Електронний бюлетень

"Крим у дзеркалі української преси"

№ 12

(21.04 - 30.04.2006)

За 21.04 - 30.04.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.

З М І С Т:

Влада. Суспільство. Політика.

Горять не тільки рукописи

(З чистої сторінки в буквальному розумінні цього вислову почалася робота нової влади в курортному селищі Новофедорівка Сакського району Криму. Бо відразу після першої сесії селищної ради у кабінеті секретаря ради виконкому у вогні пожежі, призвідників якої ще не знайдено, згоріли всі документи з сесійними рішеннями, що їх ухвалювали попередники нових депутатів.)

Віктор Хоменко.
(“Голос України”, №75, 22  квітня 2006 р.)

Готуються до служби

(Навчально-польові збори призовників з усього півострова розпочалися на базі військових частин окремої бригади берегової оборони ВМС України.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №75, 22  квітня 2006 р.)

Прокурор Крыма Виктор Шемчук: "из 117 кандидатов в депутаты в Верховный Совет Крыма, имевших проблемы с законом, мандаты получили лишь восемь"

(Руководители правоохранительных органов полуострова рассказали Президенту Украины Виктору Ющенко о влиянии криминалитета на власть в автономной республике

Вернувшись из Киева в Симферополь, прокурор Крыма Виктор Шемчук, начальник ГУ СБУ в АРК Виктор Кожелянко и начальник милицейского Главка автономной республики Владимир Хоменко провели совместную пресс-конференцию, на которой рассказали журналистам о том, какие вопросы они обсуждали с главой государства.

- В разговоре были затронуты такие проблемы, как влияние криминалитета, кланов и так называемых "крымских олигархов" на власть, местные органы самоуправления и на все социально-экономические процессы в Крыму, - сказал прокурор Крыма Виктор Шемчук. - Президенту было доложено о результатах выборов. Из 117 кандидатов в депутаты Верховного Совета АРК, имевших проблемы с законом, 22 были сняты с избирательной гонки самими партиями и блоками либо по решению избирательных комиссий. А из остальных 95 человек в Верховный Совет республики прошли лишь восемь. Из них - пятеро привлекались к уголовной ответственности за хозяйственные преступления, а оставшиеся трое - за невыплату заработной платы, незаконное хранение оружия и хулиганство соответственно. Исходя из этого, можно сказать, что влияние криминалитета на крымскую власть будет не таким значительным, как кому-то хотелось бы показать.)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №78, 28 апреля 2006 г.)

Вибори-2006.

Оголошено вибір кримчан

(На 23 добу після голосування виборчком автономії нарешті оголосив результати виборів до Верховної Ради Криму.

До неї пройшли вісім політичних сил. Сотня крісел у ВР АРК розподілилася так: Блок "За Януковича!", набравши 32,55% голосів, отримав 44 місця, партія "Союз" (7,63%) — 10, Блок Куницина (7,56%) - 10, Компартія України (6,55%) — 9, Народний рух України (6,26%) — 8, Блок Юлії Тимошенко (6,03%) — 8, Блок Наталії Вітренко (4,97) — 7, опозиційний блок "Не Так!" (3,09%) - 4. Вже збирається коаліція, до якої мають намір увійти блоки "За Януковича!", Н. Вітренко і "Не Так!". Нестор Шуфрич встиг заявити, що на 99% буде засідати у Верховній Раді Криму.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №74, 21 квітня 2006 р.)

Обнімалися, та чи поберуться?

(15 квітня депутати Севастопольської міської ради вперше зібралися в сесійній залі. Головним питанням порядку денного було обрання голови міськради та його заступника.

Із 75 депутатських мандатів 45 отримали представники Партії регіонів, 9 -"Блок Вітренко", "Блок Сергія Іванова", чинного міського голови, представлений у міськраді сімома депутатами, "Русский блок" та Комуністична партія вибороли по п'ять депутатських мандатів, "Блок Сергія Кондратєвського" - 4.

Місцевий осередок Партії регіонів прибирав владу до своїх рук гамірно та помпезно: всі 45 депутатів вбралися у біло-блакитні шалики, а під стінами міськради, в руках мітингуючої групи підтримки, майоріли прапори Партії регіонів.)

Лідія Степко, власкор "КС". м. Севастополь.
(“Кримська світлиця”, №17, 21 квітня 2006 р.)

Побились яйцями — i "склепали" угоду
Кримські парламентарії вже визначилися з більшістю в новообраній ВР автономії

(Не встигла ще висохнути друкарська фарба на парламентській газеті "Крымские известия" з офіційними підсумками виборів до Верховної Ради Криму, як на несподівано скликаній у той же день прес-конференції місцеві "синьо-білі", тобто активісти виборчого блоку "За Януковича!" вкупі з "нетаківцями" і "Народною опозицією" Наталі Вітренко, заявили про створення коаліції. Нагадаємо, "регіонали" в одному виборчому блоці з "Руським блоком" на виборах до ВР АРК здобули 44 зі 100 можливих місць. Решту мандатів отримали ще сім суб'єктів виборчого процесу: по 10 — Блок Куніцина і партія "Союз", 9 — комуністи, по 8 — республіканські осередки Народного руху і БЮТ, 7 — вітренківці з "Народної опозиції" і 4 — блок "Не так!".)

Василь Драголюк
(“Україна молода”, №74, 21 квітня 2006 р.)

"Територія по дорозі з Донецька до Ялти"

(У розпал виборчої кампанії колега з "Інтерфаксу" прогнозуючи підсумки виборів, пожартував у телеефірі: "Одне знаю напевно — автомобілі на стоянці ВР Криму тепер будуть дорожчими". І мав цілковиту рацію. Аби оцінити вагомість і якісний склад нового кримського парламенту ще до оприлюднення офіційних результатів, досить було обійти кримський "пентагон" і помилуватися новенькими "Лексусами", "Хаммером" і скромними на їхньому тлі ВМW-X5 і "Лендкразерами". Особливо забавний вигляд мав автопарк із боку наметів учасників акції "Чесний перерахунок". "Залізних коней", на яких аутсайдери й хорошисти виборів приїжджали протестувати проти фальсифікації результатів голосування, було важко відрізнити від засобів пересування переможців. З’явилися й нові прикмети: якщо на стоянці різко збільшується кількість крутих іномарок із київськими номерами — отже, у Крим знову наскочили донецькі товариші. Це, мабуть, і є особливі риси нинішньої парламентської кампанії в автономії. "Територія по дорозі з Донецька до Ялти" — так тепер, за влучним висловлюванням лідера кримських БЮТівців А.Сенченка, слід визначати Крим.

Аналізувати результати парламентських виборів в АРК буде логічно пізніше — коли сформують парламентську більшість, розподілять кабінети голів постійних комісій і заповнять квадратики в урядовій "шахівниці". Адже вітчизняна політика — не олімпійський вид спорту, тут важливо не просто здобути можливість брати участь у парламентському житті, головне — отримати нагороду. Її цінність у вигляді посади для кримських парламентаріїв після похованої надії на депутатську недоторканність помітно підвищилася. Бо начальницьке крісло саме по собі в нашій країні наділяє тіло, котре сидить у ньому, надійним імунітетом.)

Валентина Самар. Крим
(“Дзеркало тижня”, №15, 22-28 квітня 2006р.)

Зрителей просят не расходиться
Выборы по-Симеизски

(В Ялте и поселках Южнобережья жизнь после выборов постепенно входит в нормальное русло. Политические страсти, как говорится, улеглись. На фоне общего спокойствия курортный поселок Симеиз скорее напоминает осажденную крепость. Здесь события развиваются настолько стремительно и противоречиво, что человеку постороннему в них с наскоку не разобраться. Здание поселкового совета охраняют люди в форме, называющие себя казаками, а территориальная комиссия проводит свои заседания под открытым небом. Председатель комиссии Светлана Лосева вообще пропала вместе с печатью и другими документами. Скандалы вокруг выборов в Симеизе начались сразу после дня голосования.  Сперва территориальная избирательная комиссия, не успев подвести итоги выборов и рассмотреть все жалобы, признает  выборы недействительными. Поселковый голова Николай Макаренко подает иск в суд. Суд отменяет решение комиссии. Несмотря на многочисленные трудности и саботаж со стороны председателя комиссии, которая исчезла на два дня вместе с решением суда, участники выборного процесса подают апелляционную жалобу.)

Игорь Дмитриев
("Крымское время", №45, 22 апреля 2006 г.)

Едіп ГАФАРОВ: "У народу немає аутсайдерів..."

(Післявиборний Крим багатий на події. Виборчком автономії оголосив результати голосування, але не всі учасники виборчого процесу погодилися з ними, і доля Верховної Ради Криму тепер вирішується в судах. Один iз учасників так званого руху опору фальсифікаціям — "Кримськотатарський блок", який очолює екс- віце-прем’єр-міністр кримського уряду Едіп Гафаров. Він часто представляє в Криму погляди на події, які називають альтернативними меджлісу. І оскільки раніше "День" опублікував точку зору про хід і підсумки кримських виборів лідера меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемільова ("День", №60), то сьогодні надає слово і його опонентові.)

Микита Касьяненко, Сiмферополь
(“День”, №69-70, 27 квітня 2006 р.)

Кто будет командовать парадом?

(Крымский избирком, наконец, выдал на-гора официальные результаты выборов в Верховный Совет автономии

Произошло это через 23 дня после голосования, что уже само собой является поводом для размышлений.

К слову, в Италии, где недавно также прошли парламентские выборы, пересчёт голосов, устроенный по настоянию проигравшей партии Сильвио Берлускони, занял всего два дня. Если бы итальянский Центризбирком ждал почти целый месяц избирательные бюллетени, застрявшие в территориальной комиссии где-нибудь в Болонье или Ливорно, река Тибр потекла бы вспять. Там, на Апеннинах, предусмотрен штраф для тех граждан, которые без уважительных причин не явились на избирательные участки. У нас же государственные мужи, уполномоченные считать голоса, зашевелились лишь после того, как Центральный районный суд Симферополя напомнил им о необходимости выполнять свои функциональные обязанности. Ещё обижаемся, почему Украину не зовут в Европу!)

Олег Шахнюк
("Крымская правда", №77, 27 апреля 2006 г.)

12 мая у крымского парламента появится руководство

(Первая сессия Верховного Совета Автономной Республики Крым пятого созыва откроется 12 мая. Об этом на заседании договорились члены президиума крымского парламента.

Это будет организационная сессия. На повестку дня выносятся кадровые вопросы. Ожидается, что 12 мая будет избран спикер Верховного Совета (в настоящее время эту должность занимает "регионал" Борис Дейч) и его заместители.

Кроме того, будут сформированы постоянные комиссии крымского парламента и избраны их председатели.)

Новый регион - Крым.
("Крымская правда", №77, 27 апреля 2006 г.)

Земельне питання

Война за клочок земли Хан-Джами: религиозная община против Минобороны

(До установления на наших исконных землях чуждого нам правления в Кезлеве (ныне Евпатория) и его окрестностях действовало более 100 мечетей. Последние не влачили ничтожное существование — кроме помощи, оказываемой верующими, в собственности мечетей было также так называемое вакуфное имущество, распоряжение которым позволяло быть самодостаточным и независимым от негативных внешних влияний на религиозные процессы, развитие духовности. Вакуфное имущество не только давало доход в казну мечети, средства которой шли на удовлетворение нужд как самой мечети, так и особо нуждающихся прихожан, но и на реализацию своей главной функции — исламского просвещения.)

Энвер СЕИТ-ДЖЕЛИЛОВ,
член мусульманской религиозной общины
Соборной мечети западного Крыма Xaн-Джами
("Голос Крыма", №17, 21 апреля 2006 г.)

Остановить земельный беспредел!

(В январе-марте текущего года в Автономной Республике Крым оформлено 16393 государственных акта на право частной собственности на землю, что более чем в 3 раза превышает показатель за аналогичный период прошлого года. Об этом сообщил заместитель председателя Республиканского комитета по земельным ресурсам АРК Владимир Дмитрусенко на коллегии Рескомзема.

"План на январь-март практически выполнен, осталось выдать около тысячи госактов в Белогорском районе", - отметил зампредседателя Рескомзема.)

КОНТЕКСТ-МЕДИА
("Крымская правда", №75, 22 апреля 2006 г.)

"Земельные аппетиты меджлиса дойдут до южнобережных дач"

(Владельцы дач на Южнобережье Крыма не застрахованы от массовых татарских самозахватов. Как заявил журналистам, "не боясь своих слов", председатель Рескомзема Крыма Николай Голубев, татары будут занимать "приглянувшиеся" им земли любыми способами.

По словам Голубева, сколько бы участков ни выделялось депортированным, вопрос об обеспечении их землёй не снят.)

Новый регион - Крым.
("Крымская правда", №75, 22 апреля 2006 г.)

ЧП на Ай-Петри

(Все так увлеклись шоу под названием выборы, что совсем забыли о ставшей для Крыма вечной, как зубная боль, проблеме — самозахватах земли на Южном берегу Крыма.

А между тем проблему эту так никто и не решил. Более того, похоже, что бездействие властей лишь стимулирует крымских татар к дальнейшим беззакониям.

В ночь с 17 на 18 апреля этого года на плато Аи-Петри в районе верхней станции канатной дороги произошел очередной самозахват земли на территории Ялтинского горно-лесного природного заповедника. Два вагончика и строительные материалы были завезены ночью, а к утру уже началось рытье котлованов под фундамент. Самозахват заповедной земли обнаружил лесник во время утреннего обхода территории.)

Игорь Дмитриев
("Крымское время", №45, 22 апреля 2006 г.)

Коли гора йде до Магомета...
За одну сотку на Південному березі Криму дають по 40-50 тисяч доларів

(Зустрічі на плато гори Ай-Петрі прокурора Криму Віктора Шемчука і начальника міліцейського главку автономії Володимира Хоменка з керівниками органів місцевої влади та підприємцями вже стали традицією. Напевно, з висоти земельні проблеми краще видно. А їх у АРК достатньо.

Так, за тиждень до цієї "зустрічі в горах" уночі на плато Ай-Петрі в районі верхньої станції канатної дороги відбувся черговий самозахват 15 соток землі на території Ялтинського гірсько-природного заповідника. Два вагончики й будівельні матеріали завезли, коли смеркалось, а вранці вже почали рити котловани під фундаменти споруд. Працівникам міліції і прокуратури Ялти доручено оперативно втрутитися і покарати порушників.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №80, 29 квітня 2006 р.)

Кримське земляне коло

(Самозахоплення землі, супроводжувані встановленням армійських наметів чи будівельних вагончиків, стали таким звичним елементом кримського ландшафту, що саме час заносити їх до туристичних путівників. Тим паче, що деякі з "галявин протесту" репатріантів на узбережжі існують уже по два-три, а то й більше років. У мертвий сезон самозахоплену землю пильнують вахтовим методом, а ближче до весни "галявини" оживають, буває, кримські татари поселяються тут цілими сім’ями. Наближення курортного сезону, звісно, має своє важливе значення. Цієї пори представники влади стають згідливішими, побоюючись, що акції протесту репатріантів можуть відлякати грошовитого курортника. Або й гірше: що самовільна забудова привабливого місця перешкодить планам поважливих людей зі зведення дачних котеджів або елітного житла на продаж. До того ж — попереду 18 травня, День жалоби за жертвами сталінської депортації. День, коли репатріанти ставлять на карб владі нерозв’язані проблеми, невідновлені права та поневіряння — вчорашні й сьогоднішні. У центральної влади з’являється здатність чути, і особливий відгук знаходять нарікання на роботу місцевих керівників. Традиційно (Віктор Ющенко торік продовжив починання Леоніда Кучми) на початку травня президент, перебуваючи на відпочинку в Криму, зустрічається з Радою представників кримськотатарського народу, заслуховуються звіти про невиконані доручення з минулої зустрічі й даються нові. Тому квітень і перші дні травня — час для обох сторін мобілізаційний.)

Валентина Самар. Крим
(“Дзеркало тижня”, №16-17, 29 квітня – 12 травня 2006 р.)

Історія. Пам’ятки архітектури. Музеї. Мистецтво.

Чи бути в Ялті пам’ятнику КОБЗАРЕВІ?

(Виплеканій не одним поколінням тутешньої національно свідомої громадськості мрії прикрасити якусь із алей центру перлини кримських курортів художньо вартісним пам’ятником Тарасу Шевченку не судилося збутися й понині.

При тому, що для представників не лише української культури багатьох поколінь ідеї, творчість, сам образ потужного мислителя, поета і художника зі світовим іменем стали рушійною силою у справі пробудження й об`єднання нашого народу. Саме істинного пророка нашої багатостраждальної долі - Тараса, а не збідненого, стисненого й підробленого під недавні ідеологічні червоні кліше.

Вдумливим, небайдужим і духовно розвинутим людям було зрозуміло, чому в радянські часи так рекламно-позірно ставили монументи Кобзареві по усіх усюдах колишнього СРСР, а водночас на Батьківщині Поета, біля пам’ятника Шевченку напроти Київського університету його імені традиційно щовесни цілими гуртами арештовували тих, хто осмілювався співати й розмовляти рідною мовою, виганяли з університетів і роботи, переслідували, садили за ґрати й у божевільні.)

Віктор Хоменко
(“Кримська світлиця”, №17, 21 квітня 2006 р.)

Бухенвальд не можна забути

(11 квітня 1945 року на велетенській фабриці смерті у концтаборі Бухенвальд вибухнуло збройне повстання. Перебивши охорону, в'язні унеможливили страшну розв'язку: наближення Радянської армії та військ союзників вимагало від фашистів найшвидше замести сліди своїх кривавих злочинів. Нелюди хотіли знищити і Бухенвальд з його бранцями.)

Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр”), №80, 27 квітня 2006 р.)

Киллер Ливанов против мошенника Стеклова

(Маленькая узкая площадка языком выдается на самой вершине скалы. Далеко внизу перебирает волнами море, с другой стороны — крутой каменистый склон. Двое мужчин стоят друг против друга. Им тесно вдвоем. Не только потому, что мало места: тесно вообще в этом мире. "За твою смерть мне многое простится там", — уверенно говорит один из них. Второй еще не верит в эту готовность погибнуть, забрав врага с собой. Теперь самое время попытаться, хоть ползком, хоть на четвереньках, приблизиться к ним. Убийство, конечно, будет ненастоящее, но скользкие камни и обрыв — самые натуральные. Как и узкая площадка, где кроме двух актеров поместились две камеры, режиссер, ассистенты, гример, и еще немало народу. В Судаке снимают 90-серийный сериал "Все включено".)

Наталия Дремова
("Комсомольская правда", №79, 28 апреля 2006 г.)

Курорти. Туризм. Оздоровниці.

У Криму готуються до рекордного курортного сезону
Що може стати на перешкоді?

(У Міністерстві курортів і туризму Криму готуються до того, що майбутній курортний сезон стане рекордним за кількістю відпочиваючих. За даними міністерської статистики, за три місяці 2006 року в Крим приїхали на відпочинок і лікування приблизно 140 тисяч осіб, у тому числі за путівками в санаторії — 52,3 тисячі. Загалом це на 10 тисяч більше, ніж минулого року. За даними податкової адміністрації, за січень—березень 2006 року до бюджетів усіх рівнів Криму надійшло понад 439 мільйонів гривень, у тому числі від курортних регіонів — близько 200 мільйонів, що на 17— 20 мільйонів, тобто на 10% більше, ніж минулого року. Платежі до бюджету від курортних регіонів становлять 44% усіх надходжень по Криму. На травневі свята в Криму очікується бум туристів. Їх уже прийматимуть 105 із 650 санаторіїв і пансіонатів. Більша частина з них розпочне сезон у травні, решта — з червня. Загалом за сезон, за прогнозами міністра курортів і туризму Криму Олександра Таряника, автономія чекає зростання кількості туристів ще на 10%. Але, виступаючи на нещодавньому засіданні уряду Криму, міністр назвав чотири загрози, що можуть не лише зіпсувати, а й зірвати курортний сезон.)

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №68, 26 квітня 2006 р.)

Сільське господарство.

Бездействующие программы могут вновь привести аграриев к убыткам

(На прошлой неделе в Крыму завершилась подготовка к поливному сезону.

В Комитете по водохозяйственному строительству и орошаемому земледелию говорят, что уже 22-25 апреля начать полив своих сельхозугодий смогут хозяйства Красноперекопского района, 27-28 апреля вода поступит на первые насосные станции Джанкоя. А до 1 мая появится и в остальных регионах Крыма.

Некоторые хозяйства всё же приобретают дождевальную технику, несмотря на её дороговизну.

Заместитель председателя Комитета Пётр ДУДКОВ заявляет, что Крым на 100 процентов готов к приёму днепровской воды. По его словам, готовность каналов и дамб составляет 103 процента от плана).

Анна Андриевская
("Крымская правда", №74, 21 апреля 2006 г.)

Охорона природи

Две недели из жизни крымских тюльпанов

(Самое большое на постсоветских просторах поле цветов расцветает на майские праздники в Крыму.

Полюбоваться фантастической феерией лепестков каждый год специально приезжают фанаты Крымской Голландии — художники, цветоводы, коллекционеры, покупатели и просто эстеты. Эта "цветочная провинция" находится в 54 км от Симферополя, возле села с красивым названием Янтарное. Карнавал тюльпанов длится недолго — всего две недели. Потом, в первых числах мая бутоны обрывают, остаются скучные зеленые обезглавленные стебли, рядами на сотни метров. Главная цель такой масштабной затеи — луковицы.)

Майк Львовски
("Сегодня", №96, 29 апреля 2006 г.)

Севастополь

Про що шкодують учасники “Зірниці”?

(Сьогодні завершується другий етап військово-патріотичної гри "Зірниця", яку присвячено Дню Перемоги. Чотири роки тому улюблену гру юних патріотів відродила міська організація Товариства сприяння обороні України. Як і в попередні роки, в ній беруть участь старшокласники, учні профтехучилищ, ліцеїв. І завдання ті самі: виховання молодого покоління в дусі патріотизму, формування вольових, морально-етичних якостей.)

Світлана Калиновська. Севастополь.
(“Голос України”, №75, 22  квітня 2006 р.)

Севастополь объявил русский язык региональным

(Севастопольский городской Совет вчера признал русский язык региональным на территории города. За это решение проголосовали 68 из 70 депутатов, присутствовавших на сессии горсовета.

"Признать, что русский язык на территории города Севастополь является региональным, требующим охраны и развития способами, которые не препятствуют развитию государственного украинского языка", - говорится в решении горсовета.)

Новый регион - Крым.
("Крымская правда", №77, 27 апреля 2006 г.)

Надзвичайні ситуації. Трагедії. Кримінал.

Крим: радіоактивні прилади зберігаються неналежно

(Прокуратура Євпаторії порушила кримінальну справу щодо посадових осіб ВАТ "Гідромонтаж", у приміщенні якого зберігався небезпечний радіоактивний прилад за відсутності необхідної документації та належної охорони. Про це повідомили в прес-службі прокуратури АР Крим.)

(“Демократична Україна”, №74, 21 квітня 2006 р.)

Торпеда угрожала пляжу

(Взрывоопасную находку сотрудники МЧС обнаружили во время планового обследования акватории пляжей в преддверии курортного сезона. Неразорвавшаяся головная часть торпеды длиной почти 2 м и весом более 300 кг покоилась на глубине 5 метров. Эксперты определили, что такой тип самодвижущихся подводных снарядов состоял на вооружении у немцев еще со времен Первой мировой войны. Но применяли их и 60 лет назад. Тем не менее заряд "старушки" представлял реальную угрозу — около 170 кг тротиловой начинки! При взрыве осколки разлетелись бы в радиусе от 300 до 700 м.)

Майк Львовски
("Сегодня", №93, 26 апреля 2006 г.)

Банда участкового

(Бывшего примерного милиционера посадили за бандитизм и грабежи вместе с 18 сообщниками.

Милиционер, которого награждали как лучшего участкового года в городе Симферополе, посадили на 14 лет. Банду из 19 человек сколотил лично сам правоохранитель. В зале Апелляционного суда АРК даже пришлось сооружать специальную большую клетку, чтобы рассадить всех обвиняемых. Обвинение предъявило доказательства более 30 грабежей и налетов в их исполнении.)

Майк Львовски
("Сегодня", №93, 26 апреля 2006 г.)

Крымский самогонщик искусал милиционеров
За это он отсидит 15 суток в каталажке

(Джанкойский район Крыма, по неофициальным данным, - центр самогоноварения и торговли "самопальной" водкой. Конопли на душу населения там тоже выращивают больше, чем где-либо на полуострове. Конечно, со злом в районе усиленно борются. Вот и вечером 25 апреля участковый и сотрудник уголовного розыска получили санкцию на обыск в частном доме села Стефановки. По информации, в нем торговали самодельной горилкой, а точнее, спиртом, разбавленным водой из-под крана.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №80, 27 апреля 2006 г.)

В случае взрыва найденной возле феодосийского пляжа торпеды осколки "накрыли" бы центральную часть города, включая железнодорожный вокзал и картинную галерею Айвазовского

(Во вторник на время проведения саперных работ были эвакуированы жители прилегающих к месту находки кварталов, а движение поездов - приостановлено

Уже второй раз с начала весны море преподносит феодосийцам взрывоопасный сюрприз. Как сообщали "ФАКТЫ", 1 марта на пляже туркомплекса "Золотой пляж" охранниками была обнаружена 700-килограммовая торпеда, содержавшая, как потом выяснилось, 100 кг взрывчатки. И вот позавчера еще одну торпеду нашли в 80 метрах от Центральной набережной Феодосии.)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №77, 27 апреля 2006 г.)

Выжил, сорвавшись с 40 метров

(Сорвавшийся с 40 метровой скалы в Крыму 23-летний Сергей из Киева не только остался жив, но вообще избежал переломов! Пострадавший киевлянин отправился покорять гору с двумя своими землячками — сестрами-близнецами. Киевская группа выбрала плохой маршрут — по обледенелому участку скалы. Почти достигнув вершины, Сергей поскользнулся и полетел вниз. Как показывает опыт, обычно после такого "срыва" не выживают.)

Майк Львовски
("Сегодня", №96, 29 апреля 2006 г.)

ДО ЗМІСТУ

Влада. Суспільство. Політика.

Горять не тільки рукописи

З чистої сторінки в буквальному розумінні цього вислову почалася робота нової влади в курортному селищі Новофедорівка Сакського району Криму. Бо відразу після першої сесії селищної ради у кабінеті секретаря ради виконкому у вогні пожежі, призвідників якої ще не знайдено, згоріли всі документи з сесійними рішеннями, що їх ухвалювали попередники нових депутатів.

Через це роботу селищної ради довелося призупинити на непевний час, потрібний депутатам на відновлення документації й понівеченого вогнем приміщення. Інцидент вивчає слідча оперативна група, яка пообіцяла остаточну версію причини підпалу документації оголосити через три дні.

Тим часом 24 новообраних депутати (іще шістьох, вибори в округах яких не відбулися, дооберуть влітку) на чолі з новим новофедорівським головою Ганною Чабановою підняли всіх жителів громади на суботник для очищення 10-кілометрового пляжу селища, щоб якнайбільше поповнити місцевий бюджет прибутками від курортного сезону.

Віктор Хоменко
(“Голос України”, №75, 22  квітня 2006 р.)

Готуються до служби

Навчально-польові збори призовників з усього півострова розпочалися на базі військових частин окремої бригади берегової оборони ВМС України. Майже 11 тисяч кримських юнаків, які поповнять лави Збройних Сил України восени, знайомляться з умовами служби, зразками озброєння і військової техніки, вивчають військові статути, вчаться стріляти. Гартуватимуться й навчатимуться на полігонах і військових стрільбищах майбутні воїни до середини травня.

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №75, 22  квітня 2006 р.)

Прокурор Крыма Виктор Шемчук: "из 117 кандидатов в депутаты в Верховный Совет Крыма, имевших проблемы с законом, мандаты получили лишь восемь"

Руководители правоохранительных органов полуострова рассказали Президенту Украины Виктору Ющенко о влиянии криминалитета на власть в автономной республике

Вернувшись из Киева в Симферополь, прокурор Крыма Виктор Шемчук, начальник ГУ СБУ в АРК Виктор Кожелянко и начальник милицейского Главка автономной республики Владимир Хоменко провели совместную пресс-конференцию, на которой рассказали журналистам о том, какие вопросы они обсуждали с главой государства.

- В разговоре были затронуты такие проблемы, как влияние криминалитета, кланов и так называемых "крымских олигархов" на власть, местные органы самоуправления и на все социально-экономические процессы в Крыму, - сказал прокурор Крыма Виктор Шемчук. - Президенту было доложено о результатах выборов. Из 117 кандидатов в депутаты Верховного Совета АРК, имевших проблемы с законом, 22 были сняты с избирательной гонки самими партиями и блоками либо по решению избирательных комиссий. А из остальных 95 человек в Верховный Совет республики прошли лишь восемь. Из них - пятеро привлекались к уголовной ответственности за хозяйственные преступления, а оставшиеся трое - за невыплату заработной платы, незаконное хранение оружия и хулиганство соответственно. Исходя из этого, можно сказать, что влияние криминалитета на крымскую власть будет не таким значительным, как кому-то хотелось бы показать.

Прокурор Крыма сообщил также об аресте депутата Кореизского поселкового совета, который в феврале нынешнего года вымогал у жителя Луганска взятку в 20 тысяч долларов за оформление права аренды на земельный участок площадью 16 соток. Как ранее сообщали "ФАКТЫ", в результате комплекса оперативно-розыскных мероприятий "любитель толстых конвертов" был задержан с поличным (у него изъяли меченые долларовые купюры). Однако депутат остался на свободе, поскольку его коллеги не давали согласия на привлечение к уголовной ответственности.

- Но после отмены депутатской неприкосновенности постановлением прокурора ему была избрана мера пресечения - содержание под стражей, - добавил Виктор Шемчук. - Кроме того, на днях была получена санкция на арест депутата крымского парламента Николая Котляревского. Еще 24 февраля 2006 года по материалам ГУ МВД Украины в Крыму прокуратурой было возбуждено уголовное дело в отношении этого депутата, который в свое время совершил разбойное нападение. Причинив потерпевшему телесные повреждения, он завладел его имуществом на сумму девять тысяч гривен.

В свою очередь начальник ГУ МВД Украины в Крыму Владимир Хоменко заявил, что одним из главных направлений деятельности милиции остается борьба со взяточничеством и коррупцией, в том числе и в среде правоохранительных органов.

- Мы уже сообщали о таких фактах, имевших место в Ялте и Керчи, и сегодня, к сожалению, не можем утверждать, что с этим покончено раз и навсегда, - подчеркнул генерал.

- На данный момент уже задержаны, арестованы по подозрению в сбыте и хранении наркотиков все девять сотрудников отдела по борьбе с незаконным оборотом наркотиков Керченского городского отдела милиции, - добавил Виктор Шемчук.

Что касается задержания одного из бывших авторитетов организованной преступной группировки "Сейлем" Крюка, то, по словам Виктора Шемчука и Владимира Хоменко, сейчас ему избрана мера пресечения - подписка о невыезде, которую "авторитет" соблюдает.

- Хотя какую подписку о невыезде может давать гражданин США?! - не удержался от замечания прокурор автономии.

Как ранее сообщали "ФАКТЫ", в марте в Симферополе задержали правую руку главаря организованной преступной группировки "Сейлем" Воронка - некого Крюка. Крюк проходил со своим боссом по одному делу о вымогательстве. Воронок был осужден, а Крюк, бывший в то время депутатом Симферопольского горсовета, находился в розыске. Крюк, по словам прокурора автономии, очень возмущался тем, что его якобы незаконно задержали, и предъявил... паспорт гражданина США на имя Сергея Калетти.

Как сообщили на пресс-конференции Владимир Хоменко, Виктор Шемчук и Виктор Кожелянко, глава государства в целом положительно оценил результаты работы правоохранительных структур Крыма и высказался за усиление координации между силовыми ведомствами. Кроме того, Виктор Ющенко потребовал докладывать ему лично о проделанной работе и, помимо прочего, дал задание провести проверку рыболовецкого промысла, жестко бороться с промышленным браконьерством и злоупотреблениями в этой сфере.

Елена Озерян. Симферополь
("Факты", №78, 28 апреля 2006 г.)

Вибори-2006

Оголошено вибір кримчан

На 23 добу після голосування виборчком автономії нарешті оголосив результати виборів до Верховної Ради Криму.

До неї пройшли вісім політичних сил. Сотня крісел у ВР АРК розподілилася так: Блок "За Януковича!", набравши 32,55% голосів, отримав 44 місця, партія "Союз" (7,63%) — 10, Блок Куницина (7,56%) - 10, Компартія України (6,55%) — 9, Народний рух України (6,26%) — 8, Блок Юлії Тимошенко (6,03%) — 8, Блок Наталії Вітренко (4,97) — 7, опозиційний блок "Не Так!" (3,09%) - 4. Вже збирається коаліція, до якої мають намір увійти блоки "За Януковича!", Н. Вітренко і "Не Так!". Нестор Шуфрич встиг заявити, що на 99% буде засідати у Верховній Раді Криму.

Тепер тут починається розподіл портфелів, потім формування нового уряду автономії. Комуністи, Блок Куницина та інші незадоволені результатами виборів згорнули наметове містечко на центральній площі Сімферополя, встановлене три тижні тому.

...Незважаючи на песимістичні прогнози, нарешті отримав міського голову і Сімферополь. Апеляційний суд Криму визнав вибори міського голови адміністративного центру півострова такими, що відбулися. По суті, це означає, що місто очолить висунутий Партією регіонів Геннадій Бабенко. Залишилося тільки юридичне оформлення: Сімферопольський тервиборчком за рішенням суду має провести підрахунок голосів й офіційно оголосити переможця.

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №74, 21 квітня 2006 р.)

Обнімалися, та чи поберуться?

15 квітня депутати Севастопольської міської ради вперше зібралися в сесійній залі. Головним питанням порядку денного було обрання голови міськради та його заступника.

Із 75 депутатських мандатів 45 отримали представники Партії регіонів, 9 -"Блок Вітренко", "Блок Сергія Іванова", чинного міського голови, представлений у міськраді сімома депутатами, "Русский блок" та Комуністична партія вибороли по п'ять депутатських мандатів, "Блок Сергія Кондратєвського" - 4.

Місцевий осередок Партії регіонів прибирав владу до своїх рук гамірно та помпезно: всі 45 депутатів вбралися у біло-блакитні шалики, а під стінами міськради, в руках мітингуючої групи підтримки, майоріли прапори Партії регіонів.

Хоч створена після виборів у міськраді більшість з Партії регіонів, "Блоку Вітренко" та партії "Русский блок" й назвалася коаліцією демократичних сил, на посаду голови міськради та його заступника, як у пріснопам'ятні радянські часи, було запропоновано лише по одній кандидатурі і тільки від Партії регіонів. Таємним голосуванням ці дві кандидатури й були обрані на відповідні посади. З 69 депутатів, що брали участь у голосуванні, 67 проголосували - "за", один утримався та ще один бюлетень був визнаний зіпсованим.

Отже, маємо тепер голову міськради - колишнього головного податківця міста - Валерія Саратова, голову місцевого осередку Партії регіонів. Заступником голови обраний Петро (Кудряшов. Пана Саратова за усіма правилами після виборів очікувала державотворча діяльність у Верховній Раді та до Києва він їхати не побажав, туди відбуде наступний за партійним списком - Вадим Колесниченко.

У Севастопольській міськраді своя власна символіка: тут ніколи не звучить гімн України. Не прозвучав він і цього разу. Депутати звично підвелися під гімн Севастополя - мелодію пісні "Легендарний Севастополь", за якою явно прочитуються слова: "Севастополь, Севастополь - город русских моряков"."У міськраді не мають права озвучувати гімн України", - пояснили мені у прес-центрі міськради).

Дві гілки влади, представницька та виконавча, на першій сесії засвідчили свою прихильність одна одній та запевнили представників ЗМІ, що відтепер традиційним чварам буде покладено край: міськрада та держадміністрація працюватимуть у злагоді та конструктиві. Пріоритети майбутньої співпраці розставляли по черзі. Голова міськради Валерій Саратов після прийняття присяги запевнив городян, що намагатиметься виконати обіцяне виборцям: боротиметься за надання російській мові статусу другої державної, підтримуватиме перебування в Севастополі Чорноморського флоту РФ, а також відстоюватиме прийняття закону про статус Севастополя у редакції, де визначним пунктом прописана виборність міського голови.

Призначений рік тому Президентом голова держадміністрації Сергій Іванов зазначив, що поважає вибір городян і будуватиме майбутню співпрацю з депутатами нового скликання виключно на основі конструктиву, взаєморозуміння та поваги, працюючи на благо міста та його мешканців.

Єдиними, хто не брав участі у цьому солодкоголоссі, стали представники "Блоку Сергія Кондратєвського". Їхній лідер Сергій Кондратєвський був відсторонений від участі у виборах буквально за годину до їх початку. Блок звернувся до суду з вимогою визнати вибори недійсними і чекає рішення. Чотири представники від блоку, котрі стали депутатами міськради, попередили, що не братимуть участі у голосуванні до розгляду їхнього позову. Суд має відбутися наступного тижня.

Після сесійного засідання тріумф "регіоналів" продовжувався: новообраного голову міськради Валерія Саратова та президентського ставленика, голову держадміністрації Сергія Іванова очікував святковий бенкет та дружні обійми у ресторані "Севастополь".

Отже, поки що у Севастополі - незвичний мир та злагода. Як надовго - ніхто не знає. Подейкують, що термін цієї злагоди буде залежати від коаліції, яку створять у Верховній Раді. Якщо Партія регіонів раптом не впишеться у формат майбутньої більшості у ВР, то й у регіонах тандеми з президентських сил і "регіоналів", на зразок нашого, севастопольського, почнуть давати збій.

Поживемо - побачимо...

Лідія Степко, власкор "КС". м. Севастополь.
(“Кримська світлиця”, №17, 21 квітня 2006 р.)

Побились яйцями — i "склепали" угоду
Кримські парламентарії вже визначилися з більшістю в новообраній ВР автономії

Не встигла ще висохнути друкарська фарба на парламентській газеті "Крымские известия" з офіційними підсумками виборів до Верховної Ради Криму, як на несподівано скликаній у той же день прес-конференції місцеві "синьо-білі", тобто активісти виборчого блоку "За Януковича!" вкупі з "нетаківцями" і "Народною опозицією" Наталі Вітренко, заявили про створення коаліції. Нагадаємо, "регіонали" в одному виборчому блоці з "Руським блоком" на виборах до ВР АРК здобули 44 зі 100 можливих місць. Решту мандатів отримали ще сім суб'єктів виборчого процесу: по 10 — Блок Куніцина і партія "Союз", 9 — комуністи, по 8 — республіканські осередки Народного руху і БЮТ, 7 — вітренківці з "Народної опозиції" і 4 — блок "Не так!".

Утім трійця, що розраховує таким чином створити "прокримську" більшість щонайменше 55 голосами, далі оприлюднення декларації про наміри не пішла: власне коаліційну угоду планується підписати перед початком першої сесії нового парламенту. Себто після Великодня, коли "поб'ємось яйцями один із одним", як зрозуміліше уточнив лідер "Народної опозиції" Валерій Іванов. Він же пояснив, що засадничо три політичні сили об'єднались навколо триєдиної мети — недопущення вступу України в НАТО, приєднання Криму та України до ЄЕП і надання статусу державної російській мові.

Ще один учасник прес-конференції, голова координаційної ради блоку "За Януковича!" і колишній спікер парламенту АРК Сергій Цеков сказав, що наразі ведуться консультації щодо майбутнього керівництва Верховної Ради і Радміну. За його словами, одним із перших на засідання сесії буде винесено і розглянуто питання про зміни у Конституції АРК. "Ми хочемо, — заявив Цеков, — щоб у Верховної Ради Криму була законодавча ініціатива, щоб була можливість приймати нові закони. Саме з приходом цього парламенту в нас з'явиться така можливість, тим паче що ми маємо велику підтримку Партії регіонів у Верховній Раді України". Колишній голова кримської ВР, ясна річ, не згадав, що саме за його спікерства у 1994—1995 роках автономія вже мала такі повноваження. Проте, як відомо, зусиллями проросійських маргіналів, включно з тим же Цековим, це призвело лише до посилення сепаратистських тенденцій і загалом дестабілізації ситуації на півострові.

Проте не виключено, що саме Сергій Цеков вдруге у своїй кар'єрі може очолити тутешній парламент. Якщо, звичайно, "донецькі" не знайдуть порозуміння з місцевим істеблішментом і не проведуть у спікери, скажімо, колишнього керівника президентської Адміністрації Кучми Дмитра Табачника, якого деякі політики вже активно "сватають" на цю посаду.

До слова, на вищезгаданій прес-конференції в іпостасі одного з фундаторів більшості постав новообраний кримський депутат Нестор Шуфрич. Він підтвердив свій намір працювати у Верховній Раді АРК (щоправда, про ще одне місце роботи — Одеську облраду — нічого не говорив). Якщо це станеться, то нудьгувати депутатському корпусу автономії, схоже, навряд чи доведеться, як і місцевим ЗМІ. Свої ж бо революціонери давно "приїлись"...

Василь Драголюк
(“Україна молода”, №74, 21 квітня 2006 р.)

"Територія по дорозі з Донецька до Ялти"

У розпал виборчої кампанії колега з "Інтерфаксу" прогнозуючи підсумки виборів, пожартував у телеефірі: "Одне знаю напевно — автомобілі на стоянці ВР Криму тепер будуть дорожчими". І мав цілковиту рацію. Аби оцінити вагомість і якісний склад нового кримського парламенту ще до оприлюднення офіційних результатів, досить було обійти кримський "пентагон" і помилуватися новенькими "Лексусами", "Хаммером" і скромними на їхньому тлі ВМW-X5 і "Лендкразерами". Особливо забавний вигляд мав автопарк із боку наметів учасників акції "Чесний перерахунок". "Залізних коней", на яких аутсайдери й хорошисти виборів приїжджали протестувати проти фальсифікації результатів голосування, було важко відрізнити від засобів пересування переможців. З’явилися й нові прикмети: якщо на стоянці різко збільшується кількість крутих іномарок із київськими номерами — отже, у Крим знову наскочили донецькі товариші. Це, мабуть, і є особливі риси нинішньої парламентської кампанії в автономії. "Територія по дорозі з Донецька до Ялти" — так тепер, за влучним висловлюванням лідера кримських БЮТівців А.Сенченка, слід визначати Крим.

Аналізувати результати парламентських виборів в АРК буде логічно пізніше — коли сформують парламентську більшість, розподілять кабінети голів постійних комісій і заповнять квадратики в урядовій "шахівниці". Адже вітчизняна політика — не олімпійський вид спорту, тут важливо не просто здобути можливість брати участь у парламентському житті, головне — отримати нагороду. Її цінність у вигляді посади для кримських парламентаріїв після похованої надії на депутатську недоторканність помітно підвищилася. Бо начальницьке крісло саме по собі в нашій країні наділяє тіло, котре сидить у ньому, надійним імунітетом.

А тому процес розподілу плодів перемоги буде непростим і навіть нервовим, хоча результат голосування, здавалося б, дає підстави для простих рішень. Блок "За Януковича!", куди увійшли "регіонали", підсилені новоявленими членами партії з числа лідерів проросійських організацій і партій, одержав 44 мандати зі ста. Тобто для здобуття більшості у ВР треба зовсім трішки — досить, як казав кіношний персонаж, однієї таблетки. І вибирати є з кого, оскільки, крім восьми депутатів від Народного руху (переважають висуванці курултаю кримськотатарського народу) і стількох же БЮТівців, решта п’ять партій і блоків, які подолали заповітний тривідсотковий бар’єр, умовно кажучи, ідеологічно близькі. Майже близнюки-брати, оскільки всі прийшли у владу на гаслах за ЄЕП і держстатус російської мови, проти НАТО і ЄС тощо. Звісно, у битвах на одному електоральному полі (особливо у прагненні здаватися найголовнішими в русько-російській темі), а згодом обвинуваченнями "регіоналів" у крадіжці голосів, відданих за комуністів, куніцинців і "нетаківців", вони добряче попсували одне одному нерви. Але результат дорожчий! Виборець цілком спантеличений: після багаторічної найжорстокішої та найвиснажливішої боротьби, пам’ятної особистими образами, Леонід Грач і Сергій Куніцин потискують одне одному руки на площі і заявляють про готовність боротися до кінця за чесний результат виборів (читай — проти "регіоналів"), не забуваючи поділити між собою крісла спікера та прем’єра. Водночас таку хорошу людину — Костянтина Затуліна — Леонід Іванович обізвав обслугою одного економічного й політичного угруповання і закликав Кремль відмовитися від його послуг!

Віце-спікер Василь Кисельов повідомляє суперновину — парламентську більшість, можливо, буде сформовано в коаліції "регіоналів" із вітренківцями й рухівцями, тобто кримськими татарами! Мабуть, коня і трепетну лань було б легше уявити в одній запряжці, якщо, звісно, не знати про добрі стосунки лідерів меджлісу і Ріната Ахметова. Проте через кілька днів пресу кличуть на підписання угоди про коаліцію в трохи іншій конфігурації — "За Януковича!", блоку Н.Вітренко і "Не так!", числом у 55 голосів. Та й це не зрослося. Хоч як намагалися Нестор Шуфрич (номер перший у кримському списку "нетаківців" таки віддав перевагу Сімферополю перед Одесою) і Сергій Цеков переконати журналістів, що відстрочка підписання угоди — не проблема, домовленість є, справа лише за можливим розширенням коаліції, але сумнів залишився. За достовірною інформацією, до підписання готувалися два проекти угоди. Один — на вже заявлених трьох, другий передбачав четвертого учасника — комуністів. Розподіл посад, аби не викликати кривотлумачень у пресі, було вирішено вивести в окремий протокол до угоди. Але, зважаючи на все, згоди так і не було досягнуто.

Сумнів у життєвості потрійної спілки як міг підсилив Сергій Куніцин: "Вони дуже поспішають, я радив би їм не поспішати, бо попереду нас чекають цікаві події". Попутно відшмагавши Н.Шуфрича ("Я взагалі не знаю, як може Шуфрич щось підписувати. Він не лідер фракції, не лідер коаліції, він просто — здрастуйте, я ваша тітка!"), Куніцин продемонстрував завидну поінформованість про справи в іншому блоці: рішення про спілку з "регіоналами" не приймалося ані на кримському, ані на українському рівні, а отже, нардепи Н.Шуфрич і Є.Фікс не уповноважені іншими членами блоку — РПУ й об’єднанням "Жінки за майбутнє". Усе, звісно, по-селянськи просто: друг Куніцина екс-міністр фінансів А.Гресс свого часу був направлений на партійну роботу з керівництва місцевої НДП у терміново створену Республіканську партію, дружню завдяки її творцю Юрію Бойку. А тележурналістка Л.Копаєнко ("Жінки за майбутнє") й узагалі подруга дружини екс-прем’єра. І якби не київські розклади, бути їм усім у блоці Куніцина, отож обурення останнього зрозуміти можна. Тим паче, що поповзли недобрі чутки: нібито соціал-демократи в останній момент дістали можливість потрапити в парламент (результат "нетаків" — 3,09 відсотка) завдяки "здачі" посади мера Сімферополя, за яку боролися все той же А.Гресс і "регіонал" Г.Бабенко, перемогу котрого внаслідок судових рішень у п’ятницю тервиборчком урешті-решт затвердив.

Одне слово, коаліція народжується в муках підозр і дрібних скандалів. І чим ширша вона буде, тим складніше буде домовитися про розподіл портфелів. Але не це головне. Процес формування нової влади автономії не просто контролюється поза Кримом (із Донецька, Києва, Москви), він там, за великим рахунком, і відбувається. У Сімферополі тільки реалізуються директиви, що надходять. А оскільки парламентська більшість ще не сформована у ВР України, регіональні змагання триватимуть. Хоча партійні інтереси на місцевому рівні – речі суто умовні. Принципово стійкими в об’єднувально-розподільному процесі можуть виявитися тільки БЮТівці, чия поведінка на місцях суворо регламентована Ю.Тимошенко.

Сумнівається, що саме переможці перегонів визначатимуть нову владу Криму, здається, вже тільки С.Куніцин. "Хто вам сказав, що всі посади потрібно віддати "регіоналам"? — каже він і заявляє про намір боротися за посаду як спікера, так і прем’єра. Авантюрний оптимізм Сергія Володимировича, судячи з усього, базується на підтримці із секретаріату президента. Наскільки можна здогадатися, в особі А.Матвієнка. Кажуть, що останній тиждень Куніцин переконує співрозмовників, буцімто його кандидатуру президент підтримує. Мабуть, на знак вдячності за стійкість і патріотизм, виявлені куніцинцями на блок-постах на захист російського ЧФ, встановлених біля кримських маяків.

Проте й самі "регіонали", схоже, із кандидатурами на перші посади ще не визначилися. За одними даними, обрання Анатолія Гриценка, нинішнього віце-прем’єра і номера першого у списку "За Януковича!", новим спікером практично всі вважають справою вирішеною. Саме його ладять і в прем’єри. Водночас зберігається інтрига з Дмитром Табачником. Лідер кримської організації ПРУ заявляє в інтерв’ю, що кандидатура Табачника ніде й ніким не розглядається. Проте поінформовані парламентські джерела кажуть, що рішення стосовно нього ще не прийняте. Втім, у Дмитра Володимировича, як кажуть у прокуратурі, зараз інша турбота. З дня на день очікується судове рішення щодо законності приватизації об’єднання "Кримхліб", де, як стверджують деякі фігуранти справи, опосередковано, але істотно представлений інтерес Д.Табачника.

Програвши вибори у Криму начисто, представники партії влади (НСНУ) все ж таки можуть дуже швидко взяти реванш в автономії. Для цього у президента є безвідмовний важіль — згода на затвердження прем’єр-міністра, отже, і на весь процес формування влади в Криму. Попередній досвід користування цим важелем слід визнати невдалим. Як буде цього разу — побачимо. Тим часом справжній інтерес викликала нарада з кримськими силовиками "з питань стабілізації ситуації та дотримання законності в АРК", яку Віктор Ющенко провів у четвер. Учасники наради обговорили комплекс питань щодо політичної ситуації на півострові, повідомляє прес-служба президента. Головним завданням глава держави визначив боротьбу з корупцією і розпорядився провести перевірку рибальського промислу. Вже не знаю, про яку рибу йшлося, але один із учасників наради так охарактеризував отриману директиву: "Працювати так, щоб злочинці, які ще на свободі, заздрили тим, котрі вже у тюрмі". Сказане стосується не тільки депутатів із кримінальним минулим. Особливу увагу, як стверджує джерело, буде приділено "впливу на політико-правову ситуацію в Криму представників т.зв. олігархічних інтересів, а також окремих сімей". Сімей, як бачимо, без лапок. Перелік прізвищ цих знатних родів, на жаль, не був названий, доводиться здогадуватися. Ось, наприклад, чи торкнеться цей інтерес сім’ї Франчуків, які змогли й при новій владі зберегти свою паливно-енергетичну могутність включно з "Чорноморнафтогазом"? Питання не пусте, оскільки наміри України збільшити видобуток кримських вуглеводнів на морському шельфі, здається, переходять у практичну площину. Проте це так, версія. Додамо також, що кримські силовики отримали особливі повноваження на повернення ситуації в автономії у правове русло. На горішніх поверхах ВР Криму вже висловлюють побоювання, що з понеділка слід очікувати поновлення слідчих дій у деяких старих справах. Наприклад, для розмови до прокуратури може бути запрошений екс-спікер ВР автономії А.Гриценко, до якого є питання щодо особливостей земельних відносин у Ленінському районі, де він працював главою адміністрації. Якщо тактика Києва із впливу на ситуацію в АРК буде справді такою, то треба заздалегідь перенести сесійні засідання у приміщення прокуратури. Бо запитання, якщо до всіх підходити з однією міркою, треба ставити більшості обранців.

Валентина Самар. Крим
(“Дзеркало тижня”, №15, 22-28 квітня 2006р.)

Зрителей просят не расходиться
Выборы по-Симеизски

В Ялте и поселках Южнобережья жизнь после выборов постепенно входит в нормальное русло. Политические страсти, как говорится, улеглись. На фоне общего спокойствия курортный поселок Симеиз скорее напоминает осажденную крепость. Здесь события развиваются настолько стремительно и противоречиво, что человеку постороннему в них с наскоку не разобраться. Здание поселкового совета охраняют люди в форме, называющие себя казаками, а территориальная комиссия проводит свои заседания под открытым небом. Председатель комиссии Светлана Лосева вообще пропала вместе с печатью и другими документами. Скандалы вокруг выборов в Симеизе начались сразу после дня голосования.  Сперва территориальная избирательная комиссия, не успев подвести итоги выборов и рассмотреть все жалобы, признает  выборы недействительными. Поселковый голова Николай Макаренко подает иск в суд. Суд отменяет решение комиссии. Несмотря на многочисленные трудности и саботаж со стороны председателя комиссии, которая исчезла на два дня вместе с решением суда, участники выборного процесса подают апелляционную жалобу.

Апелляционный суд Крыма своим решением обязал территориальную избирательную комиссию вынести решение о результатах выборов, пересчитав бюллетени. Однако комиссия не выполнила решение суда и вместо этого подвела итоги голосования путем пересчета протоколов, поступивших с избирательных участков. Впрочем, как оказалось, бюллетени по местным выборам найти в Симеизе не так-то просто. На одних участках они исчезли, другие нашли во дворе Ялтинского горисполкома. Потом было объявлено, что вся документация сдана в архив в Симферополь.

Проведя еще два заседания, 5 и 12 апреля, комиссия наконец-то обнародовала итоги голосования на пост поселкового головы Симеиза и в депутаты поселкового совета. Но решение признать или нет выборы действительными так и не приняла.

Официально переизбранный поселковый голова Николай Макаренко срочно провел первую сессию поссовета, на которой депутаты распределили комиссии. После этого помещение избирательной комиссии в поссовете закрыли, документацию вывезли, охрану сняли. Членов комиссии в здание поссовета не пускали даже после того, как была вызвана милиция. Председатель комиссии исчез.

— В ходе выборов в Симеизе не было ни одного положения Закона "О выборах", которое бы не нарушили, — считает председатель Ялтинской городской организации партии "Союз" кандидат на пост поселкового головы Симеиза Владимир Локтионов. — Беззаконие творилось на всех избирательных участках. Бюллетени исчезали и вновь появлялись. Наблюдателей и даже членов участковых избирательных комиссий не допускали к подсчету бюллетеней. В поселке Береговое 59 жителей написали на мое имя заявления, что они голосовали за меня, а в протоколе числится за меня 30 голосов. О массовых нарушениях свидетельствует такой факт: что в ходе голосования и подсчета голосов. Мне повезло в том, что я успел подать в избирком жалобу о признании выборов симеизского поселкового головы недействительными. Так как комиссии негде заседать, а председателя с печатью нет, никто не принимает и не рассматривает жалобы о нарушениях от участников выборов. Несмотря на все проблемы, 19 апреля территориальная избирательная комиссия все-таки провела свое заседание и рассмотрела жалобу Владимира Локтионова. В результате появилось решение, в котором указано: "Комиссией установлены многочисленные нарушения тайны голосования, что давало возможность влиять на свободное волеизъявление избирателей. На избирательном участке №96 подсчет голосов был проведен без предварительного подсчета общего количества бюллетеней в урнах после закрытия избирательного участка. Допущены нарушения упаковки и транспортировки бюллетеней после подсчета голосов. Участковой избирательной комиссией были учтены бюллетени, в которых был только один контрольный листок. По данным фактам комиссией удовлетворены жалобы и установлены факты нарушений, подтвержденных актами. Комиссия пришла к выводу, что нарушения избирательного законодательства при проведении выборов и во время подсчета голосов повлияли на результаты выборов Симеизского поселкового головы".

Выборы симеизского поселкового головы комиссия признала недействительными. Под решением подписались шесть членов комиссии из девяти.

— Если выборы в Симеизе прошли честно, то почему председатель избирательной комиссии после суда прячется и ее не могут найти? — говорит заместитель председателя территориальной избирательной комиссии Людмила КАПИНУС. — После оглашения результатов комиссия должна работать еще 10 дней и рассматривать жалобы. Но помещение закрыто и опечатано. Люди несут жалобы мне домой. В ходе выборов на одном из участков пропал пакет с 17 бюллетенями из сейфа. По этому факту был составлен акт. И подобных примеров много. На одном участке бюллетени искали семь часов. Потом оказалось, что председатель комиссии случайно забрала их в машину и уехала в Ялту. Суд обязал нас пересчитать бюллетени, а не протоколы комиссий, но Светлана Лосева трактует решение суда по-своему, и комиссия вынесла решение о результатах выборов в поселке по протоколам.

— Как юрист и бывший депутат городского совета могу однозначно заявить, что в Симеизе творится настоящий правовой беспредел, — считает кандидат на пост поселкового головы Симеиза Владимир СУЛКОВСКИЙ. — Таких масштабов фальсификации я еще никогда не видел. Председатель ТИК защищает интересы действующего головы Симеиза. До сих пор нет точных данных, сколько человек приняло участие в голосовании. На участке №96 поставили подписи 1454 человека, а в протокол занесли 1491 бюллетень. В Кацивели список избирателей не сдали в Ялту. Он лежал дома у председателя комиссии 20 дней после дня голосования. Даже на маленьком участке, где голосовало 100 человек, шесть бюллетеней оказались лишними. Для голосования на дому врачами было выдано 78 справок. Больше половины из них выданы задним числом, а у половины больных людей оказался одинаковый диагноз — артрит коленного сустава. Этот цирк с выборами в Симеизе Макаренко проводит уже третий раз. В поселковой избирательной комиссии здравомыслящие люди, и я надеюсь, что им удастся остановить этот беспредел.

Чем закончатся выборы поселкового головы Симеиза и депутатов поссовета, в поселке не знает никто. Одни обреченно махнули на все рукой, мол, 20 лет сидит Николай Макаренко в своем кресле и никто его снять не может, другие продолжают бороться и верят в справедливость. В любом случае, чтобы не допустить накала страстей, свою оценку выборным баталиям в Симеизе должны дать правоохранительные органы. Ведь дыма без огня не бывает.

Игорь Дмитриев
("Крымское время", №45, 22 апреля 2006 г.)

Едіп ГАФАРОВ: "У народу немає аутсайдерів..."

Післявиборний Крим багатий на події. Виборчком автономії оголосив результати голосування, але не всі учасники виборчого процесу погодилися з ними, і доля Верховної Ради Криму тепер вирішується в судах. Один iз учасників так званого руху опору фальсифікаціям — "Кримськотатарський блок", який очолює екс- віце-прем’єр-міністр кримського уряду Едіп Гафаров. Він часто представляє в Криму погляди на події, які називають альтернативними меджлісу. І оскільки раніше "День" опублікував точку зору про хід і підсумки кримських виборів лідера меджлісу кримськотатарського народу Мустафи Джемільова ("День", №60), то сьогодні надає слово і його опонентові.

— Едіпе Саїдовичу, ваш рух називають аутсайдером цих виборів. Ви згодні з такою оцінкою?

— Ні. Як свідчить аналіз, за "Кримськотатарський блок" голосували від 3 до 6 відсотків кримських татар, на окремих дільницях, як стверджують спостерігачі, за нас було віддано до 10 відсотків голосів. За нас також голосувало й багато місцевих жителів, оскільки до нашого блоку входили не тільки кримські татари, а й представники Партії соціального захисту та партії "Народного Руху України за єдність". Загалом за підсумками минулих виборів ми, за даними наших спостерігачів, отримали понад 5% голосів. Але річ у тому, що справжні підсумки голосування при підрахунку голосів були грубо спотворені, нам "виділили" якісь крихти з метою не допустити представників блоку до парламенту.

— Ще одне неприємне запитання. Говорять, що "Кримськотатарський блок" — це "технічний проект", завдання якого полягало у перетягуванні голосів кримських татар від меджлісу. Чи так це насправді?

— Це не так. Для того, щоб "перетягнути голоси від меджлісу", як ви кажете, не треба створювати блок. По-перше, навіть за різними офіційними даними до 15 відсотків кримських татар на всіх минулих виборах голосували не так, як рекомендував меджліс. На цих виборах, я вважаю, їх було значно більше. По- друге, кримські татари — цілісний і повноправний народ, який має право голосувати як хоче, без підказок меджлісу, що вже стали традиційними. Не треба ставитися до кримських татар як до стада. Вони мають свої політичні уподобання й готові висловлювати їх на виборах. По-третє, давно вже час позбутися ілюзії, що кримські татари однорідні й безбарвні. Національний рух кримських татар хоч і єдиний у тому, що стосується репатріації та облаштування, повернення втрачених унаслідок депортації прав, але майбутнє народу кримські татари бачать поліфонічно. Це не можна назвати розколом, оскільки національний рух ніколи й не був однорідним. У ньому спочатку, наприклад, існувало крило, яке очолював трагічно й передчасно вбитий Юрій Османов, у ньому існували й різні інші течії, що іноді навіть намагалися оформитися в партії, як це було з рухом "Міллет". Ми вважаємо, що багато лідерів національного руху, які зробили в нього великий внесок, сьогодні незаслужено відсунуті на другий план і їхній досвід не використовується належною мірою. Багато хто з них не поділяє погляду меджлісу на події й тенденції. Але за ними стоять десятки тисяч людей. Хіба можна таку масу називати аутсайдерами? Це органічна частина нашого народу. А у народу просто немає аутсайдерів…

— Едіпе Саїдовичу, і все-таки, як ви пояснюєте, чому ваш блок з боку меджлісу кримських татар зазнавав на виборах такої різкої критики, вас називали навіть псевдотатарським блоком? Адже в кампанії-2006 уперше в історії Криму кримські татари висунули аж дві політичні сили. А значить, могло бути посилене представництво народу в парламенті автономії.

— Подібна критика — це точка зору меджлісу, яка обмежена вузьким розумінням соціальних завдань народу, у зв’язку з тим, що меджліс намагається привласнити собі всю повноту влади серед кримських татар і всі заслуги в національному русі. Як наш блок може бути антитатарським, якщо у висунутій програмі у нас були практично ті ж завдання, які ставить і меджліс, але вони були більше адаптовані до реальних кримських і українських умов, чим у меджлісу. Судіть самі: нинішній кістяк меджлісу керує народом уже близько 15 років, але які результати? З нашого погляду, 15 років — це термін, який при правильній організації справи міг би бути достатнім для інтеграції народу в українське суспільство. Ми, якщо чесно, вже повинні були б підбити підсумки процесу репатріації й сказати: репатріація закінчена, народ влаштований на своїй батьківщині, трагічна сталінська несправедливість виправлена. Але після 15 років страждань народу до цієї мети ще далеко. Минулого року закінчилася державна програма облаштування, розрахована на 10 років. Однак досі не вирішено багато питань репатріації та не забезпечено чимало потреб народу. Напевно, щось тут не так iз організацією цього процесу. Можливо, комусь і треба, щоб народ якомога довше був не влаштований, щоб використати цю ситуацію в особистих цілях. Чому у народу забирають право спробувати зробити все дещо інакше, краще?

— А як загалом ви оцінюєте результати виборів у Криму?

— "Кримськотатарський блок" — учасник процесу опору фальсифікаціям у Криму. Ми володіємо інформацією, яка дозволяє робити висновки про те, що після дня виборів йшли інтенсивні фальсифікації при підрахунку бюлетенів і складанні протоколів, які кардинально спотворили волевиявлення народу. Мета цих маніпуляцій — допустити в парламент тільки певні партії, а не ті, які там хотів бачити народ.

— І яким ви бачите подальший розвиток подій?

— Я думаю, що на наступних виборах усі учасники процесу посилять контроль і вже не випустять бюлетені з нагляду до того моменту, поки їхні дані не увійдуть до остаточного протоколу. Хотілося б, звісно, щоб правоохоронні органи, — а прокуратура, як відомо, порушила декілька кримінальних справах щодо фальсифікацій, — виявили винуватців фальсифікацій і вони були покарані.

Микита Касьяненко, Сiмферополь
(“День”, №69-70, 27 квітня 2006 р.)

Кто будет командовать парадом?
Крымский избирком, наконец, выдал на-гора официальные результаты выборов в Верховный Совет автономии

Произошло это через 23 дня после голосования, что уже само собой является поводом для размышлений.

К слову, в Италии, где недавно также прошли парламентские выборы, пересчёт голосов, устроенный по настоянию проигравшей партии Сильвио Берлускони, занял всего два дня. Если бы итальянский Центризбирком ждал почти целый месяц избирательные бюллетени, застрявшие в территориальной комиссии где-нибудь в Болонье или Ливорно, река Тибр потекла бы вспять. Там, на Апеннинах, предусмотрен штраф для тех граждан, которые без уважительных причин не явились на избирательные участки. У нас же государственные мужи, уполномоченные считать голоса, зашевелились лишь после того, как Центральный районный суд Симферополя напомнил им о необходимости выполнять свои функциональные обязанности. Ещё обижаемся, почему Украину не зовут в Европу!

Однако всё имеет своё начало и свой конец. Даже пересчёт голосов по-симферопольски. И вот на прошлой неделе Избирательная комиссия АРК, получив недостающие протоколы из симферопольского теризбиркома, смогла огласить теперь уже официальные итоги выборов. По количеству партий, преодолевших заветный трёхпроцентный барьер, ВС АРК переплюнул старшего собрата - ВС Украины. В Крыму статус парламентских получили сразу восемь партий: Блок "За Януковича", "Союз", Блок Куницына, КПУ, Рух, БЮТ, "Народная оппозиция" и "Не так!"

Пересчёт голосов на некоторых избирательных участках никоим образом не поколебал лидирующее положение Блока "За Януковича", забронировавшего за собой 44 депутатских мандата. Напомним, что в эту политическую дружину входят Партия регионов и Русский блок. Насколько окажется прочным их союз, покажет будущее. Ведь если Русский блок - партия, основной движущей силой которой является идея (в данном случае - русская), то в составе крымских регионалов мы видим в основном тех же людей, которые в последние годы входили в так называемые прагматические партии с разными названиями (Партия экономического возрождения и НДП, Аграрная партия и СДПУ(о) - всех не перечислишь). Всего же ныне во фракции Блока "За Януковича" - 12 бывших депутатов Верховного Совета АРК, а количество управленцев и бизнесменов разного ранга превышает половину фракции. Сегодня они сделали ставку на раскрученный во время президентских выборов брэнд Януковича и не прогадали. Что будет завтра, во многом определит конфигурация правящей коалиции в Киеве. Не секрет, что крымские регионалы приветствовали бы альянс Януковича и Ющенко. Думается, один из лидеров крымской организации Партии регионов Анатолий Гриценко абсолютно не лукавил, когда высказал сожаление, что "Наша Украина" не попала в Крымский парламент. Очевидно, что подобного сожаления никогда бы не высказал партнёр Гриценко по фракции Сергей Цеков, для которого братание с идеологическими антиподами принципиально невозможно.

По 10 мандатов в новом парламенте Крыма получили "Союз" и Блок Куницына, что можно считать относительным успехом, который, впрочем, не отвечает амбициям Льва Миримского, лелеявшего надежды на спикерский жезл, и Сергея Куницына, рассчитывавшего вернуться в премьерское кресло. Что касается партии "Союз", то её всеукраинские планы развеялись, когда ряды союзовцев покинул главный антимонопольщик страны Алексей Костусев. Пришлось сосредоточиться исключительно на крымском парламенте и органах местного самоуправления. К слову, одной из ведущих фигур фракции "Союза" в новом ВС АРК будет экс-мэр Симферополя Валерий Ермак. А вот другой видный союзовец - Юрий Коломийцев потерпел неудачу и уступил в состязании за пост симферопольского градоначальника регионалу Геннадию Бабенко.

В сравнении с минувшими годами представительство Компартии в парламенте автономии (9 мандатов) явно уменьшилось. Причина в том, что так называемый протестный электорат на нынешних выборах переметнулся к регионалам, витренковцам и в какой-то степени к БЮТ. Однако глубоко ошибаются те, кто уже поспешил сдать коммунистов в архив. В стране, где не менее 70% граждан пребывают в состоянии бедности, бронепоезд левой идеи всегда на запасном пути.

Равное количество мандатов (по 8) получили крымская организация Блока Юлии Тимошенко и Рух. Хотя первую из них порой называют "партией Андрея Сенченко", с не меньшим основанием её можно было бы назвать партией "Черноморки", учитывая колоссальный вклад этой телекомпании в пропаганду идей "Прозрачной власти".

Под вывеской Руха мы видим по сути тот же "список курултая", что присутствовал в крымском парламенте в 1994-1998 гг. В крымскотатарской фракции лишь один не татарин - Леонид Пилунский.

"Вещью в себе" является "Народная оппозиция", получившая 7 депутатских мест. Её крымский лидер Валерий Иванов известен, пожалуй, лишь своим экстравагантным предложением предоставить автономию... Галичине. Ну а четвёртый номер списка витренковцев - директор АО "Днепропетровский центральный рынок" Андрей Сумцов у нас в Крыму вообще пока никоим образом не засветился.

Вышеупомянутый пересчёт голосов оказался счастливым для блока "Не так!". До пересчёта у него было 2,9%, после - 3,09%, что дало возможность получить 4 места в ВС АРК.

Несмотря на внушительное преимущество, Блок "За Януковича" не сможет в одиночку командовать парадом в новом парламенте, а посему регионалы спешат заручиться поддержкой других фракций. На прошлой неделе председатель координационного совета Блока "За Януковича" Сергей Цеков сообщил о рождении союза трёх: самого Блока "За Януковича", "Народной оппозиции" Витренко и блока "Не так!". По его словам, новая коалиция готова взять на себя ответственность за ситуацию в парламенте. Однако насколько верно такое утверждение? У союза трёх будет 55 голосов, что достаточно для простого, но не конституционного большинства. Остаются ещё 45 депутатов и, разумеется, в штабе крымских регионалов не хотели бы видеть их в оппозиции. Отсюда и предложение первого номера крымского списка "Не так!" Нестора Шуфрича "поскорее присоединиться к новосозданной коалиции". На что лидер крымских коммунистов Леонид Грач язвительно ответил: "Нет уж, это вы к нам присоединяйтесь". Сегодня ясно лишь одно - процесс создания правящей коалиции в Крыму в самом разгаре и он будет весьма непростым.

Олег Шахнюк
("Крымская правда", №77, 27 апреля 2006 г.)

12 мая у крымского парламента появится руководство

Первая сессия Верховного Совета Автономной Республики Крым пятого созыва откроется 12 мая. Об этом на заседании договорились члены президиума крымского парламента.

Это будет организационная сессия. На повестку дня выносятся кадровые вопросы. Ожидается, что 12 мая будет избран спикер Верховного Совета (в настоящее время эту должность занимает "регионал" Борис Дейч) и его заместители.

Кроме того, будут сформированы постоянные комиссии крымского парламента и избраны их председатели.

Борис Дейч уже распорядился подготовить сессионный зал к приёму парламентариев нового созыва.

Напомним, на выборах 26 марта в Верховный Совет автономии прошли восемь партий и блоков. Больше всего мандатов - 44 - у сторонников Виктора Януковича. Второе место разделили партия "Союз" и блок Куницына - у них по 10 мест. Девять депутатов у коммунистов, по восемь - у Народного руха Украины и блока Юлии Тимошенко, семь - у блока Натальи Витренко "Народная оппозиция". Замыкает счастливую "восьмёрку" оппозиционный блок "Не так!" во главе с бывшим народным депутатом Украины Нестором Шуфричем.

Стоит напомнить, что Шуфрич баллотировался также в Одесский городской Совет и таки прошёл в него. Стало известно, что он официально отказался от одесского мандата.

Новый регион - Крым.
("Крымская правда", №77, 27 апреля 2006 г.)

ДО ЗМІСТУ

Земельне питання

Война за клочок земли Хан-Джами: религиозная община против Минобороны

До установления на наших исконных землях чуждого нам правления в Кезлеве (ныне Евпатория) и его окрестностях действовало более 100 мечетей. Последние не влачили ничтожное существование — кроме помощи, оказываемой верующими, в собственности мечетей было также так называемое вакуфное имущество, распоряжение которым позволяло быть самодостаточным и независимым от негативных внешних влияний на религиозные процессы, развитие духовности. Вакуфное имущество не только давало доход в казну мечети, средства которой шли на удовлетворение нужд как самой мечети, так и особо нуждающихся прихожан, но и на реализацию своей главной функции — исламского просвещения.

Гордость мусульман Крыма, всего крымскотатарского народа  — Кезлевская Ханская мечеть — после исчезновения нашего государства — Крымского ханства — постепенно утрачивала свое имущество и до установления советской власти в ее собственности осталось 16 объектов (о чем есть документальные подтверждения Особой комиссии по вакуфам, датируемые  1893 годом) — среди них ряд каменных лавок и магазинов, 2 пекарни, кофейня и даже цирюльня, а также крупный земельный массив в окрестностях Перекопа. В собственности мечети находилась вся прилегающая к мечети территория (включая здание, в котором ныне располагается паспортный стол). Вскоре у мечети отняли все ее имущество, а впоследствии закрыли.

В 1992 году верующим вернули Хан-Джами. С тех пор прошло 14 лет, но Соборная мечеть всего западного Крыма до сих пор не имеет элементарной инфраструктуры, необходимой для ее полноценного функционирования, а именно: помещения для омовения (абдест-хане), туалета, помещения для имама (для круглосуточного функционирования мечети согласно канонам, необходимо постоянное присутствие здесь имама, которому должны быть созданы бытовые условия), комнаты сторожа, подсобных помещений.

Кроме того, 450-летняя мечеть, именуемая Ханской и имеющая не менее важный и ко многому обязывающий статус Соборной, должна стать настоящим центром исламской духовности и просвещения, что в реалиях XXI века предусматривает постоянную организацию различных просветительских мероприятий, издательскую деятельность, создание веб-сайта и его поддержку и так далее. Как можно полноценно проводить эту деятельность без необходимых помещений?

На сегодняшний день Хан-Джами по законам Украинского государства может вернуть себе лишь часть отнятого у нее ранее имущества. Речь идет о прилегающей к мечети территории площадью 19 соток с хозяйственными постройками: в 15 метрах сразу напротив входа в мечеть, расположенной по адресу пер. Летный, 6. В настоящее время на этой территории формально располагается военный городок войсковой части ВМС Украины, еще точнее: складские помещения этой части, а если углубиться в подробности — здесь зарабатывает деньги предприятие "Август", арендуя часть территорий под автомастерские, фактически же предпринимателями используется вся эта территория, и человек в военной форме появляется здесь лишь в особо острых ситуациях, когда "законопослушных" арендаторов нужно "защитить" от возмущенных верующих.

Эта, так сказать, спорная территория формально находится в собственности городского совета Евпатории, который располагает правоустанавливающим документом на право пользования, а именно решением исполкома от 15 августа 1953 г., что было подтверждено справкой Евпаторийского БТИ от 2 сентября 2004 г. 26 июля 2005 г. исполком выдал свидетельство на право собственности недвижимого имущества здесь: собственником признана территориальная громада Евпатории. Городские власти заявили, что готовы передать эти земли в пользование мусульман города, но с конца 1940-х гг. и по настоящее время этот земельный участок незаконно занимают военные, которые отказываются покинуть территорию. Военные, захватившие наши земли, ссылаются на решение горисполкома об отводе земельного участка по данному адресу от 1949 года (его они показать почему-то не могут), а также кучу документов, подтверждающих нахождение на балансе, но не в собственности данной территории. Ранее военные, осознавая шаткость своей ситуации, видимо, хотели заставить нас замолчать, предлагая подачки в виде малой части oт клочка земли и без того принадлежащей Хан-Джами.

Уже четыре года мы ведем борьбу за бывшую вакуфную территорию мирным ненасильственным путем. Сейчас вопрос находится на рассмотрении Апелляционной суда АР Крым, следующее заседание состоится на днях.

Определенно: военные полностью игнорируют интересы мусульманской общины. Нам трудно представить чтобы при демилитаризации той же стратегически важной Балаклавской бухты, украинские военные вдруг принялись за военное использование крохотного земельного участка в центре исторической части Кезлева - города-здравницы. Тогда зачем им эта земля? Неужто Минобороны готово oтстаивать авторемонтные бизнес-интересы одного из своих бывших офицеров, ставя на грань хрупкое межнациональное спокойствие в регионе.

Энвер СЕИТ-ДЖЕЛИЛОВ,
член мусульманской религиозной общины
Соборной мечети западного Крыма "Xaн-Джами

P.S. Как стало известно, на 21 апреля было намечено проведение предупредительной акции протеста у въезда на спорную территорию.

("Голос Крыма", №17, 21 апреля 2006 г.)

Остановить земельный беспредел!

За три месяца - 16,4 тыс. госактов на землю

В январе-марте текущего года в Автономной Республике Крым оформлено 16393 государственных акта на право частной собственности на землю, что более чем в 3 раза превышает показатель за аналогичный период прошлого года. Об этом сообщил заместитель председателя Республиканского комитета по земельным ресурсам АРК Владимир Дмитрусенко на коллегии Рескомзема.

"План на январь-март практически выполнен, осталось выдать около тысячи госактов в Белогорском районе", - отметил зампредседателя Рескомзема.

В. Дмитрусенко также сообщил, что к началу апреля из 217,4 тыс. крымчан, получивших сертификаты на земельный пай, государственные акты на право собственности на землю оформили 170,9 тыс. граждан, или 78,7% пайщиков.

На аукционе продан 1 участок

В январе-марте текущего года в Автономной Республике Крым был проведен земельный аукцион, на котором продан 1 участок, сообщил Владимир Дмитрусенко на коллегии Рескомзема.

По данным В. Дмитрусенко, на аукционе, состоявшемся в Судаке, земельный участок площадью 7 соток был продан за 320 тыс. грн., что на 40% выше его стартовой цены. Участок предназначен для жилищного строительства.

"Проведение земельных аукционов тормозилось тем, что мы длительное время не могли утвердить в Совете министров Крыма порядок проведения подобных мероприятий, - отметил председатель Рескомзема. - На последнем заседании Совета министров этот порядок был утверждён".

В. Дмитрусенко также сообщил, что Рескомземом Крыма подготовлены материалы для проведения земельных аукционов в Саках и Черноморском районе.

Как сообщалось, в 2005 году в Крыму на аукционах продано 2 земельных участка (в Судаке и Саках) рекреационного и оздоровительного назначения общей площадью 2,264 га, при этом сумма продаж составила 3,2 млн. грн.

СПРАВКА: В феврале Совет министров АРК утвердил перечень земельных участков, подлежащих в 2006 году продаже на аукционе субъектам предпринимательской деятельности под застройку. Согласно документу в текущем году на аукцион должны быть выставлены 6 земельных участков в Крыму, расположенных за границами населённых пунктов: 2 - в Белогорском районе и по одному - в Джанкойском, Сакском, Черноморском районах и Судаке.

Самовольно захвачено 28 тысяч гектаров

По данным Государственной земельной инспекции Автономной Республики Крым, общая площадь самовольно захваченных земельных участков в Крыму составляет порядка 28 тысяч гектаров. Об этом сообщил начальник Госземинспекции АРК Михаил Шевелёв на коллегии Рескомзема.

"Это для Крыма огромная цифра", - подчеркнул М. Шевелёв. При этом он отметил, что крымские земельные инспекции и другие органы, работающие в сфере землепользования, не в полном объёме используют свои полномочия в борьбе с самозахватами. "Мы постоянно требуем усиления ответственности за нарушение земельного законодательства, но в то же время те права, которые нам даны, мы используем не до конца", - признал начальник Государственной земельной инспекции АРК. По его информации, во многих крымских регионах общая сумма штрафов за самовольно занятые земли составила за истекший период текущего года 50-60 грн. "Это просто смешно, когда речь идёт о самозахватах", - считает М. Шевелев.

КОНТЕКСТ-МЕДИА
("Крымская правда", №75, 22 апреля 2006 г.)

"Земельные аппетиты меджлиса дойдут до южнобережных дач"

Владельцы дач на Южнобережье Крыма не застрахованы от массовых татарских самозахватов. Как заявил журналистам, "не боясь своих слов", председатель Рескомзема Крыма Николай Голубев, татары будут занимать "приглянувшиеся" им земли любыми способами.

По словам Голубева, сколько бы участков ни выделялось депортированным, вопрос об обеспечении их землёй не снят.

"В последующем с пикетов крымские татары уйдут на ЮБК для того, чтобы громить те дачи и участки, которые заняты не ими, а приватизированы другими людьми в начале 90-х годов", - заявил Голубев.

По мнению председателя Рескомзема, вскоре темпы самозахватов дойдут до того, что государственную инвентаризацию земель Южнобережья проводить будет не на чем.

Со слов начальника отдела землеустройства Ялтинского горсовета Геннадия Патика, 21 гектар ялтинской земли захвачен депортированными гражданами.

"На сегодня в Ялте выдано депортированным 1299 участков, а в Ялте проживает 2300 татар, даже если в каждой семье по три человека, им нужно было дать не более 600 участков", - сообщил Патик.

Претензии со стороны меджлиса (нелегального крымскотатарского парламента - ред.) не прекращаются. При этом необходимость в земельных участках определяется решением меджлиса, а не потребностями проживающих на Южнобережье крымских татар.

"Под угрозой полян протеста татары требуют выделения еще 500 участков. Когда я задал вопрос Салиеву (председателю рескомнаца Крыма - ред.), пойдут ли эти участки татарам, живущим в Ялте, он ответил: "Нет - как решит меджлис", - сказал Патик.

По данным Рескомзема Крыма, на полуострове захвачено 3600 земельных участков общей площадью 28 тысяч гектаров.

Новый регион - Крым.

Взгляд из редакции

Из публикуемых сегодня заметок очень хорошо высвечивается суть так называемого "земельного вопроса". В нём две составляющие - высокая рыночная стоимость земли на побережье (особенно Южном берегу), в городах (особенно в Симферополе) и свойственные людям жадность и стремление не отстать от других в халявном обогащении.

Дурной пример, как всегда в новейшее время, подали продажные чиновники и депутаты, разбазарившие за взятки многие тысячи земельных участков - под жильё, заправки, кафе, магазины, бары и т.п. Их "почин" подхватили татары во главе с меджлисом, нагло спекулирующие национальной проблемой.

На самом деле никакой особой проблемы нет и "проклятый" земельный вопрос можно решить довольно просто.

Ни одного участка татарам давать нельзя, им уже и так дали сверх всякой меры. И не только татарам. Никому ничего давать нельзя. Если у той или иной громады есть свободные земельные участки, то их следует продать на аукционе, а полученные средства использовать на благо всего населения. Из приведённых сегодня примеров видно, что средства эти могут быть немалыми.

Именно так поступают в "цивилизованном мире", именно этого требует закон. Для тех же, кому закон не писан, для спекулянтов национальной принадлежностью существуют дубинки, "Черёмуха", наручники, нары и суд - самый гуманный в мире.

("Крымская правда", №75, 22 апреля 2006 г.)

ЧП на Ай-Петри

Все так увлеклись шоу под названием выборы, что совсем забыли о ставшей для Крыма вечной, как зубная боль, проблеме — самозахватах земли на Южном берегу Крыма.

А между тем проблему эту так никто и не решил. Более того, похоже, что бездействие властей лишь стимулирует крымских татар к дальнейшим беззакониям.

В ночь с 17 на 18 апреля этого года на плато Аи-Петри в районе верхней станции канатной дороги произошел очередной самозахват земли на территории Ялтинского горно-лесного природного заповедника. Два вагончика и строительные материалы были завезены ночью, а к утру уже началось рытье котлованов под фундамент. Самозахват заповедной земли обнаружил лесник во время утреннего обхода территории.

В апреле на плато еще немноголюдно. В ложбинах и на склонах местами виден снег. Вместе с представителями руководства заповедника и экологической инспекции подъезжаем к верхней станции канатной дороги. Где именно произошел самозахват, легко догадаться по меджлисовскому флагу на одинокой сосне. Когда татары увидели лесника и тот сказал, что вызовет правоохранительные органы, на дереве сразу появился флаг.

Обхожу груду завезенных камней и подхожу к одному из вагончиков. Только начинаю доставать фотоаппарат из сумки, как один мужчина сразу ринулся в мою сторону. Представители коренного народа полуострова чувствуют себя здесь хозяевами и церемониться не привыкли.

— Тебе кто фотографировать разрешил? А ну убери эту штуку, — сверкнув золотыми зубами, мужик решительно замахал руками. Дальнейшая речь хозяина стройки была обильно обогащена нецензурной лексикой и соответствующей жестикуляцией.

Узнав, что я корреспондент, татарин начал еще громче кричать, обращаясь к своим товарищам, мол, еще и прессу   подключили, нас запугать хотят.

Конструктивного диалога с самозахватчиками не получилось. Какие-либо документы показывать они отказались и снова принялись за работу. На требования главного лесничего заповедника Сергея Матвейчука прекратить строительные работы реакции не последовало.

— Два года назад на этом же месте, в 33 квартале лесничества, был аналогичный самозахват, — поясняет ситуацию лесничий Ливадийского лесничества Александр Бурдык. — Мы тогда по ночам дежурили, чтобы татары не могли завезти камень, передали материалы в прокуратуру. Удалось возбудить уголовное дело. Организатором самозахвата был признан гражданин Мустафаев. В суд он не явился, а после оглашения приговора вообще исчез. Сейчас опять появился, но намерения у него более серьезные. Без милиции и прокуратуры здесь не обойтись.

ЧП в 33 квартале

"Произведен захват участка территории площадью 15 соток, установлено два вагончика. Ведется рытье траншеи под фундамент, проложена дорога. Уничтожено три саженца сосны крымской. Поврежден травяной покров".

Это строки из официального акта, составленного на месте самозахвата госинспектором по охране окружающей природной среды Василием Чебановым. По его мнению, если самозахват не остановить сразу, то через месяц здесь уже будут стоять татарские шалманы, а через год их будут уже десятки.

С татарскими самозахватами в заповеднике бороться тяжело. Документов ни у кого нет, протокол составить не на кого, да и везти нарушителей для установления личности за 30 километров не очень-то хочется. На самозахвате работает обычно человек 10, а лесников на обходе в лучшем случае двое. Как рассказывают сами лесники и егеря, крымские татары признают только силу. Когда к ним приезжают бойцы из "Беркута" или лесников много, татары сразу притихают, жалуются на жизнь и взывают к братским чувствам.

Когда дело касается крымских татар, фемида в образе суда и прокуратуры проявляют удивительную лояльность. Ну, как можно наложить штраф на безработного или осудить отца восьмерых детей? Негуманно это, не по-человечески. Даже если суд выносит решение в пользу заповедника, то судебные исполнители не спешат убирать самозахваты.

Крымские татары на Аи-Петри уверены в правоте своего дела и в приватной беседе со мной пояснили свою позицию. Оказывается, в бахчисарайском меджлисе им сказали, что вопрос по этому земельному участку решен вплоть до крымского Совмина. Осталось буквально получить пару подписей. Меджлис дал добро разместить на территории заповедника 17 или 20 шалманов размером 10 на 8 метров каждый. С желающих открыть свой бизнес на плато единоверцы собрали деньги и показали место, где можно строить. Раз меджлис сказал, какие еще нужны документы?

Ну откуда малограмотным людям знать, что решение по землям природно-заповедного фонда может принять только Верховная Рада Украины? У одного из самозахватичков есть решение Ливадийского поссовета на сбор документов на землю поселкового совета.

Такой документ разрешает заказать проект отвода земли и начать его согласование. И то если речь идет о землях Ливадийского поссовета, а не о землях заповедника. Кстати, представитель поссовета выезжать на самозахват отказался. Мол, земля заповедника, пусть сами разбираются.

Уже на следующий день тревожные письма из заповедника полетели в Ялтинское УВД, Природоохранную прокуратуру и горисполком. Если милиция и прокуратура оперативно отреагируют на очередную попытку урезать заповедные земли на Ай-Петринской яйле, возможно, самозахват удастся остановить. Во всяком случае, крымские татары настроены агрессивно и отступать не собираются.

Сказать однозначно сложно, кто победит — закон или беззаконие, тем более что татары земельный вопрос любят переводить в политическую плоскость. Недаром на одном из вагончиков красуется плакат предвыборных времен, на котором лидер меджлиса крымскотатарского народа с улыбкой жмет руку лидеру РУХа. Ни один из этих политиков последнего в депутаты Верховной Рады Украины не прошел. Может, и беззаконие больше не пройдет?

Игорь Дмитриев
("Крымское время", №45, 22 апреля 2006 г.)

Коли гора йде до Магомета...
За одну сотку на Південному березі Криму дають по 40-50 тисяч доларів

Зустрічі на плато гори Ай-Петрі прокурора Криму Віктора Шемчука і начальника міліцейського главку автономії Володимира Хоменка з керівниками органів місцевої влади та підприємцями вже стали традицією. Напевно, з висоти земельні проблеми краще видно. А їх у АРК достатньо.

Так, за тиждень до цієї "зустрічі в горах" уночі на плато Ай-Петрі в районі верхньої станції канатної дороги відбувся черговий самозахват 15 соток землі на території Ялтинського гірсько-природного заповідника. Два вагончики й будівельні матеріали завезли, коли смеркалось, а вранці вже почали рити котловани під фундаменти споруд. Працівникам міліції і прокуратури Ялти доручено оперативно втрутитися і покарати порушників.

Це лише один з прикладів самозахоплення. Загалом, за даними Державної земельної інспекції Криму, на півострові самовільно захоплено вже 3600 земельних ділянок загальною площею 28 тисяч гектарів. З початку року через суди повернено 215 га самовільно зайнятих ділянок землі й понад мільйон гривень. Порушено дев'ять кримінальних справ. До відповідальності притягнуто 41 службовця.

Проте, незважаючи на таку взірцеву статистику, проблема кримської землі залишається відкритою. Підтвердження цього — маніфестації кримських татар І представників інших національностей, котрі нарікають на зумисне зволікання у виділенні їм землі. Після виборів 26 березня було проведено 1,4 тисячі таких акцій, їх учасниками стали понад 29 тисяч чоловік, що вдесятеро більше, ніж торік. Сьогодні одночасно проводиться 30 акцій у п'яти районах АРК. У них беруть участь більше тисячі кримчан. Часто, зневірившися, ці люди самі здійснюють самозахоплення. За інформацією прокурора автономії Віктора Шемчука, "із загальної кількості земель самозахвату на півострові тільки 35% скоєно кримськими татарами, 65% — зовсім іншими людьми". Спроби "прихватизації" землі, намагання "прокрутити" її з найбільшим зиском на криміналізованому "чорному ринку" півострова тривають.

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №80, 29 квітня 2006 р.)

Кримське земляне коло

Самозахоплення землі, супроводжувані встановленням армійських наметів чи будівельних вагончиків, стали таким звичним елементом кримського ландшафту, що саме час заносити їх до туристичних путівників. Тим паче, що деякі з "галявин протесту" репатріантів на узбережжі існують уже по два-три, а то й більше років. У мертвий сезон самозахоплену землю пильнують вахтовим методом, а ближче до весни "галявини" оживають, буває, кримські татари поселяються тут цілими сім’ями. Наближення курортного сезону, звісно, має своє важливе значення. Цієї пори представники влади стають згідливішими, побоюючись, що акції протесту репатріантів можуть відлякати грошовитого курортника. Або й гірше: що самовільна забудова привабливого місця перешкодить планам поважливих людей зі зведення дачних котеджів або елітного житла на продаж. До того ж — попереду 18 травня, День жалоби за жертвами сталінської депортації. День, коли репатріанти ставлять на карб владі нерозв’язані проблеми, невідновлені права та поневіряння — вчорашні й сьогоднішні. У центральної влади з’являється здатність чути, і особливий відгук знаходять нарікання на роботу місцевих керівників. Традиційно (Віктор Ющенко торік продовжив починання Леоніда Кучми) на початку травня президент, перебуваючи на відпочинку в Криму, зустрічається з Радою представників кримськотатарського народу, заслуховуються звіти про невиконані доручення з минулої зустрічі й даються нові. Тому квітень і перші дні травня — час для обох сторін мобілізаційний.

Проте нинішня весна особлива. Уперше меджліс ніяк публічно не окреслив свою позицію щодо хвилі самозахоплень, яка вже чималенько накрила й узбережжя, і столицю автономії. За даними Ялтинського управління земельних ресурсів, репатріантами на території Великої Ялти самовільно зайнято в цілому 21 гектар землі. У різних районах Сімферополя майже водночас було зафіксовано чотирнадцять самозахоплень. Переважно на околицях міста, на пустирях і покинутих полях. Родзинка сезону — захоплення території колишніх артилерійських складів Південного оперативного командування, що ними військовики після розформування частини ще не встигли розпорядитися. Кількість бажаючих одержати ділянку, згідно зі списками, подекуди доходить до півтори тисячі чоловік. Активісти й керівники акцій проводять розмітку ділянок, десь уже завезено й будматеріали. Спланованість і скоординованість акцій не викликає жодних сумнівів в існуванні єдиного центру прийняття рішень, проте, на відміну від минулих років, лідери меджлісу не поспішають виступити з заявами щодо підтримки дій співвітчизників, не кажучи вже про взяття відповідальності за розвиток подій. Наскільки відомо, на порядку денному першотравневого засідання меджлісу це питання також не значиться. Відомі кримськотатарські діячі, із котрими вдалося поговорити, називають кілька причин такої навмисної відстороненості свого представницького органу.

По-перше (і ця маленька хитрість використовувалася й раніше), нібито незадіяність меджлісу в акціях дозволяє зайняти вигіднішу позицію на переговорах із владою. Остання буде змушена просити авторитетних лідерів вплинути на перебіг акцій, згорнути їх або перевести в менш масові. Вельми важливо також, що лідери меджлісу в даному разі не видаються нелояльними стосовно центральної влади, за списком партії якої до ВР України знову пройшли М.Джемілєв і Р.Чубаров.

По-друге, події відбуваються в період міжвладдя, вірніше, у період формування нових владних органів. Непоганий результат на виборах до парламенту автономії (вісім мандатів) дозволяє меджлісу розраховувати на збереження кадрового потенціалу. До виборів висуванці курултаю-меджлісу обіймали посади віце-спікера, у різних складах урядів — одного-двох віце-прем’єрів, двох-трьох міністрів і голів рескомітетів, за репатріантами значилося кілька посад заступників міністрів. Плюс глави райдержадміністрацій у регіонах, де чисельність кримськотатарського населення порівняно висока, а їхні кандидатури має подати на затвердження прем’єр автономії. Проте так помітно представлені у владі кримські татари були при головуванні в парламенті Бориса Дейча, котрий завжди прагнув до створення широких коаліцій і уникав протистояння. Як буде нині, за переконливої перемоги "регіоналів", — іншої політичної і життєвої школи — невідомо. Зрозуміло, із кримськими татарами рахуватися доведеться. Проте яким буде результат — ніхто не візьметься прогнозувати, навіть з урахуванням добрих взаємин Мустафи-ефенді й Ріната Ахметова. Тому акції самозахоплень — це той самий бронепоїзд, який стоїть на запасній колії меджлісу.

По-третє, твердять співрозмовники, небагатьом відомо, що нині не всі самозахоплення "правильні" і треба розрізняти акції, приміром, у Чистенькій і в Дубках або на вулиці Стрілковій. З’ясувалося, відрізняються вони замовниками. Ясна річ, інформація не підлягає перевірці, проте є підстави вважати: за окремими самозахопленнями стоїть бізнесовий інтерес відомих кримськотатарських політиків. І не обов’язково пов’язаних із меджлісом. А навіть у чомусь йому опозиційних.

Тепер відокремимо насіння від політичних плевел. Слід визнати, за понад рік діяльності нової влади земельні проблеми репатріантів окремо й усього Криму в цілому мало в чому вийшли з-поза меж порочного кола. На сьогодні, за даними Державної земельної інспекції АРК, загальна площа самовільно захоплених земельних ділянок становить майже 28 тисяч гектарів. При цьому, за повідомленням кримської прокуратури, частка кримськотатарських захоплень дорівнює лише третині від загальної кількості цих порушень закону. Таким чином, стрілки, які політики-чиновники намагаються перевести на некерованих репатріантів, котрі заважають навести на півострові порядок у земельних відносинах, треба малювати навпаки. І коли пропонується запровадити кримінальну відповідальність за дане правопорушення, то не зайве було б подивитися — а як контролюючими органами використовуються наявні адміністративні повноваження? За інформацією начальника Державної земінспекції Криму М.Шевельова, "у багатьох кримських регіонах загальна сума штрафів за самовільно зайняті землі становила за минулий період поточного року 50—60 гривень"!

Другий момент, який не вдалося змінити адміністрації нинішнього президента. Ані про жоден серйозний намір влади щодо правового використання кримських земель не можна говорити, поки не буде, нарешті, завершено інвентаризацію ділянок, встановлення їхніх власників і користувачів. Нагадаю, рівно рік тому президент В.Ющенко надав надзвичайні повноваження спеціально створеній комісії під керівництвом секретаря РНБОУ П.Порошенка з перевірки дотримання законності у сфері земельних відносин. Реальних результатів роботи цієї комісії країна так і не дочекалася. Інвентаризація і створення цифрового кадастру триває досі. Не в останню чергу — через недостатнє фінансове забезпечення, обіцяне центром. Більше того, у період теперішнього міжвладдя Держкомзем вдався до чергової спроби відібрати повноваження (і, отже, можливість заробляти) у республіканського комітету з земельних ресурсів. Якщо попередній керівник центрального відомства намагався створити якийсь "Укрспецзем" для операцій із кримською землею, то наказом нинішнього готувалася передача Києву повноважень автономії з видачі експертиз проектів землевідведень. За словами голови Рескомзему Криму Миколи Голубєва, навіть для оформлення межі (меж ділянок сільгосппризначения) кримчани мали звертатися в Київ: "Спроба запровадити монополію центру на розпорядження кримською землею — перегин із боку пана Сидоренка (глави Держкомзему. — Авт.). Ми й так подаємо всі документи стосовно рекреаційних ділянок і 100-метрової прибережної зони до Києва. А те, що Сидоренко хоче сам ділити сільськогосподарські землі, це — корупція чистої води".

Зрозуміло, поки не закінчено інвентаризацію земельних ділянок, неможливо напевне сказати, скільки ж насправді родин репатріантів можуть претендувати на застосовуваний меджлісом статус "безземельних" і скільки ділянок, нав’язаних кримським татарам у минулі роки в малоперспективних регіонах, залишилися неосвоєними; скільки людей, вже отримавши ділянку під будівництво житла, претендують на отримання нової. Ніхто не аналізує внутрішньокримські міграційні процеси (природні, а не організовані, зокрема й бізнесменами), а тому розробити, як пропонує сімферопольська влада, державні схеми розселення репатріантів не видається за можливе.

Несправедливо не нагадати, що меджлісом протягом багатьох років пропонуються і правові шляхи виходу з затяжної земельної війни. Керівник юридичного відділу меджлісу Еміне Авамілєва так сформулювала своє бачення черговості започатковуваних кроків. "По-перше і найголовніше — ухвалення закону про статус кримськотатарського народу в Україні. Це дало б підставу для наступних змін у законодавстві, яке регулює земельні відносини з урахуванням прав репатріантів. Паралельно слід завершити інвентаризацію земель у Криму й утворити спеціальний земельний фонд, який і дозволить забезпечити земельними ділянками всіх, хто їх потребує. Визначити таку потребу можна спільними зусиллями меджлісу та влади, а фонд повинен бути сформований із земель різного призначення — і для будівництва житла, і для ведення доходоутворюючої діяльності, і сільгосппризначення".

Пропозиції, здавалося б, цілком реалізовувані, якби не політична складова пункту першого. Згаданий законопроект припадає порохом у ВР України, здається, уже протягом третього скликання. Та що й казати, коли ветований Л.Кучмою напередодні президентських виборів закон про реабілітацію прав репресованих за національною ознакою за час після зміни влади так і не було "реабілітовано". Недавнім указом президент Ющенко зобов’язав Кабмін "забезпечити належний супровід у ВР України" проходження цього закону з урахуванням пропозицій президента. Отож підемо по колу....

Валентина Самар. Крим
(“Дзеркало тижня”, №16-17, 29 квітня – 12 травня 2006 р.)

ДО ЗМІСТУ

Історія. Пам’ятки архітектури. Музеї. Мистецтво.

Чи бути в Ялті пам’ятнику КОБЗАРЕВІ?

Виплеканій не одним поколінням тутешньої національно свідомої громадськості мрії прикрасити якусь із алей центру перлини кримських курортів художньо вартісним пам’ятником Тарасу Шевченку не судилося збутися й понині.

При тому, що для представників не лише української культури багатьох поколінь ідеї, творчість, сам образ потужного мислителя, поета і художника зі світовим іменем стали рушійною силою у справі пробудження й об`єднання нашого народу. Саме істинного пророка нашої багатостраждальної долі - Тараса, а не збідненого, стисненого й підробленого під недавні ідеологічні червоні кліше.

Вдумливим, небайдужим і духовно розвинутим людям було зрозуміло, чому в радянські часи так рекламно-позірно ставили монументи Кобзареві по усіх усюдах колишнього СРСР, а водночас на Батьківщині Поета, біля пам’ятника Шевченку напроти Київського університету його імені традиційно щовесни цілими гуртами арештовували тих, хто осмілювався співати й розмовляти рідною мовою, виганяли з університетів і роботи, переслідували, садили за ґрати й у божевільні.

І в цей же час компартчиновниками картинно й помпезно обставлялися присвячення імені Шевченка різним закладам, установам і вулицям, невпинно зростали тиражі "Кобзаря" багатьма мовами народів недавнього Союзу "нерушимых республик свободных" і світу. Але люди знали: творчий спадок нашого національного пророка доходив до них тоді безжально пошматованим, брутально обрізаним, нагло оскопленим, "відредагованим" по-єзуїтськи підступними й старанними "мовознавцями і літературознавцями" в чекістських галіфе й чоботях.

Чи не їх свідомі й мимовільні ідеологічні послідовники, сп'янілі у наші часи вседозволеності від скасування ще недавніх колишніх цензурних обмежень, принесли нині у річище шевченкознавства брудну піну, збиту навколо імені Кобзаря його псевдодослідниками, котрі так натужно пнуться за всяку ціну "засвітитися" бодай у тіні нашого національного генія. Чи не симптоматично, що саме таких новітніх "белетристів" укупі з повишкрібуваними звідусюди де знайде "спецами по малоросах і хохлах" особливо охоче друкує симпатизуюча їм усім незалежна від шани й поваги до держави, у якій видається, місцева газетка з атавістично-шовіно-комуноїдними рецидивами. Невже таки усвідомлюючи, що може принаймні ненадовго зачепитися в нашій пам'яті лишень завдяки нелюбові й ненависті до справжніх борців за волю України і ницим кпинам над феноменом всесвітньої культури, ім'я якому - Шевченко?

І це у той час, як чимало мудрих людей справді європейського рівня освіченості вважають, що третє тисячоліття неодмінно, органічно й природно має наблизити людство до глибшого й реальнішого розуміння історичної долі й сенсу Руси-України та її визначного сина — Тараса.

Тож багатьом нашим читачам добре відомо, об які заввишки мури глухого нерозуміння й затятого супротиву з боку блюстителів великодержавного "інтернаціоналізму" щирі наміри й намагання звершити пам’ятник Шевченку в Ялті методично розбивалися навіть у недавні часи "прискореного злиття етносів СРСР у безликий радянський народ з єдинонеділимою російською ознакою".

...У місті-курорті ще є кому згадати, як навіть за обговорення такої чи схожої за "крамольними хохломанськими" настроями теми на неафішованих тоді зі зрозумілих причин зібраннях саме тієї частки творчої інтелігенції міста, яка намагалася зберегти у собі й, бодай, у власних дітях дух української ідентичності, особливо рясні в Криму ветерани НКВД і їх наступники-нишпорки КДБ заповзятливо й підло намагалися зіпсувати життя і долі не лише відомим місцевим і заїжджим бандуристам, художникам та поетам, а й занесеним до чорного списку "неблагонадійних українських буржуазних націоналістів" тутешнім і навколишнім учителям, лікарям, робітникам, представникам багатьох інших звичайних професій. Усіх їх таврували ярликом "бандерівці" лише за природну потребу спілкуватися рідною мовою хоч би між собою.

Це було так недавно. Та чи тільки тоді? Хіба не трапляється тим з нас, хто не відцурався рідної мови, звичаїв і віри, зустрічатися у Криму з тупим і безпардонним рецидивом тодішньої кремлівської політики — раптовим оскалом апологетів шовіністичної московської ненависті до "інакомовлячих" й сьогодні, у роки нашої нелегкої Незалежності?

Природно, що відразу після її здобуття про бажання мати й у себе пам’ятник Шевченку заговорили окрилені надією української волі ялтинці на повен голос. І не лише тому, що їх місто названо літньою столицею України, де традиційними стали важливі міжнародні саміти й інші поважні зібрання відомих чільників різних держав, політиків і бізнесменів, учених і митців, часті візити круїзних суден, зокрема й з українцями із діаспор усіх континентів, кожен з яких прагне вклонитися Великому синові цього народу й держави. А щоб мали змогу не лише у свята, а й звично, просто і буденно, "за радою й розрадою" прийти до Кобзаря в Ялті й численні її жителі й сиві чи юні гості курорту з усіх куточків України.

...Тут і нагода трапилася. Кримські представники Українського реєстрового козацтва дізналися, що автор виготовленого в далекій Аргентині триметрового бронзового пам’ятника Шевченку готовий подарувати його місту за сприяння канадійської української діаспори. Новині козачки зраділи так, що навіть не поцікавилися, який же вигляд має заокеанський дарунок і хто ж виконавець скульптури? Притьмом написали до Ялтинської міськради прохання про встановлення пам’ятника Кобзарю і пояснення: його вже завантажено на корабель курсом до Одеси. Оскільки задовго перед цим місцеве козацтво зверталося до ялтинської влади з клопотанням закласти пам’ятник Шевченку, на що міськрада відреагувала доброзичливо й оперативно, то вже невдовзі встановили закладний камінь у сквері Некрасова. Потім знайшли ліпше для огляду вдале місце в центрі у людному сквері, який рішенням сесії назвали іменем Шевченка. До прибуття пам’ятника-дарунка встигли виготовити й п’єдестал, кам'яну брилу для якого підшукали в Сімферополі. Але коли вивантажили з контейнера ще ніким не бачений подарунок і поставили для перших оглядин професійним оком, то виявилося: висотою він дійсно три метри, але не суцільнобронзовий, як зазначалося у документах узгодження й передачі дару, а зварний, з частин, деякі фрагменти прикручено гайками й болтами; вагою не дві тонни, а всього 900 кілограмів. Так з'явилася складна ситуація, в якій вже кілька місяців перебувають градоначальники і митці міста, котрі ламають голови, як же з неї гідно вийти?

Кожен, хто оглянув дар, відразу ж засумнівався у його художній цінності, нарікання викликали пропорції й пізнаваність образу молодого Шевченка, скопійованого з його відомого автопортрета. Не схожим на себе вперше побачили пам’ятник Кобзареві головні архітектор і художник Ялти Володимир Приступа і Василь Желібор. Так їм і досі не вдалося дізнатися, хто ж насправді автор подарунка. А з мініатюрної роздруківки на принтері зображення гіпсової моделі фігури у кількох ракурсах, яка надійшла напередодні вручення подарунка, аж ніяк не можна було скласти чітку уяву про цілісний образ скульптури. Хоча вже тоді фахівці стривожено зауважили: відчутно порушено класичні скульптурні пропорції. Проте, намагаючись сумлінно виконати свої обов’язки й зобов’язання, за цим нечітким відбитком моделі ялтинські митці зробили прив’язку до місцевості, подали ескіз на розгляд сесії, щиро й відповідально провели значну роботу, що передувала встановленню пам’ятника.

Щоб "консиліум" фахівців був ширшим, максимально правдивим і об’єктивним, головний художник і скульптор міста підключили до справи Ялтинську спілку художників. Потім зібрали спеціальне засідання правління Кримської організації Національної спілки художників України у розширеному складі, на яке, окрім живописців, графіків і монументалістів, запросили провідних скульпторів півострова з Сімферополя, Севастополя, Ялти, Євпаторії... саме тих, котрі поставили чимало вдалих пам’ятників у Криму. Серйозний форум з чверть сотні авторитетних митців після тривалого й небайдужого обговорення небуденної й делікатної теми дійшов виваженого висновку: в даному вигляді пам’ятник не відповідає завданням монументальної скульптури, відсутня портретна схожість, є зауваження до обробки матеріалу, відтворення тканини одягу, фігури, пластики, задовгих рук і непропорційно малої голови.

Це відбулося, на жаль, ще й тому, що досі невідомий автор (чи група майстрів з далекої Аргентини?) не відвідали й не оглянули місце встановлення пам’ятника, не відчули середовища, атмосфери довкілля й пейзажу, в якому належало встановити пам’ятник, не поспілкувалися з кримськими й українськими митцями, не оглянули пам’ятники Шевченку в його країні, не мали змоги осягнути традицію їх виконання. При тому, що маємо чимало вдалих прикладів гідного увічнення Кобзаря і на Батьківщині й у всьому світі. Зокрема, вдалий пам’ятник, справді художній образ пророка нації встановлено в Сімферополі.

А пам’ятник-дарунок, за формулюванням художників-скульпторів, "має масу зауважень, чимало ґанджів за якістю, зокрема, руки там приварили, там просвердлили". На їхній професійний погляд, голова пам’ятника набагато менша від канонів, дивно вирішено поставу тулуба, яка надто важка, значно непропорційні руки та їх розташування... Суто технічний бік справи митці вирішували, уповні озброївшись значною картотекою інформації про вітчизняні й закордонні пам’ятники, портрети і автопортрети Кобзаря у всіх його періодах життя: від наймолодших років до останніх. Зібрали всі посутні в Україні пам’ятники Тарасу, порівняли з їх майстерною пластикою, постановкою, динамікою, рішенням образу, давніми традиціями і новаторськими рішеннями кожного. Якби невідомий майстер побачив бодай кілька з них, уповні відчув значні набутки української школи Шевченкіани, то однозначно заходився б творити дорогий мільйонам земляків образ інакше. Адже вирішення образу Шевченка наших митців монументальне, а тут не вирішені завдання монументальної скульптури. Практично не виконано жодне з численних завдань пам’ятника-образу Кобзаря. До того ж без зв’язку з місцем встановлення. Тобто при триметровій фігурі потрібно зовсім інше вирішення і підхід до ліплення, стилізації образу й деталей і форм. Приміром, конструктивістський пам’ятник Шевченку в Полтаві Кавалерідзе виконав як могутню брилу, в якій читається могутній образ, незламний дух. Розглянувши надані фотоматеріали пам’ятника й саму скульптуру, провідні місцеві художники-скульптори Алієв, Будін, Гордєєв, Кольцов, Марчинський, Лисенко одностайно заявили: "Від встановлення цього пам’ятника варто утриматися з огляду на недостатнє вирішення художнього образу й портретної схожості з Тарасом Шевченком - національним символом України" та рекомендували Ялтинській міськраді встановити в столиці кримських курортів гідний пам’ятник Кобзареві.

Попри це, щиро поважаючи прагнення закордонних українців прислужитися кримським землякам, було ще чимало пропозицій щодо можливості встановлення пам’ятника з Аргентини. Учителі ялтинської української школи навіть провели власне дослідження: з`ясувалося, що Шевченка у ньому впізнають учні та їх батьки