ВСТУПНЕ СЛОВО

18 травня 2004 року виповнюється 60 років з дня здійснення комуністичним режимом СРСР одного із жахливих злочинів XX століття - тотальної депортації кримськотатарського народу зі своєї Батьківщини. Депортація 18 травня 1944 року і наступні десятиріччя насильницького утримання в місцях заслань мали на меті знищити кримськотатарську націю. Для повної реалізації своїх злочинних намірів органи державної влади колишнього СРСР протягом 45 років здійснювали спеціальні заходи, спрямовані на недопущення повернення кримських татар на свою Батьківщину. Відкритий терор і насильство з боку держави відчула кожна кримськотатарська родина.

Масове повернення кримськотатарського народу на свою Батьківщину, що почалося напередодні розпаду СРСР, збіглося в часі зі становленням незалежної України. Саме в ці роки почала розкриватися правда про жахливі злочини, здійснені режимом СРСР проти кримськотатарського й інших народів. Сьогодні можна впевнено говорити про те, що ці слова правди зіграли помітну роль у розумінні українським суспільством болю і надій корінного народу Криму, що повертається на свою Батьківщину. Кримськотатарський народ цінує це розуміння і рішуче підтримує зусилля української нації у розбудові незалежної демократичної держави.

Разом з тим, в умовах незалежної України залишаються нерозв’язаними багато проблем, які мають першочергове значення для майбутнього кримськотатарського народу і розвитку України як демократичної, правової держави. В Україні так і не прийнятий базовий закон, спрямований на повне відновлення політичних, економічних і культурних прав кримськотатарського народу. Неодноразові спроби схвалення таких законів Верховною Радою Україною закінчилися безрезультатно. Як вказувалося у рекомендаціях парламентських слухань "Проблеми законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав кримськотатарського народу і національних меншин, які були депортовані і добровільно повертаються в Україну" (квітень 2000 року), "в суспільстві, його громадськополітичних структурах ще не склалося глибокого розуміння цієї проблеми, важливості її розв'язання для подальшого укріплення міжетнічної злагоди в Україні, подолання одного з трагічних наслідків тоталітарної політики…".

До збірника, назва якого – слова видатного українського поета-громадянина Василя Симоненка - "…Вибрати не можна тільки Батьківщину", включено статті й дослідження різних авторів, що були надруковані в інформаційному бюлетені Центру інформації та документації кримських татар "Кримські студії" за період з 2000 по 2003 роки. Збірник поділено на два розділи. Перший розділ - "Нариси з історії кримських татар" - відкривається статтями, написаними ще наприкінці 20-років минулого століття видатним українським вченим, академіком Агатангелом Кримським і відомим кримськотатарським діячем Аметом Озенбашли. Слід зауважити, що у статті академіка А. Кримського збережено правопис того часу, коли її було написано. Також в цьому розділі розміщено роботи сучасної московської дослідниці Гульнари Бекірової і стаття відомого правозахисника, нині Голови меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, написана ним у 1987 році. Другий розділ - "Проблеми повернення та інтеграції" – складається з робіт провідних українських експертів, політологів та журналістів, а також низки аналітичних та офіційних документів, які присвячені сучасним проблемам повернення та інтеграції кримськотатарського народу в українське суспільство.

Сподіваємось, що видання даного збірника, слугуватиме більш глибокому розумінню українським суспільством причин і наслідків трагедії кримськотатарського народу і сприятиме скорішому прийняттю відповідних законів щодо повного відновлення його прав.

Рефат Чубаров
народний депутат України.