Електронний бюлетень

"Крим у дзеркалі української преси"

№ 15

(21.05 - 31.05.2006)

За 21.05 - 31.05.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.

З М І С Т:

Влада. Суспільство. Політика.

Антикиївський анклав

(І в кримській автономії, і в Севастополі днями відбулися сесії новообраних рад, які сформували свої робочі органи. Як у Криму, так і в "місті російської слави", до влади прийшли люди, які, якщо судити з їхньої попередньої поведінки, їхніх акцій і заяв, зовсім не лояльні до нинішньої влади в Києві. Кримський півострів, таким чином, повністю сформувався як своєрідний антикиївський регіон, що свого часу і прогнозував екс-глава уряду автономії Анатолій Матвієнко, який рік тому говорив, що на цій території намагаються створити "своєрідний анклав", на який би і влада Києва поширювалася не повністю, і де закони України діяли б вибірково.)

Микита Касьяненко, Сімферополь — Севастополь.
("День" №81, 23 травня 2006 р.)

Этническое дело дошло до беспредела

(На состоявшемся 17 мая в Симферополе круглом столе, посвященном вопросу сохранения межнационального мира в Крыму, присутствовали политики, чиновники, эксперты и представители национально-культурных обществ. Госчиновники уверяли собравшихся в том, что в Крыму не существует не только межнационального конфликта, но даже напряженности. Также представители государственной власти рассказывали о своих успехах и достижениях в области сохранения мира на крымской земле. С их мнением не соглашались эксперты, приводившие цифры и факты, свидетельствующие не только о наличии на полуострове межэтнической и межконфессиональной напряженности, но и о ее нарастании. Мы предлагаем своим читателям интервью с одним из экспертов—участников круглого стола — историком, директором Крымского республиканского краеведческого музея Андреем Мальгиным.)

Наталья Киселева
("Крымское время" №55, 23 мая 2006 г.)

Хто дасть житло військовослужбовцю?

(На черговому засіданні Рахункової палати Верховної Ради Криму серед низки питань розглядалося й питання про перевірку виконання програми забезпечення військовослужбовців житлом, а також використання землі та майна, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України. Як повідомила головний доповідач з цього питання головний контролер Рахункової палати ВР Криму Ірина Байлова, станом на 1 січня 2005 року на квартирному обліку у військових частинах Сімферопольського гарнізону перебуває 838 військовослужбовців. За темпами надання житла цим прапорщикам і офіцерам доведеться довго чекати, бо за два роки в середньому військові отримали тільки 77 квартир.)

Олександр Кулик,
("Урядовий кур'єр" №96, 25 травня 2006 р.)

"Азатлык" за свободную страну

(13 мая участниками акции "Азатлык" была возобновлена кампания "Азатлык". Установлена информационная палатка на центральной площади г. Симферополя, проведен благотворительный концерт в Крымском Украинском музыкальном театре в поддержку несправедливо осужденных 6 крымских татар.)

С.Кадыров, участник акции "Азатлык".
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

Крым пытаются заразить… Теперь уже исламофобией

(Совсем в недалеком прошлом Крым "сотрясали" заголовки статей, опубликованных в СМИ типа "Сегодня в Крыму опаснейшая, как никогда, ситуация...", "Можно ли власти и дальше не реагировать на "странное" развитие исламского присутствия в Крыму?", "Кого финансирует Аль-Каида в Крыму?" и т.п, по своему содержанию просто ввергающие крымчан в шоковое состояние.)

Айдер Булатов
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

На весь мир о проблемах коренных народов

(С 15 по 26 мая в Нью-Йорке (США) проходил Постоянный Форум ООН по вопросам коренных народов. Проблема коренных народов стоит остро, и участники форума, прибывшие из различных стран мира, свидетельствуют о вопиющих нарушениях прав человека и беззаконии в отношении коренных народов.

В работе данного форума принял участие главный редактор газеты "Голос Крыма" Эльдар Сеитбекиров, проинформировавший мировую общественность о положении своих соотечественников.

16 и 19 мая он выступил с докладами, которые предлагаем вниманию наших читателей.)

Э. Сеитбекиров.
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

Перше попередження Геннадія Москаля

(Постійний представник Президента України у Криму Г. Москаль на нараді з керівниками правоохоронних і контролюючих органів півострова наголосив: він стурбований тим, що під час виборів до Верховної Ради автономії та місцевих органів влади потрапили люди з кримінальним минулим, які сьогодні мають намір підмінити представницькі органи, посилено нав'язують свою волю "угодним" міністрам та іншим членам Ради міністрів АРК. Це може призвести до того, що Крим скотиться до рівня 1994—1997 років, коли органи представницької та виконавчої влади підмінювались криміналітетом.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №95, 26 травня 2006 р.)

Ювілей Дому дружби

(15 національних товариств, усі громадські й благодійні організації міста відзначали семиріччя Керченського центру міжнародних зв'язків — Дому дружби "Таврика".)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №96, 27 травня 2006 р.)

Крим - українська Сицилія. Й радіти цьому не варто

(У постійного представника Президента України в Криму Ґеннадія Москаля відбулася нарада з керівниками правоохоронних і контролюючих органів АРК.)

(“Демократична Україна” №95, 27 травня 2006 р.)

У Криму — зміщення "центру влади"

(Президія Верховної Ради Криму в останній момент скасувала призначену на п’ятницю позачергову сесію, на якій збиралася сформувати новий уряд Криму. Це означає, що Президент України Віктор Ющенко не узгодив з главою парламенту Криму Анатолієм Гриценком запропоновану останнім кандидатуру прем’єр-міністра автономії. А. Гриценко, виступаючи по місцевому телебаченню, повідомив кримчанам, що, як його поінформували в Секретаріаті Президента, Віктор Ющенко раніше не називав ніяких прізвищ, кандидатури яких він міг би схвалити, отже, консультації мали розпочатися "з чистого аркуша". Однак коли кримський спікер привіз свої пропозиції, у Президента все-таки, як виявилося, "була своя кандидатура". Тому глава держави та глава парламенту автономії вирішили й далі шукати компромісу.)

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День” №85, 27 травня 2006 р.)

Південний експрес

(Швидкісний хід формування літерного потягу кримської влади — на першому ж засіданні переважною більшістю обрано спікера-"регіонала" Анатолія Гриценка, на другому пакетом затверджено президію виключно з членів коаліції блоків "За Януковича!", Н.Вітренко, "Союз" і комуністів — уперся в шлагбаум президентського права на узгодження кандидатури прем’єра. Час зупинки законодавством не обмежений. І Київ не квапиться. Тож навіть із традиційним суто протокольним привітанням від президента А.Гриценку довелося чекати майже два тижні! Весь цей час новий спікер, незважаючи на докладені зусилля, не міг потрапити на аудієнцію до глави держави, а потім дві доби нудився у столиці в надії на обіцяну зустріч. І це попри те, що в "тронній промові" та інтерв’ю новий голова парламенту посилав до Києва дуже лояльні сигнали: закликав кримських політиків забути передвиборну риторику, займатися економікою і не приймати "жодних різких заяв, рішень, що могли б дестабілізувати ситуацію в автономії чи в центрі".)

Валентина Самар
(“Дзеркало тижня” №20, 27 травня 2006 р.)

Меджлисовцы пожаловались Москалю на все и на всех

(Недавно назначенный постоянным представителем президента в Крыму Геннадий Геннадьевич Москаль (хорошо знакомый крымчанам по прежней работе на несколько ином поприще — в 1997—2000 годах он возглавлял крымскую милицию) развил на своем новом посту поистине бурную деятельность. Так, он уже успел, к примеру, официально предупредить депутатов крымского парламента о том, чтобы они не смели назначать нового премьера автономии, не согласовав кандидатуру с Ющенко, и в итоге вчерашняя сессия ВС Крыма была перенесена на более поздний срок.)

Александр Мащенко
("Крымское время" №57, 27 мая 2006 г.)

Верховная Рада потеряла евреев

(Вдвое больше

Еврейские организации утверждают, что в парламенте осталось всего 9 потомков Авраама

Еврейские организации Украины утверждают, что в Верховной Раде 5-го созыва количество евреев уменьшилось в два раза.)

Евгений Ихельзон, Дмитрий Антонюк
("Сегодня" 116, 27 мая 2006 г.)

"Морський бриз" під загрозою зриву?

(У Феодосії місцеві активісти протестують проти перебування в порту міста американського військового судна "Едвентидж".)

Вл. інф.
(“Голос України” №97, 30 травня 2006 р.)

Организация на букву "Г"

(Созданная на прошлой неделе в Киеве новая "Организация за демократию и развитие — ГУАМ" ничего нового собой не представляет. Это просто изменение названия старого объединения ГУАМ, образованного осенью 1997 года, хотя теперь ГУАМнисты заявляют о своем качественно другом содержании.)

Наталья Киселева
("Крымское время" №58, 30 мая 2006 г.)

Янки высадили в Крыму колонну "Хаммеров".

(Гоу Хоум" В Феодосии американский груз продолжают блокировать под лозунги "Ребята, на хера нам это НАТО!")

Майк Львовски
("Сегодня" №118, 30 мая 2006 г.)

Ющенко определился с премьером

(Верховный Совет Крыма намерен назначить на пост премьер-министра автономии Виктора Плакиду, сообщила пресс-служба президента. Об этом говорится в сообщении пресс-службы президента. Президент Виктор Ющенко дал свое согласие на эту кандидатуру на встрече с председателем Верховного Совета Анатолием Гриценко. Голосование по его кандидатуре состоится в пятницу.)

Майк Львовски
("Сегодня" №118, 30 мая 2006 г.)

Госдума РФ потребует вернуть Крым России

(Госдума запросит в правительстве РФ информацию о мерах по возвращению полуострова Крым в состав России.)

("Вечерние вести" №75, 31 мая 2006 г.)

Чому Рада журналістам не рада?

(...Уже на першому після виборів засіданні Верховної Ради автономії частина депутатів намагалася видворити із зали усіх журналістів, що відразу ж підмочило репутацію декотрих обранців кримчан.

Депутатів не зупинив навіть протест прокурора Криму на ці дії, які "суперечать вимогам ст. 2 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації". Високопосадовець-спостерігач із Києва Олег Рибачук теж зауважив журналістам: "Ухвалене рішення порушує закон "Про інформацію" та конституційні права жителів автономії".

Врешті, журналісти відстояли своє право спостерігати за роботою парламенту.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №98, 31 травня 2006 р.)

"Вільні від того, чого немає"

(Міська рада Феодосії на позачерговій сесії ухвалила рішення про те, щоб оголосити місто "територією без НАТО". Так місцеві політики відреагували на перебування контингенту військових фахівців США на території Феодосії. Українські дипломати вчора такий випад депутатів назвали політиканством. "Це не лише політиканство, а й бажання підірвати туристичний сезон у Криму", — заявив начальник прес-служби МЗС України Василь Філіпчук.)

Микита Касьяненко, Феодосiя — Сiмферополь
(“День” №87, 31 травня 2006 р.)

Хто більший державник?

(У Криму — нові віяння. Політики змагаються в заявах про вірність державним інтересам.

Узгодивши з Президентом кандидатуру глави нового уряду Криму, спікер Верховної Ради автономії Анатолій Гриценко призначив сесію з формування уряду на 2 червня. Передбачається, що головою Ради міністрів Криму, якщо його підтримають депутати, стане Віктор Плакида — директор Кримської електроенергетичної системи, що є дочірнім підприємством НЕК "Укренерго". За повідомленням прес-служби Президента, Віктор Ющенко також дав згоду на звільнення з посади голови Ради міністрів АР Крим Анатолія Бурдюгова у зв’язку із закінченням терміну повноважень.)

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День” №87, 31 травня 2006 р.)

Крымчане забрасывали американские джипы бутылками и сжигали флаги США

(В осаде

Пикетчики у Феодосийского порта появились еще в субботу, когда сюда зашел американский корабль Adventure. Он привез взвод морских пехотинцев, оружие и все необходимое для длительного пребывание натовцев на полуострове. Уже через несколько часов к порту стали подтягиваться активисты общественных движений и местные жители. Живая цепь заблокировала все въезды в порт, наутро пикетчики уже стояли с антинатовскими лозунгами и требовали, чтобы корабли и военные убирались из города. Ночь с воскресенья на понедельник ознаменовалась сожжением нескольких американских флагов. Сейчас у въездов в Феодосийский порт продолжают сменять друг друга горожане. Одни устраиваются с термосами и одеялами - поосновательнее, в расчете на целый день или даже сутки, другие приходят на два-три часа: постоять рядом с пикетчиками, пообщаться. Вокруг палаток бегают дети, теребят украинские и российские флаги. Четвертые сутки в порт не пропускают транспорт, который должен забрать отсюда американский груз. - Товарищи, внимание! - раздается усиленный мегафоном голос. - Вон там, слева - колонна водителей из Одессы. Они душой с нами и против НАТО, к их грузу не имеют отношения. У людей свой контракт, их могут оштрафовать. Поэтому давайте их пропустим. Просьба не обзывать их и не плевать в их сторону! Толпа послушно подается в сторону, чтобы пропустить колонну. Водителей провожают улыбками. Маленькие импровизированные митинги вспыхивают чуть ли не каждый час - без ссор, без споров. Спорить пикетчикам не о чем - всех их объединяет одно общее убеждение: для НАТО в Крыму места нет. В ночь с понедельника на вторник к ограждению у порта, откуда видны уже выгруженные американские джипы, подобрались несколько молодых людей и бросили в сторону машин пустые бутылки. Дежурящие вместе с пикетчиками казаки тут же отвели подвыпившую молодежь в сторону, не позволив попортить иностранное имущество.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда" №100, 31 мая 2006 г.)

Москва хочет забрать у Киева Крым

(Депутаты российской Госдумы не расстаются с мыслью в очередной раз "наехать" на Украину. 26 мая они решили – ни много ни мало – забрать себе Крым! В правительство РФ Дума направила запрос "О возможных мерах по возвращению полуострова Крым в состав России".)

Андрей Хрусталев
("Комсомольская правда" №100, 31 мая 2006 г.)

Гарячий прийом

(З блокування американського корабля у Феодосійському порту почалася серйозна антинатовська істерика)

Василь Драголюк, Тарас Закусило
(“Україна молода” №97, 31 травня 2006 р.)

Кандидатуру узгоджено

(Президент України Віктор Ющенко провів робочу зустріч з головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим Анатолієм Гриценком, під час якої обговорювалася кандидатура на посаду голови Ради міністрів Криму.)

Олександр Кулик,
("Урядовий кур'єр" №100, 31 травня 2006 р.)

Депортація. Земельне питання

Сутички на самозахопленнях

(Мало не закінчилося бійкою протистояння кількох сотень людей на полі, що належить Українській академії аграрних наук. Щоправда, це поле вважають своїм й учасники двох "полян протесту" — жителі Сімферополя й селища Мирного. Коли тут спішно розбила табір ще одна, третя, група претендентів на протизаконне захоплені гектари — почалася сварка, яка могла перерости в бійку. П попередили наряд міліції, бійці спецпідроздігу "Беркут" й керівники главку, котрі стали стіною між затятими протиборцями.)

Віктор Хоменко
(“Голос України” №93, 24 травня 2006 р.)

62 года минуло… а проблемы все те же

(В траурный день 18 мая на Центральной площади Симферополя собралось более 20 тысяч крымских татар.)

Лейля Алядинова
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

Выступление председателя меджлиса М. Джемилева на траурном митинге 18 мая 2006 г. в г. Симферополе

(Дорогие соотечественники и уважаемые гости!

Еще на один год мы отдалились от трагических событий 1944 года и подошли к их 62 годовщине. Традиционно в этот памятный день мы анализируем нынешнее наше состояние, основные проблемы, стоящие перед нашим народом, и от имени десятков тысяч собравшихся на этой площади людей принимаем соответствующую резолюцию. Так произойдет и сегодня.

Более семнадцати лет прошло с тех дней, как мы массово стали возвращаться на свою родину. В течение прошедших лет в меру своих сил и возможностей мы предпринимали все меры для возрождения своей культурной и национальной жизни, то есть практически с нуля пытались сделать свою родную землю снова Родиной крымскотатарского народа. И мы достигли некоторых результатов. Но нерешенных проблем значительно больше наших достижений.

Более сотни тысяч наших соотечественников не смогли еще вернуться на Родину, не решены многие правовые и социальные проблемы уже возвратившихся на Родину наших соотечественников. Тысячи соотечественников не имеют своего жилья, не восстановлена элементарная справедливость в земельном вопросе, особенно на Южном берегу Крыма. В целом по отношению ко всему народу и к отдельным нашим соотечественникам на всех уровнях жизни мы сталкиваемся с махровым шовинизмом и беззаконием. В подавляющем большинстве случаев наши соотечественники не могут защитить свои права посредством правоохранительных органов. Более того, наибольшее число беззаконий по отношению к нашим соотечественникам совершается именно со стороны органов, призванных защищать права граждан, ибо эти органы зачастую кишат шовинистически настроенными типами и алчными взяточниками. Бесчинства милицейских следователей, прокуратуры и судебный произвол прошлого года в отношении ветерана национального движения Куртсеита Абдуллаева и пяти наших молодых соотечественников, попытавшихся протестовать против беззаконий в земельном вопросе и дать отпор фашистствующим молодчикам-скинхедам, является тому красноречивым примером. И наш моральный долг предпринять все меры для их скорейшего освобождения.

(перевод с крымскотатарского языка)
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

Так будет ли предел беспределу?

(Сколько мы за последнее время перевидали разных генералов в штатском и со звёздами на плечах, широковещательно обещавших покончить с земельным беспределом на Крымском побережье и примерно наказать злоупотребителей! Но дальше шумных заявлений перед телекамерами дело почему-то не пошло: то ли у высокопоставленных обличителей кишка оказалась тонка, то ли личное дело изрядно подмочено?)

("Крымская правда" №95, 27 мая 2006 г.)

Охорона здоров’я

Севастополь - лидер по СПИДу

(Город занял первую позицию в Украине по темпам заболеваемости СПИДом. Прирост больных в прошлом году составил 315%. По данным местного центра профилактики и борьбы со СПИДом, на диспансерном учете с установленным диагнозом "СПИД" состоит 149 горожан. У 129 из них СПИД был диагностирован в прошлом году. Это говорит о том, что носители ВИЧ-инфекции не выявляются на первичной стадии и не получают необходимого лечения.)

("Вечерние вести" №75, 31 мая 2006 г.)

Економіка. Фінанси.

Буде програма облаштування депортованих

(Республіканську Програму облаштування і соціально-культурного розвитку раніше депортованих громадян у Автономній Республіці Крим на 2006-2010 роки, що реалізуватиметься за кошти бюджету автономії, буде розглянуто і затверджено на сесії Верховної Ради АРК у червні, повідомив голова кримського парламенту Анатолій Грищенко.)

(“Демократична Україна” №92, 24 травня 2006 р.)

Як нам краще облаштуватися?

(Стан підготовки реалізації республіканської Програми облаштування й соціально-культурного розвитку депортованих громадян в Криму на 2006 - 2010 роки обговорено на робочому засіданні, яке провів голова Верховної Ради автономії Анатолій Гриценко за участю глави Комітету у справах міжнаціональних відносин й депортованих громадян Ради міністрів Криму Сервера Салієва.)

Віктор Хоменко
(“Кримська світлиця” №22, 26 травня 2006 р.)

Бізнес після виборів

(Перша міжрегіональна конференція представників українського бізнесу "Україна після виборів: перспективи економічного зростання" розпочалася в ялтинському суперготелі "Ореанда".)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №96, 27 травня 2006 р.)

Історія. Пам’ятки архітектури

Историческую несправедливость, совершенную сталинской администрацией по отношению к целому народу

(85-летию А. Д. Сахарова посвящается

21 мая исполнилось бы 85 лет правозащитнику, лауреату Нобелевской премии мира, академику Андрею  Сахарову.

А.Сахаров был одним из наиболее последовательных и принципиальных борцов за права крымскотатарского народа. Он неоднократно обращался к руководителям СССР — Л.Брежневу и М.Горбачеву о необходимости возвращения крымских татар на родину. Выступал он и в защиту активистов крымскотатарского национального движения.)

Отрывок из готовящейся к изданию книги
"...У микрофона Айше Сеитмуратова".
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

В случае распада Украины американцам и НАТО останется... одно дерьмо

(Корабль НАТО зашёл в порт Феодосия, поправ суверенитет Украины

США в Болгарии и в Румынии могут чувствовать себя, как в кармане своих штанов

Главным итогом совещания стран-участниц НАТО в Софии стало подписание соглашения о размещении американских военных баз на территории Болгарии.

В декабре прошлого года аналогичные договорённости были достигнуты между США и Румынией. Россия на подписание договора отреагировала довольно сдержанно.

Собственно говоря, Болгария и Румыния являются сателлитами Соединённых Штатов. Там США могут себя чувствовать примерно так же, как в кармане своих штанов, и при нынешней ситуации имеют право делать всё, что хотят. Поэтому и реакция России на такое решение была вполне спокойной. Это - с одной стороны, а с другой - в действительности в той степени, в которой США соблюдают международные правовые установленные нормы, эта ситуация нас не может серьёзно затрагивать. Хотя предъявляемая американцами логика распространения баз на территории этих стран, конечно, абсолютно не убедительна.

Они заявляют, что солдаты, которые будут постоянно находиться на базах в Болгарии, могут быть использованы для нанесения оперативных ударов по странам Ближнего Востока. Причём здесь Африка и Ближний Восток Американцы имеют свои базы на Сицилии, Сардинии, англичане - на Кипре. Собственно говоря, все государства на Ближнем Востоке, кроме Ирана, оккупированы США. Там находится огромная военная группировка. Военные базы есть в Саудовской Аравии, в Катаре, в Ираке, в Турции, в Афганистане. Но при чём здесь Болгария даже смешно. Понятно, что такое размещение американских баз - это подтягивание коммуникаций поближе именно к постсоветскому пространству, а не к Ближнему Востоку. С тем же успехом можно расположить базы в Латвии и в Эстонии. Они тоже будут направлены на выдвижение американских сил ближе к Африке, ведь она просто рядом. Это, конечно же, всё ерунда.)

Комментарий Михаила Леонтьева, KM.RU
("Крымская правда" №96, 30 мая 2006 г.)

До войны оставалось полшага

(28 мая 1997 года в Киеве главы правительств России и Украины подписали пакет документов о разделе и базировании Черноморского флота. В этом материале - неизвестные детали и подробности того, что предшествовало этому историческому событию.)

Андрей Чикин
("Крымская правда" №96, 30 мая 2006 г.)

Освіта. Наука. Мовні проблеми.

Ще одна атака на Україну. Фальстарт?

(Новообрані депутати окремих місцевих Рад вирішили продемонструвати власну силу і потугу, позмагавшись з нормами Конституції України. Поганий приклад дав такий собі Шумілкін, екс-голова Харкова, коли всупереч Основному Закону надав на території міста статус так званої територіальної мови російській.)

Ігор Лосєв, м. Київ
(“Флот України” №20, 20 травня 2006 р.)

Мову — ліквідувати через непотрібність

(Урочисте відкриття Днів слов'янської писемності й культури в Кримському українському музичному театрі та виставки-ярмарку "Кримська весна" намагалися зірвати кілька десятків молодиків. Назвавши себе представниками "Народного фронту Севастополь—Крим—Росія" та об'єднання "Прорив", вони закликали "упраздніть" українську мову "за ненадобостью", бо, мовляв, "подавляюшая честь жителей полуострова говорит на русском языке".)

Віктор Хоменко
(“Голос України” №94, 25 травня 2006 р.)

Культура. Мистецтво. Виставки

"Квартира в Лондоне оказалась с привидениями

—(Из тысяч мест, где вам уже довелось побывать, Крым вас особенно притягивает. Что это за магниты?

—Это дух Крыма, его атмосфера и местные боги.

—Недвижимостью в Крыму еще не обзавелись?

—У меня недвижимости нет нигде. Зачем привязываться к земле? Зачем иметь, когда можно приехать, посидеть, и уехать?)

Майк Львовски
("Сегодня" №114, 25 мая 2006 г.)

Туризм. Курорти. Мандрівки.

Куда поехать отдохнуть?

(Близится сезон отпусков. Многие из нас начинают задумываться: куда податься, где отдохнуть так, что бы и здоровья на весь год набраться, да и семейный бюджет при этом не слишком обескровить?)

Надежда Светлицкая, Петр Алексеев,
Виктория Колтунова, Ирина Кирпа.
("Вечерние вести" №71, 24 мая 2006 г.)

Моря и солнца хватит всем

(Черное море Крым

Лето без фруктов за Южным берегом полуострова (ЮБК) прочно закрепилась слава курортов для богатых, но ежегодно Алушта, Партенит, Малый Маяк, Большая Ялта принимают сотни тысяч отдыхающих. Семьи с детьми предпочитают Евпаторию (и поселки, расположенные рядом: Молочное, Заозерное, Мирный, Витино), Феодосию, Судак.)

Наталья Дремова, Снежана Павлова, Анжела Слободян,
Олеся Матвейчук, Ольга Парсенюк
("Комсомольская правда" №97/21, 26 мая 2006 г.)

До Криму їдуть іноземці

(З кожним роком усе більше українців для відпочинку обирають віддалені маршрути, забуваючи про Крим. Тому виникає запитання: чи може цей благодатний півострів зацікавити досвідчених туристів чимось незвіданим? Але чим? Однак виявляється, що до Криму люблять приїздити іноземці.)

Ксенія Мелешко
(“Україна і світ сьогодні” №20-21, 26 травня 2006 р.)

На "Укрзалізниці" - літній сезон

(Віднині стало легше поїхати до Криму. Як повідомив на прес-конференції генеральний директор "Укрзалізниці" Василь Гладких, на період літніх відпусток відомство розробило новий розклад і вводить додатково 24 пари поїздів. З 28 травня почали курсувати такі до Євпаторії, Севастополя, Феодосії, Айвазовська, незабаром до них мають приєднатися й інші. Л потяги, то мали торік великий попит, збільшено на один-два вагони. Чотирнадцять пар поїздів переведено в розряд швидких. На кримському напрямку до графіку включено п'яті" нових потягів.)

Марина Кривда
(“Голос України” №97, 30 травня 2006 р.)

В Крыму есть объекты интереснее, чем Атлантида

(За неделю гидролокатор отсканировал морской шельф от Херсонеса до Кара-Дага, обнаружив 412 объектов, из которых 141 напоминает подводные лодки и суда от античности до Второй мировой войны.)

Денис Симоненко ("КП" - Крым")
("Комсомольская правда" №99, 30 мая 2006 г.)

Виноробство. Садівництво. Сільське господарство

Крим засіяв рис

(Цього року площі під рис скорочено в Красноперекопському районі до 5563 гектарів.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №95, 26 травня 2006 р.)

І став моряк мічурінцем

(На 17 сотках саду офіцера у відставці лише яблунь росте 90 сортів, а інших ягід і фруктів — понад 60 культур

Відтоді як декілька років тому колишній флотський офіцер-механік Микола Максимов (цьогоріч йому "стукнуло" 60) "обзавівся" двома дачними ділянками у степу під Джанкоєм, він постійно експериментує. Тобто нащеплює, перещеплює, відбраковує свої дички і сортові яблуні, груші, персики, ківі, озимину, чорний інжир, зизифус — загалом з однорічними — 62 культури. У цю травневу пору фруктові дерева у нього густо обліплені цвітом буквально до самої землі, де рясно квітне полуниця. Тоді як у сусідів-дачників пана Миколи я подібного буйноцвіття не угледів. Цим, либонь, і пояснюється, що відставний капітан 2-го рангу і на суходолі йде правильним курсом.)

Василь Драголюк
(“Україна молода” №96, 30 травня 2006 р.)

Охорона природи. Екологія

Досить диких танців!

(Цими вихідними 120 небайдужих з Полтави, Севастополя, Кіровограда, Дніпропетровська та Києва приїхали на мис Тарханкут у Західному Криму. Щоби прибрати сміття, яке лишилося з попереднього сезону. А його у квітучому нині червонокнижному степу чимало. Про, перший десант "Голос України" розповідав восени (№197, 19 жовтня 2005). На; проблему звернула увагу і міжнародна і спільнота. Тож за підтримки науково-природоохоронного центру "Незалежна служба екологічної безпеки", фонду "ІСАР-Єднання" та екіпірувального центру "Команда ЕКС" ми вирушили у балку Великий Кастель.)

Анастасія Сироткіна
(“Голос України” №97, 30 травня 2006 р.)

Севастополь

Я разом із мамою не раз пережила страх смерті, що ховалася за кожним окриком "Halt!"

(Великий лікар-час допомагає нам гасити сумні спогади, але в кожного є такі, які неможливо забути. Вони переслідують тебе вдень і вночі, отруюючи життя, спричиняючи нестерпний біль.)

Світлана Калиновська (Севастополь)
(“Віче” №9-10, травень 2006 р.)

Із закритого міста — на курортну зону

(У Севастопольській міській раді відбулася депутатські слухання для ознайомлення депутатів з генеральним планом міста і основних документів, що регулюють земельні відносини.)

Тетяна Куракіна. Севастополь.
(“Голос України” №92, 23 травня 2006 р.)

Перевірять витрати

(Рахункова палата України проводить ревізію використання Севастополем коштів субвенції за базування Чорноморського флоту РФ.)

Тетяна Куракіна. Севастополь.
(“Голос України” №94, 25 травня 2006 р.)

Натовці навчатимуться в Севастополі

(Представники 20 країн світу взяли участь у заключній конференції з підготовки міжнародних комп'ютерних командно-штабних навчань "Кооператив мерлін-2006".)

Світлана Калиновська. Севастополь.
(“Голос України” №95, 26 травня 2006 р.)

Фотомина угрожает нефтяникам

(В Камышовой бухте Севастополя обнаружили 900-килограммовую немецкую донную мину. Фашистский "подарок" длиной более 150 см и в диаметре до 45 см на глубине 8 м заметили аквалангисты ВМФ при плановом обследо­вании акватории.)

Майк Львовски
("Сегодня" №118, 30 мая 2006 г.)

В Севастополе спасатели решают, что делать с начиненной 700 килограммами взрывчатки немецкой миной, которая лежит неподалеку от городской нефтебазы

(- В бухте "Камышовая" при плановом обследовании акватории военные моряки наткнулись на восьмиметровой глубине на продолговатый предмет длиной чуть более полутора метров и диаметром около полуметра, - рассказал собкору "Фактов" Елене Озерян помощник начальника ГУ МЧС Украины в Крыму Владимир Иванов.)

("Факты" №96, 30 мая 2006 г.)

900-килограммовая мина в Камышовой бухте

(Водолазы Керченского специального аварийно-спасательного морского отряда обнаружили морскую донную неконтактную фотомагнитную мину времен Великой Отечественной войны в Камышовой бухте Севастополя.)

("Вечерние вести" №75, 31 мая 2006 г.)

Бойова міна біля Севастополя

(Для її знищення евакуюють 15 тисяч мешканців прилеглих районів)

Тетяна Куракіна. Севастополь.
(“Голос України” №98, 31 травня 2006 р.)

Севастополь у "підвіщеному" стані

(Постійний представник Президента України в АР Крим Геннадій Москаль вважає за необхідне внести зміни до закону про постійне представництво глави держави на півострові, щоб повноваження постпреда поширювалися і на місто Севастополь. Про це він заявив на зустрічі з представниками політичних партій у Сімферополі.)

(“Демократична Україна” №97, 31 травня 2006 р.)

900-кілограмова міна чекає на знешкодження

(У Севастополі міська комісія з надзвичайних ситуацій ухвалила рішення про проведення спеціальної операції із знешкодження вибухонебезпечного предмета — 900-кілограмової авіаційної німецької донної магнітної міни, виявленого в бухті Камишова.)

(“Демократична Україна” №97, 31 травня 2006 р.)

Шум у Камишовій

(У бухті Севастополя знайшли 900-кілограмову донну міну)

Василь Драголюк, Інна Степанчук,
(“Україна молода” №97, 31 травня 2006 р.)

Міна "дрімала" з часів війни

(У Комишевій бухті Севастополя виявлено 900-кілограмову німецьку донну міну часів Другої світової війни.)

("Урядовий кур'єр" №100, 31 травня 2006 р.)

Події. Трагедії. Кримінал.

"Убегая от ГАИ, отбил себе почки"

(По три года тюрьмы получили работники ГАИ Симферопольского района Крыма.)

Майк Львовски
("Сегодня" №114, 25 мая 2006 г.)

Неожиданно появляясь на лестничных клетках, неизвестные змеи несколько дней терроризировали жильцов днепропетровской многоэтажки

(Специалисты пока не могут сказать, как пресмыкающиеся оказались в доме

"Я 15 лет живу в этой многоэтажке, но подобного нашествия ползучих гадов не видел", - признался "Фактам" один из жильцов "нехорошего" подъезда

Первыми пресмыкающихся в одном из подъездов дома N 54 по ул. Немировича-Данченко в Днепропетровске обнаружили молодые супруги, живущие на восьмом этаже. Выйдя вечером, чтобы убрать на лестничной площадке, они увидели в углу двух свернувшихся колечками змеек. Убивать ползучих гадов мужчина не стал - просто смел их веником в ведро (одна из змей при этом, зашипев, подпрыгнула) и отнес подальше от дома.)

Наталья Гармаш (Днепропетровск), Елена Озерян (Симферополь)
("Факты" №93, 25 мая 2006 г.)

Яхту прятали в трюме

(Крымские таможенники задержали яхту, которую не совсем законно пытались провезти на территорию Украины. Моторно-парусное судно "La Caresse" находилось в трюме судна, которое пришло из Турции в Севастопольский морской торговый порт. Сопровождал "дорогую игрушку" наш соотечественник.)

Богдан Грабовский
("Сегодня" 116, 27 мая 2006 г.)

Базарна вендета?

(Оприлюднена офіційна версія займання речового ринку у Сімферополі, однак погорільці їй не вірять)

Василь Драголюк
(“Україна молода” №95, 27 травня 2006 р.)

В Крыму поймали вооруженного до зубов налетчика, специализировавшегося на ограблениях ювелирных магазинов

(На счету подозреваемого как минимум четыре нападения на ювелирные магазины в Донецке, Днепропетровске и Запорожье)

Елена Озерян (Симферополь)
("Факты" №95, 27 мая 2006 г.)

Поездов в Крым становится больше

(Теперь стало легче уехать в Крым. В преддверии отпускного сезона "Укрзалізниця" увеличивает количество поездов, курсирующих в южном направлении.

Евгений Ихельзон
("Сегодня" 117, 29 мая 2006 г.)

Кримінальна діяльність депутата

(Проти одного з нещодавно обраних до органів місцевого самоврядування автономії депутатів порушено кримінальну справу - його підозрюють у підпалі крамниці на Будьонівському ринку Сімферополя.)

Віктор Хоменко. Крим
(“Голос України” №97 , 30 травня 2006 р.)

Киевский спецназ ударит по "левым" торгашам?

(В Ялте со страхом ждут десанта из столицы)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда" №99, 30 мая 2006 г.)

Во время транса потеряла сына

(Практикующие йогу жительницы Запорожья приехали в Крым для медитаций на мысе Меганом. Во время очередного раунда медитации у одной из женщин исчез 6-летний сын.)

("Вечерние вести" №75, 31 мая 2006 г.)

На пляж выбросило мертвого аквалангиста

(На одном из пляжей крымского курортного города Саки отдыхающие обнаружили мертвого аквалангиста.)

("Вечерние вести" №75, 31 мая 2006 г.)

Менджував не своїм

(За повідомленням прес-служби Прокуратури АР Крим, чиновника Республіканського комітету земельних ресурсів притягнуто до відповідальності за корупцію. Посадовець спрямував свою діяльність "на протиправне використання наданих йому повноважень для одержання матеріальних благ і послуг")

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №98, 31 травня 2006 р.)

ДО ЗМІСТУ

Влада. Суспільство. Політика.

Антикиївський анклав

І в кримській автономії, і в Севастополі днями відбулися сесії новообраних рад, які сформували свої робочі органи. Як у Криму, так і в "місті російської слави", до влади прийшли люди, які, якщо судити з їхньої попередньої поведінки, їхніх акцій і заяв, зовсім не лояльні до нинішньої влади в Києві. Кримський півострів, таким чином, повністю сформувався як своєрідний антикиївський регіон, що свого часу і прогнозував екс-глава уряду автономії Анатолій Матвієнко, який рік тому говорив, що на цій території намагаються створити "своєрідний анклав", на який би і влада Києва поширювалася не повністю, і де закони України діяли б вибірково.

СОБІ — ВСЕ, ОПОЗИЦІЇ — РЕГЛАМЕНТ…

По-перше, що стосується влади, — Кримська ВР на першій же сесії явно не послухалася президентської волі та не реалізувала чіткого месиджа Віктора Ющенка про те, що головою парламенту він хотів би бачити депутата Івана Бурея. У результаті Президент навіть не привітав нового спікера Анатолія Гриценка з обранням. Наступне за цим звільнення Президентом Володимира Куліша з посади свого представника в Криму свідчить про те, що, за оцінками глави держави, Куліш не впорався із завданням реалізувати його волю (і владу!) в регіоні. Однак більше жодної реакції глави держави на кримські призначення не було. Тому друга кадрова серія — обрання заступників спікера та формування президії ВР — відбулася в тому ж стилі. За бажанням фракції "За Януковича!" жоден депутат-кримський татарин не пройшов у президію, що для Криму є нонсенсом. І річ навіть не тільки в тому, що вперше в історії автономії на посаду одного із заступників голови ВР навіть не запропонований представник від кримських татар, що вже було і традицією, і демонстрацією лояльності Криму до кримськотатарського народу, а в тому, що обрані "в пакеті" заступниками Михайло Бахарєв і Сергій Цеков раніше проявили себе як політики антиукраїнські й антимеджлісовські. Михайло Бахарєв, наприклад, в очолюваній ним "Кримській правді" опублікував свого часу статтю "Ми повернемося до тебе, Батьківщино!" та багато інших матеріалів, де держава Україна зображається як "непорозуміння", український народ — лише як "південна гілка" російського народу, українська мова — "ополячений діалект російської мови" та "мовою черні". Треба думати, тепер Михайлу Бахарєву, який жив колись у Рязані, вести Крим до "своєї Батьківщини" буде зручніше, попри вже давнє попередження прокурора про неприпустимість розпалювання міжнаціональної ворожнечі? Що стосується Сергія Цекова, то саме під його керівництвом у 1994—1995 рр. ухвалені кримські закони, понад 40 із яких визнані невідповідними українській Конституції та відмінені парламентом України навесні 1995 року.

Якщо ж мати на увазі, що лютневий указ Президента про стабілізацію соціально-політичної обстановки в Криму передбачає розширення участі кримських татар в органах влади, то недопущення їх на вже фактично закріплені в суспільній свідомості за ними посади — пряме ігнорування духу указу глави держави. Утім, Анатолій Гриценко на запитання журналістів про колишню нелюбов його нових заступників до України, українців і кримських татар, відповів: "Крим тепер успішно розвиватиметься в правовому полі України".

По-друге, що також нонсенс для Криму, — завдяки наявності більшості в розмірі 70-ти з лишком голосів, фракція "За Януковича!" не допустила до президії і до керівництва постійними комісіями представників опозиції — депутатів від БЮТ, "Блоку Куніцина" та "Курултай—Рух". У всіх попередніх скликаннях опозиції віддавали, як правило, кілька місць у президії та посаду заступника спікера, кілька міністерських портфелів в уряді. І ті, хто сьогодні опинився в більшості, активно цим користувалися, будучи тоді в опозиції. А тепер представники блоку "За Януковича!" керуватимуть шістьма комісіями, у партії "Союз" три підконтрольні комісії, блоку Вітренко перепали дві комісії й одна — представнику від Компартії. Опозиції — жодної. Сергій Куніцин сказав журналістам, що якщо так само формуватимуть і уряд, то вже окреслена опозиція в кількості приблизно 30-ти депутатів буде вимушена працювати в жорсткому режимі.

Депутати Сергій Куніцин, Володимир Казарін, Сергій Веліжанський, висловлюючи свою думку з цього питання, говорили, що можна, звісно, взяти всі посади силою більшості, але працювати без участі здорової опозиції буде складно. А депутат Аронов заявив у кулуарах, що така більшість вичерпає себе вже до вересня. Крім того, Сергій Куніцин, дізнавшись, що президія, не спитавши його думки, записала його в комісію... з питань культури, справ молоді та спорту, тоді як він усі скликання працював у комісії з питань бюджету, заявив із трибуни, що він поки що утримується від роботи в комісіях узагалі, якщо його досвід колишнього голови уряду більше не потрібен новій більшості.

Утім, коментуючи підсумки формування президії та комісій, спікер А. Гриценко в інтерв'ю журналістам висловив упевненість, що представники опозиційних фракцій і груп кримського парламенту братимуть участь у роботі на благо та для стабільності автономії. За словами Анатолія Гриценка, коаліційна угода була запропонована на розгляд усіх депутатських фракцій і груп парламенту Криму. "Усім політичним силам, представленим у парламенті автономії, було запропоновано взяти участь у формуванні складу Президії. Усі, хто хотів, — взяли участь у підписанні коаліційної угоди, а також у формуванні Президії Верховної Ради Криму. Від БЮТ і від "Блоку Куніцина" пропозицій щодо участі в формуванні Президії не надходило". А фракція "Курултай — Рух", якій були запропоновані посади заступника голови ВР АРК і двох голів постійних комісій парламенту, за словами спікера, пропозиції не прийняла. Анатолій Гриценко наголосив: "Ми не ігнорували опозиції, опозиція сама не проявила бажання брати участь у формуванні Президії". Але, як стверджують інформовані джерела, справа була не зовсім така. Кажуть, депутати блоку "За Януковича!" пропонували депутатам-кримським татарам увійти разом із ними в коаліцію більшості, і тільки в такому випадку отримати вказані посади... А тим, хто залишався в опозиції, нічого не світило з самого початку.

У КРИМУ Й ОДИН ГЕНЕРАЛ — ВОЇН?

З іншого боку, можна говорити і про те, що Київ навряд чи був захоплений зненацька цими кроками кримського парламенту. Судячи з усього, саме така післявиборна поведінка Криму прогнозувалася, у зв'язку з чим були зроблені превентивні кроки. Перший із них — призначення Президентом на посаду голови свого представництва (а воно діє не лише в автономії, а й на території Севастополя) Геннадія Москаля, відомого тут тим, що, перебуваючи на посаді начальника кримінальної міліції, він добився розгрому одного з найсильніших ОПГ "Сейлем" і втечі з півострова основних його фігурантів. І жарт, використаний одночасно кількома газетами, про те, що "в Криму стало на одного Москаля більше", насправді має сенс зовсім протилежний: генерал Москаль — це президентське "ні" всім іншим кримським "москалям". І це чудово розуміють Анатолій Гриценко та фракція Партії регіонів, і це вони вимушені будуть врахувати вже в третій серії призначень — голови уряду, міністрів і голів комітетів.

Тут усе складніше: по-перше, кандидатуру на посаду голови уряду повинен узгодити Президент України, тому Анатолій Гриценко навіть на запитання про те, коли відбудеться наступна сесія, відповідав, що це залежить від того, як скоро вдасться узгодити пропозиції Верховної Ради з главою держави. І, як вважають надійні джерела, Анатолій Гриценко може піти на те, щоб запропонувати Президенту... не змінювати уряду взагалі. Тобто Верховна Рада Криму може просто обійти Президента таким чином, що запропонує затвердити головою уряду нинішнього прем'єра Криму Анатолія Бурдюгова. Адже не може Президент не схвалити кандидатуру, яку він вже одного разу узгодив? Однак вслід за цим фракція більшості запропонує Бурдюгову фактично новий склад уряду, більшість посад у якому займуть, можна не сумніватися, представники блоку "За Януковича!", які вирішуватимуть питання силою більшості... Звісна річ, вирішуватимуть у своїх інтересах, і позиції Києва при цьому навряд чи будуть враховані.

НЕ ЗДАТИ Б СЕВАСТОПОЛЯ!

У Севастополі — ситуація аналогічна, й одночасно складніша. До районних органів влади і Севастопольської міськради пройшли політичні сили, які в передвиборних дискусіях заявляли про принципові розбіжності з політикою нинішнього Києва. Так, у виборах до Севастопольської міськради перемогу отримали представники шести політичних сил: 75 депутатських мандатів розділили: Партія регіонів — 45 місць, блок Наталії Вітренко "Народна опозиція" — 9, партія "Русский блок" — 5, Компартія України — 5, блок Сергія Іванова "За Севастополь" — 7, блок Сергія Кондратевського — 4 місця. На першій сесії головою міськради обрали депутата від Партії регіонів Валерія Саратова. Заступником також став представник Партії регіонів. Сім із десяти постійних комісій міськради очолили також регіонали, решту віддавши однодумцям: одне — блоку Вітренко, одне — партії "Русский блок" й одне — КПУ. Знову ж, опозиції — нічого. Одне з перших рішень такої міськради — про визнання російської мови на території Севастополя регіональною. Правомірність такого рішення зараз вивчає прокуратура. Але важливіше те, що, як свідчить перша практика, депутати міськради розпочали виконання своїх передвиборних обіцянок, а це означає, що після питання про мову — до речі, готуються ініціативи про придання російській уже не регіонального, а державного статусу, — настане черга й інших пунктів, які складно узгодити з українським законодавством. Це питання насамперед загальнодержавної компетенції — відносини з НАТО, з Росією, питання базування Чорноморського флоту, де, як відомо, безліч проблем. Сьогодні вже багато хто з севастопольських депутатів заявляє, що Чорноморський флот повинен залишатися в Севастополі і після 2017 року. Більш того, депутати від блоку Вітренко, "Русский блок" та КПУ розглядають саме російський флот як єдиного гаранта безпеки та стабільності, а його базуванню на території України пропонують надати безстроковий характер. А це означає, що в разі чергового загострення відносин, пов'язаних із порушенням флотом умов перебування на території України, органи державної влади міста опиняться аж ніяк не на боці інтересів своєї держави.

Ті самі тенденції і в гуманітарній сфері: зокрема, депутати збираються надати підтримку як наявним у місті російським вищим навчальним закладам, так і відкриттю нових. Обіцяна підтримка соціальної інфраструктури підприємств і організацій Чорноморського флоту. При цьому зрозуміло, що ні ВМС України, ні українські школи та вищі навчальні заклади, ні українські ЗМІ, ні українська мова в місті, ні українські культурологічні організації не мають шансів отримати від міськради не лише необхідної й адекватної їхньому багатству допомоги, але навіть рівну російській. У такому випадку виникає запитання: а чи є Севастопольська міськрада органом влади держави Україна, чи ж вона представляє в Україні інтереси сусідньої держави?

Також обіцяно, що новий склад міськради почне боротьбу за затвердження не доведеного до кінця закону про статус міста, який Президент уже тричі повертав на доопрацювання. Звісно, він може ветувати його і вчетверте, але було б краще знайти системний і принциповий вихід із цієї патової ситуації, оскільки прийняття в перспективі закону про статус Севастополя з правом обирати мера міста і поготів позбавить українську владу можливості впливати на кадрову політику в місті. З одного боку, відсутність виборності міського голови в місті здається нонсенсом, але з іншого — Севастополь — не звичайне місто, а його спеціальний статус військово-морської бази за умови базування іноземних військ не може не підтверджуватися адміністративними особливостями. Адже зрозуміло, що на виборах мера, якби вони були оголошені, переможе висуванець проросійських сил, що в поєднанні з нинішнім складом міськради просто віддасть (демократичним шляхом!) місто в розпорядження Москви. А в умовах, коли в країні немає Конституційного Суду, Президент не зможе ні відмінити, ні навіть припинити незаконні рішення міськради, якщо вони будуть.

І хоча сьогодні все це ще прогнози, однак умовний спосіб уже отримав тенденцію до реалізації: Крим і Севастополь почали ухвалювати рішення врозріз інтересам і волі Києва, і серія їх, безсумнівно, буде продовжена. Як відомо, в 1995 році Київ відмінив Конституцію самопроголошеної Республіки Крим (якщо пам'ятаєте, в результаті референдуму була відновлена Кримська АРСР) і 40 місцевих законів, які суперечили законодавству України. Але зараз зовсім не той час. У тому сенсі, що навіть просто повторити рішення весни 1995 року в Києві просто нікому. Чим зможе Київ відповісти на цей кримсько-севастопольський виклик, адже в столиці центральні органи влади — а тим паче такі життєво важливі, як Кабінет Міністрів, Конституційний Суд, РНБО, та й Секретаріат Президента, — перебуватимуть у стані переформатування ще кілька місяців, тоді як у Криму події можуть почати розвиватися дедалі стрімкіше. Швидше за все, і СБУ сьогодні не готова виконати тієї ролі, яку вона виконала за Євгена Марчука в 1995 році. Чи впорається з цим масштабним завданням — утримати Крим і Севастополь в українському правовому полі та на українській орбіті — один генерал Москаль? Більше ні на кого надії немає?

Микита Касьяненко, Сімферополь — Севастополь.
("День" №81, 23 травня 2006 р.)

Этническое дело дошло до беспредела

На состоявшемся 17 мая в Симферополе круглом столе, посвященном вопросу сохранения межнационального мира в Крыму, присутствовали политики, чиновники, эксперты и представители национально-культурных обществ. Госчиновники уверяли собравшихся в том, что в Крыму не существует не только межнационального конфликта, но даже напряженности. Также представители государственной власти рассказывали о своих успехах и достижениях в области сохранения мира на крымской земле. С их мнением не соглашались эксперты, приводившие цифры и факты, свидетельствующие не только о наличии на полуострове межэтнической и межконфессиональной напряженности, но и о ее нарастании. Мы предлагаем своим читателям интервью с одним из экспертов—участников круглого стола — историком, директором Крымского республиканского краеведческого музея Андреем Мальгиным.

—Как вы считаете, уверения представителей исполнительной власти об отсутствии в Крыму межнациональной напряженности соответствуют реальности или это страусиная политика государственной власти?

— На этот вопрос я отвечу как историк. Конфликт в Крыму существовал всегда. В истории полуострова не было ни одного относительно мирного периода, за исключением сравнительно небольшого промежутка времени — около 150 лет, когда здесь управляли Российская Империя и Советский Союз. Эти два мощных государства могли обуздывать страсти, которые кипели и, увы, будут кипеть в Крыму, если здесь не будет сильного государства и сильной государственной власти. Потому что вся наша история свидетельствует о том, что, как только государство ослабляло свое влияние, в Крыму возникали конфликты. Примеров множество. Достаточно привести несколько из XX столетия. 1918 год - греко-татарская резня, когда несколько тысяч греков были вырезаны за якобы поддержку большевизма. Или Великая Отечественная война, на крымскую страницу которой у нас наложено своеобразное табу. Или современное состояние, когда оранжевая революция привела к резкому ослаблению властных рычагов...

—Вы считаете, что межнациональный конфликт в Крыму появился только после Майдана?

—Нет, конечно, но, как ни относись к кучмовскому режиму, как его ни ругай, но тогда власть все же держала ситуацию под контролем. Да, были самозахваты, но до такой вакханалии, до такого беспредела дело не доходило. Сегодня же мы видим, что ситуация в Крыму начинает резко ухудшаться. Это связано с ослаблением государственной власти. Мои доказательства, пусть и косвенно, подтвердил даже Кинах. Он, уходя с поста главы СНБО, сказал, что дисциплины выполнения государственных указов в стране не существует, государство постепенно сползает в бездну правовой анархии. Поэтому ничего удивительного в том, что мы еще в этом году будем иметь дестабилизацию крымской ситуации.

—Вы связываете это с земельным и другими социально-экономическими вопросами?

—Нет. Здесь я согласен с представителями национального крымскотатарского движения, которые видят решение проблемы только в политической плоскости. Можно выделить, как это было сделано недавно Кабмином Украины, 650 миллионов гривен на обустройство репатриантов. Можно выделить еще столько же, или полстолько, или в два раза больше. Это проблемы не решит и ситуации не изменит. Украина сегодня единственная несет бремя приема и обустройства крымских татар. И на государственном уровне она делает все что может. Если мы посмотрим обеспеченность крымских татар и крымчан землей, то явно увидим, что все крымскотатарские семьи землей уже наделены. Если мы посмотрим, сколько крымских татар сегодня представлены в руководящем составе Совмина, то увидим, что эта доля составляет почти 24% при двенадцати процентах крымскотатарского населения в общей этнической структуре полуострова. Еще раз повторю: государство делает все, чтобы крымские татары не чувствовали себя изгоями. Оно делает многое и для их обустройства, и для развития культуры, языка, образования. Но тем не менее ситуация не улучшается, она ухудшается. Почему? Потому что проблему надо решать политически.

—Вы говорите о выполнении требований меджлиса по реабилитации и придании крымским татарам статуса коренного народа? Это решит проблему?

—Нет, конечно. По поводу реабилитации могу подчеркнуть, опять же как историк, что крымские татары уже реабилитированы неоднократно в советское время советским государством. А такое государство, как Украина, их никуда не высылало, поэтому Украина не может брать на себя ответственность за реабилитацию. И вообще, можно хоть десять раз реабилитировать крымских татар но корень зла лежит не в этом. Все дело в существовании декларации о государственном суверенитете крымскотатарского народа, принятой на курултае в 1991 году. В этом документе черным по белому написано, что конечной целью крымскотатарского национального движения является построение крымскотатарского государства. И все национальные организации крымских татар идут к этой цели.

—Они освоили уже потраченные на обустройство миллиард гривен, освоят еще выделяемые 650 миллионов и все равно будут двигаться к цели создания своего национального государства. И кто в этом виноват?

—Виноваты в этом татарские политики. Все дело в их амбициях, постоянно распространяемых среди всего крымскотатарского народа. Именно эти амбиции привели к тому, что люди, которые действительно пережили травму выселения, хотят компенсировать ее за счет остального населения Крыма. И пока крымские татары не дадут себе отчет в том, что они такие же граждане Украины, как и все мы, что они имеют такой же объем прав, как и все мы, что они не являются здесь столпом, на который нанизана вся история и культура Крыма, ничего не изменится. Да, крымскотатарская страница — это важная страница в истории Крыма, но она далеко не единственная. И пока крымские татары, пока их интеллигенция, пока их политические лидеры этого не поймут, мира у нас не будет.

—Пора готовиться к войне?

—Дело в том, что крымскотатарские лидеры на протяжении многих лет шантажируют всех: если вы нас не признаете коренным народом, если вы нас не реабилитируете, если вы нам не выделите земли, то мы сорвем курортный сезон. Крымчане уже устали от этого и многие говорят: срывайте! Но я бы не советовал нашим друзьям, крымским татарам, ставить вопрос таким образом, потому что война — это страшная вещь (в Крыму войны были неоднократно) и, главное, потому, что мои соотечественники очень хорошо умеют воевать.

P.S.Будем надеяться, что до военной фазы наш конфликт не дойдет. Но, к сожалению, мнения экспертов (и отечественных, и иностранных) по этому поводу не успокаивают. Так, например, исследователи из Стэнфордского университета подсчитали, что ежегодно в мире начинается в среднем 2,3 новых конфликта, большую часть которых можно отнести к внутренним этническим войнам. При этом также ежегодно завершается 1,7 подобных конфликтов. Получается, что каждый второй из этих конфликтов переходит в длительную фазу. За последние десять лет с внутренними этническими войнами столкнулись более трети государств мира. Примерно в половине подобных случаев мятежники выступали за государственный суверенитет.

Выводы стэнфордских ученых подтверждает и автор книги "География этнического насилия" Моника Тофт. Она считает, что две трети всех вооруженных конфликтов включают этнический компонент. Шанс, что этнический конфликт перерастет в вооруженное противостояние с центральной властью, в два раза выше, чем подобная вероятность для других типов внутренних конфликтов. Более того, шансы, что внутренний конфликт перерастет в обычную, то есть межгосударственную войну, в четыре раза выше именно для этнических конфликтов, чем для любых других. Как видите, перспектива развития нашего этнического конфликта, если верить американским ученым, неутешительна.

Наталья Киселева
("Крымское время" №55, 23 мая 2006 г.)

Хто дасть житло військовослужбовцю?

На черговому засіданні Рахункової палати Верховної Ради Криму серед низки питань розглядалося й питання про перевірку виконання програми забезпечення військовослужбовців житлом, а також використання землі та майна, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України. Як повідомила головний доповідач з цього питання головний контролер Рахункової палати ВР Криму Ірина Байлова, станом на 1 січня 2005 року на квартирному обліку у військових частинах Сімферопольського гарнізону перебуває 838 військовослужбовців. За темпами надання житла цим прапорщикам і офіцерам доведеться довго чекати, бо за два роки в середньому військові отримали тільки 77 квартир.

Не краще становище з розв'язанням житлових проблем у військових пенсіонерів, що живуть у Криму. Так, наприклад, у Сімферопольському міськвиконкомі у черзі на отримання житла — 300 сімей військовослужбовців, звільнених у запас і відправлених у відставку, 400 інвалідів війни і сімей військовослужбовців, що загинули при виконанні службового обов'язку. Але за 2004 рік з цієї категорії жителів Криму квартири отримали лише 27 сімей. Це тоді, коли па ці цілі надійшла до сімферопольського бюджету державна субвенція в розмірі 3,7 млн гривень. Але 2005 року аналогічна субвенція вже виявилася меншою — 2,1 мільйона. На момент перевірки Рахункової палати з цих коштів для колишніх військових і членів їхніх родин було куплено лише 7 квартир.

Під час обговорення питання на засіданні Рахункової палати ВР Криму наводилися цікаві факти. Скажімо, тендер на придбання квартир для військових виграла одна посередницька фірма, яка, звісна річ, "накрутила" ціну па житло. Але ще цікавіше — на ганець року на рахунку Сімферопольського міськвиконкому залишаються невикористаними 1,4 млн гривень, на які можна було раніше поліпшити житлові умови кільком десяткам сімей військовослужбовців.

Спеціалісти Рахункової палати ВР Криму під час ревізії знайшли чимало недоліків у справі забезпечення військовослужбовців та ветеранів житлом. Наприклад, при обміні об'єктів, що не використовуються для військових цілей, на житло. Контролери виявили об'єкти, які не можна було обмінювати і які не підлягають відчуженню. Трапляється, що військовослужбовці ще не отримали житло, а об'єкти, на які його обміняли, вже використовуються комерційними структурами.

' Не краще виглядає питання з передачею у комунальну власність відомчого військового житла. Так, за останні два роки у комунальну власність органів місцевого самоврядування автономії було передано 132 об'єкти нерухомості, з них —114 житлових будинків. Однак, як з'ясувалося, більшість цих споруд потрапило під крило не конкретної територіальної громади, а... райдержадміністрації, яка не може за чинним законодавством відшкодовувати з державного бюджету кошти на ремонт та реконструкцію цих об'єктів. Тому й не дивно, що частина таких споруд нагадують руїни, які важко відремонтувати для подальшого використання.

У переважній більшості військових частин, розташованих на території Криму, незадовільно здійснюється облік землі. Про це, зокрема, свідчить такий факт: розбіжність даних Кримського республіканського управління земельних ресурсів і Сімферопольскої КЕЧ становить аж 835,4 гектара!

За словами голови Рахункової палати Верховної Ради Криму Володимира Поліщука, черга на отримання житла військовослужбовцями зменшується дуже повільно, що зумовлює певне соціальне напруження серед військових. І це закономірно, адже не можна вважати нормальним, коли прапорщик чи офіцер, відправляючись кожного ранку на службу, думає про те, чи витримає стара покрівля бараку, де мешкає його сім'я, черговий снігопад.

Олександр Кулик,
("Урядовий кур'єр" №96, 25 травня 2006 р.)

"Азатлык" за свободную страну

13 мая участниками акции "Азатлык" была возобновлена кампания "Азатлык". Установлена информационная палатка на центральной площади г. Симферополя, проведен благотворительный концерт в Крымском Украинском музыкальном театре в поддержку несправедливо осужденных 6 крымских татар.

В связи с тем, что после отмены Верховным судом Украины решения Апелляционного суда АРК от 15 марта 2005 г. по известному общественности делу "Симеиз — Коттон" в соответствии с законом в отношении К.Абдуллаева, С.Хайрединова, Л.Малаева, Ф.Сейтхалилова, Э.Куртаметова приговор суда Центрального района г. Симферополя от 29 декабря 2004 г. не вступил в силу,  осужденные должны быть доставлены из колоний, где они отбывали наказание, обратно в г.Симферополь для участия в Апелляционном суде АРК. В настоящее время в СИЗО г. Симферополя доставлены Л.Малаев и Ф.Сейтхалилов. Местонахождение остальных неизвестно, поскольку из колоний, где они находились, их вывезли достаточно давно. К примеру, Абдуллаева из колонии, находившейся в г. Харькове, вывезли 13 апреля с.г., что вызывает обеспокоенность у родственников осужденных и общественности.

17 мая, по просьбе председателя Меджлиса крымскотатарского народа, с целью недопущения провокаций было принято решение свернуть палатку.

18 мая активистами акции "Азатлык" и Крымскотатарским молодежным центром были организованы колонны, двигавшиеся из различных направлений к центру Симферополя. Наиболее многочисленной (около 2000 человек) колонной, шедшей с железнодорожного вокзала, были проведены митинги у здания СИЗО г. Симферополя, у Прокуратуры Центрального района г. Симферополя, на ул. Пушкина, где выступили с требованиями свободы несправедливо осужденным ребятам, верховенства права и ликвидации фашистских, расистских и иных провокационных организаций (скинхеды, крымские казаки) в Крыму. В каждой колонне участники шли с цепями на руках, что символизировало настоящее положение крымскотатарского народа в Украине.

Участники акции "Азатлык" обратились в Президиум Меджлиса крымскотатарского народа с заявкой предоставить время для выступления на общекрымском траурном митинге. После того как выяснилось, что слово представителю "Азатлык" не будет предоставлено, участники акции решили по завершению общекрымского митинга провести свою акцию.

После завершения официальных траурных мероприятий в г. Симферополе на центральной площади активистами акции "Азатлык" был проведен митинг, целью которого являлось информирование населения Крыма по настоящему положению по известному общественности делу "Симеиз — Коттон".  Решением митинга была вновь установлена информационная палатка до рассмотрения Апелляционным судом АРК вышеназванного дела.

Активистами акции "Азатлык" 26 мая во время пятничной молитвы в Центральной мечети "Кебир-джами" г. Симферополя будут организованы молебен мусульман Крыма с обращением к Всевышнему об оказании помощи в справедливом разрешении судьбы наших соотечественников по делу "Симеиз — Коттон"; 1 июня у здания Апелляционного суда АРК крымскотатарским молодежным центром — Всекрымский детский конкурс рисунков на асфальте на тему "Хочу жить в свободной стране".

Участники акции призвали крымскотатарское население активно поддержать правозащитную акцию "Азатлык".

P.S. К моменту сдачи номера в печать в Симферопольское СИЗО прибыл третий из осужденных — Э.Куртаметов.

С.Кадыров, участник акции "Азатлык".
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

Крым пытаются заразить… Теперь уже исламофобией

Совсем в недалеком прошлом Крым "сотрясали" заголовки статей, опубликованных в СМИ типа "Сегодня в Крыму опаснейшая, как никогда, ситуация...", "Можно ли власти и дальше не реагировать на "странное" развитие исламского присутствия в Крыму?", "Кого финансирует Аль-Каида в Крыму?" и т.п, по своему содержанию просто ввергающие крымчан в шоковое состояние.

Попытки некоторых СМИ отнести Крым, в связи с исламским фактором, к "горячему" и взрывоопасному региону, прогнозы этно-религиозных конфликтов не могли не вызывать в Крыму напряжение в межконфессиональных и межэтнических отношениях.

К счастью, усиленные попытки заложить в сознание простого крымского обывателя искаженные детали сути исламской системы, придать исламу радикальную и агрессивную сущность, связать его с экстремизмом и терроризмом пока не приводят к ожидаемым результатам. Крымское сообщество, исторически проживавшее в поликонфессиональных условиях, показало генетическую невосприимчивость к надуманным исламским "страшилкам", которыми пытаются запугать их заказчики крымских и зарубежных СМИ. И за последние пару лет поток подобных публикаций, вроде бы пошел на убыль.

Но, к сожалению, второй год подряд, накануне короткого в Крыму курортного сезона (от которого зависит благосостояние большинства крымчан), на телеканале "Интер" появляются выпуски телепрограммы "Спецкор" Андрея Цаплиенко, известного в Украине специалиста репортажей из "горячих точек".

В смонтированных "экзотических" сюжетах мелькают приверженцы партии "Хизб-ут-Тахрир", взрывчатка и электродетонаторы, извлекаемые из подвалов (видимо, крымскотатарских домов), документы сотрудников разведслужб Пакистана, якобы полтора месяца работавших в крымскотатарской среде, преподносятся рассказы о бородачах с автоматами Калашникова в руках, скрывающихся в лесах Крыма, пугают своим видом люди в масках, дающие интервью журналисту измененными голосами и т.д и т.п... Особенно впечатляют сюжеты реальных расстрелов, которые могут ввести в шоковое состояние даже людей с крепкими нервами, не говоря уже о сентиментальных отдыхающих, все еще не передумавших приехать на Крымский полуостров, чтобы подняться на Ай-Петри, погулять по лесам Крыма или понежиться на его пляжах.

Вызвала недоумение вышедшая 18 апреля с.г. в эфир по телеканалу "Интер" программа под интригующим названием "Крымское подполье". Последняя "гремучая смесь" журналиста, вброшенная в крымскую среду и состоящая из этно-религиозно-политических компонентов типа "полян, где действуют законы шариата", "подпольных" групп абстрактных боевиков-узбеков, являющихся якобы членами Исламского движения Узбекистана и т.п. не может не способствовать усилению угасающих, вроде бы, за последние годы антитатарских и антиисламских синдромов, активно прививавшихся крымскому населению тоталитарным режимом в течение более чем 60 лет. Невольно возникает ряд вопросов. Если эпизоды, показанные в передачах А. Цаплиенко, действительно, имеют место в Крыму, почему население Крыма узнает о грозящей ему опасности из телевизионных репортажей киевского журналиста? Понесли ли наказание владельцы домов, в подвалах которых якобы обнаружены "схроны" оружия и взрывчатки? Почему в Крыму не было ни одного судебного процесса по делу "потенциальных террористов"? Почему такой известный тележурналист, как А. Цаплиенко, в государстве, переживающем демократические преобразования, не смог или не захотел провести открытое интервью с пресс-секретарями любых украинских спецслужб, где без применения масок и других, уже порядком надоевших "интригующих" атрибутов, наверняка смог бы получить необходимую для общества достоверную информацию? Что могут дать крымскому сообществу телепроекты, пугающие темами радикализма-экстремизма-терроризма, кроме возникновения подозрительности и неприязни к народу, исповедующему одну из величайших и миролюбивых религий — ислам? Кому понадобилось расшатывать хрупкую стабильность в крымском сообществе и создавать дополнительную межнациональную напряженность?

Сюжеты, продемонстрированные в телепрограммах А. Цаплиенко, не могут не вызывать серьезного беспокойства крымского населения.

Последняя передача А.Цаплиенко коснулась не только мусульманского "крымского подполья". Болезненно отреагировала на данную телепередачу затронутая в передаче Межобластная ассоциация общественных организаций (МАОО) "Арраид", которая в связи с этим была вынуждена даже направить Открытое Письмо президенту Украины В. Ющенко.

МАОО "Арраид" достаточно известна в Крыму как благотворительная и просветительская организация. Одной из основных задач организация поставила перед собой духовное развитие личности и воспитание ее в соответствии с исламским образом жизни. Разрабатываемые проекты по строительству культовых зданий, изучению основ ислама и других осуществляются совместно с Духовным управлением мусульман Крыма.

Возвращение крымских татар с мест депортации совпало с периодом жесточайшего экономического кризиса, которое переживало молодое Украинское государство. В это тяжелое время Украина оказалась один на один с проблемой ликвидации последствий преступления сталинского режима и обустройства почти 300-тысячного депортированного из Крыма крымскотатарского народа, для которых крайне своевременной оказалась помощь некоторых иностранных организаций и фондов, в том числе единоверцев из мусульманских стран. Водоснабжение новых поселков, адресная материальная и гуманитарная помощь, строительство культовых зданий — это далеко не полный перечень гуманитарных программ, происходящих при поддержке зарубежных организаций и фондов, в число которых вошла и Межобластная ассоциация общественных организаций (МАОО) "Арраид".

Заботу и помощь этой организации почувствовали на себе дети-сироты, малообеспеченные семьи, жители новых поселков и отдаленных сел, где обустраиваются вернувшиеся на свою родину крымские татары. Разностороннюю помощь получили фельдшерские пункты, детские интернаты, общеобразовательные школы. Неоднократно приходилось слышать искреннюю благодарность жителей городов и сел за организацию традиционных праздников для мусульман Крыма.

 Деятельность Ассоциации достаточно открыта, по крайней мере, об этом можно судить по проводимым конференциям, семинарам, "круглым столам" с участием ученых, религиеведов, представителей аппарата президента Украины, депутатов Верховной Рады Украины, представителей органов власти, иностранных дипломатов, руководителей национальных обществ, священнослужителей, журналистов и т.д. Ассоциация располагает несколькими Интернет-сайтами, выпускает ежемесячную газету, имеет другие информационные источники. Трудно сказать, какие еще общественные, политические или даже государственные организации могут продемонстрировать подобную степень открытости? Считаю, что при такой, достаточно прозрачной деятельности, журналисты всегда могли бы получить исчерпывающую информацию о деятельности ассоциации "Арраид" в любом его офисе.

Контроль за деятельностью этой общественной организации, согласно Украинскому законодательству, возложен на Главное управление юстиции Министерства юстиции Украины в АР Крым, однако каких-либо нареканий от данного государственного учреждения в адрес "Арраид" слышать не приходилось. По имеющейся информации, офис "Арраид" в г. Симферополе неоднократно посещали сотрудники других контролирующих органов, которые также каких-либо отрицательных заключений по вопросам, касающимся деятельности этой организации, не давали.

Думаю, что вышеперечисленные государственные структуры были бы признательны журналистам, в том числе А. Цаплиенко, за предоставление достоверной информации о противоправной деятельности "Арраид", если они таковой располагают.

Хотелось бы, чтобы компетентные органы крымской автономии прокомментировали приведенные в телепрограмме факты, в том числе о наличии в Крыму этнических подпольных групп, ведь речь идет не только о перспективах межнационального и межконфессионального согласия в Крыму, но и, как говорится в телепередаче, о "гарантиях безопасности" граждан нашей страны.

Айдер Булатов
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

На весь мир о проблемах коренных народов

С 15 по 26 мая в Нью-Йорке (США) проходил Постоянный Форум ООН по вопросам коренных народов. Проблема коренных народов стоит остро, и участники форума, прибывшие из различных стран мира, свидетельствуют о вопиющих нарушениях прав человека и беззаконии в отношении коренных народов.

В работе данного форума принял участие главный редактор газеты "Голос Крыма" Эльдар Сеитбекиров, проинформировавший мировую общественность о положении своих соотечественников.

16 и 19 мая он выступил с докладами, которые предлагаем вниманию наших читателей.

Без земли у крымскотатарского народа нет будущего

Печально осознавать, что в ХХI веке человечество, достигнув огромного прогресса в развитии технологий и производства, когда есть все предпосылки для мирного сосуществования и развития, на Земном шаре продолжаются войны, где льется человеческая кровь.

Вместе с тем угроза жизни людей существует и в относительно стабильных регионах, потому что государства, взяв под свою юрисдикцию территории коренных народов, не выполняют своих обязательств перед своими гражданами в области прав человека.

Выступления представителей коренных народов на Постоянном Форуме ярко иллюстрируют картину глубокой пропасти между интересами коренных народов и политикой некоторых государств, людей, стоящих у власти, движимых интересами личной наживы.

Подобная ситуация сложилась и у нас в Крыму. Если не принять решительных мер, то коренной народ — крымские татары, переживший депортацию и геноцид в 1944 году, может окончательно лишиться возможности вернуться к родным очагам, в места исторического проживания, каковым является Южный берег Крыма.

Возвращение крымских татар на Родину в начале 1990-х годов характеризуется самостоятельным занятием земель под строительство жилья, с последующим узакониванием их государством. Теперь власть, погрязшая в коррупции, хищениях и незаконной распродаже земель, намерена ужесточить законодательство и ввести уголовную ответственность за самовольное занятие земель, при этом десятилетиями не выделяя ее под строительство жилья крымским татарам — уроженцам этих мест.

Основной источник существования, безбедной жизни в сельских районах — это земля.

После распада СССР, где земля являлась общегосударственной собственностью, государство Украина (сюда входит и территория Крыма) приняла закон о передаче ее в частную собственность. Одновременно государство законодательно лишило возможности крымских татар полноценно участвовать в приватизации земли, поэтому моим соотечественникам, проживающим в сельской местности, наперед уготована участь сельских наемных рабочих. Обезземеливание крымских татар в прошлом приводило к эмиграциям и голоду, во время которого, например, в 1921 году умерло более 70000 человек. Сегодня в поселках компактного проживания крымских татар отсутствуют элементарные условия для жизни. Из-за бедности, связанной как с проблемой трудоустройства (60% безработных), так и низкой оплатой труда 23000 (40%) крымскотатарских семей живут в недостроенных домах. Многие крымские татары пожилого  возраста, особенно не имеющие детей, оказались в бедственном положении. Их доходы  не соответствуют прожиточному минимуму.

В целях достижения Декларации развития и целей тысячелетия  по снижению уровня бедности и устойчивому развитию и улучшению благосостояния коренных народов, а также учитывая, что государством Украина до сих пор не принято ни одного законодательного акта, устанавливающего права крымскотатарского народа, прошу включить в рекомендации Форума пункт о необходимости скорейшего принятия Украиной Закона о реабилитации репрессированного крымскотатарского народа, восстановлении его прав и свобод.

Охрана здоровья народа – задача национального масштаба

Богатство любого человека — это здоровье.  Богатство любой нации — дети. Эти два понятия являются базовыми для развития коренных народов мира. Учитывая, что здоровье коренных народов во многих регионах мира находится на низком уровне вследствие разрушения среды их обитания, лишения традиционных территорий и переселения народов, а также создания тяжелых условий жизни и труда, мы вынуждены совместными усилиями добиваться от правительств улучшения нашего положения. За последние два века крымские татары пережили несколько национальных катастроф. Последние из них — депортация и геноцид 1944 года. Помимо прямого физического уничтожения людей эти два фактора оказали губительное влияние на иммунно-нервную систему людей, что привело к подрыву физического, духовного здоровья и росту заболеваемости.

Возвращаясь на свою историческую Родину после полувековой высылки, крымские татары в условиях бедности, социального исключения, разрушения среды обитания оказались наиболее ущемленной частью населения Крыма. Поэтому охрана здоровья народа является одной из острейших задач национального масштаба.

Наряду с распространением СПИДа в Крыму прогрессируют и другие смертельные заболевания, особенно у коренного народа.

Так, анализ в динамике за 10 лет (1989 — 1999) показал интенсивный рост заболеваний злокачественными опухолями и туберкулезом. К примеру, в 1998 году смертность крымских татар от онкологических заболеваний превысила статистику 1994 года в 8,1 раза, а от туберкулеза — в полтора раза. Сравнивая показатели онкозаболеваемости крымских татар в динамике 1998 — 2004 годов, видим, что в 1998 году на 100 тысяч населения приходилось 204,1 больных, то в 2004 — 227,7 больных.

Согласно отчетам лечебных учреждений, в структуре заболеваемости и пораженности крымскотатарского населения отмечается высокий уровень заболеваемости у взрослого населения органов кровообращения, костно-мышечной и нервной систем. Среди детского населения преобладают болезни органов дыхания, пищеварения, врожденные аномалии и пороки.

В общей численности крымских татар уменьшается доля численности детского населения, идет спад рождаемости, показатель прироста населения носит отрицательный характер. Так, относительно 2003 г., в 2004 г. количество детей до 14 лет снизилось на 3267 (-5,5%) человек.

Заболеваемость среди детей, особенно в сельских местностях, превышает уровень заболеваемости взрослого контингента.

Анализ ситуации показывает, что если социально-экономическое положение коренного народа Крыма не изменится в лучшую сторону, если они и в дальнейшем будут лишены своей земли, элементарных условий для жизни в недостроенных домах отрицательные тенденции, связанные со здоровьем крымскотатарского народа, получат дальнейшее распространение.

Также необходимы: строительство медицинских учреждений в местах компактного проживания крымских татар; их бесплатное медицинское обслуживание и доступность медицинского обследования; увеличение числа медицинских кадров из числа коренного народа Крыма и оказание им помощи в трудоустройстве; разработка и внедрение международных гуманитарных программ, направленных на улучшение здоровья коренных народов.

Э. Сеитбекиров
("Голос Крыма" №22, 26 мая 2006 г.)

Перше попередження Геннадія Москаля

Постійний представник Президента України у Криму Г. Москаль на нараді з керівниками правоохоронних і контролюючих органів півострова наголосив: він стурбований тим, що під час виборів до Верховної Ради автономії та місцевих органів влади потрапили люди з кримінальним минулим, які сьогодні мають намір підмінити представницькі органи, посилено нав'язують свою волю "угодним" міністрам та іншим членам Ради міністрів АРК. Це може призвести до того, що Крим скотиться до рівня 1994—1997 років, коли органи представницької та виконавчої влади підмінювались криміналітетом.

Також Г. Москаль занепокоєний тим, що на території Криму залишилися не розкритими 225 убивств, скоєних з використанням вогнепальної зброї і вибухових пристроїв, а також майже 350 злочинів з використанням вибухових речовин та шляхом підпалу, під час яких громадянам було завдано тяжких тілесних ушкоджень та знищено їх майно. На сьогодні жертвами скоєних злочинів є майже !00 осіб, які значаться як такі, що пропали безвісти. З цього приводу Г. Москаль звернувся до керівників силових структур з вимогою посилити розкриття цих злочинів, а також з проханням до міністра внутрішніх справ України Ю. Луценка — направити до Криму в Довгочасне відрядження працівників, які мають значний досвід боротьби з організованими злочинними угрупованнями.

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №95, 26 травня 2006 р.)

Ювілей Дому дружби

15 національних товариств, усі громадські й благодійні організації міста відзначали семиріччя Керченського центру міжнародних зв'язків — Дому дружби "Таврика". Відбувся яскравий святковий концерт. Члени "Таврики" — незмінні учасники культурного й громадського життя міської громади. Завдяки Дому дружби Керч знана як місце проведення численних заходів, що сприяють взаєморозумінню й дружбі представників різних етносів та престижних міжнародних симпозіумів з міжнаціональної толерантності.

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України” №96, 27 травня 2006 р.)

Крим - українська Сицилія. Й радіти цьому не варто

У постійного представника Президента України в Криму Ґеннадія Москаля відбулася нарада з керівниками правоохоронних і контролюючих органів АРК. Пан Москаль стурбований тим, що під час виборів у парламент Криму й місцеві органи влади потрапили "люди з кримінальним минулим, що нині мають намір підмінити представницькі органи, нав'язуючи їм свої правила гри, посилено займаються "проштовхуванням" бажаних міністрів, попередньо проводять з ними співбесіди, нав'язують свою волю". На думку представника глави держави, це може призвести до того, що Крим скотиться до рівня, що був у 1994-1997 роках, коли органи представницької й виконавчої влади підмінювалися криміналітетом.

Посадовець також стурбований тим, що на території півострова залишилися нерозкритими 225 убивств, скоєних із використанням вогнепальної зброї й вибухових пристроїв, а також близько 350 інших злочинів з використанням вибухових речовин і підпалами. Близько 100 осіб вважаються зниклими безвісти. Під час наради порушено питання грального бізнесу на території півострова {вій став неконтрольованим) й розслідувань кримінальних справ за фактами порушення земельного законодавства.

(“Демократична Україна” №95, 27 травня 2006 р.)

У Криму — зміщення "центру влади"

Президія Верховної Ради Криму в останній момент скасувала призначену на п’ятницю позачергову сесію, на якій збиралася сформувати новий уряд Криму. Це означає, що Президент України Віктор Ющенко не узгодив з главою парламенту Криму Анатолієм Гриценком запропоновану останнім кандидатуру прем’єр-міністра автономії. А. Гриценко, виступаючи по місцевому телебаченню, повідомив кримчанам, що, як його поінформували в Секретаріаті Президента, Віктор Ющенко раніше не називав ніяких прізвищ, кандидатури яких він міг би схвалити, отже, консультації мали розпочатися "з чистого аркуша". Однак коли кримський спікер привіз свої пропозиції, у Президента все-таки, як виявилося, "була своя кандидатура". Тому глава держави та глава парламенту автономії вирішили й далі шукати компромісу.

Позиція Анатолія Гриценка в питанні кандидатури майбутнього прем’єра є такою: для того, щоб деполітизувати уряд, на думку глави кримського парламенту, його має очолити "не депутат Верховної Ради Криму й взагалі не політик, а господарник, який має серйозний досвід управлінської роботи". Таким чином, це той же варіант "технічного кандидата", який раніше обговорювався і в Києві при пошуку кандидата на голову Кабінету Міністрів. Незважаючи на те, що серед претендентів на посаду глави уряду автономії в Криму аналітики називають дуже багато іменитих кандидатур — серед них і колишні народні депутати Нестор Шуфрич, Дмитро Табачник, Лев Миримський та інші, на думку А. Гриценка, таким "господарником" міг би бути один з управлінців- господарників… Ленінського району, який раніше очолював сам спікер. Як запасну, Анатолій Павлович запропонував Президентові кандидатуру нині діючого прем’єра Анатолія Бурдюгова. Не дивно, що Президент засумнівався, чи зможе кандидатура чиновника другого ешелону районного масштабу "потягти" на посаду глави уряду.

Однак не виключено, що велику роль у сесії зіграла й діяльність Постійного представника Президента в Криму Геннадія Москаля, який зробив iз цього приводу спеціальну заяву: мовляв, він "занепокоєний тим, що сесія призначена, але кандидатура Президентом ще не узгоджена". Геннадій Москаль застеріг, що в разі призначення виконувача обов’язків глави уряду він звернеться до суду з вимогою скасувати це рішення.

Взагалі, за останній тиждень стиль і способи управління в автономії кардинально змінилися. Раніше пасивність колишніх представників Президента призводила до того, що з цією посадою практично ніхто не рахувався, а його апарат був усього лише передавальною ланкою для потоку паперів у секретаріаті глави держави. Та й кримська еліта доклала значних зусиль, щоб будь-який представник Президента був перетворений на суто номінальну постать.

Усе це, однак, тепер не стосується Геннадія Москаля. По- перше, повернувшись до Криму представником Президента, Геннадій Геннадійович повідомив, що глава держави доручив йому "переглянути Положення про представництво". Швидше за все, Геннадій Москаль мав на увазі підготовку нового варіанту Закону, однак такий документ не може бути ухвалений скоро. Проте всього за тиждень, за тієї умови, що нова Верховна Рада й старий уряд все ще залишаються пасивними спостерігачами, і розв’язувати проблеми автономії не починають, Геннадій Москаль фактично перетворився на вищу посадову особу в Криму. У перший же день, як повідомила його прес-служба, він зібрав кримських силовиків і нагадав їм, що вони перебувають у прямому підпорядкуванні Києву, що призначає їх глава держави, представником якого він є, а тому й мови не може бути про те, що представник Президента для них не є координуючою особою. Він сказав, що занепокоєний тим, "що під час виборів до парламенту Криму й до місцевих органів влади потрапили люди з кримінальним минулим, які сьогодні збираються підмінити представницькі органи, нав’язуючи їм свої правила гри, посилено займаються формуванням бажаної Ради міністрів АРК". На думку Г. Москаля, це може повернути Крим "до рівня, який був у 1994—1997 роках, коли органи представницької й виконавчої влади підмінялися криміналітетом".

Представник Президента нагадав силовикам страшну статистику злочинів, що мають ознаки кримінальних розбірок, і повідомив, що він звернувся до міністра внутрішніх справ Юрія Луценка з проханням прислати до Криму в довгострокове відрядження працівників, які мають великий досвід боротьби з організованими злочинними угрупованнями. "Усі злочини з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин і підпалу повинні бути розкриті. Замовники, організатори й виконавці повинні постати перед судом", — заявив Геннадій Москаль. Він також порушив питання про розслідування кримінальних справ за фактами порушення земельного законодавства, а також про роль грального бізнесу на території півострова, який перебуває поза контролем і де порушується законодавство України. Слід сказати, що в такому обсязі й під такою гострою точкою зору проблеми в автономії вже давно не розглядалися ні урядом, ні Верховною Радою. Тому ця нарада мала широкий і, головне, дієвий резонанс. Правоохоронці відразу арештували декілька кримінальних авторитетів, серед яких і підозрювані в умисних підпалах ринків і магазинів.

Тому загалом не дивно, що глава держави доручив вести консультації щодо кандидатури прем’єра від свого імені саме Геннадію Москалю й що саме він ухвалить те рішення, яке буде запропоноване Президенту для узгодження як остаточне. Це означає, що майбутній прем’єр-міністр Криму за стилем роботи, по-перше, навряд чи буде просто "технічним чиновником", по-друге, незважаючи на те, що затверджувати його буде Верховна Рада автономії, він буде більше людиною Києва, ніж Криму. Плюс у Криму з’явиться новий впливовий суб’єкт влади — тандем "представник Президента — голова Радміну".

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День” №85, 27 травня 2006 р.)

Південний експрес

Швидкісний хід формування літерного потягу кримської влади — на першому ж засіданні переважною більшістю обрано спікера-"регіонала" Анатолія Гриценка, на другому пакетом затверджено президію виключно з членів коаліції блоків "За Януковича!", Н.Вітренко, "Союз" і комуністів — уперся в шлагбаум президентського права на узгодження кандидатури прем’єра. Час зупинки законодавством не обмежений. І Київ не квапиться. Тож навіть із традиційним суто протокольним привітанням від президента А.Гриценку довелося чекати майже два тижні! Весь цей час новий спікер, незважаючи на докладені зусилля, не міг потрапити на аудієнцію до глави держави, а потім дві доби нудився у столиці в надії на обіцяну зустріч. І це попри те, що в "тронній промові" та інтерв’ю новий голова парламенту посилав до Києва дуже лояльні сигнали: закликав кримських політиків забути передвиборну риторику, займатися економікою і не приймати "жодних різких заяв, рішень, що могли б дестабілізувати ситуацію в автономії чи в центрі".

Щоб підштовхнути Банкову до діалогу, кримські "регіонали" навіть пішли на дитячу хитрість. Не маючи певної дати зустрічі з Віктором Ющенком для узгодження кандидатури прем’єра, спікер призначив на п’ятницю чергове пленарне засідання ВР з єдиним питанням порядку денного: про формування нового складу Ради міністрів Криму. Реакція була різкою: постпред президента через пресу заявив про свою занепокоєність наміром затвердити уряд без узгодження з президентом кандидатури його глави і навіть пригрозив звернутися до суду, якщо парламент спробує вистрибнути з ситуації шляхом призначення в.о. голови Ради міністрів. У результаті зустріч В.Ющенка і А.Гриценка відбулася в четвер, і спікер відразу скасував п’ятничне засідання парламенту. Дуже багато людей у Сімферополі вірять, що шантаж спрацював.

Саме ці кумедні обставини не дозволяють сказати, що в даній ситуації верховна влада витримує властиву сильному гравцю паузу. Подібне було б прийнятним, якби йшлося про рівні сторони, а не про рівень центр—регіон. Особливо такий складний як автономія, розвиток подій у якій внаслідок приходу до влади політиків, що вважають столицею своєї Батьківщини Москву, а не Київ, є значущими для всієї країни. Тому напрошуються версії, що лежать на поверхні: президентська адміністрація ніяк не може проковтнути поразку, викликану власними необдуманими діями щодо створення "антирегіональної" коаліції, і тепер бездумно мститься; у Києва немає чітко сформованої позиції з питання — що з таким Кримом робити?; у Києва немає сильного кандидата на посаду кримського прем’єра, який би збалансував нинішню донецько-промосковську монополію в парламенті.

А завдання це не з простих. Посади в президії розділили лише на своїх, коаліційних. Шість постійних комісій ВР очолили "регіонали", три дісталися партії "Союз", дві — вітренківцям і одна — комуністам. Першим віце-спікером, як і прогнозувалося, став Сергій Цеков, лідер Російської громади Криму і партії "Русский блок", яка поповнила лави ПРУ напередодні виборів. Під час так званого мєшковського періоду кримської історії він очолював парламент, який запам’ятався загостренням взаємин із центром, небезпечними авантюрами з перепідпорядкуванням силових відомств, і як наслідок — втратою широких повноважень автономії. (Згадуючи ту пору, дуже цікаво тепер спостерігати в депутатському кріслі ВР АРК в одній команді із С.Цековим екс-главу адміністрації президента Л.Кучми Дмитра Табачника, який брав участь у грі з розведення президента Мєшкова та спікера Цекова. От вже справді, шляхи Господні несповідимі). Заступником спікера став також колишній "блокросієць", головний редактор "Кримской правды" Михайло Бахарєв, що пройшов за списком Компартії. Протягом багатьох років і газета, і її головний редактор розбурхують громадську думку відверто українофобськими випадами, які за печерністю поступаються хіба що татарофобським: українська мова — "мова черні", українці — лише гілка російського народу, а держава Україна — "непорозуміння". Такі погляди, слід гадати, зовсім не заважають Михайлу Олексійовичу стати держслужбовцем високого рангу цього самого "непорозуміння", а потім і претендувати на солідну пенсію — ця обставина, подейкують, була не останньою у прагненні обійняти посаду віце-спікера.

Серед нових членів президії, щоправда, є прецеденти й веселіші. Вітренківець Валерій Іванов, який очолив комісію з питань зовнішньоекономічних зв’язків, торгівлі та підприємництва, відомий своїми витівками у Сімферопольській міськраді. Не погоджуючись із результатами голосування, він просто розрубав кабель системи електронного табло заздалегідь заготованою сокирою. Героєм теленовин він також став у положенні лежачи — в спальному мішку на асфальті Іванов протестував проти встановлення парканчика біля одного з банків.

А підприємницьку біографію голови бюджетної комісії Ігоря Лукашева в парламентській газеті виклали максимально обтічно, не уточнюючи причетності до такої славетної структури, як "Сейлем" — так називалася і фірма, і ОЗУ. В той час Лукашев теж був депутатом Сімферопольської міськради, а колег прийнято було називати запросто — Вишня, Крюк, Воронок...

Спікер ВР Анатолій Гриценко в перших інтерв’ю дав журналістам наказ: припинити ставити питання про кримінальне минуле деяких новообраних депутатів. Мовляв, якщо когось хвилює наявність судимості в кандидатів у депутати, то нехай вони ініціюють зміни до виборчого законодавства. "Давайте внесемо зміни в законодавство України і побудуємо двопалатний парламент: раніше засуджених і несудимих, щоб цю тему зняти раз і назавжди". Справді, скільки можна про це просто говорити? Даєш бандитам свою палату, із правом вето бажано!

У цій ситуації єдиною абсолютно адекватною дією Києва беззастережно слід визнати призначення на посаду постійного представника президента в АРК овіяного легендами про боротьбу з криміналітетом генерала Геннадія Москаля. На першій же скликаній нараді із силовиками, як повідомляє прес-служба представництва президента, Геннадій Геннадійович по-міліцейськи прямо дав оцінку кримській реальності: до парламенту Криму та місцевих рад пройшли люди з кримінальним минулим, і це загрожує тим, що Крим може скотитися до рівня 1994—97 років, коли органи представницької та виконавчої влади підмінялися криміналітетом. Враховуючи сотні нерозкритих насильницьких злочинів, Г.Москаль звернувся до міністра внутрішніх справ із проханням надіслати до автономії у тривале відрядження працівників із великим досвідом боротьби з організованими злочинними угрупованнями. Тривогу постпреда викликали також зниження бюджетних надходжень і спроби фінансово-промислових груп розставити на місцях своїх "наглядачів", щоб контролювати владу, порушення законодавства у веденні грального бізнесу. Моментально зреагував постійний представник і на незаконність проведення першої сесії Щолкінської міськради, на якій, всупереч рішенню суду, мером міста було оголошено В.Шкалаберду. "Новообраний голова, використовуючи технічні засоби для відмикання службового приміщення, силою зайняв кабінет і розпочав діяльність", — повідомляє постпредство характерним стилем.

Одним словом, за кілька днів Г.Москаль дав зрозуміти, що повноваження постпреда президента в АРК не такі вже й куці, як вважалося раніше. Було б бажання та відповідний мандат. І свідченням вагомості останнього, напевно, мав стати той факт, що саме Москаля президент уповноважив представляти свою позицію на консультаціях щодо кандидатури прем’єра. Віктор Ющенко підкреслив, що це питання для нього є одним із найважливіших. Жодних інших подробиць офіційні повідомлення не дають. Кого хотів би бачити на посту глави кримського уряду президент і кого пропонував узгодити спікер-"регіонал" (а саме так виглядає процедура за законом) вголос не називають.

Відомо, що не залишає надію побити всі рекорди щодо кількості прем’єрських реінкарнацій Сергій Куніцин. За кулуарними даними, він, як і Гриценко, цими днями зустрічався з президентською радницею Вірою Ульянченко, котра, схоже, взяла кримський напрям під своє крило. Однак кого-кого, а кандидатуру Куніцина Анатолій Гриценко на узгодження виносити не буде. Про що і заявив публічно. Якими будуть побажання старших партійних товаришів кримських "регіоналів" — також не визначено. Настільки, що вже побутує версія про самостійне прагнення А.Гриценка запропонувати президенту геть нейтральну, тобто нікому не відому кандидатуру. Наприклад, свого знайомого ще по роботі в глибинці, Ленінському районі, а нині керівника "Кримських енергосистем" Віктора Плакиду. Є ще один компромісний варіант: залишити нинішнього прем’єра "нашоукраїнця" Анатолія Бурдюгова, але з "правильним" складом уряду, та, схоже, ідея ця не знайде достатньої кількості голосів підтримки.

Тим часом у п’ятницю кримський спікер ще перебував у Києві. За певними даними, після доповіді Віктору Януковичу його знову обіцяв прийняти президент. Оскільки процес узгодження кандидатури нового кримського прем’єра відбувається в більш розширеному, ніж передбачає Конституція, форматі і в основному по телефонній лінії Ющенко—Янукович, то можна припустити, що одна сторона максимально відтягуватиме прийняття остаточного рішення, а друга прагнутиме вирішити питання ще до завершення парламентської епопеї національного масштабу. При цьому і словом ніхто й ніде не прохопився про принципи формування нового складу уряду та врахування інтересів опозиційних сил — бютівців, блоку Куніцина і висуванців Руху та меджлісу. Якщо уряд буде сформовано за лекалом президії парламенту плюс своєрідна президентська квота в особі узгодженого прем’єра, то Геннадій Москаль матиме дуже багато роботи. Насамперед у знайомій йому сфері міжнаціональних відносин. Адже вперше після мєшковських часів у владі автономії можуть бути не представлені кримські татари. У цьому разі нинішня зупинка може як наслідок зайти у глухий кут.

Валентина Самар
(“Дзеркало тижня” №20, 27 травня 2006 р.)

Меджлисовцы пожаловались Москалю на все и на всех

Недавно назначенный постоянным представителем президента в Крыму Геннадий Геннадьевич Москаль (хорошо знакомый крымчанам по прежней работе на несколько ином поприще — в 1997—2000 годах он возглавлял крымскую милицию) развил на своем новом посту поистине бурную деятельность. Так, он уже успел, к примеру, официально предупредить депутатов крымского парламента о том, чтобы они не смели назначать нового премьера автономии, не согласовав кандидатуру с Ющенко, и в итоге вчерашняя сессия ВС Крыма была перенесена на более поздний срок.

Вернувшись на полуостров, Москаль прежде всего встретился с руководителями силовых ведомств и выазил обеспокоенность тем, что в крымский парламент и местные советы попали люди с криминальным прошлым, которые сегодня намереваются подменить представительские органы, навязывая им "свои правила игры".

Недовольство представителя президента вызвал и тот факт, что в Крыму остались нераскрытыми 225 убийств, совершенных с помощью огнестрельного оружия и взрывчатки, а также около 350 поджогов и подрывов. Кроме того, около 100 человек значатся пропавшими без вести.

"Они стали жертвами преступлений. Необходимо срочно найти места их захоронения и виновных в этих злодеяниях", — подчеркнул Москаль и обратился к министру внутренних дел Украины Юрию Луценко с просьбой направить в Крым в долгосрочную командировку специалистов по борьбе с организованнной преступностью.

После силовиков на аудиенцию к Москалю явились представители молодежных организаций Крыма, а затем дело дошло до членов совета представителей крымскотатарского народа (он же, в сущности, — меджлис) при президенте Украины.

В отсутствие уехавших на сессию Верховной Рады Украины лидеров меджлиса Мустафы Джемилева и Рефата Чубарова главным действующим лицом от крымскотатарской стороны на совещании стал Ремзи Ильясов. Меджлисовцы пожаловались Москалю на... Да, пожалуй, решительно на все и на всех, даже на самого... Москаля.

На Ющенко

Ибо меджлисовцы голосовали за него на президентских выборах, а он не встречался с ними уже больше года — последняя встреча состоялась 5 мая 2005-го. С тех пор, сказал Ильясов, заседания Совета с участием президента откладывались уже пять раз. Более того: если Кучма, по крайней мере, давал по итогам своих встреч с меджлисовцами какие-то поручения, то Ющенко не делает и этого.

На Гриценко, Цекова и Бахарева

По словам членов совета, вышеназванные господа узурпировали власть в Крыму. Как заявил Ильясов, после выборов представители Партии регионов выходили на меджлис с предложением создать парламентское большинство вместе с Блоком Витренко, но крымских татар не устроил такой формат коалиции. Отказавшись от предложения, меджлисовцы теперь заявляют о том, что определенные силы, сговорившись, узурпировали власть. Между тем этот "сговор" — не что иное, как обыкновенная парламентская практика. Чем, собственно, в таком случае собираются заняться оранжевые в Верховной Раде — тоже "узурпацией власти"? Или когда большинство у противников, то они "узурпаторы", а когда у вас — то вы "выражаете волю народа"? Игра словами, в общем.

Оказавшись без кресел в президиуме ВС Крыма, меджлис, по словам Ильясова, претендует как минимум на шесть правительственных портфелей (два вице-премьерских, два министерских и два председателей комитетов).

На христиан

Нас, говорили члены совета, очень беспокоят межконфессиональные отноше­ния. И вообще, когда прекратится "крестовый поход" в Крыму? При этом под "крестовым походом" члены совета подразумевают прежде всего... желание феодосийских властей установить в городе памятник апостолу Андрею Первозванному.

С апостолом Москаль пообещал разобраться. Я, сказал Геннадий Геннадьевич, позвонил Шайдерову и попросил, чтобы он приостановил работы, пока я не приеду и мы не разберемся.

Окромя установки памятника Андрею Первозванному (что далеко не то же самое, что установка поклонного креста), члены совета ничего по сути и не припомнили — разве только скромный крест, установленный в симферопольском парке имени Шевченко на месте, где будет сооружена часовня; да крест, установленный в одном из сел Красногвардейского района. Зато вспомнили меджлисовцы о Свято-Успенском монастыре, у которого им вот уже шесть лет никак не удается отобрать государственный акт на землю. "Может быть, там (в Успенском монастыре) поспокойнее, потому что мы не так "острим" эту проблему, но терпение кончается..." — заметил один из участников совещания.

Не "острят" — это на их языке значит: давно не штурмовали.

На правоохранительные органы и суды

По словам Надира Бекирова, сейчас возбуждено около 90 административных и уголовных дел, по которым правоохранительные органы преследуют крымских татар, самовольно занявших земельные участки на Южном берегу Крыма. При этом, как утверждает Бекиров, людей, в отношении которых возбуждают дела, выбирают произвольно. Например, в Ялте самовольно заняты 500 участков, а к ответственности привлекаются всего 30—40 человек. Таким образом, сделал странный вывод Бекиров, это носит характер политических репрессий. Ну что ж, тут мы целиком и полностью согласны с господином Бекировым. Несомненно, следовало бы возбудить дела и в отношении остальных 460—470 человек, захвативших земельные участки.

Пожаловался Бекиров и на преследование правоохранительными органами "активистов крымскотатарского национального движения", в том числе и Куртсеита Абдуллаева с подельниками — фигурантов скандального дела об избиении журналистов в Симеизе и резне в симферопольском клубе "Коттон".

— С нами все время пытаются общаться по принципу: "Я — начальник, ты — дурак", — заметил Бекиров Москалю.

— Надир, ты скажи, при мне милиционеры были вежливыми! — ответил Москаль и от души рассмеялся собственной шутке.

На Казаков

— Я хотел бы обратить ваше внимание на казачьи формирования, количество которых все время увеличивается, — заявил Ильясов.

При этом особенное беспокойство членов совета вызывают Алуштинский горсовет и Партенитский поссовет, которые регистрируют казачьи формирования и поручают им поддерживать общественный порядок. А между тем и у самого меджлиса есть люди, которые хотят ходить в форме аскеров с саблями и нагайками и тоже готовы помогать властям наводить порядок. И вообще, зачем возрождать казачество, которого в Крыму никогда не было — по сути единогласно заявили члены Совета.

На СМИ

Ибо некоторые (только не "Голос Крыма". — Автор) из них разжигают межнациональную рознь на полуострове.

— Почему Рескомнац не подает иски против тех газет, которые разжигают межнациональную рознь? — вопросил в ответ Москаль и услышал, что, дескать, на Украине несовершенное законодательство и все равно засудить никого не удастся.

Кроме того, меджлисовцы пожаловались Москалю на депутатов Верховной Рады Украины, которые не принимают закон о статусе крымскотатарского народа; на всех, кто не выделяет крымским татарам столько земли, сколько они хотят получить; на комитет по делам религий и его председателя Владимира Малиборского за то, что якобы поддерживает только одну из представленных в Крыму конфессий — естественно, православных УПЦ Московского Патриархата — и не желает возвращать крымским татарам их культовые объекты; и, наконец, даже на самого Москаля — ибо тоже мало делал для наделения татар землей.

В общем, как вы уже поняли, в бедах (и реальных, и мнимых) крымскотатарского народа виноваты решительно все, кроме меджлиса. Удивительно лишь, как со столь "конструктивным" подходом меджлис намеревается решать проблемы своего народа. Или в его задачу на самом деле входит не их решение, а, наоборот, обострение — дабы было чем пугать крымчан, киевлян, россиян и все демократическое мировое сообщество?

Пугали, кстати, Москаля на протяжении всей встречи аккуратно, тихим голосом, но регулярно и, главным образом, кровью.

Если верить членам совета, кровь может пролиться:

— если в Крыму не прекратится "крестовый поход";

— если будет чиниться "показательная расправа" над теми, кто самовольно занял участки земли на ЮБК.

— Если   государство  не хочет решить проблему выделения крымским татарам земли, то нам опять придется прибегнуть к старым испытанным татарским методам, — заметил один из участников совещания.

Геннадий Москаль слушал жалобы меджлисовцев в целом благосклонно. Ему даже пришлось покритиковать действия представителей оранжевой власти в Крыму. "Одними кавалерийскими наскоками мы в Крыму ничего не решим!" — заметил Геннадий Геннадьевич.

По окончании встречи ее участники порешили совместными усилиями представительства президента и Совета представителей крымскотатарского народа (он же, напомним, меджлис) подготовить за неделю протокольное поручение, которое, дабы не было лишних проволочек, Геннадий Геннадьевич любезно вызвался собственноручно отвезти в секретариат Ющенко.

Александр Мащенко
("Крымское время" №57, 27 мая 2006 г.)

Верховная Рада потеряла евреев
Вдвое больше

Еврейские организации утверждают, что в парламенте осталось всего 9 потомков Авраама

Еврейские организации Украины утверждают, что в Верховной Раде 5-го созыва количество евреев уменьшилось в два раза.

Сайт jewish.kieviua опубликовал список всех депутатов ВР, которые, по его мнению, являются представителями этого народа. Согласно данным сайта, евреев в парламенте всего 9. Это депутаты от блока Юлии Тимошенко Александр Фельдман и Евгений Сигал, 6 народных избранников от Партии Регионов — известный аккордеонист Ян Табачник, экс-премьер Ефим Звягильский, а также Дмитрий Сандлер, Александр Лещинский, Борис Дейч и Евгений Геллер. В "Нашей Украине" всего один представитель еврейского народа — это Владимир Аврумович Поляченко (глава "Киевгорстроя").

Как прокомментировал нам Эдуард Долинский, исполнительный директор объединенной еврейской общины Украины, составляя данный список, представители еврейских организаций, ориентировались прежде всего на фамилии, имена и отчества депутатов, и внесли в список только тех, чье еврейство доподлинно известно. Согласно последней переписи населения от 2002 года, евреев в Украине 117 000 человек, что составляет примерно 0,25%. В Раде же, исходя из данных — 1% евреев, то есть в 8 раз больше. Такую разницу Эдуард Долинский объяснил тем, что по старой советской привычке рядовые граждане скрывают свое еврейское происхождение, поскольку по данным еврейских организаций, в Украине потомков Авраама как миимум в