Електронний бюлетень"Крим у дзеркалі української преси"№ 32(11.11 - 20.11.2007)За 11.11 - 20.11.2007 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу. З М І С Т:Влада. Суспільство. Політика.Навчально-бойові... пляжі Напруження пристрастей у Криму, що триває вже близько місяця, трохи заспокоїв віце-прем’єр-міністр Олександр Кузьмук, який на нещодавній прес- конференції в Києві заявив, що "будівництво військового полігону на мисі Тарханкут — безперспективне і небезпечне". За його словами, на цьому мисі можна провести навчання і стрільби пересувними береговими ракетними комплексами ВМС, але небезпечно використовувати тактичні ракетні та зенітно-ракетні комплекси. Олександр Кузьмук, у минулому командуючий 32-м корпусом берегової оборони, що базувався у Криму, підкреслив, що для проведення навчальних ракетних стрільб тимчасово залишається полігон на мисі Чауда, а в перспективі такі вчення будуть проводитися на мисі Опук, який є більш безпечним і має умови для проведення стрільб зенітно-ракетними комплексами. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Партия регионов провоцирует Крым Статус Крыма как автономии должен быть упразднен. Такую мысль накануне в эфире телеканала ICTV высказал бывший генпрокурор Украины Святослав Пискун. По его словам, Украина должна ликвидировать Автономную Республику Крым и предоставить полуострову статус обычной области. Олег КРУГОВ Дві мобілізації Ураган, що приніс величезні збитки півострову, і необхідність ліквідації його наслідків — екологічної катастрофи, що спіткала Крим, лише на деякий час пом’якшила гостроту соціальної та політичної ситуації. А буквально напередодні обстановка у Криму, яка з весни зберігала стабільність, але була зруйнована листопадовими конфліктами "будівників" та кримських татар на вулиці Балаклавській і зносом татарських торгових точок на горі Ай-Петрі, стрімко розжарювалася. На центральній площі Сімферополя було розбито наметове містечко. Минулої неділі, незважаючи на дощ та ураганний вітер, тут відбувся загальнокримський мітинг понад тисячі кримських татар, на якому вони вимагали від Президента Віктора Ющенка створити державну комісію з розслідування інциденту, звільнити з посади начальника кримської міліції Анатолія Могильова, звільнити всіх затриманих. Такий самий мітинг заплановано і на наступну неділю. Ялтинський суд, як відомо, ухвалив відносно 23 учасників звинувачувальні рішення. При цьому в лікарні досі перебуває семеро потерпілих, у тому числі троє — у важкому стані. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу за фактом вогнепального поранення в живіт Фікрета Хафізова, з тіла якого хірурги дістали гумову кулю і пиж. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Россия возобновит сооружение дамбы к Косе Тузла Экологическая катастрофа в Керченском проливе, случившаяся на выходных, может порядком добавить напряженности в украинско-российских отношениях. Федеральная служба РФ по надзору в сфере природопользования (Росприроднадзор) заявила, что намерена возобновить возведение дамбы между российским берегом и украинским островом Тузла. Резонансное заявление об этом сделал замглавы Росприроднадзора Олег Митволь. Дмитрий БЕРНИКОВ За сломанный палец 15 лет сломанных судеб 29 августа на набережной с. Морское на многолюдном участке дороги (между рынком и баром "Русич") гражданин Литвы Н., обогнав "Жигули" братьев Джириковых, создал аварийную ситуацию, опасную для жизни прохожих. С трудом избежав наезда на людей, водитель Д. Джириков подал звуковой сигнал, чтобы привлечь внимание нарушителя, на что гражданин Н., высунув в окно автомобиля левую руку, показал средний палец (жест оскорбительный и понятный во многих странах мира) и быстро уехал в направлении г. Судака. Я.Бекиров Народный Союз "Наша Украина" встревожен провокационными действиями крымской милиции против крымскотатарского населения, которые имеют место в последнее время. Вячеслав Кириленко, Умысел власти и непрофессионализм милиции приводят к росту татарофобии в Крыму По уровню уникального цинизма та ситуация, которая сегодня установилась в крымском обществе, не имеет себе равных. Ей есть разве что единственная аналогия - расстрел крымских татар на околице Судака, поднявших в то время восстание против судакско-феодосийской крымской мафии, — во времена президента Мешкова... И есть что-то символическое в том, что оба эти случая состоялись во времена стояния у власти в Крыму пророссийских сил - тогда Мешкова, сегодня крымских адептов Партии регионов. Сергей ТАРАТУТА, аналитик КНЦПДЖ. Татары в Симферополе протестовали против милицейского произвола На митинг перед крымским Совмином вчера пришли более 6 тысяч человек. Наталья ДРЕМОВА Крымские татары наедине с судьбой Мнение Прошло 16 лет с того дня, как советская власть, после длительной ее осады, разрешила наконец крымским татарам вернуться на родину, в Крым. Несмотря на отчаянное сопротивление тогдашних властей, более 200 тысяч коренных жителей этого края, проявляя инициативу и настойчивость, смелость и решительность, застолбили за собой земельные массивы, на которых к сегодняшнему дню выросло 300 новых поселков. Что изменилось в судьбе крымских татар после развала Советского Союза? Вспомним, как люди не могли достроить свои дома, потому что деньги за проданное в Узбекистане имущество заморозили в сберегательных банках, а то, что осталось на руках, съела инфляция. Люди не могли найти работу и буквально голодали. На самострое в Каменке, где я живу, в те годы десятки детей не могли ходить в школу, потому что у них не было обуви. Но народ прошел и через это нелегкое испытание. Прошел в силу своей генетической живучести, прошел без какой-либо эффективной помощи извне. Я предлагаю читателям вместе проанализировать наше положение и обсудить дальнейшие пути борьбы за свои права. В этой статье читатель найдет, возможно, какие-то крамольные мысли, с чем-то будет не согласен, но широкое обсуждение позволит найти ту золотую середину, которая устроит нас всех и позволит решить многие наши проблемы. (“Голос Крыма” №47, 16 ноября 2007 года) Фонтани ханського палацу, як і сотні років тому, весело дзвенять струменями води. З розташованих у горах каптажів вода безперебійно надходить старовинними водоводами. Олег ЛИСТОПАД Лист із мітингу Близько двох тисяч кримських татар (за підрахунками міліції — 1300 осіб) минулої неділі зібралися на центральній площі Сімферополя на мітинг протесту проти "дискримінаційної політики властей Криму і беззаконня міліції". Василь ДРАГОЛЮК, Крим Земельне питанняГора Ай-Петрі наді мною в тумані шашки димової... Перший сніг на плато Ай-Петрі тепер брудний. Бульдозери зачистили сліди побоїща. У Лівадійській лікарні — четверо постраждалих, один із них — із вогнепальним пораненням. Ще трьох перевели до Бахчисарайської лікарні. 18 репатріантів на чолі з головою Бахчисарайського меджлісу дістали адмінарешт від трьох до тринадцяти діб за опір міліції. Такі результати примусового виконання рішення Господарського суду АРК про усунення перешкод Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику в користуванні ділянкою, створеною приватним підприємцем Е.Мустафаєвим. Для забезпечення примусового виконання рішення суду були задіяні: 950 бійців спецпідрозділу "Беркут" і внутрішніх військ, снайпери, три БТРи. На плато було піднято важку техніку — екскаватори, КамАЗи, навантажувачі. Керівництво операцією на місці здійснювали заступник начальника головкому МВС В.Давидов і начальник УДВС Криму В.Пархомчук. Під час виконання завдання були застосовані спецзасоби. Валентина САМАР (Крим) После столкновений на Балаклавской в Симферополе и особенно после сноса торговых точек бахчисарайских татар на горе Ай-Петри ситуация в Крыму развивается по всем канонам конфликтного жанра. По мнению многих экспертов, обострение конфликтов в Крыму вокруг крымскотатарских самозахватов не явлется случайным. Нагнетание ситуации в этом взрывоопасном регионе выгодно тем политикам в Киеве, которые в условиях отсутствия законодательной власти и нового правительства желают выступить в роли стабилизатора и миротворца, а затем сформировать выгодную им конфигурацию большинства в парламенте и коалиционного правительства. Николай СЕМЕНА, (Симферополь) Чтобы законным путём решить проблему самовольных захватов земли, нужно в первую очередь определить её владельцев. Для этого как минимум в населённых пунктах должны быть приняты генеральные планы застройки. Там же, где генпланов не существует, стихийное жилищное строительство приводит к полному хаосу. Наталия Юрьева Прокуратура опротестовала решения поссовета Симферопольская межрайонная природоохранная прокуратура внесла девять протестов на решения Партенитского поселкового Совета о выделении в общей сложности более двадцати шести гектаров земли. Диана СКЛЯРЕНКО В СВОЇЙ ХАТІ - СВОЯ ПРАВДА? Сьогодні лише під Судаком самочинно захоплено 211 га земель, які розбиті на 1400 ділянок, із них 1270 швидко забудовуються різними спорудами, а на 85 почато капітальне будівництво. Віктор ХОМЕНКО Как Совет министров АРК совершенствует работу в сфере земельных отношений События на ул. Балаклавской в г. Симферополе и плато Ай-Петри все же вынудили правительство Крыма отреагировать на земельную проблему. 9 ноября состоялось заседание СМ АРК, первым вопросом повестки дня которого было: "О реализации государственной политики в сфере рационального использования и охраны земель в АРК". Лейля АЛЯДИНОВА ЗЕМЕЛЬНИЙ КОНФЛІКТ ТА МІЖЕТНІЧНЕ ПРОТИСТОЯННЯ В КРИМУ Події, що розгортаються в АР Крим навколо знесення будівель кримських татар, укотре актуалізують питання щодо адекватності дій усіх владних інституцій. Ці події яскраво демонструють, що місцева кримська влада не повною мірою усвідомлює всі можливі наслідки спроб розв’язання бізнес-питань у силовий спосіб та нехтування етнічним чинником. Отож ці дії влади можуть стати для АР Крим міною вповільненої дії, закладеною під стабільність суспільно-політичної ситуації. А якщо належне розуміння є, проте все ж таки ті "заходи вживаються", - це, як мінімум, є недалекоглядним та небезпечним. (“Кримська Світлиця” №46, 16 листопада 2007 року) "САМОЗАХОПЛЕННЯ" ...ВЛАСНОГО ЖИТЛА Цю садибу придбала ще Іннина бабуся в 1954 році. Хата, "врем’янка" та 7 соток землі під садом і городом. Тут маленькі Інночкині ніжки знали на дотик кожну травинку, кожний камінець. Після повернення її з батьками із далекого Сахаліну (татко - військовий), провела Інна своє дитинство саме в цій хаті. І не цуралася ніякої роботи, дбаючи про ранні врожаї овочів та фруктів. Дарма, що вивчилась на лікаря-хірурга, а тепер вже і очолює одне з відділень поліклініки - у себе на "фазенді" вона звичайна жінка, закохана в землю, і земля відповідає їй тим же самим. (“Кримська Світлиця” №46, 16 листопада 2007 року) Самозахваты грозят удержать самообороной Около трёх тысяч татар, организованных меджлисом, в воскресенье митинговали на площади Ленина в Симферополе. Требовали, как всегда, землю и восстановление крымскотатарской государственности. Ещё обращались к президенту с просьбой защитить их от "беспредела" правоохранителей. Кирилл ЖЕЛЕЗНОВ Информационные сообщения о реальных или предполагаемых инвестициях в рекреационно-курортную сферу Крыма обычно сопровождаются скандалами, протестами прокуратуры, рейдерскими захватами и прочим "негативом". Слово "землеотвод" влечёт за собой ассоциативный ряд: "дерибан", "самозахват" и т. д. Непрозрачный процесс распределения земли и приватизации имущества в автономии порождает ворох уголовных дел: только в этом году их открыто около двух десятков, ещё четыреста пятьдесят решений о землеотводах депутаты и чиновники отменили сами по протестам прокуратуры, не дожидаясь решений судов. Елена КОРОТКО СевастопольНЕ ТОДІ, НЕ ТАК, НЕ З ТОГО БОКУ... У Севастополі визріває черговий скандал з приводу встановлення пам’ятника російській імператриці Катерині II. Десять українських громадських організацій звернулися листом до Президента України з вимогою втрутитися в ситуацію. Та замість скасування юридичним шляхом небезпечного рішення Севастопольської міськради держадміністрація намагається виховувати підписантів листа. А тим часом скульптор С. Чиж закінчує "ваять" триметрову статую одіозної самодержиці. Пам’ятника Катерині II до останнього часу не було й у самій Росії... Зате у нас вона стоятиме на вулиці Леніна напроти штабу Чорноморського флоту. Лідія СТЕПКО Севастополь завдяки збігу багатьох обставин (історія, географічне положення, клімат, інтелектуальний, промисловий, транспортний ресурс, розвинена інфраструктура, велика кількість визначних пам’яток, одна з найзахищеніших від штормів бухт у світі тощо) має вигідніші передумови для швидкого економічного розвитку, ніж Крим і навіть його Південне узбережжя. Проте незважаючи нанеодноразові спроби зробити економічний прорив, Севастополь нестав "чорноморським Сінгапуром". Упевнений, поки що не став... Сергій КУНІЦИН, Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.В Черном море танкер с мазутом развалился на части Из-за непогоды в Крыму потерпели бедствие три корабля. Возможна экологическая катастрофа. Алексей ГВОЗДИК Сокрушительный удар стихии Все безрадостные прогнозы гидрометеоцентров оправдались в ночь на минувшее воскресенье: в Крыму начался ураган, какого местные жители не видели уже многие годы. Шквальный ветер, скорость которого достигала 33-35 метров в секунду, с корнем выворачивал деревья и рекламные щиты, с крыш домов летели куски шифера, в окнах разбивались стёкла... Во многих населённых пунктах полуострова вырубилось электричество и была прекращена подача воды. Шторм на Чёрном море достиг отметки в шесть-семь баллов, появились сообщения о терпящих бедствие судах... Диана СКЛЯРЕНКО "Нам сказали не обращать внимания на шторм..." Из-за стихии 3 матроса погибли, 20 пропали без вести. Наталья ДРЕМОВА У Криму падали дерева... Василь ДРАГОЛЮК, Наталя РОТАЙ Злий циклон Два дні над півднем України лютував південно-західний вітер, швидкість якого над Кримом, наприклад, сягнула 30—40 метрів на секунду, а над морем — до 50 метрів. Він угамувався тільки під вечір у неділю. Хвилі заввишки до 6 метрів билися об кримське узбережжя, яке виходить далеко на середину Чорного моря, від Чорноморського і Севастополя до Феодосії та Керчі. З ночі на понеділок на Азовському і Чорному морях розпочалися рятувальні роботи. У Крим прилетів міністр із надзвичайних ситуацій України Нестір Шуфрич, який координує роботи української служби з російськими рятівниками. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Уночі 10 листопада на Кримському півострові стався буревій, який заподіяв багато біди. Поламані дерева, обірвані електричні дроти і навіть потоплені кораблі — все це далеко не повна картина стихійного лиха, про яке, до речі, ГУ МНС України в Криму попереджало мешканців автономії вчасно. Олександр КУЛИК, Українська сторона досі не може з’ясувати, наскільки великої шкоди нашій екології завдав розлив нафтопродукту в Керченській протоці. З одного боку, вилив значний. За інформацією Головного управління МНС України в АР Крим, учора, починаючи з сьомої ранку, 62 співробітники МНС, прикордонної служби та Керченського порту збирали мазут, викинутий хвилею на узбережжя Тузли. Наталя РОТАЙ Ученые выясняют, грозит ли России и Украине экологическая катастрофа. Из разломанных штормом кораблей в Керченском проливе вылились тонны нефти и мазута. Подготовили Антон СЕНЧЕНКО, Денис СИМОНЕНКО, В Україні головний удар після аварії танкера 11 листопада припав на острів Тузла. Там забруднено мазутом майже шість кілометрів узбережжя. Масні плями сягають на 300 метрів углиб острова. Наталя РОТАЙ В дежурную часть управления МВД Украины в Севастополе позвонил мужчина и сообщил, что обнаружил труп неизвестного. Диана СКЛЯРЕНКО Последствия урагана 11 ноября расхлёбывают на воде и на суше, в городах и деревнях автономии. Специальные службы ищут пропавших, очищают море от нефти, а города - от упавших деревьев, экологи и власти подсчитывают ущерб, депутаты призывают крымчан выйти на субботник. Ирина КОВАЛЁВА Убила сына за плохое поведение В Крыму женщина убила пятилетнего сына, сообщил департамент общественных связей МВД Украины. Диана Скляренко Про шторм, який розбурхався минулої неділі біля узбережжя Криму, екіпажі всіх кораблів чорноморської акваторії повідомляли завчасно, але не всі прислухалися до попередження, а коли стихія "розходилася на повну", українські морські служби і рятувальники зробили все, що було в їхніх силах, аби врятувати людей і судна. Так підсумував основну подію цього тижня міністр транспорту Микола Рудьковський. "Рекомендації капітана Керченського порту були правильні: відійти через протоку в Азовське море. Частина кораблів виконала її, а частина відійшла в море", — повідомив міністр. Олег СНІГУР Із понад десятка кораблів, переважно старих "посудин" класу "ріка–море", яких минулої неділі так чи інакше "покарав" шторм у Керченській протоці й Чорному морі, був єдиний із жовто–блакитним прапором на щоглі. Приписаний до Маріуполя суховантаж "Віра Волошина", взявши на борт у румунській Констанці дорожньо–будівельну техніку відомої німецької фірми "Магірус", ішов курсом на грузинський порт Поті. Фактично на півдорозі, поблизу заповідного кримського мису Меганом, його і застала негода. Василь ДРАГОЛЮК Точка, запятая или многоточие в алуштинской "робинзонаде"? События вокруг сноса развлекательного комплекса "Робинзон" в Алуште продолжают развиваться. На пресс-конференции, которую дали по этому поводу городской голова Алушты Владимир Щербина, начальник юридического управления исполкома Алуштинского горсовета Лариса Васильева, председатель крымского союза "Антизахват" Сергей Веселовский, были обозначены некоторые моменты противостояния алуштинцев и республиканской прокуратуры. Наталья АСТАХОВА Про судноплавство в Керченській протоці Міністерство транспорту та зв'язку України подало уряду пропозиції щодо подальшого розвитку судноплавства в районі Керченської протоки. Для запобігання в майбутньому катастрофічним ситуаціям міністерство пропонує насамперед прийняти єдині Правила плавання суден Керченською протокою, Керч-Єнікальським каналом та підхідними до цього каналами. Також внесено пропозицію про необхідність укладення угоди між урядами України та Росії про співробітництво з використання радіочастот морської рухомої служби у прикордонних районах басейну Азовського моря і Керченської протоки. Ще одна пропозиція стосується укладення міждержавної угоди про обмеження судноплавання Керченською протокою для неконвеційних суден. ("Урядовий кур'єр" №216, 17 листопада 2007 року) Лечебные грязи здравницы Саки смоет волной? Последствия воскресного шторма в Крыму могут стать намного плачевнее, если МЧС в Крыму срочно не начнет что-нибудь предпринимать. Оказывается, над уникальным грязевым курортом, расположенным в городе Саки, нависла угроза уничтожения: 9-километровую разделительную дамбу на озере Сасык-Сиваш может в любой момент прорвать. И тогда территория, объявленная Верховной Радой курортом государственного значения, превратится в пустыню. Дмитрий БЕРНИКОВ В Черном и Азовском морях бушует шторм, гибнут люди, птицы и терпят крушение корабли Владимир БРЫЗГУНОВ Після шторму Екологічна та транспортна катастрофа в Керченській протоці висвітила цілий ряд проблем як внутрішньоукраїнського, так і міжнародного характеру. За бадьорими рапортами міністрів Шуфрича та Рудьковського переховуються причини, які призвели до тих важких наслідків, які ми спостерігали протягом декількох останніх днів. Розлиття дизельного палива та мазуту викликало певні ускладнення на міждержавному рівні, які хоч і не переросли на конфронтацію подібно до тієї, яка була 2003 р., проте ясно показали, що проблема Азовського моря та Керченської протоки залишається бризантною і спроможна в майбутньому викликати гострий конфлікт із Росією. Поки що ж українська влада відбувається похвалами на адресу українських рятувальників, які дійсно діяли професіонально. Проте героїчне подолання труднощів не повинне затуманювати причини, через які ці проблеми виникли. Шторми та урагани були й будуть, але це не означає, що судна повинні тонути і розколюватися, а в море виливатися нафтопродукти. Юрій РАЙХЕЛЬ Хто на дні, хто в темі, а хто має зиск... Такої масової корабельної аварії на Чорному морі не пригадує ніхто — порівнювати ні з чим, хіба з часами війни. Минулої неділі за один день у Керченській протоці зазнали аварії шість російських суден. Сила вітру в протоці перевищувала 30 метрів на секунду, висота хвиль сягала чотирьох-п’яти метрів. У південній частині Керченської протоки скупчилося близько сотні суден. Валентина САМАР (Крим) На узбережжі Керченського півострова працюють загони рятувальників, військових, навіть студентів із Росії та України. Вони намагаються зібрати майже 2 тис. тонн мазуту, що потрапив у воду зпереламаного танкера, всеузбережжя покрите тушками мертвих і вмираючих птахів, викинутої на берег риби, а в деяких місцях — і вражених мазутом дельфінів. За підрахунками екологів, загинуло понад 30 тис. птахів, десятки тонн риби. Водолази обстежують затонулі судна й оцінюють можливості підйому вантажу — кількох тисяч тонн сірки, що знаходиться в їхніх трюмах. Такі підсумки "прогулянки" над Азовсько-Чорноморським регіоном Балканського циклону, який 11 і 12 листопада 2007 року спричинив шторм у 7—8 балів. Швидкість вітру над морем досягала 40 метрів за секунду, вінгнав на берег і на переобтяжені танкери хвилі заввишки до 6 метрів. На думку експертів, ураган такої сили цілком порівнюваний із силою американської "Катрін". Окрім того, в Чорному морі нічого подібного не було як мінімум років 50—70. Урезультаті чотири танкери йсухогрузи потонули в районі Керченської протоки, де під час шторму скупчилося до 150 річкових і морських суден, одне судно пішло на дно в районі Севастополя. Фактично повністю загинули екіпажі двох суден, решта частково врятувалися. Микола СЕМЕНА, (Сімферополь) ДО ЗМІСТУВлада. Суспільство. Політика.Навчально-бойові... пляжі Напруження пристрастей у Криму, що триває вже близько місяця, трохи заспокоїв віце-прем’єр-міністр Олександр Кузьмук, який на нещодавній прес- конференції в Києві заявив, що "будівництво військового полігону на мисі Тарханкут — безперспективне і небезпечне". За його словами, на цьому мисі можна провести навчання і стрільби пересувними береговими ракетними комплексами ВМС, але небезпечно використовувати тактичні ракетні та зенітно-ракетні комплекси. Олександр Кузьмук, у минулому командуючий 32-м корпусом берегової оборони, що базувався у Криму, підкреслив, що для проведення навчальних ракетних стрільб тимчасово залишається полігон на мисі Чауда, а в перспективі такі вчення будуть проводитися на мисі Опук, який є більш безпечним і має умови для проведення стрільб зенітно-ракетними комплексами. БАГАТИЙ ТАРХАНКУТ Тарханкут — це регіон із м’яким, своєрідним кліматом, морськими і степовими просторами, унікальними піщаними пляжами та багатим історичним минулим. У античні часи район був щільно заселений скіфами і давніми греками, тому тут завжди працюють археологічні експедиції, знахідками не обділені й підводні археологи. Особливі кліматичні умови дозволяють відпочивальникам починати тут літній сезон у другій половині травня, а закінчувати — у жовтні... А розбурхало громадську думку в Криму повідомлення про те, що Україна підписала угоду про розробку Прикерченської ділянки шельфу Чорного моря з американською компанією "Vanco International Ltd". Ще у квітні 2006 року Кабінет Міністрів затвердив підсумки конкурсу на розробку Прикерченської ділянки, в якому перемогла компанія "Vanco International". "Vanco" підписала контракт на використання бурильної установки компанії "Atwood Oceanics Pacific Ltd" для робіт на Прикерченській ділянці в період із серпня 2007 по січень 2008 року включно. Але тільки тепер договір про спільну роботу і розподіл продукції завізували віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв і президент "Vanco" Джин Ван Дайк. У конкурсі взяли участь 17 компаній із семи країн світу. Від укладеної на 30 років угоди Україна чекає інвестицій більш ніж на 15 млрд. доларів США для геологічного вивчення і видобутку понад 200 мільйонів тонн вуглеводнів. Планується, що реалізація проекту забезпечить понад 200 млрд. грн. додаткових надходжень до бюджету і створення декількох тисяч нових робочих місць. Ресурси родовища, яке є предметом угоди, оцінюються у 10,8 млрд. кубометрів. Ділянка площею 12,96 тис. кв. км розташована в економічній зоні України на відстані 13 км від берегової лінії Керченського півострова. Успішна реалізація проекту на Прикерченській ділянці надр може сформувати реальне альтернативне джерело імпортним поставкам нафти та газу в Україну, сприяти енергетичній незалежності держави. Угода, як повідомляли інформаційні агенції, передбачає спрямування 70% видобутих вуглеводів на повернення інвестицій. 30%, що залишилися, будуть розділені в співвідношенні 30% на 70% на користь американської компанії. Компанія збирається почати буріння на цій ділянці на початку 2008 року. Для проведення сейсморозвідки "Vanco" знадобиться приблизно два місяці. ... А ПО СУСІДСТВУ — СТРІЛЯЮТЬ Розказую про це так докладно тому, щоб читачу було зрозуміло, як цей зовні цілком успішний процес натрапив на складну перешкоду. Виявляється, що через рік після тендеру з’ясувалося, що нафтогазоносна ділянка межує з районом стрільб одного з полігонів у Криму між Феодосією та Керчю, де він був розташований іще з радянських часів. Саме одного з тих, з якого, якщо вірити загальноприйнятій версії, і був збитий ізраїльський літак ракетою ще в той час, коли Олександр Кузьмук був міністром оборони України і особисто керував стрільбами. Крім того, за словами міністра палива та енергетики Юрія Бойка, Міноборони України виявило на шельфі мінні поля часів Великої Вітчизняної війни. Тому було заявлено, що Міноборони України планує перемістити ракетний полігон з-під Феодосії на інший кінець півострова — на мис Тарханкут, між Євпаторією та селищем Чорноморським. Відповідна постанова Кабінету Міністрів датована 20 червням цього року. У зв’язку з цим оборонне відомство надіслало листа голові кримського уряду Вікторові Плакиді з проханням надати дозвільні документи Державному агентству земельних ресурсів для виділення земельної ділянки площею 480 гектарів під полігон на мисі Тарханкут. Треба сказати, що мис Тарханкут — це територія на північ від озера Донузлав, звідки декілька років тому вивезли військову базу. Цю територію надано тепер у розпорядження цивільної влади. Екологи відразу ж запропонували створити тут національний парк. На його освоєння претендує дуже багато структур. Проти розміщення полігону на Тарханкуті виступила влада Чорноморського району, екологи та громадськість. Екологи заявляють, що зі створенням полігону ракетні стрільби будуть проводитися в безпосередній близькості від Євпаторії, яка намагається отримати статус цілорічного курорту та дитячої здравниці. Крім того, протягом декількох років громадські організації та місцева влада наполягають на створенні Національного природного парку "Тарханкутський". "Наслідки забруднення курортних зон, населених пунктів, сільськогосподарських угідь, акваторій Чорного моря можуть бути так само непередбачуваними, як напрямок і сила вітрів, характерних для цієї місцевості. У разі впровадження в дію ракетного полігону така кліматична особливість лише розширить кордони забрудненої території", — заявляли організатори акції. Свої підписи проти розміщення ракетного полігону на мисі Тарханкут поставили жителі не тільки Криму, а й завдяки інтернету і Києва, Львова, Харкова, Москви, Кишинева, Ташкента, а також відомий мандрівник Федір Конюхів. У жовтні противники розміщення ракетного полігону на мисі Тарханкут провели акцію з очищення прибережної території від сміття. Як повідомив журналістам голова Оленівської сільради Юрій Щелок, на акцію зібралося близько 100 чоловік. "Люди пішли під воду, пройшли морем і прибрали залишки сміття, яке нам залишилося від літа. Але якщо там буде полігон, про сміття вже говорити не доведеться", — переконаний сільський голова. Він підкреслив, що противники розміщення військового полігону своє первинне завдання вбачають у тому, щоб "прокричати голосніше". "Позиція така — звернутися в усі офіційні органи. Головна проблема — прокричати, щоб Кабінет Міністрів не підписав який-небудь цікавий папір. Потім ми будемо працювати з новим складом і Верховної Ради, і Кабміну, оскільки зараз незрозуміла реакція офіційної влади. Ми готові зібрати людей, перекрити дороги, але поки немає офіційної реакції влади, не має сенсу це робити. І на Чауді (нинішнє розташування ракетного стрільбища у Східному Криму) не повинно бути ракетного полігону. Якщо там почнуть видобувати нафту, нехай половину відсотка виплачують і проводять стрільбища на російських полігонах", — підсумовує сільський голова. За словами Юрія Щелока, спочатку Кабмін планував перенести на Тарханкут не тільки ракетний полігон, а й Багеровський радіоактивний могильник. "Коли ми отримали першу інформацію з Кабміну, вона була комплексною — і про полігон, і про могильник. Прибрати одне і залишити друге було б нелогічним. Але тоді виникне питання з приводу перевезення радіоактивних відходів територією всього Криму. Повинна бути якась реакція і від МНС з цього приводу", — вважає Юрій Щелок. НАФТОВА ПРОПАГАНДА Паралельно у Криму активно розгорілися дві пропагандистські кампанії. Нафтовики доводили, наскільки корисним для України може бути розробка і видобуток нафти на чорноморському шельфі, а екологи і громадськість зі свого боку — про те, наскільки небезпечним може бути для Криму перенесення військового полігону зі сходу півострова на його захід, як і про те, наскільки видобуток нафти несумісний із курортом. Міністр оборони України Анатолій Гриценко в одному з інтерв’ю зазначив, що оборонне відомство не ініціювало перенесення військового полігону "Чауда", який розташований біля Феодосії, на мисі Тарханкут. "Коли урядами приймалося рішення про надання в розробку шельфу Чорноморського узбережжя, на кожному з цих етапів Генеральний штаб і Міністерство оборони висловлювали свої застереження, щоб у цю зону не потрапив полігон, який ми зараз використовуємо", — підкреслив він. У свою чергу Верховна Рада Криму ухвалила рішення про розробку комплексного плану розвитку Східного Криму, і, за задумами проектантів і екологів, регіон буде розвиватися як промислово-транспортний і курортний. За даними Кримської республіканської асоціації "Екологія і світ", Рескомприроди розглядає пропозиції кримських учених про відведення території Тарханкуту під національний природний парк. Внаслідок цього депутати Оленівського й Окунівського сільських рад автономії на своїх позачергових сесіях ухвалили рішення не допустити створення військового полігону на Тарханкуті. Деякі кримські аналітики вже неодноразово запитують себе — чи не є активні протестні дії екологів лише акціями проти України, які інспіровані проросійськими силами для стримування розвитку Криму в той час, коли Росія всі свої прилеглі території та їхню інфраструктуру активно розвиває, не піклуючись про ту шкоду, яку вона може завдати природі, зокрема Криму, який розташований поряд. Так, на вимогу екологів на початку 90-х років минулого сторіччя припинено будівництво та розкрадено обладнання Кримської атомної станції, яка побудована на 80%, і якби вона була завершена і дісталася Україні, то наша країна сьогодні не була б у такому жорсткому енергетичному цейтноті. Вже останніми роками на вимогу екологів Президент Ющенко відзначив проектування могутнього контейнерного — отже, практично екологічно безпечного! — порту на Донузлаві, хоча Росія на Кубані будує декілька портів, зокрема термінал для транспортування аміаку та інших небезпечних хімічних речовин на мисі Залізний Ріг, шкідливий екологічний вплив якого згідно з розою вітрів буде поширюватися і на Крим. Припинено і проектування порту на озері Тобечик під Керчю. У зв’язку з цим багато експертів заявляють, що Україна вже безнадійно програла Росії транспортне змагання на Чорному морі. Аналогічна ситуація і з видобутком нафти на чорноморському шельфі. Як відомо, Росія сама була не проти укласти про це контракт з Україною, однак тендер виграли американці, яких росіяни не люблять, а тому протести екологів проти перенесення полігону з мису Чауда, хоч як крути, — це щаслива для росіян можливість якщо не зірвати, то затягнути початок видобутку Україною нафти в Чорному морі, а значить, продовжити або закріпити нашу залежність від російських постачальників енергоносіїв. ЧОРНЕ МОРЕ ЗАДИХАЄТЬСЯ Екологи виступили і проти видобутку нафти в Чорному морі. Голова Кримської республіканської асоціації "Екологія і світ", голова Кримської академії наук Віктор Тарасенко заявив: "На жаль, навіть наявність високих технологій у високорозвинених країнах не уберігає їхні рекреаційні ресурси. Там, де працює нафтокомплекс, люди не хочуть відпочивати. Хай то буде Поволжя, Баку, Емірати", — відзначає Віктор Тарасенко. За його словами, екосистема Чорного моря перебуває в такому критичному стані, що будь-які додаткові промислові виливання, позаштатні ситуації під час розвідки та видобутку нафти можуть значним чином змінити ситуацію на гірше. На його думку, перш ніж розвивати видобуток енергоносіїв, необхідно зважити все "за" і "проти", особливо "з урахуванням того, що у нас є проблема колосального забруднення, сірководневі процеси, величезний стік з Європи через Дунай і Дніпро — і все це в цьому маленькому, закритому морі, що повільно відновлюється". Він розповів, що на знімках із космосу діючих веж в Азовському морі видно величезні ареали забруднення, які фіксуються навколо районів газовидобутку. "Продуктивність басейну на порядок впала за останні 15 років, під загрозою азовські дельфіни, реліктом став тюлень-чернець, — це тривожні симптоми того, що ми мислимо у неправильному напрямі. Необхідно зберігати екосистему, природу, розвивати альтернативну енергетику, підтримувати біологічну різноманітність", — заявляє еколог. У Міжнародний день захисту Чорного моря зелені партії й політичні рухи країн Чорноморського регіону зробили заяву, в якій серед низки основних загроз називають забруднення моря неочищеними стічними водами, азотом, надмірний риболовецький промисел і корупцію державних службовців. Під заявою свої підписи поставили лідери зелених партій й політрухів України, Росії, Молдови, Грузії, Болгарії, Румунії й Туреччини. За даними Віктора Тарасенка, в цьому році Україна головує відразу в двох міжнародних Чорноморських організаціях — в Комісії із захисту Чорного моря від забруднення, який є керівним органом Бухарестської конвенції, й в Організації Чорноморського eкономічного cпівробітництва. У Мінприроди України вважають, що це не тільки підтверджує "позитивний міжнародний імідж України і високе довір’я світової спільноти до нашої країни, а й свідчить про її активну позицією в процесах формування регіональної природоохоронної політики відносно Чорного моря". Кримські екологи вважають, що десятиріччя дії Стратегічного плану дій із захисту Чорного моря не принесло відчутних результатів. У порівнянні з попередніми трьома десятиріччями життєздатність Чорного моря істотно погіршилася. Через перевищений вміст нафтопродуктів у водах Чорного моря близько 160 видів фауни, які в ньому мешкають, перебувають на межі вимирання. За даними першої виданої "Морської Червоної книги" і результатам дослідження забруднення водоймищ нафтопродуктами, в карті небезпечних регіонів Чорне море посідає одне з перших місць за кількістю відходів... Схоже, що Україна з усіх цих трьох питань — розміщення полігонів, видобутку газу та нафти в Чорному і Азовському морях, розвитку курорту — потрапила в досить складну ситуацію. Шукати відповідь на ці питання повинні фахівці, виходячи із загальнонаціональних інтересів із урахуванням досвіду сусідніх країн: якщо ми відстали в одному, це не означає, що треба здавати позиції в усьому. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Партия регионов провоцирует Крым Статус Крыма как автономии должен быть упразднен. Такую мысль накануне в эфире телеканала ICTV высказал бывший генпрокурор Украины Святослав Пискун. По его словам, Украина должна ликвидировать Автономную Республику Крым и предоставить полуострову статус обычной области. "Я за то, чтобы Крым был обычной областью, чтобы там не было -"царьков местных", чтобы не было еще одной иерархии бюрократии крымской. То есть для того, чтобы там не было руководителей больших в автономии", - сказал Пискун, комментируя скандал вокруг операции правоохранителей по ликвидации незаконных захватов земли крымскими татарами на плато Ай-Петри. К слову, данное мнение "регионала" назвать оригинальным трудно. Но ситуация, если рассматривать ее с точки зрения парламентских выборов в Украине, складывается любопытная. Перед выборами ПР не рисковала делать подобные заявления, побоявшись потерять электоральную часть, поддерживающую идею автономии полуострова. Сейчас ситуация изменилась. Мало того. "Регионалам" сегодня выгодна провокационность подобного заявления. Во-первых, вопрос демократической коалиции решен, и бело-синие теряют власть в стране. Соответственно, они не отвечают за возможные последствия в ближайшем будущем. Во-вторых, подобными высказываниями политики лишний раз дают повод разнообразным пророссийским силам поднимать бучу и протесты по поводу "очередных притеснений" прав крымчан. К тому же, по странному совпадению с предстоящими выборами в России, именно сейчас в некоторых странах бывшего Союза наблюдается эскалация определенных проблемных вопросов. В частности, в Грузии - митинги оппозиции и досрочные выборы, в Украине - провокация на Говерле, избиение крымских татар спецназом и очередные спекуляции на газовом рынке страны... Олег КРУГОВ Дві мобілізації Ураган, що приніс величезні збитки півострову, і необхідність ліквідації його наслідків — екологічної катастрофи, що спіткала Крим, лише на деякий час пом’якшила гостроту соціальної та політичної ситуації. А буквально напередодні обстановка у Криму, яка з весни зберігала стабільність, але була зруйнована листопадовими конфліктами "будівників" та кримських татар на вулиці Балаклавській і зносом татарських торгових точок на горі Ай-Петрі, стрімко розжарювалася. На центральній площі Сімферополя було розбито наметове містечко. Минулої неділі, незважаючи на дощ та ураганний вітер, тут відбувся загальнокримський мітинг понад тисячі кримських татар, на якому вони вимагали від Президента Віктора Ющенка створити державну комісію з розслідування інциденту, звільнити з посади начальника кримської міліції Анатолія Могильова, звільнити всіх затриманих. Такий самий мітинг заплановано і на наступну неділю. Ялтинський суд, як відомо, ухвалив відносно 23 учасників звинувачувальні рішення. При цьому в лікарні досі перебуває семеро потерпілих, у тому числі троє — у важкому стані. Прокуратура Криму порушила кримінальну справу за фактом вогнепального поранення в живіт Фікрета Хафізова, з тіла якого хірурги дістали гумову кулю і пиж. Тим часом у п’ятницю за дорученням Кабінету Міністрів України ситуацію з "реалізацією державної політики у сфері раціонального використання й охорони земель" обговорено на засіданні Ради міністрів Криму. Уряд Криму ухвалив рішення, у якому "дії працівників правоохоронних органів" визнано "необхідними і доцільними". У первинному варіанті стояло слово "правомірними", але прокурор автономії Віктор Шемчук і перший віце-голова Радміну Азіз Абдуллаєв запропонували не квапитися і дочекатися підсумків розслідування держкомісії, яка готує матеріал на засідання РНБОУ. Міністр Раєт Сеттаров узагалі проголосував проти такого рішення. Не є таємницею те, що єдиної точки зору на події у Криму не існує. Багато хто сподівається, що й висновки цієї держкомісії можуть бути якщо не протилежними, то, принаймні, більш системними і вивіреними. Складність ситуації полягає в тому, що після всього рівень конфліктогенності в автономії значно зріс. З одного боку, серед кримських татар визрівають думки про несправедливість української держави, з іншого боку, в російському середовищі міцнішають антитатарські настрої. Татарофобія у Криму сьогодні виливається прямо на вулиці міст і на сторінки газет, на екрани телевізорів, хоч в обох випадках не кримські татари починали конфлікт і були змушені захищатися, а зараз вважають себе стороною, потерпілою спочатку від бездіяльності влади, а потім від свавілля міліції. Це перша небезпечна тенденція. АРГУМЕНТИ У КОЖНОГО СВОЇ Сьогодні на півострові у газетах і на екранах телебачення триває війна аргументів. Міліція демонструє кадри відеохроніки і стверджує, що таке масове залучення ОМОНу та внутрішніх військ кількістю до тисячі осіб, із бронетранспортерами і штатним озброєнням, побиття кримських татар, багатьом із яких нанесено тяжкі тілесні пошкодження, диктувалося обстановкою і загрозою життя для співробітників МВС. На відео видно, як на плато горить багаття, до якого кримські татари принесли балон із газом, біля будівлі стояли пляшки, як стверджують, із запалювальною сумішшю, міліція каже, що конфісковано дві каністри з бензином. Далі на екранах видно, як міліціонери палицями і ногами б’ють на землi кримського татарина, а потім за дорученням працівника ДВС (це був заступник керівника Володимир Пархомчук) бульдозером зносять торгові намети, краном зривають дах із якоїсь кав’ярні. Керівництво МВС і Кабінету Міністрів України висловилося на підтримку таких дій. Водночас керівники меджлісу переконують кримчан, що дії міліції та ДВС не були професійними. Як розповів журналістам лідер бахчисарайського меджлісу Ахтем Чійгоз, який, як стверджують, також причетний до володіння торговими точками на плато і який наразі перебуває у Лівадійській лікарні, згідно з рішенням Господарчого суду зносу підлягали будівлі на площі 125 квадратних метрів. Коли така маса правоохоронців зі зброєю і бронетранспортерами піднялася на гору Ай-Петрі, татари показали їм це місце, на якому було зведено лише підмурок, оскільки після позову в суд власник НП Мустафаєв припинив будівництво. Татари сказали: можете знести, ми не будемо чинити опору. Та працівник ДВС із доданою йому технікою намагався знести всі інші татарські будівлі, на які рішення суду не було. Тоді татари стали на шляху бульдозера, захищаючи своє майно. Ось тут вони й отримали від міліції все належне. За розповіддю Чійгоза, багаття вони запалили для того, щоб зігрітися в морозну ніч на висоті більше кілометра в горах, а балон справді притягли з кухні, бо на газі готували їжу. Сумнівається у професіоналізмі працівників міліції і прокурор Криму Віктор Шемчук. "Дії працівників міліції з охорони громадського порядку хоч і базувалися на законі, але були непрофесійними, внаслідок чого і було заподіяно тілесні ушкодження", — зазначив він у коментарі журналістам. Відставний і досвідчений співробітник силових органів, до якого "День" звернувся за консультацією, і який попросив не називати його прізвища, сказав, що говорити про загрозу життю співробітників ОМОНу — це велике перебільшення. За його інформацією, в складі ОМОНу є спеціально навчені люди, які володіють прийомами нейтралізації озброєних терористів, володіють спеціально розробленими прийомами боротьби. Швидше за все, вони були у складі сил міліції, що піднялися на гору. За наказом командира їм не було б складно заволодіти балоном, каністрами і пляшками у лічені секунди, нейтралізувати їхніх власників без нанесення поранень. Можливо, саме так і було (на зйомках цього епізоду немає), але ветеран силових структур каже, що у міліції не було ніякої причини так сильно бити татар і наносити їм тілесні пошкодження, тим більше стріляти в живіт беззбройного з гвинтівки "Форт". Він каже, що, судячи зі стилю проведення цієї силової операції, вона була задумана і реалізована не як операція забезпечення роботи ДВС по зносу незаконних будівель, а як акція залякування, спрямована проти всіх кримських татар, причому, на його переконання, кримські владні структури, в тому числі й керівництво міліції, не могли самостійно зважитися на таке, і діяли, скоріш за все, за наказом із Києва. Не дивно, що Київ тепер так дружно підтримав кримських силовиків і керівників. Водночас "якщо дії співробітників правоохоронних органів щодо забезпечення виконання рішення суду, що набрало законної чинності, кимсь вважаються протиправними, то це його проблеми", — заявив начальник кримської міліції Анатолій Могильов. Він стверджує, що кулю в живіт кримського татарина випущено не з міліцейської зброї. Він підкреслює, що повністю згодний із порушенням карної справи, оскільки розслідувати цей інцидент і провести спеціальні експертизи можна лише в рамках карної справи. Керівник ДВС Володимир Пархомчук заявляє, що постановка татарами питання про те, що ДВС не мав права "незаконно знести наші незаконні будівлі", неправомірна. Раз споруди незаконні, вони можуть бути знесені і без рішення суду, з його точки зору. Тому зрозуміло, чому дії ДВС на плато швидко розповсюдилися з одного об’єкта на інші. Дії силовиків і ДВС вважають правомірними і підтримують голова парламенту автономії Анатолій Гриценко і голова Ради міністрів АРК Віктор Плакида. Анатолій Гриценко підкреслив, що ситуація, що виникла, стала наслідком необдуманих дій деяких місцевих рад, які свого часу виділяли земельні ділянки в заповідних територіях, а також безвідповідальних дій тих підприємців або громадян України, які займаються самовільним будівництвом або самовільним заняттям земельних ділянок. Виходить, одна влада дала їм ділянки, часто на словах, без документів і рішень, інша — відібрала грубою силою. Масла у вогонь підлили й депутати Сімферопольської міськради, які вже кілька років волинять із виділенням ділянки під соборну мечеть. Спочатку під це будівництво було виділено ділянку на околиці Сімферополя, але вона комусь приглянулася, і міськрада на нещодавній сесії замість того, щоб дозволити подальше будівництво, скасувала своє колишнє рішення. Не дивно, що меджліс розцінив цю тенденцію в спеціальній заяві як "посилення дискримінації кримських татар"… Анатолій Гриценко також підкреслив, що знесення незаконних споруд — це лише перший етап наведення порядку на плато Ай-Петрі. Наразі судовий розгляд із фірмою "Шарм", яка раніше, взявши в оренду земельну ділянку на плато, зобов’язалася збудувати на ньому рекреаційний комплекс. Але замість цього розділила землю на кілька частин і здала в суборенду комерційним структурам. Як повідомив голова кримського парламенту, Радою міністрів автономії прийнято рішення про розірвання угоди оренди, 20 листопада відбудеться перше засідання в Господарчому суді АРК, який повинен буде вирішити долю цієї ділянки. Якщо суд ухвалить рішення не на користь фірми "Шарм", то, запевнив Голова ВР АРК, це рішення обов’язково буде виконано. Анатолій Гриценко каже, що ще 8 лютого 2007 року Верховна рада Криму звернулася до Президента України з проханням включити цю територію в межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника, щоб упорядкувати ситуацію з незаконною забудовою плато Ай-Петрі. Голова кримського парламенту переконаний, що територію, яка не ввійде в межі Ялтинського гірничо-лісового заповідника, необхідно розвивати як туристичну зону для зимових видів спорту. За його словами, це не спричинить великого навантаження на екосистему. Анатолій Гриценко різко розкритикував думку народного депутата Геннадія Москаля, який поклав усю провину за те, що трапилося на кримську владу, яку, за його словами, "треба змінювати". Він ні слова не сказав про міцну правову підставу дій кримської міліції щодо забезпечення виконання рішень судів, умовчав про ту реальну загрозу екологічної катастрофи, яка загрожує Великій Ялті через варварське ставлення до природи з боку самовільних забудовників на айпетринському плато. НЕБЕЗПЕЧНІ ЗАКЛИКИ Активно підтримав дії кримської влади та силовиків віце-прем’єр-міністр України Олександр Кузьмук, який брав участь у спільному засіданні колегій ДУ МВС в АРК і кримської прокуратури і в засіданні Радміну АРК. На засіданні колегій главку міліції й прокуратури вирішено до 1 грудня проінвентаризувати й звільнити все самозахоплення, розташовані на землях, власниками яких є фізичні та юридичні особи. Таку пропозицію на колегії вніс прокурор Криму Віктор Шемчук. За інформацією Шемчука, в Криму залишаються не виконаними 12 рішень судів у Сімферопольському районі, 58 у Судаку, 12 у Сімферополі й один в Алушті — на вулиці Ювілейній. "Рішення судів виконуватимуться, для забезпечення безпеки їхнього виконання притягуватимуться як підрозділи главку МВС України в Криму, так і внутрішніх військ", — повідомив Шемчук. Він розкритикував позицію меджлісу, який ухвалив рішення провести повну мобілізацію чоловічого населення, створення мобільних груп і проведення акцій громадянської непокори. У Криму називають це підготовкою до громадянської війни. Але Мустафа Джемілєв наклав вето на це рішення, оскільки вважає це питанням, яке має право вирішувати тільки курултай. З’їзд кримських татар збереться не раніше середини грудня, і в тих і в інших кримчан ще є час розібратися, що до чого. Але заради справедливості треба зазначити знову: і цього разу не кримські татари були першими з такими закликами. І це друга дуже небезпечна тенденція, що проявилася в ці дні — погрози про створення незаконних військових формувань. Вони прозвучали в Сімферополі ще 5 листопада на забороненому судом "Російському марші": "Брати й сестри, не треба чекати доброго царя, не треба чекати, що хтось за нас щось зробить! Скрізь, де можна: в будь-якому селі, в кожному селищі міського типу, в кожному місті потрібно сьогодні створювати й зміцнювати російську силу, потрібно створювати наші бойові загони козацтва", — заявив депутат кримського парламенту, член партії "Російський блок" Олександр Шевцов. І поспішить той, хто скаже, що ці погрози пусті. Численні загони кримського козацтва вже проводили практично "бойові" вчення в кримських горах і лісах. Кримчани також знають, як швидко й організовано можуть збиратися в загони й кримські татари. Тому можна вважати, що ці обопільні погрози — це своєрідна констатація, оприлюднення факту, що вже здійснився. Бойові загони, як з одного боку, так і з іншого, в попередньому вигляді вже існують. Як заявляє Служба безпеки України під час проведення цього "Російського маршу" в Севастополі, в камері зберігання Сімферопольського залізничного вокзалу, був виявлений вибуховий пристрій, який, за даними спецслужби, планували використати організатори "Російського маршу". За даними Марини Остапенко, в камері зберігання також були виявлені "документи", що містять вказівки з організації провокацій, які повинні були призвести до "масового безладдя" в Севастополі. "Там були вказані дуже конкретні місця, дуже конкретні події й дуже конкретні поради, як саме діяти: як створювати безладдя, що робити для того, щоб була паніка. До речі, там була й димова шашка, яку вони планували кинути, я так розумію, під ноги правоохоронним органам, щоб спровокувати ситуацію. Далі паніка, далі самі не знали, що може статися...", — розповідає Марина Остапенко. "Також підтверджується, що снаряди й інструкції були передані в місто Сімферополь залізничним сполученням", — заявила прес-секретар СБУ. ДЖЕРЕЛА КОНФЛІКТУ Джерела конфлікту Олександр Кузьмук закликав шукати у всій недавній історії: "Давайте подивимося, як реалізовується програма адаптації кримських татар в українське суспільство, що зроблено в цьому напрямі з 1991 року, куди пішли гроші? 71 мільйон гривень був передбачений в бюджеті країни 2007 року на ці цілі. 59 мільйонів уже надійшло. Половина цих грошей не освоєна. Як роз’яснити це серед кримськотатарського населення?" На засіданні уряди констатували, що земельна реформа йде непомірно повільно насамперед через недостатнє фінансування земельної реформи. За даними заступника голови Рескомзему Криму Володимира Дмитрусенка, на реалізацію заходів земельної реформи в АРК передбачалося 125 млн. грн., фактично з 2001 року було профінансовано тільки 40% від цієї суми: 10,5 млн. грн. із Держбюджету, 9,5 млн. грн. виділили місцеві бюджети, близько 18 млн. було залучено коштів фізичних і юридичних осіб. Внаслідок проінвентаризовано земель несільськогосподарського призначення: за межами населених пунктів 25,5% від їхньої загальної площі, в межах населених пунктів — 44,2%. У базу даних Реєстру внесена інформація всього лише про 400 тис. присадибних земельних ділянок, за період 1999—2007 рр. із 1021 населених пунктів проведена грошова оцінка земель тільки в 10%, а за межами населених пунктів — тільки 5%. Із 1021 населених пунктів АРК проекти встановлення меж розроблені й затверджені тільки в 4 містах, 49 селищах, 925 сільських населених пунктах, встановлені межі всього 33 заповідників і заказників із 149. Ще повільніше йде розробка генеральних планів, геодезичні роботи, винесення ділянок у натуру. До реального виділення земельних ділянок під житлове будівництво кримська влада планує приступити тільки після виконання всіх цих робіт у другій половині 2008 року. ПРЯМА МОВА — Києву дуже дорого обійдеться його байдужість до кримських проблем, — заявив журналістам український політолог Віктор Небоженко. На його думку, давно потрібно було зупинити повільну ескалацію й пережовування кримського півострова з боку кримськотатарських напівофіційних організацій. Дуже погано, що в Києві не розуміють, що допускаючи це, вони тим самим протегують таким ось наступам на землю в Криму, і треба було одночасно зупинити й захоплення землі з боку великих олігархів, і захоплення землі з боку кримських татар, резюмував експерт — Конфлікт у Криму вигідний Партії регіонів, яка намагається домогтися створення "широкої" коаліції у Верховній Раді, — заявив журналістам політолог Вадим Карасьов, — це вигідне Партії регіонів, тим більше, враховуючи, що кримське керівництво входить у Партію регіонів. Конфлікт потрібен для дестабілізації ситуації загалом у країні, починаючи з Криму, для відвернення уваги суспільства від росту цін та інфляції. На думку голови кримськотатарської громадської організації "Койдешлер" Ібраіма Воєнногно, "кримські чиновники загрузли в корупції у сфері земельних відносин". Із ним повністю згодний заступник голови парламенту Криму Михайло Бахарьов: "Рівень корупції в радах приморських міст і селищ Криму досяг такого розмаху, що стати місцевим депутатом уже набагато складніше, ніж парламентарієм автономії. Ради кримських прибережних селищ — це організовані злочинні угруповання, які ділять землю. Треба подивитися, де живуть місцеві депутати, на чому їздять, що в них на рахунках, і всіх їх можна буде кинути за грати". За даними прокуратури Криму з п’яти тисяч фактів незаконного використання земельних ділянок усього 500 — кримськотатарські. — Знесення незаконних будівель на плато Ай-Петрі не є свідченням рішучої боротьби з самозахопленнями на півострові. Йдеться про звільнення комерційного майданчика "для своїх", — заявив журналістам лідер громадського організації "АнтиЗахват" Сергій Веселовський. — Найближчим часом Крим чекають дуже серйозні події, пов’язані з проблемою самозахоплень землі, — прогнозує народний депутат Михайло Сирота. — З одного боку це проблема кримської влади, і дійсно зараз на території України питання землі стоїть найбільш гостро. Якщо промисловість перейшла під контроль транснаціональних корпорацій і не залежить від українців, то зараз розгорається друге питання, кому належатиме українська земля. І хоча Конституція України забороняє приватизацію землі іноземцями, гадаю, що зараз розгортатимуться дуже серйозні події. Кримських татар можна зрозуміти, їм треба якось жити. Але цей процес зараз накладається на процес боротьби за земельні ресурси в Україні в глобальному масштабі. За його словами, вирішувати проблему в Криму "треба мирно, спокійно, на рівні законодавчому, правовому, не роздуваючи конфлікти, із залученням Верховної Ради Криму і, якщо потрібно, Верховної Ради України. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Россия возобновит сооружение дамбы к Косе Тузла Экологическая катастрофа в Керченском проливе, случившаяся на выходных, может порядком добавить напряженности в украинско-российских отношениях. Федеральная служба РФ по надзору в сфере природопользования (Росприроднадзор) заявила, что намерена возобновить возведение дамбы между российским берегом и украинским островом Тузла. Резонансное заявление об этом сделал замглавы Росприроднадзора Олег Митволь. Экологическая катастрофа в Черном море случилась в воскресенье 11 ноября. Российский танкер "Волгонефть-139", который стоял на якорной стоянке в Керченском проливе вблизи порта "Кавказ" в 4.45 утра разломался пополам. По предварительным данным, через разлом танкера в море попало 1—1,5 тысячи тонн мазута, который понесло ветром к украинским берегам. Сообщается, что танкер был спущен на воду около 40 лет назад, что вкупе со сложными погодными условиями и привело к аварии. Вылившийся из танкера мазут уже успел "доплыть" до Украины, загрязнив десятки километров побережья Крыма и вызвав гибель около 30 тыс. птиц. Тем временем Россия начала использовать беду в собственных интересах, о чем свидетельствует заявление Олега Митволя. По его словам, на данный момент около 1 тыс. т мазута "висит" между поверхностью и дном напротив Косы Тузла и велика вероятность его попадания в Азовское море. Для того чтобы предупредить это, представитель России и предложил построить дамбу. Он заверил, что постройка будет временной, но простоять должна минимум на 3—5 лет, поскольку процесс рекультивации после загрязнения нефтепродуктами потребует длительного времени. В противном случае, считает Митволь, "можно будет попрощаться с биоресурсами в Азовском море" А "компетентные специалисты" из его ведомства считают, что это единственный способ избежать экологической катастрофы. Правда, о том, что строительство дамбы приведет к размыву украинских берегов, они почему-то забыли. Дело в том, что перекрытие надводного течения в Керченском проливе со стороны России приведет к его ускорению со стороны Украины приблизительно в два раза. Да и в том, что дамба временная, уверенности нет — как говорят, нет ничего долговечнее, чем временные постройки. Напомним, впервые о своих скрытых претензиях на Тузлу Россия "заявила" в 2003 году, начав без согласования с Украиной строить эту злосчастную дамбу. Конфликт тогда еле удалось замять. Получится ли это сейчас, с учетом охлаждения отношений между нашими странами, неизвестно. Дмитрий БЕРНИКОВ За сломанный палец 15 лет сломанных судеб 29 августа на набережной с. Морское на многолюдном участке дороги (между рынком и баром "Русич") гражданин Литвы Н., обогнав "Жигули" братьев Джириковых, создал аварийную ситуацию, опасную для жизни прохожих. С трудом избежав наезда на людей, водитель Д. Джириков подал звуковой сигнал, чтобы привлечь внимание нарушителя, на что гражданин Н., высунув в окно автомобиля левую руку, показал средний палец (жест оскорбительный и понятный во многих странах мира) и быстро уехал в направлении г. Судака. По приезде в с. Веселое братья увидели припаркованный справа у дороги автомобиль "Крайслер", принадлежавший гражданину Н. Остановив машину параллельно машине Н., младший из братьев М. Джириков вышел из переднего пассажирского места к водителю "Крайслера", стоявшему рядом со своей машиной, и сказал, что по его вине могли погибнуть люди. Реакция на слова М. Джирикова оказалась неожиданной: Н. резко оттолкнул М.Джирикова, и тот ударился головой о свою машину. Старший брат, подошедший к этому времени к ним, увидел, что нарушитель физически гораздо крупнее и сильнее их и настроен очень агрессивно, быстро вернулся в машину, взял в багажнике недавно купленное топорище без самого железного топора и начал размахивать им из стороны в сторону с целью защитить брата. В один из моментов гражданин Н., отскакивая от топорища, выставил руки, и Д. Джирикбв попал ему в левую руку, повредив кость указательного пальца. Гражданин Н. оказался не только гражданином Литвы, но и юристом по профессии и в тот же день подал заявление о нанесении ему телесных повреждений, адекватно квалифицируя инцидент (оно и понятно: высунул палец в окно — тебе его и повредили). Пусть теперь виновные ответят по закону. Конец курортного сезона в Крыму — пора очень горячая, все устали, нервы напряжены до предела, к тому же подобные бытовые разборки не редкость среди водителей. На том бы все, возможно, и разрешилось, если бы Джириковы не были крымскими татарами, да еще и оказались сыновьями Февзи Джирикова — человека очень известного и за пределами Судакского региона. Будучи патриотом, он всегда боролся и борется за то, чтобы его народ достойно жил на своей исторической родине, ветеран национального движения, бывший председатель меджлиса Судакского региона, хирург Судакского ТМО, который помог тысячам людей независимо от их национальности и вероисповедания, отец, воспитавший троих замечательных сыновей. За его неподкупность в политической деятельности правоохранительная и судебно-исполнительная системы, изощряясь все в новых методах репрессий над крымскотатарским народом, испробовав много способов расправы с неугомонным для них Февзи Джириковым, решила расправиться с ним по-другому: забрать самое дорогое, что у него есть, — его детей. Уже через день, 31 августа 2006 г., гражданин Н. пишет совсем другое заявление с новой квалификацией: "разбойное нападение". (Он приехал из Литвы переоформить дом покойной матери в с. Веселом, да только никак ему до сих пор это не удавалось). Сразу же находятся и избирательно приглашаются в суд свидетели, досудебное расследование ведется предвзято (с грубейшими нарушениями норм Конституции Украины, уголовного и процессуального права, международных правовых актов, регламентирующих защиту прав и основных свобод человека, ратифицированных Украиной и являющихся частью национального законодательства Украины), прокурор даже не скрывает своих намерений посадить братьев за решетку, судья отклоняет (ходатайства адвокатов Джириковых и как результат: за сломанный палец гражданина Н. Джелял Джириков, 1984 г.р., приговорен к 8 годам лишения свободы с конфискацией личного имущества, Мемет Джириков, 1987 г.р. — к 7 годам лишения свободы с конфискацией личного имущества (15 лет тюрьмы на двоих). Лучшие годы своей жизни эти двое крымскотатарских ребят за то, что они не совершили тяжкого преступления, должны провести в тюрьме. (Недавно в Судаке пьяным водителем была насмерть сбита женщина крымская татарка. Двое ее детей осиротели. Преступник до сих пор на свободе. Была зверски убита крымскотатарская семья из шести человек. Преступника осудили на 9 лет. Сколько же тогда стоит жизнь крымского татарина?) 15 августа 2007 года, за день до Апелляционного суда, все соответствующие службы подключились к этому непростому делу. Апелляционный суд Крыма длится 15 минут, и приговор Судакского суда остается без изменений. Несколько месяцев братья Джириковы находятся в СИЗО г. Симферополя. У Джеляла Джирикова обострились хронические заболевания почек и позвоночника. Развился сахарный диабет. Любые попытки отца передать лекарства встречают отказ со стороны администрации СИЗО. Бабушка Джириковых, которая пережила все ужасы депортации 1944 года и вернулась на родину, не смогла пережить разлуку и учиненный судебно-правовой произвол над любимыми внуками. Недавно она скончалась. Закон в отношении братьев Джириковых, по-видимому, — мера политическая. Бытовая ссора раздута до уровня разбойного нападения, судебный процесс превращен в судилище. Чтобы система не давала сбоев, ей нужны послушные механизмы. Подобные сфабрикованные дела имеют целью не только дестабилизировать общество. Их цель вселить в каждого из нас страх, покорность, неуверенность в завтрашнем дне. Они нацелены на то, чтобы любыми средствами в корне уничтожить в нас чувство собственного достоинства, превратить коренной народ, который у себя на родине борется за свои права, в безмолвных мулов. Долг государства защищать своих граждан, и все те, кто принимал участие в этом судебном произволе, должны ответить перед законом. Не умышленно ли, при любой возможности на крымских татар заводятся уголовные дела и каждого второго делают преступником? Нация преступников — вот клеймо, которое уготовано нам перед мировым обществом. Крымскотатарская диаспора во многих странах мира внимательно следит за продолжением судебного процесса, превращенного в судилище над семьей Джириковых. Чем все это закончится на уровне государства Украина? Общественность Судакского региона серьезно обеспокоена происходящим судебным произволом и обращается ко всем людям, кто еще верит, что в Украине возможно демократическое государство, где есть место коренному народу Крыма — крымским татарам, и просит помочь восстановить справедливость в судьбе братьев Джириковых и вернуться им на свободу. Они — в руках произвола, их жизнь под угрозой. Я.Бекиров Народный Союз "Наша Украина" встревожен провокационными действиями крымской милиции против крымскотатарского населения, которые имеют место в последнее время. Так, 1 ноября на ул. Балаклавской в Симферополе несколько сотен молодчиков осуществили разбойное нападение на крымскотатарский поселок. На место конфликта прибыло большое количество сотрудников милиции в сопровождении двух БТРов. Однако вместо задержания инициаторов нападения милиция, в сущности, встала на их защиту, применив силу против крымских татар. Вследствие действий нападавших и милиции группа людей, среди которых женщины и люди преклонного возраста, получили травмы разной степени тяжести. 6 ноября на плато Ай-Петри в крымских горах несколько сотен бойцов спецподразделения МВД "Беркут" начали массовый снос летних кафе и других зданий, владельцами которых являются крымские татары. При этом десятки людей, которые пытались противостоять таким действиям, были избиты и задержаны. Такие политически заангажированные и непрофессиональные действия милиции дестабилизируют ситуацию в Крыму и создают реальную угрозу межнациональному миру в этом регионе Украины. Вполне очевидно, что проблемы оформления права собственности на землю для крымских татар имеют политические корни: ведь эти люди или их предки были по преступному решению коммунистического режима депортированы из Крыма и лишены своего имущества. Само дискриминационное отношение крымской власти к крымскотатарским репатриантам и вызывает конфликты, которые приобретают все более острые формы. Не желая предоставить крымским татарам если не жилье, то хотя бы возможность его построить на собственной земле, органы местной власти щедро раздают земли Южного берега и крымских заповедников приближенным коммерческим структурам. Очевидно, что при таких обстоятельствах выборочное применение закона приводит лишь к росту напряженности в Крыму. "Наша Украина" поддерживает поручение президента Украины Виктора Ющенко Совету национальной безопасности и обороны Украины проверить соблюдение земельного законодательства и прав граждан в сфере земельных отношений в Крыму. Мы требуем от органов прокуратуры привлечь к ответственности лиц, которые организовывали и осуществляли нападение на мирных граждан в Симферополе 1 ноября, а также дать оценку действиям милиции в ходе конфликтов 1 и б ноября на предмет их соответствия действующему законодательству. Вячеслав Кириленко, Умысел власти и непрофессионализм милиции приводят к росту татарофобии в Крыму По уровню уникального цинизма та ситуация, которая сегодня установилась в крымском обществе, не имеет себе равных. Ей есть разве что единственная аналогия - расстрел крымских татар на околице Судака, поднявших в то время восстание против судакско-феодосийской крымской мафии, — во времена президента Мешкова... И есть что-то символическое в том, что оба эти случая состоялись во времена стояния у власти в Крыму пророссийских сил - тогда Мешкова, сегодня крымских адептов Партии регионов. Чтобы понять истину, стоит всего лишь взглянуть на все, что произошло, с точки зрения простой логики. У простого обывателя, которому преподнесли официальную точку зрения по телевизору, сложилось впечатление, что во всем виноваты крымские татары, что это они начали волнения, восстали против официальной власти, нарушили нерушимый закон, который все кому не лень повторяют в одной примитивной формуле — закон один для всех. Вот давайте и посмотрим, один ли он для всех. Во-первых, по данным крымской прокуратуры, в Крыму из 5 тысяч фактов незаконного использования земли (то есть самозахватов!) только 500 — татарские. То есть славянские (назовем их так!) самозахваты земли численно превышают татарские в 5 раз! И тогда возникает вопрос: так если закон один для всех, почему начальник крымской милиции Анатолий Могилев не возглавит еще хоть бы тысячу омоновцев с автоматами и бронетранспортерами и не снесет в море те незаконные постройки, которые находятся на обширных подступах к горе Ай-Петри, а, напротив, полез на самую гору, чтобы снести 7 татарских строений, имея на руках, кстати, решение суда, позволявшее ему снести только одно строение? Таким образом он превысил план и перевыполнил его в 7 раз, при этом даже не подумав о незаконных славянских самозахватах... Поэтому так ли уж виноваты татары, которые видят, что вокруг них славяне захватывают землю в пять раз больше, чем они? Второй факт: в обоих случаях нападали не татары, в обоих случаях они были обороняющейся стороной. И в самом деле: стояли себе дежурные татарские часовые на поле на улице Балаклавской, как вдруг на них напали "строители", которые заявили, что "мы пришли вас убивать", и стали бить и разгонять. И не успели они это доблестное сражение довести до конца, как тут же появились колонны бронетранспортеров и омоновцев, которые стали "между сторонами конфликта", а на самом деле защитили "строителей" от прибывавшего подкрепления крымских татар. Точно так же и на Ай-Петри. Не татары начали конфликт. Доблестные правоохранители пришли незаконно сносить незаконно построенные татарские "шалманы", располагая силами, более чем в 20 раз превосходящими татар по численности и вооруженными до зубов. Поэтому здесь нет разговора о каком-то торжестве закона, а формальная логика подсказывает, что эти конфликты омоновцев с татарами есть ничто иное, как акции устрашения, организованные властью Крыма именно в этот момент, когда в Крыму уже целый год не было новых самозахватов, когда здесь установилась обстановка стабильности и сравнительного спокойствия. Причем тот факт, что обычно слишком медлительный и неповоротливый Кабинет министров Украины так быстро среагировал на ситуацию, обязал крымский Совет министров провести внеочередное заседание и признать избиение крымских татар законным, и в помощь генералу Могилеву, обвиненному в непрофессионализме и превышении служебных полномочий, направил генерала Кузьмука, свидетельствует о том, что, скорее всего, не крымская власть была инициатором побоища, а действовала по указке Киева. Расчет у угасающего кабинета Януковича, только-только справившегося с разбором завалов на домах-могилах людей в Днепропетровске после подозрительно неудачно взорвавшегося газа, был прост: устроим побоище с татарами в Крыму, и люди будут возмущаться наглостью крымских татар, а не ростом цен и инфляцией. К тому же известно, что непосредственно перед походом на новый захват участка на Балаклавской глава фирмы "Олви-Крым" ездил в Киев, где, по-видимому, и получил это задание. Другого объяснения его спонтанному решению ни с того ни с сего вдруг полезть на участок с идеей установить забор, зная, что он его все равно не поставит, нет. Невооруженным глазом видно, что в обоих случаях нападавшие, в том числе и милиция, не имели цели решить проблему. Все отлично понимают, что судьба самозахвата на Балаклавской, как и судьба плато Ай-Петри, решается не так. Во-вторых, все отлично понимают, что после того, как на Ай-Петри снесли татарские строения, к весне на нем вырастут совсем другие строения — еще более богатые, еще более загрязняющие природу, но только уже не татарские. И в этом случае генерал Могилев не поведет туда омоновцев... Третий факт: а почему именно сейчас Могилев получил команду устроить татарам кровавую головомойку? Кто читал в интернете речь генерала Кузьмука на заседании крымского Совета министров, тот знает, что он сказал: "Да это счастье для всего украинского народа, что вернулись крымские татары, что сотни тысяч украинцев и русских приехали из Сибири и с Дальнего Востока и влились в единую украинскую семью! А вот слепить у нас пока не получается... К глубокому сожалению, абсолютно ненормально, когда вопросы, определенные Хозяйственным, вдумайтесь, Хозяйственным судом, решаются с помощью оружия, бронетранспортеров, бронежилетов. А иного пути сегодня нет. Закон сегодня нужно насаждать — во имя наших детей и внуков. Иначе наши дети и внуки точно друг друга перебьют, если мы будем такими беззубыми и безвольными. Вы видели, как на Балаклавской милиция стояла между двумя противоборствующими сторонами. Для милиции нет разницы: русский, еврей или татарин. Есть один гражданин Украины, за которого она головой отвечает. В какой бы храм они ни ходили, это все — наши люди, это все — мы с вами. Власть первая должна показать, что она власть, а не статисты. И должна действовать в соответствии с Конституцией и другими законами. А люди должны понимать, что их будущее зависит от того, насколько они будут чистыми и законопослушными. Тогда не будет таких подпольных "Эдемов", где сто процентов присутствующих наверняка бывали! Может быть, я неправ? Не поверю! Меня трижды приглашали туда отдохнуть. Не поверю, что взятки не давали, чтобы организовать такую кафешку на Ай-Петри! Так что же это за власть: сначала она идет в кафе "Эдем" и пьянствует в нем, продляя негласную лицензию на его работу, а потом посылает генерала Могилева с оружием и ОМОНом, чтобы разрушить то, что построено и функционирует с ее же разрешения, и при этом кричит. "Закон для всех один"? Смешно также читать в интернете, как генерал Кузьмук припер к стенке крымского налоговика Бусарева, когда тот сказал, что кафе "Эдем" и налоги не платило, и налоговики изымали там контра фактные алкогольные напитки. "Как, — справедливо возмутился Кузьмук, — пять лет конфисковывали фальсифицированные напитки, пять лет налоги не платили, а вы терпели, до сих пор ничего не сделали?". И действительно. Но, может быть, генерал Кузьмук думает, что побитые крымские татары будут исправнее платить налоги?.. Некоторые газеты поспешили сообщить о том, что ликвидация "шалманов" на Ай-Петри была организована "по всем правилам науки", а многие представители власти назвали действия милиции, "адекватными ситуации". На самом деле это фикция, призванная "обелить и оправдать" совершенно бессмысленное насилие и жертвы, которых добился генерал Могилев, на самом деле главнокомандующий Вооруженными силами страны после такой негодной "работы" должен разжаловать генерала, уволить с должности. И вот факты: во-первых, перекрытие всех дорог на Ай-Петри во время проведения операции свидетельствует о страхе и закрытости генерала Могилева от прессы и телевидения. Во-вторых, даже те кадры, которые в свое оправдание демонстрирует генерал Могилев по телевидению, показывают, что операция была организована бездарно и непрофессионально. Жестокость милиции, избившей фактически безоружных татар, в этом фильме оправдывается тем, что татары имели в своем распоряжении баллон с газом, который они могли бросить в костер, канистры и несколько бутылок с зажигательной смесью. В фильме эта тема не развивается — а куда потом делся баллон и бутылки? А у любознательных зрителей остается немой вопрос: представляли ли баллон и бутылки для ОМОНа действительную угрозу? Конечно, нет. Боец ОМОНА — это не простой солдат Вооруженных сил. Он готовится специально для таких случаев, он владеет специальными видами оружия, специальными приемами рукопашного боя, а также дзюдо, самбо и так далее. Увидев баллон с газом, подтащенный к костру, увидев бутылки и канистры, генерал Могилев должен был подозвать к себе двоих-троих-четверых омоновцев и поставить задачу завладеть ими с помощью специальных приемов, обезвредить и, таким образом, ликвидировать угрозу. Поэтому громогласные заявления об угрозах жизни милиционеров-омоновцев от баллона и бутылок — это смех и позор. После ликвидации этой угрозы вся тысяча омоновцев имела возможность, не избивая, окружить татар, надеть на них наручники, положить лицом на землю, подержать на время ликвидации предусмотренного судебным решением объекта, а потом — отпустить восвояси! Между тем вместо этих ясных, логичных и конкретных, оправданных и действительно адекватных действий устраиваются киносъемки вокруг костра с баллоном и бутылками, киносъемки предупреждений, а потом позволяется татарам группироваться перед бульдозером, естественно, защищая свое имущество, и снимается все это телекамерами, а только потом прекращаются съемки, и дается команда на немилосердное избиение татар. И ни баллон, ни бутылки, ни канистры, — которые до этого представлялись такими смертельно опасными! — не стали для этого препятствием. И последний вопрос: чем ответят крымские татары? Весь вопрос в том, что нынешние власти в Киеве, а тем более в Крыму, не знают истории. Генерал Могилев также вряд ли знает историю крымскотатарского национального движения, иначе он бы знал, что в советское время крымские татары успешно противостояли таким генералам, и что ни одно из побоищ, устроенные милицией, достаточно вспомнить хотя бы побоище в Чирчике! — не принесло успеха. Не принесет и это. Все ожидают, что татары ответят новыми акциями аскеров, что в дело вступит некогда существовавшая организация аскеров "Адалет" и так далее. А они ответили неожиданно угрозой массовой мобилизации, причем генерал Могилев вряд ли даже догадывается что это такое. При этом многие русофилы закричали: как господин Киселев по Черноморскому телевидению — это же гражданская война! Какое право имеют татары угрожать нам гражданской войной? Во-первых, а разве побоище на Ай-Петри — это еще не гражданская война против крымских татар, против их имущества и против их прав? Во-вторых, уже этот факт свидетельствует: не крымские татары начали эту гражданскую войну. А то, что не они ею угрожают, а как раз все наоборот, свидетельствует еще один факт: "Россиян призывают создавать "боевые отряды". Симферополь. 5 ноября. УН1АН. В Крыму призывали создавать боевые отряды казачества. Такие призывы прозвучали в Симферополе во время "Русского марша". "Братья и сестры, не нужно ждать доброго царя, не нужно ждать, что кто-то за нас что-то сделает! Везде, где можно: в любом селе, в каждом поселке городского типа, в каждом городе нужно сегодня создавать и укреплять русскую силу, нужно создавать наши боевые отряды казачества", — заявил один из депутатов крымского парламента. По его словам, если одного россиянина зацепили, то все россияне "должны как один встать на защиту своих братьев и сестер". Чтобы понять, кто кому угрожает, достаточно сопоставить даты: русские заявили о создании боевых отрядов самообороны 5 ноября, причем спонтанно, без причины, в мирной обстановке, в ходе какого-то ничтожного "Русского марша". Крымские татары приняли решение о тотальной мобилизации — только после зверского нападения на их соотечественников и физического избиения, нанесения им тяжких телесных повреждений. Значение всех этих фактов состоит в том, что в автономию во время правления в Киеве Януковича и в Крыму ставленников пророссийских сил, при бездеятельности президента Ющенко фактически возвратился Советский Союз с его межнациональной ненавистью, с его репрессивной машиной, с его акциями по устрашению и усмирению, наподобие событий в Баку, Риге, Чирчике. Здесь сейчас не просто Русью пахнет, здесь сегодня установился примерно тот уровень ненависти и татарофобии, который существует в России по отношению к Чечне. Это очень опасная ситуация, которая может очень дорого стоить Украине и Крыму, и поэтому, безусловно, виновные в ней должны быть определены и наказаны. А это — те, кто посылал генерала Могилева на ратное дело, те, кто его оправдывал впоследствии и прикрывал, те, кто позволяет себе кричать, что "Закон один для всех!", и направлять всю его мощь против одних только крымских татар, предварительно поставив их в такие условия, когда у них нет другого выхода, кроме как подставляться, и они могут действовать только так, как выгодно власть имущим, для того, чтобы за громкими акциями генерала Могилева скрывать свою бездеятельность, свой преступный умысел, свою корысть... Сергей ТАРАТУТА, аналитик КНЦПДЖ. Татары в Симферополе протестовали против милицейского произвола На митинг перед крымским Совмином вчера пришли более 6 тысяч человек. - Эй, ребята, вы молодцы! - закричали сразу несколько человек, когда из-за здания крымского Совета министров появилась марширующая колонна. - Умрем за родину! - тут же откликнулись несколько голосов из колонны. Лица многих хорошо знакомы крымской милиции - они мелькают на самозахватах, митингах. Мобильные группы появляются в самых разных уголках полуострова - "чтобы отстаивать интересы крымскотатарского народа". В воскресенье на площади Ленина в Симферополе собрались около 6 тысяч крымских татар. Больше недели назад крымская власть показала, что не такая уж она беззубая и в состоянии бороться с самозахватами земли, которые множатся просто на глазах. Сейчас своего исполнения ждут еще несколько десятков судебных решений по сносам самовольно поставленных строений. И операции эти будут проводиться по аналогии с ай-петринской: спецназ, бульдозеры, экскаваторы, наручники. - У нас есть информация, что такие операции намечаются, - говорит председатель меджлиса крымскотатарского народа Мустафа Джемилев. - Со стороны крымских татар тоже будут приняты меры… - Призывы о мобилизации больше не звучат? - На это предложение наложено вето, но мы будем наблюдать за развитием событий. Рядовые участники митинга высказываются менее обтекаемо. - Мы строили и будем строить, это наша земля, и никто нам не помешает делать на ней все, что мы хотим! - надрывается пенсионерка Алие Усейнова. - А с теми, кто наших детей избивает, будем разговаривать по-своему. Немало людей на площади не скрывают: они пришли сюда не потому, что сами живут в невыносимых условиях. Есть, конечно, среди них и ютящиеся в землянках, и бездомные. Но у большинства имеются участки и построенные на них дома. Но, оказывается, этого мало. - Дети растут, жить негде, им тоже нужны участки, - говорит симферополец Осман Бекиров. - Пусть обеспечивают нас. Куда деваться молодым, если в каждой семье по трое-пятеро детей? - А другие крымчане как-то живут, ничего не захватывая? - Извините, у них тут родители, бабушки и дедушки, которые оставляют им жилье. А нам от кого что остается? То, что было от наших бабушек-дедушек, все забрали! Я сам 12 лет в Крыму живу, и по сей день - в общежитии, два года назад здесь голодал в знак протеста, а меня газом отравили - и в психбольницу… Наталья ДРЕМОВА Крымские татары наедине с судьбой МнениеПрошло 16 лет с того дня, как советская власть, после длительной ее осады, разрешила наконец крымским татарам вернуться на родину, в Крым. Несмотря на отчаянное сопротивление тогдашних властей, более 200 тысяч коренных жителей этого края, проявляя инициативу и настойчивость, смелость и решительность, застолбили за собой земельные массивы, на которых к сегодняшнему дню выросло 300 новых поселков. Что изменилось в судьбе крымских татар после развала Советского Союза? Вспомним, как люди не могли достроить свои дома, потому что деньги за проданное в Узбекистане имущество заморозили в сберегательных банках, а то, что осталось на руках, съела инфляция. Люди не могли найти работу и буквально голодали. На самострое в Каменке, где я живу, в те годы десятки детей не могли ходить в школу, потому что у них не было обуви. Но народ прошел и через это нелегкое испытание. Прошел в силу своей генетической живучести, прошел без какой-либо эффективной помощи извне. Я предлагаю читателям вместе проанализировать наше положение и обсудить дальнейшие пути борьбы за свои права. В этой статье читатель найдет, возможно, какие-то крамольные мысли, с чем-то будет не согласен, но широкое обсуждение позволит найти ту золотую середину, которая устроит нас всех и позволит решить многие наши проблемы. Что мы ждем от Украины?Мы все еще надеемся, что Украина избавится от устоявшихся стереотипов в отношении крымских татар и цивилизованно решит наши проблемы. До сих пор народ ждет замена, который бы реабилитировал крымских татар, определил бы четко наш статус в украинском обществе. Нам не раз приходилось слышать от руководителей украинского государства о том, что Украина не несет никакой ответственности за выселение крымских татар и не виновата якобы в их горькой судьбе. Так ли это? Подготавливая материалы по геноциду крымскотатарского народа и складывая секретные документы в хронологическом порядке, я сделал удивительное открытие, которое заставит и нас, и международную, да и саму украинскую общественность взглянуть на эту проблему другими глазами. 19 февраля 1954 года Хрущев дарит Крым Украине. Во многих документах национального движения, переданных в свое время в ЦК КПСС, было высказано недоумение, почему дарят нашу родину Украине, не спросив об этом у коренного народа этого края. Интуитивно мы чувствовали, что за этим что-то кроется. Так оно, оказывается, и было. 15 марта того же года, то есть через 24 дня после Указа о передаче Крыма Украине, из Симферополя в Киев отправляется письмо под грифом "строго секретно". Привожу документ полностью. СЕКРЕТАРЮ ЦК КП УКРАИНЫ ТОВАРИЩУ КИРИЧЕНКО А. И. 15 марта 1954 г. Крымский обком партии просит Вас войти с ходатайством в ЦК КПСС о запрещении всем административно высланным в 1944 г. возвращаться и проживать на территории Крымской обл. Проект письма на имя тов. Хрущева Н. С. Прилагается Секретарь Крымского обкома КПУ Л Полянский Чтобы не утруждать киевское начальство, Полянский подготовил проект письма на имя Хрущева. Представляю, сколько грязи и клеветы было в этом письме. Естественно, Хрущев, получив такое слезное послание от своих земляков о запрещении возвращения и проживания в Крыму всем депортированным из Крыма, не мог не учесть их просьбу. Через два года, 25 февраля 1956 года, на XX съезде партии Никита Хрущев, осуждая политику Сталина, сказал: "В сознании не только марксиста-ленинца, но и всякого здравомыслящего человека не укладывается такое положение — как можно возлагать ответственность за враждебные действия отдельных лиц групп на целые народы, включая женщин, детей, стариков, коммунистов, комсомольцев, и подвергать их массовым репрессиям, лишениям и страданиям". Теперь становится понятным, почему он назвал вопиющими действия Сталина, по приказу которого выслали калмыков, чеченцев, ингушей, балкарцев, карачаевцев, и умолчал о крымских татарах. Упомянутые им народы были возвращены их автономии были восстановлены, а мы по вине руководства Украинской ССР и ЦК КПСС, возглавляемым Н.Хрущевым, были вынуждены оставаться в местах депортации еще 35 лет. В местечковое марксистско-ленинское сознание Хрущева крымские татары не укладывались. Не мог он отказать однопартийцам из Украины в их просьбе не возвращать крымских татар на родину. Поэтому геноцид и этноцид этого народа продолжалнсь. И продолжались они по инициативе крымского и украинского руководства, повторяю — 35 лет. Тут уместно вспомнить, как после Указа Верховного Совета СССР от 1967 года, снявшего огульные обвинения с крымскотатарского народа и Постановления Президиума Верховного Совета СССР, дающего право крымским татарам проживать на всей территории Советского Союза, украинские руководители делали все, чтобы не пускать коренных жителей на свою родину. Хлынувший в Крым поток крымских татар с детьми и стариками по существу подвергся вторичной депортации. Чтобы выселение носило законный характер, Киев просил ЦК КПСС ввести в Крыму такой же жесткий паспортный режим, как и в Москве. Нынешнее руководство Украинского государства как правопреемника УССР должно принести извинения крымскотатарскому народу, немцам, грекам, армянам, болгарам и громогласно осудить своих предшественников, дав суровую оценку их действиям, приведшим к дополнительным лишениям и страданиям всех тех, кто был выслан из Крыма в 1944 году. Чтобы смыть пятно прошлого позора, Киев должен изменить отношение к бывшим депортированным, реабилитировать их и не пытаться ассимилировать крымских татар. Многие политические статьи газеты "Голос Крыма" анализируются в Киеве. Так вот, специально для них и для нашего президента, хочу добавить: 18 октября нынешнего года, в день образования Крымской АССР, президент Российской Федерации Владимир Путин заявил в прямом эфире о том, что российские татары являются второй титульной нацией в государстве. И это несмотря на то, что татары составляют чуть больше 3,5% от населения России. Они там пользуются всеми правами. А в Украине крымских татар кое-кто не только за коренной, просто за народ не считает – мы тут безликое, так называемое меньшинство или просто депортированные граждане. Что мы ждем от Европейского союзаКрымские татары возлагали, да и сейчас возлагают большие надежды на Евросоюз, считая, что путь Украины: в Европу будет лежать через кардинальные решения национальных проблем. И вот -; октября нынешнего года быт обнародован доклад комиссара Совета Европы Томаса Хаммарберга о защите прав человека в Украине. Комиссар отметил необходимость устранения ограничении относительно применения за конов о правах меньшинств По его словам, "необходимо обеспечить социальную интеграцию ромов и крымских татар, а также эффективно имплементировать Европейскую хартию региональных языков и языков меньшинств в систему образования". Томас Хаммарберг призывает обеспечить социальную интеграцию ромов (цыган) и крымских татар. Что такое социальная интеграция? Это понятие очень часто применяется в отношении инвалидов, молодежи и г. п. 1" есть они должны вжиться массы, чувствовать своя такими как все. В отношении какой-то национальной группы это может означать и ее ассимиляцию. сущность этой социальной интеграции неожиданно раскрыл Генеральный секретарь Совета ЕС Хавьер Солана в недавнем интервью газете "Зеркало недели": "Украина недавно отпраздновала 16-ю годовщину своей независимости, и мы видим, что граждане вашей страны считают себя украинцами. Причем понятие "украинство" охватило все аспекты жизни, в том числе народные традиции, религиозные верования и различные этнические группы людей, составляющих народ Украины. (Выделено мной). В Крыму сейчас нет причин для дестабилизации, и любую попытку дестабилизировать здесь ситуацию следует считать спровоцированной. И это будет крайне безответственно. Поэтому я бы не хотел, чтобы это произошло". Интересно, кто ему напел, что мы уже ассимилировались, и "украинство" охватило и наши народные традиции, которые крымские татары хотят возродить, и даже наше традиционное мусульманское вероисповедование? Не подыгрывает ли он планам нашего президента создать Украину с т единым государственным 4 языком, единой нацией и единой верой? Это что демократия по-европейски? И самое главное! Возникает вопрос: почему международные организации ', для арабов разработали программу политической и ' социальной интеграции в израильское общество, а для крымских татар прочат только социальную интеграцию? Палестинцы претендуют на территорию, которую, как и крымские татары, считают своей. Мы добиваемся политической и социальной интеграции в составе Украины. В любом политологическом словаре ясно записано, что политическая интеграция (от лат. Integratio) есть восстановление, слияние политических сил в рамках государственных структур, политических институтов с целью достижения определенной политической общности, стабильности развития государств и обществ. Политическая интеграция — это объективный процесс, позволяющий достичь взаимовыгодных результатов с меньшими издержками для всех субъектов, участвующих в нем. Но при этом следует преодолеть старое, прежнее состояние, тормозящее объединительный процесс. Мы, как и русские, как и представители других народов, хотим сохранить свою национальную самобытность и найти для себя достойную нишу в украинском сообществе. И если Хавьер Солана не хочет дестабилизации в Крыму, он должен это понять. Уже несколько лет Крым находится в таком состоянии, что даже легкий взмах крыльев бабочки может вызвать здесь цунами. Хавьер Солана - это не весь Европейский союз. Допускаю мысль, что многие в Европе не знают нашу историю, наших проблем и наших чаяний. Возможно, их дезинформируют. Мы будем обращаться и в ЕС, и в ООН, и в десятки других международных организаций. Ведь у крымских татар, в отличие от многих других, надежда никогда не умирает. Горькие уроки прошлогоВспомним конец 80-х и начало 90-х годов прошлого столетия. Была разработана и принята Концепция государственной программы возвращения крымских татар в Крымскую область. В ней четко указывалось: "Гарантии восстановления прав крымскотатарского народа должны базироваться на реализации системы политических, правовых, экономических, социальных и культурных мер, сопровождающих процесс возвращения его в Крымскую область. Конкретизация этих мер должна найти отражение в Государственной программе. Численность возвращающихся крымских татар оценивается в 330-350 тысяч человек". Решения партии и правительства были широко оглашены в средствах массовой информации. Это вызвало огромную волну сочувствия к судьбе нашего народа. Многие протянули нам руку помощи. Из Казани ринулись на наши самострои студенческие отряды, которые безвозмездно помогали строить дома, узбекские друзья не скупились, и оттуда шли подаренные строительные материалы, механизмы и грузовые автомобили, из Сибири и Урала шли эшелоны леса и сборные дома. Руку помощи протянули нам прибалтийские республики. Всколыхнулась наша диаспора. В Турции, Америке, Болгарии, Западной Европе наши соотечественники начали проводить сбор средств в помощь возвращающимся крымским татарам. И самое главное — уже после распада Советского Союза было подписано Бишкекское соглашение, по которому бывшие братские республики обещали помощь в обустройстве всех высланных из Крыма в годы Великой Отечественной войны. Прошло немного времени, и все это ушло в небытие. Куда делись "гарантии прав крымскотатарского народа"? Почему не работают Бишкекские соглашения? Почему иссякли финансовые потоки от наших соотечественников, живущих за рубежом? В чем причины остывшего сочувствия к нам со стороны России, Узбекистана, Таджикистана, Казахстана, Азербайджана, наших братьев из Казани и Уфы, не говоря уже о многомиллионной крымскотатарской диаспоре? Нет ли нашей вины во всем этом? Кто должен заниматься анализом этих тревожных для народа явлений, приведших нас к самоизоляции? И скажите, пожалуйста, у кого нам искать защиты, если мы одних называем врагами, других стараемся не замечать, третьим не говорим "спасибо" за помощь и не отчитываемся, куда она девалась. А беззащитных — уж такова человеческая природа —всегда бьют. Не потому ли изменилось отношение к крымским татарам в Крыму и в целом по Украине. Совет при президенте оказался не нужным В. Ющенко. Он со своими разобраться не может. За прошедшие годы притихли депортированные, да и защищать их некому. Вектор борьбы умело перенесен в Крым, где славяне устраивают разборки с ; крымскими татарами. Пусть ругаются и дерутся между собой, так спокойнее. Под шумок там что-то и нахапать можно. Если законы в Украине "что дышло", то для нас это дышло крутят на шарнирах как им заблагорассудится. И это не только судьи и доблестные правоохранители, зараженные татарофобией. Если крымский татарин избил кого-то, ему шьют сроки по полной программе, почти как за убийство. Если директор бахчисарайского рынка организовывает массовые беспорядки и сам, не стесняясь телекамер, лупит крымского татарина до полусмерти, то, извините, возбудить против него уголовное дело очень трудно. Многие чиновники, самых разных рангов, ощущая безнаказанность, демонстрируют открытую неприязнь к любому крымскому татарину, который к ним обращается. А если наш земляк даже победил в конкурсе на какое-нибудь приличное место в государственном учреждении, ему, не стесняясь, говорят: "Извините, принять вас не можем. Тут есть особые нюансы". В отношении подобных "нюансов" в Уголовном кодексе есть особая статья, которая, по идее, должна защищать нас от подобного произвола. Но она ни разу еще не применялась. И, пока мы вытираем только слезы, применяться не будет. А ведь кроме украинских судов есть еще и европейский! Уже тот факт, что ни одна политическая сила перед прошедшими выборами несогласилась включить в свои предвыборные программы хоть что-то касающееся крымских татар, говорит о многом. Страшно писать и говорить обо всем этом, но народ, в силу нашей политической депрессии и политической недальновидности, по сути', остается наедине со своей судьбой. О симпатиях и антипатияхПочему тот порыв сочувствия к судьбе нашего народа, который в конце 1980-х и начале 1990-х годов так быстро охладел. Почему Бишкекские соглашения, подписанные руководителями многих постсоветских стран, не выполняются? Когда-нибудь историки досконально разберутся в этом. Но частичный ответ я нашел в своем архиве. У меня сохранился интересный документ: "Пути самоопределения крымскотатарского народа". Родился он в Российском центре этнополитических и региональных исследований аж в 1993 году. Тогда еще в России сохранялось благожелательнее отношение к нам. Цитирую "По мере увеличения числа, возвратившихся крымских татар усиливалось противодействие процессу репатриации со стороны местных властей. Земли для расселения крымских татар своевременно не отводились, возобновились погромы самостроев. В крымских средствах массовой информации ведется антитатарская пропаганда, провоцирующая общий рост социально-этнополитической напряженности. Очевидно, обострение обстановки вокруг крымскотатарского населения вызвано отсутствием политического решения проблем крымских татар, усугубленного исчезновением после распада СССР стороны, ответственной за преступления перед крымскотатарским народом. Российская Федерация, выступающая правопреемницей СССР, фактически самоустранилась от решения проблем крымских татар: взятые ею прежде на себя обязательства, в том числе и по оказанию финансовой помощи, не выполняются. Государства Центральной Азии также не спешат оказывать финансовую, организационную и политическую поддержку репатриантам". Известно, что Россия выделяла немало средств на обустройство нашего народа. Почему же она самоустранилась от взятых на себя обязательств? Приведу еще одну цитату из этого документа: "На уровне Украины и Крыма в нынешней этнополитической ситуации тактически уязвимыми и вредными для реализации стратегических целей крымскотатарского национального движения оказываются все "провоцирующие" или "двусмысленные" установки и высказывания лидеров крымскотатарского народа, в которых иноэтническое окружение ""может усмотреть скрытую или явную угрозу. Поэтому число и влияние политических групп, с пониманием относящихся к целям и задачам, провозглашенным крымскими татарами, невелико, и следует подходить к возможности увеличения симпатизирующих иноэтнических групп чрезвычайно внимательно и деликатно, чтобы не обратить своих потенциальных союзников во враждебные. Это особенно важно ввиду постепенного отхода от активной поддержки крымских татар в силу объективных и субъективных причин, российских демократов — пожалуй, наиболее последовательных союзников и в прошлом во время совместной борьбы с тоталитарным режимом". В те годы в Москве у руля были демократы. Правительство возглавлял Егор Гайдар. Именно к нему с просьбой о помощи ездил в те годы бывший председатель Гос-комнаца Л. Безазиев. Звоню, прошу рассказать о причинах охлаждения к нам России. — У нас складывались добрые отношения, — сказал Лентун Романович. — Нас поддерживали Шохин, Станкевич. Шахрай и многие другие. С Гайдаром познакомился в 1991 году. К нашим проблемам он относился с большим пониманием. Тогда выделил для крымских татар 160 млн. рублей, а это почти 240 млн. долларов. Рубль тогда стоил 67 копеек, а доллар был намного дороже, чем сегодня. В 1992 году было выделено 500 млн. рублей. А когда осенью того же года я снова пришел к Егору Гайдару просить денег на 1993 год, он буквально выставил меня из кабинета, сказав: "Вы там будете кричать "Долой русских", а Россия будет финансировать вас?.. Ошибаетесь!..". Я ответил, что это орут какие-то недоумки. "Разбирайтесь сами", — сказал он и закрыл за мной дверь. Вот так просто, и не позаумному разъяснил Л.Безазиев причины охлаждения к нам России. ВыводыЗанимаясь политикой, решая проблемы своего народа, свои личные антипатии к какому-нибудь народу надо высказывать жене на кухне, а не в ходе митингов и собраний. Слово "душманлармыз" (враги наши) надо забыть, выбросить из своего словаря. Не надо искать врагов, тем более нашему народу. Политика — высшее искус-, ство, это когда твои недруги становятся друзьями. Германия в годы войны уничтожила по уточненным данным 40 миллионов советских людей. Сегодня и Россия, и Украина, и другие страны прекрасно ладят с немцами. Сегодня мы должны реанимировать Бишкекские отношения, повернуть все постсоветские страны, в том числе Узбекистан, Таджикистан и Казахстан, где находятся еще наши соотечественники, лицом к нашей проблеме, усилить работу с Европейским союзом и другими международными организациями и наладить отношения со всеми в родном доме — Крыму. Надо собрать осколки национального движения, возродить его и работать во имя будущего наших детей, во имя будущего всего Крыма. Уверен, к этому подключатся и общественные организации, потенциал которых очень велик. Нам нужно как можно меньше врагов и как можно больше союзников. Надо научиться понимать друг друга, сочувствовать друг другу, уважать друг друга. От этого мы выиграем все. (“Голос Крыма” №47, 16 ноября 2007 года) Фонтани ханського палацу, як і сотні років тому, весело дзвенять струменями води. З розташованих у горах каптажів вода безперебійно надходить старовинними водоводами. Натомість жителі містечка Бахчисарай, у якому розташований палац, потерпають від безводдя. У більшості будинків цього райцентру Кримської АР вода буває чотири години на добу — дві вранці й дві увечері. У деякі райони міста взимку вода не потрапляє взагалі — водопровід замерзає. Ще більші проблеми з водою в селах району. Системи водозабезпечення за радянських часів у селах існували. Їх будували й обслуговували сільськогосподарські підприємства. З розпадом Союзу колгоспи та радгоспи також розвалилися, а водопровідні мережі та водозабори згодом передали на баланс сільських рад. Та було вже пізно — устаткування або поіржавіло, або було розкрадене на брухт. Населенню довелося шукати воду в копанках, колодязях, пригадувати місця розташування джерел. Тим часом не скрізь така вода виявилася придатною для пиття. Ситуація добряче зіпсувала радість повернення на батьківщину кримським татарам, які сьогодні становлять майже четверту частину від 90 тисяч жителів району. Нічні водовозиСім’я Ленури Аметової жила в Узбекистані. У тамтешньому селі усе було в достатній кількості: і питна, і поливна вода, і газ. Але коли на початку 1990-х з’явилася нагода повернутися на історичну батьківщину, не вагаючись, покинули обжите місце й подалися до Криму. У селі Завєтноє, де оселилися Аметови та іще кілька родин репатріантів, воду подавали старим зношеним водоводом у чотири вуличні колонки, розташовані за 200 метрів одна від одної. Щоб зробити запас живильної вологи, доводилося вставати вночі (удень воду розбирали сусідні села), тягнути шланг до своєї садиби й наповнювати відра, каструлі, діжки — що в кого було. (Ленурі за резервуар тривалий час служила шина від трактора "Білорусь", застелена всередині здоровенним шматком поліетилену). Особливо важко було пенсіонерам і молодим мамам. Час од часу водогін ламався зовсім, і тоді Ленурі доводилося готувати їжу на воді з колодязя. "Звариш суп, — розповідає вона, — то ще гарячим його їсти можна, а тільки трохи охолоне — відразу відчувається огидний присмак, бо вода в колодязі дуже мінералізована". Забезпечувати водою сільське населення Бахчисарайського району (понад 60 тисяч) мають комунальні підприємства тринадцяти тутешніх селищних рад. Але очікувати від них якісних, а нерідко й будь-яких послуг, — марно. Величезні борги з минулих часів, коли депутати ухвалювали популістські рішення про незмінність тарифів, зношеність обладнання, відтік кваліфікованих кадрів, довели різного роду "водоканали" до ручки. За словами заступника голови Бахчисарайської райради Заміра Хайбуллаєва, третина водопровідних мереж району зношена на 90—95 відсотків і потребує негайної заміни. Лише на першочергові заходи з нормалізації водопостачання району потрібно 30—40 млн. грн., яких у районному дотаційному бюджеті немає. Порятунок потопельників — …Марні надії і на кримський та державний бюджети. Обіцянок було море, але грошей так ніхто й не побачив. Проте в 19 з 95 сіл району не тільки п’ють нормальну воду, а й почали навіть купувати пральні машини-автомати. Як же це їм вдалося? У селищах Скалисте та Віліно за водопостачання взялися приватні підприємці. Новий спосіб господарювання спочатку викликав безліч скарг, особливо коли злісних неплатників від’єднали від водогону. "Надто вже народ за колгоспно-радгоспні роки звик до думки, що вода — річ дармова", — зауважує З.Хайбуллаєв, який не раз виїжджав розбиратися на місця. Цим власні ресурси й вичерпалися. У решті 17 сіл воду селяни отримали завдяки Програмі розвитку та інтеграції Криму (ПРІК), яка, у свою чергу, залучала кошти іноземних донорів, зокрема Швейцарської агенції з розвитку. Є сьогодні вода й у Завєтному. Дізнавшись про успішність ПРІК у сусідньому селі, Ленура разом із сусідами організувала громаду (тут це називається "Организация сообщества"), зареєструвавши її в сільраді як орган місцевого самоврядування, і — до справи. 30 тис. гривень на земляні роботи надав район, 150 тис. — на устаткування та матеріали — швейцарці, а ще 100 тис. склали внески самих селян. Частину з них зібрали по дворах, частину склала вартість власноруч виконаних робіт — засипання траншей із трубами, бетонування фундаменту під водогінну вежу тощо. Поставили лічильник води на село та в кожному подвір’ї. Різницю між показниками загального лічильника та сумою індивідуальних "розкидають" на всіх, тому спроби тихцем "урізатися" у водогін тут, м’яко кажучи, не вітають. Опікуватися новою системою доручили приватному підприємцеві. Перш ніж нести тарифи за водопостачання на затвердження в сільську раду, він показує всі розрахунки громаді. Певно, тому оплата за воду становить 100%! А що ж робити решті сіл? Ну нехай швейцарці профінансують іще десяток-другий проектів, а далі? Коли кримчаки засвоять урок, який насправді хотіли дати західні донори? Адже головною метою швейцарських проектів (вони допомагали також в облаштуванні дитячих майданчиків, оновленні фельдшерсько-акушерських пунктів тощо) було не стільки поліпшити побут, скільки показати: "Все у ваших руках". На випадок ядерної війниПевні кошти в бюджетах різних рівнів, звісно, є. От тільки "видряпати" їх звідти… На прокладання того ж водогону потрібен проект. Вартість проектування становить до десяти відсотків від вартості в |