодню політичного сепаратизму та етнічного протистояння.
Взаємини Курултаю кримськотатарського народу та органів національного самоврядування кримських татар із
державними органами України складалися у важкій обстановці тривалого протистояння між кримською автономією та центральними органами України.
Будучи, власне кажучи, єдиною послідовною у своїх діях продержавною силою на півострові, кримськотатарський національний рух постійно зазнавав
і продовжує зазнавати масованих кампаній нападок і дезінформації з боку різних сил, у тому числі з-за меж України, що прагнуть звернути Україну
зі шляху її незалежності та демократичного розвитку. Під впливом цих факторів, а також у результаті прагнення з боку високопоставлених київських
чиновників використовувати кримськотатарську проблему у внутрішньополітичних процесах, час, необхідний для ухвалення кардинальних рішень, спрямованих
на повне відновлення прав кримськотатарського народу, невиправдано затягнувся.
З відновленням діяльності Курултаю кримськотатарського народу, формуванням цілісної системи національного
самоврядування кримських татар стало можливим активне залучення міжнародних і європейських міждержавних організацій (Програма розвитку ООН,
Управління Верховного Комісара ООН зі справ біженців, Організація з безпеки і співробітництва в Європі, Парламентська Асамблея Ради Європи та інші),
а також урядів інших держав і міжнародні недержавні організації до рішення політичних, соціально-економічних і культурних аспектів кримськотатарської проблеми.
Підсумки парламентських слухань у Верховній Раді України в квітні 2000 року на тему “Проблеми законодавчого врегулювання
та реалізації державної політики із забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, яких було депортовано
та які добровільно повертаються в Україну”; і в Парламентській Асамблеї Ради Європи з питання “Про реінтеграцію кримських татар” свідчать
про те, що і в Україні, і в міжнародних організаціях поділяється розуміння про необхідність правового вирішення питань відновлення
прав кримськотатарського народу.
У 2000 році відбулось три засідання Ради представників кримськотатарського народу за участі Президента
України Л.Кучми. Відкрита форма обговорень на цих засіданнях актуальних проблем кримськотатарського народу, спільний пошук шляхів їх
вирішення дозволяє сподіватися на їхнє позитивне вирішення. Минулого року вперше за останні роки Кабінетом Міністрів України було повністю
профінансовано всі передбачені Державним бюджетом України кошти на облаштування кримських татар. За дорученням Президента України в Державному
бюджеті України на 2001 рік збережено фінансування в обсязі не нижче попереднього. Водночас, аналіз виконання рішень Ради представників
кримськотатарського народу, оформлюваних у формі відповідних доручень Президента України, свідчить про прагнення частини чиновників,
особливо в Автономній Республіці Крим, саботувати їхнє виконання.
Справедливе вирішення питань, пов'язаних з відновленням прав кримськотатарського народу, багато в чому
залежить від вироблення єдиних підходів у їхньому вирішенні Президентом України і Верховною Радою України. На жаль, значна частина
парламенту України, насамперед його лівий політичний спектр, основу якого складають народні депутати – члени фракції КПУ, всіляко торпедують
розгляд на сесії ВР України будь-яких питань, пов'язаних з відновленням прав кримськотатарського народу. При цьому слід зазначити, що практично
всі команди до блокування питань, спрямованих на відновлення прав кримськотатарського народу, виходять від керівництва Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, очолюваного секретарем КПУ Л.Грачем.
У зв'язку з цим залишається надзвичайно актуальною проблема представництва кримськотатарського
народу у Верховній Раді та органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим. Саме відсутність представників кримських татар у Верховній
Раді автономії і прихід до влади в Криму комуністів реанімували в політичному житті кримського суспільства антиукраїнські та антикримськотатарські
сили. Як наслідок, посилилися репресії проти активістів кримськотатарського національного руху, а також представників опозиційних до комуністів
політичних партій і незалежних засобів масової інформації. Дуже тривожним фактом є відкриті дії кримських комуністів щодо протиставлення мешканців
Криму, які сповідають різні релігії. Вчорашні руйнівники мусульманських мечетей, християнських церков, іудейських синагог і караїмських кенас
заради збереження власної влади намагаються посіяти недовіру і підозрілість між віруючими. Відзначаючи всі ці тривожні явища в Криму, не можна
не помітити, що зміцнення комуністів у Криму багато в чому відбулося через недальновидну позицію частини вищих посадових осіб держави
і лідерів всеукраїнських політичних партій.
Курултай кримськотатарського народу висловлює особливу занепокоєність становищем кримських татар, усе ще змушених
перебувати в місцях депортації. Багато ухвалених законів у місцях їхнього змушеного проживання створюють нездоланні проблеми на
шляху їх повернення на свою Батьківщину. Пошук шляхів повернення кримських татар з місць депортації і вживання додаткових заходів з
боку України в наданні такої допомоги й надалі зберігатимуться в діяльності Курултаю кримськотатарського народу і формованих ним
органів національного самоврядування.
Високо оцінюючи діяльність численних громадських організацій кримських татар, що ставлять перед
собою завдання культурного, освітнього і соціального розвитку кримськотатарського народу, відродження та збереження його мови, обрядів,
традицій і релігії, Курултай кримськотатарського народу підтверджує незмінність своєї політики щодо надання таким організаціям всебічної
підтримки і сприяння.
Делегати Курултаю кримськотатарського народу усвідомлюють, що головною умовою в досягненні реальної
рівноправності кримськотатарського народу на своїй історичній території є збереження національної єдності і згуртованості, забезпечення
наступності національного руху, посилення демократичних механізмів формування та організації роботи Курултаю кримськотатарського народу
та органів національного самоврядування кримських татар, перетворення статусу Автономної Республіки Крим у національно-територіальну автономію
в складі незалежної демократичної України.
Виходячи з вищевикладеного 4-а сесія III Курултаю кримськотатарського народу, а також виконуючи
Постанови 3-ої сесії Курултаю “Про розробку і затвердження Положення про вибори делегатів IV Курултаю кримськотатарського народу” п о с т а н о в л я є:
1. Взяти до відома звіти голови Меджлісу кримськотатарського народу М.Джемілева і голови Ревізійної
комісії Курултаю А.Мустафаєва про діяльність органів національного самоврядування кримськотатарського народу за період з жовтня
1999 року до грудня 2000 року.
2. Меджлісу кримськотатарського народу, регіональним і місцевим меджлісам ефективніше використовувати
можливості постійної взаємодії та діалогу з державними органами України, міжнародними організаціями, політичними партіями і громадськими
організаціями у вирішенні питань відновлення прав кримськотатарського народу і забезпечення його реальної рівноправності в українському суспільстві.
3. Затвердити Положення про вибори делегатів IV Курултаю кримськотатарського народу.
4. Обрати Центральну виборчу комісію в кількості 15 осіб у наступному складі:
5. Центральній виборчій комісії підготувати і провести вибори делегатів IV Курултаю кримськотатарського
народу в термін до червня 2001 року.
6. Скликати першу сесію IV Курултаю кримськотатарського народу в липні 2001 року в м. Сімферополі.
Ухвалено на 3-ій сесії IV Курултаю кримськотатарського народу,
Сімферополь, 6 січня 2001 року.
Переклад українською мовою за текстом,
наданим прес-службою Меджлісу кримськотатарського народу.
|
