Електронний бюлетень

"Крим у дзеркалі української преси"

№ 17

(11.06 - 20.06.2006)

За 11.06 - 20.06.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.

З М І С Т:

Влада. Суспільство. Політика.

Феодосия: миссия невыполнима!

(Жители курортной Феодосии теперь могут быть удовлетворены: их землю не топчут больше ни "натовский сапог", ни кроссовки американских военных, отсидевшихся несколько дней почти в полной изоляции за забором одной из здравниц.

"Приезжайте от-ды-хать!"

Утром 11 июня к санаторию Министерства обороны подали четыре автобуса, и под свист и улюлюканье пикетчиков, дежуривших здесь круглосуточно, военнослужащие начали в них грузиться. — Какое-то движение в санатории мы заметили примерно час назад, — рассказала "КП" участница пикета Евгения. — Есть у нас контакты среди работников, нам позвонили и сообщили, что американцы пакуют вещи и покидают номера. Поэтому мы и дали сигнал сбора, ведь постоянно здесь дежурит не очень много людей, а основные силы подтягиваются по мере надобности. За воротами военных встретили все те же (наверное, поднадоевшие) лозунги: "Убирайтесь домой!" и "Прочь из Крыма". Только теперь настроение у провожавших было более снисходительным. — Давайте вместе на счет "три"! — командует кто-то в гуще пикетчиков, и несколько голосов скандируют: — Приезжайте от-ды-хать! Из рядов митингующих выскакивают несколько подростков, нацепивших жуткие маски из фильма "Крик", и машут руками сидящим в автобусе. Бабушки-пикетчицы вздрагивают от неожиданности и крестятся… Из окон автобусов военные в последний раз разглядывают людей, которые сорвали планы, выношенные на самом высоком уровне, и колонна трогается.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №109, 13 июня  2006г.)

Бій у Криму: увага, гази!

(Те, що робиться впродовж останніх двох тижнів  на Кримському півострові, не просто "народні виступи" проти НАТО і не просто спецоперація ФСБ, покликана посварити між собою українських громадян. І навіть не зрив курортного сезону в АРК (що фактично вже майже стало фактом) задля того, аби мешканці півострова були приречені на не надто ситу зиму. Є підстави вважати, що йдеться про значно далекосяжніший розрахунок. А саме — про намагання шляхом максимального загострення ситуації на півострові та виведення автономії із загальноукраїнського правового поля (ігри зі статусом російської мови, обрання на керівні посади у ВР Криму запеклих сепаратистів, демонстративне проголошення АРК "вільною від НАТО" тощо) створити у західних партнерів України враження про неможливість стабільної співпраці з нашою державою тоді, коли йдеться про Кримський півострів. Співпраці не тільки й не стільки політичної чи військової, скільки економічної.)

Богдан Казка
(“Свобода”, №21, 13-19 червня 2006р.)

Морпехи срочно отбыли в пляжных автобусах
Ограниченный контингент НАТО покинул Крым. Пикетчики ликуют

(Противникам вступления Украины в НАТО удалось одержать важную победу. Американские солдаты, которые прибыли на полуостров для подготовки учений "Sea Breeze" покинули территорию Украины. Согласно официальной информации Минобороны Украины, резервисты покидают Украину в связи с окончанием срока, на который они ежегодно призываются. Реально же, судя по всему, Киев и Вашингтон решили просто не накалять обстановку в Крыму, тем более что разрешение на пребывание иностранных войск в Украине от парламента так и не получено. И, учитывая фактический развал "оранжевой" коалиции, вряд ли будет получено в обозримом будущем.)

Майк Львовски
("Сегодня", №129, 13 июня 2006г.)

Американцы покинули Крым

(После 15 дней противостояния американское командование вынуждено было отозвать с полуострова около 200 своих военнослужащих. Под громкие овации последняя группа американского военного контингента покинула Феодосию и в сопровождении патрульных машин отправилась в Симферополь. Оттуда военные вылетят на базу "Рамштайн" в Германии. В городе осталась лишь "караульная группа" из 6 человек для охраны в порту около 70 контейнеров строительной техники и автомашин, которые ранее были доставлены для украинско-американских учений "Си Бриз-2006".

Тем не менее, организаторы митингов протеста решили не сворачивать пикеты вокруг порта до тех пор, пока Верховная Рада не примет решения по поводу пребывания иностранных войск на территории страны, сообщили в штабе митинга.)

("Вечерние вести", №82, 14 июня 2006г.)

Нічия "зі знаком мінус"
Хто виграв від феодосійської кризи

(Двотижнева феодосійська криза закінчилася фактичним фіаско керівництва України. Влада виявилися неспроможною ані запобігти, ані адекватно відреагувати на скандальну ситуацію, яка виникла в кримському місті. Як результат — дрібний за своїми масштабами пікет могутньо вдарив по авторитету всієї держави. Складається враження, що всім політичним силам без винятку було не до національних інтересів. Одна впливова частина політикуму з’ясовувала коаліційні відносини, друга просто намагалася нагадати владі про своє існування не зовсім далекоглядними ініціативами в регіонах... І ніхто не виявився спроможним "розрулити", здавалося б, абсолютно нікчемний конфлікт. Хто виграв і хто програв?

Українське керівництво поки тільки оцінює "збитки" від феодосійської кризи. Хоча більше тижня тому учасники позапланового засідання Ради національної безпеки і оборони доручили Міністерству оборони і Міністерству внутрішніх справ зробити все для забезпечення порядку при проведенні багатонаціональних військових навчань в Україні "Сі Бриз-2006" і "Тугий вузол-2006". Тиждень пройшов, а єдине помітне рішення торкнулося лише двох громадян Росії — Костянтина Затуліна і Володимира Жириновського, яких в України визнали персонами нон грата. На пікетників у Феодосії це рішення ніяк не вплинуло.)

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

Проти "інформаційної зброї" — голодування
Журналісти військової газети "Флот Украины" протестують

(У відповідь на ситуацію, що склалася в Феодосії, військові журналісти газети "Флот України" оголосили про намір розпочати голодування на знак протесту проти "інформаційної війни" в Україні. Як говориться в їхній заяві, ухваленій на офіцерських зборах редакції, "тривогу та занепокоєння військових журналістів газети "Флот України" викликають події навколо підготовки до чергових українсько-американських навчань "Сі Бриз". Кореспонденти газети відзначають, що із 1997 року вони разом із екіпажами українських кораблів та підрозділами морської піхоти брали безпосередню участь у цих навчаннях. "Ми мали змогу переконатися, як із кожним роком зростає рівень підготовки наших військовослужбовців і їх здатність діяти спільно з іноземними колегами. На жаль, ми були свідками й того, як налагодженню співпраці постійно намагалися завадити ті, хто пам'ятає про НАТО лише з радянських часів. Але ніколи їх методи й заяви не були такими деструктивними за формою та змістом, як зараз…", — вважають журналісти.

Журналісти наголошують, що "тепер ми бачимо, як чесне інформування програє маніпуляціям. Бачимо, як хочуть "списати до архіву" досвід військових моряків. Міжнародний авторитет віддають на відкуп людям, які живуть тимчасовою політичною вигодою. Чого домагаються ті, хто декларує заборони на захід кораблів країн НАТО? Хочуть, щоб і українські кораблі не приймали в країнах Альянсу? Даруйте, але тоді в Середземному морі нас майже ніде не чекатимуть у гості. Також у Чорному морі нікуди, крім Росії, ми незабаром не зможемо завітати, як партнери…" )

Микита Касьяненко, Севастополь
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

Феодосійський "майдан"
Момент істини чи акція маргіналів?

(Схоже, Президент України Віктор Ющенко та його найближчі соратники так і не зрозуміли, що сталося на центральної площі Києва наприкінці 2004 року. Більшість московських політологів- конспірологів (Олексій Пушков, Гліб Павловський або Михайло Леонтьєв) ось уже півтора року розказують про ті події як про режисований з-за океану "оксамитовий" переворот із метою захоплення влади прозахідним кандидатом на посаду президента та його американською дружиною.

Судячи з усього, соратники Ющенка, схоже, оцінюють помаранчеву революцію лише з протилежним знаком — як і годиться переможцям. Але і для тих, і для інших помаранчева революція була виключно політичною технологією. Сам же Ющенко, можливо, розглядає її як акт божественної благодаті, адресований персонально йому.

Тоді як для переважної частини людей, які вийшли на Майдан у 2004-му, помаранчева революція була онтологічна — тобто чимось справжнім, реальним, що мало у своїй основі справедливе обурення.

Повз Ющенка і його "друзів" пройшло те головне, що примусило сотні тисяч людей мерзнути на морозі: схоже, вони впевнені, що люди стояли на Майдані особисто за майбутнього президента-"месію"-"суперстар", за євроінтеграцію, за вступ України в ЄС і НАТО, за високий рівень матеріального благополуччя. Однак самі учасники Майдану вважають, що стояли там не за євроінтеграцію і не за Ющенка, а за свою національну та людську гідність, за справедливість, за потрібну справу і за те, щоб українська влада та московські політтехнологи цинічно й демонстративно не гидили їм, простим і непростим людям, на голови.

Справжнє ставлення оточення Ющенка до помаранчевої революції і тих, хто стояв на Майдані, проявилося на парламентських виборах 2006 року в головному слогані "Нашої України" — месиджі своєму електорату: "Не зрадь Майдан!". Цинізм у тому, що саме нова влада постійно зраджувала цінності Майдану й ухилялася від виконання даних у ході революції обіцянок. )

Андрій ОКАРА
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

У Щолкіному — зірвані перевибори

(Міський голова селища Щолкіне, що в Криму, Віталій Дичук оголосив у місті надзвичайний стан. Минулої неділі в місті не відбулися повторні вибори міського голови й депутатів міськради, які були призначені виборчою комісією. (У квітні через масові порушення та фальсифікації Щолкінський тервиборчком визнав недійсними вибори мера й депутатів міськради, що відбулися 26 березня. Повторне голосування було призначене на 11 червня). Як повідомив голова Щолкінської територіальної виборчої комісії Микола Гармаш, за день до голосування будинок міськради виявився заблокованим і бланки бюлетенів зникли.)

Повідомляє Микита Касьяненко, Сімферополь.
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

Мы не просто братья - мы - единое целое!

(В минувший понедельник крымчане отмечали День России и торжествовали по поводу изгнания американских солдат из Феодосии. Получился как бы двойной праздник. Незваные гости всё-таки поработали на укрепление авторитета Крыма, России и подпортили репутацию Виктора Ющенко и всей оранжевой власти.

В Симферополе представители различных регионов республики, гости собрались перед зданием Верховного Совета Крыма, чтобы высказать слова любви, слова признания своей великой Родине и поделиться радостью по случаю завершения "феодосийской компании". Пришли с лозунгами, призывающими к единству Украины с Россией и Белоруссией, к укреплению рядов крымских патриотов. Люди заполнили площадь, ближайшие улицы, сквер Победы.

С поздравлением к собравшимся обратился первый заместитель председателя Верховного Совета Крыма Сергей Цеков.)

Иван Дьяков
("Крымская правда", №106, 14 июня 2006г.)

Крым без НАТО
Рубеж, с которого не отступают

(В выходной день на Феодосию обрушился ливень, вызвавший потоп. Но что потоп по сравнению с возмущением собравшихся протестовать против натовских учений людей!

В порту, заблокированном пикетчиками, стоят контейнеры с вооружением и взрывчаткой. В них даже тесты на беременность. Видимо, заокеанские вояки посчитали, что в Крыму за ними табунами будут ходить крымские красавицы и без этих тестов никак не обойтись...

Сами "морпехи" затворились в каком-то дальнем корпусе феодосийского военного санатория, тоже заблокированного противниками натовских учений. Почти две недели длилась осада. У всех шести выходов с территории санатория дежурили представители различных политических партий и движений Крыма.

На этот митинг прибыли коммунисты из многих городов и районов автономии. Льёт, как из ведра, но настроение у людей, собравшихся на митинг, боевое. Дружными возгласами тысячи людей встречают выступления ораторов, живо реагируют на каждое их слово.

Лидер Компартии Украины Пётр Симоненко отметил, что крымчане всему миру показали, как надо бороться за свою независимость. В единстве наша сила, сказал он, в единстве братских нардов Украины, России, Белоруссии. Вместе победим любого врага, американский сапог не будет топтать нашу землю. "В здешнем военном санатории сейчас отдыхают представители государства, которое ведёт линию на оккупацию Украины, и относиться к ним надо именно как к оккупантам, - заявил лидер КПУ. - В помещениях, где они находятся, я предлагаю отключить электроэнергию и водоснабжение. Незваных гостей следует посадить на продуктовое довольствие, которое соответствует прожиточному минимуму". )

Иван Дьяков
("Крымская правда", №106, 14 июня 2006г.)

Их поменяли ролями

(Не успели еще разойтись по домам митингующие против натовских представителей в Крыму, как Феодосия нашла новый повод для демонстраций. На этот раз протестную акцию организовала всеукраинская молодежная общественная организация "Студенческое братство", а разгонять ее подрядились недавние антинатовские демонстранты из Партии регионов. Так, во всяком случае, утверждают представители братства, разбившие палаточный городок напротив гарнизонного дома офицеров ЧФ России. Надпись на палатке митингующих гласит: "Дорогие братья моряки, возвратите Украине маяки!" Хотя о проведении акции студенты, как и положено, предупредили заблаговременно, местный исполком после установления палаток нашел повод запретить мероприятие - до тех пор, пока студенты не заключат договор с какой-либо организацией, которая обязуется убрать территорию после акции.)

("Аргументы и факты", №24, 15 июня 2006г.)

Крим дивує Геннадія Москаля

(Постійний представник Президента України в АР Крим Геннадій Москаль подав позов у суд "з метою захисту честі, гідності й ділової репутації його як посадової особи, яка була безпідставно принижена депутатами кримського парламенту". Вони, як відомо, звернулися до глави держави з вимогою про відставку представника Президента.

Про це високопосадовець заявив на прес-конференції в Сімферополі, коментуючи рішення Верховної Ради Криму від 6 червня про "ніби недостовірну інформацію, яка надається главі держави з боку представника Президента України в Криму".)

(“Демократична Україна”, №107, 15 червня 2006р.)

Українців депортували... з України
"Студентське братство", якому влада Феодосії довічно заборонила проводити акції в цьому місті, пише звернення до Президента та керівника МВС

("Нас депортували з Феодосії так само, як свого часу депортували з Білорусі", - обурюється голова "Студентського братства" Олег Яценко. Позавчора ввечері, коли ця організація проводила перед Будинком офіцерів ЧФ у Феодосії мирну акцію протесту проти незаконного захоплення українських об'єктів Чорноморським флотом, надійшло рішення міськради Феодосії з приписом - "суворо заборонити "Студентському братству" проводити акції на території Феодосії". Цим же рішенням міська рада рекомендувала міліції "вжити заходів реагування до учасників акції". "Папір" цей насамперед піднесли протилежному табору - агресивно налаштованим "аборигенам", які під орудою депутатів ВР від Парітї регіонів упродовж дня погрожували "братчикам" розправою, лаялися і агітували передати Крим Росії. "Регіонали" через гучномовець тріумфуюче зачитали рішення міськради, а потому правоохоронці завантажили проукраїнських пікетувальників у міліцейські машини, вивезли на автовокзал і відправили з Феодосії. )

Тарас Закусило
(“Україна молода”, №107, 15 червня 2006р.)

Экспертный семинар по вопросам связи коренных народов с землей и их постоянного суверенитета над природными ресурсами

(Заключения и рекомендации

На семинаре, состоявшемся в Женеве с 25 по 27 января 2006 года, и посвященном связи коренных народов с землей и их постоянному суверенитету над природными ресурсами, эксперты, принимая во внимание тот факт, что коренным народам по-прежнему отказано в доступе к правосудию и равенству перед законом относительно их земель, территорий и природных ресурсов, а также отмечая, что права коренных народов на землю и ресурсы недостаточно понимаются, признаются и соблюдаются во многих государствах, пришли к следующим заключениям и рекомендациям.

Заключения

Эксперты заключают, что коренные народы имеют право постоянного суверенитета над своими землями, территориями и природными ресурсами, особенно над теми, которые они традиционно использовали или занимали.

Эксперты утверждают, что это право неотъемлемо и существенно для осуществления права на самоопределение коренных народов. Это право закреплено в договорах, соглашениях и конструктивных договоренностях между государствами и коренными народами и в международном праве, а также в решениях и рекомендациях международных и региональных органов по правам человека.)

(Перевод с английского языка
осуществлен Фондом исследований
и поддержки коренных народов Крыма).
("Голос Крыма", №25, 16 июня 2006г.)

Сирітська доля не турбує

(У Криму нехтують законодавство із захисту прав сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прокуратура направила чергове подання до уряду автономії.

У ньому зазначено, що порушення мають системний характер, повторюються з року в рік, неналежно виконуються вимоги контролюючих органів. Досі на півострові навіть не створили єдиного банку даних сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей, не провели інвентаризацію закріпленого за ними житла.

За штатної кількості працівників служб у справах неповнолітніх у понад 200 осіб, дотриманням прав дітей і підлітків опікується лише 71 працівник, і, як у котре виявлено, надто байдуже.)

Віктор Хоменко. Крим.
("Голос України", №109, 16 червня 2006р.)

Підготовка до навчань "Сі Бриз-2006": офіційний коментар Посольства США в Україні
Американці поїхали з України

(У зв'язку з дефіцитом інформації щодо багатонаціональних навчань "Сі Бриз-2006" в Україні, який призвів до численних акцій протестів проти НАТО, зокрема в Сімферополі та Феодосії, Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні надало "УіСС" офіційну інформацію стосовно деяких деталей проведення цього заходу. Оприлюднюємо зазначене повідомлення без будь-яких коментарів. Єдине, на чому ще раз хотілося б зосередити увагу, - це те, що всі деталі підготовки й проведення навчання в Україні "Сі Бриз-2006" почали обговорюватися з американською стороною ще в 2005 році. У поточному році внесок США в розвиток інфраструктури вказаного полігону вже склав приблизно 350 тис. доларів. Отже...

Приблизно 200 резервістів Корпусу морської піхоти США перебували в Криму у зв'язку із завданням, спільно запланованим українськими та американськими військовими. Всі вони мають цивільну роботу в США, де працюють, зокрема, інженерами-будівельниками, вчителями, агентами з нерухомості, бізнес-менеджерами. Для підтримування своїх навичок резервісти щороку залишають цивільну роботу на два-три тижні для виконання військового обов'язку, після чого повертаються на свої цивільні робочі місця в США.)

Підготував Віктор Воронюк
(“Україна і світ сьогодні”, №23, 16-22 червня 2006р.)

Голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко: "Ми зобов'язані навчитися працювати по-новому"

(Гриценко Анатолій Павлович народився 21 вересня 1958 року в м. Керчі. У 1989-му закінчив Кримський сільськогосподарський інститут імені М. І. Калініна за фахом "Економіка й організація сільського господарства". Заслужений працівник місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим. Член Партії регіонів.

Трудову діяльність розпочав 1976 року слюсарем Чистопільського відділення "Сільгосптехніка" Ленінського району Кримської області. У 1976-1979 роках служив у Збройних силах. З 1987-го обіймає керівні посади. З лютого 1997-го по квітень 1998 року - Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. У 2001 році призначений головою Ленінської районної державної адміністрації. З вересня 2005-го - перший заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Депутат Верховної Ради АРК останніх трьох скликань.

Одружений. Має сина і дочку.

- Ваше "друге пришестя" у високий спікерський кабінет у Сімферополі збіглося із загостренням нагромаджених питань в економіці та політиці, соціальній сфері та гармонізації міжнаціональних відносин. Як ви уявляєте розвиток подій в автономії?

- Моє, як ви висловилися, "друге пришестя" у кабінет Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбулося в принципово іншій суспільно-політичній і соціально-економічній ситуації в Криму, ніж це було в 1997 році. І хоча кажуть, "не можна увійти в ту саму річку двічі", я маю намір довести собі й кримському співтовариству, що моє "перше пришестя" не було випадковістю...)

Розмовляв  Віктор Хоменко. Крим.
("Голос України", №110, 17 червня 2006р.)

Анатолій ГРИЦЕНКО: "Органи місцевого самоврядування не були поінформовані про проведення навчань"

(Напевно, немає нічого дивного в тому, що багато проблем і прорахунків Києва проявляються саме в Криму. По-перше, хоч би тому, що автономний статус республіки Крим уже сам по собі суперечить унітарному устрою України. А будь-яка автономія прагне до ще більшої самостійності. По-друге, на території півострова перебувають іноземні військові формування, що породжує безліч як юридичних, так і політичних суперечок. По третє, землі Криму — це безцінне багатство, заполучити яке багато хто прагне за будь-яку ціну. По-четверте, Крим — це історична батьківщина кримських татар, які повернулися на свою землю і тепер вимушені боротися за право бути на ній повноправними громадянами. По-п’яте, Крим — це Крим. Він багатонаціональний, полікультурний, щорічно він приймає мільйони громадян з усього СНД, а тому повинен ефективно розвиватися, щоб витримувати конкуренцію з іншими курортами світу. І звичайно ж, відповідальність і за розвиток регіону, і за збереження на ньому миру та спокою багато в чому лежить на місцевій владі. Зокрема — на Верховній Раді Криму, уряді автономії і їх керівництві.

Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко, обраний новим складом кримського парламенту, — людина в автономії не нова. Він народився в Криму, тут же здобув вищу освіту, тут же робив політичну й управлінську кар’єру. Він не новачок навіть на посаді спікера : в 1997 — 1998 рр. А. Гриценко вже очолював парламент. Події останнього місяця в Криму дозволили новообраному спікеру одразу ж стати однією з найпомітніших політичних фігур на півострові. Його думка про події у Феодосії, про співпрацю Сімферополя та Києва, про те, як вирішити численні кримські проблеми, — в інтерв’ю Анатолія Гриценка "Дню". )

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №97, 17 червня 2006р.)

Попандопуло відпочиває...

(Щоб уже ніхто не впадав в оману з приводу правил і понять, якими керується нова кримська влада в особі Партії регіонів і їхніх союзників — вітренківців і комуністів, — у парламенті автономії пройшла показова комплектація дванадцяти постійних комісій. Їх голови з числа тієї самої коаліції були затверджені ще місяць тому, геть-чисто позбавивши опонентів — бютівців, депутатів від блоку Куніцина і висуванців курултаю кримськотатарського народу — ілюзій щодо таких демократичних надмірностей, як т.зв. опозиційний пакет парламентських посад. Проте, виявилося, може бути ще веселіше: опозиційні депутати не зможуть тепер працювати в комісіях, які дозволяли б контролювати уряд і впливати на прийняття рішень парламенту з усіх важливих напрямів. Більш того, вісім опозиціонерів узагалі позбавлені можливості виконувати в цій частині свої депутатські обов’язки, оскільки не змогли потрапити до жодної комісії ВР автономії!

"Читайте регламент!" — любив повторювати лідер кримських комуністів Леонід Грач, для збереження спікерського довголіття котрого цей документ і було старанно пристосовано, а за Бориса Дейча вдосконалено — для зручності функціонування мегафракції. Відповідно до регламенту, максимальний склад кожної комісії обмежений 15 депутатами, при цьому парламентарії мають право водночас перебувати в кількох комісіях. Як бувало і колись, кількість бажаючих попрацювати в найбільш "смачних" комісіях, які готують рішення з грошових і майново-земельних питань, — з бюджетно-фінансової діяльності, законодавства і законності, місцевого самоврядування, — виявилася більшою, ніж передбачає регламентна норма, а тому їх склад затверджувався рейтинговим голосуванням.)

Валентина Самар, Крим
(“Дзеркало тижня”, №23, 17-23 червня 2006р.)

Дишлом по свободі слова

(У гонитві за новаціями ринкової економіки деякі заповзяті чиновники дедалі більше говорять про необхідність якнайшвидшого роздержавлення комунальної преси. Ніхто не заперечує, що процес цей вже визріває, але, як часто трапляється у нашій практиці, дехто не помічає, що разом із водою можна вихлюпнути й дитя. І кожна така прикрість ще і ще раз ставить перед нами питання, чому ми нічого не можемо зробити цивілізовано, по-людськи і, врешті, по закону?

25 квітня поточного року Рада міністрів Криму несподівано для всього журналістського загалу автономії приймає постанову за № 229, якою оголошує ... про свій вихід із числа засновників "Крымской газеты" і стає співзасновником маловідомої читачам автономії "Крымской панорамы".)

Олександр Кулик,
("Урядовий кур'єр", №112, 17 червня 2006р.)

Американцев в Крыму обокрали?

(Украинский сухогруз "Антон Колесниченко" в Феодосии ждали около трех часов дня в понедельник. Он должен забрать имущество, которое вместе с американскими военспецами привезли в Крым в конце мая. Погрузка будет продолжаться в течение как минимум двух дней, и 24 июня судно должно выйти из Феодосийского порта. Специально для ревизии и отправки своего добра на родину, в Крым в воскресенье из США прибыли 35 технических специалистов. Похоже, их ждет неприятный сюрприз: американский груз несколько "похудел" за время своего пребывания на крымской земле.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №114, 20 июня 2006 г.)

Спиной к беспределу продолжают стоять власти всех уровней

(Крымские татары вчера более чем на 2 часа перекрыли движение на трех наиболее оживленных улицах в центре Симферополя. Участники акции, требующие бесплатного выделения им земельных участков на Южном берегу Крыма и в столице автономии, непрерывно ходили по пешеходным переходам.

Акция прошла возле Совета министров Крыма — на перекрестке улиц Севастопольская и Чехова, возле Главпочтамта на ул. Р.Люксембург и на ул. Пролетарской. Под удар татарских "флэш-моберов" попали не только рядовые автомобилисты, но и пассажиры десятков троллейбусных и маршрутных рейсов, проходящих по этим магистралям.)

("Крымское время", №66, 20 июня 2006г.)

Татары перегородили Симферополь

(Вчера крымские татары парализовали движение в центре Симферополя. Люди переходили дорогу в местах, не оборудованных светофорами. Известно, что в таких случаях водитель должен пропускать пешехода. Однако пешеходов было так много (100 человек), что движение по улице просто застопорилось. Организатором акции выступила так называемая "Партенитская группа", чья палатка уже несколько недель остается под окнами Совмина АРК. Лидеры группы обзванивали своих людей и предлагали им встретиться в нужном месте, в нужное время и сделать нужное дело. Требования организаторов "флеш-моба" неизменны уже несколько лет: бесплатное выделение земли крымским татарам на Южном берегу — в районах Партенита, Алушты и Малого Маяка.)

Майк Львовски
("Сегодня", №135, 20 июня 2006г.)

Американці знову в Феодосії, а Україна готується до спільних iз НАТО навчань, але інших

(Цими вихідними до Криму прибули американські військові інженери. Їх 35, і це вже зовсім не та наповнена оптимізмом бригада, яка розвантажувала судно "Едвантедж" на початку червня і відтак стала об'єктом екзальтованих пікетів під гаслом "Янкі, гоу хом!". "Нові американці" прибули до Феодосії в буквальному сенсі слова "розгрібати" залишені після інциденту проблеми - вони вантажитимуть на українське торговельне судно "Анатолій Колесниченко" військову техніку та обладнання, які так і не знадобилися для навчань "Сі бриз". Термін роботи - до 24 червня, а 25-го судно, за графіком, уже має пройти Босфор, повідомляє УНІАН.)

(“Україна молода”, №110, 20 червня 2006р.)

Фестивалі. Виставки.  Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури.

Со дна моря подняли самолет "десяти генералов"
По слухам, на его борту фашисты перевозили награбленные сокровища

(Одним из самых интересных объектов дайвинг-туров в Севастополе был немецкий самолет "Дорнье Do-24T", больше шестидесяти лет покоящийся на дне Камышовой бухты. Достоверно о нем известно только то, что он был сбит при попытке эвакуировать немецкое командование в 1944 году.

Историки не раз пытались выяснить подробности об этом транспортном средстве, превратившемся в братскую могилу, но сведений об этом не было даже в немецких архивах. Поэтому сказок и легенд вокруг "Дорнье" сложилось немало. Севастопольцы рассказывают, что на нем летели десять генералов, которые перевозили награбленные ценности - якобы металлические ящики с сокровищами до сих пор находятся внутри самолета.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №111, 15 июня 2006 г.)

Крымский "Нострадамус"

(В "Киевских ведомостях" за 4 апреля 2006 года под рубрикой "Очевидное - невероятное" опубликована статья, в которой рассказывается о крымских пирамидах и феноменальных явлениях, связанных с ними.

Авторы гипотез, о которых идёт речь в статье, доцент Севастопольского национального университета ядерной энергии и промышленности Виталий ГОХ и помощник ректора этого же вуза Игорь КОТЕЛЯНЕЦ утверждают, что переизбыток нефти на нашей планете ведёт к землетрясениям, невидимые пирамиды способны общаться и даже исцелять людей. Они не только связаны со звёздами, но ещё и управляют осью Земли.

Цивилизация из яиц динозавров

С богатым воображением что только не придумаешь.

Учёный и по совместительству ясновидящий Виталий Гох создал некий прибор, по его утверждениям, способный определить наличие в земле полезных ископаемых и воды. Он же обнаружил в Крыму золото и платину. Вот только ринувшиеся несколько лет назад "добытчики", воодушевлённые таким заявлением, сколько ни искали, так ничего и не нашли. Наверное, из-за того, что ясновидящий не поделился с ними своим уникальным прибором.

И хотя объяснения, данные Виталием Гохом различным явлениям, происходящим на нашей планете, не укладываются в здравый смысл и не находят подтверждения в науке, уже более 10 лет он продолжает активно разрабатывать всё новые и новые гипотезы, в которых излагает новое видение не только происхождения мира, но и развития цивилизации.)

Ольга Мельницкая
("Крымская правда", №107, 15 июня 2006г.)

Автономна пуповина
У Криму готується експедиція з пошуку Пупа землі Кримської

(У Криму в найближчі вихідні пройде незвична експедиція - уперше тут шукатимуть... Пуп кримської землі. Він, за деякими даними, розміщений неподалік села Зарічне Красногвардійського району. Планується, що пошуки Пупа Криму будуть організовані 24 червня, і в них зможуть взяти участь усі бажаючі. За задумом організаторів, після знаходження Кримського геопупа на ньому планується встановити Розу вітрів, на флюгері якої представники всіх національних товариств Криму напишуть різними мовах "Слава народам, які люблять Крим!".)

(“Україна молода”, №110, 20 червня 2006р.)

Освіта. Наука. Мовні проблеми.

В Крыму студентов учили… в двухкомнатной квартире

(Три четверти крымских студентов учатся на коммерческих факультетах, где в среднем плата за семестр - 1,2 тысячи грн. Едва ли не каждый украинский вуз открыл тут свой филиал. Министерство образования и науки Крыма волнует то, что институты выпускают недоучек. - Многие вузы дублируют друг друга, - сказал "Комсомолке" замминистра образования и науки АРК Айдер Аблятипов. - Около двух десятков абитуриентов принимают по специальности "учет и аудит", столько же учат экономике предприятия, а 14 - менеджменту. В центре занятости на учете - сплошь экономисты и бухгалтера! Сколько можно обманывать детей и родителей, рассказывая о том, что эта специальность востребованна?)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №114, 20 июня 2006 г.)

Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.

Отдых в Крыму станет еще дороже

(Курортные цены в Крыму возрастут в этом году на четверть, сообщает министерство курортов и туризма АРК. Причин для подорожания несколько. Во-первых, как утверждают эксперты, на повышение цен повлиял рост тарифов на энергоносители, топливо и продукты питания. Дороговизна отдыха тесно связана также с ценами на билеты за проезд в железнодорожном транспорте. Напомним, стоимость пассажирских перевозок возросла на 50%. Билеты за проезд, в среднем, подорожали на 15—30 грн. (в зависимости от расстояния). Последний фактор, считают эксперты, больше всего ударит по карману отдыхающих с заработком ниже среднего).

("Вечерние вести", №83, 15 июня 2006 г.)

"Украинская горилка мягче, чем кубанский самогон"

(В Крыму австралиец Тим Коуп, который два года едет из Монголии в Европу, впервые за всю дорогу искупался в море

Тима Коупа, 27-летнего австралийца-путешественника, добравшегося до Крыма, ждало множество впечатлений и испытаний. Сначала немного приболела одна из его лошадей — Темная (она — главная в его караване). Из-за того что ее покусали комары и мошки, у нее началась аллергия. Но как рассказал Тим "Сегодня", городская администрация Керчи смогла помочь с лекарствами для лошади. Кроме того, неприятность случилась с его собакой Тигоном (Быстрый Ветер в переводе с алтайского. — Авт.): пока Тим ездил смотреть Феодосию (пса и лошадей он оставил на ферме, что невдалеке от города), его собаку избил неизвестный, причем так, что пришлось даже ветеринарного врача из города приглашать.

Из приятного — все лошади австралийца и он сам впервые за все путешествие искупались в Черном море. "Даже конь Кок, который не любит купаться, так обрадовался воде, что начал кувыркаться на берегу от радости", — признался Тим.)

Марина Самолетова
("Сегодня", №132, 16 июня 2006г.)

В Крыму нашли безголовых бакланов

(Полсотни полуразложившихся обезглавленных бакланов обнаружили два дня назад отдыхающие на Казантипе. На крымских диспетчеров телефонной службы "01" обрушился шквал звонков обеспокоенных курортников, кто-то даже сообщал о свирепствующем вирусе-мутанте. Тайну безголовых птиц раскрыли ветеринары, СЭС и спасатели.)

Майк Львовски
("Сегодня", №132, 16 июня 2006г.)

Відпочинок у Криму

(Курортний сезон на півострові вже у розпалі. Проте тим, хто вирушає на кримські береги, варто знати, що:

...до сезону не готові більше половини пляжів

Із 330 кримських пляжів працює нині тільки 149. Відкрито лише ті, які пройшли перевірку санепідслужби. Решта не готова до курортного сезону й не відповідає санітарним нормам, повідомила заступник головного санітарного лікаря автономії Наталія Пеньковська. Днями направлено 27 санітарних приписів з благоустрою пляжів, оштрафовано за антисанітарію 19 керівників.)

Віктор Хоменко. Крим.
("Голос України", №110, 17 червня 2006р.)

На морском песочке...
Сколько гривен "съест" отдых по-крымски

(Как лучше провести выходной день летом? Странный вопрос. Конечно же, отправиться на пляж: подышать морским воздухом, поваляться на песочке, окунуться в родное Чёрное море. А можно ещё погулять в приморских парках, отправиться на экскурсию - благо, в Крыму есть что посмотреть. В общем, отдыхаем по-крымски. Не забудьте только купить всё необходимое, чтобы отдых получился на уровне.

Купальник "под мяч" и плавки в сеточку

Что главное на пляже? Конечно, купальник и плавки! Выбор их на симферопольском Центральном рынке, пожалуй, чуть хуже по сравнению с прошлым годом. Да и сами продавцы от продаж пока не в восторге.)

Материалы подготовила Наталья Пупкова
("Крымская правда", №110, 20 июня 2006 г.)

"Крышуемся" на отдыхе

(На время отдыха в Крыму жилищные проблемы решаются в зависимости от наличия денег и уровня бытовых притязаний. Спектр предложений — от палаток до дворцов. И предложения всегда превышают спрос — поэтому можно торговаться. Крымские "аборигены" с картонными объявлениями о сдаче в аренду жилья обступают пассажиров с чемоданами и рюкзаками. Договориться можно о "крыше" любого уровня комфорта и на любой срок. Дольше жить — из посуточного расчета, на самом деле, дешевле.)

Майк Львовски
("Сегодня", №135, 20 июня 2006г.)

Самый крутой отдых

(Для тех, у кого есть деньги и желание отдохнуть именно в Крыму, санатории и пансионаты высшего разряда — в полной боевой готовности.

К примеру, курортный отель "Пальмира-Палас", расположенный в имении Великого Князя Дмитрия, сына Константина Николаевича Романова. Здесь — единственный в Крыму панорамный лифт для спуска из парка на пляжную зону. Цены: Люкс "Романтический" с полным пансионом — 2920 грн. в сутки с 1 чел., апартаменты категории А — 4670 грн.)

Майк Львовски
("Сегодня", №135, 20 июня 2006г.)

"Знаешь, Оль, здесь все так хорошо, так замечательно, и море теплое. Но меня беспокоит ситуация в Гондурасе..." - писала из "Артека" своей подруге семиклассница, а ныне известный политик Элла Панфилова

(Многие знаменитости помогают всенародно любимой детской здравнице, отметившей на днях свой 81-й день рождения. Так, в прошлом году известная актриса и модель Мила Йовович преподнесла лагерю поистине королевский подарок - 80 тысяч долларов. Но, как оказалось, детишки до сих пор не смогли ими воспользоваться.

- Я не знаю, корректно ли будет об этом говорить, - слегка растерялась генеральный директор Международного детского центра "Артек" Ольга Гузар, когда журналисты поинтересовались, на что же потрачены деньги, подаренные Милой. - "Артек" этих денег пока не получил. Нам сказали, что они лежат в одном из банков. Наверное, процентами обрастают, - пошутила директор.)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №110, 20 июня 2006 г.)

Сільське господарство

Меліоратори півострова відновлюють втрачене зрошення
Без води — і ні туди і ні сюди

(Історія обводнення Криму починається з IV століття до н. е., коли були побудовані водоводи від річки Чорної для зрошування земель у Херсонесі. Проте про реальну меліорацію півострова можна говорити тільки після того, як у 1840 році Християн, директор Нікітського ботанічного саду, запропонував для зрошування Криму використовувати води Дніпра, вважає нинішній голова Комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Ради Міністрів АРК Микола Мірошниченко.

1866 року було створено комісію з обводнення і заліснення Таврії. Після революції в Криму було створено управління водних досліджень, у 1920-му — підвідділ земельних поліпшень і водного господарства Кримземвідділу. 23 травня 1921 року було засновано управління водного господарства — Кримводгосп. Сьогодні всі матеріали про нелегку боротьбу за воду зібрані в музеї меліорації Криму, створеному до 60-річчя Кримводгоспу за ініціативою відомих учених і практиків зрошування Віктора Грицая і Антоніни Концевенко. У музеї зібрані фотографії, що розповідають як про перші і прості гідротехнічні споруди Криму, так і про грандіозний Північнокримський канал, література з водних ресурсів і водного господарства республіки. Музей має дуже багатий архів документів, де зібрана фактично вся інформація про проблему води в Криму.)

Микола Семена
(“Україна і світ сьогодні”, №23, 16-22 червня 2006р.)

Севастополь

Севастополю — 223 роки

(Севастополю сьогодні виповнюється 223 роки. Напередодні на Приморському бульварі 130 підприємств міста виставили свою продукцію: від марочних і ігристих вин до більш як 200 найменувань риби і керамічних виробів у античному стилі.)

Тетяна Куракіна
(“Голос України”, №107, 14 червня 2006р.)

На політичному мінному полі

(У минулі вихідні Севастополь відзначив 223-річчя з дня заснування — урочистими заходами, святковими виставками, спортивними змаганнями, концертами, феєрверками і навіть лазерним шоу.

У Севастополі цього дня браталися українські і російські військові моряки, які хотіли показати, що політичні проблеми не роз’єднали військового братерства. Найбільше людей зацікавила реконструкція штурму Малахова кургану періоду першої оборони Севастополя. Її влаштували військово-історичні клуби України і Росії. Гості свята познайомилися з культурою, побутом і кухнею майже 30-ти народів, чиї діти називають себе севастопольцями. Жителів і гостей міста привітали зі святом голова Севастопольської держадміністрації Сергій Куніцин і голова міськради Валерій Саратов.)

Микола Семена
(“Україна і світ сьогодні”, №23, 16-22 червня 2006р.)

Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.

Хабарників у Ялті ловлять мало не щодня

(Правоохоронці столиці кримських курортів затримали просто на робочому місці фахівця І категорії відділу обліку та розподілу житла виконкому. Чиновниця за виконання своїх безпосередніх обов'язків вимагала винагороду в три тисячі доларів від матері-одиначки, яка бажала одержати ордер на вселення у квартиру, в якій проживала з дитиною 15 років.)

Передає наш власний кореспондент Віктор Хоменко
(“Голос України”, №107, 14 червня 2006р.)

"Зернового короля" Запорожья застрелили в Ялте на глазах 13-летней дочери

(Правоохранители не видят политической подоплеки в убийстве 42-летнего депутата Запорожского горсовета Виктора Савкина.

И не исключают связи между этим преступлением и убийством в Запорожье криминального авторитета по кличке Грузин

Вчера в Запорожье похоронили 42-летнего директора ООО "Торговый дом "Хлебодар", депутата Запорожского городского совета Виктора Савкина, который был в упор расстрелян 10 июня в Ялте на глазах 13-летней дочери.

- Случилось это в 11.20 на улице Халтурина в районе детской больницы, - рассказал начальник Центра общественных связей ГУ МВД Украины в Крыму Александр Домбровский. - В Виктора Савкина, ранее судимого за вымогательство и мошенничество, из пистолета Макарова было произведено четыре выстрела - в ногу, руку, грудь и голову. Установлено, что Савкин приехал в Ялту с 13-летней дочерью и юной сожительницей (год назад супруга предпринимателя умерла) на день рождения к своему другу - тоже крупному бизнесмену из Запорожья, купившему дом на улице Халтурина. День рождения они отпраздновали накануне.)

Юрий Гаев, Запорожье
Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №106, 14 июня 2006г.)

"Надо было любой ценой выбраться из ущелья, чтобы связаться по мобильному со спасателями, поэтому мне пришлось подниматься по 80-метровому, почти отвесному склону"

(По мнению специалистов, четверо туристов, которые в течение двух суток не могли выбраться из Большого каньона в Крыму, лишь чудом остались живы

Субботним утром четверо молодых людей: симферопольцы - 26-летний Евгений и 20-летний Александр, а также 24-летний Владимир из Житомира и 21-летняя Наталья из Евпатории отправились в горы. Начали путь возле села Богатырь Бахчисарайского района. Затем планировали подняться на массив Бойко, переночевать, а утром спуститься в Большой каньон, пройти по нему к так называемой Ванне молодости и оттуда выйти к шоссе. Там в воскресенье вечером их должен был ждать друг на автомобиле. Но в условленное время ребята не появились. Молчали и их мобильные телефоны.)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №108, 16 июня 2006 г.)

В центре Симферополя сержант милиции обстрелял крымского татарина, с которым не разминулся в дверях магазина

(Правоохранители обратились к политическим деятелям автономии с просьбой не раздувать межнациональный конфликт из "бытовухи"

- 13 июня в 17.30 в дежурную часть Симферопольского городского управления милиции по телефону поступило сообщение о драке на улице Сергеева-Ценского, - рассказал "ФАКТАМ" начальник Центра общественных связей ГУ МВД Украины в Крыму Александр Домбровский. - На место был направлен наряд патрульной службы, который уже через пять минут доложил о том, что участники драки - трое мужчин - задержаны. Среди нарушителей правопорядка оказался 30-летний сержант милиции - инспектор патрульной службы Симферопольского райотдела милиции. У него в этот день был выходной (поэтому он был в гражданской одежде), и мужчина со своим 25-летним товарищем направлялся в магазин "Артемида" на перекрестке улиц Краснознаменной и Сергеева-Ценского. В дверях магазина они столкнулись с 24-летним парнем крымско-татарской национальности. Задев друг друга плечами, обменялись словесными оскорблениями, после чего разошлись. Когда сержант с приятелем, сделав покупки, выходили из магазина, они увидели, что "обидчик" стоит рядом и разговаривает по мобильнику. Слово за слово - и началась драка, в ходе которой милиционер вытащил пистолет "Форт-12 р" и произвел несколько выстрелов патронами с резиновыми пулями. Крымский татарин получил непроникающие ранения грудной клетки и левой ягодицы.)

Елена Озерян, Симферополь
(“Факты”, №109, 17 июня 2006г.)

Киевский миллионер денег на протез мальчику-инвалиду не дал, зато пожаловался в прокуратуру на врачей, лечивших ребенка

(Герой "ФАКТОВ" крымчанин Женя Боровко, лишившийся обеих рук, все-таки получил биопротез: он уже ест без посторонней помощи, набирает текст на компьютере, а чтобы поиграть в теннис, пока берет ракетку в зубы

Трагедия случилась в 1999 году в поселке Молодежном под Симферополем. Дети играли в прятки. Женя Боровко решил спрятаться в трансформаторную будку. Залез туда и коснулся рубильника... К счастью, младший брат Костя успел вытащить его, схватив за свитер. Из-за сильнейшего ожога ампутация была неизбежна - мальчик полностью лишился обеих рук. Но судьба, похоже, решила испытать на прочность братьев Боровко по полной программе. Вскоре после несчастья с Женей умер их отец, а мать, осужденная за торговлю наркотиками, попала в тюрьму. Неизвестно, что было бы с ребятами, если бы их не взяла в свою многодетную семью жительница села Перевальное Симферопольского района Евгения Тимошевская - приняла сразу, без всяких оговорок, оформления бумаг и прочей чиновничьей волокиты.)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №110, 20 июня 2006 г.)

Спорт

Коммунисты "разделали" "кроликов" под орех

(Бильярдный турнир "Золотой кий Коктебеля" закончился драматичным финалом, в котором сошлись бесшабашный морячок из Деревни дураков — актер Вадим Набоков ("Каламбур Пикчерз") и киевский продюсер Валерий Малышев. Для выявления победителя им пришлось сыграть семь партий. В последней удачливее оказался Малышев, который, в отличие от остальных участников, целенаправленно готовился к этим играм и по ходу турнира даже не пригубил мадеры. Ему-то и достался вместе с премиальными ($2500) Гран-при — кий из черного дерева с золотой инкрустацией стоимостью 7,5 тысячи гривен.

Но главной сенсацией турнира стало успешное выступление российских коммунистов — Геннадия Зюганова и Николая Харитонова. Оба дошли до полуфинала, и каждый из них по турнирной сетке "разделал" по "кролику" — Владимира Моисеенко и Владимира Данильца.)

Елена Шевченко, Майк Львовски
("Сегодня", №129, 13 июня 2006г.)

Лидер коммунистов России Геннадий Зюганов обещал победителю турнира по бильярду путевку в Крым на все лето за... золото партии

(Украинские и российские знаменитости приняли участие в четвертом ежегодном соревновании "Золотой кий Коктебеля"

Уже в четвертый раз к подножию горы Карадаг, что в восточном Крыму, на бильярдный турнир "Звездный кий Коктебеля" съехались истинные любители этой игры. Сам турнир проходил на известном заводе марочных вин "Коктебель", а роскошные бильярдные столы, заказанные в Харькове, были установлены между огромными дубовыми бочками, в которых в течение четырех лет под палящими лучами созревает божественный напиток. Именно здесь находится самая большая мадерная площадка в Европе: в трех тысячах бочек дожидаются своего часа два с половиной миллиона(!) литров мадеры.)

Владимир Громов, Коктебель-Киев
("Факты", №107, 15 июня 2006г.)

ДО ЗМІСТУ

Влада. Суспільство. Політика.

Феодосия: миссия невыполнима!

Жители курортной Феодосии теперь могут быть удовлетворены: их землю не топчут больше ни "натовский сапог", ни кроссовки американских военных, отсидевшихся несколько дней почти в полной изоляции за забором одной из здравниц.

"Приезжайте от-ды-хать!"

Утром 11 июня к санаторию Министерства обороны подали четыре автобуса, и под свист и улюлюканье пикетчиков, дежуривших здесь круглосуточно, военнослужащие начали в них грузиться. — Какое-то движение в санатории мы заметили примерно час назад, — рассказала "КП" участница пикета Евгения. — Есть у нас контакты среди работников, нам позвонили и сообщили, что американцы пакуют вещи и покидают номера. Поэтому мы и дали сигнал сбора, ведь постоянно здесь дежурит не очень много людей, а основные силы подтягиваются по мере надобности. За воротами военных встретили все те же (наверное, поднадоевшие) лозунги: "Убирайтесь домой!" и "Прочь из Крыма". Только теперь настроение у провожавших было более снисходительным. — Давайте вместе на счет "три"! — командует кто-то в гуще пикетчиков, и несколько голосов скандируют: — Приезжайте от-ды-хать! Из рядов митингующих выскакивают несколько подростков, нацепивших жуткие маски из фильма "Крик", и машут руками сидящим в автобусе. Бабушки-пикетчицы вздрагивают от неожиданности и крестятся… Из окон автобусов военные в последний раз разглядывают людей, которые сорвали планы, выношенные на самом высоком уровне, и колонна трогается.

Автономии дана отсрочка?

Пока санаторий покинула одна группа из 125 человек. Они улетели из Симферополя на американских самолетах, приземлившихся здесь в ночь с субботы на воскресенье. Кстати, дорога в аэропорт превратилась в настоящее испытание для сотрудников милиции, сопровождавших колонну. Как и в прошлый раз, когда морпехов увозили из Алушты, за автобусами увязался хвост из легковых машин: антинатовцы, имеющие личный транспорт, решили лично проводить американцев. Возле Симферопольского аэропорта их тормознула милиция. Несколько депутатов ВР Крыма стали настаивать на том, чтобы людей пропустили дальше, и один из них сцепился с правоохранителем.

Вторая группа военных покинула негостеприимный для них полуостров вчера утром.

Пресс-центр ВМС Украины уже сделал официальное заявление о том, что военспецы покидают страну исключительно потому, что истек срок их контракта; никто пока не говорит об отмене учений "Си Бриз-2006" с участием американцев. Не исключено, что после того, как Верховная Рада разрешит проведение оных, в автономию прибудут новые подразделения военных. Так что, скорее всего, Крыму дана отсрочка. Впрочем, не исключен вариант отработки маневров на другом полигоне - их в Украине достаточно. В качестве вариантов называют учебные центры в Николаевской и Житомирской областях. А пока пикеты у Старокрымского полигона, санатория и порта стоят по-прежнему.

КСТАТИ

Мошенники не дремлют! В охваченной антинатовским движением Феодосии уже появился новый вид мошенничества. В дома, квартиры, фирмы и магазины приходят аферисты, прося пожертвовать деньги на помощь пикетчикам, которые прибывают из других областей "поддержать местных жителей". И патриотично настроенные горожане охотно дают кто сколько может…

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №109, 13 июня  2006г.)

Бій у Криму: увага, гази!

Те, що робиться впродовж останніх двох тижнів  на Кримському півострові, не просто "народні виступи" проти НАТО і не просто спецоперація ФСБ, покликана посварити між собою українських громадян. І навіть не зрив курортного сезону в АРК (що фактично вже майже стало фактом) задля того, аби мешканці півострова були приречені на не надто ситу зиму. Є підстави вважати, що йдеться про значно далекосяжніший розрахунок. А саме — про намагання шляхом максимального загострення ситуації на півострові та виведення автономії із загальноукраїнського правового поля (ігри зі статусом російської мови, обрання на керівні посади у ВР Криму запеклих сепаратистів, демонстративне проголошення АРК "вільною від НАТО" тощо) створити у західних партнерів України враження про неможливість стабільної співпраці з нашою державою тоді, коли йдеться про Кримський півострів. Співпраці не тільки й не стільки політичної чи військової, скільки економічної.

Про що йдеться? Добре відомо, що й на території Криму, і — особливо — на шельфі довкола містяться значні поклади нафти та газу. У минулі роки їхні розміри намагалися применшити, заявляючи про "нерентабельність" чи "неперспективність" цих родовищ. Нинішнього року, після зимової газової кризи, Київ звернув увагу на вуглеводневе паливо Криму та навколишнього шельфу. Було проведено міжнародний тендер на право видобутку кримського, власне — керченського, газу. Під час візиту Президента Ющенка до Голландії на початку цього червня підписані угоди, які мають підключити до розвідки та видобутку нафти й газу в Україні знану в усьому світі Shell Exploration Company B.V. Залучаються й українські ресурси. Все це разом має за кілька років зробити Україну якщо й не повністю вільною у сенсі потреби сидіння на "голці" російського газу, то значно менш залежною від такої "наркоти".

Звісно, ці наміри викликали спротив з російського боку. Перший крок був зроблений Москвою ще у часи Тупи (побудова дамби мала на меті спричинити такий поділ шельфу, за якого перспективні газоносні пласти залишилися б на російському боці). Тепер же йдеться про другий етап тієї самої операції. Мета її — або здобути контроль за нафтогазовими запасами в районі Криму (адже у разі, якщо туди не прийдуть потужні й грошовиті західні компанії, українська влада навряд чи знайде достатньо грошей на облаштування родовищ — тут треба не менше мільярда доларів, отож є шанс виграти тендери на розробку цих родовищ), або в крайньому разі відлякати потенційних інвесторів, діючи за давнім принципом "Так не діставайся ж ти нікому!"

Виходячи зі сказаного, можна прогнозувати посилення політичної істерії та сепаратистських виступів у Криму, — адже приблизно через місяць президент Shell Иерун Ван дер Веєр приїде в Київ для продовження переговорів про співробітництво. Серед його головних напрямків мають бути масштабні проекти з виробництва біологічного палива в Україні, створення мережі газозаправних станцій Shell на території нашої держави та розвідка корисних копалин на шельфі Чорного моря. Отож щоб не допустити цього, у бій за інтереси "Газпрому" і Кремля знову ринуться комуністи з регіонщиками...

Богдан Казка
(“Свобода”, №21, 13-19 червня 2006р.)

Морпехи срочно отбыли в пляжных автобусах
Ограниченный контингент НАТО покинул Крым. Пикетчики ликуют

Противникам вступления Украины в НАТО удалось одержать важную победу. Американские солдаты, которые прибыли на полуостров для подготовки учений "Sea Breeze" покинули территорию Украины. Согласно официальной информации Минобороны Украины, резервисты покидают Украину в связи с окончанием срока, на который они ежегодно призываются. Реально же, судя по всему, Киев и Вашингтон решили просто не накалять обстановку в Крыму, тем более что разрешение на пребывание иностранных войск в Украине от парламента так и не получено. И, учитывая фактический развал "оранжевой" коалиции, вряд ли будет получено в обозримом будущем.

КАК ТУРИСТЫ. Вчера утром закончился организованный вывоз американских солдат из Феодосии. Их, как туристов, на комфортабельных автобусах с пляжными росписями на бортах без эксцессов доставили в аэропорт "Симферополь". За 2 дня четырьмя рейсами военно-транспортных самолетов С-130 "Hercules" 217 бойцов перебросили на американскую базу Rammstein в Германии. В Феодосии осталась только "караульная группа" из 6 человек для охраны контейнеров в порту. Как сообщил "Сегодня" компетентный источник из армейских подразделений Украины, транспортное судно "Advantage", которое и доставило контейнеры в Феодосию, уже на подходе к Крыму и, вероятно, весь груз с техникой американцы заберут с собой.

АНТИНАТОВЦЫ. Участники акций протеста ликуют. Они считают, что им удалось одержать победу. Григорий Алексеевич, кадровый офицер в недавнем прошлом, считает, что американцы подсказали украинским военным идею с "резервистами", чтобы их вывод подали в СМИ как запланированный, чтобы в этом не было даже намека на пораженчество.

—Там же пацаны не старше 22—23 лет, — говорит подполковник. — Скажи мне, пожалуйста, зачем 200 лбов через океан перебрасывать, чтобы резервисты не забывали,  как траншеи копать? В Оклахоме тоже можно с лопатой поупражняться.

Как раз в эти дни в Крыму побывал лидер российских коммунистов Геннадий Зюганов. Он сыграл в бильярд на турнире в Коктебеле, а заодно вместе с соратниками побывал и на митинге в Феодосии. На вопрос, не боится ли Зюганов, что его объявят персоной нон грата (как Жириновского), он ответил так:

—Пусть попробуют. Обратный эффект для таких дипломатов будет непредсказуемым.

Майк Львовски
("Сегодня", №129, 13 июня 2006г.)

Американцы покинули Крым

После 15 дней противостояния американское командование вынуждено было отозвать с полуострова около 200 своих военнослужащих. Под громкие овации последняя группа американского военного контингента покинула Феодосию и в сопровождении патрульных машин отправилась в Симферополь. Оттуда военные вылетят на базу "Рамштайн" в Германии. В городе осталась лишь "караульная группа" из 6 человек для охраны в порту около 70 контейнеров строительной техники и автомашин, которые ранее были доставлены для украинско-американских учений "Си Бриз-2006".

Тем не менее, организаторы митингов протеста решили не сворачивать пикеты вокруг порта до тех пор, пока Верховная Рада не примет решения по поводу пребывания иностранных войск на территории страны, сообщили в штабе митинга.

В санатории Феодосии были расквартированы около 250 морских пехотинцев США, прибывших для участия в учениях.

Неясны перспективы и учений "Тугой узел-2006". Министерства обороны Украины и Великобритании приняли решение о переносе сроков этих маневров, которые должны были начаться 14 июня. "В ситуации, которая сложилась, мы с британской стороной приняли общее решение о переносе сроков проведения военных учений "Тугой узел — 2006". Сроки, на которые переносятся эти учения, будут определены в ходе последующих переговоров", — заявил министр обороны Украины Анатолий Гриценко.

("Вечерние вести", №82, 14 июня 2006г.)

Нічия "зі знаком мінус"
Хто виграв від феодосійської кризи

Двотижнева феодосійська криза закінчилася фактичним фіаско керівництва України. Влада виявилися неспроможною ані запобігти, ані адекватно відреагувати на скандальну ситуацію, яка виникла в кримському місті. Як результат — дрібний за своїми масштабами пікет могутньо вдарив по авторитету всієї держави. Складається враження, що всім політичним силам без винятку було не до національних інтересів. Одна впливова частина політикуму з’ясовувала коаліційні відносини, друга просто намагалася нагадати владі про своє існування не зовсім далекоглядними ініціативами в регіонах... І ніхто не виявився спроможним "розрулити", здавалося б, абсолютно нікчемний конфлікт. Хто виграв і хто програв?

Українське керівництво поки тільки оцінює "збитки" від феодосійської кризи. Хоча більше тижня тому учасники позапланового засідання Ради національної безпеки і оборони доручили Міністерству оборони і Міністерству внутрішніх справ зробити все для забезпечення порядку при проведенні багатонаціональних військових навчань в Україні "Сі Бриз-2006" і "Тугий вузол-2006". Тиждень пройшов, а єдине помітне рішення торкнулося лише двох громадян Росії — Костянтина Затуліна і Володимира Жириновського, яких в України визнали персонами нон грата. На пікетників у Феодосії це рішення ніяк не вплинуло.

Чи винесені уроки українською владою? Чи зроблені відповідні висновки? Українські дипломати вчора визнали значні збитки від протестів в Криму для авторитету нашої держави. Щоправда, у МЗС провину цілком поклали на організаторів демонстрацій. Керівник прес- служби МЗС України Василь Філіпчук зазначив, що ключовим питанням є "забезпечення того, щоб законодавства було дотримано, і ті, хто порушував його під час таких демонстрацій, понесли відповідальність".

У понеділок остання група американських військовослужбовців у супроводі патрульних машин залишила Феодосію. Резервісти американської армії з Сімферополя вилетіли до Німеччини, звідки вирушать додому. Як повідомили журналістів в управлінні прес-служби міністра оборони, це була остання група з 227 фахівців із США, які мали б побудувати на Старокримському полігоні казарми і вдосконалити існуючу інфраструктуру в рамках підготовки до двосторонніх українсько-американських навчань "Сі Бриз-2006".

Тим часом жителі Криму, що мітингують, мають намір продовжити акції протесту, поки Верховна Рада України не прийме рішення з питання перебування іноземних військ в Україні. Вони вважають, що перебування іноземного військового контингенту на українській території суперечить конституції країни, оскільки Верховна Рада України не видала відповідного дозволу. За словами народного депутата від Партії регіонів Василя Кисельова, який керує акціями протесту, пікетники продовжуватимуть блокувати ворота Феодосійського морського торгового порту доти, доки в ньому розташовуватиметься хоч один американський контейнер.

У той же час Феодосійська міська рада залишила чинним своє колишнє рішення про проголошення міста територією без НАТО. На засіданні міськради депутати не задовольнили протест прокурора щодо свого колишнього рішення. Міськрада обмежилася тим, що внесла доповнення до опротестованого рішення — пункт про те, що воно діє до прийняття Верховною Радою України закону про допуск підрозділів іноземних збройних сил на територію країни.

Перед відльотом американців з Криму з командуванням контингенту зустрілися голова Кримського парламенту Анатолій Гриценко і глава уряду автономії Віктор Плакида. Вони подякували американцям за розуміння суспільно-політичної ситуації в Криму, що виникла у зв’язку з підготовкою до проведення навчань.

На думку кримського прем'єра, протести населення стали наслідком непродуманих дій з боку Міноборони України і МЗС, які проігнорували необхідність своєчасного інформування і роз'яснення цілей і завдань навчань кримських органів влади і громадськості. Глава парламенту також наголосив, що "навчання мають проводитися у суворій відповідності до законодавства України і тільки після прийняття відповідних нормативних актів органами влади". "Ми сподіваємося, — наголосив глава парламенту Анатолій Гриценко, — що з усього того, що відбулося в Криму вищі військові чиновники України винесуть правильні уроки і надалі розвиватимуть військове партнерство з США і іншими країнами НАТО гласно і на принципах, зрозумілих широкому загалу країни", — повідомила "День" його прес-секретар Ірина Пензякова. Командування військового контингенту США з розумінням поставилося до потреби перенесення навчань у зв'язку з ситуацією, що склалася в Криму, і подякувало Голові Верховної Ради Криму за розуміння.

Напруженість, що склалася в Криму, стала причиною і жорсткої політичної реакції Києва — виконуючий обов'язки секретаря Ради безпеки України Володимир Горбулін назвав кримські події "добре спланованим, підготовленим і непогано реалізованим спецпроектом", виконавцями якого є партії прогресивних соціалістів і комуністів.

За словами працівників туристичної галузі Криму дуже багато туристичних організацій, передусім Росії, відмовилися від закуплених раніше путівок. Як повідомив голова Постійної комісії Верховної Ради Криму з рекреаційного, санаторно-курортного комплексів і туризму В'ячеслав Захаров, профільний комітет ВР АРК здійснив моніторинг ситуації в курортній сфері в Євпаторії, Феодосії і Ленінському районі, який засвідчив, що прямі втрати Євпаторії через відмову від путівок складуть за підсумками курортного сезону сім мільйонів гривень, втрати Феодосії за червень становитимуть 867 тисяч гривень, а Ленінського району — приблизно 500 тисяч гривень. Більшість втрат пов'язана з відмовою від отримання вже оплачених путівок, передусім росіянами, — зазначив Захаров. У той же час, як повідомили журналістів віце-прем'єр-міністр уряду Криму Євген Михайлов і заступник міністра курортів Марина Слесарева, кількість прибуваючих відпочивальників до Криму не зменшується, проте його турбує перспектива з відмовою від путівок. Уряд і Міністерство курортів і туризму Криму прийняли рішення направити до регіонів Росії представників Криму для роз'яснення ситуації і організації курортників, а також посилити рекламу курортів півострова в російських ЗМІ. Як вважають представники влади, ажіотаж навколо подій у Феодосії може зашкодити проведенню курортного сезону. Хоча поки в курортному відомстві зазначають, що "наповнення" кримських здравниць залишається на торішньому рівні й багатомільйонних збитків від феодосійського протесту поки немає…

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

Проти "інформаційної зброї" — голодування
Журналісти військової газети "Флот Украины" протестують

У відповідь на ситуацію, що склалася в Феодосії, військові журналісти газети "Флот України" оголосили про намір розпочати голодування на знак протесту проти "інформаційної війни" в Україні. Як говориться в їхній заяві, ухваленій на офіцерських зборах редакції, "тривогу та занепокоєння військових журналістів газети "Флот України" викликають події навколо підготовки до чергових українсько-американських навчань "Сі Бриз". Кореспонденти газети відзначають, що із 1997 року вони разом із екіпажами українських кораблів та підрозділами морської піхоти брали безпосередню участь у цих навчаннях. "Ми мали змогу переконатися, як із кожним роком зростає рівень підготовки наших військовослужбовців і їх здатність діяти спільно з іноземними колегами. На жаль, ми були свідками й того, як налагодженню співпраці постійно намагалися завадити ті, хто пам'ятає про НАТО лише з радянських часів. Але ніколи їх методи й заяви не були такими деструктивними за формою та змістом, як зараз…", — вважають журналісти.

Журналісти наголошують, що "тепер ми бачимо, як чесне інформування програє маніпуляціям. Бачимо, як хочуть "списати до архіву" досвід військових моряків. Міжнародний авторитет віддають на відкуп людям, які живуть тимчасовою політичною вигодою. Чого домагаються ті, хто декларує заборони на захід кораблів країн НАТО? Хочуть, щоб і українські кораблі не приймали в країнах Альянсу? Даруйте, але тоді в Середземному морі нас майже ніде не чекатимуть у гості. Також у Чорному морі нікуди, крім Росії, ми незабаром не зможемо завітати, як партнери…"

Журналісти газети "Флот України" заявляють, що "поки тривають суперечки щодо того, чи були підстави для знаходження стрілецької зброї в не розмитнених контейнерах на території Феодосійського порту, щодня через кордони України російськими ЗМІ безперешкодно "ввозяться" гігантські порції дезинформації та брехні. "Інформаційна зброя" — незрівнянно більш руйнівна, ніж звичайна. Наші "втрати" можуть бути безпрецедентними"...

Співробітники редакції нагадують, що їхня газета почала виходити 8 червня 1992 року, коли так само відбувалася мітингова стихія проти ВМС України. Журналісти вважають, що через чотирнадцять років після початку важкого шляху їх "знову намагаються зробити заручниками застарілих ідеологічних догм". На знак протесту всі офіцери газети заявили про намір оголосити голодування, продовжуючи при цьому виконувати свої обов'язки.

Як повідомив "Дню" заступник головного редактора газети "Флот України" Альбій Шудря, журналісти "Флоту України" не змінили свого ставлення до проблеми в зв'язку з тим, що американські військові вже виїхали з Криму, і якщо кампанія дезінформації та брехні стосовно навчань "Сі Бріз-2006" буде продовжуватись в Криму і в Україні в цілому, вони від намірів перейдуть до виконання своїх задумів і дійсно оголосять голодування. Він розповів "Дню", що з колективом редакції зустрічався головнокомандувач ВМС адмірал Ігор Тенюх, який у жорсткій формі попередив військових журналістів про те, що вони мають, в першу чергу, виконувати свої службові обов'язки, а не протестувати. Однак, сказав Альбій Шудря, колектив журналістів вирішив, що не відмовиться від своїх намірів. Як військовослужбовці, офіцери редакції газети "Флот України" продовжують добросовісно виконувати свої обов'язки, однак як журналісти- професіонали вони просто зобов'язані висловити протест проти кампанії брехні та дезінформації, яка супроводжує підготовку до навчання, заради того, щоб народ України міг знати дійсну правду, і не був введений в оману.

Микита Касьяненко, Севастополь

КОМЕНТАРІ

Олександр СУШКО , директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— Безумовно, всі ці події, на жаль, засвідчують неспроможність центральної влади забезпечити виконання тих міжнародних зобов'язань, які були раніше взяті урядом України. Проблема не в антинатівських пікетах, які, власне, завжди були частиною кримської реальності, а в тому що на рівні Києва не було забезпечено всіх законодавчих вимог для проведення цих навчань. Це призвело до зриву одних навчань ("Тугий вузол") із британцями і поставило під сумнів подальші навчання, які заплановані на цей рік. Безумовно, це негативно позначається на сприйняті України як договороспроможної держави.

На цьому конфлікті виграли ті сили, які були зацікавлені в недопущенні вступу України в НАТО. Хоча тут немає прямого зв'язку, але зрозуміло, що в таких подіях перевіряється готовність України бути справжнім союзником. І якщо країна доводить свою неспроможність чи не повну спроможність, то посилюються підстави скептиків щодо перспектив інтеграції України в НАТО. Тому що Альянсу не потрібні країни, які нездатні виконувати заздалегідь обумовлені зобов'язання. Можна сказати, що виграла російська сторона, оскільки одним із ключових інтересів Кремля є недопущення входження України в НАТО. Також виграли політичні сили, яким вдалося пограти м'язами, користуючись вакуумом влади в Києві, і продемонструвати, що без них дуже важко буде забезпечувати будь-яку політику України.

Ситуація в Україні певним чином унікальна. До виконання своїх обов'язків ще не приступила Верховна Рада, яка має схвалити подібний закон. У даному випадку це урок для політиків, яким не вистачило двох із половиною місяців після виборів, щоб розпочати роботу.

Для Партії регіонів "феодосійське питання" стало розмінною монетою в політичній грі. Вони зараз хочуть усіма засобами продемонструвати, що без них жодна робота в Україні неможлива, що без них центральна влада в Києві не може виконувати ті міжнародні зобов'язання, які протягом багатьох років виконувались без жодних перешкод.

Сергій БЛИЗНЮКОВ , контр-адмірал ВМС України, радник міністра оборони:

— У цій ситуації однозначно програла Україна, програла й сама Феодосія. Це пов'язано з тим, що Феодосія займалася не вирішенням власних проблем, а проблем сусідньої держави. Феодосійці і мер міста взялися за так зване розв'язання проблеми НАТО, чим перелякали всіх відпочиваючих. До цього часу в Феодосії Російська Федерація не використовує спільно з нами кілька пірсів, хоча це передбачено відповідним протоколом. Із 1999 року в Феодосії стоїть ракетний катер, який немає розпізнавальних знаків. І феодосійську спільноту ніяк не цікавить, чому там стоїть військовий корабель без жодних розпізнавальних знаків. До цього часу Феодосія не вирішує питання щодо передачі групи об'єктів, які Чорноморський флот РФ мав би передати місту. Всі чомусь зациклились на НАТО, яке якраз до цього немає жодного відношення. Влада, на мою думку, діяла нормально. Справа лише в тому, що рішення про допуск іноземних військ на територію України має здійснювати законом Верховна Рада. На жаль, поки що вона не в змозі працювати, а Україна має зобов'язання згідно з двосторонніми угодами і повинна їх виконувати. Ми не можемо чекати, коли уряд буде сформовано. Що стосується Міністерства оборони, то воно все робило в правових рамках. Інша справа, що держава недопрацювала питання, знаючи, що на цьому будуть грати інші політичні сили. У них була можливість на цьому пограти, а держава програла майже мільйон доларів. Нам би допомогли зробити нормальний полігон, який відповідав би всім показникам. А ми все втратили...

Підготував Микола СІРУК,
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

Феодосійський "майдан"
Момент істини чи акція маргіналів?

Схоже, Президент України Віктор Ющенко та його найближчі соратники так і не зрозуміли, що сталося на центральної площі Києва наприкінці 2004 року. Більшість московських політологів- конспірологів (Олексій Пушков, Гліб Павловський або Михайло Леонтьєв) ось уже півтора року розказують про ті події як про зрежисований з-за океану "оксамитовий" переворот із метою захоплення влади прозахідним кандидатом на посаду президента та його американською дружиною.

Судячи з усього, соратники Ющенка, схоже, оцінюють помаранчеву революцію лише з протилежним знаком — як і годиться переможцям. Але і для тих, і для інших помаранчева революція була виключно політичною технологією. Сам же Ющенко, можливо, розглядає її як акт божественної благодаті, адресований персонально йому.

Тоді як для переважної частини людей, які вийшли на Майдан у 2004-му, помаранчева революція була онтологічна — тобто чимось справжнім, реальним, що мало у своїй основі справедливе обурення.

Повз Ющенка і його "друзів" пройшло те головне, що примусило сотні тисяч людей мерзнути на морозі: схоже, вони впевнені, що люди стояли на Майдані особисто за майбутнього президента-"месію"-"суперстар", за євроінтеграцію, за вступ України в ЄС і НАТО, за високий рівень матеріального благополуччя. Однак самі учасники Майдану вважають, що стояли там не за євроінтеграцію і не за Ющенка, а за свою національну та людську гідність, за справедливість, за потрібну справу і за те, щоб українська влада та московські політтехнологи цинічно й демонстративно не гидили їм, простим і непростим людям, на голови.

Справжнє ставлення оточення Ющенка до помаранчевої революції і тих, хто стояв на Майдані, проявилося на парламентських виборах 2006 року в головному слогані "Нашої України" — месиджі своєму електорату: "Не зрадь Майдан!". Цинізм у тому, що саме нова влада постійно зраджувала цінності Майдану й ухилялася від виконання даних у ході революції обіцянок.

ПОЛІТРЕЖИСУРА ДЛЯ ФЕОДОСІЙСЬКИХ "ЧАЙНИКІВ"

Ще одним підтвердженням того, що нинішній український режим вірить тільки в політтехнології, стали події останніх тижнів у Криму.

Можна говорити, що за кількістю мобілізованого населення феодосійський Майдан нікчемний, порівняно з київським. Однак він виявився успішним — кількості наявних людей вистачило на те, щоб вирішити проголошені завдання: замкнути американських солдат у пансіонатах, заблокувати дороги та не дозволити вивести з пристані американський військовий вантаж. Американське військове командування, пройнявшись, очевидно, ідіотизмом ситуації, що виникла, вирішило її тактовно розрядити і, зрештою, під приводом вивело військових із Криму.

Здається, всім відомо, що Україна бере участь у спільних військових навчаннях "Сі Бриз" із 1997 року, що безпосереднього стосунку до НАТО заплановані в Криму навчання не мають, і що солдати й офіцери американської армії навряд чи під час їх проведення дізналися б щось таке, чого не знали раніше, або побачили таке, чого не роздивитися зі супутника стеження. Не кажучи вже про те, що головні інтегратори України в НАТО живуть не в Києві, не у Вашингтоні і не в Брюсселі. А в Москві.

Однак коли рішення про проведення навчань ухвалюють незаконно (без згоди Верховної Ради, оформленої у вигляді закону) і на апогеї розчарування в нинішньому режимі, в людей з’являється точно таке ж відчуття, як і напередодні помаранчевої революції: що влада їх цинічно використовує, маніпулює ними і вважає "лохами".

До речі, адже на київському Майдані Віктор Ющенко не обіцяв ні інтеграції в ЄС, ні, тим більше, в НАТО, а говорив лише про "унікальну націю".

Тепер у Президента, його оточення і наближених журналістів аргументи точно такі ж, як у Віктора Януковича і його московських "провайдерів" у 2004 році — мовляв, іноземна розвідка, п’ята колона, "рука Москви" ("рука Вашингтона"), маргінали стоять за гроші, п’яні мужики (обкурені студенти), передбачливо завезені намети...

Однак якщо акції на батьківщині художника Айвазовського були б і справді інспіровані тією ж самою "рукою Москви", а не виникали з настроїв місцевого населення, ефект був би нульовий або близький до нуля.

З огляду на рівень кваліфікації і тип мислення російських політтехнологів, які працюють у навколовладних колах із питань України й інших країн СНД, можна припустити, що все обмежилося б "скаженими бабками" — стандартним кримським мітингом, на якому обличчя статисток-пенсіонерок уже впізнають навіть звичайні московські телеглядачі.

А на феодосійському Майдані почали з’являтися нові обличчя (хоч і не дуже багато) — зокрема люди середнього та досереднього віку, які називають себе козаками, і нові, більш здорові й адекватні, аніж у "скажених бабок" Леоніда Грача, коментарі в телевізійних синхронах.

Зрозуміло, Москва інформаційно підтримала феодосійське шоу: репортажі з Криму у випусках новин по всіх каналах десь на третьому—четвертому місці серед головних подій. Але цілком серйозно говорити про те, що російські спецслужби підмовили феодосійських докерів не перевантажувати контейнери із засекреченим і вибухонебезпечним вантажем, а трудовий колектив алуштинського пансіонату "Дружба" не обслуговувати "янкі", може хіба що урбаністичний мрійник, редактор газети "Завтра" Олександр Проханов. До речі, російський телеагітпроп скористався нагодою блиснути подвійними стандартами: феодосійський Майдан транслювався в режимі реального часу, тоді як вельми радикальних — зі спаленням прапорів НАТО та США — антинатовських протестів у самій Росії телебачення вважало за краще не помічати.

Українського Президента та євроатлантично орієнтованих журналістів збентежило те, що рішення оголосити Феодосію і весь Крим "територією без НАТО" перебуває поза правовою площиною. Дуже дивна, небачена раніше турбота про право! Однак основний аргумент протестуючих — саме правового характеру: для висадки американських військ на території України необхідне рішення (закон) Верховної Ради і тільки Верховної Ради. Указу президента, постанови Кабміну або розпорядження прем’єр-міністра недостатньо.

Інакше кажучи, феодосійський Майдан захищав насамперед суверенітет України, а не ефемерні сценарії стратегів з адміністрації президента Російської Федерації.

Хоч насправді рішення Верховної Ради АРК (точніше, заява групи депутатів) про оголошення Криму "територією без НАТО" позбавлене правового сенсу. Це — політична декларація, що містить у собі щонайменше два важливі "послання" верховної української влади. По-перше, так жити, точніше, управляти країною не можна! І, по-друге, переважна більшість українського населення негативно сприймає ідею про інтеграцію країни в НАТО.

Київський Майдан став "моментом істини" для політичного режиму Леоніда Кучми. На ньому, як на рентгені, проявилася вся неправедність, брехливість, фальшивість і гнилість кучминої конструкції. Здається, ще один крок — і те ж саме говоритимуть про феодосійський Майдан і політичний режим Віктора Ющенка.

Звісно, феодосійському Майдану бракує елементарної режисури. Якби цим дійством займалися "просунуті" політтехнологи та креативні режисери, то звук, світло і "картинка" виглядали б інакше. Іншим, більш ефективним, міг бути й результат. Окрім того, що "янкі" пішли-таки у свій "хоум", у ході протестних акцій могли визріти нові, надзвичайно важливі для Криму та для України значення політичного існування.

Зрозуміло, що кожна з партій, яка підтримала Майдан, "світила" і досі "світить" там своїми прапорами: "Русский блок" — російським прапором із написами, Партія регіонів — біло-блакитними, Партія зелених — прапорами того ж кольору, КПУ — радянськими червоними, Прогресивна соціалістична партія Наталії Вітренко, чиї московські зв’язки загальновідомі, — прапорами Радянського Азербайджану. (Саме так: вітренківці використовують прапор не УРСР, червоно-блакитний 2/1, а АзРСР, червоно-темно-синій 3/1!)

Але якщо б ініціатори Майдану і згодом присталі до них партії прагнули до ефективності своїх дій, а не займалися самопіаром, не менше половини прапорів були б українськими — жовто-блакитними (не обов’язково державними — можливі варіанти).

Зрозуміло, що в переважної частини населення Криму складне ставлення до жовто-блакитних прапорів. Зрозуміло також, що воно шукає і ніяк не може знайти свою ідентичність і "свої" прапори. Ідентичність радянська — це минуле: червоні прапори прихильників Леоніда Грача вказують не лише на чималий середній вік останніх, але також на цілковиту відсутність у них креативного мислення й історичної перспективи. Якщо так сильно хочеться апелювати до минулого, то вже краще не до СРСР, а до Російської імперії і з чорно-жовто- білими прапорами.

Прапори нинішньої Росії також не підходять: по-перше, виступ під ними перетворює рух на сепаратистський, а, отже, різко знижує його ефективність. По-друге, сучасна РФ — це спадкоємиця не Російської імперії і не СРСР, а РРФСР. Держави, істотно відмінної від нинішньої України наявністю ядерної зброї та місця в Раді Безпеки ООН. Але тип ідентичності нинішньої Росії та російської еліти зовсім не імперський, а такий же провінційний, орієнтований на модель "національної держави".

У подібній ситуації оптимальний шлях — це побудова нової української ідентичності. Ідентичності, що базується на відчутті приналежності України до східно-християнської цивілізації та на євразійській геополітиці.

До речі, якщо люди з феодосійського Майдану, які іменують себе козаками, мали б хоч якесь поняття про історію козацтва, то завісили б натовп малиновими прапорами.

Щось схоже і з музикою. Транслювати через динаміки на Майдан "Вставай, страна огромная!" не дуже доречно, до того ж це "старить" сам захід. Музика потрібна більш динамічна, енергійна, молода. Не рідше одного разу на годину варто б було програвати мобілізуючу композицію Марії Бурмаки "Ми йдемо" (в ранній редакції). Викликом й, одночасно, закидом режиму Ющенка звучала б і відома "майданна" композиція "Бачу колір сонця, чую голос серця", що виконується українською й російською мовами Оксаною Білозір і Олександром Єгоровим у супроводі психоделічних барабанів.

Ще два найважливіші чинники успіху київського Майдану не задіяні у Феодосії: мобілізація студентської молоді (а не пенсіонерок) і використання сміхової культури.

Однак найсуттєвіша відмінність київського Майдану від феодосійського в тому, що під час помаранчевої революції люди горіли майбутнім — їхнього колосального натхнення не можна було замінити жодними політтехнологіями. Тому там і виник ефект "сніжної грудки" — Майдану співчувала щонайменше половина населення України. Ті, хто стоїть на феодосійському Майдані, до майбутнього явно не апелюють, і їхні очі якимсь особливим натхненням не світяться.

Месидж, що ми проти НАТО тому, що за Росію, контрпродуктивний. І навіть не тому, що нинішня Росія співпрацює з НАТО та з американською армією в більшому обсязі й успішніша, ніж Україна. Просто педалювання російської теми, завуальована або відверта українофобія і будь-які сепаратистські гасла позиціонують учасників як керованих ззовні, посилюючи аргументацію тих, хто говорить про "руку Москви". А тому все це може знизити ефективність протесту та розгубити ті цінні моменти, що з’явилися у Феодосії.

У ході протестів найдоречніше було б підкреслювати дві тези: по-перше, більшість населення не підтримує курсу режиму Ющенка на вступ України до НАТО, і, по-друге, ні Президент, ні прем’єр-міністр не мають права порушувати Конституцію.

ПЕРСОНАЛЬНА СПРАВА

Російські політики прагнули до Феодосії й Алушти — двом із них навіть заборонили в’їзд до України. Але чому туди не прагнула більшість українських політиків — це запитання, яке вони повинні поставити собі самі. Зрозуміло, що ні Президент, ні виконувач обов’язків прем’єр-міністра не могли туди приїхати, не втративши обличчя та не зазнавши обструкції. Але чому туди одразу ж не прилетіли, скажімо, Олександр Мороз і Юлія Тимошенко — про це в них не один раз ще спитають їхні же виборці та прихильники. Чи тому, що напередодні підписання (або непідписання) угоди про парламентську коаліцію претенденти на посади прем’єр-міністра та спікера вважали за краще не зачіпати теми НАТО і навчань "Сі Бриз 2006"?Але чому вони оминули питання про відверте порушення вищою владою Конституції? Утім, можливо, саме так і виглядає на сьогодні політична доцільність по-київськи.

Судячи з усього, саме у Феодосії завершилася політична кар’єра "львівського Робін Гуда" Владислава Каськіва. Після сутички з феодосійським Майданом, очолювана ним "Пора" в політичному сенсі померла. І не тому, що юнаки в яскравих лимонних футболках утекли з міста на автобусі після невеликої колотнечі, а тому, що раніше вони могли "косити" чи то під антиглобалістів, чи то під патріотів- неолібералів, чи то під напіванархістів. Але тепер у знаковому просторі вони позиціонували себе як послідовні та принципові прихильники американського гегемонізму, а, отже, поховали себе для більшості міжнародних (насамперед європейських) і внутрішньоукраїнських політичних контекстів. Можливо, ця організація матиме деякі перспективи на батьківщині Каськіва — в Львівській облраді, але про щось більше доведеться забути назавжди: "Пору" не врятує навіть масоване репозиціонування. І навряд чи Кличко-старший захоче мати з ними щось спільне.

У Феодосії загинула ще одна кар’єра — Бориса Тарасюка. Попри те, що кандидатура міністра закордонних справ — прерогатива Президента, після всіх подій навряд чи Ющенко захоче викликати інформаційний вогонь на себе і тягнути Бориса Івановича до нового Кабінету Міністрів.

***

Отже, який же результат стояння на феодосійському Майдані?

США за допомогою сили та протестних виступів були вимушені залишатися в полі міжнародного й українського права. А це, насправді, багатого варте.

Хоч як би розвивалися подальші події, Україна втратила шанси природним шляхом стати членом НАТО. (До "неприродних" належить ситуація, коли США намагаються протягнути Україну, зважаючи на свої специфічні антиросійські й інші стратегії.)

Режим Віктора Ющенка перебуває, можливо, в найнебезпечнішій точці свого існування. І, як наслідок, для України десь на горизонті видніється загроза Хаосу, некерованості та "війни всіх проти всіх".

Феодосійський Майдан справляє враження зовсім не "антипомаранчевого Майдану", а радше "Майдану-2", бо різниця в обставинах, але не в суті явища, в основі якого лежить механізм протестної поведінки за "пікового" зовнішнього тиску.

Феодосійський Майдан може дати потужний імпульс для дозрівання нових визначень українського існування, нової самосвідомості та бачення нової, євразійської України. А може і не дати...

Події в Криму ще раз довели: люди — не бидло, хоч би хто їх такими не вважав — чи то Янукович із Павловським, чи то Ющенко з Єхануровим. Форма доказу та відстоювання цієї тези була знайдена на київському Майдані наприкінці 2004 року і не без успіху використана у Феодосії напередодні курортного сезону 2006 року.

Цікаво, де і з якого приводу збереться Майдан-3?

Андрій ОКАРА
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

У Щолкіному — зірвані перевибори

Міський голова селища Щолкіне, що в Криму, Віталій Дичук оголосив у місті надзвичайний стан. Минулої неділі в місті не відбулися повторні вибори міського голови й депутатів міськради, які були призначені виборчою комісією. (У квітні через масові порушення та фальсифікації Щолкінський тервиборчком визнав недійсними вибори мера й депутатів міськради, що відбулися 26 березня. Повторне голосування було призначене на 11 червня). Як повідомив голова Щолкінської територіальної виборчої комісії Микола Гармаш, за день до голосування будинок міськради виявився заблокованим і бланки бюлетенів зникли. За його словами, до цього причетна міська організація блоку "За Януковича!", яка захопила міськвиконком силою й на міліцейській машині вивезла бланки бюлетенів із метою зірвати повторні вибори. Про те, що перевибори скасовуються, багато щолкінців дізналися, коли прийшли на дільниці для голосування. Голова Щолкінського тервиборчкому заявив, що найближчим часом проведе засідання комісії, на якому перевибори 11 червня визнають такими, що не відбулися. Повторні вибори, як заявили в тервибочкомі, можуть відбутися за дві-три тижні.

Повідомляє Микита Касьяненко, Сімферополь.
(“День”, №94, 14 червня 2006р.)

Мы не просто братья - мы - единое целое!

В минувший понедельник крымчане отмечали День России и торжествовали по поводу изгнания американских солдат из Феодосии. Получился как бы двойной праздник. Незваные гости всё-таки поработали на укрепление авторитета Крыма, России и подпортили репутацию Виктора Ющенко и всей оранжевой власти.

В Симферополе представители различных регионов республики, гости собрались перед зданием Верховного Совета Крыма, чтобы высказать слова любви, слова признания своей великой Родине и поделиться радостью по случаю завершения "феодосийской компании". Пришли с лозунгами, призывающими к единству Украины с Россией и Белоруссией, к укреплению рядов крымских патриотов. Люди заполнили площадь, ближайшие улицы, сквер Победы.

С поздравлением к собравшимся обратился первый заместитель председателя Верховного Совета Крыма Сергей Цеков.

Председатель Российской Компартии, депутат Госдумы РФ, член Совета Европы Геннадий Зюганов поздравил крымчан с победой: они заставили натовцев отступить. США всё делают для того, чтобы столкнуть лбами Украину и Россию. Наших недругов привлекают природные богатства славянских государств - нефть, газ, плодородные земли, пресная вода, хвойные леса. Но мы должны противопоставить им своё единство. Когда были едины, мы создали могучее государство - Союз ССР, с которым считались все страны мира.

Первый секретарь Крымского рескома Компартии Украины Леонид Грач поблагодарил Геннадия Зюганова и его товарищей, приехавших в Крым в нелёгкие для него дни, за солидарность с крымскими патриотами. Крым вновь продемонстрировал, что является в геополитике не полуостровом, а материком. Когда мы в Крыму едины, мы не дадим ходу ни натовцам, ни коричневым силам. Мы должны на практике реализовать популярный ныне лозунг Украинец, русский, белорус, возродим священный наш союз!.

Член политсовета Крымской республиканской организации Партии регионов, заместитель председателя Совета министров автономии Николай Колисниченко напомнил, что в своё время по ряду производственных показателей Крым занимал ведущие позиции в экономике всего Советского Союза. Ситуация у нас станет намного крепче, если предпринять решительные меры по укреплению связей Крыма с российскими регионами.

С Днём России собравшихся поздравил городской голова Симферополя Геннадий Бабенко: "Украинцы, белорусы и россияне - единый народ. Мы не должны забывать своей общей истории, позволять внешним силам разъединять нас". Первый заместитель постоянного представителя президента в Крыму Евгений Дропятый сообщил, что торжества по случаю Дня России прошли по всей Украине. Аплодисментами встретили представителя правительства Москвы Александра Сорокина, передавшего горячий привет крымчанам от мэра российской столицы Юрия Лужкова. Москве, сказал он, близки проблемы Крыма, и он всегда может рассчитывать на помощь москвичей в их решении. Об общих исторических корнях россиян, украинцев и белорусов напомнил в своём выступлении и депутат Госдумы России Николай Харитонов.

Участники митинга принимают обращение к президентам Украины и России Виктору Ющенко и Владимиру Путину.

Депутат Верховного Совета Крыма Олег Слюсаренко сообщил, что в школах автономии прошёл конкурс учащихся на тему Моя родина - русский язык. Отобрано около ста лучших творческих работ школьников, десять из них специалисты назвали победителями конкурса. Авторы работ награждены Русской общиной Крыма книгами по истории России. В ближайшее время будет организована поездка победителей конкурса в российскую столицу на экскурсию.

Иван Дьяков
("Крымская правда", №106, 14 июня 2006г.)

Крым без НАТО
Рубеж, с которого не отступают

В выходной день на Феодосию обрушился ливень, вызвавший потоп. Но что потоп по сравнению с возмущением собравшихся протестовать против натовских учений людей!

В порту, заблокированном пикетчиками, стоят контейнеры с вооружением и взрывчаткой. В них даже тесты на беременность. Видимо, заокеанские вояки посчитали, что в Крыму за ними табунами будут ходить крымские красавицы и без этих тестов никак не обойтись...

Сами "морпехи" затворились в каком-то дальнем корпусе феодосийского военного санатория, тоже заблокированного противниками натовских учений. Почти две недели длилась осада. У всех шести выходов с территории санатория дежурили представители различных политических партий и движений Крыма.

На этот митинг прибыли коммунисты из многих городов и районов автономии. Льёт, как из ведра, но настроение у людей, собравшихся на митинг, боевое. Дружными возгласами тысячи людей встречают выступления ораторов, живо реагируют на каждое их слово.

Лидер Компартии Украины Пётр Симоненко отметил, что крымчане всему миру показали, как надо бороться за свою независимость. В единстве наша сила, сказал он, в единстве братских нардов Украины, России, Белоруссии. Вместе победим любого врага, американский сапог не будет топтать нашу землю. "В здешнем военном санатории сейчас отдыхают представители государства, которое ведёт линию на оккупацию Украины, и относиться к ним надо именно как к оккупантам, - заявил лидер КПУ. - В помещениях, где они находятся, я предлагаю отключить электроэнергию и водоснабжение. Незваных гостей следует посадить на продуктовое довольствие, которое соответствует прожиточному минимуму".

Руководитель ЦК Российской Компартии Геннадий Зюганов говорит, что в современном мире надо демонстрировать свою силу, чтобы иметь право на мирную независимую жизнь. Россия, Украина и Белоруссия будут располагать такой силой, если объединятся в единый союз. Население их союза составит 210 миллионов человек. Америка прилагает огромные усилия к тому, чтобы не допустить объединения братских славянских народов, а развести их по разным углам.

Я, говорит российский гость, видел, как натовские самолёты бомбили Югославию, как развязывали агрессию против Ирака. И вот они пришли в благодатный Крым. Но здесь у них ничего не выйдет, не удастся им поссорить и столкнуть лбами народы Украины и России. Мы, россияне, вместе с вами. Наша общая задача заключается в том, чтобы восстановить разрушенное союзное государство и советское народовластие. Ничего лучше, честнее и порядочнее Советской власти не было и нет.

- Мы в Феодосии, - говорит первый секретарь Крымского рескома КПУ, народный депутат Украины Леонид Грач, - заняли против НАТО свой славянский рубеж и никому его не уступим. А нашим противникам придётся отступить. Мы можем идти с занятого рубежа только вперёд, это нам по силам. Украинские коммунисты в борьбе с оранжевой властью чувствуют надёжное плечо своих российских братьев.

Власти заявляют о существовании в Феодосии какого-то заговора против государства, но заговор против Украины плетут сами оранжевые и поэтому должны быть депортированы за пределы государства вместе с американскими вояками.

Член фракции Российской Компартии в Государственной Думе Николай Харитонов напомнил, что согласно Конституции носителем власти в стране является народ. Крымчане, жители Феодосии показывают, что они умеют распоряжаться этой властью.

Я, продолжает оратор, прилетел к вам из Сибири, где живут мои избиратели. Среди них много выходцев с Украины, и они возмущены происками НАТО, американцев и готовы по первому зову прийти на помощь. Прибудут отряды добровольцев, и никакой Ющенко их не сдержит. Надо стоять здесь до конца, как стояли в борьбе с врагом наши предки.

Народный депутат Украины от КПУ Евгений Мармазов заявил, что феодосийцы пробили брешь в железобетонной стене беспредела оранжевой власти, приковали к себе внимание мировой общественности. Против интервентов встали представители КПУ, Партии регионов, Прогрессивной социалистической партии, партии Союз, социалисты. Радует, что они оказались по одну сторону баррикады. Народ поднялся против иностранных вояк не по указке из России, не ради денежных подачек. Это ведь не оранжевая революция, организованная за американские деньги. Купить можно кучку предателей, народ же не продаётся.

Вторично взявший слово Пётр Симоненко сказал, что в случае необходимости коммунисты могут начать формирование отрядов народного ополчения для борьбы с силами НАТО и его оранжевых приспешников на крымской земле. В ответ раздались возгласы одобрения. Площадь едина в своём стремлении довести до победного конца борьбу против натовской авантюры в феодосийском порту...

Иван Дьяков
("Крымская правда", №106, 14 июня 2006г.)

Их поменяли ролями

Не успели еще разойтись по домам митингующие против натовских представителей в Крыму, как Феодосия нашла новый повод для демонстраций. На этот раз протестную акцию организовала всеукраинская молодежная общественная организация "Студенческое братство", а разгонять ее подрядились недавние антинатовские демонстранты из Партии регионов. Так, во всяком случае, утверждают представители братства, разбившие палаточный городок напротив гарнизонного дома офицеров ЧФ России. Надпись на палатке митингующих гласит: "Дорогие братья моряки, возвратите Украине маяки!" Хотя о проведении акции студенты, как и положено, предупредили заблаговременно, местный исполком после установления палаток нашел повод запретить мероприятие - до тех пор, пока студенты не заключат договор с какой-либо организацией, которая обязуется убрать территорию после акции. Звуковое сопровождение плакатам создают представители "Союза молодежи регионов", которые в громкоговорители призывают не поддерживать акцию "братчиков". Так же, как раньше провластные силы называли митинг против НАТО провокацией со стороны пророссийских политических сил, активисты Партии регионов теперь окрестили палаточный городок провокацией от "Нашей Украины".

("Аргументы и факты", №24, 15 июня 2006г.)

Крим дивує Геннадія Москаля

Постійний представник Президента України в АР Крим Геннадій Москаль подав позов у суд "з метою захисту честі, гідності й ділової репутації його як посадової особи, яка була безпідставно принижена депутатами кримського парламенту". Вони, як відомо, звернулися до глави держави з вимогою про відставку представника Президента.

Про це високопосадовець заявив на прес-конференції в Сімферополі, коментуючи рішення Верховної Ради Криму від 6 червня про "ніби недостовірну інформацію, яка надається главі держави з боку представника Президента України в Криму".

"Згідно з Конституцією і законами України депутати Верховної Ради АРК не мають ніякого відношення до оцінки роботи представництва взагалі й Постійного Представника Президента України зокрема. Оцінку його діяльності може давати винятково Президент і голова Секретаріату Президента",— наголосив Геннадій Москаль.

Він також заявив, що здивований подвійними стандартами стосовно політичних сил, які беруть участь в суспільно-політичних акціях у Феодосії.

"Чому, коли пікети проти НАТО — це добре, а в підтримку — це погано? Кожен громадянин, партія і громадська організація має право висловлювати свою думку з приводу тих або інших важливих проблем",— зазначив пан Москаль.

"У противників проведення навчань "Сі Бриз-2006" основною вимогою було: "Янкі, гоу хоум!",— й "янкі" пішли, чому ж досі пікетують і порт, і полігон в місті Старий Крим? Крім того, влада різко виступає проти пікетів того ж "Студентського братства" або "Пори". Чому одним можна, а іншим — не можна?",— запитав Геннадій Москаль.

(“Демократична Україна”, №107, 15 червня 2006р.)

Українців депортували... з України
"Студентське братство", якому влада Феодосії довічно заборонила проводити акції в цьому місті, пише звернення до Президента та керівника МВС

"Нас депортували з Феодосії так само, як свого часу депортували з Білорусі", - обурюється голова "Студентського братства" Олег Яценко. Позавчора ввечері, коли ця організація проводила перед Будинком офіцерів ЧФ у Феодосії мирну акцію протесту проти незаконного захоплення українських об'єктів Чорноморським флотом, надійшло рішення міськради Феодосії з приписом - "суворо заборонити "Студентському братству" проводити акції на території Феодосії". Цим же рішенням міська рада рекомендувала міліції "вжити заходів реагування до учасників акції". "Папір" цей насамперед піднесли протилежному табору - агресивно налаштованим "аборигенам", які під орудою депутатів ВР від Парітї регіонів упродовж дня погрожували "братчикам" розправою, лаялися і агітували передати Крим Росії. "Регіонали" через гучномовець тріумфуюче зачитали рішення міськради, а потому правоохоронці завантажили проукраїнських пікетувальників у міліцейські машини, вивезли на автовокзал і відправили з Феодосії.

"На території Феодосії не діють ні закони України, ні Конституція України, - констатує Олег Яценко в розмові з "УМ". - Та в часи Кучми такі справи проводили для годиться через суди! А тут навіть не потрудилися звернутися до суду". Він нагадує, що в Севастополі вдалося добитися справедливого рішення Феміди: після того, як міська рада через суд заборонила "братчикам" влаштовувати мирні акції, ті звернулися до апеляційного суду, який і відмінив незаконне рішення. Наразі ватажок десятка сміливців не збирається опротестовувати рішення феодосійських депутатів у судах, натомість готує звернення до Президента Ющенка та міністра внутрішніх справ Луценка, в якому закликає навести лад із дотриманням законів України на території міста Феодосія. Крім того, "братчики", які вчора пообіді повернулися до столиці, пропонують створити депутатську слідчу комісію у ВР, яка б вивчила факти незаконного захоплення об'єктів у Криму російським Чорноморським флотом. "Ми привезли відео, на якому зафіксували всі помічені факти захоплення земель та об'єктів Чорноморським флотом, - говорить Олег Яценко. - Нашою пропозицією щодо створення парламентської слідчої комісії зацікавилися депутати від "Нашої України", БЮТ та СПУ".

Тарас Закусило
(“Україна молода”, №107, 15 червня 2006р.)

Экспертный семинар по вопросам связи коренных народов с землей и их постоянного суверенитета над природными ресурсами

Заключения и рекомендации

На семинаре, состоявшемся в Женеве с 25 по 27 января 2006 года, и посвященном связи коренных народов с землей и их постоянному суверенитету над природными ресурсами, эксперты, принимая во внимание тот факт, что коренным народам по-прежнему отказано в доступе к правосудию и равенству перед законом относительно их земель, территорий и природных ресурсов, а также отмечая, что права коренных народов на землю и ресурсы недостаточно понимаются, признаются и соблюдаются во многих государствах, пришли к следующим заключениям и рекомендациям.

Заключения

Эксперты заключают, что коренные народы имеют право постоянного суверенитета над своими землями, территориями и природными ресурсами, особенно над теми, которые они традиционно использовали или занимали.

Эксперты утверждают, что это право неотъемлемо и существенно для осуществления права на самоопределение коренных народов. Это право закреплено в договорах, соглашениях и конструктивных договоренностях между государствами и коренными народами и в международном праве, а также в решениях и рекомендациях международных и региональных органов по правам человека.

Эксперты отмечают, что право на земли, территории и постоянный суверенитет над природными ресурсами включает культурные, духовные, политические, экономические, экологические и социальные элементы, которые необходимы для существования и выживания коренных народов и требуют признания понимания коренными народами своей традиционной связи со своими землями, территориями и природными ресурсами и своих собственных определений развития.

Эксперты утверждают, что признание и осуществление этого права будет способствовать достижению Декларации Развития и Целей Тысячелетия, снижению уровня бедности, устойчивому развитию и улучшению благосостояния коренных народов согласно Декларации Глав Государств 2005 года, а также целям и программе Второго Международного Десятилетия Коренных Народов Мира.

Эксперты подчеркивают важность Проекта Декларации ООН о правах коренных народов как способствующего полному признанию данных прав государствами, а также признают, что развитие международного права в отношении коренных народов, включая их постоянный суверенитет над собственными землями и природными ресурсами, — это постоянный процесс, который будет продолжаться и после принятия Декларации Генеральной Ассамблеей.

Рекомендации

Эксперты одобряют заключения и рекомендации, содержащиеся в заключительных отчетах специального Докладчика г-жи Эрики-Ирен Даес относительно коренных народов и их связи с собственными землями и постоянного суверенитета коренных народов над природными ресурсами. (E/CH.4/Sub.2/2004/30 и E/CN.4/Sub.2/ 2001/21).

Эксперты призывают Государства обратить на несогласованность своих внутренних законов во избежание того, чтобы законы, признающие права коренных народов на собственные земли и ресурсы, не были опровергнуты или аннулированы другим законодательством, особенно в отношении добывающей промышленности, использования природных ресурсов и создании "защищенных областей". Эксперты также призывают Государства обеспечить недискриминационность национальных законодательства и политики и их согласованность с международными стандартами и законодательством по правам человека.

Эксперты рекомендуют Государствам инициировать и укрепить конституционные, законодательные и административные реформы или поправки, признающие и защищающие права коренных народов на собственные земли, территории и природные ресурсы. Эксперты также рекомендуют Государствам установить справедливые административные и законодательные механизмы для обеспечения полного осуществления данных прав в соответствии с международным законодательством по правам человека, а также законами и традициями коренных народов и их полным участием.

Эксперты призывают Государства пересмотреть свои правовые и законодательные системы для обеспечения недискриминации коренных народов в процессе защиты, заявления и использования ими своих прав на собственные земли, территории и ресурсы, а также в процессе переговоров по договорам.

Эксперты поощряют Государства признать необходимость осуществления национального законодательства и процедур, защищающих права коренных народов на свободное, предварительное и осведомленное согласие, как основу и структуру для развития. Государства также призваны устанавливать, по согласованию с коренными народами и принимая во внимание их правовые системы и процессы принятия решений, эффективные механизмы для обеспечения уважения данных фундаментальных прав, в том числе третьими сторонами, такими как частная промышленность.

Эксперты призывают Государства выполнять свои правовые обязательства по договорам, соглашениям и другим конструктивным договоренностям, заключенным между коренными народами и современными государствами или их предшественниками, и осуществлять решения и рекомендации международных комитетов по правам человека и специальных докладчиков, признавая и поддерживая права коренных народов на собственные земли и ресурсы.

Эксперты поощряют Государства обеспечить, чтобы осуществление международных обязательств по соглашениям о свободной торговле, международным финансовым соглашениям и многосторонним соглашениям не отказывало коренным народам в их правах человека, договорных правах, правах на землю или их праве на постоянный суверенитет над собственными природными ресурсами.

Эксперты поощряют Государства и международное сообщество установить надлежащие международные механизмы, способствующие осуществлению Государствами и коренными народами права коренных народов на собственные земли, территории и ресурсы, включая демаркацию, правовое признание, разрешение споров и финансовую поддержку.

Эксперты призывают новый Совет по Правам Человека учредить эффективный и допускающий участие коренных народов механизм, обеспечивающий доступ коренных народов к дальнейшему выражению их обеспокоенности правами на собственные земли, территории и природные ресурсы наряду с другими правами.

10.Эксперты призывают Постоянный форум по вопросам коренных народов рассмотреть возможность посвящения своей шестой сессии вопросу земель, территорий и ресурсов коренных народов, принимая во внимание результаты данного семинара, предыдущие соответствующие семинары и исследования ООН.

11.Эксперты призывают Управление Верховного Комиссара по правам человека, Постоянный форум и другие соответствующие организации и специализированные агентства ООН и в дальнейшем поддерживать программы и мероприятия по повышению потенциала и осведомленности, на национальном и региональном уровнях, в сотрудничестве с коренными народами. Эти мероприятия должны быть доступны для сотрудников ООН, коренных народов, коренных и некоренных государственных служащих, чиновников судебной власти, членов Парламентов или других выборных государственных чиновников с целью обмена информацией, технического содействия или обучения содействию полному осуществлению права коренных народов на земли, территории и ресурсы.

12.Эксперты также призывают Управление Верховного Комиссара по правам человека провести исследование и организовать семинар ООН в сотрудничестве со Специальным Докладчиком по вопросу коренных народов и транснациональных корпораций и, основываясь на предыдущих исследованиях и семинарах, определить роль транснациональных корпораций и международных финансовых учреждений в отношении прав коренных народов на земли, территории и ресурсы.

Эксперты просят представить настоящий отчет на рассмотрение 24 сессии Рабочей Группы по коренному населению, его включение в подготовку соответствующих рабочих документов, опубликование и наиболее широкое распространение. Эксперты также просят Рабочую Группу по коренному населению на своей 24 сессии завершить свою работу над правовым комментарием относительно свободного, предварительного и осведомленного согласия.

Эксперты призывают Рабочую группу по Проекту Декларации ООН о правах коренных народов принять во внимание результаты данного семинара при рассмотрении положений Проекта Декларации относительно вопросов земли, территорий и ресурсов.

(Перевод с английского языка осуществлен
Фондом исследований и поддержки
коренных народов Крыма).
("Голос Крыма", №25, 16 июня 2006г.)

Сирітська доля не турбує

У Криму нехтують законодавство із захисту прав сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Прокуратура направила чергове подання до уряду автономії.

У ньому зазначено, що порушення мають системний характер, повторюються з року в рік, неналежно виконуються вимоги контролюючих органів. Досі на півострові навіть не створили єдиного банку даних сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей, не провели інвентаризацію закріпленого за ними житла.

За штатної кількості працівників служб у справах неповнолітніх у понад 200 осіб, дотриманням прав дітей і підлітків опікується лише 71 працівник, і, як у котре виявлено, надто байдуже.

Зростає кількість фактів порушення органами опіки та піклування майнових і житлових прав неповнолітніх; випадків, коли малюки після смерті батьків або позбавлення їх батьківських прав опиняються сам на сам із проблемами; коли опікунів малюкам призначають через кілька років після смерті батьків, як в Сакському, наприклад, районі.

Надто часто, доручивши дитину опікунові, відповідні органи "забувають" про власне майно дітей, чи закріплюють за ними... майно опікунів. Скажімо, у Нижньогірському районі збереження житла за неповнолітніми доручили їхнім рідним, позбавленим батьківських прав. Нерідко посадовці самоусуваються від перевірок виконання батьками обов'язків.

Приміром, у Феодосії десятимісячний малюк мешкає у будинку батьків-алкоголіків, де відсутні елементарні умови проживання, а дах ось-ось обвалиться. Чиновники ж обмежилися тим, що поставили цю сім'ю на облік як неблагополучну.

Вражає й кількість порушень прав дітей-вихованців інтернатів: із 1097 дітей, позбавлених батьківського піклування, 867 не одержують аліментів роками. А тим часом міністерства і відомства автономії не вирішують питання перегляду розміру аліментів та виплату допомоги дітям згідно із змінами до законодавства.

Лише факт. Кількість дітей в автономії останніми роками зменшилася на 52 тисячі, кількість сиріт і позбавлених батьківського піклування дітей збільшилася майже вдвічі!

Віктор Хоменко. Крим.
("Голос України", №109, 16 червня 2006р.)

Підготовка до навчань "Сі Бриз-2006": офіційний коментар Посольства США в Україні
Американці поїхали з України

У зв'язку з дефіцитом інформації щодо багатонаціональних навчань "Сі Бриз-2006" в Україні, який призвів до численних акцій протестів проти НАТО, зокрема в Сімферополі та Феодосії, Посольство Сполучених Штатів Америки в Україні надало "УіСС" офіційну інформацію стосовно деяких деталей проведення цього заходу. Оприлюднюємо зазначене повідомлення без будь-яких коментарів. Єдине, на чому ще раз хотілося б зосередити увагу, - це те, що всі деталі підготовки й проведення навчання в Україні "Сі Бриз-2006" почали обговорюватися з американською стороною ще в 2005 році. У поточному році внесок США в розвиток інфраструктури вказаного полігону вже склав приблизно 350 тис. доларів. Отже...

Приблизно 200 резервістів Корпусу морської піхоти США перебували в Криму у зв'язку із завданням, спільно запланованим українськими та американськими військовими. Всі вони мають цивільну роботу в США, де працюють, зокрема, інженерами-будівельниками, вчителями, агентами з нерухомості, бізнес-менеджерами. Для підтримування своїх навичок резервісти щороку залишають цивільну роботу на два-три тижні для виконання військового обов'язку, після чого повертаються на свої цивільні робочі місця в США.

Резервісти належать до будівельного підрозділу, який був запрошений до Криму урядом України для допомоги в модернізації українського навчального центру в Старому Криму поблизу Феодосії. Передбачалося, що цей підрозділ зведе побутові споруди для українських військових. Усі модернізовані будівлі залишатимуться у віданні уряду України для використання українськими військовими підрозділами. Повідомлення, що нібито вони прибули для будівництва бази НАТО або США, не відповідають дійсності. Сама ця американська група не є частиною будь-яких навчань, а була запрошена для підготовки до багатонаціональних навчань "Сі Бриз", що мають відбутися на Чорному морі пізніше цього літа. Будівельний підрозділ залишив межі України до того, коли у другій половині липня мали розпочатися навчання "Сі Бриз".

Уряд Сполучених Штатів покриває всі видатки, пов'язані з приїздом резервістів, включаючи вартість будівельних матеріалів, розквартирування і харчування.

Торговельне вантажне судно "Едвантидж" прибуло до Феодосії 27 травня і вивантажило будівельні матеріали та обладнання для робіт у Старому Криму. До нього відносяться і важкі будівельні машини, такі як бульдозери та грейдери. Відповідно до вимог американського державного агентства з безпеки праці до маркування деякі з цих контейнерів були позначені написами "токсично". У цих контейнерах містилися такі речі, як запасні акумулятори для транспортних засобів, мастила та фарба, тобто речовини, які за правильної експлуатації не є небезпечними. Але таке маркування потрібно, щоб вантажники обережно ставилися до вмісту контейнерів. Було привезено також декілька порожніх контейнерів, які планується використати для пакування інструментів і матеріалів, що їх американські будівельники збиралися залишити українським військовим по закінченні свого перебування.

"Едвантидж" також доставив матеріали, які мають використовуватися на навчаннях "Сі Бриз" або у зв'язку з цими навчаннями, у тому числі медичні матеріали для багатонаціональних навчань з невідкладної медичної допомоги, а також стрілецьку зброю та легкі озброєння, включаючи міномети, димові шашки, освітлювальні ракети, переносні ракетні комплекси, 50-міліметровий кулемет, вибухові пристрої, що використовуються при підготовці флотських аквалангістів, та набої до зброї. Такі озброєння зазвичай використовуються під час навчань силами країн-учасниць. Зброя має суворо контролюватися й використовуватися лише у зв'язку з погодженими спільними навчаннями та з дотриманням інтересів безпеки. Ніякі військові кораблі не заходитимуть до Феодосійського порту протягом навчань.

У заходах програми НАТО "Партнерство заради миру" заплановано участь 12 країн: Азербайджану, Вірменії, Греції, Грузії, Македонії, Молдови, Німеччини, Румунії, Сполучених Штатів, Туреччини, України та Хорватії. Ще три країни — Данія, Росія та Іспанія — збиралися надіслати спостерігачів. Багато заходів під час навчань має відбуватися на морі. Деякі з суходільних елементів навчань мали проходити у Старому Криму. Сценарій навчань повністю вигаданий і складений так, щоб створити ситуації, за яких різні військові групи могли б відпрацьовувати свої вміння у перехресних заходах. Навчання "Сі Бриз" проводяться в Україні з 1997 року. Україна бере участь у програмі "Партнерство заради миру" з 1994 року.

Підготував Віктор Воронюк
(“Україна і світ сьогодні”, №23, 16-22 червня 2006р.)

Голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко: "Ми зобов'язані навчитися працювати по-новому"

Із дос'є "Голосу України"

Гриценко Анатолій Павлович народився 21 вересня 1958 року в м. Керчі. У 1989-му закінчив Кримський сільськогосподарський інститут імені М. І. Калініна за фахом "Економіка й організація сільського господарства". Заслужений працівник місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим. Член Партії регіонів.

Трудову діяльність розпочав 1976 року слюсарем Чистопільського відділення "Сільгосптехніка" Ленінського району Кримської області. У 1976-1979 роках служив у Збройних силах. З 1987-го обіймає керівні посади. З лютого 1997-го по квітень 1998 року - Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим. У 2001 році призначений головою Ленінської районної державної адміністрації. З вересня 2005-го - перший заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Депутат Верховної Ради АРК останніх трьох скликань.

Одружений. Має сина і дочку.

- Ваше "друге пришестя" у високий спікерський кабінет у Сімферополі збіглося із загостренням нагромаджених питань в економіці та політиці, соціальній сфері та гармонізації міжнаціональних відносин. Як ви уявляєте розвиток подій в автономії?

- Моє, як ви висловилися, "друге пришестя" у кабінет Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим відбулося в принципово іншій суспільно-політичній і соціально-економічній ситуації в Криму, ніж це було в 1997 році. І хоча кажуть, "не можна увійти в ту саму річку двічі", я маю намір довести собі й кримському співтовариству, що моє "перше пришестя" не було випадковістю.

Якщо ми хочемо розгребти купу проблем у регіоні, які дісталися нам від минулого, ми зобов'язані навчитися працювати по-новому. Ми зобов'язані постійно пам'ятати, що об'єдналися в коаліцію не для того, щоб поділити владні портфелі, а щоб об'єднати зусилля її учасників для вирішення загальнокримських проблем, які хвилюють людей. Тільки в цьому разі кримчани повірять не тільки нам, а й інституту демократії як такому.

А щодо характеристики кримських проблем, які потребують невідкладного розв'язання, то загалом тут немає нічого нового. Вони традиційні для будь-якої влади, що приходить на зміну попередній. Основою їх вирішення є  збереження на півострові громадянського миру і міжнаціональної злагоди. Про це треба пам'ятати завжди. Фокус цієї проблеми сьогодні зосереджений навколо земельних питань.

- Ви маєте на увазі не тільки земельні претензії кримських татар?

- Не тільки. Проблема земельних відносин набуває національного відтінку тоді, коли тут допускаються грубі порушення чинного законодавства з боку всіх зацікавлених учасників цього процесу. В умовах, коли земля ще не стала предметом прозорої купівлі-продажу, завжди знайдуться бажаючі половити рибку в цій каламутній воді. І не важливо, хто це буде - кримські татари чи хтось інший. Тому нам потрібний принципово новий підхід до вирішення проблеми землекористування. Земля - це загальнонаціональне надбання і ми зобов'язані його зберегти і примножити для майбутніх поколінь. Навряд чи хтось заперечуватиме цю істину. А коли так, то і захищати це надбання треба на загальнонаціональному рівні за допомогою добре продуманої системи державного законодавства.

- В одному із своїх перших інтерв'ю в новій ролі ви пообіцяли розв'язати проблему нинішніх численних самозахоплень землі в Криму. Ви, як і раніше, впевнені в цьому?

- Я не сумніваюся, що дотримаю своєї обіцянки. На жаль, багато чиновників (особливо на місцях) відверто бояться опікуватися цією проблемою. Можливо,  через те, що мають свій особистий інтерес до цієї гострої теми. Особисто я не боюся цього і маю намір активно й послідовно займатися вирішенням усього комплексу земельних питань. Переконаний, що багато причин нинішньої хвилі самозахоплень у Криму можна усунути. Для цього потрібна лише відповідна політична воля як з боку чиновників усіх рівнів, так і з боку організаторів таких самозахоплень. Особисто в мене такої політичної волі вистачить.

- Ви зумієте знайти в цьому розуміння з боку центру?

- А в нас просто немає іншого виходу, якщо ми всерйоз бажаємо гідного майбутнього України та її єдиної автономії. За п'ятнадцять років відносин між Києвом і Сімферополем ми пережили різні періоди - від взаємної ненависті до нічим поки що не підтверджених бажань любити один одного.

- Ви знайшли в цьому підтримку Президента України?

- Мені здалося, що так. Принаймні у нас з Віктором Андрійовичем відбувся відвертий обмін думками про сформовану практику у відносинах центру з  автономією і навпаки. Ми дійшли спільного розуміння того, що ці відносини не  повинні залежати від політичних забаганок тієї чи іншої сторони. Вони мають розвиватися в суворій відповідності з положеннями Конституції України й Автономної Республіки Крим і на засадах взаємної довіри та поваги.

- А як же тоді оголошена "війна" представникові Президента України в Криму Геннадію Москалю, що випливає з останньої заяви Верховної Ради автономії?

- По-перше, я не вважаю це "війною". А по-друге, у нас і близько не було думок про якісь "бойові дії". Швидше, тут усе навпаки. Геннадій Геннадійович одразу після вступу на посаду привселюдно обізвав депутатів Верховної Ради автономії "бандитами", а трохи пізніше пообіцяв, що через якийсь час у сесійному залі кількість депутатів значно зменшиться й у Криму настане тиша. Я не наводитиму інших його висловлювань, що зачіпають особисто мою і всіх депутатів кримського парламенту професійну та людську гідність. По суті, своєю поведінкою Геннадій Москаль дискредитує добре ім'я Президента України, оскільки він намагається подати справу так, нібито виконує волю глави держави. У такому разі постає цілком закономірне запитання: Президент України  не поважає вибір кримських виборців? Саме тому депутати кримського парламенту висловили свою позицію з цього приводу і сподіваються, що Віктор Андрійович зуміє правильно оцінити поведінку свого представника в Криму. Роль постійного  представника глави держави в Автономній Республіці Крим важлива, передусім з точки зору його миротворчих функцій під час виникнення певних непорозумінь в органах влади. А Геннадій Геннадійович, навпаки, вперто прагне висікти іскру, як ви висловилися, "війни" між нами. Він привселюдно демонструє зневагу до вищого представницького органу автономії. А це неприпустимо для державного чиновника такого високого рівня. У нас і так сьогодні занадто низький рівень довіри народу до інституту влади. А без цього не можна серйозно розраховувати на благополуччя в суспільстві.

- Але ж Геннадій Москаль подав у суд на ВР АРК за те, що депутати автономії вимагали від глави держави його відставки, зневажливо висловлювалися про нього і Президента України, коли, обговорюючи події у Феодосії, вимагали оголосити півострів "територією без НАТО".

- Геннадій Геннадійович просто зобов'язаний об'єктивно інформувати Президента України про всю глибину того, що відбувається в Криму, подій навколо проблеми навчань "Сі Бриз-2006". Якби це було так, то громадянського протистояння з центральною владою держави можна було не допустити. А сьогодні ці події набули широкого міжнародного резонансу, і завдали шкоди міжнародному іміджу країни. І гостроту цієї проблеми не можна недооцінювати.

- Судячи з усього, ви перевантажені роботою в новій ролі. Час для особистого життя залишається? Про що жалкуєте з приходом на посаду глави кримського парламенту?

- Працювати справді доводиться по 16 годин на добу і часу на особисте життя практично немає. Тішить лише те, що мої близькі це розуміють і намагаються всіляко мене підтримати. Нам страшенно бракує взаєморозуміння. Не тільки в суспільстві, а й у владі. А без цього не можна бути щасливим. Пригадуєте відому фразу зі старого фільму "Доживемо до понеділка"? Щастя - це коли тебе розуміють...

Розмовляв  Віктор Хоменко. Крим.
("Голос України", №110, 17 червня 2006р.)

Анатолій ГРИЦЕНКО: "Органи місцевого самоврядування не були поінформовані про проведення навчань"

Напевно, немає нічого дивного в тому, що багато проблем і прорахунків Києва проявляються саме в Криму. По-перше, хоч би тому, що автономний статус республіки Крим уже сам по собі суперечить унітарному устрою України. А будь-яка автономія прагне до ще більшої самостійності. По-друге, на території півострова перебувають іноземні військові формування, що породжує безліч як юридичних, так і політичних суперечок. По третє, землі Криму — це безцінне багатство, заполучити яке багато хто прагне за будь-яку ціну. По-четверте, Крим — це історична батьківщина кримських татар, які повернулися на свою землю і тепер вимушені боротися за право бути на ній повноправними громадянами. По-п’яте, Крим — це Крим. Він багатонаціональний, полікультурний, щорічно він приймає мільйони громадян з усього СНД, а тому повинен ефективно розвиватися, щоб витримувати конкуренцію з іншими курортами світу. І звичайно ж, відповідальність і за розвиток регіону, і за збереження на ньому миру та спокою багато в чому лежить на місцевій владі. Зокрема — на Верховній Раді Криму, уряді автономії і їх керівництві.

Голова Верховної Ради Криму Анатолій Гриценко, обраний новим складом кримського парламенту, — людина в автономії не нова. Він народився в Криму, тут же здобув вищу освіту, тут же робив політичну й управлінську кар’єру. Він не новачок навіть на посаді спікера : в 1997 — 1998 рр. А. Гриценко вже очолював парламент. Події останнього місяця в Криму дозволили новообраному спікеру одразу ж стати однією з найпомітніших політичних фігур на півострові. Його думка про події у Феодосії, про співпрацю Сімферополя та Києва, про те, як вирішити численні кримські проблеми, — в інтерв’ю Анатолія Гриценка "Дню".

"ПОДІЇ В КРИМУ ТРЕБА ОЦІНЮВАТИ СПОКІЙНІШЕ"

— Анатолію Павловичу, ви стверджували, що нинішній парламент, у якому домінують депутати з проросійськими настроями, не буде ні "п’ятою колоною" в Україні, ні "антикиївським анклавом". Але вже сьогодні кримський парламент, депутати якого підтримали рішення місцевих рад про оголошення Криму "територією без НАТО", сприймається як чинник дестабілізації. Ви під час своєї попередньої роботи на посаді голови кримського парламенту активно протистояли сепаратистським настроям Мєшкова. Чи відіграватимете і цього разу роль спікера-миротворця, який стримує екстремістські пориви деяких депутатів?

— Розумієте, слова про "п’яту колону" й "антикиївський анклав" я сприймаю як публіцистичні висловлення журналістів для залучення уваги читачів до проблеми. Треба розуміти, що в цьому є певне перебільшення. І хоча передумови для протистояння з Києвом існують, але, по-перше, вони наявні поки що лише потенційно, а по-друге, я докладу всіх зусиль, щоб не дати їм реалізуватися.

Водночас робочі протиріччя та дискусії не лише можуть, а й навіть повинні існувати. Адже протиріччя закладені в самій Конституції України, оскільки є автономія, і вона претендуватиме на свою частку повноважень у будь-якому випадку. Зокрема, Крим і надалі наполягатиме на розширенні економічних повноважень, на праві більшої економічної ініціативи та праві застосовувати додаткові важелі для наповнення бюджету. Я не вбачаю резону центра заперечувати наше право на це. Якщо автономія вбачає можливості для більшого наповнення бюджету через економічний експеримент, через якісь додаткові податкові платежі, які, звісно, не були б тягарем для громадян, але були б стимулюючим чинником економіки, то чому б нам цього не дозволити?

А з політичного погляду, я хотів би, щоб українські політики більш зважено підходили до оцінок кримських подій і не давали приводів для конфліктних ситуацій. Депутати, які обрані до Верховної Ради Криму і на керівні посади в ній, є державними службовцями, складали присягу, і, я впевнений, вони дотримуватимуться Конституції та законів України. Ми всі розуміємо, що в нашій країні є Президент, і хоч яку б політичну силу він представляв, він — глава держави. І Верховна Рада Криму не має наміру стосовно нього бути в опозиції. Разом із тим, по відношенню до окремих дій політиків, до рішень окремих органів, які дестабілізують ситуацію в АРК, ми висловлюватимемо своє ставлення, зокрема в заявах і зверненнях до вищих органів влади, до Президента. Президент Віктор Ющенко, здається, саме за це право народу й боровся на Майдані. В Україні, сподіваюся, з однодумністю вже покінчено.

— Ви, напевне, зараз мали на увазі представника Президента в Криму Геннадія Москаля, з яким у вас уже відбулася перепалка заявами, а кримський парламент навіть прийняв заяву про неприпустимість перебування Москаля на його нинішній посаді. Багато хто вважає, що ситуація переростає в протистояння на зразок того, що було в Криму між Грачем і Куніциним. Як ви оцінюєте можливості розвитку відносин із представником глави держави?

— На жаль, привід для протистояння та для заяв подав сам Москаль. У нас неможливе протистояння на кшталт Грач — Куніцин, бо вони були керівниками республіки, а Москаль не є керівником республіки. І що толерантніше поводитиметься Геннадій Геннадійович в Криму, то більше його діяльність відповідатиме нормам закону про представництво Президента України в Криму. Усе буде нормально, якщо представник Президента менше займатиметься піаром і турбуватиметься про свою значущість. Тоді не буде негативних оцінок із боку депутатів. Я поважаю представництво глави держави як конституційний орган, але його представник повинен говорити зважено та продумано, оскільки його слова та дії одразу ж екстраполюються на самого Президента. Мені ж його вчинки та риторика іноді не зрозумілі взагалі.

— Однак Москаль стверджує, що рішення парламенту — справа рук десятка депутатів, які мають негаразди із законом, які бояться його та збираються "прибрати" його з Криму?

— Я не думаю, що Геннадія Геннадійовича хтось боїться. Якби справа була лише в цих 12-х депутатах, як він стверджує, то було б 12 голосів, але ж проголосував 61 депутат. Заява Москаля про те, що не Верховна Рада має давати оцінку представнику глави держави, теж не цілком правомірна. Депутати мають право висловити будь-яке своє ставлення до будь-яких явищ і персоналій, і Верховна Рада й надалі робитиме заяви з кожного важливого питання нашого життя.

— Зараз багато хто звертає увагу на те, що в Партії регіонів дуже жорстка дисципліна. Ви член цієї партії. У зв’язку з цим побоюються, що ви можете бути не самостійним політиком. Можете прокоментувати ці здогади?

— Я — абсолютно самостійний політик. Я не піддаюся впливу комерційних структур, не перебуваю в жодних фінансових структурах. Але я — людина команди, це безумовно. У нас є лідер, Віктор Янукович, є політрада партії, і я виконуватиму рішення партії. Це і є парламентська партійна система, хоч у будь-якому випадку інтереси Криму та кримчан для мене — понад усе. З іншого боку, є Президент країни, і звісна річ, що я всі свої дії координуватиму зокрема і з главою держави.

"МЄШКОВЩИНА" ТА ЯК ІЗ НЕЮ БОРОТИСЯ

— Ваш рецепт: як сьогодні об’єднати країну?

— Продуктивні протиріччя між політичними силами будуть завжди. Але чи будуть вони яскраво вираженими або знівельованими, залежить від того, яка ситуація складеться в Києві, яким буде формат коаліції, чи зуміють політики домовитися в ім’я об’єднання України, в ім’я стабільності в країні. Адже якщо прірва між регіонами ширшатиме в геометричній прогресії, то це позначатиметься на стані людей і політичних відносинах у регіонах, підриватиме суспільно-політичні умови... Крім того, треба приймати державну програму з розвитку окремих регіонів України з урахуванням їхніх особливостей.

— Анатолію Павловичу, ви вже вдруге стаєте главою парламенту. Коли було простіше працювати: в 1997— 1998 роках чи тепер?

— З одного боку, сьогодні легше, бо є досвід політичної та господарської роботи. Це допомагає чітко розставляти акценти. Однак попередній період був ще більше насичений протиріччями, відрізнявся жорстким протистоянням між Києвом і Сімферополем, між нашим парламентом і президентом Мєшковим. Тоді діяла перша конституція Криму, що фактично проголошувала півострів самостійною державою. І цих протиріч тоді не змогли подолати насамперед у кримській Верховній Раді, і на тлі загострення відносин Київ скасував цю конституцію і 40 кримських законів. Під сумнів була поставлена сама легітимність автономії та всіх органів влади в ній...

— Ситуацію з Мєшковим часто згадують, коли йдеться про сепаратизм. Ви одразу після рубежу, коли скасували конституцію, були обрані головою парламенту. Як вдалося нормалізувати ситуацію?

— Річ у тому, що тоді чинником загострення відносин як в Україні, так і в самому Криму, був особисто Мєшков, який, як ви пам’ятаєте, навіть блокував будівлю та намагався розпустити Верховну Раду. Деякі політики закидають мені зараз у тому, що я працював із Мєшковим. Так, я був депутатом у той час, коли він був президентом, і ролі в нас були різні. Коли він почав підривати суспільно-політичну ситуацію в країні, я разом із групою депутатів зробив усе, щоб усунути Мєшкова з посади. Я завжди відстоював законність і єдність держави, мобілізувавши депутатів проти сепаратизму, який Мєшков упроваджував у Криму. До речі, за ту, першу, конституцію я не голосував.

Після скасування конституції на мені лежав обов’язок відновити статус-кво. І мені вдалося разом із уже сформованою більшістю того парламенту наполягти на прийнятті закону про Верхову Раду Криму, який не лише забезпечував стабільність, а й перетворював наш парламент на легітимний орган. Цей закон діє і зараз. Ми також наполягли на прийнятті закону про вибори Верховної Ради Криму, почали працювати над Конституцією. Якщо ви пам’ятаєте, то там із 138-ми статей не було затверджено лише 17. Це свідчить про те, що вже тоді ми були на правильному шляху. І могли б уже тоді уникнути деяких протиріч, які наявні сьогодні. Так, якби тоді була затверджена стаття про те, що в Криму державними є три мови — українська, російська і кримськотатарська, як ми пропонували, то нинішнього загострення відносин навколо мовної проблеми могло б не бути взагалі.

— А те, що відбулося у Феодосії, можна було передбачити?

— Це абсолютно несподіване загострення ситуації. Зрозуміло, що Київ утратив можливість проведення через парламент дозволу про присутність іноземних військ. Через це органи місцевого самоврядування не були поінформовані у відповідному порядку про проведення навчань "Сі Бриз — 2006". Але причина тепер уже не має значення. Моя робота була спрямована на те, щоб не допустити ще більш небезпечного протистояння. У результаті нам вдалося за наявності гострих протиріч зберегти стабільність у парламенті, не допустити антагонізму серед депутатського корпусу...

СТРАТЕГІЯ ДЛЯ АВТОНОМІЇ

— Для Криму зараз дуже важливо визначитися з перспективами свого розвитку. Чи є у вас стратегія розвитку автономії, в чому вона полягає?

— Найближчим часом ми створимо робочу групу з розробки комплексної програми автономії на 15 років. Є вже багато різних програм і стратегій, але вони або галузеві, або короткострокові, а Криму потрібна стратегія на значну перспективу і комплексна.

Разом із тим, змоделювати ми можемо досить грамотно, але для виконання будь-якої стратегії потрібні важелі, насамперед фінансові. Ми свого часу часто критикували систему, за якої для затвердження генплану будь-якого села треба було їхати до Москви. Але сьогодні маємо таку ж незавершену систему бюджетних відносин. Наприклад, цього року на соціальну сферу нам виділили 42 мільйони гривень, але програму з їх використання треба затверджувати в Кабінеті Міністрів. Хіба там краще за нас знають наші потреби? Нащо ми відраховуємо в центр великі кошти, а потім їздимо туди і просимо субвенцій для вирішення різних проблем? Це абсурд. Щоб Крим менше займався політикою, треба навантажити його економікою? Я думаю, що ми повинні добитися того, щоб самим наповнювати свій бюджет згідно з Конституцією, яка передбачає, що всі податки залишаються в Криму, а в центр відраховуємо необхідні кошти на виконання загальнодержавних повноважень. Не треба, до речі, щоб "Нафтогаз України" купував у "Чорноморнафтогазу" весь газ за собівартістю, а ми його випрошували й отримували вже тільки за лімітом. Через те, що "Чорноморнафтогазу" дозволено реалізовувати паливо лише побутовим споживачам, наша промислова сфера поставлена в залежність від поставок газу підприємством "Газ-Тепло", а перебої з ним знижують ефективність усієї галузі. Коли ми отримаємо можливість самим наповнювати свій бюджет, тоді ми зможемо говорити, що будь-яка стратегія буде реалізована, і тоді люди зрозуміють, нащо потрібна влада в Криму.

У нашій стратегії головним пріоритетом повинна стати курортно-рекреаційна сфера. Ми зараз часто говоримо, що нашому курорту далеко до світового рівня. Це правда, але щоб вивести його на світовий рівень, необхідні неабиякі грошові вливання. На порожньому місці, з повітря, цього не зробиш. Ми повинні в близькому майбутньому при реалізації курортних об’єктів сформувати спеціальний фонд і спрямувати ці кошти на реконструкцію інфраструктури курорту. Тоді ми отримаємо стабільного платника податків, тоді буде сформований фонд продажу землі, тоді населені пункти стабільно розвиватимуться.

Нам узагалі треба переглянути стратегію курорту. Я нещодавно розмовляв із послом Німеччини в Україні Дітмаром Штюдеманном, і він каже: навіщо ви будуєте в Ялті 16- поверхові готелі, адже європейці звикли відпочивати в котеджах і туди ніколи не поїдуть? А ми все ще будуємо з розрахунку на курортників із СНД, а й у них незабаром зміняться смаки. Більш того, на мою думку, ми ще гідно не оцінили лікувальні чинники Криму, на які попит у світі дуже високий. Наші грязелікарні поки що зосереджені переважно в Саках, хоча на Керченському півострові є кілька лікувальних родовищ, зокрема унікальне озеро Чокрак, яке містить 4,5 мільйона тонн сріблоносних грязей. Поки приватники там виробляють кілька десятків видів косметичної продукції, але ж це курортний клондайк, якого ми поки ще не помічаємо і не враховуємо у своїй стратегії.

— Під час виборів ваші опоненти говорили про те, що мета вашої влади — "провести дерибан Криму"? Як ви це робитимете?

— У нас зараз такі суспільні настрої, що будь-яку приватизацію, навіть законну, називають "дерибаном". Я не знаю, що таке "дерибан Криму", але його господарський комплекс уже настільки розбалансований, що треба серйозно наводити порядок. На жаль, усе, що було почато раніше, — перевірки розподілу землі, приватизація в санаторно-курортному комплексі, в промисловості, — не доведене до логічного завершення, і це породжує побоювання, що хтось може продовжувати "прихватизацію"...

— Але яким чином можна вирішити проблему із землею, що дестабілізує ситуацію в автономію от уже кілька років?

— Моя діяльність почалася з роботи, спрямованої на зняття напруження в питаннях землі, — об’їхав усі поляни протесту, поговорив з усіма людьми, ми кілька разів розглянули це питання на різних нарадах, створили робочу групу. Я впевнений, що ми цю проблему вирішимо. Підходи такі. Ми повинні говорити про те, що кожен громадянин України має право отримати безплатно земельну ділянку під будівництво житлового будинку. Є ця земля? Так. Але річ у тому, що цей процес триває стихійно, незаконно і нараховує багато зловживань. Скажімо, зараз люди будують на землі птахофабрики імені Дзержинського, яка належить Академії аграрних наук України. Понад 2,5 тисячі гектарів землі не використовують більше 15 років. Люди бачать, що земля простоює, поряд один за другим зростають котеджі. Це їх непокоїть, породжує чутки та підозри, й оскільки влада не наводить порядку, люди починають діяти самі.

І не можна забувати, що вся земля на території рад є власністю територіальної громади, і тільки вона може ухвалювати рішення про долю цієї землі. У нас же так виходить, що народ обирає владу, депутатів і голову, до яких потім місяцями не достукаєшся, і не доб’єшся вирішення своїх проблем. Я вважаю, що сама влада в деяких населених пунктах породила проблеми, коли люди вимушені, попри їхню національність, встановлювати свої пікети та наполягати на наділенні землею.

— Не менше суперечок, нарікань і кримінальних справ спричиняє приватизація в курортному комплексі. Чи можна її також ввести в законне русло?

— Без цього ми не рушимо далі в розвитку нашого курорту. Тут уже зробили багато помилок. Самі ж депутати складали план приватизації, і, наприклад, санаторій "Ай-Даніль" та ж Верховна Рада продала за 24 мільйони гривень, хоча сьогодні зрозуміло, що він коштує в сотні разів дорожче. Водночас місцеві ради не мають грошей для утримання інфраструктури та підтримки порядку. Тому я вніс пропозицію, і ми незабаром ухвалимо таке рішення, щоб надалі весь продаж соціальних об’єктів нерухомості, земельних ділянок проводили тільки на відкритих аукціонах, і процеси ці триватимуть публічно. Люди знатимуть, що об’єкти не "дерибаняться", а продаються законно, і що після такого продажу з’являться гроші в бюджеті, буде можливість провести реконструкцію об’єктів соціальної сфери, залучити інвестиції.

— У дуже скрутному становищі кримське село. У чому має полягати програма реформування аграрного сектора економіки?

— Це проблема не стільки складна, скільки велика та капіталомістка. Держава повинна відповісти раз і назавжди: а чи потрібне їй сільське господарство та для чого? Україна — історично аграрна країна, але сьогодні селяни позбавлені можливості заробляти собі на життя. Я провів зустрічі з сільчанами по всьому Криму. Люди без роботи, хоча є земля, є зрошування, але справа не налагоджена. Одна з причин полягає тому, що сьогодні немає держзамовлення на продукцію сільського господарства, і люди не знають, скільки та чого треба вирощувати. Вирощували пшеницю, потім ячмінь, тепер усі перекинулися на рапс. У нас не розвинена система іпотечних банків, бірж, агроторгових домів. Існує величезний диспаритет цін на продукцію сільського господарства та паливо, добрива, хімікати, техніку для села, які в багато разів дорожчі за те, що може продати селянин. Серйозними гравцями на цьому полі більш- менш можуть бути тільки великі господарства. Дрібні фермери поки не конкурентоспроможні. Сільське господарство треба зробити інвестиційно привабливим. А для цього необхідна система держзамовлень, відновлення соціальної інфраструктури села — торгівлі, транспорту, ЖКГ, культури, сервісу, і створення маркетингової інфраструктури — бірж, іпотечних банків. Тільки тоді село відродиться...

ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ

— Анатолію Павловичу, якою ви вбачаєте стратегію вирішення міжнаціональних і міжрелігійних проблем у Криму?

— Гадаю, насамперед наша робота має спричинити революцію у свідомості людей, нам треба відчути, що ми всі — жителі однієї країни, і треба шанобливо ставитися до людини будь-якого віросповідання та національності. Звісно, серйозних підстав для міжетнічних протиріч у Криму немає. Інша річ, що існує проблема облаштування депортованих. Наш Рескомнац перетворився на велику виконробську контору. Він не вирішує змістовних проблем культури, освіти, міжнаціональних відносин. У всіх питаннях для нього головне — гроші. Хто сьогодні наполягає на тому, щоб розвивалися традиції кримськотатарського народу? Хто насправді управляє процесами інтеграції цієї культури в багатонаціональну кримську культуру?

— Загалом цим би мав займатися меджліс, але його називають незаконним органом. До речі, ви збираєтеся підтримувати контакти з меджлісом кримськотатарського народу та координувати з ним свої зусилля?

— У нас сформована Рада представників кримськотатарського народу при Президентові і, безумовно, багато проблем ми вирішуватимемо разом із ним. Ми ж змогли залучити представників кримських татар до роботи в уряді. Багато кримських татар обрані депутатами в ради різних рівнів. При цьому я вважаю, що ми повинні викоренити ті чинники, які створюють напруження в Криму в міжнаціональній сфері. Треба усувати причини, а не боротися з наслідками.

— Як ви вважаєте, що треба зробити, щоб подолати корупцію в країні та в Криму?

— На жаль, ми дуже багато говоримо про боротьбу з корупцією. Однак за 12 років боротьби я не пам’ятаю, щоб когось із чиновників високого рангу притягували за статтею про корупцію. Піймають когось незначного, а справжніх корупціонерів ніхто не притягує. Цим ми створюємо негативний імідж "країни масової корупції". Які ж інвестиції сюди прийдуть?

Так, і в Криму існують зловживання, і ми затверджуватимемо програму боротьби з корупцією та оргзлочинністю. Але насправді все набагато складніше. Я думаю, що нам треба змінювати психологію людей і погляд на проблему. Ми продовжуємо мислити способом Дзержинського, коли кожен громадянин України — вже підозрюваний, а треба, щоб усі керувалися презумпцією невинності. Зусилля міліції треба спрямувати не на боротьбу з наслідками злочинності, а на захист прав і свобод громадян. Річ у тому, що, вийшовши на вулицю, наш громадянин повинен бути впевнений, що він у безпеці. Але якщо його побили, а потім хуліганів піймали і при цьому жваво звітують про начебто хорошу боротьбу зі злочинністю, то це зовсім не те. Нарівні з хуліганами потрібно карати і тих, хто допустив те, що хулігани побили або пограбували безвинного громадянина, бо правоохоронні органи в такому випадку не виконали тієї ролі, за яку платники податків платять їм гроші. Ми ж платимо гроші не для того, щоб злочинців успішно ловили, а для того, щоб злочинності запобігали, а права людини не відновлювалися, а були з самого початку надійно захищені та не порушувалися...

ДОВIДКА "Дня"

Гриценко Анатолій Павлович народився 21 вересня 1958 року в Керчі. У 1989 році закінчив Кримський сільськогосподарський інститут ім. М. І. Калініна за спеціальністю "Економіка й організація сільського господарства". Заслужений працівник місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим. Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим п’ятого скликання від виборчого блоку "За Януковича!". Член Партії регіонів. 1987 — 1995 рр. — голова виконкому Чистопільської сільської ради народних депутатів Ленінського району, в 1995 — 1996 рр. очолював Постійну комісію Верховної Ради АР Крим із місцевого самоврядування та державного устрою, з лютого 1997-го по квітень 1998 року — Голова Верховної Ради АР Крим. У 2001 році призначений головою Ленінської районної державної адміністрації. Із вересня 2005 року — перший заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №97, 17 червня 2006р.)

Попандопуло відпочиває...

Щоб уже ніхто не впадав в оману з приводу правил і понять, якими керується нова кримська влада в особі Партії регіонів і їхніх союзників — вітренківців і комуністів, — у парламенті автономії пройшла показова комплектація дванадцяти постійних комісій. Їх голови з числа тієї самої коаліції були затверджені ще місяць тому, геть-чисто позбавивши опонентів — бютівців, депутатів від блоку Куніцина і висуванців курултаю кримськотатарського народу — ілюзій щодо таких демократичних надмірностей, як т.зв. опозиційний пакет парламентських посад. Проте, виявилося, може бути ще веселіше: опозиційні депутати не зможуть тепер працювати в комісіях, які дозволяли б контролювати уряд і впливати на прийняття рішень парламенту з усіх важливих напрямів. Більш того, вісім опозиціонерів узагалі позбавлені можливості виконувати в цій частині свої депутатські обов’язки, оскільки не змогли потрапити до жодної комісії ВР автономії!

"Читайте регламент!" — любив повторювати лідер кримських комуністів Леонід Грач, для збереження спікерського довголіття котрого цей документ і було старанно пристосовано, а за Бориса Дейча вдосконалено — для зручності функціонування мегафракції. Відповідно до регламенту, максимальний склад кожної комісії обмежений 15 депутатами, при цьому парламентарії мають право водночас перебувати в кількох комісіях. Як бувало і колись, кількість бажаючих попрацювати в найбільш "смачних" комісіях, які готують рішення з грошових і майново-земельних питань, — з бюджетно-фінансової діяльності, законодавства і законності, місцевого самоврядування, — виявилася більшою, ніж передбачає регламентна норма, а тому їх склад затверджувався рейтинговим голосуванням.

Завдання для новачків політичного бізнесу: як, маючи перелічені вище дані, укомплектувати парламентські комісії тільки з членів коаліції, котрих майже 70 депутатів. Не поспішаєте ділити цю кількість на 12 комісій, вийде зовсім мало, а потрібен тотальний контроль. Мистецтво можливого і регламент дозволяють записати своїх депутатів у дві, три і навіть п’ять комісій — і все сходиться!

Абсолютний рекордсмен-"багатоверстатник" — підприємець Ігор Лукашов, добре відомий у певних, зокрема міліцейських, колах. Партія регіонів довірила йому головування у найцікавішій комісії — з економічної, бюджетно-фінансової і податкової політики. Проте Лукашов не зміг відмовити собі в задоволенні працювати ще в чотирьох (!), серед яких, суто принципово, треба думати, — комісія з правових питань і правопорядку. На цьому тлі зовсім скромний вигляд мають депутати-варяги — Дмитро Табачник, Ганна Антоньєва і Нестор Шуфрич, котрі записалися лише у дві комісії. Непосильний тягар узяли на себе "регіонали" Микола Колісниченко, Тетяна Умрихіна і Євген Михайлов, котрі поєднують депутатський мандат із роботою на важливих урядових посадах, — усі вони заступники голови Радміну автономії. Але, зважаючи на все, вони мало зайняті на цій, основній, роботі, оскільки кожен із них висловив бажання працювати водночас у чотирьох постійних комісіях. Напевно, для ефективного самоконтролю. Щоправда, соціальний віце Т.Умрихіна намагалася взяти самовідвід від участі в роботі профільної комісії, проте голова ВР Гриценко поклав край прагненню легкого життя і нагадав про рішення фракції. З чого напрошується висновок про добровільно-примусове клонування депутатів-"регіоналів" для закриття місць у комісіях і про своєрідне відпрацювання за отримані посади. Таким чином, залишилося тільки грамотно провести рейтингове голосування.

Таких веселощів у кримському парламенті давно не було. Спікер А.Гриценко виносив прізвища депутатів на голосування не за абеткою, не за списком, наведеним у розданих проектах документів, а як око ляже. Чи варто дивуватися, що спочатку спікерське око бачило прізвища соратників, і так по 14 осіб у кожну комісію! Ну, просто як чарівний Попандопуло у "Весіллі в Малинівці" ділив уміст скрині: це тобі, це знову тобі, це все тобі. А в результаті все залишилося в коаліції. Як втішливий приз (для Банкової, що клопоталася про представництво у владі кримських татар) А.Гриценко шляхом повторних і настійних голосувань таки "працевлаштував" депутатів від меджлісу в кілька комісій, що погоди загалом не робить.

При цьому обділеними виявилися навіть ідеологічні однодумці і соратники по коаліції з партії "Союз", що ще раз підтвердило — із домовленостями "регіонали" розлучаються легко, майже сміючись. Раніше забули, що обіцяли Нестору Шуфричу посаду віце-прем’єра, довелося соціал-демократам ледь чи не в опозицію йти, аби зберегти обличчя. Знову ж, "Союз" і особисто Льва Миримського при розподілі урядових портфелів обділили на користь висуванців меджлісу. Хоча найбільше, звичайно, були покарані незговірливі куніцинці і бютівці, професіоналів серед яких для кваліфікованої роботи в парламентських комісіях предосить. Утім, парламентській більшості не знадобилися знання і досвід голови Спілки юристів Криму Ольги Ковітіді. Навіщо, коли законністю і правопорядком можуть займатися інші "авторитети" у цій сфері. Тому колишній начальник головкому СБУ Олександр Свиридонов (блок Куніцина) відмовився від роботи в компанії таких професіоналів, узявши самовідвід.

Питання, як, з урахуванням такого розподілу влади, парламент і уряд працюватимуть, зважаючи на все, перед новим керівництвом Криму не виникає. У нього, здається, на порядку денному інша проблема: що робити з постійним представником президента Геннадієм Москалем, котрий мало чи не щодня нагадує то про кримінальний елемент із списку ПРУ, то про існування закону загалом, то про розширення своїх повноважень. І місяця не минуло, як він обіймає посаду, а парламент уже зажадав від президента звільнити генерала, підв’язавши це до феодосійських подій, — недостовірно інформував главу держави. Сам Г.Москаль причину ворожості "регіоналів" та їхніх соратників бачить в іншому: "Чому мене так панічно бояться? А бояться бригади, яка приїде і підніме всі розстрільні справи, і тоді дуже багато порожніх місць залишиться в стінах кримського парламенту". До речі, бригада слідчих МВС "із великим досвідом боротьби з організованою злочинністю" вже приїхала, і розслідування з багатьох прикритих, забутих або проданих справ відновлено. Як повідомив "ДТ" Геннадій Москаль, серед них є і кримінальні справи, за якими до відповідальності можуть бути притягнуті й деякі депутати ВР автономії. Якщо слідчим цього разу дозволять довести розслідування до кінця, то, мабуть, в опозиції з’явиться шанс скористатися вільними місцями в комісіях. Добровільно ж "регіонали" нічого із отриманого віддавати не збираються. Схоже, цей кримський "лапсердак" саме на них пошито...

Валентина Самар, Крим
(“Дзеркало тижня”, №23, 17-23 червня 2006р.)

Дишлом по свободі слова

У гонитві за новаціями ринкової економіки деякі заповзяті чиновники дедалі більше говорять про необхідність якнайшвидшого роздержавлення комунальної преси. Ніхто не заперечує, що процес цей вже визріває, але, як часто трапляється у нашій практиці, дехто не помічає, що разом із водою можна вихлюпнути й дитя. І кожна така прикрість ще і ще раз ставить перед нами питання, чому ми нічого не можемо зробити цивілізовано, по-людськи і, врешті, по закону?

25 квітня поточного року Рада міністрів Криму несподівано для всього журналістського загалу автономії приймає постанову за № 229, якою оголошує ... про свій вихід із числа засновників "Крымской газеты" і стає співзасновником маловідомої читачам автономії "Крымской панорамы".

— Для колективу редакції "Крымской газеты", — каже її головний редактор Петро Макуха, — таке рішення, що грім серед ясного неба. Не кажучи вже про етичний бік цього питання, з юридичного погляду таке "розлучення" має багато нюансів. По-перше, що нам тепер робити з 10 тисячами передплатників на 2006 рік? Чи думали про це ті, хто готував постанову кримського уряду? По-друге, існує так звана Установча угода, яка чітко регламентує порядок виходу того чи іншого співзасновника із спільного підприємства. Чому про це теж ніхто у Раді міністрів Криму не подумав?

Ніхто не взяв до уваги і статут редакції, де теж багато пунктів регламентують вихід співзасновника...

Реалії кримської дійсності свідчать про те, що історія на "Крымской газете" не завершується.

Нещодавно президія Кримського відділення Національної спілки журналістів України оприлюднила заяву, перейняту великою (і цілком зрозумілою!) тривогою за долю багатьох кримських комунальних видань. У цьому документі, зокрема, говориться про те, що "засновники (співзасновники) газет в одноосібному порядку розривають угоди про заснування комунальних газет, відмовляються від виконання своїх фінансових зобов'язань, без пояснення будь-яких причин звільняють з посад редакторів газет, здійснюють тиск на журналістів... Особливо тривожна ситуація склалася довкола таких газет як "Судакский вестник", "Крымская газета", "Нижнегорье", "Наше время". Ці дії місцевої влади спрямовані не просто на звуження інформаційного простору в регіоні, а й передбачають відверті зазіхання на цілісні майнові комплекси, в яких розташовані редакції..."

До речі, і головний редактор "Крымской газеты" П. Макуха не виключає того, що комусь дуже сподобався розташований у центрі Ялти цілісний редакційно-видавничий комплекс його газети, який хочуть продати за борги. За скільки б ви, шановні читачі, думали? За 170 тис. гривень. Ось так відбувається "роздержавлення по-кримськи".

Інші аналітики схиляються до того, що під виглядом роздержавлення окремі політичні сили, що прийшли до влади в автономії, вирішили просто узурпувати весь кримський медіа-простір, через це й затіяли проведення серії сесій рад, на яких просто змінюють керівників газет, опечатують редакторські кабінети. Не можна виключати, що пізніше ці новообрані депутати спокійно проголосують за все, аби районна газета була по-справжньому "кишеньковою". Такого ми ще не бачили за всю історію існування незалежної України!

— Ми не проти роздержавлення як такого, — говорить голова Кримської організації Національної спілки журналістів України Людмила Хорошилова. — Механізм роздержавлення засобів масової інформації в Україні тільки розробляється. Доопрацьовується пілотний проект, в якому беруть участь 50 українських газет. Проблема полягає в тому, щоб цей процес відбувався не просто цивілізовано, а за законом. Крім того, наша Спілка не дозволить творити свавілля в інформаційному полі, а тим паче ламати через коліно кращі журналістські кадри. Ми звернулися до прокуратури Криму дати правову оцінку діям тих чиновників, які вирішили "приватизувати" місцеву пресу.

Олександр Кулик,
("Урядовий кур'єр", №112, 17 червня 2006р.)

Американцев в Крыму обокрали?

Украинский сухогруз "Антон Колесниченко" в Феодосии ждали около трех часов дня в понедельник. Он должен забрать имущество, которое вместе с американскими военспецами привезли в Крым в конце мая. Погрузка будет продолжаться в течение как минимум двух дней, и 24 июня судно должно выйти из Феодосийского порта. Специально для ревизии и отправки своего добра на родину, в Крым в воскресенье из США прибыли 35 технических специалистов. Похоже, их ждет неприятный сюрприз: американский груз несколько "похудел" за время своего пребывания на крымской земле. В течение трех недель к нему не зарастала народная тропа: контейнеры стремились осмотреть депутаты, активисты политических партий, представители общественности. Кто еще имел возможность подобраться к грузу, неизвестно, но результаты налицо. — Пропало немало запчастей и инструментов, вплоть до ключей от автомашин, — рассказал "Комсомолке" депутат Феодосийского горсовета Леонид Ермуракий. — С техники даже исчезли зеркала. Почему-то больше всего пострадали аптечки, некоторые оказались выпотрошенными полностью. Думаю, следует ждать крупного скандала. Как удалось выяснить "КП", кроме содержимого аптечек (большим "спросом" пользовались презервативы и лекарства в шприцах-тюбиках), якобы "выросли ноги" у двух десятков ноутбуков, которые также были в контейнерах. Стоящий на территории порта джип-"хаммер" лишился не только многих важных частей, но даже одного или двух колес (возможно, речь идет о запаске). Руководство порта пока от комментариев отказывается, так что подтверждать или опровергать эту информацию придется, видимо, самим американским "ревизорам".

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №114, 20 июня 2006 г.)

Спиной к беспределу продолжают стоять власти всех уровней

Крымские татары вчера более чем на 2 часа перекрыли движение на трех наиболее оживленных улицах в центре Симферополя. Участники акции, требующие бесплатного выделения им земельных участков на Южном берегу Крыма и в столице автономии, непрерывно ходили по пешеходным переходам.

Акция прошла возле Совета министров Крыма — на перекрестке улиц Севастопольская и Чехова, возле Главпочтамта на ул. Р.Люксембург и на ул. Пролетарской. Под удар татарских "флэш-моберов" попали не только рядовые автомобилисты, но и пассажиры десятков троллейбусных и маршрутных рейсов, проходящих по этим магистралям.

Милиция попыталась восстановить движение, выставив на переходах регулировщиков, однако "пешеходы" не обращали на их сигналы никакого внимания.

Как сообщил "Новому региону" старший инспектор пресс-службы Управления ГАИ в Симферополе Николай Астапов, каждого участника перекрытия дороги можно оштрафовать на 85 гривен. Но "для того чтобы выписать штраф, нужно по каждому случаю составить протокол, что тяжело сделать в толпе".

Между тем на улице Пролетарской акция закончилась избиением одного из водителей. Как сообщил "Новому региону" пострадавший, директор ремонтно-монтажной фирмы Андрей Котров, пикетчики не только нанесли ему побои, но и сильно повредили его машину — джип "Форд-Эксплорер".

"Я проезжал мимо собора Петра и Павла, когда попал в пробку, — рассказал автомобилист. — Крымские татары что-то кричали, раскачивали некоторые машины. Я попробовал медленно продвигаться вперед. Через открытые окна меня начали хватать за руки. Я вышел, чтобы обратиться к стоящим рядом милиционерам, но в этот момент на меня напали. Я точно не посчитал, сами понимаете, но в общей сложности на меня напали с разных сторон около 15 человек. Избили до крови. Какая-то женщина пыталась исцарапать лицо. В машине выбили лобовое стекло и выворотили левую переднюю дверь, бросали в авто бутылки, оторвали ручку управления автоматической коробкой передач.

Милиция не вмешивалась. Я позвонил в РОВД, там ответили, что дана команда "не нагнетать обстановку", позвонил в прокуратуру — там посоветовали обращаться в милицию. Я заодно передал заявление в Представительство президента, но там человек, который его принимал, почему-то начал переводить разговор на тему украинского языка. Причем тут это?!! Я крайне возмущен этой ситуацией. Проводите вы свои акции, но законно. Посторонние-то люди почему должны страдать?! Кто-то должен за это отвечать. Буду подавать в суд однозначно".

("Крымское время", №66, 20 июня 2006г.)

Татары перегородили Симферополь

Вчера крымские татары парализовали движение в центре Симферополя. Люди переходили дорогу в местах, не оборудованных светофорами. Известно, что в таких случаях водитель должен пропускать пешехода. Однако пешеходов было так много (100 человек), что движение по улице просто застопорилось. Организатором акции выступила так называемая "Партенитская группа", чья палатка уже несколько недель остается под окнами Совмина АРК. Лидеры группы обзванивали своих людей и предлагали им встретиться в нужном месте, в нужное время и сделать нужное дело. Требования организаторов "флеш-моба" неизменны уже несколько лет: бесплатное выделение земли крымским татарам на Южном берегу — в районах Партенита, Алушты и Малого Маяка.

"Пока не добьемся своей цели, будем напоминать о себе, — говорит участник акции протеста, 37-летний житель Симферополя Мемет. — Наши акции будут проходить по нарастающей — сегодня три улицы перекрыли, в следующий раз соберем еще больше людей и перекроем весь центр. Будем действовать, если нас не хотят слышать власти".

По признанию милиции, повлиять на ситуацию они не могли, поскольку нигде не оговорено, сколько времени люди могут переходить дорогу. Как заметил сотрудник пресс-службы управления ГАИ в Симферополе Николай Астапов, в принципе, каждого участника дорожной блокады можно оштрафовать за нарушение правил поведения на дороге на 85 гривен. "Но для этого необходимо по каждому конкретному случаю — а это более сотни — составить протокол. Когда такая толпа в движении, соблюсти все формальности очень сложно", — констатировал старший инспектор.

Майк Львовски
("Сегодня", №135, 20 июня 2006г.)

Американці знову в Феодосії, а Україна готується до спільних iз НАТО навчань, але інших

Цими вихідними до Криму прибули американські військові інженери. Їх 35, і це вже зовсім не та наповнена оптимізмом бригада, яка розвантажувала судно "Едвантедж" на початку червня і відтак стала об'єктом екзальтованих пікетів під гаслом "Янкі, гоу хом!". "Нові американці" прибули до Феодосії в буквальному сенсі слова "розгрібати" залишені після інциденту проблеми - вони вантажитимуть на українське торговельне судно "Анатолій Колесниченко" військову техніку та обладнання, які так і не знадобилися для навчань "Сі бриз". Термін роботи - до 24 червня, а 25-го судно, за графіком, уже має пройти Босфор, повідомляє УНІАН.

Кримчани "за звичкою" агресивно відреагували і на прибуття чергових "яструбів НАТО": за повідомленням УНІАН, на автобус з американцями біля воріт феодосійського порту чекали приблизно 200 активістів Партії регіонів, "вітренківців" та їм подібних. Як повідомив згаданiй інформагенції керівник Російської громади Феодосії Геннадій Бєляєв, учора надвечір жителі Фодосії планували організувати ще один мітинг у порту з тим, щоб сфотографувати і задокументувати вміст контейнерів, які новоприбулі американці планують завантажити на корабель "Анатолій Колесниченко".

А тим часом українські військові намагаються надолужити втрачене. ВМС України готуються взяти участь в операції НАТО в Середземному морі "Активні зусилля". Мета операції - антитерористична співпраця багатонаціональних збройних сил. У рамках підготовки українських моряків до цих навчань у Севастополі, на базі ВМСУ, вже розгорнуто контактний пункт.

Цікаво - в світлі істерії, яку розгорнули російські політики та російські ЗМІ навколо підготовки до навчань "Сі бриз", - що, крім України, єдиною державою-не членом НАТО, військові котрої візьмуть участь у натовській операції "Активні зусилля",  є ... Росія.

(“Україна молода”, №110, 20 червня 2006р.)

ДО ЗМІСТУ

Фестивалі. Виставки.  Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури.

Со дна моря подняли самолет "десяти генералов"

По слухам, на его борту фашисты перевозили награбленные сокровища

Одним из самых интересных объектов дайвинг-туров в Севастополе был немецкий самолет "Дорнье Do-24T", больше шестидесяти лет покоящийся на дне Камышовой бухты. Достоверно о нем известно только то, что он был сбит при попытке эвакуировать немецкое командование в 1944 году.

Историки не раз пытались выяснить подробности об этом транспортном средстве, превратившемся в братскую могилу, но сведений об этом не было даже в немецких архивах. Поэтому сказок и легенд вокруг "Дорнье" сложилось немало. Севастопольцы рассказывают, что на нем летели десять генералов, которые перевозили награбленные ценности - якобы металлические ящики с сокровищами до сих пор находятся внутри самолета.

На днях экспедиция НП "Государственный океанариум" и Центрального музея Вооруженных сил Украины начала операцию по подъему самолета. Его планируется сделать частью экспозиции Балаклавского военно-морского музея, который размещается в штольнях бывшей базы для советских подлодок.

Правда, извлечь самолет в относительной целости и сохранности не удалось: при подъеме он развалился на части, и добычей экспедиции пока стали хвост, части фюзеляжа и кабина. Много обломков ушло в ил, о ящиках, которые могли находиться на борту, не сообщается.

- Одним интересным подводным объектом на морском дне стало меньше, - сетует директор севастопольского дайвинг-клуба "Альфа". - Возможно, мы никогда не узнаем, что из легенд об этом самолете было правдой. После того как крупные части были извлечены, к этому месту ныряли дайвингисты и рассказывали, что видели на дне личные вещи экипажа. Мы эту информацию сообщили начальнику государственного предприятия "Департамент подводного наследия Украины" Сергею Воронову. Наши ребята ничего там не тронули - этим должны заниматься специалисты, и вещи нужно поднимать в специальных контейнерах, чтобы они не рассыпались при контакте с воздухом.

ТТХ "DO-24T"

Размах крыльев - 27 метров, длина - 22 метра, высота - 5,75 метра. Возможна подвеска бомб до 600 кг. Дальность полета - 2900 километров. Экипаж состоял из 4-5 человек. Вооружение: два 7,9-миллиметровых пулемета MG-15, 20-миллиметровая пушка MG-151/20.

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №111, 15 июня 2006 г.)

Крымский "Нострадамус"

В "Киевских ведомостях" за 4 апреля 2006 года под рубрикой "Очевидное - невероятное" опубликована статья, в которой рассказывается о крымских пирамидах и феноменальных явлениях, связанных с ними.

Авторы гипотез, о которых идёт речь в статье, доцент Севастопольского национального университета ядерной энергии и промышленности Виталий ГОХ и помощник ректора этого же вуза Игорь КОТЕЛЯНЕЦ утверждают, что переизбыток нефти на нашей планете ведёт к землетрясениям, невидимые пирамиды способны общаться и даже исцелять людей. Они не только связаны со звёздами, но ещё и управляют осью Земли.

Цивилизация из яиц динозавров

С богатым воображением что только не придумаешь.

Учёный и по совместительству ясновидящий Виталий Гох создал некий прибор, по его утверждениям, способный определить наличие в земле полезных ископаемых и воды. Он же обнаружил в Крыму золото и платину. Вот только ринувшиеся несколько лет назад "добытчики", воодушевлённые таким заявлением, сколько ни искали, так ничего и не нашли. Наверное, из-за того, что ясновидящий не поделился с ними своим уникальным прибором.

И хотя объяснения, данные Виталием Гохом различным явлениям, происходящим на нашей планете, не укладываются в здравый смысл и не находят подтверждения в науке, уже более 10 лет он продолжает активно разрабатывать всё новые и новые гипотезы, в которых излагает новое видение не только происхождения мира, но и развития цивилизации.

Так, например, он утверждает, что "запас нефти и газа неограничен, и чем больше их добывать, тем лучше, так как весь земной шар пронизан водорослями, которые образуют "кровь" земли, то есть нефть да ещё и газ. И если их не откачивать, то нефть начнёт давить на породы, на которых стоят города. И как результат - землетрясения. Под Керчью на глубине 600-800 метров он обнаружил залежи аж 2 млрд. кубометров "чёрного золота". Открыл Виталий Гох и восьмое чудо света - крымские пирамиды. По утверждениям местных "археологов", на которых он ссылается, эти объекты не только чувствуют людей, но и общаются с посетителями: кому-то рубец на сердце рассосали, а кого-то за неуважительное к себе отношение, пардон, расстройством желудка наградили. Можно было бы улыбнуться, закрыть газету и забыть о прочитанном, но... Когда помощник ректора университета рассказывает о приборе, работающем на принципе ядерно-магнитного резонанса, с помощью которого нашли кварцевый генератор пирамиды, помогающий ей общаться с народом и со своими "подругами", а блоки, из которых они сложены, содержат невероятно большое количество белка (предположительно из яиц динозавров), и возраст самих пирамид 65 миллионов лет (а значит, построены они высокоцивилизованным обществом, возможно, атлантами), то начинаешь опасаться, что слегка умом трогаешься, и, если вовремя не опомнишься или не примешь лекарство, окажешься в соответствующей лечебнице и будешь называть себя, по меньшей мере, Александром Македонским (за столь короткий срок, как и он, ты смог постичь непостижимое и добраться до иных цивилизаций).

"Лекарством" я выбрала специалистов в области истории и географии. Именно к ним бросилась за срочным подтверждением, что я - не сумасшедшая, что учили меня в школе, в институте правильно и что всё мной прочитанное в "Киевских ведомостях" на самом деле - чистой воды бред. Слава Богу, декан географического факультета ТНУ им. В. Вернадского, профессор Борис ВАХРУШЕВ и заведующий кафедрой древнего мира и средних веков Александр ГЕРЦЕН подтвердили, что я здорова, а комментарием "новой истории" развития нашей планеты стала выразительная улыбка. Не первый раз они сталкиваются с подобными публикациями и не первый год знают своего "коллегу-учёного" Виталия Гоха. Юрий ШУТОВ, ведущий научный сотрудник отдела эколого-геологических исследований Крымского отделения Украинского геолого-разведочного института, кандидат геолого-минералогических наук воспринял публикацию как милую первоапрельскую шутку и посоветовал мне самой сходить к "голове Сфинкса".

Колодцы не ведут в голову "Сфинкса"

И пошла я к этой голове за чудом. И постигло меня там глубочайшее разочарование. Не только из-за того, что я надеялась лицезреть хоть что-то отдалённо напоминающее величественный египетский монумент, а кроме мусора и двух колодцев, заваленных всевозможным хламом, ничегошеньки не увидела. Увы, благостным состоянием, как обещали авторы гипотез, меня это место не одарило. Спасибо, что духи колодцев не обрушили на меня свой гнев и не наказали за мой негативный настрой. Побродив по окраине Севастополя, заглянув внутрь вонючих шахт, поискав взглядом неопознанное существо, о котором тоже упоминалось в статье, я отправилась обратно в Симферополь, чтобы найти тех, кто мог бы толково объяснить, что же собой на самом деле представляют "крымские пирамиды". Помог мне в этом Юрий Шутов, вручив результаты исследования колодцев двух учёных из Ялты: геолога И. Смирнова и спелеолога А. Папия.

Оказывается, остатки фундамента действительно представляют собой очень древние строения. Форму первого колодца глубиной 10-15 метров учёные называют колоколообразной или веретенообразной, и там, по всей видимости, ещё при процветании пещерного города Эски-Кермен хранили зерно. А вот второй колодец, гораздо более глубокий, был досконально обследован учёными, так как именно его господин Гох считает "входом" в голову Сфинкса. Ялтинцы спустились в колодец и внимательно его осмотрели. По результатам замеров был начерчен чёткий разрез по глубине колодца. В основном он проходит по глинистым известнякам, которые залегают и в степном Крыму, и в предгорьях. Их возраст, то есть время, когда они сформировались, не менее 20-30 миллионов лет (никак не 65, как утверждает Виталий Гох). А по данным примерно 200-летних исследований геологов и палеонтологов, первые люди появились на Земле 1,8-2,0 миллиона лет назад. И как ни крути, ни лемурийцы, ни атланты в эти временные рамки не вписываются, да и реальные гомо сапиенс не сразу стали пирамиды строить.

При спуске участники обследования каких-либо аномальных явлений, а также физических расстройств не наблюдали и не ощущали.

- Можно предположить, - отмечают исследователи, - что зрительные галлюцинации и ухудшение самочувствия, наблюдавшиеся у участников ранее описанных посещений, были вызваны отравлением так называемыми рудничными газами. Объём воздуха в колодце небольшой. Поэтому спускаться в него можно только по одному, так как на двоих может не хватить кислорода. Перед спуском такие колодцы необходимо проветривать. И убедиться, что они не загазованы. Если не предпринять этих мер предосторожности, то можно и задохнуться. Или насмотреться всяких разных аномальных явлений...

По мнению учёных, второй колодец может быть частью системы, снабжавшей античный город Херсонес водой. Он был прорыт для вентиляции, осмотра, очистки и подъёма воды на поверхность.

Сенсации не получилось

Ну а где же сами пирамиды? - спросит пытливый читатель. По всей вероятности, лишь в фантазиях авторов этих гипотез. Никто и никогда воочию их не видел. А чудодейственные колодцы, как и многие другие, обнаруженные во многих пещерных городах Крыма - Чуфут-Кале, Эски-Кермен, Мангуп и других - были в своё время вырыты явно лишь для хозяйственных целей.

- Так давайте подумаем вместе, - продолжают рассуждать учёные, - кому и зачем нужна эта шумиха вокруг несуществующих "пирамид". Может быть, это эксперимент по массовому зомбированию наших сограждан?

Елена ЛАВУТ, методист юношеской астрономической обсерватории Малой академии наук Крыма, считает:

- Это ещё один оригинальный способ зарабатывания денег. Нигде нет научной информации о существовании пирамид на Марсе, как это утверждают Виталий Гох и Игорь Котелянец. И уж тем более связь мифических "крымских пирамид" со звёздами - полная ерунда.

Можно проложить ещё один туристический маршрут: к "крымским пирамидам" - спускать народ в удушливый колодец и прислушиваться к аномальным явлениям - периодически возникающим гулу и слабой вибрации, которые не что иное, как отражения ревущего потока машин со стороны расположенного неподалёку шоссе. Но в Крыму есть множество реально существующих интереснейших экскурсионных объектов. Настоящие учёные и патриоты своего края Смирнов и Папий настоятельно рекомендуют: "Читайте о Крыме. Путешествуйте по его прекрасной земле. Посещайте дворцы и парки, горы и долины, каньоны и водопады, пещеры и пещерные города. Ну а к экстрасенсам и ясновидящим, путешествующим в иных мирах, большая просьба: чётко отличать объекты, находящиеся на физическом плане, от галлюцинаций. И не вводить в недоумение просвещённую публику".

Ольга Мельницкая.

(При подготовке материала использована статья из журнала "Вiсник УСА", N2, 2002)

Версия Игоря Котелянца

В Крыму насчитывается 37 пирамид. Вместе они образуют фигуру, напоминающую ромб, расположившийся вблизи двух магматических очагов. Пирамида - огромный биокомпьютер, большой мыслящий организм. По нашим предположениям, пирамиды управляют ядерным синтезом в ядре планеты. Они принимают энергии трёх звёзд: Веги, Капеллы и Канопсуса (!) и управляют движением Земли и осью планеты. Без этого энергообмена жизнь на Земле была бы невозможна, так как энерготоки обеспечивают стабильность земной оси.

(Газета "Киевские ведомости" №71, 4.04.06 г.)

("Крымская правда", №107, 15 июня 2006г.)

Автономна пуповина
У Криму готується експедиція з пошуку Пупа землі Кримської

У Криму в найближчі вихідні пройде незвична експедиція - уперше тут шукатимуть... Пуп кримської землі. Він, за деякими даними, розміщений неподалік села Зарічне Красногвардійського району. Планується, що пошуки Пупа Криму будуть організовані 24 червня, і в них зможуть взяти участь усі бажаючі. За задумом організаторів, після знаходження Кримського геопупа на ньому планується встановити Розу вітрів, на флюгері якої представники всіх національних товариств Криму напишуть різними мовах "Слава народам, які люблять Крим!". "Ми встановлюємо Розу вітрів як символ пізнання життя, - зазначають ініціатори пошуку Пупа Кримського півострова. - У центр кримської землі приходитимуть люди, аби вибачитися у долі за свої помилки і благословити майбутнє". Як повідомляє УНІАН, для учасників експедиції організовують гру в морській бій і пошук скарбів за допомогою приладів космічної навігації.

(“Україна молода”, №110, 20 червня 2006р.)

ДО ЗМІСТУ

Освіта. Наука. Мовні проблеми.

В Крыму студентов учили… в двухкомнатной квартире

Три четверти крымских студентов учатся на коммерческих факультетах, где в среднем плата за семестр - 1,2 тысячи грн. Едва ли не каждый украинский вуз открыл тут свой филиал. Министерство образования и науки Крыма волнует то, что институты выпускают недоучек. - Многие вузы дублируют друг друга, - сказал "Комсомолке" замминистра образования и науки АРК Айдер Аблятипов. - Около двух десятков абитуриентов принимают по специальности "учет и аудит", столько же учат экономике предприятия, а 14 - менеджменту. В центре занятости на учете - сплошь экономисты и бухгалтера! Сколько можно обманывать детей и родителей, рассказывая о том, что эта специальность востребованна? Две комиссии Минобразования Украины проверили около 50 крымских вузов. Претензий не было к десятку. В остальных число студентов не соответствует лицензии. Дано разрешение на обучение десяти человек, а учатся тридцать. Ставят в расписание по 9 пар, по два экзамена в день. При проверке видишь: есть у института 300-400 квадратных метров - и хорошо. А там сидят два, а то и три вуза. Нам попался "институт"… в двухкомнатной квартире. Во многих вузах работают сплошные совместители. Один из них, к примеру, преподает 15(!) разных дисциплин. Причем сам не имеет дипломов по этим специальностям. У Минобразовании Крыма руки давно чешутся закрыть минимум 30 заведений. Пока комиссия ставит вопрос о прекращении деятельности 17 вузов. Это, возможно, произойдет после 20 июня.

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №114, 20 июня 2006 г.)

Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.

Отдых в Крыму станет еще дороже

Курортные цены в Крыму возрастут в этом году на четверть, сообщает министерство курортов и туризма АРК. Причин для подорожания несколько. Во-первых, как утверждают эксперты, на повышение цен повлиял рост тарифов на энергоносители, топливо и продукты питания. Дороговизна отдыха тесно связана также с ценами на билеты за проезд в железнодорожном транспорте. Напомним, стоимость пассажирских перевозок возросла на 50%. Билеты за проезд, в среднем, подорожали на 15—30 грн. (в зависимости от расстояния). Последний фактор, считают эксперты, больше всего ударит по карману отдыхающих с заработком ниже среднего.

Существенные потери понесут и турфирмы. В частности те, которые сверстали пакеты с учетом стоимости на проезд.

Кроме того, участники крымского рынка туристических услуг сетуют на политическую нестабильность на полуострове. События в Феодосии отпугивают потенциальных отдыхающих. Так, ряд российских туроператоров отдых на полуострове считает небезопасным. Случаи отказа от путевок в Крым, в особенности детских, в России участились. "Телеграммы туроператоров, выясняющих обстановку, что там у вас происходит, телеграммы в санатории. Те туроператоры, которые годами работали со здравницами, особенно восточными, начинают сомневаться", — говорит министр курортов и туризма АРК Владимир Савельев.

Последние подсчеты свидетельствуют — количество отдыхающих в Крыму пока на прошлогоднем уровне.

Однако, чтобы привлечь еще больше туристов, власти АРК на время курортного сезона готовы упростить процесс проверки документов. Этот эксперимент начнется с 15 июня. Так, на время сезона будет отменен существовавший ранее двойной контроль поездов, которые прибывают в Крым из России и Белоруссии. Правда, это коснется только поездов с детьми.

Также в министерстве курортов и туризма республики собираются увеличить период отдыха в Крыму. В первую очередь за счет развития спортивного туризма, лечебных услуг, горнолыжного спорта и дайвинга. На поддержку стоит рассчитывать и тем, кто предоставляет услуги этнического и сельского туризма. Для этих сфер туризма бюджет Крыма предусмотрел в текущем году 200 тысяч грн., сообщает РБК-Украина.

По словам исполнительного директора Крымской ассоциации туристических агентств (КАТА) Ирины Чухловой, российские туристы в этом году предпочли отдых в Болгарии и Турции черноморским курортам, что повлияло на снижение туристического потока в мае на 50%.

("Вечерние вести", №83, 15 июня 2006 г.)

"Украинская горилка мягче, чем кубанский самогон"

В Крыму австралиец Тим Коуп, который два года едет из Монголии в Европу, впервые за всю дорогу искупался в море

Тима Коупа, 27-летнего австралийца-путешественника, добравшегося до Крыма, ждало множество впечатлений и испытаний. Сначала немного приболела одна из его лошадей — Темная (она — главная в его караване). Из-за того что ее покусали комары и мошки, у нее началась аллергия. Но как рассказал Тим "Сегодня", городская администрация Керчи смогла помочь с лекарствами для лошади. Кроме того, неприятность случилась с его собакой Тигоном (Быстрый Ветер в переводе с алтайского. — Авт.): пока Тим ездил смотреть Феодосию (пса и лошадей он оставил на ферме, что невдалеке от города), его собаку избил неизвестный, причем так, что пришлось даже ветеринарного врача из города приглашать.

Из приятного — все лошади австралийца и он сам впервые за все путешествие искупались в Черном море. "Даже конь Кок, который не любит купаться, так обрадовался воде, что начал кувыркаться на берегу от радости", — признался Тим.

ПОПУТЧИК. Путешествие в Крыму началось с Керчи. Оттуда Тим поехал в Феодосию. В пути австралийцу было нескучно: с ним на своей лошади поехал крымчанин Георгий. Тим познакомился с ним в Керчи, а потом случайно еще раз пять встречал в городе. Крымчанин заинтересовался путешествием австралийца и решил присоединиться к нему на пару дней. "По дороге в Феодосию Георгий помогал ухаживать за моими лошадьми, — рассказал Тим. — Он ехал со мной дней пять, но, добравшись до села Вулкановки, решил вернуться домой: Георгий не привык так долго сидеть в седле, он даже возвращаться решил не на лошади, а пешком".

Не доезжая до Феодосии, Тим остановился на небольшой ферме, где разводят лошадей. С владельцами фермы Тима познакомили в Керчи, те и пригласили австралийца в гости. "Для меня это оказалось очень удобным пристанищем, — говорит Тим, — ведь чтобы посмотреть город или оформить документы на животных, у меня всегда возникает проблема — где оставить лошадей. А тут так все просто оказалось". Крым понравился еще и тем, что лошадок не украли, как это было уже дважды — в Монголии и Казахстане.

ЧП. Оставив на ферме животных, снаряжение и одежду, Тим поехал смотреть в Феодосии музей Айвазовского, но картины великого художника не впечатлили путешественника так, как выступления "антинатовцев" и переживания всего города по поводу военных учений. Когда Тим вернулся на ферму, узнал, что его собаку побил неизвестный. "Бедный пес был так испуган, что забился в угол и два дня не вылезал. У него даже сердцебиение было 175 ударов в минуту, — с огорчением вспомнил Тим. — Но спасибо врачу. Он сделал Тигону укол, и пес через пару дней поправился". Сейчас Тим в Севастополе, где пробудет до вторника.

ВПЕЧАТЛЕНИЯ.  Больше  всего   впечатлила Тима природа и климат Крыма.  "Здесь для моих лошадей настоящий санаторий, —  говорит путешественник. — Есть и трава зеленая, и вода. А то, как люди ухаживают за лошадьми, практически ничем не отличается от казахов, монголов, кубанских казаков — со знанием дела". Даже украинскую горилку Тиму удалось попробовать. Говорит, что она мягче, чем кубанский самогон. Собирается Тим и в Киев: ему нужно будет оформить документы на животных. Но когда он приедет — еще не знает. 21 октября у Тима заканчивается украинская виза.

Марина Самолетова
("Сегодня", №132, 16 июня 2006г.)

В Крыму нашли безголовых бакланов

Полсотни полуразложившихся обезглавленных бакланов обнаружили два дня назад отдыхающие на Казантипе. На крымских диспетчеров телефонной службы "01" обрушился шквал звонков обеспокоенных курортников, кто-то даже сообщал о свирепствующем вирусе-мутанте. Тайну безголовых птиц раскрыли ветеринары, СЭС и спасатели. "Уже сейчас с большой вероятностью можно сказать, что причина смерти птиц — не болезнь, а рыбацкие сети, в которые часто попадают бакланы, ныряя за рыбой", — поясняет начальник пожарной охраны города Щелкино Людмила Мосейчук. Рыбаки, собирая снасти с уловом, уже не церемонятся с мертвыми бакланами: просто обрезают запутавшиеся в сетях птичьи головы, и все отходы — в море. В крымской пресс-службе МЧС нам сообщили, что все мертвые птицы после рейда были собраны в санитарную яму и сожжены, угрозы для купальщиков нет.

Майк Львовски
("Сегодня", №132, 16 июня 2006г.)

Відпочинок у Криму

Курортний сезон на півострові вже у розпалі. Проте тим, хто вирушає на кримські береги, варто знати, що:

...до сезону не готові більше половини пляжів

Із 330 кримських пляжів працює нині тільки 149. Відкрито лише ті, які пройшли перевірку санепідслужби. Решта не готова до курортного сезону й не відповідає санітарним нормам, повідомила заступник головного санітарного лікаря автономії Наталія Пеньковська. Днями направлено 27 санітарних приписів з благоустрою пляжів, оштрафовано за антисанітарію 19 керівників.

...ціни вже курортні

На міських ринках півострова ціни на сільськогосподарську продукцію збільшилися порівняно з тим же періодом минулого року на 16 відсотків. Зокрема, ціни на фрукти практично не відрізняються від київських, які визнано найвищими у країні. Так, за кілограм полуниць просять щонайменше 10 гривень, персиків - 13, черешень - 9, яблук - 13, груш - 18, абрикос - 22 гривні.

...до Лівадії лише пішки

Сильні дощі призвели до зсуву грунту й аварійно-небезпечної ситуації в районі Лівадії. Як повідомили в МНС, призупинено рух на кількох ділянках автодороги Гончарне-Ялта. Провали і розриви дорожнього полотна заважають підвозити до Лівадії вантажі й доставляти пасажирів. Під загрозою зриву опинилося проведення щорічного чемпіонату України з авторалі. Зсув активізувався й через земляні роботи, які велися нижче автошляху під час будівництва житлового будинку. Створено штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Віктор Хоменко. Крим.
("Голос України", №110, 17 червня 2006р.)

На морском песочке...
Сколько гривен "съест" отдых по-крымски

Как лучше провести выходной день летом? Странный вопрос. Конечно же, отправиться на пляж: подышать морским воздухом, поваляться на песочке, окунуться в родное Чёрное море. А можно ещё погулять в приморских парках, отправиться на экскурсию - благо, в Крыму есть что посмотреть. В общем, отдыхаем по-крымски. Не забудьте только купить всё необходимое, чтобы отдых получился на уровне.

Купальник "под мяч" и плавки в сеточку

Что главное на пляже? Конечно, купальник и плавки! Выбор их на симферопольском Центральном рынке, пожалуй, чуть хуже по сравнению с прошлым годом. Да и сами продавцы от продаж пока не в восторге.

- Купальники берут ещё не очень охотно, - жалуется Антонина. - В прошлый сезон продавала в среднем по 5 в день, сегодня предел - 3. Да и стоимостью интересуются нечасто. Я иногда зазываю людей, рекламирую, так услышала один раз в ответ: "Какое море сейчас, вы что, не видите, какая ситуация в Феодосии!" Но мне кажется, политика тут не при чём. Другое дело, что с каждым годом дороже всё становится, людям уже приходится выбирать - поехать на море или заплатить за квартиру. Мы поэтому и цены особо на купальники не поднимали, а старые модели вообще со скидкой идут.

Цены по сравнению с прошлым годом, действительно, выросли не сильно. Прошлогодние модели можно купить и за 20 гривен, посовременней - от 35 (плавки от 25). Расцветки и фасоны разнообразные: от простых цветных узоров до купальных костюмов под цвет национального флага и футбольного мяча. Сказывается чемпионат мира. Рисунок на плавках "в тему" напоминает сетку футбольных ворот, впрочем, их берут неохотно, предпочитают классику. Подобная пляжная амуниция подороже - от 50 гривен, в магазинах в центре подобные есть и за 90 гривен. В тон купальнику можете подобрать и парео - большой пляжный платок с ярким рисунком - 20 гривен. В подземном переходе на рынке есть и по 22-25, но выбор больше.

Чтобы не напекло голову, приобретите шляпу. Соломенные - 18 гривен и выше, бейсболки, панамы от 15. Охотнее, как рассказала продавец Елена, берут однотонные бейсболки "под джинсу" - 20 гривен, и соломенные шляпы без излишних украшений. Кстати, точно такую же шляпку в одном из городских супермаркетов предлагали за 15 гривен. Там же можно купить пляжные шлёпанцы - 3,5 гривны, но размеры маленькие, побольше - разобрали. Зато на рынке этого добра полно. От 10 гривен за детские до 15-18 - взрослые. Но это самые простые, хоть и симпатичные. Хотите что-то модное - готовьте от 30 гривен. Столько же придётся выложить за солнцезащитные очки. Впрочем, не торопитесь, если хорошо поищите, найдёте и по 15, и даже по 5 (устаревшие модели).

Пляжный коврик можно приобрести за двадцатку, большое полотенце - за 35 гривен. Специальный зонтик стоит столько же, спуститесь в переход - сэкономите пару гривен. Умельцы продают и пляжный "конструктор" - четыре хорошо обструганных планки, на которые крепится простыня (в комплект не входит). Просят за такое солнцеубежище 40-45 гривен, торг, впрочем, уместен.

Амуниция

Не знаете размер купальника? Примерьте или читайте этикетку. S (small) - маленький (до 44-го), M (medium) - средний (46-48), L (large) - большой (48-50), XL (extra large) - очень большой (50-52), XXL - от 52-го.

Транспорт

Троллейбусом от ж/д вокзала до Алушты - 6,12, Ялты - 10,2. Автобусом - 11 и 18,1 соответственно. До Евпатории электричкой - 3,1 гривны, автобусом - от 10 гривен. От конечных остановок некоторых маршруток можно уехать в Сакский санаторий - 15 гривен (туда и обратно).

Развлекаемся по возможности

Обжитые пляжи, увы, практически все платные (хотя это и считается незаконным) - минимум 2 гривны, в зависимости от места пляжа под крымским солнцем, наличия песка или гальки. Прокат топчана от 2,5 (деревянные) до 7 (пластик) гривен/сутки, зонтики от 3 гривен. Покататься на гидроциклах - от десятки/минута (надо минимум 5), на бананах - от 8 гривен/круг.

Развлечение в аквапарке (со страховкой) детям (3-12 лет) от 60, взрослым от 80 гривен, ближе к вечеру чуть дешевле. Хотя всё зависит от того, куда приехали: на западном побережье дешевле, на ЮБК дороже.

- Местные сейчас, - рассказывает Сергей, хозяин "пляжной индустрии развлечений", - катаются неохотно, разве что дети выпросят. Поэтому рассчитываем лишь на приезжих. Хотя и они стали более разборчивыми. Ищут, где дешевле.

Не хотите соблазняться пляжными развлечениями? Привезите свои. Понырять в самое синее в мире интересней в маске и ластах. Детские наборы от 14 гривен, взрослые от 20. Но специалисты советуют подобные штуки на рынках не покупать, если, конечно, собираетесь хорошо нырять, а не делать вид на мелководье. Лучше обратитесь в специальные торговые точки, там и проверяют, и качество гарантируют. Хотя и стоимость вырастет значительно. Спасательные жилеты, круги (с фигурками зверюшек и обычные) от 12 гривен. Матрасы от 22, резиновые лодки (достаточно комфортные, с вёслами и жилетом в наборе) от 100 гривен. Насос для самостоятельной подкачки - 45 гривен.

На пляже надо развлекаться. Детям можете купить песочные наборы от 8 гривен в зависимости от комплекта. Себе - карты по 1,5 или мини-шахматы, шашки, нарды от 17 гривен набор.

Не забудьте взять на пляж немного еды. Наборы чаще стандартные: яйца (1,7 гривны/десяток), огурцы (3,5 - 4 грн/кг), помидоры (8 - 10), копчёная колбаса (от 16 гривен палочка), хлеб (1,5 -2,5, лучше нарезанный). По мелочи - чипсы, орешки - от гривны. Бутылка воды от 1,5 гривны, пиво от 2. Всё это можно уложить в специальную сумку - 30 гривен. За 4 гривны возьмёте полный столовый набор, правда, одноразовый и пластиковый. Пахлава медовая, трубочки и прочие, щедро разносимые по пляжу вкусности, начинаются от двух гривен, разве что семечки дешевле. Хотя многие покупать самодельные кулинарные шедевры не рискуют, предпочитая отправляться в ближайшее кафе, ларёк.

Надоест загорать, можете сходить на экскурсию, практически у каждого входа на пляж стоят бойкиё тёти и предлагают разнообразные маршруты. Минимум от 25 гривен с человека. Если собираетесь самостоятельно посетить какой-нибудь музей, выйдет дешевле.

В общем, по скромным подсчётам, на отдых по-крымски придётся потратить около сотни гривен. Но удовольствие от нежных солнечных лучей и тёплой морской воды, наверное, того стоит.

Материалы подготовила Наталья Пупкова
("Крымская правда", №110, 20 июня 2006 г.)

"Крышуемся" на отдыхе

На время отдыха в Крыму жилищные проблемы решаются в зависимости от наличия денег и уровня бытовых притязаний. Спектр предложений — от палаток до дворцов. И предложения всегда превышают спрос — поэтому можно торговаться. Крымские "аборигены" с картонными объявлениями о сдаче в аренду жилья обступают пассажиров с чемоданами и рюкзаками. Договориться можно о "крыше" любого уровня комфорта и на любой срок. Дольше жить — из посуточного расчета, на самом деле, дешевле.

ЗА "КОПЕЙКИ" — НА БАЛКОН.

При самом что ни на есть минимуме средств пляжникам приходится рассчитывать только на "угол" в частном секторе — за 5— 20 гривен. В зависимости от города и близости к морю в нем хозяева определят спальное место в комнате, на балконе, веранде и даже во дворе частного дома под навесом! Но стоит сразу же настроиться на то, что по соседству будут ночевать еще человек 5—10. Жить и отдыхать куда спокойнее в отдельной квартире — причем цены на 1 или 2-комнатные не слишком разнятся. В Алуште, Евпатории, Феодосии реально снять квартиру по 20—25 "баксов" за сутки, в Ялте, Коктебеле, Судаке и в Севастополе — на $10—15 самые дешевые предложения окажутся дороже.

Кстати, не стоит рассчитывать на то, что "бабушки" на вокзале или на въезде в курортный поселок более сговорчивы и сердобольнее, чем тети в квартирно-посредническом бюро. В Крыму за кошельки курортников все без исключения цепляются хваткой питбуля. Философия проверена алгеброй: как летом заработаешь, так весь год и проживешь.

ЗА У.Е. — В АПАРТАМЕНТЫ. Достаточно предложений и по отдыху с широким размахом. По линии Южного берега Крыма пустуют немало коттеджей "ростом" от двух до четырех этажей — с бассейнами, китайскими беседками, спутниковыми антеннами, кондиционерами и джакузи. Их предлагают сезонные риелторы с большими объявлениями вдоль ялтинского, севастопольского и судакского шоссе. Тут уж торги в цифрах на порядок выше "квартирных". Простенький 2-этажный особняк обойдется в 150—200 "баксов" за день, есть виллы и по 700—900 у.е. с прислугой и "упаковкой" на любой каприз. Также недешево и в гостиничных люкс-номерах, которые облюбовали "сильные мира сего".

Схожая ситуация на отрезке Судак—Коктебель. В западных и северо-восточных районах Крыма — в Феодосии, Щелкино, Керчи или в Стерегущем, Николаевке, Черноморском шиковать значительно дешевле.

Майк Львовски
("Сегодня", №135, 20 июня 2006г.)

Самый крутой отдых

Для тех, у кого есть деньги и желание отдохнуть именно в Крыму, санатории и пансионаты высшего разряда — в полной боевой готовности.

К примеру, курортный отель "Пальмира-Палас", расположенный в имении Великого Князя Дмитрия, сына Константина Николаевича Романова. Здесь — единственный в Крыму панорамный лифт для спуска из парка на пляжную зону. Цены: Люкс "Романтический" с полным пансионом — 2920 грн. в сутки с 1 чел., апартаменты категории А — 4670 грн.

Санаторий "Нижняя Ореанда", что в 6 км от Ялты, расположен в старинном ландшафтном парке, заложенном по приказу Александра III в 1856 г. — уникальное по природной красоте, тишине и чистоте воздуха место ЮБК. С 1862 года было местом отдыха царской семьи. В инфраструктуре все, что требуется для отдыха с размахом. Цена: 3-комнатный люкс — 1050 грн.; 2-комнатный люкс — 800 грн.; 1-комнатный, одноместный п/люкс — 700 грн.

Отель "Ореанда" в Ялте — построен в 1907 г. и полностью переоборудован и реконструирован в 2001 г. Постоянное место "базирования" на гастролях Аллы Пугачевой, Иосифа Кобзона, Филиппа Киркорова. Цены: одноместный стандартный — 995 грн.; люкс стандартный — 2740 грн.; апартаменты стандартные — 5035 грн.; апартаменты улучшенные — 5860 грн.

Пансионат "Море" в Алуште несколько лет назад построен на средства Национального резервного банка РФ (фактическим владельцем его является экс-банкир — Александр Лебедев). Расположен в 150 метрах от моря. Особая гордость этой здравницы - собственный парк-дендрарий (более 100 видов деревьев и кустарников, бамбуковые рощицы, огромное количество душистых роз). Ансамбль парка дополняют 6 отдельно стоящих вилл и коттеджей. Цены: 2 местный номер  - 97 у.е.; полулюкс — 178 у.е.; люкс — 280 у.е.; дуплекс — 408 у.е. В стоимость номера входит - питание (завтрак + ужин), бассейн, пляж.

Санаторий "Дюлъбер" в поселке Мисхор находится в 16 км от Ялты. Это — многопрофильная элитная круглогодичная здравница Управления делами Верховной Рады Украины, объединяющая сегодня санатории "Дюльбер", "Морской прибой" и дачу "Мисхор". Дворец в мавританском стиле был построен в конце XIX в. по проекту знаменитого архитектора Н.П. Краснова (автора проекта Ливадийского дворца). Бывшие великокняжеские апартаменты окружают чудесный парк — ботанический сад в миниатюре. Цены: 2-местные номера — от 81 до 96 у.е.; люксы — от 118 до 140 у.е.

Майк Львовски
("Сегодня", №135, 20 июня 2006г.)

"Знаешь, Оль, здесь все так хорошо, так замечательно, и море теплое. Но меня беспокоит ситуация в Гондурасе..." - писала из "Артека" своей подруге семиклассница, а ныне известный политик Элла Панфилова

Многие знаменитости помогают всенародно любимой детской здравнице, отметившей на днях свой 81-й день рождения. Так, в прошлом году известная актриса и модель Мила Йовович преподнесла лагерю поистине королевский подарок - 80 тысяч долларов. Но, как оказалось, детишки до сих пор не смогли ими воспользоваться.

- Я не знаю, корректно ли будет об этом говорить, - слегка растерялась генеральный директор Международного детского центра "Артек" Ольга Гузар, когда журналисты поинтересовались, на что же потрачены деньги, подаренные Милой. - "Артек" этих денег пока не получил. Нам сказали, что они лежат в одном из банков. Наверное, процентами обрастают, - пошутила директор.

Впрочем, когда находишься в "Артеке", о материальном думаешь мало. Здесь хочется шутить, смеяться, радоваться жизни. Одним словом, впасть в детство. Хоть и стоит это удовольствие нынче недешево - за путевку надо выложить от трех до пяти тысяч гривен. Правда, ребятишки из малообеспеченных семей и дети-сироты попадают в "страну международного детского счастья" бесплатно, то есть за счет государства.

Заместитель генерального директора МДЦ "Артек" Сергей Ерохин рассказал журналистам историю, которую сотрудники "Артека" передают из поколения в поколение.

- В семидесятые годы, еще когда был Союз, я работал начальником одного из лагерей "Артека", - вспоминает Сергей Ерохин. - В международную смену к нам привезли деток из малообеспеченных семей. Чтобы подкормить малышей, было решено каждый день давать им красную и черную икру. Но ребятишкам деликатес почему-то не нравился. "Ребята, в то время, когда ваши сверстники из Гондураса голодают, вы выбрасываете такой ценный и калорийный продукт", - увещевал я детишек. Слышу, за моей спиной с трудом сдерживаемый смех. Обернулся - наши пионервожатые буквально за животы держатся. "Что такое?!" - спрашиваю. "Так что ж, - говорят, - из-за того, что дети Гондураса сейчас голодают, наши ребята выходит, должны икрой объедаться? А вдруг им плохо станет?!"

Помнят в "Артеке" и еще об одном "пищевом бунте", который подняла... Ирина Хакамада. В "Артек" Ирина попала в восьмом классе. Девочке очень не нравилась дисциплина, характерная для пионерских лагерей, но еще больше - столовская пища. И вот несколько ребят объявили... бунт, вдохновителем и лидером которого стала Ира. Когда ребята пришли в столовую, вместо обычного приветствия "Всем, всем, приятного аппетита!" закричали: "Всем, всем приятно подавиться!" Конечно, был скандал. Ира, боясь реакции на выходку, спряталась в одном из многочисленных парков "Артека". Но все обошлось.

А что касается "артековской кухни"... Либо она значительно улучшилась, либо Ира была все-таки капризным ребенком, так как никаких "пищевых бунтов" сотрудникам "Артека" больше переживать не довелось.

Еще одна женщина-политик, Элла Панфилова, получила в свое время путевку в "Артек" за то, что отлично училась. Кстати, политикой Элла Александровна живо интересовалась уже в юном возрасте. Из "Артека" семиклассница написала подруге письмо, в котором рассказала об Умберто Доминго, с которым она подружилась в лагере, а потом добавила: "Знаешь, Оль, здесь так все хорошо, все замечательно, и море теплое. Но меня беспокоит ситуация в Гондурасе..."

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №110, 20 июня 2006 г.)

ДО ЗМІСТУ

Сільське господарство

Меліоратори півострова відновлюють втрачене зрошення
Без води — і ні туди і ні сюди

Історія обводнення Криму починається з IV століття до н. е., коли були побудовані водоводи від річки Чорної для зрошування земель у Херсонесі. Проте про реальну меліорацію півострова можна говорити тільки після того, як у 1840 році Християн, директор Нікітського ботанічного саду, запропонував для зрошування Криму використовувати води Дніпра, вважає нинішній голова Комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Ради Міністрів АРК Микола Мірошниченко.

1866 року було створено комісію з обводнення і заліснення Таврії. Після революції в Криму було створено управління водних досліджень, у 1920-му — підвідділ земельних поліпшень і водного господарства Кримземвідділу. 23 травня 1921 року було засновано управління водного господарства — Кримводгосп. Сьогодні всі матеріали про нелегку боротьбу за воду зібрані в музеї меліорації Криму, створеному до 60-річчя Кримводгоспу за ініціативою відомих учених і практиків зрошування Віктора Грицая і Антоніни Концевенко. У музеї зібрані фотографії, що розповідають як про перші і прості гідротехнічні споруди Криму, так і про грандіозний Північнокримський канал, література з водних ресурсів і водного господарства республіки. Музей має дуже багатий архів документів, де зібрана фактично вся інформація про проблему води в Криму.

У 1929 році тут були побудовані великі водосховища — Аянське, Альмінське, Бахчисарайське і Тайганське. На Керченському півострові почалося будівництво Юз-Макського водосховища. До літа 1941 року водне господарство Криму включало 84 ставки, 1033 бурових колодязя з насосними станціями, 300 кілометрів водопровідних мереж, багато дрібних зрошувальних систем. Зрошування сільгоспкультур проводилося на 38,7 тис. га. Після війни були проведені інвентаризація і відновлення зрошувальних систем, найбільшими водогосподарськими об'єктами того часу стали Старокримське водосховище, Чорноріченська зрошувальна система та Ленінська система групових водопроводів.

Проте переломний момент в історії водного господарства Криму настав з початком будівництва Північнокримського каналу. Дніпровська вода прийшла до Криму в жовтні 1963 року. Першими були побудовані Раздольненський та Азовський рисові канали, Фронтова, Ленінська, Сокольська, Старокримська і Станційна системи водопостачання, Феодосійське, Ленінське, Зеленоярськоє, Сокольське і Станційне наливні водосховища. Одночасно збільшувалося використання ресурсів малих річок — були запущені зрошувальні комплекси на річці Бельбек і Партизанське водосховище на Альмі. Північнокримський канал забезпечив подачу дніпровської води для зрошування 358 тис. га земель, водопостачання міст і сільських населених пунктів Кіровського і Ленінського районів. Площа зрошуваних земель Криму досягла 402 тис. га. Це дозволило за короткий термін збільшити щорічний збір усіх сільськогосподарських культур і виробництво продукції тваринництва вдвічі. Зараз на території півострова налічується 315 озер, 1634 ставки, 1659 водотоків протяжністю 5966 км. Цим комплексом керує Комітет з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства.

На жаль, розповідає Микола Мірошниченко, у водогосподарському комплексі Криму накопичилося багато проблем, які необхідно вирішити найближчим часом. Після початку аграрної реформи і розпаювання колишніх колгоспних земель в аграрному секторі Криму фактично немає "ефективного водокористувача" як у сільському, так і в комунальному господарствах. Що стосується ЖКГ, то воно ще практично не почало реформи, а тому в системі водоспоживання немає ладу. Галузь постійно недофінансовується з держбюджету, в місцевих бюджетах також не вистачає коштів. Наприклад, через недостатнє фінансування не заповнюється Міжгірське водосховище для постачання водою Сімферополя, недостатньо коштів у господарств-водокористувачів, які прагнуть поливати свої посіви, оскільки тільки полив часто є в Криму єдиною гарантією отримання врожаю. Микола Мірошниченко розповідає, що в Криму зараз не вживаються першочергові заходи щодо охорони вод, відсутня правова й екологічна культура, внаслідок чого забруднюються землі водного фонду, порушуються правила забудови й обмеження їхнього господарського використання.

Втрата і відродження

На жаль, на нинішній сезон до поливу в Криму готується лише 144 тис. га, тоді як ще наприкінці 90-х років ці площі становили понад 390 тис. га. Першочерговим завданням є передача внутрішньогосподарчих зрошувальних мереж, що залишилися практично безгосподарними після розпаювання господарств, на баланс місцевих рад і пошук ефективних інвесторів, які забезпечать реконструкцію та оновлення меліоративних систем. На базі ВАТ "Партизан" Сімферопольського району відбувся республіканський семінар-нарада "Про готовність водогосподарського комплексу до поливного сезону 2006 року". У ньому взяли участь віце-прем'єр уряду Криму Микола Колісниченко, міністр аграрної політики АРК Олег Русецкий, інші керівники АПК Автономії, заступники керівників районних державних адміністрацій з сільського господарства, керівники й гідротехніки сільгосппідприємств, представники комерційних структур, які працюють з агрокомплексом. Кримчани обговорили заходи щодо виконання указу Президента України від З березня 2006 р. "Про заходи з відродження зрошуваного землеробства в Україні", а також тактичні питання поливного сезону.

Завдяки держпідтримці зрошуване землеробство не є збитковим. Цього року на кожен зрошуваний гектар кримським аграріям виплачуватиметься 68 грн. дотації (53 грн. з держбюджету України і 15 грн. з республіканського бюджету).

Погляньмо, як організоване зрошування в Криму на прикладі одного з типових кримських степових районів — Нижньогірського. Тут 37,4 тис. га зрошуваних земель. У районі в галузі зрошування працює 215 чоловік: 90 машиністів насосних станцій, ще 44 — фахівці вищої ланки, ремонтники і т. д., інші — робітники бригад з озеленення. Без зрошування район скотився б до рівня довоєнного часу. Але завдяки поливу земля дає непогану віддачу: врожайність зернових сягає понад 50 ц з га, врожай рису — до 75 ц. Коли тривало будівництво Північно-кримського каналу, одночасно вводилися в дію дренажні системи. У районі було 30 насосних станцій, 24 з них працювали в автоматичному режимі. Але, на жаль, під час проведення реформ у сільському господарстві були допущені прорахунки. Непродумане роздержавлення призвело до того, що частина зрошуваних земель відійшла до фермерів, селян. Техніки поливної у них не було, а тому від зрошення вони відмовилися. Насосні станції, що залишилися по суті безгосподарними, були розграбовані. Розбирали дощувальні установки, викопували труби, по яких подавалася вода. Притягнути ж винних до кримінальної відповідальності дуже складно, оскільки власність виявилася нічийною. Це все призвело до зниження площ зрошуваних земель. Район втратив чотири насосні станції. Залишилося 20. Сади і виноградники вирубуються, городництво стало непрестижним. Найбільше зараз площ під зерновими, які дають основний дохід. Рідко коли побачиш поле кукурудзи, городів та садів і зовсім не стало. Але господарства, які розуміють вигоду зрошування, є. Це, зокрема, фермерське господарство "Сиваш". Тут дбайливі господарі. Поливаються поля, де обробляються ячмінь і пшениця, соняшник. І врожаї тут високі.

Протяжність колекторно-скидної мережі в районі 2793,5 км, у т.ч. міжгосподарської 220,1 км, розповів журналістам начальник міжрайонного управління водного господарства Сергій Чинов. Стан внутрішньогосподарських меліоративних систем викликає тривогу. На нараді з водної комплексу чітко говорилося про необхідність передачі внутршньогосподарських меліоративних мереж у комунальну власність сільських громад. На сьогодні передано всього 17% земель, а треба передати ще 34 тис. Фермерське господарство "Сиваш" одним із перших ще в 2001 році прийняло на свій баланс 3754 г зрошуваних земель. Приватне підприємство "Гвардієць" готує документи для прийняття 1842 га.

Чи рентабельне сьогодні зрошування? Треба сказати, що коли відсутність зрошуваного землеробства деякі господарства пояснюють дорожнечею, це неправда. Факти говорять про інше. Компенсація від держави за минулий рік склала 100%, 30% з цих грошей були виплачені з бюджету Криму. Хто хотів поливати, той поливав. Район у цілому отримав 17 тис. грн. з бюджету Криму і 32,2 тис. грн. — з держбюджету України.

Микола Семена
(“Україна і світ сьогодні”, №23, 16-22 червня 2006р.)

Севастополь

Севастополю — 223 роки

Севастополю сьогодні виповнюється 223 роки. Напередодні на Приморському бульварі 130 підприємств міста виставили свою продукцію: від марочних і ігристих вин до більш як 200 найменувань риби і керамічних виробів у античному стилі. Але голова міськради Валерій Саратов і голова МДА Сергій Куніцин більше уваги приділили стендам з апаратурою для енергозбереження, біметалічним опалювальним радіаторам, плавучим кранам і спеціалізованим суднам виробництва ВАТ "Севастопольський морський завод", судновій системі охоронного оповіщення й іншим "серйозним" товарам, які виробляє місцеве підприємство "Орвіс". А найяскравішим видовищем був марш-парад XIII Міжнародного фестивалю військово-історичних клубів. "Уніформісти", котрі своїми руками відтворюють одяг і озброєння армій різних держав і часів, розіграли перед городянами і гостями ар'єргардний бій 1812 року під Полоцьком.

Тетяна Куракіна
(“Голос України”, №107, 14 червня 2006р.)

На політичному мінному полі

У минулі вихідні Севастополь відзначив 223-річчя з дня заснування — урочистими заходами, святковими виставками, спортивними змаганнями, концертами, феєрверками і навіть лазерним шоу.

У Севастополі цього дня браталися українські і російські військові моряки, які хотіли показати, що політичні проблеми не роз’єднали військового братерства. Найбільше людей зацікавила реконструкція штурму Малахова кургану періоду першої оборони Севастополя. Її влаштували військово-історичні клуби України і Росії. Гості свята познайомилися з культурою, побутом і кухнею майже 30-ти народів, чиї діти називають себе севастопольцями. Жителів і гостей міста привітали зі святом голова Севастопольської держадміністрації Сергій Куніцин і голова міськради Валерій Саратов.

Велику роль в організації нормального життя Севастополя сьогодні відіграє новий голова адміністрації міста Сергій Куніцин. "Приймаючи справи, я дізнався, що тут уже тривалий час немає гарячої води. Я вже дав розпорядження, щоб з цим питанням розібралися і гаряче водопостачання відновили в найкоротші терміни", — сказав Куніцин на брифінгу. Він сприяв тому, що ліміти газу для відновлення подачі гарячої води в Севастополі були отримані під гарантію майбутньої проплати. На сьогодні загальний борг підприємства "Севтеплоенерго" становить 60,8 млн. грн. У майбутньому Куніцин планує в короткі терміни реанімувати житлово-комунальний комплекс Севастополя. На жаль, неминучий крок для цього — підвищення тарифів. Але це дасть можливість уникнути банкрутства основних комунальних підприємств. "Дане питання тонке, наболіле, непопулярне, соціально важке, але я хочу сказати вам, що воно вимагає вирішення — у нас немає іншого виходу", — наголосив Куніцин. Також він відзначив, що без реформування управління комунального господарства навіть підвищення тарифів не врятує ситуацію, що склалася за останні п’ять років у Севастополі.

У зв’язку з цим у місті нового голову адміністрації поки обережно хвалять. Заступник керівника Севастопольського відділення Партії регіонів, депутат міськради Вадим Колесніченко відгукнувся з приводу призначення нового голови адміністрації так: "Я Куніцина знаю з 90-х років по роботі Красноперекопської міськради як професійного керівника і мудрого господарника". Керівник фракції КПУ в Севастопольській міськраді депутат Василь Пархоменко зауважив: "Ми вважаємо, що це якісна заміна. Тому що гірше вже бути не могло. Повний розвал економіки міста й абсолютна нездатність консолідувати суспільство. Куніцин на голову вищий і професійніший".

У вечірньому ефірі держтелерадіокомпанії "Крим" 8 червня Сергій Куніцин повідомив: "Ми зараз виходимо на Президента України, Кабінет Міністрів України з пропозицією створити в Севастополі як мінімум один-два технопарки й декілька територій пріоритетного розвитку із залученням інвестицій. Для цього вже створена робоча група, яка розробить проект цих новацій". На його думку, у місті є солідні інвестори, скажімо, "Севморзавод", Технічний університет, Інститут південних морів, підприємство "Корал". Тому слід об’єднати науковий потенціал з інвестиційним і надати певні економічні пільги в реалізації цих проектів. За словами Куніцина, у Севастополі "дуже багато наносного, і ніхто серйозно не замислювався, що це — колосальний інвестиційний потенціал: свій аеропорт, свої порти, свій транзит, своє перевалювання, санаторно-курортний комплекс, яким до ладу ніхто не займався, розвинена інфраструктура й колосальний інтелектуальний потенціал".

На думку голови міськдержадміністрації, у Севастополі існують і великі проблеми: "Оборонний комплекс простоює, підприємства просто розвалилися, тому є серйозна проблема зі створенням робочих місць". Куніцин відзначив, що в першу чергу необхідно затвердити програму соціально-економічного розвитку регіону на 10 років, створювати моделі економічних новацій і відійти від політичних спекуляцій. Тому що "скільки ми не говоритимемо “халва”, солодко не стане!". На переконання Куніцина, "сьогодні Крим суперполітизований, і результат — очевидний".

Що ж до Севастополя, то це, на думку Куніцина, "надзвичайно цікавий регіон як в економічному, так і в соціальному плані. Тут усі галузі, з одного боку, мають величезний потенціал, а з іншого — перебувають у такому стані, що після реформування можуть давати серйозну віддачу. Севастополь дає для управлінської творчості величезні перспективи, які, можливо, цікавіші, ніж у цілому в Криму".

Цікаві оцінки Сергія Куніцина стосовно нещодавно пережитої Кримом кризи у Феодосії, пов’язаної з протестами проти присутності в Криму американських військових фахівців. Він назвав ці події "серйозною політичною війною" за Україну двох геополітичних систем — Росії і Заходу. У ефірі ДТРК "Крим", коментуючи на прохання журналістів ситуацію, він заявив: "Цілком очевидно, що стикаються дві геополітичні системи. Я б сказав так, що Росія собою втілює те, що раніше називалося Варшавським договором, а американські військові у будь-якому разі втілюють НАТО. І зрозуміло, що за великим рахунком йде війна за територію, якою є Україна. І це дуже серйозна політична війна, від якої, на жаль, страждають прості люди, у тому числі й кримчани. Оскільки курортний сезон і все інше — це вже наслідок у цій війні, на який мало хто звертає увагу. У даній ситуації небагато думають про людей, і кожен, хто сьогодні бере участь у цій політичній війні, переслідує свої інтереси". За словами Сергія Куніцина, "об’єктивно, мабуть, були допущені необережні кроки з погляду того, що в політичній ситуації, яка склалася в країні в цілому, враховуючи, по суті, відсутність керівництва парламенту й виконання обов’язків урядом, треба було деяких кроків не робити, або щоб були прийняті рішення парламентом, який ішов у відставку... Тому, мабуть, були певні прорахунки і з боку Міністерства оборони, і інших відомств, якими сьогодні користуються деякі політичні сили". При цьому Куніцин додав, що за тиждень роботи в Севастополі він уже зустрівся з командувачем Військово-морських сил України контр-адміралом Ігорем Тенюхом і з командуючим Чорноморським флотом Російської Федерації адміралом Олександром Татаріновим, щоб надалі "вести достатньо вивірену, конструктивну політику". За оцінкою Сергія Куніцина, "рішення Севастопольської міської ради на тлі інших рішень, які, скажімо, приймалися навіть в АРК, набагато більш зважені і толерантні", хоча "Севастополь, з погляду політики і взаємин "Україна—Росія" і "Україна—НАТО" — це "мінне поле". Я іноді кажу з гумором: ви знаєте, я начебто потрапив до Афганістану, потрапив на мінне поле, крок ліворуч, крок праворуч — підірвешся. Деякою мірою я на мінному політичному полі", — говорить Сергій Куніцин. Відповідаючи на питання про можливі бюджетні втрати в результаті можливого зриву курортного сезону, Куніцин підкреслив, що він зробить усе можливе й неможливе, щоб Севастополь не був втягнутий у цю ситуацію.

Микола Семена
(“Україна і світ сьогодні”, №23, 16-22 червня 2006р.)

ДО ЗМІСТУ

Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.

Хабарників у Ялті ловлять мало не щодня

Правоохоронці столиці кримських курортів затримали просто на робочому місці фахівця І категорії відділу обліку та розподілу житла виконкому. Чиновниця за виконання своїх безпосередніх обов'язків вимагала винагороду в три тисячі доларів від матері-одиначки, яка бажала одержати ордер на вселення у квартиру, в якій проживала з дитиною 15 років. Погрожуючи не видати заповітний документ зовсім або віддати одну з кімнат давно обжитої самотньою матір'ю квартири сусідці, вона змусила сердешну жінку принести хабара. А "погоріла" шантажистка під час отримання частини цієї суми в розмірі 7,5 тисячі гривень. За цим фактом порушено кримінальну справу, повідомили в прокуратурі автономії.

Передає наш власний кореспондент Віктор Хоменко
(“Голос України”, №107, 14 червня 2006р.)

"Зернового короля" Запорожья застрелили в Ялте на глазах 13-летней дочери

Правоохранители не видят политической подоплеки в убийстве 42-летнего депутата Запорожского горсовета Виктора Савкина.

И не исключают связи между этим преступлением и убийством в Запорожье криминального авторитета по кличке Грузин

Вчера в Запорожье похоронили 42-летнего директора ООО "Торговый дом "Хлебодар", депутата Запорожского городского совета Виктора Савкина, который был в упор расстрелян 10 июня в Ялте на глазах 13-летней дочери.

- Случилось это в 11.20 на улице Халтурина в районе детской больницы, - рассказал начальник Центра общественных связей ГУ МВД Украины в Крыму Александр Домбровский. - В Виктора Савкина, ранее судимого за вымогательство и мошенничество, из пистолета Макарова было произведено четыре выстрела - в ногу, руку, грудь и голову. Установлено, что Савкин приехал в Ялту с 13-летней дочерью и юной сожительницей (год назад супруга предпринимателя умерла) на день рождения к своему другу - тоже крупному бизнесмену из Запорожья, купившему дом на улице Халтурина. День рождения они отпраздновали накануне.

Уже установлена личность стрелявшего в депутата, даже имеются его фотографии. Есть уверенность в том, что скоро он будет задержан. Прокуратурой Ялты возбуждено уголовное дело, ведется следствие. Наиболее вероятными версиями преступления являются убийство, связанное с коммерческой деятельностью депутата, и убийство на почве личной неприязни. Политический мотив преступления исключается: Савкин не был политиком, он - чисто бизнесмен. Да, он прошел в Запорожский горсовет от БЮТ, но скорее как финансовый донор. Виктор Савкин был зерновым магнатом, учредителем около пяти фирм, которые играют важную роль на отечественном рынке зерна. Фактически он контролировал весь рынок зерна в Запорожье.

Справка "ФАКТОВ"

Виктор Савкин получил два высших образования (Бердянский институт предпринимательства и Запорожский госуниверситет), экономист по профессии. В 1998 году стал директором представительства ООО "Агротекс" в Запорожье, а с 2001 года занимал ответственные посты в ЗАО "Агросервис-2000" (консультант по финансовым вопросам, председатель наблюдательного совета). С 2004-го - директор ООО "Торговый дом "Хлебодар". Руководимое им предприятие занимается, в частности, маркетингом и сбытом хлебной и кондитерской продукции хлебозаводов области. В начале своей предпринимательской деятельности В. Савкин некоторое время работал в Польше.

Между тем в самом Запорожье также было совершено резонансное убийство. 12 июня в половине девятого вечера возле подъезда своего дома на проспекте Строителей убили 50-летнего Юрия Сакварелидзе, известного в криминальных кругах как Юра Грузин.

И. о. прокурора Хортицкого района города Андрей Пересада рассказал "ФАКТАМ", что Сакварелидзе расстреляли из пистолета с близкого расстояния. Всего было произведено восемь выстрелов, из них два - контрольные в голову, что позволяет говорить о заказном характере преступления. Труп нашли возле автомобиля "Хаммер", на котором, предположительно, приехал Сакварелидзе. Стрелявший, скорее всего, был один. Свидетелей происшествия сейчас устанавливают. В беседе с корреспондентом "ФАКТОВ" прокурор не исключил взаимосвязи этого преступления с убийством Виктора Савкина в Ялте.

В определенных кругах Грузин известен давно. Проблемы с законом у этого человека возникали не раз, но небольшой срок он отсидел лишь однажды. Несколько лет назад, скрываясь от украинского правосудия, перебрался в Россию, где в Москве был коронован на вора в законе. После того как Россия выдала Грузина Украине, он был помещен в Запорожский СИЗО, где провел более полугода, а 25 января 2005 года, после того как ни одно из предъявляемых ему нарушений закона доказано не было, отпущен на свободу. Люди, хорошо знавшие Грузина, отзываются о нем как о добропорядочном, эрудированном человеке. Сакварелидзе не курил и не пил, очень любил собак (держал собственный небольшой питомник), занимался благотворительностью, в частности, приобрел спортивную форму для воспитанников нескольких детдомов области. У погибшего осталась семья - жена, дочь и сын.

Юрий Гаев, Запорожье
Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №106, 14 июня 2006г.)

"Надо было любой ценой выбраться из ущелья, чтобы связаться по мобильному со спасателями, поэтому мне пришлось подниматься по 80-метровому, почти отвесному склону"

По мнению специалистов, четверо туристов, которые в течение двух суток не могли выбраться из Большого каньона в Крыму, лишь чудом остались живы

Субботним утром четверо молодых людей: симферопольцы - 26-летний Евгений и 20-летний Александр, а также 24-летний Владимир из Житомира и 21-летняя Наталья из Евпатории отправились в горы. Начали путь возле села Богатырь Бахчисарайского района. Затем планировали подняться на массив Бойко, переночевать, а утром спуститься в Большой каньон, пройти по нему к так называемой Ванне молодости и оттуда выйти к шоссе. Там в воскресенье вечером их должен был ждать друг на автомобиле. Но в условленное время ребята не появились. Молчали и их мобильные телефоны.

Вода в реке, текущей по дну каньона, стала быстро прибывать

Начало путешествия не предвещало беды. Подготовилась группа к походу основательно: взяли с собой теплые вещи, спальники, палатки, необходимый запас продуктов. Ребята благополучно добрались до места оборудованной стоянки, расположенной на массиве Бойко, разбили палатки, переночевали. А утром, захватив лишь самое необходимое, по руслу реки спустились в Большой каньон.

Поначалу идти было достаточно легко, но часа через полтора вода в реке из-за выпавших в горах дождей стала быстро прибывать. Сначала ребята шли по щиколотку в воде, потом - по колено, а потом и вовсе по пояс. Но даже это не смутило туристов. По словам Жени, которого путешественники единогласно избрали старшим группы (парень ходит в горы с 10 лет), недалеко было место, где река должна повернуть и уйти в скалы. Как вскоре выяснилось, Евгений ошибался.

Путешественники продолжили путь. В одном месте, пытаясь нащупать дно, ребята просто ушли с головой под воду. К счастью, всем удалось выбраться из неимоверно холодной "ванны" и при этом даже не пораниться, хотя в бурлящей горной речке было множество камней.

- Вот тут и пригодились полбутылки водки, оставшиеся со вчерашнего вечера, когда мы чисто символически выпили за хорошее начало похода, - улыбается Володя. - Мы разожгли костер, переоделись в сухую одежду, мокрую повесили на камни сушиться. Сидели и попивали кофеек, благо, вода в термосе еще не успела остыть. Жизнь вроде стала налаживаться, мы даже начали напевать свою любимую песенку из кинофильма "Миссия невыполнима", шутить и рассказывать смешные истории.

- Я понял, что обратного пути, из-за стремительно прибывающей в реке воды для нас нет, - говорит Евгений. - Знал также, что мобильная связь в каньоне, глубина которого достигает 300 метров(!) не работает. На беду перед походом мы не зарегистрировались в поисково-спасательном отряде МЧС. У нас был только один выход - идти вперед.

Обсохнув, группа отправилась дальше, но идти по руслу реки было уже невозможно - очень глубоко. Пришлось карабкаться по уступам практически отвесных скал на 5-10-метровой высоте! Вскоре ребята дошли до места, откуда продолжать движение стало просто невозможно.

- Смотрю: впереди, вцепившись в отвесную скалу, стоит Наташа и кричит, что дальше пути нет, - говорит Александр. - Когда мы докарабкались до нее, уже темнело, поэтому решили остановиться на ночевку.

Правда, поспать ребятам не удалось: во влажной одежде, продрогшие до костей (температура ночью опустилась до 5 градусов тепла), они кое-как устроились на отвесном склоне каньона, упираясь спиной в камни, а ногами - в растущие кое-где деревья, потом и вовсе перебрались на них. И больше всего боялись хоть на миг сомкнуть глаза, чтобы не свалиться в бурлящую внизу речку.

- Я очень испугался, когда ночью вдруг услышал, как что-то тяжелое упало в воду, - вспоминает Александр. - Подумал, не дай Бог, кто-то из ребят сорвался вниз, в темноте ведь не видно. Стал звать их. Оказалось, это был Наташин рюкзак. Мы его утром потом достали. Мой рюкзак тоже оказался в воде.

"Огромный булыжник свалился Наташе на спину и сильно ее ушиб"

- Утром я решил любой ценой выбраться из каньона, чтобы связаться по мобильному со спасателями, - говорит Женя. - Думал только об одном: как вытащить всех живыми.

В 8 утра парень без альпинистского снаряжения начал подниматься по 80-метровой почти отвесной стене каньона. Поранил руки, даже сорвался со скалы, спровоцировав тем самым обвал камней, один из которых упал на находившуюся внизу Наташу. К счастью, сам парень в последний момент сумел зацепиться за выступ...

- Несколько раз камни, за которые держался Женя, срывались и падали, - продолжает Саша. - Один небольшой попал мне в голову, но ударил не сильно. Больше досталось Наташе - огромный булыжник свалился ей на спину и сильно ушиб.

Через два часа Евгений стоял наверху каньона и на противоположной его стороне увидел... спасателей. Оказывается, после сообщения друга-водителя, безуспешно прождавшего путешественников на трассе, МЧСники уже второй день искали пропавших туристов.

- Спасатели, конечно, назвали меня полным идиотом, когда увидели, по какой стене я лез без снаряжения да еще с 20-килограммовым рюкзаком за плечами, - улыбается Женя. - Ведь пару лет назад именно в этом месте, поднимаясь по стене каньона, сорвался мужчина. Он получил переломы и три дня лежал, пока его обнаружили и вытащили.

- Хорошо, что водитель, который должен быть забрать ребят в условленном месте, хоть приблизительно объяснил нам маршрут их движения, - рассказывает командир взвода Крымского горного поисково-спасательного отряда МЧС Виктор Болдырь, который уже 20 лет занимается спасением людей, попавших в беду в Крымских горах. - Ведь ребята умудрились спуститься в каньон в том месте, где, извините, ни один нормальный человек не спускается. Такое под силу разве что спасателям, да и то при помощи веревок.

Туристы чудом остались живы! В каньоне встречаются такие узкие места, когда можно руками дотронуться до противоположных стенок ущелья. Здесь за каких-то полчаса уровень реки, протекающей по дну каньона, поднимается до опасной высоты. Страшно даже представить, что бы случилось с ребятами, пройди в тот момент хороший дождик. Речка мгновенно превратилась бы в мощный бурлящий поток.

Более шести часов понадобилось шести спасателям для того, чтобы поднять Александра, Наталью и Владимира из ущелья.

- Ситуация была непростая, нам пришлось навесить почти 100 метров веревки, чтобы достать их оттуда и потом по отвесной скале перевести в безопасное место, - рассказывает Виктор Болдырь. - Надо сказать, когда ребят обнаружили, а потом вытаскивали из каньона, они держались молодцом, особенно девчонка. Хотя у нее была сильно ушиблена спина упавшим сверху камнем.

- Дома мама мне рассказала, что в тот вечер, когда мы планировали вернуться из похода, вдруг упала моя фотография, - вспоминает Александр. - Мама у меня суеверная, поэтому сразу решила, что со мной произошло какое-то несчастье. Как видите, предчувствие ее не обмануло.

А спасателям хочу сказать огромное спасибо за то, что мы остались живы. Они - профессионалы высочайшего класса. Тем же, кто собирается идти в Большой каньон, я теперь настоятельно советую: обязательно сообщите об этом в МЧС.

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №108, 16 июня 2006 г.)

В центре Симферополя сержант милиции обстрелял крымского татарина, с которым не разминулся в дверях магазина

Правоохранители обратились к политическим деятелям автономии с просьбой не раздувать межнациональный конфликт из "бытовухи"

- 13 июня в 17.30 в дежурную часть Симферопольского городского управления милиции по телефону поступило сообщение о драке на улице Сергеева-Ценского, - рассказал "ФАКТАМ" начальник Центра общественных связей ГУ МВД Украины в Крыму Александр Домбровский. - На место был направлен наряд патрульной службы, который уже через пять минут доложил о том, что участники драки - трое мужчин - задержаны. Среди нарушителей правопорядка оказался 30-летний сержант милиции - инспектор патрульной службы Симферопольского райотдела милиции. У него в этот день был выходной (поэтому он был в гражданской одежде), и мужчина со своим 25-летним товарищем направлялся в магазин "Артемида" на перекрестке улиц Краснознаменной и Сергеева-Ценского. В дверях магазина они столкнулись с 24-летним парнем крымско-татарской национальности. Задев друг друга плечами, обменялись словесными оскорблениями, после чего разошлись. Когда сержант с приятелем, сделав покупки, выходили из магазина, они увидели, что "обидчик" стоит рядом и разговаривает по мобильнику. Слово за слово - и началась драка, в ходе которой милиционер вытащил пистолет "Форт-12 р" и произвел несколько выстрелов патронами с резиновыми пулями. Крымский татарин получил непроникающие ранения грудной клетки и левой ягодицы.

На шум выстрелов из расположенной рядом мечети выбежали около трех десятков мужчин и отобрали пистолет у милиционера. Избили они стрелявшего или он получил травмы в драке, сейчас выясняет следствие. Фактом является то, что у сержанта закрытая черепно-мозговая травма, перелом челюсти, множественные ушибы лица и груди. Мужчины удерживали участников инцидента до приезда правоохранителей и "скорой помощи". Милиционера и крымского татарина доставили в медучреждения. Сейчас проводится служебная проверка, по итогам которой будет дана оценка действиям сержанта, а после его выздоровления - решен вопрос о возможности дальнейшего пребывания в органах внутренних дел. Возбуждено уголовное дело, идет следствие.

- Случившееся - чистейшая "бытовуха", а не межнациональный конфликт, как пытаются представить данный инцидент некоторые общественные и политические деятели, - подчеркивает Александр Домбровский. - Руководство крымской милиции встретилось с народным депутатом Украины Мустафой Джемилевым и заместителем председателя Меджлиса крымско-татарского народа Ильми Ильясовым, а также представителями общественности из числа крымских татар, которые присутствовали на месте происшествия. Правоохранители выступили с обращением к политическим деятелям, представителям общественных организаций, отдельным гражданам с просьбой не делать из частного бытового хулиганства далекоидущие выводы и обобщения. Истину установят следствие и суд.

Елена Озерян, Симферополь
(“Факты”, №109, 17 июня 2006г.)

Киевский миллионер денег на протез мальчику-инвалиду не дал, зато пожаловался в прокуратуру на врачей, лечивших ребенка

Герой "ФАКТОВ" крымчанин Женя Боровко, лишившийся обеих рук, все-таки получил биопротез: он уже ест без посторонней помощи, набирает текст на компьютере, а чтобы поиграть в теннис, пока берет ракетку в зубы

Трагедия случилась в 1999 году в поселке Молодежном под Симферополем. Дети играли в прятки. Женя Боровко решил спрятаться в трансформаторную будку. Залез туда и коснулся рубильника... К счастью, младший брат Костя успел вытащить его, схватив за свитер. Из-за сильнейшего ожога ампутация была неизбежна - мальчик полностью лишился обеих рук. Но судьба, похоже, решила испытать на прочность братьев Боровко по полной программе. Вскоре после несчастья с Женей умер их отец, а мать, осужденная за торговлю наркотиками, попала в тюрьму. Неизвестно, что было бы с ребятами, если бы их не взяла в свою многодетную семью жительница села Перевальное Симферопольского района Евгения Тимошевская - приняла сразу, без всяких оговорок, оформления бумаг и прочей чиновничьей волокиты.

"Поверьте, я сделаю все, что в моих силах, чтобы у Жени были протезы..."

- Как-то вечером услышала лай собаки, - вспоминает Евгения Тимошевская. - Выяснилось, что пришла прихожанка местной церкви и привела ко мне Женю и Костю. Женщина рассказала печальную историю братьев Боровко. Что было делать?! Глянула я на детей, посидели, помолчали... Так они у меня и остались.

Первые подопечные к Евгении Петровне попали еще после землетрясения в Спитаке. Чтобы прокормить ребятишек, они с мужем, который вскоре умер, продали квартиру в Симферополе и купили дом в Перевальном, где имелись сад и огород, и можно было вести приусадебное хозяйство...

К счастью, у Жени (впрочем, как и у его приемной мамы, и брата Кости, который фактически заменил ему ампутированные руки) оказался невероятно сильный характер. Мальчик не бросил школу, а научился писать и даже рисовать ногами. И кровать заправлял сам, и в футбол играл - набивал мяч одной ногой 300(!) раз.

- Этим детям так досталось в жизни! - сказала два года назад Евгения Петровна, когда мы впервые познакомились. - И, поверьте, я сделаю все, чтобы у Жени были протезы. Сколько Господь сил даст, не знаю, ведь мне уже 65 лет. Но Женя такой же оптимист, как и я. Будь у него хоть одна рука - он себе на жизнь заработает. Он очень умный и добрый мальчик, и я готова идти к кому угодно, чтобы только у Жени были руки.

На днях я перезвонила Тимошевской, чтобы расспросить о Жене.

- А вы лучше приезжайте к нам в гости и посмотрите, как живем сейчас, - предложила она. - По телефону ведь всего не расскажешь. Мы вас встретим.

Выйдя из маршрутки, я слегка опешила - Женя так вырос! Стал красивым стройным юношей.

- Девчонки на него уже заглядываются, правда, Женя? - улыбаясь, спрашивает у засмущавшегося парня Евгения Петровна.

Во дворе и в огороде у Тимошевских, как всегда, идеальный порядок. Более того, с тех пор, как мы не виделись, эта большая дружная семья сумела сделать ремонт в своем немаленьком доме. В коридоре появились полки, на которых аккуратно расставлена детская и взрослая обувь - как в обувном магазине, ведь Евгения Петровна воспитывает двадцать(!) детей. А вот узнать, сколько у нее родных ребятишек, а сколько приемных, и на сей раз оказалось затеей бесполезной.

- Я их не считаю, все мои! - сказала, как отрезала хозяйка большого дома. - Сергей, например, к нам пришел недавно, живет уже два месяца. У него есть и мама, и папа, но парень не раз бомжевал. С ним у нас пока никаких проблем нет, хотя никто не сюсюкается, не держит насильно, калитка со двора всегда открыта. Но я Сережу сразу предупредила: тебе уже 15 лет, поэтому за все, что натворишь, будешь отвечать сам. Парень все равно не уходит. Теперь для меня главное, чтобы он сдал экзамены и получил справку об окончании девяти классов. Кто ему поможет, кроме меня?!

"Поклялась никогда к миллионерам за помощью не обращаться"

- Женя, пойди надень протез и братика Костю позови, - обратилась Евгения Петровна к парню. - Костик с Пашей, моим старшим сыном, пошли на подработку, помогают соседям по хозяйству. Сами захотели, все какую-то копейку в дом принесут, - объясняет женщина.

- У Жени уже есть протез?! - не сумела я сдержать восхищения.

- Да. Но если бы я рассчитывала лишь на помощь государства, у ребенка еще долго не было бы биопротеза! - горячится собеседница. - А после того как я написала письмо одному из высокопоставленных чиновников Киева, человеку далеко не бедному, поклялась больше никогда ни к какому миллионеру за помощью не обращаться! Поверила, дурочка, его рассказам по телевизору о том, как он заботится о бедных и инвалидах.

И Евгения Петровна рассказала историю своей переписки с известным политиком и банкиром.

- Полтора года назад, когда Женя уже находился в Харькове, в НИИ ортопедии и травматологии, где ему удлиняли культи, чтобы в будущем можно было поставить протез, я написала этому политику письмо с просьбой немного помочь финансами. Денег от него я так и не дождалась. Приехала в институт, а главврач даже смотреть не хочет в мою сторону, хотя до этого у нас были очень хорошие отношения. Мы, говорит, Евгения Петровна, и так стараемся вашему мальчику помочь, а вы на нас жалуетесь. Выяснилось, что в прокуратуру Харькова пришло гневное письмо от политика с требованием разобраться с финансовой деятельностью института и конкретно врачей, лечащих Женю. Я ему: клянусь, ничего подобного, никому я не писала!.. Да разве ж так поступают?! - не может скрыть негодования Евгения Петровна. - Ну не хочешь или не можешь помочь, так зачем же доставлять неприятности врачам из этого института. Да на них молиться надо! У меня нет таких слов, чтобы выразить им свою благодарность за то, что они сделали Женьке! - глаза женщины наполнились слезами. - И еще я благодарна своему сыну Паше, который восемь месяцев находился в Харькове вместе с Женей, ухаживал за ним, взял на себя все тяготы. Я бы не смогла каждый день видеть деток-инвалидов, которые там лежат. То, что делают для них врачи, действительно чудо! Там даже двухлетнему ребенку изготовили на ножку протез и малыш начал ходить!

А средства на биопротез Жене выделило не государство, их дал народный депутат Украины, лидер крымских коммунистов Леонид Иванович Грач. Как-то он приехал к нам в гости, увидел Женю, посмотрел, как мы живем, а спустя время передал деньги. Без всяких писем, расписок, документов. Просто человек захотел сделать добро и сделал - не побоялся, что я его деньги потрачу не по назначению. А харьковские врачи, спасибо им, сумели уложиться в эту сумму.

В этот момент в комнату вошел Женя.

- А ну покажи свои руки! - заулыбалась Евгения Петровна.

Женя приподнял и согнул в локте одну руку. Увидев засиявшие в этот момент глаза подростка, я, откровенно говоря, не смогла сдержать слез. Мальчик, на долю которого выпали такие испытания, и женщина, заменившая ему мать, таки сумели победить злую судьбу!

- Времени после операции прошло совсем мало, чуть больше месяца, поэтому Жене еще тяжело управлять протезом. Но он уже почти научился сам кушать, даже стол обеденный может вытереть, - с гордостью объясняет Евгения Петровна. - Конечно, я иногда подхожу и помогаю ему, но он научится, я знаю. Если получится еще и второй протез ему установить, только тогда я немного успокоюсь. Вот только не знаю, сумеют ли врачи придумать, как это сделать, ведь вторая рука у Жени ампутирована по самое плечо, прицепить протез практически не к чему, и удлинить конечность не из чего. Но пока заведующий отделением Владимир Геннадьевич Петров и главврач Владимир Зайцев от нас не отказываются. Поэтому и мы надеемся.

"На деньги, которые привезла нам неизвестная супружеская пара, мы купили топливо на всю зиму"

Евгения Петровна поделилась своими планами на будущее братьев Боровко. Ее главная цель - вырастить мальчишек, дать им профессию, чтобы они могли заработать себе на жизнь. И я, слушая эту удивительную женщину, почему-то не сомневалась: все, что она задумала, обязательно сбудется.

- Вот закончат мальчишки девятый класс (за восьмой они хорошие оценки имеют), Костика определю в кулинарное училище, - планирует Евгения Петровна. - Очень надеюсь, что получится сделать Жене и второй протез. Тогда он сможет сам себя обслуживать и ни от кого не зависеть, а значит, и в техникуме сумеет учиться. Голова-то у него светлая, если, конечно, не будет лениться... Я уже узнала, что в Харькове и в Киеве есть такие учебные заведения, в которых обучаются инвалиды. А еще хочу, чтобы все мои дети закончили компьютерные курсы.

- Так ведь для этого нужно дома иметь компьютер...

- Пошли на второй этаж, - загадочно подмигивает Евгения Петровна. - С тех пор как вы были у нас в последний раз, здесь еще три кровати прибавилось, - показывает хозяйка. - А в этой комнате у нас... и компьютер, и принтер, и сканер! Однажды Леонид Иванович Грач поинтересовался, что нам надо, я возьми и скажи - компьютер! Через какое-то время он не только всю эту технику нам привез, но и ребят-компьютерщиков, которые тут же все подключили и наладили. Конечно, сидеть за компьютером столько, сколько они хотят, я детям не разрешаю. Вот закончат курсы, тогда... А пока в игры всякие играют.

- И Женя на компьютере играет?

- Конечно! Как все! Только ногами, - смеется Евгения Петровна.

- Рукой я уже немножко научился текст набирать, - признается Женя.

- А футболом по-прежнему увлекаешься? Сможешь, как и раньше, набивать мяч триста раз одной ногой? - интересуюсь у него.

- Да. Я теперь еще и в настольный теннис играю, - радостно сообщает паренек. - Когда был в Харькове, в институте, мне мальчишки рассказали, что в Киеве есть техникум, в котором учатся ребята по линии "Инваспорта". Говорили, что за высокие достижения в спорте сейчас и инвалиды получают неплохие деньги.

- В теннис Женя играет очень хорошо, почти всех обыгрывает, хотя ракетку держит зубами, - говорит Евгения Петровна. - Но я ему постоянно напоминаю, что спорт это хорошо, но надо обязательно иметь какую-то специальность. Если хочешь чего-то достичь, должен много трудиться. А не сидеть и ждать, когда с неба упадут протезы... Такого не будет никогда! Хотя теперь я точно знаю, что Господь нас не оставляет, присылает хороших и добрых людей, которые нам помогают.

- Дядю Мишу прислал, - добавляет Женя.

- Это было прошлой зимой, - вспоминает Евгения Петровна. - К нам приехали на иномарке муж и жена. На вид им лет по сорок, представились - дядя Миша и тетя Люда. Похоже, не крымские. Выяснилось, что дядя Миша, находясь на лечении в местной больнице, из "ФАКТОВ" узнал о Жене. И супруги привезли нам пять тысяч гривен! Отдали просто так, от души, не требуя расписок и документов! На эти деньги мы тогда купили топливо на всю зиму, и никто в доме не мерз. К сожалению, с тех пор мы ничего не знаем об этих удивительных людях. Они обещали приехать на день рождения Жени, да видно не получилось. А я тогда так растерялась, что и не поблагодарила их как следует, - сокрушается Евгения Петровна. - Может, они снова прочитают "ФАКТЫ" и узнают, что мы их помним и очень хотим, чтобы у них все в жизни складывалось хорошо.

- Напишите про дядю Мишу обязательно, - попросил Женя на прощание.

Елена Озерян, Симферополь
("Факты", №110, 20 июня 2006 г.)

Спорт

Коммунисты "разделали" "кроликов" под орех

Бильярдный турнир "Золотой кий Коктебеля" закончился драматичным финалом, в котором сошлись бесшабашный морячок из Деревни дураков — актер Вадим Набоков ("Каламбур Пикчерз") и киевский продюсер Валерий Малышев. Для выявления победителя им пришлось сыграть семь партий. В последней удачливее оказался Малышев, который, в отличие от остальных участников, целенаправленно готовился к этим играм и по ходу турнира даже не пригубил мадеры. Ему-то и достался вместе с премиальными ($2500) Гран-при — кий из черного дерева с золотой инкрустацией стоимостью 7,5 тысячи гривен.

Но главной сенсацией турнира стало успешное выступление российских коммунистов — Геннадия Зюганова и Николая Харитонова. Оба дошли до полуфинала, и каждый из них по турнирной сетке "разделал" по "кролику" — Владимира Моисеенко и Владимира Данильца.

"Володя, не расстраивайся, — успокаивал Зюганов Владимира Моисеенко, — генсеку ведь и проиграть почетно, а потом мы еще вам вручим утешительные призы, купленные за золото партии. Оно у нас под Магаданом спрятано, его там пока демократы сторожат". Лидер КПРФ был в ударе. Красиво забивал шары и сыпал прибаутками: "Вот, рыжий залетел в лузу — это "чубайс", а сейчас красный — это "геннадий андреевич".

В коммунистическом дерби за 3-е место однопартийцам пришлось сыграть междусобойчик. Встречей серпа и молота — так назвал эту игру экс-кандидат в президенты России Харитонов и тактично уступил вождю в решающей партии. В любом случае КПРФ в проигрыше не оказалась: $1000 "бронзовых" призовых, надо полагать, ушли в партийную кассу.

"Отличный турнир, достойные соперники, — подытожил Геннадий Андреевич. — Я еще в армии научился играть в бильярд, когда служил в Германии. Но для того чтобы побеждать, надо тренироваться хотя бы два раза в неделю, а у меня это получается не всегда. Я очень люблю играть в русскую пирамиду и никогда не играю в "американку". У меня в рабочем кабинете над столом даже лозунг висит: "Кто не научился играть в волейбол, преферанс и бильярд, тот полностью обокрал свою старость!"

Елена Шевченко, Майк Львовски
("Сегодня", №129, 13 июня 2006г.)

Лидер коммунистов России Геннадий Зюганов обещал победителю турнира по бильярду путевку в Крым на все лето за... золото партии

Украинские и российские знаменитости приняли участие в четвертом ежегодном соревновании "Золотой кий Коктебеля"

Уже в четвертый раз к подножию горы Карадаг, что в восточном Крыму, на бильярдный турнир "Звездный кий Коктебеля" съехались истинные любители этой игры. Сам турнир проходил на известном заводе марочных вин "Коктебель", а роскошные бильярдные столы, заказанные в Харькове, были установлены между огромными дубовыми бочками, в которых в течение четырех лет под палящими лучами созревает божественный напиток. Именно здесь находится самая большая мадерная площадка в Европе: в трех тысячах бочек дожидаются своего часа два с половиной миллиона(!) литров мадеры.

В нынешнем году за звание лучшего игрока среди знаменитостей боролись продюсеры Марк Рудинштейн и Валерий Малышев, "кролики" Владимир Моисеенко и Владимир Данилец, телеведущий канала "Интер" Константин Стогний, депутат Госдумы России Николай Харитонов, а также главный российский коммунист Геннадий Зюганов, которого приехали поддержать украинские коллеги Петр Симоненко и Леонид Грач. По сему поводу акулы пера принялись шутить, что спортивное состязание больше напоминало коммунистический съезд.

Чтобы размяться перед началом турнира, Геннадий Зюганов решил сыграть партию в бильярд с Константином Стогнием. Геннадий Андреевич был в хорошем расположении духа и постоянно шутил. То заявлял, что те, кто не играет в бильярд, волейбол и преферанс, обокрали свою старость, то обещал победителю турнира путевку в Крым на все лето за... золото партии. Кстати, сам Зюганов научился отменно гонять шары еще в армии, когда служил в разведке в Германии. На нынешнем турнире лидеру российских коммунистов достались почетное третье место и тысяча долларов призовых

Несмотря на сильную загруженность, известные юмористы Владимир Моисеенко и Владимир Данилец, которые большую часть времени проводят в Москве, в Крым все же вырвались.

Но на турнире "кроликам" попались слишком серьезные противники: в полуфинале Моисеенко проиграл Николаю Харитонову, а Данилец - Геннадию Зюганову. "Ну, не расстраивайся! - успокаивал артиста Геннадий Андреевич. - Мне проигрывать не стыдно"

Лавры победителя, кий ручной работы из черного эбена, белого граба и красного дерева, инкрустированный золотом, и две с половиной тысячи долларов призовых достались продюсеру и певцу Валерию

Малышеву, который в прошлом году был лишь бронзовым призером турнира

Популярный украинский певец ЕL Кравчук сперва потягивал кофе из фирменной чашки, а потом плавно перешел на вино. Всего гости и участники турнира "приговорили" три бочки мадеры 1993 года!

Знаменитый композитор Владимир Шаинский прилетел в Крым со своей женой Светланой, которая младше его на 41 год. Владимир Яковлевич, скорее, был не участником, а почетным гостем турнира, поскольку впервые взял в руки бильярдный кий и за весь вечер забил всего лишь пару шаров

Популярный телеведущий и идейный вдохновитель турнира по бильярду Дмитрий Киселев, как оказалось, в игре не силен. Увлекается лошадьми и мотоциклами. Пару лет назад за десять тысяч долларов он приобрел в Коктебеле четыре сотки земли и стал строить на них дом. Уже осенью собирается праздновать новоселье. На сей раз телеведущего в Крыму сопровождала молодая жена Маша, с которой всего несколько месяцев назад он познакомился именно в Коктебеле. В первый день бильярдного турнира хлынул ливень, что многие посчитали хорошей приметой. Забавнее всех среди разбушевавшейся стихии выглядел именно Киселев, поскольку прятался под старым сломанным зонтом

Владимир Громов, Коктебель-Киев
("Факты", №107, 15 июня 2006г.)

Підготовлено Центром інформації
та документації кримських татар

ДО ЗМІСТУ