Електронний бюлетень"Крим у дзеркалі української преси"№ 30(21.10 - 31.10.2006)За 21.10 - 31.10.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу. З М І С Т:Влада. Суспільство. Політика.В Крыму нагнетается ксенофобия 14 октября в Симферополе отморозки в очередной раз надругались над памятником известного правозащитника, друга крымскотатарского народа генерала Петра Григоренко — облили памятник краской. Около 9 ч. Утра депутат ВР АРК, лидер ККО НРУ Леонид Пилунский видел, как с памятника стекала свежая краска. Он рассказал, что за всем этим спокойно наблюдала милиция. Гульнара УСЕИНОВА Депутаты предлагают крымчанам вернуться к общению на трех языках По установившейся традиции в сессионный день 18 октября перед зданием ВР АРК депутатов и журналистов встречала группа пикетчиков. На этот раз пикет организовал экс-депутат Сергей Шувайников, возглавляющий республиканское национально-патриотическое движение ("Русский фронт Сергея Шувайникова"). Они требовали защитить русский язык; остановить рост цен на жилищно-коммунальные услуги; прекратить земельный разбой в Крыму. Лейля АЛЯДИНОВА 85-летие образования крымскотатарской государственности 18 октября на центральной площади Симферополя состоялся Всекрымский митинг-протеста, посвященный 85-летию образования Крымской АССР, организованный Координационным Советом общественно-политических сил крымскотатарского народа. Подготовила Г.УСЕИНОВА Разве крымские татары не дают землю нуждающимся в ней? 11 октября в информационном пресс-центре голова КРО УРП "Собор" В. Ермаков, член Симферопольской районной организации Г. Трофимов и юрист Н. Бекиров провели пресс-конференцию по земельной проблеме, изложив свою нетенденциозную, непредвзятую альтернативную точку зрения по двум набившим оскомину понятиям "поляны протеста" и "самозахваты". Лейля АЛЯДИНОВА Геополітичний вибір, перед яким опинився наш народ, був нам штучно нав'язаний. Українське суспільство у переважній більшості не виступало за розпад союзної держави і нікому не давало повноважень на проведення масової приватизації і руйнування соціальної сфери. Усе це стало наслідком рішень, прийнятих за лаштунками, м'яко кажучи, вкрай недемократичним способом, що призвело до вселенського обману і пограбування народу. Треба дивитися правді в очі: ми зненацька для себе опинилися в новій геополітичної реальності, не розуміючи ні сутності процесів, що відбуваються у світі, ні свого місця в них. Леонід ГРАЧ, КАБМИН УКРАИНЫ ВЫДЕЛИЛ ДЕНЬГИ НА ЛИКВИДАЦИЮ Кабинет министров Украины выделил Совету министров Крыма из резервного фонда госбюджета 4103 тыс. грн. на первоочередные аварийно-восстановительные работы по ликвидации последствий чрезвычайной ситуации, сложившейся на объектах водоснабжения Феодосии. Об этом говорится в распоряжении Кабмина Украины "Контекст-медиа" "ЛІСОК" ЗА "ДУБОМ" РЕФЕРЕНДУМУ Кримський парламент у середу звернувся до президента, прем’єр-міністра і голови ВР України з пропозицією надати російській мові статус державної. У встановленому Конституцією України порядку, тобто шляхом винесення цього питання на всеукраїнський референдум. Нагадаємо, що під час передвиборної агітаційної кампанії кримські "регіонали" разом із партією "Російський блок" проводили збирання підписів за проведення з цього ж приводу референдуму в автономії. І ВР Криму навіть ухвалила відповідне рішення, призначивши референдум на 26 березня. Протест прокуратури АРК не був задоволений і досі триває судовий розгляд позову прокуратури. Тобто постанова парламенту автономії щодо проведення референдуму про надання російській мові статусу державної досі в силі. Валентина САМАР, (Крим) По их мнению, наиболее реальным сроком присоединения нашей страны к Евросоюзу является 2020 год На днях Президент Украины Виктор Ющенко провел переговоры с членами правления YES ("Ялтинская Европейская Стратегия") - международной сетевой организации, разрабатывающей и реализующей проекты, направленные на поддержку евроинтеграции Украины. Во встрече приняли участие глава Секретариата Президента Виктор Балога, его заместитель Александр Чалый, депутат британского парламента и глава правления Ялтинской Европейской Стратегии Стивен Байерс, члены правления YES - депутат Европарламента и глава парламентской делегации "Украина-ЕС" Марек Сивец, известный политолог Александр Рар, финансист Жан-Пьер Салатьель и основатель YES, украинский бизнесмен и общественный деятель Виктор Пинчук. (“Факты”, 24 октября 2006 года) КРИМСЬКІ "ДШ": Постійний представник Президента України в АР Крим Геннадій Москаль просить уряд АРК прискорити освоєння коштів, виділених Кабінетом Міністрів на ремонт житлово-комунального господарства. (“Демократична Україна” №197, 25 жовтня 2006 року) РУССКИЕ В КРЫМУ- ЧАСТЬ ВЕЛИКОЙ РОССИИ Думаю, на этой неделе с улицы Русской можно было смотреть только в одну сторону — сторону Санкт-Петербурга. Там вчера завершился Всемирный конгресс соотечественников, на который собрались более 600 делегатов из 78 стран мира. Насколько это событие важно для Крыма, легко понять, вспомнив о том, что абсолютное большинство жителей полуострова — русские. Русские, волею истории оказавшиеся у себя на родине гражданами другого государства. Александр МАЩЕНКО ЯЛТИНСКИЕ БОЛЬНИЦЫ И ШКОЛЫ К ЗИМЕ ГОТОВЫ Как сообщила начальник Управления здравоохранения Ялты Светлана Чиркова, все лечебные учреждения к отопительному сезону готовы. Исключение составляет лишь Алупкинская больница: там необходимо провести ремонт котельной. Кроме того, требуется 94 тысячи гривен на закупку бензина и запчастей, чтобы в зимнее время медицинский транспорт работал без перебоев. Город эти деньги обещает выделить. Что касается станции "Скорой помощи", то сегодня она укомплектована так, что есть постоянный запас медикаментов на 6—7 дней, и служба способна работать без сбоев. Татьяна ПАНИНА КРЫМСКИМ ВЛАСТЯМ ПРИДЕТСЯ СЛОЖИТЬ ПОЛНОМОЧИЯ? Постоянный представитель президента Украины в Автономной Республике Крым Геннадий Москаль считает, что если власть Крыма не в состоянии решить вопрос самозахвата земли, то должна сложить с себя полномочия. (“Крымское время” №120, 26 октября 2006 года) Щоб жити в мирі, слід навчитися разом розв'язувати проблеми Завдяки Програмі розвитку й інтеграції Криму (ПРІК) ПРООН місцеві мешканці одержують доступ до елементарних соціальних послуг. У першу чергу – до водопостачання. На її реалізацію тільки в нинішньому році донори виділили більш як півтора мільйона доларів. Загалом за 10 з лишком років у ПРІК вкладено понад 13 мільйонів. В ефективності їх використання представники країн-донорів змогли переконатися під час недавнього партнерського візиту до Криму. Ганна Луканська. Святыня должна объединять, а не разъединять людей 24 октября в дни празднования Ораза-байрам (праздник разговения) в Бахчисарайском районе, с. Фоти-Сала (Голубинка) на холме Кильсе-Баир (Кызыл-Баир) состоялась запланированная встреча председателя ВР Крыма А. Гриценко, председателя Меджлиса крымскотатарского народа М. Джемилева, Муфтия мусульман Крыма Э. Аблаева, священнослужителя православной общины о. Сергия, председателя общественной организации "Азизлер" И. Асанина, заместителя председателя Бахчисарайской райгосадмини-страции А. Халилова, председателя Бахчисарайского регионального меджлиса А. Чийгоза. Политики, священнослужители, общественность вновь в новом формате попытались выяснить позиции, аргументы сторон и найти необходимый всем компромисс. Ибраим АБДУЛЛАЕВ Позавчора у російського президента Володимира Путіна відбулося традиційне спілкування з народом — пряма лінія зі спраглими відповідей росіянами. Питання всіма можливими способами — від телефона до есемесок — поставили, за даними Кремля, 2,3 млн. респондентів. Телевізійні включення робилися не лише з російських міст на кшталт Санкт-Петербурга, Твері, Казані, Брянська тощо, а й з Південної Осетії, Дагестану та Криму. Мовляв, є й там болісне "російське питання". Коли дійшла черга до міста, яке, за словами ведучого, "нині не є російським, але є справжнім руським", картинка прямого включення продемонструвала зо три десятки севастопольців, що чекали на набережній. Над ними майорів Андріївський стяг, а в перспективі стояли "на якорі" бойові кораблі ЧФ. Іван ЛЕОНОВ УКРАИНА НЕ ПОЛУЧИТ КРЫМСКИЕ МАЯКИ ЕЩЕ 11 ЛЕТ Россия намерена передать Украине объекты навигационно-гидрографического обеспечения в Крыму только в 2017 году, после того как закончится срок аренды Черноморским флотом РФ баз на полуострове. Как пишет "Украинская правда", об этом сообщил помощник министра обороны Украины, член украинской части подкомиссии по функционированию Черноморского флота России Сергей Близнюков. Lenta.ru Минулого тижня Верховна Рада Криму знову розглянула питання щодо забезпечення функціонування державної, російської та інших національних мов у Автономії. Перша ухвала з цього питання була прийнята ще в 1998 році й діє досі. Вже підготовка до сесії, як часто буває в Криму, відзначилася кількома скандалами. Постійний представник Президента України в Криму Геннадій Москаль звернувся з листом до депутатського корпусу з проханням не політизувати слухання справи. На його думку, питання мови визначається в Конституції України як прерогатива парламенту України, а не Автономії. Микола СЕМЕНА (Сімферополь) Главное, но и самое сложное - это боеготовность ЧФ На украинско-российских переговорах по проблемам Черноморского флота РФ, состоявшихся в конце прошлой недели в Севастополе, самыми сложными были военно-политические вопросы, считает статс-секретарь - заместитель министра иностранных дел России Григорий Карасин. (“Крымская правда” №198, 31 октября 2006 года) Он возвращался домой с работы. Вдруг при выезде из города навстречу мотоциклу выбежали две женщины. Это были работницы СМУ-10 (строительно-монтажного управления, которое тогда занималось строительством Симферопольского водохранилища). Они сообщили о краже. Милиционер бросился вдогонку за убегавшими ворами. Ирина КОВАЛЁВА КРЫМ - МОСКВА: СОТРУДНИЧЕСТВО ПРОДОЛЖАЕТСЯ В рамках празднования пятнадцатилетия Содружества Независимых Государств глава крымского правительства Виктор Плакида принял участие в межгосударственной выставке, проходившей в Москве. Юлия СУКОНКИНА Комфортные условия намерен создать для русскоязычного населения Виктор Янукович На Украине должны быть созданы "комфортные условия для проживания русскоязычного населения", заявил премьер-министр Виктор Янукович в интервью телеканалу "Россия". (“Крымская правда” №198, 31 октября 2006 года) СОЗРЕЛИ ВИШНИ В САДУ У ДЯДИ ВАНИ Крымский Совмин подвел итоги социально-экономического развития автономии за 9 месяцев Итоги подводили около двух часов - с чувством, с толком, с расстановкой. Отчитались не только министерства экономики, ЖКХ, курортов и строительной политики, но и крымские налоговики и Пенсионный фонд. Как отмечено в повестке дня, к этому обязывало постановление Кабмина от 3 октября. Елена МАНИНА Земельне питанняЗемельні питання законним шляхом Верховна Рада має намір найближчим часом розглянути в першочерговому порядку законопроект про концепцію етнонаціональної державної політики з урахуванням зауважень Ради Європи, Венеціанської комісії та ОБСЄ. Про це заявив глава парламенту Олександр Мороз на зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Ральфом ЕКЕУСОМ. Ганна ШЕВЧЕНКО На полуострове абсолютно не учтены интересы крымскотатарского народа. Земли в Крыму в спешке розданы последепортационным переселенцам. Возвращающемуся на историческую родину крымскотатарскому народу земли нет. Гульнара УСЕИНОВА, Ликбез на тему: порядок-получения земельного участка 17 октября председатель Комиссии ВР АРК по местному самоуправлению и административно-территориальным вопросам В. Клычников пригласил журналистов на пресс-конференцию. По его словам, причиной послужило желание дать информацию и наладить диалог со СМИ о работе Комиссии, задача которой — готовить заключения касательно земельных взаимоотношений и представлять для соответствующего решения в ВР АРК. А чтобы журналисты поняли, на какую законодательную базу опираются депутаты, он провел небольшой ликбез. Лейля АЛЯДИНОВА Власти села Трудового Симферопольского района, на территории которого крымские татары захватили 160 гектаров, надеются, что глава парламента Крыма Анатолий Гриценко примет меры против этого самоуправства. (“Крымская правда” №197, 28 октября 2006 года) Противостояние в Голубинке продолжается Председатель парламента АРК Анатолий Гриценко провёл рабочее совещание в селе Голубинка с участием муфтия Крыма, лидера крымскотатарского меджлиса Мустафы Джемилёва и представителя епархии отца Александра. (“Крымская правда” №197, 28 октября 2006 года) КРЫМСКИЕ СУДЫ ЗАВАЛЕНЫ ИСКАМИ ОБ ОСВОБОЖДЕНИИ ЗЕМЕЛЬ ОТ САМОЗАХВАТОВ Крымские собственники земли, самовольно занятой крымскими татарами, засыпают суды исками с требованием прекратить земельный беспредел. На подачу заявлений решились 13 собственников, сообщает центр общественных связей главка МВД Украины в Крыму. "Новый регион — Крым" Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. КіноУ "КРИМ". У ЦЕНТР. ДО ВЕДМЕДЯ... Партеніт. Цим словом, що етимологічно бере свій початок у давньогрецькому "партенос" — діва, незаймана й у перекладі означає — Долина Дів, кримчани та гості Криму називають одне з найпрекрасніших місць відпочинку нашої країни. Борис СТАТИВКА Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.Курортный сезон-2006 завершился тихим пшиком, словно воздушный шарик, который так и не успели как следует надуть. Крымские туроператоры и руководители здравниц признаются, что это был один из самых сложных сезонов за последние годы. Анастасия БАЧИНСКАЯ Охорона природи. ЕкологіяНужно все делать разумно, чтобы природа могла самовозобновляться — иначе и кентаврами (существуй они!) туристов на Южный берег не заманишь Жилищное строительство на Южном берегу Крыма нередко ведется с нарушениями, которые видны, что называется, невооруженным глазом. Многоэтажные коттеджи порой возводятся то тут, то там без предварительного согласования со специалистами, без проведения необходимых инженерно-геологических исследований. Виктор МЕХОНЦЕВ, из Крыма СевастопольСевастополь: шлях від військової бази до туристичної Мекки Років п'ятнадцять-двадцять тому багато хто мріяв потрапити до Севастополя. Закрита для відвідування простими смертними військово-морська база уявлялася саме тим заборонним плодом, що солодкий за визначенням. Хто б міг подумати тоді, що настане час - і вже севастопольці мріятимуть про те, щоб якомога більше гостей приїжджало (прилітало, приходило морським шляхом) до білокам'яного міста-героя?! Олена БАЖЕНОВА, Тем не менее правоохранители считают, что это еще не все "подвиги" злоумышленницы 78-летний полковник в отставке Александр Яковлевич выиграл в суде дело о пересчете пенсии и получил 16 тысяч гривен. Деньги отставник хранил дома, как он считал, в надежном месте. Когда в один прекрасный день на пороге квартиры возникла молодая особа, отрекомендовавшаяся "из собеса", пенсионер воспринял это как добрый знак. Елена ОЗЕРЯН (Симферополь) Путин "отдал" Севастополь Киеву Вчера сотни россиян вышли на площади - а все ради того, чтобы оттуда с помощью телемоста пообщаться с президентом Путиным. Любопытно, что с той же целью вышли на улицу и многие украинцы - жители Севастополя. Российские телевизионщики позаботились о том, чтобы у Севастополя - единственного из украинских городов - была возможность сказать пару слов российскому лидеру. Ярослава АРТЮШЕНКО, Наталья ДРЕМОВА З ОГЛЯДУ НА КОНСТИТУЦІЮ ТА ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ... Яка форма - такий зміст? Севастопольський Пост № 1 вже майже півроку очолює представник громадської організації "Союз советских офицеров им. Н. Кузнецова". Цілком зрозуміло, що за цей час там сталися певні зміни. Деякі з них видно, що називається, неозброєним оком. Більш глибинні зміни, через наслідки такого виховання молоді, ми відчуємо згодом, коли громадсько-політичні процеси у Криму та Севастополі, на відміну від інших регіонів України, стануть повністю некерованими. Тоді ми в черговий раз здивуємося: звідки у молоді цього регіону така ментальність? Лідія СТЕПКО, власкор "КС". Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.У Сімферополі відбулися урочисті збори громадськості з нагоди 8-ї річниці Конституції Автономної Республіки Крим. "День Конституції Криму, — сказав у своїй промові голова Верховної ради автономії Анатолій Гриценко, — посідає особливе місце серед офіційних дат і державних свят. Ця дата спонукає нас не до парадних реляцій, а надає ще одну можливість оцінити нашу дійсність і практичні справи. За 8 років існування Конституції Криму ми можемо сміливо констатувати, що кримська автономія відбулася і може розвиватися як органічна і невід'ємна складова суверенної України". Олександр КУЛИК, ПОРА СОБИРАТЬСЯ ВОКРУГ РОССИИ! На Всемирном конгрессе российских соотечественников, открывшемся вчера в Санкт-Петербурге, украинскую делегацию возглавляет председатель Комитета по правам человека, национальным меньшинствам и межнациональным отношениям парламента Украины, доктор исторических наук Леонид ГРАЧ. (“Крымская правда” №195, 25 октября 2006 года) "Младенца из туалета" скоро усыновят "Комсомолка" продолжает следить за судьбой младенца из поселка Первомайское, которого пожарные вытащили из выгребной ямы (см. номер за 4 октября). Мальчик пролежал там несколько часов и за это время мог утонуть, задохнуться, замерзнуть… В общем, то, что он остался жив и относительно здоров, можно смело назвать чудом. Наталья Дремова На захист прав етнічних меншин Президент України Віктор Ющенко провів зустріч із Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Рольфом Екеусом. Сторони обговорили питання, пов'язані з облаштуванням та інтеграцією в українське суспільство представників депортованих народів, політику у сфері мов та задоволення освітніх потреб національних меншин в Україні, проблеми забезпечення 'прав українців у державах-учас-ницях ОБСЄ, повідомляє Укрінформ. (“Урядовий кур’єр” №200, 25 жовтня 2006 року) В один из октябрьских дней к 18-летней жительнице села Новогригорьевка Нижнегорского района приехала в гости из Алушты 17-летняя сестра. Желая приятно провести время, девушки познакомились с 28-летним уроженцем села Червонного. Начался веселый вечер в одном из местных баров, а затем молодые люди решили съездить на дискотеку в Митрофановку. Яков ОТЦОВ УГОРЩИНА ВИЗНАЛА ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ... Президент України Віктор Ющенко, який перебував з візитом в Угорщині, де відзначалося 50-річчя революції та визвольної боротьби угорського народу 1956 року, на зустрічі з українською діаспорою цієї країни повідомив про проект, що розробляється у Києві, - "Українська світлиця". Ним передбачається створення культурних центрів України в усіх столицях Європи та інших столицях світу, де широко представлена українська громада. Таким чином, на його думку, зарубіжне українство відчуватиме "канал зв’язку з Україною" через низку конкретних програм - бібліотек, виставок, реалізованих у таких центрах. (“Кримська Світлиця” №44, 27 жовтня 2006 року) Председатель Верховного Совета Автономной Республики Крым Анатолий Гриценко встретился с верховным комиссаром ОБСЕ по делам национальных меньшинств Рольфом Экеусом. В ходе встречи обсуждались межэтнические отношения в Крыму, проблемы обустройства репатриантов. (“Крымская правда” №196, 27 октября 2006 года) В СГОРЕВШЕМ ВЧЕРА НОЧЬЮ В ЦЕНТРЕ ЯЛТЫ КИНОТЕАТРЕ "САТУРН" Ранним утром Ялту заволокло густым едким дымом: в центре города горел кинотеатр "Сатурн", расположенный недалеко от горисполкома. Построен он был в 1967 году в честь 50-летия Октябрьской революции. Елена ОЗЕРЯН (Симферополь) В самом центре Ялты ночью 27 октября сгорел скандальный кинотеатр "Сатурн". Скандальный — потому что в последнее время он стал очень лакомым кусочком для инвесторов и очень большим бельмом в глазу для местных рыночников. Татьяна ПАНИНА В "Сатурне" подсчитывают убытки Как уже сообщала наша газета, в ночь с четверга на пятницу в Ялте горел кинотеатр "Сатурн", расположенный в центре города неподалёку от мэрии. Погибли два человека. В пятницу корреспонденты "Крымской правды", приехавшие на место происшествия, увидели печальную картину: площадь перед кинотеатром залита водой, за пустыми витринами - обгоревшие "внутренности" здания, в сторонке стоят представители полномочных структур, а напротив на афише белеет плакат со зловещим названием фильма "Проклятье-2". Кирилл ЖЕЛЕЗНОВ АДВОКАТ-МОШЕННИК ТРЕБОВАЛ ДЕНЬГИ НА ВЗЯТКУ 25 октября следственно-оперативной группой в составе работников прокуратуры и УГСБЭП ГУ МВД Украины в АР Крым при получении 4000 долларов США задержан адвокат Крымской коллегии адвокатов. "Защитник" требовал деньги за закрытие уголовного дела, мотивируя свои действия необходимостью дачи гззятки следователю. Пресс-служба прокуратуры АРК СпортПерший віце-президент донецького "Металурга" Дмитро Селюк, який послідовно відстоює права клубів на закупівлю необмеженої кількості легіонерів, дістав відчутного ляпаса. Якби не його аерофобія, через яку, подейкують, Селюк і керує клубом переважно з Іспанії, то, напевно, пан Дмитро ще вчора прилетів би на базу для оргвисновків. Звісно, в кубкових поєдинках всіляке трапляється — часто команди з нижчих ліг нав’язують боротьбу представникам еліти і таки вибивають їх із розіграшу. Однак важко пригадати, коли команда з другої ліги "вчисту" "виносила" опонента з "вишки", який має претензії на вихід у Кубок УЄФА. Ігор КОРОЛЬОВ Симферопольские футболисты наконец-то порадовали своих приверженцев победой, одержанной в воскресный тёплый вечер на стадионе "Локомотив" над криворожским "Кривбассом" (3:1). Более полутора месяцев крымчане не испытывали радость успеха, и вот теперь он пришёл к подопечным Михаила Фоменко, которые словно на лифте вознеслись в турнирной таблице с 11-го на 8-е место. Гарринальд НЕМИРОВСКИЙ ДО ЗМІСТУВлада. Суспільство. Політика.В Крыму нагнетается ксенофобия 14 октября в Симферополе отморозки в очередной раз надругались над памятником известного правозащитника, друга крымскотатарского народа генерала Петра Григоренко — облили памятник краской. Около 9 ч. Утра депутат ВР АРК, лидер ККО НРУ Леонид Пилунский видел, как с памятника стекала свежая краска. Он рассказал, что за всем этим спокойно наблюдала милиция. 15 октября при выезде из Симферополя на оживленном Евпаторийском шоссе в районе п. Мирное неизвестные ублюдки в очередной раз нанесли оскорбительную надпись в адрес крымскотатарского народа. За последнюю неделю это четвертый по счету акт вандализма, и до сих пор не предпринято никаких мер по установлению виновных в содеянных преступлениях. "Татары, езжайте домой, иначе война. Смерть татарам". Такая надпись появилась 11 октября в Симферополе на ул. Ракетной перед зданием отделения Ощадбанка на свежем асфальтовом покрытии. Рядом — пятиконечная звезда и три цифры "6". Бахчисарайский камнепад сменился камнепадом оскорбительных слов в адрес крымских татар. Чувствуется, кое-кто уже впадает в истерику, иначе появление подобных человеконенавистнических надписей не приобрело бы характера целенаправленных акций. Профессиональные ксенофобы скатились на уровень сопливых закомплексованных пацанов, бессильных в своей злобе и потому малюющих на заборах всякую словесную дрянь. Нервишки шалят!" На злословия дышащих расистским смрадом расплодившихся словно крысы двуногих микробов ответить интеллигентно? Не поймут. Отсутствие разума — явно. "Послать" их на их же изощренном сленге? Глупо. Бестолково суетящиеся, руководимые извне, пытающиеся провоцировать, на что надеются? Мы у себя дома. Расистская истерия — опасная болезнь. Лечиться надо, дорогие вы наши ксенофобы. И еще вопрос: кто будет платить? За отравление атмосферы Крыма расистским смрадом? Закрашивать злобные надписи тоже денег стоит. Напоследок наше доброе пожелание: не захлебнитесь в собственной злобе и ненависти к крымским татарам. Также желаем успехов правоохранительным органам, обязанным пресечь и найти преступников, но не пресекающим и не ищущим. Железобетонное спокойствие грязно оскорбляемых отморозками на каждом шагу крымских татар явно выводит из себя исполнителей и организаторов. Одно интересно: какие матери родили этих нелюдей, расписывающих заборы пожеланиями смерти целому народу? Гульнара УСЕИНОВА Депутаты предлагают крымчанам вернуться к общению на трех языках По установившейся традиции в сессионный день 18 октября перед зданием ВР АРК депутатов и журналистов встречала группа пикетчиков. На этот раз пикет организовал экс-депутат Сергей Шувайников, возглавляющий республиканское национально-патриотическое движение ("Русский фронт Сергея Шувайникова"). Они требовали защитить русский язык; остановить рост цен на жилищно-коммунальные услуги; прекратить земельный разбой в Крыму. В зале в этот день никаких сенсационных заявлений и решений не было. Депутаты приняли за основу проект по внесению изменений в Постановление ВР АРК "О бюджете АРК на 2006 г.". Вопрос этот, как выяснилось, на комиссии не рассматривался. По органам представительной и исполнительной власти АРК, на упорядочение оплаты труда предусмотрено распределение средств в сумме 1479,3 тыс. грн. Это обусловлено кадровыми изменениями в СМ АРК, необходимостью выплат социальных компенсаций, предусмотренных законодательством, выплаты зарплаты работникам в полном объеме. На 618,5 тыс. грн. увеличены доходы и расходы специального фонда приватизации и т.д. Использованные ассигнования ликвидированных министерств идут на создание новых министерств и многое др. Выступивший руководитель завода "Фиолент" А. Баталии просил депутатов обратиться в парламент Украины поддержать закон о тендерах. В противном случае, заявил он, с 1 января заводы с госпакетами остановятся. По вопросу обеспечения функционирования государственного, русского и других национальных языков в АРК выступил председатель Постоянной комиссии ВР АРК по науке и образованию А. Жилин. По его мнению, использование русского языка в Крыму сокращается, как шагреневая кожа. Спикер Крымского парламента А. Гриценко в интервью журналистам заявил, что вопрос о языке декларировался нормой предвыборной кампании Партии регионов. Он надеется, что изменения будут приняты, и проекты найдут свое место в нормативных документах (их 16), которые сегодня уже действуют. На сессии были представлены 6 проектов с разными предложениями, включающими и статус государственного русского языка и регионального. Однако мы знаем, что в законодательстве Украины такого понятия как региональный язык не существует. Необходимо применить язык, используемый большинством населения, проживающего на той или иной территории, считает А. Гриценко. В данной ситуации написано, что наряду с украинским можно применять русский, а также язык национального меньшинства. Особого статуса русского языка в этом законопроекте нет. В случае принятия ВР Украины предложенных крымскими депутатами поправок вопрос о консультативном референдуме будет снят. Лейля АЛЯДИНОВА 85-летие образования крымскотатарской государственности 18 октября на центральной площади Симферополя состоялся Всекрымский митинг-протеста, посвященный 85-летию образования Крымской АССР, организованный Координационным Советом общественно-политических сил крымскотатарского народа. "...Киевские руководители и структура "курултай-меджлис" под прикрытием критики данного советского периода в истории Крыма замалчивают дату 18 октября 1921 года — день образования государственности крымскотатарского народа. Совместными усилиями пытаются обмануть крымскотатарский народ, лоббируя принятие Закона Украины "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку". В данном проекте закона ни о какой реабилитации крымскотатарского народа даже не ведется речи!.." "Нынешняя система власти изощряется в образовании политических структур в среде крымскотатарского народа, однако это бесперспективно для нашего народа". "...Мы, участники Всекрымского митинга-протеста, требуем от президента Украины Ющенко и ВР Украины принятия Закона Украины "О реабилитации крымскотатарского народа", под проектом которого поставили свои подписи более 40 тысяч крымских татар..." - говорится в проекте Резолюции митинга-протеста, на котором выступили старейшие участники национального движения за возвращение крымскотатарского народа на родину. Подготовила Г.УСЕИНОВА Разве крымские татары не дают землю нуждающимся в ней? 11 октября в информационном пресс-центре голова КРО УРП "Собор" В. Ермаков, член Симферопольской районной организации Г. Трофимов и юрист Н. Бекиров провели пресс-конференцию по земельной проблеме, изложив свою нетенденциозную, непредвзятую альтернативную точку зрения по двум набившим оскомину понятиям "поляны протеста" и "самозахваты". В своем выступлении В.Ермаков подчеркнул, что крымская земля уже много лет скрыто распродается крымской властью всех уровней, от сельсоветов и выше. Все это умалчивается. А чтобы скрыть аферы с землей, искусственно раздувается проблема с "полянами протеста". По его мнению, именно крымская власть, манипулируя землей, породила "поляны протеста" как естественную реакцию на ее действия. За 16 лет с начала возвращения крымских татар на Родину выросло новое поколение. Получить квартиру в Крыму нереально, а для строительства своего дома нужен участок земли, который власть тоже всячески удерживает для своих сугубо коммерческих целей, обвиняя в перепродажах опять-таки крымских татар, хотя фактов, доказывающих это, нет. Он напомнил слова Президента Украины о том, что 5-6 соток нет для татарина, в то время, как для киевского дядьки есть 20 га. Н.Бекиров привел пример из практики, когда в захвате 28 га земли обвинили шесть 70-летних женщин. Он предоставил журналистам для ознакомления недавний проект заключительных замечаний органа ООН Комитета по ликвидации расовой дискриминации (31 июля — 18 августа 2006 г.). В 15 пункте проекта говорится о том, что только 20% крымских татар получили земельные участки, причем в районах, считающихся неподходящими. Большинство крымских татар также были исключены из процесса приватизации сельскохозяйственной земли. Комитет призывает государство-участника принять эффективные меры для предоставления крымским татарам права требовать возвращения ранее конфискованной у них собственности или адекватной компенсации и гарантировать, что ранее депортированные лица смогут получить подходящий земельный участок в тех районах, где они традиционно проживали. Возможно, рекомендации повлияют на изменение ситуации в Крыму с крымскими татарами в положительную сторону. Н. Бекиров выразил недоумение: почему крымский татарин, вернувшийся в Крым, не должен желать жить там, где жил он сам или его родители до депортации, имеется в виду ЮБК или Бахчисарай, а не в степи, куда его пытались "сослать" власти по возвращении. Он пожелал и другим людям так же любить свою родину, как ее любят крымские татары. А по поводу возможного противостояния крымского населения в случае узаконивания пяти соток крымским татарам на "полянах протеста", он выразил недоумение. Свои паи люди получили. Если есть недовольные, пусть противостоят власти. Не крымские татары же не дают им землю! Г. Трофимов рассказал о том, что его попытка вмешаться в решение земельного вопроса закончилась для него судебным процессом. Лейля АЛЯДИНОВА Геополітичний вибір, перед яким опинився наш народ, був нам штучно нав'язаний. Українське суспільство у переважній більшості не виступало за розпад союзної держави і нікому не давало повноважень на проведення масової приватизації і руйнування соціальної сфери. Усе це стало наслідком рішень, прийнятих за лаштунками, м'яко кажучи, вкрай недемократичним способом, що призвело до вселенського обману і пограбування народу. Треба дивитися правді в очі: ми зненацька для себе опинилися в новій геополітичної реальності, не розуміючи ні сутності процесів, що відбуваються у світі, ні свого місця в них. Зрозуміло, якусь частину українського суспільства те, що відбувається, влаштовує. Деякі наші співгромадяни цілком щиро сподіваються: Україна посяде місце на периферії західного світу. Для цього, як нам пояснюють, необхідно погодитися з принципами "нового світового порядку", проголошеного після розпаду СРСР. Насправді, з допомогою цього терміна прикривається світова економічна і політична система, що дає змогу урядам розвинених капіталістичних країн розпоряджатися світовими ресурсами у власних інтересах. Як писав видатний американський учений Наум Хомскі, так званий "новий світовий порядок" заснований на старих принципах, висловлених ще Уінстоном Черчіллем: "Керування світом має бути в руках матеріально благополучних народів, багатих людей, що мирно живуть у себе вдома, а не голодних народів, що прагнуть поліпшити своє становище". Хомскі з іронією зауважує, що розвинені капіталістичні країни домоглися нинішньої могутності зовсім не за рахунок мирного домосідства. Якщо нам справді треба здійснити геополітичний вибір, то робити це треба з відкритими очима, не обманюючи себе, ясно усвідомлюючи можливі наслідки і перспективи. По суті, нас нині переконують відмовитися від спільного культурного й економічного простору, успадкованого нами від східнослов'янської цивілізації, заради утвердження якихось "загальноєвропейських" цінностей. Щоправда, важко зрозуміти, що саме мається на увазі. Сучасна західна цивілізація заснована на визнанні примата прав людини і повазі до демократичних інститутів. А нам пропонують обрати зовнішньополітичний вектор, який відкидається більшістю суспільства, і продовжити перетворення, що руйнують основу для забезпечення соціальних і культурних прав. Нам посилено нав'язується соціально-економічна система, яка дає можливість десятій частині суспільства жити згідно зі стандартами розвинених країн і прирікає всіх інших на принизливу бідність і моральну деградацію. Навіть якщо залишити осторонь етичні аспекти такого соціального устрою, не можна не побачити, що подібне суспільство не може бути ні стабільним, ні демократичним. Заради чого нас змушують піти на такі жертви? Нам це не пояснюють, оскільки жодних раціональних аргументів на користь відмови від історичних зв'язків і соціальних завоювань немає. Міркування про те, що так, мовляв, ми зможемо опинитися в "цивілізованому світі", більше не спрацьовують. Навіть відчайдушні оптимісти нині не можуть усерйоз вірити в те, що керівництво розвинених капіталістичних країн сприймає Україну як рівноправного партнера. Помиляються і ті, хто думає, начебто наш народ прагнуть перетворити на джерело дешевої робочої сили. У світі зараз надлишок трудових ресурсів, західні країни намагаються обмежити імміграційні потоки - нові робочі руки там більше не потрібні. Єдине, що може знадобитися від України західному світу, - природні ресурси і територія для розміщення військових баз. Це твердження вже не раз лунало у пресі, таку думку я висловлював у кількох своїх книжках. Але прихильники євроатлантичної інтеграції удають, що його не помічають. Нас уже більше не намагаються переконувати. Геополітичний вибір знову намагаються зробити за спиною українського суспільства, розраховуючи, що воно вкотре примириться з діями влади. Здавалося б, що такого страшного у приєднанні до НАТО? Адже це начебто має убезпечити Україну від зовнішньої агресії і підвищити її роль у розв'язанні міжнародних проблем. Проте майже дві третини українських громадян протии входження України до Північноатлантичного альянс. Це ще раз доводить уміння нашого народу мислити самостійно, не піддаючись на пропагандистські виверти. Насправді, приєднання України до НАТО закріпить підлегле становище нашої країни у світовій економічній і політичній системі. Заступництво альянсу ми матимемо лише в обмін на відмову від самостійного розвитку. Нам доведеться примиритися з роллю технологічно відсталої країни, що спеціалізується на експорті ресурсів і продукції з низьким ступенем переробки. Не можна заплющувати очі на те, що геополітична стратегія найрозвиненіших держав (насамперед США) спрямована на те, щоб позбавити країни "третього світу" права на самостійний розвиток. Їх доля - забезпечувати технологічне і військово-політичне лідерство Заходу власними сировинними ресурсами, служити ринками для збуту товарів, надавати транснаціональним корпораціям можливості для вигідних інвестицій і розміщення екологічно небезпечних виробництв. Східна Європа ще в Середньовіччя, під час зародження капіталізму, виконувала ті функції, що нині взяв на себе "третій світ" загалом. Місце Східної Європи після повернення її в зону впливу західної цивілізації принципово не змінилося. Хоча тепер становище багатьох народів Азії й Африки набагато гірше, аніж громадян східноєвропейських держав, до "клубу багатих" жодну з країн Східної Європи пускати не збираються. Приклад Польщі, Угорщини і Чехії - країн, що безпосередньо належать до західноєвропейської цивілізації, досить переконливий. Попри спільну культуру з державами Західної Європи, вони, по суті, так і не одержали статус рівних партнерів. Але чому тоді українська влада повідомляє про те, що курсу на євроатлантичну інтеграцію немає альтернативи? Приєднання до західної цивілізації, нехай навіть як експлуатованої і такої, що принижується, периферії, є єдиним способом забезпечити нинішньому правлячому класу його пануюче становище. Та соціально-економічна система, що нав'язується державам "третього світу", цілком влаштовує українську верхівку. Вона легко готова поступитися і добробутом власного народу, і незалежністю країни, і національною культурою заради можливості ввійти до "світової еліти". Як сформулював Наум Хомскі, головним супротивником "нового світового порядку" є національні режими, котрі намагаються підняти рівень життя власних громадян, що заважає американському контролю над сировиною і політиці капіталовкладень. А найнадійнішим союзником - економічна еліта "третього світу", яка, сприяючи встановленню "нового світового порядку", перетворюється на "головного ворога своїх народів". Тому боротьба проти курсу на євроатлантичну інтеграцію в Україні стає природним продовженням політики, спрямованої на відновлення соціальної сфери, розвиток сучасних галузей економіки, зміцнення демократичних інститутів, системну реалізацію прав людини. Дуже важливо, що низка політичних сил змогла, врешті-решт, усвідомити це. Результатом цього стало створення антикризової коаліції. Однак перехід від усвідомлення на рівні ідеології до конкретних політичних дій зазвичай виявляється зовсім непростим. Ті само політики і громадські діячі, що продовжують наполягати на залежності зростання якості життя і реалізації прав особистості від успіху євроатлантичного курсу, або не в змозі перебороти власні ілюзії, або свідомо беруть участь у політичних маніпуляціях. Чи, простіше кажучи, не збираються виконувати свої передвиборні обіцянки, завдяки яким вони мали підтримку народу. Тим часом, незважаючи на стійке неприйняття євроатлантичного курсу більшістю українського суспільства, маніпуляції, спрямовані на втягування України в НАТО, можуть завершитися успіхом. Лихо в тому, що українські політичні діячі часто роблять вибір на користь корпоративних, а не загальнонаціональних інтересів. Я далекий від того, щоб уявляти українську буржуазію як монолітну групу. Значна її частина справді зацікавлена у збереженні національного суверенітету і створенні в нашій країні сучасної економіки. Політичні представники цієї частини правлячого класу ввійшли до антикризової коаліції, завдяки чому з'явився реальний шанс на зміну геополітичного курсу. Однак поряд з цим є і постійна небезпека того, що політичні представники буржуазії відмовляться виконувати власні зобов'язання, обмінявши їх на економічні можливості. Минулі парламентські вибори в Україні мали геополітичний характер. Тому ані соціальні, ані економічні труднощі не сприйматимуться суспільством так само болісно, як продовження євроатлантичного курсу і відмова вирішити проблему державного статусу російської мови. Багато політичних діячів поки що не до кінця усвідомили особливість пропорційної виборчої системи. Тепер не так важливо, що той чи той політик сказав з парламентської трибуни і як відреагував на звернення виборців. Вирішальне значення має виконання своїх зобов'язань партією загалом. Треба визнати, що питання про зміну зовнішньополітичного вектора і про надання російській мові статусу державної перебувають у замороженому стані. Але саме ці проблеми, як засвідчила виборча кампанія, найбільше цікавлять наших громадян. Річ не лише в тому, що учасники антикризової коаліції, обдуривши надії своїх виборців, можуть на наступних виборах утратити частину голосів, позбавитися парламентського представництва чи навіть зникнути як значуща політична сила. Утягування країни до НАТО, що є грубим порушенням політичних прав українських громадян, підірве їхню довіру до соціально-політичної системи загалом. У цьому разі масштабна суспільна криза з непередбачуваними наслідками буде лише справою часу. Тому політичні сили, що входять до антикризової коаліції, зобов'язані намітити етапи і терміни реалізації своїх передвиборних обіцянок. Їм необхідно критично оцінити свою нинішню політичну тактику. Прагнення відкладати прийняття рішень, уникаючи в такий спосіб політичних конфліктів і одержуючи можливість користуватися риторикою, що влаштовує керівництво західних країн, неминуче призведе до політичної катастрофи. Уникнути суспільного розколу не можна з допомогою порожніх декларацій і відмови від власних обіцянок. Необхідно, спираючися на демократичні інститути, вирішити найважливіші проблеми національного розвитку, насамперед запобігти вступу країни до НАТО. Для цього слід якомога швидше провести загальнонаціональний референдум з питання про співробітництво з НАТО. У разі, якщо суспільство висловиться проти взаємодії з альянсом, відносини з ним мають бути зведені до необхідного мінімуму. Всі політичні ігри, торги і хитання повинні негайно припинитися. А поки що та частина правлячого класу, що поставила перед собою мету ввійти до світової еліти, виграє в решти суспільства. Звичайно, багато в чому це пов'язано з нерішучістю національно орієнтованої буржуазії, що, з одного боку, побоюється спричинити невдоволення керівництва розвинених країн і транснаціональних корпорацій, з другого - дорожить своїм незалежним становищем. Але великий вплив на громадську свідомість мають і вміло насаджувані міфи про те, що приєднання до НАТО забезпечить розвиток демократії і зміцнення національного суверенітету. Насправді демократія в системі "нового світового порядку" стає розкішшю, доступною лише найбільш розвиненим країнам. Не можна всерйоз говорити про діючі демократичні інститути там, де політичне керівництво змушене проводити політику грабежу більшої частини суспільства в інтересах транснаціональних корпорацій і власної багатої меншості. Очевидно, що в такому суспільстві можлива тільки олігархічна чи авторитарна диктатура. При цьому західні уряди не занадто турбуються щодо політичної природи лояльних стосовно них режимів. Звинувачення в диктаторських замашках керівництва тієї чи тієї країни "третього світу" є очевидним свідченням того, що її лідери виходять з-під контролю чи навіть вступили в конфлікт зі світовою елітою. За словами Наума Хомскі, "неслухняність - це єдиний злочин, який правителі світу не прощають", а "будь-який незалежний уряд потрапляє одразу в категорію "вірусу", що підлягає знищенню". Курс на вступ до НАТО - загроза національній незалежності і захистити суверенітет нам не вдасться. Нині, як і 350 років тому, в епоху національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, нам необхідна геополітична стратегія, спрямована на встановлення економічного і політичного союзу з народами, що поділяють наші культурні і світоглядні цінності. Тільки такий союз є гарантією того, що ми зможемо сприйняти і реалізувати досягнення інших цивілізацій, насамперед західноєвропейської, не поступаючися власним суверенітетом і не відмовляючися від права на самостійний розвиток. Під час створення такого союзу не все, звичайно, залежатиме від нашої доброї волі. Багато чого визначатиме позиція Росії, геополітична стратегія якої поки, м'яко кажучи, не зовсім виразна. Керівництво країни поставило завдання зміцнення національного суверенітету. Але часом створюється враження, що частина російських політиків перебуває у впевненості, що Росії для того, ЩОБ посісти гідне місце в світовій системі поділу праці і повернути втрачені геополітичні позиції, не потрібні ні друзі, ні союзники. Це не так. Навіть найміцніше торгове партнерство не замінить дружніх і братерських відносин. Я упевнений, що ілюзії такого роду досить швидко розвіються. У народів світу, які прагнуть зберегти своє право на самостійний розвиток, немає іншого шляху, крім взаємної підтримки і проведення геополітичного курсу відповідно до вимог власного народу і національних інтересів. Лише зовнішньополітична стратегія, яку підтримує суспільство, може відкрити перед країною шлях у майбутнє. Для України першим етапом її реалізації має стати проведення референдуму з питання про співробітництво з НАТО. Це питання не риторичне, а принципове, тому що народ, і тільки народ, має право визначати геополітичний курс своєї держави. Леонід ГРАЧ, КАБМИН УКРАИНЫ ВЫДЕЛИЛ ДЕНЬГИ НА ЛИКВИДАЦИЮ ЧРЕЗВЫЧАЙНОЙ СИТУАЦИИ В ФЕОДОСИИ Кабинет министров Украины выделил Совету министров Крыма из резервного фонда госбюджета 4103 тыс. грн. на первоочередные аварийно-восстановительные работы по ликвидации последствий чрезвычайной ситуации, сложившейся на объектах водоснабжения Феодосии. Об этом говорится в распоряжении Кабмина Украины Согласно данному распоряжению, крымское правительство должно до 26 октября согласовать с Министерствами экономики, финансов и строительной политики Украины смету расходов и до 20 декабря предоставить в эти министерства и Госказначейство отчет об использовании средств, выделенных на аварийно-восстановительные работы на объектах водоснабжения Феодосии. Как сообщило агентство, ранее Совет министров Крыма выделил из резервного фонда республиканского бюджета 100 тыс. грн. на ликвидацию последствий чрезвычайной ситуации, сложившейся на объектах водоснабжения Феодосии. Как сообщалось в ряде СМИ, на объектах водоснабжения Феодосии сложилась критическая ситуация, которая может привести к прекращению подачи воды в город. В частности, основной источник питьевой воды для Феодосии - Фронтовое водохранилище — нуждается в срочной очистке от ила. Так, по данным Крымской республиканской ассоциации "Экология и мир", иловые отложении частично закрывают выход труб, по которым вода подается в водохранилище, также ил накопился в трубах, подающих воду из водохранилища на очистные станции Феодосии. "Контекст-медиа" "ЛІСОК" ЗА "ДУБОМ" РЕФЕРЕНДУМУ Кримський парламент у середу звернувся до президента, прем’єр-міністра і голови ВР України з пропозицією надати російській мові статус державної. У встановленому Конституцією України порядку, тобто шляхом винесення цього питання на всеукраїнський референдум. Нагадаємо, що під час передвиборної агітаційної кампанії кримські "регіонали" разом із партією "Російський блок" проводили збирання підписів за проведення з цього ж приводу референдуму в автономії. І ВР Криму навіть ухвалила відповідне рішення, призначивши референдум на 26 березня. Протест прокуратури АРК не був задоволений і досі триває судовий розгляд позову прокуратури. Тобто постанова парламенту автономії щодо проведення референдуму про надання російській мові статусу державної досі в силі. Нині, крім всеукраїнського референдуму, кримські депутати пропонують керівництву країни закріпити за російською мовою статус регіональної в тих регіонах, де вона є мовою більшості населення, затвердити держпрограму розвитку і функціонування російської мови і мов національних меншин України. Депутати також схвалили проекти законів, які передбачають внесення змін до 15 чинних законів України, які стосуються судочинства, діловодства в органах реєстрації актів громадянського стану, фармацевтичної галузі і навіть запровадження надзвичайного стану — у частині використання російської мови нарівні з державною. Топ-новиною, звісно ж, став черговий заклик до проведення "мовного" референдуму, хоча у зверненні до керівництва країни ця пропозиція скромно винесена на задній план. Ідею охоче коментували і дружно ховали — як справа, так і зліва. Президент України вважає спекуляцією ініціативу кримського парламенту про проведення всеукраїнського референдуму щодо надання російській мові статусу державної, — заявив "Інтерфаксу" перший заступник глави секретаріату Арсеній Яценюк. Постійний представник президента в автономії Геннадій Москаль пояснив журналістам, чому референдум сьогодні нереальний — він невигідний самим його прихильникам. Через три роки розпочнуться нові президентські вибори "і про що ми будемо говорити? Знову про надання російській мові статусу державної! Потім нові парламентські вибори. І про що ми будемо говорити? Знову про надання російській мові статусу державної. Якщо зняти дві теми — мовну і НАТО, — то про що ми будемо говорити, чим ми дуритимемо виборця й тирсою йому забиватимемо голову?" — вважає Г.Москаль. Нашоукраїнець Борис Беспалий назвав заклики до референдуму не чим іншим, як піар-ходом, і порадив: "Якщо не можеш вдарити, то не замахуйся". Соціаліст Віталій Шибко, зауваживши, що "іноді питання, які на сьогоднішній день є принциповими, навмисне політизуються", оскільки політична сила хоче отримати додаткові дивіденди, зробив невтішний для ініціаторів висновок: "на цьому нічого вони не виграють, бо це — авантюри". І представник фракції Партії регіонів Тарас Чорновіл, зазначивши, що рішення кримського парламенту відповідає передвиборним зобов’язанням депутатів, був категоричним: для таких рішень потрібні 300 голосів народних депутатів, а "реально їх немає". Тут можна було б поставити крапку. Проте не все так однозначно. Складається враження, що і журналісти, які кинулися "працювати" тему, і політики, які її коментували, за великим дубом не помітили новий поріст цілого лісу. А саме: пакета законопроектів, якими пропонується фактично зрівняти російську мову з державною без усякого референдуму й імплементації його результатів шляхом внесення змін до Конституції. І поправки типу "Цивільне судочинство здійснюється державною мовою або мовою більшості населення відповідної місцевості" навряд чи когось введуть в оману, що йдеться не про російську мову, принаймні для південного сходу і великих промислових міст інших частин країни. Справедливості заради треба сказати, що в запропонованих кримчанами змінах практично немає нічого, чого не було б уже записано в Конституції Криму, яка гарантує широке застосування російської мови нарівні з державною. Більш того, паспорт, за бажання жителя автономії, дотримуючись Конституції АРК, повинні виписати ще кримськотатарською мовою. Нині ж кримський досвід пропонується, по суті, поширити на всю країну. Зауваження, що ВР Криму не має законодавчої ініціативи, а тому парламент країни не може прийняти до розгляду пакет проектів, який додається до постанови, абсолютно правильні, але не суттєві в цьому разі. Зрештою, його може внести будь-який народний депутат від тієї ж таки Партії регіонів. Або КПУ. Примітно інше. Цього ж тижня у ВР України були зареєстровані чотири законопроекти, автором усіх значиться народний депутат Вадим Колісниченко, лідер севастопольської організації Партії регіонів. Законопроекти "Про регіональні мови і мови меншин", а також запропоновані зміни до закону про місцеве самоврядування і законів про судочинство, як повідомив "ДТ" Вадим Колісниченко, спрямовані на розв’язання двох проблем: "Ми ратифікували Європейську Хартію регіональних мов і мов меншин, а порядок надання статусу регіональної або мови меншин і визначення меж території їх використання не визначений. Тому весняний "парад мовних суверенітетів" (оголошення російської мови регіональною обласними і міськими радами. — Авт.) був за рамками чинного законодавства". Тепер, очевидно, передбачається цей парад узаконити, адже автор законопроектів пропонує наділити переліченими вище правами саме органи місцевого самоврядування. Угадайте з трьох разів, якою із восьми буде регіональна мова на всьому південному сході? Уважне ж знайомство з запропонованими поправками до законів не залишить і тіні сумніву. Навіть там, де кримські депутати пропонують використовувати "мову більшості населення місцевості", В.Колісниченко прямо вказує — російську. Наприклад: "Цивільне судочинство здійснюється українською мовою... Сторона у справі має право... заявити клопотання про розгляд справи російською мовою". Не будемо зупинятися на різниці трактування Хартії і його ключового терміна minority language — "міноритарна мова", який в українському законі про ратифікацію Хартії перекладено як "мови меншин" — "ДТ" не раз наводило думки авторитетних експертів Ради Європи і представників політичних сил країни щодо того, що таке регіональна або міноритарна мова, яку і покликана захищати держава, котра ратифікувала Хартію. Дискусія відома і, зважаючи на все, триватиме. Оскільки немає сумнівів, що підготовлений попереднім урядом законопроект про внесення змін до закону про ратифікацію Хартії, із новим перекладом її тексту, не буде прийнятий антикризовою коаліцією. На думку народного депутата України Рефата Чубарова, законопроекти, внесені В.Колісниченком, — "не що інше, як спроба в обхід Конституції встановити державний статус для російської мови". "У радянський час був такий штамп — "повзуча інтервенція". Тут йдеться про повзучу русифікацію, хоча подається під прикриттям турботи про інші мовні меншини. Прикриваючись Хартією, Колісниченко пропонує, по суті, надати російській мові виключні права на території України. Причому запропоновані зміни до законодавства побудовані за принципом більшовизму: більше прав має той, кого більше, а хартія захищає ті мови, розвиток і збереження яких перебуває під загрозою", — заявив Р.Чубаров в інтерв’ю "ДТ". Вадим Колісниченко з такими оцінками категорично не згодний: "Говорити про русифікацію в державі Україна, де державною є українська мова, — нонсенс, оскільки вона підтримується державою і національно свідомими громадянами. А російська мова бореться за своє збереження в рамках свого середовища. Ми ж не говоримо про розширення сфери впливу російської мови!" Вадим Колісниченко також повідомив, що в роботі у нього нині перебуває ще близько 50 законопроектів, нових і таких, які передбачають внесення змін до вже чинних, що регулюють використання мов у різних сферах. Подиву і недовіри автора з приводу такої законотворчої працездатності Вадим Васильович не поділив, але й не переконав, що підготовка такої неймовірної кількості проектів у стислий термін (робота, за його словами, розпочалася півтора місяця тому) здійснюється самостійно. А синхронне рішення кримського парламенту на ту саму тему і в тому самому напрямі, каже народний депутат, для нього "велика загадка, хоча й відповідає програмним цілям Партії регіонів". Відповіді на пряме запитання — якими саме силами й умами забезпечується такий обсяг роботи з "мовного" питання і що означає цей тактичний хід "регіоналів"? — В.Колісниченко уникнув. А тепер уявімо собі найближчий рік роботи ВР України. Зважаючи на кількість законопроектів, які готуються "регіоналами", "російськомовне" питання обіцяє стати черговим у роботі українського парламенту. Прийняття таких законів силами нинішньої коаліції — досить ймовірне, але не факт, багато чого залежатиме від позиції соціалістів. Звичайно, вони можуть бути ветовані президентом і тоді знову постане проблема набору 300 голосів. Але це й не має значення. Головне — процес і його звучання. Такої самої думки і Рефат Чубаров: "Це фронтальний наступ зі збереження постійної напруженості в країні і посилення зовнішнього тиску на Україну. Тема мови — це одна зі сфер, де Росії не важливе її вирішення, але важлива її постійна присутність. У тому числі і для того, щоб в інтересах Росії вирішувалися питання вступу України до НАТО і збереження в Криму Чорноморського флоту після 2017 року". Валентина САМАР, (Крим) По их мнению, наиболее реальным сроком присоединения нашей страны к Евросоюзу является 2020 год На днях Президент Украины Виктор Ющенко провел переговоры с членами правления YES ("Ялтинская Европейская Стратегия") - международной сетевой организации, разрабатывающей и реализующей проекты, направленные на поддержку евроинтеграции Украины. Во встрече приняли участие глава Секретариата Президента Виктор Балога, его заместитель Александр Чалый, депутат британского парламента и глава правления Ялтинской Европейской Стратегии Стивен Байерс, члены правления YES - депутат Европарламента и глава парламентской делегации "Украина-ЕС" Марек Сивец, известный политолог Александр Рар, финансист Жан-Пьер Салатьель и основатель YES, украинский бизнесмен и общественный деятель Виктор Пинчук. В ходе встречи Виктор Ющенко ознакомил собеседников с внутриполитической ситуацией в стране, а также дал оценку развитию отношений между Украиной и Европейским Союзом накануне Саммита Украина-ЕС, который состоится 27 октября в столице председательствующей в ЕС Финляндии - Хельсинки. Глава государства отметил, что на нынешнем этапе приоритетом отношений Украины с Евросоюзом является реализация Плана действий Украина-ЕС. Но главный акцент в работе саммита будет сделан на вопросе начала переговоров по поводу нового рамочного договора с ЕС, который должен заменить Договор о партнерстве и сотрудничестве между Украиной и Евросоюзом, срок действия которого заканчивается в 2008 году. Виктор Ющенко также позитивно оценил усилия международной неправительственной организации "Ялтинская Европейская Стратегия" по продвижению интересов Украины в направлении евроинтеграции, в том числе - разработку доклада "Повестка дня-2020", посвященного определению возможных этапов процесса присоединения Украины к Еворосоюзу. "Ялтинская Европейская Стратегия", созданная в 2004 году, сегодня является крупнейшей в Европе и наиболее влиятельной неправительственной организацией, целью которой является содействие развитию справедливой, свободной и богатой Украины, налаживанию контактов нашей страны с мировым сообществом и, в первую очередь - вступлению Украины в Евросоюз. Во время состоявшейся беседы, которая характеризовалась конструктивным и прагматичным обсуждением перспектив развития отношений между нашей страной и Евросоюзом, члены правления "Ялтинской Европейской Стратегии" изложили свое видение тактических и стратегических подходов Украины к возможностям углубления отношений с Европейским Союзом. (“Факты”, 24 октября 2006 года) КРИМСЬКІ "ДШ": Постійний представник Президента України в АР Крим Геннадій Москаль просить уряд АРК прискорити освоєння коштів, виділених Кабінетом Міністрів на ремонт житлово-комунального господарства. З огляду на початок опалювального сезону, постпред стривожений тим, що досі не освоєно кошти, виділені Кабміном на ліквідацію наслідків стихійного лиха в Білогір-ському районі, на тепло- і водоза-безпечення міста Щолкине Ленінського району, на аварійно-відновні роботи з ліквідації наслідків прориву каналізаційного колектора в Керчі. Як зазначає посадовець, загалом на ці цілі урядом було виділено близько 21,5 мільйона гривень, нині з них витрачено лише близько 12 мільйонів. Пан Москаль звертається до уряду Криму з проханням прискорити освоєння наданих коштів, інакше в грудні їх буде повернуто до державного бюджету України. 6 вересня постійний представник Президента вже просив Раду міністрів Криму прискорити використання коштів, які надійшли з резервного фонду державного бюджету України, на підготовку об'єктів житлово-комунального господарства до осінньо-зимового періоду. (“Демократична Україна” №197, 25 жовтня 2006 року) РУССКИЕ В КРЫМУ- ЧАСТЬ ВЕЛИКОЙ РОССИИ Думаю, на этой неделе с улицы Русской можно было смотреть только в одну сторону — сторону Санкт-Петербурга. Там вчера завершился Всемирный конгресс соотечественников, на который собрались более 600 делегатов из 78 стран мира. Насколько это событие важно для Крыма, легко понять, вспомнив о том, что абсолютное большинство жителей полуострова — русские. Русские, волею истории оказавшиеся у себя на родине гражданами другого государства. Российская диаспора за рубежом составляет сейчас тридцать два миллиона человек, двадцать из которых живут в странах бывшего СССР. На Украине, по разным оценкам (последней официальной переписи населения многие эксперты не склонны доверять), проживают от восьми до двенадцати миллионов русских. Если Ельцин в 1991 году бросил эти миллионы на произвол судьбы, то при Путине Россия наконец повернулась лицом к своим соотечественникам. Недаром Владимир Владимирович пришел на конгресс сам, а не перепоручил это чиновникам ниже рангом. Выступление Путина в Санкт-Петербурге можно считать программным. "Взаимодействие с диаспорой, поддержка и защита прав соотечественников являются одним из наших национальных приоритетов", — заявил президент. Отдельно Путин остановился на вопросе добровольного переселения соотечественников в Россию. "Как вы зйаете, — рассказал он, — в июне этого года была принята соответствующая государственная программа. Она предоставляет возможность соотечественникам, которые приняли такое решение, вернуться в Россию. Им будет оказано содействие в переезде и первичном обустройстве, в том числе в оформлении правового и социального статуса, предоставлении работы, муниципального и пенсионного обслуживания, дошкольного, школьного, профессионального образования. Уже в следующем 2007 году начнется первоначальный этап реализации программы. На эти цели из федерального бюджета выделяется 4,6 миллиарда рублей. Переселенцев готовы принять 12 регионов Российской Федерации, это: Красноярский, Приморский, Хабаровский края, Амурская, Иркутская, Калининградская, Калужская, Липецкая, Тамбовская, Тверская и Тюменская области". "Мы прекрасно с вами знаем и понимаем: подавляющее большинство русских и представителей других коренных национальностей России оказались за рубежом не по своей воле, — заявил Путин. — Будем делать все для того, чтобы помочь тем, кто хочет вернуться на Родину. Вместе с тем хочу подчеркнуть, уже говорил об этом публично и хочу сказать еще раз: эта программа не преследует своей целью любой ценой перетащить всех соотечественников на территорию сегодняшней Российской Федерации — она должна предоставить только право и возможность выбора для тех, кто хочет это сделать". Если говорить о нашем регионе, который на конгрессе соотечественников представляли Сергей Це-ков и Олег Родивилов, то, конечно, дальнейший исход русских из Крыма (в первой половине девяностых с полуострова уже уехали десятки тысяч русских) ухудшит и политическую, и демографическую, и экономическую ситуацию в республике. Этого в какой-то степени добиваются и официальный Киев, и неофициальный меджлис. Чем меньше останется в Крыму русских, тем больше шансов, что он все-таки станет в конце концов украинским, как о том мечтал Степан Хмара, или, что куда более вероятно, татарским (а там и турецким?), как о том мечтают в меджлисовском "подполье". По большому счету, невыгоден исход русских из Крыма и России, которая таким образом потеряет свое влияние на полуострове, однако Москва, конечно, морально обязана предоставить тем, кого окончательно достали бандеровские закидоны, возможность вернуться на большую Родину. Собственно, как и подчеркнул на конгрессе Путин, переселенческая программа не преследует цель перетащить всех соотечественников в Россию, а предоставляет им право выбора. Поэтому оставайтесь в Крыму, но помните, что у вас за спиной уже не ничтожная пьяная ельцинская Россия. Тем более что для тех, кто останется жить в своих нынешних странах, в России разработаны другие государственные программы, направленные на защиту прав и свобод соотечественников, на защиту русского языка и русской культуры, организацию отдыха детей, лечение ветеранов, поставку учебной и методической литературы, поддержку русских театров, переподготовку педагогов и журналистов и так далее и тому подобное. Уже в этом году Россия выделила на эти цели 323 миллиона рублей, в следующем году эта сумма возрастет до 342 миллионов и с каждым годом будет становиться все больше. Да и вообще, как сказал Путин, "российская диаспора за рубежом — это в известной степени часть России, вынесенная на периферию, если иметь в виду, что центром российской цивилизации является многонациональное Российское государство". У президента Путина, наверное, есть масса недостатков — даром что ли его поливают грязью псевдодемократы всех мастей, рас и национальностей. Однако есть у него и достоинства. Одно из них: Владимир Владимирович — человек конкретный. Молоть языком, как это любят делать, к примеру, некоторые его "венценосные" коллеги, не в его вкусе. И значит, программы, о которых Путин говорил на конгрессе, будут работать. Александр МАЩЕНКО ЯЛТИНСКИЕ БОЛЬНИЦЫ И ШКОЛЫ К ЗИМЕ ГОТОВЫ Как сообщила начальник Управления здравоохранения Ялты Светлана Чиркова, все лечебные учреждения к отопительному сезону готовы. Исключение составляет лишь Алупкинс-кая больница: там необходимо провести ремонт котельной. Кроме того, требуется 94 тысячи гривен на закупку бензина и запчастей, чтобы в зимнее время медицинский транспорт работал без перебоев. Город эти деньги обещает выделить. Что касается станции "Скорой помощи", то сегодня она укомплектована так, что есть постоянный запас медикаментов на 6—7 дней, и служба способна работать без сбоев. Просят медики у города еще 631 тысячу гривен на проведение противопожарных мероприятий, однако уже в течение двух лет городские власти не имеют такой возможности. Образовательные учреждения города тоже к зиме готовы — об этом доложила начальник Управления образования Ялты Елена Павленко. За средства, полученные от летней аренды, закуплены стекла для окон, теплоизоляционный материал, уголь для Алупкинской и Краснокаменской школ, заключены договора на поставку тепла, проведены испытания электрооборудования, осуществлена промывка систем отопления. Татьяна ПАНИНА КРЫМСКИМ ВЛАСТЯМ ПРИДЕТСЯ СЛОЖИТЬ ПОЛНОМОЧИЯ? Постоянный представитель президента Украины в Автономной Республике Крым Геннадий Москаль считает, что если власть Крыма не в состоянии решить вопрос самозахвата земли, то должна сложить с себя полномочия. По словам Москаля, крымская власть вместо решения проблемы постоянно информирует общественность полуострова о том, что ситуация находится под контролем, хотя она давно вышла из-под под контроля. По данным Представительства президента в АРК, всего с начала этого года на территории Крыма проведено 9636 массовых акций, связанных с земельными вопросами. Это в 3,16 раза больше, чем за аналогичный период прошлого года — тогда "земельных акций" было 3047. Из числа проведенных в этом году акций при участии крымских татар прошли 91,8% (8846 акций), при участии славян — 8,2% (790). По состоянию на сегодняшний день круглосуточно на территории полуострова действуют 42 акции самозахвата. Их общая площадь составляет 826,4 гектара. "Вызывает тревогу тот факт, что установление на захваченных участках сооружений набирает массовый характер и становится неуправляемым со стороны власти", — отмечает постпред. "Если власть Крыма не в состоянии решить данный вопрос и завела его в тупик, она должна в этом сознаться, сложить с себя полномочия и дать возможность новым представителям власти навести порядок и положить конец этому позорному явлению — самозахватам", — подчеркивает Москаль. (“Крымское время” №120, 26 октября 2006 года) Щоб жити в мирі, слід навчитися разом розв'язувати проблеми Завдяки Програмі розвитку й інтеграції Криму (ПРІК) ПРООН місцеві мешканці одержують доступ до елементарних соціальних послуг. У першу чергу – до водопостачання. На її реалізацію тільки в нинішньому році донори виділили більш як півтора мільйона доларів. Загалом за 10 з лишком років у ПРІК вкладено понад 13 мільйонів. В ефективності їх використання представники країн-донорів змогли переконатися під час недавнього партнерського візиту до Криму. Ак-Мечеть і Фонтани, що під Сімферополем, були першими офіційно виділеними мікрорайонами для розселення кримських репатріантів. При цьому Ак-Мечеть одержувала воду за графіком, а Фонтани-1 і Фонтани-2 про неї могли тільки мріяти. До будівництва водопроводу тут приступили лише в 2004 році. На реалізацію проекту ПРІК ПРООН з водопостачання Турецьке міжнародне агентство зі співробітництва виділило 164 630 доларів США. Левову частку витрат узяв на себе держбюджет: 428 790 доларів виділив Республіканський комітет з питань національностей та раніше депортованих громадян. Що вода - це життя, дуже добре знають і в селі Вершинному Сакського району. Основним джерелом доходу місцевого населення є городи й теплиці. Не поллєш - урожай не збереш. Питну воду село одержує через день - лише протягом двох годин. Технічну дніпровську вдалося провести тільки торік - з допомогою донорів і за активної участі самих селян. Для цього побудували двокілометровий водопровід. На експлуатацію іригаційної системи кожна родина здає по 2 гривні щомісяця. "Дивовижно, що таких відчутних для простих людей результатів удалось досягти невеликим коштом", - відзначила посол Канади в Україні Абайна Данн. А вся справа в тім, що проекти ПРІК ПРООН розраховані на активну участь місцевих громад. У тому числі фінансову. Якщо людина сама у щось вкладає гроші, хай навіть невеликі, вона ніколи не допустить, щоб їх викидали на вітер. "Наша програма працює в 12 містах і районах Криму, до неї залучено 150 000 чоловік, - каже постійний координатор системи ООН в Україні, постійний представник ПРООН Франсіс О'Доннелл. Попервах ПРІК була спрямована на реінтеграцію в українське суспільство раніше депортованих народів, насамперед - кримських татар. Але користь від її реалізації одержали всі. Нині ПРІК здійснює проекти з соціально-економічного й демократичного розвитку, а також у сфері безпеки людини. Завдяки участі в програмі люди різних національностей вчаться жити в злагоді й гуртом розв'язувати свої проблеми. "На їхньому прикладі суспільство побачить, як можна вибудовувати стабільність через розвиток і реформи", - переконаний Франсіс О'Доннелл. Ганна Луканська. Київ-Сімферополь-Київ. Святыня должна объединять, а не разъединять людей 24 октября в дни празднования Ораза-байрам (праздник разговения) в Бахчисарайском районе, с. Фоти-Сала (Голубинка) на холме Кильсе-Баир (Кызыл-Баир) состоялась запланированная встреча председателя ВР Крыма А. Гриценко, председателя Меджлиса крымскотатарского народа М. Джемилева, Муфтия мусульман Крыма Э. Аблаева, священнослужителя православной общины о. Сергия, председателя общественной организации "Азизлер" И. Асанина, заместителя председателя Бахчисарайской райгосадмини-страции А. Халилова, председателя Бахчисарайского регионального меджлиса А. Чийгоза. Политики, священнослужители, общественность вновь в новом формате попытались выяснить позиции, аргументы сторон и найти необходимый всем компромисс. В очередной раз не удалось. Православная община, как и прежде, настаивает на строительстве храма на археологическом памятнике, крымские татары выступают против и предлагают перенести строительство на иное место. Председатель Меджлиса также предложил восстановить первоначальный облик храма, а муфтий — установить памятник предкам крымских татар, исповедовавшим христианство. Однако оба предложения были встречены без особого энтузиазма. На наш взгляд, в этом затянувшемся споре в качестве третейского судьи все более активную роль должны сыграть именно государство, государственные учреждения. На основании Закона об охране археологических памятников, Закона об охране культурного наследия святыня должна быть передана Бахчисарайскому государственному историко-культурному заповеднику, поставлена на учет с определением охранной зоны в Рескомитете по охране памятников и культурного наследия. Вместе с тем представители обеих религиозных общин сохранят свободный доступ к холму. Ежегодно православная община проводит крестный ход на святыне, и мусульмане не препятствуют его исполнению. В свою очередь, ежегодно 6 мая, в день святого Георгия, мусульмане смогут на святыне проводить торжественное чествование народного праздника Хыдырлез. Таким вот образом святыня на Кильсе-Баир (Кызыл-Баир) могла бы объединить, а не разъединить две религиозные общины. В качестве компромисса на встрече было принято решение о создании специальной комиссии по цивилизованному урегулированию этого вопроса. Ибраим АБДУЛЛАЕВ Позавчора у російського президента Володимира Путіна відбулося традиційне спілкування з народом — пряма лінія зі спраглими відповідей росіянами. Питання всіма можливими способами — від телефона до есемесок — поставили, за даними Кремля, 2,3 млн. респондентів. Телевізійні включення робилися не лише з російських міст на кшталт Санкт-Петербурга, Твері, Казані, Брянська тощо, а й з Південної Осетії, Дагестану та Криму. Мовляв, є й там болісне "російське питання". Коли дійшла черга до міста, яке, за словами ведучого, "нині не є російським, але є справжнім руським", картинка прямого включення продемонструвала зо три десятки севастопольців, що чекали на набережній. Над ними майорів Андріївський стяг, а в перспективі стояли "на якорі" бойові кораблі ЧФ. Відповіді керівника "братської держави" породили лише нові питання. Відтак учора на них відповідав уже міністр оборони України Анатолій Гриценко. Символічно, що про Севастополь він говорив у Львові. Отже, питання перше — кримсько-татарська проблематика, включно із втручанням мусульманського світу. Це питання чомусь хвилювало викладача Санкт-Петербурзького університету. "Сьогодні потрібно виходити з реалій, що склалися. Крим — це частина України, і ми не можемо втручатися у внутрішні справи іншої країни", — констатував пан Путін й одразу вставив одне "але". Росія, за його словами, готова у разі звернення України захистити її від втручання ззовні. "Якщо українське керівництво вважатиме за можливе звернутися до нас по допомогу, ми готові, не занурюючись у ці проблеми, не втягуючи Росію у розв'язання проблем такого роду, сприяти нашому найближчому сусіду, без жодного перебільшення, братськiй республіцi Українi, до того, щоб захистити її", — ледь не грудьми ставав на захист України невідомо від кого "старший брат". Мовляв, проблема кримських татар — питання вкрай чутливе, але у багатонаціональної держави Росія з її "тисячолітньою культурою розв'язання міжетнічних проблем" є необхідний досвід (бува, не про депортацію татар у часи сталінізму йдеться? Чи про чеченську рiзню?). Тобто, відповідаючи, Путін ніби заочно питав вітчизняних урядовців: а як вам такий варіант? Відповідь отримав учора від міністра оборони Гриценка, який заявив, що Україна не розглядає питання про залучення потужностей Чорноморського флоту РФ для забезпечення власного суверенітету та незалежності. (Про це згодом у Фiнляндiї заявив i Президент Ющенко). "Ми спроможні самі забезпечити інтереси нашої держави! — сказав Анатолій Гриценко i додав, що "Україна є стабільною державою з точки зору міжетнічних і міжконфесійних відносин", адже за роки незалежності жодного серйозного конфлікту на цьому грунті тут не було. Чого не скажеш про Росію. На думку міністра, РФ має як позитивний досвід владнання міжетнічних та міжконфесійних конфліктів, так і силовий, який неприйнятний для України. Іншими словами, Чечні в Криму не буде. Питання друге пану Путіну поставила жіночка середнього віку, яка з фанатичним блиском в очах сказала, що разом із багатьма іншими стала громадянкою України вимушено, але "не сумнівайтесь, Володимире Володимировичу, ми всі тут патріоти Росії". Усі — це 26 тисяч севастопольців, які працюють на судноремонтному заводі ЧФ. Власне, профком підприємства i представляла ця пані. Бо людей хвилює, де вони працюватимуть після 2017 року, якщо чорноморці залишать Севастополь. "Чи не можна продовжити термін базування?" — нарешті видала потрібну заготовку "патріотка Росії". Президенту РФ питання було до душі. Щоправда, він так i не розповів тисячам російських патріотів із "тризубим" паспортом у кишені, де вони працюватимуть через десять років. Зате жваво й багато говорив про те, що Росія не прагне достроково виводити свій флот, що Москва готова й у 2017 році вести переговори про продовження терміну перебування ЧФ (бо "присутність у Криму російського флоту не буде зайвою для України"), що все це, звісно, вибір "наших українських братів", а твердження про імперські амбіції Росії безпідставні. Просто абсолютним пріоритетом РФ є співпраця з країнами СНД. За словами Путіна, Москва вже веде переговори про пролонгацію на "урядовому і міністерському рівнях". Керівник оборонного відомства України зрозумів бажання сусіда ще трохи погостювати й відповів: не можна. "ЧФ Росії перебуває в нашій державі як виняток, оскільки Конституція не передбачає постійного базування на території нашої держави іноземних військ. Тут не повинно бути й не буде постійного базування будь-яких військ іноземних держав — чи то країн-членів НАТО, чи то країн-членів Ташкентського договору про колективну безпеку СНД. Не буде на території України постійних баз американських, польських, німецьких, російських, білоруських чи будь-яких інших", — підкреслив Анатолій Гриценко. А щоб змінити Конституцію, потрібні, як мінімум, дві сесії парламенту та 300 голосів народних депутатів. Пан Гриценко каже, що й Верховний Головнокомандувач Віктор Ющенко не давав ніяких доручень керівникам МО та МЗС щодо пролонгації договору, і в цих відомствах ніяких переговорів із цього питання не проводиться. "Тож якщо хтось веде такі переговори, то тоді це закулісні, таємні, а відтак — незаконні переговори", — переконаний міністр оборони. Не забув міністр і про економічні зв'язки. На думку міністра, ціна на російський газ для України, його транзит до Європи та оренда за базування ЧФ РФ має розглядатися комплексно, як це було десять років тому. Збільшилася в кілька разів ціна на газ — потрібно дзеркально переглянути умови транспортування російського газу українською ГТС і ринкові підходи до визначення ціни за оренду території Чорноморським флотом у Криму. Бо, за сучасними показниками ринку, суми сплати за оренду чорноморці мають платити у кілька разів вищі за нинішні. Іван ЛЕОНОВ УКРАИНА НЕ ПОЛУЧИТ КРЫМСКИЕ МАЯКИ ЕЩЕ 11 ЛЕТ Россия намерена передать Украине объекты навигационно-гидрографического обеспечения в Крыму только в 2017 году, после того как закончится срок аренды Черноморским флотом РФ баз на полуострове. Как пишет "Украинская правда", об этом сообщил помощник министра обороны Украины, член украинской части подкомиссии по функционированию Черноморского флота России Сергей Близнюков. Как известно, в настоящее время в Севастополе работает российско-украинская подкомиссия по Черноморскому флоту. В повестке дня — проблематика навигационной безопасности плавания в Черном и Азовском морях, вопросы инвентаризации земельных участков, объектов и государственного имущества Украины, переданного в пользование ЧМФ. По мнению Близнюкова, в ходе работы подкомиссии вряд ли удастся договориться по вопросу о маяках. "Прорыв мы вряд ли увидим, потому что те, кто ведет переговоры, занимают совсем противоположные позиции, они хотят передать нам эти маяки в 2017 году, это последняя официальная позиция тех людей, которые принимают участие в переговорах", — сказал Близнюков. Он также подчеркнул, что в российско-украинском договоре от 1997 года было решено, что вопрос объектов навигационно-гидрографического обеспечения должен быть урегулирован отдельным соглашением. По словам Близнюкова, российская сторона присвоила себе указанные объекты незаконно, при этом в 1998 году официально от них отказалась, сняв с себя ответственность за безопасность мореходства в данном регионе. "Вопрос уже вышел на две составляющие — техническую и политическую", — считает Близнюков. Lenta.ru Минулого тижня Верховна Рада Криму знову розглянула питання щодо забезпечення функціонування державної, російської та інших національних мов у Автономії. Перша ухвала з цього питання була прийнята ще в 1998 році й діє досі. Вже підготовка до сесії, як часто буває в Криму, відзначилася кількома скандалами. Постійний представник Президента України в Криму Геннадій Москаль звернувся з листом до депутатського корпусу з проханням не політизувати слухання справи. На його думку, питання мови визначається в Конституції України як прерогатива парламенту України, а не Автономії. Крім того, нагадав він, за даними перепису населення в Криму мешкають представники всіх 13 національностей, мови яких, згідно з законом, узяті під захист держави. По-друге, про неприпустимість ухвалення рішення щодо проведення референдуму Верховну Раду Криму спеціальним листом попередив і прокурор Автономії Віктор Шемчук. Відповіддю прокуророві була заява заступника голови парламенту Криму Михайла Бахарєва на одній з нарад: якщо правоохоронні органи Криму листуватимуться з нами українською мовою, ми не даватимемо їм грошей з бюджету. У відповідь прокурор заявив, що прокуратура взагалі-то фінансується з державного бюджету й кримських грошей не отримує. Однак зовсім непривабливо виглядало різке пікірування в день сесії. Геннадій Москаль сказав журналістам, що розгляд питання в такій постановці — це незграбна спроба хоч якось виконати свої передвиборні обіцянки щодо російської мови, що реалізовувати таке рішення в Києві ніхто не буде й що в головах депутатів, "які підтримали це абсурдне рішення, мабуть, тільки тирса". У відповідь депутат Нестор Шуфрич, як повідомили агентства, "назвав постійного представника Президента України Геннадія Москаля собакою з тирсою в голові". Але що ж насправді вирішив кримський парламент? Свої проекти майбутнього рішення подали не менше 7 груп депутатів. Президія створила погоджувальну комісію й акумулювала всі пропозиції в одному проекті. Вийшов об’ємистий том документів. Депутати запропонували свої проекти змін практично в усі закони України, в яких є норми з використання мов, з метою звуження поля застосування державної мови й розширення — для російської. Наприклад, у проекті змін до Цивільного процесуального кодексу вони пропонують внести положення про те, що "судочинство здійснюється державною мовою або мовою більшості населення відповідної місцевості". До Закону України "Про органи реєстрації актів цивільного стану" кримські депутати пропонують внести положення, згідно з яким ці документи видавалися б українською та російською мовами обов’язково, а кримсько-татарською — за бажанням громадянина, до Закону "Про нотаріат" — про те, що документи створюються мовою більшості, до законів "Про лікарські засоби", "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення" — що анотації до ліків, медична інформація й документація ведуться державною та російською мовами. Аналогічні зміни депутати пропонують також внести до законів про культуру, регламентацію надзвичайного положення і надзвичайних ситуацій, рекламу, ЗМІ, в закон про охорону праці, а також до Господарського кодексу, тобто всього в 16 законів і нормативних актів. Фактично скрізь, де в українському законодавстві зустрічаються положення про державну мову, кримські депутати пропонують доповнити положеннями про необов’язкове її застосування, вставляючи слова "мовою більшості населення". Паралельно кримські депутати підкріпили свої пропозиції двома зверненнями. У посланні Президентові, парламенту й уряду вони пропонують "надати російській мові статус державної мови... шляхом винесення цього питання на всеукраїнський референдум". Крім того, вони просять не допустити затвердження вже розробленого проекту концепції державної мовної політики України й ухвалення закону про зміни до закону про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов "без широкого громадського обговорення й незалежної наукової експертизи". В зверненні до Прем’єр-міністра України Віктора Януковича кримські депутати просять увести в кримських школах особливі "регіональні учбові плани", надати кримським школярам право на вибір мови при проведенні зовнішнього незалежного тестування. У коментарі журналістам голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко сказав, що "у разі ухвалення Верховною Радою України запропонованих нами поправок до 16 нормативних актів питання щодо проведення всеукраїнського референдуму буде знято — ця необхідність відпаде сама собою". Також спікер висловив надію, що завдяки тому, що Партія регіонів має 186 голосів в українському парламенті, є шанс на реалізацію кримських пропозицій з урегулювання мовної проблеми. Проте Геннадій Москаль сказав кримським журналістам, що цим зараз ніхто не займатиметься. Для того щоб реалізувати кримські пропозиції, необхідно синхронно переробити фактично все законодавство України, яке внаслідок цього загалом утратить ознаки суверенної держави за мовним принципом. По-друге, сказав Москаль, депутати не робитимуть цього тому, що якщо ці законопроекти будуть прийняті й аргумент захисту російської мови буде втрачено, то чим тоді вони агітуватимуть на наступних виборах? Зі свого боку скептично сприйняли кримські пропозиції і багато народних депутатів, тому якщо вони й будуть винесені на розгляд ВР України кимось, хто має право законодавчої ініціативи, то навряд чи ці проекти наберуть потрібну кількість голосів, адже в парламенті й так уже лежать десятки проектів з проблеми використання мов в Україні. Тому аналітики сьогодні оцінюють шанси кримських ініціатив як мінімальні. Микола СЕМЕНА (Сімферополь) Главное, но и самое сложное - это боеготовность ЧФ На украинско-российских переговорах по проблемам Черноморского флота РФ, состоявшихся в конце прошлой недели в Севастополе, самыми сложными были военно-политические вопросы, считает статс-секретарь - заместитель министра иностранных дел России Григорий Карасин. На общей с первым заместителем министра иностранных дел Украины Владимиром Огрызко пресс-конференции по итогам третьего заседания подкомиссии по вопросам функционирования ЧФ РФ российско-украинской межгосударственной комиссии он сообщил, что речь шла о "функционировании Черноморского флота как живого, боевого механизма, который должен быть боеспособным". По его словам, мнения сторон по этому поводу пока ещё расходятся, идёт поиск, "как сделать так, чтобы флот оставался действительно активным, как найти решения, которые позволят поддерживать его боеспособность на высоком уровне, сохранить его как стратегическую единицу РФ, чтобы пребывание его на украинской территории способствовало стабильности и в Чёрном море, и вообще в регионе". По оценке Г. Карасина, "все эти сложности можно преодолеть, хотя пока ещё о существенном прогрессе говорить рано". Кроме того, как отметил он, не решён вопрос о маяках. Даны указания рабочим группам активизировать усилия в этом направлении. По его словам, сторонам удалось "достаточно существенно продвинуться в вопросах экологической безопасности и охраны природной среды в местах базирования ЧФ РФ". Первый заместитель министра иностранных дел Украины, руководитель украинской делегации Владимир Огрызко в свою очередь заявил, что остаются нерешёнными проблемы "и гидрографическо-навигационного оборудования, и юрисдикции, и в военно-политической сфере". В то же время он отметил, что украинская сторона "получила недавно предложения российской стороны по методологии, очерёдности проведения инвентаризации" и изучить их намерена "максимально быстро, чтобы найти компромиссные варианты решения этого вопроса". По словам В. Огрызко, уже имеется пакет из 151 документа. Он сообщил, что тема пролонгации украинско-российского договора по ЧФ на заседании не обсуждалась. В целом же на переговорах стороны, как отметил украинский представитель, сформулировали свои позиции, как минимум, по 25 проблемам. Следующее заседание подкомиссии по вопросам функционирования ЧФ РФ украинско-российской межгосударственной комиссии состоится в январе следующего года в Москве. (“Крымская правда” №198, 31 октября 2006 года) Он возвращался домой с работы. Вдруг при выезде из города навстречу мотоциклу выбежали две женщины. Это были работницы СМУ-10 (строительно-монтажного управления, которое тогда занималось строительством Симферопольского водохранилища). Они сообщили о краже. Милиционер бросился вдогонку за убегавшими ворами. Они убили его напильником. Цена жизни - четыре байковых одеяла и мужской пиджак. Какая глупость и нелепость! Случилось это в 1953 году. Каждый день хожу по улице Беспалова, но о том, что Беспалов - это участковый милиционер, который погиб при исполнении служебных обязанностей, узнала совершенно недавно. В конце октября в школе N8 на этой улице отметили столетие со дня рождения участкового милиционера. Ещё в прошлом году по инициативе директора школы Надежды Новиковой и полковника в отставке, преподавателя Крымского юридического института Харьковского национального университета внутренних дел Александра Рудя в школе открыли мемориальную доску. И вот ярко светит солнце, отражаясь в серебристых пуговичках на форме. Школьники и учителя, курсанты и полковники. Те, кто ещё только готовится к будущей жизни, и те, кто уже успел почувствовать на себе всю тяжесть своей нелёгкой профессии. Были родственники и друзья погибшего и жители ближайших домов. Возле мемориальной доски встал почётный караул. Замерло время на минуту молчания. - Вы думаете, что всё это нужно? - спрашиваю я у полковника Рудя. - Конечно. Чтобы помнили. Человек ведь живёт своим прошлым. Недавно был проведён опрос жителей Симферополя. Многие не знали, кто такой Беспалов. Ни милицейские работники, ни люди, проживающие на этой улице. Так быть не должно. Читали стихи. Пели песни. И дети, и курсанты постарались. Объединила всех память. А ещё общая цель. - Сегодня нет партии, нет объединяющей идеи. Но можно ли без патриотического воспитания?! - сказал мне заслуженный юрист Крыма, кандидат юридических наук, подполковник милиции Валерий Посметный. - Мы хотим, чтобы курсанты знали, что в жизни всегда есть место подвигу. - А мы детям хотим показать, что есть не просто "менты" и "мусора", а вот такие незамеченные герои, люди поступка. Есть милиционеры, - продолжила его мысль директор школы. Прошлое делает нас сильнее. Поэтому так важно помнить и знать "Ради жизни и ради мечты, ради правого дела - стоит рисковать", - пели курсанты. Хочется верить, что искренне. 28 октября 1953 года три преступника были задержаны и осуждены к длительным срокам лишения свободы. А 31 октября 1962 года Алуштинское шоссе решением Симферопольского горисполкома было переименовано в улицу Беспалова. Ирина КОВАЛЁВА КРЫМ - МОСКВА: СОТРУДНИЧЕСТВО ПРОДОЛЖАЕТСЯ В рамках празднования пятнадцатилетия Содружества Независимых Государств глава крымского правительства Виктор Плакида принял участие в межгосударственной выставке, проходившей в Москве. В своем выступлении на научно-практической конференции, посвященной пятнадцатилетию сотрудничества государств—участников СНГ, Плакида уделил особое внимание инвестиционной привлекательности полуострова. Также глава правительства отметил, что сегодня по объемам иностранных инвестиций автономия занимает 8 место среди регионов Украины. За 2005 год в экономику Крыма поступило 132 млн. долларов прямых иностранных инвестиций, при этом среди лидеров по объемам вложений — Российская Федерация (31%). "Автономия готова взаимодействовать по всем вопросам инвестиционного сотрудничества и оказывать всяческую поддержку иностранному бизнесу в таких сферах крымской экономики, как санаторно-курортная отрасль и туризм, промышленность, сельское хозяйство, развитие нетрадиционных источников энергии. Крым готов к сотрудничеству, а правительство Крыма гарантирует всестороннюю поддержку инвесторов", — отметил Плакида. По сообщению пресс-службы Совета министров Крыма, комментируя результаты своего визита в Москву, глава крымского правительства сказал, что российская сторона готова к сотрудничеству и готова вкладывать деньги, ожидая от нас выгодных инвестиционных проектов и предложений. Юлия СУКОНКИНА Комфортные условия намерен создать для русскоязычного населения Виктор Янукович На Украине должны быть созданы "комфортные условия для проживания русскоязычного населения", заявил премьер-министр Виктор Янукович в интервью телеканалу "Россия". "Чиновники, которые допустили перекосы в этом плане, создали эту проблему, - сказал он. - Они стремятся показывать свою прыть, но не там, где нужно". "Перекосы все сегодня сняты: в судах, в больницах, в учебных заведениях", - утверждает премьер. "Государственный язык у нас - украинский. Но и русский язык - это, конечно, язык, который требует определённого статуса. Вопрос рано или поздно будет решён. То ли он будет решён в парламенте, то ли на референдуме. И решит его украинский народ. И как решит - так и будет", - заверил он. Развивая свою мысль, В. Янукович сказал: "Культуру невозможно забрать у народа. Классики-писатели, произведениями которых мы наслаждаемся, поэты - это всё в истории нашего народа, и, безусловно, украсть это никто не позволит". (“Крымская правда” №198, 31 октября 2006 года) Итоги подводили около двух часов - с чувством, с толком, с расстановкой. Отчитались не только министерства экономики, ЖКХ, курортов и строительной политики, но и крымские налоговики и Пенсионный фонд. Как отмечено в повестке дня, к этому обязывало постановление Кабмина от 3 октября. Три шага налево, два направо...Правда, Светлана Верба, министр экономики, поспешила уточнить, что делается сей отчёт в первую очередь во исполнение решения СНБО, утверждённого указом президента 9 октября. Напомним, этим указом Крыму в очередной раз велено стать паинькой. В течение двух месяцев его должны проверить все, кому не лень, включая Генпрокуратуру и Службу безопасности. Последняя, кстати, должна искоренить ни много ни мало "разведывательно-подрывную и другую незаконную деятельность в Крыму иностранных спецслужб". Казалось бы, какое отношение это имеет к законопослушным чиновникам? Да никакого. Если, конечно, не принять во внимание, что пресловутый указ предписывает в том числе "принять меры для укрепления кадрового потенциала органов исполнительной власти и систематического проведения ротации кадров". Итак, пока украинские спецслужбы ловят на нашем полуострове иностранных шпионов, обратим взоры на крымскую экономику. Она, спешим доложить, упорно продолжает развиваться. Не так успешно, правда, как в среднем по Украине - там за отчётный период наблюдалось 5,5 процента роста, но тоже неплохо +2,2 процента. Хотя, по информации некоторых злорадствующих информагентств, этот показатель - один из самых низких на Украине. Может быть, именно поэтому Светлана Верба не углублялась в детали, а наметила акценты лёгким взмахом кисти. Неплохо сработали судостроительный завод "Залив", симферопольская "Сэлма", ГАО "Черноморнефтегаз", завод "Фиолент". Хуже дела в винодельческой сфере, в особенности на предприятии "Массандра". Поэтому предприятия отрасли, по мнению Вербы, нужно диверсифицировать и пересмотреть условия их приватизации. Порадовало положительное сальдо внешнеторгового оборота - 120 миллионов долларов. Значит, продаём мы больше, чем покупаем. Утешили и иностранные инвестиции - 52 миллиона за последние три месяца. Правда инвестиции это прямые, значит, опять иностранцы у нас что-то купили и пользуются. Ну и пусть! Говорят, японцы тоже половину Нью-Йорка скупили - и ничего, стоит Америка. Водитель, нажми на тормозаСредняя зарплата у крымчан выросла - до 911 гривен. Причём в Армянске, Симферополе и Красноперекопске она высокая, а в Джанкойском и Первомайском районах - низкая. С чего бы это? Но зарплату платят только на половине крымских предприятий, потому что остальные - 42,9 процента - убыточные. А 585 предприятий и вовсе банкроты. Особенно по этому поводу сокрушалась зам. главы крымской налоговой О. Тулякова. Банкроты задолжали в казну 108 миллионов гривен. 455 предприятий задекларировали убытки на 309 миллионов. Дальше стало и вовсе интересно. Оказывается, наибольший удельный вес предприятий-должников в санаторно-курортной сфере, торговле и строительстве. Убыточные торговля и строительство - это что-то новенькое. Или, к примеру, химическая промышленность. По словам О. Туляковой, её удельный вес в налоговых поступлениях снизился до 3,6 процента. А по словам С. Вербы, промышленный экспорт из Крыма вырос на 7 процентов. Выходит, крымский химпром, основной экспортёр автономии, продаёт все больше, а налогов в казну платит всё меньше? Или это просто межведомственная нестыковка? Нестыковок оказалось много. Скажем, по словам С. Вербы, завод "Залив" ходит в передовиках, а О. Тулякова пожаловалась, что предприятие задекларировало убытки в 4,2 миллиона гривен. По свидетельству министра ЖКХ Владимира Баженова, автономия рассчиталась с "Крымгазом" на 100 с лишним процентов, а оно - убыточное. По этому поводу мы попытались получить комментарий у представителя Министерства топлива и энергетики. Но представитель как-то сразу заторопился, и весь его комментарий свёлся к мысли, что финансово-хозяйственная деятельность и долги за газ - большая разница. Мама, роди меня обратноНу насчёт разницы - это мы понимаем. Например, в том, как декларируешь убытки и как их терпишь. Или что говоришь и что при этом делаешь. Вот в августе глава Минтопэнерго Украины Юрий Бойко только что зуб не давал, что зальёт Феодосийскую нефтебазу казахской нефтью, чтобы та убытков не терпела, а где она, нефть? Но до Киева не дотянешься, в отличие от местной власти. На этот раз под раздачу попала Керчь. Мэр, правда, на заседание не прибыл, так что его зам получил и за себя, и за "хозяина". Выяснилось, что деньги городу выделяются немалые, но уходят они, как в прорву. На строительство коллектора дали 6 миллионов, освоили всего полтора. 80 миллионов выделили на строительство 29-километрового водовода, но местные власти умудрились задолжать подрядчику 35 миллионов. К тому же задолженность по зарплате в городе - 10 миллионов. Та же история и в других регионах. Для них из госбюджета пришло 21,1 миллиона гривен. И хотя это только половина запланированной на год суммы, местные власти даже трети её не потрудились израсходовать. Из-за того, что на местах не осваивают бюджетные деньги, до сих пор не готовы к приёму тепла в Алуште, Армянске, Феодосии, Бахчисарае, в той же Керчи. Деньгами все обеспечены, сокрушался Баженов, но из-за проволочек отопительный сезон не начнётся и к середине ноября. А может, и вправду, того... ротировать? А то как обидно: и вишни созрели, и вёдра приготовили, а в толпе у забора - ну никакого порядка. Елена МАНИНА Земельне питанняЗемельні питання законним шляхом Верховна Рада має намір найближчим часом розглянути в першочерговому порядку законопроект про концепцію етнонаціональної державної політики з урахуванням зауважень Ради Європи, Венеціанської комісії та ОБСЄ. Про це заявив глава парламенту Олександр Мороз на зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Ральфом ЕКЕУСОМ. Голова Верховної Ради зазначив, що в українського парламенту завжди складалися добрі стосунки з інститутом Верховного комісару ОБСЄ. Верховна Рада ухвалила низку законодавчих актів у сфері захисту прав національних меншин. О. Мороз зауважив також, що на останньому засіданні РНБО розглядали ситуацію у Криму, й дано відповідне доручення структурам виконавчої влади. Питання облаштування депортованих народів у Криму найбільше турбувало під час зустрічі Верховного комісара ОБСЄ. Він планує відвідати Крим й ознайомитися із заходами з облаштування депортованих кримських татар, які повернулися до автономії, зокрема, в питанні надання земельних ділянок. У свою чергу, О. Мороз, наголошуючи на потребі захисту прав депортованих, зазначив, що виділення землі має відбуватися на законній основі, а не шляхом самозахоплення. "Потрібно поважати права людей, — сказав О. Мороз. — Ця проблема потребує додаткового законодавчого врегулювання". На запитання про стан справ з освітою меншин у Криму глава парламенту відповів, що відповідні освітні програми перебувають під контролем Міносвіти і виконуються у повному обсязі відповідно до Хартії регіональних мов і національних меншин. Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин також запропонував допомогу міжнародних експертів у розробці законопроекту про створення в Україні суспільного мовлення. Ганна ШЕВЧЕНКО На полуострове абсолютно не учтены интересы крымскотатарского народа. Земли в Крыму в спешке розданы последепортационным переселенцам. Возвращающемуся на историческую родину крымскотатарскому народу земли нет. На протяжении более чем полутора десятка лет с начала массового возвращения в Крым крымских татар вопрос наделения их землей не решался. Это привело к актам самовозврата ими земли. И как результат — к конфликтам с населением. Конфликты эти заведомо заложенные и подобные минам замедленного действия далее будут только разрастаться. У самой черты г.Симферополя, по обе стороны Феодосийского шоссе, неподалеку от массива Каменка крымские татары застолбили себе участки под застройку домов на поле, распаеванном между последепортационными переселенцами — жителями с.Трудовое Симферопольского района. 25 октября разъяренная группа жителей села Трудовое на поле выясняла отношения с крымскими татарами. Поодаль прохаживались бойцы "Беркута" и казаки. Приехал глава райгосадминистрации района, депутат райсовета, в общем-то, неуполномоченные в корне разрешить данную проблему. Пайщики не жалели голосов: Ни у кого из нас двухэтажных домов нет, а вы строите себе двухэтажные! - А вы здесь работали, чтобы здесь землю себе требовать? - Захватчики вы! Чего вы все возле Симферополя землю хотите?! - Славяне не дадут вам бардак здесь разводить! - И где таких воспитывали! - По три образования купленных! - Это не ваша земля, идите в Монголию! - Все у людей крадете, бандиты! - Привыкли нагло буром переть, как бараны! - Выделят вам землю по два метра каждому! (Без комментариев). Гульнара УСЕИНОВА, Ликбез на тему: порядок - получения земельного участка 17 октября председатель Комиссии ВР АРК по местному самоуправлению и административно-территориальным вопросам В. Клычников пригласил журналистов на пресс-конференцию. По его словам, причиной послужило желание дать информацию и наладить диалог со СМИ о работе Комиссии, задача которой — готовить заключения касательно земельных взаимоотношений и представлять для соответствующего решения в ВР АРК. А чтобы журналисты поняли, на какую законодательную базу опираются депутаты, он провел небольшой ликбез. Итак, полномочия ВР АРК регулируются Земельным кодексом Украины, который дает основание ВР АРК для заключения на выделение земельных участков, находящихся на границе населенных пунктов. Далее следует соответствующее решение СМ АРК. Полномочия СМ АРК распространяются на участки за границами населенных пунктов. Есть полномочия и у местной райадминистрации. В АРК в большей степени местная администрация этим правом не пользуется, пользуется СМ. Полномочия местных советов также регулируются Земельным кодексом. В границах населенных пунктов они принимают самостоятельные решения. Процедура прохождения документов физических и юридических лиц такова: чтобы принять постановление, ВР АРК принимает пакет документов, включающий в себя решение местного совета, согласие основных организаций (архитектуры, экологов, СЭС, памятников, земельных ресурсов, соответствующей фирмы, имеющей лицензию на изготовление проектов землеустройства). Этот пакет документов комиссия ВР АРК проверяет, после чего выносит вопрос на сессию ВР АРК. Сессия дает положительный или отрицательный ответ, но обязательно мотивируя его. Затем документы поступают в СМ АРК для первичного решения. После того, как счастливый владелец начинает осваивать участок, он получает вторичное и окончательное решение СМ. По словам В. Клычникова, ни одно решение с 2002 г. не было принято с нарушениями. Все соответствовало законодательству. Был один случай в Партените, когда голова сельсовета подделал ряд подписей, но после выяснения данного факта ВР свое решение отменила. Высказав мнение, что сегодня земельный вопрос в моде, В. Клычников перешел к конкретному случаю, предварительно предупредив, что стрелы правосудия здесь надо направлять в законодательство, а не в ВР АРК. За полгода необходимо было принять 30 законов, чего не было сделано. До сих пор нет закона о классификации земель. Большой подарок ожидается к 1 января 2007 г.: Рескомзем готовит базу данных по всем решениям местных советов на выделение земельных участков. Они, в свою очередь, будут сведены в единую базу и переданы всем 314 советам. Тогда предстанет полная картина: что имеет каждый гражданин Крыма в земельном отношении. Он напомнил, что в июне 2006 г. на сессии ВР АРК рассматривался вопрос о дачном строительстве (17 участков по 10 соток) в районе поселка Массандра на землях Алуштинского эфиромасличного совхоза-завода и винодельческого предприятия "Ливадия", входящего в состав национального производственно-аграрного объединения "Массандра". В сентябре принято положительное решение. Документы были в полном порядке. Но вскоре Прокуратура Крыма потребовала отмены решения, сославшись на нарушения требований Земельного кодекса и Конституции Украины. Кроме того, по информации ГУ МВД Украины в Крыму, появились факты о якобы подставных лицах на приобретение участков. Журналисты с трудом постигали нюансы этого довольно запутанного дела. Прокуратура начала проверку. По словам депутата В. Клычникова, его удивило, что проверку начали с двух крымских татар (хотя для крымских татар это "нормальное" явление), оказавшихся в числе 17. Эти люди присутствовали на пресс-конференции. По мнению главы, комитета, "фактажа никакого нет, а мы прекрасно знаем, что такое завести уголовное дело... прокукарекают через все СМИ... а дальше тихо, не принося извинений, могут через полгода его прикрыть". Цель пресс-конференции не совсем была понятна журналистам, возможно, станет ясно после продолжения диалога, но хорошо уже то, что некое представление о порядке получения решения на земельный участок они получили. В конце своего выступления В. Клычников подчеркнул, что проблем с землей у крымских татар нет. По его подсчетам, каждая крымскотатарская семья уже имеет не менее 4 участков. Выходит, поляны протеста надо воспринимать всего лишь как виртуальную реальность. Лейля АЛЯДИНОВА Власти села Трудового Симферопольского района, на территории которого крымские татары захватили 160 гектаров, надеются, что глава парламента Крыма Анатолий Гриценко примет меры против этого самоуправства. По словам сельского головы Татьяны Приходько, земли были захвачены почти 2 месяца назад, а на этой неделе конфликт обострился после того, как крымские татары завезли на захваченное поле строительный камень. В свою очередь пайщики и другие селяне пришли на поле "отстаивать свои права, предупредив об этом милицию". Предприниматель, арендующий поле, прислал грузовик, чтобы вывезти стройматериалы самоуправщиков. Приезд его спровоцировал драку, в которой, по данным Т. Приходько, участвовало в общей сложности около 300 человек. Усилиями бойцов "Беркута" потасовка была прекращена. После чего на поле приехали представители районных властей, но их переговоры с захватчиками не дали результата. Т. Приходько сообщила, что возле захваченного поля дежурят сотрудники ГАИ, которым дано задание воспрепятствовать завозу стройматериалов. (“Крымская правда” №197, 28 октября 2006 года) Противостояние в Голубинке продолжается Председатель парламента АРК Анатолий Гриценко провёл рабочее совещание в селе Голубинка с участием муфтия Крыма, лидера крымскотатарского меджлиса Мустафы Джемилёва и представителя епархии отца Александра. В селе продолжается противостояние между мусульманской и христианской общинами в связи со строительством православного храма на холме Кильсе-Баир, которому препятствуют татары. Глава парламента обратился к жителям, выступающим против строительства церкви, призвав "найти решение, которое бы устроило и крымскотатарское население, и православных верующих, садиться за стол переговоров и искать разумный компромисс, потому что любое категорическое "нет" приведёт к продолжению конфликта". По мнению главы крымского парламента, в Голубинке должен быть православный храм, он будет построен на средства православной общины. В населённом пункте, где проживают 65% славян и 35% крымских татар, есть действующая мечеть, а православной церкви нет. "Если мы не проявим толерантность, то проблему с места не сдвинем", - сказал А. Гриценко. Муфтий Крыма и представитель епархии отец Александр также призвали к компромиссу, с тем, чтобы ни одна религиозная община не была ущемлена. А. Гриценко, как сообщила его пресс-секретарь, предложил продолжить переговоры в Верховном Совете автономии с участием представителей всех заинтересованных сторон. (“Крымская правда” №197, 28 октября 2006 года) КРЫМСКИЕ СУДЫ ЗАВАЛЕНЫ ИСКАМИ ОБ ОСВОБОЖДЕНИИ ЗЕМЕЛЬ ОТ САМОЗАХВАТОВ Крымские собственники земли, самовольно занятой крымскими татарами, засыпают суды исками с требованием прекратить земельный беспредел. На подачу заявлений решились 13 собственников, сообщает центр общественных связей главка МВД Украины в Крыму. Уже вступили в силу и переданы в ОГИС для исполнения четыре решения судов. В частности, крымские татары должны быть "выселены" с земель АООО "Советская Украина" в селе Чистеньком, "ОлвиКрым" в Симферополе и совхоза-завода "Гурзуф" в Ялте. Как отмечают правоохранители, при принудительном исполнении решений судов, в случае необходимости могут быть привлечены сотрудники милиции. Между тем милиция призывает захватчиков "добровольно освободить земли, привести их в первоначальное состояние и в дальнейшем решать вопрос выделения наделов с органами местного самоуправления законным путем". Вместе с тем в шести сельских советах Крыма, согласно спискам, предоставленным Рескомнацем автономии, вопрос выделения земли под индивидуальное строительство рассматривался на сессиях. Таким образом, Чистеньковский сельский совет резервировал 80 гектаров для строительства жилья депортированным. Молодежненскии поселковый совет принял решение ходатайствовать перед Кабинетом министров Украины и Национальным аграрным университетом о даче согласия на изъятие земельного участка сельскохозяйственного назначения площадью до 200 гектаров с целью его дальнейшего выделения репатриантам. Мирновский сельский совет зарезервировал земельный участок общей площадью 505 гектаров для предоставления наделов гражданам после согласования изъятия этой земли у Украинской академии аграрных наук. С ельский совет Доброго направил в Верховный Совет Крыма предложение об изменении границ сельсовета и включении в них 523 гектаров земель запаса и резерва сельхозназначения для обустройства поселков компактного проживания крымских татар. Трудовской и Укромненский сельские советы намерены поэтапно удовлетворить требования Рескомнаца по выделению земли. "Новый регион — Крым" ДО ЗМІСТУФестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. КіноУ "КРИМ". У ЦЕНТР. ДО ВЕДМЕДЯ... Партеніт. Цим словом, що етимологічно бере свій початок у давньогрецькому "партенос" — діва, незаймана й у перекладі означає — Долина Дів, кримчани та гості Криму називають одне з найпрекрасніших місць відпочинку нашої країни. Уже в кам’яному віці на території Партеніта, який нині адміністративно входить до складу Алушти, жили люди. Люди жили тут і в античні часи. Але розквіт Партеніта припадає на раннє Середньовіччя, коли він стає великим торговельним центром. Це було чималеньке поселення на чолі з феодальним сеньйором. Ще кілька слів про топонім "партеніт" як такий. На думку батька історії Геродота, у цих місцях розташовувався храм богині Артеміди — покровительки мисливців і дів. Учені й сьогодні ведуть пошуки слідів цього загадкового храму, який свого часу стояв на схилах Ведмідь-гори. Про саму ж Ведмідь-гору існує така легенда. Дуже давно в горах Криму жили величезні ведмеді. На самому березі моря оселилася велика ведмежа сім’я. Якось повернулися звірі з полювання й побачили уламки корабля, серед яких лежав невеличкий пакунок. Старий вожак розгорнув його і побачив маленьку дівчинку. Дівчинка почала жити серед ведмедів. Вони дуже любили її, особливо вожак. Минали роки, дівчинка росла й перетворилася на прекрасну дівчину. Вона часто співала пісні, сидячи на березі моря, а ведмеді готові були з ранку до вечора слухати її чудовий голос. Якось після сильної бурі недалеко від ведмежого лігвища до берега прибило човен з молодим і гарним, зовсім знесиленим юнаком. Дівчина потай від ведмедів улаштувала його в печері, а човен сховала під прибережною скелею. Вона носила йому їжу й питво, співала своїх пісень. Юнак і дівчина покохали одне одного й вирішили разом утекти до нього на батьківщину. Але щойно їхній човен відійшов від берега, ведмеді побачили втікачів і кинулися до моря. Старий ватажок люто заревів, опустив пащу у воду й почав пити її великими ковтками. Його приклад наслідували інші. Море почало помітно міліти, човен потягло назад до берега. Дівчина бачила: її коханому не уникнути страшної долі, його розтерзають ведмеді. І вона заспівала. Щойно до звірів долинув її голос, вони підвели голови від води й заслухалися. Човен почав швидко віддалятися. Лише ватажок продовжував свою справу. Побачивши, що його зусилля марні, старий ведмідь перестав пити, але залишився лежати, тужно вдивляючись у далечінь... Старий ведмідь лежить на березі тисячі років. Скам’яніло його могутнє тіло. Могутні боки перетворилися на стрімкі провалля. Висока спина стала вершиною гори, яка сягає хмар. Голова зробилася скелею, густа шерсть перетворилася на могутній ліс... Старий вожак став Ведмідь-горою, яку називають також Аюдаг. А храму Діви не знайдено ані на Аюдазі, ані на мисі Фіолент. Узагалі ніде. Але двадцять п’ять століть тривожать, розбурхують уяву античні міфи, що служать матеріалом для наукових пошуків, надихають поетів і драматургів. Тим часом реальне життя триває. З усіх боків оточують підніжжя Аюдагу джерела. Вода тут тече і в море, і в долину. Ці джерела, які виникли після геологічної катастрофи, — "нащадки" тих зниклих, навколо яких розросталися на Ведмідь-горі поселення. Одним із них є і наш Партеніт. Можливо, саме тут син давньогрецького царя Агамемнона Орест і його друг Пілад викрали з храму статую богині Артеміди й відвезли її до Греції?.. Можливо, події, згадувані в міфі про Іфігенію, стосуються і цих місць?.. Історикам добре відомо, що в IX—XIII століттях бухта під Аюдагом була гаванню великого порту. Сюди заходили торговельні кораблі з Малої Азії. Партенітська улоговина, через яку протікають річки Токката та Партенітка, називалася торжищем. Тут, під південною кручею скелі Кале-Поті, у брилових завалах знайдено залишки ще одного поселення часів раннього Середньовіччя. На східному схилі пагорба збереглися сліди розореного некрополя. Сліди берегового укріплення й залишки круглої вежі (імовірно маяка) знайдено на виступаючій у море скелі Кучук-Дю (Ведмежатко). Там уже оновлено вирубані колись у скелі сходинки. А понад десять років тому, у 1994-му, всюдисущі хлопчаки знайшли на північній околиці Партеніта, на горі Алігор, давньоримські срібні монети. Хлопці показали знахідку своєму вчителеві історії, і з його допомогою невдовзі було знайдено готське святилище III—IV століть. Згадка про готів пов’язана також з архієпископом Іоанном Готським, котрий народився, жив і проповідував тут. Він обстоював ідеї іконошанувальників, яких виганяли з Візантії. Під його заступництво бігли разом із верховною паствою ченці та священики. Кинувши всі храмові реліквії, вони перетинали Чорне море на кораблях. 787 року Іоанн очолив тут повстання проти хазар, але останні перемогли, а Іоанна ув’язнили у фортеці Фулла. Згодом архієпископ утік з ув’язнення до Візантії, де невдовзі (а точніше через чотири роки) й помер. "Житіє Іоанна Готського" розповідає про повернення праху Іоанна з Амастриди на батьківщину, до Партеніта, і про поховання тут у заснованому Іоанном монастирі святих апостолів Петра і Павла. Нині на цьому місці, біля підніжжя Аюдагу, встановлено каплицю-усипальницю. Поруч розташований санаторій "Крим" із дельфінарієм, світломузикальним фонтаном, духмяним вічнозеленим парком. А з іншого боку — початок стежки, яка веде на Ведмідь-гору. Ведмідь-гора (разом із "Ластівчиним гніздом") — візитна картка Криму — відома не лише своїми пам’ятками історії. Проте для істориків — вона найцікавіша, найбагатша на археологічний матеріал гора Криму. До речі, висловлюються припущення, що гора могла спочатку називатися Айядаг — "Свята гора". І лише після навали турків топонім набув подібного звучання, але іншого за змістом значення. З моря Аюдаг неприступний і казково гарний: бухти з дрібними камінчиками, стрімкі скелі, підводні гроти... Величезний хребет Аюдагу відокремлює Партеніт від іншого світу. А який чудовий вигляд має Партенітська затока! Море синьою емаллю врізається в широкий пляж і біля обрію зливається з блакиттю південного неба. А яка прекрасна ніч із повним місяцем і тихим хлюпотінням моря!.. Сам Аюдаг, ледь підсвічений вогнями, у нічний час стає грандіозно-таємничим. І все-таки найбільшою, у певному сенсі рукотворною визначною пам’яткою Партеніта (та й усього узбережжя Криму) є Центр територіальної курортології та реабілітації "Крим". Він розташований біля самісінького підніжжя Ведмідь-гори в неймовірно гарній долині, що потопає в зелені кипарисів, кедрів, магнолій, пальм та інших вічнозелених рослин, котрі затишно оселилися на 40-гектарній площі. Прижилися тут навіть деякі види їхніх тропічних "побратимів". Морське повітря, насичене фітонцидами, гірський ландшафт, теплі південно-східні вітри утворюють унікальний мікроклімат. А все це в поєднанні із сучасною медичною апаратурою, знаннями та вмінням високопрофесійних фахівців дає чудові результати в лікуванні захворювань серцево-судинної системи, дихальних органів, периферійної нервової системи, шлунково-кишкового тракту, сечостатевої й ендокринної систем, опорно-рухового апарата й багатьох інших недуг. Сучасний рівень діагностичної бази "Крим" дає можливість проводити необхідні клінічні, біохімічні, бактеріологічні, імунно-ферментні дослідження. Значно підвищують рівень діагностики функціональні дослідження, що включають у себе електрокардіографію, ехокардіографію, доплерографію, спірографію, реографічні дослідження. Відпочивальники "Криму" (1500 людей приймають одночасно) можуть отримати кваліфіковані консультації невропатолога, отоларинголога, окуліста, педіатра, пульмонолога, гастроентеролога, уролога, дерматолога, гінеколога, стоматолога, хірурга, голкорефлексотерапевта, мануального терапевта. До їхніх послуг — усі види фізіотерапевтичного лікування, зокрема електролікування, теплолікування, грязелікування з використанням відомих сакських грязей, водолікування, а також спелеотерапія й гідроколонотерапія. Бажаючі можуть користуватися басейном із морською водою, тренажерними залами, спортивними майданчиками, тенісними кортами, залами лікувальної фізкультури. Незабутні враження, великий емоційний заряд подарує відвідання дельфінарію, в якому можна поплавати з дельфінами і все це зафіксувати на фотоплівці. Назавжди запам’ятається й експозиція Музею чудес природи і старожитностей, розташованого на території "Криму". Найкращі традиції санаторно-курортного лікування в Центрі "Крим" зберігає та розвиває згуртована команда професіоналів, очолювана кандидатом медичних наук Геннадієм Шаліковичем Барамією. Підтвердження цього — здобута почесна нагорода Кримської автономії — "Кримська перлина" за 2006 рік. Борис СТАТИВКА Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.Курортный сезон-2006 завершился тихим пшиком, словно воздушный шарик, который так и не успели как следует надуть. Крымские туроператоры и руководители здравниц признаются, что это был один из самых сложных сезонов за последние годы. Курортно- политический романПричины гипотетического провала были хорошо известны ещё в марте: общий политический курс, отсутствие государственной программы по развитию курортов, невозможность адекватной рекламной кампании. Как бы там ни было, по данным Министерства курортов и туризма, в этом году Крым посетили 4,7 млн. рекреантов. Из них чуть более миллиона отдохнули по путёвкам в здравницах. Остальные осели в частном секторе. Налоговые последствия сезона - 659 млн. гривен из курортных регионов. По словам председателя постоянной комиссии ВС АРК по рекреационному, санаторно-курортному комплексу и туризму Вячеслава Захарова, это 45% всех налоговых поступлений. Его комментарий оптимистичен: "Отставание от результатов прошлого сезона - всего 1,5 процента. С учётом перекрытых дорог в Партените, событий в Феодосии и прочего, можно сказать, что мы потеряли ничтожно мало. Правда, в июне пришлось прямо на ходу решать вопросы заполнения здравниц". Основное новшество этого года: нравится это кому-то или нет, но Крым потерял своего основного естественного потребителя - российского туриста. Причины лежат в плоскости и политики, и сервиса. По мнению директора компании "Крымский центр развития туризма" Николая Терещенко, минувший сезон - это последствия сезона 2004 года: "Горы мусора и переполненные пляжи оставили тяжёлое впечатление, и активная пропаганда отдыха в Краснодарском крае сыграла свою роль". В России теперь патриотично отдыхать в Сочи. Крым остался за границей проявления этих благородных чувств. И за государственной границей вообще. Впрочем, никакого отчаяния по этому поводу замечено не было. Крымский туристический продукт отныне позиционируется как оптимальный и недорогой для среднестатистического гражданина Украины. Что дальше? А дальше одна часть туроператоров ощущает тихую грусть перед следующим голодным летом, вторая - активно обсуждает, как расширить рамки курортного сезона. Вариантов два: здоровье и достопримечательности. Чехов - двигатель торговлиПо словам президента Российского союза туристской индустрии Сергея Шпилько, россияне утратили вкус к классическому туризму - их заботит собственное здоровье. Посему они больше не хотят осматривать пирамиду Хеопса, а желают приобретать путёвки и лечиться в здравницах. Крым может грамотно воспользоваться этой общественной тенденцией. Наш плюс, по мнению экспертов, в том, что полуостров на 30-40 лет опережает все ведущие страны мира по развитию курортного дела: методики курортного лечения лучше, чем в России и на Западе. Главный минус - реклама. Вернее, её отсутствие. "Включите УТ-1. Там идёт реклама Карпат, Болгарии и Турции, но не Крыма. А это государственный канал и, следовательно, государственный заказ, - жалуется Вячеслав Захаров. - В прошлом году на рекламу было запланировано 1,5 млн. гривен. Выделили только миллион". "На 2007 год Украина вложит в рекламу нашего курорта ноль целых ноль десятых гривен, Крым - 3 млн., если ничего снова не урежут", - в унисон ему говорит министр курортов и туризма АРК Владимир Савельев. Если рекламировать не конкретную гостиницу или пансионат, а полуостров вообще, то это уже социальная реклама, которая размещается на ТВ с более чем 90-процентными скидками. Так что действительно трудно раскрутиться на миллион, если не знаешь, как его рационально потратить. Сейчас курортная мысль больше тяготеет к идее раскручивания брендов по принципу "Зальцбург - город Моцарта". В крымских условиях это будет выглядеть как Феодосия - город Айвазовского или Ялта - город Чехова, особенно после реконструкции одноимённого театра в следующем году. Вторая сложность с расширением рамок курортного сезона связана с работой с различными фондами. В основном именно они заполняют наши здравницы в межсезонье. Однако тендерная система вызывает нарекания руководителей санаториев: мол, в тендерных комиссиях сидят мальчики, которые ничего не смыслят в оздоровлении, их интересует только цена путёвки. "Убеждён, что мы можем повлиять на фонд соцстраха, - заявил на международной туристической выставке "Крым - круглый год" Владимир Савельев. - Мы направили соответствующие документы в Кабмин, чтобы обратить внимание на эту проблему. Нам как воздух необходим госкомитет по курортам и туризму, который мог бы отстаивать наши интересы в Киеве". Пока до формирования такого профильного комитета дело не дошло. Министр надеется, что он будет создан до нового года. Тогда, может быть, и с рекламой дело решится, и тендеры будут проводиться более грамотно. Летний курортный сезон на общемировой манер в Крыму теперь называют "высоким" сезоном (в противовес "низкому" межсезонью). Однако уровень специфического крымского обслуживания выше от этого не стал. Не в пример ценам. Есть мнениеВячеслав ЗАХАРОВ, депутат ВС Крыма: - Санаторно-курортный комплекс - это единственная возможность государства реализовать обязательства перед населением по предоставлению бесплатной медицинской помощи. Так сказал не я, а генеральный секретарь Всемирной организации туризма Франческо Франджиали. Пример грамотного подхода к расходованию социальных фондов - сугубо капиталистическая страна Испания. В высокий сезон здравницы заполнены теми, кто может приобрести путёвки за полную коммерческую стоимость. А вот в межсезонье используются больничные кассы (по сути, те же фонды соцстраха), которые оплачивают 35%. На 35 % снижает стоимость путёвки сама здравница, а потребитель платит за 30% путёвки. Я убеждён, что если бы мы перешли на эту систему, то вся Украина смогла бы в невысокий сезон приехать отдохнуть и полечиться. Анастасия БАЧИНСКАЯ ДО ЗМІСТУОхорона природи. ЕкологіяНужно все делать разумно, чтобы природа могла самовозобновляться — иначе и кентаврами (существуй они!) туристов на Южный берег не заманишь Жилищное строительство на Южном берегу Крыма нередко ведется с нарушениями, которые видны, что называется, невооруженным глазом. Многоэтажные коттеджи порой возводятся то тут, то там без предварительного согласования со специалистами, без проведения необходимых инженерно-геологических исследований. Это известно давно. Жаль только, мало что меняется, хотя специалисты на протяжении многих лет бьют тревогу, предупреждая об опасности подобного отношения как для хозяев будущих строений, так и для окружающей среды. — Развитие любой территории немыслимо без экологически обоснованных программ, где основополагающими являются идеи сохранения среды, гармонизации отношений человека с природой. Особенно актуально это для Крыма, исторически ориентированного на рекреацию, туризм, экологически чистое сельскохозяйственное производство, — говорит профессор, заведующий кафедрой инженерной геологии Крымской академии природоохранного и курортного строительства Валерий Са-ломатин. — К сожалению, по незнанию или в расчете на традиционное "авось обойдется" люди сами провоцируют сползание огромных масс горных пород, чаще при строительстве (и не только жилищном) на опасных склонах. К сказанному Валерием Николаевичем — несколько фактов (навскидку, и только по Южнобережью): постоянно проваливающиеся, в последнее время особенно активно, участки троллейбусной трассы выше Парте-нита, у села Виноградное; уничтожение реликтов, нарушение режима поверхностного водного стока и техногенные оползни на дорогах в Ласпинском амфитеатре; опасные подвижки ка-расановского оползня и, как следствие, смещение участка магистрального газопровода Алушта-Ялта (не были ли усилены эти подвижки многолетней горно-взрыв-ной работой в Шархинском карьере?); опасные геологические ситуации на водохранилищах "Могаби-2", Верхнем Никитском, в Ай-Даниле, у села Кипарисное, в поселке Оползневое (Хыр-ский водоем)... О потребительском отношении к природе, особенно в последнее время, свидетельствуют малая и крупная курортно-коммерческая застройка парков и скверов в приморских городах с неизбежным уничтожением сотен (порой уникальных) деревьев и кустарников; погибающий в результате деятельности нескольких кон-но-туристических фирм прекрасный ландшафт горы Демерджи; многоэтажные бетонные сооружения у самой морской волны в районе санатория "Утес", где начиналось все много лет назад под благовидным предлогом создания элингов — гаражей для лодок... К сожалению, продолжать можно до бесконечности, чего не скажешь о работах по возобновлению природных ресурсов — земельных, лесных, водных. Программ разработано много — комплексных, целевых, республиканских, региональных, городских по,обеспечению экологической безопасности и предупреждению негативного воздействия на окружающую среду, по повышению ответственности чиновников, от которых зависит принятие того или иного решения. Толку маловато. Не один год понадобился, например, и вмешательства Генпрокуратуры Украины, чтобы вернуть 350 га земли Ялтинскому горно-лесному заповеднику, защитить земли Никитского бо-танИческого сада. До сих пор крымские экологи пытаются не допустить передела территории Гагаринского парка в Симферополе, застройки и изменения целевого использования земель рекреационного назначения; требуют от местных властей определения и выноса в натуру границ париков и скверов, земель при-родно-заповедного фонда, чтобы исключить массовую коммерческую застройку в городах полуострова, проведения ревизии зеленых насаждений. Все это, пожалуй, касается Южного берега Крыма даже в большей степени, чем столицы автономии. Необходимо, чтобы так называемый "третий сектор" в лице общественных организаций был в состоянии влиять на власть, на государство при разработке и принятии решений, касающихся окружающей среды, сохранения природных ресурсов, ведь это — будущее Крыма, наших детей и внуков, считают экологи. Есть такое понятие, как рекреационная емкость — тот объем нагрузок на среду, который позволяет ей самовозобновляться. Нужно все делать разумно. То, что происходит, к примеру, на Ай-Петри, может привести уже в ближайшем будущем к утрате чудесного ландшафта. Буквально на глазах погибает удивительнейшая горная "страна" Демерджи. Все активнее этот уникальный природный уголок вытаптывают лошадиные копыта здешних конно-ту-ристских фирм. Конечно, экзотический вид отдыха дополнительно привлекает сюда курортников, а значит, дает возможность и заработать людям, и пополнить местный бюджет. Но нужно же и меру знать. Иначе наступит момент, когда и поездками даже на кентаврах (существуй они в природе) сюда туриста не заманишь. Разговоров о решении "проблем устойчивого социально-экономического развития Крыма и его экологического возрождения" во все времена было предостаточно. А активной, искренней заинтересованности властей, ведомств, коммерческих структур в сотрудничестве с учеными, экологами для решения этих проблем пока так и не наблюдается. Виктор МЕХОНЦЕВ, из Крыма СевастопольСевастополь: шлях від військової бази до туристичної Мекки Років п'ятнадцять-двадцять тому багато хто мріяв потрапити до Севастополя. Закрита для відвідування простими смертними військово-морська база уявлялася саме тим заборонним плодом, що солодкий за визначенням. Хто б міг подумати тоді, що настане час - і вже севастопольці мріятимуть про те, щоб якомога більше гостей приїжджало (прилітало, приходило морським шляхом) до білокам'яного міста-героя?! Безперечний факт - у головах політиків, керівників, підприємців і навіть широких верств городян дедалі більше зміцнюється думка про вагомі перспективи розвитку туризму як однієї з пріоритетних галузей економіки міста. І багато хто до такого розвитку подій напружено готується, пов'язуючи і своє особисте майбутнє з розвитком індустрії гостинності. Хто на садовій ділянці будує поверховий будиночок з явними ознаками міні-готелю; хто кав'ярню чи барчик на місці перетину літніх людських потоків тримає; автоперевізники, розраховуючи необхідну кількість мікроавтобусів, беруть до уваги пасажиропотік травня-серпня, коли населення міста зростає в три-чотири рази... Відповідаючи на виклики часу, міськдержадміністрація розробила, а міська рада в 2003 році ухвалила Програму розвитку туризму в Севастополі до 2010-го. Те, що зараз помітно змінилася громадська думка на користь турбізнесу, я, як підприємець, який працює саме в цьому секторі, можу тільки вітати. Як і факт прийняття програми. Але водночас саме мені, як фахівцю, виразливіше видно підвідне каміння і рифи, що можуть зустрітися на шляху розвитку Севастополя як центру міжнародного туризму і рекреації. Насправді існує низка системних проблем, нерозуміння чи ігнорування яких може звести нанівець навіть найрайдужніші перспективи і найдосконаліші програми. Поки що в місті під такими рифами розуміють, розглядають і здебільшого обговорюють неготовність міської інфраструктури. У Балаклаві є проблема водовідведення. У Севастополі загалом - проблема водопостачання й очищення стоків. Пропускна спроможність наших доріг і вулиць була вичерпана ще в 80 роки минулого сторіччя... Як реалістка, я все-таки вважаю, що цей пласт проблем поступово вирішуватиметься й у рамках Програми розвитку туризму, і завдяки виконанню заходів, намічених у Програмі розвитку Севастополя, прийнятої Кабміном у липні 2006 року. Але, на моє глибоке переконання, нам уже тепер необхідно інтенсивно працювати над ЗМІСТОВНИМ БОКОМ нового туристичного обличчя Севастополя. Бо сьогодні в туристичному бізнесі у Криму, в Україні в цілому, у Росії, країнах Європи, Чорноморського і Середземноморського басейнів відбуваються складні і багаторівневі процеси, що найближчими роками істотно змінять весь європейський і світовий туризм. На традиційно гостру конкурентну боротьбу держав і регіонів за туриста накладаються: - наявність або відсутність держпідтримки галузі (створення туристсько-рекреаційних ВЕЗ, дотування залучення інтуристів); - "зміна поколінь туристів", що відбувається уже сьогодні (прогнозується різка зміна географії поїздок мешканців країн СНД - в самостійне життя вступає пострадянське покоління, у якого, на відміну від батьків, не вироблена звичка відпочивати у Криму, бо у останніх за радянських часів вибір був обмежений); - зміни в соціально-майновому статусі туриста (насамперед стосується жителів колишніх республік СРСР - основних споживачів турпродукту в Криму); - взаємовідносини між державами-імпортерами і експортерами турпослуг; - розвиток інформаційних технологій. (З одного боку, неможливо приховати проблеми й огріхи сторони, яка приймає. З іншої - інформаційні війни щосили використовують як надзвичайно ефективний спосіб у боротьбі за переорієнтування туристичних потоків: не пригадую жодної весни і літа за останні п'ятнадцять років, коли б Крим і Севастополь не згадувалися в телеефірі і газетах однієї із сусідніх країн чи то у контексті можливого катастрофічного землетрусу, чи то епідемії холери, чуми і ще Бог знає чого, чи то кримськотатарських заворушень, які готуються); - загрози міжнародного тероризму і нелегальна міграція. Особливого напрацювання вимагає стратегія бюджетної ефективності туризму. Прийнято вважати за правилами примітивної арифметики: що більше туристів – то більше прямих і непрямих доходів одержить бюджет і населення. На практиці є нюанси. У житті або не зовсім так, а найчастіше - і зовсім не так. У Криму - найбільшому туристичному регіоні України - в останні десять років туристична галузь у формування зведеного бюджету автономії, за оцінками експертів, давала 7-10 %. А в останні два роки, незважаючи на організаційні зусилля й інвестиції, Крим вочевидь програє конкуренцію Туреччині, Єгипту, Чорногорії, Хорватії, Північній Африці, Іспанії... Конвертувати збільшення туристичного потоку в зростання доходів бюджету регіонів, які приймають туристів, - завдання, з'ясувалося, досить непросте. Найчастіше виходить саме навпаки: надходження в скарбницю і кишеню приватника незначні, а навантаження на комунальну інфраструктуру (дороги, вода, тепло, медицина тощо) і навколишнє середовище й об'єкти показу зростають у рази. І тут Севастополь, що володіє безліччю об'єктів показу поза стінами музеїв (тільки пам'яток більш як півтори тисячі!), особливо уразливий: приїзд тургруп на кілька годин місту, за великим рахунком, невигідний. У ту само Балаклаву приїжджають автобуси з інших кримських міст-курортів на дві-три години. Турист екскурсію і проїзд вже оплатив там, де розмістився. У Балаклаві купить склянку води, можливо, додасть морозива, у ліпшому разі - візьме з собою копійчаний сувенір. І поїде туди, де оплачені і вечеря, і нічліг, і розваги, і навіть (через податки, які платить оздоровниця чи приватний пансіон) утилізація ТПВ. Суми витрат у Балаклаві і "там", як ви розумієте, непорівнянні. Обгортку від морозива балаклавці (чи мешканці іншого району Севастополя - різниці немає) приберуть і вивезуть на полігон за свої, бюджетні. Зважаючи на те, що термін окупності інвестиційних проектів у туристичному бізнесі становить в середньому 7-10 років, Севастополю, що ставить перед собою амбіційне в хорошому сенсі завдання - посісти серйозне місце на світовому туристичному ринку, потрібно і орієнтуватися у своєму розвитку щонайменше на таку тимчасову перспективу. Нам, по суті, необхідно "вгадати" (насправді - вирахувати, спрогнозувати) - яким буде європейський і світовий туризм вже в 2010-2015 рр. На жаль, та необхідно найсерйознішу увагу звернути на проблему, яку хтось влучно назвав "кримським туристичним хамством". Доведеться змінювати таку непросту і таку, що не піддається точним визначенням, річ, як менталітет. Сумно про це говорити, але ми загальними зусиллями встигли сформувати в туристів з України і Росії стійке негативне уявлення про кримський туристичний сервіс. Для його подолання знадобляться роки. Не тільки календарного часу, а й роки напруженої, продуманої, високопрофесійної праці. Недооцінка саме цієї проблеми владою курортних міст Криму спричинила те, що високі очікування чиновників, населення і бізнесу, пов'язані з туризмом, сьогодні не виправдалися. По суті справи, саме недоброзичливість персоналу і містечковий рівень сервісу, тобто людський чинник, роблять нерентабельними багатомільйонні інвестиції в готелі, басейни, аквапарки... Здавалася б, зовсім неекономічна категорія, а наслідками має досить відчутні результати. Інвестори розчарувалися в перспективах кримського туризму і змістили акценти. Тепер у нас замість пансіонатів і готелів на березі моря ростуть селища "елітного житла". У тому числі на території вже давно побудованих санаторіїв і столітніх парків. Якщо такий темп збережеться, то не за горами час, коли стратегічний запас земельних ділянок, придатних для розвитку готельної мережі, буде вичерпано. А "елітне житло" - навіть після запровадження податку на нерухомість - навряд чи стане бюджетоутворюючим чинником для приморських населених пунктів і джерелом достатньої кількості високооплачуваних робочих місць для місцевого населення... Олена БАЖЕНОВА, Тем не менее правоохранители считают, что это еще не все "подвиги" злоумышленницы 78-летний полковник в отставке Александр Яковлевич выиграл в суде дело о пересчете пенсии и получил 16 тысяч гривен. Деньги отставник хранил дома, как он считал, в надежном месте. Когда в один прекрасный день на пороге квартиры возникла молодая особа, отрекомендовавшаяся "из собеса", пенсионер воспринял это как добрый знак. Чтобы задержать подозрительную особу до прибытия милиции, пенсионер дал ей несколько тысяч гривен якобы для обмена на новые купюрыГостья объяснила, что пенсию скоро пересчитают всем: вам, мол, Александр Яковлевич, еще 60 гривен добавят, а вам, Лидия Сергеевна, - пообещала она супруге хозяина, - только 40. Затем женщина, назвавшаяся Ларисой, как бы между прочим сообщила, что является еще и сотрудницей благотворительной организации "Благовест", которая совместно со Сбербанком оказывает помощь престарелым горожанам в обмене старых купюр на новые в связи с... предстоящей денежной реформой. - И тут в душу отставного полковника, по его словам, закрались сомнения, - рассказывает руководитель Центра общественных связей УМВД Украины в Севастополе Юлия Сиротинская. - Он припомнил, что неоднократно видел в городских газетах и по телевизору предупреждения о мошенницах. А пресс-служба УМВД специально разъясняла, что никакой денежной реформы не предвидится. Пенсионер попросил гостью предъявить документы, но та показала только паспорт гражданки России. Удостоверение работницы собеса, по ее словам, осталось в машине. Однако, выглянув с балкона, бдительный отставник машины не увидел. Тем временем в комнате, где женщина беседовала с супругой пенсионера, уже вовсю шла подготовка к предстоящему обмену денег. "Сотрудница собеса" переписывала в тетрадку разложенные перед ней купюры. А потом зачем-то перекладывала их в принесенные с собой конверты. От внимания пенсионера не ускользнуло, как гостья сунула один из конвертов с деньгами под юбку, а на его место положила другой, точно такой же. И Александр Яковлевич решил сообщить о подозрительной особе в милицию. Вышел в спальню, якобы за деньгами, и по радиотелефону набрал 02. Выслушав сообщение, оперативный дежурный предупредил звонившего, что их гостья - мошенница, и сказал: "Я направляю к вам наряд для задержания, а вы удерживайте ее любым способом!" - Легко сказать - любым способом, а как это сделать, когда тебе под восемьдесят, причем надо еще не напугать ничего не подозревающую жену, - вспоминает Александр Яковлевич. И отставник решил дать гостье еще несколько тысяч гривен, номера которых Лариса тут же принялась переписывать в тетрадку, объясняя попутно, что вскрывать конверт до прихода представителей благотворительной организации "Благовест" нельзя. К счастью, через несколько минут в дверь позвонили сотрудники оперативной группы задержания отдела государственной службы охраны при УМВД Украины в Севастополе. Увидев входящих милиционеров, мошенница рванулась к выходу, бросив под стол свою тетрадку (в ней, как выяснилось позже, содержались записи о предыдущих визитах к пенсионерам). Но прорваться мимо одетых в бронежилеты сотрудников группы задержания Ларисе не удалось. Прибывшие в составе следственно-оперативной группы работники милиции в присутствии понятых изъяли у мошенницы конверты с похищенными деньгами. Злоумышленница незаметно меняла конверт с деньгами на пакет с бумажной "куклой"- Оказалось, что 28-летняя задержанная, Колисниченко Лариса Викторовна, ранее судимая в Российской Федерации за мошенничество, с недавних пор числилась в розыске за совершение мошеннических действий и на территории Украины, в Луганской области, - продолжает Юлия Сиротинская. - Приехав в Крым, Лариса сняла жилье в Симферополе и принялась разъезжать по городам и поселкам полуострова. "Работала" не вслепую, посещала людей, информацию о которых получала заранее. Мошенница была прекрасным психологом, умела втираться в доверие. У словоохотливых бабушек, сидящих возле подъезда, она выпытывала, где живут пенсионеры, у которых можно поживиться. Механизм мошенничества в большинстве случаев был одинаков: назвавшись сотрудницей собеса, женщина беспрепятственно проникала в квартиру потенциальной жертвы и предлагала помощь в обмене денег. Переписав номера купюр, клала деньги в конверт и запечатывала. Сама же незаметно меняла его на такой же, но с бумажной "куклой". В отношении злоумышленницы возбуждено уголовное дело. Следствие устанавливает точное количество эпизодов ее преступной деятельности. Пока же она призналась в совершении полутора десятков подобных преступлений. - В Севастополе с начала года Лариса далеко не единственная задержанная за мошеннические действия, - говорит Юлия Сиротинская. - Местные правоохранители выяснили, что злоумышленники буквально "охотятся" на пенсионеров. 29 заявлений поступило в УМВД от обманутых севастопольцев пожилого возраста. Пятеро из них впустили в дом "работников собеса", трое - "продавцов лекарств", семь человек - "обменщиков денег". За это время уже задержаны три мошенницы, "работавшие" независимо друг от друга. Елена ОЗЕРЯН (Симферополь) Путин "отдал" Севастополь Киеву Вчера сотни россиян вышли на площади - а все ради того, чтобы оттуда с помощью телемоста пообщаться с президентом Путиным. Любопытно, что с той же целью вышли на улицу и многие украинцы - жители Севастополя. Российские телевизионщики позаботились о том, чтобы у Севастополя - единственного из украинских городов - была возможность сказать пару слов российскому лидеру. Допущенные до микрофона севастопольцы высказывались так, словно нарочно решили проверить Путина на политкорректность. Сетовали на то, что живут "в чужой стране, но на своей земле", жаловались, что стали украинцами поневоле и активно интересовались, не хочет ли Россия помочь Украине в решении крымско-татарского вопроса? Путин тест выдержал - его ответы порадовали бы даже главу украинского МИДа Бориса Тарасюка. - Крым - это часть украинского государства, и мы не можем вмешиваться во внутренние дела другой страны. Мы думаем, что наш вклад может быть внесен только с помощью личного примера решения вопросов подобного рода либо если украинское руководство посчитает возможным и обратится к нам за помощью, - отрезал он. Хотя "личный пример решения подобных вопросов" прозвучал двусмысленно - сразу Чечня вспомнилась… Спросили севастопольцы и о черноморском флоте РФ: он дал им рабочие места - а что если Украина его теперь выгонит? Путин и тут был - сама сдержанность, хоть не преминул отметить, что выводить корабли из Крыма ему не хотелось бы. - Решение подобного рода вопросов, безусловно, относится к компетенции суверенного украинского государства. Россия не стремится к досрочному выводу своего флота из Крыма и готова будет вести переговоры о продлении срока пребывания нашего флота. В том, что Украине от российских кораблей - только выгода, российский президент, выяснилось, не сомневается: - Доходы немаленькие Украина получает от пребывания российского флота. А еще флот, намекнул Путин, вполне способен Украину защитить - если у кого-то (кого - российский президент не назвал) возникнет соблазн вмешаться в украинские дела. Распрощавшись с севастопольцами, Путин в дальнейшем говорил уже только с россиянами и только о российских делах - к Украине до конца трехчасового эфира так и не вернулся. КСТАТИ Поговорить "за жизнь" с ВВП не удалось В среду на Приморском бульваре Севастополя начали собираться люди - в течение нескольких часов они ждали возможности задать вопрос Владимиру Путину, который общался по прямой линии с украинцами. Каждый из собравшихся рассчитывал пообщаться с ВВП, хотя было ясно: для того чтобы ответить на все вопросы, Путину понадобился бы не один день. - Меня интересует программа возвращения русских в Россию. Пробиться к камере удается далеко не всем желающим, поэтому я постарался стать колоритным, чтобы бросаться в глаза: накинул на плечи российский флаг, надел желтый свитер и голубые джинсы, которые должны были символизировать Украину, - рассказал "Комсомолке" Виктор Сальников, член Русской общины Крыма. - Конкурентов у меня было немало, оказалось, что и вопросы у многих одинаковые. А одна старушка, которая хотела просто поговорить с Путиным "за жизнь" - где бывает, как отдыхает, когда приедет в Севастополь, - даже расплакалась, когда выяснилось, что на такие разговоры просто нет времени. - Ссор из-за того, кто о чем будет спрашивать президента, не было? - Спорили, конечно, но довольно корректно. Все наши вопросы представители телевидения записывали и потом все сообща решали, какие самые важные. Ярослава АРТЮШЕНКО, Наталья ДРЕМОВА З ОГЛЯДУ НА КОНСТИТУЦІЮ ТА ЧОРНОМОРСЬКИЙ ФЛОТ... Яка форма - такий зміст? Севастопольський Пост № 1 вже майже півроку очолює представник громадської організації "Союз советских офицеров им. Н. Кузнецова". Цілком зрозуміло, що за цей час там сталися певні зміни. Деякі з них видно, що називається, неозброєним оком. Більш глибинні зміни, через наслідки такого виховання молоді, ми відчуємо згодом, коли громадсько-політичні процеси у Криму та Севастополі, на відміну від інших регіонів України, стануть повністю некерованими. Тоді ми в черговий раз здивуємося: звідки у молоді цього регіону така ментальність? У Севастополі, біля Меморіалу захисників Вітчизни 1941 - 1942 рр. горить вічний вогонь і чергують школярі, або як їх шанобливо величають - "постовці". Днем організації цілорічного Посту № 1 вважається 9 травня 1973 року. У Статуті почесної вахти записано, що за 30 років існування Пост № 1 "...став для юнацтва міста справжньою школою мужності. Цю школу пройшли вже 60 тисяч юнаків та дівчат Севастополя". Почесна вахта - це й справді школа, де проводяться навчання шляхом бесід та лекцій. Сьогодні у місті 69 загальноосвітніх шкіл. Раз на рік загін з 20 старшокласників на цілий тиждень звільняється від уроків, аби чергувати біля вічного вогню. Після здобуття Україною незалежності ВМСУ та ЧФ РФ довго сперечалися за сфери впливу на Пост № 1, а також за форму, в яку будуть одягнені школярі, що несуть почесну вахту біля вічного вогню. Позаяк у ті часи міськрада була майже стовідсотково комуністично-червоною, виховному відділу ВМСУ було досить складно. І все ж деякий час школярі були одягнені у форму українських військових моряків. Зараз вони несуть вахту у військово-морській формі з радянською символікою. 58-річний начальник Посту № 1 Андрій Володимирович Бензен-Спірідонов в організації "Союз советских офицеров" від самого початку її створення - п’ять років. Вже навіть дослужився до посади секретаря. Сам він людина цивільна, інженер за фахом та має звання - майор запасу. Каже, що на цю посаду йшов неохоче, бо тут ні обіду нормального, ні вихідних і заробітна плата - 400 гривень. Але бач, таки погодився. Напевне з дисципліною в "Союзе совет-ских офицеров" - все гаразд. А може, хтось, дуже зацікавлений у патріотичному вихованні нашої молоді в дусі радянських часів, якимось чином підтримав цю людину? Запитання - з розряду риторичних. Тепер у школярів міста через Пост № 1, зі слів начальника почесної вахти, виховують "патриотизм к павшим героям". Відставник ВМС ЗС України Юрій Костевич звільнився півроку тому й подався до Будинку офіцерів ВМСУ у завгоспи. (Засуджувати вчинок цієї людини не берусь. Нещодавно один київський журналіст, українець, сказав мені буквально таке: "Говорити у Криму, що ти українець - це ненормальність. Ви там усі, сказав, вказуючи на мене, - не-нор-маль-ні!") Та повернемося до севастопольського Посту № 1. Пан Бензен-Спірідонов сказав, що школярі вдягнені відповідно до розпорядження управління освіти та науки міської держадміністрації. Довго те розпорядження шукав, але віднайшов і навіть люб’язно зробив ксерокопію. Таке рішення № 1913 від 11.12 2003 року й справді існує, де чорним по білому виписано таке: "Управление образования и науки городской госадминистрации еще раз внимательно изучило Закон Украины "Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-45 годов". В статьях 1, 3 этого Закона обращается внимание на то, что символика Великой Отечественной войны используется при проведении мероприятий, посвященных Дню Победы... Учитывая это, а также требования Закона Украины "Об образовании", Конституцию Украины, базирование в Севастополе 2-х флотов, управление образования и науки считает целесообразным решить возникшую проблему следующим образом: - символика постовцев должна отражать и Великую Отечественную войну, и государственность Украины; - постовцы несут вахту в форме матроса, но один из них стоит с символикой ВОВ, другой - с символикой государства Украины". Воістину Соломонове рішення. Де ще, окрім Севастополя, в офіційному документі найвищого органу міської влади можна поставити через кому Конституцію України і флот чужої держави й не запідозрити у тому переліку лукавства? Форма українських військових моряків на почесній вахті тепер не використовується. Але ж і вищезгадане рішення управління освіти та науки міської держадміністрації, зліплене на догоду ЧФ РФ, про використання через одного постовця символіки України та символіки ВВВ (замість вказаного у Законі порядку використання символіки ВВВ тільки у День Перемоги) також не виконується. До речі, символіка, як і форма моряків часів війни 1941 - 1945 років напевне ж відрізнялася від форми останніх радянських років, якщо вже бути точними. Український тризуб на пілотці я побачила тільки у розводящого. Сам начальник Посту № 1 вдягнений у форму радянського офіцера-чорноморця. На запитання, чому він сам, громадянин України, працівник української установи не використав у формі символіку своєї держави, пан Бензен-Спірідонов відповів, що присягав Радянському Союзу і ніколи присяги не порушить. Пост № 1 підпорядкований Будинку дитинства та юності, котрий у свою чергу підпорядкований управлінню освіти і науки міської держадміністрації. Директор Будинку дитинства та юності Олександр Рославцев каже, що не знав, що на почесній вахті порушується правило використання державної символіки. А ще він був упевнений, що керівник Посту № 1, п. Бензен-Спірідонов, вже пішов з організації "Союз советских офицеров". Особисто мене лякає ця впевненість, що ми, українці - не господарі у своєму домі, якщо цілий регіон десятиліттями ладні підлаштовувати під флот сусідньої держави, що тимчасово квартирує на наших теренах. Лідія СТЕПКО, власкор "КС". ДО ЗМІСТУПодії. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.У Сімферополі відбулися урочисті збори громадськості з нагоди 8-ї річниці Конституції Автономної Республіки Крим. "День Конституції Криму, — сказав у своїй промові голова Верховної ради автономії Анатолій Гриценко, — посідає особливе місце серед офіційних дат і державних свят. Ця дата спонукає нас не до парадних реляцій, а надає ще одну можливість оцінити нашу дійсність і практичні справи. За 8 років існування Конституції Криму ми можемо сміливо констатувати, що кримська автономія відбулася і може розвиватися як органічна і невід'ємна складова суверенної України". А. Гриценко нагадав присутнім основні етапи створення Конституції Криму, яка збалансувала повноваження автономії і держави, автономії і органів місцевого самоврядування, а також відносини між громадянами і органами влади. Голова вищого представницького органу Криму вручив відзнаку "Почесне звання Автономної Республіки Крим" кращим виробникам, освітянам, лікарям, діячам культури і мистецтва, які активно працюють над розквітом АРК. Олександр КУЛИК, ПОРА СОБИРАТЬСЯ ВОКРУГ РОССИИ! На Всемирном конгрессе российских соотечественников, открывшемся вчера в Санкт-Петербурге, украинскую делегацию возглавляет председатель Комитета по правам человека, национальным меньшинствам и межнациональным отношениям парламента Украины, доктор исторических наук Леонид ГРАЧ. В своём выступлении на конгрессе он в первую очередь говорил о том, что уже нельзя больше закрывать глаза на всё усиливающуюся тенденцию к ликвидации культурных, политических и экономических связей между республиками бывшего СССР, которая всё ближе придвигает нас к цивилизационной катастрофе. При этом, с формальной точки зрения, ситуация может не всем казаться столь угрожающей. Данные свидетельствуют о росте товарооборота, о масштабных взаимных инвестициях, об образовании корпораций, действующих сразу в нескольких странах СНГ. Но нельзя обольщаться этими цифрами. Они скрывают истину, что мы всё больше удаляемся и привыкаем воспринимать друг друга как соседей, с которыми в общем-то можно и ссориться. КАК СОХРАНИТЬ НАШУ ЦИВИЛИЗАЦИЮ?Главная опасность не в том, что, отказываясь от сотрудничества в рамках ЕЭП, мы упускаем экономическую выгоду, теряем позиции в мировой системе разделения труда, лишаемся союзников. Дело не только в угрозах для национального суверенитета и промышленного потенциала, которые возникают из-за того, что на обременительных для нас условиях мы вынуждены встраиваться в другие цивилизационные системы. Самое страшное то, что, отказавшись от собственной цивилизации, страны СНГ неизбежно вступят в период затяжного социально-политического и культурного кризиса. Только общее цивилизационное пространство является условием сдерживания негативного развития межэтнических, межконфессиональных и межрегиональных конфликтов, происходящих и скрыто, и открыто. По мере ослабления связей внутри этого цивилизационного пространства конфликты приобретают всё большую интенсивность, остроту и общую опасность. Грач убеждён, что преодолеть их можно, только реализуя стратегию восстановления политического и экономического союза, объединяющего Единое экономическое пространство и тяготеющие к нему народы Евразии. Отсутствие стратегии, направленной на укрепление общего цивилизационного и культурного пространства, по его мнению, наносит странам Содружества огромный ущерб. На разработку и реализацию этой стратегии, сказал он, остаётся не так много времени. Вот-вот вступит в жизнь поколение, рождённое после катастрофы 1991 года и выросшее в условиях, когда разрушались исторические связи и традиционные ценности. И если не перейти к политике, основанной на принципах солидарности и интернационализма, то у нынешних молодых людей так и не сложатся представления о ценности созданных нашими предками цивилизации и культуры. И они не по своей вине и, может быть, против собственной воли окажутся в плену у националистических и шовинистических настроений. НАТО УЖЕ В СЕВАСТОПОЛЕ?Почему же мы пока не можем изменить курс, направленный на разрушение единого культурного и цивилизационного пространства? - задаётся вопросом украинский депутат. По его словам, всё дело в том, что националисты и прозападники сегодня намного лучше организованы, ясно осознают стоящие перед ними цели и чётко представляют этапы их реализации. Для всякого непредубеждённого человека, отметил Грач, ясно, что вступление Украины в НАТО будет означать окончательный разрыв с общим цивилизационным и культурным пространством, который неизбежно приведёт к геополитическим сдвигам в общественном сознании и культуре. Предсказать все последствия этого шага невозможно. Но очевидно, что они могут иметь крайне неблагоприятный характер и для нынешней правящей верхушки, которая может столкнуться с массовым общественным возмущением. Государственная целостность также окажется под угрозой, поскольку для большинства регионов присоединение к евроатлантической цивилизации будет означать крах их надежд на лучшее. Тем не менее сторонники евроатлантического курса в руководстве страны идут на огромный риск, сознательно раскалывают Украину, беззастенчиво манипулируя общественным мнением и пренебрегая массовыми настроениями. Приз, который ожидает их в случае успешного завершения процесса евроатлантической интеграции, - вхождение в мировую элиту - представляется им настолько привлекательным, что они не задумываются о последствиях. Евроатлантисты постоянно наступают, используют любые возможности для доказательства своей правоты и влияния. К примеру, на днях не где-нибудь, а в Севастополе, городе русской славы, образовано движение сторонников НАТО. Представить такое ещё в прошлом году было бы невозможно, а теперь это - политическая реальность. ДА - РУССКОМУ ЯЗЫКУ!Пора осознать, что дальнейшее отступление неминуемо приведёт к поражению. Уже очевидно, по словам Грача, что предстоящие выборы в России не обойдутся без попыток обеспечить политическое доминирование сторонников развала единого цивилизационного пространства. Реализация такого сценария имела бы катастрофические последствия не только для России. Поэтому действовать следует немедленно. Украинский политик считает, что необходимо создать "мощный координационный центр", который занимался бы разработкой и практической реализацией стратегии сохранения единого цивилизационного и культурного пространства. Он должен координировать организационные и пропагандистские усилия сторонников восстановления экономического и политического союза с Россией во всех республиках бывшего СССР. Поскольку успех всех этих усилий во многом зависит от того, удастся ли сохранить интегрирующую роль русского языка, центр должен поддерживать общественные и политические усилия, направленные на придание русскому языку статуса государственного во всех странах СНГ. Нужно также, заявил Грач, создать влиятельное движение сторонников государственного статуса русского языка на Украине, способное заставить власть реализовать права большинства её русскоговорящих граждан. Народный депутат Украины призвал также создать единый антинатовский фронт, способный остановить нарастание профашистских настроений, и не допустить пересмотра итогов Великой Отечественной и Второй мировой войны. Его образование послужит стимулом к началу борьбы за проведение всеукраинского референдума о недопустимости сотрудничества с НАТО, устранит угрозу выхода Украины из единого цивилизационного и культурного пространства, а в конечном итоге - спасёт и защитит нашу цивилизацию. ПРИОРИТЕТ - ПОДДЕРЖКА ДИАСПОРЫПрезидент Владимир Путин назвал защиту прав соотечественников, проживающих за рубежом, национальным приоритетом России. Москва активизирует деятельность на этом направлении, в том числе в Европейском суде по правам человека и Совете Европы, отметил глава государства, выступая на Всемирном конгрессе соотечественников в Санкт-Петербурге. Путин призвал власти Латвии и Эстонии следовать европейским нормам в отношении соблюдения прав национальных меньшинств. Число людей "второго сорта" в этих странах достигает 600 тысяч. Российский президент также обеспокоен тем, что в некоторых странах идёт демонтаж системы образования на русском языке. Россия окажет содействие в получении образования соотечественниками. Будут увеличены государственные квоты и стипендии для обучения этой категории лиц в российских высших учебных заведениях. Предполагается оказать поддержку зарубежным учебным заведениям, работающим по российским программам и проектам. Касаясь разработанной Россией программы содействия добровольному переселению на Родину соотечественников, Путин подчеркнул, что она даёт право выбора и не преследует цель любой ценой вернуть их на Родину. Всего на поддержку русской диаспоры правительство России выделит в будущем году около 13 миллионов долларов, передёт радио "Голос России". (“Крымская правда” №195, 25 октября 2006 года) "Младенца из туалета" скоро усыновят "Комсомолка" продолжает следить за судьбой младенца из поселка Первомайское, которого пожарные вытащили из выгребной ямы (см. номер за 4 октября). Мальчик пролежал там несколько часов и за это время мог утонуть, задохнуться, замерзнуть… В общем, то, что он остался жив и относительно здоров, можно смело назвать чудом. В минувшее воскресенье ребенка, которому исполнился месяц, крестили. Так закончилась дискуссия медперсонала районной больницы, нужна ли эта процедура, ведь приемыша могут усыновить люди и неправославного вероисповедования. Но большинством голосов все-таки решили: пускай два ангела-хранителя Юлиан и Семен, в день которых спасли младенца, стоят за его плечами. В голубом костюмчике (медсестры родильного и детского отделений пообещали одевать спасенного, как куколку) Юлиан Семенов был очень мил. Светленький, голубоглазый. Его крестным отцом стал командир отделения пожарной части Сергей Канцевич, который спас бедолагу. В честь него мальчик получил отчество Сергеевич. А крестной мамой стала медик Татьяна Шипайло. - После публикации в "Комсомолке" к нам обратились люди из разных регионов страны, - рассказали в детском отделении Первомайской районной больницы. - Поступили денежные переводы, от нескольких десятков до нескольких сот гривен. Мы даже счет открыли для Юлиана, на котором сейчас около 20 тысяч. Пришли памперсы, посылочка с одежкой - все пригодится. Спасатели часто навещают. Были и звонки насчет того, как усыновить ребенка. Мы переадресовали всех желающих в районную администрацию: там сидят специалисты, которые вправе решать подобные вопросы. Так что, быть может, главный подарок в своей жизни Юлиан Семенов получит совсем скоро: одна семейная пара из Киева, прочитав статью, пошла в вопросе усыновления дальше других. И вскоре с малышом случится новое чудо - он обретет папу и маму. А вот биологическую мать мальчика до сих пор не нашли. Основная версия милиции - собственного ребенка пыталась убить какая-то приезжая женщина. Наталья Дремова На захист прав етнічних меншин Президент України Віктор Ющенко провів зустріч із Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин Рольфом Екеусом. Сторони обговорили питання, пов'язані з облаштуванням та інтеграцією в українське суспільство представників депортованих народів, політику у сфері мов та задоволення освітніх потреб національних меншин в Україні, проблеми забезпечення 'прав українців у державах-учас-ницях ОБСЄ, повідомляє Укрінформ. "Наша держава докладає всіх зусиль з метою виконання зобов'язань, взятих у рамках ОБСЄ, в тому числі, у сфері захисту прав національних меншин", — підкреслив Віктор Ющенко. За його словами, Україна надає також важливого значення питанню забезпечення прав етнічних українців, які проживають в інших державах-учасницях ОБСЄ. У свою чергу, Рольф Екеус високо оцінив дії української влади у забезпеченні прав національних меншин, висловив готовність і в подальшому надавати Україні необхідне сприяння у цьому питанні з боку ОБСЄ. Голова Верховної Ради України Олександр Мороз під час зустрічі з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин зазначив, що в українського парламенту завжди складалися добрі стосунки з інститутом Верховного комісара ОБСЄ. За його словами, Верховна Рада ухвалила низку законодавчих актів у сфері, якою опікується інститут Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, на нещодавньому засіданні РНБО України розглядалася ситуація в Криму і за підсумками цього засідання було зроблено відповідні доручення, зокрема, структурам виконавчої влади. Рольф Екеус зазначив, що для ОБСЄ є не менш важливою ситуація в Криму. На його думку, Верховна Рада "могла б допомогти ситуації, яка там склалася, ухваливши закон про права депортованих народів". Він поінформував, що нинішнього тижня має намір відвідати Крим з тим, аби самому ознайомитися із заходами, які вживаються для облаштування депортованих кримських татар, що повернулися в автономію, зокрема в частині виділення земель цій категорії громадян. (“Урядовий кур’єр” №200, 25 жовтня 2006 року) В один из октябрьских дней к 18-летней жительнице села Новогригорьевка Нижнегорского района приехала в гости из Алушты 17-летняя сестра. Желая приятно провести время, девушки познакомились с 28-летним уроженцем села Червонного. Начался веселый вечер в одном из местных баров, а затем молодые люди решили съездить на дискотеку в Митрофановку. На мотоцикл, принадлежащий мужчине, сели втроем. Но продолжение вечера оказалось трагическим — водитель не справился с управлением. Результат: владелец мотоцикла получил переломы голени, бедра, разрыв тонкого кишечника, ушиб головы и после операции находится в тяжелом состоянии. Пострадали и пассажирки: у гостьи из Алушты — перелом голени, у ее сестры — рваная рана руки, многочисленные ушибы и ссадины. Сейчас все участники ДТП находятся в Нижнегорской центральной районной больнице. Яков ОТЦОВ УГОРЩИНА ВИЗНАЛА ГОЛОДОМОР ГЕНОЦИДОМ... Президент України Віктор Ющенко, який перебував з візитом в Угорщині, де відзначалося 50-річчя революції та визвольної боротьби угорського народу 1956 року, на зустрічі з українською діаспорою цієї країни повідомив про проект, що розробляється у Києві, - "Українська світлиця". Ним передбачається створення культурних центрів України в усіх столицях Європи та інших столицях світу, де широко представлена українська громада. Таким чином, на його думку, зарубіжне українство відчуватиме "канал зв’язку з Україною" через низку конкретних програм - бібліотек, виставок, реалізованих у таких центрах. Президент також сказав, що збирається найближчим часом внести до Верховної Ради законопроект про визнання Голодомору 1932 - 1933 років актом геноциду проти українського народу. "25 листопада ми будемо відзначати річницю цієї страшної події, і до цього часу Президентом буде ініційовано розгляд в парламенті закону про визнання Голодомору актом геноциду проти української нації", - сказав Віктор Ющенко. Нагадаємо, що угорський парламент одним із перших серед півтора десятка вищих законодавчих органів зарубіжних країн визнав Голодомор в Україні 1932 - 1933 років актом геноциду проти українців. Це стало можливим багато в чому завдяки українським організаціям Угорщини, що активно лобіювали таке рішення. ... МОСКВА — ПРОТИ МЗС Росії заперечує проти визнання голодомору 1932 -1933 років в Україні геноцидом проти українського народу і вважає, що ця проблема стосується й інших народів колишнього СРСР. Про це йдеться у коментарі Департаменту інформації і преси МЗС РФ, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в РФ. "Голодомор навряд чи коректно розглядати лише стосовно до України, оскільки мова йде про похмуру сторінку в нашій загальній історії. Жертвами політики тих років стали громадяни багатьох республік колишнього СРСР", - йдеться у коментарі. МЗС РФ нагадує також, що співчуття "мільйонам жертв голодомору незалежно від їхньої національної приналежності" держави-члени ООН висловили на 58-ій сесії Генасамблеї ООН у 2003 році у Спільній заяві, а також держави-члени СНД 21 квітня цього року на засіданні глав МЗС - "...усі делегації висловили почуття солідарності з українським народом у зв’язку з тим, що відбулося в 1932 - 1933 роках". А ЩО СКАЖЕ КРИМ? У зв’язку з відзначенням 25 листопада цього року Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в Україні, встановленого Указом Президента України № 868/2006 від 12 жовтня 2006 року, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Геннадій Москаль звернувся до голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим Анатолія Гриценка з проханням розглянути на черговому пленарному засіданні ВР АРК звернення до Верховної Ради України щодо визнання Голодомору 1932 - 1933 років актом геноциду проти українського народу. Геннадій Москаль впевнений, що кримські парламентарі напередодні такої скорботної для кожного українця дати дадуть принципову оцінку подіям 73-річної давності. * * * На прохання читачів повідомляємо адресу, на яку слід надсилати задокументовані (зареєстровані) в місцевих органах влади свідчення про пережитий Голодомор: 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6-а, товариство "Меморіал" ім. В. Стуса. Копії цих свідчень просимо надсилати до "Кримської світлиці" для можливої публікації. (“Кримська Світлиця” №44, 27 жовтня 2006 року) Председатель Верховного Совета Автономной Республики Крым Анатолий Гриценко встретился с верховным комиссаром ОБСЕ по делам национальных меньшинств Рольфом Экеусом. В ходе встречи обсуждались межэтнические отношения в Крыму, проблемы обустройства репатриантов. "На меня произвело впечатление, как крымское руководство справляется с возникающими проблемами, вовлекая представителей репатриантов в активную социальную и общественно-политическую жизнь республики. Они принимают участие в её руководстве и решении существующих проблем", - отметил верховный комиссар ОБСЕ. (“Крымская правда” №196, 27 октября 2006 года) В СГОРЕВШЕМ ВЧЕРА НОЧЬЮ В ЦЕНТРЕ ЯЛТЫ КИНОТЕАТРЕ "САТУРН" Ранним утром Ялту заволокло густым едким дымом: в центре города горел кинотеатр "Сатурн", расположенный недалеко от горисполкома. Построен он был в 1967 году в честь 50-летия Октябрьской революции. - Сигнал о пожаре поступил на пульт связи городского управления МЧС в 3.30, - рассказал помощник начальника ГУ МЧС Украины в Крыму Владимир Иванов. - В считанные минуты к кинотеатру прибыли пожарные. Оценив обстановку, они запросили у диспетчера дополнительные силы: огонь распространился на значительную площадь здания, горели фойе и холл "Сатурна", в котором была организована выставка зимней одежды. На втором этаже находился интернет-клуб, где за компьютерами всю ночь сидела молодежь. Увидев поднимающийся снизу дым, посетители клуба сразу набрали 01. Уже через полчаса на пожаре работали девять единиц техники и около 50 человек личного состава. - Несмотря на то что огонь охватил около 500 квадратных метров площади здания, нам в результате четких действий всех подразделений удалось не допустить распространения огня на зрительный зал на 1240 мест и - самое главное - спасти основную часть кинотеатра, - говорит начальник Ялтинского городского управления МЧС Юрий Губин. - В ходе тушения пожара в одном из подсобных помещений были обнаружены два трупа. По предварительным данным, это тела охранников 21 и 26 лет, находившихся во время пожара в кинотеатре. Вчера утром на месте происшествия еще работали четыре звена газодымозащитной службы, которые разбирали конструкции в фойе, а также вскрывали полы в зрительном зале, чтобы не допустить дальнейшего распространения огня. Причина пожара и величина нанесенного ущерба устанавливаются. Работает следственно-оперативная бригада в составе сотрудников МЧС, МВД и прокуратуры. Елена ОЗЕРЯН (Симферополь) В самом центре Ялты ночью 27 октября сгорел скандальный кинотеатр "Сатурн". Скандальный — потому что в последнее время он стал очень лакомым кусочком для инвесторов и очень большим бельмом в глазу для местных рыночников. Сигнал о пожаре поступил на пульт МЧС в половине четвертого утра. Возгорание обнаружили охранники выставки "Фешен-плюс". Один из них бросился вызывать подмогу, двое других начали выводить людей из ночного интернет-кафе, расположенного на втором этаже. После того как всех посетителей удалили, охранники бросились гасить пламя огнетушителями, однако потеряли сознание от угарного газа и поэтому не смогли выбраться из огня самостоятельно. Увы, спасти их не удалось. Огонь в течение трех часов тушили сотрудники пожарных частей ялтинского гарнизона (прибыли пожарные также из Алупки, Гурзуфа и Мисхора), было привлечено 6 автоцистерн, автолестница и спецмашина освещения. Воду для тушения пламени брали даже из городского фонтана. Утром у сгоревшего кинотеатра собралась толпа зевак. Почти все они, обсуждая причины пожара, говорили одно: "Ну вот, очистили место под "Скай-Плазу". Дело в том, что два года назад ялтинским городским властям предложили инвест-проект: на месте кинотеатра "Сатурн", который был не выше трехэтажного дома, построить современный бизнес-центр "Скай-Плаза" высотой... 22 этажа. Общественность города взбунтовалась — в исторической зоне Старой Ялты таким монстрам не место. Однако инвесторы попытались подтасовать общественное мнение — на первые общественные слушания были приглашены бомжи и студенты, которым заплатили за правильное поднятие рук при голосовании по 10 гривен. Затем решено было эти общественные слушания признать незаконными и созвать вторые. Ко вторым инвестор уже согласился понизить высоту здания до 14 этажей, однако этот реверанс одобрения у ялтинцев не вызвал — строительство "Скай-пла-зы" остановили. И вот теперь пожар! Самое время снести старое здание и построить новое. Потеря кинотеатра "Сатурн" для горожан будет существенной: построенный в 70-е годы, он был очень вместительным — зал на 1100 мест. И какой бы ни была теперь официально озвученная версия о причине пожара, многие ялтинцы так и останутся при своем мнении. Кстати, 27 октября в Ялте должна была начать работу киевская комиссия МЧС, которая приехала проверять готовность всех жизнеобеспечивающих служб города к различного рода ЧП, в том числе и к пожарам. Накануне, в четверг, всех начальников инструктировали, как себя вести во время учебной тревоги, какие противогазы надевать и сколько чаю и кофе предлагать проверяющим. Однако никто не мог даже предположить, как встретит Ялта комиссию, — сгоревший кинотеатр "Сатурн" находится в сотне метров от исполкома, и с его крыши еще поднимался дымок, когда первые члены комиссии прибыли на работу. "Вот это подготовка!" — воскликнул один из членов, не подозревая даже, что пожар был вовсе не учебно-показательным. Татьяна ПАНИНА В "Сатурне" подсчитывают убытки Как уже сообщала наша газета, в ночь с четверга на пятницу в Ялте горел кинотеатр "Сатурн", расположенный в центре города неподалёку от мэрии. Погибли два человека. В пятницу корреспонденты "Крымской правды", приехавшие на место происшествия, увидели печальную картину: площадь перед кинотеатром залита водой, за пустыми витринами - обгоревшие "внутренности" здания, в сторонке стоят представители полномочных структур, а напротив на афише белеет плакат со зловещим названием фильма "Проклятье-2". Сигнал о пожаре, как сообщили в Крымском главке МЧС, поступил в 3 часа 30 минут. Вскоре прибыли первые пожарные подразделения и, оценив обстановку, запросили дополнительные силы, так как огонь распространился на значительную площадь здания. Причину возгорания предстоит выяснить правоохранителям, но многие ялтинцы уверены - поджог. Они рассказывают: на здание уже множество раз "замахивались" бизнесмены, но отобрать любимый кинотеатр ялтинцев "законно" не удавалось. "Я уверена, если бы он стоял в менее привлекательном для инвестиций месте, ничего бы не случилось, - говорит одна из горожанок, Валентина. - Некоторые люди очень хотели построить здесь торговый центр". Хозяева сгоревших павильонов выставки, проходившей в "Сатурне", подсчитывают убытки. "В один из павильонов накануне завезли 53 натуральные шубы, в некоторых были ювелирные украшения, и практически все продавцы оставляли там выручку, - рассказывает реализатор Елена, не разделяющая мнение большинства. - Я не думаю, что это был поджог, у нас за три дня до пожара уже случилось короткое замыкание электрической сети, скорее всего, новое замыкание и стало причиной возгорания". Хозяин мясного павильона Владимир прерывает своих коллег: "Будем надеяться, что выплатят компенсацию. Но не это главное. Очень жаль наших охранников - ведь совсем молодые были. Один из них за день до пожара отметил своё 26-летие. Второму всего 21 год, недавно перенёс серьёзную операцию, можно сказать, выкарабкался с того света. И тут такое". Огонь охватил около 500 квадратных метров площади здания, удалось уберечь от него зрительный зал, рассчитанный на 1240 мест. "Сатурн" был построен в 1967 году в честь 50-летия Октябрьской революции. Кирилл ЖЕЛЕЗНОВ АДВОКАТ-МОШЕННИК ТРЕБОВАЛ ДЕНЬГИ НА ВЗЯТКУ 25 октября следственно-оперативной группой в составе работников прокуратуры и УГСБЭП ГУ МВД Украины в АР Крым при получении 4000 долларов США задержан адвокат Крымской коллегии адвокатов. "Защитник" требовал деньги за закрытие уголовного дела, мотивируя свои действия необходимостью дачи гззятки следователю. По данному факту в отношении адвоката возбуждено уголовное дело по ст. 190 ч. 2 УК Украины (мошенничество) и ст.ст. 27,15, 369 ч. 1 УК Украины (подстрекательство к даче взятки). Пресс-служба прокуратуры АРК СпортПерший віце-президент донецького "Металурга" Дмитро Селюк, який послідовно відстоює права клубів на закупівлю необмеженої кількості легіонерів, дістав відчутного ляпаса. Якби не його аерофобія, через яку, подейкують, Селюк і керує клубом переважно з Іспанії, то, напевно, пан Дмитро ще вчора прилетів би на базу для оргвисновків. Звісно, в кубкових поєдинках всіляке трапляється — часто команди з нижчих ліг нав’язують боротьбу представникам еліти і таки вибивають їх із розіграшу. Однак важко пригадати, коли команда з другої ліги "вчисту" "виносила" опонента з "вишки", який має претензії на вихід у Кубок УЄФА. "Севастополь", який посідає третє місце у групі "Б" другої ліги, на своєму полі просто "розірвав" самовпевнених донеччан. У складі кримчан не було жодного іноземного гравця, тоді як гості під керівництвом іспанського тренера Алонсо ледь вписуються у ліміт на легіонерів. При цьому команда Пучкова перевершила свого суперника саме в класі, створивши дюжину гольових моментів, натомість заможні гості спромоглися лише на чотири. Завдяки Першому національному телеканалу безлад у грі "метадонів" побачила вся країна: як маловідомі гравці індивідуально перегравали своїх дорогих візаві. Поєдинок відкрив велику помилку наших селекціонерів, які шукають таланти лише за кордоном. Принаймні форвард "Севастополя" Андрій Шевчук міг би грати в основі багатьох клубів вищої ліги, підтвердженням чого стали два голи у ворота Воробйова. По аргументації на користь легіонерів та іноземних тренерів на цій кубковій стадії завдали ще одного удару, і знову критика стосується концерну "ІСД". Адже алчевська "Сталь" теж близька до донецького "Металурга" і вважається ледь не його фарм–клубом. Підопічні голландця Каанена програли "одноклубникам" із Дніпродзержинська після того, як дали бій "Динамо" в Києві. Чи то далася взнаки втома, чи то "сталевари" з Луганщини вирішили зосередитися на боротьбі за виживання у вищій лізі, — невідомо. Але в престижний для себе чвертьфінал завдяки серії пенальті вийшла "Сталь" з першої ліги. Для подібного подвигу лише трохи не вистачило "Львову". Команда першого дивізіону перед цим вибила з розіграшу земляків із "Карпат", а тепер ледь не образила ще одного земляка — Мирона Маркевича, який працює у Харкові з "Металістом". Ще чотири матчі завершилися з однаковим рахунком 2:0 на користь гостей-фаворитів, але їхні перемоги були різними за змістом. "Шахтар" та "Динамо" наразилися на впертих бійців. Чемпіони у Борисполі не могли забити аутсайдеру першої ліги майже годину ігрового часу, поки своє слово не сказав капітан донеччан Тимощук. Мірча Луческу дав зіграти весь матч форвардам Окодуві та Воробею, але відзначитися зміг лише українець. Знову просто відбув номер на полі серб Вукич, а ось повернення після травми Срни та гра у центрі захисту Кучера не можуть не тішити. Підтекстом протистояння "Динамо" у Харкові був факт, що чимало футболістів слобожанського клубу є динамівцями в оренді або вже колишніми киянами. Тож їм було що доводити у цій грі. Арбітру Амбросимову довелося показати з десяток жовтих та дві червоні картки — так завжди буває, коли бажання не підкріплено майстерністю. За "Динамо" другий матч поспіль забиває Михалик, який додає у грі й поступово закріплюється в "основі". Дещо зіпсував враження від своєї гри Мілевський — він ще й заробив вилучення. Знову не пощастило ветерану команди Владиславу Ващуку, який щойно з'явився у стартовому складі після тривалої перерви, але вже на 12-й хвилині зазнав травми. До речі, перед виїздом у Ліон підопічні "Динамо" зіграє з "Харковом" на його полі ще раз — вже в рамках чемпіонату. Ігор КОРОЛЬОВ Симферопольские футболисты наконец-то порадовали своих приверженцев победой, одержанной в воскресный тёплый вечер на стадионе "Локомотив" над криворожским "Кривбассом" (3:1). Более полутора месяцев крымчане не испытывали радость успеха, и вот теперь он пришёл к подопечным Михаила Фоменко, которые словно на лифте вознеслись в турнирной таблице с 11-го на 8-е место. По всему чувствовалось, что наша команда предельно отмобилизованной вышла на зелёный газон своего стадиона, что с нею чуть и не сыграло, как принято говорить, злую шутку. Начав с центра поля, "таврийцы" всей командой рванулись к воротам экс-голкипера симферопольцев, а ныне криворожца Игоря Бажана. Потеряв во время этой "психической" атаки мяч, не успели возвратиться к обороне собственных ворот. На авансцену вышел ещё один экс-симферополец Васил Гигиадзе (ныне весьма уважаемый человек в Кривом Роге, где ему доверена роль капитана "Кривбасса") и продемонстрировал свои бомбардирские способности. Обыграв на углу штрафной площадки "Таврии" нашего защитника Аудриуса Вейкутиса, Васо точно пробил мяч в угол ворот Саши Тодича - 0:1. Это было настолько неожиданно, что какой-то момент игроки симферопольской команды пребывали в шоке. Однако сумели найти в себе силы, чтобы отважиться на новые массированные атаки, ведь не случайно Фоменко вывел на поле в стартовом составе трёх форвардов. К Вячеславу Вишневскому и Владимиру Гоменюку на этот раз присоединился Александр Ковпак, накануне хорошо проявивший себя в матче дублёров. Кстати, после долгого перерыва и симферопольские резервисты смогли выиграть - 1:0. Увы, в который уже раз наша "ударная сила" не сумела отличиться за 90 минут поединка. Счастье, что на помощь форвардам пришли игроки середины поля и защитники. Шла 9-я минута матча, когда соперник нарушил правила на левом фланге, и Андрей Корнев расчётливо навесил мяч в центральную зону штрафной площадки горняков, где одновременно в воздух взвились высокорослый Ирмантас Зельмикас, прыгучий Ковпак и не выделяющийся габаритами капитан "Таврии" бразилец Эдмар. Создалось впечатление, что мяч головой вколотил в сетку игрок сборной Литвы, объявили о его авторстве забитого мяча, но уже после игры выяснилось, что это Эдмар мастерски сыграл головой и забил свой первый гол в нынешнем первенстве. Немаловажная деталь: Эдик, как величают симпатичного парня в команде, кстати, отлично освоившего русский язык, смог перечеркнуть в своём бомбардирском реестре неприятную цифру 13. Отныне на его счету уже 14 голов, забитых в чемпионате Украины, а коль так, можно надеяться, что теперь он снова исправно будет забивать. Прошло ещё одиннадцать минут. Вновь гости нарушили правила игры, теперь в 35 метрах прямо по центру перед собственными воротами. Штрафной удар взялся пробивать защитник "Таврии" Александр Першин. Его "выстрел" был настолько мощным и прицельным, что Бажан увидел летящий "снаряд", когда его уже было не отразить - 2:1. Можно поздравить Першина, открывшего счёт голам в матчах за "Таврию", однако следует сказать, что вратарь, претендующий на место в "рамке" национальной сборной Украины, а именно такое будущее прочат Игорю, не имеет права с такого расстояния пропускать мячи. И третий гол в ворота "Кривбасса" был вновь проведён не нападающими "Таврии", которые призваны завершать острые моменты, созданные командой. На 57-й минуте Эдмар совершил стремительный рейд по правому флангу до штрафной площадки гостей и чётко адресовал мяч бегущему к дальней штанге Зельмикасу, который в высоченном прыжке точно пробил головой в противоположный от Бажана угол ворот - 3:1. А что же форварды? Они много и быстро бегали, старались расшатать оборону криворожцев, но зачастую их усилия напоминали суету, а не ярко выраженную агрессивность, которая свойственна настоящим бомбардирам. Необходимо отметить, что гости тоже не были "мальчиками для битья", имели моменты, чтобы отличиться. Но, как всегда, надёжен был сербский легионер вратарь Саша Тодич, а перед ним, как гранитная скала, располагался смелый и прыгучий нигериец Харрисон Омоко. Профессионально вёл свою партию в обороне и Першин, а вот Вейкутис в очередной раз разочаровал и уже на 32-й минуте был заменён Александром Ивановым. Если в "Таврии" Тодич, Омоко, Эдмар, Першин, Зельмикас могли бы претендовать на титул лучшего игрока поединка, то в "Кривбассе" таковым был наш старый и добрый друг 30-летний Васо Гигиадзе. Раньше мы его знали как острого форварда, непревзойдённого мастера исполнения стандартов, а теперь он продемонстрировал свои дирижёрские способности вести поединок, умело взаимодействовать с партнёрами. Жаль, что такого выраженного плеймейкера нет сейчас в симферопольской команде. Возможно, из-за этого в тени пребывают форварды, да и рисунок командных действий несколько размыт. Хотелось бы верить, что на этот факт обратят внимание тренеры "Таврии" и специалисты, отвечающие в команде за селекционную работу, которую уже сейчас необходимо интенсивно проводить на всех направлениях. Прежде всего в Крыму, где в клубах первой и второй лиг выступает немало талантливых футболистов, с которыми работают не менее талантливые наставники, что подтвердили игры крымчан в розыгрыше Кубка Украины. Приходится часто бывать на матчах чемпионата страны в младших дивизионах, но посланцев тренерского штаба СК "Таврия" встречаем на них весьма редко, зато "чужаков" можно увидеть в немалом количестве. В воскресенье, 5 ноября, наши земляки будут играть в Луганске с "Зарёй", пока ещё не имеющей побед в активе. Хотелось бы, чтобы на этот раз "лифт" вновь не опустил крымчан вниз, как это было после проигранных матчей в Донецке, Киеве и Запорожье. Гарринальд НЕМИРОВСКИЙ Підготовлено Центром інформації ДО ЗМІСТУ |