Електронний бюлетень"Крим у дзеркалі української преси"№ 18(21.06 - 30.06.2006)За 21.06 - 30.06.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу. З М І С Т:Влада. Суспільство. Політика.Геннадій МОСКАЛЬ: "Кримчанам треба навчитися не працювати на шкоду собі..." (У Криму вже звикли, що Постійний представник Президента — особа тиха, непомітна і не претендує на будь-яку публічну роль. Але після призначення на цю посаду Геннадія Москаля, якого тут пам’ятають завдяки результативній боротьбі з криміналом у середині 1990-х років, усе змінилося. Москаль дедалі частіше стає "порушником спокою". Завдяки його активності Представництво Президента стало державним органом, що активно бере участь в управлінні суспільно-політичними процесами в Криму. Останнє свідчення того, що Геннадій Москаль тримає руку "на пульсі" життя автономії — його миттєва реакція на публікацію в учорашньому номері "Дня" статті під назвою "Масандра" в небезпеці!". Так, учора вранці радник Представника Президента в Криму у справах преси Людмила Мохова повідомила, що Геннадій Москаль "стурбований ситуацією, яка склалася навколо Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра". Наскільки відомо, справді виконувач обов’язків міністра аграрної політики України пан Баранівський звернувся з листом до міністра економіки України, де висловив свої пропозиції щодо внесення кількох підприємств у реєстр об’єктів, що підлягають приватизації. Зокрема, така пропозиція стосувалася й НВО "Масандра". Об’єднання "Масандра" засноване в 1897 році та є одним із найбільш стабільних підприємств не лише в Криму, а й в Україні. Головний завод виготовляє марочні десертні та міцні вина, багато з них на міжнародних виставках і конкурсах відзначені золотими медалями. У підземних галереях розташований унікальний у світі музей-винотека, в якому зберігаються зразки виноробства, починаючи з хереса де ля Фронтьєра врожаю 1775 року, портвейну червоного "Лівадія" 1894 року — усього понад мільйон пляшок колекційних вин різних марок і століть. Представництво Президента України в Автономії повідомляє, що "об’єднання "Масандра" має 4 тисячі гектарів виноградників і щороку виробляє понад 10 мільйонів пляшок елітного вина, із яких 65% ідуть на експорт. Тільки минулого року головний завод заплатив 12 мільйонів гривень податку". Людмила Мохова повідомила "Дню", що у зв’язку з цим Постійний представник звернувся до Президента України, Кабінету Міністрів України з проханням не вносити НВО "Масандра" до списку підприємств, що підлягають приватизації, й зберегти унікальне виробництво. Про інші проблеми Криму, його сьогодення та майбутнє в інтерв’ю "Дню" розповідає сам Геннадій Москаль.) Микита Касьяненко, Сімферополь Американцев прикрывали омоновцы (Под воротами Феодосийского порта по-прежнему многолюдно. Пикетчики стоят там и днем, и вечером. Корабль "Анатолий Колесниченко", который должен был забрать американские контейнеры с оружием, техникой и военным имуществом, в понедельник не прибыл. А это значит, что сроки, в которые порт обещали окончательно очистить от натовского присутствия (23-24 июня), могут сдвинуться. Погрузка на корабль сулит осложниться еще и тем, что груз, оставленный на причале, в основном не растаможен. Крымским таможенникам придется осмотреть содержимое контейнеров, чтобы разрешить их вывоз с полуострова. — За своим имуществом американцы прилетели в понедельник, — сообщил "Комсомолке" феодосиец Борис Облетов, дежурящий в пикете.) Наталья Дремова Г. Москаль: "Поговорим по-хорошему" (Крым ныне "славится" самозахватами земель, перекрытиями автодорог, "палаточной демократией". Люди всё чаще спрашивают, а почему не действует закон и бездействуют власти, куда смотрит "государево око", как в народе называют постоянного представителя президента Украины в Крыму. Сейчас эту должность занимает Геннадий Москаль, который некогда возглавлял крымскую милицию. ) Иван Дьяков. (На сайті www.maidan.org.ua з посиланням на www.tk.crimea.ua з’явився відкритий лист до Вітренко і Симоненка, підписаний "військовослужбовцями батальйону морської піхоти ВМС України". Написаний з гумором, однак читати його зовсім не смішно. Коли армія відчуває себе "фігурантом" у політичних баталіях і змушена захищати сама себе за допомогою відкритих листів, то навіть ця епістолярна зброя може виявитися обоюдогострою. І для країни, і для влади, і для самої армії. Нижче ми публікуємо цей лист.) Микита Касьяненко, Сімферополь (В Крыму сменился первый вице-премьер и остался без руководителя Реском по охране культурного наследия Вчера крымские парламентарии нарушили свою традицию "быстрых заседаний". Если с кадровыми вопросами на внеочередных пленарных заседаниях им удавалось разбираться максимум за пару часов, то к рассмотрению наболевших вопросов решили подойти практически по Грибоедову - "с чувством, с толком". Даже с расстановкой, точнее, перестановкой. Опять же кадровой. Анатолия Рогозенко депутаты освободили от должности председателя Постоянной комиссии Верховного Совета по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан в связи с назначением на должность министра Совета министров. Председателем же данной комиссии избрали Ремзи Ильясова (ККО Народный рух Украины), ранее бывшего рядовым её членом. Сменился в Крыму и один из первых вице-премьеров. "Союзовец" Валентин Ульянов написал заявление "по собственному желанию". Некоторые депутаты попытались было выяснить причины, но спикер Анатолий Гриценко пояснил, что у просящего могут быть личные мотивы. В итоге 75 голосами просьбу удовлетворили. На вакантное место председатель Совета министров рекомендовал Эдуарда Гривковского. Первоначально депутаты решили "поспрашивать" кандидата, но не успел он подойти к трибуне, как передумали. Избранного от партии "Союз" председателя правления Крымской республиканской общественной организации "Институт социально-экономического развития Крыма" Э. Гривковского поддержали 60 из 85 принимавших участие в голосовании. Удовлетворили депутаты и ещё одну просьбу "по собственному желанию". Виктор Попов освобождён от должности председателя Республиканского комитета АРК по охране культурного наследия. ) Наталья Пупкова Слабость власти и беззаконие порождают татарский терроризм ("Это уже не акции, это какой— то татарский террор!", — с плохо скрываемой злостью в голосе произнесла женщина, застрявшая в маршрутке во время очередного "флэш— моба", устроенного на дорогах Симферополя в понедельник. И понять ее можно. Она везла в травмпункт своего сына-подростка, тихо скулившего от боли в, вероятно, поломанной руке. А напротив сидела девчушка лет семи— восьми. Она испуганно смотрела на покалеченного мальчика и вдруг, заплакав, стала спрашивать у пассажиров: "А долго мы еще стоять будем? Меня мама на остановке ждет..." Сердобольные дяди— тети, как могли, объяснили ребенку ситуацию, одни — не стесняясь в выражениях, другие — их одергивая, и тут же стали искать выход из положения, интересуясь, далеко ли мама, может, быстрее будет пешком дойти, знает ли девочка дорогу или ее проводить? Я предложила, как мне казалось, самый быстрый вариант оповещения наверняка не находящей себе места от волнения матери — позвонить по мобильному телефону. Мобильник у мамы имелся, но девочка не помнила его номер, а своего телефона у нее еще не было. В сложившейся ситуации легче было бы добраться до места назначения пешком, но мне, например, как— то стыдно стало покидать плачущую девчушку, другим, наверное, тоже. Так мы и ждали в салоне маршрутки, когда закончится эта мирная акция, которая на другой симферопольской улице закончилась кровавым избиением ни в чем не повинного водителя автомашины.) Наталья Киселева Татары заблокировали движение в Симферополе (Более 100 крымских татар блокируют движение автотранспорта в центре Симферополя, требуя от руководства автономии выделения земельных участков на Южном берегу Крыма. Как передает корреспондент УНИАН, крымские татары непрерывно ходят по пешеходному переходу на улице Севастопольской напротив здания Совета министров АРК, не давая проехать транспорту.) ("Правда Украины", №25, 22-28 июня 2006г.) Рабочий визит председателя Меджлиса в США (Председатель Меджлиса крымскотатарского народа М.Джемилев по приглашению Всемирного института коренных народов находился с пятидневным визитом в США, где провел ряд встреч в Нью-Йорке и Вашингтоне. На встрече с американской диаспорой крымских татар, проходившей 4 июня в крымскотатарском центре в Бруклине, М.Джемилев рассказал о ситуации и событиях в Крыму и Украине после выборов 26 марта 2006 г.) Пресс-служба Меджлиса Закон о статусе крымскотатарского народа в компетенции власти, считает Г.Москаль (Постоянный представитель Президента Украины в Крыму на недавней пресс-конференции отметил, что сегодняшнему руководству Крыма не нравится напоминание о том, что в крымском парламенте есть криминалитет. И сегодня криминалитет навязывает свою волю, считает Геннадий Геннадиевич, поскольку списки кандидатов в депутаты формировали политические партии, которые в первую пятерку выдвинули "умных, красивых, здоровенных", как поется в песне, а кто шел сзади, народ не видел. Москаль также подчеркнул, что подал в суд на автора Заявления, обвиняющего его в том, что он якобы неправильно информирует Президента. Кто может знать, считает Г.Москаль, как он информирует кроме него самого и Президента, ведь, как выразился Геннадий Геннадиевич, он не раздает по этому поводу пресс-релизы. По мнению Г.Москаля, это политическая репрессия большинства в отношении людей, имеющих другой взгляд на происходящее. "Все это для слабонервных, — добавил он, — а я к ним не отношусь".) Лейля Алядинова Геннадій Москаль "зазіхнув на вольності" АРК (Постійний представник Президента України в Криму Геннадій Москаль підготував проект змін до Закону "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим", у якому просить главу держави внести їх у порядку законодавчої ініціативи до парламенту. Зміни стосуються, по-перше, ліквідації Рахункової палати Криму і запровадження натомість філії Рахункової палати України, що забезпечить не підконтрольну перевірку використання бюджетних коштів, а об'єктивний та незалежний аудит. По-друге, пропонується ліквідувати Фонд майна Криму і запровадити замість цієї структури представництво Фонду Державного майна України, оскільки така практика існує в більшості регіонів України.) (“Демократична Україна”, №113, 23 червня 2006р.) (Позавчора з Севастополя депортовано до Росії лідера молодіжного руху "Прорив", російського громадянина Олексія Добичина. Цей рух відомий у Криму галасливими акціями, спрямованими на поширення неприязні кримчан до України, зокрема, такими як перекопування Перекопського перешийка, створення фронту "Севастополь — Крим — Росія" та інших. "Прорив" під керівництвом Добичина брав активну участь у організації протестів проти НАТО в Феодосії. Як повідомляють російські інформаційні агенції, з посиланням на активістку "Прориву" Надію Полякову, українські прикордонники дали Добичину на збори півгодини, після чого відвезли його на летовище "Бельбек", посадили у військовий літак і відправили до Росії. При цьому, за її словами, йому не пред’явили документів, на підставі яких його видворяють з України, а також не повідомили російського консула, на чому наполягав Добичин, і не видали йому ніяких документальних свідчень про те, що він є депортованим. Олексій Добичин — мешканець Севастополя, тут у нього залишилися дружина і 5-річна донька, а також свій "невеликий бізнес і помешкання", — повідомляють інформагенції. Житла й роботи на території Росії в нього немає. ) Микита Касьяненко, Сімферополь Учитесь, нардепы! (В отличие от до сих пор не приступившего к полноценной работе Верховного Совета Украины, крымские парламентарии после выборов время зря не теряли. И с руководством и постоянными комиссиями республиканского парламента определились, и правительство автономии назначили, и первую сессию провести успели. О бюджете и программе депортированных Всего в повестку дня пленарных заседаний было вынесено 33 вопроса. Разобравшись с кадровыми изменениями (об этом "Крымская правда" уже рассказывала), депутаты приступили к изменениям бюджетным. Впрочем, сначала заслушали отчёты Совета министров об исполнении бюджета автономии за 2005, I квартал 2006 года. Отчитывался министр финансов Павел Токарев, что называется, за того парня - за деятельность аж трёх составов Совмина (С. Куницына, А. Матвиенко, А. Бурдюгова). Но ничего трагического в этом ни отчитывающийся, ни депутаты не нашли. Ведь, по словам Павла Токарева, "в 2005-м удалось сохранить положительные тенденции предыдущего года". Даже некоторый рост наметился. Прежде всего, перевыполнены утверждённые показатели поступлений налогов и сборов. В силу естественного круговорота денег в бюджете "средние зарплаты учителей и врачей республиканских учреждений более чем в два раза превысили размер прожиточного минимума, утверждённого в прошлом году". Учителям, кроме того, начаты выплаты по погашению задолженности по печально известной 57-й статье. Да и о первом квартале этого года можно говорить в позитиве. Все бюджетные обязательства, взятые в пределах предусмотренных ассигнований, выполнены. Министр не без гордости отметил "отсутствие долгов по заработной плате в бюджетной сфере". Во внебюджетной, к слову, долги тоже снизились на 3 миллиона - до 49 миллионов гривен. Из планов на год - оснащение ФАПов и школ новым оборудованием, приобретение автомашин "скорой помощи" и школьных автобусов. Продолжатся и выплаты педагогам по 57-й статье - 11,5 миллиона (более половины предусмотренной из госбюджета субвенции) уже получено. Ободрённые такими результатами депутаты отчёты приняли к сведению, а в бюджет 2006 года внесли текущие изменения - попросту распределив некоторые суммы госбюджетных субвенций.) Наталья Пупкова Крим вивчає... Конституцію України (Американці відвантажують з Криму техніку та контейнери з вантажем, які були призначені для обладнання полігону Опук на мисі Чауда під Феодосією з метою проведення українсько-американських військових навчань "Сі Бриз-2006". Партія регіонів та Блок Вітренко заявляють, що саме вони примусили американців "припинити збройну агресію" на території України, хоча насправді резервісти поїхали у зв’язку із закінченням строку призову, а вантажі відправляються через перенесення навчань. Американська сторона заявила, що готова будь-коли взяти участь у навчаннях за умови, що ВР України прийме відповідне рішення про допуск іноземного контингенту на свою територію. Про намір зробити те саме говорять і в українському Міністерстві оборони. Незважаючи на те, що постійний представник Президента України в Криму Геннадій Москаль звернувся до учасників протестів з проханням не проводити мітинги "на честь" прибуття американських технічних працівників, учасники пікетування Феодосійського морського порту знову влаштували їм гучну зустріч під гаслом "Янкі, гоу хоум!".) Микола Семена У Криму відроджується "Міллі Фірка" (У Сімферополі відбулася нарада представників різних напрямів і течій політичного спектра кримськотатарського народу, на якому створений оргкомітет із відродження в Криму партії "Міллі Фірка". Координатором оргкомітету обраний Рефат Аблаєв, а його заступником Абдурешит Джеппаров. Учасники наради, як повідомляє газета "Півострів", ухвалили таке рішення після аналізу ситуації, яка склалася після виборів Верховної Ради України, та формування органів влади на місцях, в Україні, в Криму і в кримськотатарській спільноті. Вони дійшли висновку, що національні структури кримськотатарського народу діють неефективно та вимагають системного вдосконалення.) Микита Касьяненко, Сімферополь Александр Лебедев: "Я надеюсь, что нам помогут сделать из Алушты образцово-показательный курорт" (Депутата Госдумы России Александра Лебедева в Крыму искренне и разнообразно не понимают. Чиновники, от которых завит продвижение всяческих некоммерческих проектов Александра Евгеньевича, с нетерпением ждут взяток, а получают нравоучения, что взятки - это плохо. Алуштинские торговцы к активным благоустроительным намерениям российского олигарха относятся с подозрением, воспринимая план реконструкции набережной как покушение на свой заработок. А жители Малореченского до этого воскресенья считали, что прибрежный ландшафт посёлка украсит ночной клуб. Но возводимое строение и вправду оказалось храмом, как и обещал российский депутат. 18 июня в храме Николая Мирликийского митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь уже провёл богослужение, а митрополит Киевский и всея Украины Владимир наградил Александра Лебедева орденом Святого Равноапостольного князя Владимира.) Юлия Вербицкая Что творилось в парламентском доме (Не успели некоторые чиновники и депутаты приступить к исполнению своих служебных обязанностей, как тут же написали заявления об увольнении. И пришлось парламенту снова изыскивать человеческие ресурсы, чтобы заменить ушедших людьми достойными, профпригодными и просто приятными во всех отношениях. Найти удалось не всех. Так, кресло председателя Рескома по охране культурного наследия пока осталось пустым. Но на должность первого зама председателя Совмина и главы Постоянной парламентской комиссии по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан претенденты нашлись. Таким образом, кадровые перемещения произошли как в правительстве, так и в парламенте.) Наталья Киселева (Позавчера меджлисовцы снова устроили в Симферополе дебош. На этот раз он был "приурочен" к повторному рассмотрению в Апелляционном суде Крыма дела о резне в баре "Cotton club" и избиении журналистов в Симеизе. "В сухом остатке" беспорядков — несколько получивших травмы милиционеров, разбитые окна Апелляционного суда, "красочные" телерепортажи по центральным российским и украинским телевизионным каналам и оставленный в силе приговор погромщикам. В перспективе, надеемся, возбужденные по фактам уже позавчерашних беспорядков уголовные дела и новые приговоры "активистам национального крымскотатарского движения".) Александр Мащенко (Російський Чорноморський флот посилив охорону навігаційно-гідрографічних об’єктів, якими користуються російські моряки в Криму. Так командування флоту відреагувало на чергову спробу України повернути контроль над кримськими маяками, які є її власністю. Днями судові виконавці Севастополя у супроводі правоохоронців і представників українського підприємства "Держгідрографія" спробували вручити Гідрографічній службі російського Чорноморського флоту розпорядження Севастопольського господарсько- апеляційного суду про повернення Україні всіх незаконно зайнятих навігаційних об’єктів. Російська сторона відмовилася приймати документ до остаточного рішення двосторонньої підкомісії з питань тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму.) Микита Касьяненко, Сімферополь Гасіння пожежі (Сьогодні українські депутати знову зберуться в сесійній залі. Є сподівання, що вони нарешті поставлять крапку в тривалих коаліційних переговорах. А заодно візьмуться за вирішення тих проблем, які накопичилися за час до- й післявиборної боротьби. Одна з них стосується проведення міжнародних військових навчань на території України. До виборів парламентаріям забракло дисципліни й здорового глузду, аби схвалити відповідний законопроект. Після виборів частина політикуму (Партія регіонів, комуністи, вітренківці) вирішили скористатися з такої ситуації, організувавши протести у Феодосії. Як результат — зірвані українсько- британські військово-повітряні навчання "Тугий вузол", що мали відбутися на полігоні біля Миколаєва. На черзі "зриву" навчання "Сі Бриз", початок яких заплановано на 16 липня. В українських політиків поки що існує шанс реабілітуватися, хоча й зі значним запізненням.) Сергій Солодкий, Сімферополь — Київ "Свято є, а святкувати — нічого" (Що для вас найважливіше в українській Конституції? Про це "День" запитав експертів і простих громадян у Києві та регіонах. Володимир ГАЗІН, доцент Кам'янець-Подільського державного університету: — Теоретично Конституція створює правове поле, у межах якого мають діяти відповідні закони, є основою для поточного законодавства, що регулює різні сфери суспільних відносин. Головне завдання Конституції — забезпечити непорушність цього правового поля. Проте практично, на мою думку, тут у нас іще не все гаразд. По-перше, для цього необхідні відповідні інституції, які мають гарантувати непорушність Конституції. По-друге, дуже важливою є наявність правосвідомості у розумінні того, що кожен — від найвищого в державі посадовця до пересічного пенсіонера — зобов'язаний дотримуватись положень Конституції. Лише тоді, за наявності у суспільстві поваги до Основного Закону, він, Основний Закон, може бути дієвим і може забезпечувати у повній мірі права громадян...) Підготували Юлія Кацун, Микита Касьяненко, (На последнем парламентском заседании наше крымское руководство устанавливало размеры оплаты своего непосильного труда, что привело в негодование постпреда Москаля. И хотя известно, что считать деньги в чужом кармане неприлично, все же предлагаем нашим читателям ознакомиться с этими цифрами. Пусть это будет самый большой неприличный поступок в нашей жизни. Да и живем мы все-таки в стране, причисляющей себя к демократическим, а там заработок слуг народа скрывать от народа не принято.) Наталья Киселева Щолкінці визначилися й відзначилися (Міським головою Щолкіно став самовисуванець Геннадій Новиков, який раніше був ленінським селищним головою три терміни поспіль. Основа його виборчої програми — реформування житлово-комунального господарства. Перемогу в затяжних перегонах він здобув 85 голосами із 175 виборців. До міської ради пройшли представники двох політичних сил: блоку Юлії Тимошенко та блоку "Щолкіно — наш дім", у складі якого представники Соціалістичної партії, ПРП та партії "Собор".) Віктор Хоменко. Крим. Представитель Президента взял на контроль Кильсе-Баир (15 июня состоялась встреча Постоянного Представителя Президента Украины в Крыму Г.Москаля с представителями крымскотатарских общественных и политических организаций "Азизлер", "Намус", Координационного Совета: Аджи-Нури Мустафаевым, И.Асаниным, И.Хаировым, Д.Ильясовым, С.Биляловым. Член Союза писателей Украины, ветеран национального движения крымских татар И.Асанин подробно рассказал "государевому оку" в Крыму о причинах многолетнего конфликта, возникшего в связи с планами строительства в п. Фоти-Сала (Голубинка) Бахчисарайского района на месте археологического памятника Кильсе-Баир православного храма УПЦ Московского патриархата. Со времени провозглашения Украинского независимого государства, принятия законов о свободе вероисповедания и возвращения верующим культовых сооружений Украинская православная церковь Московского патриархата при активном содействии руководства Комитета по делам религий при СМ АРК, Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника (БГИКЗ), Рескомитета по охране культурного наследия осуществляет политику установления контроля над раннесредневековыми христианскими культовыми сооружениями (пещерными монастырями, храмами), являющимися памятниками государственного значения.) Ибраим Абдуллаев (Апелляционный суд АРК на основе решения Верховного Суда Украины назначил на 22 июня 2006 г. новое рассмотрение дела о столкновении в поселке Симеиз и драке в баре "Коттон-клуб", произошедших в марте 2004 г., конечно же, не потому, что в этот день в 1941 г. началась война. Хочется думать, что совпадение случайное. Ни с чем не может быть сравнимо потрясение, испытанное гражданами крымскотатарской национальности, собравшимися на площади перед зданием правосудия, чтобы выразить свой протест, как они считают, тенденциозному рассмотрению и необоснованно жестокому осуждению наших соотечественников. Рыдания матери одного из подсудимых и возмущение отца другого, когда милицейский кордон не пропускал их в здание суда, до предела возмутили собравшийся на площади народ. У старшего поколения перед глазами возникла картина беззакония периода депортации 1944 года. О своих чувствах люди, думаю, расскажут сами и виденное вспомнят еще не раз. Трудно будет власти вернуть доверие к себе тех, кто оказался свидетелем этих событий у здания суда. Занявшие исходные позиции пожарные машины, несколько машин с работниками расскажут сами и виденное вспомнят еще не раз. Трудно будет власти вернуть доверие к себе тех, кто оказался свидетелем этих событий у здания суда. Занявшие исходные позиции пожарные машины, несколько машин с работниками правоохранительных органов, коротко подстриженные "качки" в гражданском, готовые выполнить любую команду, напомнили пожилым крымским татарам жестокие расправы советских спецорганов над участниками акций и митингов 1960-х годов, когда возлагали цветы к памятникам Ленина и требовали возвращения в Крым и восстановления национально-территориальной государственности. Молодые сами дадут оценку увиденному.) Адиль Сеитбекиров ЗАЯВЛЕНИЕ МЕДЖЛИСА КРЫМСКОТАТАРСКОГО НАРОДА ("О предвзятости и политической заангажированности Апелляционного суда Автономной Республики Крым при рассмотрении судебного дела, связанного с событиями, произошедшими 5 марта 2004 года в ппг. Симеиз и 23 марта 2004 года в Симферополе в баре "Cotton club". 22 июня 2006 года в Апелляционном суде Автономной Республики Крым состоялось судебное заседание, на котором, в соответствии с решением Верховного суда Украины от 16 февраля 2006 года, должны были повторно рассмотрены все обстоятельства событий, произошедших 5 марта 2004 года в пгт. Симеиз и 23 марта 2004 года в Симферополе в баре "Cotton club" .) 23 июня 2006 г. г. Симферополь Земельне питанняВладеть, пользоваться и распоряжаться землей со знанием (Как только земля стала собственностью, владельцы и пользователи даже самого маленького кусочка родной почвы превратились в участников правоотношений, регулируемых положениями целого ряда кодексов, законов и законодательных актов. Ориентироваться в последних, которые к тому же имеют тенденцию изменяться и совершенствоваться, не так легко простому обывателю. На некоторые наиболее распространенные вопросы пользователей земли и тех, кто думает обзавестись земельным участком, мы попросили ответить прокурора отдела прокуратуры Автономной Республики Крым Владимира Тарана. —Крымчане часто обращаются за разъяснением, какие необходимо прилагать документы к заявлению о предоставлении земельного участка. В каждом сельском совете этот список разный. Требуют копию паспорта, справку из органов внутренних дел, подтверждающую регистрацию, идентификационный номер, справку об отсутствии в собственности земельного участка. А что говорит по этому поводу закон?) Записала Наталья Гервасий Всеукраїнська дача промислового призначення (У цікавій історії переділу прибережних земель Криму чітко позначився черговий етап. За гострого дефіциту вільних ділянок для облаштування дач помісного типу (зі своїм пляжем, парком і будівлями для челяді) під приціл тих, хто прагне знайти місце відпочинку під південним сонцем, дедалі частіше потрапляють прилеглі землі славетних виноробних підприємств. За законом, як відомо, змінити статус земель сільгосппризначення — ціла справа, а якщо вони потрапляють у зону особливо цінних коричневих грунтів, що на ПБК не рідкість, то отримати їх дозволено тільки за наявності постанови Кабміну чи узгодженого з ВР України рішення місцевої ради. Та хто ж шануватиме Земельний кодекс, якщо Кримінальний працює вибірково!) Валентина Самар, Крим (21 листопада 2005 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ, спрямований на впорядкування земельних відносин на території Автономної Республіки Крим. Як з'ясувалося, станом на 22 червня 2006 року цей важливий документ не виконується. Це стало очевидним на нараді, яку провів у Сімферополі Постійний представник глави держави в автономії Геннадій Москаль. Жодне відомство не зробило нічого вагомого на шляху виконання цього важливого документа, за кожним пунктом якого стоїть проблема, і від розв'язання її залежить соціально-політична ситуація на півострові.) Олександр Кулик, Економіка. Фінанси(Пасажиропотік у реконструйованому міжнародному аеропорту "Сімферополь", який відзначає свій 70-річний ювілей, зріс на п'ять відсотків порівняно з відповідним періодом минулого року. Регулярними рейсами повітряні ворота Криму пов'язані з понад 70 містами України та інших держав.) Віктор Хоменко "Массандру" хотят пустить с молотка, а ее руководители тем временем посылают журналистов (Наш уникальный винодельческий комплекс хотят разделить и по частям приватизировать! Узнав эту новость, мы тут же схватили диктофоны и со всех ног помчались в Ялту спасать родное предприятие. Разве патриоты Крыма поступили бы иначе? Но чем мы, журналисты, собственно, могли помочь? Конечно же, встретиться с руководителями предприятия. Подробно расспросить о том, что происходит. Назвать имена тех, кто посмел посягнуть на наше крымское достояние. Поговорить с рядовыми работниками "Массандры". Узнать их мнение о грозящих переменах и, приравняв перо к штыку, стать грудью на защиту уникального предприятия.) Дмитрий Волокитин "Масандру" знову готують до приватизації? (Крим. Всесвітньо відомий бренд Криму — легендарне Національне виробниче об'єднання "Масандра"... може бути продано. Чиновники з Мінагрополітики вирішили, що "винна візитна картка" України — збиткове підприємство і тому його треба продати. Це при тому, що сьогодні об'єднання "Масандра" має чотири тисячі гектарів унікальних виноградників і щороку виробляє понад 10 мільйонів пляшок елітного вина, з яких 65 відсотків йде на експорт. Лише торік завод сплатив 12 мільйонів гривень податків. Нагадаємо, що з податків "Масандри" складається майже половина бюджету Ялти, ця компанія першою із країн пострадянського простору виставила свою продукцію на аукціоні "Сотбіс" і нині продає винні вироби до 56 країн світу. А згідно з минулорічними статистичними даними, у цього підприємства найбільша рентабельність у галузі — майже 13 відсотків. То кому ж кортить продати курку, яка несе золоті яйця?) Віктор Xоменко Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури.(Открытие памятника апостолу Андрею Первозванному в Феодосии переносили трижды. Несколько раз меняли его дислокацию. Установка монумента сопровождалась скандалами и акцией протеста, которую организовали крымские татары. И вот, наконец-то, страсти улеглись. На городской сессии утвержден окончательный план при согласии представителей крымскотатарской общины города.) Майк Львовски ("Это свои!" У въезда в Балаклаву машет жезлом гаишник. -А ты говорил, что вас никогда не останавливают! - подкалываю я Станислава Нагорного, который сидит за рулем мотоцикла, выкрашенного в защитный цвет и с красной звездой на коляске. Стае лезет за документами, и тут второй милиционер на другой стороне дороги кричит: "Отпускай, это свои!" Чтобы стать своими, клубу "Красная Армия" понадобилось несколько лет. Теперь без этих ребят не обходится ни один праздник. Когда колонна до- и послевоенной техники проезжает по улицам Севастополя и окрестным селам, старики не стесняются плакать.) Наталья Дремова Освіта. Наука. Мовні проблеми.Російська мова отримала новий статус Алуштинська міська рада на черговій сесії ухвалила рішення про функціонування російської мови на території Алушти "як мови міськради, її виконавчих органів, підприємств і установ міста". Про це повідомив депутат міськради, голова міської організації "Руського блоку" Олексій Мельников. Ініціювали розгляд згаданого питання депутати від "Руського блоку", Прогресивної соціалістичної партії України, Партії регіонів і Комуністичної партії України. "За" проголосували 27 із 41 депутата, який був присутній на сесії. Депутати також ухвалили рішення звернутися до Верховної Ради з проханням внести зміни до Конституції України, надавши російській мові статус державної. На сесії прокурор Алушти Владислав Марков заявив, що ухвалене рішення незаконне, він має намір опротестувати його в судовому порядку, передає УНІАН. (“Голос України”, №118, 30 червня 2006р.) Охорона здоров’я(В Крыму наблюдается пик активности клещей. Наиболее опасная ситуация сложилась в Большой Ялте, Судакском и Алуштинском регионах, Симферопольском, Кировском и Бахчисарайском районах, а также в лесах и парках Симферополя. На сегодняшний день от укусов клещей пострадали почти 1300 человек, почти половина из них — дети. "Эти показатели превышают статистику 2005 года, — рассказала "Сегодня" врач-паразитолог Крымской республиканской СЭС Татьяна Жулаева. — К счастью, заболевших энцефалитом нет. За два последних сезона был всего один такой случай".) Майк Львовски В связи с активизацией клещей санслужба рекомендует отказаться от посещения лесов и парков Крыма (Как сообщила врач-паразитолог Крымской республиканской СЭС Татьяна Жулаева, "сейчас наблюдается пик активности клещей, поэтому санэпидемстанция разослала в различные организации рекомендации не посещать горно-лесную и лесопарковую зоны полуострова". По словам Т. Жулаевой, первый пик активности клещей закончится в середине июля, второй период их оживления ожидается с сентября по октябрь. Клещи весьма активны утром до 11 часов, в жару они "отдыхают", а к вечеру опять активизируются. Тем, кто все-таки отважится отправиться на прогулку в лесопарковую зону, советуют надевать светлую однотонную одежду (на ней легче обнаружить клещей) и через каждые два-три часа делать самоосмотр. Кроме того, СЭС рекомендует не приносить из леса букеты цветов, так как в них могут находиться клещи.) ("Факты", №111, 21 июня 2006г.) Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.(По прогнозам, поток туристов из России уменьшится в два раза Завышенные цены и политическое напряжение могут изменить судьбу курортного Крыма. Россияне желают видеть крымский полуостров своей территорией, но пакуют чемоданы для других мест под солнцем. "Насколько уменьшится поток российских туристов в Крым - вопрос непростой. Прогнозировать рано, но вполне возможно количество отдыхающих из России уменьшится в два раза, - считает Владимир Щупак, коммерческий директор туроператора "Вояж-Киев". - За последние несколько недель антиреклама российских СМИ привела к серьезному уменьшению заявок на отдых. Но, возможно, на диких туристов эта ситуация не повлияет. Что будет дальше - неясно. Как можно противостоять влиянию российского ТВ - тоже непонятно. Мы пригласили в Крым десять российских журналистов, показали им возможности полуострова, им очень понравилось, но что могут сделать в общем потоке информации десять публикаций? Заменить россиян могут только украинцы. Может быть, граждане Прибалтики. Но повлиять на изменение туристических потоков затруднительно, поскольку на это потребуется не менее 3-4 месяцев.) Ксения Мелешко Сколько денег съедает отдых в Крыму? (Собираетесь в Крым? Замечательно. Остается лишь прикинуть, во сколько обойдется вам все необходимое, чтобы отдых получился на уровне. Начнем с пляжа Что главное на пляже? Конечно, купальник и плавки! Выбор их на симферопольском Центральном рынке, пожалуй, чуть хуже по сравнению с прошлым годом, считает корреспондент "Крымской правды" Наталья Пупкова. Да и сами продавцы от продаж пока не в восторге. - Купальники берут еще не очень охотно, — жалуется Антонина. — В прошлый сезон продавала в среднем по 5 в день, сегодня предел — 3. Да и стоимостью интересуются нечасто. Я иногда зазываю людей, рекламирую, так услышала один раз в ответ: "Какое море сейчас, вы что, не видите, какая ситуация в Феодосии!" Но мне кажется, политика тут не при чем. Другое дело, что с каждым годом дороже все становится, людям уже приходится выбирать — поехать на море или заплатить за квартиру. Мы поэтому и цены особо на купальники не поднимали, а старые модели вообще со скидкой идут.) (“Вечерние вести", №87, 22 июня 2006г.) (...незабаром з’являться. Здатні рухатися, вогнедишні, "щонайживіші". Саме таким бачить мешканців майбутнього Диноленду, парку феєричних атракціонів, голова Бахчисарайської райради Олександр Таряник. Що ж, таких туристично (читай — і комерційно) орієнтованих рептилій, не лише очолюваний Олександром Івановичем район, а й уся АРК уже давно зачекалася. От тільки добродушні й артистичні диплодоки за всього бажання навряд чи зможуть протистояти величезній армії тиранозаврів кримських проблем, чий приплід нинішнього року побив усі рекорди... Перший тривожний дзвіночок пролунав ще навесні: на травневі свята 2006-го до Криму приїхало вдвічі (!) менше туристів порівняно з травнем 2005-го. На думку виконавчого директора Кримської асоціації турагентств Ірини Чухлової, головна причина ігнорування відпочинку на півострові у цей період — холодна погода. Плюс істотне зменшення кількості росіян, котрі віддали перевагу курортам Болгарії й Туреччини.) Павлина Семиволос (На этой неделе появилась информация о том, что крымские здравницы, страдая от недостатка отдыхающих, якобы уже снижают цены на отдых в июле-августе. "Комсомолка" решила проверить, так ли это. - Сомневаюсь, что руководство здравниц пойдет на такой шаг, - сказала "Комсомолке" начальник отдела инвестиционной политики и рекламно-информационной деятельности Министерства курортов и туризма Крыма Эльвира Кизилова. - С начала лета подорожали коммунальные услуги, бензин. И цены на путевки выросли на 20 процентов не от хорошей жизни. В подобных условиях руководители сами решают: бороться за прибыль, сработать "в ноль" или даже себе в убыток. Возможно, дешевле продают горящие туры - те, от которых внезапно отказались операторы. Частные мини-пансионаты тоже могут позволить себе при недостатке отдыхающих немного снизить цены, а потом компенсировать убытки в разгар сезона.) ("Комсомольская правда", №118, 24 июня 2006г.) (Не так давно спасательный отряд из Бахчисарая вызволил подростков, заблудившихся в Большом каньоне. А потерялись они потому, что решили попутешествовать самостоятельно. Подвела карта, на которой был обозначен несуществующий маршрут. Сезонная продукция Сегодня карты и атласы Крыма в любых магазинах или на лотках - в изобилии. Хоть для туриста, хоть для автомобилиста, разного масштаба и тематики. Цены от 5-7 до 20-30 гривен. Выпуск карт - дело доходное, и в сезон они стремительно "улетают". При этом далеко не все можно назвать точными. - Покупая карту или атлас, человек должен обязательно посмотреть на выходные данные: кто ее изготовил, - объяснила "Комсомолке" Галина Минаева, директор Крымского управления геодезии, картографии и геоинформационных систем. - Гарантия качества карты - именно подробные выходные данные с копирайтом, номером лицензии, иногда со ссылкой на Государственное НП "Картография" и материалы нашего управления. Лицензию выдает Государственная служба геодезии, картографии и кадастра. После ее получения издатели обязаны взять так называемую топографическую основу в Картографическом фонде Украины и, конечно, за нее заплатить. На документе ставятся печать и дата последнего обновления: например, 1983-й, 2002 год и так далее. А дальше карту просто насыщают по тематике: отмечают памятники, заповедные места, кемпинги, рестораны.) Наталья Дремова Начало сезона на детском курорте: много детей - мало курортников (Евпатория специально создана для того, чтобы жить и отдыхать здесь с детьми, даже с самыми маленькими. Ходить с детскими колясками можно везде. Может быть, состояние дорог местами и оставляет желать лучшего, но по сравнению с Симферополем здесь просто "хайвэи". В крымской столице, например, все детские магазины (вероятно, для удобства родителей с колясками и грудными детьми) располагаются на вторых этажах или имеют такие крутые ступеньки на входе, что мамы, дабы туда попасть, должны быть минимум культуристками. Здесь же практически любой магазин (а детский 100%), аптека или иное учреждение имеют въезд для колясок - за что большое спасибо городским властям! Может быть, поэтому каждый третий встречный пешеход в Евпатории - мама с малышом в личном "экипаже", а каждый второй - самостоятельно ходящий ребёнок, укомплектованный родителями или бабушками. Не буду лукавить: часть разгуливающих по Евпатории детишек всё-таки приезжие. Однако начало курортного сезона, по мнению всех и вся - начиная с городского головы и заканчивая привокзальными таксистами, - безнадёжно испорчено. А жаль. К лету в этом году готовились загодя и основательно.) Анастасия Бачинская Голова Ялты в серьезной опасности (Летом в Ялте тянет к морю. Кто с этим поспорит? И хотя не припомню на набережной приличного пляжа, кроме закрытого для простых смертных пляжа гостиницы "Ореанда", даже прогулка у моря вселяет радость, оптимизм и чувство расслабленности: ты на курорте — жизнь удалась. Ялта прекрасна с любой точки обзора. Но если вы хотите посмотреть не на окружающие город вершины, а собственно на нее саму — поднимитесь на Поликуровский холм, на самую голову Ялты. На ялтинскую макушку к северо-западу от порта, прямо, налево и вверх идет асфальтированная дорога. А дальше — спросите у жителей, ведь нужной стрелки указателя на развилках нет.) Алексей Васильев СевастопольСевастополь: активізувався зсув ґрунту (У місті зафіксовано 75 ділянок, де активізувався зсув ґрунту, заявив журналістам начальник управління з питань надзвичайних ситуацій міської держадміністрації Мирослав Сагайдак. За його словами, у 15-ти випадках ці негативні процеси несуть безпосередню загрозу людям і об'єктам життєдіяльності міста. На контролі у фахівців — приміщення діорами "Штурм Сапун-гори", деякі будинки на вулицях адмірала Октябрьського, Охотській, Подольцева, тунелі та деякі ділянки залізничної колії Севастополь — Сімферополь, автомобільна дорога Севастополь — Ялта. Особливу тривогу викликає берегова лінія моря від Північної коси до мису Лукулл. Щороку в цьому районі море "з'їдає" в середньому 75 сантиметрів берегової лінії.) (“Демократична Україна”, №112, 22 червня 2006р.) (Учора влада Севастополя заявила, що на протизсувні заходи на небезпечних ділянках берегової смуги грошей катастрофічно не вистачає. Але перші відпочивальники, незважаючи на не вельми сприятливу погоду, вже потягнулися до Криму, і дехто з них уже зараз "освоює" бережок поблизу Качі, де минулоріч трапилася трагедія - зсув поховав живцем 16-річну дівчину, громадянку Росії, а ще одна людина залишилася калікою. Цю страхітливу історію пам'ятають усі. Минулого року, 21 травня, на гурт відпочивальникiв, які знехтували пересторогами про те, що в районі Качі (це околиця Севастополя) небезпечно загоряти і купатися, зсунулися потужні пласти глини - близько 700 тонн. Два дні рятувальники активно, здебільшого вручну, розкопували ці кучугури, шукаючи можливi жертви.) Оксана Шпик (“Україна молода”, №112, 22 червня 2006р.) Обіцяють підтримати закон про Севастополь (Фракція Блоку Юлії Тимошенко має намір підтримати законопроект "Про статус міста-героя Севастополя", який, очікується, буде знов запропоновано на розгляд Верховної Ради. Про це повідомив народний депутат Юрій Триндюк на прес-конференції в Севастополі.) Тетяна Куракіна. Севастополь. Бульдозером вкатали в землю 6,5 тонны мяса (На полигоне твердых бытовых отходов в Первомайской балке Севастополя бульдозером вкатали в землю 6,5 тонны контрабандного мяса. Уничтоженную продукцию накануне Севастопольское Управление СБУ изъяло со склада-холодильника частного предприятия "Ювенал". Как сообщает "Новый Регион", в ходе проверки, проведенной в рамках госпрограммы "Контрабанде-СТОП!", сотрудники севастопольского Управления СБУ обнаружили и изъяли из оборота ЧП "Ювенал" 1570 кг мясной продукции. 90 паков куриных окорочков, 6 паков индюшачьих крыльев, 14 паков свиных ножек и другую продукцию иностранного производства, подготовленную к реализации.) ("Вечерние вести", №88, 26 июня 2006 г.) З розпачу чиновники самі собі піднімають тарифи (Сьогодні на позачерговій сесії Севастопольської міської ради буде розглянуто програму реалізації тарифної політики в житлово-комунальному господарстві Севастополя. Голова міськради Валерій Саратов стверджує, що просто підвищити тарифи не можна, треба розробити програму реформування й розвитку житлово-комунального господарства міста, а в четвертому кварталі поточного року затвердити програму підвищення тарифів.) Тетяна Куракіна. Севастополь. Лучше всех знают язык и историю Украины… севастопольцы! (Вряд ли какому-нибудь другому городу нашей страны приходилось выслушивать столько упреков в нелюбви к национальному языку, сколько Севастополю. И вдруг оказалось, что, какие бы чувства ни испытывали в городе к "мове", знают ее там даже лучше, чем в традиционных украиноязычных регионах. Это подтвердило внешнее независимое тестирование, по результатам которого севастопольские выпускники заняли второе место по стране. - Конечно, рановато говорить, что все наши школьники знают украинский блестяще, ведь в тестировании согласились принять участие только 10% выпускников. Но все равно таким уровнем можно гордиться, - сказала "Комсомолке" заместитель начальника управления образования и науки Севастополя Галина Кунцевская. - Второе место по языку - это серьезный результат. А историю страны наши дети знают просто великолепно: Севастополь по этому предмету занял первое место.) Наталья Дремова Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.Увидев рядом с подполковником милиции его детей, наемный убийца стрелять не стал (В Киевской области наконец задержали киллера по кличке Снайпер, убившего в 1998 году в Севастополе старшего уполномоченного отдела по борьбе с экономической преступностью Виктора Настенко) Елена Озерян, Симферополь (- ЧП случилось 15 июня в час ночи, - рассказывает начальник Центра общественных связей ГУ МВД Украины в АРК Александр Домбровский. - Экипаж Республиканской роты ДПС при УГАИ Крыма нес службу на улице Жуковского неподалеку от здания Верховного Совета автономии. Сотрудники милиции остановили автомобиль "Тойота" с регистрационными номерами Германии. В машине находились водитель и два пассажира. Определив по косвенным признакам, что водитель (как позже выяснилось, 28-летний житель Одессы) находится в нетрезвом состоянии и при себе не имеет никаких документов, подтверждающих личность, водительского удостоверения и технического паспорта на транспортное средство, инспектора ДПС предложили ему пересесть в служебную машину для оформления протокола об административном правонарушении.) Елена Озерян, Симферополь Милиционеры шли по следу из трусиков и бюстгальтеров (Самые разные симферопольские магазины становились жертвами нечистых на руку граждан, но вот бутик, торгующий нижним бельем и женской одеждой, обокрали впервые. Об обстоятельствах кражи в городе ходят самые разные слухи. Якобы прибывших на место происшествия милиционеров поразила небрежность и неаккуратность охотников за трусиками и бюстгальтерами — они просто сгребли в кучу все, что попалось под руку, и побежали прочь с добычей, роняя по дороге интимные части женского туалета. Правда, этот след к самим воришкам не привел.) Наталья Дремова (В Севастополе и Ливадии не принимают мер для борьбы с оползнями на опасных участках береговой полосы, заявили в пресс-службе МЧС Украины. Чиновники в свое оправдание утверждают, что для этой необходимой работы у них постоянно не хватает средств. Месяц назад в Севастополе проводилась инспекторская проверка состояния гражданской защиты населения. Выяснилось, что за последние 5 лет для проведения противооползневых мероприятий было профинансировано 611,2 тыс. грн., что в 10 раз меньше необходимых 6 млн 129 тыс. грн. В разгар курортного сезона в Крыму профинансированными оказались вовсе не берегоукрепительные работы, а всего лишь исследование оползневых участков и создание проектов их ликвидации.) Надежда Светлицкая Спорт(Цілих три дні перед цим ми мали нагоду відчувати себе повноправними членами світової футбольної еліти. Ще тривали поєдинки за вихід до чвертьфіналу, на футбольних полях вирували пристрасті, розігрувалися футбольні драми й трагедії, а збірна України вже була там — у вісімці найсильніших національних команд планети. Як не скористатися нагодою й не спробувати подумати про шанси нашої команди на медалі, до яких залишилося зробити лише один крок — обіграти Італію! Тим більше, що нагода для таких роздумів востаннє була у вітчизняних уболівальників аж 36 років тому, 1970 го, коли збірнаСРСР востаннє у своїй історії виступила у чвертьфіналі Кубка світу.) Микола Несенюк ДО ЗМІСТУВлада. Суспільство. Політика.Геннадій МОСКАЛЬ: "Кримчанам треба навчитися не працювати на шкоду собі..." У Криму вже звикли, що Постійний представник Президента — особа тиха, непомітна і не претендує на будь-яку публічну роль. Але після призначення на цю посаду Геннадія Москаля, якого тут пам’ятають завдяки результативній боротьбі з криміналом у середині 1990-х років, усе змінилося. Москаль дедалі частіше стає "порушником спокою". Завдяки його активності Представництво Президента стало державним органом, що активно бере участь в управлінні суспільно-політичними процесами в Криму. Останнє свідчення того, що Геннадій Москаль тримає руку "на пульсі" життя автономії — його миттєва реакція на публікацію в учорашньому номері "Дня" статті під назвою "Масандра" в небезпеці!". Так, учора вранці радник Представника Президента в Криму у справах преси Людмила Мохова повідомила, що Геннадій Москаль "стурбований ситуацією, яка склалася навколо Національного виробничо-аграрного об’єднання "Масандра". Наскільки відомо, справді виконувач обов’язків міністра аграрної політики України пан Баранівський звернувся з листом до міністра економіки України, де висловив свої пропозиції щодо внесення кількох підприємств у реєстр об’єктів, що підлягають приватизації. Зокрема, така пропозиція стосувалася й НВО "Масандра". Об’єднання "Масандра" засноване в 1897 році та є одним із найбільш стабільних підприємств не лише в Криму, а й в Україні. Головний завод виготовляє марочні десертні та міцні вина, багато з них на міжнародних виставках і конкурсах відзначені золотими медалями. У підземних галереях розташований унікальний у світі музей-винотека, в якому зберігаються зразки виноробства, починаючи з хереса де ля Фронтьєра врожаю 1775 року, портвейну червоного "Лівадія" 1894 року — усього понад мільйон пляшок колекційних вин різних марок і століть. Представництво Президента України в Автономії повідомляє, що "об’єднання "Масандра" має 4 тисячі гектарів виноградників і щороку виробляє понад 10 мільйонів пляшок елітного вина, із яких 65% ідуть на експорт. Тільки минулого року головний завод заплатив 12 мільйонів гривень податку". Людмила Мохова повідомила "Дню", що у зв’язку з цим Постійний представник звернувся до Президента України, Кабінету Міністрів України з проханням не вносити НВО "Масандра" до списку підприємств, що підлягають приватизації, й зберегти унікальне виробництво. Про інші проблеми Криму, його сьогодення та майбутнє в інтерв’ю "Дню" розповідає сам Геннадій Москаль. "ХТО, КРІМ МЕНЕ, МОЖЕ ЗНАТИ, ЯК Я ІНФОРМУЮ ПРЕЗИДЕНТА?" — Геннадію Геннадійовичу, ви — перший Представник Президента, який застосував таку форму роботи, як зустрічі з різними представниками кримського суспільства. Який результат? — Я хочу з усіма поговорити, всіх вивчити і всім сам відрекомендуватися. Відвідати всі без винятку міста, всі райони, зустрітися з активом, із депутатами, зі звичайними людьми. Представник Президента повинен знати все, що тут діється. Я звик розмовляти з людьми, які тебе хочуть чути, але в нас у Криму часто буває так, що ніхто нікого не чує. У багатьох "мітингантів" — очевидні проблеми з психічним здоров’ям, і я говорив представникам партій — не треба використовувати цих людей у своїх цілях, це низько... І телебачення поводиться не професіонально: показують ці мітинги так, що складається враження, начебто там увесь Крим з’їхався, тоді як там — не більше сотні осіб. — Уже відбулася перша спроба вашої відставки. Нові будуть, як ви вважаєте? — Звісно, будуть. Завтра скажуть: от персики не уродили — Москаль винен, Щолкіне ще раз замерзне — Москаль винен. Щось ще буде... При загостренні суспільно-політичної ситуації вони перекладатимуть відповідальність на мене. Тому я вже вжив заходів. Я подав позов до суду, і нехай вони у суді — не голослівно з трибуни, а в суді — доведуть, що я неправильно інформую Президента... Рибачук уже відповів їм, він сказав, що ця істерія — це свідчення моєї активної роботи. Усе нове сприймається в багнети, але я роблю те, що повинен. — Часто стверджують, що нібито "Київ не знає, що робити з Кримом". У Президента є генплан для Криму? — Ні, Київ дуже добре знає, що робити в Криму. У Конституції написано, що в Криму діє Постійне представництво Президента. Воно має жорстко стежити за дотриманням Конституції та законів. І от коли Представництво почало гласно про все розказувати — всі збісилися: що ж це таке діється?! Та нічого не діється, все в рамках закону. Тому в кримському парламенті почали говорити, що я неправильно інформую Президента. Але я ж сиджу тут, у парламенті, покличте мене до трибуни і спитайте — як ти інформуєш Президента? Слова не дають, але звинувачують. Хто ж, крім мене, може знати, як саме я інформую Президента?.. — Ці відносини можна характеризувати як протистояння парламенту та Представництва Президента? На зразок колишнього протистояння Грача і Куніцина? — Ні, це не протистояння. Грач і Куніцин були залежні один від одного як керівники Криму. Я не залежу тут ні від кого, і я непідзвітний їм і непідконтрольний. Я підконтрольний лише Президенту України. Так, перебудова роботи представництва спричиняє опір... До речі, для кримчан буде підозріло, якщо спікер, глава уряду та Представник Президента ходитимуть обійнявшись. Тоді хтось може сказати: дивіться, мафія йде! Я не хочу цього. Я хочу чітко виконувати обов’язки Представника Президента, що дуже важко, але це норма Конституції. Тактика та стратегія Президента впроваджуються в життя навіть у "біло-синьому" Криму... — Проте вас увесь час намагаються "поставити на місце"... — Приходили протестанти мітингувати перед будівлею представництва проти мене, але я їм відповів словами Володимира Висоцького: "Бабы по найму рыдают сквозь слезы"... — Як ви оцінюєте політичну ситуацію в Криму після виборів? — В Україні і в Криму, на мою думку, вибори пройшли чесно та демократично. Усі суди не дали результату, який би суттєво змінив розклад сил. На волевиявлення народу треба зважати та поважати його. Тут парламентська більшість зібралася і взяла на себе відповідальність за ситуацію в Криму. Більшість сформувала уряд такий, якого вони самі хотіли. Президент їм нічого не нав’язував, пішов на всі поступки. Тепер треба тільки відповідати за результати роботи. І мені незрозуміло, чому вони перекладають відповідальність за політичну ситуацію на мене та вимагають "проаналізувати мою роботу". Сьогодні вони відповідають за результати роботи, за курорт, за ціни... Дають позитив — я радітиму, і Президент радітиме, але якщо не буде позитива — перепрошую, ви брали на себе відповідальність за все? Хто ж сказав, що не доведеться відповідати? За виконання законів і рішень Києва, за стан справ треба буде відповідати, і цей час настане дуже скоро... — Бачите, демократичність Президента в Криму трактується як його слабкість... — Коли на виборах президента Віктор Ющенко був об’єктом усіх політичних технологій, аж до отруєння, то після цього він зробив усе можливе, щоб вибори до парламенту пройшли вільно. І якщо це сьогодні вважають слабкістю влади, то це не так. Вони самі звикли так працювати та вважають, що влада полягає в тому, щоб примусити народ голосувати так, як треба владі. Оце, на їхню думку, "сильна влада". Але люди не можуть зрозуміти — чому їх не нагинають? Це не слабкість, а демократичність. І після цих виборів провести інші вже неможливо, треба просто вдосконалити і сам процес, і закон про вибори, усувати недоліки... "А МИ, УКРАЇНСЬКІ УКРАЇНЦІ, КОГО СЬОГОДНІ ЗАХИЩАЄМО?" — На перші дні вашої роботи випало феодосійське протистояння. Подейкують про загрозу зриву курортного сезону. Це справді може бути? — Це може погано закінчитися, насамперед для самих кримчан. "Титан" працює, і содовий працює, "Чорноморнафтогаз" працює — і від політики не залежать. Але основне населення, яке чекало літа, — хто хотів здавати квартири, хто виростив овочі та фрукти, хотів їх продати, — сотні тисяч людей задіяні в курортному бізнесі, і все це вдарило по них... — Тобто кримчани самі собі "підсунули свиню"? — У мене є одне дуже важливе спостереження. Коли був конфлікт із Румунією з приводу будівництва каналу через гирло Бистре — ви чули, щоб українська громада Румунії підтримувала Україну? Чули, щоб українська громада в Польщі підтримувала українські інтереси? Ви чули, щоб українська громада в Росії заявила про своє ставлення до проблеми Криму, яку Росія постійно порушує? Я ще назву вам багато прикладів, але українська громада в усіх країнах завжди стояла на боці держави проживання. Був у Хорватії на кладовищі у Вуковарі: там дуже багато поховано українців. І коли я спитав: чому так багато загинуло українців, вони відповіли: а як вони могли не захищати тієї держави, яка їх виховала та виростила? А ми, українські українці, кого сьогодні захищаємо? Інтереси якої держави? Чому ми самі гробимо свою ж країну? Оце парадокс... — Політична боротьба... — Політична боротьба в Україні ніколи не припинялася з 1991 року. Але вона ніколи не повинна вестися на шкоду своєму народові та державі! Є етичні форми ведення політичної боротьби, а є політична нетерпимість. Тому, повертаючись до політреформи, я запитую: то чи не рано ми перейшли до партійної системи, коли домінанти не готові слухати меншості, своїх же співгромадян. У нас у Криму ніхто нікого слухати не бажає. Людина приходить на мітинг із готовими "речівками", і якщо хтось говорить інше — його треба побити та викинути. Це свідчить про печерність нашого політичного менталітету... — До речі, в нас чомусь дедалі частіше проблему вирішують за допомогою козаків із нагайками... — Я збирав представників усіх козачих організацій, і не прийшли саме ті, хто у Феодосії мітингував. Але я знайшов пана Черкашина у російського консула, і він також обіцяв зустрітися зі мною окремо. Я їм сказав, що треба відроджувати козацтво, але, по-перше, українське козацтво, по-друге, це повинна бути не політизована громадська організація. А хочете займатися політикою — розпустіть козацтво, створіть партії та займайтеся згідно із законом. А так у Криму з’явилися іноземні напіввоєнізовані організації — тут терські й кубанські козаки з Росії, придністровські козаки з нагайками щось роблять. Нехай наводять там у себе порядок, там теж багато роботи. Зноконфлікти залишаються і щодо землі, і щодо приватизації санаторіїв. В Україні кажуть так: можна працювати, щоб був кінцевий результат, а "можна робити, щоб тільки заморитись". От "заморилися", але де результат? Я чому тут не до вподоби? Річ у тому, що я зрозумів: тут уже були приготовані ділянки землі для "дерибану", і все інше для цього, але зараз вони бояться, бояться мого розголосу. Начебто і парламент, і уряд свої, але бояться, що я кричатиму не своїм голосом. От у цьому суть конфлікту... А якщо за суттю проблеми, то мене непокоїть одне — вперше за весь час у нас у Криму з’явилися "наглядачі". Днями у Верховній Раді Криму відбулася нарада, де пан Антон Пригодський, народний депутат України, який до Криму стосунку не має, після поїздки до Феодосії всіх кримських депутатів — і комуністів, і прогресивних соціалістів, й інших — "шикував" і всім "вливання" робив, вказівки роздавав: Партія регіонів незадоволена низькою активністю протестних акцій у Феодосії, незадоволена низьким результатом голосування по Москалю тощо. Але перепрошую, кожна партія — індивідуум, і якщо одна Партія регіонів тільки головна і всім командує — тоді треба всі партії розпустити та залишити одну, найголовнішу, "розум, честь і совість нашої нової епохи". Виникає закономірне запитання: в кого сьогодні влада в Криму? У "наглядачів", які приїжджають сюди "шикувати" всіх, чи в кримського народу? Де-юре в народу, але де-факто — у "наглядачів". Це не годиться, це неправильно, це незаконно, зрештою... На жаль, це всі результати політичної реформи. Я думаю, що вона не була розрахована на наш менталітет. Ми звикли — якщо людина стала царьком, то вже довічно. І ніхто не готовий добровільно віддати владу. Колишній обласний начальник ніколи не змириться з тим, що він уже не начальник. Тому я думаю, що на пропорційну систему виборів ми перейшли рано. Це підтверджується: ви бачили і безглузду відставку уряду, і потім ще одну відставку вже відставлених міністрів, безвідповідальність депутатів щодо Конституційного Суду. Така реформа — це небезпечна міна. Треба було переходити на пропорційну систему, але не так швидко та масштабно. Добре, що не додумалися вибори до сільради переставити на пропорційну основу... "Я ХОЧУ, ЩОБ ПРО КРИМ НЕ ГОВОРИЛИ ПО ТЕЛЕВІЗОРУ" — У вас достатньо повноважень згідно з чинним законом про Представництво Президента в Криму? Які зміни ви пропонуєте внести в новий проект закону про Представництво? — Достатньо... Так, розроблені зміни в чинний закон і передані в Секретаріат Президента. Ці зміни лише конкретизують повноваження центральних органів влади в Криму. І не зачіпають інтересів ні парламенту, ні уряду Криму. Я не можу якимсь чином змінити їхні права й обов’язки, вони виписані в конституціях, у законах — і нехай виконують свою роль. А я виконуватиму свою... — У першому положенні про Представництво був пункт про те, що на Представника Президента покладався обов’язок координації роботи правоохоронних органів, а зараз у законі цього немає. Ви хотіли б повернути це положення в коло своїх обов’язків? — Не тільки хотів би, ми пропонуємо це зробити. Правоохоронні органи — це органи центрального підпорядкування, і всі їхні кримські керівники повинні мати ранг заступників своїх міністрів. Крим — єдина автономія, і вся влада тут належить Криму. А роль центра — контролювати, щоб ніхто цією владою не зловживав, а скеровував її на благо кримських жителів. Нормальна європейська модель — ніхто в жодній країні не залишає стан справ у регіонах без контролю центра. — Ваші повноваження поширюються і на Севастополь? — Поки що ні. Але ми пропонуємо внести також і цю зміну в закон про Представництво. Річ у тім, що Севастопольська міськрада має такі ж повноваження, як Ялтинська й інші в Криму, але її діяльність не врегульована законом. З іншого боку, Крим і Севастополь — це єдина господарська система, і в ній потрібна координація. Потрібен закон про Севастополь, але не такий, як розробили севастопольські представники. — Періодично в Криму тривають дискусії про характер автономії, про те, що треба щось змінювати, проводити реорганізацію... — Хто говорить, той нехай робить це в рамках конституційної реформи. Для цього треба 300 голосів у парламенті, і якщо хтось у Криму може це організувати — будь ласка. Але це дуже складно От бачите, що перша конституційна реформа дала. Чарка колом стала. — Зокрема кажуть, що треба змінювати тип автономії та вводити автономію кримськотатарську національну замість наявної російської національної... — Автономія в Україні є за територіальною ознакою. У Конституції написано: не може бути привілеїв і обмежень за ознаками національності — всі рівні. У Криму територіальна автономія, яка виписана в Конституції, питання про національну не стоїть і не стоятиме. — Яким би ви хотіли бачити Крим? — Я хотів би, щоб Крим за політичною популярністю скотився (або краще сказати — піднявся) до рівня Чернівецької області, про яку практично не говорять по телевізору, і де триває спокійна робота. Це не означає, що я хочу ліквідувати автономію, навпаки — я за збереження Автономії, але річ у тому, що самі кримчани діють собі на шкоду. Ще один нонсенс. Тут правильно говорили, що багато що тут інспіроване з-за кордону, але одна справа — якби це і робилося руками іноземців, й інша — коли ситуація дестабілізуватиметься самими кримчанами на шкоду собі, нехай і з подачі іноземців. Нам треба навчитися не працювати на шкоду собі... ву нонсенс: ось якщо сьогодні в Росії українські козаки прийшли б до Кремля та почали висловлювати підтримку, скажімо, Ходорковському — хто б це зрозумів — як у Росії, так і в Україні? Адже в Росію ніхто не їде наводити порядок. Не треба в чужий монастир іти зі своїм статутом... — До речі, перманентні міжрелігійні протистояння в Криму — також суттєвий чинник дестабілізації... — Так, я от збирав нещодавно керівників релігійних організацій. Усі почали скаржитися: дуже багато проблем. Перша — влада не дає землі, каже: ти не тієї конфесії. Друга — влада не повертає колишніх культових будівель. Чому це робиться — хіба так складно вирішити цю просту проблему? Адже чим більше люди будуть зайняті релігією, тим спокійнішим буде суспільство. Бачите, в мене тут на столі Біблія, Тора, Коран. Я їх перечитав, і там жодного заклику до конфліктів і насильства. Перед Господом усі однакові. І я таку політику проводитиму. Щоб усі жили в мирі та злагоді... — Кажуть, ви вже допомогли вирішити міжконфесійний конфлікт у Феодосії? — Так, конфлікт із встановленням пам’ятника Андрію Первозванному, який був доведений до того, що у місті провели з’їзд козаків з усього СНД і створили там козачі загони. Ми його вирішили дуже просто. Адже мусульмани не були проти пам’ятника. Вони лише просили — не ставте хрест там, де колись було наше кладовище. І ми просто знайшли інше місце, на яке погодилися і мусульмани, і православні. І тепер Андрій Первозванний не роз’єднав людей, як раніше з вини влади, а об’єднав общину міста Феодосії. Хіба не можна всі питання так вирішувати? Є святині в кожного народу. Поважай чужі — і поважатимуть твої. Мітинговий шлях — це шлях у нікуди, "стіл переговорів" — довший шлях, але тільки він може вирішити всі проблеми... "БОЯТИСЯ МЕНЕ ПОВИННІ 0,1% НАСЕЛЕННЯ КРИМУ" — Перед вашим призначенням у Крим повернулися й замовлені політичні вбивства, як це було в період виборів, і підпали, і конкуренція злочинними методами. А зараз багато притихли про всяк випадок... — Це їхні проблеми. Адже 99,99% кримчан ні в чому не винні, і їм нічого боятися, а та 0,1 відсотка... Ми ж на неї не орієнтуватимемося. Ми допомагатимемо спокійно жити чесним людям. Коли з цими розберемося — тоді в Криму буде тихо, як кажуть в Україні, "неначе святий хату перелетів". Так, це зачепить деяких політиків, але справедливість повинна перемогти рано чи пізно. Вона повинна була перемогти вже давно, і чому цього не сталося досі — для мене запитання... Але ключ до наведення будь-якого порядку полягає в тому, щоб підняти всі нерозкриті справи та встановити справедливість. — Геннадію Геннадійовичу, в одному інтерв’ю ви говорили, що могли б повернутися в Луганськ із групою силовиків і від Луганської облради залишилися б "ріжки та ніжки". Зараз ви кажете, що група слідчих МВС приїде і в Крим. Ви хочете луганський сценарій реалізувати в Криму? — Ні. Річ у тому, що в Криму залишилося нерозкритими 225 кримінальних справ по замовлених вбивствах із застосуванням зброї, а також із 1991 року не завершено 350 справ із завдання тяжких тілесних ушкоджень, по їхніх слідах залишилися загиблі, підірвані машини, спалене майно. Скільки я зміг у 1990-х роках, стільки й "підняв", працюючи тут начальником міліції. І ще після мене працювали. У кожній справі, за кожною потерпілою людиною, за її втраченим майном стоять сім’я, діти, родичі. Вони вимагають справедливості. Тільки підняттям таких справ ми наведемо справедливість. Адже 225 нерозкритих справ — це означає, що 225 замовників, 225 організаторів, 225 кілерів ще на волі... — Тобто ця робота не спрямована проти Верховної Ради Криму? — Ні, не спрямована. Але це зачепить і Верховну Раду, адже вона сама дала причину для цього — тепер туди ввійшли люди, які були задіяні тоді в цих справах. Тому не спрямована, але зачепить... — Зараз багато говорять про те, що в Криму може розпочатися новий переділ власності, а отже — нова серія кримінальних злочинів, як економічних, так і просто кримінальних. Що ви думаєте з цього приводу? — Знаєте, я був приголомшений тими інформаційними потоками, які повідомляли про роботу різних комісій у Криму, про резонансні перевірки, про резонансні плани зі швидкої ліквідації різних проблем. Але результатів я не побачив. Ось головне. Проблеми та ДОВІДКА "Дня" МОСКАЛЬ Геннадій Геннадійович, народився 11 грудня 1950 року в с. Задибрівка Чернівецької області. У 1970 році закінчив Чернівецький технікум залізничного транспорту. З 1970 по 1972 рік служив в армії. У 1975 році закінчив Львівську середню, а потім Київську вищу школу міліції й Академію МВС СРСР. Із жовтня 1973 року працював в органах внутрішніх справ, від інспектора дійшов до заступника міністра внутрішніх справ України. Генерал-лейтенант міліції. Працював у Чернівецькій, Закарпатській, Дніпропетровській областях і в Криму. З вересня 2002 року — голова Державного комітету України у справах національностей і міграції. З лютого 2005 року — голова Луганської обласної державної адміністрації. З травня 2006-го — Постійний представник Президента України в Криму. Заслужений юрист України, Заслужений юрист Автономної Республіки Крим, нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня, кількома медалями. Кандидат юридичних наук. Микита Касьяненко, Сімферополь Американцев прикрывали омоновцы Под воротами Феодосийского порта по-прежнему многолюдно. Пикетчики стоят там и днем, и вечером. Корабль "Анатолий Колесниченко", который должен был забрать американские контейнеры с оружием, техникой и военным имуществом, в понедельник не прибыл. А это значит, что сроки, в которые порт обещали окончательно очистить от натовского присутствия (23-24 июня), могут сдвинуться. Погрузка на корабль сулит осложниться еще и тем, что груз, оставленный на причале, в основном не растаможен. Крымским таможенникам придется осмотреть содержимое контейнеров, чтобы разрешить их вывоз с полуострова. — За своим имуществом американцы прилетели в понедельник, — сообщил "Комсомолке" феодосиец Борис Облетов, дежурящий в пикете. — За несколько минут до их прибытия подогнали автобус омоновцев, расчистивших въезд в порт. Затем милиция оцепила подъезды к воротам. Никаких стычек не было, людей просто оттеснили в сторону. Вскоре появились американцы, которых сопровождало еще четыре автобуса омоновцев. По чьей просьбе "иностранным техникам" выделили такой усиленный конвой, неизвестно. Неужели они так боятся жителей города? Феодосийцы намерены стоять под портовыми воротами до победного конца — пока "Анатолий Колесниченко" не увезет американцев вместе с их добром подальше из Крыма. Наталья Дремова Г. Москаль: "Поговорим по-хорошему" Крым ныне "славится" самозахватами земель, перекрытиями автодорог, "палаточной демократией". Люди всё чаще спрашивают, а почему не действует закон и бездействуют власти, куда смотрит "государево око", как в народе называют постоянного представителя президента Украины в Крыму. Сейчас эту должность занимает Геннадий Москаль, который некогда возглавлял крымскую милицию. В беседе с нашим корреспондентом Г. Москаль сказал, что и он недоволен бездействием властей в тех регионах, где происходят самозахваты земель. Все вопросы надо решать за столом переговоров, в правовом поле Украины. Это в компетенции руководства городов или районов. Оно должно знать, сколько имеется свободных земель, и доводить эту информацию до ведома населения. Если есть такая земля, распределите её по справедливости среди нуждающихся, а если нет, честно скажите об этом. Но если им не говорят ни "да", ни "нет", они начинают возмущаться, создаётся конфликтная ситуация. - Но должна же власть в случае необходимости проявлять твёрдость! - Нельзя доводить ситуацию до такого состояния, - говорит Г. Москаль, - когда необходимо проявлять эту самую твёрдость. Повторю ещё раз, что все спорные вопросы надо решать за столом переговоров. Вот в Феодосии тоже назревала конфликтная ситуация в связи с установкой памятника апостолу Андрею Первозванному. Но благодаря компромиссной позиции, занятой городскими властями, а затем и представителями религиозных конфессий, удалось найти приемлемое для всех решение вопроса. Между тем руководители некоторых городов и районов ждут указаний сверху по поводу решения местных проблем. Но не надо ждать, следует самим проявлять инициативу, брать на себя ответственность. А что касается перекрытия автодорог кем бы то ни было, то это недопустимо. В минувший понедельник я сразу вышел к группе крымских татар, пытавшихся перекрыть движение автотранспорта в центре Симферополя. Сказал пикетчикам, что от их противозаконных действий страдают и сами крымские татары, попавшие в пробку, и русские, и украинцы. Это же антигуманно. В эти дни мне ежедневно приходится вести такие беседы с представителями разных национальностей. Всех их я усаживаю за стол переговоров. Иван Дьяков На сайті www.maidan.org.ua з посиланням на www.tk.crimea.ua з’явився відкритий лист до Вітренко і Симоненка, підписаний "військовослужбовцями батальйону морської піхоти ВМС України". Написаний з гумором, однак читати його зовсім не смішно. Коли армія відчуває себе "фігурантом" у політичних баталіях і змушена захищати сама себе за допомогою відкритих листів, то навіть ця епістолярна зброя може виявитися обоюдогострою. І для країни, і для влади, і для самої армії. Нижче ми публікуємо цей лист. *** "Ми — військові — завжди сторонилися політики. Наш святий обов’язок — Батьківщину захищати, а це вище за політичні амбіції. Але події останніх тижнів у Феодосії не змогли залишити нас байдужими. Тому ми вирішили звернутися до Вас, Наталіє Михайлівно, як до "виразниці" сподіванок українського народу і його армії. Дякуємо Вам за ту "турботу", яку Ви виявляєте про нас — захисників Вітчизни. Від нас, українських морських піхотинців, — окреме спасибі. Тепер, як і раніше, після важкого польового дня, насиченого стрільбами, марш-кидками, десантуванням, ми знов-таки змиватимемо морську сіль, полігонний пил під саморобними душами, спати у розпаленому за день кримським сонцем брезентовому наметі, харчуватися тим, що доставлять у залізних баках. Нам, людям військовим, не звикати до тягот служби. Але, як кажуть, за державу образливо. Адже ХХI сторіччя на дворі, а якщо подивитися на ті умови, в яких ми готуємося до захисту Батьківщини, то... просто кажучи соромно. Розуміючи, що обмежені фінансові можливості держави ще не скоро дозволять нам жити і навчатися на Старокримському полігоні за нормальних умов, ми сподівалися на допомогу, яку доставили до Феодосії американці. Але завдяки Вашій "нищівній перемозі над американським імперіалізмом" облаштування Старокримського полігона, яке повинні були провести американські будівельники-резервісти, відкладене на невизначений час. А скоріше, через Вас, назавжди! Але ж усе це ми б могли отримати безкоштовно в порядку надання допомоги від ненависних Вам американців, які притягли за тисячі миль власну техніку і матеріали, та ще й мали намір своїми силами облаштувати наш український полігон. Наталіє Михайлівно, ну раз уже Ви так не любите американців, так, може, Ви тепер нам допоможете впорядкувати Старокримський полігон?! Разом із лідером українських комуністів Симоненком П.М., як за радянських часів — на "суботниках" і "недільниках". Окреме "дякую" Вам за "турботу" про піднесення боєготовності нашої армії. Вам, як ученому і політикові має бути відомо, що армія, яка не займається нормальною бойовою підготовкою, не бере участі в навчаннях — не боєздатна! Сьогодні інтенсивність бойової підготовки морської піхоти досягла досить високого рівня. Це ми відчуваємо на собі. Але перевірити свої знання й уміння ми можемо лише під час навчань. А, враховуючи сучасні загрози, багатонаціональні навчання є кращою формою такої перевірки. У порівнянні з підрозділами армій інших країн вони, як лакмусовий папірець, показують рівень нашої підготовки. З тих, хто служить у морській піхоті більшість — контрактники, тобто професійні військові, для яких бойова підготовка, стрільби, марші, навчання, в тому числі й багатонаціональні, — робота. Так чому Ви нас позбавляєте роботи?! Чому позбавляєте нас можливості обмінятися досвідом із солдатами з інших країн і тим самим підвищити рівень своєї бойової майстерності?! Сьогодні нам залишається сподіватися на мудрість народних депутатів, якими має бути прийнята ухвала про проведення багатонаціональних навчань на території України. Сподіваємося, що вони нас почують. Військовослужбовці батальйону морської піхоти ВМС України" "Військові залишились беззахисними в інформаційній війні"Микола НЕДОГИБЧЕНКО, начальник прес-центру командування ВМС ЗС України, капітан першого рангу: — Я вважаю, що лист батальйону морської піхоти — це громадянська позиція тих військових, які в ньому служать, і вони мають на неї таке ж саме право, як ті громадяни, які протестували проти навчань. Тепер читачі мають нагоду зіставити позиції та побачити, хто більш щирий в своїй почуттях до Батьківщини та у своєму ставленні до громадянського обов’язку. Звісно, що певною мірою наші військовослужбовці, залишившись беззахисними в інформаційній війні, намагаються самі захистити своє почуття та розуміння патріотизму, свій військовий обов’язок. І це викликає повагу до них в усіх колег. Адже ми всі, військовослужбовці України, прагнемо до того, щоб рівень нашої підготовки відповідав сучасним міжнародним вимогам, щоб ми могли виконати будь-яке завдання нашого народу. Звісно, що зі зривом українсько-американських навчань ми всі разом — як військові, так і цивільні громадяни України — багато втратили і нам лишається тільки сподіватися, що навчання будуть перенесені на пізніший час та пройдуть значно організованіше. Разом з тим слід відзначити, що Міністерство оборони та командування Збройних сил роблять все можливе для матеріально-технічного та ідеологічного забезпечення нашої служби, виходячи з конкретних можливостей нашої держави. Загалом ми вдячні нашим колегам, які не тільки зі зброєю в руках, але й зі словом переконання та логіки намагаються відстояти позиції держави та країни. "За зрив навчань будуть відповідати "гривнею" з власної кишені"Леонід ПІЛУНСЬКИЙ, депутат ВР Криму, лідер громадської організації "Крим за НАТО!": — На мій погляд, протестними акціями в Феодосії їх організатори нанесли обороноздатності України великої шкоди, до того ж не тільки фактичної та моральної, але й матеріальної. В демократичній країні всяка справа має бути доведена до кінця, і я думаю, що одна з громадських організацій, або й уряд країни мають подати в суд позов до тих партій та організацій, до фізичних осіб, які організовували та проводили акції в Феодосії, які нанесли шкоду країні і втрати народові. Обсяг цієї шкоди дуже великий, і відшкодувати його за рішенням суду мали б партія Вітренко, Компартія та інші організатори блокування порту, полігону і санаторіїв. Причому американська сторона не зi своєї вини понесла позапланові витрати на перевезення вантажу та фрахт корабля, на безплідне сидіння їхнiх резервістів в санаторії замість участі у навчанні, отже ці витрати також мають відшкодувати організатори блокування порту і санаторіїв. Демократія — це лад, де кожна людина і кожна організація конкретно відповідає, в тому числі і матеріально, за всі свої дії. Ми зараз визначаємось з правниками, хто з громадських організацій чи державних установ, може це буде і наша громадська організація "Крим за НАТО!", подасть такий позов до суду. Я вважаю, що до відшкодування цих збитків мають долучитися також міськради, міські голови, депутаті міськрад та бюджети тих міст, які з перевищенням своїх повноважень приймали незаконні рішення про оголошення своїх територій "без НАТО". Саме на ці відшкодовані кошти і мають бути проведені наступні навчання "Сі Бриз-2006" замість зірваних, а ні в якому разі не з бюджету України. Я думаю, що в разі, коли таке рішення суду буде прийняте та виконане, наступні україно-американські навчання пройдуть в Криму без протестів, і жителі Феодосії будуть зустрічати американців квітами та наперебій будуть пропонувати їм свої курортні послуги. Микита Касьяненко, Сімферополь В Крыму сменился первый вице-премьер и остался без руководителя Реском по охране культурного наследияВчера крымские парламентарии нарушили свою традицию "быстрых заседаний". Если с кадровыми вопросами на внеочередных пленарных заседаниях им удавалось разбираться максимум за пару часов, то к рассмотрению наболевших вопросов решили подойти практически по Грибоедову - "с чувством, с толком". Даже с расстановкой, точнее, перестановкой. Опять же кадровой. Анатолия Рогозенко депутаты освободили от должности председателя Постоянной комиссии Верховного Совета по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан в связи с назначением на должность министра Совета министров. Председателем же данной комиссии избрали Ремзи Ильясова (ККО Народный рух Украины), ранее бывшего рядовым её членом. Сменился в Крыму и один из первых вице-премьеров. "Союзовец" Валентин Ульянов написал заявление "по собственному желанию". Некоторые депутаты попытались было выяснить причины, но спикер Анатолий Гриценко пояснил, что у просящего могут быть личные мотивы. В итоге 75 голосами просьбу удовлетворили. На вакантное место председатель Совета министров рекомендовал Эдуарда Гривковского. Первоначально депутаты решили "поспрашивать" кандидата, но не успел он подойти к трибуне, как передумали. Избранного от партии "Союз" председателя правления Крымской республиканской общественной организации "Институт социально-экономического развития Крыма" Э. Гривковского поддержали 60 из 85 принимавших участие в голосовании. Удовлетворили депутаты и ещё одну просьбу "по собственному желанию". Виктор Попов освобождён от должности председателя Республиканского комитета АРК по охране культурного наследия. "Кадровые вопросы" - лишь начальные в списке предложенных к рассмотрению. Всего же на сессионное заседание было вынесено 33 вопроса, обсуждению наболевших тем посвятили сразу два пленарных заседания - утреннее и вечернее. Подробнее об этом в следующем номере. А в это времяПеред началом утреннего заседания у стен Верховного Совета Крыма прошёл митинг активистов Русской общины Крыма, Партии регионов и партии "Русский блок" в поддержку русского языка и мэра Симферополя Геннадия Бабенко. Собравшиеся держали плакаты: "За русский язык и достойную жизнь!" и "Симферополь, Бабенко, порядок". Поводом для проведения акции послужило намерение депутатов обсудить на своём заседании выполнение ранее принятых решений о функционировании русского языка в республике и непрекращающиеся попытки проигравших выборы мэра Симферополя политиков добиться повторных выборов. Участники пикета просили крымский парламент принять обращение в Конституционный суд Украины, чтобы дать правовую оценку сложившейся в столице автономии "мэрской истории" и предложить пути её решения. Пока такое обращение крымские депутаты не приняли. Что же касается вопроса о русском языке, то в поимённом режиме голосования 74 депутата из 82 присутствовавших в зале поддержали проведение 26 июля депутатских слушаний по вопросу обеспечения прав граждан, предусмотренных Конституцией и законами Украины, Конституцией Крыма, на использование государственного, русского и других национальных языков во всех сферах общественной жизни в АРК. Цель слушаний, как пояснил спикер Анатолий Гриценко, выработать единую позицию по этому вопросу, так как за последние два месяца в Верховном Совете зарегистрировано уже 5 проектов постановлений, затрагивающих языковую проблему. Наталья Пупкова Слабость власти и беззаконие порождают татарский терроризм "Это уже не акции, это какой— то татарский террор!", — с плохо скрываемой злостью в голосе произнесла женщина, застрявшая в маршрутке во время очередного "флэш— моба", устроенного на дорогах Симферополя в понедельник. И понять ее можно. Она везла в травмпункт своего сына-подростка, тихо скулившего от боли в, вероятно, поломанной руке. А напротив сидела девчушка лет семи— восьми. Она испуганно смотрела на покалеченного мальчика и вдруг, заплакав, стала спрашивать у пассажиров: "А долго мы еще стоять будем? Меня мама на остановке ждет..." Сердобольные дяди— тети, как могли, объяснили ребенку ситуацию, одни — не стесняясь в выражениях, другие — их одергивая, и тут же стали искать выход из положения, интересуясь, далеко ли мама, может, быстрее будет пешком дойти, знает ли девочка дорогу или ее проводить? Я предложила, как мне казалось, самый быстрый вариант оповещения наверняка не находящей себе места от волнения матери — позвонить по мобильному телефону. Мобильник у мамы имелся, но девочка не помнила его номер, а своего телефона у нее еще не было. В сложившейся ситуации легче было бы добраться до места назначения пешком, но мне, например, как— то стыдно стало покидать плачущую девчушку, другим, наверное, тоже. Так мы и ждали в салоне маршрутки, когда закончится эта мирная акция, которая на другой симферопольской улице закончилась кровавым избиением ни в чем не повинного водителя автомашины. Дорога к храму Не менее "мирно" может разрешиться и противостояние в селе Голубинка Бахчисарайского района, где местная мусульманская община встала на дыбы против строительства на холме Кильсе— Баир православного храма. Этот конфликт длится уже не один год. Его суть подробно описана в заключении Владислава Юрочкина, начальника Бахчисарайского отряда горнокрымской экспедиции Крымского филиала Института археологии Национальной академии наук Украины. О существовании на холме Кильсе— Баир, что в переводе на русский означает "церковный холм" (заметьте — церковный, а не холм с мечетью), церкви специалисты знали давно. Еще в 30— е годы археолог Н. Репников писал, что на этой возвышенности находятся остатки фундамента часовни и разрушенные каменные гробницы. Но до 2001 года этот археологический памятник не исследовался. В 1998 г. местному приходскому совету православной общины во имя св. Серафима Саровского на Кильсе— Баире выделили участок для строительства храма. На абсолютно законных основаниях, что подтверждается соответствующим госактом. Весной 2001 года на месте строительства было найдено несколько могил и часть фундамента христианского храма. В соответствии со статьей 36 Закона Украины об охране культурного наследия, земляные работы приостановили и произвели охранно—археологические раскопки участка. В результате исследований, проведенных сотрудниками Бахчисарайского государственного историко—культурного заповедника, археологи выявили часть храма и 20 могил с погребениями, совершенными по ХРИСТИАНСКОМУ обряду. После этого, опять же в соответствии с законом, между общиной св. Серафима Саровского и Бахчисарайским историко— культурным заповедником было достигнуто соглашение, предусматривающее консервацию памятника с последующим включением его в проект строительства церкви и сохранением архитектурных остатков ХРИСТИАНСКОГО храма в качестве ПРАВОСЛАВНОЙ реликвии. Местный священник отец Сергий Мороз задумал очень интересный проект, согласно которому прихожане новой церкви могли бы лицезреть и остатки старой. Новую церковь планируется построить в византийском стиле, а архитектурные остатки старой оставить под стеклянным полом. Новая диктатура Археологи провели доследование могильника, попадающего в зону строительства. В могилах были найдены бусы, бронзовые пуговицы— бубенчики, русская двухкопеечная монета, железные кресты. В результате раскопок 2001 и 2005 годов специалисты сделали ряд НАУЧНО ОБОСНОВАННЫХ выводов: — Христианский храм, судя по архитектуре и литургическому устройству, относится к византийскому периоду (XIII—XV вв.). Храм принадлежал местному православному населению, проживавшему в поселении, относившемся к владениям православного княжества Феодоро и Готской епархии. — В XV веке храм был разрушен (предположительно в 1475 году, во время вторжения в Крым турок—османов), после чего данная территория вошла в состав Мангупского кадылыка, подконтрольного Османской империи. По—видимому, разрушенный храм не был восстановлен, поскольку турки запрещали строительство православных церквей на подвластной им территории. Однако кладбище продолжало использоваться местным православным населением, а руины церкви почитались как местная реликвия. — Наиболее поздний материал, обнаруженный во время раскопок, относится ко второй половине XVIII в., следовательно, кладбище функционировало вплоть до 1778 г. — до переселения крымских христиан в Приазовье. (Позже, согласно археологическим исследованиям, кладбище для захоронений не использовалось.) И в чем же здесь конфликт, скажете вы. А вот в чем. Местная мусульманская община, подстрекаемая татарскими шовинистами, заявляет, что Кильсе— Баир является их святыней и одним из памятников историко—культурного наследия ПРЕДКОВ крымских татар, а этими предками татар—МУСУЛЬМАН являются ХРИСТИАНЕ. Чушь собачья, сказал бы невыдержанный человек, но специалисты — археологи к таковым не относятся и скрупулезно доказывают абсурдность таковой постановки вопроса. "Уважая национально—религиозные чувства крымских татар, приходится констатировать, что, с точки зрения науки, нет никаких оснований рассматривать христианский храмово—погребальный комплекс на холме Кильсе— Баир в качестве памятника материальной культуры крымскотатарского народа". При этом нет никаких документальных свидетельств о почитании этого места мусульманским населением. Не обнаружено также никаких археологических следов почитания мусульманами холма Кильсе-Баир. И вообще, до последнего времени этот холм использовался для выпаса скота и не воспринимался как святыня крымских татар. Святыней этот холм стал, как только местная православная община собралась построить на этом месте церковь. В конфликте вокруг строительства храма на Кильсе-Баире самое активное участие приняли местные меджлисовцы и крымскотатарская общественная организация "Азизлер". Они засыпали представителей местной и республиканской власти протестными письмами, а меджлис в обращении к Совмину автономии, как сообщило агентство "Новый регион", заявил, что все древние исторические памятники на крымской земле принадлежат крымским татарам, как коренному народу полуострова, и все свои действия власть должна согласовывать с ними. Кстати, в Голубинке, где проживает две трети славянского населения и треть крымскотатарского, есть мечеть, а церкви до сих пор нет. Только им закон не писан На место длительного конфликта позавчера прибыл постоянный представитель президента Украины в Крыму Геннадий Москаль. Выслушав обе стороны, представитель власти пришел к выводу, что надо приходить к консенсусу. Абсолютно точно по этому поводу выразился в беседе с корреспондентом "KB" археолог Владислав Юрочкин. Он сказал: "Позицию властей я уже в течение года изучил прекрасно. Как только начинается давление с одной стороны, сразу начинаются разговоры о необходимости консенсуса и взаимопонимания. А консенсус и взаимопонимание, поскольку татары на уступки не идут, должна проявить община, которая строит храм. То есть они не должны на этом месте ничего строить". Кстати, модное со времен Горбачева слово "КОНСЕНСУС" означает согласие обеих спорящих сторон, но у нас ОН почему — то всегда односторонний. Уничтожают меджлисовские самозахватчики виноградники или поля значит, придем к консенсусу: будем сажать и сеять в другом месте. Запрещают религиозным диктатом строить памятники и храмы — значит, строить не будем. Занимаются дорожным терроризмом, перекрывая трассы, — будем объезжать. И ЗАКОН при этом безмолвствует. А вот случай со строительством храма в Голубинке является исключительным примером абсолютного соблюдения даже не буквы закона, а всего законодательного алфавита. Но нам представители власти, как всегда, предлагают жить не по закону, а по консенсусу. P.S Автор приносит извинения всем крымским татарам, не участвующим в противозаконных акциях, ограничивающих права и свободы других граждан, за резкое название статьи. Автор призывает всех к соблюдению равенства граждан перед законом, гарантированного ст.24 Конституции Украины. Наталья Киселева Татары заблокировали движение в Симферополе Более 100 крымских татар блокируют движение автотранспорта в центре Симферополя, требуя от руководства автономии выделения земельных участков на Южном берегу Крыма. Как передает корреспондент УНИАН, крымские татары непрерывно ходят по пешеходному переходу на улице Севастопольской напротив здания Совета министров АРК, не давая проехать транспорту. По данным правоохранителей, акция продолжается около двух часов, однако действия крымских татар нельзя считать нарушением, так как правила дорожного движения не указывают, сколько времени пешеход может пересекать проезжую часть. Подобные акции организованы сегодня еще в ряде районов Симферополя. ("Правда Украины", №25, 22-28 июня 2006г.) Рабочий визит председателя Меджлиса в США Председатель Меджлиса крымскотатарского народа М.Джемилев по приглашению Всемирного института коренных народов находился с пятидневным визитом в США, где провел ряд встреч в Нью-Йорке и Вашингтоне. На встрече с американской диаспорой крымских татар, проходившей 4 июня в крымскотатарском центре в Бруклине, М.Джемилев рассказал о ситуации и событиях в Крыму и Украине после выборов 26 марта 2006 г. 5 июня председатель Меджлиса вместе с заместителем директора Всемирного института коренных народов Айлой Бакаллы встретился с руководителем группы по республикам Центральной Азии Американского Агентства по международному сотрудничеству Бобом Валлином, выступившим с предложением о необходимости организации встречи с новым послом США в Украине Виллиямом Тейлором, который знаком с крымскотатарской проблематикой и непосредственно касающихся земельных вопросов. На следующий день проходили встречи с сотрудниками группы экономического развития Кимберли Розен и частного предпринимательства Скоттом Клеинбергом. Председателю Меджлиса в рамках оказания помощи в решении социальных проблем крымских татар было предложено представить для финансирования в Американское агентство международного развития пять различных бизнес-проектов общей стоимостью до 500 тысяч долларов. Проекты должны быть представлены до 5 июля текущего года на крымскотатарском и английском языках. 7 июня состоялась встреча председателя Меджлиса в центральном офисе Мирового банка в Вашингтоне. На встрече присутствовали вице-президент Регионального управления банка по делам стран Европы и Центральной Азии Шигео Кацу, управляющий по экологическому и социально-устойчивому развитию Европы и Центральноазиатскому региону Маниндер Джил, представитель Украины в Мировом банке Тамара Соляник, директор Всемирного института коренных народов Ребекка Адамсон и ее заместитель Айла Бакаллы. М.Джемилев дал информацию о проблемах крымских татар, уделив особое внимание проблемам образования на родном языке и земельной проблеме. Сотрудников Мирового банка и Всемирного института коренных народов интересовало, почему крымские татары не поднимают вопрос о возвращении незаконно отнятой при депортации недвижимости и земель, проявили готовность оказать в этом вопросе юридическую помощь. На следующий день М.Джемилев совместно с Ребеккой Адамсон и Айлой Бакаллы провел встречу с представителями лоббистской группы Республиканской партии США Джонатаном Стивенсоном и Полем Мурхедом. По возвращении в Нью-Йорк М.Джемилев 8 июня встретился с директоров Программы развития Организации Объединенных Наций (ПРООН) Кемалем Дервишем. В ходе беседы были переданы на рассмотрение несколько программ, направленных на восстановление системы образования на родном языке и развитие национальной культуры общей сметной стоимостью около 70 миллионов долларов. Председатель Меджлиса встретился также с генеральным консулом Турции в Нью-Йорке Омером Онханом и постоянным представителем Турции в ООН Эрсином Эрджином. * * * Как сообщила заместитель директора Всемирного института коренных народов мира Аила Бакаллы, председатель Меджлиса крымскотатарского народа, народный депутат Украины Мустафа Джемилев был включен в список членов Управляющего Совета Всемирного института коренных народов мира. Кандидатура председателя Меджлиса М.Джемилева будет утверждена наряду с четырьмя другими членами данного совета по итогам телефонных переговоров с потенциальными членами Совета, а также состоится и обсуждение вопросов, касающихся деятельности Всемирного института коренных народов мира, пересмотра его задач и стратегических планов. Пресс-служба Меджлиса Закон о статусе крымскотатарского народа в компетенции власти, считает Г.Москаль Постоянный представитель Президента Украины в Крыму на недавней пресс-конференции отметил, что сегодняшнему руководству Крыма не нравится напоминание о том, что в крымском парламенте есть криминалитет. И сегодня криминалитет навязывает свою волю, считает Геннадий Геннадиевич, поскольку списки кандидатов в депутаты формировали политические партии, которые в первую пятерку выдвинули "умных, красивых, здоровенных", как поется в песне, а кто шел сзади, народ не видел. Москаль также подчеркнул, что подал в суд на автора Заявления, обвиняющего его в том, что он якобы неправильно информирует Президента. Кто может знать, считает Г.Москаль, как он информирует кроме него самого и Президента, ведь, как выразился Геннадий Геннадиевич, он не раздает по этому поводу пресс-релизы. По мнению Г.Москаля, это политическая репрессия большинства в отношении людей, имеющих другой взгляд на происходящее. "Все это для слабонервных, — добавил он, — а я к ним не отношусь". Отвечая на вопрос о статусе русского языка, взятого на щит многими партиями в предвыборную кампанию, он рекомендовал обратиться к Конституции, которую потребовалось бы менять, и к Европейской хартии, по которой обязательно знание государственного языка. В Крыму и так все на русском языке, так что дало решение о признании региональным русского языка? — задается вопросом Москаль. В Крыму это неудачная попытка реализовать предвыборные обещания, считает он. На территории Крыма 13 народов, в том числе и крымские татары, как быть в отношении их? — поинтересовался представитель президента. В отношении казачьих общественных организаций Геннадий Геннадиевич заметил, что нельзя препятствовать их деятельности, если они не заменяют общественную работу, включающую изучение истории, культуры, — политической. Москаля возмущает нетерпимость в отношении политических оппонентов (в данном случае представителей "Поры"). Он подчеркнул, что Крым не готов к политическому плюрализму. Отвечая на вопрос в отношении запрета деятельности некоторых мусульманских религиозных организаций, он заметил, что необходимо предварительно собрать материал по их деятельности, дать оценку, и если подтвердится их радикальность, подавать в суд на роспуск. На вопрос, почему действует незарегистрированный ни как партия, ни как общественная организация Меджлис, Г.Москаль ответил, что много лет не принимается закон о статусе крымскотатарского народа, который узаконит и Меджлис. Это претензии к руководящей власти, считает он. По поводу пикетов славян и крымских татар, требующих выделения земельных участков, он заметил, что в Симферопольском районе есть резервные земли, но они не находятся в ведении органов местного самоуправления. И он понимает крымских татар, которые требуют освоения неиспользованных земель. Лейля Алядинова Геннадій Москаль "зазіхнув на вольності" АРК Постійний представник Президента України в Криму Геннадій Москаль підготував проект змін до Закону "Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим", у якому просить главу держави внести їх у порядку законодавчої ініціативи до парламенту. Зміни стосуються, по-перше, ліквідації Рахункової палати Криму і запровадження натомість філії Рахункової палати України, що забезпечить не підконтрольну перевірку використання бюджетних коштів, а об'єктивний та незалежний аудит. По-друге, пропонується ліквідувати Фонд майна Криму і запровадити замість цієї структури представництво Фонду Державного майна України, оскільки така практика існує в більшості регіонів України. Крім цього, з метою економії республіканського бюджету голови постійних комісій, які працюють на постійній і оплачуваній основі в парламенті Криму, окрім голови бюджетної комісії, мають отримувати заробітну плату за місцем роботи, яку вони обіймали до обрання у депутатський корпус АРК. Це — загальноукраїнська практика. "Якщо Донецька область, яка за чисельністю населення в 2,5 раза більша від автономії, має одного оплачуваного голову бюджетної комісії, то чому в Криму нині йде таке марнотратне використання державних коштів?" — запитує Геннадій Москаль. (“Демократична Україна”, №113, 23 червня 2006р.) Позавчора з Севастополя депортовано до Росії лідера молодіжного руху "Прорив", російського громадянина Олексія Добичина. Цей рух відомий у Криму галасливими акціями, спрямованими на поширення неприязні кримчан до України, зокрема, такими як перекопування Перекопського перешийка, створення фронту "Севастополь — Крим — Росія" та інших. "Прорив" під керівництвом Добичина брав активну участь у організації протестів проти НАТО в Феодосії. Як повідомляють російські інформаційні агенції, з посиланням на активістку "Прориву" Надію Полякову, українські прикордонники дали Добичину на збори півгодини, після чого відвезли його на летовище "Бельбек", посадили у військовий літак і відправили до Росії. При цьому, за її словами, йому не пред’явили документів, на підставі яких його видворяють з України, а також не повідомили російського консула, на чому наполягав Добичин, і не видали йому ніяких документальних свідчень про те, що він є депортованим. Олексій Добичин — мешканець Севастополя, тут у нього залишилися дружина і 5-річна донька, а також свій "невеликий бізнес і помешкання", — повідомляють інформагенції. Житла й роботи на території Росії в нього немає. Тим часом, Народний фронт "Севастополь — Крим — Росія" в День Конституції України готується провести мітинги в Севастополі і Сімферополі, члени якого заявляють, "на знак протесту проти масових порушень основних громадянських прав і свобод російського населення півострова". Як повідомив журналістам один із лідерів Фронту Святослав Компанієць, його активісти вважають, що "депортація російського патріота Олексія Добичина — ще одне підтвердження того, що ми живемо не в правовому полі України, а в полі правового свавілля України…" А ось українські патріотичні організації підтримують дії влади. Так депутат Верховної Ради Криму і лідер громадського руху "Крим за НАТО!" Леонід Пилунський сказав "Дневі", що "Україні давно слід було вчинити так жорстко щодо тих людей, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу й забивають клин ворожнечі в російсько-українські стосунки". Микита Касьяненко, Сімферополь Учитесь, нардепы! В отличие от до сих пор не приступившего к полноценной работе Верховного Совета Украины, крымские парламентарии после выборов время зря не теряли. И с руководством и постоянными комиссиями республиканского парламента определились, и правительство автономии назначили, и первую сессию провести успели. О бюджете и программе депортированныхВсего в повестку дня пленарных заседаний было вынесено 33 вопроса. Разобравшись с кадровыми изменениями (об этом "Крымская правда" уже рассказывала), депутаты приступили к изменениям бюджетным. Впрочем, сначала заслушали отчёты Совета министров об исполнении бюджета автономии за 2005, I квартал 2006 года. Отчитывался министр финансов Павел Токарев, что называется, за того парня - за деятельность аж трёх составов Совмина (С. Куницына, А. Матвиенко, А. Бурдюгова). Но ничего трагического в этом ни отчитывающийся, ни депутаты не нашли. Ведь, по словам Павла Токарева, "в 2005-м удалось сохранить положительные тенденции предыдущего года". Даже некоторый рост наметился. Прежде всего, перевыполнены утверждённые показатели поступлений налогов и сборов. В силу естественного круговорота денег в бюджете "средние зарплаты учителей и врачей республиканских учреждений более чем в два раза превысили размер прожиточного минимума, утверждённого в прошлом году". Учителям, кроме того, начаты выплаты по погашению задолженности по печально известной 57-й статье. Да и о первом квартале этого года можно говорить в позитиве. Все бюджетные обязательства, взятые в пределах предусмотренных ассигнований, выполнены. Министр не без гордости отметил "отсутствие долгов по заработной плате в бюджетной сфере". Во внебюджетной, к слову, долги тоже снизились на 3 миллиона - до 49 миллионов гривен. Из планов на год - оснащение ФАПов и школ новым оборудованием, приобретение автомашин "скорой помощи" и школьных автобусов. Продолжатся и выплаты педагогам по 57-й статье - 11,5 миллиона (более половины предусмотренной из госбюджета субвенции) уже получено. Ободрённые такими результатами депутаты отчёты приняли к сведению, а в бюджет 2006 года внесли текущие изменения - попросту распределив некоторые суммы госбюджетных субвенций. Из крымского бюджета финансируется и программа обустройства и социально-культурного развития депортированных граждан. Её, рассчитанную на 5 лет, на суд депутатов представил председатель Республиканского комитета по делам межнациональных отношений и депортированных граждан Сервер Салиев. Он подчеркнул, что программа лишь определяет приоритетные задачи органов исполнительной власти и местного самоуправления. Конкретные мероприятия, объекты, сроки будут предусмотрены в будущих ежегодных программах. Обсуждение получилось бурным - по отдельным пунктам программы прошлись основательно, по принципу "не надо делить крымчан по сортности". Депутаты заинтересовались, избавит ли принятие программы от самозахватов, палаточных городков и "флэш-мобов"? Председатель Рескомитета ответил: "Это зависит от совместной работы над проблемой". Спикер конкретизировал: "Всё будет зависеть от ежегодного финансирования". Ещё один способ решения проблемы самозахватов - выделение участков действительно нуждающимся. Для этого спикер поручил провести инвентаризацию уже выделенных участков и жилья, составить единую базу данных. По словам председателя Рескомитета, работа проводится и уже вышла на завершающую стадию. А вот с тем, когда завершится окончательное обустройство и не придётся ли через 5 лет продлевать программу, депутаты определиться не смогли. "Вопросы затрагивают каждого крымчанина, - отметил депутат от Компартии Вячеслав Захаров, - давайте выполнять хотя бы то, что обещали. Но со сроком надо определяться. У ранее депортированных рождаются новые поколения, они тоже требуют внимания. Как и все остальные жители Крыма, которым тоже надо и внимание, и защита прав". О зиме и дачахНо самым бурным и долгим получилось обсуждение мер по подготовке объектов жизнеобеспечения АРК к работе в осеннее-зимний период. Большую часть времени вспоминали, как пережили прошлые холода, сколько обнаружилось проблем. Отсюда и задачи на будущее. Основная проблема - повышение цен на газ, поэтому ещё предстоит продумать меры по субсидированию малообеспеченных граждан. Отметили и несоответствие тарифов и качества услуг. Первый вице-премьер Азиз Абдуллаев обратился к депутатам с просьбой лучше поработать с регионами, чтобы те быстрее определялись с тарифами. А уж от них будут отталкиваться при определении размеров субсидий. В целом же депутаты признали информацию слишком обобщённой - сплошные намерения. Спикер Анатолий Гриценко претензии обобщил, заявив, что "надо было предоставить анализ подготовки объектов в разрезе городов и районов, с указанием конкретных источников финансирования. Чтобы к началу отопительного сезона они были готовы". А вот новичок в крымском парламенте Нестор Шуфрич, наоборот, порадовался, "что в Верховном Совете Крыма уже думают о проблемах зимы, в то время как депутаты ВС Украины застряли в предвыборной весне". Хотя был у депутата и повод для огорчения - отсутствие в сессионном зале при обсуждении "одного из основных вопросов представителя президента Геннадия Москаля". В итоге депутаты дали ряд поручений Совмину, выполнение которых в будущем позволит перезимовать с меньшими потерями. А вот семнадцати гражданам Украины наслаждаться зимним пейзажем за окнами собственных дач пока не придётся. Единственным отправленным на доработку проектом постановления стал "О согласовании материалов места расположения индивидуального дачного строительства". Предполагалось, что под дачи будут выделены земли Массандровского поссовета. Но у депутатов, несмотря на то, что материалы прошли ряд согласований, а земли - несельхозназначения, возникла масса вопросов. Почему именно эти люди оказались счастливчиками, почему большинство из них - женщины? Может, таким образом скрываются высокопоставленные родственники-мужчины? Голосовали за этот вопрос поимённо, поддержали выделение земли всего десять депутатов. Также на сессии приняли к сведению сообщение о ходе реализации программы развития семейной медицины. Назначили на 26 июля депутатские слушания по вопросу обеспечения прав граждан на использование государственного, русского и других национальных языков во всех сферах жизни. КстатиКак нам стало известно, депутаты, избранные от блока Юлии Тимошенко, участие в поимённом голосовании по вопросу о проведении парламентских слушаний по русскому языку не принимали. СказаноПарламентарии 73 голосами утвердили проект решения "Об условиях оплаты труда" руководителей республики. Разгоревшиеся по этому поводу споры нам прокомментировал спикер Анатолий ГРИЦЕНКО. - Верховный Совет АРК устанавливает заработную плату руководству органов власти автономии в строгом соответствии с действующим законодательством. На первой сессии устанавливается заработная плата на основании постановления Кабинета министров Украины. Речь не идёт об увеличении заработной платы, речь идёт об установлении минимального должностного оклада председателю Верховного Совета Крыма, председателю Совета министров АРК, председателям постоянных комиссий ВС АРК и председателю Счётной палаты Крыма. Назначать заработную плату больше установленных норм никто не собирается. Мне бы хотелось, чтобы мы все чётко ориентировались в тех нормативных документах, которые сегодня действуют. Ещё будучи простым депутатом, а потом и занимая должность первого заместителя председателя Совета министров Крыма, я критиковал существующий диспаритет в заработной плате. В нашей стране, исходя из сложившейся социально-экономической ситуации, недопустимо, чтобы некоторые работники имели минимальную заработную плату, а отдельные чиновники - непомерно высокую заработную плату. Ежемесячно половину своей заработной платы я перечисляю на счёт районной больницы посёлка Багерово (Ленинский район АРК) для обеспечения больных питанием, приобретения необходимых медикаментов и бензина для "скорой помощи". И дальше буду это делать. Кроме того, председатель ВС АРК выразил сожаление, что постоянный представитель президента Украины в Крыму, изучая проекты постановлений первой сессии крымского парламента, обратил внимание только на один вопрос, включённый в повестку дня - об оплате труда работникам Верховного Совета Крыма и Совета министров автономии. К сожалению, он не обратил внимание на то, что, к примеру, есть такой жизненно важный вопрос, как подготовка к отопительному сезону. "Думаю, что такое его отношение к этой сфере привело к ситуации в Алчевске, когда он работал губернатором Луганской области. Если бы он больше уделял внимания социальным проблемам той административной территории, на которой он находился, то многих проблем бы не было". Наталья Пупкова Крим вивчає... Конституцію України Американці відвантажують з Криму техніку та контейнери з вантажем, які були призначені для обладнання полігону Опук на мисі Чауда під Феодосією з метою проведення українсько-американських військових навчань "Сі Бриз-2006". Партія регіонів та Блок Вітренко заявляють, що саме вони примусили американців "припинити збройну агресію" на території України, хоча насправді резервісти поїхали у зв’язку із закінченням строку призову, а вантажі відправляються через перенесення навчань. Американська сторона заявила, що готова будь-коли взяти участь у навчаннях за умови, що ВР України прийме відповідне рішення про допуск іноземного контингенту на свою територію. Про намір зробити те саме говорять і в українському Міністерстві оборони. Незважаючи на те, що постійний представник Президента України в Криму Геннадій Москаль звернувся до учасників протестів з проханням не проводити мітинги "на честь" прибуття американських технічних працівників, учасники пікетування Феодосійського морського порту знову влаштували їм гучну зустріч під гаслом "Янкі, гоу хоум!". Водночас Москаль звернувся з адміністративним позовом до Феодосійського міського суду про скасування рішення Феодосійської міськради про оголошення міста "територією без НАТО". Він вказує, що, приймаючи це рішення, міськрада порушила Конституцію України та Закон України "Про місцеве самоврядування". Питання взаємовідносин з іншими державами та блоками, основи національної безпеки, організації Збройних сил України та забезпечення громадського порядку згідно зі ст. 92 Конституції відносяться до компетенції центральних органів влади. Як повідомили "УіСС" у кримській прокуратурі, її органами на місцях було винесено 7 протестів на рішення органів місцевого самоврядування з питання проголошення їх територій вільними від НАТО. На рішення міськради Феодосії це зроблено ще 2 червня. Але потім солідарність з депутатами з Феодосії висловили обранці Кіровської, Чорноморської районних рад, Партенітської селищної ради, Судацької та Старокримської міських рад і райради Центрального району міста Сімферополя. На сьогодні лише дві самопроголошені кримські території без НАТО відмовилися від раніше ухваленого рішення, задовольнивши протести органів прокуратури. Три місцеві ради ще вивчають Конституцію, готуючись розглянути прокурорські протести. А до Феодосійської міської та Старокримської районної рад, які відхилили протести прокурора, прокуратурою пред’явлено позови до суду про визнання рішень, що суперечать Конституції України, недійсними. Микола Семена У Криму відроджується "Міллі Фірка" У Сімферополі відбулася нарада представників різних напрямів і течій політичного спектра кримськотатарського народу, на якому створений оргкомітет із відродження в Криму партії "Міллі Фірка". Координатором оргкомітету обраний Рефат Аблаєв, а його заступником Абдурешит Джеппаров. Учасники наради, як повідомляє газета "Півострів", ухвалили таке рішення після аналізу ситуації, яка склалася після виборів Верховної Ради України, та формування органів влади на місцях, в Україні, в Криму і в кримськотатарській спільноті. Вони дійшли висновку, що національні структури кримськотатарського народу діють неефективно та вимагають системного вдосконалення. Як відомо з історії, "Міллі Фірка" (назву можна перекласти як "національна партія" кримських татар) виникла в Криму в 1917 році. Її лідером був кримськотатарський поет, автор національного гімну "Я присягнувся", муфтій мусульман Криму і голова директорії Челебіджан Челебієв, згодом без суду вбитий у в’язниці Севастополя. У керівництві партії перебували видатні діячі національного руху Джафер Сейдамет, який згодом емігрував у Туреччину, відомий татарський поет Бекір Чобан-Заді, репресований комуністичним режимом, та інші. Партія була розпущена в січні 1918 року, але її активісти продовжували ідеологічну діяльність у дусі партії та завжди відігравали помітну роль у долі Криму. Загалом "Міллі Фірка", за оцінкою радянської історіографії, "займала контрреволюційну позицію по відношенню до Рад", але після розпуску частина її колишніх членів, наприклад, Алі Боданинський і Ісмаїл Леманов, співпрацювали з радянськими органами влади в Криму. У листопаді 1920 року деякі члени партії "Міллі Фірка" звернулися до Кримського ревкому з "Доповідною запискою", в якій просили сприяти розвитку кримськотатарської культури й освіти, а також легалізувати в законному порядку партію "Міллі Фірка", що, на їхню думку, сприяло б зміцненню позицій радянської влади серед кримськотатарського народу, але отримали відмову. У роки сталінських репресій практично всі діячі колишньої "Міллі Фірка" були засуджені, більшість із них розстріляні або загинули у в’язницях. Найвідоміша в цьому сенсі "справа Велі Ібраїмова", який у 1924 — 1928 роках був Головою Ради народних комісарів Кримської АРСР, намагався повернути з еміграції кримських татар, які свого часу виїхали в Румунію, Туреччину, Болгарію, та наділити землею в степу Криму всіх бідних безземельних селян-кримських татар. Велі Ібраїмов був засуджений "за випинання національних інтересів на збиток класовим", і реабілітований посмертно. Про необхідність відродження партії "Міллі Фірка" в Криму говорять давно. Однак досі справа не рухалася далі теоретичних дискусій. Ініціатори відродження "Міллі Фірка" стверджують, що нова національна партія кримських татар потенційно може об’єднати всі впливові групи та політичні течії народу, оскільки загальноприйнятою думкою серед кримських татар є твердження про те, що інтересів народу в українській державі не дотримуються, мова не отримала статусу державної, кримська автономія не є кримськотатарською, культура утискається, національна освіта розвивається повільно, до участі в органах влади кримських татар допускають мало та неохоче, історичні топоніми не відновлені. Прокоментувати можливе відродження "Міллі Фірка" кореспондент "Дня" попросив одного з найбільш авторитетних і відомих в Україні представників кримськотатарського народу, народного депутата України, заступника голови Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України Рефата ЧУБАРОВА: — У політиці завжди є люди, які своє невміння працювати в команді прикривають генерацією нових ідей, іноді не зовсім осмислених. Ідея про створення певної організації, яка могла б увібрати в себе всі політичні течії та всі структури народу, не життєздатна на рівні політичної партії, оскільки партія — організація з чіткою ідеологічною платформою. Вони також не розуміють, що організація, здатна об’єднати всі, або хоч би більшість політичних течій кримськотатарського народу, вже створена — це система курултаю та меджліс. Курултай обирає весь народ, до нього можуть бути обрані представники всіх політичних напрямів, і він повинен, в ідеалі, через компроміси об’єднувати весь народ і весь його політичний спектр. Ті ж політики, які не вміють знаходити компроміси, завжди намагаються створювати нові й нові структури під себе. Я не відкидаю, що серед кримських татар може бути створена нова партія, зокрема і "Міллі Фірка". До речі, ідеї про її відродження виникають не вперше, оскільки вона зіграла помітну роль в історії народу. Але говорити про те, що партія може об’єднати весь політичний спектр, щонайменше наївно. Думаю, що авторам цієї ідеї подобається сам політичний бренд "Міллі Фірка", адже зрозуміло, що немає сенсу відтворювати старі структури в нових умовах просто заради бренду. "Міллі Фірка" в післяреволюційних умовах 1917—1918 рр. у Криму, що входив до складу Росії, — це одне, а нова партія в нинішніх умовах Кримської автономії в складі України — це зовсім інше. З іншого боку, я порадив би авторам цієї ідеї самим глибше вивчити історію "Міллі Фірка", а також починати будь-яку організаційну роботу тільки після того, як усе кримське суспільство знатиме про цю партію та її діячів значно більше, ніж тепер. Тому що навколо історії "Міллі Фірка" поки що більше міфів, легенд і брехні, аніж правди. Микита Касьяненко, Сімферополь Александр Лебедев: "Я надеюсь, что нам помогут сделать из Алушты образцово-показательный курорт" Депутата Госдумы России Александра Лебедева в Крыму искренне и разнообразно не понимают. Чиновники, от которых завит продвижение всяческих некоммерческих проектов Александра Евгеньевича, с нетерпением ждут взяток, а получают нравоучения, что взятки - это плохо. Алуштинские торговцы к активным благоустроительным намерениям российского олигарха относятся с подозрением, воспринимая план реконструкции набережной как покушение на свой заработок. А жители Малореченского до этого воскресенья считали, что прибрежный ландшафт посёлка украсит ночной клуб. Но возводимое строение и вправду оказалось храмом, как и обещал российский депутат. 18 июня в храме Николая Мирликийского митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь уже провёл богослужение, а митрополит Киевский и всея Украины Владимир наградил Александра Лебедева орденом Святого Равноапостольного князя Владимира. - Александр Евгеньевич, вы уже познакомились с новым руководством Крыма? - Да. Знакомство произвело на меня приятное впечатление, тем более новые крымские власти заявили, что если мне нужна их помощь, то они готовы помочь. С учётом того, что эту фразу я много раз слышал от разных крымских политиков, перевёл разговор в практическую плоскость. Мы очень хотим пожертвовать Алуште пять миллионов долларов на набережную. - Помогите нам это сделать, да? - Алуштинские власти раньше почему-то упорно не хотели брать у нас деньги на обустройство. Увы, есть люди, которые хотят торговать в этих грязных ларьках (кстати, их стало в два раза больше). Но я надеюсь, что мы всё же договорились с новым мэром Алушты и председателем горсовета - в середине июля наша сторона предоставляет проект реконструкции набережной, по которому мы: ограничиваем проезд машин, меняем покрытие - делаем пешеходные и велосипедные дорожки, занимаемся освещением, озеленением и цивилизованно оборудуем пляжные парапеты. Мало того, мы предложим построить красивые двухэтажные домики, где будут работать те же люди, которые сейчас сидят на этих помойках. Убедить их будет тяжело, но это задача власти, а не наша. Я надеюсь, что новое руководство города и Крыма поможет нам сделать из Алушты образцово-показательный курорт. - А вы бы сами вышли на набережную и пообщались с торговцами. - А я общался. Почему-то они думают, что мы зарабатываем огромные деньги, что у нас под пансионатом "Море" залежи платины. А ещё они думают, что мы их выгоним с набережной и будем сами там торговать. Мы дадим им страшную клятву: торговать не будем, мы хотим улучшить жизнь в городе и готовы на это потратить много денег. Может, листовки специально напечатать и раздать, чтобы они поверили? На открытии храма в Малореченском местные жители меня растрогали - они, наконец, убедились, что это храм, а не гостиница. Храм - уникальный по проекту, он очень красиво смотрится издалека. Подобного архитектурного решения в Крыму я просто не припомню - высота 54 метра, отделка смальтой. В цокольном помещении будет православная школа. - И принадлежать он будет УПЦ Московского патриархата? - Да. - А что это за история, что вас некие представители действующей власти в Киеве уговаривали отдать храм так называемому Киевскому патриархату? - Это недоразумение какое-то. В Киеве действительно существует практика, применявшаяся бывшим мэром Киева Омельченко. Когда он или какие-нибудь его спонсоры восстанавливали храм, Омельченко рекомендовал оставить храм в собственности и разрешать там проводить богослужения разным конфессиям. Исподволь власти в Киеве рекомендовали и нам такую форму. Мы им ответили, что, дескать, спасибо вам большое, но мы как-нибудь сами разберёмся. Храм построен с благословения Патриарха Московского и всея Руси Алексия II, закладной камень освящён митрополитом Симферопольским и Крымским Лазарем. Никаких вопросов о его принадлежности даже быть не может. - Когда вы откроете театр-музей Чехова в Ялте? - А вот по дому-музею Чехова в Ялте нам продолжают мешать. Недавно нарисовалась "Укрреставрация" и заявила, что никакие документы она подписывать не будет, так как когда-то давным-давно они потратили на музей деньги и им их не вернули. Беспрерывно ходят всякие проверяющие - жулики и проходимцы, выдающие себя за пожарных. Мешают строить. - Я так понимаю, у вас позиция та же - никому из чиновников ни копейки. Поэтому и мешают. - Моя позиция простая: реставрация стоит 12 миллионов евро, а потом надо еще 400 тысяч евро выделять, потому как в обозримом будущем театр будет убыточным. - Так вот очень многие вашу принципиальность воспринимают скептически. Действовали бы, как все - уже давно бы всё построили. - Когда эти скептики видят, что мы сделали, они меняют свою точку зрения. Мы занимаемся меценатством, благотворительностью, создаём рабочие места, платим налоги и ещё ни одной гривны за пределы Украины мы не вывезли. А говорить о взятках мы не будем - считаем, что это порочная практика. Взятки разлагают правящую бюрократию: она считает, что делать ничего не надо, наоборот, надо всё застопорить и ждать, когда привезут деньги. -Я так думаю, что если бы мы давали взятки за отель, за храм или за театр, никогда ничего бы не построили. Чиновников-то тьма и имя им легион: одному дашь, моментально ещё три бойца в очередь встанут. А так как для наших людей это своего рода спорт, нашли и мы для себя такую народную игру - обмани чиновника. Так что музей мы закончим восстанавливать месяцев через десять. И уже надо о театральном фестивале думать. Не международном, а пока что украинско-российском. Мы из Москвы можем привезти 5 гениальных спектаклей: один от Петра Фоменко, от Евгения Гришковца, от Театра теней, от Кирилла Серебренникова - весь Крым будет стоять в огромной очереди за билетами, да ещё и поклонники приедут. А иностранцы вообще считают Ялту чеховской Меккой и с удовольствием бы поучаствовали - я уже разговаривал с Кевином Спейси, Гвинет Пэлтроу и Ральфом Файнсом. Они очень хотят поучаствовать, но на первом этапе пока не нужны. - Созданная вами с Дмитрием Киселёвым общественная организация "Таврида" чем сейчас занимается? - Мы пишем сквозную программу гуманитарного сотрудничества, которой в том числе будет заниматься и "Таврида". К примеру, позвонила мне недавно украинский омбудсмен - Нина Карпачёва. 30 лет назад, перед тем как уехать в Москву в аспирантуру, она сделала в Алуште памятник женщине-хирургу Надежде Сусловой. Могила находится на мысу, который размывает, а памятник хранится у одного архитектора. Она просит меня установить этот памятник. Или вот ректор Крымского медицинского университета написал мне такое трогательное письмо, я вчера чуть не разрыдался. Очень меня просит помочь построить часовню в память архиепископа Луки (Войно-Ясенецкого). Так что альтернатива натовским поджигателям войны выстраивается. Я хочу, чтобы в Крыму культурные мероприятия проходили круглый год, а не в четыре сезонных месяца. Мы даже в аквапарке решили один из бассейнов закрыть разбирающимися конструкциями, чтобы он работал всё время. И если мы наполним отдых культурным содержанием, люди будут приезжать. - Александр Евгеньевич, ситуация в Феодосии повлияла на заполняемость пансионата "Море"? - Повлияла. Заполняемость в Алуште в среднем - 20%, а в "Море" - 85%. Я собираюсь по этому поводу Джорджу Бушу письмо написать. Спросить его, зачем он своими неуклюжими действиями наносит ущерб нашему бизнесу. Шучу, конечно, но в НАТО письмо я уже написал, президенту Ющенко тоже. - Многие аналитики называют феодосийские протесты вторым майданом. Как вы думаете, это низовое движение? - Да, на 90% это движение снизу. 10% - это мелкие поджигатели, которые потом примазались. Мы всех их знаем, они копейку свою зарабатывают. Крымчанам такие действия украинских властей не нравятся. И мне они не особо нравятся. Но никакой "руки Москвы" в Феодосии я не усматриваю. В этой ситуации НАТО ведёт себя безграмотно и неправильно. И сталкивается с реальным мнением народа, а не организаторов-политтехнологов. - Да не было там технологов: они просто не успели приехать - всё быстро закончилось. - Согласен. Это они потом начали отчёты писать, что вроде бы как без них не было бы никакого протеста. К действиям американцев я отношусь критически - насколько надо не понимать, как в Крыму накалена ситуация, чтобы так действовать. И поэтому я пишу официальные письма, где указываю на несоответствия соблюдения прав человека, ситуации с верховенством закона, защитой прав собственности и демократии на Украине и устава НАТО образца 1949 года. Я сознательно не акцентирую внимание на неуважении альянсом мнения украинского народа - это внутреннее дело Украины. И сознательно не акцентирую внимание на российской позиции, что в Крыму находится Черноморский флот - этим пусть занимается российский МИД. Недавно в Сочи состоялось ежегодное совместное заседание межпарламентской ассамблеи НАТО, в нём приняли участие Украина, Грузия и Россия. К этому заседанию я инициировал подготовку письма депутатов Госдумы РФ, которое касается вступления Украины в НАТО. Мы утверждаем, что есть множество причин, по которым Украина не может стать полноправным членом НАТО, что внутренний строй этой страны противоречит принципам альянса. Наше письмо зачитала первый вице-спикер Госдумы Любовь Слиска, и думаю, это стало определённым событием. - За эти недели многие российские политики успели засветиться в Феодосии и даже стать персонами нон-грата. А почему вас там не было? - Мне хватает созидательных дел. Кстати, когда начались эти события, я был в Вашингтоне. Встречался с представителями Госдепа, Белого дома, с конгрессменами, с бывшим послом Америки на Украине и утверждал, что в происходящем на Украине они ничего не понимают. И на следующий день после нашего разговора в Феодосии начались протесты. Я предлагал американцам следующее: пригласить экспертов - российских, американских, украинских, например, в Крым. И провести там трёхдневный семинар. Группа экспертов-политологов получит задание - написать доклад для руководителей США, НАТО, Украины и России на тему вступления Украины в НАТО. Американцы очень часто устраивают такие task-force: собирают людей, которые способны выработать письменные рекомендации. Таким способом мы, например, сделали новую концепцию межпарламентских отношений Украины и России. Понятно, что пока она не востребована, но после того, как украинская часть группы дружбы будет сформирована, мы обсудим с украинскими коллегами эту концепцию. Но инициатором подобной встречи должна выступить украинская сторона. Новые реалии не понимаем мы все: и натовцы, и Россия, и Украина, в известной степени и Крым. - И последний вопрос. Александр Евгеньевич, зачем вы купили "Новую газету"? - Чтобы её поддержать. Газета нерентабельна - у них были финансовые проблемы. По-моему, было бы неправильно, если "Новую газету" купил бы какой-нибудь иностранец или ещё кто-нибудь. Так что это своего рода инвестиции в гражданское общество. - Да неужели! А с вашими будущими планами в Москве эта покупка никак не связана? - Какими планами? Выборов мэра в Москве больше не будет. Для того чтобы иметь свой медиаресурс, покупают контрольный пакет акций, приводят в газету новых людей. Мы никого не приводим, 51% акций - у коллектива редакции. Наши деньги пойдут на то, чтобы увеличить тираж, перейти на ежедневный выпуск. Естественно, это предполагает некоторые изменения в кадровом составе. Влияние на редакционную политику будет заключаться в том, чтобы сделать газету более влиятельной и содержательной. Если честно, мы с Горбачёвым ("Новую газету" А. Лебедев купил на пару с М. Горбачёвым. - Ю.В.) очень не любим заказные материалы. В остальном направленность газеты останется прежней - критика власти. Но эта критика должна быть более объективная, не одиозная и непредвзятая. А журналистские расследования против чиновников-коррупционеров надо проводить более тщательно. Юлия Вербицкая Что творилось в парламентском доме Не успели некоторые чиновники и депутаты приступить к исполнению своих служебных обязанностей, как тут же написали заявления об увольнении. И пришлось парламенту снова изыскивать человеческие ресурсы, чтобы заменить ушедших людьми достойными, профпригодными и просто приятными во всех отношениях. Найти удалось не всех. Так, кресло председателя Рескома по охране культурного наследия пока осталось пустым. Но на должность первого зама председателя Совмина и главы Постоянной парламентской комиссии по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан претенденты нашлись. Таким образом, кадровые перемещения произошли как в правительстве, так и в парламенте. Эти замены или процедура назначения не пришлись по душе президентскому постпреду Геннадию Москалю. По этому поводу он выразил свое недоумение: "Тихо как-то уходят, тихо как-то приходят. Ну, объясните, чего ушел старый, чего пришел новый. Это называется — вот по-польски есть такое — "сам пан склепав". Так и тут. Сами склепали. Я вообще в ужасе и в шоке от таких.<...>И кто новый пришел? Где он работал? Раздайте депутатам хотя бы автобиографию этого человека. Пусть он выступит, скажет, чем он будет заниматься. А то был, значит, старшим инспектором по технике безопасности автозаправочной станции и возглавил Рескомитет по охране культурного наследия. Сегодня он уже ушел. Чего он ушел? Я в чем-то, может, не разбираюсь, но кадровые вопросы должны быть публичные и гласные, наверное. И вы должны доводить до сведения своих читателей. А что ж вы будете доводить, если вы сами ничего не знаете, что творится в этом доме". Мы внимательно отследили, что творилось в парламентском доме, и доводим до наших читателей некоторые биографические подробности новых назначенцев. Вице-премьером вместо Валентина Ульянова стал Эдуард Гривковский. Ему 37 лет. Имеет два высших образования. Свою трудовую деятельность Эдуард Александрович начинал монтажником в Днепропетровске. В 90-х работал коммерческим директором разных столичных (киевских) ООО. Потом судьба забросила его в Кировоград, где он трудился автослесарем. В Крым переехал в 2003-м. Был гендиректором ЦУМа, потом садовником-декоратором детского лагеря "Чайка" в Судаке. В депутаты избирался уже будучи председателем правления одной из общественных организаций. Кадровые перестановки в парламенте привели в кресло и нового председателя Постоянной парламентской комиссии по межнациональным отношениям и проблемам депортированных граждан Ремзи Ильясова. Ремзи Ильясовичу 48 лет. Трудовую деятельность он начинал в Узбекистане, работая сборщиком ящиков, грузчиком и размольщиком масложиркомбината. Окончив инженерно-строительный институт в Томске, господин Ильясов сделал успешную карьеру от рядового экономиста до начальника. В Крыму Ремзи Ильясович успел поработать и в предпринимательской структуре "Имдат", и в органах власти — начальником Управления по обустройству крымских татар Рескомитета по делам национальностей и депортированных граждан. С 2001 года до избрания депутатом в 2006-м он нигде не работал и вот теперь возглавил парламентскую комиссию. Крымчанам господин Ильясов известен как активист меджлиса — нелегитимного этнического парламента, в связи с чем злые журналистские языки тут же предположили, что теперь структуру, которую возглавил Ремзи Ильясович, можно смело переименовать в Постоянную комиссию по проблемам только одной национальности. А мне ни к селу ни к городу вспомнилась история из жизни Владимира Набокова. После эмиграции в Штаты ему предложили попробовать себя в должности заведующего кафедрой русского языка и литературы одного из крупных вузов США. Но ректор кандидатуру Набокова зарубил. Возмущенные вузовские преподаватели высказывали ему: "Как вы можете? Это же один из крупнейших русских писателей!" На что ректор отвечал: "Даже самый крупный слон не может заведовать кафедрой зоологии". Покончив с кадровыми перестановками, депутаты порешали еще кучу архиважных вопросов. Например, утвердили объемы финансирования из крымского бюджета на Программу обустройства и социально-культурного развития депортированных граждан АРК на 2006-2010 годы. А еще, в отличие от городских и областных советов юго-востока, наши народные избранники снова не проголосовали за региональный статус русского языка, а решили назначить депутатские слушания по этому вопросу. Вопрос этот стыдливо, чтобы не раздражать Киев, назвали — "об обеспечении функционирования государственного, русского и других национальных языков в Автономной Республике Крым". И теперь нам предстоит 26 июля услышать, что скажут по этому поводу на депслушаниях депутаты от блока "За Януковича", в составе которого довольно многочленов Русской общины Крыма. В преддверии этих слушаний хочется им напомнить, что предвыборное обещание повысить статус русского языка было ПЕРВЫМ (по результатам социсследований) среди мотивов, заставлявших крымчан за них голосовать. Наталья Киселева Позавчера меджлисовцы снова устроили в Симферополе дебош. На этот раз он был "приурочен" к повторному рассмотрению в Апелляционном суде Крыма дела о резне в баре "Cotton club" и избиении журналистов в Симеизе. "В сухом остатке" беспорядков — несколько получивших травмы милиционеров, разбитые окна Апелляционного суда, "красочные" телерепортажи по центральным российским и украинским телевизионным каналам и оставленный в силе приговор погромщикам. В перспективе, надеемся, возбужденные по фактам уже позавчерашних беспорядков уголовные дела и новые приговоры "активистам национального крымскотатарского движения". Напомним, "дело о резне в клубе "Коттон" стало, пожалуй, самым скандальным уголовным процессом последних лет у нас в автономии. Сначала, 5 марта 2004 года, в поселке Симеиз съемочные группы российского Первого канала и украинского телеканала "Интер" подверглись нападению со стороны крымских татар — участников захватов земли в окрестностях поселка. Захватчики с палками, ломами, лопатами и кирками в руках напали на операторов двух телекомпаний, снимавших в Симеизе сюжет о захвате прибрежной земли. В результате оператор Первого канала Вадим Теличев получил травму позвоночника и ушиб головного мозга, а его камера была разбита ударом кирки. Затем, 23 марта, те же люди "из числа крымских татар" ворвались в симферопольский бар "Cotton club" с ножами и обрезками арматуры в руках. С криками "Аллах акбар!" они набросились на посетителей заведения. Жертвами этого происшествия, названного позже "резней в "Коттоне", стали все, кто находился в тот момент в баре, причем трое посетителей попали в реанимацию с проникающими ранениями легких и сердца. Судебный процесс над погромщиками выдался как никогда шумным. Под стенами здания суда регулярно митинговали родственники подсудимых и активисты меджлиса, которые утверждали, что на скамье подсудимых оказались "активисты крымскотатарского национального движения" и "жертвы провокации и милицейского беспредела". Тем не менее 29 декабря 2004 года Центральный районный суд Симферополя приговорил шестерых подсудимых — крымских татар — к лишению свободы на сроки от 1,5 до 9 лет. Однако затем, в феврале 2006 года, Верховный суд Украины рассмотрел кассационную жалобу осужденных и вернул дело в Апелляционный суд Крыма. При этом Верховный суд оставил приговор в силе. Коллегия судей лишь отметила, что апелляционная инстанция не в полном объеме рассмотрела доводы подсудимых и не дала им должной оценки. И вот 22 июня Апелляционный суд Крыма приступил к повторному рассмотрению кассационной жалобы родственников крымских татар, осужденных по этому уголовному делу. Судя по всему, меджлис решил устроить из этого факта показательное национально-патриотическое шоу. По разным оценкам, от 300 до 500 крымских татар пришли к Апелляционному суду, требуя вынести оправдательный приговор шестерым погромщикам. Шествие меджлисовцев было демонстративным, от площади Ленина к площади Павленко, с транспарантами: "Свободу незаконно осужденным", "Требуем справедливого решения суда!", "Прекратить произвол правоохранительных органов в отношении крымских татар", а также национальными флагами крымскотатарского народа и флагами Украины и привело к пробкам на столичных дорогах. Однако какие на фиг пробки, когда речь идет о "восстановлении попранной справедливости в отношении истинных патриотов своего народа". Подойдя к зданию суда, передает агентство "Новый регион", меджлисовцы набросились на милицейское оцепление, выставленное у входа в здание. Под крики "Пустите на суд родственников!" и "Провокаторы!" демонстранты смели со ступенек милиционеров. Некоторых правоохранителей по одному выдергивали из цепи и сталкивали вниз. Устоявшие на месте силовики вынуждены были потесниться в сторону. Во время потасовки было разбито одно из окон фойе суда. Однако внутрь меджлисовцы не стали входить (в фойе дежурила еще одна группа милиционеров), а устроили на ступенях суда импровизированную трибуну несанкционированного митинга. Рядом, у входа в суд, расположился пикет, устроенный Русской общиной Крыма и Русским блоком в знак протеста против требований крымских татар освободить преступников. Вскоре в адрес русского пикета понеслись оскорбления, а затем около сотни крымских татар ринулись на оппонентов. Главный удар приняла на себя цепочка милиции, которую позже усилили бойцы спецподразделения МВД в касках, с дубинками и пистолетами. Пистолеты, как и следовало ожидать, пыл меджлисовцев охладили, и они вернулись митинговать на ступеньках суда. Тем не менее, в итоге всего этого дебоша пострадали несколько сотрудников милиции. Как заявил журналистам заместитель начальника крымского главка милиции полковник Николай Федорян, в ближайшее время правоохранители решат вопрос о привлечении погромщиков к ответственности. "У наших сотрудников есть царапины, синяки, но точные масштабы ущерба мы установим позже. Мы просмотрим все отснятые видеоматериалы, выявим лиц, которые участвовали в сегодняшних событиях, и будем решать вопрос о том, какие меры следует к ним применить", — сказал Федорян. Он также пояснил, почему правоохранители были втянуты в столкновение с татарами: "Апелляционный суд — режимный объект. Кроме того, судя по всему, одна из задач людей, которые тут собрались, — помешать справедливому рассмотрению уголовного дела. Поэтому мы приняли все меры предосторожности". Ну а Апелляционный суд Крыма, взирая из разбитых окон на творившийся у его стен бардак, оставил приговор по делу об избиении журналистов в Симеизе и драке в "Cotton club" без изменений. P.S По иронии судьбы, вышеописанные события произошли 22 июня — в день, когда мы вспоминали о советских солдатах, погибших на полях Великой Отечественной войны — войны, в которой крымские татары сыграли свою неоднозначную роль, стоившую им в 1944 году депортации. Александр Мащенко Російський Чорноморський флот посилив охорону навігаційно-гідрографічних об’єктів, якими користуються російські моряки в Криму. Так командування флоту відреагувало на чергову спробу України повернути контроль над кримськими маяками, які є її власністю. Днями судові виконавці Севастополя у супроводі правоохоронців і представників українського підприємства "Держгідрографія" спробували вручити Гідрографічній службі російського Чорноморського флоту розпорядження Севастопольського господарсько- апеляційного суду про повернення Україні всіх незаконно зайнятих навігаційних об’єктів. Російська сторона відмовилася приймати документ до остаточного рішення двосторонньої підкомісії з питань тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму. "Все відбулося мирно і без ексцесів. Представників "Студентського братства" з судовиконавцями не було", — повідомили журналістів в прес-службі Чорноморського флоту. Представники української "Держгідрографії" сказали, що планують вручити судове розпорядження також командиру гарнізону маяка на мисі Сарич. У той же час командування Чорноморського флоту оголосило "про спробу захоплення будівлі управління Гідрографічної служби Чорноморського флоту в Севастополі". Воно полягало в тому, що, як повідомляють РІА "Новости", "в п’ятницю до будівлі прибули судові виконавці у супроводі представників МВС України і працівників українського підприємства "Держгідрографія" і спробували вручити працівникам управління розпорядження про "вилучення будівлі і ряду інших навігаційно-гідрографічних об’єктів (НГО) з ведення Чорноморського флоту Російської Федерації". Командування Чорноморського флоту розглядає дії судових виконавців як спробу неправомірного вилучення майна флоту з використанням судової системи", — говориться в повідомленні прес- служби Чорноморського флоту. До речі, "активістів "Студентського братства" не зупинить невдала спроба відібрати маяк в Карантинній бухті. Вони обіцяють відстежувати всі події "маякової війни", повідомив заступник глави Всеукраїнської громадської молодіжної організації Андрій Сидоренко. За його словами, активісти "братства" як поняті були присутні при спробі судового виконавця передати ухвалу суду на території Констянтинівського маяка. "На жаль, судового виконавця не пустили на територію самого об’єкта, пославшись на те, що на території перебуває військовий об’єкт Чорноморського флоту Росії, і, відповідно, дозвіл на вхід має бути отриманий від командування Чорноморського флоту. Також представники ЧФ заявили, що це територія гідрографічної служби РФ і тому передачі Україні не підлягає", — сказав Сидоренко. Ці події активісти "Студентського братства" зняли на відео, а також склали протокол про недопущення судового виконавця на територію ЧФ РФ і про передачу рішення суду. Наступне засідання підкомісії з питань тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації в Криму відбудеться в липні-серпні у Севастополі. До цього часу робочі групи підкомісії визначать конкретні плани заходів, які потрібно допрацювати на наступній зустрічі. Микита Касьяненко, Сімферополь Гасіння пожежі Сьогодні українські депутати знову зберуться в сесійній залі. Є сподівання, що вони нарешті поставлять крапку в тривалих коаліційних переговорах. А заодно візьмуться за вирішення тих проблем, які накопичилися за час до- й післявиборної боротьби. Одна з них стосується проведення міжнародних військових навчань на території України. До виборів парламентаріям забракло дисципліни й здорового глузду, аби схвалити відповідний законопроект. Після виборів частина політикуму (Партія регіонів, комуністи, вітренківці) вирішили скористатися з такої ситуації, організувавши протести у Феодосії. Як результат — зірвані українсько- британські військово-повітряні навчання "Тугий вузол", що мали відбутися на полігоні біля Миколаєва. На черзі "зриву" навчання "Сі Бриз", початок яких заплановано на 16 липня. В українських політиків поки що існує шанс реабілітуватися, хоча й зі значним запізненням. НА СМІХ УСЬОМУ СВІТУ У Феодосії зараз спокійно — вже й поки що. Кримчани готуються до прийому туристів (хоча політики доклали зусиль, аби зірвати туристичний сезон у регіоні). Ще кілька тижнів тому місто перебувало в епіцентрі уваги через прибуття американського вантажу — для спорудження на Старокримському полігоні стаціонарного містечка, в якому могли б проживати військовослужбовці під час проведення навчань. Складається враження, що організаторів феодосійських протестів насправді мало цікавили реальні цілі прибуття американських резервістів. Хоча їхній приїзд мав цілком благородний характер — іноземці мали намір коштом уряду США побудувати на українському полігоні споруди, які б дозволили воякам проживати під час навчань у більш пристойних умовах. Американці планували витратити немалі як для української армії гроші — 2 мільйони гривень. Хто-хто, а українські політики мали б знати про потреби Збройних сил України, яким кожна копійка дорога. Ніхто проте розбиратися не став: організатори протестів заявили про окупацію Криму військами НАТО, про те, що американці привезли хімічну зброю... На жаль, знайти відповідальних за зрив мирної ініціативи американців сьогодні буде вкрай важко. У Криму порушено дві кримінальні справи, однак перед законом відповідатимуть лише учасники, але аж ніяк не організатори акцій у Феодосiї. Кримські правоохоронці лише знизують плечима: а як же покарати організаторів, якщо вони — народні депутати? Цікаво, що міська влада Феодосії не захотіла зустрітися з журналістами з Києва, які прибули до Криму для того, аби розібратися в ситуації. Вочевидь, говорити відверті нісенітниці непоінформованим мітингувальникам набагато легше, ніж нести відповідальність за свої дії сьогодні... "Не можна завдавати шкоди країні, в якій ти живеш. Громадяни інших держав, навпаки, намагаються зробити все можливе, аби їхня країна на міжнародній арені виглядала достойно. Наші ж самі готові облити себе брудом. Тепер із нас сміється весь світ", — бідкається постійний представник Президента в Криму Геннадій Москаль. "Соромно за тих політиків, які використовують пересічних людей задля досягнення власних цілей. Вантаж відбув, американці від'їхали, а хто тепер відповідатиме за звинувачення? Де ділася хімічна, бактеріологічна зброя? Де моральна відповідальність політиків, які наробили галасу на всю країну? Вони ж просто залякали людей", — наголошує він. "Якщо армія не братиме участь у навчаннях, то це все одно що спортсмен не братиме участь у змаганнях", — каже політик. Г. Москаль вбачає головну проблему в тому, що громадянам завчасно не розповіли про мету американців. "США планували збудувати суто цивільну споруду, яка призначалася для навчань. Але про це треба було говорити відкрито, підготувати громадську думку. Без підготовки громадської думки кожна політична сила почала трактувати приїзд американців по-своєму. Як би було за місяць сказано, то тоді до громадян довели б державницьку думку, а так почалися політичні спекуляції", — підсумував Г. Москаль. На його думку, "треба працювати з народом, оскільки сьогодні 99% кримчан не знають, що таке ЄС і НАТО". "КАМ'ЯНИЙ ВІК" УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ Місце, де мало б бути збудоване містечко для проживання вояків під час навчань, завбільшки з футбольне поле. Заступник командувача ВМС ЗС України з берегової оборони, начальник військ берегової оборони генерал-майор Валерій Агеєв спеціально показав пустир на Старокримському полігоні, призначений для забудови. "Скажіть, будь ласка, яка військова база могла бути встановлена на такій території?!" — звернувся він до журналістів. Особливо лякали розташуванням військової бази США в Криму вітренківці. В. Агеєв розповів, що американські інженери мали намір спорудити на полігоні п'ять модулів, розрахованих для проживання 500 вояків. Американці планували розпочати будівництво ще наприкінці травня, завершили б саме під початок багатонаціональних навчань "Сі Бриз". "Можна було збудувати для морських піхотинців сучасне містечко, а тепер вони муситимуть жити в спеку в наметах", — наголосив генерал-майор. Присутні військовослужбовці пожартували: знову житимемо, як у кам'яному віці... Замисел навчань "Сі Бриз" — планування та проведення миротворчих операцій за програмою "Партнерство заради миру". В. Агеєв підкреслив, що жодних навчань НАТО не планувалося. "Сі Бриз" — багатонаціональні навчання, в яких мали взяти участь також не члени Альянсу. До них планували залучити від України батальйон морської піхоти, від США — підрозділ морської піхоти, від Туреччини — два бойових кораблі й два спостерігачі, від Грузії — два бойових кораблі й 43 вояки, від Німеччини — 48 вояків, від Македонії — 34, від Греції — один бойовий корабель і гелікоптер, від Австрії, Данії, Азербайджану й Росії — по двоє спостерігачів. Усього до навчань були б залучені більше тисячі військовослужбовців із різних країн. "Якщо хочемо мати міцні Збройні сили, то ми повинні проводити такі навчання, аби переймати досвід інших вояків, аби ділитися власним досвідом. Ці навчання мали проводитися вже вшосте, але лише зараз вони комусь не сподобались", — наголосив В. Агеєв. За його словами, під час попередніх навчань Україна також отримувала значну матеріальну допомогу від інших держав (до мільйона гривень щороку). Військові наголошують, що вони й зараз готові до проведення навчань, якщо Верховна Рада прийме відповідне рішення. "Тоді, щоправда, всім військовослужбовцям доведеться жити в наметах", — повідомив В. Агеєв. Раніше вояки жили в спеціальних контейнерах, які поставляла одна з одеських компаній. Однак гроші відповідно йшли до бюджету комерційних структур, а не на користь української армії. Цього разу з'явився шанс, однак Україна не змогла ним скористатися. ВІДПОВІДАТИ НІКОМУ Винуватих у феодосійській кризі — чимало. Проте не варто всю відповідальність покладати лише не опозиційні сили, які відверто діяли в інтересах сусідньої держави. Участь російських громадян у протестах, однобоке висвітлення феодосійських подій у російських мас-медіа чітко вказували на зацікавлену сторону в конфлікті в Україні. Проте не меншу відповідальність несе й український уряд. Опозиційні сили справді забивали м'яч "у власні ворота", в останню чергу думаючи про національні інтереси України. Кожен з опозиціонерів діяв у власних інтересах. Одні прагнули привернути увагу влади: мовляв, із нами краще перебувати в коаліції, ніж в опозиції. Інші, складалося враження, виконували "держзамовлення" Росії. Цілі були визначені, а в засобах політики не стали розбиратися. Тоді й почалося перекручування фактів, підбурювання кримчан до участі в протестах. Чи хтось із відомих політиків, за яких, у тому числі, голосували виборці на останніх виборах, спробував внести ясність у ситуацію, заспокоїти населення? Ніхто. Українська влада теж проявила не кращі зразки реагування на конфліктну ситуацію. Намагання загасити пожежу через скликання членів Ради нацбезпеки, наступне проголошення російських громадян "персонами нон грата" були явно запізнілими. Між тим влада мала, як мінімум, дві можливості не допустити феодосійської кризи. По-перше, Міноборони могло докласти максимальних зусиль для того, аби був схвалений законопроект про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України цього року для участі в багатонаціональних військових навчаннях. Проте справу відпустили у "вільне плавання". Під час парламентських слухань 15 березня до сесійної зали не прибуло вище керівництво Міноборони, представники якого спробували б довести необхідність схвалення проекту. У результаті того лише 121 депутат проголосував за цей документ. Прикро, що не віддали свої голоси за нього й деякі з депутатів, які вважаються пропрезидентськими... По-друге, влада не змогла вжити превентивних дій для недопущення конфлікту. Українські дипломати розповіли "Дневі", що в розпорядженні Служби безпеки України була вся необхідна інформація, її передали органам влади, однак усі надто були заклопотані коаліційними перипетіями. Не кращим чином повели себе й журналісти, які вкотре виконували роль "підставки для мікрофона", не намагаючись "докопатися" до суті конфлікту, аби в такий спосіб зменшити напругу. Чого досягнуто в підсумку? Зірвані одні навчання, існує загроза зриву інших. Політики при цьому найменше думають про потреби українського народу, армії. Військовослужбовцям нічого не залишається, як самим просити про свій захист. Справжнім криком душі стало недавнє звернення вояків батальйону морської піхоти ВМС України до організаторів протестів у Феодосії: "Наталіє Михайлівно, ну раз уже Ви так не любите американців, так, може, Ви тепер нам допоможете впорядкувати Старокримський полігон?! Разом із лідером українських комуністів П.М. Симоненком, як за радянських часів — на "суботниках" і "недільниках". Поки що партійці на цей заклик ніяк не відреагували. ДОВІДКА "Дня" За даними Ради національної безпеки й оборони цього року на території України було передбачено проведення шести багатонаціональних навчань за участю підрозділів українських військовослужбовців. А саме: 1. Українсько-польсько-британське навчання "Козацький степ-2006". Строк проведення — 15 діб у вересні 2006 року. 2. Українсько-молдовське навчання "Південь-2006". Строк проведення — 5 діб у червні 2006 року. 3. Багатонаціональні навчання "Сі Бриз-2006". Строк проведення — з 16 липня по 3 серпня 2006 року. 4. Двостороннє українсько-британське навчання "Тугий вузол-2006". Строк проведення — 11 діб у червні 2006 року. 5. Двостороннє українсько-американське навчання транспортної авіації "Комбайнд Еффорт-2006". Строк проведення: 14 діб у червні 2006 року. 6. Спільне тактичне навчання механізованих (мотопіхотних) підрозділів Збройних сил України та Словацької Республіки. Строк проведення — три доби у червні (липні) 2006 року. Сергій Солодкий, Сімферополь — Київ "Свято є, а святкувати — нічого" Що для вас найважливіше в українській Конституції? Про це "День" запитав експертів і простих громадян у Києві та регіонах. Володимир ГАЗІН, доцент Кам'янець-Подільського державного університету: — Теоретично Конституція створює правове поле, у межах якого мають діяти відповідні закони, є основою для поточного законодавства, що регулює різні сфери суспільних відносин. Головне завдання Конституції — забезпечити непорушність цього правового поля. Проте практично, на мою думку, тут у нас іще не все гаразд. По-перше, для цього необхідні відповідні інституції, які мають гарантувати непорушність Конституції. По-друге, дуже важливою є наявність правосвідомості у розумінні того, що кожен — від найвищого в державі посадовця до пересічного пенсіонера — зобов'язаний дотримуватись положень Конституції. Лише тоді, за наявності у суспільстві поваги до Основного Закону, він, Основний Закон, може бути дієвим і може забезпечувати у повній мірі права громадян. Сьогодні самі конституційні норми загалом відповідають вимогам часу (крім останніх змін, які, вважаю, потребують доопрацювання). А найголовніше — те, що в умовах нестабільного суспільства, яким сьогодні є українське, Конституція не гарантована від непродуманих змін, викликаних якимись політичними подіями. Тому складається таке враження, що не Конституція захищає права громадян, а громадяни України змушені захищати свій Основний Закон. Постало питання про те, що непродумані зміни до Конституції стають реальною загрозою для існування самої Української держави. Олександр СЕРЬОГІН, кандидат юридичних наук, адвокат: — Про те, як проходила всім відома конституційна ніч 27—28 червня 1996 року, можу розповісти не тільки як сторонній спостерігач. Мені, студенту третього курсу факультету "Міжнародне право" Інституту міжнародних відносин, разом із іншими однокурсниками випала честь саме в цей час проходити навчальну ознайомчу практику у Верховній Раді України. І хоча питань, винесених на обговорення до Комітету з молодіжної політики, спорту та туризму, де мені випало практикуватися, було не багато, те піднесення, з яким всі ми зустріли доленосне голосування, не можна забути. Здається, що й зараз чую, як відкорковує "Шампанське" Сергій Головатий, відлуння взаємних поздоровлень депутатів. Отже, на той час найважливішою нормою, дію якої ми відчули миттєво, стало положення ст. 161 про державне свято — День Конституції 28 червня. Кожне покоління може охарактеризувати себе за певними ключовими подіями у житті. Покоління 1970-х років, до якого належу я, — це покоління змін. Ми поступили у радянські школи, а отримали атестати знань незалежної України, в інституті склали іспит із Конституційного права, а за два тижні почали жити за новою Конституцією, закінчили інститут за старим, а почали працювати за новим Цивільним кодексом. Нам вдалося побачити не тільки обидва боки змін, але й відчути на собі цей перехід, звісно, у філософському розумінні. Саме тому, як юрист, найголовнішим вважаю те, що з прийняттям Конституції, зокрема ст. 8, ми зробили перший крок на утвердження в Україні принципу верховенства права. Іншими словами — створення інститутів і процедур по забезпеченню основоположних (природних) прав людини. З точки зору права, як породження держави принцип верховенства права є взірцем омріяного всіма переходу від категорії законності до Справедливості. На жаль, і Україна не є виключенням, не все, що є законним у державі, ми можемо назвати справедливим. Наприклад, розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Законом України "Про державний бюджет", тобто є законним, але аж ніяк на даний час не є справедливим відповідно до ст. 48 Конституції України щодо права на достатній життєвий рівень. Те ж відбувається, на жаль, у сфері охорони здоров'я, де не діє у повній мірі норма ст. 49 Конституції України про ефективне та безкоштовне медичне обслуговування, повільно проходить забезпечення громадян, що потребують соціального захисту житлом відповідно до ст. 47 Конституції України. Досить часто в порушення норми ст. 55 Конституції України суди в Україні не стільки захищають права та свободи людини та громадянина, скільки стають доволі сумнівним інструментом нехтування не тільки Справедливістю, а навіть і Законом. Суспільство втомилося від відчуття прірви між теорією, існуючими правовими нормами, покликаними врегулювати суспільні відносини, й тим, з чим фактично ми маємо справу. У такому стані речей реалізація, втілення у життя високих ідей, закладених у Конституції України, залежить від кожного з нас, а святкування річниці її прийняття є доброю нагодою почати цей процес із себе. Марія ЗУБРИЦЬКА, проректор Львівського національного університету імені Івана Франка: — Звісно, що основним джерелом прав та свобод людини і фундаментом будь-якої конституції, а зокрема, Конституції України, є визнання непорушності і недоторканності людської гідності. Стаття 21 Конституції так і декларує: "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах". А стаття 28 ніби закріплює це визнання твердженням: "Кожен має право на повагу до його гідності". Інакше кажучи, повага до гідності людини та її захист є обов'язком держави. В усьому світі гарантами такої поваги гідності і прав людини є незалежна судова система. Чи є в Україні незалежні суди, для яких найвищою функцією є захист гідності і прав людини? Це запитання радше риторичне… Про культуру шанобливого ставлення до прав і свобод людини, а отже, її гідності, засвідчує не тільки прописування усіх прав і свобод в Конституції, а передусім рівень готовності державних органів управління послідовно, відповідально і неухильно дотримуватися Конституції і втілення її принципів у життя. І тут ми, на жаль, не можемо схвалювати ситуацію, яку маємо з рівнем культури відповідальності, я вже не кажу, самопосвяти тих органів державного управління, які покликані створювати всі умови для того, щоб гідність людини насправді стала найвищою цінністю. Однак і ми, кожен зокрема і всі разом, повинні нести відповідальність за стан нашого суспільства і допомагати самі собі закладати нові цінності та оберігати їх непорушність. Гідність маленького українця чи українки чи будь-якого іншого громадянина нашої країни передусім повинна виховувати школа, загартовувати університет або професійна діяльність, а на сторожі гідності дорослих і літніх членів українського суспільства повинна стояти держава — за таких умов ми всі напередодні чергового дня Конституції зможемо сказати: в нашій країні не тільки народжується, а й зміцнюється і вкорінюється громадянське суспільство. Михайло КОМАРНИЦЬКИЙ, директор видавництва "Літопис" (Львів): — День Конституції — це велике свято для мене, моєї родини, адже Конституція проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров'я, честь і гідність. На мою думку, основою основ є право на гідне життя. Днями було опубліковано звіт ООН, згідно з яким майже 40% населення України живуть за межею бідності. Стаття 46 Конституції України проголошує, що "кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг і житло". Якщо 40% наших співгромадян виживають за межею бідності, то держава повинна надзвичайно оперативно випрацювати і впровадити в життя всі можливі на даному етапі механізми підвищення соціальних стандартів і почати опікуватися тими, хто передовсім потребує елементарних умов просто для проживання, не кажучи вже про всебічний розвиток кожного мешканця нашої держави. Бідність у ХХI столітті — це, насамперед, проблема країн з низьким економічним та інформаційно-технологічним розвитком. Не хочеться, щоб нас зараховували саме до таких країн чи навіть згадували у вищезгаданому списку ООН. Олександр ВИННИКОВ, радник з правових питань Мережі громадянської дії в Україні: — Найважливіше для мене як пересічного громадянина положення міститься у статті 49 Конституції про право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Адже саме невиконання державою обов'язку прямої дії — створення умов для ефективного та доступного для всіх громадян медичного обслуговування — призвело до значного скорочення тривалості життя і зростання смертності в Україні. Питання охорони здоров'я — постійні "призери" в соціологічних опитуваннях про найбільші суспільні проблеми та сфери корупції в Україні. Втім, навіть підступатися до цих питань дуже складно, доки на рівні установчої влади, конституційних засад не буде задовільно врегульовано форми легального фінансування медицини. Але навіть рішення Конституційного Суду від 29 травня 2002 року щодо безоплатної медичної допомоги та добровільності медичного страхування умов для такого врегулювання не створило. Хоча для запобігання депопуляції України і підвищення якості життя в цілому стаття 49 має далеко більший вплив, ніж всі спроби стимулювати народжуваність значними дотаціями. Олесь ЛІСНИЧУК, експерт Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України: — Конституція України є не просто текстом, декларацією "правил гри", але й реальним фактором політичного життя. Механізм присутності Конституції саме в такій подобі — складний та далекий від ідилічних канонів верховенства права. Власне, Конституція в Україні куди помітніша у виконанні функції символу держави, ніж Основного закону для її громадян. Однак і демократичний потенціал української Конституції виявився затребуваним. Через звернення до Конституції підтримується демократичний характер легітимації влади. Саме Конституція виявилась однією із важливих перепон для різноманітних "третіх термінів" та пролонгацій повноважень. Не дивлячись на революційну стихію Майдану, саме через фактор Конституції був знайдений вихід із тодішньої кризи. В цілому, може, це й надто ювілейна теза, і все ж — Конституція так чи інакше, але обмежує маніпуляційні зусилля еліт щодо суспільства, стримує деструктивні наслідки конфліктів в елітах, які ведуться за Гобсовою формулою. Претензії я висловив би не до окремих положень чи, конкретніше, формулювань тексту Основного закону, хоча свою сумнівну цінність продемонстрували чимало з них. Скажімо, вже цілком зрозуміло, що квазівестмінстерський тип парламентаризму, закладений у видозміненій Конституції, виявися неадекватним українській ситуації. Практично нереально підтримувати інститут парламентської більшості і вибудовувати на його основі правлячу коаліцію, коли еліти і суспільство не мають фрагментованої стійкої політичної більшості. Головна проблема ефективності української Конституції — в процесі її породження. І в "конституційну ніч", і під час прийняття конституційної реформи за визначення "правил гри" голосували ті, хто в першу чергу збирався ними користуватися. Відтак, Конституція отримала багато родових травм, котрі обумовлені приватними інтересами її "батьків". Все ж, Конституційні Збори, якби були проведені свого часу, на мій погляд, краще врегулювали б відносини у владному "бермудському трикутнику" — поміж президентом, парламентом і урядом. І всі наступні "удосконалення", можливо, були б і не актуальні. Айдер ЕМІРОВ, директор Кримськотатарської бібліотеки імені І. Гаспрінського (Сімферополь): — У нинішній Конституції України для мене найважливіше полягає у тому, що в ній відсутня будь-яка згадка про кримських татар як про один з корінних народів України, і немає згадки про кримськотатарську мову і необхідність її підтримки й відродження. Таким чином, можна констатувати, що нинішня українська Конституція, як і Конституція Кримської автономії, не відображує реалій, що існують в Україні, і не відображує інтересів цілого народу. І це тим більше засмучує, і не тільки мене, але й усю кримськотатарську інтелігенцію, що в так званій мєшковській Конституції Криму наша мова була визнана державною в Криму, а Конституція демократичної України не зважає на це взагалі. Ми розуміємо всі труднощі України, передусім, економічні. Однак багато проблем нашого народу не вимагають термінових і масштабних капіталовкладень і вже могли б бути вирішені, тим більше, що кримські татари вже в новітній історії багато зробили для збереження статус-кво Криму, для зміцнення стабільності в Україні, для зміцнення української держави, а у нас, як і раніше, все ще відібрано багато прав і мало що вдалося досі відновити. Адже з моменту повернення нашого народу до Криму пройшло вже понад 15 років. Зараз багато хто з політиків вже говорить про необхідність визнати репатріацію кримських татар завершеною і закрити програму облаштування, але ми не відчуваємо, що нам повернені всі права, що справедливість відновлена. Тому відносно міжнаціональних проблем, стану корінних народів, відносно прав національностей нинішню українську Конституцію не можна вважати довершеною. Слід прямо визнати, що вона вимагає змін і покращень. Ален ПАНОВ, юрист, консул України в місті Ніредьгазі, Угорщина: — Мета Конституції — бути не просто юридичним документом, книжкою, пам'ятником, до якого раз на рік слід приносити квіти, а бути живим інструментом, до якого справді в будь-який момент свого життя будь-яка людина в державі може звернутися по допомогу і, що найголовніше, бути впевненою у цій допомозі. Однак наша Українська Конституція поки що не підпадає стовідсотково під цю характеристику. Як на мене, то можна виділити два аспекти, які перешкоджають її повній реалізації. По-перше, менталітет наших співгромадян: так уже склалося — причому як на найвищих щаблях нашої влади, так і в середовищі простих людей, робітників, — що всі шукають шляхи, як би обійти закон, в тому числі і Конституцію. Поки цей нігілізм, це байдуже ставлення до чинних документів, до прав інших людей не вивітряться зі свідомості наших громадян, доти Конституція як Основний закон у нашій державі не буде справді захищати індивідуума. По-друге: проблемою є декларативність багатьох норм Конституції. Я кажу про те, що доволі багато гарантованих Конституцією прав людини в Україні — не що інше, як порожні обіцянки, бо вони не підкріплені економічною базою самої країни. Однак у будь-якому випадку слід розуміти, що наша Конституція, як і наша держава, дуже молоді. Чимало світових країн століттями, а не якимось десятиріччям, відшліфовували свій Основний закон і значними зусиллями домагалися його стовідсоткового втілення в життя. Наші співгромадяни повинні дійти усвідомлення того, що Конституція — не звичайний папір, а догмат, виконання якого повинно стати безумовним. Ірина НОВОЖИЛОВА, президент Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини: — У мене таке враження, що це дуже декларативний документ, який не виконується. В Конституції України, наприклад, обумовлені права на безкоштовну освіту, безкоштовну охорону здоров'я. Тобто, тут або потрібно приймати зміни, щоб конституційні положення відповідали дійсності, або створювати умови, щоб вони виконувались. У нас також багато законів не відповідають Конституції. Спочатку, коли їх приймають, цього не помічають, а потім у парламенті роблять відкриття щодо суперечностей в цих документах. Візьмемо питання про мови, відносно яких зараз знову виникла дискусія. Чому виникла, звідки ці спекуляції? Напевно, в Конституції слід більш чітко регламентувати ці норми. У нас в основному тільки Президент апелює до Конституції, а так її часто згадують зовсім недоречно. Тому що, повторюю, вона відіграє більше декларативну роль, ніж практичну. Свято є, а причини для нього немає. Бо поважають Конституцію тоді, коли вона діє в повному обсязі і задовольняє законослухняних громадян. Олександр КРУКІВСЬКИЙ, директор Житомирської міської громадської організації "Інститут впровадження новацій": — Для мене як громадянина найбільш важливим в нашій Конституції є визнання України в якості незалежної держави. Дуже важливим вважаю також другий розділ, в якому йдеться про права громадян, які не можуть бути зменшені, а лише розширені. Якби його положення виконувались на 100%, ми вже зараз жили б в сучасній цивілізованій країні. Перед Днем Конституції, мабуть, будуть багато говорити про доцільність чи недоцільність політичної реформи. Але, на мою думку, українська проблема не в тому, який у нас конституційний устрій, а в наших законах, точніше, в їх виконанні чи невиконанні. Якщо б закони виконувались, я не думаю, що хтось би говорив про доцільність або недоцільність зміни конституційного устрою. Це підтверджується досвідом розвинутих країн, які живуть з такими ж самими конституційними положеннями багато років і де встановилися певні традиції, певна спадковість влади, і все там працює нормально. Наразі ми можемо говорити, що у 90-х роках відбувся такий собі перерозподіл влади, пов'язаний із первинним накопиченням капіталу. Це ж саме нині хочуть зробити інші люди. Але пересічним громадянам від цього ні холодно, ні гаряче. Тетяна ВАЛІГУРСЬКА, депутат Дніпропетровської облради: — Найважливіше в українській Конституції — це те, що вона в нас є. Причому, як основний документ країни, вона, загалом, була написана відповідно до світових стандартів. Проте, це не виключає того, що Конституцію потрібно вдосконалити, оскільки змінюються зовнішні та внутрішні умови, в яких живе Україна. Десять років тому перед молодою незалежною країною стала проблема створення державності. Тепер акценти, на мій погляд, все більше зміщуються на розвиток демократії, в тому числі й на розвиток місцевого самоврядування, посилення регіональних органів влади. У зв'язку з цим, думаю, політична реформа була цілком своєчасною і необхідною. Ми пройшли перші вибори за пропорційною системою, і в місцевих радах з'явилася реальна багатопартійність. На Дніпропетровщині, наприклад, депутатський корпус оновлено на 70%, створені фракції і коаліції, які вступили в політичну конкуренцію. Звісно, старі чиновницькі кадри, які сидять по областях ще з радянських часів, іти не збираються й чинять лютий опір. Вони блокують роботу місцевих рад і намагаються зберегти свій вплив. Однак, по всьому видно, їх час скінчився: в Україні зміцнюється демократія. Вважаю, що ми на правильному шляху — енергетичний імпульс, що зародився на Майдані, тепер поступово розповсюджується і на регіони України. Олексій ГОЛІН, інженер-будівельник, Харків: — Як пересічний громадянин можу сказати: мене Конституція України задовольняє в цілому й без останніх внесених змін і поправок, які можна буде в новому парламенті знову анулювати, набравши певну кількість голосів. Вважаю, від цього ніхто не постраждає. Суть не в тому, яка Конституція й що в ній написано, а в тому, як вона насправді реалізується в житті. Можна жити при набагато гіршій Конституції набагато краще, й права народу можуть бути значно краще захищені, ніж при Конституції, яка враховує все. Тому від того, який там рядок додадуть чи приберуть, ніщо суттєво не зміниться. У жодному суді, на мою думку, ще нікому не допомогла якась стаття Конституції, на неї не звертають уваги в жодному державному органі. Доки народ не виконує закони, доти немає сенсу переписувати Конституцію. В Україні зараз навіть Конституційного Суду немає, який би міг сказати, правильно тлумачиться окрема стаття Конституції в певному суді чи ні. У державі абсолютна правова анархія, де ніхто, крім тих, у кого є гроші, не відчуває себе захищеним. Людей не цікавить Конституція й що там написане, бо знають: якби вони її й читали, їм усе одно це не допомогло б. Не Конституцію треба змінювати, а жорсткість підходів до контролю виконання нормативно- правових актів, які є похідними від самої Конституції. Володимир СКУБЕНКО, доктор економічних наук, народний депутат України: — Як і будь-який інший документ, наша Конституція, на мій погляд, не є довершеною. У ній є безліч дуже важливих положень, однак завжди хочеться внести якісь зміни, які б поліпшили її. Наприклад, наша фракція (Блоку Юлії Тимошенко) буде ініціювати зміни в аспекті виборчого права: підвищення виборчого порогу до 5%, зняття депутатської недоторканності, скасування пільг для чиновників… Особисто мене, як людину та громадянина, наша Конституція влаштовує. Однак існують ще підконституційні механізми — на рівні законів, підзаконних актів, — які далекі від досконалості. Ну а що стосується того, якою повинна бути ідеальна Конституція незалежної держави… А що таке взагалі незалежна держава? Адже не можна бути цілком незалежним від якихось зовнішніх, світових процесів. Україна живо реагує на численні зміни у світі, змінюється сама роль нашої країни у світовій спільноті, й усе це автоматично спричиняє й зміни до Конституції. І це нормально. Основний Закон — це живий організм, а не документ, законсервований на віки. Підготували Юлія Кацун, Микита Касьяненко, На последнем парламентском заседании наше крымское руководство устанавливало размеры оплаты своего непосильного труда, что привело в негодование постпреда Москаля. И хотя известно, что считать деньги в чужом кармане неприлично, все же предлагаем нашим читателям ознакомиться с этими цифрами. Пусть это будет самый большой неприличный поступок в нашей жизни. Да и живем мы все-таки в стране, причисляющей себя к демократическим, а там заработок слуг народа скрывать от народа не принято. Работа у них такая, зарплата у них большая Справедливости ради следует сказать, что зарплату "какую хочу, такую и наворочу" крымские власть имущие назначить себе не могут. Ее размер определяется из Киева. И также справедливости ради следует напомнить, что зарплата всех людей государевых значительно увеличились во время первого пришествия Юлии Тимошенко к власти. Тогда этот поступок оранжевый Кабмин объяснял борьбой с коррупцией. Мол, получать чиновники будут больше, значит, взятки брать станут меньше или вообще перестанут. Но такой зависимости в реальности что-то не получилось, а большая зарплата у госслужащих и нардепов осталась. Так они и живут со своими многотысячными совокупными доходами (у президента, к примеру, 288 тыс. 20 грн., это не считая годового дохода супруги в 385 тысяч; у министра финансов — 238 тыс. 687 грн. и т. д.). А мы с вами живем с минимальными пенсиями и минимальной зарплатой размеры которых даже меньше прожиточного минимума. Кстати, от размера нашей минимальной зарплаты зависят и оклады наших властителей. Так, по Постановлению украинского Кабмина № 512 от 30 июня 2005 г., должностной оклад крымского спикера равняется 17 минимальным зарплатам, его первый зам получает 15 минзарплат, а просто заместитель — 14. Если на сегодня зарплатный минимум составляет 350 гривен, то можете сами подсчитать размеры должностных окладов парламентского руководства автономии. Если считать вам лень, можете ознакомиться с официальными доходами спикера и его замов, посмотрев в таблицу. Следует заметить, что, кроме окладов, им еще положены, опять же по закону, всякие выплаты поощрительного и компенсационного характера. Так, руководители обязательно получают надбавку за ранг. У нашего спикера первый ранг, значит, надбавка ему положена в 160 грн. Его заместителям президент ранги еще не установил, но, согласно правилам, они не могут быть ниже третьего, значит, надбавки у них будут не меньше 145 грн. Еще начальникам положены всяческие надбавки: за особый характер работы и интенсивность труда, за звания, за выслугу лет, за научную степень, знание иностранных языков и т. п. Рассчитываются эти доплаты как определенный процент от оклада — либо с учетом надбавки за ранг, либо без учета. Также начальство имеет право на премии, которые оно получает ежемесячно в размере 60% от оклада. В итоге выходит кругленькая сумма. Но и это еще не все. Нашим бедным руководителям положена материальная помощь для решения социально-бытовых нужд и помощь на оздоровление. Правда, один раз в год и не выше среднемесячной зарплаты. А среднемесячная зарплата, согласно кабминовскому постановлению № 100 от 8 февраля 1995 года, включает как размер основного оклада, так и всяческие другие выплаты и надбавки. При этом непонятно: материальная помощь для решения социально-бытовых нужд и помощь на оздоровление — это разные виды помощи или один? Но даже если и один и если его разбросать на 12 месяцев и прибавить все остальное, приличный размер среднемесячного и годового заработка получается. Сумасшедшие деньги, как говорил Райкин. Кто виноват и что делать Вот эти самые сумасшедшие деньги жутко возмутили постпреда президента Геннадия Москаля. У него самого, согласно доп. 57 Постановления Кабмина № 268 от 9 марта 2006 г., оклад составляет 2300 грн. Это, конечно, не считая всяческих надбавок, премий и т. п. Если-же все суммировать, не иначе как тоже неплохой доход выйдет, но, наверное, ниже спикерского, а то с чего бы постпред так негодовал. Правда, сам Москаль свое возмущение объясняет морально-этическими принципами: "Средняя заработная плата одного работника в Крыму составляет 838,4 гривны. Кроме того, следует понимать, что в республике проживают около 600 тысяч пенсионеров, пенсия которых в среднем составляет 425 гривен". Мы абсолютно не сомневаемся в том, что Геннадий Геннадьевич человек принципиальный, поэтому поинтересовались, не возмущают ли его и заработки киевских чиновников. Тоже возмущают, согласился постпред, но тут же перевел разговор на местную ситуацию. Когда я дослушала праведный гнев Москаля до конца, мне пришло в голову очень разумное, на мой взгляд, предложение. Геннадий Геннадьевич — очень деятельный человек, активность которого мне лично известна еще с тех времен, когда он возглавлял крымский главк МВД, а я была замредактора газеты "С места происшествия". Сегодня у него, конечно, совсем другие функции и задачи. Но берется он за их выполнение с такой же неуемной энергией. Эту бы энергию да в мирных целях — взять, например, и сделать НАОБОРОТ. Дать Геннадию Геннадьевичу должность не постоянного представителя президента Украины в АРК, а постоянного представителя АРК при президенте Украины! Сколько бы пользы он мог принести не только для автономии, но и для всей Украины. Ведь тогда бы Геннадий Геннадьевич давал дельные советы САМОМУ ПРЕЗИДЕНТУ. Например, не заявлял бы православной общине села Голубинка Бахчисарайского района, которой татарские шовинисты не дают строить храм, что можно в угоду меджлисовскому диктату перенести строительство православной церкви на другое место. Как же перенести, когда на проектную документацию, предстроительные работы и всякое другое потрачено немало денег? Где же их снова брать? Сельский народ у нас не такой богатый, если не сказать нищий. Что же у него, не считаясь с морально-этическими нормами, последнее отбирать?! В общем, если бы Геннадий Геннадьевич был постпред-наоборот, то он бы наверняка нашему президенту посоветовал не тратить бюджетные деньги на перезахоронение ОУНовского лидера Евгения Коновальца из Франции на Украину. Бюджет у нас бедный, и не принесет это перезахоронение ни пользы украинскому народу, ни счастья. А еще бы Геннадий Геннадьевич тогда возмущался доходами не только крымских, но и киевских чиновников, и говорил бы: "Средняя заработная плата одного работника в Украине составляет 984,29 гривны. Кроме того, следует понимать, что в стране проживают более 14 миллионов пенсионеров, пенсия которых в среднем составляет 425 гривен..." И еще многое бы мог сказать он Виктору Ющенко, если бы был постоянным представителем АРК при нем. Вот тогда б его любили, вот тогда б его хвалили. И ценили бы его не только за прошлые заслуги 90-х годов, а и за настоящие. А так приходится Москалю обижаться, что его готовы обвинять во всех грехах: "Завтра виноград не уродит, скажут: Москаль виноват, персики замерзли — Москаль виноват. Не дай бог, снова птичий грипп появится — снова Москаль виноват". Но тут уж Геннадию Геннадьевичу придется привыкнуть к тому, что на Украине ВО ВСЕМ ВИНОВАТЫ МОСКАЛИ и "МОСКАЛЬСКА МОВА". Наталья Киселева Щолкінці визначилися й відзначилися Міським головою Щолкіно став самовисуванець Геннадій Новиков, який раніше був ленінським селищним головою три терміни поспіль. Основа його виборчої програми — реформування житлово-комунального господарства. Перемогу в затяжних перегонах він здобув 85 голосами із 175 виборців. До міської ради пройшли представники двох політичних сил: блоку Юлії Тимошенко та блоку "Щолкіно — наш дім", у складі якого представники Соціалістичної партії, ПРП та партії "Собор". Як ми повідомляли, попередні вибори були визнані тервиборчкомом недійсними через фальсифікацію на дільницях. Територіальна комісія призначила вибори на 11 червня, але за два дні до них виборчі бюлетені викрали представники блоку "За Януковича". Після цього інциденту щолкінський виборчком ще раз призначив вибори на 25 червня. Офіційні результати тервиборчком оголосить на сесії міськради, яка має відбутися найближчими днями. Віктор Хоменко. Крим. Представитель Президента взял на контроль Кильсе-Баир 15 июня состоялась встреча Постоянного Представителя Президента Украины в Крыму Г.Москаля с представителями крымскотатарских общественных и политических организаций "Азизлер", "Намус", Координационного Совета: Аджи-Нури Мустафаевым, И.Асаниным, И.Хаировым, Д.Ильясовым, С.Биляловым. Член Союза писателей Украины, ветеран национального движения крымских татар И.Асанин подробно рассказал "государевому оку" в Крыму о причинах многолетнего конфликта, возникшего в связи с планами строительства в п. Фоти-Сала (Голубинка) Бахчисарайского района на месте археологического памятника Кильсе-Баир православного храма УПЦ Московского патриархата. Со времени провозглашения Украинского независимого государства, принятия законов о свободе вероисповедания и возвращения верующим культовых сооружений Украинская православная церковь Московского патриархата при активном содействии руководства Комитета по делам религий при СМ АРК, Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника (БГИКЗ), Рескомитета по охране культурного наследия осуществляет политику установления контроля над раннесредневековыми христианскими культовыми сооружениями (пещерными монастырями, храмами), являющимися памятниками государственного значения. При этом УПЦ Московского патриархата в силу исторических причин не имеет никакого отношения ни к строительству, ни к многовековому функционированию захватываемых ныне христианских памятников. Более того, Русская церковь в 1778 году осуществляла совместно с царским правительством выселение христианского населения Крыма (урумов, татов) в Приазовье, свыше тысячи лет находившихся под юрисдикцией Константинопольского патриархата. В период позднего средневековья с 1475 по 1774 годы, в эпоху османского господства большая часть христианского населения горного Крыма и Южнобережья приняла ислам. В этой связи памятники — христианские культовые сооружения являются неотъемлемой частью историко-культурного наследия крымскотатарского народа. В последнее десятилетие многочисленные факты безнаказанных посягательств УПЦ Московского патриархата на средневековые памятники Крыма (установление крестов, захваты пещерных монастырей на Мангупе, Шулдане, Чильтер-Мармаре, установление контроля так называемых казаков над храмом Донаторов в с.Черкез-Кермен, выделение сельсоветами земель под строительство храмов на археологических памятниках, как в случае с Кильсе-Баир в Фоти-Сала и других населенных пунктах) недвусмысленно свидетельствуют о "плодотворном сотрудничестве" и четко спланированном сценарии действий УПЦ Московского патриархата в Крыму с руководителями вышеуказанных государственных учреждений: Рескомитета по делам религий, Бахчисарайского государственного историко-культурного заповедника (БГИКЗ), Рескомитета по охране культурного наследия. Так, к примеру, в п. Фоти-Сала Бахчисарайского района руководство БГИКЗ и Рескомитета по охране культурного наследия, имея сведения о находящемся на Кильсе-Баир средневековом памятнике с некрополем, исследованном и описанном еще в 30-х гг. XX века известным археологом Н.Репниковым, в течение многих лет не предприняли необходимых мер по установке его на государственный учет с определением границ охранной зоны. Несмотря на многочисленные протесты и обращения крымскотатарской общественности, вместо исполнения возложенных государством полномочий вышеуказанные учреждения предоставили православной общине необходимые согласования на получение госакта и разрешение на строительство нового храма на Кильсе-Баир. Так, по вине государственных чиновников и священнослужителей УПЦ Московского патриархата на фоне продолжающейся подготовки к началу строительных работ конфликт может вспыхнуть в любой момент. Вместе с тем крымские татары не выступают категорически против и в качестве компромиссного решения предлагают перенести строительство храма в селе в иное место, с чем не согласны священнослужители УПЦ Московского патриархата. Постоянный Представитель Президента Украины в Крыму Г.Москаль с пониманием отнесся к поднимаемой проблеме, обещал присутствующим разрешить ее как можно быстрее, а в случае необходимости лично выехать на место конфликта. Уже 20 июня Г.Москаль выполнил данное им обещание и провел встречи в г. Бахчисарае и п.Фоти-Сала с руководством райгосадминистрации, БГИКЗ, сельского совета, представителями мусульманской и христианской общин. Здесь необходимо особо подчеркнуть, что после многолетних обращений и хождений, многочисленных откровенно-беззастенчивых отписок и отговорок директора БГИКЗ Е.Петрова, чиновников Рескомитета по охране культурного наследия, Рескомитета по делам религий столь "неординарный" и вместе с тем совершенно нормальный подход к решению государственных проблем невольно вызвал, честно говоря, удивление. Чиновники же давно научились годами "водить нас за нос", не решать безотлагательно, совместно и по требованию общественности назревших проблем. Поэтому и звучат призывы к Президенту отозвать Г.Москаля из Крыма. Он себе работает, а не играет в "темную", к чему, как к наркотику, давно пристрастились крымские чинуши. 20 июня в Бахчисарае Г.Москаль посетил мусульманскую святыню крымских татар "Азиз", на которой и по сей день, несмотря на многочисленные протесты общественности, функционирует рынок. Прибыв затем в п. Фоти-Сала на Кильсе-Баир, Представитель Президента лично убедился, что на археологическом памятнике действительно полным ходом идет подготовка к строительству: территория возвышенности огорожена забором, установлены бетонный столб, трансформатор, проведено электричество, завезены щебень и песок. Здесь же, на месте, представитель власти выслушал доводы обеих сторон, в течение получаса разобрался в сложившейся ситуации и принял совершенно справедливое решение: археологический объект законсервировать, поставить на учет, православной общине выделить новый участок, на котором провести археологические исследования на предмет отсутствия исторических артефактов. Г.Москаль также заверил, что лично окажет необходимую помощь для получения нового государственного акта на землю в кратчайшие сроки. Высказанные на встрече рекомендации являются ярким показателем того, как высокопоставленный представитель государственной власти решает проблемы, исходя из государственных интересов. Это пример руководителям БГИКЗ, Рескомитета по охране культурного наследия, Рескомитета по делам религий в течение пяти лет лоббировавших интересы представителей одной из конфессий, в данном случае УПЦ Московского патриархата. В ситуации вокруг Кильсе-Баир вовсе не исключено, что чиновники вышеуказанных учреждений вошли в сговор с руководством УПЦ Московского патриархата. Так, к примеру, официальным автором проекта церковного новостроя на Кильсе-Баир является супруга директора БГИКЗ Е.Петрова, поэтому чиновник выступает лицом, лично заинтересованным в осуществлении этого проекта, а не в защите государственных интересов и памятников. Более того, Е.Петров также является профессиональным архитектором, и можно предположить, что в проектировании нового храма есть и его личный вклад. Если наши предположения верны, то государственный чиновник, которому вменена охрана археологических, архитектурных, исторических памятников во вверенном ему заповеднике, в случае с Кильсе-Баир открыто занимается не выполнением должностных обязанностей, а проведением в жизнь, совместно с сообщниками, меркантильных замыслов. 20 июня на встрече с членами общества "Азизлер", представителями мусульманской общины п. Фоти-Сала Е.Петров вовсе не был расположен к обсуждению судьбы археологического памятника на Кильсе-Баир, его больше интересовали вопросы веры, строительства нового храма. По этому поводу директор БГИКЗ откровенно заявил, что не видит ничего предосудительного в том, что на этом месте будет построен храм. Комментарии, как говорят, излишни. В этой связи члены общественной организации "Азизлер" надеются, что созданная Г.Москалем компетентная комиссия скрупулезно изучит ситуацию, сложившуюся вокруг строительства новой церкви на Кильсе-Баир, разберется с произволом, чинимым на протяжении многих лет руководством и чиновниками БГИКЗ, Рескомитета по делам религий, Рескомитета по охране культурного наследия, приведшим к резкому обострению межнациональных и межконфессиональных отношений в Фоти-Сала, и требуют отстранить виновных от занимаемой ими должности. Ибраим Абдуллаев Апелляционный суд АРК на основе решения Верховного Суда Украины назначил на 22 июня 2006 г. новое рассмотрение дела о столкновении в поселке Симеиз и драке в баре "Коттон-клуб", произошедших в марте 2004 г., конечно же, не потому, что в этот день в 1941 г. началась война. Хочется думать, что совпадение случайное. Ни с чем не может быть сравнимо потрясение, испытанное гражданами крымскотатарской национальности, собравшимися на площади перед зданием правосудия, чтобы выразить свой протест, как они считают, тенденциозному рассмотрению и необоснованно жестокому осуждению наших соотечественников. Рыдания матери одного из подсудимых и возмущение отца другого, когда милицейский кордон не пропускал их в здание суда, до предела возмутили собравшийся на площади народ. У старшего поколения перед глазами возникла картина беззакония периода депортации 1944 года. О своих чувствах люди, думаю, расскажут сами и виденное вспомнят еще не раз. Трудно будет власти вернуть доверие к себе тех, кто оказался свидетелем этих событий у здания суда. Занявшие исходные позиции пожарные машины, несколько машин с работниками расскажут сами и виденное вспомнят еще не раз. Трудно будет власти вернуть доверие к себе тех, кто оказался свидетелем этих событий у здания суда. Занявшие исходные позиции пожарные машины, несколько машин с работниками правоохранительных органов, коротко подстриженные "качки" в гражданском, готовые выполнить любую команду, напомнили пожилым крымским татарам жестокие расправы советских спецорганов над участниками акций и митингов 1960-х годов, когда возлагали цветы к памятникам Ленина и требовали возвращения в Крым и восстановления национально-территориальной государственности. Молодые сами дадут оценку увиденному. После процедуры досмотра уже в 8.50 ч., я пытался пройти в зал заседания суда, но прессу остановили в фойе, заверив, что ее пригласят чуть позже. Несколько повторных попыток успехом не увенчались, а чрезмерно активный администратор неожиданно заявил, что заседание суда началось и в зале свободных мест нет. По прошлому опыту поверить в это я не мог, потому встал в коридоре напротив двери, надеясь все же, что, поскольку суд открытый, то прессу должны пропустить в зал заседаний. Уверенность придавало то, что в руках держал копию Ходатайства Апелляционному суду АРК с отметкой о вручении оригинала еще 20 июня: "В связи с тем, что данное дело имеет резонансное значение среди крымской общественности, прошу: допустить на судебное заседание главного редактора газеты "Голос Крыма" Сеитбекирова Эльдара и обозревателя газеты Сеитбекирова Адиля; разрешить произвести фотосъемку осужденных в зале суда; разрешить вести диктофонную запись судебного заседания". Оснований отказать нам в праве присутствовать на судебном заседании не было. Но нам отказали бесцеремонно, ничего не объясняя. Первый заместитель Председателя Совета министров АРК Азиз Абдуллаев, Председатель комиссии по межнациональным отношениям ВР АРК Ремзи Ильясов, Председатель Республиканского Комитета по делам национальностей и депортированных граждан АРК Сервер Салиев в зал заседания суда тоже не были допущены. После перерыва, где-то в 11 часов, когда стало известно, что мест свободных много, первых двух из вышеназванных депутатов ВР АРК милиционеры все же пропустили в зал заседаний, а нас, журналистов, выпроводили из коридора в фойе. Шум, возникший снаружи у дверей здания суда, вызвал переполох внутри здания, забегали люди в шлемах и с пистолетами на боку и надписями на куртках "Беркут", но все успокоилось, когда в фойе вошла плачущая женщина — мать одного из подсудимых и очень расстроенный отец другого подсудимого. Припозднившийся адвокат сетовал на то, что из-за милицейского оцепления 300 метров на своей машине преодолел за 30 минут. Томительное ожидание навело на мысль, высказанную 30 лет назад доктором исторических наук, профессором, автором книги "Наказанные народы" Александром Некричем, оставшимся "невозвращенцем" в США. Он отмечал, что крымскотатарских государственных деятелей при депортации 1944 г. вывозили из Крыма навечно в пассажирских вагонах, а простой народ — в товарных. Тоталитарная система расправлялась с крымскими татарами по этническому принципу, верноподданичество в учет не принималось. Немногое изменилось с тех далеких времен. Одно из крымских информагентств, видимо, испытывая творческий зуд, вышеизложенные события преподнесло под заголовком "Татарские беспорядки в Симферополе", обходя стороной то, что в событиях участвовали представители русских организаций, расположившиеся напротив входа в здание суда. Генеральная прокуратура Украины высказала обеспокоенность кризисными явлениями в системе правоохранительных органов, когда нарушаются права человека. Об этом заявил заместитель Генерального прокурора Украины А.Шинальский на расширенной коллегии Генеральной прокуратуры. Было отмечено, что нередко родственникам не сообщается о задержании их близких, больные туберкулезом в открытой форме содержатся вместе со здоровыми осужденными, не хватает койко-мест, питания. Заключенные не привлекаются к трудовой деятельности. Из 110 тысяч работают лишь 36,5 тысяч. Если к этому добавить, что следствие по ныне рассматриваемому делу было проведено "похабно" (по словам бывшего Генерального прокурора Украины С.Пискуна), а новое рассмотрение, которое, по логике вещей, должно было быть более тщательным, ничего в приговоре не изменило, лишило наших соотечественников остатков надежды на объективность суда. 23 июня Меджлис крымскотатарского народа принял заявление о предвзятости и политической заангажированности Апелляционного суда Автономной Республики Крым, а через день на центральной городской площади Симферополя протестующие соотечественники собрались на митинг. Путь к истине тернист, но не безнадежен! Адиль Сеитбекиров ЗАЯВЛЕНИЕ МЕДЖЛИСА КРЫМСКОТАТАРСКОГО НАРОДА "О предвзятости и политической заангажированности Апелляционного суда Автономной Республики Крым при рассмотрении судебного дела, связанного с событиями, произошедшими 5 марта 2004 года в ппг. Симеиз и 23 марта 2004 года в Симферополе в баре "Cotton club". 22 июня 2006 года в Апелляционном суде Автономной Республики Крым состоялось судебное заседание, на котором, в соответствии с решением Верховного суда Украины от 16 февраля 2006 года, должны были повторно рассмотрены все обстоятельства событий, произошедших 5 марта 2004 года в пгт. Симеиз и 23 марта 2004 года в Симферополе в баре "Cotton club" . При этом, исходя из сути решения Верховного суда Украины от 16 февраля 2006 года, несправедливо осужденные Куртсеит Абдуллаев, Фахри Сеитхалилов, Симар Хайрединов, Эльвис Куртаметов и Ленур Малаев, их родственники и крымскотатарская общественность надеялись на то, что при повторном рассмотрении дела будут учтены все доводы защиты, проигнорированные в ходе предыдущих судебных процессов. Однако надежды на полное и детальное рассмотрение в ходе заседания Апелляционного суда АРК всех обстоятельств событий, произошедших 5 марта 2004 года в пгт. Симеиз и 23 марта 2004 года в Симферополе в баре "Cotton club", не оправдались. Весь ход судебного заседания, поведение и аргументы стороны обвинения явились очередным свидетельством того, что силы, заинтересованные в сокрытии истинных причин и настоящих виновников указанных событий, продолжают сохранять особое влияние как на ход их расследования, так и судебной оценки. Несмотря на огромный общественный резонанс рассматриваемого дела, судебное заседание проходило практически в закрытом режиме. В зал не были допущены родители и близкие родственники осужденных, пресса, депутаты ВР АРК и представители общественности. Эти действия суда и милиции вызвали волнения и возмущения участников мирной акции у здания суда. Прибывшая к месту событий группа людей с российскими знаменами попыталась дестабилизировать ситуацию, не дав автомашине с усилительной аппаратурой припарковаться. Только благодаря действиям членов Меджлиса крымскотатарского народа ситуация в течение всей акции была под контролем. Вновь, как и ранее, судьи Апелляционного суда АРК отклонили все доводы защиты. Соответственно, принятое ими решение, которое по своей сути является повторением предыдущего, не только не оправдало ожиданий общества к восстановлению справедливости и наказанию истинных виновников преступных провокаций, но в очередной раз продемонстрировало невозможность беспристрастного рассмотрения данного дела в Крыму. В связи с этим Меджлис крымскотатарского народа: — заявляет о предвзятости и политической заангажированности судей Апелляционного суда АРК при рассмотрении ими судебных дел, где одной из сторон выступают крымские татары; — требует справедливого и законного судебного рассмотрения всех обстоятельств событий, произошедших 5 марта 2004 года в пгт. Симеиз и 23 марта 2004 года в Симферополе в баре "Cotton club"; — обращается к Генеральной прокуратуре Украины с призывом незамедлительно опротестовать решение Апелляционного суда АРК от 22 июня 2006 года: — обращается к Верховному суду Украины с предложением принять решение по существу данного дела. 23 июня 2006 г. г. Симферополь ДО ЗМІСТУЗемельне питанняВладеть, пользоваться и распоряжаться землей со знанием Как только земля стала собственностью, владельцы и пользователи даже самого маленького кусочка родной почвы превратились в участников правоотношений, регулируемых положениями целого ряда кодексов, законов и законодательных актов. Ориентироваться в последних, которые к тому же имеют тенденцию изменяться и совершенствоваться, не так легко простому обывателю. На некоторые наиболее распространенные вопросы пользователей земли и тех, кто думает обзавестись земельным участком, мы попросили ответить прокурора отдела прокуратуры Автономной Республики Крым Владимира Тарана. —Крымчане часто обращаются за разъяснением, какие необходимо прилагать документы к заявлению о предоставлении земельного участка. В каждом сельском совете этот список разный. Требуют копию паспорта, справку из органов внутренних дел, подтверждающую регистрацию, идентификационный номер, справку об отсутствии в собственности земельного участка. А что говорит по этому поводу закон? —Действующим земельным законодательством Украины не предусмотрен перечень документов, которые должны прилагаться к заявлению о получении бесплатно в собственность земельного участка. В соответствии с п. 6 ст. 118 Земельного кодекса Украины (далее — ЗКУ), граждане, заинтересованные в получении бесплатно в собственность земельного участка подают заявление в соответствующую районную государственную администрацию или сельский, поселковый, городской совет по месту нахождения земельного участка. В заявлении указываются желаемые размеры и цель его использования. Как видим, речь идет только о подаче самого заявления, какие-либо приложения к нему в этой статье не оговариваются. Однако, согласно земельному законодательству, земельный участок может передаваться бесплатно в собственность гражданину Украины один раз. Отсюда следует, что лицо, желающее получить бесплатно з собственность земельный участок, при подаче заявления должно подтвердить гражданство Украины, а также факт отсутствия в собственности земельного участка на территории страны. Соответственно он должен приложить к заявлению копию паспорта гражданина Украины и справку об отсутствии в собственности земельного участка. Что касается идентификационного номера, справки из органов внутренних дел, подтверждающей регистрацию гражданина, справок из бюро регистрации и технической инвентаризации (БТИ) о наличии-отсутствии в собственности жилья — требования об их предоставлении необоснованны. Если у органов местного самоуправления есть сомнения в достоверности сведений, указанных в паспортах заявителей, то они должны самостоятельно обращаться в правоохранительные органы, а не возлагать это бремя на заявителя. — Куплен дом с приусадебным участком. Имеет ли право собственник домовладения получить еще один земельный участок бесплатно? В соответствии со ст.41 Конституции Украины, каждый имеет право владеть, пользоваться и распоряжаться своей собственностью. Право частной собственности приобретается в порядке, определенном законом. Граждане для удовлетворения своих потребностей могут пользоваться объектами права государственной и коммунальной собственности в соответствии с законом. Никто не может быть противоправно лишен права собственности. Право частной собственности является нерушимым. Использование собственности не может наносить вреда правам, свободам и достоинству граждан, интересам общества, ухудшать экологическую ситуацию и природные качества земли. — В соответствии со статьей 40 Земельного кодекса Украины, гражданам Украины по решению органов исполнительной власти или органов местного самоуправления могут передаваться безвозмездно в собственность или предоставляться в аренду земельные участки для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных построек и гаражного строительства в пределах норм, определенных кодексом. Сверх нормы бесплатной передачи граждане могут приобретать в собственность земельные участки для названных потребностей по гражданско-правовым соглашениям. Согласно п.4 ст. 116 ЗКУ передача земельных участков безвозмездно в собственность граждан в пределах норм, определенных кодексом, осуществляется один раз по каждому виду использования. Таким образом, в случае, если земельный участок для обслуживания купленного жилого дома был передан покупателю безвозмездно (приватизирован), получить бесплатно второй участок для этих целей гражданин не может. Если же он приобрел в собственность земельный участок по договору купли-продажи земли (гражданско-правовая сделка) и при этом не получал земельный участок бесплатно, такое право за ним сохраняется. —На участок какого размера можно претендовать гражданам Украины? —Нормы бесплатной передачи земельных участков гражданам определены статьей 121 ЗКУ. В соответствии с указанной нормой закона граждане Украины имеют право на бесплатную передачу им земельных участков из земель государственной или коммунальной собственности в следующих размерах. Для ведения фермерского хозяйства выделяется участок в размере земельной доли (пая), определенной для членов сельскохозяйственных предприятий, расположенных на территории сельского, поселкового, городского совета, где находится фермерское хозяйство. Если на территории совета расположено несколько сельскохозяйственных предприятий, размер земельной доли (пая) определяется как средний по этим предприятиям. В случае отсутствия сельхозпредприятий на территории соответствующего совета размер земельной доли (пая) определяется как средний по району. Для ведения личного крестьянского хозяйства гражданин может получить по закону не больше 2,0 гектаров; для ведения садоводства — не больше 0,12 гектара, для индивидуального дачного строительства — не более 0,10 гектара; для строительства индивидуальных гаражей — не более 0,01 гектара. При этом размер земельных участков, которые передаются безвозмездно гражданину для ведения личного крестьянского хозяйства, может быть увеличен в случае получения в натуре (на местности) земельной доли (пая). Для строительства и обслуживания жилого дома, хозяйственных построек (приусадебный участок) законом предусмотрено бесплатное выделение земли на эти цели в селах не более 0,25 гектара, в поселках 0,15 га, ну а городские жители могут получить по закону 0,10 га. — Может ли быть изъят земельный участок, в том числе приватизированный? И как это осуществляется по закону? — Принудительное отчуждение собственности может быть применено лишь как исключение по мотивам общественной необходимости, на основании и в порядке, установленных законом, и при условии полного возмещения их стоимости. Основаниями прекращения права собственности на земельный участок, в соответствии со ст. 140 ЗКУ, являются добровольный отказ от права на земельный участок самого владельца или его смерть при отсутствии наследника, или же сам собственник может отказаться от владения земельным участком. Право собственности может быть прекращено по требованию кредитора или по решению суда (конфискация). Конфискация земельного участка, согласно ст. 148 ЗКУ, может быть применена исключительно по решению суда в случаях, объеме и порядке, установленных законом. Отчуждение земельного участка также может быть произведено по мотивам общественной необходимости и для общественных потребностей. Исчерпывающий перечень оснований для принудительного прекращения в судебном порядке прав на земельный участок предусмотрен статьей 143 ЗКУ. Принудительное прекращение прав на земельный участок осуществляется в частности, в случае, когда земельный участок используется не по целевому назначению или же когда в сроки, установленные указаниями специально уполномоченных органов исполнительной власти по вопросам земельных ресурсов, не были устранены допущенные нарушения законодательства, как-то: загрязнение земель радиоактивными и химическими веществами, отходами, сточными водами, бактериально-паразитическими и карантинно-вредными организмами, засорение земель запрещенными растениями, повреждение и уничтожение плодородного слоя грунта, объектов инженерной инфраструктуры мелиоративных систем, нарушения установленного режима использования особо охраняемых земель, а также использования земель способами, которые наносят вред здоровью населения. Органы государственной власти и органы местного самоуправления в соответствии с их полномочиями согласно ст. 146 ЗКУ имеют право выкупа земельных участков, которые находятся в собственности граждан и юридических лиц, для различных общественных потребностей. Например, под здания и сооружения органов государственной власти и органов местного самоуправления, под объекты обороны и национальной безопасности, производственные объекты государственной и коммунальной собственности, под строительство и обслуживание линейных объектов и объектов транспортной и энергетической инфраструктуры (дорог, газопроводов, водопроводов, линий электропередачи, аэропортов, нефте- и газовых терминалов, электростанций), под городские парки, площадки отдыха и другие объекты общего пользования, необходимые для обслуживания населения. Выкуп земельного участка осуществляется при согласии его владельца, который не позже, чем за один год до предстоящего выкупа должен быть в письменном виде предупрежден органом, который принимает решение о выкупе. Стоимость земельного участка устанавливается в соответствии с денежной и экспертной оценкой земель, которая проводится по методике, утвержденной Кабинетом Министров Украины. Если владелец земельного участка не согласен с выкупной стоимостью, вопрос решается в судебном порядке. Закон предусматривает также принудительное отчуждение земельного участка по мотивам общественной необходимости (ст. 147 ЗКУ). Такое возможно в случае введения военного или чрезвычайного положения. Прекращение права собственности на земельный участок в таких случаях осуществляется при условии полного возмещения его стоимости. Лицо, у которого был принудительно отчужден земельный участок, после прекращения действия обстоятельств, в связи с которыми было проведено принудительное отчуждение, имеет право требовать возвращения этого земельного участка. В случае невозможности возвращения принудительно отчужденного земельного участка владельцу, по его желанию, предоставляется другой земельный участок. — Может ли гражданин добровольно отказаться от приватизированного земельного участка и получить безвозмездно в собственность другой земельный участок? — Одним из оснований прекращения права собственности на земельный участок, как было отмечено выше, является добровольный отказ владельца от права на земельный участок. Однако, согласно п.4 ст. 116 ЗКУ, передача земельных участков безвозмездно в собственность граждан в пределах норм, определенных этим Кодексом, осуществляется один раз по каждому виду использования. То есть, в случае добровольного отказа гражданина от приватизированного земельного участка ему повторно не может быть предоставлен земельный участок для данного вида пользования. Записала Наталья Гервасий Всеукраїнська дача промислового призначення У цікавій історії переділу прибережних земель Криму чітко позначився черговий етап. За гострого дефіциту вільних ділянок для облаштування дач помісного типу (зі своїм пляжем, парком і будівлями для челяді) під приціл тих, хто прагне знайти місце відпочинку під південним сонцем, дедалі частіше потрапляють прилеглі землі славетних виноробних підприємств. За законом, як відомо, змінити статус земель сільгосппризначення — ціла справа, а якщо вони потрапляють у зону особливо цінних коричневих грунтів, що на ПБК не рідкість, то отримати їх дозволено тільки за наявності постанови Кабміну чи узгодженого з ВР України рішення місцевої ради. Та хто ж шануватиме Земельний кодекс, якщо Кримінальний працює вибірково! Після легкого переляку, перенесеного посадовими особами й неправедними власниками наділів на Південному березі внаслідок приходу нової влади, що погрожувала навести порядок у наскрізь корумпованій земельній сфері Криму, одні перестали соромитися своїх апетитів, інші — боятися відповідальності. Напередодні виборів уряд автономії в нагальному порядку і з великими зусиллями (членів РМ, які пішли у передвиборний забіг, доставляли протягом кількох годин) приймає постанову про передачу в оренду на 49 років земельної ділянки загальною площею 0,85 га з земель Массандрівської сільради корпорації "Міжрегіональний промисловий союз". Землі сільгосппризначення віддані "для розміщення протизсувних і протиерозійних споруд для обслуговування пансіонату сімейного типу у Великій Ялті". Рішення приймають усупереч застереженню заступника прокурора Криму Т.Дробицької щодо його сумнівності з погляду законності й спроби завуальованої передачі землі. Прокуратура АРК постанову опротестовує. Проте вже новий склад РМ одним із перших своїх рішень безстрашно відхиляє протест, і володіння корпорації поруч із Нікітським ботсадом приростає майже гектаром землі, яка належала Національному інституту вина й виноробства "Магарач". Прокуратурі нічого не залишається, як іти в суд. Здається, розгляд буде непростий і тривалий. Тому що сили нерівні: "Міжрегіональний промисловий союз" родом із Донецька, а очолював його до обрання народним депутатом Антон Пригодський, котрий, як твердить депутатський поголос, був прикомандирований до Криму здійснювати від імені лідера шахтарського краю нагляд за формуванням органів влади автономії. Що ж до "пансіонату сімейного типу", то один із чудових особняків в елітному селищі місцеві жителі уперто називають "дачею Януковича". І, з огляду на все, це не останній шматок землі, яким вона приростає. Цього тижня керівництво парламенту спробувало провести рішення про узгодження землевідведення під будівництво дач у тій самій Массандрі. Сімнадцять скромних громадян претендують на 1,7 гектара землі, що раніше належала Алуштинському ефіроолійному радгоспу-заводу і радгоспу-заводу "Ливадія", які нібито добровільно від неї відмовилися. Як і належить за законом, ділянки громадянам мають надати безплатно. "Повірте, що проста людина в Ялті, котра написала заяву на 10 соток, ніколи їх не одержує в законному порядку, — пояснював колегам бютівець Олег Зубков. — Це землі біля Нікітського саду, це землі біля дачі Януковича, це селище Схід із прекрасним видом на море". У результаті палкої дискусії рішення було провалене, спікера не зважилися підтримати навіть його однопартійці. Та питання не закрите, і постпред президента Г.Москаль звернувся до правоохоронців із проханням з’ясувати, "що це за люди такі, заради яких радгоспи відмовляються від своєї землі?". Утім, ці скандали обіцяють померкнути на тлі потужних маневрів навколо однієї з візитних карток Криму — НВО "Массандра", відомого не тільки завдяки 30 маркам вин і знаменитій голіцинській і сучасній колекції. "Массандра" — це ще й близько чотирьох тисяч гектарів землі тільки під виноградниками, це узбережжя від Фороса до Судака протяжністю 180 км. Спроби прибрати до рук усе це добро були і раніше, але безуспішно. І ось — черговий захід. І чий! Нової влади в особі поки ще в.о. міністра аграрної політики України соціаліста Баранівського О.П., який у листі до міністра економіки України запропонував включити до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, і виноробні підприємства. Обгрунтування — їхня збитковість. Проте до "Массандри" це не може мати відношення, переконують у Криму: в об’єднання — найвища рентабельність у галузі, чистий прибуток за минулий рік становив майже 7 мільйонів гривень, сплачено 12 мільйонів податків. О.Баранівський обвинувачення в злому намірі категорично заперечує — він проти приватизації "Массандри". Тоді навіщо, кажуть у Криму, потрібно було проводити реорганізацію об’єднання, що працювало як годинник, і розчленовувати його на 10 майже самостійних структур? "Керівникам радгоспів, які входять в об’єднання, надали більше повноважень", — каже Баранівський в інтерв’ю. Саме так і готують цілком рентабельне підприємство до передачі в потрібні приватні руки, вроздріб і за низькою ціною, — підозрюють у Криму. "Документи для приватизації готові. Наступного року, коли закінчиться мораторій на продаж землі, "Массандру" спробують продати, — вважає голова рескомітету з питань земельних ресурсів Микола Голубєв. Такі підозри посилює і та обставина, що головний кримський соціаліст теж останнім часом спеціалізується на виноробстві. Нардепу Петру Устенку приписують володіння заводом "Золота Балка". На захист "Массандри" від зазіхань Баранівського підвелися всі — від спікера Гриценка, постпреда президента Москаля до... самого Баранівського, який переконує через прес-службу міністерства, що насправді на засіданні Кабміну він пропонував виключити зі списку на приватизацію ті підприємства, які є національним багатством. Ну, дай Боже, може, всі гуртом — включно з президентом, до якого звернулися массандрівці та керівництво автономії, — і відстоять наше надбання. Президент найближчим часом має прийняти й інше, непросте, рішення, яке вже перезріло, але Віктору Андрійовичу, здається, про це не поспішали доповідати. Йдеться про указ щодо будівництва найбільшого промислового портового комплексу на озері Донузлав, який президент підписав у вересні минулого року. Про це будівництво століття, що претендує на небачену в країні приватну інвестицію в 2,5—3 млрд. доларів, президент України вже розповів усьому світові, запрошуючи в партнери всіх бажаючих. З будь-якою структурою вантажів — включаючи нафту. Навіть не підозрюючи, треба розуміти, якими наслідками це може обернутися для дитячої оздоровниці Євпаторії, розташованої в 25 кілометрах від майбутнього гіганта. Про те, що місцеві громади селищ Мирне і Новоозерне, Чорноморського і Сакського районів, чиї землі потрапляють у зону "котловану", категорично проти зміни їхнього курортного регіону на промислову зону, президент теж не знав. Оскільки думкою людей ніхто не цікавився. А ті, хто сам намагався пробитися з відозвами до глави держави, — учені, екологи, політичні та громадські діячі, — далі кримського уряду і постійного представництва в АРК не доходили. На чолі першого був прибічник будівництва порту А.Матвієнко, який свято вірить в інвестиційні дощі над Кримом, у головному кабінеті другого сидів В.Куліш, відомий тим, що під час перебування свого міністром економіки в уряді С.Куніцина саме й займався просуванням проекту будівництва для інвестора, визначеного президентом Кучмою і затвердженого ВР Криму — компанії Atlantik Caspian Resources pls, відомої своїм співзасновництвом у Eural Trans Gas. Утім, історія лобіювання будівництва порту й за старого режиму, і за нинішнього була детально й всебічно описана "ДТ", її розвиток заслуговує на окрему розмову, тому зупинимося на останній новині. "Передайте президенту велике спасибі за указ по Донузлаву, завдяки йому ми відчули, що в Криму є громадськість". Так, нітрохи не жартуючи, просив Геннадія Москаля Сергій Стрельбицький — лідер євпаторійської організації НСНУ, який раніше очолював комісію міськради із земельних питань та екології. У березні за підтримки фонду "Європа XXI" представники місцевих громад, громадських екологічних і правозахисних організацій, відомі вчені, журналісти заснували постійно діючий круглий стіл "Орхус-Крим" і домоглися публічного обговорення з представниками центральної влади проблеми Донузлава. Примітно, що й глава президентського секретаріату О.Рибачук, і новий постпред в АРК Г.Москаль не приховували подиву — як же так вийшло, що указ готувався кулуарно, без урахування думки громад, учених й громадськості. Втім, це вже нецікаво, головне, з чим повернеться нині з Києва Геннадій Москаль, який обіцяв після досить представницької наради, що рекомендуватиме президенту скасувати указ про будівництво КМПТК "Донузлав" і підготувати новий — про розвиток регіону як рекреаційної зони. Якщо чесно, у такий поворот подій повірити нелегко.... Валентина Самар, Крим 21 листопада 2005 року Президент України Віктор Ющенко підписав указ, спрямований на впорядкування земельних відносин на території Автономної Республіки Крим. Як з'ясувалося, станом на 22 червня 2006 року цей важливий документ не виконується. Це стало очевидним на нараді, яку провів у Сімферополі Постійний представник глави держави в автономії Геннадій Москаль. Жодне відомство не зробило нічого вагомого на шляху виконання цього важливого документа, за кожним пунктом якого стоїть проблема, і від розв'язання її залежить соціально-політична ситуація на півострові. Традиційне питання "Хто винен?" зависло у повітрі, оскільки, як з'ясувалося, спитати ні з кого. Цікавим є те, що в уряді автономії довго міркували — посилати чи не посилати свого делегата на вищезгадану нараду. Взагалі сьогоднішня кримська влада (автор має на увазі владу і представницьку, й виконавчу) зайняли дивну позицію стосовно представника Президента України в Криму. Бурхлива діяльність останнього, його намагання зробити за допомогою ЗМІ прозорими процеси кримського буття натикаються на впертий опір керівництва владних структур автономії, яке звикло жити по-старому. "Жити по-старому" — це продовжувати дерибанити кримську землю, особливо на Південному узбережжі півострова. Складається враження, що у Криму існує підпільний, користуючись лексикою Г. Москаля, "інститут смотрящих". Саме вони керують Кримом. А сесії кримського парламенту, засідання кримського уряду — то вже втілення у життя вказівок "смотрящего". Така картина нагадує інститут управління зоною. Так, саме зоною, де відбувають покарання ті, хто переступив закон. Одна деталь не може не насторожувати. Навіть після вищезгаданого указу Президента, після відповідного рішення Ради національної безпеки і оборони "дерибан" землі в Криму став ще інтенсивнішим. На останній сесії Верховної Ради автономії була зроблена спроба "проштовхнути" рішення про відчуження і передання у користування невідомим особам кільканадцяти гектарів землі одного з найвідоміших виноградарських господарств Криму. Слава Богові, це рішення не пройшло, і тепер, за повідомленням Г. Москаля, компетентні органи з'ясовують, хто ж ці люди, котрі дійшли у розв'язанні своїх проблем аж до вищого представницького органу автономії. Другою проблемою Криму є несплата орендної платні за землю. Ні уряд автономії, ні податківці, ні прокурори ніяк "не знайдуть" (а може, не хочуть знайти) механізм розв'язання цієї проблеми, про яку, до речі, говорить і В. Ющенко у своєму указі. — Укази Президента України не підлягають дискусіям, — каже Г. Москаль присутнім на нараді. — їх потрібно негайно виконувати! Справедливі слова, нічого не скажеш. Але, здається, ця "інструкція" — не для кримської влади, яка хоче керувати одноосібне, а не в контексті загальнодержавних процесів. І тут право ділити ще нерозкрадені землі є проблемою № 1. Отже, можна зробити висновок: саме земля лежить в основі корупції в Криму. Олександр Кулик, ДО ЗМІСТУЕкономіка. ФінансиПасажиропотік у реконструйованому міжнародному аеропорту "Сімферополь", який відзначає свій 70-річний ювілей, зріс на п'ять відсотків порівняно з відповідним періодом минулого року. Регулярними рейсами повітряні ворота Криму пов'язані з понад 70 містами України та інших держав. Краще, ніж у попередні роки, підготувалися до курортного сезону й автошляховики. Вперше відповідають європейським вимогам усі 1083 кілометри доріг державного значення і 5163 — місцевого. Держава виділила на це 193 мільйони гривень — майже на 80 мільйонів більше, ніж торік. Хоча для повного оновлення шляхів півострова потрібно ще близько 450 мільйонів. Автотуристів приємно вразять акуратна розмітка проїжджої частини, дбайливо вирівняний шар покриття, туалети і сміттєві баки на узбіччі трас. У степовій зоні півострова на автошляху Херсон—Армянськ—Сімферополь нині створюють зелені зони і острівці-оази, повідомляє наш власний кореспондент Віктор Хоменко. (“Голос України”, №116, 27 червня 2006 р.) "Массандру" хотят пустить с молотка, а ее руководители тем временем посылают журналистов Наш уникальный винодельческий комплекс хотят разделить и по частям приватизировать! Узнав эту новость, мы тут же схватили диктофоны и со всех ног помчались в Ялту спасать родное предприятие. Разве патриоты Крыма поступили бы иначе? Но чем мы, журналисты, собственно, могли помочь? Конечно же, встретиться с руководителями предприятия. Подробно расспросить о том, что происходит. Назвать имена тех, кто посмел посягнуть на наше крымское достояние. Поговорить с рядовыми работниками "Массандры". Узнать их мнение о грозящих переменах и, приравняв перо к штыку, стать грудью на защиту уникального предприятия. Гуляйте, ребята По дороге мы вспоминали, чего Крым уже лишился за годы независимой Украины. Под крыло администрации президента отошел Международный детский центр "Артек". Многочисленные здравницы полуострова (причем лучшие) прибрали к рукам различные центральные министерства и ведомства, и процесс этот, похоже, еще не закончен. Предпринимались попытки превратить Ливадийский и Воронцовский дворцы в правительственные резиденции. Но, слава богу, их удалось отстоять. Теперь замахнулись на "Массандру"? Спешили мы в Ялту еще и потому, что в этот день была запланирована встреча руководства предприятия с представителями СМИ. На ней директорат "Массандры" якобы намеревался дать свою оценку складывающейся ситуации. Поэтому узнать об истинном положении дел можно было из первых рук. Оказавшись у проходной, мы увидели одного из руководителей предприятия. Он не посчитал нужным представиться, поэтому фамилию его называть не станем. "Вам назначена встреча?" — спросил у нас массандровский начальник. "Нет, но мы думали...". "Тогда гуляйте, ребята, у нас полно дел", — отрезал он. В первые мгновения мы испытали настоящий шок. Вообще-то пока еще существует Закон "О печатных средствах массовой информации (печати) в Украине". Он гарантирует журналистам право на "свободное получение, использование, распространение (публикацию) и хранение информации" при "посещении государственных органов власти, органов местного и регионального самоуправления, а также предприятий, учреждений и организаций". Причем представители СМИ имеют право "быть принятым их должностными лицами". Более того, "честь, достоинство, неприкосновенность журналиста охраняются законом". А национальное производственно-аграрное объединение (НПАО) "Массандра" — не частная лавочка, а самое что ни на есть государственное предприятие, и руководят им не царьки, а обычные чиновники из плоти и крови, в чьи обязанности входит выполнение принятых государством законодательных норм. Правда, пока мы приходили в себя, направляясь к редакционной машине, нас неожидание вернули. Мелькнула мысль: хотя на винзаводах, как правило, работают люди непьющие, но, может быть, они не сразу поняли, кто мы и зачем сюда приехали? Что ж, всякое бывает. Тем более, на предприятии сейчас нервозная обстановка. Люди взвинчены. Бог с ними, с личными обидами. Попав на территорию НПАО, мы убедились в том, что тут действительно шла подготовка к пресс-конференции. Коллеги-телевизионщики устанавливали камеры. А руководители "Массандры", облаченные в парадные костюмы, готовились держать слово. Мы уже было вытащили диктофоны и блокноты, как другой массандровский босс задал нам аналогичный вопрос: "А вас кто сюда звал?" Святые угодники... Солнце им, что ли, голову напекло... Стали заново объяснять цель нашего приезда. Особо подчеркну, делали это очень корректно и внятно. "О встрече надо заранее договариваться", — винный барон (он также не посчитал нужным представиться) принял величественную позу. "Но ведь встреча с журналистами у вас как раз сейчас и состоится?" — не сдавались мы. "Эти люди сделают все так, как нам нужно, а то, что напишете вы, нам неизвестно", — заключил он. Таким образом, нас послали погулять во второй раз. Любое предприятие, в том числе государственное, имеет право себя рекламировать. Для этого приглашаются журналисты, которые за определенную плату делают все так, как нужно его руководителю. Однако здесь случай особый. "Массандра", опять же, не частное предприятие, а наше общее достояние. И нам не все равно, что завтра будет с этим уникальным винодельческим комплексом. Если на него кто-то осмелился посягнуть, наш журналистский и гражданский долг попытаться, насколько в наших силах, защитить "Массандру". Для этого нам, журналистам, нужно четко знать, что происходит. Информировать общественность мы можем только на основании проверенных данных. Получить их мы имеем право непосредственно от руководителей "Массандры" на основании уже упомянутого Закона и других законодательных актов. Кстати, в этом должны быть заинтересованы и сами директора государственных предприятий. Тем более, когда они находятся непосредственно на рабочем месте в здравом уме и трезвой памяти. Если только им нечего скрывать. Взять и поделить... Что ж, насильно мил не будешь. Да и ставить на место хамовитых чиновников посредством судебных разбирательств у нас нет времени. Поэтому расскажем то, что знаем о грядущей приватизации НПАО "Массандра". Идея эта родилась в голове министра агропромышленной политики Украины Александра Баранивского. Проанализировав ситуацию в виноградно-винодельческой отрасли страны, он пришел к выводу, что из 27 ее предприятий 10 являются убыточными. Поэтому обратился в Министерство экономики Украины с предложением выставить на приватизацию государственные предприятия отрасли. Конечно же, для многих убыточных винзаводов и виноградарских хозяйств приватизация является чуть ли не единственным средством спасения. Но как быть с предприятиями прибыльными? В прошлом году, по сравнению с предыдущим, НПАО "Массандра" в полтора раза превысило показатели по сбору винограда. Рентабельность предприятия составила почти 13% — это чуть ли не самый высокий показатель в отрасли. Ежегодно отчисления в бюджет от деятельности винодельческого комплекса достигают 20 млн. грн. И несмотря на это, Министерство агропромышленной политики стремится раздробить объединение на десяток самостоятельных структур, подготовив винодельческий комплекс к приватизации. С какой целью? По этому поводу уже высказался председатель Республиканского комитета по земельным ресурсам Николай Голубев. После продажи предприятия, считает он, о массандровских винах можно будет забыть, так как цель его реорганизации — распродажа виноградников под строительство частных пансионатов и коттеджей. Но... В 1999 году указом президента Леонида Кучмы "Массандре" был присвоен статус национального производственного объединения. Сделано это было как раз для того, чтобы оградить предприятие от посягательств многочисленных приватизаторов. Ведь массандровские виноградники расположены, как правило, на ЮБК, где находится самая ценная и, естественно, дорогая земля в Крыму. Однако "Массандра", основанная еще в 1836 году, является одним из самых известных винодельческих предприятий не только на Украине, но и в Европе. В объединение входит 9 совхозов-заводов, выпускающих около 30 видов элитного марочного вина. "Массандра" обладает уникальной энотекой, насчитывающей около 1 миллиона бутылок коллекционных вин свыше 800 наименований. Так что это не просто винодельческое предприятие, это — национальное достояние, которое разумным правителям нужно холить и лелеять, а не пускать с молотка при первой необходимости залатать бюджетные дыры. Однако, считает председатель ВС АРК Анатолий Гриценко, в вышеназванном указе Кучмы не определен механизм сохранения территориальной целостности НПАО "Массандра" и действия запрета на приватизацию земель. Для того чтобы исправить ситуацию, Киеву необходимо принять специальное решение. Заинтересован ли он в этом? После меня хоть потоп... При буксующей экономике (а с ней на Украине именно это и происходит) очень соблазнительной кажется идея продажи прибыльных государственных предприятий. От них, безусловно, каждый год в бюджет капает какая-то умеренная прибыль, но продажа такого предприятия в одночасье дала бы кучу денег. Правда, плохо то, что продать его можно лишь один раз. Пустить деньги на различные государственные нужды (попросту говоря, проесть), а что делать потом, никого не интересует. Почему? Потому что чиновники у нас во власти долго не задерживаются и заботятся лишь о том, чтобы решить текущие проблемы. В какой ситуации окажутся те, кто придет после них, никого не заботит. Хотя, если смотреть в будущее, гораздо эффективнее всячески поддерживать как раз прибыльные предприятия. Потому что со временем они будут давать еще большую прибыль. Причем постоянно. Разумнее избавляться от убыточных предприятий, но их продажа не даст много денег, поэтому государственные мужи, безусловно, находятся в непростом положении. Но раз уж они идут во власть, то, по идее, должны знать, как спасти положение, иначе какой от них толк? Впрочем, о профессионализме наших чиновников стоит поговорить особо. Я знаком с некоторыми разумными украинскими националистами (есть такие). Они не опускаются до того, чтобы обвинять Россию в "гнобленні" Украины "за радянських часів", не называют крымчан русскими шовинистами, но все же указывают на то, что Россия перед Украиной все-таки виновата. Ее главный грех заключается в том, что "за радянських часів" Москва осуществляла так называемую утечку мозгов из Украины. Всех лучших специалистов, как правило, приглашали в Белокаменную и в другие крупные города. Давали квартиры, должности, зарплату, тем самым обедняя Украину интеллектуально. И хотя, заметим, уже 15 лет никто никого никуда не зовет, последствия "москальских происков" налицо. Вот вам красноречивый пример. Бывший глава "Нафтогаза" Украины Алексей Ивченко после назначения на эту должность сразу же заявляет о пересмотре газовых договоренностей с Россией. В результате этого непродуманного шага цена на газ для Украины тут же повышается. Страна несет многомиллионные убытки. Полный провал. Что в такой ситуации делает человек чести? Либо стреляется, либо, по крайней мере, уходит в отставку с поста. А что предпринимает пан Ивченко? Приобретает "Мерседес" стоимостью в несколько сот тысяч долларов, мотивируя это тем, что на работу он может ездить только на дорогих машинах. Еще пример. Сын президента Украины живет на широкую ногу, тратя неизвестно откуда полученные средства. А когда представитель СМИ интересуется у отца, откуда его отпрыск берет деньги на оплату счета в дорогом ресторане, обиженный папаша вместо внятного объяснения советует сыночку ткнуть счетом в физиономию этого журналиста. Профессор Преображенский был, безусловно, прав: главная разруха не в клозетах, а в головах. Поэтому правящей украинской элите куда разумнее заниматься не поисками российских шпионов, а избавляться от собственного непрофессионализма, самодурства и снобизма. В противном случае мы останемся не только без газа и вина, но и без самой Украины. Дмитрий Волокитин "Масандру" знову готують до приватизації? Крим. Всесвітньо відомий бренд Криму — легендарне Національне виробниче об'єднання "Масандра"... може бути продано. Чиновники з Мінагрополітики вирішили, що "винна візитна картка" України — збиткове підприємство і тому його треба продати. Це при тому, що сьогодні об'єднання "Масандра" має чотири тисячі гектарів унікальних виноградників і щороку виробляє понад 10 мільйонів пляшок елітного вина, з яких 65 відсотків йде на експорт. Лише торік завод сплатив 12 мільйонів гривень податків. Нагадаємо, що з податків "Масандри" складається майже половина бюджету Ялти, ця компанія першою із країн пострадянського простору виставила свою продукцію на аукціоні "Сотбіс" і нині продає винні вироби до 56 країн світу. А згідно з минулорічними статистичними даними, у цього підприємства найбільша рентабельність у галузі — майже 13 відсотків. То кому ж кортить продати курку, яка несе золоті яйця? Голова Кримського республіканського комітету земельних ресурсів Микола Голубєв назвав дії міністерства замахом на патріарха еталонного кримського виноробства. Головна причина якого — земля. На його думку, нечисті на руку чиновники і місцевого, і київського рівня зацікавлені в передачі підприємства у приватні руки, щоб заволодіти унікальними земельними ділянками. Після продажу "Масандри" від підприємства нічого не залишиться, застерігає Микола Голубєв. Річ у тім. що "Масандра" розташована на самісінькому південному узбережжі, її виноградники на схилах простягаються до моря. Оскільки вільних ділянок на березі вже немає, а кількість людей, спраглих їх отримати, більшає, тож важко повірити, що особи, котрі куплять цю землю й частку заводу, працюватимуть лише у галузі виноробства, вважає Микола Голубєв. Очевидно, покупці підуть найкоротшим шляхом: продадуть безцінну землю й отримають шалені гроші, а у виноградарстві не працюватимуть. Схема проста: радгосп відмовляється від нібито непотрібного шматка землі на користь місцевої ради, земля втрачає статус сільськогосподарської й продається посередникам. А вже вони перепродають її безпосереднім замовникам. До того ж, як стверджують експерти, вирахувати вартість виноградників "Масандри" та й самого підприємства неможливо. Адже оцінювати потрібно не лише землю й устаткування, а й досвід знаменитих на весь світ фахівців та репутацію відомої марки. Це ж не лише візитка Криму, а ще й древні виноградники, особливо цінні ґрунти. Однак грунт для приватизації вже підготовлено — Мінагрополітики змінило структуру управління "Масандри". Керівникам радгоспів, що входять до об'єднання, надано більше повноважень. Тож є підстави вважати, що у такий спосіб розпочато роздрібнення підприємства. Віктор Xоменко Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури.Открытие памятника апостолу Андрею Первозванному в Феодосии переносили трижды. Несколько раз меняли его дислокацию. Установка монумента сопровождалась скандалами и акцией протеста, которую организовали крымские татары. И вот, наконец-то, страсти улеглись. На городской сессии утвержден окончательный план при согласии представителей крымскотатарской общины города. Памятник будет стоять в сквере возле Казанского собора, и его открытие в торжественной обстановке и без провокаций — как надеются городские власти — состоится 28 июня в 17.00. Фигура апостола с книгой в правой руке вытесана из красного мелкозернистого скульптурного гранита. Ее высота — 3,6 м. Над памятником работал местный скульптор Валерий Замеховский. Андрей Первозванный потеснил памятный знак "чернобыльцам", который перенесли к кинотеатру "Украина". Мэр Феодосии пообещал, что вместо него ко Дню города будет создан полноценный памятник жертвам аварии ЧАЭС. Майк Львовски "Это свои!" У въезда в Балаклаву машет жезлом гаишник. -А ты говорил, что вас никогда не останавливают! - подкалываю я Станислава Нагорного, который сидит за рулем мотоцикла, выкрашенного в защитный цвет и с красной звездой на коляске. Стае лезет за документами, и тут второй милиционер на другой стороне дороги кричит: "Отпускай, это свои!" Чтобы стать своими, клубу "Красная Армия" понадобилось несколько лет. Теперь без этих ребят не обходится ни один праздник. Когда колонна до- и послевоенной техники проезжает по улицам Севастополя и окрестным селам, старики не стесняются плакать. -Мы больше, чем просто клуб любителей старой техники, - поясняет руководитель "Красной Армии" Нагорный. - Мы пытаемся сохранить традиции и сам дух. Отработали строевые приемы, у нас свой марш, колонна. И форма для нас не просто возможность какое-то время почувствовать себя красноармейцем. Непередаваемое чувство, когда к нам подходят пожилые люди и говорят, что, увидев нас, еще раз поняли, что воевали и жили не зря - раз молодым все это по-прежнему дорого. У каждого члена клуба есть своя семейная военная история, мы бережно храним все, что с этим связано. Есть у нас парень Сергей Глушаков, который пошел служить в армию и взял с собой дедовскую фуражку, в которой тот прошел войну. Носил ее - невзирая на постоянные наряды и гауптвахту за нарушение формы одежды. "Немец" поет советские песни Когда десять лет назад Денис Сираев зашел в гараж к отцу, он еще не знал, что встретился со своей первой любовью. ОНА была брошена и, наверное, несчастна, поскольку уже не могла двигаться. Это был "Москвич 411" 1956 года выпуска. Денис уже тогда с почтением относился к старой технике, поэтому и купил эту машину за сто пятьдесят долларов. Потом во дворе одного частного дома заприметил легендарную наркомовскую "эмку" 1939 года - ГАЗ-MI. Хозяин даже обрадовался возможности передать ее в руки настоящего ценителя - сам он уже не мог ухаживать за машиной, да и семья ворчала, что она зря место занимает. - Машина еще не на ходу. Чтобы грамотно ее отреставрировать, недостаточно просто выстучать молотком кузов, заварить дырки, замазать шпаклевкой и покрасить, - говорит Денис. - Самое главное - найти недостающие детали, а это очень трудно. Портить машину, делать из нее матрешку, игрушку не хочу. Пусть подождет. "Мерседес" 1938 года владелец и вовсе собирался сдать в металлолом, планируя выручить за него гривен пятьсот, его смогли выкупить, но в первоначальном виде все равно восстановить не удалось - чтобы вплоть до резины, обивки салона, двигателя. Зато Денис (который, кстати, работает в ГАИ) приспособил на автомобиль, который некогда возил офицеров вермахта, громкоговоритель с милицейской машины. Теперь на радость соседям "мерс" распевает советские военные песни. Бывает, что люди на улице подходят, начинают критиковать машины: здесь у тебя сварочный шов видно, здесь что-то проглядывает... Тогда хозяева отвечают так: когда вам будет за семьдесят, тоже швы появятся и труха будет сыпаться! Еще одна немецкая командирская машина, "опель" 1937 года, в "Красной Армии" появилась не так давно. Когда-то она попала в руки какому-то "умельцу" в целости и сохранности, тот разобрал ее на части, чтобы восстановить - и на этом работу прекратил. Так что "внутренности" - до ручек, болтиков, зеркал, приборов, в сарае сохранились идеально. А кузов, который лет десять простоял на улице, сгнил. Но все равно есть надежда, что "опель" восстанет из груды ржавого металла. Кстати, на его дверце даже сохранились следы от пуль. Американский "Виллис МБ" 1943 года тоже побывал в плохих руках, машину таки поставили на колеса, но восстановленной техникой ее считать нельзя - очень много чужих деталей. Зато "додж" и ГА3 67 (вспомните старые фильмы - на таких ездили до войны председатели колхозов) когда-нибудь снова будут ездить. КСТАТИ Старые автомобили вынуждены жить по тем же правилам, что и современные. К примеру, за довоенный "виллис" приходится платить дорожный сбор как за навороченный новорусский "джип" - в соответствии с объемом двигателя. Сейчас вышло распоряжение о том, что машины с безномерными агрегатами не подлежат постановке и снятию с учета. Скажем, ГАЗ 67, выпущенный в 1941-м, не имеет таких номеров - следовательно, отныне он накрепко привязан к своему хозяину -продать его невозможно. В ГАИ на предложение "красноармейцев" упростить процедуру для машин-ветеранов ответили, что такую технику нужно побыстрее вывести из оборота - пусть стоят во дворах. Наталья Дремова Освіта. Наука. Мовні проблеми.Російська мова отримала новий статус Алуштинська міська рада на черговій сесії ухвалила рішення про функціонування російської мови на території Алушти "як мови міськради, її виконавчих органів, підприємств і установ міста". Про це повідомив депутат міськради, голова міської організації "Руського блоку" Олексій Мельников. Ініціювали розгляд згаданого питання депутати від "Руського блоку", Прогресивної соціалістичної партії України, Партії регіонів і Комуністичної партії України. "За" проголосували 27 із 41 депутата, який був присутній на сесії. Депутати також ухвалили рішення звернутися до Верховної Ради з проханням внести зміни до Конституції України, надавши російській мові статус державної. На сесії прокурор Алушти Владислав Марков заявив, що ухвалене рішення незаконне, він має намір опротестувати його в судовому порядку, передає УНІАН. (“Голос України”, №118, 30 червня 2006р.) Охорона здоров’яВ Крыму наблюдается пик активности клещей. Наиболее опасная ситуация сложилась в Большой Ялте, Судакском и Алуштинском регионах, Симферопольском, Кировском и Бахчисарайском районах, а также в лесах и парках Симферополя. На сегодняшний день от укусов клещей пострадали почти 1300 человек, почти половина из них — дети. "Эти показатели превышают статистику 2005 года, — рассказала "Сегодня" врач-паразитолог Крымской республиканской СЭС Татьяна Жулаева. — К счастью, заболевших энцефалитом нет. За два последних сезона был всего один такой случай". По словам Татьяны Жулаевой, в Крыму насчитывают 28 видов клещей и только 4 из них переносчики вируса клещевого энцефалита — тяжелого заболевания центральной нервной системы. Пик активности клещей продлится до середины июля, поэтому на это время лучше отказаться от походов в лес, горы и парки. Майк Львовски В связи с активизацией клещей санслужба рекомендует отказаться от посещения лесов и парков Крыма Как сообщила врач-паразитолог Крымской республиканской СЭС Татьяна Жулаева, "сейчас наблюдается пик активности клещей, поэтому санэпидемстанция разослала в различные организации рекомендации не посещать горно-лесную и лесопарковую зоны полуострова". По словам Т. Жулаевой, первый пик активности клещей закончится в середине июля, второй период их оживления ожидается с сентября по октябрь. Клещи весьма активны утром до 11 часов, в жару они "отдыхают", а к вечеру опять активизируются. Тем, кто все-таки отважится отправиться на прогулку в лесопарковую зону, советуют надевать светлую однотонную одежду (на ней легче обнаружить клещей) и через каждые два-три часа делать самоосмотр. Кроме того, СЭС рекомендует не приносить из леса букеты цветов, так как в них могут находиться клещи. Наиболее опасная ситуация с клещами сложилась в Большой Ялте, Судакском и Алуштинском регионах, Симферопольском, Красногвардейском, Кировском, Белогорском и Бахчисарайском районах, а также в лесах и парках Симферополя. Только в нынешнем году в медицинские учреждения Крыма обратилось порядка 1200 покусанных клещами человек. Из них 500 - дети. К счастью, заболевших энцефалитом среди пострадавших нет, отмечает УНИАН. ("Факты", №111, 21 июня 2006г.) ДО ЗМІСТУТуризм. Відпочинок. Оздоровниці.По прогнозам, поток туристов из России уменьшится в два раза Завышенные цены и политическое напряжение могут изменить судьбу курортного Крыма. Россияне желают видеть крымский полуостров своей территорией, но пакуют чемоданы для других мест под солнцем. "Насколько уменьшится поток российских туристов в Крым - вопрос непростой. Прогнозировать рано, но вполне возможно количество отдыхающих из России уменьшится в два раза, - считает Владимир Щупак, коммерческий директор туроператора "Вояж-Киев". - За последние несколько недель антиреклама российских СМИ привела к серьезному уменьшению заявок на отдых. Но, возможно, на диких туристов эта ситуация не повлияет. Что будет дальше - неясно. Как можно противостоять влиянию российского ТВ - тоже непонятно. Мы пригласили в Крым десять российских журналистов, показали им возможности полуострова, им очень понравилось, но что могут сделать в общем потоке информации десять публикаций? Заменить россиян могут только украинцы. Может быть, граждане Прибалтики. Но повлиять на изменение туристических потоков затруднительно, поскольку на это потребуется не менее 3-4 месяцев. "Нынешний крымский сезон был сорван прошлым летом. 2005-й стал пиковым: приехало очень много туристов, но цены были взвинчены на все, - рассказывает Наталия Гордецкая, председатель правления Союза содействия развитию сельского зеленого туризма в Крыму. - Был очень хороший урожай фруктов и ягод. Плоды валялись буквально под ногами и, гуляя, можно было собрать ведро черешни. Но цены на рынках зашкаливали. Если бы правительство уделило больше внимания состоянию крымских дорог, туристы приезжали бы активнее. Так что недавние события в Феодосии и российские взгляды на Крым - лишь капля в море. На мой взгляд, мы сами подпилили сук, на котором сидим. Крымчанам следует изменить менталитет. На полуостров приезжает немало украинцев, чей уровень достатка ниже среднего. В большей степени - в качестве автотуристов. Их цель - покупаться и позагорать, к сожалению, экскурсионная программа украинских отдыхающих практически не интересует. Другое дело - россияне и белорусы: они более активны и любознательны. Как показывает практика, в Крыму все большим спросом пользуются активные виды отдыха. К сожалению, многие крымчане думают, что туристы будут приезжать на полуостров просто потому, что это курортное место. Но здешние цены не соответствуют тому, что за них получают отдыхающие. Необходимо предоставлять туристам не разрозненные предложения, а пакет услуг. Недавно я разговорилась с одним латвийским туристом и он посетовал, что на потраченные 100 долларов в Крыму можно получить услуг всего на 20. Наверняка свою печальную роль в этом сезоне сыграет и подорожание железнодорожных билетов". "Крым - по-прежнему самое популярное направление отдыха для наших соотечественников, - рассказывает Валентина Самсонова, директор по продажам туристической компании "Гамалия". - Каждый год потоки украинских туристов, приобретающих путевки у нашей компании, увеличиваются на 25%. Среди отдыхающих - немало весьма состоятельных граждан. Многие предпочитают санаторное лечение. Поэтому опасаться за крымский рынок не приходится. И не стоит думать, что если у людей появляются деньги, они тут же стремятся выехать за границу. Туристы ездят везде и у всех свои предпочтения". Вероятно, уменьшение количества россиян в Крыму связано и с тем, что сейчас активно развивается туристическая инфраструктура Краснодарского края. Существует даже государственная программа развития этого региона. К тому же российские авиакомпании тоже подняли цены на билеты. "Сегодня на крымский полуостров приезжают отдыхать те, кто боится летать самолетами, комплексует по поводу незнания иностранных языков и просто не имеет загранпаспорта", - заметил менеджер одной из крымских турфирм. И, конечно, в Крым стремятся туристы, не представляющие свою жизнь без местных пейзажей и знающие, где имеет смысл остановиться. Ксения Мелешко Сколько денег съедает отдых в Крыму? Собираетесь в Крым? Замечательно. Остается лишь прикинуть, во сколько обойдется вам все необходимое, чтобы отдых получился на уровне. Начнем с пляжа Что главное на пляже? Конечно, купальник и плавки! Выбор их на симферопольском Центральном рынке, пожалуй, чуть хуже по сравнению с прошлым годом, считает корреспондент "Крымской правды" Наталья Пупкова. Да и сами продавцы от продаж пока не в восторге. - Купальники берут еще не очень охотно, — жалуется Антонина. — В прошлый сезон продавала в среднем по 5 в день, сегодня предел — 3. Да и стоимостью интересуются нечасто. Я иногда зазываю людей, рекламирую, так услышала один раз в ответ: "Какое море сейчас, вы что, не видите, какая ситуация в Феодосии!" Но мне кажется, политика тут не при чем. Другое дело, что с каждым годом дороже все становится, людям уже приходится выбирать — поехать на море или заплатить за квартиру. Мы поэтому и цены особо на купальники не поднимали, а старые модели вообще со скидкой идут. Кусаются, но не слишком Цены по сравнению с прошлым годом, действительно, выросли не сильно. Прошлогодние модели можно купить и за 20 грн, посовременней — от 35 (плавки от 25). Расцветки и фасоны — от простых цветных узоров до купальных костюмов под цвет национального флага и футбольного мяча. Сказывается чемпионат мира. Рисунок на плавках "в тему" напоминает сетку футбольных ворот, впрочем, их берут неохотно, предпочитают классику. Подобная пляжная амуниция подороже — от 50 грн, в магазинах в центре Симферополя подобные есть и за 90 грн. В тон купальнику можете подобрать и парео — большой пляжный платок с ярким рисунком — 20 грн. В подземном переходе на рынке есть и по 22-25, но выбор больше. Не знаете размер купальника? Примерьте или читайте этикетку. S (small) — маленький (до 44-го), M (medium) — средний (46—48), L (large) — большой (48—50), XL (extra large) — очень большой (50—52), XXL — от 52-го. С головы до ног Чтобы не напекло голову, можно купить шляпу. Соломенные — 18 грн и выше. Бейсболки, панамы — от 15. Охотнее, как рассказала продавец Елена, берут однотонные бейсболки "под джинсу" — 20 грн, и соломенные шляпы без излишних украшений. Кстати, точно такую же шляпку в одном из городских супермаркетов предлагали за 15 грн. Там же можно купить пляжные шлепанцы — 3,5 грн. На рынке этого добра полно. От 10 грн — детские, до 15—18 — взрослые. Но это самые простые, хоть и симпатичные. Хотите что-то модное — готовьте от 30 грн. Столько же придется выложить за солнцезащитные очки. Впрочем, не торопитесь, если хорошо поищите, найдете и по 15, и даже по 5 (устаревшие модели). Пляжный коврик можно приобрести за двадцатку, большое полотенце — за 35 грн. Специальный зонтик стоит столько же, спуститесь в переход — сэкономите пару гривен. Умельцы продают и пляжный "конструктор" — четыре хорошо обструганных планки, на которые крепится простыня (в комплект не входит). Просят за такое солнцеубежище 40—45 грн, торг, впрочем, уместен. Езда по дешевке Троллейбусом от ж/д вокзала до Алушты — 6,12, Ялты — 10,2. Автобусом — 11 и 18,1 соответственно. До Евпатории электричкой — 3,1 грн, автобусом — от 10 грн. От конечных остановок некоторых маршруток можно уехать в Сакский санаторий — 15 грн (туда и обратно). Обжитые пляжи, увы, практически все платные (хотя это и считается незаконным) — минимум 2 грн, в зависимости от места пляжа под крымским солнцем, наличия песка или гальки. Прокат топчана от 2,5 (деревянные) до 7 (пластик) грн/сутки, зонтики от 3 грн. Покататься на гидроциклах — от десятки/минута (надо минимум 5), на бананах — от 8 грн/круг. Развлечение в аквапарке (со страховкой) детям (3--12 лет) от 60, взрослым от 80 грн, ближе к вечеру чуть дешевле. Хотя все зависит от того, куда приехали: на западном побережье дешевле, на ЮБК дороже. — Местные сейчас, — рассказывает Сергей, хозяин "пляжной индустрии развлечений", — катаются неохотно, разве что дети выпросят. Поэтому рассчитываем лишь на приезжих. Хотя и они стали более разборчивыми. Ищут, где дешевле. Цена соблазна Не хотите соблазняться пляжными развлечениями? Привезите свои. Понырять в самое синее в мире интересней в маске и ластах. Детские наборы от 14 грн, взрослые от 20. Но специалисты советуют подобные штуки на рынках не покупать, если, конечно, собираетесь хорошо нырять, а не делать вид на мелководье. Лучше обратитесь в специальные торговые точки, там и проверяют, и качество гарантируют. Хотя и стоимость вырастет значительно. Спасательные жилеты, круги (с фигурками зверюшек и обычные) от 12 грн. Матрасы от 22, резиновые лодки (достаточно комфортные, с веслами и жилетом в наборе) от 100 грн. Насос для самостоятельной подкачки — 45 грн. На пляже надо развлекаться. Детям можете купить песочные наборы от 8 грн в зависимости от комплекта. Себе — карты по 1,5 или мини-шахматы, шашки, нарды от 17 грн набор. Не забудьте взять на пляж немного еды. Наборы чаще стандартные: яйца (1,7 грн/десяток), огурцы (3,5 — 4 грн/кг), помидоры (8 — 10), копченая колбаса (от 16 грн палочка), хлеб (1,5 -2,5, лучше нарезанный). По мелочи — чипсы, орешки — от гривны. Бутылка воды от 1,5 грн, пиво от 2. Все это можно уложить в специальную сумку — 30 грн. За 4 грн. возьмете полный столовый набор, правда, одноразовый и пластиковый. Пахлава медовая, трубочки и прочие, щедро разносимые по пляжу вкусности, начинаются от 2 грн, разве что семечки дешевле. Хотя многие покупать самодельные кулинарные шедевры не рискуют, предпочитая отправляться в ближайшее кафе. Надоест загорать, можете сходить на экскурсию, практически у каждого входа на пляж стоят бойкие тети и предлагают разнообразные маршруты. Минимум от 25 грн с человека. Если собираетесь самостоятельно посетить какой-нибудь музей, выйдет дешевле. (“Вечерние вести", №87, 22 июня 2006г.) ...незабаром з’являться. Здатні рухатися, вогнедишні, "щонайживіші". Саме таким бачить мешканців майбутнього Диноленду, парку феєричних атракціонів, голова Бахчисарайської райради Олександр Таряник. Що ж, таких туристично (читай — і комерційно) орієнтованих рептилій, не лише очолюваний Олександром Івановичем район, а й уся АРК уже давно зачекалася. От тільки добродушні й артистичні диплодоки за всього бажання навряд чи зможуть протистояти величезній армії тиранозаврів кримських проблем, чий приплід нинішнього року побив усі рекорди... Перший тривожний дзвіночок пролунав ще навесні: на травневі свята 2006-го до Криму приїхало вдвічі (!) менше туристів порівняно з травнем 2005-го. На думку виконавчого директора Кримської асоціації турагентств Ірини Чухлової, головна причина ігнорування відпочинку на півострові у цей період — холодна погода. Плюс істотне зменшення кількості росіян, котрі віддали перевагу курортам Болгарії й Туреччини. Про росіян розмова окрема. Ні для кого не секрет, вони в Криму — найбажаніші гості. Причина такого теплого ставлення до північних сусідів дуже проста. Громадяни РФ є не лише одним із найчисленніших контингентів відпочиваючих в АРК — саме вони найплатоспроможніші туристи. Не відкрию Америки, повідомивши, що вже не перший рік російські ЗМІ чітко та злагоджено відпрацьовують надану "згори" установку: будь-якими способами "мочити" кримські курорти. Мета кампанії також вельми тривіальна — зробити все можливе, аби переорієнтувати своїх співгромадян, котрі традиційно бажають проводити відпустку в Криму, на відпочинок на курортах Краснодарського краю. Але повернімося до хронології подій. Слідом за провальними травневими святами — горезвісна феодосійська історія. Ось тут уже російські газети й телеканали розгулялися: "Події в Криму відлякують потенційних відпочиваючих", "Провідні російські туроператори вважають відпочинок у Криму небезпечним", "У РФ почастішали випадки відмови від кримських путівок", "Росіяни бояться їхати до Криму"... Хоч би як скептично ти ставився до пропаганди, коли вона масована й добре спланована, вона не може відповідно не вплинути. Росіяни це чудово розуміють. І, як свідчить практика, використовують на всю котушку. Наші ж чиновники чомусь не лише на грамотну рекламну кампанію курортно-туристичного Криму досі не спромоглися (а либонь ситуація стала загрозливою не вчора!). Ми навіть на цебра вилитої дезінформації реагуємо... гордим мовчанням. Чи багато ви чули, бачили й читали інтерв’ю українських "головних туристів", де ті рвуть на собі сорочку, твердячи, як добре й безпечно відпочивати в Криму? Із знанням справи рекламують унікальний клімат і чудову природу АРК? Розповідають про нові екскурсії, маршрути й інші туристичні заманухи?.. Чому не було оперативно розгорнуто таку масштабну антидезінформаційну роботу? Адже тут споконвічна відмазка "немає грошей" зовсім не котить: переконана, жоден поважний вітчизняний ЗМІ не відмовив би надати свої площі чи ефір на таку добру справу. А то, не приведи Господи, й українці в Крим їхати побояться... Утім, "чомукати" можна до нескінченності. Починаючи від "Чому в Криму земля біля моря "заростає" виключно мертвими, із погляду економічних інтересів країни, віллами й котеджами?" та закінчуючи "Чому ми досі не розробили та не затвердили нормальні правила гри на інвестиційному полі?" Відповідь на всі ці запитання, знову ж таки, тривіальна до неподобства: та тому, що згадане вище словосполучення "немає грошей" можновладці не розуміють. Коли йдеться про власну кишеню, ясна річ... А Крим тим часом чекає гостей. Нема чого приховувати: й інфраструктура тамтешня все ще кульгає, і сервіс наразі навіть не "турецький", і ціни часом кусаються невиправдано... Але кожен, хто бодай один раз побував тут, не дасть збрехати: у Крим не можна не закохатися. Хутко, відразу, по вуха й — назавжди. І приїжджаючи сюди знову і знову, не втомлюєшся дивуватися, скільки нового й незвіданого в цьому краї!.. Приміром, нинішнього літа всі гості Криму зможуть відкрити для себе цілком новий туристичний маршрут. Він пролягає територією всесвітньо відомого Нікітського ботанічного саду й називається "мис Мартьян". Мис Мартьян має площу 240 га й є найменшим заповідником України. Маленьким, проте вельми удатним. Адже саме тут цвітуть 19 із 20 орхідей, які "прописалися" на території АРК. Саме мис Мартьян — єдине місце в Україні, де природно росте дивовижне дерево суничник, що змінює, як змія шкіру, свою кору — із коралової на оливкову. Лише тут можна вдосталь надихатися надзвичайно цілющим повітрям високоялівцевих дубових лісів, що "проживають" у нашій країні лише на ПБК... Ну а злостивці... Нехай плекають своїх "динозаврів". У кримському кліматі їм однаково не вижити. За організацію прес-туру по Криму автор дякує Міністерству туризму й курортів АРК, туркомпанії "ВОЯЖ-КИЇВ", страховій групі "ТАС" і НТО України Павлина Семиволос На этой неделе появилась информация о том, что крымские здравницы, страдая от недостатка отдыхающих, якобы уже снижают цены на отдых в июле-августе. "Комсомолка" решила проверить, так ли это. - Сомневаюсь, что руководство здравниц пойдет на такой шаг, - сказала "Комсомолке" начальник отдела инвестиционной политики и рекламно-информационной деятельности Министерства курортов и туризма Крыма Эльвира Кизилова. - С начала лета подорожали коммунальные услуги, бензин. И цены на путевки выросли на 20 процентов не от хорошей жизни. В подобных условиях руководители сами решают: бороться за прибыль, сработать "в ноль" или даже себе в убыток. Возможно, дешевле продают горящие туры - те, от которых внезапно отказались операторы. Частные мини-пансионаты тоже могут позволить себе при недостатке отдыхающих немного снизить цены, а потом компенсировать убытки в разгар сезона. После этого корреспондент "КП" решиласамостоятельно заказать путевку. - У нас вы сейчас вряд ли что-то найдете, - сообщили в санатории "Утес" (Большая Алушта). - Санаторий переполнен, очень много заказов. После 5 июля туроператоры подтвердят их, и только тогда можно будет говорить о свободных местах. Но, скорее всего, дешевых, самых ходовых номеров по 95 грн./сутки, уже не останется. Возможно, будут люксы по 245-280 грн. В "Волге", что в поселке Кореиз, мне сказали, что на июль уже заняты все стандартные номера с удобствами, осталось только немного с частичными, а также люксы. Немного мест оказалось и в "Узбекистане", и в "Украине". А в феодосийском санатории "Восход" меня вообще "обрадовали" отсутствием любых номеров на июль: все занято, отдыхающие прибывают каждый день. Посоветовали заказать номер на август, только сделать это в ближайшие недели, а то места раскупят очень быстро. Судакский "Полет", как выяснилось, в июле тоже будет набит под завязку. Короче говоря, ЮБК, как и раньше, пользуется спросом. ("Комсомольская правда", №118, 24 июня 2006г.) Не так давно спасательный отряд из Бахчисарая вызволил подростков, заблудившихся в Большом каньоне. А потерялись они потому, что решили попутешествовать самостоятельно. Подвела карта, на которой был обозначен несуществующий маршрут. Сезонная продукция Сегодня карты и атласы Крыма в любых магазинах или на лотках - в изобилии. Хоть для туриста, хоть для автомобилиста, разного масштаба и тематики. Цены от 5-7 до 20-30 гривен. Выпуск карт - дело доходное, и в сезон они стремительно "улетают". При этом далеко не все можно назвать точными. - Покупая карту или атлас, человек должен обязательно посмотреть на выходные данные: кто ее изготовил, - объяснила "Комсомолке" Галина Минаева, директор Крымского управления геодезии, картографии и геоинформационных систем. - Гарантия качества карты - именно подробные выходные данные с копирайтом, номером лицензии, иногда со ссылкой на Государственное НП "Картография" и материалы нашего управления. Лицензию выдает Государственная служба геодезии, картографии и кадастра. После ее получения издатели обязаны взять так называемую топографическую основу в Картографическом фонде Украины и, конечно, за нее заплатить. На документе ставятся печать и дата последнего обновления: например, 1983-й, 2002 год и так далее. А дальше карту просто насыщают по тематике: отмечают памятники, заповедные места, кемпинги, рестораны. - И много желающих выпускать карты? - Лицензий по Крыму выдали около сотни. Однако не каждый издатель приходит за топографической основой. Вместо нее сканируют и дорисовывают старые карты или скачивают их из Интернета. Производителям важнее поскорее продать и заработать, а не дать людям качественную продукцию. К сожалению, у нас пока нет никакой возможности проверить, кто и что выпустил. Ведь если карта "левая", то она не попадает в картфонд, где хранится все, что когда-либо выпускалось, и ее не рецензируют в нашем управлении. Люди должны знать: когда с ними, не дай Бог, произошло ЧП из-за небрежности издателя, они имеют полное право требовать через суд наказания. Издание карт - не кружок народного творчества, когда каждый рисует что захочет! Ошибка может привести к трагедии. - Допустим, в ответ издатель скажет: я не виноват, я в Интернете такое нашел или еще где-нибудь? - Тогда им могут заинтересоваться Служба безопасности или контрразведка. Дело в том, что не всякую карту гражданин имеет право хранить дома. При этом неважно, где он ее достал. Спуститесь на землю! Больше всего от погрешностей и неточностей на картах страдают туристы, приезжающие в Крым на автомобилях. Для них неверно нарисованные повороты, ошибки в расстояниях до населенных пунктов, "гуляющие" с места на место села, неправильно расставленные топографические знаки означают напрасные километры пути, испорченное настроение и опоздания. Нередко на свежеизданных картах не найдешь выросших за последние годы окраин и поселков. Например, на одной из таких корреспондент "КП" не смог найти у Симферополя село Белое, селения Тохта-Джами в Симферопольском районе и Сары-Су в Белогорском. Зато там есть давно запаханные грунтовые дороги, закрытые для проезда из-за плохого состояния, и населенные пункты, еще лет 15-20 назад исчезнувшие: Дорошенко и Рожкова Ленинского района, Кулички Нижнегорского. Короче говоря, неопытным туристам, решившим попутешествовать по крымской земле с картами в руках, лучше заранее убедиться в том, что карта издана законно. Иначе они рискуют в лучшем случае просто не найти пещер и ущелий, где хотят побывать, а в худшем - до темноты блуждать в горах. Ведь "левая" карта, как поясняют специалисты, "не опущена на землю", то есть не привязана к координатам, и определить свое месторасположение будет трудно. СОВЕТЫ "КП" Как купить правильную карту 1. Обратите внимание на даты, проставленные в выходных данных: на легальном издании их будет две — год издания и год, к которому относится картографическая основа, использованная для выпуска карты. 2. Обязательно должен присутствовать копирайт, или ссылка на Государственную службу картографии, или номер лицензии на выпуск карты. 3. Около половины украинского рынка картографической продукцией насыщают государственные предприятия ГНПП "Картография", Киевская военно-картографическая фабрика, предприятия "Аэрогеодезия" и "Востокгеоинформ". Самые крупные фирмы, специализирующиеся на выпуске карт и подобной продукции: "Мапа", "Институт передовых технологий", "Географика". Эти карты "на зуб" можно не пробовать, они точные. 4. Если вам предложат очень подробную карту с обилием разных элементов, очень вероятно, что она пиратская. С картографической основы "снимают" большинство обозначений, чтобы издатель "насытил" ее сам по выбранной тематике. Понятно, что у легального предпринимателя не может быть данных о напряжении на конкретной ЛЭП и толщине покрытия трассы. 5. Реклама в туристических атласах и картах помогает сделать издание более прибыльным, но ее обилие при небольшой карте скромного масштаба с минимумом обозначений и невысоким качеством печати должно насторожить. Скорее всего, эта продукция делалась исключительно для того, чтобы собрать деньги с рекламодателей, основа украдена или перерисована со старых карт. Следовательно, ошибок и неточностей в ней очень много. КСТАТИ Карты крупного масштаба, начиная с так называемых "штабных пятисотметровок", где в 1 см карты указано полкилометра реальной территории, считаются секретными, даже если с них удалены обозначения военных объектов. Еще недавно такими же считались "километровки" (1 см - 1 км), но сейчас их использование допустимо при условии, что они приобретены легально и с них удалено большинство секретных обозначений. Наталья Дремова Начало сезона на детском курорте: много детей - мало курортников К заплыву готовы. Евпатория специально создана для того, чтобы жить и отдыхать здесь с детьми, даже с самыми маленькими. Ходить с детскими колясками можно везде. Может быть, состояние дорог местами и оставляет желать лучшего, но по сравнению с Симферополем здесь просто "хайвэи". В крымской столице, например, все детские магазины (вероятно, для удобства родителей с колясками и грудными детьми) располагаются на вторых этажах или имеют такие крутые ступеньки на входе, что мамы, дабы туда попасть, должны быть минимум культуристками. Здесь же практически любой магазин (а детский 100%), аптека или иное учреждение имеют въезд для колясок - за что большое спасибо городским властям! Может быть, поэтому каждый третий встречный пешеход в Евпатории - мама с малышом в личном "экипаже", а каждый второй - самостоятельно ходящий ребёнок, укомплектованный родителями или бабушками. Не буду лукавить: часть разгуливающих по Евпатории детишек всё-таки приезжие. Однако начало курортного сезона, по мнению всех и вся - начиная с городского головы и заканчивая привокзальными таксистами, - безнадёжно испорчено. А жаль. К лету в этом году готовились загодя и основательно. Андрей Даниленко: "Июньский "минус" отразится на всём сезоне"В сводках новостей Евпатория последние несколько недель фигурировала как город, потерявший 2 тысячи курортников, или почти 2 млн. гривен. "Сегодня в евпаторийских здравницах отдыхают около 22 тысяч человек. Это на 3,5 тысячи меньше, чем в прошлом году. Сказалась ситуация в Феодосии, которую многие россияне восприняли как неблагоприятную для отдыха в Крыму и отказались от путёвок, - прокомментировал ситуацию мэр города Андрей ДАНИЛЕНКО. - Конечно, гости к нам поедут: погода установилась, а ситуация стабилизировалась. Но общее количество отдыхающих будет меньше - июньский "минус", безусловно, отразится на всём сезоне". Самым пострадавшим от расторжения договоров городом Евпатория оказалась по причине самой ранней на полуострове готовности к сезону. Уже к 25 мая все здравницы получили необходимые документы для открытия. Начало сезона сорвали объективные причины: Феодосия, подорожание билетов, проблемы, связанные с коммунальными услугами. Официальную информацию подтверждает ворчание таксистов, отсутствие вечерней толпы в кафе и на набережных, не особенно переполненные пляжи и красующиеся на воротах объявления: "Сдаются комнаты и квартиры..." Впрочем, июнь на детском курорте никогда не был пиком сезона и по вполне понятным погодным условиям. Вот и в этом году дожди только-только прекратились. Море от бодрящих 16-17 градусов прогрелось до 20-21. И я даже боюсь утверждать, что погода окончательно наладилась, поскольку к моменту выхода материала может запросто разразиться очередная июньская гроза. Зато, знаете, дождливой погоде в начале лета очень рады музейщики. За эти несколько недель они выполняют большую часть летнего плана, поскольку вместо пляжа люди отправляются на экскурсии и в музеи. В Евпаторийском краеведческом этим летом, помимо стационарной экспозиции (археологические кости, черепки, амфоры, восковой скиф в военном обмундировании, средневековое татарское оружие, резные столики, кувшины и одежда караимов, орудия времён Крымской войны, травленные молью чучела всяческих тушканчиков и прочие осколки истории), можно увидеть выставку восковых фигур и двигающих головой динозавров почти в натуральную величину. Что же касается политической напряжённости, то подавляющему большинству уже прибывших отдыхающих решительно всё равно, что происходит в Феодосии, крымском или украинском парламентах и что сказали по этому поводу в НАТО. Как и подобает настоящей "провинции у моря", Евпатория расслабляет, умиротворяет и исподволь заставляет жить в замедленном курортном ритме. Евпатория - Геленджик: 1:0 в пользу КрымаВот уже который год на всех уровнях коммерческое туристическое начало спорит с нацеленным на дальнюю перспективу курортным: что должно быть приоритетным и доминирующим в Крыму - курорты или туризм? Правило скорейшей прибыли диктует одно, здравомыслие - другое. Что может предложить современная Евпатория своим гостям сегодня? В чём разница между евпаторийскими здравницами образца, например, 80-х и нынешними? По словам главного врача детского специализированного клинического санатория Минздрава Украины "Смена", председателя постоянной комиссии Евпаторийского горсовета по вопросам курортов и туризма Геннадия КУЛИКА, существуют три постоянные тенденции. Во-первых, повышение уровня комфорта: в "Смене" до 2002 года палаты для детей были рассчитаны на 13-15 человек. Сегодня санаторий перешёл на 4-6 местные палаты плюс, как у нас принято говорить, евродушевые и туалетные комнаты. Это практика почти всех здравниц города. Во-вторых, усовершенствование качества лечения: в Евпатории работают 8 санаториев Минздрава Украины, в том числе и "Смена", которые не только сохранили лечебную базу, но и укрепили её. Появились новые методики. Например, в 2004 году "сменовцы" вместе с Украинским НИИ детской курортологии и физиотерапии разработали программу по медико-психологическому восстановительному лечению детей, пострадавших от техногенных катастроф. Также они первыми в бывшем Советском Союзе начали использовать в лечебных целях морские водоросли - спирулину. Пролечили сто деток, говорят, результат хороший. Третья отличительная особенность современного курорта - постоянное повышение цен на путёвки. Как говорится, без комментариев. Ещё один минус нынешних лечебно-курортных традиций по сравнению с советским наследием (которое в этой области, по мнению всех настоящих специалистов, было весьма и весьма недурно), был подчёркнут Геннадием Куликом особо - дисциплина при климатолечении. (Подозреваю, что здесь в моём собеседнике заговорил не руководитель, но врач. - Авт.). Помните эти жутко скучные сцены купания из пионерского детства: отряд по команде в воду, три минуты в море, затем обратно. Никаких тебе получасовых плесканий и бесконечных солнечных ванн в самое пекло! Теперь взрослые курортники пренебрегают рекомендациями врача-климатолога. И это минус. В детских же учреждениях всё строго: четыре наблюдателя на отряд - врач, воспитатель, медсестра и нянечка, так что рекомендации климатологов надо выполнять. Скучно, но полезно для здоровья. Сравнивать евпаторийский курорт Геннадий Демьянович может не только во времени, но и в пространстве: "В конце мая " начале июня я был в Краснодарском крае на Всероссийской конференции по курортологии "Здравница-2006". Основываясь на том потоке рекламной информации, который на нас обрушивается, я ожидал, что Сочи превратились в фантастический курорт. Оказалось, нет. Да и цены там выше, чем у нас. Однако самое большое впечатление произвёл Геленджик - это детский курорт, потому его адекватнее всего сравнивать с Евпаторией. Так вот в городе нет ларьков с пивом и бесконечных ресторанов. Только аттракционы, в том числе водные, киоски для продажи газет и фотографий. Разительный контраст с нами, но мы всё-таки выигрываем у них именно по лечебным факторам. Краснодарский край пошёл по пути коммерциализации. У них очень мало государственных здравниц. Профсоюзные санатории они практически все продали. Лично видел вывеску в Сочи: "Продаётся санаторий". Но его уже два года не покупают. У нас же сохранены здравницы Минздрава, все они клинические, на их базе работают Украинский НИИ детской курортологии и физиотерапии и наш Крымский государственный медицинский университет им. С. И. Георгиевского. Между прочим, во всех восьми минздравовских санаториях, которые расположены в Евпатории, украинские дети отдыхают по бесплатным профсоюзным путёвкам, в том числе и летом. В наше капиталистическое время это большое достижение!" Руководители санаториев уверены, что, несмотря на срыв начала сезона, все наладится. Предпосылки есть. Санатории Минздрава уже заполнены и отказывают в путёвках. Отдохнувшие дети по "сарафанному радио" передают своим, что здесь всё хорошо, что погода наладилась, море тёплое и самое главное - что им здесь нравится. Я же, вслед за Геннадием Куликом, тоже понадеюсь, что сезон пройдет хорошо, что дети не будут заложниками политики и им не придётся отвечать за "отцов", как это происходит сейчас, вопреки расхожему утверждению. Цена вопросаСейчас в Евпатории можно снять комнату в квартире или доме по цене от 12-15 у.е. в сутки. Если совсем скромно и вдали от моря, то можно найти жильё и подешевле - 3 у.е. с человека. Одно- или двухкомнатная квартира обойдётся около 30-40 у.е. Цены растут обратно пропорционально расстоянию к морю: чем ближе, тем дороже - 50, 60, 100 у.е. Средняя стоимость путёвки в санатории города на одного ребёнка 70-120 грн. в сутки. Группам предоставляются скидки. Пляжи - особая темаДля отдыхающих пляжи - это загар и морские купания. Для руководителей города и здравниц - одна головная боль. От огромных евпаторийских городских пляжей остались скромные полоски не совсем чистого песка. Об этой проблеме писано-переписано столько, что не хочется повторяться. А планы по строительству в Донузлаве порта, в случае их осуществления, убьют пляжи окончательно. Меня уверили, что горсовет Евпатории во главе с городским головой категорически против строительства и будут чётко отстаивать такую позицию. Это обнадёживает. По словам Андрея Даниленко, "специалисты НИИ "Крымгипроводхоз" по заданию исполкома провели исследование береговой полосы и подготовили рекомендации по её восстановлению. Сейчас в Севастополе методом математического модулирования определяется тип инженерной конструкции, которая позволит защитить песок от вымывания". Пока же было бы неплохо, чтобы песок просто не добывали - на это наложен запрет. Впрочем, рядового курортника такие проблемы сегодня мало интересуют. Гораздо интереснее знать цены на "услуги пляжа" - теперь оплата за вход называется именно так. В среднем они составляют 2-5 грн. с человека, но если вы желаете отдохнуть на пляже поприличнее (а разница, знаете ли, чувствуется в виде отсутствия окурков и очищенного от камней берега), то придётся выложить 10 грн. Утешает лишь то, что, оплатив право входа утром, вы можете вместе с чеком вернуться на пляж после обеда. Также по решению горсовета на лечебные и детские пляжи можно пройти только по санаторно-курортным книжкам (абсолютно согласна - детские пляжи должны быть закрыты от посторонних, прежде всего, по причине детской безопасности), а на остальных плата взимается только за дополнительные услуги (не видела ни одного, где пускали бы бесплатно). А в целом крымчанам, решившим отдохнуть денёк-другой в Евпатории, надо использовать момент и приезжать в этот город сейчас, когда в нём ещё можно позагорать на пляже без риска быть раздавленным другими отдыхающими, которым здесь, конечно же, рады и которых всегда ждут. Анастасия Бачинская Голова Ялты в серьезной опасности Летом в Ялте тянет к морю. Кто с этим поспорит? И хотя не припомню на набережной приличного пляжа, кроме закрытого для простых смертных пляжа гостиницы "Ореанда", даже прогулка у моря вселяет радость, оптимизм и чувство расслабленности: ты на курорте — жизнь удалась. Ялта прекрасна с любой точки обзора. Но если вы хотите посмотреть не на окружающие город вершины, а собственно на нее саму — поднимитесь на Поликуровский холм, на самую голову Ялты. На ялтинскую макушку к северо-западу от порта, прямо, налево и вверх идет асфальтированная дорога. А дальше — спросите у жителей, ведь нужной стрелки указателя на развилках нет. С холма вам откроется изумительная панорама красавицы Ялты. А если вы художник или фотограф, ваши усилия от подъема в гору будут вознаграждены вдвойне. Устанавливайте мольберт или треножник, творите свой будущий шедевр. Советую не ограничиваться лицезрением панорамы. Среди достопримечательностей вершины — церковь Иоанна Златоуста, по преданию, первое строение в городе. Кстати, в свое время храм был не только местом спасения людских душ, помогал не утонуть им в море грехов и соблазнов. Высокая златоглавая колокольня спасала души моряков и в прямом смысле — служила прекрасным навигационным ориентиром. Чуть выше церкви в начале XIX века в этих местах появилось Иоанно-Златоустовское кладбище, ныне известное как Поликуровский мемориал. Его значимость для Крыма можно сравнить разве что с "Литературными мостками" на Волковом кладбище в Питере и Новодевичьим кладбищем в Москве. Дело в том, что на Поликуре покоятся известные деятели науки и культуры, чья жизнь была связана с Ялтой. На могильных плитах можно прочесть имена выдающегося русского композитора Василия Калинникова, художника-пейзажиста Федора Васильева, врача и воздухоплавателя Николая Арендта, первого русского кинопродюсера Александра Ханжонкова, украинского поэта Степана Руданского. Вечный покой под сенью кипарисов нашли эти великие сыны Отечества. Но покой был нарушен. Произошло это, когда на куски разваливался Союз, — было не до мертвых. Экскурсии на знаменитый холм прекратились. Охрана была снята, и... охотники за цветным металлом не заставили себя долго упрашивать. Были изуродованы десятки могил. Исчезли медные бюсты на многих памятниках, в том числе Васильева и Арендта. В довершение к этому местные любители граффити регулярно посещают кладбище и после бутылки-другой бухла пытаются увековечить на могильных плитах свои имена. Говорит директор крупнейшей крымской турфирмы "СНП-КРЫМ" Иван КОВАЛЕНКО: — Не так давно, принимая на обслуживание группу немецких туристов в Ялте, мы были удивлены их просьбой посетить Поликуровский мемориал. Немцы хотели увидеть могилы великих россиян, фамилии которых, оказывается, были им хорошо известны. Надо ли говорить, какой позор мы пережили, показывая остатки некогда красивых мемориалов. Туристы не могли поверить, что такой интересный объект находится в запустении и абсолютно не охраняется... Очень жаль, что они увезли в свою страну впечатления и фотографии с мемориального комплекса, которые показывают власти Ялты не в самом лучшем свете... — Вопиющий акт вандализма! — воскликнет читатель. — Неужели об этом не ведают городские власти?! Но не спешите пересылать номер этой газеты ялтинскому мэру Сергею БРАЙКО. Сергей Борисович на высоком городском посту не новичок, недавно получил новый мэрский срок. О проблеме Поликуровского мемориала осведомлен прекрасно. Только наша газета писала об этом как минимум два раза — шесть лет назад ("KB" №118 (985) от 4 июля 2000 г.) и четыре года назад ("KB" №39 (1395) от 27 февраля 2002 г.). Взывала к мэру и другая крымская пресса. Еще в начале века неоднократно обращался к городскому голове Комитет по охране культурного наследия Крыма. ...Мы побывали на Поликуровском мемориале на днях и убедились, что ситуация изменилась. К худшему. Хоть и отмыты от краски некоторые памятники, бюсты не восстановлены. А рядом с мемориалом идет строительства дома (по некоторым данным, 14-этажного). Теперь современные моряки вряд ли заметят колокольню православного храма в тени нагорного небоскреба. Но дело даже не в доме (хотя то, что он закроет вид храма, мягко говоря, печально). Будем надеяться, что ялтинский архитектор, подписывавший разрешение на строительство, руководствовался не какими-либо меркантильными соображениями, а архитектурной целесообразностью. Не станем спорить с профессионалом. Воспримем это как факт. И представим, что будет с тихим кладбищем, когда сотни жителей новостройки, как саранча, пройдутся по тихим могилам.... А сделать это будет просто — ведь у мемориала практически нет... забора. В связи с этим мы вынуждены снова обратиться к мэру Ялты. Если немедленно не изменить ситуацию, кладбище как мемориальный комплекс перестанет существовать. Что можно сделать для его спасения? 1. Обязательно и срочно обнести все кладбище высоким забором. Город нашел средства на реконструкцию набережной — для сохранения исторической памяти тоже сколько-нибудь найдется. 2. Оборудовать сторожку и установить круглосуточное дежурство. Для города это тоже не проблема. Армия частных охранников Ялты скоро превысит армию небольшого европейского государства. Двух-трех сторожей для благого дела выделить можно. Или, например, заключить договор с казаками. Крымский казачий союз Украины имеет опыт такой работы. 3. После установки забора реконструировать изуродованные надгробья. Для крымских мастеров это труда не составит, многие из них сочтут за честь отлить бюсты великих людей. 4. После реконструкции на Поликуровский мемориал можно возобновить экскурсии и вход, кстати, сделать платным. Ведь городские казначеи всегда жалуются на пустую казну. Тем более такого "бедного" города, как Ялта. Пусть капает копеечка в бюджет, на содержание мемориала. К слову, туроператор Иван Коваленко убежден, что "если комплекс будет приведен в должный вид, экскурсии к нему будут востребованы как со стороны крымчан, так и со стороны гостей Ялты, особенно иностранцев с круизных судов". ...Ялта сегодня большой и старый город. И коммунальных проблем, которые надо решать немедленно, там, вероятно, немало. Реконструкция кладбища, подозреваю, в списке неотложных дел стоит не на первом месте. Все эти "мелочи" туриста не интересуют. И правильно. Ведь он приехал в Ялту!!! А в Ялте горы, пальмы и, прежде всего, море. Впрочем, есть кое-что и повыше... Я не про солнце. Алексей Васильев ДО ЗМІСТУСевастопольСевастополь: активізувався зсув ґрунту У місті зафіксовано 75 ділянок, де активізувався зсув ґрунту, заявив журналістам начальник управління з питань надзвичайних ситуацій міської держадміністрації Мирослав Сагайдак. За його словами, у 15-ти випадках ці негативні процеси несуть безпосередню загрозу людям і об'єктам життєдіяльності міста. На контролі у фахівців — приміщення діорами "Штурм Сапун-гори", деякі будинки на вулицях адмірала Октябрьського, Охотській, Подольцева, тунелі та деякі ділянки залізничної колії Севастополь — Сімферополь, автомобільна дорога Севастополь — Ялта. Особливу тривогу викликає берегова лінія моря від Північної коси до мису Лукулл. Щороку в цьому районі море "з'їдає" в середньому 75 сантиметрів берегової лінії. Рік тому поблизу селища Кача внаслідок потужного зсуву ґрунту на "дикому" пляжі загинула дівчина, ще кілька осіб отримали пошкодження. Перед початком нинішнього купального сезону проведено обстеження зон відпочинку і виставлено відповідні знаки в місцях, де купатися і відпочивати небезпечно, розповів пан Сагайдак. Виконавча влада Севастополя ухвалила рішення про проведення інженерно-геологічних досліджень морського узбережжя, на них виділяють поки 120 тисяч гривень. Восени очікуються перші результати цих досліджень, що дозволить більш планомірно вести роботи з укріплення морського берега. (“Демократична Україна”, №112, 22 червня 2006р.) Учора влада Севастополя заявила, що на протизсувні заходи на небезпечних ділянках берегової смуги грошей катастрофічно не вистачає. Але перші відпочивальники, незважаючи на не вельми сприятливу погоду, вже потягнулися до Криму, і дехто з них уже зараз "освоює" бережок поблизу Качі, де минулоріч трапилася трагедія - зсув поховав живцем 16-річну дівчину, громадянку Росії, а ще одна людина залишилася калікою. Цю страхітливу історію пам'ятають усі. Минулого року, 21 травня, на гурт відпочивальникiв, які знехтували пересторогами про те, що в районі Качі (це околиця Севастополя) небезпечно загоряти і купатися, зсунулися потужні пласти глини - близько 700 тонн. Два дні рятувальники активно, здебільшого вручну, розкопували ці кучугури, шукаючи можливi жертви. Нині зсуви в районі Севастополя активізувалися. Фахівці кажуть: унаслідок важких погодних умов минулої зими. У будь-якому разі, на сьогодні, як стверджує начальник управління з надзвичайних ситуацій Севастопольської міськдержадміністрації Мирослав Сагайдак, існує 75 зсувонебезпечних ділянок, iз них 15 є серйозною реальною загрозою для мешканцiв та гостей міста. Чиновник міськадміністрації назвав і найбільш небезпечні ділянки - від Північної коси до мису Лукул, район Качі, Андріївки, Орловки. "Тут глинисті ділянки, під дією дощів та вітрів береги обсипаються і їх змиває потроху море, - цитує УНІАН пана Сагайдака. - Впродовж року море забирає в середньому 75 см морського узбережжя". У місті розроблено протизсувну програму, проте, за словами Мирослава Сагайдака, лише для геодезичних досліджень та розробки документації необхідно 55 млн. гривень. І це лише десята частина капіталовкладень, яких потребує вирішення проблеми. Для заспокоєння курортників головний міненесник Севастополя підкреслює: міськрада визначила 51 місце для відпочинку біля моря, про ці місця повідомлялося в пресі, вони позначені відповідними табличками, тому варто все-таки купатися саме в таких місцях, а не будь-де. Оксана Шпик Обіцяють підтримати закон про Севастополь Фракція Блоку Юлії Тимошенко має намір підтримати законопроект "Про статус міста-героя Севастополя", який, очікується, буде знов запропоновано на розгляд Верховної Ради. Про це повідомив народний депутат Юрій Триндюк на прес-конференції в Севастополі. Водночас депутат нагадав журналістам, що "фракція БЮТ підтримала законопроект, який відбиває інтереси міста, попереднього разу" й пообіцяв: "Ми проголосуємо за нього і тепер". Мається на увазі законопроект, що закріплював особливий статус міста і передбачав виборність міського голови, збереження існуючого адміністративно-територіального устрою і нові принципи формування міського бюджету. Нагадаємо, що з червня 2005 року Верховна Рада приймала закон чотири рази, але Президент щоразу накладав вето. Тетяна Куракіна. Севастополь. Бульдозером вкатали в землю 6,5 тонны мяса На полигоне твердых бытовых отходов в Первомайской балке Севастополя бульдозером вкатали в землю 6,5 тонны контрабандного мяса. Уничтоженную продукцию накануне Севастопольское Управление СБУ изъяло со склада-холодильника частного предприятия "Ювенал". Как сообщает "Новый Регион", в ходе проверки, проведенной в рамках госпрограммы "Контрабанде-СТОП!", сотрудники севастопольского Управления СБУ обнаружили и изъяли из оборота ЧП "Ювенал" 1570 кг мясной продукции. 90 паков куриных окорочков, 6 паков индюшачьих крыльев, 14 паков свиных ножек и другую продукцию иностранного производства, подготовленную к реализации. У директора предприятия отсутствовали документы, подтверждающие законный ввоз сырья на территорию Украины. Судя по этикеткам, у большинства продуктов истек срок хранения. Маркировки на государственном языке также не было. Под крики чаек бульдозер долго утюжил импортные паки... С начала года управление ветмедицины и милиция изъяли из оборота и уничтожили 6424 кг мяса и 2418 кг рыбы. Помимо этого, после лабораторных исследований на корм животным было направлено 11 тонн рыбы. ("Вечерние вести", №88, 26 июня 2006 г.) З розпачу чиновники самі собі піднімають тарифи Сьогодні на позачерговій сесії Севастопольської міської ради буде розглянуто програму реалізації тарифної політики в житлово-комунальному господарстві Севастополя. Голова міськради Валерій Саратов стверджує, що просто підвищити тарифи не можна, треба розробити програму реформування й розвитку житлово-комунального господарства міста, а в четвертому кварталі поточного року затвердити програму підвищення тарифів. Тим часом керівники комунальних підприємств не приховують, що сьогодні підвищення тарифів ніяк не вплине на якість надаваних послуг. За словами першого заступника голови міськдержадміністрації Ігоря Локтіонова, тарифи настільки низькі, що навіть коли населення Севастополя повністю заплатить за тепло й гарячу воду, то це буде лише 31% від вартості енергоносіїв і зарплати працівникам підприємства "Севтепло". Ігор Локтіонов повідомив, що, незалежно від рішення міської ради, особисто він почне з 1 серпня платити за комунальні послуги стільки, скільки вони насправді коштують. Тетяна Куракіна. Севастополь. Лучше всех знают язык и историю Украины… севастопольцы! Вряд ли какому-нибудь другому городу нашей страны приходилось выслушивать столько упреков в нелюбви к национальному языку, сколько Севастополю. И вдруг оказалось, что, какие бы чувства ни испытывали в городе к "мове", знают ее там даже лучше, чем в традиционных украиноязычных регионах. Это подтвердило внешнее независимое тестирование, по результатам которого севастопольские выпускники заняли второе место по стране. - Конечно, рановато говорить, что все наши школьники знают украинский блестяще, ведь в тестировании согласились принять участие только 10% выпускников. Но все равно таким уровнем можно гордиться, - сказала "Комсомолке" заместитель начальника управления образования и науки Севастополя Галина Кунцевская. - Второе место по языку - это серьезный результат. А историю страны наши дети знают просто великолепно: Севастополь по этому предмету занял первое место. — Скажите, откуда такие успехи? — Дело в том, что в Севастополе разработана (КЕМ?) уникальная методика ускоренного обучения русскоязычного населения. И 57% ребят, сдававших тесты, обучались у педагогов, получивших специальность "преподаватель украинского языка" именно здесь. Так что молодые севастопольцы теперь могут спокойно поступать в любой вуз страны: "мова" для них препятствием не станет. КСТАТИ При проверке тестов в других регионах Украины главной ошибкой вчерашних школьников оказалось повальное употребление русизмов. Дети просто не знали, как пишется то или иное слово по-украински. Наталья Дремова ДО ЗМІСТУПодії. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.Увидев рядом с подполковником милиции его детей, наемный убийца стрелять не стал В Киевской области наконец задержали киллера по кличке Снайпер, убившего в 1998 году в Севастополе старшего уполномоченного отдела по борьбе с экономической преступностью Виктора Настенко - Убийство было совершено в конце 1998 года, - рассказала "ФАКТАМ" начальник пресс-службы УМВД Украины в Севастополе Юлия Сиротинская. - Старшего уполномоченного отдела по борьбе с экономической преступностью Севастопольского управления внутренних дел подполковника милиции Виктора Настенко застрелили утром, когда он выходил из своего дома - пятиэтажки-"хрущевки" на улице Гарпищенко (на Корабельной стороне Нахимовского района). Там и сейчас проживают его супруга и дети. Все эти годы проводились оперативно-розыскные мероприятия. Заказчики убийства стали известны вскоре после совершения преступления, но официально, как того требует процессуальное законодательство, они были установлены лишь два года назад. Исполнители тоже были известны. Все они - жители Севастополя. Руки у прокуратуры были связаны из-за недостатка последнего звена: человек, который стрелял (по кличке Снайпер), сумел избежать задержания, и все это время ему удавалось скрываться. После восьми лет поисков убийцу задержали в Борисполе Киевской области и этапировали в Севастополь. Он начал давать признательные показания. По словам киллера, он выбрал сначала один день убийства, но в момент, когда должен был прозвучать выстрел, рядом с Настенко находились его маленькие дети, и киллер не стал стрелять. Утром следующего дня Снайпер поджидал Настенко уже вместе со своим напарником. Он, кстати, тоже задержан. Как выяснилось, в самый последний момент пистолет второго киллера дал... осечку, и тогда выстрелил Снайпер... Убийство Настенко было заказным: подполковника милиции лишили жизни за его профессиональную деятельность - работу по раскрытию экономических преступлений. Заказчик уже арестован. Со всеми соучастниками этого преступления только начали работать следователи. Пока в деле очень много закрытой информации. Елена Озерян, Симферополь - ЧП случилось 15 июня в час ночи, - рассказывает начальник Центра общественных связей ГУ МВД Украины в АРК Александр Домбровский. - Экипаж Республиканской роты ДПС при УГАИ Крыма нес службу на улице Жуковского неподалеку от здания Верховного Совета автономии. Сотрудники милиции остановили автомобиль "Тойота" с регистрационными номерами Германии. В машине находились водитель и два пассажира. Определив по косвенным признакам, что водитель (как позже выяснилось, 28-летний житель Одессы) находится в нетрезвом состоянии и при себе не имеет никаких документов, подтверждающих личность, водительского удостоверения и технического паспорта на транспортное средство, инспектора ДПС предложили ему пересесть в служебную машину для оформления протокола об административном правонарушении. В это время один из пассажиров, 40-летний житель Одессы, который также находился в состоянии алкогольного опьянения, самовольно пересел за руль "Тойоты" и начал движение. Один из инспекторов ГАИ преградил ему путь. Выйдя из салона, пьяный мужчина набросился на инспектора с кулаками. Еще один пассажир "Тойоты", 26-летний житель Симферополя, тут же присоединился к своему товарищу. Напарник милиционера, составлявший в этот момент протокол, срочно доложил о ситуации в дежурную часть ГАИ и поспешил на помощь сослуживцу. Через несколько минут на место происшествия прибыли несколько экипажей ГАИ и спецподразделения "Беркут". Только с их помощью удалось утихомирить правонарушителей. Дебоширов, порвавших гаишникам форменную одежду и нанесших им телесные повреждения, что подтверждено осмотром в Республиканской клинической больнице им. Семашко, доставили в наркодиспансер. Там их освидетельствовали, а затем препроводили в райотдел милиции. Прокуратурой Центрального района Симферополя в соответствии с ч. 2 ст. 345 УК Украины ("Угроза или насилие в отношении работника правоохранительного органа") возбуждено уголовное дело. Санкция данной статьи предполагает ограничение свободы или тюремное заключение на срок до пяти лет. С обоих инициаторов нападения взята подписка о невыезде. Водитель, не принимавший участия в драке, в связи с отсутствием документов, подтверждающих личность, помещен в приемник-распределитель. Ведется следствие. Елена Озерян, Симферополь Милиционеры шли по следу из трусиков и бюстгальтеров Самые разные симферопольские магазины становились жертвами нечистых на руку граждан, но вот бутик, торгующий нижним бельем и женской одеждой, обокрали впервые. Об обстоятельствах кражи в городе ходят самые разные слухи. Якобы прибывших на место происшествия милиционеров поразила небрежность и неаккуратность охотников за трусиками и бюстгальтерами — они просто сгребли в кучу все, что попалось под руку, и побежали прочь с добычей, роняя по дороге интимные части женского туалета. Правда, этот след к самим воришкам не привел. Их вычислили, как любят говорить правоохранители, по оперативной информации. Проще говоря, кто-то не удержал язык за зубами. Любителями женского белья оказались молодые люди 21 и 22 лет, воспылавшие самыми нежными чувствами к 14-летней жительнице крымской столицы. Девушка же никак не могла решить, кому отдать предпочтение, и как человек с широкими взглядами, выбрала… обоих. Совместную жизнь счастливая троица решила начать по-взрослому, прямо в доме юной Джульетты, о чем та и сообщила своей маме. Женщина злоупотребляла спиртным и к воспитанию дочери руку почти не прикладывала, но наличие сразу двух "женихов" ей не очень понравилось. Умиротворить потенциальную "тещу" влюбленные парни решили с помощью подарка — для того и вломились в магазин нижнего белья. Кучу "дамского счастья" они вывалили перед женщиной, которая все же согласилась принять обоих ухажеров дочери. "Комсомолка" попыталась узнать побольше о необычной краже. — У нас нет подробностей о таком происшествии, — сообщили "Комсомолке" в пресс-центре Симферопольского городского управления милиции. Как удалось узнать КП, кража произошла в Центральном районе Симферополя, но не была по каким-то причинам сразу зарегистрирована. Сейчас в милиции обстоятельства происшествия снова рассматривают, так что, возможно, дело по факту кражи все же будет возбуждено. Наталья Дремова В Севастополе и Ливадии не принимают мер для борьбы с оползнями на опасных участках береговой полосы, заявили в пресс-службе МЧС Украины. Чиновники в свое оправдание утверждают, что для этой необходимой работы у них постоянно не хватает средств. Месяц назад в Севастополе проводилась инспекторская проверка состояния гражданской защиты населения. Выяснилось, что за последние 5 лет для проведения противооползневых мероприятий было профинансировано 611,2 тыс. грн., что в 10 раз меньше необходимых 6 млн 129 тыс. грн. В разгар курортного сезона в Крыму профинансированными оказались вовсе не берегоукрепительные работы, а всего лишь исследование оползневых участков и создание проектов их ликвидации. В Севастополе 75 оползнеопасных участков, из них 15 — особо опасны для жизни горожан. Это участки на мысе Фиолент, в Каче, Андреевке, Орловке, на Мекензиевых горах, на трассе Ялта—Севастополь, а также в черте города. Проезжая район Сухарной балки в Инкермане, поезда сбавляют скорость — несколько лет назад здесь был крупный оползень, который может повториться. — На исследования и проектирование работ в этом году выделено 55 млн грн., а на противооползневые мероприятия нужны миллиарды, — считает начальник управления по вопросам чрезвычайных ситуаций госадминистрации Мирослав Сагайдак. — Город своими силами не справится, для возведения берегоукрепительных сооружений нужно привлекать инвесторов. Сейчас противооползневые мероприятия ведутся на смотровой площадке Ласпи, идет закрепление трассы Симферополь—Ялта. Обвалоопасные места у морского побережья специалисты управления по ЧС советуют не посещать, а ходить на оборудованные пляжи. "В Крыму таких пляжей достаточно, но люди почему-то упорно ходят на дикие, опасные для жизни места", — констатируют спасатели. Судя по всему, на предупреждающие плакаты возле обвалоопасных береговых участков всерьез реагирует очень немногие. Надежда Светлицкая СпортЦілих три дні перед цим ми мали нагоду відчувати себе повноправними членами світової футбольної еліти. Ще тривали поєдинки за вихід до чвертьфіналу, на футбольних полях вирували пристрасті, розігрувалися футбольні драми й трагедії, а збірна України вже була там — у вісімці найсильніших національних команд планети. Як не скористатися нагодою й не спробувати подумати про шанси нашої команди на медалі, до яких залишилося зробити лише один крок — обіграти Італію! Тим більше, що нагода для таких роздумів востаннє була у вітчизняних уболівальників аж 36 років тому, 1970 го, коли збірнаСРСР востаннє у своїй історії виступила у чвертьфіналі Кубка світу. Гравців нинішньої збірної тоді ще не було на світі й пам'ятати цього вони не можуть. Із літератури, в кращому разі, знає про ті часи й більшість сучасних спортивних журналістів. В одному готелі зі мною у цi днi живе легендарний футболіст 60— 70-х років Володимир Мунтян. Коли цей 60 річний чоловік з'являється в холі готелю, ніхто з іноземців навіть не здогадується, що поряд із ними — один із кращих футболістів свого часу, який не раз протистояв на полі тому самому Францу Беккенбауеру, котрий сьогодні буквально не сходить з екранів телевізорів. Причому В. Мунтян зі своєю командою не один раз перемагав Ф. Беккенбауера на футбольному полі. Коли після перемоги над Швейцарією молоді українські журналісти гомоніли про те, що наша збірна вперше досягла такого успіху, я підвів до них В. Мунтяна. Скажіть йому, запропонував я молодим колегам, що та збірна 1970 року не була нашою! "Насправді, та команда, збірна СРСР 1970 року, була майже повністю українсько-грузинською, — пригадав В. Мунтян. — Ми були єдиним цілим, вважали себе співвітчизниками й захищали честь нашої держави не гірше, ніж нинішні футболісти". Згадавши про спортивну честь країни, не можна не повернутися до ситуації, що склалася нині між футболом і політикою. Непростою виглядає нині задача української влади, поставлена перед нею футбольною збірною. На перший погляд нічого складного немає — вітай собі команду з успіхами й радій разом з усім народом футбольним перемогам України. Та не так усе просто. Наш футбол занадто довго нічого не вигравав. Настільки довго, що успішні політики-переможці вже викинули футбол із політичних розрахунків, справедливо, на їхню думку, вважаючи, що немає сенсу з тим футболом зв’язуватися. Ті ж українські політики, які послідовно продовжували підтримувати футбол у всі останні роки, нічого крім неприємностей від цього не мали. Лише тепер прийшла винагорода за їхню багаторічну працю. Добре, що нинішній Кубок світу проходить у час, коли виборів в Україні немає й не передбачається. Здається, вперше за роки своєї футбольної діяльності керівник Національної футбольної федерації Григорій Суркіс може абсолютно заслужено приймати вітання від усієї України, не боячись усіляких натяків і звинувачень. Занадто великим і незаперечним є досягнення Національної збірної України. Занадто велике всесвітнє визнання одержав наш футбол. Тепер повернемося до чисто футбольних перспектив. За два тижні виступів на світовій першості збірна України тут остаточно освоїлася. Якщо в дебютній грі з Іспанією та двох наступних поєдинках проти арабських команд у діях наших гравців відчувалося напруження й хвилювання, то тепер команда перейшла на нормальний ігровий ритм. На п’ятий матч фінального турніру українська команда вийде вже не як дебютант, а як досвідчений і далеко не слабкий учасник. Головною перевагою нашої збірної над італійською буде відсутність психологічного тиску на наших гравців. Ми вже заскочили на цьому турнірі так високо, що голова паморочиться. Ми вже молодці, нам не страшно програти. Коли ж виграємо — матимемо один із комплектів медалей Кубка світу, про що два тижні тому й мріяти не насмілювалися. У ті роки, коли за збірну грав Мунтян, наші футболісти й не думали боятися італійців. Навпаки — регулярно їх перемагали. Програв Мунтян італійцям лише раз. 1968 року в півфіналі чемпіонату Європи по... жеребу. 11 метрових тодіще бити після гри не придумали. Для наших же футболістів усі ці чвертьфінали й півфінали були в ті часи звичною турнірною практикою, а не видатним досягненням. Може й для нинішнього покоління українських футболістів місце в світовій футбольній еліті стане нормою? Ми вже серед кращих і залишати цю компанію вже сьогодні дуже не хочеться. Микола Несенюк ДУМКИ Леонард СВИДОВСЬКОВ, голова Асоціації спортивних журналістів Луганської області: — Виступ збірної України на чемпіонаті світу з футболу особисто для мене — подія першорядної ваги, насамперед для самої країни. За яскравим виступом наших майстрів рідну державу визнають у світі як суверенну державу, адже і раніше брати Клички й Андрій Шевченко прославляли Україну своїми спортивними досягненнями. Вважаю, що участь збірної в Мундіалі-2006 узагалі відбулася лише завдяки тренерському генію Олега Блохіна. Саме він зробив для визнання України світовою спільнотою набагато більше, ніж усі три президенти країни, разом узяті. Упевнений, Блохін нічим не гірший за того ж Бекенбауера — тільки тренеру німецької збірної свого часу перепали всі почесті, а наш співвітчизник був обділений. Отже, все повертається на круги своя: талант і праця видатного футболіста сьогодні нарешті оцінені гідно, і втілення цього ми бачимо в нинішньому успіху нашої збірної в Німеччині. По суті, керуючи середньою за складом збірною, Блохін знайшов в собі сили націлити підопічних на високий результат. Вихід у чвертьфінал — величезне досягнення, з огляду на ту обставину, що в українських клубах нині ставка робиться насамперед на "лімітників". Сьогодні їх кількість обмежується цифрою вісім, але деякі власники не заперечували б проти того, щоб із них складали цілу команду. Це докорінно неправильний похід, нашим хлопцям треба розвивати вітчизняний футбол, кількість дозволених легіонерів я би обмежив п’ятьма-шістьма гравцями. Воробей у Донецьку грав далеко не на тій позиції, яку він зараз демонструє, але Блохін довірив йому нову роль — і не помилився. Ось що означає тренерське провидіння! Адже престиж країни і полягає в конкретних справах, і те, що наша збірна сьогодні в Німеччині — це теж досягнення нації на міжнародній арені: отже, ми вміємо грати в сучасний футбол. Радий і за свого земляка Олега Шелаєва, який в юності пройшов тренерську школу луганської "Зорі", одного разу навіть довелося з ним грати в одній команді. Прогнозів мене вчили не робити, м’яч круглий і невідомо, яким боком він може повернутися, але хотів би, щоб збірна України в матчі з Італією мала достойний вигляд. Для цього є всі умови та передумови — обережна тактика Блохіна, завзятість наших футболістів і, звісно ж, підтримка уболівальників. Юрій ГРИМЧАК, депутат Донецької обласної ради: — Хоч як би склалася подальша доля нашої збірної на чемпіонаті світу з футболу, я впевнений, що Україна вже ввійшла в історію. Ми — команда, яка вперше вийшла на чемпіонат світу. Дебют вельми вдалий. У ході цьогорічних ігор українська збірна довела, що вона — найкраща команда в Східній Європі. Адже більше ніхто зі східноєвропейських команд не досягнув такого результату, як ми. Збірна України — одна з восьми кращих команд світу. На мою думку, це дуже доленосно для нас. Нам і надалі треба рухатися такими ж темпами. Михайло НЕМОВ, екс-президент футбольного клубу "Поділля", депутат Хмельницької обласної ради: — Участь збірної України у чемпіонаті світу з футболу — добра нагода абстрагуватися від парламентських баталій і зробити обнадійливий висновок: хоча б у спорті наші щось можуть, своїми досягненнями змусили світ переконатися, що є така спрямована в цивілізацію країна — Україна. І є привід замислитися: чому нова генерація політиків не виросла так само швидко, як нова генерація футболістів? Можливо тому, що лише в спорті знають про час, коли треба йти?.. Лише на футбольному полі світового масштабу, як на долоні, бачимо гру кожного зокрема і команди взагалі. Не залишається місця для підкилимової гри, інтриг, як це, на жаль, відбувається у вітчизняній політиці. Мета виправдовує засоби. Отож вітаю злагоду, якої, нарешті, досягнули футбольні лідери Києва і Донецька. Тому до вищезгаданих паралелей вдаватися не буду. Що ж до прогнозів, які, як давно відомо, є справою не вдячною, то робитиму їх у півфіналі чемпіонату. Iгор КОНДРАТЮК, телеведучий, телепродюсер: — Наша збірна працює добре. Це помічають усі, хто слідкує за матчами чемпіонату світу. Видно, що нашим футболістам поставлено командну гру, що після матчу з Іспанією вони виходять на поле сконцентрованими і тримають ті зони, які їм було роздано перед грою тренером. У останніх двох матчах зі збірними Тунісу та Швейцарії майже не було "ляпів". Але на Італію потрібно йти з набагато більшим оптимізмом, ніж, наприклад, ми йшли на Швейцарію. Бо Італія на два порядки сильніший суперник. Але якщо ми зіграємо в свою гру, то з нами важко буде грати будь-кому. Це ми зрозуміли після другого матчу. У грі з Тунісом це було видно тільки, може, фахівцям, та, може, взагалі лише тренерам збірної. А після другого матчу стало зрозуміло, що якщо ми будемо грати в таку гру, яка не є привабливою, але й не є поганою, то це може допомогти. Згадаймо, як, наприклад, німці на минулому чемпіонаті світу завоювали срібло. У фінал вони просто проповзли. Вони нічого не демонстрували. Вони рознесли в пух і прах, здається, Саудівську Аравію з рахунком 8:0. Але це був перший матч, після якого німці "здалися". Це був майже антифутбол, як про це писали тоді. Але в результаті вони стали срібними призерами. Я не думаю, що хтось в Україні буде проти, щоб ми грали у футбол, схожий на швейцарський, коли по воротах було шість ударів. Це така тактика, нічого не вдієш. Італія — сильніша команда, але дивлячись у якому варіанті гри. Якщо у тому варіанті гри, який ми продемонстрували зі Швейцарією, то ми можемо переграти будь- яку команду. Ми нічого не можемо сказати про силу команд. Існує рейтинг ФІФА: всі команди, з якими ми поки що грали, стоять вище нас. Деякі — набагато вище. Тобто якщо говорити про силу команд, то ми переграли всіх, хто стоїть вище нас на три голови. Але цей рейтинг і все, що було "до", закінчується тоді, коли лунає свисток і починається гра. Ті, хто був слабким або технікою, або командною грою, або духом чи вдачею, вже вилетіли. Залишилися ті, хто сильні в якомусь iз компонентів гри. А цих компонентів є декілька. І може статися так, що компонент командної гри, вдачі буде вищим, ніж техніка і яскрава атака. Найголовніше, що у нашої команди є козирі, які дуже важко бити. Раніше думали, що цим козирем є лише один гравець Андрій Шевченко. Так думають неуважні, ті, хто дійсно не бачив, що ми в групі три матчі виграли без Шевченка. Цю перемогу забезпечили всі гравці. До речі, на грі з Італією вперше не буде на полі Андрія Вороніна. Кажуть, він травмувався. Тому подивимося, як ми граємо без Вороніна. Адже Воронін — гравець другого плану. Він, може, не така суперзірка як Шевченко, але цікаво, як все буде. Бо величезний об’єм роботи робиться в лінії атаки. І я навіть iз побоюванням відношуся до наступної гри через те, що не буде Вороніна. Шевченка тримають троє, а хто створює напругу? Насправді напругу створює Воронін. Рефат ЧУБАРОВ, Народний депутат України: — Загалом збірна України з футболу мені нагадує український політикум: спочатку нищівна поразка з іспанцями, величезне розчарування, очікування, хвилювання, майже переляк! А потім славетна перемога і велике захоплення, підйом, радість, очікування небувалих перспектив! Саме так буває і в українській політиці. Далі йде така квола гра з Тунісом, але все ж перемога, оскільки в футболі, як і в політиці, теж бувають випадки везіння. Далі йде дуже добра гра з Швейцарією. Таким чином українська збірна, як і українські політики, демонструють дуже нерівну, часом високопрофесійну, часом недолугу роботу, і ніколи не можна знати, що саме чекати від них наступного разу. І тепер триває таке напружене і непевне очікування, оскільки попереду гра з італійцями, які дуже схожі на українців за ментальністю, емоційністю, поведінкою, непередбачуваністю. Однак слід визнати, що все ж збірна Італії може виявитись дещо професійнішою, і це ускладнить завдання нашим футболістам, однак гра української збірної може виявитись більш командною, більш злагодженою, а тому це повинно нам забезпечити перемогу. Тому передбачити результат матчу з італійцями в такій ситуації надзвичайно важко. Отже, якщо узагальнити всю ситуацію, — а я думаю, що Бог допоможе українській збірній добратись якщо не до фіналу, то до напівфіналу точно! — тому іміджеві результати України футбольними засобами серед світового співтовариства будуть значно вищі, ніж результати роботи наших політиків на міжнародній арені дипломатичними і політичними засобами. Хочеться, щоб було рівніше, спокійніше, впевненіше, професійніше, як в футболі, так і в політиці. А загалом кожна перемога і в будь-якій сфері буде великим святом! Пiдготували Юлiя Кацун, Ганна Хрипункова, Підготовлено Центром інформації ДО ЗМІСТУ |