Затвердити Положення про Республіканську комісію у справах депортованих
народів Криму, що додається.
Республіканська комісія у справах депортованих народів Криму
(надалі - Комісія) утворена постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 1992 р. N 42 для вирішення
практичних питань, пов'язаних із поверненням депортованих народів Криму на свою історичну батьківщину
та місця їх традиційного проживання.
Комісія координує діяльність міністерств і відомств України, Ради
Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів державної виконавчої влади
по здійсненню комплексу заходів щодо життєзабезпечення депортованих народів Криму, контролює виконання
рішень з цього питання.
Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України,
іншими рішеннями Верховної Ради України, її Президії, указами Президента України, постановами і розпорядженнями
Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
Комісія тісно взаємодіє з Комісією Верховної Ради України з питань державного
суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин та іншими комісіями Верховної Ради України,
Верховної Ради Республіки Крим, з аналогічними комісіями інших держав, народними депутатами України і
Республіки Крим, а також з громадськими організаціями і рухами депортованих народів для виконання завдань,
визначених цим Положенням.
Головними завданнями Комісії є:
-організація розробки і реалізації комплексу заходів щодо добровільного
організованого повернення депортованих народів Криму, які включають регулювання питань їх індивідуального
і групового повернення, а також всебічний облік вільного волевиявлення і погодження інтересів депортованих
народів і всього населення Криму;
-сприяння створенню соціально-економічних та інших умов для відродження,
збереження і розвитку мов, культур, національних традицій депортованих народів;
-контроль за виконанням міністерствами і відомствами України, Радою
Міністрів Республіки Крим, Севастопольським міськвиконкомом, іншими органами державної виконавчої влади
рішень з питань поновлення прав депортованих народів Криму.
Комісія відповідно до покладених на неї завдань:
-організує вивчення питань, пов'язаних із забезпеченням інтересів
депортованих народів, зокрема про їх соціально-демографічний і професійний склад, масштаби добровільного
повернення, створення для них робочих місць, належних соціально-побутових умов;
-координує і контролює розробку регіональних програм, реалізацію комплексу
заходів щодо добровільного організованого повернення депортованих народів Криму, виконання доручення
з цього питання;
-проводить аналіз і узагальнення практики роботи органів державної
виконавчої влади України щодо поновлення прав депортованих народів;
-взаємодіє за дорученням Кабінету Міністрів України з урядовими органами
і громадськими організаціями інших держав щодо спільного вирішення питань, які стосуються повернення
депортованих народів Криму;
-готує при необхідності проекти відповідних рішень та інших документів
Уряду України з питань, пов'язаних із поновленням прав депортованих народів Криму;
-допомагає у створенні міжнародних та інших фондів сприяння поверненню
і влаштуванню депортованих народів Криму.
Комісія має право:
-приймати рішення з питань, що відносяться до її компетенції;
-одержувати необхідні їй дані від міністерств і відомств України, Ради
Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів державної виконавчої влади;
розглядати з міністерствами і відомствами України, Радою Міністрів Республіки
Крим, Севастопольським міськвиконкомом та іншими органами державної виконавчої влади питання, які виникають
у ході виконання комплексу заходів щодо добровільного організованого повернення депортованих народів
Криму, та приймати необхідні рішення;
-заслуховувати на своїх засіданнях повідомлення керівників міністерств
і відомств України, Ради Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів
державної і виконавчої влади з питань, що належать до її відання;
-створювати робочі групи для підготовки пропозицій, пов'язаних із
поновленням прав депортованих народів Криму, залучати до участі в них працівників міністерств і відомств
України, Ради Міністрів Республіки Крим, Севастопольського міськвиконкому та інших органів державної
виконавчої влади, наукових установ і організацій;
-організовувати і проводити з виїздом на місця перевірку виконання рішень
Уряду України та Комісії;
-затверджувати організаційно-методичні документи з питань, що належать
до компетенції Комісії.
Рішення Комісії, прийняті в межах її компетенції, є обов'язковими
для виконання міністерствами і відомствами України, Радою Міністрів Республіки Крим, Севастопольським
міськвиконкомом та іншими органами державної виконавчої влади.
Склад Комісії затверджується Кабінетом Міністрів України.
Зміни до складу Комісії вносить її голова за погодженням з керівниками
Ради Міністрів Республіки Крим, відповідних міністерств, відомств і організацій. (Положення доповнено
пунктом 7 згідно з Постановою КМ N 1025 від 11.12.93)
Робота Комісії проводиться за планами, що затверджуються на її засіданні.
Чергові засідання Комісії скликаються в міру необхідності, але не рідше
одного разу на квартал.
Позачергові засідання Комісії скликаються на розсуд голови або за пропозицією
більшості членів Комісії - представників депортованих народів Криму.
Члени Комісії беруть участь в її засіданнях особисто без права заміни.
Рішення Комісії приймається більшістю голосів її членів. У разі незгоди
з прийнятим рішенням член Комісії має право звернутися до Кабінету Міністрів України.
Голова Комісії забезпечує проведення її планових і позачергових засідань,
організує контроль за виконанням прийнятих рішень.
Строк повноважень і діяльності Комісії визначається часом виконання
комплексу заходів щодо добровільного організованого повернення депортованих народів Криму.
Організаційне забезпечення роботи Комісії покладається на Міністерство у
справах національностей та міграції. (Пункт 8 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1025 від 11.12.93)
Діяльність Комісії здійснюється відповідно до принципу гласності
та врахування громадської думки; про хід її роботи та рішення, що приймаються, широко сповіщаються
заінтересовані органи державної виконавчої влади та громадські організації, засоби масової інформації.