Електронний бюлетень

"Крим у дзеркалі української преси"

№ 21

(21.07 - 31.07.2007)

За 21.07 - 31.07.2007 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.

З М І С Т:

Влада. Суспільство. Політика.

Ислам в Крыму

Ислам является одной из влиятельнейших религий в мире. Его сфера распространения - Турция, Иран, Афганистан, Арабский Вос­ток, страны Центральной и Южной Азии, значительная часть Аф­рики. Только в независимой Украине количество мусульман ныне сос­тавляет: по заниженным данным - 300 тыс., а по завышенным - 2 млн. К ним относятся: крымские и волжские татары, азербайджанцы, казахи, киргизы, башкиры, узбеки, чеченцы, дагестанцы, а также афганцы, арабы, турки, персы и др. По данным ООН, Украина в ближайшее время может войти в пя­терку европейских стран, где проживает наибольший процент мусульман в составе их основного населения.

Игорь ЧЕРНИКОВ,
профессор,
доктор исторических наук
(“Правда Украины” №29, 19-25 июля 2007 года)

Любимый жупел президента замаячил на крымском горизонте

Вчера в немилосердно палящий полдень у парадного подъезда Совета министров Крыма расположился довольно многочисленный предупредительный пикет, организованный Симферопольским горкомом Компартии Украины.

Николай ГОРЮНОВ
(“Крымская правда” №131, 25 июля 2007 года)

В Крыму зафиксировали +66 !!!

Согласно данным метеонаблюдений, в Крыму показатели температуры воздуха в июле превысили многолетний максимум. В Симферополе наиболее жарким днем в этом году выдалось 21 июля - в этот день солнце припекало до +38,6 градуса по Цельсию. До этого максимальная температура в крымской столице в этот день была отмечена в 2001 году - +36,2 градуса.

Раиса СЛОБОДИНА, Михаил ПЛЕТНЕВ
(“Комсомольская правда” №155, 26 июля 2007 года)

Под прицелом?...

24 июля в информационном пресс-центре состоялась пресс-конференция под названием "Азатлык" под прицелом властей и криминала", организованная членами движения "Азатлык" Н.Бекировым, А.Мустафаевым и К. Абдуллаевым. Во вступительном слове Н.Бекиров высказал мнение, что определенные политические и криминальные круги Крыма, а также должностные лица некоторых госучреждений с нескрываемым раздражением восприняли факт досрочного освобождения осужденных по делу "Симеиз — Коттон". Встреча осво­божденных с родственниками на площади Ленина г. Симферополя 29 июня послужила поводом для составления административного протокола о якобы незаконном ми­тинге, организованном "Азатлык".

Лейля АЛЯДИНОВА
(“Голос Крыма” №31, 27 июля 2007 года)

"Акции, поразившие весь мир"

21 июля состоялась научно-практическая конференция "Акции протеста крымских та­тар в Москве летом 1987 года в воспоминаниях и оценках их участников".

Ибраим АБДУЛЛАЕВ
(“Голос Крыма” №31, 27 июля 2007 года)

В Артеке Кучма интересовался могилой Чингисхана

В субботу экс-президента с женой встречали в "детской республике"

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №158, 30 июля 2007 года)

В Крыму обживаются натуристы

Десятилетиями в Крым едут люди, предпочитающие не обременять себя во время отдыха одеждой. Бывалые натуристы назубок знают места, где можно поставить палатки и наслаждаться морем и солнцем подальше от посторонних взглядов. К сожалению, таких "диких" мест на полуострове становится все меньше.

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №158, 30 июля 2007 года)

Спикер крымского парламента купил авто за 1 200 000 грн

А прокурор АРК Виктор Шемчук обвиняет Анатолия Гриценко в растрате бюджетных средств

Андрей БАТАЛОВ ("КП" – Крым")
(“Комсомольская правда” №158, 30 июля 2007 года)

Зайву воду прийме море

У Криму розв'язано проблему озера Сасик-Сиваш, яке підтоплювало 19 сіл Сакського району

Микита КАСЬЯНЕНКО, Саки — Сімферополь
("День" №125, 31 липня 2007 року)

Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. Кіно

Ющенко и Путин встретятся на Дне рождения Софии Ротару?

День рождения она отпразднует 7 августа в Белом зале Ливадийского дворца. Как рассказала исполнительный продюсер, невестка певицы Светлана Евдокименко, сначала именинницу поздравят в узком семейном кругу. Какие сюрпризы и подарки приготовили дети и внуки - пока секрет. Всегда молодую бабушку самые маленькие члены семьи называют Соней.

По материалам http://censor.net.ua
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

Долина показала в Ялте легкий стриптиз

Чтобы продемонстрировать фигуру, она разделась прямо на сцене

Юлия ШЕФФЕР
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

У Петросяна украли шутки

Крымские воры умыкнули у сценариста "Кривого зеркала" Юрия Хвостова ноутбук с текстами и обувь

Рустам КОРСОВЕЦКИЙ ("КП" - Крым")
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

София Ротару пригласила Пугачеву на юбилей

Две звезды наконец-то стретятся в неформальной обстановке и поговорят по душам

Екатерина КАМЕНСКАЯ katerina@kp.kiev.ua
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

София Ротару примет гостей по-царски

В Ливадии уже готовятся к юбилею певицы

Наталья ДРЕМОВА, Наташа СОКОЛОВА
Рустам КОРСОВЕЦКИЙ ("КП" - Крым")
(“Комсомольская правда” №155, 26 июля 2007 года)

АНТИНОМІЇ КРИМСЬКОЇ АВТОНОМІЇ

ПИТАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СТАТУСУ КРИМУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВІДКРИТИМ

(Кримський незалежний центр політичних дослідників і журналістів).
Володимир ПРИТУЛА, Петро ВОЛЬВАЧ
(“Кримська Світлиця” №30, 27 липня 2007 року)

Тут не лише золото скіфів

У пік курортного сезону готуються відкрити вже четверту на півострові "Золоту скарбницю" працівники Кримського республіканського краєзнавчого музею в Сімферополі, якому днями повернули первісну назву: Центральний музей Тавриди. Такі зали з експозиціями давніх коштовностей уже відкрито в Ялтинському історико-літературному музеї, у Феодосійській картинній галереї Айвазовського. В найбагатшому на коштовні раритети Керченському історико-археологічному заповіднику, попри те, що головні скарби світового значення протягом понад двох століть вивозилися звідси в Петербург і Москву.

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №132, 28 липня 2007 року)

Вместо Ярмольника Шлиманом стал Кухарешин

В Крыму снимают фильм о приключениях легендарного археолога

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №159, 31 июля 2007 года)

Цветет червона рута Софии Ротару

Сразу три президента в Крыму поздравят певицу

В начале августа знаменитая украимская певица София Ротару бу­дет отмечать свой день рождения. 60-летие она решила отпраздновать в Белом зале Ливадийского дворца. Впервые на ее именины в Крым приедет Алла Пугачева. На праздник к певице приедут также три президента -Украины, России и Молдовы. Здесь состоится концерт и съемки нового кинофильма о жизни и творчестве Героя Украины.

Анатолий ЗЕМЧЕНКО, Сергей МАЕВСКИИ
(“Правда Украины” №30, 26 июля-1 августа 2007 года)

Земельне питання

Кримська влада переходить у наступ проти самозахоплень землі

Голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко відзначає, що владі півострова не вдалося порозумітися з лідерами самозахоплень, хоча переговори з ними тривали весь цей рік.

("Голос України" №131, 27 липня 2007 року)

Севастополь

Більше чіткості!
Чи доніс Київ до Москви остаточний термін перебування ЧФ РФ у Криму?

Тема остаточного терміну перебування російського Чорноморського флоту (ЧФ) на території Севастополя періодично "спливає" на сторінках ЗМІ. У розпал літнього сезону її вирішив торкнутися колишній командуючий ЧФ РФ, колишній перший заступник головнокомандуючого російського ВМФ адмірал Ігор Касатонов.

Олена КОНДРАТЮК
("День" №120, 24 липня 2007 року)

Гастролёрам не везёт

В Севастополе во время гастролей обворовали Станислава Садальского с его театральной труппой. Актёры лишились документов, денег и дорогих мобильных телефонов.

Татьяна АНТОНЮК
(“Крымская правда” №131, 25 июля 2007 года)

Гаманець-гаманець! Який гаманець?
У Севастополі під час виступу пограбували російського актора Стаса Садальського

Фраза Садальського-Кірпіча з відомої стрічки "Місце зустрічі змінити не можна" про "кошельок" уже стала крилатою. А днями й самому актору довелося постраждати від якогось злодійкуватого "кірпіча".

Ярослав ТРАКАЛО
("Україна молода" №132, 25 липня 2007 року)

Честь имеют служить России

В Севастополе состоялись парад кораблей и военно-спортивный праздник Черноморского флота РФ, посвящённые Дню ВМФ Российской Федерации.

Этот праздник по-настоящему всенародный. Он дорог каждому, кто любит Россию, гордится её героическим прошлым и верит в её великое будущее. Вся история Российского флота - яркий пример беззаветного служения Отечеству всех поколений защитников его морских рубежей.

Григорий Староверов
(“Крымская правда” №135, 31 июля 2007 года)

Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.

Мы нашликлад!

Кто из нас не мечтал в детстве найти клад? Так вот, недавно осуществилась мечта тысяч детей — неподалеку от Феодо­сии, практически на самой вершине горы Тепе-Оба, среди леса был найден самый настоя­щий клад! Причем не просто клад, а самый крупный из всех найденных на сегодняшний день на территории независимой Украины.

Евгения МАЗУР, из Феодосии,
Специально для "Правды Украины"
(“Правда Украины” №29, 19-25 июля 2007 года)

В КРЫМУ РАЗБИЛСЯ ЕЩЕ ОДИН ПАССАЖИРСКИЙ АВТОБУС:
ТРИ ЧЕЛОВЕКА ТРАВМИРОВАНЫ

Число жертв автокатастрофы, произошедшей под Алуштой в среду, вчера возросло до семи человек

Елена ОЗЕРЯН, (Симферополь)
("ФАКТЫ" 21 июля 2007 года)

Жертв Ізобільного — вже семеро
У лікарні помер ще один пасажир, а Мінтранс назвав причини аварії

Учора о 7:15 ранку в реанімації Алуштинської міської лікарні від отриманих травм помер сьомий пасажир автобуса, що розбився на Ялтинській трасі біля села Ізобільне, повідомляє агентство УНІАН. У лікарні зараз 25 людей, троє з яких у важкому cтанi,  ще троє, серед яких  9-річна дитина, — у дуже важкому стані. Стан 13 людей оцінюють як середнього ступеня тяжкості. Шестеро — "в задовільному стані".

Інф. "УМ"
("Україна молода" №130, 21 липня 2007 року)

Смертельний "відпочинок"

Чому на кримських дорогах продовжують гинути люди?

"День" у минулому номері вже писав про те, що автобус із пасажирами з Умані та Полтавської області на трасі Сімферополь — Алушта врізався в бетонну стіну. Сталося це через відмову гальм, і на високій швидкості на спуску автобус не вписався в поворот і правим боком "притерся" до кам'яної захисної стіни, а потім ударився в перешкоду. За інформацією МНС, із 54 пасажирів, які перебували в автобусі, шість загинули на місці, сьомий помер від ран у лікарні, а понад сорок пасажирів отримали травми різного ступеня тяжкості. Саме на цьому ж повороті в грудні 2003 року з тієї ж причини трапилася трагедія з автобусом із шахтарями з Павлограда. Тоді захисної стіни не було, і павлоградський автобус (до речі, тієї ж самої марки, що й нинішнім літом — Karoza) звалився в провалля, загинули 17 осіб. Тепер захисна стіна запобігла падінню автобуса, але смертей уникнути все одно не вдалося. Чому ж так відбувається?

Микита КАСЬЯНЕНКО, Алушта — Сімферополь.
("День" №120, 24 липня 2007 року)

В Крым вернулись Остапы Бендеры!

В разгар курортного сезона на полуострове снова стали появляться нелегальные сборщики "бабла"

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №154, 25 июля 2007 года)

Последнее свидание в ночном парке

Курортный сезон - это не только полноценный отдых, развлечения и приятное времяпрепровождение. К сожалению, это и бытовой криминал.

Николай ГОРЮНОВ
(“Крымская правда” №132, 26 июля 2007 года)

Упала в колодец "удачно"

В Керченской крепости шестнадцатилетняя россиянка упала в семиметровый колодец.

Зоя КРУГЛОВА
(“Крымская правда” №132, 26 июля 2007 года)

16-ЛЕТНИЙ КРЫМЧАНИН МГНОВЕННО ПОГИБ ОТ УДАРА ТОКОМ,
ЕДВА ОБЛОКОТИЛСЯ НА МЕТАЛЛИЧЕСКОЕ ОГРАЖДЕНИЕ
НА ПЛЯЖЕ КУРОРТНОГО ПОСЕЛКА ПРИМОРСКИЙ ПОД ФЕОДОСИЕЙ

- Трое друзей, искупавшись в море, вышли на прибрежную полосу и решили отдышаться, - рассказал собкору "ФАКТОВ" Елене Озерян помощник начальника ГУ МЧС Украины в Крыму Владимир Иванов. - Один из них, 16-летний местный житель, облокотился на металлическое ограждение. В этот самый момент парня ударило током.

("ФАКТЫ" 28 июля 2007 года)

Передвиборні теракти. Рахунок відкрито?..
Здійснено спробу вбивства заступника керівника виборчого штабу БЮТ у Криму

В четвер увечері, близько 7 години 50 хвилин, здійснено розбійний напад на заступника керівника виборчого штабу БЮТ у Криму Олександра Юр’єва.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь
("День" №124, 28 липня 2007 року)

Замість "стрілки" — ніж
У Сімферополі невідомий серед білого дня напав iз ножем на заступника
з організаційної роботи кримського штабу БЮТ

Подія вразила своєю нахабністю. Злочинець скоїв розбійний напад на "бютівця" Олександра Юр’єва близько 20-ї години вечора на порозі квартири останнього, незважаючи на те, що на вулиці було світло. Спочатку нападник влучив ножем у руку, однак потім завдав ще кілька ударів у живіт. У результаті чоловік отримав серйозні травми кишечнику та печінки, а операція тривала кілька годин і завершилася пізно вночі.

Ярослав ТРАКАЛО
("Україна молода" №135, 28 липня 2007 року)

Банк ограбил его охранник

Грабители, укравшие в феодосийском филиале "Инпромбанка" почти два миллиона гривен, задержаны. Третий соучастник, охранявший банк, объявлен в розыск.

Зоя КРУГЛОВА
(“Крымская правда” №135, 31 июля 2007 года)

ОХРАННИКА ФЕОДОСИЙСКОГО БАНКА, ПО ПОДДЕЛЬНОМУ ПАСПОРТУ
УСТРОИВШЕГОСЯ НА РАБОТУ В ФИНАНСОВОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ,
ЧТОБЫ ЕГО ОГРАБИТЬ, ИЩУТ В РОССИИ

Почти вся похищенная сумма - 1,9 миллиона гривен - обнаружена. Двое подельников охранника-разбойника арестованы

Елена ОЗЕРЯН, (Симферополь)
("ФАКТЫ" 31 июля 2007 года)

В Крыму горит лес и степь

В июле практически не было дня, чтобы не поступило сообщение о возгорании в крымских лесах или степи. С воскресенья горит Ялтинский заповедник: начавшийся в Ливадийском лесничестве пожар спасателям удалось локализовать, но тут же поступил сигнал о возгорании лесной подстилки на другом участке.

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №159, 31 июля 2007 года)

Ця небезпечна відпустка

На "дорогах смерті"

Чергова катастрофа чергового автобуса з пасажирами-курортниками на алуштинській трасі вже не сприймається в Криму як випадковість. На тому ж самому місці, що й автобус тієї самої марки "Кагога" з Павлограду в жовтні 2003 року, цього разу розбився автобус із пасажирами з Умані, врізавшись у бетонну стіну.

Микола СЕМЕНА, Сімферополь
(“Україна і світ” №30-31, 30 липня-5 серпня 2007 року)

ДО ЗМІСТУ

Влада. Суспільство. Політика.

Ислам в Крыму

Ислам является одной из влиятельнейших религий в мире. Его сфера распространения - Турция, Иран, Афганистан, Арабский Вос­ток, страны Центральной и Южной Азии, значительная часть Аф­рики. Только в независимой Украине количество мусульман ныне сос­тавляет: по заниженным данным - 300 тыс., а по завышенным - 2 млн. К ним относятся: крымские и волжские татары, азербайджанцы, казахи, киргизы, башкиры, узбеки, чеченцы, дагестанцы, а также афганцы, арабы, турки, персы и др. По данным ООН, Украина в ближайшее время может войти в пя­терку европейских стран, где проживает наибольший процент мусульман в составе их основного населения.

Украинские ученые-исламисты — ведущий научный сотрудник Института политических и этнонациональных исследований НАН Украины Николай Кирюшко и доцент Севастопольского гуманитарного университета Елена Бойцова, ~— привлекая многочисленные и новей­шие источники и литературу, подготовили капитальное исследование, посвященное истории и современному состоянию мусульманской рели­гии в Крыму.

В книге с достаточной скрупулезностью и полнотой развертывается настоящая панорама возникновения, становления и утверждения ислама в качестве государственной религии Крымского ханства (середина XV—конец XVIII вв.).

После ликвидации в 1783 году Го­сударства крымских татар происходит резкое падение влияния мусуль­манской религии, а в условиях тоталитарного государства ислам оказался на грани исчезновения. При этом его следует рассматривать не только и не столько как религию, но и одновременно в качестве этноинтегрирующего и самосберегающего фак­тора, если хотите, специфического образа жизни его исповедующего.

С интересом, например, воспринимаются следующие факты, приведенные в монографии. Так, к середине XV ст. в Крыму уже функционировала собственная структура мусульманского духовенства, а по указа­нию хана Менгли Гирея (годы правления: 1469-1477 и 1478-1515) был основан в Крыму главный мусульманский учебный и научный центр -"Зинджирли медресе". Данное уч­реждение вместе с Бахчисарайским ханским дворцом и его богатейшей библиотекой явились' средоточием исламского просветительства на полуострове (ст. 57, 87, 123). "Значи­тельный шаг в развитии крымскотатарской литературы осуществили представители династии Гиреев, многие из них получили признание как мусульманские философы, писатели, поэты..." (с. 121). Абсолютно прав известный украинский поэт и -переводчик произведений тюркской литературы Николай Мирошниченко, заметивший, что, "наверное, ни одна из европейских монархий не может похвалиться подобным феноменом".

Однако в дальнейшем судьба распорядилась так, что крымскотатар­скому народу пришлось пережить исключительно тяжкие испытания. Самое же страшное случилось 18 мая 1944 года, когда этот коренной на­род на основании сфабрикованных обвинений был депортирован сталинским режимом со своей исторической родины (с. 188-190).

В то же время авторитетные данные аргументированно свидетельствуют, что почти каждый четвертый крымский татарин принимал участие в Великой Отечественной войне, сражаясь против фашизма, а некоторые из них стали Героями Со­ветского Союза. Известный же военный летчик крымский татарин Ахмет-хан Султан (1920-1971) удос­тоен этого высокого звания дважды.

С распадом СССР разрешение ключевых крымскотатарских проблем перешло к провозглашенной 24 августа 1991 года независимой Украине. Как указывается в многотомном издании "Политическая история Украины XX ст.", "союзниками официального Киева выступали также крымские татары, которые тогда начали возвращаться на полуостров. Их лидеры понимали, что единым гарантом разрешения всех проблем, связанных с репатриацией, а также полным восстановлением прав крымскотатарского народа может быть только Украинское государство". Несомненная заслуга в этом принадлежит руководству общена­ционального органа крымских татар - Меджлиса — в лице его председате­ля Мустафы Джемилева. И то, что Крым не стал "украинской Чечней", является колоссальной заслугой М. Джемилева.

Много внимания уделяется авторами данной монографии роли и значению современного исламского фактора, в том числе и такого, кото­рый характеризуется тенденциями к фундаментализму и радикализму, а также реакции на него со стороны представителей восточных народов в Украине. Специальная глава посвящена особенностям и проблемам возрождения ислама в Крыму на современном этапе, процессу реисламизации. Данному процессу присущи повсеместное формирование мусульманских общин, восстановление института Муфтия. (Муфтий - одно из высших лиц исламского духовенства, он может принимать решения по всем религиозно-юридическим вопросам.)

Тогда же, в начале 90-х годов XX ст., было создано Духовное управ­ление мусульман Крыма (ДУМК), в ведении которого находится на данный момент более 300 общин, или 71 % от их общего числа в Украине. В распоряжении ДУМК насчитываются 60 мечетей (составляют свыше 80 % всех действующих в Украине) и 324 священнослужителя (75 % всех украинских мулл).

В настоящее время, подчеркива­ется в книге, важнейшей проблемой для мусульман нашей страны являет­ся их интеграция в украинское общество (с. 235-260).

Вполне естественно, что обуст­ройство исламских общин в Украи­не, решение их неотложных религиозно-правовых, социально-экономических и культурологических проблем - все это должно осуществляться через призму обеспечения национальных интересов Украинского государства, укрепления его независимости и территориальной целостности.

Достоинства рецензируемой мо­нографии очевидны и неоспоримы. Это прежде всего актуальность, злободневность, высокий уровень раз­работки поставленных проблем и их практическое применение. Украин­ская ориенталистика пополнилась еще одним фундаментальным изданием. Правда, очень жаль, что его тираж — всего 500 экземпляров.

Игорь ЧЕРНИКОВ,
профессор,
доктор исторических наук
(“Правда Украины” №29, 19-25 июля 2007 года)

Любимый жупел президента замаячил на крымском горизонте

Вчера в немилосердно палящий полдень у парадного подъезда Совета министров Крыма расположился довольно многочисленный предупредительный пикет, организованный Симферопольским горкомом Компартии Украины.

Поводом для пикета стало намечающееся проведение в Крыму во исполнение указа Виктора Ющенко мероприятий, приуроченных к 75-й годовщине так называемого голодомора 1932-33 гг.

Очевидно, что попытки президента навязать своё видение истории обществу вызывают протестную реакцию. Что подтвердил вчерашний пикет. Не верят люди в те сказки, которые псевдоучёные - профессиональные патриоты Украины - сочиняют по заказу "оранжевой" власти, о том, как коварный старший брат безжалостно морил голодом многострадальный украинский народ.

Как всё это надоело! Историей доказано (и "Крымская правда" в последние годы неоднократно предоставляла на своих страницах слово свидетелям массового голода в 30-е годы на территории всего Советского Союза), что люди гибли не только на Украине, а в равной мере и на Волге, в Сибири, в Казахстане. Вымирали сёлами, станицами, кишлаками и аулами. Но неймётся украинским политиканам: им хочется считать общую беду геноцидом украинского народа.

Вот что говорили выступившие на импровизированном митинге активисты.

Первый секретарь Симферопольского городского комитета Компартии Украины Владимир Лысенко:

- Не тем, совсем не тем занимается власть. О мифическом голодоморе рассуждать и полемизировать гораздо легче, чем о насущных проблемах. Мы протестуем против абсолютно неоправданных грядущих трат сил, средств и времени, связанных с 75-летием голодомора, которого не было.

Первый секретарь Симферопольского районного комитета Компартии Украины Любовь Курбатова:

- Надоели пустопорожние разговоры о геноциде - голодоморе. Был повсеместный голод. Почему-то никто на Украине не вспоминает о директиве Совнаркома СССР, которой предусматривалась отправка голодающей Украине 16 миллионов тонн зерна? А ведь это общеизвестный факт.

Депутат Симферопольского горсовета Ирина Рулла:

- Уверена, что выражу общее мнение собравшихся здесь пикетчиков, если скажу: хватит вводить в заблуждение молодое поколение. Ему трудно, конечно, найти в мусоре домыслов и подтасовок зерно истины. Но оно есть! Это история многонационального народа, которую не переписать.

Николай ГОРЮНОВ
(“Крымская правда” №131, 25 июля 2007 года)

В Крыму зафиксировали +66 !!!

Согласно данным метеонаблюдений, в Крыму показатели температуры воздуха в июле превысили многолетний максимум. В Симферополе наиболее жарким днем в этом году выдалось 21 июля - в этот день солнце припекало до +38,6 градуса по Цельсию. До этого максимальная температура в крымской столице в этот день была отмечена в 2001 году - +36,2 градуса.

Однако симферопольцам еще грех жаловаться -- в других регионах Крымского полуострова температура воздуха была куда выше.

Абсолютным рекордсменом в автономии стал Джанкой, где 25 июля было настоящее пекло: +66 градусов по Цельсию на солнце и +39,1 градуса в тени.

- Такого не было с 1944 года, когда открылась наша метеостанция, - рассказала "КП" начальник Джанкойской метеорологической станции Лидия ЕСЬКОВА.

- Нестерпимая жара - это воздействие тропических воздушных масс, - пояснила синоптик Крымского центра гидрометеорологии Александра ВЕДЕНЕЕВА. - Сахара раскалена, Аравийская пустыня также перегрета. На всем юге Европы стоит жара: на Балканах за сорок, в Италии - пожары.

А вообще-то не спешите хвататься за сердце, увидев на домашнем термометре +50.

- Специалисты берут показания на уровне 1,5 метра. Термометр должен находиться в тени, в обдуваемой с четырех сторон будке. Принимая за истину показания на солнце, надо смело отнимать 15-16 градусов.

Но даже знающие истину метеорологи - простые смертные и спасаются от жары так же как мы все.

- Дом у нас панельный, кондиционера нет, вентилятор сломался. Жару переносят плохо все - и домочадцы, и кот, -- сетует Александра Веденеева. - Спим на полу, обворачиваемся влажными простынями, полотенцами. Шторы и жалюзи - не спасают.

Так когда же станет прохладнее?

- Ослабление жары наступит буквально сегодня, но на пару дней, не больше. Дневная температура снизится до 28-33 градусов выше нуля. Затем сухая жаркая погода вновь зависнет над полуостровом. До 1 августа - точно. Нас спасают два моря, которые хоть чуть-чуть охлаждают Крым

...А в это время

Крымские власти решили бороться с выжиганием стерни

Совет министров АРК собирается бороться с выжиганием стерни и сухой растительности на полях, вдоль дорог и в лесополосах Крыма. "Перекрестились" чиновники очень вовремя, ведь засуха стоит зловещая. А надежды на то, что случайный пожар вовремя потушит дождь, мало.

Постановление Совмина гласит, что основные мероприятия должны пройти с 1 августа по 10 ноября текущего года. Будут также созданы рабочие группы с привлечением сотрудников Главного управления МЧС Украины в АРК, правоохранительных и природоохранных органов.

Раиса СЛОБОДИНА, Михаил ПЛЕТНЕВ
(“Комсомольская правда” №155, 26 июля 2007 года)

Под прицелом?...

24 июля в информационном пресс-центре состоялась пресс-конференция под названием "Азатлык" под прицелом властей и криминала", организованная членами движения "Азатлык" Н.Бекировым, А.Мустафаевым и К. Абдуллаевым. Во вступительном слове Н.Бекиров высказал мнение, что определенные политические и криминальные круги Крыма, а также должностные лица некоторых госучреждений с нескрываемым раздражением восприняли факт досрочного освобождения осужденных по делу "Симеиз — Коттон". Встреча осво­божденных с родственниками на площади Ленина г. Симферополя 29 июня послужила поводом для составления административного протокола о якобы незаконном ми­тинге, организованном "Азатлык".

На днях, используя юридическую коллизию, председатель местного суда Киевского района г.Симферополя вынес постановление в отношении недавно овобожденного Э.Куртаметова о назначении ему наказания — 6 месяцев исправительных работ. Следственный отдел Прокуратуры АРК "доводит" дело о так называемом массовом нарушении общественного порядка 22 июня 2006г. перед зданием Апелляционного суда АРК, приписывая эту акцию кампании "Азатлык". По вышеуказанному факту Н.Бекиров вызывается в следственный отдел на допрос. А 21 июля, средь бела дня, около 15.00 часов, на млад­шего брата К.Абдуллаева — Эльдара во дворе собственного дома, на глазах престарелых родителей совершено жестокое нападение неизвестными лицами. В настоящее время Э.Абдуллаев находится в больнице, пострадал и сопровождавший его Ленур Асанов. Оба — активисты кампании "Азатлык". По мнению организаторов пресс-конференции, это не может быть случайным совпадением, и расценивается как скомбиниро­ванная между властями и криминалом Крыма попытка подавления правозащитной деятельности кампании; как моральное устрашение и физическое устранение неугодных им активистов крымских татар; как нарастающая провокация, имеющая цель вызвать ответную массовую реакцию, а затем репрессии или межнациональный конфликт в период внеочередных парламентских выборов.

Представители информационно-правозащитной кампании "Азатлык" заявили, что не поддадутся на провокацию, найдут возможность защитить своих участников и привлечь к ответственности виновных. Возможности су­дебной системы Украины исчерпаны в этом смысле, но уже подана заявка в Европейский суд.

Лейля АЛЯДИНОВА
(“Голос Крыма” №31, 27 июля 2007 года)

"Акции, поразившие весь мир"

21 июля состоялась научно-практическая конференция "Акции протеста крымских та­тар в Москве летом 1987 года в воспоминаниях и оценках их участников".

В приветственной речи к участникам конференции председатель Меджлиса крымскотатарского народа М. Джемилев дал краткую оценку событиям 1987 года в Москве, характеризуя их как закономерную реакцию народа, наци­онального движения на упорное игнорирование решения крымскотатарского национального вопроса руководством советского тоталитарного режима, лицемерно провозглашавшего при этом во внутренней и внешней политике лозунги демократизации, перестройки, гласнос­ти. Мужество и стойкость, проявленные демонстрантами на Красной площади, привлекшие внимание к крымскотатарской проблеме не только столичной, но и мировой общественности, СМИ, показали, что инициативу возвращения должен принять на себя народ, и в этой борьбе, продолжающейся уже двадцать лет, ушли из жизни С. Сеутова, Э. Фазыл, М. Консул, С. Эмин и многие другие.

Помянув молитвой своих соратников, участники конференции на пленарном заседании заслушали пятнадцать докладов и сообщений.

Зарема Дадой ознакомила присутствовавших с содержанием дневника, в который заносила впечатления и события, очевидцем которых была в Москве в 1987 году. Амет Асанов рассказал о роли инициативной группы и крымских татар, жителей Краснодарского края в событиях в Москве, т. к. подавляющее число демонстрантов были из Кубани, Херсонщины, Крыма и Запорожья. Именно соотечественники, пережившие несколько депортаций из Крыма, подвергшиеся издевательствам на родине в 1960 — 1980 годах, являлись самыми активными участниками, "детонатором" событий в Москве. По его сведениям, в составе демонстрантов находилось восемь кормящих женщин с грудными детьми.

Роль всесоюзных совещаний представителей инициативных групп национального движения крымских татар, состоявшихся 11 — 12 апреля (Таш­кент), 13 — 14 июня (Ташкент) и 19 июля 1987 года в Москве, в подготовке и проведении акций протеста раскрыты в докладе Эльведина Чубарова.

Али Хамзин в своем выступлении обратил внимание на факторы и условия развития крымскотатарского национального движения, когда за короткий период (апрель — июль) были проведены три всесоюзных совещания, избрана Центральная инициативная группа, направлены делегаты и демонстранты в Москву, численностью 1189 человек.

Гульнара Бекирова как историк-архивист обратила внимание на источни­коведческие аспекты изучения событий 1987 года, т. к. для серьезных научных исследований недостаточно использование устной истории. Необходимы исследования и письменных первоисточников: архивов Московского горкома, ЦК КПСС, ЦК КП Узбекистана, вестников и информации национального движения, статей, опубликованных в газетах и журналах, монографиях историков, мемуарах политических деятелей и т. д.

Ветеран крымскотатарского национального движения А. Сеитмуратова, длительное время работавшая на радио "Свобода", рассказала, как получала и передавала в эфир информацию о со­бытиях на Красной площади, обращения в ВС СССР в защиту крымских татар ,известных поэтов и писателей: Е. Евтушенко, Б. Окуджавы, А. Приставкина, Д. Кугультинова и др., о мощном информа­ционном прорыве, когда беспрецедентные акции протеста приковали внимание всего мира, их освещали ведущие СМИ, седьмой телеканал в США в течение двух недель. А. Сеитмуратова предоставила вниманию участников конференции статьи, фотографии, опубликованные в зарубежных газетах и журналах, рассказала о демонстрации солидарности, проведенной у штаб-квартиры ООН в Нью-Йорке 29 июля 1987 года крымско­татарской, узбекской, азербайджанской, турецкой диаспорами в США.

В своем докладе Ибраим Военный показал роль "первопроходцев" в возвращении на Родину и патриотическом воспитании молодежи.

Выступающие акцентировали внимание на провокационных попытках властей шантажировать демонстрантов, организовать противостояние с "Люберцами", "металлистами", так называемыми бритоголовыми.

Обстановка в Крыму в тот период, где преступная власть готовилась помешать массовому возвращению народа, предпринимаемые  меры ротиводействия были озвучены Талятом Ильясовым.

Сервер Ислямов на примере инициа­тивной группы г. Сухуми рассказал, как в это время самоорганизовались активис­ты и крымскотатарская общественность города, собирались средства, направлялись делегаты в Москву, сменявшие друг друга каждые десять дней, о предостав­ляемых после поездок отчетах о проде­ланной работе и финансовых затратах.

О влиянии массовых акций протеста на рост национального самосознания, развитие национального движения, но вместе с тем о тактических противоре­чиях в Москве между инициативниками старшего и молодого поколений, поделился с участниками конференции БекирУмеров.

В выступлениях Мурата Военного, Наджие Филимоновой, Рефата Чайлака прозвучала серьезная озабоченность растущей пассивностью национального движения, ныне практически отказав­шегося от проведения массовых акций протеста, ставшего на путь заключения договоренностей с властями Крыма, Украины.

В заключение в ходе дискуссий организаторам конференции поступило предложение об организации и проведении ежегодных встреч участников акции на Красной площади в Москве.

Ибраим АБДУЛЛАЕВ
(“Голос Крыма” №31, 27 июля 2007 года)

В Артеке Кучма интересовался могилой Чингисхана

В субботу экс-президента с женой встречали в "детской республике"

Ровно тридцать лет назад знаменитый детский лагерь Артек поставил рекорд по "международности" смены - сюда съехались представители 102 стран мира. А рекорд за все времена независимости Украины - приезд детей из 27 стран - поставил очередной международный детский фестиваль "Изменим мир к лучшему", который только что завершился в "детской республике". На его закрытие в числе почетных гостей ждали премьер-министра Украины Виктора Януковича, но он не приехал. Зато прибыли экс-президент Леонид Кучма и его жена - они никогда не отказываются от возможности побывать в Артеке.

- А как вас кормят? Что-то худенькие вы какие-то… - Людмила Кумча успевает выслушать краткий перечень артековского меню, с кем-то обняться, с кем-то попозировать перед фотоаппаратом. Одна из девочек передает ей сувенирные лапти - сама сплела. За Людмилой Кучмой уже несут целую горку сувениров - подарки с артековской "ярмарки стран". Почетным гостям пришлось обойти все разноцветные палатки, в которых дети в национальных костюмах рассказывают о своей родине. Выслушав краткий рассказ о Монголии, Леонид Кучма поинтересовался: а что, могилу Чингисхана уже нашли? Нет? Надо лучше стараться.

У палатки Казахстана ему повязали гостевой галстук, возле украинской хор девчат в веночках грянул заводную песню. Грузинские ребята встретили… рогом с вином. Отказывавшийся до этого времени что-либо попробовать, экс-президент снизошел к грузинским законам гостеприимства и пригубил угощенье.

- Каждый раз приезжаю в Артек с удовольствием, - признался Леонид Кучма. - Здесь не только дети забывают обо всех невзгодах, которые есть в этой жизни, но и взрослые. Такая радостная и необычная атмосфера! Я тоже обо всем забываю…

- Хотели бы здесь смену отдохнуть, наравне с детьми?

- А чего же, я с удовольствием!

- А вы в детстве в каких лагерях отдыхали?

- Ни в одном пионерском лагере я не был, поскольку родился в такой глухомани Черниговской области, на границе Украины и России, что мечтать о море, о лагерях было просто невероятно. Мой пионерский лагерь летом был в поле или на огороде.

Несмотря на свою любовь к Артеку, Леонид Кучма признался, что надолго здесь не задержится - улетит уже на следующий день. И вряд ли останется в Крыму даже до 9 августа, своего дня рождения. Не исключено, правда, что нанесет летучий визит 7-го, в день рождения Софии Ротару, поскольку его очень просили наведаться на юбилей.

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №158, 30 июля 2007 года)

В Крыму обживаются натуристы

Десятилетиями в Крым едут люди, предпочитающие не обременять себя во время отдыха одеждой. Бывалые натуристы назубок знают места, где можно поставить палатки и наслаждаться морем и солнцем подальше от посторонних взглядов. К сожалению, таких "диких" мест на полуострове становится все меньше.

Даже в Коктебеле, который всегда славился пристрастием к голой правде, ареал обитания натуристов сильно уменьшился из-за интенсивной застройки Тем не менее, полуостров может похвастаться единственной на всем пространстве СНГ базой отдыха, куда уже много лет приезжают натуристы из России, Украины, и даже дальнего зарубежья.

Совмещение цивилизованного отдыха и возможности везде — от столовой до баскетбольной площадки иметь из одежды только панамку на голове, особенно нравится семьям с детьми. Впрочем, повращаться среди единомышленников приезжают и одиночки.

Несколько лет подряд натуристы устраивали организованные заезды на базу "Лаванда", что в Щелкино, с ними работали аниматоры, развлекавшие публику, — рассказала "Комсомолке" менеджер турфирмы СНП_Крым Анастасия Русанова. — Теперь стали заезжать и самостоятельно, июль-август — это время, когда на базе отдыхают натуристы. В этом году там также устраивают свои семинары йоги, но они вполне уживаются с обнаженными людьми.

Как удалось узнать КП, жизнь "в натуре" подчиняется строим правилам: никакой фото- и видеосъемки без согласия снимаемых, одинокие натуристы в коллектив принимаются по рекомендации клубов или семей.

Где можно отдохнуть голым и диким

Коктебель (Юнговский холм)

Пос. Курортное (Лисья бухта),

Пляжи у основания Аю-Дага,

Мыс Тарханкут,

Симеиз, Кацивели, необорудованные пляжи под Алуштой,

Мыс Фиолент и бухта Ласпи, дикие пляжи Качи, Любимовки и Орловки (под Севастополем),

Бакальская коса (Раздольненский район),

Арабатская стрелка (Ленинский район).

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №158, 30 июля 2007 года)

Спикер крымского парламента купил авто за 1 200 000 грн

А прокурор АРК Виктор Шемчук обвиняет Анатолия Гриценко в растрате бюджетных средств

Новенький служебный автомобиль крымского спикера, который парламент автономии приобрел для своего председателя еще 17 мая, станет предметом разбирательства для крымской прокуратуры. "Мерседес-Бенц S500 Long W/V 22117" представительского класса стоимостью 1 млн 242 тысяч гривен - слишком уж дорогое удовольствие, в то время пока на полуострове существуют долги по зарплате бюджетникам в размере более 50,1 млн гривен.

Стоимость приобретения стала известна после того, как ОАО "Таврия-Авто", продавшее нафаршированную иномарку, подало исковое заявление в Хозсуд автономии против Управления делами ВР Крыма. Покупатель, забрав автомобиль, обязался выплатить эту сумму продавцу в течение 15 банковских дней, но не сделал этого, чем нарушил договор. В результате продавец просит Хозсуд взыскать с Управделами ВР Крыма указанную сумму.

- В постановлении Кабмина Украины предусмотрены граничные цены при покупке товаров: автомобилей, мебели, мобильных телефонов государственным служащим, - отметил прокурор АРК Виктор Шемчук. - И для Верховного Совета Крыма - его председателя, и для председателя Совета министров Крыма граничная цена на приобретение автомобилей представительского класса установлена в сумме 300 тысяч гривен.

В принципе парламент и потратил указанную сумму, только не в гривнах, а в у. е.

В свою очередь Анатолий Гриценко расценил выступление прокурора, который состоит в "Народной самообороне" Юрия Луценко, как начало кампании по дискредитации крымской власти и посоветовал для начала доказать крымчанам законность своего пребывания в должности прокурора АРК.

- Я уже говорил и еще раз повторю, что сумма на приобретение новой машины для Верховного Совета АРК была предусмотрена в бюджете АРК еще в декабре 2006 года, - заметил Анатолий Павлович. - Более того, были проведены все необходимые тендерные процедуры. Но вместе с тем, и я это подчеркиваю, Mercedes-Benz S500 Long за счет бюджетных средств не приобретался - ни копейки из республиканской казны на покупку нового автомобиля не израсходовано. Поэтому все, о чем говорит Шемчук, - это блеф. Мною дано поручение юридической службе Верховного Совета Крыма подготовить исковое заявление в суд о защите чести и достоинства по поводу лживых заявлений господина Шемчука. Я намерен потребовать опровержения озвученной информации и возмещения морального ущерба. Если суд примет положительное решение по этому иску, деньги будут направлены на приобретение медицинского оборудования и необходимого инвентаря для детских учреждений Крыма, - подчеркнул Анатолий Гриценко.

После скандала, который разгорелся в местной прессе, на черном "Мерседесе" в срочном порядке сменили правительственные номера 044. Теперь та же машина зарегистрирована как АК 7700 ВР.

Андрей БАТАЛОВ ("КП" – Крым")
(“Комсомольская правда” №158, 30 июля 2007 года)

Зайву воду прийме море

У Криму розв'язано проблему озера Сасик-Сиваш, яке підтоплювало 19 сіл Сакського району

Вже кілька разів "День" писав про те, як у Криму під час повеней на озері Сасик-Сиваш потерпали мешканці 19 сіл Сакського району від того, що вода озера, що вийшло з берегів, підтоплювала їхні житла. Катастрофа повторювалася кожної зими вже понад десять років. Мова вже йшла про переселення декількох десятків домоволодінь із сіл Орлянка і Охотніково. Проте люди, які звикли до насиджених місць, незважаючи на регулярні лиха, неохоче погоджувалися на цей захід, оскільки не хотіли кидати все нажите.

— І ось цього літа Раді міністрів Криму вдалося усунути причину лиха, — розповідає "Дню" міністр будівельної політики й архітектури Криму Володимир Ніколов. — Ми розробили проект і зараз завершуємо будівництво колектора для скидання води озера Сасик-Сиваш до Чорного моря...

Озеро Сасик-Сиваш було джерелом небезпеки понад десять років. Розділову греблю збудовано в 1961 році. Вона повинна мати проектну ширину 7 метрів, висоту над водою понад метр. Однак зараз у багатьох місцях вона розмита до рівня води і має ширину не більше 2,5 метрів. Якщо греблю прорве, близько 60 мільйонів тонн води з озера площею 70 квадратних кілометрів можуть затопити ще 45 квадратних кілометрів, при цьому буде розмито автомобільний і залізничний шляхи на Євпаторію, лінії зв'язку, стерто з лиця землі кілька сотень жител. Особливо небезпечною в тутешніх місцях вважали дощову погоду, яка практично завжди поєднується з сильним вітром. Північний вітер силою 20 метрів на секунду створює особливо небезпечну нагінну хвилю, яка й розмиває греблю. Так, 13 березня цього року, коли греблю рятували всім Кримом, хвилі утворили в ній вісім широких промоїн і 27 вимоїн. Греблю латали силами МНС, працівники якого засипали промоїни мішками з піском, камінням, перевозили все це не лише великовантажною технікою, але й десантними човнами, плаваючими транспортерами. Тільки в один день на греблю МНСники привезли понад 12 тисяч мішків з піском, а також відходи черепашнику, каміння, будівельні відходи.

За даними міністерства, повне усунення проблеми озера Сасик-Сиваш оцінюється сумою близько десяти мільйонів гривень. Із них чотири мільйони передбачається витратити на зміцнення дев'ятикілометрової греблі, яка розділяє озеро на прісну й солону частини, а близько п'яти мільйонів на будівництво скидного колектора.

— Цей об'єкт має велике соціальне значення для Криму. Нам вдалося фактично зняти проблему підтоплення 19 населених пунктів, розташованих на берегах озера, — розповідає "Дню" віце-прем'єр-міністр кримського уряду Азіз Абдуллаєв. — Тепер люди можуть жити спокійно, не турбуючись про переселення. Для реалізації цього проекту 3,2 мільйона гривень виділено Кабінетом Міністрів України з резервного фонду державного бюджету, понад 500 тисяч гривень з резервного фонду бюджету Криму на прохання уряду автономії виділила Верховна Рада Криму. У результаті збудовано складну гідротехнічну споруду, яка в регульованому режимі випускатиме воду з озера, якщо вона буде перевищувати допустиму граничну межу...

Микита КАСЬЯНЕНКО, Саки — Сімферополь
("День" №125, 31 липня 2007 року)

ДО ЗМІСТУ

Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. Кіно

Ющенко и Путин встретятся на Дне рождения Софии Ротару?

День рождения она отпразднует 7 августа в Белом зале Ливадийского дворца. Как рассказала исполнительный продюсер, невестка певицы Светлана Евдокименко, сначала именинницу поздравят в узком семейном кругу. Какие сюрпризы и подарки приготовили дети и внуки - пока секрет. Всегда молодую бабушку самые маленькие члены семьи называют Соней.

Впервые на дне рождения у артистки будет Алла Пугачева (нелепые слухи о взаимной неприязни немало досаждали обеим мегазвездам).

Некоторые артисты поздравят Софию Михайловну песнями, и сама она приготовила несколько сюрпризов. Невестка Ротару добавила, что "изюминкой" торжества станет приезд барабанщика из первого состава "Червоной руты".

Светлана Евдокименко по секрету рассказала, что на празднике ожидают троих президентов - Украины, России и Молдовы.

По материалам http://censor.net.ua
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

Долина показала в Ялте легкий стриптиз

Чтобы продемонстрировать фигуру, она разделась прямо на сцене

Лето в Крыму для звезд - самое хлебное время. Певица остановилась в гостинице "Ореанда", где самый дешевый номер обходится в тысячу гривен в сутки. А вот ее музыканты и балет поселились в Алуште - там дешевле.

- Гастрольный распорядок очень плотный, так что времени на отдых не остается, - призналась Долина. - Прилетели - улетели, отработали один концерт, другой - знакомиться с достопримечательностями некогда. Хотя я все же успела прокатиться на яхте, искупаться и даже позагорать. Температура морской воды нормальная, но вот толчея в летней Ялте неизменна. А продавцы пахлавы, рыбы, пива на пляжах, по всей видимости, просто неистребимы.

Еще певицу удивляют местные цены: "Даже фрукты в Москве оказались дешевле, чем в Ялте!"

- Но что-то в Москву повезете?

- Зачем? Там есть все!

Последние несколько лет Лариса Долина и диета - понятия неразделимые (см. вчерашний номер "КП"). Любой поисковик во Всемирной паутине на запрос "Долина" выдает слово "диета". Да и сама певица напропалую кокетничала со зрителями именно на эту тему.

Открывая программу, Долина в домашнем убранстве, скрывающем на первый взгляд довольно упитанные формы, смело сорвала атласный халатик и начала танцевать. Пока раздавалось раскатистое зрительское "Ах…", она оказалась в узких брючках и блузке-сетке, демонстрируя великолепную фигуру.

Долину десятилетней давности напоминала разве что прическа в мелких завитках да неизменный джазовый талант.

- Я и не думаю возвращаться к своему прежнему облику, - заявила она зрителям.

Певицу не отпускали со сцены два с половиной часа, пока на бис она не исполнила еще пару шлягеров, завершив выступление своей коронной I will survive под оглушительные аплодисменты зрительного зала.

Юлия ШЕФФЕР
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

У Петросяна украли шутки

Крымские воры умыкнули у сценариста "Кривого зеркала" Юрия Хвостова ноутбук с текстами и обувь

В ночь с воскресенья на понедельник автора юморесок известной российской телепрограммы "Кривое зеркало" Юрия Хвостова и его супругу писательницу Наталью Коростелеву ограбили в Ялте.

- Впервые в жизни я стал жертвой такого профессионального ограбления, - сообщил "КП" по телефону Юрий. - Ночью злоумышленники проникли в квартиру, где мы уже целый месяц живем и работаем. Вынесли ноутбук, где хранилось то, что я написал за всю жизнь. Кроме этого исчезли видеокамера с рабочим материалом, мобильный телефон и 27 гривен. Такие вот оказались фанаты…

Грабители были с чувством юмора. Обчистив квартиру, они снаружи закрыли ее на ключ, так что Хвостову пришлось, вспомнив детство, выбираться через форточку. К счастью, жилье, которое он снимал, располагается на первом этаже в центре города.

Единственное, что удалось обнаружить москвичам, так это паспорт супруги, который воришки выбросили на улице.

- Как они умудрились все это сделать - ума не приложу, - сообщает Юрий. - Дворик-то небольшой. А соседи, сидевшие на свежем воздухе, ничего не слышали.

Грабители лишили сценариста и обуви.

- Туфли жалко, но куда главнее жесткий диск компьютера. Там ведь были новые номера, спичи и номера для Петросяна, сценарии очередных выпусков "Кривого зеркала"… Не могу сказать, что под срывом выход всей программы, что-то вспомню, наверное. Но большинство материала исчезло бесследно.

Кстати, по астрологическому гороскопу этот день должен был принести Хвостову большую удачу, а его жене - большие деньги.

- Наверное, грабители ходят под тем же знаком гороскопа, - с горечью резюмировал Юрий.

Рустам КОРСОВЕЦКИЙ ("КП" - Крым")
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

София Ротару пригласила Пугачеву на юбилей

Две звезды наконец-то стретятся в неформальной обстановке и поговорят по душам

Седьмого августа народной любимице Софии Михайловне исполнится 60 лет. Юбилей звезда собирается отпраздновать с помпой в Белом зале Ливадийского дворца. Среди сотни приглашенных должна быть и Алла Пугачева. Ее с Максимом Галкиным пригласила сама именинница. Примадонна с радостью согласилась приехать.

-София Михайловна созванивалась с Аллой Борисовной, когда была в Москве, - рассказала "КП" Светлана Евдокименко (директор и по совместительству невестка певицы. - Прим. авт.).- Не понимаю, почему все так удивляются этому факту. Они были всегда в нормальных отношениях, а не общались только из-за сильной загруженности и Софии Михайловны, и Аллы Борисовны.

К слову, это первый случай, когда Пугачева будет присутствовать на дне рождения Ротару.

Встретившись, певицы положат конец слухам о том, что они друг друга недолюбливают.

КСТАТИ

Двойник звезды Дионис тоже приедет

Возможно, на юбилее будет присутствовать единственный сценический двойник Софии Ротару - 25-летний артист из России по имени Дионис Кельм. Уже несколько лет парень выступает с концертами, на которых он появляется в образе, как две капли воды схожим с певицей.

Публика принимает юношу на ура. Двойник же пристально следит за тем, как выглядит Ротару, как меняется ее имидж, и очень тщательно копирует ее сценические костюмы. В коллекции Диониса есть шесть париков, изготовленных на заказ. Последний из них выполнен в стиле нынешней прически певицы - длинные прямые волосы с пробором посередине.

Кстати, София Михайловна о существовании двойника знает - он уже приезжал к певице на день рождения в Ялту в прошлом году.

Екатерина КАМЕНСКАЯ katerina@kp.kiev.ua
(“Комсомольская правда” №153, 24 июля 2007 года)

София Ротару примет гостей по-царски

В Ливадии уже готовятся к юбилею певицы

Меньше двух недель осталось до юбилея знаменитой певицы Софии Ротару. Праздновать его звезда эстрады будет в Ливадийском дворце, куда приедут ее поздравить коллеги и друзья, в числе которых ожидаются президенты Украины, России и Молдавии. А пока вовсю идет подготовка к торжеству.

- Всю программу делает известный украинский режиссер Ирина Ковальчук. Предусмотрено в ней абсолютно все - от прибытия гостей до музыкальных сюрпризов, - рассказал "Комсомолке" директор Ливадийского дворца-музея Анатолий Литвиненко. - Я посоветовал режиссеру часть юбилея провести на воздухе, в нашем парке, но она сама решит, делать это или нет. Впрочем, гостям жарко не будет - в Белом зале работают мощные кондиционеры. Здесь, в самом знаменитом помещении дворца, не раз принимали гостей высочайшего уровня - членов императорской семьи, Сталина, Рузвельта, Черчилля, современных глав государств.

Как готовимся мы? Ну, наведем порядок, хотя… У нас и так всегда идеальный порядок. Может быть, кое-где поменяем покрытие на полу.

- В каком режиме будет седьмого августа работать дворец-музей, будут ли приняты дополнительные меры безопасности в связи с приездом президентов?

- Как всегда, будем принимать до пяти вечера посетителей, разве что в Белый зал доступ прекратится с четырех. Режим безопасности - точно такой же, как и во время любых президентских визитов, охрана проведет все необходимые мероприятия. В семь часов начнут приезжать гости, их будет больше ста - самые близкие люди.

- А приятно, что такой праздник пройдет именно у вас?

- Конечно приятно, что выбран наш дворец. Кстати, далеко не каждая знаменитость может отметить день рождения в Ливадийском дворце. У нас был случай, когда отказали одному товарищу - не буду называть его имя… Он любые деньги обещал, но это был тот случай, когда они помочь никак не могли.

КСТАТИ

Как это будет

О том, что Ротару будет праздновать свой юбилей в Ливадийском дворце, еще в мае рассказал Николай Басков. "Обязательно приедем в Крым, - сказал тогда российский певец. - Будем поздравлять, привезем подарки!"

В Белом зале накроют столы, составленные буквой "П". Оттуда гости смогут беспрепятственно выходить в закрытый для посетителей итальянский дворик (любители кино могут вспомнить его по фильму "Собака на сене", именно в нем героиня Маргариты Тереховой рыдала над своей любовью. - Прим. авт.).

VIP-гостей будут принимать на крыльце не главного, а бокового входа, куда вышли для фотографирования участники Ялтинской конференции в феврале 1944 года. От самого порога расстелют красную ковровую дорожку. По периметру всего дворцового комплекса выставят охрану, которая будет отсекать папарацци.

Организаторы успеют развернуться за один-два дня. Технология давно отработана. В 2001 году, например, когда проводилась встреча Кучма - Путин, музей работал и принимал экскурсии до последнего дня. Его закрыли только на время проведения встречи. Лоточников, продавцов сувениров и картин, конечно же, уберут.

Сейчас семья Софии Ротару в полном составе отправилась в Латвию - на фестиваль "Новая волна" в Юрмалу. Планируется, что певица через неделю приедет в Киев, а буквально за день или два нагрянет в Ялту.

В ТЕМУ

Янукович тоже наверняка придет

Премьер ведь сосед Софии Михайловны по Никите. Их дачи находятся в нескольких сотнях метров друг от друга.

Среди приглашенных, подтвердивших свое присутствие, - Максим Галкин, Таисия Повалий, Константин Меладзе, Валерия, Алла Пугачева, Валерий Леонтьев, Людмила Зыкина, Надежда Бабкина, Лолита. Формат мероприятия - не концерт, хотя коллеги Софии Михайловны по эстраде - Николай Басков и Лев Лещенко уже сообщили всем, что готовят музыкальное поздравление. Для этого в зале предусматривается установка небольшой сцены с роялем. Возможно, споет и юбилярша, ее выступление не запланировано, хотя все этого ожидают.

Наталья ДРЕМОВА, Наташа СОКОЛОВА
Рустам КОРСОВЕЦКИЙ ("КП" - Крым")
(“Комсомольская правда” №155, 26 июля 2007 года)

АНТИНОМІЇ КРИМСЬКОЇ АВТОНОМІЇ

ПИТАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО СТАТУСУ КРИМУ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ВІДКРИТИМ

Щороку 20 січня кримська влада відзначає чергову річницю проведення на півострові Всекримського референдуму про відновлення в Криму автономії. За місяць після референдуму Верховна Рада Української РСР відновила автономний статус півострова, що у 1996 році було закріплено окремим розділом Конституції України. Тим не менш, дискусії щодо місця Криму, його адміністративно-територіального статусу на півострові та за його межами тривають.

У 1991 році на дільниці з проведення референдуму прийшло, за офіційними даними, 81,05% мешканців і гостей Кримської області та міста Севастополя. Питання “Ви за відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки як суб’єкта Союзу РСР та учасника Союзного Договору” підтримали, знову ж таки за офіційними даними, 93,26% тих, хто взяв участь у референдумі.

До таких його результатів і в Криму, і за його межами ставляться по-різному. Його прихильники наголошують на тому, що референдум став актом волевиявлення кримчан. Критики наводять більш переконливі аргументи. У голосуванні мали право брати участь усі громадяни Радянського Союзу, які в цей день перебували на території Кримського півострова, в тому числі військовослужбовці Збройних Сил СРСР – призовники з інших регіонів Союзу, а також туристи і курортники – це вже не був вибір кримчан.

Крім того, Радянський Союз на той час не вважався демократичною державою, оскільки діяла відома стаття 6 Конституції СРСР про “керуючу і направляючу силу” – КПРС, отже за умов однопартійності вибір не був демократичним. Більше того, референдум не мав законних підстав, оскільки на той час в СРСР не було закону про місцеві референдуми. Важливо, що у тексті, винесеному на голосування, було включено одразу кілька питань, кожне з яких потребувало різних відповідей: про відновлення автономної республіки, про відновлення радянської республіки, про відновлення соціалістичної республіки, про відновлення республіки – суб’єкта Союзу РСР і про відновлення республіки – учасника Союзного договору.

Втім, це не завадило Верховній Раді УРСР 12 лютого 1991 року визнати кримський референдум чинним, ухваливши закон “Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки” та про поповнення складу Верховної Ради Кримської АРСР”. За це рішення проголосували 253 народних депутати з 355 осіб, які взяли участь у поіменному голосуванні.

Не менш важливий аргумент проти референдуму – на час його проведення більша частина корінних мешканців Криму – кримських татар - перебувала у місцях вислання. Саме тому загальнонаціональний з’їзд кримськотатарського народу – Курултай – у червні 1991 року заявив, що “Кримська АРСР, відновлювана не як національно-територіальне утворення, розглядається як спроба юридичного закріплення результатів депортації кримських татар у 1944 році і не визнається Курултаєм у такому вигляді”.

Водночас, саме відновлення кримської автономії як територіальної і без урахування думки депортованих кримських татар спровокувало Курултай на більш радикальні заяви: “Політичне, економічне, духовне і культурне відродження кримськотатарського народу можливе тільки в його національній суверенній державі. До цієї мети буде прагнути кримськотатарський народ, використовуючи всі засоби, передбачені міжнародним правом”.

Втім, після розвалу СРСР і проголошення незалежності України лідери Меджлісу неодноразово публічно виступали із заявами про необхідність розвитку кримськотатарської державності саме у складі незалежної і демократичної Української держави у формі національної автономії.

Вимоги відновлення кримськотатарської національної автономії серед іншого ґрунтуються на історичному досвіді Кримської АРСР у складі Російської РФСР (1921-1945 рр.). Спільна постанова ВЦВК та РНК РРФСР “Про Автономію Кримської Радянської Соціалістичної республіки” була ухвалена 18 жовтня 1921 року. А перша Конституція автономії була затверджена 7 листопада 1921 року на І Всекримському установчому з’їзді Рад. Це був той період, коли щойно встановлена радянська влада взяла курс на вирішення національних проблем, що дісталися їй від зруйнованої Російської імперії, шляхом створення національно-державних і національно-територіальних утворень різних рівнів. В цих утвореннях передбачалася можливість розвитку національних мов і культур, розширення представництва національних кадрів в управлінському апараті.

Саме тому в КрАРСР було дві державні мови – кримськотатарська і російська. У першому складі КримЦВК з 50 його членів 18 були кримські татари (36%), РНК - з 15 членів 4 були кримськими татарами (26,6%). Кримськотатарські державні елементи використовувалися в державній символіці республіки. В основу адміністративного поділу автономії був покладений національний принцип - в 1923 році було утворено 15 районів, у складі яких функціонували 345 сільських рад. До 1930 року на півострові було утворено 145 кримськотатарських сільрад і п’ять кримськотатарських районів.

Після депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року автономія проіснувала недовго. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 червня 1945 року Кримська АРСР була перетворена в Кримську область у складі РРФСР, а вже за рік, 25 червня 1946 року, Верховна Рада РРФСР в ухваленому нею Законі “Про скасування Чечено-Інгушської АРСР і про перетворення Кримської АРСР в Кримську область” закріпила це рішення.

Серед сучасних політичних течій в кримськотатарському національному русі практично усі підтримують ідею кримськотатарської національної автономії. Водночас вона знайшла підтримку і на всеукраїнському рівні. Зокрема, партія “Народний Рух України” у своїх програмних документах декларує: “Рух послідовно виступає за відновлення прав кримськотатарського народу, що став жертвою етноциду тоталітарного режиму. Рух підтримує здійснення кримськими татарами свого права на відновлення кримськотатарської національної автономії в Криму в рамках демократичної соборної Української держави”. А кримська організація НРУ це гасло зробила головним під час кампанії з виборів до Верховної Ради АРК 2006 р.

Ідея перетворення сучасної територіальної автономії Криму у російську національну серед політичних груп на півострові менш популярна, але періодично піднімається. Найбільш послідовні в цьому організації, що гуртуються довкола колишнього депутата кримського парламенту Сергія Шувайникова.

27 вересня 1997 р. 5-та сесія "Російського Національного З’їзду" доручила міжфракційній депутатській групі Верховної Ради АРК "Слов’янська єдність" ініціювати проведення загальнокримського референдуму про створення в Криму російської національної автономії. Тодішній депутат кримського парламенту Вадим Мордашов вніс цю пропозицію на розгляд депутатів, але вони її не підтримали.

У документах "Російського Національного З’їзду" мовиться, що “Главная цель придания Республике Крым статуса русской национальной автономии – получение гарантий в защите, сохранении и развитии русского языка, культуры, обычаев русскославянского этноса, удовлетворение потребностей славянского (русского и русскоязычного) населения Крыма, при условии гармоничного развития и обеспечении равных прав других национальных групп, проживающих на территории нашей Республики в условиях украинского унитарного национального государства”.

Один з ініціаторів “русифікації” кримської автономії В. Мордашов писав: “Русские до сих пор не имеют своего национального государства. Являясь национальным меньшинством в национальном украинском унитарном государстве и проживая в Крыму, где русских две третьих, а русскоязычных более 80% — русские вправе требовать свою русскую национальную автономию. Так пусть же этим местом самоопределения русского этноса станет Крым — колыбель Русского Православия!”.

Звертаючи увагу на невисоку популярність цієї ідеї навіть серед російського населення півострова, деякі аналітики відзначають, що насправді територіальна автономія Криму все більше набуває ознак російської. Ілюстрація цього – стаття 10 Конституції АРК: “В Автономній Республіці Крим російська мова як мова більшості населення і прийнятна для міжнаціонального спілкування використовується в усіх сферах суспільного життя”.

Втім, спостерігачі відзначають і зростаюче розчарування значної частини кримчан автономним статусом Криму. Судячи з усього, пересічний російськомовний сімферополець, якщо він тільки не високопоставлений співробітник республіканської установи, нічого не виграв від перейменування Кримської області в Кримську АРСР, а потім – в Автономну Республіку Крим. Якщо мова йде про чиновників з численних республіканських установ, то “співробітник міністерства”, “член уряду”, “депутат Верховної Ради” звучить краще, аніж “заввідділом облвиконкому” чи “депутат обласної ради”. І зарплати, звичайно, вищі, та й штат набагато чисельніший. Правда, і проблем з кожним роком усе більше. Головна з них пов’язана з нестабільністю політичної ситуації.

Як відзначив кримський журналіст та аналітик Микола Семена, “кримська автономія не змогла уникнути першої помилки – замість врівноваженої розбудови діалектичних відносин центр - автономія, тут почали будувати практично самостійну Республіку Крим, як зазначено в її перших конституціях. Закони писали, не зважаючи на думку центру, і це призвело до того, що парламент України в березні 1995 року скасував і автономну конституцію, і посаду президента, і понад 40 автономних законів, а водночас – і саме право видавати власні закони. У цьому ж ряду – і закон про розмежування повноважень між органами центральної та регіональної влади. Тут Крим припустився другої помилки – домігшись від Києва згоди на міжбюджетну угоду, за якою автономія, що за населенням і територією становить приблизно 4,6% всієї України, мала збирати всі податки спочатку в себе та вносити до загальнодержавного бюджету, відповідно, 4,6% всіх загальних витрат, Крим податки збирав, однак переказувати в центр належні відсотки "забував", натомість ще вимагаючи субвенцій та дотацій. Так "сепаратистський" Крим остаточно підірвав довіру центру. Розпочався зворотний процес – автономія крок за кроком втрачала повноваження, і сьогодні виникають обґрунтовані питання не тільки стосовно її характеру, а й стосовно доцільності самого її існування”.

Кілька місяців тому низка політичних організацій Криму – регіональні відділення Української республіканської партії “Собор”, Конгресу українських націоналістів, інших – виступили з ініціативою повернення Криму статусу області. Їхні аргументи – автономія нічого не дає пересічному кримчанину, тоді як скасування автономного статусу дозволить зекономити значні бюджетні кошти, а також позитивно вплине на стабільність в регіоні. Автори цієї ідеї переконані, що вона цілком вписується у другий етап конституційної реформи, який стосується місцевого самоврядування. Судячи з усього, законодавчі процеси з його реалізації активізуються після позачергових парламентських виборів. Тоді ж, очевидно, активізується й обговорення проблем адміністративно-територіального статусу Криму.

(Кримський незалежний центр політичних дослідників і журналістів).
Володимир ПРИТУЛА, Петро ВОЛЬВАЧ
(“Кримська Світлиця” №30, 27 липня 2007 року)

Тут не лише золото скіфів

У пік курортного сезону готуються відкрити вже четверту на півострові "Золоту скарбницю" працівники Кримського республіканського краєзнавчого музею в Сімферополі, якому днями повернули первісну назву: Центральний музей Тавриди. Такі зали з експозиціями давніх коштовностей уже відкрито в Ялтинському історико-літературному музеї, у Феодосійській картинній галереї Айвазовського. В найбагатшому на коштовні раритети Керченському історико-археологічному заповіднику, попри те, що головні скарби світового значення протягом понад двох століть вивозилися звідси в Петербург і Москву.

Шанувальників старожитностей вражає майстерність виготовлення численних золотих прикрас, ужиткових речей і оздоблення зброї. Особливо багато охочих помилуватися масивною шийною гривнею ІV століття до нашої ери та знайденими під час розкопок найдавнішої на півострові Керченської церкви Івана Предтечі: іконами, лампадами, натільними православними хрестами.

1200 виставлених у "Золотій скарбниці" свідчень древності нашого краю переважають кількісно навіть основну експозицію музею, при тому, що й запасники його дивують багатством.

Усі ці безцінні багатства передали сюди археологи, меценати й працівники СБУ, яким вдається дедалі ефективніше вилучати експонати "кримінальних розкопок" на місцях древніх поховань, святилищ. Хоча, на жаль, частка вивезених за межі України награбованих коштовних унікальностей досі залишається значною.

Захоплює відвідувачів усе: сліпучо-осяйні в променях вигадливих підсвічень золоті й срібні браслети, сережки, пряжки-фібули, нашивні оздоби, цілі розсипи монет. Більшість експонатів датуються V століттям до нашої ери і середньовіччям.

Науковці почали збирати велетенську керченську колекцію скарбів лише 40 років тому, а наважилися демонструвати все це безцінне багатство зовсім недавно, попередньо підстрахувавшись безпрецедентною системою охорони.

- Останні десять років надходження древніх унікальностей стали ще активнішими, - кажуть музейні працівники. - Цьому посприяв ухвалений 1993 року закон, що забороняє вивозити археологічні пам'ятки з території Криму і зобов'язує всі іноземні й вітчизняні археологічні експедиції здавати знахідки в місцеві музеї. Без цього закону неможливе було б і знайомство зі скарбами, якими починається золота експозиція, зокрема скарбу, знайденого не так давно в античному городищі Мірмекій - околиці Керчі. Тут сто монет п'ятого століття до н. е., виявлених у бронзовій вазі. Археологи й нумізмати називають ці коштовні кружальця кізікінами, бо чеканили їх у древньому місті Кізіку на узбережжі Мармурового моря. До речі, в Керченському музеї їх колекція набагато більша, ніж в Ермітажі.

Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №132, 28 липня 2007 року)

Вместо Ярмольника Шлиманом стал Кухарешин

В Крыму снимают фильм о приключениях легендарного археолога

Мне пообещали, что декорации я увижу сразу, как только мы приблизимся к старинной крепости Чембало, что в Балаклаве. Спустя полчаса блужданий среди руин, стен и башен нам удалось выйти к небольшой площадке, на которой трудились с лопатами загорелые люди. "Это у вас тут Троя?" - на всякий случай поинтересовалась я. Люди, оказавшиеся вовсе не киношными, а самыми настоящими археологами, разогнулись и вежливо ответили, что если мне и вправду в Трою, то надо спешить вон туда, через море в Турцию. А фильм "Золото Шлимана" снимают в соседней ложбине.

"Наш герой был большим фантазером"

- Шлиман! Прекращай стрелять, ты поступаешь неразумно! Нас больше, и тебе все равно не отбиться, мне нужно только золото, я оставлю вам жизнь! - предводитель шайки разбойников Касаватос (актер Эрик Кения) на миг умолкает. Потом вполголоса сообщает стоящему рядом бандиту:

- Я закопаю их в этой яме.

Между белыми шатрами мечутся вооруженные до зубов люди в широких шароварах и с фесками на голове. Несколько всадников внимательно оглядывают окрестности.

- Золото ищите, золото! - не унимается Касаватос. Кто-то приволок огромный черный чемодан, но там нет ничего, кроме археологических инструментов.

- Сценарий к фильму мы написали сами, - говорит режиссер Игорь Каленов. - Я с детства люблю приключения, это жанр для меня родной. Кандидатуру Шлимана как героя будущего фильма мне подсказала жена, когда мы гуляли по музею "Метрополитен" в Нью-Йорке. В течение полугода сочинили сюжет - не автобиографию Генриха Шлимана, а, скорее, нечто по ее мотивам. Тем более что археолог был большим фантазером и сам про себя напридумал немало. Так что, думаю, справедливо считать его одним из соавторов нашего сценария. В картине будет восемь серий, каждая из которых - история из жизни знаменитого исследователя Трои.

- Правда, что на главную роль вначале приглашали Леонида Ярмольника?

- Да, в первых натурных съемках, которые прошли в Петербурге, участвовал именно он. Но потом выяснилось, что мы с ним стоим на разных позициях по отношению к ведущему персонажу и некоторым жанровым решениям. Ничего трагического здесь нет, в кино такое случается. Теперь роль Генриха перебрал на себя народный артист России Валерий Кухарешин.

Журналист-предатель

Окрестности Балаклавы, оказывается, очень похожи на турецкий холм Гизарлык, на котором Генрих Шлиман нашел легендарный город. Редкие туристы то и дело норовят заглянуть в киношный раскоп: вдруг там обнаружится что-то интересное? Кстати, многие в съемочной группе действительно надеялись, что при постройке декораций будет найден какой-нибудь античный раритет. Не повезло. Хотя, если посмотреть с другой стороны, повезло очень даже, ведь окрестности Севастополя до сих пор бьют рекорды по частоте обнаружения боеприпасов времен войны.

- Но я же внимательно слежу за тем, что происходит на раскопе! - подчеркивает свою важную миссию актер Нодар Джанелидзе. Он играет Дизли, такого "засланного казачка", который приехал в экспедицию под видом корреспондента, притворился единомышленником Шлимана, а сам подробно информировал его конкурентов. В конце концов предатель крадет находки и сбегает с ними.

- Я всегда его подозревал и не доверял ему полностью! - отмечает Шлиман-Кухарешин. - Знаете, как-то он мне сразу не понравился. Явился весь из себя такой веселый: давайте, мол, я у вас поработаю. Пришлось поставить товарища на место.

- Каков ваш Шлиман: авантюрист или положительный герой?

- Прежде всего человек, вызывающий уважение. С огромным трудом добился своей цели и стал не только богатейшим человеком в Петербурге, но и всемирно известным ученым.

Съемочная группа привезла из Петербурга огромное количество реквизита - от медного умывальника до сабель и ружей. Может быть, лагерь археологов позапрошлого века теперь выглядит излишне роскошно, но ведь это кино. Шлиман ходит в белом френче, а его супруга Софья щеголяет замысловатыми прическами. Кстати, Наталья Лесниковская, играющая спутницу археолога, основательно изучила личную жизнь своего персонажа.

- Софья была второй женой Шлимана. Он ее… заказал. Написал другу, на какой девушке готов жениться, пожелав, чтобы была гречанка, молодая (разница в возрасте у них оказалась 28 лет), образованная, со знанием нескольких языков. Не богатая, но готовая путешествовать и стать истинным другом и соратником. Именно с такой его и познакомили, и Генрих сделал ей предложение.

СПРАВКА "КП"

Судьба Генриха Шлимана - человека, которого до сих пор называют то величайшим первооткрывателем, то везунчиком, то удачливым аферистом и фальсификатором, - напоминает яркий приключенческий роман. Археолог-любитель отыскал на территории Турции упоминающуюся в гомеровской "Илиаде" Трою, раскопал древний город и в руинах, которые назвал дворцом царя Приама, обнаружил клад: 9 тысяч золотых предметов и украшений.

По поводу сокровища до сих пор не утихают споры. Имеются и сторонники его подлинности, и те, кто считает коллекцию собранием разрозненных предметов, которые археолог собирал много лет, а затем предъявил в качестве доказательства, что Троя стояла именно на том месте.

КТО ЕСТЬ КТО?

Генрих Шлиман - Валерий Кухарешин ("Фаворит", "Мангуст", "Операция "С Новым годом", "Рататуй").

Его жена Софья Шлиман - Наталья Лесниковская

("Адвокат", "Сиделка", "Снегурочка", "Она сказала "да!", "Братья Карамазовы, "Сестры по крови", "Важнее, чем любовь").

Антуан, друг и единомышленник Шлимана, - Юрий Тарасов ("Полумгла", "Чертогон", "Одна любовь души моей", "Окно в Париж").

Василий, слуга Шлимана, - Егор Бакулин ("Мушкетеры Екатерины", "Секретная служба Его Величества").

Дизли, журналист и "засланный казачок", - Нодар Джанелидзе ("Солдаты").

Касаватос, атаман бандитов, - Эрик Кения ("Сказ про Федота-стрельца").

Наталья ДРЕМОВА
(“Комсомольская правда” №159, 31 июля 2007 года)

Цветет червона рута Софии Ротару

Сразу три президента в Крыму поздравят певицу

В начале августа знаменитая украимская певица София Ротару бу­дет отмечать свой день рождения. 60-летие она решила отпраздновать в Белом зале Ливадийского дворца. Впервые на ее именины в Крым приедет Алла Пугачева. На праздник к певице приедут также три президента -Украины, России и Молдовы. Здесь состоится концерт и съемки нового кинофильма о жизни и творчестве Героя Украины.

Как-то, оценивая роль Софии Ротару в популяризации пе­сен Владимира Ивасюка, его отец, известный украинский писатель Михаил Ивасюк, скажет перед многотысячной аудиторией зем­ляков: "Мы должны низко покло­ниться молдавской девочке Соне, разнесшей по всему миру песни моего сына".

Действительно по всему свету, потому что в тысячах различных концертов Софии во многих и многих странах всегда звучали и звучат песни Володи, многие из которых стали классикой песенно­го искусства. Сама песня "Червона рута" до сих пор является визитной карточкой Софии Михайлов­ны, ибо она нашла свою "червону руту". Ведь название этого цветка взято из древней карпатской легенды. Руга цветет только в ночь на Ивана Купала, и девушка, которой удастся увидеть цветущую руту, будет счастлива в любви.

София не только спела эту песню, но и снялась в фильме "Черво­на рута". Снималась она и в картинах "Пісня буде поміж нас", "Мо­нолог про любовь", в главных ролях художественных фильмов "Где ты, любовь?", автобиографическом фильме "Душа"...

Главная ее привлекательность для слушателей заключается в том, что певица остается верна именно народной манере исполнения. Народность проявляется и в постановке голоса, и в простоте, сдержанности поведения на сце­не, и, наконец, в выборе репертуара: песни Ротару всегда лиричны, распевны. За это ее любит народ.

Анатолий ЗЕМЧЕНКО, Сергей МАЕВСКИИ
(“Правда Украины” №30, 26 июля-1 августа 2007 года)

Земельне питання

Кримська влада переходить у наступ проти самозахоплень землі

Голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко відзначає, що владі півострова не вдалося порозумітися з лідерами самозахоплень, хоча переговори з ними тривали весь цей рік.

Тому, вважає глава ВР АРК, "сьогодні ми маємо право в рамках українського законодавства ухвалювати такі рішення, які пов'язані з впорядкуванням виділення земельних ділянок і наведенням ладу у сфері земельних відносин". А. Гриценко також наголосив, що рішення судових інстанцій про звільнення незаконно захопленої землі виконуватимуться в обов'язковому порядку і за безумовної підтримки кримської влади.

Коментуючи нещодавню ситуацію в Судаку, коли бульдозером знесли будови на двох самовільно зайнятих ділянках, він назвав це "абсолютно нормальною рядовою ситуацією". "Є рішення суду про звільнення самовільно зайнятої тут землі, і судові виконавці за допомогою підрозділу "Беркут" усього лише виконали свої безпосередні службові обов'язки", передає слова глави ВР Криму УНІАН.

("Голос України" №131, 27 липня 2007 року)

ДО ЗМІСТУ

Севастополь

Більше чіткості!
Чи доніс Київ до Москви остаточний термін перебування ЧФ РФ у Криму?

Тема остаточного терміну перебування російського Чорноморського флоту (ЧФ) на території Севастополя періодично "спливає" на сторінках ЗМІ. У розпал літнього сезону її вирішив торкнутися колишній командуючий ЧФ РФ, колишній перший заступник головнокомандуючого російського ВМФ адмірал Ігор Касатонов.

У інтерв’ю газеті "Новые известия" він заявив, що "Чорноморський флот пробуде в Севастополі стільки, скільки це буде необхідно для Росії". Адмірал виразив переконання, що "Севастополь залишиться головною базою ЧФ і після 2017 року", а "угоду про оренду Севастополя для розміщення російського флоту буде продовжено після 2017 року або переукладено на ще більший термін". За його словами, українські політики намагаються "не продешевити" під час розміщення російського ЧФ в Севастополі. Російський адмірал зазначив, що на сьогодні флот РФ відіграє домінуючу роль на Чорному морі. За словами Касатонова, у складі флоту сьогодні нараховується 46 надводних кораблів і підводних човнів. Їх стан дозволяє виконувати всі поставлені завдання. Можливості сил флоту можна подати в такому вигляді: загальний ракетний залп — понад 100 ракет, загальний торпедний залп — понад 60 торпед, кількість артилерійських знарядь усіх калібрів — понад 200, мінну підйомність — понад 500. Штатна чисельність особистого складу Чорноморського флоту в мирний час налічує понад 15 тисяч військовослужбовців.

Досі українські посадові особи заявляли про 2017 рік як про остаточний термін перебування флоту в Севастополі. Зокрема, перший заступник міністра закордонних справ України Володимир Огризко в інтерв’ю Бі-бі-сі у червні заявив, що Україна не збирається подовжувати термін оренди російським Чорноморським Флотом бази в Севастополі після 2017 року. Голова оборонного відомства Анатолій Гриценко неодноразово висловлював подібну українську позицію. "Чорноморський флот повинен вийти з Криму до 2017 року. Крапка", — заявив він в інтерв’ю Бі-бі-сі у травні.

КОМЕНТАР

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, директор Інституту зовнішньої політики при МЗС:

— Ця заява — підтвердження намірів Росії залишати Чорноморський флот у Севастополі навічно. Серед російського політикуму є абсолютна впевненість, що Росія і Україна, як незалежні держави, це явище тимчасове — рано чи пізно Україна буде інтегрована в Росію. Тому нема сенсу говорити про виведення флоту після 2017 року. Перед Росією стоїть завдання зберегти всю інфраструктуру, тому що база буде існувати це століття, а може й наступне. Володимир Огризко ставив питання про те, що ми маємо визначитися з термінами виведення Чорноморського флоту. І щоб 2017 рік став кінцевим терміном виведення флоту, після якого російського флоту в Севастополі не повинно залишатися. Це була державна позиція і вона була спрямована на те, щоб створити всі підготовчі роботи для виведення флоту в 2017 році. Але ми знаємо і заяву Януковича, що, можливо, на вигідних умовах, флот варто залишити і після закінчення цього терміну. Це свідчить про те, що уряд Януковича не дає жодної відповіді на закиди Росії про перебування флоту на нашій території.

На жаль, після 1997 року українська влада демонструє практично повну свою бездіяльність відносно Чорноморського флоту, тому немає сенсу давати поради, що має робити Київ аби переконати севастопольців у доцільності виведення російської військово-морської бази з міста. Коли прийде дійсно українська влада, тоді треба буде ставити питання чітко, щоб російська сторона усвідомлювала, що термін перебування — до 2017 року і подальшої пролонгації бути не може. Тоді, безумовно, можна вести мову про підготовку до виведення флоту. Така чітка позиція змусить саму Росію будувати базу в Новоросійську чи на іншому місці Чорноморського узбережжя РФ. Адже в кінці 90-х років вони дійсно почали планувати будівництво баз, але до 2003 року його практично припинили, очікуючи, що в Україні відбудуться політичні зміни, які дадуть Росії змогу залишити флот після 2017 року. Найближчим часом українська влада буде реалізовувати таку модель: політичні поступки в обмін на примарні економічні преференції. І в пакеті політичних поступок будуть, очевидно, якісь схеми пролонгації терміну перебування Чорноморського флоту після 2017 року. А до цього терміну, українська влада просто буде закривати очі на цю проблему.

Олена КОНДРАТЮК
("День" №120, 24 липня 2007 року)

Гастролёрам не везёт

В Севастополе во время гастролей обворовали Станислава Садальского с его театральной труппой. Актёры лишились документов, денег и дорогих мобильных телефонов.

Как сообщает центр общественных связей милиции Севастополя, спектакль "Семейная комедия - любовная трагедия" давали в центре города на сцене Русского драматического театра им. Луначарского. Когда артисты вернулись в гримёрку, то обнаружили пустые сумки и кошельки. По словам Станислава Садальского, его обобрали до последней копейки.

По данному факту возбуждено уголовное дело. По одной из версий, перед спектаклем к администратору труппы подошёл человек и представился сотрудником горгосадминистрации, отвечающим за приём артистов. Администратор дала ему ключи от гримёрок, чтобы он мог проверить, всё ли хорошо подготовлено. Пока шёл спектакль, он провёл ревизию личных вещей и ценностей столичных артистов и скрылся.

К сожалению, этот инцидент не единственный, когда жертвой грабителей стали гастролирующие в Крыму знаменитости. Накануне в Ялте обворовали одного из авторов юмористической телепрограммы "Кривое зеркало" Юрия Хвостова.

Юморист, обнаружив пропажу, сразу позвонил в редакцию "Ялтинских вестей" и попросил опубликовать его просьбу к грабителям вернуть жёсткий диск компьютера со сценариями будущих программ. За это он даже готов заплатить.

Хвостов снимает квартиру на улице Кирова. Это буквально через дорогу от ялтинской прокуратуры и всего в трёх минутах ходьбы от городского управления УВД.

Татьяна АНТОНЮК
(“Крымская правда” №131, 25 июля 2007 года)

Гаманець-гаманець! Який гаманець?
У Севастополі під час виступу пограбували російського актора Стаса Садальського

Фраза Садальського-Кірпіча з відомої стрічки "Місце зустрічі змінити не можна" про "кошельок" уже стала крилатою. А днями й самому актору довелося постраждати від якогось злодійкуватого "кірпіча".

У Севастополі, куди він приїхав зі своєю виставою "Сімейна комедія — любовна трагедія", його "обчистили до нитки" безпосередньо в момент перебування на сцені. Трапилося це у Російському драматичному театрі імені А. Луначарського. За попередньою інформацією, злодій діяв досить нахабно. Перед початком вистави до адміністратора театру підійшов чоловік, який відрекомендувався співробітником міської державної адміністрації, відповідальним за організацію прийому закордонних гастролерів. На його прохання співробітниця театру дала йому ключі від гримерної, де чоловік захотів нібито перевірити, чи всі приготування до прийому російської зірки театру виконані на належному рівні. Після вистави Станіслав Садальський виявив, що у нього зникли два дорогих мобільних телефони, а також усі гроші з гаманця.

Чи охорона у театрі Луначарського перебуває на належному рівні, ми спробували поцікавитися безпосередньо там. Однак комерційний директор, яка не захотіла представитися, лише повідомила, що адміністрація театру не несе відповідальності за речі акторів. Мовляв, вони просто орендували сцену і гримерну. Що є принаймні дивно, адже ключі від гримерної злочинцю дала саме адміністратор театру, а не представник Садальського.

Тому "УМ" зателефонувала до Ленінського райвідділку міліції, де розслідується ця справа. Слідчий Наталія Бражкова розповіла, що у діях адміністратора театру справді можна вбачати службову недбалість, адже документи, які б засвідчили особу "працівника міськадміністрації", у грабіжника не вимагали. "Чоловік мав солідний вигляд, був одягнений у костюм, тож співробітник театру повірив йому на слово, — розповіла пані Бражкова. — Станіслав Садальський написав заяву у міліцію, і наразі ми займаємося цією справою. З випадком пограбування у театрі стикаємося вперше — нічого схожого досі не було. Тому наразі існує багато версій. Але поки що нам не вдалося встановити особу грабіжника".

Відтак, хто тепер компенсує актору завдані збитки, якщо правоохоронцям не вдасться впіймати злочинця, невідомо. Очевидно, відчувають власну провину і в театрі де з вини їхнього співробітника трапився прикрий інцидент. Лишається сподіватися, що Садальський, відомий неодноразовими прихильними висловлюваннями на адресу Грузії та України, після прикрого інциденту не змінить думку про нашу державу.

Ярослав ТРАКАЛО
("Україна молода" №132, 25 липня 2007 року)

Честь имеют служить России

В Севастополе состоялись парад кораблей и военно-спортивный праздник Черноморского флота РФ, посвящённые Дню ВМФ Российской Федерации.

Этот праздник по-настоящему всенародный. Он дорог каждому, кто любит Россию, гордится её героическим прошлым и верит в её великое будущее. Вся история Российского флота - яркий пример беззаветного служения Отечеству всех поколений защитников его морских рубежей.

В городе-герое почти каждая семья так или иначе связана с Черноморским флотом, с его историей, с его нынешними боевыми и трудовыми делами.

С утра после торжественного подъёма Военно-морского флага и флагов расцвечивания Приморский бульвар и берега главной бухты заполнили десятки тысяч севастопольцев и их гостей. Они пришли сюда, чтобы полюбоваться традиционным праздником.

На торжествах были многочисленные делегации шефов, прибывшие из регионов России. Одна из самых представительных - делегация правительства Москвы во главе с заместителем мэра Олегом Толкачёвым. В праздновании приняли участие заместитель министра обороны Российской Федерации генерал армии Николай Макаров, представители руководства Автономной Республики Крым и Севастополя, командования ВМСУ, общественных организаций.

На водной глади бухты застыли в строю боевые корабли. Первым в нём стоит подшефный нашей редакции большой десантный корабль "Ямал". Раньше он обычно участвовал в военно-спортивном празднике в эпизоде высадки морского десанта на необорудованное побережье. А в этот раз удостоен чести - быть первым. В строю находились также сторожевой корабль "Сметливый", большой противолодочный корабль "Керчь". И, конечно же, традиционно парадный строй возглавил флагман ЧФ - гвардейский ракетный крейсер "Москва". На катере их обходит командующий Черноморским флотом РФ адмирал Александр Татаринов. Он поздравляет экипажи боевых кораблей с праздником.

В ответ несётся дружное и громкое матросское "ура!". Затем адмирал поднимается на борт крейсера "Москва" и произносит речь, подчёркнув, что нынешнее поколение моряков-черноморцев достойно встретило свой профессиональный праздник. Комплексная проверка Министерством обороны в июле текущего года показала, что флот движется вперёд, все поставленные задачи решает успешно.

Как всегда, удался военно-спортивный праздник. Его открыли корабли с государственными флагами России и Украины, Военно-морскими флагами Советского Союза и Российской Федерации. Черноморцы показали боевую выучку. Подводный десант высадил на плавучий причал тридцать три богатыря. Прошли артиллерийские стрельбы, ракетный катер отразил воздушное нападение противника. Черноморские водолазы впервые показали разграждение проходов для проведения десантной операции.

Весь воскресный день в Севастополе шли народные гуляния. Вечером на площади Нахимова был дан большой концерт с участием звёзд российской эстрады. А на Приморском бульваре прошли выступления творческих коллективов Черноморского флота и оркестра штаба ЧФ. Праздник закончился артиллерийским салютом и красочным фейерверком.

Григорий Староверов
(“Крымская правда” №135, 31 июля 2007 года)

ДО ЗМІСТУ

Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.

Мы нашли клад!

Кто из нас не мечтал в детстве найти клад? Так вот, недавно осуществилась мечта тысяч детей — неподалеку от Феодо­сии, практически на самой вершине горы Тепе-Оба, среди леса был найден самый настоя­щий клад! Причем не просто клад, а самый крупный из всех найденных на сегодняшний день на территории независимой Украины.

Представьте себе Крымские горы: палящее солнце, крутые подъемы, огромные валуны под ногами, практически не подвергавшийся влиянию человека лес — и ни души вокруг. Представили? Идем дальше: под одним из таких валунов 500 лет мирно поко­ился кувшин, доверху набитый монетами.

Клад был найден после дождя, прошедшего недав­но в Феодосии. Место, где его нашли, сразу привлекло внимание. Груда камней посреди леса чуть ли не просила о том, чтобы ее разобрали, что и начали делать. Почти сразу же на глубине всего 30— 40 см наш­ли сосуд, доверху набитый монетами. Горшок, кстати был разбит. Это связано с тем, что монеты начали кародировать и получился эффект бутылки с водой на морозе — сосуд просто раз­давило.

Сначала в феодосийский Музей денег принесли некоторую часть монет для определения их ценности. Состояние монет натолкнуло директора музея Олещука Александра Романовича на мысль о том, что это — клад. После длительных расспросов данная догадка подтвердилась. А после еще более длительных уго­воров Александру Романо­вичу удалось убедить лю­дей, нашедших клад, подарить его музею.

Сам клад весит более 6 кг. В нем оказалось 10 168 монет из билона (аспров). Это низкодробное серебро, в котором серебра лишь 15 — 20%, основа же его — медь. Так что клад намного более ценен исторически, нежели материально. Во-первых, он дает возможность показать аутентичность денежной системы Османской империи и Крымского ханства, поскольку до этого все исследователи доказывали сугубо обратное. Во-вторых, если раньше и находились такие монеты данного периода, то это был практически прах, на них ничего не было видно. И только потому, что мо­неты находились в кувши­не, они так хорошо сохра­нились. На многих .монетах видно даже клеймо чеканного монетного двора Крыма и указан год чеканки — 1550 от Рождества Христова.

Основу клада составляют монеты периода правления хана Девлет I Герая (годы правления 1551 — 1577). Самые ранние мо­неты — монеты хана Са­хиб Герая (1532 — 1551), а самые поздние, при ко­торых и был закопан клад, — монеты хана Мехмед II Герая (1577— 1584). Поскольку среди монет была найдена также денежная заготовка, то можно пред­положить, что человек,за­копавший клад, имел отношение к монетному дво­ру. Что же побудило весьма состоятельного человека спрятать деньги? Вероятно, в то время Кафа пре­бывала в осаде, город не штурмовали, но в него ни­кого не впускали и не выпускали. Мехмед II Герай попал в немилость к султану и со временем был низвергнут. Более того, именно в этот период живало экономический кризис, и курс аспра упал с 60 аспров за один фло­рин (1583 г.) до 120 аспров за один флорин (1584 г.). И, вероятно, именно нежелание средневекового жителя мириться с таким положением вещей заставило его зарыть в землю целое состояние! Ведь на те деньги, которые найдены в кувшине, можно было купить небольшое хозяйство вместе со скотом и несколькими невольниками.

Что ж, будем надеяться, что еще не все клады в Украине найдены. Но не стоит забывать, что Феодосия и так бесценный клад, и то, что найдено, — всего лишь маленькая его часть.

Евгения МАЗУР, из Феодосии,
Специально для "Правды Украины"
(“Правда Украины” №29, 19-25 июля 2007 года)

В КРЫМУ РАЗБИЛСЯ ЕЩЕ ОДИН ПАССАЖИРСКИЙ АВТОБУС:
ТРИ ЧЕЛОВЕКА ТРАВМИРОВАНЫ

Число жертв автокатастрофы, произошедшей под Алуштой в среду, вчера возросло до семи человек

Спустя менее суток после жуткой автокатастрофы под Алуштой в Крыму произошла еще одна авария с участием пассажирского транспорта. Как сообщили "ФАКТАМ" в пресс-службе УГАИ Крыма, в четверг в 17.15 на автотрассе Симферополь - Николаевка микроавтобус "ГАЗель Рута" столкнулся с автобусом марки БАЗ, стоявшим на обочине. В "ГАЗели" находились

18 пассажиров, в автобусе, к счастью, никого не было. Трое пассажиров микроавтобуса - 50-летний мужчина и две женщины 58-ми

и 47 лет - с ушибами и травмами средней степени тяжести были доставлены в больницы Симферополя. Госавтоинспекция устанавливает причины ДТП.

Вчера утром в реанимации Алуштинской городской больницы от полученных травм скончался седьмой пассажир автобуса, разбившегося у села Изобильное вечером 18 июля. Супруга этого мужчины также стала жертвой ДТП - она скончалась на месте трагедии.

- На сегодня в городской больнице Алушты находятся 25 человек, - сообщил "ФАКТАМ" заместитель министра здравоохранения Крыма Олег Стеблий. - Шестеро из них в тяжелом состоянии, трое - в крайне тяжелом. В том числе и девятилетний мальчик, у которого перелом плеча. Сейчас ему делают операцию - вставляют металлические штыри. Состояние еще одного ребенка, у которого перелом основания черепа, несколько стабилизировалось.

В состоянии средней тяжести находятся 13 пассажиров автобуса. Говорить об их выписке из больницы пока рано. В удовлетворительном состоянии - шестеро пациентов, доставленных с места аварии, но их пока тоже не будем торопиться выписывать - люди должны еще находиться под наблюдением медиков. Амбулаторно получили медицинскую помощь 22 туриста.

Елена ОЗЕРЯН, (Симферополь)
("ФАКТЫ" 21 июля 2007 года)

Жертв Ізобільного — вже семеро
У лікарні помер ще один пасажир, а Мінтранс назвав причини аварії

Учора о 7:15 ранку в реанімації Алуштинської міської лікарні від отриманих травм помер сьомий пасажир автобуса, що розбився на Ялтинській трасі біля села Ізобільне, повідомляє агентство УНІАН. У лікарні зараз 25 людей, троє з яких у важкому cтанi,  ще троє, серед яких  9-річна дитина, — у дуже важкому стані. Стан 13 людей оцінюють як середнього ступеня тяжкості. Шестеро — "в задовільному стані".

Тим часом міністр транспорту та зв'язку Микола Рудьковський доручив припинити видачу дозволів на експлуатацію чеських автобусів "Кароза", один з яких і потрапив у аварію під Ізобільним, до проходження повторного техогляду. Рудьковський пригадав, що два з половиною роки тому на цьому ж місці потрапив у аварію автобус. "Причому їхали на тому ж автобусі "Кароза" чеського виробництва, який має недоліки гальмівної системи", — наголосив міністр.

Міністр Рудьковський оприлюднив також офіційні результати розслідування причини аварії. Мінтранс вважає, що водій автобуса не впорався з керуванням. Крім того, за словами міністра, хоч, за документами, автобус виготовлений 2002 року, спеціалісти встановили, що насправді дата його "народження" — 1992 рік, а двигуна — взагалі 1990. До того ж гірські гальма в автобусі були заварені. Оскільки автобус перевозив 12 дітей, то мав їхати у супроводі машини ДАІ, проте його не було.

Інф. "УМ"
("Україна молода" №130, 21 липня 2007 року)

Смертельний "відпочинок"

Чому на кримських дорогах продовжують гинути люди?

"День" у минулому номері вже писав про те, що автобус із пасажирами з Умані та Полтавської області на трасі Сімферополь — Алушта врізався в бетонну стіну. Сталося це через відмову гальм, і на високій швидкості на спуску автобус не вписався в поворот і правим боком "притерся" до кам'яної захисної стіни, а потім ударився в перешкоду. За інформацією МНС, із 54 пасажирів, які перебували в автобусі, шість загинули на місці, сьомий помер від ран у лікарні, а понад сорок пасажирів отримали травми різного ступеня тяжкості. Саме на цьому ж повороті в грудні 2003 року з тієї ж причини трапилася трагедія з автобусом із шахтарями з Павлограда. Тоді захисної стіни не було, і павлоградський автобус (до речі, тієї ж самої марки, що й нинішнім літом — Karoza) звалився в провалля, загинули 17 осіб. Тепер захисна стіна запобігла падінню автобуса, але смертей уникнути все одно не вдалося. Чому ж так відбувається?

Узбіччя кримських доріг густо заставлені поминальними вінками — так родичі загиблих пасажирів, як правило, увічнюють пам'ять про тих, для кого та чи інша поїздка Кримом стала останньою подорожжю в житті. Вінки висять на деревах, просто стоять на узбіччях, увінчують саморобні обеліски. Багато трас на півострові називають дорогами смерті. Так іменують навіть, здавалося б, нескладні, рівні, як стріла, і цілком "степові" автотраси Сімферополь — Миколаївка та Сімферополь — Євпаторія. Причина проста — ця "рівність" дороги підкуповує багатьох водіїв випробовувати своїх "залізних коней" на максимальну швидкість і видавлювати з них "під 200". А якщо врахувати, що в курортний час курортною ж трасою багато хто з водіїв сідають за кермо в нетверезому стані, то "під 200" на цих ідеально рівних дорогах перетворюється у "вантаж 200". Небезпечні дороги від Сімферополя до Керчі, гірські траси від Феодосії до Судака й від Судака до Алушти, дорога від Алушти до Ялти. Але більш за все, мабуть, заслужила звання "дороги смерті!" траса від Сімферополя до Алушти. Її підступність полягає в тому, що з першого погляду вона здається досить простою та легкою. І то сказати — по ній навіть тролейбуси ходять. Недосвідчений водій швидко розслабляється, втрачає пильність, легко — весь час вгору та вгору! — доїжджає до Ангарського перевалу. Якщо він уважно дивиться на всі боки, то на самій вершині перевалу може помітити напис: "Висота 752 метра над рівнем моря!". "Ого!" — вигукують деякі й навіть не замислюються, що тепер їм із цієї висоти потрібно буде спуститися з гір прямо до моря. Але в тому й справа, що спуск з Ангарського перевалу до Алушти — в чотири рази! — крутіший, ніж підйом від Сімферополя на перевал. По-перше, Сімферополь розташований на висоті 340 — 350 метрів над рівнем моря, тобто усього лише на половині висоти Ангарського спуску до моря; по-друге, дорога з перевалу до Алушти в два рази коротша, ніж підйом на перевал від Сімферополя. Від'їхавши від поста ДАІ, багато водіїв відразу помічають, що дорога йде вниз значно стрімкіше, ніж раніше, однак не всі розуміють, чим це може загрожувати. А ця траса небезпечна, передусім, тим, що гальмівні системи багатьох важких машин — як вантажних із тоннами вантажів, так і автобусів із десятками пасажирів — не витримують постійного гальмування на спуску довжиною в двадцять кілометрів і крутістю в багатьох місцях до 30 градусів. Останнім часом інспектори ДАІ, які постійно чергують на перевалі, інструктують водіїв, що не з Криму, які піднялися на перевал і зібралися ринутися вниз, як це краще робити. Їм кажуть, що на цьому тривалому спуску повинен застосовуватися спеціальний метод гальмування, що там є так звані кишені, або глухі кути уловлювання, в які потрібно "пірнати", якщо машина стає некерованою, і на яких потрібно зупинятися, щоб охолодити гальмівні колодки, що перегрілися.

Потрібно пам'ятати також, що на цьому спуску категорично забороняється переходити на нейтральну передачу й відключати двигун, навпаки — потрібно активно застосовувати гальмування двигуном. Однак не всі це засвоюють із потрібною часткою старанності, багато хто на такому небезпечному спуску починає банально економити бензин...

Ця ділянка дороги біля села Ізобільного, де зазнали аварії вже не один автобус і не одна машина, відрізняється великою крутизною й крутим закругленням, він знаходиться практично на самому кінці спуску до Алушти, і водіям здається, що вже все позаду. У той же час гальма в більшості машин уже сильно нагрілися, у багатьох вище за норму, колодки практично не працюють. Тут же потрібно гальмувати без перерви на спуску довжиною, приблизно, із кілометр, і в самому кінці спуску гальма зазнають критичних навантажень і відмовляють, як правило, на одному й тому самому місці. Тут машина стає некерованою, а на нещастя, у цьому місці по обидва боки дороги знаходяться глибокі ущелини й тут неможливо обладнати "глухі кути уловлювання". Іншого виходу, як притерти машину до захисної стіни й направити на яку- небудь перешкоду, щоб як можна більше пом'якшити удар, і немає. Так що в цій ситуації водій Уманської "Karozа" діяв грамотно, але ось наскільки грамотно він вів машину на всій іншій довжині спуску, і стали причиною відмови гальм його безграмотні дії або ж незадовільний і ненадійний стан гальмівної системи повинна показати технічна експертиза.

Питання зараз в іншому: що потрібно зробити, щоб уникнути схожих випадків у майбутньому, оскільки трагедії на цій ділянці стали вже систематичними?

Потрібно сказати, що з технічного погляду на цій ділянці дороги немає нічого складного. Долати його на технічно справному транспорті й досвідченим водіям не складає труднощів. Це підтверджується й статистикою. Через перевал проходять сотні тисяч автомашин, і тільки деякі з них потрапляють в аварії. Причин, як правило, дві: або несправність машини, або недосвідченість водія. Тому, щоб запобігти біді, говорять у Криму, потрібно пропускати через Ангарський перевал тільки справні машини, якими керують досвідчені водії. В іншому випадку — якщо є сумніви щодо технічного стану гальм або ж автобусом керує шофер, який працює в рівнинній місцевості, не має досвіду водіння на гірських дорогах, — такий транспорт потрібно ще в Сімферополі направляти на Південний берег Криму, особливо в Ялту, не через Ангарський перевал, а через Севастополь, де дорога хоч трохи й довша, але, проте, набагато рівніша й безпечніша для гальм і водіїв. У будь-якому випадку така дорога дозволить мандрівникам крім того, що уникнути небезпеки перетворити свій відпочинок у смертельний захід, так ще й побачити досить незвичайні пейзажі околиць Севастополя й Гераклейського півострова.

Загалом Крим уже втомився від дорожніх аварій. Згідно з міліцейською статистикою за перше півріччя на дорогах півострова загинуло 330 осіб, 587 учасників ДТП отримали поранення різного ступеня тяжкості. Причому смертельний травматизм збільшується. За перше півріччя минулого року в Криму загинуло 294 людини. За весь 2006 рік — 434 людини, і очевидно, що статистика нинішнього року буде значно сумнішою. На першому місці — ДТП за участі пішоходів. За півроку зареєстровано 353 аварії, в яких 65 осіб загинули й 316 травмовані. На другому місці — зіткнення автомобілів, їх трапилося 330. Далі — перевищення швидкості — 311, порушення правил при маневруванні — 232, наїзди на перешкоди — 132, наїзди на велосипедистів — 128, перекидання автомобілів — 108, виїзд на зустрічну смугу руху — 69. Із провини водіїв усього в Криму за півроку трапилося 891 ДТП, в яких загинуло 172 людини, і 1280 отримали травми. Причому з провини п'яних водіїв зареєстровано 70 ДТП, в яких загинуло 13 осіб, 111 — отримали травми.

На місці аварії Уманського автобуса 18 липня працювали 15 бригад "швидкої допомоги". Як повідомив на місці трагедії голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко спільно з головою кримського уряду Віктором Плакидою, керівниками всіх силових структур півострова й профільних міністерств і відомств була проведена робоча нарада. Анатолій Гриценко дав позитивну оцінку діям кримських рятівників, яким довелося надавати потерпілим першу медичну допомогу й на попутках відправляти в лікарню. За словами голови кримського парламенту, у терміновій організації та проведенні рятувальних робіт брали активну участь не тільки бійці МНС. На місці надзвичайної ситуації всю ніч працювали підрозділи Головного управління МВС України в Криму, співробітники СБУ, прокуратури та ДАІ. Невідкладну допомогу на місці аварії та евакуацію постраждалих здійснювали бригади "швидкої допомоги". Відразу ж з місця трагедії голова кримського парламенту поїхав в Алуштинську центральну міську лікарню, куди в екстреному порядку були доставлені всі постраждалі в ДТП. Там Анатолій Гриценко в супроводі міністра охорони здоров'я АРК Сергія Донича побував у відділенні реанімації, куди в найважчому стані після трагедії потрапили сім осіб, у тому числі одна дитина. У зв'язку з автокатастрофою порушена кримінальна справа. Зараз кримська влада робить усе, що все від неї залежить, щоб організувати й надати необхідну медичну допомогу й моральну підтримку тим, хто вижив у цій автокатастрофі. Алуштинська лікарня забезпечена всіма необхідними медикаментами, відповідним обладнанням, донорською кров'ю. Постраждалими займаються висококласні лікарі — травматологи, анестезіологи, хірурги й нейрохірурги, психотерапевти, — підкреслює голова Верховної Ради АРК. Ситуація знаходиться під постійним контролем міністра охорони здоров'я АРК Сергія Донича. Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко дав доручення відповідним службам із метою забезпечення безпеки дорожнього руху посилити контроль над технічним станом і в'їздом в автономію пасажирського автотранспорту з не кримськими номерами.

"Катастрофа, що трапилася, приголомшила кримчан, болем відгукнулася в серцях жителів і гостей півострова. Ми розділяємо безмежне горе рідних і близьких. Для них ця непоправна втрата завжди буде незагойною раною, а пам'ять про тих, що передчасно пішли, залишиться в душах і серцях. Висловлюємо глибоке співчуття рідним і близьким загиблих і щиро співчуваємо всім потерпілим у цій важкій аварії", — говориться в співчутливій заяві, підписаній головами парламенту та уряду автономії.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Алушта — Сімферополь.
("День" №120, 24 липня 2007 року)

В Крым вернулись Остапы Бендеры!

В разгар курортного сезона на полуострове снова стали появляться нелегальные сборщики "бабла"

Остап Бендер, как известно, взимал плату за вход в пятигорский Провал, чтобы тот "не слишком сильно провалился". По его стопам идут и современные махинаторы. Иногда они обосновываются надолго, пока какая-нибудь комиссия не приедет проверить жалобы туристов.

Этим летом подозрительные типы были замечены в урочище Таракташ под Феодосией. А в селе Соколиное Бахчисарайского района неизвестные обманщики содрали с группы туристов по 8 гривен за "осмотр охотничьего дворца графа Юсупова", хотя в нем размещается детский интернат. Посторонним на территорию проникать нельзя, а видимую через забор часть здания можно снимать сколько угодно и совершенно бесплатно!

- Известны случаи жульничества и на объектах заповедно-природного фонда: там встречали "левых" сборщиков, - сообщил "КП" пресс-секретарь Республиканского комитета по лесному и охотничьему хозяйству Крыма Максим Головань. - Поймать таких Остапов Бендеров не просто, поскольку купить униформу сейчас можно где угодно.

Туристам же посоветовать можем следующее: если вам встретятся подозрительные люди, промышляющие на туристическ