ЗАКІНЧЕННЯ

Отже, завершене знайомство з архітектурними пам'ятниками кримськотатарського народу. Звичайно, цим не вичерпується весь масив інформації про пам'ятники, не всі будови оглянуті цією працею — лише ті, що виявлені та поставлені під охорону держави з присвоєнням їм охоронних номерів. Але процес цей іде, число пам'ятників буде зростати, розшириться і їх географія, зміняться адреси, назви вулиць та населених пунктів.

Автор сподівається, що хтось інший розкаже — яскравіше, цікавіше! — про архітектурні пам'ятки кожного з народів, що залишили помітний слід в будівельному мистецтві Криму: вірмен, греків, італійців, караїмів, німців, росіян, українців... І нехай ці ріки та струмки ввіллються у велике море культурного спадку кримчан, сяюче дзеркало народної пам'яті...

Біблійний вираз "час збирати каміння" нині звучить особливо вагомо і актуально: зростає пекуча потреба в поглибленому вивченні історії — своєї та сусідів своїх. В цьому контексті уявляється доцільним в майбутньому (бажано недалекому!) зібрати, узагальнити, проаналізувати і проілюструвати відомості про втрачені — цілком чи частково — споруди, достойні називатись архітектурними пам'ятниками Південнобережжя та Севастополя. І зібране видати окремою брошурою. Тим самим ми віддали б належне, так би мовити, "посмертно", їм як учасникам "бойових дій" і жертвам великого руйнування ...