Електронний бюлетень"Крим у дзеркалі української преси"№ 11(11.04 - 20.04.2007)За 11.04 - 20.04.2007 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу. З М І С Т:Влада. Суспільство. Політика.Меджліс кримських татар готується до виборів У вихідні дні в Сімферополі відбулося екстрене засідання меджлісу кримськотатарського народу, на якому обговорювалася суспільно-політична ситуація в Україні після підписання Президентом Указу "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України". На думку учасників засідання, дострокові вибори до Верховної Ради України неминучі, інше питання — коли вони відбудуться — 27 травня, влітку або ж восени. "Гадаю, що ще можна уникнути конфліктних варіантів розвитку подій, — сказав Рефат Чубаров, але для цього необхідна згода між основними політичними силами України, до яких можна віднести блок "Наша Україна", БЮТ і Партію регіонів. Голова меджлісу Мустафа Джемільов сказав, що він не виключає, що в залежності від розвитку подій у країні можливе скликання одноденної сесії курултаю для прийняття ухвали. "На даний момент політичні партії почали розглядати питання про списки кандидатів у народні депутати України, проводиться велика кількість консультацій. Наше завдання — вийти з цих переговорів зі збереженням представництва кримськотатарського народу в українському парламенті і принципу співпраці з демократичними силами, які було визначено курултаєм кримськотатарського народу", — повідомили "День" у прес-службі меджлісу. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Крымские татары подержат Ющенко курултаем Руководство Меджлиса (непризнанного парламента) крымско-татарского народа считает проведение досрочных выборов в Верховную Раду неизбежным и намерено в связи с этим созвать однодневную сессию национального съезда крымских татар (Курултая), чтобы определиться с дальнейшими действиями. Об этом сообщает пресс-служба Меджлиса со ссылкой на его председателя, депутата украинского парламента Мустафу Джемилева. (“Правда Украины” № 15, 12-18 апреля 2007 года) Сегодня принято рассматривать политический кризис на Украине сквозь призму конфликта В. Ющенко, Ю. Тимошенко и с другой стороны - представителей коалиции (Партия регионов, Соцпартия, Компартия). Вопрос якобы в нарушении норм правового поля. В государстве, выстроившем криминальную структуру отношений практически во всех органах власти и практически во всех сферах, подобные юридические претензии звучат достаточно смешно. Помимо лежащих на поверхности событий есть глубинные, причинно-следственные. Леонид Грач, народный депутат Украины. Общественно-политическая ситуация в Украине на повестке для Меджлиса 8 апреля в помещении Крымскотатарского Академического музыкально-драматического театра прошло очередное заседание Меджлиса крымскотатарского народа с участием председателей региональных меджлисов. Пресс-служба Меджлиса. МОВНІ "ПЕРЕКОСИ" - ЯК ФАКТОР ТРИВОГИ Знову Україна увійшла в смугу важких випробувань. Розмах, з яким біло-голубі беруть реванш засвідчує: до влади рветься потужна сила, яку до того ж підтримує народ. Саме остання обставина змушує ставитись до неї серйозно. Зрештою, це було зрозуміло і в розпал Помаранчевої революції. Половина України її не хотіла, не сприймала. Чому? Це вже тема окремої розмови... Сергій ЛАЩЕНКО Закон необходим, считают не только крымские татары, но болгары, греки и армяне Как известно, в 2003 году Президент Украины Л. Кучма наложил вето на закон "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку". Четыре года спустя, находясь в Крыму с официальным визитом, Президент Украины В. Ющенко на пресс-конференции заявил, что Закон необходимо доработать, и затем он представит его в ВР Украины для рассмотрения. В связи с возобновлением обсуждения данного закона мы обратились к председателям национальных общин болгар, армян, греков, проживавших в Крыму до Второй мировой войны, как и крымских татар, обвиненных в предательстве и депортированных с клеймом "предатель" в 1944 г., высказаться по вопросу принятия Закона. Лейля АЛЯДИНОВА Вибори в Криму: бути чи не бути? У Криму, як заявив голова Верховної Ради Автономії Анатолій Гриценко, "завласною ініціативою" проходять позачергові сесії рад усіх рівнів, на яких обговорюється "суспільно-політична ситуація в країні", точніше — указ Президента про розпуск парламенту. Микола СЕМЕНА (Сімферополь) Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. КіноВерховна Рада Криму затвердила план заходів на 2007—2008 роки, присвячених 650 річчю вірменського монастирського комплексу Сурб- Хач (Святий Хрест), розташованого поблизу селища Старий Крим. Для його реконструкції та відновлення виділено з держбюджету два мільйони гривень. Пам'ятник архітектури — середньовічний вірменський монастир Сурб- Хач — один із найдревніших на півострові. Побудований він у 1358 році. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Великую императрицу в Ханском дворце лишили покоя Когда Сергей Довлатов трудился экскурсоводом в Пушкинском музее-заповеднике, то посетители задавали ему совершенно неожиданные вопросы. Например, из-за чего была дуэль Пушкина с Лермонтовым. Посетители Бахчисарайского историко-культурного заповедника более подкованны - гуляя по Ханскому дворцу и знакомясь с традициями и обычаями крымских татар, они спрашивают, где Екатерининская комната. Им и в голову прийти не может, что с некоторых пор история Крыма трактуется избирательно. По национальному признаку. Юлия ВЕРБИЦКАЯ Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.В симферопольском баре "Мараканд" группа крымских татар избила славян, в том числе активистов Русской общины Крыма и партии "Союз". По словам очевидца, на троих пострадавших напали десятка полтора молодых и "довольно нетрезвых" крымских татар. Елена КОРОТКО В Симферопольском центре микрохирургии глаза пациентка расстреляла врача из пневматического пистолета. Доктор госпитализирована в больницу им. Семашко. Её состояние оценивается как средней степени тяжести. Кирилл ЖЕЛЕЗНОВ ДО ЗМІСТУВлада. Суспільство. Політика.Меджліс кримських татар готується до виборів У вихідні дні в Сімферополі відбулося екстрене засідання меджлісу кримськотатарського народу, на якому обговорювалася суспільно-політична ситуація в Україні після підписання Президентом Указу "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України". На думку учасників засідання, дострокові вибори до Верховної Ради України неминучі, інше питання — коли вони відбудуться — 27 травня, влітку або ж восени. "Гадаю, що ще можна уникнути конфліктних варіантів розвитку подій, — сказав Рефат Чубаров, але для цього необхідна згода між основними політичними силами України, до яких можна віднести блок "Наша Україна", БЮТ і Партію регіонів. Голова меджлісу Мустафа Джемільов сказав, що він не виключає, що в залежності від розвитку подій у країні можливе скликання одноденної сесії курултаю для прийняття ухвали. "На даний момент політичні партії почали розглядати питання про списки кандидатів у народні депутати України, проводиться велика кількість консультацій. Наше завдання — вийти з цих переговорів зі збереженням представництва кримськотатарського народу в українському парламенті і принципу співпраці з демократичними силами, які було визначено курултаєм кримськотатарського народу", — повідомили "День" у прес-службі меджлісу. Члени меджлісу кримських татар, ознайомившись з інформацією про заплановане повсюдно в АРК проведення сесій районних, міських, селищних і сільських рад, на яких передбачається прийняття ухвал, що носять характер підтримки виключно однієї сторони в політичній кризі, яка вибухнула, — парламентської більшості Верховної Ради України, члени меджлісу прийняли ухвалу запропонувати депутатам міських, районних, селищних і сільських рад, яких обрано туди за рекомендаціями конференцій кримських татар і місцевих меджлісів, виступити на вказаних сесіях на підтримку проведення дострокових виборів народних депутатів України. Оскільки в Криму зараз також іде підготовка до виборів нового, вже п’ятого складу Курултаю кримськотатарського народу, меджліс також заслухав інформацію голови своєї ЦВК Ахтема Чийгоза про хід організаційних заходів. Голова ЦВК повідомив, що для проведення виборів створено 25 регіональних комісій, де працює 352 члени. Ахтем Чийгоз зазначив, що вибори делегатів відбудуться у встановлені терміни. Напередодні 63-ї річниці з дня депортації кримськотатарського народу зі своєї історичної Батьківщини на засіданні меджлісу було затверджено склад оргкомітету для проведення траурних заходів. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Крымские татары подержат Ющенко курултаем Руководство Меджлиса (непризнанного парламента) крымско-татарского народа считает проведение досрочных выборов в Верховную Раду неизбежным и намерено в связи с этим созвать однодневную сессию национального съезда крымских татар (Курултая), чтобы определиться с дальнейшими действиями. Об этом сообщает пресс-служба Меджлиса со ссылкой на его председателя, депутата украинского парламента Мустафу Джемилева. "На данный момент политические партии начали рассматривать вопросы о списках кандидатов в народные депутаты Украины, проводится большое количество консультаций. Наша задача — выйти из этих переговоров с сохранением представительства крымскотатарского народа в украинском парламенте (сейчас в Раде двое представителей Меджлиса) и принципа сотрудничества с демократическими силами, которые были определены Курултаем крымско-татарского народа", рассказал Джемилев. Члены Меджлиса, в частности, уже приняли решение предложить депутатам городских, районных, поселковых и сельских советов, избранных по рекомендации региональных конференций крымских татар и местных меджлисов, выступить на сессиях в поддержку проведения досрочных выборов в парламент страны. КОММЕНТАРИЙ. Как известно, на парламентских выборах-2006 лидеры Меджлиса прошли в Верховную Раду по списку пропрезидентского блока "Наша Украина". Так что в данном случае известную поговорку "А нам, татарам, все равно..." можно считать недействительной. (“Правда Украины” №15, 12-18 апреля 2007 года) Сегодня принято рассматривать политический кризис на Украине сквозь призму конфликта В. Ющенко, Ю. Тимошенко и с другой стороны - представителей коалиции (Партия регионов, Соцпартия, Компартия). Вопрос якобы в нарушении норм правового поля. В государстве, выстроившем криминальную структуру отношений практически во всех органах власти и практически во всех сферах, подобные юридические претензии звучат достаточно смешно. Помимо лежащих на поверхности событий есть глубинные, причинно-следственные. Первая составляющая украинского кризиса: криминально-олигархические интересы или отношения. Отсчёт надо начинать с 1991 года. Когда у народа отобрали заводы, фабрики, предприятия, колхозы, совхозы и криминальным путём начался захват собственности, которую создавали наши деды, бабушки, отцы, матери. Особенный расцвет пришёлся на времена Л. Кучмы. В конечном итоге вследствие того, что ему не удалось развести кланы, захватившие народное добро, он и сам пострадал в 2004 году. В настоящее время организатором вакханалии выступает один из кланов, в данном случае - "помаранчевый", для которого такие лидеры, как Ю. Тимошенко, В. Ющенко, являются лишь политическим инструментом. Эти кланы не могли поделить между собой после 2004 года сферу интересов в новом переделе собственности (один из ярких примеров - "Криворожсталь"). Вот глубинная природа криминально-олигархических интересов. Оттуда, из глубины, дёргают за верёвочки для управления внешней ситуацией на уровне, скажем, института президента, исполнительной власти в лице Кабинета министров или законодательной власти в лице Верховного Совета. Геополитические интересы в этих процессах занимают одно из главных мест. Разрушением в 1991 году Советского Союза не поставлена точка в процессе размежевания по национальным квартирам. Будут делать всё для того, чтобы не было ни общего русского мира, ни славянского единства. Не смирятся с тем, что энергетические запасы, которые есть на территории Российской Федерации, принадлежат ей. Те же американцы будут вмешиваться в том числе и в украинскую ситуацию и претендовать на многое. Так, как они вмешались в ситуацию в Югославии, Ираке, а сейчас крутятся возле Ирана. И теперь, после 2004-2005 годов, после выборов президента Украины, подобрались к нам. Виктор Ющенко - это зять американских интересов. Человек управляемый, покорный манипуляциям посредством внешнего фактора. И сделать ничего иного он уже не сможет, в чужих "объятиях" увяз накрепко. Теперь для тех же целей нашли новую украинскую "мадам Олбрайт" - Юлию Тимошенко. Перед манипулируемыми персонажами поставили задачу: Украину - в НАТО, украинско-российские отношения - в сторону или ещё лучше их разорвать. И таким образом в результате радикального разрешения нынешнего кризиса американцы получают куклу в виде государства Украина. Они получают плацдарм. Вторая составляющая нынешнего кризиса - информационная. Сегодня фактически объективную информацию о политическом кризисе в своей стране украинское общество черпает из сообщений центральных российских телерадиоканалов и ведущих российских агентств. Ибо большинство украинских телерадиоканалов, СМИ находятся в руках частных владельцев, которые освещают события под своим углом зрения. Если исходить из таких позиций, то надо понимать: общество зомбируют. Делается это для того, чтобы люди уверовали, что В. Ющенко во всём абсолютно прав и что никакого иного поворота событий уже быть не может. Под воздействием этого информационного насилия мы все находимся. Внутри своего государства мы не получаем объективную информацию, без которой человек вообще-то лишён возможности самостоятельно анализировать и принимать собственные решения. Что нас ждёт? Если сценарий "помаранчевых", Олбрайт - Тимошенко, галицийских национал-радикалов будет выполняться до конца, значит, будут применены такие технологии, которые подтолкнут страну к гражданскому противостоянию. За неконституционные действия Виктору Ющенко и его окружению придётся нести ответственность вплоть до уголовной. Вопрос не в роспуске парламента, не в личной судьбе того или иного народного депутата. А в территориальной целостности государства Украина, в гражданском мире, в сохранении славянского единства. Сегодня, когда кризисная ситуация приняла угрожающий размах, очевидно: "помаранчевые" пошли ва-банк, свой цинизм в отношении судьбы исконно восточнославянских корней нашего народа иностранные ставленники уже не скрывают. Маски сняты. И это наглядно подтверждает в том числе и недавнее резко антироссийское интервью американскому изданию "Newsweek" вдохновителя украинской радикально-националистической оппозиции Юлии Тимошенко, назвавшей решение президента о проведении досрочных парламентских выборов "единственным способом спасти Украину от России". Если говорить, что финал может быть весьма печальным, то надо понять, что никому такой финал не нужен. Никому, кроме тех, кто его замыслил. Кроме тех, кто по итогам всей этой вакханалии будет между собой заниматься перераспределением оставшихся сфер влияния в экономике, земельной сфере. Им такой финал нужен. Народу, государству - не нужен. Поэтому мы должны прекратить противостояние и ждать решения Конституционного суда. Мы должны стоять на твёрдых гражданских позициях. Допускаю и тот вариант, что Конституционный суд может принять решение в пользу "помаранчевого" лагеря. Если такое случится, мы как законопослушные граждане подчинимся решению суда. И лишь в этом случае пойдём на досрочные выборы. И создадим такую коалицию, которая будет иметь конституционное преимущество в 300 голосов и которая скажет Виктору Ющенко: "Адью, езжай со своими домочадцами и пасекой в Америку, а мы в своей стране будем сохранять единство как территориальное, так и славянское, мирные отношения между всеми гражданами и дружить с народами России, Белоруссии и других стран". Леонид Грач, народный депутат Украины Общественно-политическая ситуация в Украине на повестке для Меджлиса 8 апреля в помещении Крымскотатарского Академического музыкально-драматического театра прошло очередное заседание Меджлиса крымскотатарского народа с участием председателей региональных меджлисов. На заседании члены Меджлиса обсудили общественно-политическую ситуацию в Украине, сложившуюся в связи с подписанием Президентом Украины 2 апреля текущего года Указа "О досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины". По этому вопросу выступили Мустафа Джемилев и Рефат Чубаров, которые отметили, что региональные и местные органы национального самоуправления должны быть готовы ко всем возможным направлениям развития общественно-политической ситуации в Украине. По их мнению, досрочные выборы в парламент Украины неизбежны; второй вопрос — когда они состоятся — 27 мая, летом или же осенью. "Думаю, что можно избежать конфликтных вариантов развития событий, — сказал Р.Чубаров, но для этого необходимо согласие между основными политическими силами Украины, к которым можно отнести блок "Наша Украина", БЮТ и "Партию регионов". Председатель Меджлиса М. Джемилев не исключает, что в зависимости от развития событий в стране возможен созыв однодневной сессии национального съезда крымских татар для принятия решения, но в то же время он считает, что и Меджлис крымскотатарского народа полномочен рассмотреть указанную ситуацию. "На данный момент политические партии начали рассматривать вопросы о списках кандидатов в народные депутаты Украины, проводится большое количество консультаций. Наша задача, отметили руководители Меджлиса, выйти из этих переговоров с сохранением представительства крымскотатарского народа в украинском парламенте и принципа сотрудничества с демократическими силами, которые были определены Курултаем крымскотатарского народа". Обсудив особенности общественно-политической ситуации в Украине, а также ознакомившись с имеющейся информацией о запланированном повсеместно в АРК проведении сессий районных, городских, поселковых и сельских советов, на которых предполагается принятие решений, носящих характер поддержки исключительно одной стороны в разразившемся политическом кризисе, а именно парламентского большинства Верховной Рады Украины, члены Меджлиса единогласно приняли решение предложить депутатам городских, районных, поселковых и сельских советов, избранных по рекомендации региональных конференций крымских татар и местных меджлисов, выступить на указанных сессиях в поддержку проведения досрочных выборов народных депутатов Украины. Кроме того, председателю Меджлиса и президиуму Меджлиса было поручено при выяснении дополнительных обстоятельств в результате различных форматов консультаций с политическими силами на предмет досрочных- выборов, созвать заседание Меджлиса крымскотатарского народа для принятия окончательного решения. На заседании Меджлиса также был рассмотрен окончательный вариант Концепции образования на крымскотатарском языке в АРК, принятый за основу 5 сессией IV Курултая крымскотатарского народа 24 декабря 2006 года и доработанный Ассоциацией крымскотатарских работников образования "Маарифчи". Членом Меджлиса, председателем Ассоциации "Маарифчи" Сафуре Каджаметовой было отмечено, что при Министерстве образования АРК с 1992 года по 2006 гг. неоднократно создавались рабочие группы по разработке Концепции национального образования. В результате обсуждения Меджлис с учетом внесенных предложений и редакционных поправок утвердил Концепцию образования на крымскотатарском языке и поручил созданной редакционной группе в течение недели внести редакционные изменения и подать на подпись председателю Меджлиса М. Джемилева. Во исполнение Постановления Курултая крымскотатарского народа "О Концепции образования на крымскотатарском языке в АРК" поручено Ассоциации "Маарифчи", при поддержке Меджлиса, организовать и провести презентацию Концепции на конференции крымскотатарских работников образования с рассмотрением механизмов ее реализации, депутатской фракции "Курултай-Рух" вынести на рассмотрение Верховной Рады Автономной Республики Крым вопрос "О Концепции образования на крымскотатарском языке в Автономной Республике Крым", региональным и местным меджлисам взять на контроль проблемы образования на крымскотатарском языке, открытие классов и школ с крымскотатарским языком обучения, руководствуясь вышеуказанной Концепцией образования на крымскотатарском языке. В преддверии 63 годовщины со дня депортации крымскотатарского народа со своей исторической родины, Крыма, на заседании Меджлиса был утвержден состав Организационного комитета по подготовке и проведению траурных мероприятий, приуроченных 63 годовщине депортации крымскотатарского народа, председателем которого назначен М. Джемилев. Кроме того, в рамках реализации Постановления "Об организации мероприятий, посвященных 20-летию событий в Москве летом 1987 года", принятого пятой сессией IV Курултая крымскотатарского народа, на заседании Меджлиса была заслушана информация о работе по его реализации. Члены Меджлиса были ознакомлены с разработанным проектом мероприятий, посвященных 20-летию демонстраций крымских татар в г. Москве летом 1987 года и списком лиц, рекомендуемых в состав оргкомитета по подготовке и проведению мероприятий, который был взят за основу. Председателем оргкомитета утвержден заместитель председателя Меджлиса Ремзи Ильясов, заместителем председателя оргкомитета — участник московских событий Бекир Умеров. Принимая во внимание активизирующуюся в последнее время деятельность различного рода псевдорелигиозных течений в Крыму, на заседании Меджлиса был обсужден приезд в Крым 7 апреля текущего года муфтия одной из мусульманских общин Киева Ахмата Тамима. Выступивший на заседании Муфтий мусульман Крыма Эмирали Аблаев, отметил, что Муфтият мусульман Крыма не имеет никакого отношения к этому человеку и его деятельности. По мнению Эмирали Аблаева, в так называемой религиозной деятельности Ахмета Тамима открыто проявляется тенденция, направленная на разобщение крымскотатарского народа. "У нас есть свой Курултай мусульман крымскотатарского народа, где избирается Муфтият мусульман Крыма, который, в свою очередь, работает и решает возникающие вопросы", — было сказано на заседании Меджлиса На заседании Меджлиса председатель Рескомнаца АРК, депутат ВР АРК Сервер Салиев информировал о ситуации, сложившейся с финансированием процесса обустройства крымских татар. В частности, в связи с исключением статьи затрат "Материальная помощь на завершение строительства индивидуального жилья" Меджлис поручил первому заместителю и заместителю председателя Меджлиса провести консультации с Госкомнацрелигии Украины и с учётом острой потребности индивидуальных застройщиков обосновать необходимость и целесообразность продолжения финансирования указанных расходов отдельной строкой. Пресс-служба Меджлиса МОВНІ "ПЕРЕКОСИ" - ЯК ФАКТОР ТРИВОГИ Знову Україна увійшла в смугу важких випробувань. Розмах, з яким біло-голубі беруть реванш засвідчує: до влади рветься потужна сила, яку до того ж підтримує народ. Саме остання обставина змушує ставитись до неї серйозно. Зрештою, це було зрозуміло і в розпал Помаранчевої революції. Половина України її не хотіла, не сприймала. Чому? Це вже тема окремої розмови... А що робити нам, тій Україні, яка хоче залишитись українською? Адже казочки біло-голубих і червоних про захмарне зростання ВВП, про казковий розквіт України в ЄЕП, про щастя жити без НАТО нас мало заспокоюють. Розумію, що далеко не всі регіонали, комуністи та соціалісти є імпер-шовіністами. Але не маю сумніву, що тепер, за будь-якого розвитку політичної ситуації, вирішувати мовне питання стане важче. "Вони" відчули свою силу, і можна плекати лише слабеньку надію на тих представників неукраїнської України, які через різні обставини не є патологічними українофобами. Вони ще роз’єднані і розпорошені, але в інтересах України - виділити їх із загальної маси, знати поіменно і шукати ключик до кожного. Дехто з них, все-таки, повинен прислухатися до аргументів людей, що представляють Україну українську. Характерною особливістю нинішньої України є те, що населення живиться міфами (в кожному регіоні вони свої), люди вірять у них, а це означає, що міфи можуть бути політичним фактором. На Сході є такий міф: "ось прокинемося ми одного прекрасного ранку, а під вікнами стоять натовські танки з жерлами гармат, направленими на Росію..." Дехто з писак на повному серйозі переконує читачів, що Україну хоче розколоти... Польща. Східну половину вона віддасть Росії, а західну - забере собі. І хоч би хто-небудь напружив мозок і спробував замислитись - у який же спосіб вона хоче це зробити? Он Румунія маленький острів Зміїний не може собі забрати, а тут раптом Україну до Дніпра. Тверезомисляча людина бачить все по-іншому. Ось, скажімо, вірш сумського поета Анатолія Гризуна, надрукований нещодавно в "Кримській світлиці": В Україні рік Польщі, а де його почерк? Що відомо про це вам, Джанкой і Судак? Українці й татари в російськім оточенні – Забуваються предки на стертих слідах... Людина зі Сходу, але це представник нашої України! Добре, що поки між нами немає політичного кордону, і на всіх політичних картах світу ми належимо до однієї держави. Але ця "єдність" є оманливою. Нещодавно наш читач з Новограда-Волинського, що на Житомирщині, Михайло Кот (він же очолює обласне Братство вояків ОУН-УПА) переслав мені місцеву газету "Лесин край". А в ній вірш Миколи Радькова, шахтаря з Єнакієвого, що на Донбасі: Пекло, пекло. Тепер все скніє, А там - хурделиць метушня... Скоріш кінчався б рік Росії – Молю я Господа щодня. Такий він довгий, невблаганний, Не вирватись з його лабет, Свій дикий наступ чінгісханний Вважає він за рух вперед. Як бачимо, "перекоси у нас не в бік Польщі. Цей вірш на Донбасі не надрукували б. Тому автор відправив його на Житомирщину ще в жовтні 2003 року. Та хіба вірш не актуальний зараз? Він лише зайвий раз засвідчив: поділ на дві України реально існує; добре, що обходиться поки без "етнічних чисток" і "українські" українці залишаються поки і там, на Сході. Та що буде далі? Чи не перенесеться російська практика видавлювання з соціуму "хахлов" і на українські терени? Марудна це справа - шукати дорогу до серця кожного, хто виступає за офіційну двомовність. І все ж - треба. Бо далеко не всі з тих 200 тисяч одеситів, що стали "підписантами", знають - що означатиме офіційна двомовність для Одеси. Вони самі оцінюють своє місто як на 95% російськомовне. То що, варто лише узаконити державний статус російської, і відсоток україномовних почне зростати? Хто за справедливість - задумайтесь над цим. У статті "Два языка - один народ" (газета "2000" від 30.09.2005 р.) читач Г. Шекоданов пише: "Во Львове должны учить русский язык с таким же прилежанием, как в Одессе учат украинский". Я ціную компромісну позицію пана Шекоданова. У середині 80-х років вона виглядала б доволі радикальною. Але хочу "вставити" і свої п’ять копійок: - А може, виберемо якісь інші критерії? Ну, скажімо, щоб на вулицях Одеси кожен четвертий розмовляв українською, адже саме такий відсоток у Львові російськомовних? На цей критерій і будемо рівнятися. Нехай у Севастополі буде стільки ж українських шкіл, скільки у Львові російських, і щоб на перервах геть усі діти спілкувалися українською! Адже у Львові мовний статус російських шкіл не "дутий", а справжній. Як цього до-сягти - інша справа. Але поки що я більше уваги звертаю на сам феномен компромісу. Україна переживає настільки складні часи, що компромісність стає патріотичною рисою. Процитую ще одного одесита, точніше, мешканця міста Рені Одеської області Володимира Яська: "Господи, да когда же все это кончится? 14 лет независимости нам долдонят, что русский язык гибнет, что его нужно спасать. Дошло уже до того, что украинец Мороз предлагает русский сделать вторым государственным. Он что - из пещеры только вылез? Да это же на 100% смерть украинскому! Я работаю киоскером, продаю газеты, журналы. Из 200 наименований - только 18 украинских. Из 98 кроссвордов, получаемых для продажи, только 4 украинских! Какие еще нужны комментарии? Какой язык гибнет? За время, что я работаю, наслушался таких ос-корблений в адрес украинского, что иногда просто хочется выйти и дать в морду покупателю..." (Газета "День", 25.02.2005). Зауважте, в якому році все це писалося. У 2005-му, тобто в час максимального піднесення Помаранчевої революції! То, може, поборники "мовної рівноваги" врахують і такий показник, як публіч-не приниження мови? У Львові образ стосовно російської не почуєш. У цієї мови є "ніша", і ніхто її звідти не вижене. Я не певен, що представники "неукраїнської" України наберуть 300 голосів для прийняття нового закону. Але певен: навіть якщо українська мова залишиться єдиною державною, сам цей статус її не порятує. Мову утверджувати треба явочним порядком, як це роблять біло-блакитні, захищаючи російську. Вони її захищають незалежно від офіційного статусу. Бо вони її люблять і є невтомними популяризаторами. На жаль, це саме той випадок, коли населення української України виглядає більш пасивним, навіть "ледачим". Бо всі балачки ведуться лише навколо статусу мови; ніхто не говорить ні про стратегію, ні про тактику. Ця пасивність є спадщиною нашої бездержавності. Захисники ідеалів "неукраїнської" України є іншими: активними, агресивними, та ще й більш ерудованими. Ось цей "перекіс" і є найстрашнішим. Тому закликаю всіх однодумців згуртуватися, підтягнутися, постійно працювати над собою і навчитися цінувати кожен "багнет" на тій війні, яку нам ще довго доведеться вести. Сергій ЛАЩЕНКО Закон необходим, считают не только крымские татары, но болгары, греки и армяне Как известно, в 2003 году Президент Украины Л. Кучма наложил вето на закон "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку". Четыре года спустя, находясь в Крыму с официальным визитом, Президент Украины В. Ющенко на пресс-конференции заявил, что Закон необходимо доработать, и затем он представит его в ВР Украины для рассмотрения. В связи с возобновлением обсуждения данного закона мы обратились к председателям национальных общин болгар, армян, греков, проживавших в Крыму до Второй мировой войны, как и крымских татар, обвиненных в предательстве и депортированных с клеймом "предатель" в 1944 г., высказаться по вопросу принятия Закона. Председатель болгарской общины им. Паисия Хилендарского Иван Абажер: — Мы объединяем в общину не только депортированных, но и тех, кто просто приехал в Крым из других регионов. По последней переписи населения в Крыму проживает 1400 болгар, конечно же, эта цифра не соответствует действительности. За годы после возвращения в Крым болгары сильно ассимилировались. Этому способствовали и смешанные браки. Ни один болгарин не откажется от своей национальности, но многие уже не считают себя стопроцентными болгарами в связи с вышеуказанным. Депортированных болгар в Крыму приблизительно 200 семей. То, что закон или нормативный акт, регламентирующий статус депортированных, необходим, это однозначно. Конечно, он запоздал, его необходимо было принять значительно раньше, когда только началось массовое возвращение насильно высланных народов в Крым. Несомненно, закон не должен вступать в противоречие с интересами уже проживающих в Крыму народов. Независимо от национальности, мы должны соизмерять свои желания с окружающей нас реальностью, иначе мы создадим ненужные конфликты. Но закон должен быть направлен персонально на человека, и если помощь, то адресная, как это делается во всех цивилизованных странах. Помощь должна быть реализована в качестве льгот или другим путем. И, главное, должно быть начисто смыто клеймо "предатель". Это хорошо, что над законом работают политики, но, мне кажется, в разработке должны участвовать и жители Крыма, те, кто понимает и чувствует ситуацию, для чего это делается, только так можно способствовать созданию гражданского общества. Заместитель председателя болгарской общины Иван Паличев: — Я отношусь к категории депортированных, во время депортации мне было 14 лет. В России давно принят Закон о реабилитации и реабилитированные пользуются правами, предусмотренными Законом. Украина — самостоятельное государство и в качестве преемницы СССР обязана решать государственные проблемы самостоятельно. А такой проблемой остаются до сих пор проблемы депортированных. Председатель правления Федерации общины греков Крыма Николай Сумулиди: — Трехмесячным младенцем с семьей был депортирован из Карасубазара (Белогорск) в Коканд (Узбекистан). Дядя был архимандритом Крыма, дед — известным табаководом, имел 300 га земли. Лишь в 1980 г. удалось переехать в Крым, ускорили переезд проблемы со здоровьем, но не обошлось и без проблем с пропиской. В отличие от крымских татар греки (в Крыму — 4 тыс., в том числе 2 тыс. ранее депортированных) поверили чиновникам от правительства, что правильнее будет возвращаться не спонтанно, а организованно. Но теперь греки не считают, что это было правильно. За 15 лет построено 50 домов и квартир. Для тех, кто еще не возвратился, земля не зарезервирована. Деньги выделяются якобы на обустройство возвращающихся в Крым греков — строительство водоводов, трансформаторов, дорог, на самом же деле за эти средства обеспечиваются потребности проживающего рядом негреческого населения. То есть за счет депортированных обустраиваются другие. Финансирование Федерации греков недостаточное. От соплеменников, проживающих в Греции, помощи нет. Многие из греков уехали в Грецию. Я же считаю своей родиной Крым. О нашей истории говорит сохранившаяся древняя греческая архитектура, говорят камни. Закон "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку" нужен. Необходимо вернуть и то, чего были лишены депортированные, выдать "адресную денежную компенсацию, а кроме того, обеспечить земельный резерв для еще не вернувшихся на родину, чтобы никто не мог сказать, что он ущемлен в своих правах. Заместитель председателя Крымского армянского общества Станислав Ян: — Я серьезно работаю по пунктам данного закона, но реально поучаствовать не имею возможности. В обсуждение данного вопроса хотел бы включить возможно больший круг заинтересованных людей, депортированных. Однако мы мало что знаем о сути обсуждаемого вопроса. И это плохо. Всегда найдутся люди, жаждущие вбить клин между народами или сделать из обсуждения "жвачку". Армяне большей частью уже наладили свой быт, пришло время решения социальных проблем, на это необходимо сделать акцент в обсуждаемом законе, исправить несовершенства в вопросах наделения землей депортированных, языка, культуры и т.д. До депортации в Симферополе, на улице Караимской существовала армянская школа, а сегодня в Крыму имеются только классы с факультативным изучением армянского языка. Необходима реставрация армянских святынь, например, церкви по улице Кавказской в г. Симферополе, где в настоящее время расположен магазин. Подобное кощунство вызывает национальный протест. Не выполняются сами законы, что порождает коррупцию. Социальные проблемы обычно перерастают в политические, если бы была стабильность в социальном плане, не возникали бы политические проблемы. Армяне довольно долгое время живут в Крыму, перенесли две депортации: первая — еще при императрице Екатерине, вторая — после Второй мировой войны. Однако в отношении армян неофициальный статус "депортированного" на сегодня размыт, поскольку возвращение этого народа происходило не массово, не одновременно. В настоящее время армяне, а их в Крыму, по официальным данным, 15 тысяч (по неофициальным — 25 тысяч) всеми силами стараются сохранить в Крыму свою культуру, язык, обеспечить потомкам нормальное полноправное будущее, сохранить свою идентичность. И хотелось бы, чтобы государство шло навстречу этому желанию. Некоторую помощь оказывают соотечественники, проживающие в Армении, — присылают детскую литературу. Помогает в некоторой степени организация "Союз армян Украины", существующая несколько лет. С помощью Рескомнаца регулярно (раз в квартал) издается журнал "Голубь масиса". Конечно же, этого мало. Закон нужен, жизнь доказывает это. Подготовила Лейля АЛЯДИНОВА Вибори в Криму: бути чи не бути? У Криму, як заявив голова Верховної Ради Автономії Анатолій Гриценко, "завласною ініціативою" проходять позачергові сесії рад усіх рівнів, на яких обговорюється "суспільно-політична ситуація в країні", точніше — указ Президента про розпуск парламенту. Сесії Сімферопольської міськради і самої Верховної Ради Криму відбулися практично одночасно. Депутати міськради столиці Криму вважають, що "указ прийнятий з грубим порушенням Конституції, ставить під загрозу мир і стабільність у нашій країні. Переконані, що остаточну оцінку конституційності йому повинен дати лише Конституційний Суд". Парламент Криму прийняв заяву, в якій "виражає серйозну схвильованість і тривогу у зв’язку з наростанням політичного протистояння в країні, викликаного указом Президента про розпуск Верховної Ради України і проведенням дострокових парламентських виборів". Депутати кримського парламенту заявляють також рішучий протест "у зв’язку зі спробами окремих політсил використовувати суспільно-політичну ситуацію, що склалася в країні, з метою політичного реваншу і як основний ресурс у боротьбі за владу". На їхню думку, "шістнадцятилітній досвід становлення Кримської Автономії свідчить про те, що найкращим і найефективнішим способом збереження громадянського миру і міжнаціональної згоди може бути тільки політичний компроміс, в основі якого лежать здоровий глузд і взаємні поступки". Анатолій Гриценко заявив, що за підсумками вже проведених сесій у Криму лише 3,3% депутатів висловлюються на підтримку дострокових виборів. Водночас республіканська організація партії "Наша Україна" вже повним ходом готується до виборів — створено республіканський і районні штаби, комплектується штат агітаторів. Аналогічну підготовку веде кримський штаб БЮТ. "Цього разу ми повинні здобути уроки з минулих парламентських виборів і не допустити фальсифікацій при підрахунку голосів, повинні переконати кримчан, що однополярна влада, неподільне управління представниками Партії регіонів веде до узурпації і зловживань", — говорить керівник республіканського штабу "Нашої України" народний депутат Володимир Шкляр. Близьку позицію займає меджліс кримських татар. У Сімферополі відбулося його екстрене засідання. Народні депутати Мустафа Джемільов і Рефат Чубаров відзначили, що регіональні та місцеві органи національного самоврядування кримських татар повинні бути готові до всіляких варіантів розвитку подій. На їхню думку, дострокові вибори до парламенту України неминучі, інше питання: коли вони відбудуться — 27 травня, влітку або ж восени. "Вважаю, що ще можна уникнути конфліктних варіантів розвитку подій, — сказав Рефат Чубаров, але для цього необхідна згода між основними політичними силами — блоком "Наша Україна", БЮТ і Партією регіонів. Голова меджлісу Мустафа Джемільов не виключає, що залежно від розвитку подій у країні можливе скликання одноденної сесії курултаю для ухвалення рішення. "Наразі політичні партії почали розглядати питання про списки кандидатів у народні депутати України, проводиться багато консультацій. Наше завдання, — відзначили керівники меджлісу, — вийти з цих переговорів із збереженням представництва кримськотатарського народу в українському парламенті й принципу співпраці з демократичними силами, які були визначені курултаєм кримськотатарського народу". Члени меджлісу кримських татар пропонують депутатам міських, районних, селищних і сільських рад, які вибрані туди за рекомендаціями конференцій кримських татар і місцевих меджлісів, виступити на вказаних сесіях на підтримку проведення дострокових виборів народних депутатів України. Не дивлячись на таку різну позицію, в організаціях практично всіх партій обговорюється конфігурація майбутніх політичних блоків. Головне питання полягає в тому, чи зможуть помаранчеві політичні сили об’єднатися в мегаблок або підуть на вибори кількома колонами, що, ймовірно, роздрібнить їхній електорат. Об’єднатися в мегаблок пропонують і партії, що групуються навколо Партії регіонів і Російського блоку. Перший заступник голови НДП, лідер Кримської республіканської організації НДП, депутат Верховної Ради АРК Сергій Куніцин сказав журналістам: "Рішення про участь або неучасть у виборах, про формування блоків прийматиметься на другому етапі XII з’їзду НДП, який відбудеться в квітні цього року. Виходячи з цих рішень, кримські народні демократи й будуватимуть свою політику в регіоні", — підкреслив Сергій Куніцин. За його словами, КРО НДП відкрита для діалогу з усіма політичними силами, для яких процвітання Криму і Севастополя, підвищення рівня життя громадян є головними в їхній діяльності. Попри складність ситуації в країні, Кримська республіканська організація НДП нині значно зміцнила свій кадровий і організаційний ресурс, збільшивши свою чисельність з 13,3 тис. чоловік у 2002 р. до 17,7 тис. у 2006 р. Найкрупнішою організацією напередодні позачергових виборів (чисельністю в 5 тис. чол.) залишається Сакська районна організація. Істотно зросли місцеві парторганізації в містах Армянську, Феодосії, а також у Кіровському, Красноперекопському, Раздольненському районах. До 150 збільшена чисельність первинних організацій НДП на півострові. Нагадаємо, що КРО НДП у складі регіонального Блоку Куніцина посіла друге місце на минулих виборах у Верховну Раду АРК, представлена 10 депутатами в кримському парламенті. 187 депутатів від Блоку Куніцина представляють інтереси виборців у місцевих радах, 3 представників обрано міськими і селищними головами. Микола СЕМЕНА (Сімферополь) ДО ЗМІСТУФестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. КіноВерховна Рада Криму затвердила план заходів на 2007—2008 роки, присвячених 650 річчю вірменського монастирського комплексу Сурб- Хач (Святий Хрест), розташованого поблизу селища Старий Крим. Для його реконструкції та відновлення виділено з держбюджету два мільйони гривень. Пам'ятник архітектури — середньовічний вірменський монастир Сурб- Хач — один із найдревніших на півострові. Побудований він у 1358 році. Як відомо з історії Криму, Феодосійський регіон у часи Середньовіччя був місцевістю, де домінувало вірменське населення. Зокрема, в Солхаті (так називалося місто, що знаходилося на місці нинішнього селища Старий Крим), у XIV—XV ст. було чотири вірменські монастирі та дев'ять церков. При них відкривалися школи, майстерні, створювалися рукописи. Унікальні рукописні книги, створені в Солхаті, зберігаються в Інституті древніх рукописів Матенадарані (Єреван). Один із чотирьох монастирів, що існували в цих місцях, — Сурб-Хач. Це архітектурний комплекс будівель, зведених у різний час. Монастир протягом багатьох сторіч був центром духовного тяжіння вірмен, святинею народу, місцем паломництва. Він мав особливе значення для духовної єдності вірмен, адже їхні колонії не мали територіальних кордонів, власного централізованого управління, адміністративного зв'язку з метрополією. Усе це їм заміняла церква, духовно об'єднуючи вірменів, завдяки чому вони зберігали на чужині рідну мову, звичаї, писемність, віру. У різний час у Сурб-Хачі жили і працювали багато діячів вірменської культури. За оцінками фахівців, до нинішнього часу комплекс непогано зберігся, він багато років підтримується вірменською громадою, в ньому проводяться екскурсії та наукові дослідження, масові заходи. Однак зараз уже для збереження найбагатшої спадщини вірменів для нащадків потрібні реставраційно-відновлювані роботи в монастирському комплексі, які планується провести цього літа, крім того, не відповідає курортним вимогам лісова дорога до музею. Після проведення комплексу підготовчих робіт Верховна Рада Криму планує провести низку історичних заходів, головними з яких будуть міжнарод ні конференції, присвячені 650-річчю монастирського комплексу Сурб-Хач. Загалом для Криму, найбагатша історико-культурна спадщина якого є найцікавішою частиною скарбниці світової культури, розвиток музейної справи має особливе значення. Музеї, заповідники, монастирі, палацово-паркові комплекси автономії є запорукою збереження для нащадків усього багатства півострова, додають неповторність і своєрідність культурному колориту Криму та сприяють його популяризації в усьому світі, а також розвитку міжнародного туризму. "Успішне виконання музейними працівниками науково-дослідних і просвітницьких завдань є гарантією збереження для нащадків усього багатства вітчизняної та світової культурної спадщини", — йдеться в нещодавно прийнятій постанові Верховної Ради Криму про практику дотримання на півострові вимог Закону України "Про музеї і музейну справу". Практично оновився до нового курортного сезону і музей Максиміліана Волошина в Коктебелі. Для цього також є серйозні підстави — нинішнього року світова громадськість відзначатиме 130-річчя від дня народження поета, і центром урочистих заходів стане Коктебель і Дім поета. Наприкінці минулого тижня, як повідомила "Дню" керівник прес-служби Ради міністрів Криму Людмила Бензік, у селищі відбулася нарада за участю голови парламенту Криму Анатолія Гриценка, заступника голови уряду Тетяни Умріхиної, міністра культури і мистецтв Олександра Єрмачкова, на якому було узгоджено порядок проведення урочистостей. Анатолій Гриценко повідомив, що на травень — вересень 2007 року заплановано багато заходів, які відбудуться у Коктебелі, Судаку, Старому Криму і Сімферополі, а парламент і уряд докладуть усіх зусиль, щоб забезпечити фінансування їх у повному обсязі. У рамках святкування 130-річчя від дня народження поета планується урочисте відкриття Дому- музею 12 червня 2007 року після реставрації, а також проведення низки науково- практичних конференцій, поетичних фестивалів, художніх пленерів. Протягом усього року друком виходитимуть літературні та художні праці Максиміліана Волошина, краєзнавча та мистецтвознавча література. Журналісти зможуть узяти участь у конкурсі на краще висвітлення теми "Максиміліан Волошин і Дім поета". — Виконання Закону України "Про музеї і музейну справу" є пріоритетним напрямом роботи Міністерства культури і мистецтв, — розповів "Дню" міністр культури автономії Олександр Єрмачков. — Історичні об'єкти, що становлять культурну цінність, є частиною Музейного фонду України і охороняються та використовуються згідно з чинним законодавством. А це чималі багатства. Музейний фонд налічує 1057175 одиниць, причому він постійно поповнюється. Так, за перше півріччя 2006 року основний фонд поповнився на 1850 одиниць. Відвідування кримських музеїв, а заодно і їхні прибутки в останні роки постійно зростають за рахунок збільшення екскурсій для курортників і гостей Криму. Водночас, зазначає міністр, існують досить не прості проблеми в розвитку музейної системи Криму, передусім через недостатнє фінансування. Так, міністерство вживає заходів до того, щоб, нарешті, відремонтувати фасад будівлі республіканського краєзнавчого музею — центрального музею Тавриди, на що потрібно відшукати не менш ніж 300 тис. грн. У зв'язку з великою кількістю організацій, які займають приміщення музею — а це часто інші самостійні музеї, наприклад, Дім-музей Іллі Сельвінського, а також Республіканський комітет із охорони культурної спадщини Криму, Державна служба з переміщення цінностей та інші — республіканському музею поки не вдається сформувати постійно діючі експозиції, а тому виходить, що музей сформований з одиничних виставок. З бюджету Криму фінансуються лише заробітна плата співробітників, охорона і комунальні платежі. Тепер постанова Верховної Ради передбачає зміну порядку фінансування культури, що дозволить відшукати кошти для розвитку музеїв. Крім того, парламент рекомендував органам місцевого самоврядування вирішити питання про передачу музеям земельних ділянок, на яких вони розташовані. Крим пишається тим, що у Сімферополі розташований один із найцікавіших музеїв України — Кримський етнографічний музей, який є єдиним музеєм подібного типу на півдні України. Але він досі належить до складу Кримського республіканського краєзнавчого музею, і міністерство вживає заходів до того, щоб зареєструвати його як самостійну юридичну особу. Також для завершення створення експозиції "Золота скарбниця" необхідно виділити з бюджету Автономної Республіки Крим 450 тис. грн. Для завершення ремонтно-відновлюваних робіт і встановлення сигналізації літературного музею Дім-музей Іллі Сельвінського, який тулиться у двох приміщеннях у республіканському краєзнавчому музеї, необхідно ще 240 тис. грн. Будівля Сімферопольського художнього музею, яка є одночасно пам'ятником архітектури XX століття, потребує реставрації та капітального ремонту. Вимагає заміни покрівля, а тому серйозні побоювання викликає збереження експонатів і пожежна безпека музею. Минулого року міністерство культури спільно з постійною комісією з культури Верховної Ради Криму також робило певні кроки для того, щоб провести ремонт у Домі-музеї А.П. Чехова, де потрібно було замінити електропроводку, пристрій автономного опалювання та гідроізоляцію. До цього залучали місцеві органи влади, Асоціацію музеїв і заповідників Криму, інші зацікавлені організації. Водночас кримський парламент вважає, що чинні Закони України "Про охорону культурної спадщини" і "Про охорону археологічної спадщини" суперечать Конституції України і Конституції Криму. "Вони фактично усувають орган культурної спадщини АРК від участі в розв'язанні питань видачі дозволів на проведення археологічних розвідок і розкопок, вони також направлені на те, щоб сприяти монополізації цього права центральними органами виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, — вважає депутат Верховної Ради Юрій Могаричов. — А це позбавляє Крим конституційних повноважень, передбачених статтею 138 Конституції України та статтею 18 Конституції Криму". Тому Верховна Рада Криму звернулася до народних депутатів від Автономії з проханням внести на розгляд парламенту України розроблений нею проект змін до цих законів, де пропонується наділити правом видачі дозволів на проведення робіт в охоронних зонах пам'ятників історії та культури. Микита КАСЬЯНЕНКО, Сімферополь Великую императрицу в Ханском дворце лишили покоя Когда Сергей Довлатов трудился экскурсоводом в Пушкинском музее-заповеднике, то посетители задавали ему совершенно неожиданные вопросы. Например, из-за чего была дуэль Пушкина с Лермонтовым. Посетители Бахчисарайского историко-культурного заповедника более подкованны - гуляя по Ханскому дворцу и знакомясь с традициями и обычаями крымских татар, они спрашивают, где Екатерининская комната. Им и в голову прийти не может, что с некоторых пор история Крыма трактуется избирательно. По национальному признаку. "Непристойное" предложение?
|