Електронний бюлетень"Крим у дзеркалі української преси"№ 34(01.12 - 10.12.2007)За 01.12 - 10.12.2007 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу. З М І С Т:Влада. Суспільство. Політика.7 сентября 2007 года Генеральная Ассамблея Организации Объединенных Наций на своей 61-й сессии приняла Декларацию ООН о правах коренных народов. Этому событию предшествовало почти три десятка лет напряженной работы. Несмотря на многочисленные разногласия и различные спорные точки зрения по ряду принципиальных вопросов, невзирая на упорное желание ряда стран-участниц недопустить принятие этого документа подавляющим большинством голосов, Декларация о правах коренных народов была принята. Содержание этого документа является настоящим лакмусом для многих стран, называющих себя демократическими. Украина не отдала свой голос в поддержку принятия этой Декларации. Принятие документа о правах коренных народов наложило особый оттенок на мероприятие, в котором мне удалось принять участие. Айдер Мустафаев (“Голос Крыма” №50, 7 декабря 2007 года) Пам’ятник Кобзарю урочисто відкриють сьогодні у сквері імені Тараса Шевченка, що на вулиці Московській. На урочистостях має бути присутній і міський голова Ялти Сергій Брайко. Хоча в самій мерії міста відверто зізналися: геть не у захваті від безплатного подарунка, який зробив курортному місту Всеукраїнський благодійний фонд «Фундація імені Т.Шевченка». Василь ДРАГОЛЮК "ТОЙ, ХТО НАЙБІЛЬШЕ ЗНАЄ, МАЄ БУТИ БІЛЯ КЕРМА..." Попри прогнози спостерігачів і заяви самого Мустафи Джемілєва, він залишився головою Меджлісу кримськотатарського народу - уже вчетверте. Минулої неділі в Сімферополі завершив свою триденну роботу загальнонаціональний з’їзд кримських татар Курултай. Чому його делегати не захотіли замінити свого лідера? (“Кримська Світлиця” №50, 14 грудня 2007 року) Цими днями в Криму відбувається подія, наслідки якої можуть відчутно вплинути на розвиток ситуації на півострові — і політичної, і економічної, і в плані стабільності. У Сімферополі проходить п’ятий курултай кримськотатарського народу — національний з’їзд, який обирає меджліс і визначає його політику. Мустафа Джемілєв, незмінний лідер меджлісу в останні 16 років, подає у відставку. Валентина САМАР (Крим) Земельне питанняПожалуй, самым животрепещущим вопросом на вчерашней сессии Симферопольского городского Совета было выделение земли под строительство соборной мечети. "Ну сейчас начнётся!" - шептались в кулуарах депутаты. Да и как могло не начаться, когда на сессию по личному приглашению городского головы явились заместитель главы меджлиса Рефат Чубаров, председатель постоянной комиссии Верховного Совета Крыма по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан Ремзи Ильясов, председатель Рескома по делам религий Владимир Малиборский, заместитель главного муфтия Крыма и другие. Диана СКЛЯРЕНКО Заповідник для... ню Днями сесія Верховної ради Криму ухвалила рішення створити ландшафтний заповідник місцевого значення «Лисяча бухта — Ечкі-Даг». Під нього відведено 1,5 тисячі гектарів землі в урочищі Лисяча бухта під Феодосією. А інвесторам, які вже почали в бухті будівництво рекреаційного комплексу, влада радить згортати свою діяльність. Як заявив журналістам спікер парламенту автономії Анатолій Гриценко, після утворення заповідника будь- яке будівництво в ньому незаконне: інвестори навіть у суді не зможуть відстояти право на забудову виділених їм Щебетівською селищрадою 135 гектарів під будівництво здравниці. Микита КАСЬЯНЕНКО, Феодосія — Сімферополь. Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.Туристичний сезон-2007 в Україні добігає кінця: настає час підбивати підсумки та робити прогнози на наступний рік. За курорти Карпат і інші туристичні місця країни експерти спокійні: щороку тут відпочиває стабільна кількість людей. А от що чекає туристичний Крим — спрогнозувати непросто. Екологічна катастрофа у Керченській протоці завдала непоправних збитків частині Чорноморського узбережжя. Нафтовим плямам, на щастя, не вдалося розійтися по всій акваторії Азовського та Чорного морів, але непривабливі картини із зображенням забруднених мазутом птахів можуть відбити бажання відпочивати в цьому регіоні. Інна ФІЛІПЕНКО, Экологи предупреждают: на ближайшие годы о промысле рыбы у берегов Крыма следует забыть. Наталья ДРЕМОВА Суперечка між МНС і українськими зеленими з приводу того, як, де й чим боротися з мазутом, що розлився після аварії російського танкера в Керченській протоці, за великим рахунком, підводить до невтішного висновку: країна не готова до таких викликів. І досвід ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, на жаль, нічого не навчив саме нас, жертв найбільшої техногенної аварії. Перелік «невивчених уроків» можна навести розлогий, зупинимося тільки на найголовніших — тих, котрі стосуються безпеки людей. Валентина САМАР (Крим) ДО ЗМІСТУВлада. Суспільство. Політика.7 сентября 2007 года Генеральная Ассамблея Организации Объединенных Наций на своей 61-й сессии приняла Декларацию ООН о правах коренных народов. Этому событию предшествовало почти три десятка лет напряженной работы. Несмотря на многочисленные разногласия и различные спорные точки зрения по ряду принципиальных вопросов, невзирая на упорное желание ряда стран-участниц недопустить принятие этого документа подавляющим большинством голосов, Декларация о правах коренных народов была принята. Содержание этого документа является настоящим лакмусом для многих стран, называющих себя демократическими. Украина не отдала свой голос в поддержку принятия этой Декларации. Принятие документа о правах коренных народов наложило особый оттенок на мероприятие, в котором мне удалось принять участие. С 8 октября по 16 ноября этого года Управление Верховного Комиссара по правам человека проводило стажировку для представителей коренных народов. Практика проведения подобных стажировок имеет уже более чем двухлетний опыт. Целью данной программы является изучение системы ООН, ознакомление с существующими механизмами в области защиты прав коренных народов. Стажировку проходили одновременно несколько групп, различающихся по языку общения. Были группы англо-, франко-, испаноязычные. Я же принимал участие в стажировке русскоязычной группы. Первая часть программы с 8 по 19 октября проходила в Москве, где прослушали курс лекции о структуре ООН вообще, ее подразделениях, о методах и принципах работы. Вторая часть стажировки прошла в Швейцарии, в Женеве с 22 октября по 16 ноября. Она была более насыщенной и интенсивной и, соответственно, более интересной и полезной. Представители различных подразделений ООН знакомили нас со своей деятельностью, демонстрировали ее на конкретных примерах из реальной практики. Каждый из участников стажировки пытался применить то или иное средство из арсенала ООН к конкретной своей ситуации. В процессе стажировки я все более и более убеждался в том, что для защиты прав своего народа существует множество методов, которые мы до сих пор не использовали в полной мере. Как известно, ООН — это организация, состоящая из стран-участниц, которые в долгих поисках и дискуссиях приходят к общим компромиссным решениям по отношению к ряду стоящих перед ними вопросов, пытаясь достигнуть общих стандартов. Регулярно каждая из стран-участниц отчитывается перед различными комитетами ООН о положении дел внутри себя. Так совпало, что мы, стажеры, присутствовали во время отчета Украины на заседании Комитета по экономическим, социальным и культурным вопросам. Украинское правительство было представлено рядом чиновников из различных министерств, которые на протяжении двух дней отчитывались перед экспертами и отвечали на их вопросы. Эти ответы просто сногсшибательны. Я и раньше знал, что наше правительство предоставляет недостоверную информацию о положении крымскотатарского народа, но теперь воочию убедился, как вводят в заблуждение международную общественность. Заместитель министра юстиции, уже не первый раз отчитываясь на подобном уровне, заявил, что все, что делает Украина в отношении крымских татар, является актом доброй воли государства. Украина не является правопреемником СССР и поэтому никаких моральных и материальных обязательств перед крымскотатарским народом у нее нет. Из его ответа выходило, что практически все крымскотатарские дети имеют возможность получить образование на крымскотатарском языке. В сельской местности 72,2 % крымских татар бесплатно получили землю в частную собственность. Существует некий государственный план, согласно которому в Бахчисарайском и Ленинском районах Крыма будет развернуто строительство коттеджей для крымских татар, и тем, кто получит эти коттеджи, еще будет выделяться земля. Строится 6 новых школ для крымских татар, к концу года будет сдано в эксплуатацию 5 новых многоэтажных домов. И вообще, Кабинет министров Украины разработал проект закона, в котором будут гарантированы все права крымским татарам, предусмотрена компенсация стоимости жилья, утраченного во время депортации. Но пока он находится на стадии доработки. Это на официальном уровне заявлял вполне официальный чиновник. К большому сожалению, у меня не было возможности выступить с параллельным отчетом, но я смог в определенной мере использовать те возможности, с которыми ознакомился в ходе прохождения стажировки. Ко второму дню заседания комитета всем экспертам был роздан текст параллельного отчета о положении крымскотатарского народа. К нему были приложены фотографии, иллюстрировавшие факты вандализма на крымскотатарских кладбищах, недавних погромов на ул. Балаклавской в г. Симферополе и на плато Ай-Пет-ри. Удалось переговорить с рядом экспертов и рассказать им о лживости и лицемерии многих чиновников. Наверное, в результате этих действий во второй день заседания комитета рядом экспертов были поставлены конкретные вопросы, касающиеся крымских татар, на которые были получены очень невразумительные ответы. Например, прозвучал вопрос: «Не кажется ли вам, что в 300-х поселках компактного проживания крымских татар, согласно вашей информации, на 30% обеспеченных водой и на 20% — дорогами с твердым покрытием, люди вынуждены жить без базовой инфраструктуры, без соблюдения санитарных норм, при отсутствии адекватных стандартов для жизни, ведь это является проявлением нищеты?». Представитель Украины опять называл цифры капвложений, километры электропередач и водоснабжения. На конкретные вопросы: «Каково законодательство Украины по определению статуса этнических групп? Какими критериями вы руководствуетесь в определении крымских татар коренным народом, ведь они у вас еще не признаны таковыми?», прозвучал следующий ответ, что, дескать, по законодательству»Украины, коренным народом являются только этнические украинцы, а все остальные относятся к национальным меньшинствам. Но тут же заметил, что в Кабинете министров Украины идет работа над проектом закона, где делаются попытки найти определение этих критериев. Мне кажется, что эти ответы не удовлетворили экспертов. По окончании заседания комитета удалось поговорить с несколькими из них, и они заверили меня в том, что в заключительных рекомендациях для Украины они обязательно отразят свое мнение. Вообще, стажировка в системе ООН оказала на меня большое влияние. Я отчетливо понял, что если бы наши национальные представительные органы вместо того, чтобы извиваться перед политическими заправилами и выпрашивать какие-то объедки с политической кухни для нескольких личностей, занимались бы защитой прав своего народа при поддержке и сотрудничестве международных организаций, то мы бы давно решили ряд своих очень важных и законодательных вопросов. Но, как говорится, история не знает сослагательного наклонения. Есть время бросать камни, есть время их собирать. Для себя я, в самом деле, оценил важность и перспективность деятельности в этом направлении. Практике подготовки стажеров в системе ООН уделяется повышенное внимание. У нас состоялась встреча с заместителем Верховного Комиссара ООН по правам человека госпожой Кюн Ва Канг. Я сообщил ей, что среди крымских татар развернута широкомасштабная петиционная кампания, и одним из адресатов ее является Управление Верховного Комиссара по правам человека. Она заметила, что такого подхода в ее практике еще не наблюдалось и поэтому предложила продолжить консультацию с целью наиболее эффективного использования петиции с десятками тысяч подписей. Г-жа Кюн Ва Канг внимательно ознакомилась с текстом петиции и выразила надежду, что крымские татары будут более тесно сотрудничать с Управлением Верховного Комиссара по правам человека, с Организацией Объединенных Наций и другими международными организациями для достижения целей, стоящих перед ними. Со своей стороны она обещала всестороннюю поддержку и содействие. 17 ноября мы получили сертификаты, подтверждающие прохождение нашей стажировки. Стоит заметить, что они подписаны самим Верховным Комиссаром ООН по правам человека. Этот факт еще раз подтвердил, что стажировкам представителей коренных народов уделяется большое внимание и предполагается с участием подготовленных людей активизировать взаимодействие международных организаций с народами, борющимися за свои права. 4 недели в Женеве нашу группу сопровождала сотрудник Фонда исследования и поддержки коренных народов Крыма Нияра Гафарова. Она координировала программу нашей стажировки, по необходимости корректировала ее и осуществляла перевод. Благодаря ее умению и вниманию всей группе, а мне в особенности, было легче контактировать с экспертами, членами комитетов, сотрудниками различных подразделений ООН, с которыми нам доводилось встречаться, за что мы ей очень признательны. По возвращении в Крым мы получили заключительные рекомендации комитета по отчету Украины, где отразились все замечания и претензии экспертов к Украине. Айдер Мустафаев РАССМОТРЕНИЕ ДОКЛАДОВ, ПРЕДСТАВЛЕННЫХ ГОСУДАРСТВАМИ-УЧАСТНИКАМИ В СООТВЕТСТВИИ СО СТАТЬЯМИ 16 И 17 ПАКТА Украина Заключительные замечания Комитета экономических, социальных и культурных прав 1. Комитет рассмотрел пятый периодический доклад Украины об осуществлении Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах (^/С.12Д1КН/5) на своих 36-м, 37-м и 38-м заседаниях, состоявшихся 7 и 8 ноября 2007 года (^/С. 12/2006/ ЗВ.36-38), и принял на своих 52-м, 53-м и 54-м заседаниях, состоявшихся 19 и 20 ноября 2007 года, следующие заключительные замечания. О. ОСНОВНЫЕ ВОПРОСЫ, ВЫЗЫВАЮЩИЕ ОЗАБОЧЕННОСТЬ 10. Комитет обеспокоен сообщениями о злоупотреблениях правоохранительных органов и отказах в эффективной защите от актов дискриминации и насилия в отношении этнических и религиозных меньшинств, особенно рома, крымских татар, беженцев азиатского и африканского происхождения, а также мусульман и евреев, бездействии милиции по расследованию подобных инцидентов и тенденции преследования в судебном порядке и вынесения наказания за подобные действия по снисходительным статьям уголовного законодательства за «хулиганство». 24. Комитет обеспокоен тем, что, несмотря на усилия, предпринятые государством-участником, по возвращению и обустройству ранее депортированных граждан, в частности, крымских татар в Автономную Республику Крым, большинство крымских татар исключены из процесса приватизации земли, лишь небольшое число крымских татар получили земельные участки, в основном не в тех районах, где они традиционно проживали, в то время как в отношении других применяются уголовные санкции за незаконный захват земли, а также большинство крымских татар живет в населенных пунктах, не имеющих базовой инфраструктуры. Е. ПРЕДЛОЖЕНИЯ И РЕКОМЕНДАЦИИ 33. Комитет рекомендует государству-участнику рассмотреть вопрос принятия всеобъемлющего антидискриминационного законодательства и внесения поправок в Уголовный Кодекс по включению положений о преступлениях на почве расовой ненависти, а также о подготовке судей, прокуроров и правоохранительных органов по четкому применению данных поправок и включению в следующий доклад подробной информации о ежегодном числе и характере зафиксированных инцидентов расовой дискриминации и насилия, начатом уголовном судопроизводстве, примененных к правонарушителям санкциях и предоставлении защиты и содействия свидетелям и пострадавшим. 47. Комитет рекомендует государству-участнику выделить достаточные средства для осуществления Программы обустройства и интеграции ранее депортированных граждан и обеспечить равный доступ ранее депортированных к адекватным земельным участкам, жилищным условиям и эффективным средствам судебной защиты для заявления прав на землю и жилище. Комитет также рекомендует государству-участнику принять проект закона о выплате компенсации ранее депортированным лицам. Государству-участнику следует рассмотреть вопрос отмены нынешнего закона, который предусматривает несколько лет тюремного заключения за незаконный захват земли. Государство-участник также должно обеспечить крымским татарам, живущим в сельской местности, правовую гарантию владения недвижимостью и доступ к базовой инфраструктуре, включая чистую воду, электричество, газ, отопление, канализацию, утилизацию мусора и дороги. 59. Отмечая, что, согласно базовому документу, представленному Украиной, только украинцы считаются коренной этнической группой, Комитет призывает государство-участника признать право на самоидентификацию всех этнических групп в Украине, также как и их право на сохранение, защиту и развитие их культурного наследия. 61. Комитет просит государство-участника обеспечить широкое распространение данных заключительных замечаний среди всех слоев общества, особенно среди государственных чиновников и судебных органов, а также перевод их на украинский и, по мере возможности, на языки национальных меньшинств, включая рома и крымскотатарский языки, и в следующем периодическом докладе информировать Комитет о мерах, предпринятых для выполнения данных рекомендаций. Комитет также призывает государство-участника вовлечь неправительственные организации и других представителей гражданского общества в процесс диалога на общегосударственном уровне, предшествующий представлению следующего периодического доклада. 63. В заключение, Комитет просит государство-участника представить шестой периодический доклад до 30 июня 2011 года. Неофициальный перевод. Текст приводится в сокращении. (“Голос Крыма” №50, 7 декабря 2007 года) Пам’ятник Кобзарю урочисто відкриють сьогодні у сквері імені Тараса Шевченка, що на вулиці Московській. На урочистостях має бути присутній і міський голова Ялти Сергій Брайко. Хоча в самій мерії міста відверто зізналися: геть не у захваті від безплатного подарунка, який зробив курортному місту Всеукраїнський благодійний фонд «Фундація імені Т.Шевченка». Виявляється, бронзову скульптуру Кобзаря вагою дві з половиною тонни доправили теплоходом із Одеси, куди він у свою чергу прибув із далекої Аргентини ще два роки тому. Спочатку чиновники довго думали — кому ж цей пам’ятник насправді. На поміч покликали фахівців, зокрема відомого не тільки в Криму скульптора Анатолія Лисенка. Той буцімто однозначно висловився про низький художній і технічний рівень виконання, позаяк фігура дуже віддалено нагадувала молодого Шевченка. Тому заокеанський подарунок відправили припадати пилом на склад міського комбінату благоустрою. Проте керівники фундації і канадська діаспора поскаржились Президенту України Віктору Ющенку на зволікання ялтинської влади, пов’язуючи це з «регіональною» належністю батьків міста. Через секретаріат Президента надійшла згодом команда: пам’ятник будь–що встановити. У мерії довго шукали підходяще місце і от нарешті знайшли (щоб було в центрі і водночас не на видноті, аби нівелювати явні витрати канадсько–аргентинського виробницва). Щоправда, якось історично «прив’язати» урочисту подію (на відкритті мають бути депутати Канадського парламенту) до знаменної віхи життя чи творчості Кобзаря все ж не зуміли. ДОВІДКА «УМ»Проспонсорувала спорудження пам’ятника Тарасові Шевченку подружня пара з Торонто (Канада) Василь Іваницький і Наталя Бундза. Його автор — відомий скульптор із міста Вінніпег Леонід Моложанин (Лео Мол), який є автором пам’ятників Шевченкові у Вашингтоні, Буенос–Айресі, Санкт–Петербурзі. Василь ДРАГОЛЮК "ТОЙ, ХТО НАЙБІЛЬШЕ ЗНАЄ, МАЄ БУТИ БІЛЯ КЕРМА..." Попри прогнози спостерігачів і заяви самого Мустафи Джемілєва, він залишився головою Меджлісу кримськотатарського народу - уже вчетверте. Минулої неділі в Сімферополі завершив свою триденну роботу загальнонаціональний з’їзд кримських татар Курултай. Чому його делегати не захотіли замінити свого лідера? Перша сесія п’ятого Курултаю показала, що Мустафа Джемілєв повністю контролює ситуацію в кримськотатарському русі і що цей рух не має іншого лідера - такі коментарі переважають після завершення роботи загальнонаціонального з’їзду кримських татар. Втім, менш як за рік ситуація може змінитися. Заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров каже, що Курултай сьогодні не готовий до відходу Мустафи Джемілєва. "Ми знайшли певний компроміс. Він полягає в тому, що Мустафа Джемілєв погодився залишитися, але із гарантією того, що з часом зміна голови Меджлісу усе ж має відбутися", - заявив Рефат Чубаров. І хоча Мустафа Джемілєв наполягав на тому, що головуватиме до літа, усе ж вирішили наступний Курултай скликати у жовтні 2008 року. Делегати з’їзду одностайні - зміна лідера не на часі. Еміне Авамілєва, наприклад, вважає, що якби Мустафа Джемілєв пішов зараз, то це можна було б розцінити, як втеча з корабля: "Ситуація досить складна. І цей час, що нам наданий до жовтня, має бути роботою над помилками під час формування нового складу Меджлісу і під час перегляду стилю і методів роботи - для переведення його на більш професійний і відповідальний рівень". А Ільмі Умеров переконаний, що ким би не був Мустафа Джемілєв, він залишиться прапором кримськотатарського руху: "Мустафа Джемілєв - це настільки яскрава особистість, що сьогодні він більше символ, аніж людина. Він має пожиттєво залишатися лідером свого народу, бо він справжній лідер!" Із Ільмі Умеровим навіть погоджується давній опонент ліберального та стриманого Мустафи Джемілєва, "король самозахоплень" Даніял Аметов: "Навіть згідно з канонами релігії в кожній справі має бути той, хто найбільше знає. На сьогодні в політиці найбільше знається Мустафа Джемілєв. У такий критичний момент, коли перед нами серйозна загроза, зрозуміло, той, хто найбільше знає, має бути біля керма". Сам Мустафа Джемілєв каже, що знає, що має зробити до завершення своїх повноважень. "Насамперед це підготовка громадської думки. Мені доведеться вести антиагітацію, розповідаючи, що буде краще, якщо не я обійматиму посаду голови Меджлісу. І я тут буду дуже активним. І ще, напевно, доведеться зробити якісь структурні зміни. Скажімо, запровадити посаду голови Курултаю", - зазначив Мустафа Джемілєв, який, очевидно, і стане впливовим, але безвладним головою Курултаю, залишивши керування Меджлісом Рефату Чубарову. * * * Курултай не ухвалював рішення про створення загонів самооборони. Із відповідною заявою виступив Меджліс кримськотатарського народу, спростовуючи повідомлення деяких ЗМІ. Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров заявив, що Курултай ще раз підтвердив, ухваливши відповідне рішення, принципи ненасильницької боротьби за свої права. "Делегати Курултаю одностайно підтримали принцип ненасильства, який є провідним у кримськотатарському русі. Вони схвалили рішення голови Меджлісу кримських татар, який наклав вето на можливість такого рішення". Водночас Рефат Чубаров не виключив, що Меджліс кримськотатарського народу, розглядаючи питання запобігання порушенням прав кримських татар, вивчить пропозиції про створення громадських формувань на підставі нині чинного законодавства України, аналогічні козацьким формуванням, громадські об’єднання для відстоювання своїх прав. (RadioSvoboda.Ua) (“Кримська Світлиця” №50, 14 грудня 2007 року) Цими днями в Криму відбувається подія, наслідки якої можуть відчутно вплинути на розвиток ситуації на півострові — і політичної, і економічної, і в плані стабільності. У Сімферополі проходить п’ятий курултай кримськотатарського народу — національний з’їзд, який обирає меджліс і визначає його політику. Мустафа Джемілєв, незмінний лідер меджлісу в останні 16 років, подає у відставку. Зміна голови меджлісу відбувається на тлі небезпечного загострення відносин репатріантів і влади через тупикове для обох сторін питання самозахоплень землі. Серед самих кримських татар чутно тріск розколу в багатьох напрямах. Свого часу монолітний електорат розсипався. У мусульманському середовищі міцніють радикальні угруповання, в меджлісі дедалі більшого впливу набувають люди бізнесу, й якщо ці два вектори зійдуться, пророкувати розвиток подій буде ще складніше. Оскільки процес стане ще менш керованим, ніж нині. Причиною відставки сам Мустафа Джемілєв називає неможливість поєднувати депутатську діяльність у ВР України й ефективне керівництво меджлісом. У приватних розмовах відверто каже й про підірване в засланні здоров’я, втім, про це відомо багатьом. Як і те, що протягом останніх років бажання піти Мустафа-бей висловлював буквально перед кожним курултаєм. Але його умовляли залишитися. «Думаю, на цьому курултаї він заявить, що йде, там почнуться бурхливі протести, сльози по щоках, вигуки: «На кого ти нас залишаєш?», і зрештою курултай своїм рішенням обере його ще раз, — каже лідер організації «Азатлик», делегат курултаю Надир Бекиров. — Тому основний мотив такий: на тлі того, що він утрачає контроль над простими людьми, йому тепер потрібна пропагандистська хвиля, яка покаже на курултаї, що він — улюбленець публіки» («Контекст-медіа»). Опоненти Джемілєва стверджують — це не просто політичне кокетство охочого почути: «Ти незамінний!», це ще й спосіб виявити нелояльних до себе й соратників, котрі прагнуть влади. Але цього разу ситуація все-таки інша. Проти відставки М.Джемілєва виступають саме ті, хто найбільше міг би претендувати на його посаду. Це Рефат Чубаров, Ільмі Умеров, глава Бахчисарайської райдержадміністрації, і Ремзі Ільясов, член президії ВР Криму. Але кожен — зі своєї причини. Чубаров, якого замість себе пропонує сам Джемілєв, до останнього дня відмовляється, й Мустафа-бей каже в інтерв’ю: «Треба, щоб делегати курултаю на нього гарненько натиснули». Інтрига зберігається до початку з’їзду. Напередодні, у прямому вечірньому телеефірі, Рефат Чубаров так і не дає виразної відповіді, але всі посилання на харизму Джемілєва дають зрозуміти — Чубарова ще «не дотиснули». «Ми хочемо провести ці реформи (у роботі меджлісу. — Авт.) і хочемо, щоб авторитет Мустафи Джемілєва був гарантією в їх проведенні. Не секрет, що у великому політичному організмі завжди буває дуже сильна різниця думок, і не завжди всі його складові виходять із цілей, декларованих відкрито. Нерідко приватні інтереси домінують в окремих політиків, і щоб не дати окремим політикам заважати проведенню реформ, нам потрібен авторитет Мустафи Джемілєва», — заявив Рефат Чубаров у програмі «Головний редактор». Простими словами це означає таке: якщо Мустафа піде, у меджлісі почнеться усобиця, а вплив політиків-бізнесменів досить великий, і меджліс може «приватизувати» одна з груп. Виразником її інтересів часто називають третю особу в меджлісі — Ремзі Ільясова, який залишався «на хазяйстві» у відсутність нардепів Джемілєва й Чубарова. На користь цієї версії свідчить і те, що напередодні курултаю Ільясов негласно почав формувати якусь «коаліцію», що дозволило б наполягти на переобранні М.Джемілєва й провести в меджліс своїх людей. Мало сумнівів і в іншому. Мустафа Джемілєв, який не раз демонстрував жорстку авторитарність, який вибудував усі регламенти під своє безстрокове головування (опоненти жартують — залишилося тільки передавати владу в спадщину, чого й у кримських ханів не було, тому порівнювати доречніше з туркменбаші), навряд чи хоче відмовитися від статусу лідера народу. І разом із ним від усіх важелів впливу на меджліс, фракцію в кримському парламенті, членів уряду, делегованих меджлісом, і багатьох-багатьох представників в органах влади на місцях, а також співвітчизників-бізнесменів, які мають «татарські» коридори для вирішення питань. А от відповідальністю й важкістю роботи можна поділитися. Джерела стверджують, що розглядалися два компромісні варіанти. Для Мустафи Джемілєва можна заснувати посаду голови курултаю, а меджліс, ним формований і йому підзвітний, очолить Рефат Чубаров. Другий варіант — відставку відкласти на рік, а тим часом «провести реформу» в міллі меджлісі й у місцевих. У кожному разі Рефату Чубарову не позаздриш, хоча другий варіант для нього ліпший — мало що за рік станеться. Але треба розуміти: очоливши меджліс, цей перспективний, популярний, добре освічений, поміркований політик, якого нормально сприймає нетатарське населення, ніколи більше не зможе претендувати на важливу державну посаду, на яку в нього є підстави претендувати. Особливо тепер, коли його місце в списку «НУ-НС» виявилося непрохідним. До цього Рефат Чубаров був депутатом ВР України двох скликань, причому вперше переміг у мажоритарному окрузі, що, погодьтеся, для Криму було майже неймовірним. Але це не той випадок і не та людина, яка буде думати про себе. Борг перед народом для Чубарова не пусті слова. Яке рішення підтримає курултай — не гадатимемо. Це буде рішення самого Мустафи-бея. А згода Р.Чубарова — тільки справа часу, який може настати й сьогодні — питання розглядається в суботу. Звичайно, рішучість Чубарова реформувати роботу меджлісу із тим щоб бути ближче до людей («ми довго займалися великою політикою, а є насущні проблеми, особливо на місцях»), багато в чому залежатиме від свободи дій. А вона, своєю чергою, — від ступеня відходу Джемілєва і складу нового меджлісу, який сформують у неділю. Боротьба за місце в представницькому органі кримських татар неабияка, і тут можна застосовувати всі популярні у вітчизняній політиці засоби. Делегати курултаю розповідають, що ще до реєстрації представники однієї з груп (вибори були за списками громадських організацій і об’єднань) пропонували гроші за голосування за їхніх кандидатів. Уперше спостерігається і така кількість великих кримськотатарських бізнесменів серед делегатів курултаю. Більше за інших їх у списку «Адалет», який формував Ремзі Ільясов. Тут же — і представники чиновництва. До них же примикає т.зв. група «Елім» — за назвою великої фірми. Ці делегати, за словами джерела, і становили основу «коаліції». Це не зайві подробиці. Співвідношення ідейних політиків і представників бізнесу в новому меджлісі буде визначальним для багатьох його рішень. Насамперед — щодо найвибухонебезпечної для Криму земельної проблеми. Після подій на Ай-Петрі, коли тисячі спецназівців «забезпечували» виконання рішення суду про знесення незаконного будівництва на одній сотці, і сім репатріантів потрапили до лікарні (один із вогнепальним пораненням), більшість членів меджлісу проголосували за «мобілізацію» та створення загонів самооборони. Мустафа Джемілєв рішення ветував, оскільки вважає це відхиленням від принципів ненасилля, яких завжди дотримувався національний рух кримських татар. Рішення має ухвалити курултай. Джемілєв збирався пропонувати інші варіанти реакції на дії влади. Проте багато хто вважає загони самооборони методом адекватним: кримська влада та підприємці використовують як противагу репатріантам козачі формування, охоронні структури (часто це те саме), залучають спецназ. Водночас земельна проблема не вирішується, а сотні гектарів ідуть «інвесторам». Мабуть, це буде найскладніша проблема, котру доведеться вирішувати Рефату Чубарову, якщо він очолить меджліс, що робити із самозахопленнями? Уже всім розсудливим має бути зрозуміло: принаймні у межах міста ніхто не узаконюватиме самовільно зайняті великі ділянки землі. І антитатарські настрої більшості депутатів місцевих рад тут ні до чого. Земля дорожчає з кожним днем. Це вже питання комерції та корупції. Це перший момент. Другий потребує чесного й тому непростого визнання існування комерційних захоплень під замовлення конкретних людей. Для подальшого продажу ділянок або будівництва на продаж. Щоб тільки потрапити до списку «учасників захоплення», люди платять від однієї до п’яти тисяч доларів. Потім ще — на охорону, «на юриста», на просування питання у відомствах тощо. Хтось скаже людям правду, що це безсовісне відбирання грошей у своїх? Куди ці обмануті люди підуть? У меджліс? Чи під кулі та кийки? До речі, «король самозахоплень» Даніал Аметов — теж делегат курултаю, у нього був власний список і є своя група делегатів. Йому приписують контроль над п’ятьма самозахопленнями в Сімферополі та передмісті. Найвідоміший, завдяки кільком сутичкам, і останнього разу — за участю спецназу, на вулиці Балаклавській. Однак, незалежно від рішення курултаю, ряди самооборони для захисту самозахоплень уже створено. Від камуфляжу до відповідної духовної підготовки. Аметов — активний прибічник салафії. Цей напрям у сунізмі на наших просторах більш відомий за іменем найвидатнішого проповідника — Ібн Абд-уль Ваххаба. Отже, російським журналістам тепер не треба лазити кримськими горами у пошуках татарських ваххабітів — вони на самозахопленнях. У відкритому доступі. А ще недавно з’явилися хабашити. Це, крім прибічників Хізб Ут-Тахрір, які в останні два роки сильно розширили свої лави. І це ще одне мінне поле для нового голови меджлісу. І не тільки для нього. Питання некерованості процесів, які відбуваються в усе ще достатньо автономному кримськотатарському середовищі, та невирішеності життєво важливих проблем більшості репатріантів мають стояти на порядку денному держави, яка справді переймається національною безпекою. Адже це готовий грунт для розгортання небезпечного сценарію, особливо, якщо драматурги та режисери пройшли хорошу спецпідготовку. Які реформи збирається проводити Чубаров, поки чітко не сформульовано. На яку відстань від справ відійде Джемілєв — питання найважливіше, адже тільки він міг угамувати радикалів і тільки з ним рахувалася влада. Інша річ, що з кожним днем ці позиції послаблювалися. І слабшатимуть дедалі швидше, навіть якщо він не піде. Прапором народу він залишиться і без посади, але рішення прийматимуть представники бізнесу і пов’язаного з ним чиновництва, які мають усі шанси здобути більшість у меджлісі. За цієї ситуації Рефат Чубаров може утримати контроль тільки тоді, якщо дістане підтримку центральної влади. Наочно. Президент повторно подасть у парламент ветований Л.Кучмою закон про реабілітацію депортованих за національною ознакою. Уряд виконає рішення РНБО з наведення порядку в земельній сфері в Криму тощо. Коротше, Київ почне опікуватися проблемами репатріантів і Криму в цілому системно і далекосяжно. Інакше дуже скоро доведеться створювати нові спецкомісії, засідання РНБО, гасити пожежу, рятувати стабільність.... Валентина САМАР (Крим) ДО ЗМІСТУЗемельне питанняПожалуй, самым животрепещущим вопросом на вчерашней сессии Симферопольского городского Совета было выделение земли под строительство соборной мечети. "Ну сейчас начнётся!" - шептались в кулуарах депутаты. Да и как могло не начаться, когда на сессию по личному приглашению городского головы явились заместитель главы меджлиса Рефат Чубаров, председатель постоянной комиссии Верховного Совета Крыма по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан Ремзи Ильясов, председатель Рескома по делам религий Владимир Малиборский, заместитель главного муфтия Крыма и другие. Рефат Чубаров напомнил, что первые заявления с просьбой о строительстве соборной мечети были направлены в горсовет ещё в 1994 году. Однако городские власти дали разрешение на сбор документов под землеотвод участка площадью 2,7 гектара на улице Ялтинской, 22, только спустя десять лет. Но когда крымский муфтият наконец-таки собрал все необходимые документы для начала строительства и согласовал их со всеми мыслимыми службами, горсовет в сентябре нынешнего года отложил рассмотрение этого вопроса. Как выяснилось, Симферопольское охотничье хозяйство отозвало данные им же документы, пояснив, что на этом месте лучше будет посадить лес, а не строить мечеть. Вслед за Чубаровым другие сторонники строительства мечети уговаривали депутатов уважать права представителей всех конфессий и дать разрешение на постройку мечети. Депутаты, в свою очередь, не понимали, почему мечеть должна строиться в водоохранной зоне рядом с Симферопольским водохранилищем и говорили о том, что неплохо бы вначале повлиять на тех мусульман, которые любят практиковать самозахваты, а потом уже мечеть строить. В результате из шестидесяти девяти присутствующих на сессии депутатов за выделение участка под мечеть проголосовали только восемнадцать. Рефат Чубаров вместе с соратниками тут же поднялся и вышел из зала, не обращая внимания на слова городского головы о том, что этот вопрос ещё будет обсуждаться и "главная мечеть Крыма должна быть в Симферополе, даже если этого кому-то не хочется". Затем в коридоре он долго говорил журналистам о безответственном отношении депутатов к нуждам горожан, о партийных договорённостях, об ущемлении прав мусульман и том, что никакая это не водоохранная зона. В заключение сказал, что искренне надеется на вмешательство прокуратуры в "незаконные решения городских властей", развернулся и покинул недружественное здание горсовета. Но депутаты, похоже, прокуратуры не испугались. Член фракции Блок "За Януковича!" Виктор Афанасьев рассказал: - То, что депутаты не передали этот участок под мечеть, означает только одно: мы не видим никаких шагов навстречу со стороны тех, кто ратует за строительство мечети. Самозахваты, которых только в Симферополе огромное количество, никуда не исчезают, меры по предотвращению самозахватов не принимаются, воспитательная работа среди населения не проводится. Мы не хотим совершать "одностороннее движение", когда другие не хотят идти на уступки. А ещё на этой сессии должен был рассматриваться вопрос о переименовании некоторых симферопольских улиц. Центральным улицам Карла Маркса, Розы Люксембург, Карла Либкнехта предлагалось вернуть исторические названия - Екатерининская, Александра Невского и Долгоруковская. Перед началом сессии у здания собрались недовольные этой идеей горожане с плакатами: "Мы против переименования улиц!" и "Не тратьте деньги на присвоение улицам новых имён - прибавьте людям пенсии!". Однако на этот раз пикетчики пришли к горсовету зря - вопрос о переименовании улиц даже не был включён в повестку дня. Геннадий Бабенко прокомментировал ситуацию: - По поводу этого вопроса поступило несколько заявлений с протестами, в частности, от фракций коммунистов и Натальи Витренко. Поэтому мы решили его пересмотреть и доработать, в конце концов, Карл Маркс тоже был великим человеком, зачем его трогать? Так что, думаю, после тщательного обсуждения мы рассмотрим этот вопрос на сессии в декабре или январе. Диана СКЛЯРЕНКО Заповідник для... ню Днями сесія Верховної ради Криму ухвалила рішення створити ландшафтний заповідник місцевого значення «Лисяча бухта — Ечкі-Даг». Під нього відведено 1,5 тисячі гектарів землі в урочищі Лисяча бухта під Феодосією. А інвесторам, які вже почали в бухті будівництво рекреаційного комплексу, влада радить згортати свою діяльність. Як заявив журналістам спікер парламенту автономії Анатолій Гриценко, після утворення заповідника будь- яке будівництво в ньому незаконне: інвестори навіть у суді не зможуть відстояти право на забудову виділених їм Щебетівською селищрадою 135 гектарів під будівництво здравниці. Лисяча бухта — чарівне урочище кримського побережжя біля підніжжя знаменитої гори Ечкі-Даг між Сонячною долиною й Коктебелем, яке належить Щебетівській селищраді. Ось як його характеризують біологи: «Комплексна пам’ятка природи місцевого значення Лисяча бухта займає 1060 гектарів суші й 140 гектарів акваторій. Заповідне побережжя володіє хорошим галечно-гравійним (до 30 м) пляжем. У рельєфі схилу спостерігаються численні тераски, улоговини, яри й балкончики, утворенi твердими сидеритовими пластами, брили з яких періодично скочуються схилом і зміщуються обвалами та невеликими струмками, що пересихають улітку. Серед альгофлори переважає червоні водорості філлофлора псевдорога, занесена до Червоної книги Чорного моря. Вона є індикатором виняткової чистоти акваторій. У тваринному населенні побережжя є багато рідкісних видів: із птахів — сокіл-сапсан, із плазунів — леопардовий полоз...» Боротьба за бухту триває вже близько 10 років. Щоб не допустити забудови, 5 лютого 1998 року Верховна рада Криму спеціально внесла бухту до реєстру особливо цінних земель, що підлягають особливій охороні, з метою згодом створити тут заповідник. Але поки до діла, Лисячу бухту уподобали нудисти з усіх країн СНД. Оскільки Лисяча бухта територіально належала Феодосійській селищній раді, то вона вважала, що має право розпоряджатися цією ласою землею. Тому депутати свого часу ухвалили рішення віддати понад 100 гектарів цього куточка природи компанії «Союз-Віктан» — під будівництво пансіонату на п’ять тисяч місць і аквапарку. Але минулого літа нудистів, які загорали голими, не вдалося зігнати навіть місцевій міліції, присланій на допомогу будівельникам. Крім того, місцеве екологічне товариство «Галантус» організувало чергову серію протестів. За їхніми словами, екологи та влада Сонячної долини й Щебетівки, а також керівництво Судацького державного лісового мисливського господарства ще влітку узгодили проектантам межі майбутнього Регіонального ландшафтного парку «Лисяча бухта — Ечкі-Даг». Проектанти відвели під парк територію в 1311 гектарів. Фахівці Рескомприроди пояснювали тоді, що створення ландшафтного парку не передбачає заборону на відвідування території пішими шанувальниками природи, а ось на кількість наметів буде введений ліміт. Голова Щебетівської селищради Анатолій Діденко, зі свого боку, пояснював, що створення ландшафтного парку не завадить будівництву туристичного комплексу, який розміститься на 50 гектарах по сусідству з новим заповідником, і що таке сусідство допоможе залучити більшу кількість гостей. А за словами позаштатного інспектора Республіканського комітету природних ресурсів Олександри Садовської, ще раніше було зарезервовано під заповідник 800 гектарів, але в селищради не було грошей для фінансування розробки охоронної документації. «Інвестори майбутнього курортного комплексу згодні взяти всі витрати на себе, крім того, побудувати в цьому регіоні очисні споруди», — повідомила Олександра Садовська. Але в екологів були свої аргументи: на Ечкі-Дазі і в Лисячій бухті росте 913 видів рослин, що становить 33% флори Криму. Із них — 62 ендеміки, 77 рослин підлягають охороні, ще 52 види занесені до Червоної книги. Крім того, в Лисячій бухті знаходиться 45 стоянок древніх людей, які користувалися знаряддями праці, виготовленими з раковин, які ще не зовсім вивчені археологами. А біля берегів бухти нереститься 36 видів рідкісних риб і росте 50 видів водоростей. Тому наукова громадськість Криму звернулася до влади з проханням відмінити розгортання рекреаційного комплексу в районі Лисячої бухти і виступила з пропозицією створити заповідний об’єкт, включаючи всю Лисячу бухту. Зваживши ситуацію, Верховна рада Криму 26 жовтня відмінила своє колишнє рішення від 22 березня 2007 року про встановлення меж селища Щебетівка — і Лисяча бухта, таким чином, виявилася поза межами впливу селищради. Голова Республіканського комітету із земельних ресурсів Криму Микола Голубєв заявив, що виділення землі в Лисячій бухті під Феодосією для будівництва великого рекреаційного комплексу не мало законних підстав, а місцева влада перевищила свої повноваження, надавши забудовнику 135 гектарів без узгодження з кримською владою. За словами Миколи Голубєва, перед виділенням землі під забудову в Лисячій бухті Щебетівська влада повинна була розробити генплан селища. На запитання, що буде з інвестором, який уже перерахував п’ять мільйонів на розвиток інфраструктури селища, Микола Голубєв відповів: «Це його проблеми». Тепер настала черга обуритися Феодосійській міськраді: влада не збирається переглядати межі селища Щебетівка і включати в межі заповідника землю, виділену інвестору в Лисячій бухті під будівництво рекреаційного комплексу. За словами міського голови Феодосії Володимира Шайдерова, земля в Лисячій бухті, що належить Щебетівській селищній раді, була виділена інвестору законно, і відмінити це рішення Верховна рада Криму не може. «Чому Верховна рада, депутати кримського парламенту, які голосували за скасування рішення про колишні межі селища, не подумали про те, щоб відшкодувати цей збиток і виділити Щебетівській селищраді гроші на будівництво очисних споруд?», — запитував мер міста. Він також нагадав, що радгосп-завод «Коктебель», який знаходиться в Щебетівці, дає республіканському бюджету вагомий прибуток з акцизного збору. «Допустимо, отримала автономія 10 мільйонів акцизу — віддайте селищу на розвиток, і нехай вони більше не дають землю нікому», — пропонував Володимир Шайдеров. Справа дійшла до гострого конфлікту: на запитання про те, що буде із землями, виділеними інвестору в Лисячій бухті, якщо вони все-таки стануть заповідником, як цього хоче Верховна рада Криму, мер Феодосії відповів: «Є закон, а Гриценко — це ще не закон, він просто забув, що Крим не приватизований». «У нас все буде згідно із законом... Вони нам що, формують бюджет? Навпаки, ми, регіони, утримуємо Крим, і Гриценка, і Верховну раду регіони утримують», — обурювався Володимир Шайдеров. Зі свого боку, Анатолій Гриценко нагадав, що півроку тому під час прийняття рішення про межі селища Щебетівка не були враховані зауваження Верховної ради Криму ще від 1998 року щодо резервування земель Лисячої бухти під заповідник місцевого значення, «і тепер депутати виправляють свою помилку, щоб провести необхідні заходи щодо створення заповідника «Лисяча бухта». Він також додав, що Щебетівська селищна рада поквапилася з прийняттям рішення про виділення землі під будівництво рекреаційного об’єкта на території Лисячої бухти і, по суті, розпорядилася землею, що їй не належить. «Рішення потрібно відмінити, воно прийняте поспішно, неправильно», — робить висновок Анатолій Гриценко. Однак і тут не обійшлося без різночитань. Скасування Верховною радою Криму рішення про нові межі селища Щебетівка було потрібне для того, щоб впустити в Лисячу бухту іншого інвестора, близького до влади автономії, — заявив на прес-конференції в Сімферополі народний депутат України від БЮТ Сергій Веліжанський. На його думку, за рішенням про перегляд меж Щебетівки стоять «великі гроші» і Лисячу бухту в будь-якому випадку віддадуть під забудову. «Гадаю, найближчим часом ми побачимо розвиток подій, побачимо, який там буде заповідник. У мене щодо цього великі сумніви», — зазначає він. Микита КАСЬЯНЕНКО, Феодосія — Сімферополь. ДО ЗМІСТУПодії. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.Туристичний сезон-2007 в Україні добігає кінця: настає час підбивати підсумки та робити прогнози на наступний рік. За курорти Карпат і інші туристичні місця країни експерти спокійні: щороку тут відпочиває стабільна кількість людей. А от що чекає туристичний Крим — спрогнозувати непросто. Екологічна катастрофа у Керченській протоці завдала непоправних збитків частині Чорноморського узбережжя. Нафтовим плямам, на щастя, не вдалося розійтися по всій акваторії Азовського та Чорного морів, але непривабливі картини із зображенням забруднених мазутом птахів можуть відбити бажання відпочивати в цьому регіоні. Усіх, хто все ж таки збирається влітку побувати у Криму, заспокоює міністр курортів і туризму АР Крим Володимир Савельєв: за його словами, керченська катастрофа практично не вплине на перебіг літнього туристичного сезону. — Оскільки нафта розлита тільки у межах Керченської протоки, вона не досягла пляжів Криму, — коментує міністр. — Керченська протока — це лише 3% від загальної потужності Кримського півострова. Тим паче, що основне забруднення зосереджено на острові Тузла, на узбережжі курортів мазуту немає. У Чорне море нафтові плями теж не вийшли, а основні курортні зони та зони розваг зосереджені якраз на Чорноморському узбережжі. Влітку цього року кількість відпочивальників у Криму зросла на 16%. Володимир Савельєв переконаний, що тенденція до збільшення туристів збережеться й наступного сезону. Чи здійсняться прогнози кримчан — покаже час. Наразі про стабільність розвитку туризму в цілому по Україні свідчить зростання в’їзних туристичних потоків протягом дев’яти місяців поточного року. За даними Державної служби туризму і курортів України, за цей час нашу країну відвідали майже 18 мільйонів іноземних туристів (на 3,4 мільйона більше, ніж торік). Це відбулося за рахунок зростання кількості поїздок організованого туризму та з приватною метою. Як розповів голова Державної служби туризму та курортів Анатолій Пахля, найбільше подорожей в Україну здійснили мешканці Росії, Польщі, Молдови та Білорусі. Цього року зросли туристичні потоки з країн ЄС: Естонії, Латвії, Литви, Великої Британії та Італії. — Окрім основних курортних місць України — Криму та Карпат — іноземні туристи вивчали нашу культуру, відпочиваючи або мандруючи Івано-Франківщиною, Полтавщиною, Київщиною та Сумщиною, — продовжив Анатолій Пахля. — Разом із в’їзним потоком зріс і виїзний (на 4%) і становить нині понад 13 мільйонів осіб. Основними напрямами подорожей українців були Росія, Польща, Угорщина, Туреччина та Єгипет. Пріоритетним видом туристичної діяльності впродовж цього сезону став внутрішній туризм, на який припадає 74% туристів, як українських, так і іноземних. Всього протягом останніх дев’яти місяців туристичними підприємствами обслуговано понад два мільйони туристів (на 19% більше, ніж торік) та півтора мільйона екскурсантів (на 16% більше). Важливим напрямом розвитку туристичної сфери в Україні є зелений, або ж сільський, туризм: за підсумками літнього сезону-2007, понад 500 сільських садиб приймали відпочивальників у різних куточках країни. Такі позитивні тенденції дають упевненість у майбутньому українського туризму. Президент України підписав указ про оголошення 2008 року Роком туризму і курортів України. Тому передбачається допомога тим туристичним фірмам, які розвивають внутрішній та в’їзний туризм, а також просування українського турпродукту на міжнародний ринок. КОМЕНТАР Віктор МУСІЯНЕНКО, заступник голови Кримської регіональної організації Партії зелених України: — Наразі доволі важко прогнозувати, наскільки змінить Керченська катастрофа ситуацію з організацією літнього сезону в Криму. Люди, які заробляють гроші на курортниках — я маю на увазі тих, хто здає житло туристам, — намагатимуться всілякими засобами не втратити цей заробіток. Що стосується поточної роботи з подолання наслідків екологічної катастрофи, то точно знаю, що для виведення регіону з кризи з боку Міністерства охорони навколишнього середовища нині нічого не робиться. Навіть якщо є люди, які хочуть покращити стан довкілля, вони не мають на це необхідних засобів, в першу чергу — грошей. Як на мене, ще зарано робити прогнози з приводу того, чи не втратить Крим своїх постійних туристів і чи зможе привабити нових. Все залежить від того, що буде зроблено для порятунку моря в найближчі кілька місяців. Інна ФІЛІПЕНКО, Экологи предупреждают: на ближайшие годы о промысле рыбы у берегов Крыма следует забыть. В Керчи есть присказка: наше золото - это селедка, серебро - хамса и килька. Именно «серебро» считается на сегодня самой демократичной, практически народной рыбой. Ею с удовольствием лакомятся все, кому не по карману деликатесы. Катастрофа в Керченском проливе, случившаяся три недели назад, пришлась как раз на путину - массовый ход хамсы и кильки. Сразу после экологического бедствия встал закономерный вопрос: как загрязнение отразится на улове? Не опасно ли его теперь есть? Санитарные врачи города уверены: все, что сейчас продают на рынках, можно смело употреблять в пищу. Рыба проходит тщательную проверку, и пока что загрязненной нефтепродуктами не выявили. Возможно, косяки успели проскочить мимо нефтяных пятен. Ну а промысел в Керченском проливе теперь запрещен. Рыбаки уходят достаточно далеко и сами заинтересованы в том, чтобы не встречаться с нефтью и мазутом. Ведь контакт с масляными разводами грозит испортить неводы. Перепачканные орудия лова тогда останется только выбросить, а они стоят несколько десятков тысяч долларов. Несмотря ни на что, руководители рыбодобывающих предприятий эту путину считают удачной: живое «серебро» нагуляло хороший вес, рыба крупная, жирная, одним словом, первосортная. Свежая хамса и килька «разлетаются» в разные уголки Украины. Но вот экологи настроены не столь оптимистично и полагают: возможно, это последняя «добрая охота». - Истинные масштабы катастрофы и ее последствия для обитателей Черного моря оценить в полной мере еще нельзя, - говорит руководитель Крымской республиканской ассоциации «Экология и мир» Виктор ТАРАСЕНКО. - Весной появится возможность точно обозначить зоны, куда подводные течения отнесли нефтепродукты и серу. О вылове кильки и хамсы у крымских берегов лучше забыть лет на 7-10, к тому же на численности промысловой рыбы обязательно скажется загрязнение. Режим чрезвычайной ситуации следует поддерживать до тех пор, пока не будут ликвидированы все источники загрязнения окружающей среды. Так считают, кстати, и российские экологи. Наталья ДРЕМОВА Суперечка між МНС і українськими зеленими з приводу того, як, де й чим боротися з мазутом, що розлився після аварії російського танкера в Керченській протоці, за великим рахунком, підводить до невтішного висновку: країна не готова до таких викликів. І досвід ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, на жаль, нічого не навчив саме нас, жертв найбільшої техногенної аварії. Перелік «невивчених уроків» можна навести розлогий, зупинимося тільки на найголовніших — тих, котрі стосуються безпеки людей. Урок перший — із розряду «поки грім не загримить»...Через шість днів після аварій суден, які забрали життя чотирьох чоловік (ще 19 зникли безвісти) й завдали шкоди екології всього регіону, Україна і Росія нарешті тимчасово погодили положення про порядок проходження суден у Керченській протоці. Нагадаємо, що досі відповідний документ, а також угоди про охорону довкілля й рибальство, залишаються політичними заручниками. Вони в пакеті з договором про делімітацію морського кордону по Чорному й Азовському морях і Керченській протоці кочують від раунду до раунду україно-російських переговорів, кінця-краю яким не видно й після трагедії 11 листопада. Цього четверга, після 28-го раунду переговорів у Києві, посли з особливих доручень МЗС РФ Валерій Кеняйкін і Олександр Толкач знову заявили, що російська сторона не вважає за доцільне проведення державного кордону між Україною і Росією в Керченській протоці. Більше того, О.Толкач підкреслив, що питання делімітації кордону у Чорному й Азовському морях значною мірою залежить від вирішення питання Керченської протоки. Нам нагадали про так званий Керченський договір, підписаний Л.Кучмою і В.Путіним після тузлинської епопеї у грудні 2003 року, в якому йшлося про створення спільної структури з використання акваторії Керченської протоки. Отож далі буде. Тепер вчитаємося в пункти Тимчасового положення про порядок судноплавства. Це важливо, аби зрозуміти, як усе існувало без цього порядку. Як повідомило Міністерство транспорту і зв’язку України, положенням регламентовано, що принаймні двічі на добу — о 9.00 і 21.00 — сторони обмінюватимуться даними щодо прогнозів погоди і штормових попереджень для інформування суден, а отримавши штормове попередження — прийматимуть спільне рішення про переведення суден у безпечніше місце. Контроль і нагляд капітани портів «Крим» та «Кавказ» проводитимуть у зонах своєї відповідальності. У Керченській протоці запроваджується єдина система забезпечення безпечного проходження судів. Щодня до 18.00 центр «Керч» готує проект плану проходження суден на наступну добу. Заходять, виходять і стають на якірні стоянки судна з дозволу центру «Керч». При цьому пріоритетність у проходженні перед транзитними суднами мають танкери й судна з небезпечними вантажами, які очікують розвантаження на якірних стоянках. І всі ці судна курсують лише Керч-Єнікальським каналом. Останнє особливо істотне: раніше, щоб не платити українському порту канальний збір, російські судна йшли не каналом, а по фарватеру. Всі затонулі судна з небезпечним вантажем, скажімо, йшли до якірної стоянки по 52-му фарватеру. Урок другий: поінформований — означає озброєнийДостовірної інформації про реальну загрозу екології та економіці регіону на сьогодні українська громадськість не має. Тільки-но українські ліквідатори відрапортували, що зібрали практично весь розлитий мазут, як полізло з усіх щілин. Цікаво, що цього тижня з’явилася нова цифра кількості мазуту, який потрапив у воду з танкера «Волгонефть-139». Раніше офіційні особи називали 1200—1300 тонн. Тепер у повідомленнях російських інформагентств уже фігурують близько 2000 тонн мазуту. 27 листопада Росгідромет повідомляє, що в Керченській протоці зберігаються підвищені концентрації нафтопродуктів, а в окремих місцях спостерігається повторне забруднення раніше очищених ділянок берегової смуги. А за три дні до того в Сімферополі вчені й лідери Партії зелених України заявили, що є реальна загроза дрейфування нафтових плям усім кримським узбережжям і зриву курортних сезонів у найближчі три—п’ять років. У штабі з ліквідації наслідків, кажуть екологи, не беруть до уваги, що, крім напрямку вітру, є ще підводні течії. Як вони діють — демонструє яскравий приклад. «У серпні 1986 року розлилося 120 тонн пічного палива на феодосійському заводі «Море». Через вісім—десять днів нафтову пляму ловили вже біля ялтинських берегів, вона допливла до Фороса», — каже Віктор Мусіяненко, один із лідерів асоціації «Екологія і світ». Зелені стверджують, що знімки з космосу свідчать про поширення плями узбережжям Чорного й Азовського морів. Головком МНС у Криму заяви екологів спростовує: «Станом на 28 листопада 2007 року забруднення нафтопродуктами в акваторії ПБК не зафіксоване». У главку також «скрупульозно вивчили супутникові дані, розміщені на інтернет-порталі Google Earth, які лягли в основу висловлювань деяких шановних учених-екологів. …у результаті ретельного аналізу вдалося встановити, що ці знімки було зроблено орієнтовно в березні—квітні 2007 року, тобто вони жодним чином не відбивають картини реального часу». Темні плями на цих знімках, заявляє МНС, «не що інше як весняні паводкові води з гірських річок, характерні для Криму й усіх країн Чорноморського басейну». Суперечка безглузда і несерйозна. Де гарантія, що вчені й МНС «скрупульозно вивчали» ті ж таки знімки? Це смішно — сперечатися на такому рівні, беручи до уваги державну важливість питання. Це по-перше. По-друге, хочеться нагадати, що ми живемо в космічну еру у країні, яка називає себе космічною. Скільки в нас на орбітах супутників? У скількох міжнародних проектах ми беремо участь? У скількох компаній світу, якщо вже не здатні отримувати таку інформацію самостійно, — можемо її купити? Щоб знати реальну картину наслідків забруднення в розвитку щодня. Щоб діяти адекватно й оперативно. Далеко ходити не треба. Представники неурядових організацій Росії — «Грінпіс», Всесвітнього фонду дикої природи, інформаційно-технологічного центру «СканЕкс» і нафтового проекту некомерційного партнерства «Прозорий світ» — представили онлайн-проект, що дозволяє з допомогою радарних знімків із супутників відстежувати інформацію про нафторозливи. Компанія «СканЕкс» провела моніторинг за даними космічних знімків із супутника Radarsat-1, зроблених 15 і 16 листопада. Знімки вкладено на сайті у відкритому доступі. На них добре видно розташування плям нафти на поверхні води в акваторії Керченської протоки і південної частини Азовського моря. 23 листопада «СканЕкс» отримала й опрацювала нову серію знімків місця аварії. Одне принципове уточнення — дані обстановки на ПБК «СканЕкс» не наводить. Але якщо є побоювання у вчених, підтверджені іншим джерелом, якщо є конкретний негативний досвід 1986 року, — може, варто поцікавитися? Щоб потім не наздоганяти нафтову пляму і не виловлювати на ялтинських пляжах стрічки забруднених водоростей. Помічник начальника кримського главку МНС Володимир Іванов повідомив «ДТ», що знімки «СканЕкс» у штабі справді вивчали, і, на його думку, вони більш реалістичні, ніж ті, якими оперували екологи. Понад те, відразу після появи першої серії знімків міністр Н.Шуфрич та начальник главку МНС А.Мазилін вертольотом облетіли район аварії. «Облетіли всю косу Тузла і спочатку були шоковані, побачивши чорні плями в морі. Подумали, що це реальний мазут. Проте при наближенні виявилося, що це піднята штормом і течією з дна суміш піску та мулу. Мазут, як ми бачили і з вертольота, і з катерів, коли виходили в море, не гуляє такими плямами, як показують на знімках. Він гуляє фрагментами, плямами такими, метр, два, три площею. Ці фрагменти перемішуються з водоростями, і їх викидає на узбережжя, десь вони на глибині один метр, десь — чотири, десь — на дні. А ходить на знімках, і ми чітко це з вертольота бачили, піднятий штормом намул. Його межа чітко простежується на знімках», — стверджує Володимир Іванов. Урок третій: із чим це їдять?Друга тема гучних суперечок між екологами та ліквідаторами виникла навколо біосорбенту, з допомогою якого пропонується нейтралізувати мазут на поверхні води й на суші. Новий біосорбент «Еколан», який виробляють у Києві, активно просувають «зелені». Із пробною партією сорбенту вони прибули в Крим, але не змогли домовитися ні з владою, ні з МНС. Зрештою, ефективність дії препарату демонстрували пресі у маленькому акваріумі, забрудненому нафтою. Дія проста й зрозуміла школяреві: штами бактерій, які живляться нафтопродуктами, взаємодіють із нафтою, в вона досить швидко (протягом 72 годин) розпадається на вуглекислий газ і воду, а також нерозчинний осад, що падає на дно. «Еколан» пропонують розпорошувати над нафтовими плямами з допомогою нескладних установок, які можна помістити на катери або вертольоти. Головне — робити це оперативно, доки ще не все викинуто на берег, оскільки мазут із галькового узбережжя прибрати можна тільки разом із самою галькою. За словами одного з авторів сорбенту О.Рощина, штами бактерій отримали токсикологічні паспорти Інституту мікробіології ім. Д.Заболотного НАН України, які підтверджують, що ці бактерії абсолютно нешкідливі, не становлять жодної загрози ні людям, ні для морському біоценозу. Крім того, сорбент не потребує утилізації, на що є спеціальний висновок головного санітарного лікаря України. Олексій Рощин також стверджує, що «Російська Федерація вже звернулася минулого тижня до нас із пропозицією про закупівлю сорбенту, а українська сторона — ні». Конкретно заявка, за словами екологів, надійшла від спецпідрозділу МНС Росії «Антистихія». Розробник установки для розпилення біосорбенту, професор і експерт НАН України Володимир Захматов, каже, що «Еколан» утричі дешевший найближчих аналогів: його вартість становить $8 за кілограм. При цьому 1 кг сорбенту дозволяє знешкоджувати до 10 кг нафтопродуктів. За його словами, у МНС ученим заявили, що наслідки розливу мазуту в Керченській протоці практично ліквідовані, і проведених робіт достатньо для очищення акваторії. Співрозмовники з МНС висловлюють припущення, що гучна кампанія зелених із просування «Еколану» з прогнозами про забруднення ПБК та зрив курортного сезону дуже скидається на рекламну. «Чому розробці вже кілька років, а заговорили про неї тільки тепер, коли й перевірити ефективність ніколи? До того ж, наскільки відомо з переговорів, грошей на виробництво цього сорбенту компанія не має, а йдеться про мільйони доларів. Отож тепер ина час їх отримати», — каже співробітник. Помічник начальника кримського главку В.Іванов запевняє, що инаизиз забезпеченістю сорбентом у ліквідаторів немає. А якщо й виникне — можна купити: «Еконадин» українське МНС використовує вже близько десяти років. Наскільки ефективніший новий сорбент — ніхто не знає. Але фахівці дуже сумніваються, що нафта може розпастися за 72 години, як стверджують розробники». Здавалося б, що простіше: взяли б та й перевірили, тоді всі підозри й спекуляції і відпали б. Але тут починаються дивні ігри. Вчені на ина-конференції стверджують, що не отримали на свій лист в МНС жодної офіційної відповіді. А міністерство поширило заяву, що, хоча це питання й перебуває в компетенції Міністерства транспорту і Міністерства екології, МНС негайно відреагувало на звернення вчених «і надіслало инаиз проханням терміново надати інформацію про можливість використання «особливого сорбенту» для знищення мазуту в районі надзвичайної ситуації в умовах осінньо-зимового періоду. Але жодної конкретної інформації щодо практичної реалізації пропозиції не отримано». Одне слово, знову пошта ина… Ліквідація наслідків триває. Просякнуті мазутом і збиті піском водорості знову збирають на Тузлі. Підраховують збитки. Українські міністерства вже пропонують включати в них можливі втрати від невдалого курортного сезону. Поки що одного. Валентина САМАР (Крим) Підготовлено Центром інформації ДО ЗМІСТУ |