Crimean Tatars Центр інформації та документації кримських татар Державний прапор Укаїни
UKR | ENG | RUS Пошук:
Про нас
Новини та коментарі
Кримські Студії
Крим у дзеркалі української преси
Електронна бібліотека Центру інформації та документації кримських татар
Україна і кримські татари (офіційні документи, інформаційні матеріали)
Курултай кримськотатарського народу
Меджліс кримськотатарського народу
Авдет
Кримськотатарські громадські організації
Кримськотатарські інтернет-ресурси
Міжднародне право та українське законодавство у сфері захисту прав корінних народів, національних меншин і прав людини

Електронний бюлетень

"Крим у дзеркалі української преси"

№ 20

(11.07 - 20.07.2006)

За 11.07 - 20.07.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.

З М І С Т:

Влада. Суспільство. Політика.

"Публіцистику, мисливство й більярд довелося на певний час відкласти. Повернуся до цих захоплень, коли відчую моральне право на це", каже тричі депутат і двічі Голова парламенту Автономної Республіки Крим Анатолій Гриценко

(Спекотне кримське літо розпочалося для політикуму півострова та самого Анатолія Гриценка гарячими подіями на всіх "фронтах": формування коаліції Партії регіонів із депутатами від партії "Союз", Компартії, блоку "Народна опозиція" Наталії Вітренко та блоку "Не Так!"; конфлікт із представником Президента в Криму Геннадієм Москалем, котрий пообіцяв освіжити кримінальні справи деяких депутатів; акції протесту проти навчань "Сі Бриз-2006"; нескінченні бої за кримську землю... Позиції Голови Верховної Ради АРК Анатолія Гриценка такі.)

Василь Вікторов
("Віче", №13-14, липень 2006р.)

Дилема Донузлава
Яким шляхом піде розвиток півострова?

(Крим упритул підійшов до того рубежу, коли треба здійснити новий вибір, що на багато років уперед визначить його профіль. На поверхні лежить мегапроект — перетворення півострова на курорт світового масштабу, але... По-перше, він розроблений лише в загальних рисах. По-друге, починати слід із генпланів кримських міст-курортів. А виступити в ролі координатора такого мегапроекту поки що ніхто не готовий. Також не готові законодавча й економічна база для цього проекту. Проте інвестори так і "крутяться" біля Криму. Дедалі частіші та голосніші суперечки в Криму про великі промислові будівництва. Останнім часом предметом розмов є два з них — проекти з будівництва великих морських портів на озері Донузлав, що розташоване північніше від Євпаторії, та на озері Тобечик, що за 12 кілометрів на південь від Керчі. Ще Леоніду Кучмі пропонували варіанти цих проектів, і саме він ухвалив рішення будувати порт на Донузлаві. Проблема перейшла у спадок Віктору Ющенку, і він уже 23 вересня 2005 року видав Указ №1329/2005 "Про заходи щодо створення Кримського морського транспортно-промислового комплексу "Донузлав", що спричинив новий сплеск емоцій. Вирують пристрасті в пресі, на зборах, круглих столах і наукових конференціях, до справи залучають міжнародну громадськість і міжнародне право. Нещодавно Представник президента Геннадій Москаль після дискусії із залученням усіх зацікавлених сторін резюмував так: я їду до Президента з пропозицією відмінити старий указ про будівництво порту та видати новий — про інший напрям розвитку регіону. Але і цей крутий поворот у долі цілого кримського регіону призвів до бурхливих протестів. Розберімося в проблемі детальніше.)

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №112, 12 липня 2006 р.)

Мустафа ДЖЕМIЛЬОВ: "Необхідність об’єднання країни — наріжний камінь усіх процесів..."

(Кримський регіон є якщо не вибухонебезпечним, то напруженим в політичному смислі. Про багато невирішених проблем заявляють кримські татари. Про всі актуальні події останніх днів кореспондент "Дня" розмовляє з народним депутатом України, головою меджлісу кримських татар, головою Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України Мустафою ДЖЕМІЛЬОВИМ. )

Микита Касьяненко, Бахчисарай — Сімферополь
(“День”, №113, 13 липня 2006 р.)

Крымские татары разворачивают широкомасштабную кампанию по возврату домов и имущества

(Крымскотатарские общественные организации "Койдешлер", "Намус", "Черкез-Кермен" и информационная кампания "Азатлык" начали подготовку к петиционной кампании, направленной на возвращение домов, земель и имущества, изъятого у крымскотатарского народа при его депортации в 1944 году. Украинское государство не только не собирается восстановить в правах крымскотатарский народ, возвратить его дома и имущество, но наоборот — усиливает против него репрессии.

Адресатами петиции станут Верховный Комиссар УВКБ ООН, Совет Европы, ОБСЕ, Евросоюз.)

Соб. Инф.
("Голос Крыма", №29, 14 июля 2006г.)

Кримські татари порушують питання про реституцію

(Учора в Сімферополі чотири кримськотатарські громадські організації провели прес-конференцію, на якій оголосили про початок збору підписів своїх співвітчизників під петицією з вимогою про реституцію землі, рухомого та нерухомого майна, конфіскованих під час депортації 1944 року. Вони сподіваються, що завдяки цьому міжнародне співтовариство примусить Україну повернути або компенсувати кримськотатарському народу 30—40 мільярдів доларів і 997 тисяч гектарів землі — заявили на прес-конференції представники організацій "Азатликъ", "Койдешлер", "Намус" і "Черкез Кермен". Треба сказати, що кримські татари, які після повернення до Криму з кінця 90-х років минулого століття часто знаходили на півострові свої старі будинки, довго принципово офіційно не ставили питання про реституцію, оскільки вважали, що Україна є лояльною до них державою і надає допомогу в поверненні та облаштуванні на державному рівні. Тільки за державною програмою повернення на облаштування репатріантів до Криму вже виділено понад 800 мільйонів гривень. У рідкісних випадках хазяї будинків, які збереглися, подавали позови до суду, вимагаючи повернення майна, але не до жителів, яких туди поселила держава, а до державних органів, яких вони вважали винними у своїй трагедії. Один із таких судових процесів з приводу будинку в Сімферополі, що належав до депортації сім’ї татар Оруджевих, уже дійшов до європейського суду з прав людини, прийнятий ним і скоро буде розглянутий. Однак останнім часом, коли кримські татари зустрічають дедалі більшу протидію в питаннях забезпечення землею, народ, як вони самі говорять, вимушений поставити питання про реституцію забраного майна та землі.)

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №114, 14 липня 2006 р.)

Разделяй и властвуй - такова политика "двойных стандартов", которую проводит Киев в Крыму

(Власти Украины сквозь пальцы смотрят на противоправные действия крымскотатарского меджлиса, поскольку политические обязательства президента В. Ющенко перед его лидерами ему оказались дороже конституционных прав и свобод граждан, подчёркивается в заявлении президиума Русской общины Крыма в связи с событиями в Бахчисарае.

Массовые беспорядки в Бахчисарае, говорится в нём, обнажили по сути давно назревшую проблему "двойных стандартов" в отношении центральных украинских властей к крымчанам. Постоянный представитель президента в Крыму Геннадий Москаль вместо того, чтобы, руководствуясь действующим законодательством, пресечь акции антиконституционного "меджлиса-курултая", ведёт переговоры с экстремистами, которые приступили к погромам в Бахчисарайском районе. )

 ("Крымская правда", №126, 14 июля 2006г.)

У Криму з’явилося наметове містечко

(Учора кримські прихильники БЮТ розгорнули наметове містечко перед будівлею ВР АРК, де розглядалося питання про суспільно-політичну ситуацію в Україні. Протестувальники вимагали від Президента розпустити парламент країни.)

(“Демократична Україна”, №127, 15 липня 2006р.)

Москалю рекомендована антишоковая терапия

(Председатель Верховного Совета АРК Анатолий Гриценко рекомендует представителю президента Украины в автономии Геннадию Москалю провести сеанс антишоковой терапии для жителей Алчевска, которых он вверг в состояние зимнего шока, будучи губернатором Луганской области. Так спикер прокомментировал по просьбе журналистов высказывания Г. Москаля о ситуации в коммунальном хозяйстве Щёлкино и посёлка Орджоникидзе, которая якобы вызвала у него "шок".

По мнению главы парламента, в искренность "шоковых" переживаний Геннадия Москаля не позволяет поверить его печально знаменитый на всю страну опыт замораживания жителей Алчевска. При этом А. Гриценко напомнил о долгах крымским здравницам за пребывание в них алчевских детей в период зимней аварии в их родном городе. "Именно в Крыму дети излечились от этого шока, вызванного халатностью руководства области. Сегодня по милости Москаля некоторые крымские здравницы могут оказаться полными банкротами из-за этих долгов", - сказал он.)

("Крымская правда", №127, 15 июля 2006г.)

Экс-президент Польши Александр Квасьневский: "Украинские политики считают компромисс проявлением слабости, в то время как он является проявлением мудрости"

(Во время конференции, состоявшейся в Киеве и Крыму по инициативе международной организации "Ялтинская европейская стратегия", был презентован стратегический план продвижения Украины в ЕС

Для участников третьей, уже традиционной, конференции, именуемой "Ялтинская европейская стратегия", не в новинку в непринужденной обстановке, что называется, без галстуков обсуждать рецепты возможного "безболезненного" вступления Украины в Европейский Союз (ЕС). Среди гостей мероприятия, состоявшегося на днях в Киеве и Крыму, известный экономист, многолетний консультант кабинетов министров Украины Андерс Аслунд (Швеция); советники Президента Украины Виталий Кличко и Борис Немцов (Россия); президент Парламентской ассамблеи НАТО Пьер Лелюш; спикер Верховной Рады Александр Мороз; бывший посол США в нашей стране Карлос Паскуаль и нынешний - Уильям Тейлор; президент Института Брукингза Строуб Телбот (США); члены Европарламента; министры и послы ряда европейских стран; известные политологи и журналисты.)

Елена Шеремета, Ялта-Киев
("Факты", №128, 18 июля 2006г.)

У Ялті побачили контури Брюсселя

(Упродовж двох днів у Лівадійському палаці на міжнародній конференції "Ялтинська європейська стратегія", організованій фондом Віктора Пінчука, тривали дискусії про перспективи розвитку України. Зарубіжні та вітчизняні учасники обговорювали не тільки європейські - у політичному сенсі – шанси нашої країни, а й актуальний момент: причини політичного напруження та шляхи його подолання.

Головний лобіст українських інтересів, як називають екс-президента Польщі Олександра Квасневського, у своїй доповіді накреслив три варіанти розвитку ситуації. Перший - дострокові вибори, котрі гарантуватимуть, що "через рік в Україні буде якийсь уряд, але який саме - невідомо". Другий варіант - змиритися з нинішньою коаліцією, однак у доповідача "є велике побоювання цілісності бачення цих партій, оскільки вони не мають однакової позиції розвитку України". І третій - створення широкої коаліції, що видається пану Квасневському найвірогіднішим, хоча він і розуміє, "як тяжко створювати коаліцію колишнім противникам".)

Людмила Коханець
("Голос України", №131, 19 липня 2006р.)

Наш європейський вибір

(У Лівадійському палаці поблизу Ялти завершив свою роботу III міжнародний саміт "YES" — найпрестижніший форум посланців політичної еліти Європи і Америки. В ньому взяли участь відомі політики, дипломати, державні діячі, журналісти — представники Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі, Ірландії, Словенії, Румунії, Хорватії... Українську офіційну сторону представляв глава Секретаріату Президента України Олег Рибачук. Відкрив саміт депутат британського парламенту, голова правління "YES" Стівен Байерс.

Учасників саміту привітав Голова Верховної Ради АР Крим Анатолій Гриценко. Він, зокрема, зазначив, що впродовж п'ятнадцяти років Крим демонструє світовому співтовариству здатність вирішувати на принципах толерантності, поваги прав і національних традицій складні міжетнічні проблеми. Така політика робить півострів привабливим для інвесторів, особливо у курортно-туристичному комплексі.)

Олександр Кулик,
("Урядовий кур'єр", №132, 19 липня 2006р.)

Светлана Пронина засудила Украину в Европейском суде

(Европейский суд крымчане выигрывали уже четырежды, в пятый раз это сделала 62-летняя жительница Ялты Светлана Пронина. Интересно, что об этом событии ялтинские чиновники еще не знали. Да и сама Светлана Владимировна понятия не имела, что ее дело в Европейском суде уже завершено. Узнала она об этом от корреспондента "Комсомолки". )

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №134, 20 июля 2006г.)

Економіка. Фінанси.

ВТО стає ближчою

(У Раді міністрів Криму нещодавно відбувся семінар "Вступ України до ВТО: перспективи та наслідки для малого й середнього бізнесу". Його організатори — Мінекономіки України і кримський уряд за підтримки Українського центру міжнародної інтеграції, Союзу підприємців при Кабінеті Міністрів України провели цікавий діалог з однієї з найактуальніших проблем економічного розвитку нашої держави.)

Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр”, №126, 11 липня 2006р.)

Хлібороби просять підтримки

(Про занепад українського села сьогодні не говорить хіба що лінивий. Так зване роздержавлення агропромислового комплексу фактично розвалило могутні за радянських часів господарства, а хліборобські паї за безцінь скупили новоявлені орендарі, які не поспішають ні господарювати по-новому, ні розраховуватися з орендодавцями.

Як і в цілому в Україні, кримське село переживає не кращі часи. З могутніх господарств залишились одиниці. Плуги, борони, дощувальні установки розтягли на металобрухт, і зараз, на думку новопризначеного кримського прем'єра Віктора Плакіди, потрібно серйозно займатися відродженням зрошувального землеробства, яке може врятувати кримське село, забезпечити стал е, виробництво продовольчої пшениці, а тваринництво — необхідними кормами.)

Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр”, №126, 11 липня 2006р.)

Земельне питання

Массовая драка в Крыму

(В Бахчисарае возникло жесткое противостояние между торговцами центрального рынка города и местными жителями — крымскими татарами, дошедшее до массовой драки, сообщает Интерфакс-Украина. Поводом для конфликта послужило то, что собственники рынка начали строительные работы в охранной зоне возле древнего крымскотатарского мавзолея, что запрещено законом.

Как сообщил начальник ЦОС ГУМВД в Крыму Александр Домбровский, длительное время крымские татары требуют закрыть рынок и ранее обратились в суд по этому вопросу. Суд заседал несколько раз, но окончательного решения еще не вынес. Тем не менее, собственники рынка начали строительство. Это возмутило крымских татар, и в пятницу около 50-60 человек устроили протест возле рынка, перекрыв все его входы. Чтобы не допустить конфликтных ситуаций на место происшествия прибыла милиция, которая временно закрыла рынок и распустила торговцев.)

(“Вечерние вести”, №96, 11 июля 2006г.)

Черговий земельний конфлікт у Бахчисараї: кримські татари вимагають перенести міський ринок від кладовища кримських ханів

(Минулими вихідними центральний ринок у Бахчисараї не працював — його заблокували невдоволені городяни — кримські татари. Ще у п'ятницю, 7 липня, вони обкрутили колючим дротом вхідні ворота, у "революційному" запалі перевернули кілька контейнерів із крамом, облили прилавки відпрацьованою автомобільною оливою, а спробою увірватись до бухгалтерії до смерті налякали її працівників. І наостанок, за деякою інформацією, надавали стусанів трьом контролерам ринку, котрі спробували зафіксувати перебіг блокади на відео. Наступного дня справа  дійшла вже до масової сутички, в якій з обох боків взяли участь понад 300 осіб. У "гарячу точку" на допомогу місцевому відділку міліції у той же день перекинули 60 бійців спецпідрозділу "Беркут"  і 120 — із частини Внутрішніх військ МВС. Тільки так вдалося розборонити  ворогуючих. Як поінформували "УМ" у Центрі громадських зв'язків кримської міліції, 7 учасників "рукопашки" (3 кримських татар і 4 слов'ян) офіційно подали заяву до міліції про побиття.)

Василь Драголюк
(“Україна молода”, №123, 11 липня 2006р.)

Розв'язати партенітський вузол

(Нарешті, здається, конфліктна ситуація, пов'язана із виділенням земельних ділянок депортованим громадянам у селищі Партеніт (Південний берег Криму) вступила у стадію свого завершення. Постійний Представник глави держави в автономії Геннадій Москаль провів нараду за участю усіх зацікавлених сторін: кримськотатарської громади, республіканських комітетів із земельних ресурсів та нацменшин, керівництва Партенітської селищної ради та дослідного господарства "Приморське".

Суть конфлікту полягала в тому, що представники кримськотатарської громади Партеніту виявили незадоволення практикою розподілу вільної землі у Партеніті. Не знайшовши порозуміння з місцевою владою, депортовані перенесли пристрасті на площу Леніна у Сімферополі, розбивши тут намети та влаштувавши довготерміновий пікет.)

Олександр Кулик
(“Урядовий кур’єр”, №126, 11 липня 2006р.)

Кто ответит за базар?

(Ещё на половине пути из Симферополя в Бахчисарай у села Новопавловка выставлен пикет. Плакатами с требованиями типа "Руки прочь от наших святынь" обвешаны придорожные тополя. Пикетчики обустроились, как туристы на привале. Чуть поодаль установлена палатка, на которой для пущей важности написано "Штаб". Уже готов плов, и нас даже пригласили пообедать.

В другой бы раз, возможно, не отказались бы. Но нам надо в Бахчисарай - в центр этого противостояния, продолжающегося уже не первый год. )

Татьяна Рябчикова
("Крымская правда", №124, 12 июля 2006г.)

"Если наши участки не узаконят, я поступлю так же, как Наталья!"

(Так говорит соседка доведенной до отчаяния 43-летней жительницы Алушты, которая свела счеты с жизнью, выбросившись с балкона пятого этажа горисполкома Два десятилетия назад жильцы трехэтажного дома по тихой улочке Сергеева-Ценского в Алуште обустроили огороды на расположенном неподалеку пустыре. Неоднократно пытались люди узаконить землю, но безрезультатно. Правда, до последнего времени никто не предпринимал попыток насильно ликвидировать огороды...

Но однажды на участок Натальи Кобелевой пришли люди и стали рубить деревья, кусты роз. Затем приехал бульдозер и снес времянку и сарай. А саму хозяйку, попытавшуюся оказать сопротивление, привязали проволокой к дереву - чтобы не мешала. На глазах хозяйки крушили, ломали, вытаптывали то, что было построено и выращено ее руками...)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №124, 12 июля 2006г.)

Белое солнце Бахчисарая

(— Ты ведь меня знаешь, Абдула. Я мзду не беру, мне за державу обидно, — эта фраза из "Белого солнца пустыни" — рингтон мобильного телефона директора Бахчисарайского центрального рынка Владимира МЕДВЕДЕВА.

В минувшую субботу в Бахчисарае, на центральном рынке города, произошло одно из самых крупных межэтнических столкновений в Крыму за последние годы. Напомним вкратце о том, как это было и что послужило поводом (именно поводом, а не причиной) столкновения.

Уже несколько лет меджлисовцы требуют закрыть рынок на улице Буденного, мотивируя это тем, что на его территории находятся национальные святыни крымских татар — дюрбе (мавзолеи). Дело о закрытии рынка с переменным успехом слушается в судах различных инстанций. Последнее решение было вынесено всего несколько дней назад, 6 июля, Хозяйственным судом Крыма в пользу владельцев рынка, однако их оппоненты могут обжаловать (и наверняка обжалуют) его в вышестоящих инстанциях.

По словам Медведева, рынок находится на этом месте с восьмидесятых годов прошлого века, и сегодня на нем работают около трехсот торговцев.)

Александр Мащенко
("Крымское время", №76, 13 июля 2006г.)

Кощунствуя над погребенными, добра не наживешь!

(10 июля, ближе к вечеру, территория рынка на улице Буденного в Бахчисарае была обозначена веревочкой. Все вокруг безмолвствовало, и только присутствие группы милиционеров, часть которых отдыхала в автобусе, напоминало о тревожных днях, когда в районе святых мест Азизлер в Бахчисарае столкнулись общественные интересы крымских татар, требовавших перемещения рынка на иное место, и интересы руководителей рынка, якобы, защищавших права торговцев. Сотрудники милиции от комментариев отказались, заявив, что ведутся следственные действия.

Со слов председателя Бахчисарайского регионального меджлиса Ахтема Чийгоза, ситуация прояснилась. Он отметил, что крымскотатарская общественность уже много лет добивается освобождения святых мест Азизлер от торговых рядов. Решение суда в 2004 г. предусматривало передачу этой земли Бахчисарайскому Государственному историко-культурному заповеднику. Со всеми службами был согласован и передан на экспертизу проект отвода земли. Прокуратура Бахчисарайского района после проверки подтвердила незаконность нахождения рынка на земельном участке, где ранее располагалось мусульманское кладбище и мемориальный комплекс "Азизлер". Однако, по мнению А.Чийгоза, руководство Бахчисарайского районного потребительского общества (ПО "Рынок") и дирекция рынка, игнорируя законные требования районных властей и общественности, пытаются перевести вопрос в политическую плоскость и нагнетают межнациональную напряженность.)

Адиль Сеитбекиров
("Голос Крыма", №29, 14 июля 2006г.)

Протистояння в Бахчисараї

(У Бахчисараї продовжується протистояння, де кримські татари вимагають прибрати стихійний ринок з території їхньої святині "Азіз", а торговці відстоюють свої робочі місця, не погоджуючись перейти на інші ринки. Для підтримки порядку і запобігання конфлікту в Бахчисарай стягнуто понад 1000 бійців внутрішніх військ і спецпідрозділу "Беркут" і це обходиться казні у 30 тисяч грн. щодня. Незважаючи на це, Представник Президента України в Криму Геннадій Москаль звернувся до міністра МВС України з проханням направити у Крим додаткові сили з метою запобігання конфлікту.

Як повідомив Геннадій Москаль на зустрічі з керівниками контролюючих органів АРК, конфлікт у Криму, який перейшов із економічної площини в міжнаціональну, треба вирішити правовим шляхом. За його словами, "не може сьогодні вся Україна, весь Крим бути заручником одного власника ринку Володимира Медведєва, який диктує всім свої умови".)

(“Кримська світлиця”, №29, 14 липня 2006р.)

Алуштинські депутати зайнялися городами, через які викинулася з вікна міськради жінка

(У фокусі позавчорашньої сесії Алуштинської міськради  було конкретне земельне питання. Саме  за нього заплатила власним життям  29 червня 41-річна Наталя Кобелєва, викинувшись  у перерві минулого пленарного засідання з  5-го поверху міськради. Нагадаю, трагедія  сталась після того, як днем раніше судові виконавці в інтересах фірми "Алустон-98"  знесли на її присадибній ділянці кам'яну "времянку". А вранці наступного дня, щоб  невдоволена Наталя  не заважала  очистити  ділянку, виконавці з представниками фірми ще й силоміць прив'язали її до дерева.)

Василь Драголюк
(“Україна молода”, №126, 14 липня 2006р.)

"УМ" дізналася, як дерибанять землю на Одещині та у Великій Ялті

("У царині земельних відносин терміну давності не існує!" — люблять казати у Державному комітеті України із земельних ресурсів. "Завали", які виникли внаслідок безміру попередників, тут намагаються розчищати всіма доступними способами. I таки виявляють численні порушення в тому чи іншому регіоні. Утім, демонтуючи систему земельної корупції, навіть керівництву Держкомзему доводиться стикатися з активною протидією підлеглих із регіонів, їхніми подільниками з правоохоронних органів, зацікавленими впливовими особами та iн.  У розпорядження "УМ" потрапили цікаві документи — акти комплексних перевірок органів земельних ресурсів Одещини та Ялти.

Царьки з "перлини біля моря"

Комплексна перевірка роботи Одеського облуправління земельних ресурсів за 2004—початок 2006 років проводилася Держкомземом ще у квітні. Тут далеко до запеклих земельних протиріч, подібних до тих, що відбуваються у Криму, бо, незважаючи на етнічне різнобарв'я регіону, на Одещині немає ні татарського питання, ні такої розгалуженої санаторно-курортної та природно-охоронної інфраструктури як на ПБК. Утім зловживання власних підлеглих у зав'язці з місцевими правоохоронцями, як свідчать джерела "УМ", вразили навіть бувалих високопосадовців Держкомзему.)

Іван Леонов
(“Україна молода”, №126, 14 липня 2006р.)

Бахчисарай кипит
А отдыхающие прерывают свои отпуска и покидают Крым

(Если Геннадий Москаль был прав, заявив во вторник, что ситуация в Бахчисарае "дошла до точки кипения", то Бахчисарай продолжает "кипеть" и по сей день. Вчера, правда, рынок на улице Буденного открылся, однако вокруг него по-прежнему находятся усиленные подразделения милиции. У подходов к рынку стоит круглосуточный пикет меджлисовцев. Его участники требуют немедленной ликвидации рынка для устройства на его месте музейного комплекса. В то же время, по словам заместителя директора рынка Жана Запруты, сейчас рынок проверяют, что называется, по всем фронтам — милиция, налоговики, СЭС, пожарные.)

Александр Мащенко
("Крымское время", №77, 15 июля 2006г.)

Земля тривоги нашої
Трагічний вихід із безвиході

(Як ми вже повідомляли, 29 червня доведена до відчаю 43-річна жителька Алушта викинулася з балкона п'ятого поверху міськвиконкому.

Резонансна подія обростає різними домислами й чутками не лише серед алуштинців, які твердо переконані: ця трагедія пов'язана саме з клаптиком землі, який у жінки відібрали. Це зайвий раз підтвердив і гіркий фінал останнього земельного спору самогубці Наталії Кобелєвої, адже земля Південного узбережжя в усі часи є не лише годувальницею, а й предметом суперечок і конфліктів, часом жорстоких сутичок.

Безробітна Наталія Кобелєва жила в багатоквартирному будинку на вул. Сергєєва-Ценського на окраїнному міському пагорбі. Сусідню пустку поруч з будинком мешканці двадцять років тому розробили й перетворили на невеличкі присадибні городи. Один з них невтомно плекала й Наталія. З нього й жила. Узаконити земельні ділянки виявилося неможливо: люди неодноразово намагалися оформити землю, але безрезультатно. В Алуштинському міськвиконкомі їм систематично відмовляли. Хоча її категоричних заборон на вирощення городини не було, адже багато хто з жителів узбережжя у такий спосіб поповнює свій стіл завжди дорогими тут сільгосппродуктами. Не вживалося досі й жодних насильницьких заходів з ліквідації неоформлених городів.)

Віктор Хоменко. Крим.
("Голос України", №131, 19 липня 2006р.)

Виктор ШЕМЧУК: "Мы не должны носить штаны за контролирующими органами"

(Земельный вопрос не теряет своей актуальности в Крыму ни зимой, ни летом. Это одна из немногих тем полуостровной жизни, забыть о которой не позволяют ни политики, ни безземельные граждане. Однако в определённые моменты эта проблема обретает ещё большую остроту. Очередной накал страстей вокруг неё вызвало недавно прошедшее заседание в представительстве президента страны, где снова прозвучали ставшие уже привычными разоблачения и прогнозы разбазаривания бесценной земли.

Всё это уже слышали. Хотя чем не повод для серьёзного разговора с теми, кто ниоткуда не приезжал, никуда не уезжал и всё это время непосредственно разбирался в "круговороте" незаконных земельных решений и их последствий.)

Беседовала Наталья Гервасий
("Крымская правда", №129, 19 июля 2006 г.)

Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури.

Самый "отвязный" фестиваль лета

(15 июля в селе Поповка, что под Евпаторией, стартует самый "демократичный" музыкальный фестиваль для молодежи "Казантип".

Уж давно звучат обвинения, что, мол, ежегодный форум в Казантипе — это официальный повод для молодежи, позабавиться амфитаминами, галюцегенными препаратами и прочими "радостями" жизни. Отчасти верно говорят — что поделаешь, электронную музыку не зря называют кислотной. Здесь не выйдет гитарист и не даст "запила", здесь крутит под рукой диджей свою пластину.)

Алексей Глуховский
("Вечерние вести", №98, 13 июля 2006г.)

Проблема геноцида крымских татар: размышления историка

(20 мая 2006 года состоялось первое заседание Специальной комиссии по изучению геноцида крымскотатарского народа и преодолению его последствий [далее — Комиссия. — Г.Б.], образованной на четвертой сессии IV Курултая. Как известно, основной целью учрежденной Комиссии является разработка и подготовка документов о признании Украинским государством и международным сообществом депортации и последующих лет политики советского государства в отношении крымскотатарского народа актом геноцида.

Мне довелось интересоваться теорией геноцида во время написания монографии "Крымскотатарская проблема в СССР (1944-1991)", в которой нашла отражение и моя позиция по вопросу геноцида крымских татар. Позволю себе изложить некоторые размышления на эту тему в более развернутом виде.)

Гульнара Бекирова,
член Специальной комиссии по изучению геноцида, историк,
эксперт Международного Института гуманитарно-политических исследований
(г, Москва).
("Голос Крыма", №29, 14 июля 2006г.)

Загадка севастопольських... пірамід

(У Севастополі спостерігається справжній пірамідний бум. Десятки вчених, в тому числі і закордонних, активно досліджують місце, де за допомогою унікальної методики севастопольського дослідника Віталія Гоха на декількох метрах під землею виявлено сім пірамід. Зараз на місці, де, як припускається, знаходиться одна з них та сфінкс, розпочались активні розкопки і, як кажуть ентузіасти, до верхівки піраміди залишилося всього декілька метрів.

Севастопольський вчений Віталій Гох знайшов піраміди випадково. Декілька років поспіль за допомогою винайденого ним і запатентованого приладу, що дозволяє визначати будь-які речовини під землею, він займався пошуком корисних копалин та води. Більш детальний аналіз однієї зі знайдених споруд показав не природний, а штучний характер її створення.)

Ольга Савченко,
(“Флот України”, №27, 8-14 липня 2006р.)

Девочку из Краматорска, которая победила на фестивале "Сказочная Ялта", члены жюри назвали второй Ани Лорак и вручили ей пять тысяч гривен

(Галина Безрук и другие талантливые дети получили подарки. Многие из них впервые увидели Черное море и Крымские горы

Известная поговорка "Хорошо там, где нас нет" уже неактуальна. Хорошо там, где мы есть. Особенно, если мы - в Ялте. Летом на набережной можно увидеть несколько концертных площадок. Вечером здесь разворачиваются яркие шоу-программы, которые привлекают внимание отдыхающих, прогуливающихся под звездным небом Южного берега Крыма. На днях в ялтинском концертном зале "Юбилейный" завершился IV Международный шоу-фестиваль детского и юношеского творчества "Сказочная Ялта", который традиционно проходит в конце июня и каждый раз открывает новые юные таланты.)

Виолетта Киртока, Ялта-Киев
("Факты", №126, 14 июля 2006г.)

Земля родная помнит вас - и всех, и каждого отдельно

(Общеобразовательная школа N4 в Феодосии, которой исполняется 195 лет, известна тем, что в ней учились великий художник-маринист Иван Айвазовский и пионер-герой Витя Коробков. Его имя школа и носит

Практически в центре Феодосии на тихой тенистой улице имени Вити Коробкова стоит строгое двухэтажное здание общеобразовательной школы N 4. Старейшая в Крыму - ей 195 лет!

У школы славная, богатая история. Среди её выпускников разных лет академики и профессора, известные художники и писатели, музыканты, авторитетные педагоги. В числе самых известных её учеников - знаменитый художник Иван Айвазовский и пионер-партизан Витя Коробков. Дорогу к школе готов был показать каждый феодосиец.)

Николай Горюнов
("Крымская правда", №127, 15 июля 2006г.)

В Крыму будет театр ослов

(В Бахчисарайском районе Крыма на базе ослиной фермы скоро появится театр ослов, единственный в странах СНГ. Четвероногие актеры будут разыгрывать небольшие сценки шутовского характера вместе с людьми, выполняя при этом их команды.

Как рассказал "Сегодня" владелец фермы Николай Помогалов, сейчас театр в процессе создания, хотя первые выступления уже были на недавнем празднике "Дня урожая". "Выступление ослов и клоунов прошло с большим успехом, — рассказал он. — Животные послушно выполняли команды: бегали, прыгали, как в цирке. Надо отметить, что ослы прекрасно подыгрывают человеку и поддаются дрессуре".)

Марина Самолетова
("Сегодня", №157, 17 июля 2006г.)

У Севастополі є свої піраміди

(У Севастополі десятки учених з різних країн світу досліджують місце, де імовірно під землею перебувають сім древніх пірамід. Нині ведуться активні розкопки і, як говорять ентузіасти, до верхівки однієї з дивовижних споруд залишилося кілька метрів. Більшість вчених схиляється до того, що підземні севастопольські піраміди підтверджують здогадку американських дослідників про те, що 65 мільйонів років тому в результаті падіння гігантського метеорита вимерла стародавня цивілізація. Саме походження пірамід поки лишається загадкою.

Завдяки унікальній методиці місцезнаходження пірамід визначив севастопольський дослідник Віталій Гох. Кілька років поспіль за допомогою винайденого ним і запатентованого приладу, який дає змогу визначати будь-які речовини під землею, він займався пошуком корисних копалин і води. Детальніший аналіз однієї зі знайдених споруд засвідчив не природний, а штучний характер її створення. "Ми дійшли до надміцного утворення, до якого входили тваринний білок, гіпс, рідке скло, гравій,— розповів кандидат технічних наук Віталій Гох.— Це техногенна піраміда, яка випромінює енергію в певні періоди, і ця енергія також специфічна".)

(“Демократична Україна”, №128, 18 липня 2006р.)

Освіта. Наука. Мовні проблеми.

Де управлінців плекають змалку

(У шостій школі Джанкою першого вересня відкриють спеціалізований клас державного управління. У програмі безплатного дворічного спецкурсу для тридцяти кращих старшокласників, зібраних із навчальних закладів усього міста — вивчення економіки й фінансів, основ права, політології, соціології та гуманітарної політики, регіонального і місцевого самоврядування.

У Євпаторії такий клас працює з 2002 року. Нині учні, які успішно оволоділи азами чинного законодавства, самоврядування, фінансової та економічної науки, проходять практику у відділах і управліннях міськвиконкому. Тут вони знайомляться з посадовими інструкціями й правовими основами діяльності управлінь, школярів навчають також планування й роботи з документацією. Після закінчення курсу кращі учні отримають право безплатного навчання в Київській академії управління, а всіх слухачів буде зараховано до кадрового резерву виконкому.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №125, 11 липня 2006р.)

Не завжди клин клином вибивають...

(30 червня на площі ім. Леніна в Сімферополі відбувся мітинг, присвячений 65-ій річниці проголошення Української суверенної держави, який організував Конгрес українських націоналістів. Того ж дня поширювалися листівки із резолюцією мітингу та зверненням до російськомовних громадян під назвою "Геть московські пазурі від горла України!" Ось деякі думки людей про цю листівку.)

(“Кримська світлиця”, №29, 14 липня 2006р.)

Охорона здоров’я

У Криму накинули оком на протитуберкульозний диспансер

(Закриття спеціалізованої протитуберкульозної поліклініки в Сімферополі, де на обліку перебуває понад п'ять тисяч хворих, а також переведення лікарів-фтизіатрів на постійне місце роботи в міські поліклініки міста суперечить Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз". Про це заявив Постійний представник Президента України в АРК Геннадій Москаль. На його думку, Міністерство охорони здоров'я автономії замість вдосконалення методів боротьби з хворобою, що стала епідемією в Криму, закриває спеціалізовані лікувальні установи, покликані захищати населення від туберкульозу.)

(“Демократична Україна”, №125, 13 липня 2006р.)

Жизнь потерявшей много крови собственного корреспондента российского "Первого канала" Алены Иваниченко спасали коллеги-журналисты, военнослужащие частей береговой обороны военно-морских сил Украины и простые симферопольцы

(Как сообщила вчера пресс-служба Министерства обороны Украины, благодаря своевременной помощи морских пехотинцев из состава отдельной бригады береговой обороны ВМС Украины удалось спасти жизнь специальному корреспонденту российского "Первого канала" в Крыму 34-летней Елене Иваниченко, потерявшей большое количество крови во время родов.

- Когда во время родов возникли осложнения, Алена потеряла много крови, ее надо было срочно восстанавливать, - рассказал супруг журналистки, собственный корреспондент газеты "Сегодня" Майк Львовски. - А кровь у нее достаточно редкой группы - третья, отрицательная. Оказалось, что на Центральной станции переливания крови в Симферополе запасов совсем мало - буквально 500 миллилитров, то есть на две порции. У Алены естественная потеря крови была куда больше. Ситуация осложнялась еще и тем, что кровь не свертывалась.)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №129, 19 июля 2006г.)

Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.

Курортні спокуси
(Інструкція до валізи відпочивальника — для інформації, а не практичного вжитку)

(Давньою традицією Криму є неодмінний у розпал літнього сезону наплив тисяч власних і зальотних, юних і не дуже, доларних і рубльових, елітних і трасових, готельних і вокзальних "жриць продажної любові". Ці дами злітаються, як метелики на світло, на чуже свято безжурного життя біля моря, щоб максимально витрусити гаманці невибагливих шукачів сумнівних утіх і розваг.

Їх кількість і ціни за специфічні послуги коливаються залежно від зростання цін на продукти, комунальні послуги і пальне. Вони знають, що в часи жіночого безробіття тут знайдуть завжди затребуваний і добре оплачуваний заробіток, який, утім, обкладається дуже високою даниною "кураторів" цього бізнесу. Кожна прагне сороміцькою працею заробити на власне щастя: дім, машину, догляд власних дітей чи немічних батьків, відкласти дещицю і на свою нежебрацьку старість. Хоч до неї дожити — мало шансів, бо на цій криміналізованій стежці обов'язково доведеться пройти через жорстокі внутрішньокорпоративні "розбірки", чіпкі лабети сутенерів і "бандерш", "дахи" міліціонерів і чиновників, тортури збоченців, клієнтів-маніяків чи любителів "жорстокого кайфу", дикі оргії, психологічні зриви, наркотики чи алкоголізм, сифіліс чи СНІД або все це разом.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №129, 15 липня 2006р.)

Коктебель предлагает восточные чары, а Феодосия – превращение в Анку-пулеметчицу

(Крым в этом сезоне прославился не только антинатовскими выступлениями, но и высокими ценами. Отдых в той же Ялте, например, многим нынче не по карману. "Подтягиваются" к ней по ценам и Алупка, и Симеиз, и Мисхор. Туроператоры предлагают в качестве альтернативы более дешевые курорты АРК. Среди прочих часто называют Коктебель с Феодосией. "КП" решила выяснить, на что могут рассчитывать те, кто намерен провести отпуск на этих курортах.)

Лилия Фоменко
("Комсомольская правда", №131, 15 июля 2006г.)

Севастополь

Нотаріальний рекет, або Як захиститися від ненаситного табеліона

(Як формуються ціни на нотаріальні послуги в Україні, з чого вони складаються і де про них можна дізнатися? Хто контролює (і ни контролює взагалі!!!) роботу нотаріусів у питанні оплати їхніх послуг? Ці запитання ставить собі кожний, хто переступає поріг нотаріальної контори.

Зрозуміло, що є встановлені законом платежі (держмито) — визначені відсотки від мінімальної зарплати. Але чи бачили ви бодай в одній державній нотаріальній конторі чи у приватника вивішені для загального огляду розміри держмита за ті чи інші нотаріальні послуги? їх немає! За всієї моєї поінформованості, грамотності, можливості користуватися Інтернетом домогтися в нотаріуса справедливості не змогла. І не була впевнена в тому, то з'ясування стосунків із поважною пані через компетентні органи не коштуватиме мені дорожче тих грошей, що вона їх здерла з мене, не видати и квитанції. Годі вже казати про не дуже поінформованих громадян.)

Світлана Калиновська. Севастополь.
(“Голос України”, № 128, 14 липня 2006р.)

Менше розмов — більше економіки...

(Дві гілки влади Севастополя готові знову стати на стежку війни. Цього разу — через проект генерального плану розвитку міста на 2005—2025 роки, який нещодавно здобув державну премію на конкурсі кращих проектів розвитку міст. Депутати нового скликання вважають його сфальсифікованим. Вони переконані, що проект, який держадміністрація подала їм сьогодні, істотно відрізняється від того, котрий був затверджений у 2005 році депутатами минулого скликання.

Депутатський склад міськради оновився дуже істотно, проте депутати, які залишилися, пам'ятають, що в первісному графічному варіанті проекту Севастополь було визначено як місто-регіон з кордонами, що окреслювали площу у 86 тисяч гектарів землі. В нинішньому варіанті — по Комишовському шосе пролягла чітка лінія, яка відділила місто площею в 11,7 тисячі гектарів від решти території за його межами. З поняття "місто-регіон" зникла частка "регіон", а з нею і площа в 74,4 тис. га. Отже, сьогодні міськрада має право розпоряджатися лише окресленою площею у межах міста. Решта території належить державі і контролюватиме її міська держадміністрація.)

Лідія Степко. Севастополь.
("Голос України", №131, 19 липня 2006р.)

Многодетная мать Галина КРЫЛОВА:
Соседи учили своих малышей швырять в нас камни

(Около месяца назад три севастопольские семьи захватили пустые квартиры в новом доме. Одна из "захватчиц" - мать-героиня, у двух других - четверо и шестеро детей.

Муж выгнал на улицу

- Спускаюсь! - прокричала с балкона темноволосая женщина. - В подъезд не ходите, вас все равно не пустят, там милиция. Галина Крылова, мать четверых детей, осторожно присаживается на скамейку. Она пионер заселения "ничейного" подъезда. Так получилось, что Галина вместе с двумя дочерьми 17 и 14 лет и близнецами-мальчиками оказалась на улице. Муж нашел новую любовь и "попросил" супругу освободить две комнаты в коммуналке, которые ему принадлежали. Поскитавшись по знакомым, женщина случайно услышала, что в новом доме по улице Горпищенко пустует целый подъезд: его до сих пор не может выкупить Управление МВД Украины в Севастополе у "Севастопольстроя". И вместе с детьми она заняла квартиру на третьем этаже. - Почти год прожила тихо, правда, взглядов косых было достаточно. Конечно, не все соседи вели себя агрессивно, но были такие, которые почему-то почувствовали себя оскорбленными моим появлением: ругались, даже учили своих детей бросать в меня камни. Можете себе представить: молодая мама показывает четырехлетнему малышу нехорошую тетю и вкладывает в ручонку камень? Но постепенно все утряслось. Вторая волна началась недавно, когда в этот же подъезд вселились еще две семьи. Каждая заняла по две квартиры (двух- и трехкомнатной). Раньше они жили тоже в жутких условиях, чуть ли не в одной комнате все вместе.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №133, 19 июля 2006 г.)

Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.

Подполковника убили за $300

(В Севастополе сотрудники УБОП раскрыли совершенное в 1998 году убийство старшего уполномоченного Отдела госслужбы по борьбе с экономическими преступлениями городского УМВД Украины подполковника милиции Виктора Настенко. Заказное убийство было связано с профессиональной деятельностью милиционера. Одним из исполнителей был 33-летний мужчина, который длительное время скрывался в Кривом Роге и был задержан во время совершения ограбления. Он этапирован в Севастополь и уже сознался в убийстве. Его сообщником был мужчина, который осужден за убийство и отбывает наказание.)

(“Вечерние вести”, №96, 11 июля 2006г.)

В Крыму птицы сожгли лайнер главкома российского флота

(Понедельник действительно выдался несчастливым днем для самолетов. 10 июля с военного аэродрома в поселке Гвардейское, что под Симферополем, должен был взлететь самолет с делегацией ВМФ России. На его борту был командующий флотом Владимир Масорин...

У проходной в военный городок заворачивают все машины, не принадлежащие местным жителям или военнослужащим. На вопросы, что случилось, караул качает головой: никаких комментариев. О том, что разбился самолет, знают даже не все, кто живет в самом городке. Зато они могут подсказать, как проникнуть за забор.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №127, 11 июля 2006г.)

Аэробус А-310 совершил вынужденную посадку в Симферополе

(Ночь с воскресенья на понедельник могла стать трагической еще для 243 пассажиров российского авиалайнера: при перелете из Антальи в Москву возникла неисправность в самолете, принадлежавшем компании "Сибирь". К счастью, неполадки в одном из двигателей экипаж заметил вовремя, и командир принял решение об аварийной посадке.)

 ("Комсомольская правда", №127, 11 июля 2006г.)

Большая вода продолжает затапливать Крымский полуостров

(Дожди продолжают обильно поливать крымский полуостров. Второй уик-энд подряд не обходится без ЧП. В минувшее воскресенье на 3 километре трассы Грушевка—Судак мощным потоком смыло 20 метров дорожного покрытия. Движение автотранспорта было полностью остановлено.

По информации крымского главка МЧС, на ликвидацию чрезвычайной ситуации были брошены шестеро рабочих и строительная техника.

К ночи дорожное покрытие частично восстановили. Движение транспорта разрешено, но осуществляется с ограничениями.)

"Новый регион — Крым"
("Крымское время", №75, 11 июля 2006 г.)

Аэробус-310 срочно сел в Крыму

(Неприятности преследуют авиакомпанию "Сибирь". Почти через сутки после иркутской трагедии аэробус той же марки А-310, выполнявший рейс "1822" по маршруту Анталия—Москва с 243 пассажирами на борту, запросил аварийную посадку в Крыму из-за неполадок в работе левого двигателя. Самолет 9 июля в 21 час. 54 мин. приземлился в аэропорту "Симферополь". Никто не пострадал, если не считать стресса.)

Майк Львовски
("Сегодня", №152, 11 июля 2006г.)

Птица подбила ТУ-134

(Вчера около полудня на взлетной полосе аэродрома в Гвардейском (в 18 км от Симферополя) в турбину взлетающего Ту-134 попала птица. Через несколько мгновений один из двигателей застопорило, и турбина загорелась. Ситуация усугублялась тем, что баки были полностью заправлены топливом — летели до Москвы. Вместе с экипажем на борту находилось еще около 15 морских офицеров во главе с главкомом ВМФ России, адмиралом Владимиром Масориным.)

Майк Львовски
("Сегодня", №152, 11 июля 2006г.)

У Криму загорівся російський військовий літак

(Під Севастополем зазнав аварії літак Ту-134 ВМФ Росії, на борту якого перебувало 20 осіб, зокрема, головком ВМФ РФ адмірал Володимир Масорін. Як передає ІТАР-ТАКС, унаслідок постраждали три особи. Вони дістали опіки різного ступеня тяжкості й доставлені в госпіталь. Загрози їхньому життю немає. Сам головком ВМФ також не постраждав.)

(“Голос України”, №126, 12 липня 2006р.)

У приватному секторі Феодосії від зсуву постраждали будинки

(Не шкодує Крим нинішнього літа негода. Після підтоплень у Білогірському районі лихо прийшло у Феодосію. Після рясних дощів 9-11 липня (випала двомісячна норма опадів) у передгірському районі Карантин приморського міста, де на північних схилах розмістився приватний  сектор, активізувалися зсуви. Хоча перші ознаки "надзвичайщини", як розповіли "УМ" місцеві еменесники, були зафіксовані у цьому ж районі Феодосії ще у 1999 році. На їх ліквідацію з бюджету навіть  виділили кошти. Проте реально ніхто палець об палець не вдарив, якщо не брати до уваги поодиноку ініціативу самих городян, котрі  пробували зарадити бiдi.)

Василь Драголюк
(“Україна молода”, №126, 14 липня 2006р.)

Чрезвычайная ситуация в Феодосии

(Последние ливневые дожди в Феодосии привели к тому, что 51 дом оказался в аварийной ситуации, и сейчас их жильцам нужно подыскать другое жилье, сообщает "Кафа".

— Из-за дождей испортилось более 100 кровель, затопило десяток подвалов, 51 дом признали аварийным, и их жителей необходимо отселять, — сказал начальник Феодосийского Управления жилищно-коммунального хозяйства Игорь Носков. — Ситуация серьезная. Нанесенную на улицы землю убирали 16 машин.)

("Вечерние вести", №100, 18 июля 2006г.)

Болтливый мент испортил 646 таксофонов

 (Симферопольский милиционер, которому по должности положено бороться с воришками и мошенниками, не считал для себя зазорным потихоньку обворовывать "Укртелеком". Для этого он обзавелся чудо-карточкой для таксофона: специальный чип, встроенный в нее, позволял бесплатно звонить по межгороду. Целый год милиционер названивал друзьям, знакомым, родителям, любимой девушке, не беспокоясь о деньгах. Правда, каждый раз после визита его к таксофону, приходилось чинить аппарат — карточка что-то намертво заклинивала в тонкой автоматической системе коммуникаций.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №133, 19 июля 2006 г.)

ДО ЗМІСТУ

Влада. Суспільство. Політика.

"Публіцистику, мисливство й більярд довелося на певний час відкласти. Повернуся до цих захоплень, коли відчую моральне право на це", каже тричі депутат і двічі Голова парламенту Автономної Республіки Крим Анатолій Гриценко

Спекотне кримське літо розпочалося для політикуму півострова та самого Анатолія Гриценка гарячими подіями на всіх "фронтах": формування коаліції Партії регіонів із депутатами від партії "Союз", Компартії, блоку "Народна опозиція" Наталії Вітренко та блоку "Не Так!"; конфлікт із представником Президента в Криму Геннадієм Москалем, котрий пообіцяв освіжити кримінальні справи деяких депутатів; акції протесту проти навчань "Сі Бриз-2006"; нескінченні бої за кримську землю... Позиції Голови Верховної Ради АРК Анатолія Гриценка такі.

Підкорити амбіції

Кожен депутат, як учасник коаліції, має підкорити свої власні амбіції інтересам депутатської більшості. Адже демократія - це насамперед відповідальність депутатів перед виборцями. І кримчани повірять інституту демократії тільки за умови, якщо ми дотримуватимемося такого принципу, ухвалюватимемо рішення, спрямовані на збереження на півострові громадянського миру та злагоди.

Якщо Президент України поважає вибір кримчан, роль його постійного представника в АРК важлива передусім з погляду миротворчих функцій останнього, особливо тоді, коли виникає гостра політична ситуація. Прикладом можуть слугувати події, пов'язані з організацією навчань "Сі Бриз-2006": громадянського протистояння, шкоди міжнародному іміджеві України можна було уникнути, якби центральну владу вчасно поінформували про глибинні процеси, котрі відбуваються в регіоні. Тоді було б неважко спрогнозувати, чим може завершитися спроба підготовки до навчань без розгляду проблеми на сесії Верховної Ради України.

Політкапризам покласти край

мають не тільки депутати кримського парламенту, а й центральна влада з огляду на те, що таки триває конституційна реформа. Ми - регіони, влада самоврядних громад і центральна влада мають перевести відносини з емоційної площини у площину конституційних повноважень. Відверта розмова з цього питання відбулася з Президентом України Віктором Ющенком, у якій ми дійшли спільного висновку: співпраця повинна будуватися на принципах конституцій України та автономії, на принципах довір'я, поваги й взаєморозуміння. Тільки так ми зможемо доповнити зусилля одне одного у просуванні країни і держави загалом до благополуччя і процвітання на благо багатонаціонального народу України.

Створити баланс інтересів держави і територіальних громад

На півострові такий баланс гостро необхідний у питанні землекористування. Земля - це загальнонаціональне багатство. Поки вона не стала предметом прозорої купівлі-продажу, знаходяться охочі ловити рибку в каламутній воді. І не важливо, чи це кримські татари, чи представники будь-якої іншої національності. На загальнонаціональному рівні треба створити добре продуману систему земельного законодавства, щоб надалі ні в кого не виникало бажання самовільно захоплювати землю. Переконаний, що в Криму можна усунути причини нинішньої хвилі самозахоплень землі. Для цього потрібна лише відповідна політична воля з боку чиновників усіх рівнів і з боку організаторів самозахоплень. Я таку волю маю. Однак без підтримки законодавців, виконавчих органів центральної влади земельне питання залишатиметься потужним детонатором конфліктів. Уникнути їх важливо для всієї країни. Держава гостро потребує нових управлінських рішень, що можуть забезпечити розв'язання всього комплексу проблем і суперечностей.

Сподіваюся, це під силу новобранцям влади. Здобути обіцяне перед виборами - це, здається, одна амбіція, котру не слід притлумлювати. Щоб було моральне право називатися й бути владою.

Досьє

21 вересня керчанину Анатолію Гриценку виповниться 48 років. Депутатом кримського парламенту він був у 1994-1998, 1998-2002, 2002-2006 роках. Заслужений працівник місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим - це звання підкріплене великим управлінським досвідом на посадах від голови виконкому сільради, голови Постійної комісії із самоврядування та державного устрою, очільника самої Верховної Ради Криму. Працював і у виконавчій владі півострова - головою райдержадміністрації, першим заступником Голови Ради міністрів АРК.

За освітою - економіст сільського господарства.

Василь Вікторов
("Віче", №13-14, липень 2006р.)

Дилема Донузлава
Яким шляхом піде розвиток півострова?

Крим упритул підійшов до того рубежу, коли треба здійснити новий вибір, що на багато років уперед визначить його профіль. На поверхні лежить мегапроект — перетворення півострова на курорт світового масштабу, але... По-перше, він розроблений лише в загальних рисах. По-друге, починати слід із генпланів кримських міст-курортів. А виступити в ролі координатора такого мегапроекту поки що ніхто не готовий. Також не готові законодавча й економічна база для цього проекту. Проте інвестори так і "крутяться" біля Криму. Дедалі частіші та голосніші суперечки в Криму про великі промислові будівництва. Останнім часом предметом розмов є два з них — проекти з будівництва великих морських портів на озері Донузлав, що розташоване північніше від Євпаторії, та на озері Тобечик, що за 12 кілометрів на південь від Керчі. Ще Леоніду Кучмі пропонували варіанти цих проектів, і саме він ухвалив рішення будувати порт на Донузлаві. Проблема перейшла у спадок Віктору Ющенку, і він уже 23 вересня 2005 року видав Указ №1329/2005 "Про заходи щодо створення Кримського морського транспортно-промислового комплексу "Донузлав", що спричинив новий сплеск емоцій. Вирують пристрасті в пресі, на зборах, круглих столах і наукових конференціях, до справи залучають міжнародну громадськість і міжнародне право. Нещодавно Представник президента Геннадій Москаль після дискусії із залученням усіх зацікавлених сторін резюмував так: я їду до Президента з пропозицією відмінити старий указ про будівництво порту та видати новий — про інший напрям розвитку регіону. Але і цей крутий поворот у долі цілого кримського регіону призвів до бурхливих протестів. Розберімося в проблемі детальніше.

ПОРТ ЧИ КУРОРТ?..

Навколо проекту на озері Донузлав суперечки тривають від початку минулого століття, але вони особливо посилилися 10 років тому, після того, як у середині 1990-х років з озера була виведена Кримська військово-морська база протичовнової авіації Чорноморського флоту. Оскільки після війни Західний Крим загалом був пустинним місцем, доводи науки враховували слабо, а думку громадськості не брали до уваги взагалі, то немає сумніву, що якби місцевість навколо Донузлава не впала в око адміралам, на озері сьогодні існував би найпотужніший у Криму торгово-транспортний вузол. Одночасно Західний Крим був би одним із великих курортних регіонів, на зразок самої Євпаторії. І поєднання порту й курорту нікого б не хвилювало — воно б працювало, як працюють сьогодні щосили порти в курортних Феодосії (перевалка нафти!), Ялті, в самій Євпаторії, в Керчі, в Севастополі, в теж курортному Бердянську, наприклад. Донузлав не став ані курортом, ані портом через те, що був відданий військовим і засекречений. Навколо бази були побудовані кілька закритих військових містечок, які нині практично обезлюдніли.

Усі кажуть, що з цим регіоном треба щось робити. Але що — порт чи курорт — треба будувати на Донузлаві? Після вересневого указу Віктора Ющенка екологи в Криму гостро виступили проти будівництва порту. Останньою краплею стало звернення до Президента Академії наук Криму, в якому вчені просили його переглянути рішення та розвивати Західний Крим як курорт. Тим часом сам Віктор Ющенко та колишні керівники Криму вже багато зробили для просування проекту порту навіть на міжнародному рівні. Україна підписала меморандум про будівництво морського транспортно-промислового порту Донузлав із Туреччиною. Віктор Ющенко презентував проект під час казанського саміту СНД у серпні 2005 року та пропонував використання портових споруд "на правах власності країнами-учасницями". У листопаді Президент запрошував до співпраці в цьому проекті французьких інвесторів, і було заявлено, що "французькі компанії збираються інвестувати в будівництво портів в Україні 500 мільйонів євро". У грудні минулого року він пропонував участь у проекті країнам Балто-Чорноморсько-Каспійського регіону.

Концепція майбутнього проекту передбачає будівництво 12 ти портових терміналів, окремого аеропорту, автомобільної траси, залізниці завдовжки 104 кілометри, а також окремо курортного порту для обслуговування 1000 яхт. Для цього знадобиться залучення 2,5 мільярда євро інвестицій на десять років і створення 12 тисяч робочих місць. Тільки перша черга проекту дозволить державі щорічно отримувати приблизно 340—400 млн. грн. податків, загалом проект окупиться за 9—10 років. Але екологи били на сполох тому, що на Донузлаві спершу збиралися переробляти такі небезпечні вантажі, як чавунні обкатиші, хімічні добрива насипом, руду, нафту. Утім, пізніше, як повідомив Анатолій Матвієнко, від перевалки нафти та хімічної продукції уряд відмовився, було взято курс на контейнерні перевезення. Але що насправді може бути побудовано на Донузлаві, не знає ніхто, самого проекту у вигляді закінченого та затвердженого документа ще немає.

У справу втрутилася Верховна Рада Криму минулого скликання, яка без конкурсу своєю постановою підтримала пропозицію Британської компанії Atlantik Caspian Resources pls (вона, з чуток, мала намір вкласти в проект понад два мільярди доларів. — Авт. ) про реалізацію значно масштабнішого проекту: під нього виділяли понад шість тисяч гектарів землі навколо озера Донузлав. Цікаво, що місцевим радам наказували "підготувати угоди про передачу вказаних земель у загальну власність територіальних громад із подальшою передачею їх в управління ВР Криму". Але проект затих. У цьому рішенні запідозрили виключно спробу віддати шість тисяч гектарів дуже цінної землі в невідомі руки для подальшого "дерибану".

Нинішня передпроектна (!) концепція порту на Донузлаві, яку влада України пропонує на пайовій участі практично всім у світі — вже третя за рахунком, і хоча нове бачення проекту усуває сумнівні особливості колишніх варіантів, протести ініціативам і діям нового Президента дедалі наростають, і їх причина одна і та ж — неясність з інвестором і небажання кримчан віддати такий великий ласий шматок півострова у хтозна-чиї руки...

УСІХ НЕПОКОЇТЬ ПЕРСПЕКТИВА...

Донузлав — це найглибше — 25 — 27 метрів! — озеро в Криму. Воно сполучене з морем штучним судноплавним каналом завширшки 200 метрів. Озеро розташоване за 30 кілометрів від Євпаторії. Його довжина становить понад 30 кілометрів вглиб півострова, площа — понад 48 квадратних кілометрів. Глибина озера дозволяє побудувати глибоководний фарватер і приймати океанські судна з низькою осадкою протягом усього року.

На нараді в представника Президента Геннадія Москаля були визначені три групи заперечень проти будівництва порту на Донузлаві. По-перше, майбутній порт — екологічно шкідливе підприємство і забруднюватиме сьогодні ще чисту акваторію. Хоча вже виконується рішення про перенесення Євпаторійського вантажного порту в озеро Донузлав, і на його Південній косі вже працюють нові причали, але вони чомусь не вважаються забруднювачами. До речі, озеро також значною мірою забруднював військовий порт, що існував там раніше, однак у цьому випадку масштабів забруднення не порівняти з тими, які обіцяє великий порт.

По-друге, кажуть критики проекту, прокладання глибоководного фарватеру для океанських суден може порушити екологічну рівновагу в регіоні, і загинуть євпаторійські пляжі через те, що "їхній пісок зноситиметься в озеро". Також при поглибленні дна озера відкриються глибинні водні горизонти і або ґрунтова вода піде в озеро, або солона морська вода заповнить колодязі навколишніх сіл. Але і сьогодні видобуток піску в Донузлаві веде як будівельне управління Чорноморського флоту Росії (?) ще з 1994 року, так і Євпаторійський порт — із 2000 року. У 2003 році ліцензії на ці розробки отримали ще дві організації. Таким чином, тут щорічно видобувають 950 тисяч тонн піску. Цей видобуток порушує місця гніздування та нагулу цінних риб, яких тут нараховується понад 40 видів. Зокрема, це єдине місце популяції чорноморської устриці, занесеної в Червону книгу України.

По-третє, невідома реакція Туреччини, яка обмежує прохід океанських суден через Босфор, і якщо вона не пропускатиме їх через збільшення кількості, то будівництво порту втрачає сенс.

Але головне питання в тому, що всі ці проекти розглядаються з незрозумілої причини як альтернатива курорту. Але сьогодні вже потрібні не абстрактні дискусії, а конкретні наукові дослідження, вважає кримський еколог Юрій Комов. Має знайтися організація, що розробить для Донузлавського регіону не окремий проект порту або окремий проект курорту, а комплексне техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) його перспективного розвитку на 40—50 років уперед, де врахує всі природні, екологічні, демографічні, соціальні, економічні чинники. По-друге, оцінку проекту слід би давати не на рівні попередньої концепції, а на основі наукової економічної й екологічної експертизи в системному зв’язку з планом комплексного розвитку регіону. Саме цей підхід замість безапеляційних протестів підтвердили на нараді і представники Міністерства економіки Криму.

...АБО І ПОРТ, І КУРОРТ?

Якось дивно, що в цьому багатоголосому хорі противників будівництва на Донузлаві думка конкретного розробника проекту залишилася "голосом крикуна на березі". Директор ПКФ "Проектгідробуд" Вілемир Зізак, який приїхав з Одеси, кримські протести назвав "грою в одні ворота". Він заявив, по-перше, що так звана Академія наук Криму, яка надіслала листа Президенту, є не що інше, як просто громадська організація, й академією в прямому значенні цього слова не є, а наявні в Криму регіональна організація та Науковий центр дійсної НАНУ нічого Президенту не писали. Тому "Проектгідробуд" уже відіслав Президенту заперечення по кожному пункту кримського звернення.

Він сказав, що проти кожного кримського аргументу є "десяток" спростовних наукових доказів. По-перше, підвідний канал ніхто не збирається рити до 22-х метрів, згідно з розрахунками, дно достатньо поглибити до 16 метрів, і будівництво не загрожує порушенням водного балансу та не завдасть шкоди іхтіофауні. По-друге, вчені вже довели, що руйнування євпаторійських пляжів не пов’язане з проблемою озера Донузлав, а залежить від глобального потепління: підвищення рівня моря на 1 сантиметр "з’їдає" 3—4 метри пляжу на пологих берегах. Значно більшої шкоди озеру завдає бездумна забудова його берегів, що збільшує навантаження на екосистему значно більше, ніж міг зробити сам порт.

По-третє, Вілемир Зізак як розробник проекту підтверджує, що екологічно небезпечні вантажі були виключені з проекту, і ніхто не має наміру на Донузлаві робити перевалку нафти, руди, хімії, для цього вистачає потужностей Феодосійської нафтобази й інших портів. Він каже, що проектанти допускають паралельний розвиток як транспортно-портового вузла, так і великого яхтового курорту й численних курортних підприємств — у світі є багато прикладів цього. Наприклад, порт у Роттердамі — густонаселеному європейському регіоні — має вантажообіг у 350 мільйонів тонн на рік, створив у центрі завод з очищення ґрунту від бруду, завів пташиний заповідник і демонструє екологічно чисте виробництво. Українські приклади — Одеса, яка має три порти, залишається, втім, курортним містом, а також Севастополь, де знаходяться дві військово-морські бази та порт, але зараз бурхливо розвивається як курорт. А розміри озера Донузлав перевищують і Євпаторію, і Севастополь, вони такі, що там можна паралельно розмістити і вантажний, і торговий, і яхтовий порти, і вони не заважатимуть один одному.

По-четверте, Вілемир Зізак повідомив, що позиція Туреччини на Босфорі полягає в тому, що вона підтримує переведення перевезень на великотоннажні судна, оскільки одне океанічне судно в 50 тисяч тонн замінює п’ять кораблів по 10 тисяч тонн, які там зараз і створюють чергу в кілька днів. Треба не забувати, що Україна вже підписала з Туреччиною меморандум про порт у Донузлаві, який вирішує цю проблему.

Паралельно з проектом порту на Донузлаві в Криму інші вчені розробляють проекти єдиного західно-кримського рекреаційного регіону загальноукраїнського значення, до якого увійшли б курорти Євпаторії, Сак і Донузлава. Кримські економісти вважають, що в контексті вже реалізовуваної програми "Морський берег України" можна використати Донузлав і як порт, і як новий клімато-оздоровчий курорт, створити на озері міжнародний яхт-центр і риборозплідний комплекс для рідкісних і високоцінних видів іхтіофауни. При цьому необхідно надати Донузлаву статус Національного природного парку. Одночасно фахівці наполягають на необхідності протягом трьох- п’яти років згорнути роботи з видобутку піску на дні озера Донузлав і почати облаштування території як міжнародного курорту. Наступним кроком стане розробка програми просторового розміщення турготелів, пансіонатів, спорткомплексів, екологічних центрів, водноспортивних причалів й інших видів рекреаційної інфрастуктури Донузлавського регіону на перспективу до 2015 року. Україна, звісно, багата країна, але використовувати Донузлав лише наполовину — тобто або лише як курорт, або лише як транспортний комплекс — було б неправильно, вважають експерти. Як бачимо, саме такий підхід буде початком фактичної реалізації мегапроекту з перетворення Криму на курорт світового масштабу, про який говорили з самого початку. І втратити цю перспективу було б непробачною помилкою, вважають у кримському уряді.

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №112, 12 липня 2006 р.)

Мустафа ДЖЕМIЛЬОВ: "Необхідність об’єднання країни — наріжний камінь усіх процесів..."

Кримський регіон є якщо не вибухонебезпечним, то напруженим в політичному смислі. Про багато невирішених проблем заявляють кримські татари. Про всі актуальні події останніх днів кореспондент "Дня" розмовляє з народним депутатом України, головою меджлісу кримських татар, головою Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України Мустафою ДЖЕМІЛЬОВИМ.

— Мустафа-ага, останнім часом у Криму почастішали конфлікти, які в пресі подають як міжнаціональні. Наприклад, і зараз триває протистояння в Бахчисараї, приводом для якого послугувало розташування міського ринку в охоронній зоні національних пам’ятників. Чому цього загострення не вдалося уникнути?

— Загальновідомо, що після депортації корінного народу Криму рішеннями компартійних і радянських органів протягом короткого часу була проведена не лише тотальна зміна назв міст, сіл, районів Криму, що вказують на їхній взаємозв’язок з історією, культурою або релігією кримських татар, а й знесені практично всі пам’ятники матеріальної культури. Не пощадили також і мусульманських кладовищ. Дивом збережені окремі пам’ятники (їх можна перерахувати на пальцях) аж до нашого повернення використовувалися або для господарських потреб, або покинуті без нагляду за десятиріччя перетворилися на руїни. Виключеннями стали лише Ханський палац, що отримав статус музею, але тільки для ведення антикримськотатарської пропаганди та демонстрації "паразитичного характеру Кримського ханства" й соборна мечеть "Хан-Джамі" в Євпаторії, переобладнана під музей атеїзму.

Із поверненням на свою Батьківщину, наш народ прагне вберегти хоч би ті пам’ятники, яких за десятиріччя нашого вигнання не встигли зруйнувати до підмурку. Після довгих зусиль нам вдалося повернути частину території середньовічного університету Зинджирли-медресе. Після депортації нашого народу й аж до середини 1990-х років тут був розташований психоневрологічний диспансер. Що особливо цинічно — на місці поховання всесвітньо відомого кримськотатарського просвітника Ісмаїла Гаспринського був вибудуваний свинарник. За кілька років ми впорядкували цю територію, встановили пам’ятник на місці поховання Ісмаїла Гаспринського. Тривають роботи з відновлення стародавньої будівлі Зинджирли-медресе й інших пам’ятників старовини. Тепер це місце стало одним із відвідуваних не лише кримськими татарами, а й численними гостями Криму.

Конфліктна ситуація в Бахчисараї, що досягла свого піку нині, теж спричинена тим, що багаторічні запевнення кримської влади про перенесення ринку, який діє на території середньовічного мавзолею, де похований один із сподвижників Пророка та три кримські хани, так і не були виконані.

Зверну увагу, що мавзолей зі збереженими пам’ятниками внесений у реєстр охоронюваних державою пам’ятників історії. Нарешті, в 2004 році було ухвалене рішення про перенесення ринку, для нього виділили нове місце та бюджетні кошти. Ринок побудували, однак власники старого ринку не бажають виконувати рішення, і все залишається, як і було. Місця поховань, як і раніше, загиджені, там звалюють різне сміття. Це призводило до кількох загострень, але власники весь час виводять на захист ринку своїх охоронців і бойовиків. Було кілька судових рішень про звільнення території пам’ятника історії. Однак власники ринку, добившись скасування рішень попередніх судів, віднедавна почали самовільні будівельні роботи — риття шурфів просто біля мусульманського мавзолею. Такого святотатства, звісно, люди вже витерпіти просто не могли. Вони вирішили перекрити ринок і не допустити туди будівельників, заварили залізні ворота та влаштували пікет, щоб знову привернути увагу влади до проблеми. Але на кримських татар знову нацькували бойовиків, вони намагалися усунути пікет силою, але сторони були розділені кордоном міліції. З усіх кінців Криму, здебільшого Севастополя та Сімферополя, були привезені на автобусах озброєні кастетами й арматурою молодчики, які вважаються членами шовіністичних організацій "Прорив" і "Спас", членами "Русского блока", приїхали так звані козаки проросійської орієнтації. У святому для нас місці звучали лайка, злісні антитатарські й антимусульманські вигуки, погрози "влаштувати Чечню". Відповідно, зібралася велика кількість і кримських татар. Протистояння триває вже кілька днів. Влада ефективних заходів проти цих хуліганів не вживає. Можна уявити, якою була б реакція кримських правоохоронців, якби нападниками були кримські татари. А для цих усе минеться безкарно...

— Але звернімося до справ загальнодержавних. Як ви дивитеся на те, що нова Верховна Рада України так довго не може розпочати роботи?

— Ситуація не додає оптимізму. Те, що розпалася коаліція демократичних сил, — це важка душевна травма для тих, хто брав активну участь у помаранчевій революції та був упевнений у тому, що з її перемогою в Україні, нарешті, переважатимуть принципи демократії та розпочнеться реальний процес становлення громадянського суспільства. Для нас, кримських татар, у демократизації України та її інтеграції в європейські та євроатлантичну структури вбачається також і ключ вирішення, власне, кримськотатарської проблеми. На жаль, як і наші надії, так і надії мільйонів інших громадян України, ще далекі від втілення.

Звісно, можна багато говорити про те, чому саме так сталося. По-перше, за короткий проміжок часу неможливо було досягти радикальних змін, але значною мірою праві й ті, хто стверджує, що дуже багато чиновників усіх рівнів нової виконавчої влади так і не змогли пройнятися відповідальністю за покладені на них обов’язки. Отже, треба говорити про безсистемність у призначенні кадрів. Так, багато призначень по Криму стали результатом не стільки публічного обговорення професійних якостей кандидатів на ті чи інші посади в органах виконавчої влади, скільки лобістських зусиль впливових київських політиків. За такого підходу у владі збереглося чимало людей із явно підмоченою репутацією. Не є таємницею, що суспільство незабаром почало розчаровуватися в своїх надіях на очищення влади...

— Які очікування від нової влади є характерними для кримських татар? У якій мірі, на ваш погляд, вони виправдалися.

— Звісна річ, багато в чому очікування кримських татар на зразок тих, що бажані для всіх громадян України, — справедливий суспільний устрій, що дозволяє їм бути впевненими в завтрашньому дні. Однак і це ж не є для влади несподіванкою, кримські татари покладали особливі надії на швидке політико-правове урегулювання найактуальніших для них проблем, що нагромадилися від перших днів повернення. Сьогодні повинне бути очевидним для всіх, зокрема і для Президента України, депутатів Верховної Ради, що без прийняття базових законів, спрямованих на відновлення прав кримськотатарського народу, просто нереально сподіватися на справедливе вирішення кримськотатарської проблеми. Головною причиною багатьох конфліктних ситуацій у Криму є відсутність комплексного підходу вищих органів влади до вирішення питань, які мають для людей життєве значення. Навіть у тих випадках, коли важливість таких питань визнається державою, їх вирішення пускають на самоплив. Так сталося, наприклад, з указом Президента України від 28 лютого 2006 року про суспільну ситуацію в Криму, який прийнятий після розгляду питання на РНБОУ, і в якому є кілька доручень, спрямованих на позитивне вирішення низки актуальних для кримських татар проблем: земельної, освітньої, відновлення історичної топоніміки, розвитку ЗМІ рідною мовою. Скажу чесно, ми не вбачаємо жодних конкретних дій із реалізації згаданого указу, фактично його саботують...

Зрозуміло, таке ставлення не може не розчаровувати кримських татар, які масово підтримали Віктора Ющенка в ході президентських виборів 2004 року та виборчий блок "Наша Україна" на парламентських виборах 2006 року. Наші співвітчизники справедливо вказують нам і на ту обставину, що останнім часом центральна влада ніяк не реагує на чимраз частіші провокації проти кримських татар із боку органів місцевої влади й окремих політичних сил. Я вже не кажу про те, що досі так і не відновлені засідання Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України, що свідчить про нерозуміння Секретаріатом Президента важливості постійного діалогу кримських татар із Президентом України.

— У чому ж причина такого різкого повороту ситуації в парламенті, коаліції демократичних сил, що призвела до розпаду?

— Зараз у багатьох на вустах ім’я людини, яку залежно від темпераменту називають то "лідером найслабшої ланки помаранчевої коаліції", то просто "зрадником", але певна провина лягає на всі партії, які входили до коаліції. Невиправдано затягся етап узгодження кандидатур на посади прем’єра та голови Верховної Ради України. Я не хотів би списувати все на людські амбіції, хоча, що вже таїти, вони були продемонстровані в усій своїй "красі". Були серйозні прорахунки і в поведінці БЮТ при формуванні коаліції, зокрема стимулювання амбіцій Мороза на посаду голови Верховної Ради України. Коментувати поведінку соціалістів вважаю взагалі зайвим. Мене завжди дивував той факт, що вони раптом опинилися в помаранчевому таборі. Адже, по суті, соціалісти в Україні — це червоні, майже комуністи, тому тепер і стало все на свої місця...

— Як ви розцінюєте той факт, що "Наша Україна" ухвалила рішення не входити до так званої антикризової коаліції?

— Вважаю, що це логічно. Завважте, ми говоримо про "антикризову" коаліцію, одним із членів якої є фракція комуністів, що переслідує абсолютно протилежні цілі у внутрішній і зовнішній політиці, аніж "Наша Україна". Не можна ж серйозно думати, що можна одночасно прагнути в ЄС та ЄЕП, НАТО і Ташкентський договір...

Що стосується останніх подій у парламенті, то логічно, що якщо до цього одна сторона вважала за необхідне блокувати трибуну та не давати можливості проводити сесійні засідання, то чому тепер інша сторона не може діяти так само? І зараз можливі різні варіанти, зокрема і розпуск Верховної Ради, але якщо трапиться так, що на нові вибори представники "Нашої України" та БЮТ підуть одним списком, то я гадаю, що помаранчеві від цього лише виграють.

— І все-таки, чи можлива "широка коаліція"? Якщо так, то за яких умов?

— Політика — це сума домовленостей, тому й зараз ще все можливе. Однак, якщо уявляти собі "широку коаліцію" як конгломерат усіх без винятку політичних сил, представлених у парламенті, то тоді виникає питання про міру відповідальності за результати її діяльності, насамперед за сформований уряд. Тобто виникає запитання: а навіщо вносилися зміни до Конституції України та проводили вибори на пропорційній основі? Адже і раніше всі відповідали за все. І не забувайте про те, про що ми говорили трохи вище — про несумісність політичних й економічних цілей, поставлених окремими партіями, скажімо, КПУ.

— Розгляньмо коаліцію на основі "Партії регіонів"...

— У мене до "Партії регіонів" нормальне ставлення, я бачу там, як багато прагматичних і тверезомислячих людей, так і багато обмежених людей, із якими взагалі неможливо логічно про щось говорити. Приблизно так само до неї ставляться й інші політики, депутати з інших фракцій. Тому ставлення до формування коаліції, уряду залежатиме не загалом від якихось теоретичних постулатів, а від рівня та здібностей конкретних кандидатур, хоч би до якої партії вони належали. Повинні бути компетентні узгоджені кандидатури від усіх політичних партій. Звісно, при цьому має бути вирішене головне завдання — об’єднання країни. Розкол України не сприяє прогресу ні економіки, ні політики, ні навіть зміцненню моральності. Це завдання треба визнати наріжним каменем усіх процесів.

— Із ким з політиків "Партії регіонів" ви контактуєте та взаємодієте, як розвиваються ваші відносини?

— Унаслідок тих питань, які мені доводилося та доводиться вирішувати як голові меджлісу кримськотатарського народу та народному депутату України, знайомий із багатьма з цієї фракції: Ринатом Ахметовим, Борисом Дейчем, Юхимом Звягільським, Ніною Карпачовою, Євгеном Кушнарьовим, Іваном Попеску, Володимиром Рибаком, Ярославом Сухим... Зупинімося на цьому, бо там така велика фракція, що всіх одразу й не пригадаєш. Зрозуміло, що з багатьма з них мої взаємини зумовлені необхідністю для мене як депутата ведення діалогу для вирішення суспільно значущих проблем.

— Багато ваших соратників, та й опоненти зазначають, що ви дуже категоричні у своїх політичних симпатіях і антипатіях. А тут такі різні особистості...

— Це ж загальновідомо — я намагаюся не мати якихось справ із комуністами. Гадаю, що будь-яка розсудлива людина, якби відсиділа в таборах стільки, скільки мені довелося за комуністів, також старалася б не покладатися на них, як на нормальних людей.

Із Ринатом Ахметовим у мене конструктивні стосунки. Як мені здається, ця особистість доволі міфологізована. Я особисто виділяю його чуйність у підтримці різних гуманітарних проектів, і не тільки в Донецьку. Кримські татари вдячні йому за допомогу в будівництві монумента пам’яті жертвам депортації в Сімферополі та підтримку інших проектів. Ми нерідко обговорюємо й політичні проблеми, а також становище кримських татар. Зазначу, що він цікавий співрозмовник, вміє поважати думку іншого.

Із Ніною Карпачовою ми плануємо ініціювати прийняття постанови про увічнення пам’яті Петра Григоренка, готуються й інші проекти. Загалом, якщо хочеш, щоб твої ініціативи проходили, треба шукати однодумців в інших фракціях, я за такий конструктивний підхід, за співпрацю...

— Наскільки вас непокоїть той факт, що в країні ще відсутня повна законодавча база для вирішення кримськотатарської проблеми? Які перспективи її створення у випадку як тієї, так і іншої коаліції?

— Звісно, непокоїть, адже всі повинні розуміти, що вирішення кримськотатарської проблеми — це питання стабільності в Криму. Тому будь- яка влада, яка буде в Україні, будь-яка коаліція, я гадаю, зацікавлені в цьому, і вживатимуть заходів до того, щоб вирішити цю проблему, будь-яка сила повинна буде уважно підійти до цього питання...

— Стержнем цієї проблеми є справедливий розподіл землі в Криму. Що, на вашу думку, сприятиме цьому найбільше?

— На жаль, розгляд питання про Крим і кримських татар на Раді національної безпеки й оборони не приніс реальних змін на краще. Оголошення тимчасового мораторію на виділення землі чомусь зачепило лише кримських татар, а "дерибан" землі в Криму триває. Нова влада, на жаль, також не змогла прийняти ефективних і справедливих рішень у питаннях наділення кримських татар землею.

— Які, на ваш погляд, перспективи взаємовідносин Верховної Ради Криму та представника Президента в Криму Геннадія Москаля? Конфлікт між ними дедалі посилюється...

— Звісно, багато кроків Геннадія Москаля сприйняті нами оптимістично та схвально, наприклад, ми вдячні йому за розуміння необхідності інтеграції професійних кадрів серед кримських татар до органів управління, зважене і шанобливе ставлення до проблем віруючих різних конфесій. Однак деякі його ініціативи можуть мати й непродуманий характер. Так, запропонована ним під час його роботи керівником Державного комітету України у справах національностей і міграції концепція національної політики України має суперечливий характер. Тут важливе те, що у новій своїй ролі — постійного представника Президента України в Криму — Москаль налаштований на діалог із усіма суспільно-політичним силами. А там, де діалог, можливий і позитивний результат.

— Які перспективи Ради представників кримськотатарського народу при Президентові України в нинішніх умовах?

— Хотілося б думати, що нормальні. Принаймні, Президент України неодноразово висловлював свою зацікавленість у її системній роботі. Звісно, як скоро це буде, значною мірою залежить і від майбутніх політичних подій у країні, від того, як швидко нормалізується політична ситуація...

— Як скоро, ви вважаєте, вже по-справжньому почне працювати нова Верховна Рада?

— Хочеться, щоб швидше. Але тут річ у тому, що успіх роботи Верховної Ради багато в чому залежить від того, як дотримуватимуться досягнутих домовленостей. Треба зважати на те, що було раніше, коли політики домовляються, а потім не дотримуються домовленостей. Я не уявляю собі, як це політик може дати слово, підписати якийсь документ, а потім відмовитися. У нас це зустрічається повсюдно. І найбільша шкода від цього в тому, що це відбувається на очах усього народу, і люди вже втрачають віру у своїх політиків.

— Народ уже втомився від суцільної голої політики та бездіяльності парламенту й уряду, адже це вже триває понад півроку...

— Так, повага в народу до своїх політиків через це, напевно, на кілька градусів знизилася...

— Подейкують, у Києві починається новий Майдан?

— Можливо, але він уже не буде таким могутнім...

— А як ви розцінюєте перспективи політичних сил у разі розпуску та дострокових виборів парламенту?

— У випадку, якщо соціалісти підуть на дострокових виборах окремо, я думаю, що вони взагалі не пройдуть тривідсоткового бар’єра. Збереже свої попередні позиції Партія регіонів. Але й демократичні сили, якщо вони підуть єдиним списком, усіма партіями з БЮТ включно, можуть набрати значно більше, ніж раніше. Але річ у тому, що багато виборців уже махнули рукою на цю політику й активність на дострокових виборах буде дуже слабка. Можливо, в разі дострокових виборів у парламенті будуть представлені лише дві-три політичні сили. Однак, насмілюся стверджувати, що активність виборців-кримських татар залишиться високою — надто багато в нас проблем, вирішення яких залежить від наших політичних партнерів.

Микита Касьяненко, Бахчисарай — Сімферополь
(“День”, №113, 13 липня 2006 р.)

Крымские татары разворачивают широкомасштабную кампанию по возврату домов и имущества

Крымскотатарские общественные организации "Койдешлер", "Намус", "Черкез-Кермен" и информационная кампания "Азатлык" начали подготовку к петиционной кампании, направленной на возвращение домов, земель и имущества, изъятого у крымскотатарского народа при его депортации в 1944 году. Украинское государство не только не собирается восстановить в правах крымскотатарский народ, возвратить его дома и имущество, но наоборот — усиливает против него репрессии.

Адресатами петиции станут Верховный Комиссар УВКБ ООН, Совет Европы, ОБСЕ, Евросоюз.

Акция "Азатлык" сворачивает свою информационную палатку на Центральной площади г.Симферополя, а республиканская общественная организация "Койдешлер" принимает у нее эстафету, устанавливает свою палатку поддерживает акцию   по   возврату домов и имущества   и сбора подписей под этими требованиями.

Для проведения этой широкомасштабной петиционной кампании создается оргкомитет по проведению конференции, где будет принято обращение к народу и народным организациям.

Соб. Инф.
("Голос Крыма", №29, 14 июля 2006г.)

Кримські татари порушують питання про реституцію

Учора в Сімферополі чотири кримськотатарські громадські організації провели прес-конференцію, на якій оголосили про початок збору підписів своїх співвітчизників під петицією з вимогою про реституцію землі, рухомого та нерухомого майна, конфіскованих під час депортації 1944 року. Вони сподіваються, що завдяки цьому міжнародне співтовариство примусить Україну повернути або компенсувати кримськотатарському народу 30—40 мільярдів доларів і 997 тисяч гектарів землі — заявили на прес-конференції представники організацій "Азатликъ", "Койдешлер", "Намус" і "Черкез Кермен". Треба сказати, що кримські татари, які після повернення до Криму з кінця 90-х років минулого століття часто знаходили на півострові свої старі будинки, довго принципово офіційно не ставили питання про реституцію, оскільки вважали, що Україна є лояльною до них державою і надає допомогу в поверненні та облаштуванні на державному рівні. Тільки за державною програмою повернення на облаштування репатріантів до Криму вже виділено понад 800 мільйонів гривень. У рідкісних випадках хазяї будинків, які збереглися, подавали позови до суду, вимагаючи повернення майна, але не до жителів, яких туди поселила держава, а до державних органів, яких вони вважали винними у своїй трагедії. Один із таких судових процесів з приводу будинку в Сімферополі, що належав до депортації сім’ї татар Оруджевих, уже дійшов до європейського суду з прав людини, прийнятий ним і скоро буде розглянутий. Однак останнім часом, коли кримські татари зустрічають дедалі більшу протидію в питаннях забезпечення землею, народ, як вони самі говорять, вимушений поставити питання про реституцію забраного майна та землі.

За словами організаторів акції, вони ставлять перед собою завдання зібрати максимальну кількість підписів дорослих кримських татар. Потім петицію планують передати до Ради Європи, ООН, ОБСЄ та "однієї з авторитетних легальних організацій, що представляють мусульманські держави". "Був період, коли можна було говорити, що українська влада чогось не знає про проблеми кримських татар, потім — що влада не та. Та за останні два роки, коли у нас тут повна демократія і повага до європейських цінностей, кримським татарам стало зрозуміло, що їхнє становище й надалі погіршуватиметься, а влада зрозуміла, що татари — це не ті слухняні овечки, на яких вона розраховувала, — заявив один із лідерів організації "Азатликъ" Надір Бекіров. — Тому, раз нам не вдалося домовитися з українською владою, ми виходитимемо на ті міжнародні інституції, з якими Київ не зможе не рахуватися".

За його словами, згідно з архівними документами, реституції має підлягати майно, вартість якого становить за нинішніми цінами 30—40 мільярдів доларів. Також, за твердженням Бекірова, у 1944 році у татар було забрано 997 тисяч гектарів сільськогосподарської землі. Щоправда, при цьому він визнав, що на момент депортації ця земля вже давно була націоналізована і не була приватною власністю. "Але є ще концепція природного права, за якою люди, які колись володіли деяким майном, мають на нього права. Кримські татари цією землею користувалися, працюючи в колгоспах та радгоспах. Під час депортації їх позбавили прав на користування", — заявив Надір Бекіров. Водночас він не вважає, що реституція могла б торкнутися й власності, відібраної Радянською владою у людей не кримськотатарського походження, серед яких, до речі, було чимало відомих вихідців із України. "Нащадки Романових, Голіциних та інших не можуть претендувати ні на що, тому що отримали своє майно в Криму внаслідок експропріації, військового насильства та порушення Кючук- Кайнаджирського договору з Туреччиною", — заявив Бекіров.

Водночас проросійські організації нагадують кримчанам, що за даними Республіканського комітету з питань земельних ресурсів Криму, кримські татари вже отримали 117 відсотків ділянок під будівництво житла від загальної чисельності народу. З 1 млн. 400 тис. гектарів землі, переданої кримчанам під ведення сільського господарства, будівництво та обслуговування житла, комерційну діяльність та інші цілі, кримські татари отримали понад 197 тисяч гектарів (14%). Частка кримськотатарського населення на півострові — близько 12 %.

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №114, 14 липня 2006 р.)

Разделяй и властвуй - такова политика "двойных стандартов", которую проводит Киев в Крыму

Власти Украины сквозь пальцы смотрят на противоправные действия крымскотатарского меджлиса, поскольку политические обязательства президента В. Ющенко перед его лидерами ему оказались дороже конституционных прав и свобод граждан, подчёркивается в заявлении президиума Русской общины Крыма в связи с событиями в Бахчисарае.

Массовые беспорядки в Бахчисарае, говорится в нём, обнажили по сути давно назревшую проблему "двойных стандартов" в отношении центральных украинских властей к крымчанам. Постоянный представитель президента в Крыму Геннадий Москаль вместо того, чтобы, руководствуясь действующим законодательством, пресечь акции антиконституционного "меджлиса-курултая", ведёт переговоры с экстремистами, которые приступили к погромам в Бахчисарайском районе.

Президиум РОК отмечает, что в конфликте вокруг строительства православного храма в селе Голубинка Москаль откровенно поддержал меджлисовских радикалов, предложив сельской православной общине уйти с земельного участка, ей принадлежащего. "Какие-либо доводы, красноречивые научные факты о христианских захоронениях на месте, выбранном для строительства церкви, не возымели на генерала Москаля ровным счётом никакого действия", - отмечается в заявлении.

Авторы документа охарактеризовали как "повторение произвола" бездействие правоохранителей в конфликте на центральном рынке в Бахчисарае. "Меджлисовцев, захвативших рынок с личными вещами и рабочими местами бахчисарайцев, милиция не трогает, но тут же разгоняет славянское население, освободившее (после массового побоища) свои торговые места". Отмечается, что таковы последствия деятельности Москаля, который, подменяя местные власти, сам отдаёт указания органам самоуправления Бахчисарайского района - что и как им нужно делать, какие документы они обязаны принять, а какие отменить.

"Чуть ли не ежедневно встречаясь с меджлисовцами, до сих пор господин Москаль так и не нашёл времени для встреч с представителями Русской общины Крыма, а при разборе конфликта на рынке - не соизволил выйти к делегатам, приехавшим по его же приглашению в Симферополь", - говорится в документе.

В связи с этим Русская община Крыма заявляет о недопустимости продолжения политики "двойных стандартов" в отношении центральных украинских властей к гражданам Украины, проживающим в автономии, и выражает недоверие главе "оранжевой" Бахчисарайской администрации Ильми Умерову и начальнику Бахчисарайского РО МВД Украины в Крыму Шевкету Куртеминову; предупреждает постоянного представителя президента Москаля о его личной ответственности за эскалацию межнациональной и межрелигиозной напряжённости в районе.

"В нынешних действиях центральной украинской власти, политике, проводимой "оранжевыми" госчиновниками, Русская община Крыма усматривает намеренную дискриминацию славянского населения Бахчисарайского района, что нарушает основные конституционные права подавляющего большинства крымчан", - заявил президиум РОК.

("Крымская правда", №126, 14 июля 2006г.)

У Криму з’явилося наметове містечко

Учора кримські прихильники БЮТ розгорнули наметове містечко перед будівлею ВР АРК, де розглядалося питання про суспільно-політичну ситуацію в Україні. Протестувальники вимагали від Президента розпустити парламент країни.

Перед будівлею встановили приблизно 15 агітаційних наметів БЮТу, тут також пройшов пікет за участю близько 100 осіб. Вони тримали в руках прапори БЮТ, прапори Криму й України, а також транспаранти з гаслами: "Вимагаємо розібратися з олігархами", "Ми не хочемо жити по "поняттях", "Геть зрадників з парламенту!", "Ні — збанкрутілому парламенту", "Парламент — не "зона", Янукович — не "пахан".

Парламент Криму, де більшість голосів за підсумками виборів отримали представники "біло-синіх" політичних сил, усе-таки висловив підтримку антикризовій коаліції й підтримав подання Віктора Януковича на посаду прем'єр-міністра України.

(“Демократична Україна”, №127, 15 липня 2006р.)

Москалю рекомендована антишоковая терапия

Председатель Верховного Совета АРК Анатолий Гриценко рекомендует представителю президента Украины в автономии Геннадию Москалю провести сеанс антишоковой терапии для жителей Алчевска, которых он вверг в состояние зимнего шока, будучи губернатором Луганской области. Так спикер прокомментировал по просьбе журналистов высказывания Г. Москаля о ситуации в коммунальном хозяйстве Щёлкино и посёлка Орджоникидзе, которая якобы вызвала у него "шок".

По мнению главы парламента, в искренность "шоковых" переживаний Геннадия Москаля не позволяет поверить его печально знаменитый на всю страну опыт замораживания жителей Алчевска. При этом А. Гриценко напомнил о долгах крымским здравницам за пребывание в них алчевских детей в период зимней аварии в их родном городе. "Именно в Крыму дети излечились от этого шока, вызванного халатностью руководства области. Сегодня по милости Москаля некоторые крымские здравницы могут оказаться полными банкротами из-за этих долгов", - сказал он.

"Учитывая, что господин Москаль не ориентируется в крымских болевых проблемах, у него есть возможность ещё не раз испытать бодрящее состояние шока", - сказал А. Гриценко и заметил, что, по всей видимости, "уровень управленческой подготовки господина Москаля соответствует уровню зимней температуры в квартирах алчевцев".

По словам спикера, низкий уровень управленческой подготовки таких руководителей, как Москаль, и порождает ситуации типа алчевской. А его обвинения в адрес крымских властей в их самоустранении от нужд населения и подготовки жилищно-коммунальных объектов к будущему отопительному сезону следует расценивать не иначе как подстрекательство, убеждён глава парламента. Он отметил, что в отличие от Киева Верховный Совет автономии уже давно рассмотрел этот вопрос и дал необходимые поручения Совету министров Крыма и соответствующим ведомствам. "У крымчан сегодня нет оснований для излишнего беспокойства на этот счёт. Так что Москалю не стоит переживать по поводу "игнорирования и невыполнения" указов президента на полуострове. Его сверхактивность в проведении бесконечной череды совещаний, бесполезных и ничего не значащих, только вредит делу, хотя и создаёт иллюзию "исключительности" Москаля. Каждый должен заниматься своим делом", - подчеркнул А. Гриценко. По его мнению, "таким политикам, как Москаль, антишоковая терапия всегда полезна".

("Крымская правда", №127, 15 июля 2006г.)

Экс-президент Польши Александр Квасьневский: "Украинские политики считают компромисс проявлением слабости, в то время как он является проявлением мудрости"

Во время конференции, состоявшейся в Киеве и Крыму по инициативе международной организации "Ялтинская европейская стратегия", был презентован стратегический план продвижения Украины в ЕС

Для участников третьей, уже традиционной, конференции, именуемой "Ялтинская европейская стратегия", не в новинку в непринужденной обстановке, что называется, без галстуков обсуждать рецепты возможного "безболезненного" вступления Украины в Европейский Союз (ЕС). Среди гостей мероприятия, состоявшегося на днях в Киеве и Крыму, известный экономист, многолетний консультант кабинетов министров Украины Андерс Аслунд (Швеция); советники Президента Украины Виталий Кличко и Борис Немцов (Россия); президент Парламентской ассамблеи НАТО Пьер Лелюш; спикер Верховной Рады Александр Мороз; бывший посол США в нашей стране Карлос Паскуаль и нынешний - Уильям Тейлор; президент Института Брукингза Строуб Телбот (США); члены Европарламента; министры и послы ряда европейских стран; известные политологи и журналисты.

"Вам необходимо больше компромиссов, больше диалога и обмена мнениями!"

Конференция началась в Киеве, затем участники переехали в Ялту. В Ливадийском дворце прошел ее завершающий этап. Со вступительным словом к собравшимся обратился основатель и член правления "Ялтинской европейской стратегии", бизнесмен и меценат Виктор Пинчук. Цель нынешней встречи, сказал он, - презентация стратегического плана продвижения нашей страны к Евросоюзу под названием "Повестка дня 2020".

Как заметил господин Пинчук, он надеется, что в ходе обсуждения стратегического плана может "выстрелить" какая-нибудь оригинальная идея. Но документ, разработанный группой экспертов под руководством бывшего секретаря Совета безопасности Польши, ныне депутата Европарламента, являющегося еще и членом правления "Ялтинской европейской стратегии" Марека Сивеца, уже содержит много практических советов для Украины. Впрочем, о "Повестке дня 2020" чуть ниже; организаторы приберегли изюминку саммита для, образно говоря, завершающего аккорда.

Далее на конференции выступил экс-президент Польши, большой друг Леонида Кучмы и его семьи (также присутствовавших на саммите) Александр Квасьневский. "Вполне понятно желание Украины стать сильным, по-настоящему независимым государством. - сказал он. - Ваше географическое, геостратегическое положение, позитивные изменения в экономике, а также такой не до конца оцененный ресурс, как молодое поколение украинцев, дают вам весьма неплохой шанс быть не только членом Евросоюза в обозримом будущем, но и сильным политическим игроком во всем регионе".

Оценивая внутриполитическую ситуацию в нашей стране, г-н Квасьневский заметил, что украинские политики почему-то считают компромисс проявлением слабости в то время, как он является признаком мудрости. "Вам необходимо больше компромиссов, больше диалога и обмена мнениями!" - резюмировал бывший президент Польши, который, кстати, стал членом правления "Ялтинской европейской стратегии".

В оценках наших политических реалий с Квасьневским был солидарен и экс-президент Украины Леонид Кучма, заметивший, что "у нынешнего Президента было достаточно времени, полномочий и возможностей, чтобы оказывать должное влияние на политический процесс и вообще на жизнь страны. Хотя бы потому, что практически до сегодняшнего дня действует старая Конституция". Комментируя возможный роспуск Верховной Рады (этого, как известно, не исключает Виктор Ющенко), Леонид Кучма отметил: "...успех Партии регионов на досрочных парламентских выборах очевиден, что нецелесообразно для "Нашей Украины". Поэтому, по его мнению, пропрезидентской партии есть смысл присоединиться к антикризисной коалиции. "Более того, - продолжил Леонид Кучма, - идея отправить Партию регионов в оппозицию была порочной с самого начала, это привело к углублению и расширению раскола внутри страны".

"Европа устала следить за событиями в Украине, потому что непонятно, что происходит"

Анализируя проблемы украинской политической элиты, г-н Квасьневский, в свою очередь, заметил, что наши власть имущие тратят время на бесконечно долгие процедурные переговоры, а политического решения нет по три-четыре месяца. Участники конференции как один заулыбались, без имен понимая, о ком идет речь.

Словно вторя Квасьневскому, известный немецкий политолог Александр Рар подчеркнул: "Европа устала следить за событиями в Украине, поскольку непонятно, что происходит". Еще одной большой иллюзией Украины на пути в евросообщество, по его мнению, является надежда на то, что присоединение к НАТО решит проблемы безопасности страны, а вступление в ЕС - проблемы экономики! Но европейские политологи и представители ведущих стратегических институтов Старого Света считают, что это не так. По их мнению, Украине сможет помочь только она сама. Ну еще, может быть, немножечко Польша... "Польская политика относительно Украины будет стабильной, несмотря на опасения некоторых, что у нас новый президент. Мы с ним обмениваемся мнениями и имеем общую точку зрения по многим вопросам, в том числе относительно Украины", - заверил г-н Квасьневский. Только украинскому руководству на данном этапе, полагают европейские политики, предстоит выполнить "домашнюю работу" - объяснить обществу смысл вступления в НАТО, чтобы снять напряженность, нагнетаемую некоторыми украинскими политиками вокруг темы вероятного членства нашей страны в Альянсе.

"Нет Европы без интегрированной в нее Украины; это реально, хотя на это нужно много времени", - спрогнозировал Александр Квасьневский. Его точка зрения, по-видимому, нашла понимание, так как была встречена искренними аплодисментами присутствовавших.

"Блестящее, яркое выступление г-на Квасьневского очень понравилось. Он действительно глубоко знает ситуацию в Украине. Ведь зачастую имидж нашей страны за рубежом хуже, чем сама страна. А Александр Квасьневский помогает доносить правду о реальной ситуации в Украине иностранцам, после чего они нередко коренным образом меняют свое отношение к нам", - поделилась с "ФАКТАМИ" своими впечатлениями председатель фонда "АнтиСПИД" Елена Франчук.

"Имиджем государства должно заниматься само государство, но почему-то у частных лиц это получается лучше"

На конференции выступили и представители власти. Рассказали присутствующим о своем видении украинских проблем глава Секретариата Президента Олег Рыбачук и исполняющий обязанности министра экономики Арсений Яценюк. В отличие от европолитиков, выступавших "почти" экспромтом, г-н Рыбачук прочитал свой доклад "по бумажке". Зато очень быстро и на английском языке! Общий смысл его выступления сводился к тому, что мы "хорошие", а вот со стороны Европы наблюдается определенное "торможение" процесса вхождения Украины в ЕС. Впрочем, по мнению главы Секретариата Президента, трудности обусловлены объективными причинами, связанными с присоединением к этой международной организации десяти новых стран. По его словам, главный экзамен на будущее членство в ЕС мы будем сдавать во второй половине 2006 года, когда будет подведен итог выполнению Украиной в течение двух лет "Плана действий Украина - ЕС" (который подготовили государственные институты).

Здесь самое время вернуться к анонсированному в начале статьи стратегическому плану продвижения Украины в ЕС - "Повестке дня 2020". Представляя основные его идеи, депутат Европарламента Марек Сивец подчеркнул, что заявку на членство Украины в ЕС следует сопровождать интенсивной дипломатической кампанией, и подавать ее целесообразнее всего во второй половине 2011 года во время председательствования Польши в Совете ЕС. Глава же Секретариата Президента г-н Рыбачук считает возможным прийти с заявлением в Евросоюз раньше 2011 года. Здесь взгляды официального Киева и европейских экспертов, помогающих Украине со вступлением в ЕС, разошлись. Неслучайно европарламентарии предупреждают отечественных интеграторов: заявка на членство в ЕС должна быть не политическим шагом, а результатом хорошо структурированного процесса и проделанной "на отлично" подготовительной работы.

Главный организатор саммита - Виктор Пинчук - отвечая на вопрос, зачем ему все "это" надо, с улыбкой сказал: "По идее имиджем государства на международной арене должно заниматься само государство, но почему-то у частных лиц это получается лучше". Присутствовавшая на конференции лидер партии "Вече" Инна Богословская резонанс саммита видит по-другому: "Каждый из его участников разъедется с кусочком одной мозаичной картины Украины. Это важно. Ведь проблема всего постсоветского пространства в том, что люди не умеют общаться и слушать друг друга. Иностранцы же демонстрируют культуру общения, в их присутствии нам неловко "бодаться" друг с другом. Иллюзии новой власти рассыпались, и Виктору Ющенко стоит переформатировать свое видение движения Украины в Евросоюз в свете реалий, а не той мечты, с которой он шел во власть".

Елена Шеремета, Ялта-Киев
("Факты", №128, 18 июля 2006г.)

У Ялті побачили контури Брюсселя

Упродовж двох днів у Лівадійському палаці на міжнародній конференції "Ялтинська європейська стратегія", організованій фондом Віктора Пінчука, тривали дискусії про перспективи розвитку України. Зарубіжні та вітчизняні учасники обговорювали не тільки європейські - у політичному сенсі – шанси нашої країни, а й актуальний момент: причини політичного напруження та шляхи його подолання.

Головний лобіст українських інтересів, як називають екс-президента Польщі Олександра Квасневського, у своїй доповіді накреслив три варіанти розвитку ситуації. Перший - дострокові вибори, котрі гарантуватимуть, що "через рік в Україні буде якийсь уряд, але який саме - невідомо". Другий варіант - змиритися з нинішньою коаліцією, однак у доповідача "є велике побоювання цілісності бачення цих партій, оскільки вони не мають однакової позиції розвитку України". І третій - створення широкої коаліції, що видається пану Квасневському найвірогіднішим, хоча він і розуміє, "як тяжко створювати коаліцію колишнім противникам".

Цю ідею, до речі, в розмові з журналістами підтримав ще один екс-президент -  Леонід Кучма. Він назвав розширення союзу до чотирьох учасників "єдиним правильним і можливим виходом у нинішній ситуації", бо перевибори є "абсурдом". Утім, присутні на Ялтинській щорічній зустрічі представники БЮТ абсурд бачать в іншому - в "нерозпуску скомпрометованого парламенту".

Багато уваги на конференції приділялося і з'ясуванню такого питання: як вплине на зовнішньополітичний курс України присутність у владі Партії регіонів, яка під час виборчої кампанії "не приховувала проросійської орієнтації і антинатовської риторики". Це, зрозуміло, непокоїть багатьох симпатиків України на Заході. Багато вітчизняних експертів доводили, що курс нашої держави не зміниться, мовляв, мало що виголошується заради мобілізації виборців. Колишній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко навіть натякнув: "Нам потрібен в уряді такий лідер, котрий вплинув би на настрої тих людей, які найбільше налаштовні проти НАТО", але член фракції БЮТ Григорій Немиря дуже скептично поставився до цієї ідеї і без натяків заявив, що "для Януковича це буде політичне самогубство". Цікавий акцент у цю дискусію вніс "регіонал" Василь Кисельов, який після запевнень про вірність його однопартійців західному курсу пригрозив Президенту Ющенку імпічментом за... "неподобства у Феодосії, куди без дозволу прийшли кораблі із зброєю".

Такий оригінальний підхід до теми помітно спантеличив присутніх, але не позбавив їх оптимізму в поглядах на майбутнє України. Так, група експертів "Ялтинської європейської стратегії" під керівництвом депутата Європарламенту Марека Сівеца не тільки підтримала інтеграційні устремління України, а й розписала чіткий графік нашого поступу до Брюсселя. Якщо Україна виявить таке бажання, то експерти вважають за можливе реалізацію договору про асоційоване членство в Євросоюзі з 1 січня 2008 року. У розповсюдженому підсумковому документі під назвою "Україна в Європейському союзі: порядок денний - 2020" зазначено, що підготовчу роботу в рамках цієї угоди потрібно розпочати вже нинішнього року. Головною складовою угоди про асоційоване членство має бути подальше розширення чотирьох свобод - свободи переміщення товарів, капіталів, послуг і людей між Україною і ЄС. Далі - наступний етап: у 2010-2011 роках підготовка проекту стратегії вступу до ЄС. До речі, саме тоді в Раді Євросоюзу головуватиме Польща, і ця обставина не може не подавати нам надію. І, нарешті, кінцева дата - угода про вступ України до ЄС може бути підписана в липні 2019-го, а ратифікована протягом 2020 року.

З погляду вічності чекати зовсім мало. Втім, Польща також не швидко пройшла цей шлях. Але, як пожартували журналісти, проходячи повз меморіальний стіл з табличками трьох переговорників на історичній Ялтинській конференції, якби на місця Сталіна, Рузвельта і Черчілля сіли наші лідери і домовилися не про поділ портфелів, а про долю України, ми могли б наблизитися до Брюсселя раніше визначеного експертами терміну.

Людмила Коханець
("Голос України", №131, 19 липня 2006р.)

Наш європейський вибір

У Лівадійському палаці поблизу Ялти завершив свою роботу III міжнародний саміт "YES" — найпрестижніший форум посланців політичної еліти Європи і Америки. В ньому взяли участь відомі політики, дипломати, державні діячі, журналісти — представники Великобританії, Франції, Німеччини, Польщі, Ірландії, Словенії, Румунії, Хорватії... Українську офіційну сторону представляв глава Секретаріату Президента України Олег Рибачук. Відкрив саміт депутат британського парламенту, голова правління "YES" Стівен Байерс.

Учасників саміту привітав Голова Верховної Ради АР Крим Анатолій Гриценко. Він, зокрема, зазначив, що впродовж п'ятнадцяти років Крим демонструє світовому співтовариству здатність вирішувати на принципах толерантності, поваги прав і національних традицій складні міжетнічні проблеми. Така політика робить півострів привабливим для інвесторів, особливо у курортно-туристичному комплексі.

Головною темою дискусії в Лівадії було обговорення перспектив вступу України в Європейський Союз. З цього приводу лунали різні думки, але більшість ораторів сходилась на тому, що Україна є європейською державою і, як підкреслюється у так званій Ялтинській стратегії, має право подавати заявку на вступ у ЄС, але прийняття України у європейську спільноту має відбутись не раніше 2020 року. До цього часу, згідно з Планом дій "Україна—ЄС", у нас мають бути здійснені серйозні перетворення як економічного, так і соціально-політичного характеру. Україна передовсім повинна консолідувати свою політичну систему на базі розумної конституційної реформи і належної рівноваги між головними державними інституціями. Україна має реформувати адміністративну і судову системи. Слід розробити й запровадити новий Національний антикорупційний план, ухвалити закон про незалежність державного радіо і телебачення.

ЄС та Україна мають поліпшити свій політичний діалог, посилити стратегію кризового менеджменту, активізувати свою участь у врегулюванні Придністровського конфлікту. Щодо вступу до COT, Україна має прийняти внесені до Верховної Ради відповідні законодавчі акти і завершити двосторонні переговори. 2006 рік має стати роком прийняття рішень щодо спрощення візового режиму. І це тільки частка шляху, який повинна пройти Україна перш ніж подавати у 2010—2011 роках заяву на вступ до ЄС.

Олег Рибачук висловив думку, що під час головування Фінляндії в Європейському Союзі актуальною залишатиметься доцільність подання Україною офіційної заявки на асоційоване членство в ЄС. При цьому Україна не повинна збавляти темпи євроінтеграції, переконаний він. Глава Секретаріату наголосив, що вагомою політичною подією року стане проведення у Гельсінк