Електронний бюлетень
"Крим у дзеркалі української преси"
№ 31
(01.11 - 10.11.2006)
За 01.11 - 10.11.2006 року Центром інформації та документації кримських татар
виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками
з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.
Влада. Суспільство. Політика.
На Крыме поставлена "жирная точка"?
Крымские пророссийские
организации не смогут в судебном порядке добиться признания незаконности передачи
полуострова Украине, заявил на пресс-конференции в Киеве заместитель главы МИД
Украины Владимир Огрызко, комментируя информацию о том, что активисты этих
объединений намерены добиться пересмотра статуса полуострова в международных
судебных инстанциях.
(“Крымская правда” №199, 1 ноября 2006 года)
Партия регионов направила своих депутатов к избирателям
О более тесном взаимодействии
депутатов от Партии регионов с избирателями говорилось на расширенном заседании
политсовета Крымского республиканского отделения партии, в котором участвовали
народные депутаты Украины Василий Киселёв, Борис Дейч, председатель ВС
автономии Анатолий Гриценко, глава правительства АРК Виктор Плакида,
руководители регионов.
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
Что пьём-то, господа?
Бурные потоки, изливающиеся из
аварийной сети городского водоснабжения, - зрелище хотя и не самое приятное, но
привычное. Что поделаешь - старьё рвётся там, где тонко. Да и с ремонтом,
понятно, никто не торопится. К непорядку притерпелись, не задумываясь о том,
что прогнившая труба под ногами - не просто бесхозяйственность, а источник
питьевой воды. А дыра имеет свойство не только извергать содержимое, но и
поглощать то, что снаружи. В питьевую воду может попасть всё, чего в ней быть
не должно.
Наум СЫЧ
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
"Чорноморнафтогаз" з новим капітаном
Черговий етап скандалів навколо
боротьби за головне крісло цієї потужної нафтовидобувної компанії завершився
призначенням її керівником колишнього віце-прем'єра автономії Анатолія
Присяжнюка, який виконував обов'язки голови правління протягом останніх 45
днів.
Віктор ХОМЕНКО. Крим
("Голос України" №205, 2 листопада 2006 року)
Чорноморські важелі
Україна прагне здійснити реальну інвентаризацію об'єктів ЧФ у Криму
Тема перебування Чорноморського
флоту Росії в Криму днями набула нової гостроти. Якщо на початку цього року
українські високопосадовці говорили про можливість підвищення орендної плати за
перебування російського флоту на території України, то тепер голова уряду
Віктор Янукович фактично визнав можливість продовження самої оренди.
Відповідаючи на пряме запитання журналістів щодо такої можливості, український
прем'єр сказав наступне: "Безумовно. У тому, що вигідно Україні ми будемо
завжди стояти на позиції національних інтересів". Цікаво, що лідер фракції
Партії регіонів Раїса Богатирьова одразу заявила про те, що ЗМІ надто вільно
трактують слова прем'єра щодо строків перебування ЧФ РФ у Криму. За її словами,
прем'єр такого не говорив.
Микола СІРУК,
("День" №189, 2 листопада 2006 року)
Не загострювати, а шукати
Заступник міністра закордонних справ України,
співголова підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської
Федерації та його перебування на території України українсько-російської
міждержавної комісії Володимир Огризко наголошує, що
Україна хотіла б вирішити всі непорозуміння і проблеми, пов'язані з
перебуванням ЧФ РФ у Криму, за столом переговорів і не доводити це питання до
втручання міжнародного співтовариства, повідомляє Інтерфакс-Україна.
(“Урядовий кур'єр” №206, 2 листопада 2006
року)
Российский флот останется в Крыму навечно?
Премьер-министр Украины Виктор Янукович допускает возможность того, что Черноморский флот России останется в Крыму
после 2017 года. Такой вывод был сделан на пресс-конференции после ответа Януковича на вопрос журналистов относительно готовности Украины продлить эти
сроки.
Алексей КЛИНСКИЙ
(“Правда Украины” №44, 2-8 ноября 2006 года)
Ведмежа послуга
Тема зміни тарифів на комунальні послуги,
схоже, стала провідною у вітчизняних засобах масової інформації. З
усіх куточків нашої країни надходять повідомлення про те, що жителі міст і сіл
негативно сприйняли підвищення платні за гарячу й холодну воду,
електроенергію, газ. Але це обурення громадськості є тільки вершиною
велетенського, схованого від людського ока айсберга, назва якого — якість
комунальних послуг. До цієї проблеми
наші громадяни ще не підійшли
впритул, продовжуючи за звичкою,
прищепленою нам за радянських
часів, платити за послуги, які далекі від ідеальних. Наприклад, такий
факт: 158 сімей Сімферополя, що зіткнулися
з послугами енергетиків столиці
Криму, вже не один день шукають правди у владних кабінетах. Шукають і... не
знаходять.
Олександр КУЛИК,
(“Урядовий кур'єр” №206, 2 листопада 2006 року)
Верховна Рада не напала на флот
Парламент не захотів втручатися у терміни базування ЧФ
Учора проект постанови про створення
спеціальної комісії для парламентського супроводу виконання базової угоди про
тимчасове перебування Чорноморського флоту РФ у Криму не набрав достатньої
кількості голосів у Верховній Раді. Власне, політичною метою цього
законопроекту було підтвердити небажання України
переглядати терміни перебування іноземних військових баз на її території.
Інф. "УМ"
(“Україна молода” №204, 3 листопада 2006 року)
Как Верховный комиссар ОБСЕ готов помочь депортированным...
Верховный
Комиссар ОБСЕ по правам национальных меньшинств Рольф Экеус 25 октября посетил Постоянного
представителя Президента Украины в Крыму
Геннадия Москаля. Послужной список гостя довольно солидный: дипломатическая служба в Бонне,
Найроби, Нью-Йорке, Гаазе; посол
Швеции в США; исполнительный глава специальной комиссии ООН по Ираку; член Токийского форума по
разоружению, член королевской
академии военных наук, член совета директоров центра инициатив по ядерной угрозе; член консультативного совета при
Генеральном секретаре ООН по разоружению, глава правления Стокгольмского Международного института
исследования мира и т.д.
Лейля АЛЯДИНОВА
(“Голос Крыма” №45, 3 ноября 2006 года)
Крым захлёстывают рейдерство и судебный беспредел
На днях в Симферополе создали
Союз совести Крыма. Организация должна будет заниматься выявлением
"рейдерских группировок" и "коррумпированных судей",
потворствующих им. Всех, кто не покается в злодеяниях, члены союза пообещали
вносить в книгу чёрного позора.
Сергей МАЛЬНЕВ
(“Крымская правда” №201, 3 ноября 2006 года)
ЯНУКОВИЧ ГОТОВ ОСТАВИТЬ ЧФ РФ В КРЫМУ ПОСЛЕ 2017 ГОДА
Премьер-министр
Украины Виктор Янукович дал понять, что не исключает возможности пребывания Черноморского
флота России на территории Украины после окончания срока аренды крымских баз в 2017 году. Как
пишет "Украинская правда", по мнению главы
украинского правительства, решение указанного вопроса будет зависеть от того,
насколько в пролонгации соглашения об аренде баз будет необходимость и выгода для Украины и России.
(“Крымское время” №124, 4 ноября 2006 года)
"СТУДЕНЧЕСКОЕ БРАТСТВО" ТРЕБУЕТ ВЫСЛАТЬ ЧЕРНОМЫРДИНА ИЗ УКРАИНЫ
Всеукраинская молодежная общественная организация
"Студенческое братство" требует немедленного выдворения
из Украины и объявления персоной нон грата посла России
Виктора Черномырдина, сообщает Корреспондент.net.
(“Крымское время” №124, 4 ноября 2006 года)
Крымские депутаты споют оперу
Постоянный представитель президента Украины в
Автономной Республике Крым Геннадий Москаль обратился к министру внутренних дел
Юрию Луценко с просьбой направить на полуостров опытных оперативников для
документирования преступной деятельности ряда депутатов местных советов. Как
сообщает УНИАН со ссылкой на советника представительства президента в АРК
Людмилу Мохову, речь идет, в частности, о преступной деятельности депутатов
Симферопольского городского совета, Сакского райсовета, районных советов в
городе Симферополе и т.д.
(“Вечерние вести” №163, 7 ноября 2006 года)
Перекручування історії виправить час
Незважаючи на зусилля
офіційної пропаганди, 7 листопада залишається святковим днем не тільки для
комуністів. Багато хто з тих, кому прищеплюють недовіру до ідеалів Жовтня,
продовжують відзначати його річницю. Зазвичай це намагаються пояснити тим, що
це свято, мовляв, втратило ідеологічний зміст і тепер сприймається як частина
укоріненої традиції. Насправді річниця Великої Жовтневої соціалістичної
революції залишається святом ідеологічним, і жодні опошлення не в змозі змінити
цього факту. Але ідеологія свята після загибелі соціалістичного ладу значно
змінилася. Раніше цього дня було заведено пишатися минулими досягненнями і
мріяти про майбутні перспективи. Сьогодні - згадують про той час, коли наш
народ був активним учасником всесвітнього історичного процесу і лідером
світового прогресу. Чи буде повернуто святу його колишній зміст, залежить,
насамперед, від нас самих. Якщо цього не станеться, історична доля українського
народу буде надзвичайно тяжкою. У певному сенсі нашим союзником є час. Він
допомагає ясніше побачити здобутки радянського суспільства, розвіює міфи, які й
дотепер володіють багатьма умами, безжалісно показує, в якому ідеологічному і
соціальному бруді ми опинилися.
Леонід ГРАЧ,
народний депутат України,
перший секретар Кримського рескому КПУ.
("Голос України" №208, 7 листопада 2006 року)
Хлеб в Крыму дорожает необоснованно
Информация в СМИ о многократном повышении цены
на хлеб вызвала настоящий ажиотаж. Весть о подорожании привела в первую очередь
к увеличению спроса на этот продукт (про запас) и безосновательному повышению
цен частными пекарнями (на всякий случай). Последней каплей на темя
взбудораженного населения упало заявление вице-премьера Совета министров АРК
Николая Колисниченко, что стоимость буханки хлеба в Кировском районе - 3 гривны
50 копеек, в Раздольненском - 2,50 грн.
Наум СЫЧ
(“Крымская правда” №203, 7 ноября 2006 года)
Бродит жуть по городу
Что толку от чистоты в жилище, если, выйдя на улицу,
попадаешь в рассадник инфекции. Значительно усилившаяся в последние годы
эпидемия гриппа - следствие появления маршрутных такси, где пассажиры щедро
обмениваются вирусами. Карантин в них, как в школах, не введёшь. Но, с другой
стороны, выбор есть: хочешь быть здоровым - ходи пешком. А вот как быть с
облезшими бродячими собаками, сбившимися в стаи и поделившими город на участки
со штаб-квартирой на городской свалке? Много лет назад ранним утром слышались
выстрелы. "Собачники" работают" - и слёзы наворачивались
на глаза. Жалели безымянных братьев меньших.
Наум СЫЧ
(“Крымская правда” №203, 7 ноября 2006 года)
Экс-спикер возглавил крымских социалистов
Новый глава крымской организации
Социалистической партии Украины был избран на заседании республиканского
комитета СПУ, которое состоялось 4 ноября. Им стал бывший спикер Верховного
Совета автономии Евгений Супрунюк.
(“Крымская правда” №203, 7 ноября 2006 года)
Сергей ЦЕКОВ: "Русские из Крыма не уйдут"
В конце октября в
Санкт-Петербурге прошёл второй Всемирный конгресс русских соотечественников, а
4 ноября, в День национального единства и примирения, президент России Владимир
Путин принимал представителей соотечественников, живущих за рубежом. Участником
обоих этих мероприятий был председатель Русской общины Крыма Сергей ЦЕКОВ.
Наталья АСТАХОВА
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
Треба працювати, а не чекати вказівок з Києва
Ця
думка була провідною під час наради з господарським та депутатським активом Автономної Республіки Крим, яку провів
у Сімферополі 7 листопада перший віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів України Микола Азаров.
Олександр КУЛИК,
(“Урядовий кур'єр” №211, 9 листопада 2006 року)
Крым может рассчитывать на
поддержку Кабмина
От такого общения с
высшим руководством автономия уже успела отвыкнуть. На совещании, которое
позавчера провёл в Верховном Совете Крыма вице-премьер-министр Украины, министр
финансов Николай Азаров, никто не пытался поставить её к стенке, вывести в
овраг и даже применить допрос с пристрастием. Азаров был настроен на
конструктив. В Кабмине сейчас готовится общегосударственная программа
социально-экономического развития Украины на долгосрочный период, сказал
вице-премьер, которая будет сформирована из региональных программ. Вот он и
приехал, чтобы послушать, как Крым собирается развиваться в дальнейшем.
Елена МАНИНА
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
ВАГА ТАКИХ ПИТАНЬ ПОТРЕБУЄ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ “ТРЬОХ ПІДХОДІВ”
Це було заздалегідь зрозуміло,
задовго до закінчення та навіть початку третього засідання підкомісії
українсько-російської міждержавної комісії з питань перебування ЧФ РФ на
території України, що відбулось у Севастополі.
Олександр МЕЗЕНЦЕВ,
(“Флот України” №44, 4-10 листопада 2006 року)
Земельне питання
Земельні конфлікти не вичерпано
Під стінами Верховної Ради АРК відбувся мітинг-пікет
кримчан, котрі вимагають вирішити численні земельні питання півострова. Хоча виділення землі перебуває
в компетенції органів місцевого
самоврядування, однак у відчаї від їх
тривалого невирішення люди прийшли
по захист до депутатів Верховної Ради.
Віктор ХОМЕНКО. Крим.
(“Голос України” №204, 1 листопада 2006 року)
Нас толкают на самовозврат
30 октября в Ялте перед
зданием горсовета состоялся митинг общественной организации "Койдешлер" в связи с "нерешением земельной
проблемы депортированных граждан на ЮБК и
фальсификацией истинного положения
крымскотатарского народа в Крыму украинскими
и крымскими политиками перед Верховным
Комиссаром ОБСЕ по делам национальных меньшинств", как сказано в резолюции митинга.
Лейля АЛЯДИНОВА
(“Голос Крыма” №45, 3 ноября 2006 года)
ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ГОСКОМНАЦА ПРИЗВАЛ ЖУРНАЛИСТОВ ПОМОЧЬ РАЗОБРАТЬСЯ С САМОЗАХВАТАМИ
Крым
посетил председатель Государственного комитета Украины по делам национальностей и миграции Сергей Рудык. Выступление главы
Госкомнаца перед журналистами касалось проблем и перспектив реализации
государственной политики в сфере межнациональных отношений. Формат
пресс-конференции позволил Сергею Ярославовичу подробно остановиться только на
проблемах депортированных, а потом он отвечал на вопросы журналистов.
Наталья КИСЕЛЕВА
(“Крымское время” №125, 7 ноября 2006 года)
Кому вигідні у земельні конфлікти?
Учасники кримськотатарського мітингу в Ялті оголосили
про намір провести з 13 листопада масову довгострокову голодовку.
Віктор ХОМЕНКО. Крим.
(“Голос України” №209, 8 листопада 2006 року)
По следам выступлений "Крымской правды"
В тисках самозахватов
("Кто заставит их жить по закону?", "Крымская
правда", № 155, 29 августа 2006 года; "Верните нам ваше!", "Крымская правда", № 156, 30 августа
2006 года)
В этих публикациях газета рассказывала о
самозахватах земель крымскими татарами у села Трудового Симферопольского
района. Захваченные участки уже были распаёваны ранее, у людей на них были
оформлены документы, имеются госакты на эту землю. Но для экстремистов закон -
не указ.
Надежда ВАЛУЕВА
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
БЕКИРОВ УГРОЖАЕТ ОБЪЯВИТЬ ГОЛОДОВКУ
С 13 ноября в Ялте проходит
долгосрочная акция протеста с
объявлением голодовки. Об этом на пресс-конференции в Симферополе сообщили представитель
общественной организации "Койдешлер" Ибраим Военный и руководитель движения
"Азатлык" Надир Бекиров.
Ольга РУДНЕВА
(“Крымское время” №126, 9 ноября 2006 года)
ЗАКАЗ НА УБИЙСТВО КРЫМСКОЙ АВТОНОМИИ, или КТО ЗАХВАТЫВАЕТ ЗЕМЛИ ИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ ДИВЕРСИЯ
Из Крыма усиленно
пытаются сделать
украинскую Сицилию. Ну, в 90-х, может, оно так и было, но сейчас... Криминальная обстановка? Не лучше, не хуже.
Заказные убийства?
Так, ряд "заказух" прокатился по Украине от запада до востока, а в Крыму тишина. Межэтнический конфликт? Но
Киев упорно
не хочет признавать его существования, называя происходящее "непорозумшням". отсюда следует, что и Судак, и Партенит, и Морское, и
Симеиз, и Бахчисарай,
и симферопольский бар "Коттон" имеют экономическую почву, а не межэтническую. А раз так, то тогда и здесь
Крым ничем
от других украинских регионов не отличается. В Бахчисарае бойня
из-за чего произошла? Из-за рынка. Так
такие рыночные бои на Украине были,
есть и будут. Вспомните Троещинский
рынок в Киеве или совсем свеженький пример с Днепропетровским рынком "Озерка", где и выстрелы гремели, и милиционеров ранили.
Бахчисарай в этом ряду исключением не выглядит. Так почему же из Крыма пытаются состряпать образ самого
криминального региона на Украине?
Наталья КИСЕЛЕВА
(“Крымское время” №126, 9 ноября 2006 года)
Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. Кіно
Грустна история в пору хамства
Тридцать лет Золотоордынская экспедиция
Государственного Эрмитажа ведёт раскопки на территории древнего города Солхат
(современный Старый Крым), возникшего в 40-50-е годы тринадцатого века. В 1242
году закончился поход хана Батыя, и на завоёванных землях возникло
государство, которое первоначально называлось Улус Джучи. Основали его Джучиды
- династия, родоначальником которой стал старший сын Чингисхана. Позже это
государство получило название Золотой Орды.
Ирина КАМЫШЕВА
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.
В краю пещерных городов
Крым - не только ласковое море и шёлковый песок.
Это янтарный виноград и розовощёкий персик, плодородные долины и седые горы -
молчаливые свидетели истории поколений. Уникальная природа и богатейшие
народные традиции - вот что может сделать отдых в Крыму действительно
незабываемым.
Сельский, или нетрадиционный, туризм уже получил
развитие в Европе. Охота, рыбалка, пешеходные и конные экскурсии, посещение
природных и рукотворных памятников, бывшие хобби отдельных любителей стали
формами массового отдыха. Уходит в прошлое и стереотип украинского нового
русского, приезжающего в шикарный санаторий, чтобы спокойно "попить
беленькой" недельку-другую.
В инфраструктуру курортного бизнеса Крыма,
наконец-то, вошли районы, не примыкающие к морскому побережью, но не менее
привлекательные для отечественного и зарубежного туриста. Один из самых
перспективных среди них - Бахчисарайский.
Наталия ГОНЧАРОВА
Бахчисарайский район.
(“Крымская правда” №202, 4 ноября 2006 года)
Виноробство. Сільське господарство.
На виноградному "полі чудес" не затребувані навіть бюджетні кошти
Цієї осені в Криму посадять
фруктові дерева й виноградну лозу в ліпшому разі лише на двох тисячах гектарів.
Тоді як мінімальні потреби галузі потребують щорічного збільшення насаджень на
увосьмеро більшій площі. У регіоні, який споконвіку називали краєм садів і
виноградників, під ними тільки 56 тисяч гектарів.
Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №204, 1 листопада 2006 року)
Крим відсіявся з боргами
Озимі на півострові посіяли на
448 тисячах гектарів - навіть більше, ніж заплановано. Від розширення площ
розраховують отримати не менш як 1,5 млн. тонн ранніх зернових.
("Голос України" №204, 1 листопада 2006 року)
Как вернуть в Крым орошение
Вода для Крыма - сокровище. Её
ценят в городах и сёлах полуострова, особенно в степной зоне, где дожди - очень
нечастые гости.
С приходом днепровской воды в
1969 году крымские степи, дающие лишь скудное пропитание овечьим отарам, начали
плодоносить. Налитые солнцем отборные овощи Раздольненского, Джанкойского,
Советского и Кировского районов затмили своим качеством продукцию юга Украины.
Но пришла перестройка, за нею - реформа агросектора, и иссякло изобилие
крымских овощей, от 10-20 копеек до нескольких гривен за килограмм взметнулись
цены, появился позорный для полуострова импорт овощной продукции.
Наталья ГОНЧАРОВА
(“Крымская правда” №201, 3 ноября 2006 года)
Українські перлини
Виробництво рису, без якого не
обходяться, як правило, ні діти, ні люди похилого
віку, в Україні стало можливим тільки після того, як у 60-х роках минулого
століття побудували Північно-Кримський зрошувальний канал, що приніс воду в
придатні дляцієї культури регіони, в посушливий степ Херсонщини й Криму.
Але вже в 90-х роках багато зрошувального устаткування та меліоративних машин
просто розікрали, здавши на металобрухт.
Микола СЕМЕНА, (Красноперекопськ — Сімферополь)
("Україна і світ" №43, 6-12 листопада 2006 року)
Севастополь
Скажіть "так" у мікрофончик!
У Севастополі молодята побралися у телестудії під час прямого ефіру
Учора
17-річна Марина та 21-річний Дмитро Сесаки були головними мешканцями
Севастополя — їхнє весілля міг побачити кожен охочий, просто... увімкнувши
телевізор. Укладання звичайного шлюбу в незвичних умовах узяла на себе
Севастопольська державна регіональна телерадіокомпанія — урочисте дійство відбувалося просто у студії під час ранкового
прямого ефіру передачі "Ранок із СТВ". Дарина Чернова, ведуча та автор
"весільної" ідеї, запевняє "УМ", що подібного в Україні ще ніхто не робив. Хоча
бажаючі, виявляється, були — на благородний заклик телевізійників одружитися у
прямому ефірі відгукнулося чимало севастопольських
молодят. Марину та Дмитра обрали випадково, але журналісти радіють, що саме вони стали "ефірними" нареченими: молодята із не дуже заможної
родини — отож, телевізійники влаштували їм незабутнє свято.
Марина ТКАЧУК
(“Україна молода” №202, 1 листопада 2006 року)
Вибір-2017: тому що проросійський Янукович готовий всупереч
Конституції продовжити термін перебування ЧФ Росії в Севастополі
Прем'єр Віктор Янукович дав зрозуміти, що, на відміну від міністра
оборони Гриценка, не виключає можливості продовжити базування Чорноморського
флоту РФ на території України після закінчення терміну в 2017 році. Це випливає
зі слів Януковича на позавчорашньому брифінгу, коли главу уряду запитали про
можливість перебування російського ЧФ в Україні після
2017 року. "Безумовно... Те, що вигідно Україні, ми завжди будемо стояти на
боці національних інтересів", — сказав Янукович.
Інф. "УМ"
(“Україна молода” №202, 1 листопада 2006 року)
Флот підтоплює
У Севастополі російські вояки залили водою намет активістів "Студентського братства"
Активісти
всеукраїнської громадської молодіжної організації "Студентське братство"
повернулися з чергового "кримського походу". Свою акцію минулого тижня "СБ"
проводило у зв'язку із засіданням підкомісії з питань
Чорноморського флоту РФ українсько-російської міждержавної комісії. Навпроти
будинку штабу ЧФ у Севастополі українські юнаки й дівчата встановили три
намети, а загалом у акції акції взяло участь кількадесят "братчиків" із кількох
регіонів України (зокрема, Донбасу й Криму).
Степан ЩЕСНЯК
(“Україна молода” №202, 1 листопада 2006 року)
Борітеся — поборете
Україна добилася від Росії мінімальних поступок щодо базування Чорноморського флоту в Криму
Результати
останнього засідання підкомісії з питань
функціонування і перебування на території України Чорноморського флоту РФ
Володимир Огризко, перший заступник міністра закордонних справ України, оцінив
як "певні просування". На засіданні, яке відбулося цими вихідними у
Севастополі, українській стороні вдалося бодай частково обмежити розгул
суборенди — незаконного здавання "чорнофлотцями" у винайм бізнес-структурам
земель та об'єктів, які не обумовлені в базовому договорі про умови базування
ЧФ, підписаному в 1997 році. Зараз припинено 96 таких
договорів, ще 32 розглядаються і по кількох росіяни подали
апеляції, повідомив пан Огризко.
Олег СНІГУР
(“Україна молода” №203, 2 листопада 2006 року)
Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.
МОШЕННИК-РЕЦИДИВИСТ, ПРЕДСТАВЛЯЯСЬ СОТРУДНИКОМ
РОССИЙСКО-ИТАЛЬЯНСКОГО ТУРАГЕНТСТВА И ПРЕДЛАГАЯ ЖИТЕЛЯМ КРЫМА УСЛУГИ ПО ТРУДОУСТРОЙСТВУ ЗА ГРАНИЦЕЙ,
ПОЛУЧАЛ ОТ НИХ ЗАГРАНПАСПОРТА, ДЕНЬГИ И... ИСЧЕЗАЛ
- В результате проверки оперативной информации
сотрудники оперативно-розыскного отделения пограничной комендатуры
"Керчь" во взаимодействии с милицией задержали мошенника, когда он
без документов, удостоверяющих личность, шел по одной из улиц Керчи, -
рассказала руководитель пресс-службы Азово-Черноморского регионального
управления Госпогранслужбы Украины Валентина Воробьева. - Правоохранителям он
сообщил, что все его документы находятся в квартире, которую он снимает.
Елена ОЗЕРЯН, Симферополь
("ФАКТЫ" №202, 1 ноября 2006 года)
Аварии в потёмках
В последний день октября в Крыму
произошло девять аварий, в которых один человек погиб и 14 получили травмы
различной степени тяжести. Об этом нам сообщили вчера в пресс-службе УГАИ.
Сергей МАЛЬНЕВ,
дежурный репортёр.
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
Торговцев смертью остановили
Сотрудники службы по борьбе с
незаконным оборотом наркотиков (ОБНОН) осуществили в Крыму несколько
резонансных задержаний. Об этом сообщает центр общественных связей Главного
управления МВД в автономии.
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
ДВОЕ СУТОК КЕРЧЕНСКИЙ ПРИВЕРЖЕНЕЦ СЕКТЫ "АУМ СИНРИКЕ"
ПРОСИДЕЛ НАД ТРУПАМИ СВОИХ РОДИТЕЛЕЙ, КОТОРЫХ УБИЛ ПО ПРИКАЗУ "ГОЛОСА СВЫШЕ"
Отцу 35-летний мужчина нанес 23 ножевых ранения, матери - 19. После неудачной попытки
самоубийства тот же "голос" приказал ему позвонить в милицию
Елена ОЗЕРЯН, Симферополь
("ФАКТЫ" №204, 3 ноября 2006 года)
Дороги из Крыма ведут к Великой китайской стене
Вчера в Крым с официальным
визитом прибыл глава Всекитайского комитета Народного политического
консультативного совета Китая Цзя Цинлинь. Приезд в автономию завершил турне
китайской делегации по четырём странам Европы - Великобритании, Литве, Эстонии
и Украине.
Елена МАНИНА
(“Крымская правда” №201, 3 ноября 2006 года)
У Криму триває “полювання” правоохоронців на депутатів місцевого парламенту
Правоохоронці
підозрюють депутата Верховної Ради Криму Олександра Мельника, який виїхав за
межі України, у причетності до ще одного убивства. Місцевого парламентаря
міліція затримала, а потім звільнила місяць тому. Правоохоронці інкримінували
йому причетність до двох, а тепер уже до трьох убивств і ще до низки
резонансних злочинів.
Володимир ПРИТУЛА
(RadioSvoboda.Ua)
(“Кримська світлиця” №45, 3 листопада 2006 року)
"Я зарезал родителей, приезжайте!"
В крымском городе Керчь 35-летний
Андрей зверски расправился со своими родителями, нанеся им 39 ударов ножом. "Я их зарезал, приезжайте!", —
заикающимся голосом молодой человек сообщил свой адрес, позвонив по
"02". Картина шокировала оперативников: на полу, залитом кровью, лежало два бездыханных тела — в горло
каждого был воткнут нож, третьим ножом он пытался убить себя, но видимо, пожалел. По
одной из версий, причиной такого ужасающего поступка Андрея могла быть практика, которую оставил своим адептам Секо
Асахара — лидер тоталитарной секты "Аум Синрике". Правоохранителям известно, что парень во время учебы в Москве общался с
сектантами и посещал их собрания, правда, это было 10 лет назад.
МАЙК ЛЬВОВСКИ
(“Сегодня” №249, 3 ноября 2006 года)
ПЕНСИОНЕРКА ЗАРУБИЛА РОДСТВЕННИКА ТОПОРОМ НА ГЛАЗАХ У ДЕВЯТИЛЕТНЕЙ ВНУЧКИ
Семью К. —
мать, дочь и девятилетнюю внучку — в селе
Михайловка Нижнегорского района знали
не с самой лучшей стороны. Нареканий от соседей не вызывала разве что девочка. Мать с дочерью крепко дружили с зеленым
змием — обильные возлияния и следующие за нами скандалы в доме К. были явлением обычным.
Яков ОТЦОВ
(“Крымское время” №124, 4 ноября 2006 года)
В ОДИН ДЕНЬ КРЫМСКИМ СПАСАТЕЛЯМ ПРИШЛОСЬ СНИМАТЬ
С ГОР ЗАБЛУДИВШИХСЯ КИЕВСКИХ ШКОЛЬНИКОВ И ЗАМЕРЗШИХ В ОБЛЕДЕНЕВШИХ(!) ПАЛАТКАХ ХАРЬКОВСКИХ ПОДРОСТКОВ
Игнорирование руководителями этих туристических групп предупреждения МЧС
об ухудшении погодных условий вполне могло привести к трагедии, считают
спасатели
Елена ОЗЕРЯН, Симферополь
("ФАКТЫ" №206, 7 ноября 2006 года)
ВОДИТЕЛЬ И ПАССАЖИР ВАЗОВСКОЙ "ВОСЬМЕРКИ", УПАВШЕЙ В КРЫМУ В ПРОПАСТЬ
30-МЕТРОВОЙ ГЛУБИНЫ, ЧУДОМ ОСТАЛИСЬ ЖИВЫ
3 ноября в 16.14 в центр связи
Феодосийского горуправления МЧС сообщили о том, что на 96-м километре трассы
Феодосия-Судак водитель автомобиля ВАЗ-2108 не справился с управлением на
повороте, в результате чего машина упала с дороги в обрыв, - рассказал собкору
"ФАКТОВ" Елене Озерян помощник начальника ГУ МЧС Украины в Крыму
Владимир Иванов. - "Восьмерка"
летела со склона горы приблизительно 20-30 метров. Водитель выпал из машины и,
падая в обрыв по отвесному склону, получил многочисленные травмы, поэтому
самостоятельно двигаться не мог. Прибывшие на место происшествия медики не
смогли добраться ни к нему, ни к автомобилю, в котором находился 30-летний
пассажир.
("ФАКТЫ" №206, 7 ноября 2006 года)
Охоронці життя і душі
Кримські рятувальники стали хрещеними батьками врятованому ними немовляті
Для кримчан Сергія Концевича і
Анатолія Ружила з Первомайська той день запам'ятається надовго — адже вони
врятували життя малесенькому хлопчику, якого на смерть прирекла рідна мама. У райвідділок Первомайська передзвонили
незнайомі й повідомили, що виявили немовля — у вигрібній ямі громадської
вбиральні. "Коли ми приїхали на місце виклику, то намагалися розібрати
конструкцію зовні, а коли нічого не вийшло (бо там бетонні важкі плити), почали
акуратно зривати підлогу і виносити ці шматки, — цитує
рятувальника Сергія Концевича прес-служба Управління з надзвичайних ситуацій у
Криму, — робили все обережно, щоб уламки не впали на дитину, ми ж не знали, де
саме вона є. Далі попросили у людей ковдру. Я замотав голову, і Анатолій, тримаючи мене за ноги, опускав
донизу. Коли я намацав дитину, одразу дав знати, і мене витягли з малюком.
Одразу ж і передали хлопчика лікарям". Сергій згадує, що коли йому вдалося дістатися до дитинки, на поверхні
були вже лише голівка та ручки. А коли рятувальник усе
ж намацав хлоп'я, дитина вхопилася усією крихітною ручкою за палець чоловіка і
вже не випускала, доки її не витягли — очевидно, спрацював рефлекс.
Уляна СОБОРСЬКА
(“Україна молода” №206, 7 листопада 2006 року)
Голос свыше приказал убить родителей
В Керчи 35-летний местный житель жестоко
расправился со своими пожилыми родителями. По информации Центра общественных
связей, мужчина, нанеся ножом 23 удара своему отцу и 19 ножевых ударов матери,
несколько дней просидел возле трупов и только потом вызвал милицию.
Татьяна УРБАНСКАЯ
(“Вечерние вести” №163, 7 ноября 2006 года)
"Наркомания по-крымски"
("Крымская правда", № 111, 21 июня 2006 года)
В статье была описана удручающая картина
наркомании, в частности, среди крымской молодёжи. Для того чтобы ситуацию
изменить, управление по борьбе с незаконным оборотом наркотиков
(УБНОН) проводит активную работу по поиску и
поимке наркодельцов и наркоторговцев. Вот что работники службы сообщили
"Крымской правде" о результатах этой работы.
Марина МЕЛЬНИК
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
Умершие тоже платят
Смерть близкого человека - всегда
трагедия. Независимо от того, долго ли болела старушка-мать, её потеря -
большое горе для родных. Случается, что беда приходит в семью негаданно, по
воле злого рока.
Все религиозные каноны и
элементарные приличия цивилизованного общества учат уважать чужое горе,
соболезновать...
Наум СЫЧ. Симферополь
(“Крымская правда” №205, 10 ноября 2006 года)
Влада. Суспільство. Політика.
На Крыме поставлена "жирная точка"?
Крымские пророссийские организации не смогут в судебном порядке добиться
признания незаконности передачи полуострова Украине, заявил на
пресс-конференции в Киеве заместитель главы МИД Украины Владимир Огрызко,
комментируя информацию о том, что активисты этих объединений намерены добиться
пересмотра статуса полуострова в международных судебных инстанциях.
"Нет ничего нового в таких заявлениях. Я хочу вас отослать во
времена начала 90-х годов, когда Совет безопасности ООН чётко дал оценку и
вывод, что в этом вопросе поставлена жирная точка", - сказал он.
"К большому сожалению, в Крыму существуют такие организации, которые
субсидируются некоторыми политическими силами и не только украинскими,
деятельность которых направлена на дестабилизацию на Украине. Причём в их
деятельности принимают участие депутаты Госдумы. Украина же принимает ответные
решения, вы о них знаете", - напомнил заместитель главы МИД Украины.
(“Крымская правда” №199, 1 ноября 2006 года)
Партия регионов направила своих депутатов к избирателям
О более тесном взаимодействии
депутатов от Партии регионов с избирателями говорилось на расширенном заседании
политсовета Крымского республиканского отделения партии, в котором участвовали
народные депутаты Украины Василий Киселёв, Борис Дейч, председатель ВС
автономии Анатолий Гриценко, глава правительства АРК Виктор Плакида,
руководители регионов.
Решено
предпринять ряд организационных мер для усиления взаимосвязи между депутатами
от Партии регионов и населением, чтобы оно имело возможность ставить в
известность о своих проблемах народных избранников, а партия через своих депутатов
- донести до каждого избирателя свою позицию. С этой целью депутаты всех
уровней, избранные от Партии регионов, будут закреплены за конкретным регионом
или населённым пунктом автономии.
Как сообщил
лидер КРО Партии регионов В. Киселёв, также предполагается разработать основные
направления партийного строительства в регионах автономии на период до 2011
года, в которых, по его словам, будут даны "чёткие, недвусмысленные ответы
на стоящие перед крымчанами вызовы", определён "путь развития
Крыма".
По мнению Б.
Дейча, нужно вовлечь в обсуждение этой программы "первичные
парторганизации, широкие слои избирателей".
О необходимости
укреплять партийную структуру Крымского отделения Партии регионов, готовить
партийный и кадровый резерв говорил А. Гриценко.
Принято решение
провести в ноябре всекрымский форум депутатов от Партии регионов.
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
Что пьём-то, господа?
Бурные потоки, изливающиеся из
аварийной сети городского водоснабжения, - зрелище хотя и не самое приятное, но
привычное. Что поделаешь - старьё рвётся там, где тонко. Да и с ремонтом,
понятно, никто не торопится. К непорядку притерпелись, не задумываясь о том,
что прогнившая труба под ногами - не просто бесхозяйственность, а источник
питьевой воды. А дыра имеет свойство не только извергать содержимое, но и
поглощать то, что снаружи. В питьевую воду может попасть всё, чего в ней быть
не должно.
За рубежом
качество питьевой воды оценивается по 150 критериям. На Украине таких критериев
только двадцать, установлены они ещё в те времена, когда системы водоснабжения
находились в нормальном, неаварийном состоянии. Санитарные нормы 80-х годов
учесть будущий развал устаревшей сети, конечно же, не могли. Поэтому по
отчётным данным контролирующих служб, ничего криминального в обеспечении
крымского населения водой не происходит. А что же в реальности?
Утешает, что в
крымской воде нет холерной палочки и намного превосходящей норму концентрации
отравляющих веществ и токсинов. А если оных немного, то они не считаются.
Зато в воде из
крана изобилует хлор, способный оседать камнями в почках и нарушать обмен
веществ в организме. Аквариумные рыбки, как известно, от такой воды дохнут
быстро. Мы мучаемся дольше. В огромных количествах в воде содержится ржавчина,
отслаивающаяся от стенок труб. Хуже всего жителям районов, где организована
почасовая подача воды. Простояв в системе несколько часов, вода становится не
только не пригодной для питья даже по украинским показателям, но и
по-настоящему опасной для здоровья.
Украинские специалисты
отмечают, что сырую воду нельзя использовать и для приготовления пищи.
Национальное блюдо - борщ - через двое суток даже при правильном хранении может
стать ядовитым из-за изменений в химическом составе воды.
Но дело даже не
во вредных примесях в нашей воде, а в том, что в ней нет крайне необходимого. Предполагается, что, потребляя ежедневно
не менее полутора литров жидкости, человеческий организм получает полный
комплекс минеральных веществ, питающих мозг, поддерживающих в нормальном
состоянии костную структуру и сердечно-сосудистую систему. Но в нашей воде нет
йода, марганца и ещё много чего. Поэтому катастрофически выросло число
заболеваний щитовидной железы и снижается иммунитет.
Могут ли
справиться с этой проблемой бытовые фильтры очистки воды, вошедшие в наш
обиход? Конечно, нет. Если с "замутнённостью" обычная фильтрация
справится, то с продуктами химического распада - не всегда. И опять же, какой
бытовой фильтр очистит одновременно загрязнения и химического, и бактериального
характера? По логике вещей, при современной засорённости воды мощности фильтра
должно хватать лишь на несколько дней. Если техника
работает добросовестно, то она просто не выдержит такой нагрузки. А коль
выдерживает, значит, не всё очищает. В любом случае обогатить воду недостающими
элементами фильтр не в состоянии. Какой же выход? Наверное, не случайно вопрос
об изменении стандартов качества питьевой воды на Украине до сих пор не
поднимается. Ведь тогда обнаружится, что мы пьём, господа. И найдутся люди,
которые потребуют довести качество воды до уровня мировых стандартов. А пока
есть только концепция программы "Питьевая вода Крыма", которая
предполагает долгосрочную и достаточно масштабную реконструкцию системы
водообеспечения. Когда заработает сама программа, пока неизвестно.
Как ни
печально, но в ближайшем будущем качество питьевой воды только ухудшится.
Традиционно в осеннюю слякоть значительно увеличивается поток нечистот,
попадающий в сети водоснабжения через многочисленные дыры и аварийные узлы.
Наум СЫЧ.
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
"Чорноморнафтогаз" з новим капітаном
Черговий
етап скандалів навколо боротьби за головне крісло цієї потужної нафтовидобувної
компанії завершився призначенням її керівником колишнього віце-прем'єра
автономії Анатолія Присяжнюка, який виконував обов'язки голови правління
протягом останніх 45 днів.
Таке
рішення акціонери підприємства ухвалили на позачерговому засіданні в
Сімферополі. Ігор Франчук, котрий обіймав цю посаду раніше, на збори не
з'явився, вважаючи їх незаконними. Окрім обрання правління ДАТ, на порядку
денному розглянули призначення нових членів спостережної ради і ревізійної
комісії та топ-менеджерів компанії. До складу спостережної ради увійшли
представники НАК "Нафтогаз України" та Мінпаливенерго, ревізійної
комісії - представники "Нафтогазу України".
Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №205, 2 листопада 2006 року)
Чорноморські важелі
Україна прагне здійснити реальну інвентаризацію об'єктів ЧФ у Криму
Тема
перебування Чорноморського флоту Росії в Криму днями набула нової гостроти.
Якщо на початку цього року українські високопосадовці говорили про можливість
підвищення орендної плати за перебування російського флоту на території
України, то тепер голова уряду Віктор Янукович фактично визнав можливість
продовження самої оренди. Відповідаючи на пряме запитання журналістів щодо
такої можливості, український прем'єр сказав наступне: "Безумовно. У тому, що
вигідно Україні ми будемо завжди стояти на позиції національних інтересів".
Цікаво, що лідер фракції Партії регіонів Раїса Богатирьова одразу заявила про
те, що ЗМІ надто вільно трактують слова прем'єра щодо строків перебування ЧФ РФ
у Криму. За її словами, прем'єр такого не говорив.
Реакція
Секретаріату Президента України на слова українського прем'єра була швидкою і
різкою. "Пролонгація перебування ЧФ РФ на території України неможлива в
принципі, оскільки для цього потрібно змінити українську Конституцію. Тому 2017
рік буде останнім роком перебування ЧФ на території України", — заявив радник
Президента України Тарас Стецьків. Міністр оборони України Анатолій Гриценко
зазначив, що рішення про можливість продовження строків перебування
Чорноморського флоту Росії в Криму будуть приймати високі посадовці після 2015
року.
Слід
зазначити, що "обмовка" українського прем'єра відбулася після того, як він
провів переговори з російським прем'єром Михайлом Фрадковим, під час яких була
зафіксована домовленість про ціну на газ. З другого боку, слова Януковича
пролунали на тлі чергового третього раунду переговорів, які українська сторона
веде з російською щодо умов перебування і функціонування. Це тим більше дивно.
Адже українській стороні до цих пір не вдалося домогтися від російської сторони
виконання базових угод щодо Чорноморському флоту, які були підписані у травні 1997
року.
Разом з
тим на Михайлівській переконані, що Україні вдасться домогтися того, щоб
російська сторона виконувала вимоги базових угод, і російські формування, які
перебувають на території України, шанували українське законодавство. Перший
заступник Міністра закордонних справ України Володимир Огризко зазначив, що на
сьогодні досягнуто певне просування, хоча залишається багато не вирішених
питань. За його словами, українська сторона має чимало важелів для досягання
своєї мети. Про це все він розповів на брифінгу, присвяченому підсумкам
третього засідання підкомісії з питань функціонування ЧФ РФ та його перебування
на території України Українсько-Російської міждержавної комісії, що пройшло 27
жовтня у місті Севастополь.
ДЕЯКЕ ПРОСУВАННЯ
Вперше за
всі засідання Підкомісії російська сторона подала свої пропозиції щодо того, як
проводити інвентаризацію, наголосив Огризко. За його словами, це є свідченням
просування в бік вимог української сторони, а власне вимог законодавства, яке
відповідає базовим угодам. "Безумовно, ми будемо працювати над тим, щоб усі
вимоги виконувалися в повному обсязі у відповідності до базових угод", —
підкреслив він. За його словами, обидві сторони чітко і ясно домовилися про те,
що питання про суборенду мають бути остаточно закриті. На сьогодні припинено
дію 96 договорів суборенди, які були укладені всупереч вимогам базових угод і
українського законодавства. Завершується розгляд 32 договорів суборенди, а 4—5
угодам подані апеляції, і вони зараз розглядаються в судах.
Крім
цього, як повідомив Огризко, великим кроком вперед на цьому засіданні стала
згода російської сторони провести повну інвентаризацію об'єктів, які не увійшли
до додатків 2 і 3. "Після інвентаризації ми будемо приймати рішення про
подальшу долю таких об'єктів. Тут існує два варіанти: повернення таких об'єктів
українській стороні і компенсацію за втрачену вигоду під часу їх використання з
1997 року або ж продовження оренди, але безумовно на нових умовах", — сказав
перший заступник міністра.
За його
словами, також існує позитив у процесі інвентаризації земельних ділянок. До 31
грудня російська сторона узгодить 131 пакет документів на відповідну кількість
земельних ділянок. Тим часом українська сторона подасть решту документів з тим,
щоб можна було вийти на завершення земельної інвентаризації. Це принципова
згода, вважає Огризко, бо без інвентаризації буде важко переходити до наступних
кроків, а саме інвентаризації об'єктів, які розташовані на земельних ділянках.
При цьому він визнав, що "дехто із російського боку хотів би замінити реальну
інвентаризацію паперовою".
Український
дипломат повідомив, що на вимогу Києва розпочата реєстрація військовослужбовців
Чорноморського флоту, які проживають поза межами військових об'єктів.
Найближчим часом також буде вирішене питання подвійного громадянства для всіх
людей, які тим чи іншим чином задіяні в діяльності російського ЧФ. Для цього
буде підготовлено відповідну угоду.
Український
дипломат сказав, що російська сторона почала більш ретельно відноситися до
дотримання норм екології. "Якщо ми починали із цифри 30 відсотків виконання
норм і законів, то тепер маємо 58 відсотків. Наші екологи констатують, що тут
тренд позитивний і є відчуття, що колеги з російської сторони зрозуміли, що
інакше бути не може", — наголосив Огризко.
ПРОБЛЕМИ
Не все
гаразд, за словами першого заступника міністра, з питаннями юрисдикції та
правового забезпечення діяльності російських формувань на території України.
Мова йде про те, що згідно із статтею № 6 Угоди про статус і умови перебування
Чорноморського флоту військові формування мають поважати суверенітет України,
дотримуватися її законодавства і не втручатися у внутрішні справи нашої
держави. Досі не врегульовано застосування в Криму символіки Російської
Федерації. Виходячи із законодавства внутрішнього і міжнародного, такі символи
можуть нести лише певні військові об'єкти, наприклад штаб Чорноморського флоту,
наголосив Огризко. За його словами, вирішення цього питання відкладене до січня
2007 року, коли відбудеться чергове засідання підкомісії.
Також було
домовлено, що російська сторона завершить роботу по визначенню меж військових
об'єктів згідно із картами і планами, які для цього існують. Російська сторона
пообіцяла найближчим часом усунути ці неузгодженості й належним чином позначити
межі військових об'єктів. На кожному із об'єктів буде окрема табличка, на якій
буде вказано, що це військова частина і об'єкт, який тимчасово належить РФ.
Огризко
відверто зізнався, що українська сторона розчарована проектом угоди щодо
гідрографічного забезпечення безпеки мореплавства, яка була передана в робочому
порядку російською стороною. "Нам запропонували, щоб ми брали у ЧФ інформацію,
яка нам можливо потрібна, але абсолютно не враховувались законні інтереси
української сторони, про які ми неодноразово говорили і на яких ми наполягали",
— наголосив перший заступник міністра. За його словами, Україна передала свій
проект угоди, в якому є 5 основних моментів. По-перше, спочатку українська
сторона має отримати всі засоби гідрографічного забезпечення в повне володіння і
юридичну власність. По-друге, окремою угодою визначається порядок спільного
використання 5 об'єктів, як це прописано в угодах. По-третє, визначаються
параметри розрахунків за спільне використання цих 5 об'єктів. По-четверте,
Росія відшкодовує збитки, завдані Україні за одноосібне користування нашими
об'єктами. І після цього ми визначаємо, як це прописано в базових угодах,
порядок використання обома сторонами гідрографічних засобів забезпечення
мореплавства в Чорному і Азовському морях. Слід зазначити, що по цьому пункту
просування немає. Але якщо це порівняти з питаннями інвентаризації, то там
також просування не було з початку.
Через
принципово різні позиції стосовно військової діяльності і діяльності флоту
практично не відбулося поступу щодо підписання угоди про визначення дії ЧФ під
час кризових ситуацій, а також про перевірку військової техніки і озброєнь. "Ми
наполягаємо на тому, що заміни озброєнь з підвищеною якістю не може бути, тому
що в угоді чітко і ясно зафіксовано, що заміна стосується лише однотипового і
однокласового озброєння. Ми виходимо з того, що спрощений порядок перетину
кордону військовими кораблями стосується лише тих кораблів, які перебувають на
нашій території і не стосуються інших баз російського флоту. Тому ми вимагаємо
від російської сторони чіткого переліку плавзасобів, які перебувають на
території України. Йдеться про те, що в разі якихось надзвичайних подій має
бути прописано порядок дій ЧФ. Ми наполягали на тому, що не може безпека однієї
сторони бути побудована в шкоду іншій", — наголосив Огризко.
ВАЖЕЛІ
Перший
заступник міністра закордонних справ назвав арсенал важелів, якими може
скористатися Україна, щоб реагувати на невиконання Росією взятих на себе
зобов'язань. Одним із таких методів є тимчасова заборона діяльності об'єктів
або припинення енерго- чи водопостачання на ці об'єкти.
Низка
заходів може торкатися безпосередньо військової діяльності ЧФ. За словами
Огризка, спрощений порядок перетину кордону України кораблями ЧФ, які базуються
в Севастополі, може бути дотримано, а може й ні. Крім цього, існує дуже чітка і
ясна позиція, яка визначає порядок пересування військовослужбовців ЧФ по
території України. "Є чимало різних важелів, про які російська сторона чудово
знає. Але повторюю, наша позиція полягає не в тому, щоб йти на загострення.
Тому ми б хотіли утриматись від тих заходів, які є в нашому розпорядженні. У
нас є достатньо важелів впливу на російську сторону в питаннях про ЧФ. Саме в
цій сфері, не економічній чи якісь іншій, а саме в військово-політичній і
військово-технічній, а також питаннях юрисдикції. Крім того, існують речі, які
прописані в угодах, але досі не сформульовані чітко", — зазначив український
дипломат.
Відповідаючи
на запитання "Дня", чи може порушуватися питання щодо підвищення орендної плати
ще до 2017 року, зважаючи на те, що свого часу газова угода і оренда були
певним чином пов'язані, Огризко сказав наступне: "Безумовно, ці питання
пов'язані, і після того як ми отримаємо повну інформацію, то спеціалісти будуть
приймати рішення в контексті всіх цих проблем. Тому нам не треба сильно
поспішати, а йти крок за кроком і будувати такі рішення, які відповідатимуть
національним інтересам."
Час
покаже, чи зможе дійсно Україна скористатися важелями тиску на російську
сторону, щоб здійснити перший важливий крок — інвентаризацію. Що стосується
підвищення орендної плати за перебування ЧФ в Криму — Київ уже отримав
негативний досвід на початку року, коли тодішній секретар РНБО Антолій Кінах
заявив про те, що ціна за оренду ЧФ може бути підвищена із 97 млн доларів до
1,8 млрд доларів на рік.
КОМЕНТАР
Сергій БЛИЗНЮКОВ, радник міністра
оборони України:
— Ні до
чого вони не готові. Коли підводяться підсумки, а результатів немає ніяких, то
знову ставлять завдання, мовляв, давайте ще щось незрозуміле проробляти. Приклад
щодо гідрографічного обладнання свідчить про те, що ніхто нічого не збирається
вирішувати. Це марна трата часу.
Ніякий
порядок не наводиться. Всі посадові особи кажуть, що дійсно треба наводити
порядок. І це говориться вже 10 років. Відбуваються настільки незначні
просування, що я б не казав про них. Дійсно існують лише якісь намагання щось
зробити. Але щоб щось конкретно помацати руками, такого ще немає.
Чи можна
очікувати поступу наступного року? Оскільки я займаюсь цим питанням 15 років,
то якщо за 10 років нічого не намагалися зробили, то за три місяці нічого не
буде вирішено. Це я точно знаю і гарантую.
Україна
справді може вдатися до таких кроків, як перетворення спрощеного режиму для
російських кораблів. Що стосується прориву, то процес буде тривалим. Але можу
сказати одне: те, що було життєво важливо для Росії, для ЧФ, в першу чергу було
виконано. А все, що стосується питань, щоб з боку України здійснювати контроль,
або все буде приведено в рамки чинного законодавства України, то ці питання якраз
не вирішуються.
Україна
дійсно може виставити Росії більший рахунок за користування об'єктами в Криму.
Якщо існують світові ціни, то вони мають бути за все. Справа в тому, що в
угодах по ЧФ просто написана цифра погашення боргів із розрахунку, що борг України
буде погашений за 20 років. А там ніякої орендної плати взагалі не існує.
Микола СІРУК,
("День" №189, 2 листопада 2006 року)
Не загострювати, а шукати
Заступник
міністра закордонних справ України, співголова підкомісії з питань функціонування
Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України українсько-російської
міждержавної комісії Володимир Огризко наголошує, що Україна хотіла б вирішити всі непорозуміння і
проблеми, пов'язані з перебуванням ЧФ РФ у Криму, за столом переговорів і не
доводити це питання до втручання міжнародного співтовариства, повідомляє
Інтерфакс-Україна.
У нас є
достатньо важелів впливу на російську сторону в питаннях з Чорноморського
флоту, сказав В. Огризко. Відповідаючи на запитання, про які саме важелі йдеться, В. Огризко наголосив, що,
зокрема, пропонувалося упровадити спрощений режим перетину кордону України для кораблів Чорноморського
флоту, які базуються в Севастополі. "Він може бути спрощений, а може бути й не спрощений", — сказав він.
В. Огризко
також нагадав, що є позиція, яка має визначати порядок пересування військових одиниць Чорноморського флоту
територією Криму. Є й інші речі, "про які російська сторона чудово знає". "Але наша позиція полягає не в тому, щоб шукати,
як загострити, а як вирішити
питання. Ми сподіваємося, що російські колеги виходитимуть також саме з цього", — сказав він.
Україна і
Росія найближчим часом вирішать усі питання, пов'язані з темою суборенди Чорноморським флотом РФ об'єктів у
Криму, заявив заступник міністра
закордонних справ України. Він зазначив, що Україна і Росія під час засідання
підкомісії "чітко і зрозуміло домовилися про те, що питання про суборенду має
бути остаточно закрите".
Щодо питання
інвентаризації об'єктів Чорноморського
флоту РФ у Криму російська сторона погодилася провести повну інвентаризацію, що є певним кроком уперед. Після цього українська сторона
ухвалюватиме рішення про
подальшу долю цих об'єктів", - сказав В. Огризко.
Він також зазначив, що під час переговорів
було досягнуто позитиву в процесі з інвентаризації земельних ділянок.
В. Огризко
також зазначив, що українська сторона була розчарована проектом угоди, запропонованим російською стороною, із
гідрографічного забезпечення
військового мореплавання. Українська сторона запропонувала свій проект угоди, в якій є п'ять
основних елементів: Україна має спочатку отримати всі засоби гідрографічного
забезпечення в повне володіння і
в юридичну власність, окремою угодою визначається порядок спільного використання п'яти об'єктів, визначаються параметри розрахунків за спільне
використання цих об'єктів,
російська сторона відшкодовує збитки
Україні за одностороннє їх використання за останні десять років і після цього ще однією угодою прописується порядок використання гідрографічних
об'єктів у Чорному й Азовському морях. "У нас просування в цьому пункті поки що немає", — сказав В.Огризко.
(“Урядовий кур'єр” №206, 2 листопада 2006 року)
Российский флот останется в Крыму навечно?
Премьер-министр Украины Виктор Янукович допускает возможность того, что Черноморский флот России останется в Крыму
после 2017 года. Такой вывод был сделан на пресс-конференции после ответа Януковича на вопрос журналистов относительно готовности Украины продлить эти
сроки.
Журналисты попытались выяснить,
есть ли связь между согласованной
с Россией ценой на газ и арендной платой за пребывание ЧФ РФ в Крыму. "Мы ни в
коем случае не будем связывать эти
вопросы. Есть методология расчетов за аренду госимущества. Вопрос цены на газ также вычисляется по отдельной
методологии. Иногда
политики хотели бы завести какой-либо вопрос в ту область, где было бы интересно искать интриги",—заявил Янукович. На следующий вопрос о возможности
продолжения
аренды ЧФ России в Крыму
премьер-министр ответил: "Безусловно, в том, что выгодно Украине, мы будем всегда стоять на позиции национальных
интересов".
Напомним, что, согласно подписанному в 1997 году
соглашению по базированию Черноморского
флота РФ в Крыму, Россия арендует у Украины территории для базирования
флота на 20 лет.
Оплата в размере 98 млн. долларов в год
осуществляется в счет погашения долга за
энергоносители. Украина не раз выступала за пересмотр условий договора.
Например, она хочет повысить
стоимость временного пребывания российского флота
в Крыму до 1,8 млрд. долларов. Еще одним камнем
преткновения стал шор за российские маяки на территории Украины. В
сентябре 2006 года украинский суд изъял 22 маяка и другие гидрографические объекты в Крыму у Минобороны России.
Мнение о том, что Януковича
просто недопоняли
журналисты, вполне согласуется с тем фактом, что руководство Украины придерживается противоположной его словам линии по вопросу ЧФ в
Крыму. Украина настаивает на том,
что переговоры о пролонгации договора после 2017 не
проводятся ни на уровне МВД, ни на уровне
Минобороны Украины. Вместе с тем,
президент Ющенко гарантирует выполнение
Украиной в полном объеме взятых на себя
обязательств, закрепленных в украинско-российском договоре от 1997 года.
Комментируя ситуацию с ЧФ, министр обороны Украины Анатолий Гриценко сегодня заявил,
что решение о сроках пребывания Черноморского флота в Крыму примут высшие должностные
лица Украины после 2015 года.
"Решение об этом будет принимать
не Гриценко, не Янукович, а люди, которые придут
после 2015 года на эти должности", — заявил он. Министр вновь заявил, что Черноморский флот России пребывает в Украине "в виде исключения".
Алексей КЛИНСКИЙ
(“Правда Украины” №44, 2-8 ноября 2006 года)
Ведмежа послуга
Тема зміни
тарифів на комунальні послуги,
схоже, стала провідною у вітчизняних
засобах масової інформації. З
усіх куточків нашої країни надходять повідомлення про те, що жителі міст і сіл
негативно сприйняли підвищення платні за гарячу й холодну воду, електроенергію, газ. Але це обурення громадськості є тільки
вершиною велетенського, схованого від людського ока айсберга, назва якого — якість
комунальних послуг. До цієї проблеми
наші громадяни ще не підійшли
впритул, продовжуючи за звичкою,
прищепленою нам за радянських
часів, платити за послуги, які далекі від ідеальних. Наприклад, такий
факт: 158 сімей Сімферополя, що зіткнулися
з послугами енергетиків столиці
Криму, вже не один день шукають правди у владних кабінетах. Шукають і... не
знаходять.
Мешканка
Сімферополя пенсіонерка Галина Володимирівна Гур'єва сумувала недовго, коли
несподівано замовк її
старенький пилосос. Поруч був
новенький агрегат Для збирання пилу,
якого вчора привезла дочка у подарунок.
Не переймаючись несподіваною
пригодою, пенсіонерка хутко встромила у розетку вилку нового пилососа. І агрегат, виготовлений у Японії, фиркнувши, теж замовк навіки.
А потім, прислухавшись, пенсіонерка не почула "знайомого гудіння холодильника. Як згодом з'ясувалося, усі побутові прилади у помешканні пані
Галини ... згоріли. Цього дня ще 158 сімей Сімферополя
прощалися зі своїми надійними помічниками — пилососами, холодильниками, кондиціонерами... Побутова техніка у їхніх домівках згоріла
через високу напругу в електромережі.
Замість 220 вольт у мережі було 360.1 сталася ця пригода якраз напередодні Дня Незалежності. Отож у людей на це
свято настрій був далеко не
святковий. Причина, як встановили згодом особливо допитливі постраждалі,
криється у старому трансформаторі, який експлуатується з прадавніх часів і давно відслужив своє.
Минулого
літа згаданий агрегат так "пожартував" з мешканцями Центрального району
столиці Криму, що багатьом з них, котрі живуть у приватних будинках по вулицях Зв'язківців, Висотній, Тарабукина, Телефонній, довелося
викидати на смітник зіпсовані
враз холодильники і телевізори.
Тоді зійшло енергетикам з рук. Але цього літа 158
постраждалих від неякісних послуг
енергетиків все ж таки надіслали скаргу новому міському голові Геннадію
Бабенку, сподіваючись на те, що
енергійний мер (Г. Бабенко свого часу
керував саме Центральним районом Сімферополя і відзначився багатьма добрими справами, вмілим господарюванням) зарадить проблемі.
Але, на жаль, ці сподівання виявилися марними. Колективна скарга згодом перекочувала зі столу мера на стіл керівника
тієї електроенергетичної структури, на яку скаржились громадяни. Зневірені люди пійіли по редакціях місцевих
часописів і корпунктах центральних газет та
інформагенцій. Вони розповіли про те,
що не кожна людина нині має можливість
щомісяця купляти новий холодильник
чи пилосос.
А ще люди
повідали про те, що знайти правду у правових структурах, як виявилося, не так вже й просто, особливо тоді, коли між
Сімферопольською РЕС і
споживачами, тобто жителями
столиці Криму, немає ніяких
договорів. Тобто без письмової угоди між постачальником електроструму і жителями Сімферополя годі звертатися до суду,
бо суд вірить тільки паперам, що скріплені печаткою. Ну, а поки постраждалі громадяни перебувають
у пошуках правди, енергетики
шлють їм цілі трактати на тему буревіїв,
високих дерев, гілки яких обривають
дроти під час вітру. Про трансформатор енергетики, звичайно, мовчать, бо нового ніхто просто так не дасть, його
треба купляти. І можна було б купити, бо громадяни за спожитий електрострум платять справно, у повному обсязі навіть за новими тарифами.
Але ж можна піти іншим шляхом.
Нічого не міняти. Хай із трансформатора вилітають іскри, хай горять
запобіжники, хай "стрибає" напруга в електромережі і хай виходять з ладу побутові прилади, зроблені за морями й океанами.
Можливо, тоді наші люди нарешті зрозуміють, що справжню побутову техніку виготовляють не у далекій Японії, а у нас вдома,
бо наша техніка найнадійніша, вона передбачає будь-які коливання енергії — від абсолютної байдужості до
абсолютної безвідповідальності.
Олександр КУЛИК,
(“Урядовий кур'єр” №206, 2 листопада 2006 року)
Верховна Рада не напала на флот
Парламент не захотів втручатися у терміни базування ЧФ
Учора
проект постанови про створення спеціальної комісії для парламентського
супроводу виконання базової угоди про тимчасове перебування Чорноморського
флоту РФ у Криму не набрав достатньої кількості голосів у Верховній Раді.
Власне, політичною метою цього законопроекту було підтвердити
небажання України переглядати терміни перебування іноземних військових баз на
її території.
Як відомо, Прем'єр Янукович нещодавно, невдовзі після візиту до Києва його російського колеги Фрадкова,
зробив заяву, в якій натякнув, що терміни перебування ЧФ у Криму можна буде і продовжити. Натомість Президент Ющенко позавчора
рішуче заявив: флот іншої держави мусить вибратися з України в обумовлений
базовим договором строк — у 2017 році. У цій заочній суперечці вельми доречним
був би голос народних обранців. Проте парламентарії сором'язливо вирішили
залишитися "над сутичкою", чим рішуче контрастують на тлі депутатів російської Державної Думи, котрі не проминають нагоди, аби заявити
претензії своєї держави на наш Крим.
Колишній
міністр закордонних справ, депутат-"нашоукраїнець" Геннадій Удовенко оцінив
поведінку "антикризової коаліції" як "захист інтересів Росії,
а не України". Небажання створити спеціальну депутатську комісію, за словами
Удовенка, "є свідченням того, що у Верховній Раді
існує диктат політичних сил, які не збираються розглядати питання, що мають
доленосне значення для України".
Протилежний
табір — насамперед фракція комуністів — мотивує
відмову від голосування тим, що "всі суперечливі питання з приводу виконання
базових угод повинні вирішуватися на рівні відповідних міністерств і відомств
двох держав". Так пояснив свою позицію в інтерв'ю агенції "Лігабізнесінформ"
член Компартії Ігор Алексєєв. Депутати національно-демократичного табору
назвали "антикризовиків" "п'ятою колоною Москви".
Тим
часом Росія у захисті власних інтересів на чужій
території ввела у дискусію "важку артилерію". Так, посол РФ Віктор Черномирдін
учора заявив, що його країна не збирається передавати Україні маяки і не підкорятиметься рішенню Севастопольського апеляційного суду
про передачу 22 навігаційно-картографічних об'єктів. Про це судове рішення Москву
поінформувало нотою МЗС України ще 18 вересня, підкресливши, що чекає його
неухильного виконання найближчим часом. Зрозуміло, що без чіткої підтримки суспільства та всього українського політикуму
одному зовнішньополітичному відомству складно буде відстояти справедливість і
"букву закону" в боротьбі за маяки.
Інф. "УМ"
(“Україна молода” №204, 3 листопада 2006 року)
Как Верховный комиссар ОБСЕ готов помочь депортированным...
Верховный
Комиссар ОБСЕ по правам национальных меньшинств Рольф Экеус 25 октября посетил Постоянного
представителя Президента Украины в Крыму
Геннадия Москаля. Послужной список гостя довольно солидный: дипломатическая служба в Бонне,
Найроби, Нью-Йорке, Гаазе; посол
Швеции в США; исполнительный глава специальной комиссии ООН по Ираку; член Токийского форума по
разоружению, член королевской
академии военных наук, член совета директоров центра инициатив по ядерной угрозе; член консультативного совета при
Генеральном секретаре ООН по разоружению, глава правления Стокгольмского Международного института
исследования мира и т.д.
Г.Москаль подробно
рассказал об этнической ситуации в Крыму, о проблемах крымскотатарского народа.
Он подчеркнул, что процесс возвращения
народа происходит не так хорошо, как хотелось бы. Указал основные причины, препятствующие нормальному процессу адаптации
народа на родной земле. Это — и недостаток финансирования программы возвращения, которое Украина целиком взяла на себя, и
проблемы с землей, поскольку процесс распаевания не коснулся крымских
татар, т.к. они не являлись членами КСП, находились за пределами Крыма; это и
безработица, которая ударила в основном по
возвращающимся на родину крымским татарам. Все эти причины, по его мнению, препятствуют окончательному
возвращению народа из мест ссылки,
где до сих пор остается большая часть народа. Г.Москаль высказал пожелание усилить активность помощи
стран-доноров и сожаление по свертыванию турецкой программы выкупа 1000
домов. Он считает, что выкуп жилья намного облегчил бы и проблему с землей. А земельные пикеты возникли, по мнению Г.
Москаля, когда земля стала
раздаваться несправедливо, подчас и тем, кто жил за пределами Крыма. Все конфликты в Крыму имеют
экономическую причину. До сих пор
механизма возвращения депортированных на родину нет. Закон по правам депортированных лежит под сукном,
в то время, как Президент готов подписать его. Но
депутаты не считают своевременным представить его на обсуждение в
украинском парламенте. А принятие его
решило бы многие проблемы. Кроме крымских татар Закон этот восстановил бы в
правах и депортированных поляков, и
украинцев и др.
Известна ли была вся эта
информация г-ну Экеусу, трудно сказать, но его
ответное выступление вызвало явное разочарование. Страны-доноры не спешат
финансово поддержать Украину. Все, на что могут рассчитывать депортированные,
это — тренинги, в процессе которых должны
появиться специалисты, обучающие следующую смену участников тренингов.
Лейля АЛЯДИНОВА
(“Голос Крыма” №45, 3 ноября 2006 года)
Крым захлёстывают рейдерство и судебный беспредел
На днях в Симферополе создали
Союз совести Крыма. Организация должна будет заниматься выявлением
"рейдерских группировок" и "коррумпированных судей",
потворствующих им. Всех, кто не покается в злодеяниях, члены союза пообещали
вносить в книгу чёрного позора.
На самом деле
инициатива ряда представителей общественных и политических организаций не такая
странная, как может показаться. Рейдерство - недружественное поглощение и
захват предприятий - пришло в Крым и на Украину хоть и с опозданием, но не
вчера. Первые случаи "налётов" зафиксированы на полуострове ещё в
2000 году. По некоторым из этих фактов возбуждались уголовные дела, хотя до сих
пор в УК нет соответствующей статьи.
Как правило,
рейдеры начинают действовать с подачи исков в суды, где
"прикормленные" судьи на основании подложных документов выносят
нужные им решения. Нередко применяется и силовой захват. Из нашумевших можно
вспомнить истории с санаториями "Искра" (Евпатория) и "Горное
солнце" (Алупка), Центральным автовокзалом и общежитием на Кечкеметской в
Симферополе. Летом этого года для расследования данных фактов была создана
специальная группа из сотрудников ГУ МВД Украины в АРК и республиканской
прокуратуры. Возбудили несколько уголовных дел, в которых фигурировал ряд одних
и тех же рейдерских фирм и судей Апелляционного суда Севастополя. Кроме того,
были подняты старые дела, часть которых находилась на контроле Генеральной
прокуратуры Украины. Но до сих пор никаких результатов нет. Насколько известно
редакции, недавно деятельностью этой рейдерской группировки занялись сотрудники
СБУ.
Почему же все
потуги правоохранителей заканчиваются пшиком? Недостаточно стараются? Или сами,
что называется, "замазаны"? А может, законодательная база слаба для
этого? Мы поинтересовались мнением людей, столкнувшихся с рейдерством в своей
служебной практике.
Людмила Лубина,
председатель постоянной комиссии ВС АРК по правовым вопросам, правопорядку и
ЧС:
- Судебная
власть на Украине, наверное, самая коррумпированная. Она взяла на себя столько
полномочий и настолько сама себя защитила законами, что, думаю, вопрос о
противодействии рейдерству в Крыму бесперспективен. И не то
что общественные организации, даже правоохранители не заставят судей
"покаяться перед народом". Что касается чисто правовых норм: на
Украине полная судебная вакханалия. Надзор за деятельностью судей осуществлять
невозможно. И связка районный суд - апелляционный суд работает безупречно. Один
суд решение выносит, второй его поддерживает.
Анатолий
Проценко, начальник Симферопольского городского управления милиции:
- Информации о
том, что милиционеры "крышуют" рейдеров, нет. А вот несовершенное
законодательство является "крышей" этого явления поневоле. Сейчас
рейдерство в Крыму приобретает обличие криминалитета. В него втягиваются
слабовольные, падкие на деньги или откровенно нечистые на руку чиновники. Им
гораздо безопаснее "по-тихому" потворствовать рейдерам, чем в
открытую заниматься тем же мошенничеством или,
например, доведением предприятия до банкротства. Кстати, сейчас в Симферополе
идёт проверка нескольких таких фактов, - сказал Анатолий Анатольевич.
Важно заметить,
что, по имеющимся данным, Крым долгое время атакует одна и та же группа
рейдеров, а судебные решения, которыми она прикрывается, часто принимают одни и
те же судьи. Наши рейдеры по примеру заграничных имеют "в штате"
профессиональных юристов, располагающих обширными связями в судебных
структурах. Им нужно только договориться, а хозяину - потратиться на взятки.
Причём такие фирмы иногда действуют легально, официально занимаясь
"предоставлением консультаций по коммерческой деятельности" или
чем-нибудь подобным.
В некоторых
странах эту проблему удалось решить, создав антирейдерские базы данных, где на
каждого рейдера и каждого судью, который выносил неправомерные решения о
признании права собственности за мошенниками, было собрано досье. Так, может, в
борьбе с доморощенными рейдерами стоит воспользоваться чужим опытом?
Сергей МАЛЬНЕВ
(“Крымская правда” №201, 3 ноября 2006 года)
ЯНУКОВИЧ ГОТОВ ОСТАВИТЬ ЧФ РФ В КРЫМУ ПОСЛЕ 2017 ГОДА
Премьер-министр
Украины Виктор Янукович дал понять, что не исключает возможности пребывания Черноморского
флота России на территории Украины после окончания срока аренды крымских баз в 2017 году. Как
пишет "Украинская правда", по мнению главы
украинского правительства, решение указанного вопроса будет зависеть от того,
насколько в пролонгации соглашения об аренде баз будет необходимость и выгода для Украины и России.
"Возможно,
частично этот вопрос будет решен. Есть объекты, в которых Украина заинтересована,
чтобы они эксплуатировались
нашими партнерами и государство от этого получало прибыль", — сказал
Янукович. Он также отметил, что не видит на сегодня препятствий для спокойного
обсуждения темы Черноморского флота
РФ, - "исходя из прагматических позиций,
без чрезмерной политизации этого вопроса".
Ранее
Янукович выступил против увязки цены на российский газ для Украины с ценой аренды за базирование Черноморского флота
в Крыму. "Мы ни в коем случае не связываем эти вопросы. Это отдельные
темы. Есть методология расчетов за аренду государственного имущества, и
на основе этого происходят расчеты за
имущество, которое эксплуатирует
Черноморский флот", — подчеркнул
премьер.
(“Крымское время” №124, 4 ноября 2006 года)
"СТУДЕНЧЕСКОЕ БРАТСТВО" ТРЕБУЕТ ВЫСЛАТЬ ЧЕРНОМЫРДИНА ИЗ УКРАИНЫ
Всеукраинская
молодежная общественная организация "Студенческое братство" требует немедленного выдворения из Украины и объявления персоной нон грата посла
России Виктора Черномырдина,
сообщает Корреспондент.net.
Таким образом
организация отреагировала на заявление Черномырдина о нелегитимности решения
Апелляционного хозяйственного
суда Севастополя о возвращении Украине маяков из незаконного владения Черноморским флотом России. "Посол России
вмешался во внутренние дела Украины и выразил публичное пренебрежение к
авторитету и решениям судебной
власти Украины, невзирая на то, что решение суда о возвращении маяков уже вступило в силу и
обжалованию не подлежит", — говорится в
заявлении "Студенческого братства".
(“Крымское время” №124, 4 ноября 2006 года)
Крымские депутаты споют оперу
Постоянный
представитель президента Украины в Автономной Республике Крым Геннадий Москаль
обратился к министру внутренних дел Юрию Луценко с просьбой направить на
полуостров опытных оперативников для документирования преступной деятельности
ряда депутатов местных советов. Как сообщает УНИАН со ссылкой на советника
представительства президента в АРК Людмилу Мохову, речь идет, в частности, о
преступной деятельности депутатов Симферопольского городского совета, Сакского райсовета,
районных советов в городе Симферополе и т.д.
В
обращении к Луценко постпред президента приводит полученные им данные "об
участии отдельных депутатов в организации и участии в заказных убийствах и
других тяжких криминальных преступлениях".
Как
считает Москаль, включение в списки депутатов с сомнительной репутацией
остается на совести политических партий и блоков.
(“Вечерние вести” №163, 7 ноября 2006 года)
Перекручування історії виправить час
Незважаючи на зусилля офіційної пропаганди, 7 листопада залишається
святковим днем не тільки для комуністів. Багато хто з тих, кому прищеплюють
недовіру до ідеалів Жовтня, продовжують відзначати його річницю. Зазвичай це
намагаються пояснити тим, що це свято, мовляв, втратило ідеологічний зміст і тепер
сприймається як частина укоріненої традиції. Насправді річниця Великої
Жовтневої соціалістичної революції залишається святом ідеологічним, і жодні
опошлення не в змозі змінити цього факту. Але ідеологія свята після загибелі
соціалістичного ладу значно змінилася. Раніше цього дня було заведено пишатися
минулими досягненнями і мріяти про майбутні перспективи. Сьогодні - згадують
про той час, коли наш народ був активним учасником всесвітнього історичного
процесу і лідером світового прогресу. Чи буде повернуто святу його колишній
зміст, залежить, насамперед, від нас самих. Якщо цього не станеться, історична
доля українського народу буде надзвичайно тяжкою. У певному сенсі нашим
союзником є час. Він допомагає ясніше побачити здобутки радянського суспільства,
розвіює міфи, які й дотепер володіють багатьма умами, безжалісно показує, в
якому ідеологічному і соціальному бруді ми опинилися.
Напевно, ніде так різко не проходить межа між радянським суспільством і
нинішнім, як у масових уявленнях, у тому, що суспільство думає про себе, які
цілі перед собою ставить. Радянські люди (без жодного перебільшення) відчували
себе творцями історії і будівниками нового світу. Суспільство бачило своєю
метою створення справедливого соціального ладу. Навіть ті, хто байдуже або скептично
ставився до соціалістичної ідеології, відчували, що беруть участь у загальній
справі, працюють заради загального блага, допомагаючи своєю працею розв'язати
важливі проблеми національного розвитку.
Людина, яка заявила б, що її нічого не цікавить, крім грошей, а її єдине
бажання - розбагатіти, вважалася б моральним виродком. Той, хто почав би
виставляти напоказ власне багатство, виявився б ізгоєм. Про корупціонерів і
казнокрадів годі й казати - тільки диво могло перешкодити їм опинитися на лаві
підсудних. Наукові, технічні, соціальні, культурні досягнення соціалістичного
суспільства викликали загальну гордість, їх не могли заперечувати навіть ті,
хто виступав із критикою радянського ладу.
Нині у суспільній свідомості картина прямо протилежна. Суспільство
відчуває свою відсталість, ущербність та історичну приреченість, нездатність
подолати розрив, що дедалі збільшується, відокремлює від раніше досягнутого.
Мета розвитку вбачається в тому, щоб бути включеними до світової економічної і
політичної системи як сателіт США та західноєвропейських держав. Сенс життя
зводиться до придбання високого споживчого статусу, а той, хто не зумів його
домогтися (тобто більша частина суспільства), видається невдахою. При цьому
засоби придбання багатства значення не мають. А сам матеріальний добробут є
настільки завидною річчю, що його потрібно демонструвати за кожної нагоди.
Гордість за власну історію і культуру зводиться в нинішній Україні до
безграмотних націоналістичних гасел, аморальних шовіністичних витівок і
безвідповідальних спроб позбавити громадян власної країни права одержувати
освіту й обмінюватися інформацією російською мовою.
Марно було б шукати пояснення подібних уявлень у національному
менталітеті або в якихось особливих душевних якостях нашого народу, що нібито
змушують його грати підпорядковану роль. Достатньо подивитися на список вищих
партійних і господарських діячів радянського періоду, радянських воєначальників
і провідних науковців, щоб переконатися в тому, що представники України вміють
приймати і втілювати рішення, від яких залежить стан справ у світі, пропонувати
сміливі ідеї і безстрашно дивитися в майбутнє. Нинішні ідеологія та мораль
українського суспільства типові для напівколоній, котрі є сировинними
придатками розвинених держав. Для країн, роль яких у світовій економіці
зводиться до постачання сировини і до імпорту товарів, що морально
застарівають.
Тож як так сталося, що наш народ раптово перетворився на одне з
"периферійних суспільств", які не відіграють самостійної ролі в
світовій економічній і політичній системі? При цьому наша країна не зазнала
воєнної поразки, на нас не обрушилися небачені стихійні лиха та епідемії, а
освітній рівень суспільства, як і раніше, трохи вищий, ніж у деяких розвинених
країнах. Пояснити катастрофу, що відбувається з нами, можна лише одним:
розривом історичних і культурних зв'язків, який спричинив шоковий стан
суспільства. Воно вже починає усвідомлювати справжній стан справ, але поки що
не наважується визнати, що вирватися з нинішньої ситуації можливо, тільки
рішуче відмовившися від курсу, що його проводили протягом останніх п'ятнадцяти
років. Для того щоб повернутися до світових лідерів, потрібно приступити до
відновлення соціальної справедливості, народовладдя та інтернаціоналістського
зовнішньополітичного курсу. Для цього необхідно добитися зміни економічної,
фінансової і соціально-політичної системи у відповідності із суспільними та
загальнонаціональними інтересами.
Здавалося б, що перешкоджає цьому? Нинішній правлячий клас і пов'язані з
ним соціальні прошарки становлять незначну меншість, котру до того ж роздирають
внутрішні протиріччя. Усунути його від влади можливо, просто пояснивши людям,
що нинішній курс веде до катастрофи, а відновлення соціалістичних принципів
дасть змогу підняти економіку і різко підвищити якість життя. На жаль, ми
надовго опинилися у владі ілюзій. Ми вважали, що наші вимоги і пропозиції
настільки очевидні, що варто лише трудящим дізнатися про них, як вони одразу
підтримають нас на виборах, дозволивши нам приступити до першочергових
соціальних перетворень. Знадобилося кілька жорстоких електоральних невдач, щоб
ми переконалися в тому, що офіційна пропаганда справді має успіх. Річ не в
якійсь її особливій витонченості або вигадливості. Вона діє, бо падає на
заздалегідь підготовлений ґрунт.
Суспільству важко зізнатися собі в тому, що п'ятнадцять років страждань і
нестатків були даремними. Що нині в нашого народу історичні перспективи значно
гірші, ніж були напередодні розпаду СРСР. Ми повинні змусити народ усвідомити
справжні реалії сучасного світу і почати державне будівництво, зважаючи на них.
Ми маємо довести, що справжня незалежність може бути досягнута тільки в
братерському союзі зі спорідненими за культурою і мовою народами. У противному
разі криза піздньокапиталістичного ладу, що посилюється і яка найболючіше б'є
по країнах "периферії", поставить наш народ на межу знищення.
Джемс О'Коннолі, герой ірландського робітничого руху, який помер за волю
своєї країни, сказав, що можна скільки завгодно проголошувати незалежність, але
без встановлення соціалістичної республіки вона виявиться лише ширмою, яка
приховує панування іноземних банків і корпорацій. Це необхідно пам'ятати всім,
хто стверджує, що соціалістичне будівництво нібито перешкодило зростанню
національної самосвідомості українського народу. Без Жовтневої революції наш
народ, та й багато інших народів Східної Європи втратили б національну культуру
та ідентичність. Тому, хто не вірить, що тепер ми знову зіткнулися з цією
загрозою, я можу тільки порадити подивитися якийсь із музичних каналів або купити
молодіжний глянсовий журнал.
Визнавши, що з нами сталася катастрофа, наслідки якої були тільки
посилені економічними і політичними рішеннями останніх років, наше суспільство
зробить надзвичайно важливий крок. Але що робити далі? Як нам розпочати відновлення
народовладдя і соціальної справедливості? Можливо, найкраще було б точно
відновити знищене радянське суспільство? Подібні заклики можна почути досить
часто. Нескладно зрозуміти, чим вони спричинені: здається, що найпростіше
повернути здобутки радянського ладу, цілком відновивши його соціальні інститути
та економічні відносини. Однак подібна стратегія видається помилковою. Потрібно
усвідомити, що повернутися в стан, який передував катастрофі, неможливо. Не
можна після землетрусу відновити ландшафт, який існував до початку стихійного
лиха, чи підняти ліс, повалений ураганом. Радикали, які висувають утопічні
гасла і намагаються вдавати, що всі руйнівні наслідки можна усунути
"розчерком пера", своїми закликами тільки допомагають владі закріпити
нинішнє становище.
Так, наш народ нікому не давав повноважень ні на знищення союзної
держави, ні на ліквідацію соціалістичного ладу. Навпаки, наші співгромадяни в
переважній більшості твердо вірили, що майбутні перетворення зміцнять соціальну
справедливість і відкриють простір для творчої свободи. Якщо наше суспільство в
чому й винне, то тільки у власній наївності та в незнанні реалій сучасного
світу. Нам не можна повторювати попередні помилки, нехтувати як масовими
настроями у власній країні, так і глобальними економічними та культурними
процесами. На жаль, в останні роки різко знизився громадський вплив принципів
колективізму і соціальної солідарності, натомість різко зросла роль особистого
добробуту. Після руйнування СРСР світова економічна система опинилася під контролем
світової олігархії, окремі угруповання якої почали боротьбу за геополітичне
панування. У світі посилилися міжцивілізаційні протиріччя, які на національному
рівні часто переходять у міжетнічні та міжконфесійні заворушення.
Це різко обмежує нашу свободу дій, змушує нас приділяти підвищену увагу
рішенню одномоментних, конкретних завдань. Така ситуація потребує від нас
взаємодії з іншими політичними силами, які прагнуть запобігти перетворенню
України на сировинний придаток розвинених країн, припинити руйнування
національної культури і зупинити курс на вихід із простору східнослов'янської
цивілізації. Сформувати політичний союз не можна, не враховуючи повною мірою
інтереси партнерів. Але в жодному разі не можна випустити з уваги нашу основну
мету: утвердження в суспільному і державному житті ідеалів соціальної
справедливості, інтернаціоналізму та народовладдя. Незважаючи на олігархічне
засилля і руйнівний зовнішній вплив, необхідно рішуче і послідовно добиватися
повернення соціальних прав і гарантій.
Нам необхідна реалістична стратегія виходу з кризи, спрямована на
повернення нашому народові права на самостійний розвиток, гордості за своє
минуле і впевненості в дні завтрашньому. Реалізація такої стратегії не можлива
без переходу до соціалістичного будівництва. Отже, нам необхідно якнайшвидше
розвінчати міфи, створені офіційною пропагандою навколо соціалістичного ладу,
пояснити суспільству, що саме відмова від соціалістичних принципів і стала
головною причиною катастрофи.
Таку оцінку подій початку 1990-х щосили заперечує нинішня правляча
верхівка. Це цілком зрозуміло - прагнучи переконати суспільство, що
капіталістичному ладу немає альтернативи, вона намагається зробити легітимним
нинішній соціально-економічний курс і обґрунтувати власне прагнення втягнути Україну
до євро-атлантичного простору. Українська правляча верхівка тільки номінально
живе в нашій країні. Насправді вона відчуває себе частиною еліти західного
світу, орієнтується на інтереси світової олігархії і з усіх сил намагається
заслужити її схвалення. На жаль, патріотичні та соціально орієнтовані політичні
сили колишніх радянських республік протягом 90-х років минулого століття були
занадто слабкі, щоб перешкодити курсу на роз'єднання пострадянських держав,
який проводили під диктовку політичної бюрократії розвинених країн і
керівництва міжнародних фінансових інститутів. Але нині в деяких пострадянських
державах (у тім числі й в Україні) з'явилася частина правлячої еліти,
зацікавленої в збереженні національного суверенітету. Велику роль на пострадянському
просторі стала відігравати Білорусія, яка зберегла загальнонародну власність,
соціально орієнтовану економіку; проводить зовнішньополітичний курс,
спрямований на збереження східнослов'янської цивілізації.
Крім того, змінилася ситуація у світі. Підірвано могутність світової
олігархії. Виникли нові можливості для боротьби за соціальний прогрес завдяки
появі нових соціалістичних держав у Латинській Америці (Венесуели та Болівії),
посиленню конфліктів між угрупованнями світової олігархії і кризі неоліберальної
економічної моделі. За останні п'ятнадцять років соціалістичний Китай посів
одну з провідних позицій у світовій економічній системі. При цьому рішення
останнього пленуму ЦК КПК остаточно ставлять хрест на всіх міркуваннях про те,
що китайське керівництво готове звернути із соціалістичного шляху розвитку. Це
означає, що в нас з'явилися сильні союзники.
Але, на жаль, різко зросли погрози для нашої країни, якій дедалі
складніше зберігати економічний і культурний потенціал, що дістався нам у
спадок від радянської епохи. Панування світової олігархії різко посилило всі
конфлікти - міжетнічні, міжконфесійні та міжрегіональні - в країнах
"третього світу" (серед яких опинилася і сьогоднішня Україна) та
загострило протиріччя між ними.
На міждержавному рівні республікам колишнього СРСР стає дедалі важче
домовитися про найпростіші речі. Це пов'язано з тим, що нинішня правляча
верхівка може керувати винятково маніпулятивними засобами. Вона прагне
переконати суспільство в тому, що нинішній лад значно демократичніший, ніж
радянський. Вона бажає зобразити вигідний їй курс як захист національних
інтересів і показати, що розвиток як сировинного придатка і частини
"світової периферії" - це втілення вікових сподівань нашого народу.
Тому перед нами нині стоїть завдання викриття міфів, що їх використовує
правляча верхівка для маніпуляції громадською думкою, для стримування
природного невдоволення порядком, що встановився.
Що ж становить основу нинішньої офіційної пропаганди?
По-перше, стверджується про те, що побудова соціалістичного суспільства
булла розривом з історичними традиціями народу України і зупинила його
національний розвиток. Це цілком цинічна неправда, що не зважає на історичні
факти. Її подають в одній упаковці разом зі спробами видати стихійне лихо,
страшний голод кінця 20-х - початку 30-х років минулого століття, за сплановану
акцію "геноциду" українського народу і представити бандитів, які
вбивали мирних громадян, борцями за національну незалежність. Подібні вимисли
нагромаджуються один на один для того, щоб приховати, що саме в складі СРСР
різні етнічні групи українців змогли з'єднатися в рамках однієї держави. За
радянського періоду було зроблено колосальний ривок у розвитку української мови
і культури, було забезпечено умови для втілення багатих можливостей її
україномовної і російськомовної складових.
По-друге, нав'язується думка про те, що радянське суспільство було менш
демократичним, ніж сьогоднішнє. При цьому забувають зазначити, що в радянському
і буржуазному суспільстві діють різні форми демократії. У радянському
суспільстві демократія була пряма і здійснювалася безпосередньо. Трудящі могли
брати участь в управлінні виробництвом. Під час планування об'єктів соціальної
інфраструктури влада орієнтувалася, насамперед, на громадські потреби.
Величезного значення надавали виступам у пресі, на які слід було негайно
реагувати. Це допомагало стримувати бюрократичне свавілля. Існували різні
механізми громадського, партійного і профспілкового контролю, що змушували
чиновників усіх рівнів керуватися, насамперед, громадськими інтересами.
Водночас було обмежено політичну демократію і свободу розповсюдження
інформації, що, починаючи з 1960-х років, перетворилося на небезпечний
пережиток попередньої епохи, який заважав подальшому розвитку.
Нині як інститути політичної демократії начебто функціонують. Але чи
збільшився завдяки цьому вплив суспільства на рішення влади? Відповідь на це
запитання, на жаль, очевидна. Якщо судити, виходячи з критерію, котрий, на мій
погляд, є вирішальним для визначення ступеня демократичності будь-якого
суспільства, - за рівнем захищеності фундаментальних соціальних прав, то
з'ясується, що порівняно з радянським періодом ми зробили гігантський крок
назад. Радянські соціальні правові гарантії надавалися незалежно від бажання
особистості. Людину буквально змушували користуватися щорічною відпусткою і
лікуватися у разі хвороби, навіть якщо вона цього не хотіла. Зараз реалізація
своїх соціальних прав доступна лише незначній меншості, що входить до правлячої
верхівки або безпосередньо примикає до неї.
По-третє, нас намагаються переконати в тому, що соціалістичний лад
стримує індивідуальну ініціативу і заважає творчій свободі значно сильніше, ніж
ринковий капіталізм. Справді, в радянському суспільстві стримували приватну
ініціативу, спрямовану на приватне збагачення. Можливо, що в цій сфері
обмеження були занадто жорсткі, хоча тепер ми можемо переконатися, що культ
наживи є незрівнянно більш небезпечним. Але в радянському суспільстві
науковець, музикант, літератор мали високий соціальний статус і повагу з боку
суспільства. Сьогодні вони перебувають в становищі блазнів, змушених кривлятися
перед заможною публікою.
Тільки зруйнувавши ці міфи, звільнивши від їхнього впливу громадську
свідомість, ми зможемо приступити до вироблення стратегії національного розвитку,
підтримуваної суспільством і спрямованої на реалізацію його справжніх
інтересів. Для її реалізації нам необхідно буде створити широкий громадський
рух, який повинен поєднувати соціальні та геополітичні вимоги.
Шлях до хліба нині багато в чому пролягає через геополітику. Громадське
протверезіння змусило багатьох інакше глянути на ситуацію у світі, на
перспективи подальшого розвитку України. Поки що ми не зуміли повною мірою
скористатися змінами в громадській свідомості. Ми ще тільки маємо виробити форми
залучення до політичного процесу молоді. Нам необхідно роз'яснити молодим
людям, що тільки побудова соціалістичного суспільства допоможе реалізувати їм
свої права і звільнить їх від соціального гноблення. Нам потрібно якнайшвидше
встановити міцні зв'язки з робітничим клас, у тому числі й з тими його групами,
які з'явилися після 1991-го року.
Але вже очевидно, що час виправить перекручування історії, що
супротивникам соціального прогресу не вдасться остаточно змінити вектор
розвитку людства. Ідеали Великого Жовтня очищаються від бруду. Їхнє відновлення
стає справою найближчого майбутнього.
Леонід ГРАЧ,
народний депутат України,
перший секретар Кримського рескому КПУ.
("Голос України" №208, 7 листопада 2006 року)
Хлеб в
Крыму дорожает необоснованно
Информация в
СМИ о многократном повышении цены на хлеб вызвала настоящий ажиотаж. Весть о
подорожании привела в первую очередь к увеличению спроса на этот продукт (про
запас) и безосновательному повышению цен частными пекарнями (на всякий случай).
Последней каплей на темя взбудораженного населения упало заявление
вице-премьера Совета министров АРК Николая Колисниченко, что стоимость буханки
хлеба в Кировском районе - 3 гривны 50 копеек, в Раздольненском - 2,50 грн.
После
ужесточения лицензирования вывоза зерна с Украины такая новость не могла быть
встречена безболезненно. Логично предположить, что урожай 2006 года уже успел
уйти за пределы и Крыма, и Украины.
В начале
сентября правительство АРК рекомендовало сдерживать цены на социальные сорта
хлеба. Вопреки рекомендации частные предприниматели, самые мобильные
предприниматели в мире, загрузили прицепы своих жигулёвских
"вседорожников" и кинулись обеспечивать хлебом "со скидкой"
жителей указанных в заявлении вице-премьера районов. Но не тут-то было. Разница
в цене хоть и была, но не такая существенная, как им хотелось бы. Информация
вице-премьера оказалась непроверенной и даже не подтверждённой местными
органами власти.
В связи с этим
возникает несколько вопросов. Во-первых, насколько крымское правительство владеет
ситуацией? Во-вторых, почему приурожае, значительно превышающем
потребности полуострова, вообще встал вопрос о сдерживании цен на социальные
сорта хлеба? Если зерно действительно вывезли, то каким образом и кем
осуществлялся контроль рынка продовольственного зерна полуострова? Если
повышение тарифов на энергоносители неизменно приводит к подорожанию продукции,
то на сколько именно? Кто сделал необходимые расчёты,
чтобы утвердить максимально допустимую норму подорожания? Затраченная на
изготовление хлеба электроэнергия - от силы 5 процентов от его себестоимости,
значит, её подорожание втрое может поднять цену не более чем на 10 процентов.
Транспортные расходы не увеличились, а снизились, ведь бензин подешевел на 25%.
Подорожание же хлебобулочных изделий в столице автономии колеблется от 15 до
25%, в регионах - до 50%. Пока. Искусственно созданный ажиотаж может
действительно привести к многократному подорожанию.
Генеральный
директор Крымского ДП ГАК "Хлеб Украины" Александр Шамшин считает
такой виток напряжённости необоснованным. Он отмечает, что продовольственного
зерна в Крыму запасено в достаточном количестве. Более того - цена его падает.
Региональные запасы продовольственной пшеницы сегодня составляют 144 тысячи
тонн, это - шестимесячный запас и 85-90% от объёмов наших элеваторов. Только
некоторые регионы, Ялта, Евпатория и частично Судак, не полностью запаслись
зерном.
Около 18 тысяч
тонн, больше половины объёмов переработки за год, заготовил
"Крымхлеб". Кстати, в розничной сети предприятия продукция,
реализующаяся во всех районах полуострова, подорожала на 15-20 копеек и
составляет на социальные сорта хлеба 1 грн. 20 коп. Потребление хлеба за
последние две недели увеличилось в среднем на 20-30%. Частично это связано с
наступившим похолоданием (физиологическим фактором), частично - с фактором
психологическим: ажиотаж!
Тем не менее миллионный крымский каравай урожая 2006 года за
пределы автономии не ушёл. Несмотря на доминирование теневого рынка зерна,
крымчане продовольственным зерном обеспечены. Будет ли и в дальнейшем
повышаться цена на хлеб, зависит от предприятий-производителей и умения
правительства эту предприимчивость сдерживать. Пока же, поскольку такой
механизм строгого контроля не налажен, возможно всё, и
ответственности никто конкретно не несёт. Подтверждение тому - выявленные, хоть
и единичные, случаи необоснованного завышения цен на хлеб в тех же Черноморском и Раздольненском, других сельских районах
Крыма, на которые не было никакой реакции ни местной власти, ни крымского
правительства, ограничившегося рекомендациями. Информации о наказании лихих
предпринимателей, использовавших слушок себе в мешок, не поступило.
Наум СЫЧ
(“Крымская правда” №203, 7 ноября 2006 года)
Бродит жуть по городу
Что толку от
чистоты в жилище, если, выйдя на улицу, попадаешь в рассадник инфекции.
Значительно усилившаяся в последние годы эпидемия гриппа - следствие появления
маршрутных такси, где пассажиры щедро обмениваются вирусами. Карантин в них,
как в школах, не введёшь. Но, с другой стороны, выбор есть: хочешь быть
здоровым - ходи пешком. А вот как быть с облезшими бродячими собаками,
сбившимися в стаи и поделившими город на участки со штаб-квартирой на городской
свалке? Много лет назад ранним утром слышались выстрелы. "Собачники"
работают" - и слёзы наворачивались на глаза.
Жалели безымянных братьев меньших.
Сегодня стоит
пожалеть себя. В сухую погоду тротуары испаряют продукты переработки собачьих
кишечников, дожди размывают кучки и кучи. Стаи разнокалиберных псов, пересекая
дорогу, заставляют поток машин останавливаться. Что касается детворы,
напуганной или искусанной, нет ей ни учёта, ни числа. Слава Богу, случаев
заболевания бешенством в Крыму, по данным управления ветсанэкспертизы, не
зарегистрировано. Значит, курс профилактических инъекций - не обязателен, тем
более что он дорогой.
Может, пора уже
городским властям приводить Симферополь в порядок? Потому что пока ваши
функции, уважаемые чиновники, выполняют студенты-медики. Накануне зимней
сессии, включающей практические занятия по препарированию животных,
первокурсники и второкурсники бросаются на поиски "препаратов" -
трупов собачек. Вооружившись колбасой, студенты выходят на охоту. Поймать
разжиревших на мусорниках, чувствующих себя хозяевами города дворняг, дело
нелёгкое. Даже если и поймал, что дальше?
Ветеринарные
клиники бродячих собак усыплять, даже за хорошие деньги, отказываются - грех!
При этом сами ветеринары предлагают: "Если надо - бейте молотком по голове
или душите". Наверное, такой подход, по их мнению, более гуманный.
В конце концов студенты додумались ввести пойманному зверю
человеческие лекарства, продающиеся в любой аптеке без рецепта. Летальный исход
- мгновенный и безболезненный!
Практический
экзамен будущие врачи сдадут без проблем. Такая ситуация с
"анатомической" сессией была в прошлом году, будет и в следующем. Но
не пройдёт и месяца, как популяция бродячих собак в Симферополе восстановится,
а то и увеличится.
И никто не
думает, что живодёры поневоле, сегодняшние
студенты-медики, завтра придут лечить нас с вами. Никого не волнует, что те
самые собачки, которых жалко, становятся причиной инфекционных болезней наших
близких.
Так кого же
действительно стоит пожалеть? Наверное, только себя. За инертность,
безразличие, бездеятельность - преступные качества для всякого человека.
Наум СЫЧ
(“Крымская правда” №203, 7 ноября 2006 года)
Экс-спикер возглавил крымских социалистов
Новый глава
крымской организации Социалистической партии Украины был избран на заседании
республиканского комитета СПУ, которое состоялось 4 ноября. Им стал бывший
спикер Верховного Совета автономии Евгений Супрунюк.
Ранее бывший
глава крымской организации СПУ Пётр Устенко подал в отставку в связи с
невозможностью совмещать свою деятельность на полуострове с работой на посту
советника председателя Верховного Совета Украины.
Супрунюк
занимал должность главы ВС АРК в 1995-1996 годах. Во время разгрома крымских
ОПГ "Сейлем" и "Башмаки" выехал в Россию и был объявлен в
розыск.
(“Крымская правда” №203, 7 ноября 2006 года)
Сергей ЦЕКОВ: "Русские из Крыма не уйдут"
В конце октября в Санкт-Петербурге прошёл второй Всемирный конгресс
русских соотечественников, а 4 ноября, в День национального единства и
примирения, президент России Владимир Путин принимал представителей
соотечественников, живущих за рубежом. Участником обоих этих мероприятий был
председатель Русской общины Крыма Сергей ЦЕКОВ.
- Сергей Павлович, что было главным на этих встречах?
- Россия стала более предметно заниматься соотечественниками, живущими за
рубежом. Показателем этого явилось и проведение второго конгресса
соотечественников, и приём у президента. Эти мероприятия ознаменованы принятием
двух очень важных вещей: будет создан координационный совет соотечественников,
который станет работать в постоянном режиме и принимать решения
рекомендательного характера для органов государственной власти РФ, и будет
принята программа оказания поддержки соотечественникам за рубежом. Сейчас
разрабатывается положение о координационном совете, сразу могу сказать, что
отношение к Украине и Крыму особое. Если от других государств будет по одному
представителю, то от Украины, можно говорить с большой долей вероятности, как
минимум, два: от Украины и от Крыма.
Работа совета будет проходить не на пустом месте. До этого на протяжении
многих лет работал международный совет соотечественников, который сформировало
правительство Москвы, им накоплен большой опыт, который, безусловно, будет
использован.
- Какие основные темы были предметом обсуждения на конгрессе?
- Присутствовали 600 делегатов почти из 100 государств. Очень важные
направления обсуждения: программы по оказанию помощи соотечественникам за
рубежом, работа СМИ, защита, сохранение, развитие русского языка, вопросы
консолидации русских организаций, участие организаций соотечественников в
формировании органов власти в странах пребывания. Мы принимали участие в работе
всех секций. На конгрессе было от Украины 60 делегатов, от Крыма - 12, их них 8
- от Русской общины Крыма. От Украины выступал Леонид Грач, от Крыма на
пленарном заседании - я.
- В чём суть вашего выступления?
- Я подчеркнул особую значимость Крыма в таком новом формирующемся
явлении, как единый Русский мир. Это Россия и русские по языку и культуре,
которые живут за её пределами. Крым - единственный регион за пределами
Российской Федерации, где русских проживает более 50%, а тех, кто считает
своими русскую культуру и русский язык - почти 80%. При этом этот регион
обладает элементами государственности, соответственно заслуживает особого
внимания и отношения. Всё в Крыму пропитано русской культурой, русской историей,
я напомнил о том, что здесь крестился святой равноапостольный Владимир,
обратился с просьбой уделять Крыму особое внимание. Мне кажется, это моё
обращение нашло конкретную поддержку.
- Это из того, что было на конгрессе, а у президента?
- На приёме присутствовало более 60 представителей соотечественников
из-за рубежа, от Украины было три человека - Леонид Грач, Людмила Кудрявцева,
президент украинской ассоциации преподавателей русского языка и литературы, и
я. Президент особое внимание в своей речи уделил работе с соотечественниками,
подчеркнул, что должны консолидироваться организации. Пришло понимание того,
что Россия будет сильным государством, если будет сильна российская диаспора за
рубежом. Вообще очень много говорилось о необходимости консолидации организаций
российских соотечественников, потому что, к сожалению, наблюдается большая
раздробленность организаций и в связи с этим не очень большая
работоспособность.
- Здесь у Русской общины Крыма есть опыт?
- Помните, в середине 90-х годов было более 20 организаций, со временем
они либо вошли в состав Русской общины, либо прекратили своё существование.
Сейчас практически одна организация - Русская община. Конечно, присутствуют
какие-то другие лидеры, но такой цельной, ёмкой работы в Крыму никто больше не
проводит. Собственно, показатель работоспособности организации - это и
представительство в органах власти, и материальная база, и конкретные дела, всё
это уже известно крымчанам. Очень хорошо встретили наш основной принцип,
который мы сформулировали давно - недопущение публичной критики других лидеров
и других организаций, тем более недопущение каких-то судебных разбирательств с
другими организациями. Мы в одностороннем порядке отказались вести грубую
критику других организаций более десяти лет назад и считаем, что именно этот
принцип позволил нам выйти на ту организацию, которую мы сейчас имеем. У
нормальных людей, действительно обеспокоенных положением русских, русскоязычных
на Украине, появляется в связи с этим большое доверие к нам.
- Обсуждались ли на этих мероприятиях события, связанные с российским
присутствием в Крыму, - маяки, флот и другие?
- Конкретно эта тема не звучала, но тема Крыма присутствовала постоянно.
Русская община Крыма очень активно себя вела, все выступали, и к концу конгресса
все уже поняли - Крым особый регион и требует особого внимания.
Очень критично отнеслись мы к идее переселения соотечественников из Крыма
и Севастополя. Мы сказали, что понимаем, когда будут переселять русских из
непростых государств Средней Азии и других. Но мы не можем себе представить,
как русские будут выезжать из города русской славы Севастополя. И это вызвало
аплодисменты, почти овации. Мы говорили о том, что для Крыма, возможно, нужна
особая программа по поддержке соотечественников, чтобы они здесь оставались.
Русские из Крыма не уйдут.
Звучала во многих выступлениях и в выступлении президента тема
сохранения, развития, использования русского языка. В частности, следующий год
в России хотят сделать Годом русского языка.
- Как вы относитесь к тому, что в некоторых украинских СМИ много
говорится о том, что в Крыму русские виноваты в разжигании межнациональной
розни? И самозахваты, и прочие безобразия связывают с Русской общиной.
- Нет, не Русская община, а центральные власти проводят недальновидную,
близорукую политику в Крыму. Они разыгрывают крымскотатарскую карту, считают,
что татары являются союзниками Украины в целом, а русские, русскоязычные,
славяне - здесь по большому счёту нет деления, - они недружелюбно относятся к
Украине. И результатом этой политики, политики двойных стандартов, неравного
соблюдения законов является обострение ситуации. Мы как раз эту ситуацию
постоянно стараемся смягчить. И вынуждены участвовать в каких-то гражданских
акциях, потому что было бы странно нам в них не участвовать, общественная
организация не может отказаться от политической деятельности, мы не можем себе
этого позволить. После самозахватов, организованных представителями
крымскотатарской верхушки с совершенно конкретными целями, желанием заработать,
как ответная реакция начались самозахваты земли славянами.
- Но не наоборот, как пытаются это представить?
- Нет, именно в такой последовательности. И если кто-то пытается
оправдать действия татар, то пусть постараются понять, почему так поступают
славяне. Они находятся в гораздо худшем положении, чем те же татары.
А вообще нас радует, что такое внимание к Русской общине, много начали
говорить, значит, мы работаем, иначе бы не стали ругать. Уверен, будущее - за
Русской общиной. Мы - общественная организация, мы - не партия, объединяем
людей различного возраста, общественного положения и партийности. В наших рядах
есть представители разных идеологических взглядов - и от Партии регионов, и
Компартии, и Соцпартии, и других политических партий. Что не мешает им быть
членами Русской общины. И это правильно.
Наталья АСТАХОВА
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
Треба працювати, а не чекати вказівок з Києва
Ця
думка була провідною під час наради з господарським та депутатським активом Автономної Республіки Крим,
яку провів у Сімферополі 7 листопада перший віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів України Микола Азаров.
Мета заходу — на основі оцінки
стану соціально-економічного розвитку
автономії за 2006 рік визначити провідні напрямки цього сектора на наступний рік та на термін до 2011
року. В ході розмови учасники наради торкнулися
також проблем початку опалювального
сезону на півострові.
Доповідаючи з основного питання, голова Ради міністрів Криму Віктор Плакіда дав стислий аналіз розвитку
економіки Криму за дев'ять місяців 2006 року. За
його словами, поточного року в економіці
автономії загалом зберігалися тенденції зростання.
Поліпшуються показники розвитку соціальної сфери Криму. Насамперед слід відзначити зростання
середнього розміру заробітної плати на 32, 4
відсотка, зменшується безробіття. Пріоритетами
діяльності кримського уряду, зазначив В. Плакіда, є ефективне використання наявних бюджетних ресурсів
(як місцевих, так і державних) та
залучення інвестицій, передовсім іноземних.
Як зазначив у своєму виступі М. Азаров, він очікував і від доповідача, і
від виступаючих не просто констатації проблем, а передусім пропозицій, як ці проблеми вирішити. За
словами М. Азарова, "сто днів діяльності уряду України —
це не той термін, щоб підбивати якісь серйозні
підсумки". Микола Янович сказав, що весь цей період Кабінет Міністрів України
визначав пріоритети для своєї
діяльності і головна мета уряду України на даному етапі — навести лад,
ліквідувати розбалансованість влади і
налагодити чітку систему достовірної інформації про стан справ у регіонах та галузях економіки.
М. Азаров поцікавився, чому зволікають з підключенням до теплових мереж
соціально-побутових об'єктів у Ялті, Феодосії, Судаку, Керчі. Відповідь першого
заступника голови Ради міністрів
Криму Азіза Абдуллаєва, що це питання влада на місцях вирішує самостійно,
зважаючи на температуру повітря, не задовольнила першого віце-прем'єра, як і
відповідь міського голови Сімферополя Г. Бабенка про те, що у столиці Криму
"без тепла на сьогодні залишаються тільки 18
багатоповерхових будинків".
Микола Азаров поставив перед урядом автономії чітке завдання:
до 10 листопада, тобто до майбутньої п'ятниці, усі населені пункти Криму повинні бути забезпечені теплом.
Говорячи про перспективи розвитку Криму, М. Азаров зазначив, що влада
автономії має не лише очікувати допомоги зверху, а й шукати власні резерви.
"Час сподіватися тільки на державні дотації пройшов, — сказав М. Азаров.
— Зараз Кабінет Міністрів України працює
над програмою соціально-економічного розвитку держави, і основу цієї програми
складатимуть саме програми розвитку регіонів. Отже, треба працювати, а не
чекати вказівок з Києва".
Олександр КУЛИК,
(“Урядовий кур'єр” №211, 9 листопада 2006 року)
Крым может рассчитывать на
поддержку Кабмина
От такого общения с высшим руководством автономия уже успела отвыкнуть.
На совещании, которое позавчера провёл в Верховном Совете Крыма
вице-премьер-министр Украины, министр финансов Николай Азаров, никто не пытался
поставить её к стенке, вывести в овраг и даже применить допрос с пристрастием.
Азаров был настроен на конструктив. В Кабмине сейчас готовится
общегосударственная программа социально-экономического развития Украины на
долгосрочный период, сказал вице-премьер, которая будет сформирована из
региональных программ. Вот он и приехал, чтобы послушать, как Крым собирается
развиваться в дальнейшем.
Поэтому премьер автономии Виктор Плакида в своём выступлении не
углублялся в детали достигнутого, а почти сразу перешёл к перспективе, кстати
сказать, в таких масштабах озвученной им впервые. В автономии нужно развивать
инженерно-транспортную структуру, обеспечить население водой и газом, создать
единый кадастр крымских земель и улучшить инвестиционный климат в
санаторно-курортной сфере.
Чтобы реконструировать водопроводные сети автономии, изношенные на 50
процентов, сказал премьер, нужно 170 миллионов гривен. Газификация потребует 3
миллиарда, программа энергосбережения - миллиард. Правительство планирует
привести в порядок главную транспортную магистраль Крыма - дорогу Херсон -
Красноперекопск - Симферополь - и заменить контактные сети междугородней
троллейбусной линии. Для того чтобы реализовать всё намеченное, Совмин
предполагает удвоить в следующем году объём внешних инвестиций. "Проблему
энергоснабжения Крыма нужно закрыть за 4 года, - резюмировал Азаров. - За 5 лет
нужно закрыть проблему газификации на ЮБК". Значительно больше времени
было потрачено на отчёт автономии о подготовке к зиме. Азаров прямо спросил:
какие города ещё не подключены к отоплению? Выяснилось, что Ялта, Судак,
Феодосия и Керчь, но это, дескать, потому, что там температура не ниже 12
градусов. Азаров не согласился: "Я взял с собой сводку
гидрометеорологической службы. В Крыму ни в одном населённом пункте температура
не выше 8 градусов". Выяснилось, что столбик термометра здесь
действительно ни при чём, просто на местах ещё не заключили договоры с
газопоставляющими компаниями. Проблема - долги и необходимость предоплаты.
Приехавший с Азаровым первый зам. министра топлива и энергетики Украины Вадим
Чупрун пообещал, что вопрос заключения договоров будет решён сегодня же.
Особой критике подверг Азаров и многократное и не всегда обоснованное
повышение на Украине тарифов на коммунальные услуги, которое в более
последовательной и адекватной форме не смог или не решился осилить прежний
Кабмин. Именно с искусственным затягиванием решения этой острейшей проблемы, по
мнению Азарова, связан нынешний тарифный шок на Украине. По его словам, цена на
газ составляет лишь половину тарифа.
"Поэтому, когда плату повышают в три раза, это означает, что газ
должен бы был подорожать в шесть раз, чего на самом деле не произошло", -
сказал он. И добавил, что на компенсацию роста услуг ЖКХ правительство
предусмотрело в бюджете-2007 2 миллиарда гривен, "но если цены во всех
регионах возрастут в несколько раз - этих денег не хватит".
В заключительном слове первый вице-премьер Украины вновь обратился к теме
ответственности власти за свои действия. Но уже в масштабе Украины. "Три
месяца - это не тот срок, когда можно говорить о каких-то успехах", -
сказал он, имея в виду работу нынешнего Кабинета министров. Тем более что
"хозяйство" правительству Украины досталось тяжёлое. "Предыдущие
деятели не думали, что они творят, и сотворили хаос и неуправляемую ситуацию.
Власть оказалась разбалансированной", - заявил он, и это является главной
причиной тяжёлой социально-экономической ситуации в стране. Одна из главных
причин - разрыв нормальных отношений с Россией: "Янукович первым говорил о
том, что нельзя так делать. И сейчас те же силы продолжают мешать наводить
порядок в стране и выстраивать мосты с Россией".
Навести порядок нужно и в автономии, в частности, в решении проблем
репатриантов. По мнению Азарова, необходимо в конце концов ограничить программу
обустройства чёткими временными рамками. Провести в места компактного
проживания крымских татар воду, газ, канализацию и дороги и навсегда закрыть
эту тему. "А то у нас эта статья расходов превратилась в постоянно
перманентную статью", - считает Азаров.
В целом первый вице-премьер Украины заверил, что регион может
рассчитывать на поддержку Кабмина. "Не нужно обещать невыполнимое, -
сказал он, - давайте наводить порядок и выводить экономику из кризиса".
Вот если бы всегда так: не путать Божий дар с яичницей, а политику
- с экономикой, не вешать на Крым всех идеологических собак, а
просто иногда открывать кислородный клапан и помогать не только обещаниями, но
и конкретно, деньгами, например. Как это в последнее время действительно начал
делать Киев. Может, тогда и вправду у автономии откроется второе дыхание.
Елена МАНИНА
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
ВАГА ТАКИХ ПИТАНЬ ПОТРЕБУЄ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ “ТРЬОХ ПІДХОДІВ”
Це було
заздалегідь зрозуміло, задовго до закінчення та навіть початку третього
засідання підкомісії українсько-російської міждержавної комісії з питань
перебування ЧФ РФ на території України, що відбулось у Севастополі.
Велика
кількість питань, що стояли перед сторонами для розв’язання, та “палке бажання
російської сторони без зайвої гарячки ретельно з ними розбиратися”, висуваючи
свої пропозиції та контрпропозиції, дали привід деяким, скептично налаштованим,
журналістам дійти висновку, що крапку в цьому процесі буде поставлено не раніше
2017 року. Не назвали ніяких конкретних дат завершення роботи міждержавної
комісії і керівники української та російської делегацій: перший заступник
міністра закордонних справ України Володимир Огризко та його російський колега
Григорій Карасін. Щодо порядку денного третього засідання, то, як повідомив
пресі Володимир Огризко, хоча не з усіх висунутих питань знайдено порозуміння з
російською стороною, проте конструктивний діалог відбувається та є вже певні
результати.
Зокрема,
він сповнений оптимізму щодо перспектив узгодження результатів інвентаризації
орендованих земель. За його словами, до кінця року можна узгодити значну
кількість таких документів і перейти до наступного етапу — інвентаризації самих
об’єктів, що розташовані на цих земельних ділянках.
Як
позитив він також вважає те, що російська сторона надала свої пропозиції щодо
проведення інвентаризації в цілому. Вони носять компромісний характер, вважає
дипломат, українська сторона налаштована розглянути їх найближчими днями.
— У разі,
якщо це буде відповідати національному законодавству та інтересам України, ми
будемо думати над цим варіантом росіян, — заявив Володимир Огризко.
Українська
сторона звернула увагу російських колег на об’єкти, які не увійшли в додатки до
угод оренди, але де-факто використовуються російською стороною. За оцінкою
дипломата, є два варіанти вирішення цієї проблеми: або росіяни одразу
повертають об’єкти українській стороні, або слід підключити ці об’єкти до
загального переліку тих, що інвентаризуються.
— Ми
повинні мати повну картину і після цього приймати якесь зважене, узагальнене
рішення, вважає керівник української делегації. За його словами, російська
сторона запропонувала включити ці об’єкти в перелік тих, які повинні бути
інвентаризованими.
Росіяни
прислухалися і до вимог законодавства України щодо реєстрації
військовослужбовців, які проживають за межами території військових частин,
повідомив Володимир Огризко. За його словами, вже є рішення командування ЧФ РФ
і видано відповідний наказ, яким врегульовано це питання. Тепер усі
військовослужбовці, які живуть поза межами військових частин, обов’язково мають
пройти реєстрацію в органах внутрішніх справ України.
Водночас
заступник міністра закордонних справ України наголосив на необхідності
врегулювання питання про уникнення подвійного громадянства. За словами Володимира
Огризка, серед військовослужбовців ЧФ РФ є такі, що мають і українське
громадянство, і російське. За наявності доброї волі сторін можна швидко знайти
порозуміння, підготувати й підписати відповідну угоду, вважає український
дипломат.
Подібна
практика у світі існує, і немає потреби вигадувати “українсько-російський
велосипед”. Як сказав на засіданні міжурядової українсько-російської підкомісії
з питань базування ЧФ РФ в Україні керівник української делегації, російська
сторона заявила, що питання суборенди земель та майна, яке орендує ЧФ РФ,
більше не існує. За його словами, вже наступного тижня МЗС України отримає
відповідну ноту МЗС РФ, де буде чітко прописано, що робити по кожному об’єкту,
по кожному випадку, щоб такої суборенди більше не було, і тема буде
закриватися.
—
Делегація України продовжує наполягати на тому, що діяльність судів і
прокуратури РФ в місцях дислокації ЧФ РФ є незаконною та порушує наш державний
суверенітет і Конституцію України,— заявив журналістам Володимир Огризко. — Ми
попросили російських колег проаналізувати це питання і знайти прийнятні форми
його врегулювання.
В
українського дипломата, за його висловом, “склалося таке враження і відчуття,
що російська сторона взяла всі зауваження до уваги”.
— На
черговому засіданні нашої робочої групи по юрисдикції буде зроблено певний шлях
уперед, — висловив надію перший заступник міністра закордонних справ України.
Олександр МЕЗЕНЦЕВ,
(“Флот України” №44, 4-10 листопада 2006 року)
Земельне питання
Земельні конфлікти не вичерпано
Під стінами Верховної Ради АРК відбувся мітинг-пікет кримчан, котрі вимагають вирішити
численні земельні питання півострова. Хоча виділення землі перебуває в компетенції органів місцевого самоврядування, однак у відчаї від їх тривалого
невирішення люди прийшли по захист до
депутатів Верховної Ради.
Серед найактивніших — учасники семимісячного земельного конфлікту в селі Трудове Сімферопольського району.
Учасники самозахоплення й пікетувальники напередодні зустрічалися з представниками влади, але конфлікт не вирішено. Тому пайовики перекрили
сімферопольську трасу, а учасники самозахоплення підвозять будівельний камінь, стверджуючи, що заберуть його щойно влада ухвалить рішення про
виділення їм землі.
Тим часом власники землі, самочинно зайнятої кримськими
татарами, пішли в суди з
позовами-вимогами припинити безлад. Уже
набрали чинності передані для виконання
чотири рішення з тринадцяти. Зокрема, самозахопників днями "виселять" з земель у селах Чистенькому, Доброму, Сімферополі,
радгоспізаводі "Гурзуф" у Ялті. А Трудівська й Укромненська сільради почали
задовольняти вимоги Рескомнацу з виділення
землі.
Віктор ХОМЕНКО. Крим.
(“Голос України” №204, 1 листопада 2006 року)
Нас толкают на самовозврат
30 октября в Ялте перед
зданием горсовета состоялся митинг общественной организации "Койдешлер" в связи с "нерешением земельной
проблемы депортированных граждан на ЮБК и
фальсификацией истинного положения
крымскотатарского народа в Крыму украинскими
и крымскими политиками перед Верховным
Комиссаром ОБСЕ по делам национальных меньшинств", как сказано в резолюции митинга.
Нежелание принятия соответствующих законов со стороны украинских
властей провоцирует людей на экстремальные действия —
самовозвраты и самострои, приводит к
конфликтам: между властью и крымскими татарами, крымскими татарами и последепортаци-онными перселенцами,
между самими татарами. Безразличие властей к проблемам простых граждан привело к самоубийству жительницы Алушты
Натальи Кобелевой (выбросилась из окна 5 этажа горисполкома).
Люди в
своей массе законопослушны, но
те, кто проводит эти законы
в жизнь, вынуждают граждан их
нарушать. И все же... Семь братьев
семей Гемиджи и Салиджановых
решили идти по пути закона. Их
предки имели дома в д. Дере-кой (Ялта). Приехав в Крым, братья встали в очередь на получение земли в Ялте. Терпеливо ждали 16 лет,
не участвовали в самовозвратах,
"полянах протеста", не нарушали
закон. Из года в год им обещали на ближайшей сессии рассмотреть их заявления. Сессии проходили, землю раздавали, но не им. В 2005
г. братья подали иск на городского голову,
заместителя и начальника управления
по национальным отношениям г. Ялты.
Через год суд вынес решение в отношении
одного из братьев, хотя суд сам
разделил один иск на семь, и в нем
указывалось: рассмотреть вопрос на ближайшей сессии. Прошло полгода —
никаких результатов. Обращение в
Апелляционный суд не было принято
якобы из-за нарушения срока. Братья
не сдаются и продолжают законными методами бороться за свои права. Когда закон Украины захочет показать свое позитивное лицо, пока неизвестно.
Другой
случай. Среди митингующих была
группа "счастливцев", получивших
решение Ялтинского горсовета.
В паспортах стоит прописка на этих
земельных участках до 2010 г. Но Хозяйственный суд АРК вдруг признает решение Ялтинского горсовета недействительным. "Получив
решение горисполкома, я подала пакет документов в фирму при горисполкоме на приватизацию, оплатила аванс, в 2004 г.
провели геодезические работы, есть
заключение главного архитектора
Ялты, но госакт не дают уже год, так
как руководство совхоза "Гурзуф" не
дает согласия на отвод земли. Нас
толкают к самовольному строительству", — рассказывает Л.Альчикова. Отчаявшиеся в действенности законов, граждане идут на их нарушение.
Так начинаются большие неприятности в тех странах, где закон, к соблюдению которого
взывают политики, обращаясь к народу, бездействует, потому что сами же политики
цинично нарушают его.
По
рассказам "захватчиков", более 17 лет пустовала
земля в р-не п. Ай-Василь. Когда отчаявшись
получить законно, они решили разделить ее между собой, местная власть срочно запланировала разбить на ней виноградники.
Сегодня таких захватов в Большой Ялте четыре. Люди постепенно строятся. Старики, дети живут уже несколько лет без света, воды. И все это
после того, как был подписан протокол совместного совещания от 23.07.2003 г.
с участием мэра Ялты С.Брайко, председателя
Меджлиса М.Джемиле-ва и др. и создана совместная комиссия по первоочередному выделению 500 земельных участков.
Лейля АЛЯДИНОВА
(“Голос Крыма” №45, 3 ноября 2006 года)
ПРЕДСЕДАТЕЛЬ ГОСКОМНАЦА ПРИЗВАЛ ЖУРНАЛИСТОВ ПОМОЧЬ РАЗОБРАТЬСЯ С САМОЗАХВАТАМИ
Крым
посетил председатель Государственного комитета Украины по делам национальностей и миграции Сергей Рудык. Выступление главы
Госкомнаца перед журналистами касалось проблем и перспектив реализации
государственной политики в сфере межнациональных отношений. Формат
пресс-конференции позволил Сергею Ярославовичу подробно остановиться только на
проблемах депортированных, а потом он отвечал на вопросы журналистов.
На вопрос
"КВ" о земельной проблеме и постоянно повторяемой Виктором Ющенко фразе, что в Крыму татарских самозахватов больше, чем
других, Сергей Рудык
ответил следующим образом: "Когда
премьером был Бурдюгов, я
дважды принимал участие в
совещаниях по поводу самозахватов
и попытках решить проблему на
местном уровне. Дважды я
слышал разные цифры, у кого
больше, а у кого меньше. <...> Первой,
действительно, прозвучала такая цифра, что
крымскотатарские самозахваты не превалируют
в этой части. И она, по сути, была
озвучена и пошла в прессу. Вторая
информация была обратной. В процентах
тяжело что-то сказать. Я читал
какие-то комментарии того же
представителя президента в Крыму о том, что значительная часть существующих самозахватов
принадлежит людям крымскотатарской
национальности. В любом случае
говорить неправду плохо".
Выход из
сложившейся ситуации Сергей
Рудык видит, прежде всего, в
комплексном обследовании уже
выделенных репатриантам земель и
в скрупулезном мониторинге.
"Никто не заинтересован, ни президент, ни я, ни премьер-министр, в неправильном информировании, — подчеркнул глава
Госкомнаца. — Но местная власть должна обрисовать нам объективную картину. К сожалению, по сути она проблему не изменит.
Безотносительно к национальности,
самозахваты — это плохо. Особенно плохо,
когда, как сейчас, происходят самозахваты
на уже распаеванной земле, на земле,
уже принадлежащей другим лицам. Это потенциальная причина для конфликта.
<...> Да, самозахваты — это плохо, как любое
нарушение закона. Да, землей спекулируют. Да, не все люди, которые захватывают землю, нуждаются в
этой земле. <...> На центральном уровне
эта проблема не решается, и люди на
местном уровне пытаются решить проблему тем способом, который они считают нужным. С точки зрения действующего закона, эти попытки нужно пресекать".
В
качестве одной из мер пресечения
Сергей Ярославович предложил
журналистам "поспособствовать в
предоставлении реальной информации". Прислушавшись к совету председателя Госкомнаца, мы в одном из ближайших номеров
готовы предоставить "реальную информацию" по земельному вопросу в
Крыму. А самозахваты — это не просто плохо,
это очень плохо. И здесь не важно,
какую землю захватывают,
распаеванную или принадлежащую
сельсоветам.
Что
хорошего, например, в том, что
глава Бахчисарайской рай-госадминистрации
Ильми Умеров, председатель
бахчисарайского райсовета
Александр Таряник и глава
Бахчисарайского меджлиса Ахтем
Чийгоз оказывают своим
авторитетом давление на голову Песчановского сельсовета Петра Кикаву, предлагая ему подписать протокол так называемого
согласительного совещания по вопросу
выделения земельных участков для
депортированных крымских
татар. В этом протоколе много
интересного.
Во-первых,
участки предлагается
выделить "с целью предотвращения
конфликтной ситуации и
самовольного занятия земель". Можно себе представить, чтобы подобное требование поступило, к примеру, на имя городского
головы Симферополя Геннадия Бабенко от председателя либо Русской общины Крыма, либо Крымского армянского общества, либо Федерации
греков Крыма или от любой другой национальной организации? С такой же ультимативной постановкой вопроса — "с целью предотвращения самовольного
занятия земель"?
Во-вторых,
в протоколе указано, что
земельные участки необходимо выделить на территории сливового сада и теплицы.
А что, сады и теплицы в Крыму уже не нужны?
В-третьих,
список лиц на выделение земли
"для ведения личного
крестьянского хозяйства" протоколом
поручено подготовить бахчисарайскому
региональному меджлису! Интересно, что в прибрежной зоне, где нет теперь места сливовым деревьям и тепличным овощам,
будут выращивать в этих "личных крестьянских хозяйствах"? Гостиницы, пансионаты, самсу горячую, пахлаву медовую или что-то другое? Но
дело даже не в этом, весь вопрос в другом.
Где это видано, чтобы легитимно
избранному представителю исполнительной власти —
председателю сельсовета — диктовала свои
условия (кому, где и сколько)
нелегитимная организация? И как
вообще могут государственные
чиновники (Умеров и Таряник)
подписывать какие-либо протоколы с представителем незарегистрированной организации,
находящейся вне закона и вне
правового поля Украинского
государства? Такого ни в одной цивилизованной стране не увидишь!
А
у нас пожалуйста. Есть протокол
(его копией располагает редакция
"КВ"). Стоят подписи председателя
Бахчисарайской РГА И.Р. Умерова,
председателя Бахчисарайского
районного совета А.И. Таряника
и председателя бахчисарайского
регионального меджлиса (!) А.З. Чийгоза. Отсутствует только подпись песчановского сельского головы П.Д. Кикавы.
Пока! Пока меджлис не устроил ему обещанный конфликт и самозахват.
Наталья КИСЕЛЕВА
(“Крымское время” №125, 7 ноября 2006 года)
Кому вигідні у земельні конфлікти?
Учасники кримськотатарського мітингу в Ялті оголосили
про намір провести з 13 листопада масову довгострокову голодовку.
Приводом
стало рішення Господарського
суду автономії про скасування ухвали Ялтинської міськради, прийнятої ще два роки тому, — "Про
попереднє узгодження і дозвіл на складання
проектів відведення земельних ділянок депортованим для будівництва й обслуговування індивідуальних житлових будинків і господарських
споруд за межами кордону Ялти".
Утім, керівництво міськради, як
відповідач, не подало у визначений законом час заяву на апеляційне оскарження рішення Господарського суду. Тим
часом питання виділення земельних ділянок вирішувалося на користь інших претендентів. Людей дивує: як можна те, що раніше дали законно,
тепер відбирати?
Днями ініціативна група направить пакет документів про земельні проблеми депортованих до міжнародних організацій,
зокрема до
Ради Європи, "щоб українська влада нарешті примусила кримських чиновників, які провокують земельні конфлікти, рахуватися з європейськими стандартами".
Віктор ХОМЕНКО. Крим.
(“Голос України” №209, 8 листопада 2006 року)
По следам выступлений "Крымской правды"
В тисках самозахватов
("Кто заставит их жить по закону?", "Крымская
правда", № 155, 29 августа 2006 года; "Верните нам ваше!", "Крымская правда", № 156, 30 августа
2006 года)
В этих
публикациях газета рассказывала о самозахватах земель крымскими татарами у села
Трудового Симферопольского района. Захваченные участки уже были распаёваны
ранее, у людей на них были оформлены документы, имеются госакты на эту землю.
Но для экстремистов закон - не указ.
Тема
самозахватов земель присутствовала не только в этих двух публикациях. К
огромному сожалению, приходится уделять ей слишком много места и внимания,
потому что присутствует она такой навязчивой идеей в нашей жизни. Вбивая
очередной колышек на очередной "поляне протеста",
"протестанты" рассчитывают именно на это - привлечь внимание СМИ, в
очередной раз используя земельный вопрос, замутить
воду и без того не совсем в чистых межнациональных отношениях, чтобы удобнее
было потом в этой мутной воде прятать концы абсолютно ясных экономических
интересов.
Все понимают,
что крымским властям не под силу справиться с этой проблемой самостоятельно. И
были попытки решить её на государственном уровне. Не однажды заседал СНБО
по крымскому вопросу, принимая всё какие-то обтекаемые решения. Вернее, не
принимая ничего конкретного. На сентябрьском заседании Совбеза президент
сказал, что большинство самозахватов совершили не представители депортированных
народов, а другие граждане, и вновь попенял крымским властям за
бесконтрольность.
Кто кого должен
контролировать? Кому не хватает полномочий? Какие ещё должны быть полномочия, чтобы наконец граждане страны переселились с "полян
протеста" на правовое поле, где все равны перед законом?
Вот недавно на
одном из украинских телеканалов прошёл документальный фильм о летних событиях в
Бахчисарае. Да, там не землю делили, а рынок, который для кого-то был местом
работы, а кого-то оскорбляло близкое соседство торжища с религиозными
святынями. Загоняли эту проблему в угол до тех пор, пока и бэтээры не смогли её
выровнять. И вот кино такое с потугами на философию и поиски высшей
справедливости. И обозначен, найден виновник всех бед - те самые русские. Чем виноваты? Тем, что не татары и не "пересичнi" украинцы.
И, оказывается, большинство самозахватов
как раз русское население творит, только делает не так откровенно, как
татарское, маскируется. А бедным татарам ничего не остаётся, как брать плохой
пример с этих тихушников, но при этом смело и ярко демонстрировать свой
протест.
Ну до каких же
пор будем мы жить по двойным стандартам, провозглашая при этом свое стремление
слиться в экстазе с цивилизованной Европой! Безнравственны и преступны не
только действия, но и помыслы властей, если диктуются они какими-то
национальными и прочими мотивами. Для власти может быть только одна категория
населения - граждане данной страны. Вот на них на всех и на каждого в
отдельности распространяются все законы, все кары за их неисполнение. На страже
их интересов, их прав и должна стоять та самая держава.
Пока до этого
далеко. И, значит, так и будет продолжаться: тиски самозахватов вокруг городов,
стук топоров в лесополосах, кучи камней, мешающих крестьянам заниматься
земледелием, лживые заверения и фальшивые лозунги, бессилие правоохранителей...
Вот новая
информация проскользнула в СМИ: президент вроде бы как бы склоняется к мысли
подписать указ об уголовной ответственности за самовольный захват земель. Очень
хочется верить, что на сей раз при исполнении закона не
будут учитываться национальные, половые и прочие вторичные признаки.
Надежда ВАЛУЕВА
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
БЕКИРОВ УГРОЖАЕТ ОБЪЯВИТЬ ГОЛОДОВКУ
С 13 ноября в
Ялте проходит долгосрочная акция протеста с объявлением голодовки. Об этом на пресс-конференции в Симферополе сообщили представитель
общественной организации "Койдешлер" Ибраим Военный и руководитель движения
"Азатлык" Надир Бекиров.
Подтолкнула
репатриантов к столь радикальным мерам отмена Хозяйственным судом автономии решения Ялтинского горсовета о выделении
депортированным 272 земельных участков в
поселке Васильевка и нерешение
земельной проблемы крымскими
властями, которые своим бездействием
якобы толкают их на захваты земли и
создают на полуострове конфликтные ситуации.
В ходе
пресс-конференции во всех смертных грехах был обвинен мэр Ялты Сергей
Брайко и горсовет, который, по
словам Военного, виноват в трагедии, произошедшей в
апреле прошлого года в Васильевке, где местные жители якобы напали на репатрианта, расположившегося
вместе со своим стройматериалом на одном из участков, предназначенном жителям поселка под огороды.
В результате потасовки крымский татарин убил одного из нападавших ударом кирпича. За случившееся, считает
Военный, несет ответственность Ялтинский горсовет, который вовремя не выделяет землю крымским татарам.
Попал под раздачу и председатель Рескомзема Крыма Николай Голубев, которого
обозвали шантажистом за то, что он отказался содействовать в утверждении "выделенных" участков и попросил покинуть захваченные. "Голубев —
шантажист, он посылает нас разбираться со своими соотечественниками", — возмущался
Военный. Говоря о коррупции и разбазаривании крымской земли, представитель "Койдешлер" отметил, что в меджлисе
тоже есть недобросовестные люди, которые
вступают в сговор с местной властью
и вершат свои дела. На риторический вопрос Надира Бекирова: "А в чем неправы крымские татары, которые выходят и занимают землю?" —
присутствующие ответили тишиной — объяснять
долго и бесполезно.
Земельные проблемы депортированных
организаторы пресс-конференции предлагают решить за счет средств, поступающих за... аренду военной базы в Севастополе.
"Крымские татары, считая территорию Крыма
своей родиной, имеют полное право
востребовать эти деньги на свое обустройство. За эти деньги ежегодно для депортированных можно было строить около
двух тысяч домиков", — считает Военный.
В ближайшее
время репатрианты обещают перейти
к решительным действиям: устроить
голодовку и обратиться в
международные организации, а также добиваться принятия закона Украины "О
реабилитации репрессированных народов".
Ольга РУДНЕВА
(“Крымское время” №126, 9 ноября 2006 года)
ЗАКАЗ НА УБИЙСТВО КРЫМСКОЙ АВТОНОМИИ, или КТО ЗАХВАТЫВАЕТ ЗЕМЛИ ИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ ДИВЕРСИЯ
Из Крыма усиленно
пытаются сделать
украинскую Сицилию. Ну, в 90-х, может, оно так и было, но сейчас... Криминальная обстановка? Не лучше, не хуже.
Заказные убийства?
Так, ряд "заказух" прокатился по Украине от запада до востока, а в Крыму тишина. Межэтнический конфликт? Но
Киев упорно
не хочет признавать его существования, называя происходящее "непорозумшням". отсюда следует, что и Судак, и Партенит, и Морское, и
Симеиз, и Бахчисарай,
и симферопольский бар "Коттон" имеют экономическую почву, а не межэтническую. А раз так, то тогда и здесь
Крым ничем
от других украинских регионов не отличается. В Бахчисарае бойня
из-за чего произошла? Из-за рынка. Так
такие рыночные бои на Украине были,
есть и будут. Вспомните Троещинский
рынок в Киеве или совсем свеженький пример с Днепропетровским рынком "Озерка", где и выстрелы гремели, и милиционеров ранили.
Бахчисарай в этом ряду исключением не выглядит. Так почему же из Крыма пытаются состряпать образ самого
криминального региона на Украине?
Пару месяцев назад Виктор Ющенко произнес фразу, очень полюбившуюся апологетам меджлиса.
В Крыму, как сказал президент, татарских самозахватов меньше, чем других. Что он имел в виду под "другими"? Наверняка не представителей
какой-либо другой национальности. Скорее всего, речь шла о чиновничьих дворцах, выросших на ЮБК и не только, в результате использования
коррупционных схем. Но чиновник не нация, это профессия. И среди этой "дворни", воцарившейся во дворцах, представители разных национальностей.
Свою несуразную фразу президент повторил недавно в Харькове, выступая перед региональными СМИ. Ну что поделаешь,
любит наш Виктор Андреевич всякие недомолвки. Умный, как говорят, поймет, а дураку и не надо. И вот "умный" и "самый честный"
по собственному определению, 5 канал все понял. Буквально через
пару дней после харьковской поездки
президента на экран выходит фильм "Крымский треугольник". Фильм, на мой субъективный взгляд, тенденциозный и отдающий явной "заказухой".
Как в прямом, так и в переносном смысле этого слова. В трактовке показанных событий и в выводах явно просматривается заказ на убийство
крымской автономии.
5 канал в Крыму такой
популярностью, как на Западной Украине, не пользуется, поэтому мы вынуждены кратко описать содержание
фильма. Итак, речь идет о недавних бахчисарайских событиях. Автор пытается выяснить, кто прав, а кто виноват. Пытается странным образом.
В кадре с одной стороны появляются разные меджлиссов-кие активисты, которым
отдается значительное время в эфире, а с другой стороны — только один депутат крымского
парламента Олег Родивилов, которому
чуть ли не приписывают "крышевание" бахчисарайского рынка и уж точно обвиняют в организации массовых беспорядков. Обвинение шито белыми нитками,
но далеко не каждый зритель разберется в этом телевизионном искусстве "белошвейки". А зачем (в Бахчисарае) оказался депутат крымского парламента,
задается прокурорским вопросом один из собеседников журналиста. Мол, вот он — виновник
кровопролития, устроенного славянами. Но буквально за пару минут до этого на экране показывали так называемый крымскотатарский пикет, и в кадре были
лица меджли-совцев, которые являются депутатами не только крымского, но и украинского парламента. Соблюдая объективность, можно было бы задаться
однотипным вопросом: а зачем (в Бахчисарае) оказались меджлисовские депутаты Верховной Рады Украины и Верховного Совета Крыма? Но такой
вопрос у автора не возникает, а возникает у нас. И еще много других вопросов.
Например, автор, исследуя первопричины
конфликта, говорит о мусульманских святынях, рядом с которыми находился рынок, а это кощунство. На экране мелькают соответствующим образом
подобранные кадры. Вот дюрбе, вот рыночные ряды, вот мусор в здании дюрбе. Кощунство? Так никто и не спорит. Но на здании дюрбе есть двери,
и местные меджлисовцы могли бы мусор убрать, купить недорогой замочек и двери закрыть, чтобы никто не сорил в святом месте. Это для начала,
чтобы хоть показать, что данное место действительно свято
чтится. А параллельно с этим можно было вести борьбу за освобождение от скверного соседства. Ну да ладно с ним, с мусором, может,
он святости не мешает в отличие от рыночных торговцев. Но, декларируя всестороннее изучение “крымского треугольника” можно
было осветить еще один
аналогичный конфликт и тоже в
Бахчисарайском районе. Я
имею в виду такое святое
для православных место,
как Свято-Успенский монастырь, возле которого защитники мусульманских
святынь организовали бойкую
торговлю, а местный
меджлис периодически
устраивает из-за территории
"разборки" с монахами.
Согласитесь, соседство тоже
скверное. Но этот конфликт в
фильм даже не попал, хотя
аналогии налицо.
Зато попали
какие-то "славянские самозахваты". Какие? А вот такие. Показывают кадры с "сараями Мустафы", как
называют в народе самострои, развеваются голубые флаги с тамгой, и звучит уже видоизмененная
фраза президента: в Крыму татарских самозахватов меньше, чем славянских. А еще в кадре появляются "толерантные"
самозахватчики, которые "приветливо" произносят в адрес оператора: "... отсюда, пока тебе
камеру не разбили".
Спекуляция на
дискриминации
Как
долго президент будет
произносить нелепицу про
самозахваты, которую нерадивые
(или, наоборот, ретивые) слушатели превращают в ложь о превалировании славянских захватов над татарскими? Такой вопрос
мы задали председателю Госкомнаца Сергею Рудыку, побывавшему недавно в Крыму. Он, отвечая на вопрос, предложил журналистам
помочь Киеву в предоставлении объективной информации. Вот мы и помогаем.
Среди участников самозахватов только 13% не имеют земли.
Остальные87 % захватчиков ее уже от государства
получили (бесплатно и вне очереди!)
и", теперь решают земельные вопросы
своих детей и внуков. Проведя
сравнительный анализ, председатель Рескомзема Николай Голубев озвучил следующие цифры. Сегодня в среднем на одного крымчанина приходится 0,686 га
земли, в том числе 0,6 га сельхозугодий и 0,02 га под индивидуальное жилищное строительство. У крымских татар земельных
проблем меньше. В среднем на каждого
из них приходится 0,8 га земли, в том числе 0,765 сельскохозяйственной
и 0,03 под жилье.
Собственно, земельный вопрос
репатриантов был решен еще 3 года назад. Уже тогда уровень обеспеченности земельными участками крымскотатарских семей составлял 114,25%,
в то время как аналогичный среднекрымский показатель равнялся всего лишь 50,24%.
Такая же дискриминационная по отношению к нетатарам статистика была на конец 2003 года и с распае-ванием земли
в сельских районах. В крымских селах тогда
проживало 574 540 человек старше 18 лет. Из них
крымские татары составляли 19%. Земельные паи получили 329 934 человек. Соотношение земельных и безземельных селян по национальному
признаку имело явный крен в пользу крымских татар. Для них (для 19%!) выделили
25% земли, а для остальных (для 81%!)
— 75%. При этом на каждого сельского татарина
старше 18 лет приходилось по 1,35 га, а на каждого нетатарина — по 1,06 га. А теперь эти селяне, имеющие паи,
захватывают городские земли. Таким образом, они имеют самозахват
в городе, дом с участком в селе и еще
земельный пай, чего лишены все крымские горожане.
В распределении южнобережной
земли, чем постоянно
спекулируют мед-жлисовцы,
тоже нет никакой
дискриминации. При следующей
этнической структуре жителей ЮБК — 67 % русских, 23 %
украинцев, 5 % крымских татар, 5% лиц других национальностей — 5-процентоному
татарскому населению досталось 25%
всех выделенных земельных участков на Южнобережье. Таким образом, на 100 человек
крымских татар пришлось 42 участка, а на каждые 100 человек из числа других национальностей —
всего лишь 6 участков.
Совсем
свеженькая статистика также
свидетельствует о продолжающейся и усиливающейся ДИСКРИМИНАЦИИ КРЫМЧАН по национальному признаку.
Под
индивидуальным жилищным
строительством в Крыму числится 379,1 тыс. земельных участков площадью 47,34 тыс. га,
из них репатриантам предоставлено
74,3 тыс. участков площадью 8,82 тыс. га. С учетом среднего индекса татарской семьи (4,8 человека).
Простые арифметические действия показывают, что среднестатистическая татарская семья
имеет ПОЛТОРА участка. А с 2003 года к
2006-му обеспеченность татарских
семей землей увеличилась с 114,25% до 146,76%, а обеспеченность нетатарских семей землей снизилась с 50,24%
до 47,9%.
Что же касается самозахватов, то здесь предпочтем дать слово постпреду
президента Геннадию Москалю. Уж Геннадий Геннадьевич точно не будет вводить в заблуждение Виктора Андреевича.
По его словам, в 2006 г. на территории Крыма было 9636
массовых акций, связанных с земельными вопросами, при этом 91,8% от общего
количества акций провели крымские
татары, а 8,2% прошли с участием славянского
населения. По состоянию на конец октября на территории Крыма действовали 42 акции по
самозахвату, из них 33 крымскотатарские, 2 — татарско-славянские, 5 славянских
и 2 представителей славян, греков, немцев и армян. А в структуре девяти земельных пикетов семи татарских,
один татарско-славянский и один славянский. Если сложить
все до кучи и вычислить проценты,
окажется, что в Крыму чисто
татарских самозахватов 78,4%, что гораздо больше чем “других”, как выражается наш президент.
Конца и краю НЕ ВИДАТЬ
Картину самозахватов можно
дополнить конкретными, а не
обезличенными фактами. Передо мной лежат пофамильные списки участников самозахватов, претендующих
на внеочередное (как депортированные) выделение земли только в Симферопольском районе. В этих списках значится 6629 человек.
Сколько среди них
безземельных, т. е. проживающих в
квартирах или общежитиях? Считаем. В пос. Молодежное безземельные составляют 11%, в селах Мирное
и Укромное — по 10%, в Чистеньком — 8 , в пгт Николаевка, с. Доброе, микрорайоне
Хошкельды и в районе аэропорта Заводское — по 5%.
Интересен и
возраст этих "депортированных":
Б-ва Зера 1988'года рождения, И-в Дилявер 1984 г. р., К-в
Айдер 1987 г. р., А-в Эль-дар 1986 г. р., У-в Асан 1987 года рождения и т. д. Кто и когда
депортировал этих юношей и девушек?
Есть в списках прямо-таки рекорды. Например, на внеочередное выделение земли в Симферопольском районе,
как депортированный претендует 12-летний подросток (!),
проживающий в частном доме с родителями в
одном из сел Сакского района.
Почти половина из списочного состава проживают в других районах Крыма
или в других областях Украины, а есть среди желающих получить от нашего государства землю бесплатно
и вне очереди даже люди без украинского гражданства — жители Узбекистана.
Бардак в списках неимоверный
и наверняка преднамеренный. Но
даже в этом бардаке
можно заметить, что НА ЗЕМЛЮ
ПРЕТЕНДУЮТ ОДНИ И ТЕ ЖЕ ЛЮДИ. Например, под номерами 15 и 16 стоят два на первый взгляд разных человека.
С одинаковой фамилией, одинаковым отчеством, но отличающимися на одну букву
именами: № 15 А-в Рустам Таирович и № 16 А-в Рустем
Таирович. Ну, что ж, такое бывает,
если бы не одно НО. И у Рустема, и у Рустама один и тот же номер паспорта! Следующий
пример. Б-в Эскендер Иль-миевич
требует себе участок земли, проходя
в списке и под номером 126, и под номером 161. У обоих Эс-кендеров одинаковый адрес и одинаковые паспортные данные.
А вот М-в Рустем Энверович, проживающий в частном доме в Первомайском районе, претендует на 2 участка в
с. Доброе — под № 75 в одном списке и под № 78 в другом. И таких примеров уйма. Но Рескомнац их не
замечает.
Так,
председатель Рескомнаца
Сервер Салиев уже подготовил
Гвардейскому поселковому
голове Ф. Полякову, Добровскому сельскому голове Г. Калужину и другим
указания: "Утвердить списки
депортированных граждан — участников акции протеста, нуждающихся в выделении земельных участков
для индивидуального строительства...". А кто, позвольте поинтересоваться, решил, что они нуждаются
более других? Решил МЕДЖЛИС. Есть у нас такая нелегитимная организация, подменяющая собой легитимную
исполнительную власть. Под каждым списком
“нуждающихся депортированных” стоит подпись председателя Симферопольского регионального меджлиса Р. Эннанова и подписи местных лидеров меджлиса.
Проекты
решения для сельских и
поселковых голов по
утверждению списков господин
Салиев тоже заботливо подготовил.
Теперь председателям сельских и поссоветов осталось только выполнить волю меджлиса и
узаконить земельные самозахваты.
Политический прогноз
Для всех
здравомыслящих людей
картина земельного вопроса
ясна, но только не для
автора фильма "Крымский
треугольник". Осветив
проблему под своим углом, он
делает безапелляционный
вывод с далеко идущими последствиями.
Местная власть не может навести
порядок в Крыму, а
значит, только от Киева зависит,
быть здесь миру и покою или
нет. Нужна твердая рука
центра.
Вот
вам и разгадка. Определенные
люди в Киеве, мечтающие о
ликвидации Крымской автономии еще со дня ее образования, совершают очередную попытку ее уничтожить.
Им надо спешить, крайний срок обозначен 2017 годом, поэтому сценарий
расписан детально. Сначала из Крыма
лепят образ украинской Сицилии. А
дальше? А дальше надо организовать
парочку заказных убийств и еще один Бахчисарай. И все! Тогда, согласно 21
пункту 106 статьи Конституции, в автономии можно объявить чрезвычайное положение, а потом ее и
ликвидировать. Под благовидным предлогом наведения порядка.
Наталья КИСЕЛЕВА
(“Крымское время” №126, 9 ноября 2006 года)
Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури. Кіно
Грустна история в пору хамства
Тридцать лет Золотоордынская
экспедиция Государственного Эрмитажа ведёт раскопки на территории древнего
города Солхат (современный Старый Крым), возникшего в 40-50-е годы тринадцатого
века. В 1242 году закончился поход хана Батыя, и на завоёванных землях
возникло государство, которое первоначально называлось Улус Джучи.
Основали его Джучиды - династия, родоначальником которой стал старший сын
Чингисхана. Позже это государство получило название Золотой Орды.
Солхат был
построен там, где степь встречается с последней грядой Крымских гор. Отсюда
было удобно контролировать ситуацию на завоеванном полуострове. Город бурно
развивался. В Солхате чеканили собственную монету. Только в этом году археологи
нашли 167 монет на относительно небольшой площади - около 150 квадратных метров,
что свидетельствует об интенсивном денежном обращении.
Последние пять
лет Золотоордынская экспедиция изучает жизнь пригородного селения, в котором
обитали гончары. Раскопки ведутся на площади примерно 1000 кв. метров. Здесь
жило православное население, о чём свидетельствуют находки - несколько
медальонов, переделанных из трапезундских и константинопольских монет, с
изображением Богоматери Одигитрии.
Более
неподходящее для поселения место трудно себе представить, говорит начальник
Золотоордынской экспедиции Марк Крамаровский. Холм совсем не защищён от сильных
ветров и непогоды. О том, что православным христианам в Золотой Орде жилось
несладко, свидетельствует возраст людей, похороненных в могильниках. Средний
возраст мужчин - не более сорока пяти лет, женщин - не
более тридцати. Очень много детских захоронений.
Поселение
гончаров хранит немало секретов. Например, здесь было обнаружено венецианское
стекло с эмалями. Очень редкая находка, единственная в Северном Причерноморье.
На сосуде сохранился фамильный герб итальянских купцов Монелли, которые до 30-х
годов занимались торговлей в Кафе. Как фамильное венецианское стекло, которое в
те времена могло принадлежать только семьям крупных феодалов и богатых купцов,
попало в сельскую округу, по-видимому, уже навсегда останется загадкой. Редкая
находка нуждается в срочной реставрации, осуществить которую можно только в
специальных лабораторных условиях. Такими возможностями располагает Эрмитаж,
однако вывозить с Украины какие-либо исторические ценности российские
археологи, естественно, не имеют права. В Крыму же соответствующего
оборудования нет. Сотрудники Эрмитажа неоднократно предлагали заключить договор
о временном хранении ценностей, однако дальше разговоров дело не пошло. О
судьбе экспонатов на украинской территории заботятся сами археологи.
Марк
Крамаровский приезжает на раскопки в Крым уже тридцать лет и сожалеет, что
отношение к культуре, истории, духовности с каждым годом всё прохладнее. С
горечью в голосе говорит, что приходится заниматься изучением истории Крымского
ханства в пору крымского хамства. И горько даже не от того, что нет былого интереса государства к
археологическим ценностям. И не от того, что при
выезде в Россию археологов тщательно и унизительно обыскивают на таможне, а
бывало, и арестовывали - до выяснения. Горько, что всё это воспринимают как
должное и удивляются: был на раскопках, держал в руках находки, которые стоят
тысячи долларов, и не украл! Зачем тогда притащился сюда аж
из России? Этот же вопрос, только в более вежливой форме, я задала Марку
Григорьевичу.
- Это
представляет большой интерес для России в целом и не только для России, но и
для тех государств, которые унаследовали часть её истории. Сотрудники Эрмитажа
ведут раскопки на крымской территории ещё с девятнадцатого века: продолжают
работы античные экспедиции в районе Керчи, а большая и очень интересная
экспедиция в Херсонесе уже прекратила свою работу. Закономерно - при полном
непонимании чиновников достаточно высокого уровня того, что делают в Крыму
археологи из России. Не понимают даже простой вещи: прерванную традицию
восстановить значительно труднее, чем её постоянно поддерживать.
Одновременно с
нами на базу приехали представители Счётной палаты ВС АРК. Вместо
"здрасьте" - сразу: "Ну у вас тут и
разруха!" На что был дан резонный ответ: "Кто вам мешает,
ремонтируйте помещение, деньги за аренду которого
Эрмитаж платит исправно". А условия проживания более чем спартанские:
удобства на улице, для слишком чистоплотных - медный
умывальничек на заборе.
Короче, если
лет через триста кому-то вздумается раскапывать наш культурный слой, дай Бог,
чтобы не спутали нас с какими-нибудь неандертальцами.
Ирина КАМЫШЕВА
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.
В краю пещерных городов
Крым - не только
ласковое море и шёлковый песок. Это янтарный виноград и розовощёкий персик,
плодородные долины и седые горы - молчаливые свидетели истории поколений.
Уникальная природа и богатейшие народные традиции - вот что может сделать отдых
в Крыму действительно незабываемым.
Сельский, или
нетрадиционный, туризм уже получил развитие в Европе. Охота, рыбалка,
пешеходные и конные экскурсии, посещение природных и рукотворных памятников,
бывшие хобби отдельных любителей стали формами массового отдыха. Уходит в прошлое
и стереотип украинского нового русского, приезжающего в шикарный санаторий,
чтобы спокойно "попить беленькой" недельку-другую.
В
инфраструктуру курортного бизнеса Крыма, наконец-то, вошли районы, не
примыкающие к морскому побережью, но не менее привлекательные для
отечественного и зарубежного туриста. Один из самых перспективных среди них -
Бахчисарайский.
Район обладает
огромными курортно-рекреационными ресурсами. Плодородные долины рек Альма,
Бельбек, Кача обеспечивают отдыхающих овощами, фруктами и ягодами. Рельеф,
самый живописный на всём полуострове, славится множеством живительных
минеральных источников. На территории района находятся часть Ялтинского
горно-лесного заповедника, Крымское государственное заповедно-охотничье
хозяйство, государственные заказники, Большой каньон Крыма, а также Качинский и
Чернореченский каньоны, памятники культуры - Бельбекский каньон, Бельбекская
роща, Бахчисарайский историко-культурный заповедник.
Эта зона по
своим климатическим условиям наиболее благоприятна для круглогодичного туризма,
отдыха, курортного лечения и просто отличного времяпрепровождения.
Старый
Бахчисарай, основанный в начале ХVI века, притягивает
своим средневековым прошлым. Но мало кто знает, что в пору раннего
средневековья в этих местах селились готы, сармато-аланы,
гунны, скифы и греки-эллины. Они оставили после себя пещерные города, крепости
и монастыри, расположенные на горных плато к югу и востоку от Бахчисарая.
Городища Мангуп, Эски-Кермен, Чуфут-Кале, Кыз-Кермен, крепости Бакла и
Тепе-Кермен, скальные монастыри Успенский, Качинский, Челтер и Шулдан надо
увидеть хотя бы раз в жизни.
Неудивительно,
что в эту землю обетованную стремятся вложить деньги не только отечественные
бизнесмены, но и зарубежные инвесторы, к которым крымчане порой небезосновательно
относятся настороженно.
А потому
вдвойне радует, что индустрия сельского туризма в Крыму начала развиваться. К
успешно работающему в Бахчисарайском районе 21 туристско-оздоровительному
учреждению, видимо, скоро добавится торгово-развлекательный комплекс
"Диноленд" (страна динозавров). Достигнута договорённость с турецким
агентством международного развития о реставрации ряда объектов культурного
наследия в Бахчисарае. "Не спят" и энтузиасты-предприниматели.
Впечатляюще
провести выходные дни или отпуск предлагают, к примеру, в селе Залесном.
Единственная в СНГ ослиная ферма позволяет гостям не по учебникам, а в
реальности перенестись в эпоху Крымского ханства, когда самым распространённым
на крутых горных склонах транспортом были забавные "ушастики".
Любителей гонок
ждут увлекательные горные поездки на "советских джипах" (ГАЗ-69 и
ЛуАЗ), бывших "тихих" браконьеров - прекрасно организованная рыбалка,
гурманов - изысканные чаи из целебных трав и национальная кухня, детвору -
театрализованные представления и фольклорные концерты. Даже деревянная беседка
в черешневом саду - экзотика для жителей средней полосы России.
Нужно, чтобы и
мы, крымчане, по-настоящему ценили то богатство, которым наградила нас наша
земля. Ценили, берегли и развивали.
Наталия ГОНЧАРОВА
Бахчисарайский район.
(“Крымская правда” №202, 4 ноября 2006 года)
Виноробство. Сільське господарство.
На виноградному "полі чудес" не затребувані навіть бюджетні кошти
Цієї
осені в Криму посадять фруктові дерева й виноградну лозу в ліпшому разі лише на
двох тисячах гектарів. Тоді як мінімальні потреби галузі потребують щорічного
збільшення насаджень на увосьмеро більшій площі. У регіоні, який споконвіку
називали краєм садів і виноградників, під ними тільки 56 тисяч гектарів.
Навесні
планували закласти три тисячі гектарів, та вдалося впорати лише 700 га
виноградників і 190 га садів. Посадки так досі й не розпочали аграрії
Джанкойського, Ленінського, Нижньогірського, Первомайського, Сімферопольського
і Чорноморського районів. Хоча сільгосппідприємствам, які ведуть насадження
багаторічних культур, передбачена компенсація витрат із держбюджету країни.
Нині на рахунках уряду автономії чекають-не дочекаються садівників і
виноградарів незатребуваних на цю мету три мільйони гривень. Крим не поспішає
відроджувати колишню славу всесвітньо визнаних досягнень Лева й Платона
Симиренків?
Більшість
їх унікальних сортів втрачено. Із Державного реєстру районованих в автономії
сортів недавно зник останній аборигенний сорт яблук Кандиль, чудового смаку
якого вже наші нащадки не спізнають. Від минулих унікальних насаджень мало що
залишилося, тут тепер вирощують хліб, який потребує набагато менших витрат.
Якщо хто й закладає нові плантації, то ставку робить на інтенсивні іноземні
сорти, які виявляються для нас чужорідними, а тому більше страждають від різних
захворювань, гинуть від морозів і посух. Це тоді, коли у світі аборигенне
садівництво та виноградарство високорозвинене й охороняється законом, бо
вважається національним надбанням. Тому воно таке вигідне скрізь, окрім
сонячного півострова, який давно заполонили привізні звідусюди дари ланів.
Відродження
істинно кримського садівництва, переконують фахівці, допоможе уникнути багатьох
проблем, пов'язаних з неврожаями, збутом продукції. Адже дедалі збільшується
черга охочих придбати саджанці популярних аборигенних сортів винограду,
синапів, фундука, слив, кизилу, груш... Необхідно, радять спеціалісти,
насамперед повернути в Держреєстр сільгоспкультур в автономії такі знамениті
колись районовані й стародавні сорти, як фундук Трапезунд, яблуні
Кандиль-синап, Сари-синап, Білий синап, Челебі, Розмарин, сливу Ізюм Ерік,
істинно кримські форми кизилу, персиків і винограду.
І
насамкінець, остання "радість". Перед судом постав посадовець
Красногвардійської райдержадміністрації Криму за незаконне використання
бюджетних коштів і перевищення службових повноважень. Як значиться у матеріалах
кримінальної справи, чиновник самочинно ухвалив рішення про призначення
компенсації з держбюджету у чверть мільйона гривень одному із підприємств
району нібито на закладку садів і виноградників та догляд за ними.
Новонасаджені плантації "розквітли" лише на папері.
Віктор ХОМЕНКО. Крим.
("Голос України" №204, 1 листопада 2006 року)
Крим відсіявся з боргами
Озимі
на півострові посіяли на 448 тисячах гектарів - навіть більше, ніж заплановано.
Від розширення площ розраховують отримати не менш як 1,5 млн. тонн ранніх
зернових.
Успішна
посівна не позначилася на погашенні заборгованості трударям. Нині вона
становить понад 13 мільйонів гривень і продовжує стрімко зростати навіть в
економічно активних сільгосппідприємствах Джанкойського, Совєтського,
Сімферопольського й Роздольненського районів, повідомляє наш власний
кореспондент Віктор ХОМЕНКО.
("Голос України" №204, 1 листопада 2006 року)
Как вернуть в Крым орошение
Вода для Крыма - сокровище. Её
ценят в городах и сёлах полуострова, особенно в степной зоне, где дожди - очень
нечастые гости.
С приходом днепровской воды в
1969 году крымские степи, дающие лишь скудное пропитание овечьим отарам, начали
плодоносить. Налитые солнцем отборные овощи Раздольненского, Джанкойского,
Советского и Кировского районов затмили своим качеством продукцию юга Украины.
Но пришла перестройка, за нею - реформа агросектора, и иссякло изобилие
крымских овощей, от 10-20 копеек до нескольких гривен за килограмм взметнулись
цены, появился позорный для полуострова импорт овощной продукции.
Причин развала
отрасли несколько. Это и убыточность производства из-за высокой себестоимости и
низких цен реализации, и невозможность вывоза продукции из-за дороговизны
транспортировки, и, конечно, развал хозяйств, в процессе которого первыми были
брошены на произвол судьбы и разграблены консервные заводы и цехи.
Но самой важной
следует сегодня считать проблему, охватившую как производственную, так и
экологическую сферу - 50-процентное превращение орошаемых земель в неорошаемые. Возделанные, плодородные и такие щедрые на
урожай крымские поля используются не по назначению. Или просто не
возделываются, зарастая сорняками, засоляясь и истощаясь, что иначе как
преступлением не назовёшь.
Как мы к этому
пришли? Очень просто. Некогда единые массивы орошаемых земель были разделены на
множество мелких и розданы (сданы в аренду) разным хозяйствам. В результате
была нарушена целостность севооборотов, ведь организовать полив широкозахватной
техникой на небольшом участке просто невозможно.
Большинство появившихся сельхозпредприятий дождевальной техники вообще
не имеют, как не имеют и даже надежды её когда-нибудь приобрести. А
внутрихозяйственная оросительная сеть, тоже, кстати, оставшаяся на длительное
время без хозяина, потихоньку старела, ржавела и попросту разбиралась на
металлолом.
Вот и
получается, что плодороднейшие земли должного ухода не получают (ни орошения,
ни необходимых удобрений, ни правильной технологии), из них просто высасывают
соки.
По данным
Салгирского межрайонного управления водного хозяйства АРК, площадь орошаемых
земель в Симферопольском районе - 16033 га, из них пригодны к эксплуатации
меньше половины. При этом используемая для выращивания сельскохозяйственных
культур площадь составляет 14980 га (88%). Не используются как орошаемые из-за
неудовлетворительного состояния систем 3297 га, отсутствия дождевальной
техники - 4851, неудовлетворительного состояния насосной станции - 136, из-за
застройки территории (!) - 226 гектаров.
Почему
килограмм моркови на рынках города дороже иных грибов? Потому что поливать её
надо, чтобы выросла. А сегодня в структуре посевных площадей при снижении
посева овощных и кормовых культур увеличилась площадь зерновых, которые
нуждаются всего в одном-двух поливах или вообще как-то обходятся и без них
(правда, урожаи не блещут). Так, в уходящем году удельный вес зерновых культур
на орошаемых площадях составил 38% (2774 га), а овощей всего 1,4% (102 га).
Но проблема не
только в ценах и в дефиците. Она гораздо шире. При таком хозяйствовании
наступит время, когда при всём желании крымская земля уже не сможет родить.
Сокращение
животноводства, а следовательно и сокращение до
минимума удельного веса многолетних трав и других кормовых культур
привело к нарушению севооборота. Резко уменьшились объёмы внесения
органического удобрения (навоза). А дороговизна минеральных удобрений заставила
аграриев зачастую обходиться без них. При таком
"хозяйском" подходе, кстати, урожайность на пустующих землях может
превышать урожайность на орошаемых.
Прекратить
издевательства над землёй ещё не поздно. Конечно, лучше было бы сразу обязать
новых хозяев использовать землю по назначению. Ещё тогда, когда ООО
"Гвардейское" раздробилось на 12 частных предприятий, ОАО
"Родниковое" - на 7 землепользователей. Может быть, даже
постановлением правительства. Руководитель сельхозпредприятия, желающий взять в
аренду орошаемую землю, тут же автоматически должен становиться и арендатором,
и водопользователем. И в договор аренды земли должны быть вписаны условия её обработки. И руководитель, и его команда обязаны
гарантировать свою способность приобрести, отремонтировать и обслуживать
дождевальную технику, которая обеспечит орошение земли.
Решить проблему
не так просто. Но сколько ещё времени она сможет терпеть, наша землица?
Наталья ГОНЧАРОВА
(“Крымская правда” №201, 3 ноября 2006 года)
Українські перлини
Виробництво рису, без якого не
обходяться, як правило, ні діти, ні люди похилого
віку, в Україні стало можливим тільки після того, як у 60-х роках минулого
століття побудували Північно-Кримський зрошувальний канал, що приніс воду в
придатні дляцієї культури регіони, в посушливий степ Херсонщини й Криму.
Але вже в 90-х роках багато зрошувального устаткування та меліоративних машин
просто розікрали, здавши на металобрухт.
Після
розпаювання та реформування сільського господарства Автономії аграріям
Північного Криму довелося відновлювати меліоровані раніше площі. В результаті
хлібороби найпівнічнішого Красноперекопського району в нинішньому сезоні
зібрали найвищий урожай зернових за останні п’ять років. Валовий збір зерна в
кількості 55 тисяч 345 тонн дозволить господарствам розрахуватися з боргами,
купити пальне для збирання рису та сівби озимини, площі під
якими тепер постійно збільшуються. У нинішньому році рис у
районі вирощений на площі понад 7 тисяч гектарів.
Проте в цій
галузі ще й понині залишається багато проблем.
Кримський рис за своїми поживними якостями та білковим складом кращий у світі, він перевершує в’єтнамський і китайський.
Проте ціна на нього в Україні низька — 1200 гривень за тонну сирцю. В
той же час тонна солярки коштує 4200—4400 гривень. У
три з половиною рази дорожче! Рисівники Криму справедливо вважають, що держава
повинна убезпечити їх від перекупників, які звикли
паразитувати на сільському виробнику. Досі в країні немає ніяких пільг для рисівників. Незважаючи на те що 2006 рік
оголошений президентом Роком села, програма з його розвитку фактично зірвана. В
селах — соціальна криза. І навіть виробництво рису,
яке раніше було надрентабельним, стає невигідним у зв’язку з підвищенням цін на
паливо, воду, добрива, засоби захисту рослин. Тому кримські аграрії вирішили
створити асоціацію рисівників, до якої увійдуть усі рисосіючі
господарства республіки. Вони сподіваються, що це допоможе контролювати ціни на
ринку збуту, підвищити рентабельність.
Середня
врожайність у Красноперекопському районі поки що складає 48,2 центнера з
гектара, найвища — понад 60 центнерів.
Збирання рису в
Криму в ці осінні дні йде повним ходом. У господарствах підготувалися
грунтовно, техніка в робочому стані, є необхідний автотранспорт і запас палива.
Зараз у рисових чеках працюють і жниварки, і комбайни.
Залежно від стану соломи рису його прибирають або
прямим комбайнуванням, або на звалювання.
Рисівництво для
Криму вважається необхідною та перспективною галуззю.
Так, Голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко, який нещодавно відвідав
сільгосппідприємство "Штурм Перекопу", переконаний у необхідності ухвалення
Державної програми з підтримки рисового виробництва в
Криму. З його слів, вся економіка Красноперекопського району будується на
рисовому виробництві, яке займає понад 7 тисяч гектарів, а загалом у Криму
площі посівів рису складають 13,5 тисяч гектарів.
"Сьогодні висока вартість енергоносіїв впливає на економіку господарств, і щоб
компенсувати всі витрати, пов’язані з виробництвом, необхідно мати врожайність
не нижче 45 центнерів з гектара. На 1 гектар рисових площ витрачається від 200 до 250 гривень. Усі виробники зацікавлені в тому, щоб
ціна на рис була стабільною й могла компенсувати
витрати", — заявив Анатолій Гриценко. "Держава щорічно підтримує
селян, в різні роки рівень допомоги був різним, і сьогодні в проекті бюджету
2007 року на це передбачено серйозні кошти", — говорить він. При цьому Голова
ВР Криму підкреслив, що: "Завдання держави — забезпечити фінансування
технічного переозброєння сільського господарства", а інше аграрії повинні
зробити самі. На його думку, ухвалення Державної програми підтримки рисівництва
в Криму дозволить забезпечити стабільну роботу рисових господарств, зафіксувати
вигідні виробникам ринкові ціни й забезпечити споживача власною, а не привізною
продукцією, — повідомляє прес-служба Верховної Ради
Криму.
Микола СЕМЕНА, (Красноперекопськ — Сімферополь)
("Україна і світ" №43, 6-12 листопада 2006 року)
Севастополь
Скажіть "так" у мікрофончик!
У Севастополі молодята побралися у телестудії під час прямого ефіру
Учора 17-річна Марина та 21-річний
Дмитро Сесаки були головними мешканцями Севастополя — їхнє весілля міг побачити
кожен охочий, просто... увімкнувши телевізор. Укладання звичайного шлюбу в
незвичних умовах узяла на себе Севастопольська державна регіональна
телерадіокомпанія — урочисте дійство відбувалося просто
у студії під час ранкового прямого ефіру передачі "Ранок із СТВ". Дарина
Чернова, ведуча та автор "весільної" ідеї, запевняє "УМ", що подібного в
Україні ще ніхто не робив. Хоча бажаючі, виявляється, були — на благородний
заклик телевізійників одружитися у прямому ефірі
відгукнулося чимало севастопольських молодят. Марину та Дмитра обрали
випадково, але журналісти радіють, що саме вони стали
"ефірними" нареченими: молодята із не дуже заможної родини — отож,
телевізійники влаштували їм незабутнє свято.
Усе було по-справжньому, каже
Дарина: традиційний обмін обручками, весільний рушник, фантастичний каравай
(подарунок, до речі, від спонсорів) і обов'язкове
"так" від обох винуватців дійства. Навіть справжній "живий" працівник ЗАГСу —
Наталія Симонова розписувала молодих людей безпосередньо в телепавільйоні. Так
само було і безліч подарунків від спонсорів: весільне
вбрання для нареченої, макіяж та зачіска, святково прикрашена машина. Вчора молодята мали вечеряти у ресторані, кататися на яхті, а
шлюбну ніч провести на приватній віллі на березі моря. Окрім усього,
молодим подарували квитки на виставу, безкоштовну фотосесію від професійного фотографа. А зоомагазин вручив Марині та
Дмитру акваріум із золотою рибкою — аби та й надалі
виконувала усі бажання подружжя. "Зараз наші молодята грають у боулінг, —
розповідає Дарина, — просто у весільному вбранні".
За словами авторки акції, Марина і
Дмитро були страшенно задоволені своїм незвичайним весіллям. Позитивно
сприйняли такий ранковий ефір і місцеві мешканці: усі,
хто зустрічав машину Марини та Діми у місті, вітали молодят і бажали щастя.
"Головна ідея акції: всі мешканці міста — гості на весіллі у Марини і Дмитра, —
розповідає Дарина. — Так воно і вийшло". До того ж передача була тематичною — у
рамках циклу "Осінь — сезон весіль".
Самі
журналісти зробленою роботою теж залишилися задоволені — дарма що у технічному
плані усе було нелегко, а наречену довелося одягати за 10 хвилин до ефіру. І
навіть тепер виношують ідею одружувати щонайменше одну пару на місяць у прямому
ефірі — охочих уже набереться на кілька років уперед.
Марина ТКАЧУК
(“Україна молода” №202, 1 листопада 2006 року)
Вибір-2017: тому що проросійський Янукович готовий всупереч
Конституції продовжити термін перебування ЧФ Росії в Севастополі
Прем'єр
Віктор Янукович дав зрозуміти, що, на відміну від міністра оборони Гриценка, не
виключає можливості продовжити базування Чорноморського флоту РФ на території
України після закінчення терміну в 2017 році. Це випливає зі слів Януковича на
позавчорашньому брифінгу, коли главу уряду запитали про можливість перебування
російського ЧФ в Україні після 2017 року.
"Безумовно... Те, що вигідно Україні, ми завжди будемо стояти на боці
національних інтересів", — сказав Янукович.
Нагадаємо, минулого тижня президент Росії
Путін заявив, що продовження терміну базування ЧФ у Севастополі — в інтересах
самої України, адже російські військові здатні захистити Україну від зовнішнього втручання.
Віктор Янукович також повідомив, що
виступає проти пов'язування ціни на російський газ для України
з орендною ціною за базування ЧФ у Криму. "Ми ні в якому разі не
пов'язуємо ці питання. Це окремі питання. Є методологія розрахунків за оренду
державного майна, і на основі цього відбуваються розрахунки за майно, яке
експлуатує Чорноморський флот", — сказав Прем'єр-міністр,
додавши, що питання ціни на газ натомість визначають "господарюючі суб'єкти",
тобто РАТ "Газпром" і "Нафтогаз України".
На таку проросійську позицію глави
уряду вже є реакція опонентів. Українська республіканська партія "Собор"
розцінює заяву Віктора Януковича про можливість продовження перебування ЧФ
Росії в Криму після 2017 року "як підтвердження
оприлюдненої раніше інформації про наявність політичної складової в
російсько-українських переговорах щодо ціни на газ". Відтак УРП "Собор"
застерігає: найближчим часом від уряду можна очікувати
й інших кроків, спрямованих "на підрив національного суверенітету й задоволення
апетитів російських правлячих еліт".
Також УРП "Собор" через свою прес-службу звертає увагу (в тому числі й прокуратури)
на протиправність заяви Януковича. Адже Прем'єр не
лише вийшов за рамки своїх повноважень, коментуючи проблеми закордонної
політики й оборони, які є конституційними прерогативами Президента, а й
фактично закликав до ревізії положення Конституції про неможливість
розташування іноземних військових баз на території України.
Інф. "УМ"
(“Україна молода” №202, 1 листопада 2006 року)
Флот підтоплює
У Севастополі російські вояки залили водою намет активістів "Студентського братства"
Активісти всеукраїнської громадської
молодіжної організації "Студентське братство" повернулися з чергового
"кримського походу". Свою акцію минулого тижня "СБ" проводило у зв'язку із
засіданням підкомісії з питань Чорноморського флоту РФ
українсько-російської міждержавної комісії. Навпроти будинку штабу ЧФ у
Севастополі українські юнаки й дівчата встановили три намети, а загалом у акції
акції взяло участь кількадесят "братчиків" із кількох регіонів України
(зокрема, Донбасу й Криму).
Як розповів "УМ" лідер "Студентського братства" Олег Яценко, цей виступ мав на
меті "хоча б на час проведення переговорів" вгамувати нахабність російських
моряків: допустити українську інвентаризаційну комісію на всі об'єкти, прибрати
з українських маяків морську піхоту ЧФ і російські прапори, виселити "Російську
общину" з російського будинку офіцерів флоту тощо.
"Братчики" очікували, що з будівлі флоту вийде хтось із посадовців, щоб з'ясувати позицію
молоді. Натомість, розповів "УМ" Яценко, до пікетувальників вийшов офіцер, який
наказав рядовим... полити активістів "СБ" водою. "Ми поливали газон", — потім
виправдовувалися вони у коментарі УНІАН. Крім того,
якийсь чоловік порвав плакат "Студентського братства",
на якому були викладені вимоги акції. Зловмисника схопили правоохоронці й
спровадили до міліцейської машини.
"Братчики" також відвідали
Херсонеський маяк. Вони заліпили металеву табличку на воротах маяка написом про
те, що дана споруда є власністю українського
Міністерства транспорту.
Степан ЩЕСНЯК
(“Україна молода” №202, 1 листопада 2006 року)
Борітеся — поборете
Україна добилася від Росії мінімальних поступок щодо базування Чорноморського флоту в Криму
Результати останнього засідання підкомісії з питань функціонування і перебування на
території України Чорноморського флоту РФ Володимир Огризко, перший заступник
міністра закордонних справ України, оцінив як "певні просування". На засіданні,
яке відбулося цими вихідними у Севастополі, українській стороні вдалося бодай
частково обмежити розгул суборенди — незаконного здавання "чорнофлотцями" у
винайм бізнес-структурам земель та об'єктів, які не обумовлені в базовому
договорі про умови базування ЧФ, підписаному в 1997
році. Зараз припинено 96 таких договорів, ще 32 розглядаються і по кількох росіяни подали апеляції, повідомив пан Огризко.
Росія нарешті погодилася провести
інвентаризацію всіх використовуваних її флотом на нашій території об'єктів.
Відтак Україна пропонує вибір: або росіяни повертають
ці об'єкти і виплачують компенсацію за користування ними з 1997 року, або —
оренда на нових умовах: за повну ціну.
Щодо інвентаризації прихопленої
флотом землі, то, за словами Володимира Огризка, до кінця року Росія узгодить
151 пакет документів на орендовані ділянки. Потому
планують приступити до перепису об'єктів, розташованих на цих земельних ділянках. Однак "дехто з російського боку хоче замінити
реальну інвентаризацію паперовою", відзначив заступник міністра.
Водночас важкі переговори не
просунулися, схоже, в кількох інших позиціях. Так, РФ ігнорує вимогу Києва
припинити в Криму діяльність російських судів, органів
прокуратури й слідства, стверджуючи, що подібна "правоохоронна" діяльність
прописана в пакеті угод щодо базування ЧФ. Київ читає документи під іншим юридичним кутом, отож iз подібним контраргументом
не погоджується, наполягаючи: діяльність судів сусідньої держави на території
Криму порушує державний суверенітет України.
З усього видно, що погано зрозуміли росіяни-переговорники і міжнародні угоди
щодо використання державної атрибутики. Українська сторона давно наполягає, що російський прапор можна встановлювати лише на окремих
об'єктах, як то штаб Чорноморського флоту. Натомість, за словами пана Огризка,
українські переговорники на власні очі могли пересвідчитися, що триколори
майорять ледь не на кожному кроці. Російська делегація, каже дипломат,
пообіцяла дати відповідь на цю претензію аж на
наступних переговорах в січні 2007 року. А от таблички з написом "Територія
Міністерства оборони РФ", за наполяганням українського МЗС, почали зникати ще після минулого раунду переговорів. Проте не повсюдно. І на
багатьох орендованих Чорноморським флотом об'єктах досі красується
"Міністерство оборони СССР" чи той же "МО РФ". Україна вимагає адекватного
формулювання — "Територія, тимчасово орендована ЧФ РФ", пояснив
пан Огризко.
Чорноморський флот має також
визначитися з межами своїх військових баз. Зараз цю справу можна
схарактеризувати влучним російським словом "бєспрєдєл",
за словами пана Огризка: "Стоїть КПП, а кругом поле, і де закінчується одна
частина, а де починається інша, ніхто не знає". Таким
чином, простий громадянин може, сам не підозрюючи,
опинитися на військовій базі сусідньої країни, з усіма негараздами, що з цього
випливають.
Іще один поступ останнього раунду
переговорів — Росія погодилася на реєстрацію своїх
військовослужбовців, котрі проживають за межами військових частин. Таким чином
МВС України отримає нарешті інформацію про цю категорію іноземців на своїй території. Питання подвійного громадянства, що, за
словами пана Огризка, часто постає для українців, які служать у російському
флоті, буде вирішене спеціальною угодою.
Щодо "наболілого" питання маяків і гідрографічного забезпечення, росіяни запропонували Україні
позичати навігаційну інформацію, яку вони отримують з допомогою нашої ж
інфраструктури. Натомість українські дипломати вимагали від
ЧФ віддати займані гідрографічні об'єкти й заплатити компенсацію за їх
дотеперішнє використання. Відтак цей "віз" і нині там.
Обурює українську сторону й
модернізація Росією озброєнь ЧФ, що заборонено угодою.
При тому, що українських інспекторів для перевірки
своїх озброєнь росіяни впускати категорично відмовляються. Де ви, панове
депутати-антинатовці, ревні захисники рідної землі від
імпортної зброї масового знищення?
Олег СНІГУР
(“Україна молода” №203, 2 листопада 2006 року)
Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.
МОШЕННИК-РЕЦИДИВИСТ, ПРЕДСТАВЛЯЯСЬ СОТРУДНИКОМ РОССИЙСКО-ИТАЛЬЯНСКОГО
ТУРАГЕНТСТВА И ПРЕДЛАГАЯ ЖИТЕЛЯМ КРЫМА УСЛУГИ ПО ТРУДОУСТРОЙСТВУ ЗА ГРАНИЦЕЙ,
ПОЛУЧАЛ ОТ НИХ ЗАГРАНПАСПОРТА, ДЕНЬГИ И... ИСЧЕЗАЛ
- В результате
проверки оперативной информации сотрудники оперативно-розыскного отделения
пограничной комендатуры "Керчь" во взаимодействии с милицией
задержали мошенника, когда он без документов, удостоверяющих личность, шел по
одной из улиц Керчи, - рассказала руководитель пресс-службы Азово-Черноморского
регионального управления Госпогранслужбы Украины Валентина Воробьева. -
Правоохранителям он сообщил, что все его документы находятся в квартире,
которую он снимает.
При осмотре
места его временного проживания правоохранители нашли удостоверение участника
боевых действий на имя Юрия Г. с фотографией задержанного и признаками подделки
(сам он представился Юрием Ч.). Вскоре правонарушитель признался, что изготовил
его сам, чтобы пользоваться льготами в общественном транспорте. Также были
обнаружены 3950 гривен, бланки документов, необходимых для оформления визы,
договоры на предоставление туристических услуг. Была там и современная
компьютерная техника.
На первом
допросе Юрий Ч. представился менеджером российско-итальянского турагентства и
сообщил, что въехал на территорию Украины в начале этого года с целью наладить
контакты с украинскими турагентствами.
По словам В.
Воробьевой, были отправлены запросы в представительство Укрбюро Интерпола в
Крыму и Регинальное пограничное управление ФСБ РФ. Стало известно, что
задержанный 53-летний уроженец Амурской области (Россия) состоял в розыске.
Оказалось, что документы у него украли, и он подделал чужой паспорт, вклеив
туда свою фотографию. Поэтому в Керчи его знали как Леонида О., чьим документом
он успешно пользовался. При повторном осмотре квартиры в указанном Юрием месте
был выявлен тайник, в котором находились заграничный паспорт на имя Леонида О.
с признаками подделки, более десяти паспортов граждан России и Украины, чистые
бланки полисов страховой группы с мастичными печатями.
После этого
Юрий написал явку с повинной, в которой признался, что основным родом его
деятельности в Крыму было мошенничество. Представляясь
сотрудником российско-итальянского турагентства, он изготавливал желающим
фальшивые страховые и проездные документы для трудоустройства за границей.
Таким образом, в январе 2005 года он выманил у гражданки Украины 700 долларов,
позже 1100 долларов у еще одного симферопольца, затем - 4600 долларов у жителя
Керчи. Мошенник рассказал, что предлагая услуги по
трудоустройству за границей, обещал оформить все необходимые документы, получал
заграничные паспорта, деньги (в среднем около 800 евро) и... исчезал.
Правоохранители не исключают, что за три года своей "деятельности" в
Крыму он уже "выдал визы" более чем десяти жителям полуострова.
- Как показала
дополнительная проверка, Юрий Ч. уже успел побывать в местах не столь
отдаленных: в 2004 году за аналогичные преступления он был осужден в Ровно, -
говорит В. Воробьева. - Сейчас рецидивист будет привлечен к ответственности за
нарушение Закона Украины "О Государственной границе", его дальнейшую
судьбу определит следствие.
Елена ОЗЕРЯН, Симферополь
("ФАКТЫ" №202, 1 ноября 2006 года)
Аварии в потёмках
В последний день октября в Крыму
произошло девять аварий, в которых один человек погиб и 14 получили травмы
различной степени тяжести. Об этом нам сообщили вчера в пресс-службе УГАИ.
Трагическое ДТП
случилось в восемь часов вечера на трассе Симферополь - Ялта - Севастополь
недалеко от Алушты. Местный житель, управляя автомобилем
"ГАЗ-2410", не заметил молодого человека, переходившего дорогу. Итог
столкновения для 31-летнего крымчанина был летальным. В связи с этим сотрудники
ГАИ снова напоминают: в тёмное время суток человек плохо виден на проезжей
части, поэтому не надейтесь на случай, а лучше пропустите автомобиль и, только
убедившись, что нет угрозы оказаться под колёсами,
переходите дорогу.
А вот
девятилетнему мальчишке, который на улице Партизанской в курортном городе
внезапно, нарушив правила, оказался прямо перед ехавшим "Шевроле",
можно сказать, повезло: у него только ссадина на пояснице и ушибленная рана
головы. Родители, проведите с детьми профилактическую беседу!
Сергей МАЛЬНЕВ,
дежурный репортёр.
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
Торговцев смертью остановили
Сотрудники службы по борьбе с
незаконным оборотом наркотиков (ОБНОН) осуществили в Крыму несколько
резонансных задержаний. Об этом сообщает центр общественных связей Главного
управления МВД в автономии.
В Белогорском районе пойман 28-летний мужчина, хранивший в
своём мопеде амфетамин и расфасованную в спичечные коробки марихуану. По
информации ЦОС, у задержанного изъято около 250 граммов "травки" и 50
граммов опасного наркотического вещества. На "чёрном" рынке
наркоторговец и его сообщники получили бы более 23 тысяч гривен.
В посёлке
Советском ОБНОНовцы нейтрализовали группу людей, причастных к распространению
опия в Крыму. У задержанных изъят килограмм экстракта опия.
"Такого
количества наркотического вещества хватило бы на 50 тысяч доз", -
отмечается в сообщении МВД.
Опий сбывали в
Саках, Евпатории и Симферополе. Приблизительная стоимость от реализации могла
составить около 60 тысяч гривен.
(“Крымская правда” №200, 2 ноября 2006 года)
ДВОЕ СУТОК КЕРЧЕНСКИЙ ПРИВЕРЖЕНЕЦ СЕКТЫ "АУМ СИНРИКЕ"
ПРОСИДЕЛ НАД ТРУПАМИ СВОИХ РОДИТЕЛЕЙ, УБИЛ ПО ПРИКАЗУ "ГОЛОСА СВЫШЕ"
Отцу 35-летний мужчина нанес 23
ножевых ранения, матери - 19. После неудачной попытки
самоубийства тот же "голос" приказал ему позвонить в милицию
- Утром 29
октября по 02 в 1-й отдел городского управления милиции Керчи поступило
сообщение о том, что в квартире дома по улице Кирова совершено убийство, -
рассказывает помощник начальника Керченского городского управления внутренних
дел Наталья Борщова. - Со слов оперативников, немедленно прибывших на место
происшествия, их глазам предстала жуткая картина: в квартире на полу лежали
трупы мужчины и женщины с множественными колото-резаными ранами, из горла обоих
торчали ножи, пол был залит кровью...
Как выяснилось
позже, милицию вызвал сам преступник - 35-летний сын убитых. Свой поступок он
объяснил состоянием душевного расстройства, после того как в пятницу, 27
октября, услышал "голос свыше", призывающий его к убийству родителей
- 64-летнего отца и 56-летней матери. Он нанес отцу 23 удара ножом, а матери -
19. Орудия убийства - кухонные ножи - убийца так и оставил в телах родителей.
Затем попытался покончить с собой с помощью третьего ножа, но неудачно. По
словам сына, мотивом для убийства послужило то, что родители могли помешать ему совершить самоубийство, мысль о котором он
вынашивал давно.
Просидев над
бездыханными телами родителей двое(!) суток, убийца ждал очередного
"голоса". Утром 29 октября он таки дождался его: кто-то "свыше"
подсказал набрать телефонный номер 02.
Похоже, что
"голос свыше" пришел к мужчине неслучайно. Еще во время обучения в
одном из московских вузов молодой человек участвовал в заседаниях печально
известной японской секты "Аум Синрике". Возможно, что еще там
"сэнсэи" и наставили его на "путь истинный".
В настоящее
время убийца содержится под стражей, проводятся медико-судебные экспертизы для
определения его вменяемости.
Справка "ФАКТОВ"
Религиозная
секта "Аум Синрике" была основана в конце 80-х годов прошлого века в
Японии. Ее основателем и духовным лидером был Секо Асахара. Он родился в 1955
году в бедной семье, еще в младенческом возрасте ослеп полностью на левый и
частично - на правый глаз. В 1978 году Асахара женился и именно в этот период
времени увлекся буддизмом, таоизмом, китайской астрологией. В Индии Асахара
изучал йогу. Вернувшись оттуда, он объявил о создании собственной религиозной
школы, целью которой был духовный рост ее учеников. Новоявленный гуру
использовал старинные буддистские тексты со своими комментариями, а также сутры
собственного сочинения.
У Асахары
оказалось много последователей. Только в Японии в секту вступили 40 тысяч
человек, среди которых было много высокопоставленных чиновников, бизнесменов.
Они делали щедрые пожертвования на развитие "Аум Синрике".
20 марта 1995
года весь мир был потрясен крупным терактом в токийском метро: в результате
распыления в час пик большого количества нервно-паралитического газа зарин
погибли 12 человек, здоровью более 5000 человек был нанесен серьезный ущерб.
Расследование довольно быстро привело полицию к "Аум Синрике". Были
арестованы десятки ее членов, включая Асахару. Часть обвиняемых и свидетелей
заявили, что именно Секо отдал страшный приказ. Он утверждал, что мир находится
на пороге конца света, что люди сами приближают его, и только массовая смерть
может открыть им глаза. Это убийство оправдано, поскольку в конечном итоге
приведет к просветлению, заявил Асахара.
27 февраля 2004
года 13 членов секты, в том числе Асахара, были приговорены к смертной казни
через повешенье. Адвокаты подали апелляцию, которая была отклонена Верховным
судом Японии 15 сентября 2006 года.
В ходе
судебного процесса Асахара снял с себя полномочия лидера "Аум
Синрике". Растеряв большинство своих членов, секта все же продолжает
существовать под другим названием - "Алеф".
Елена ОЗЕРЯН, Симферополь
("ФАКТЫ" №204, 3 ноября 2006 года)
Дороги из Крыма ведут к Великой китайской стене
Вчера в Крым с официальным
визитом прибыл глава Всекитайского комитета Народного политического консультативного
совета Китая Цзя Цинлинь. Приезд в автономию завершил турне китайской делегации
по четырём странам Европы - Великобритании, Литве, Эстонии и Украине.
В
симферопольском аэропорту китайскую делегацию встречали председатель Верховного
Совета Крыма Анатолий Гриценко и премьер-министр автономии Виктор Плакида.
Приветствуя гостей, крымский спикер отметил, что Китай входит в первую десятку
внешнеторговых партнёров Украины. В свою очередь для КНР Украина является
третьим внешнеторговым партнёром среди стран Восточной Европы и СНГ. Крым с
каждым годом увеличивает импорт китайской продукции, покупая транспорт,
электронное оборудование, органические вещества, и экспортирует красители,
машины и механические устройства. "Положительная тенденция наблюдается в
экспорте услуг, спрос на которые в Китае неуклонно растёт, в первую очередь - в
области образования. В этом учебном году только в вузы Симферополя поступило
более двухсот граждан Китая", - отметил А. Гриценко.
Он также
напомнил, что в сентябре руководство Крыма и правительство провинции Хайнань
подписали соглашение о торгово-экономическом, научно-техническом и культурном
сотрудничестве. Как признался в свою очередь Цзя Цинлинь, "сбылась наша
давняя мечта".
В программе
визита китайской делегации - посещение производственно-аграрного объединения
"Массандра", экскурсия в Ливадийский и Воронцовский дворцы, а также
знакомство с Домом-музеем А. П. Чехова.
В ноябре
делегация Крыма посетит Китай с ответным визитом, и, по мнению крымского
спикера, это даст новый импульс развитию двустороннего сотрудничества между
Крымом и КНР.
Елена МАНИНА
(“Крымская правда” №201, 3 ноября 2006 года)
У Криму триває “полювання” правоохоронців на депутатів місцевого парламенту
Правоохоронці підозрюють депутата Верховної Ради Криму Олександра
Мельника, який виїхав за межі України, у причетності до ще одного убивства.
Місцевого парламентаря міліція затримала, а потім звільнила місяць тому.
Правоохоронці інкримінували йому причетність до двох, а тепер уже до трьох
убивств і ще до низки резонансних злочинів.
Місцеві спостерігачі пов’язують витік цієї інформації з вимогами відставки міністра внутрішніх
справ Юрія Луценка. Більшість кримських друкованих та інтернет-медіа з посиланням на джерела в слідчій бригаді Генпрокуратури
і Міністерства внутрішніх справ повідомили про нові деталі у розслідуванні так званої “справи Мельника”. Мова йде про скоєне 2001 року
замовне вбивство подружжя Кротенків. Вони
були власниками популярного серед кримчан і гостей півострова ресторану
"Козацький шлях", розташованого на Ялтинській трасі неподалік селища
Перевального. За даними слідства, депутат причетний до цього резонансного
злочину.
За інформацією правоохоронців, Олександр Мельник ще підозрюється в
організації розстрілу трьох підприємців у місті Саки 1996 року, а також в
організації вибуху в офісі підприємства "Айсберг" 1995 року та причетності до
розстрілу двох підприємців у селищі Гвардійському того ж року, коли випадково
загинув співробітник міліції. Правоохоронці затримали Олександра Мельника, який
є дуже впливовим депутатом кримського парламенту від виборчого блоку “За
Віктора Януковича!”, 29 вересня, але вже 2 жовтня на вимогу одного із
заступників Генерального прокурора України звільнили, і підозрюваний, за
неофіційними даними, виїхав до Росії.
Кримський експерт Ленур Юнусов припускає, що черговий витік інформації зі
слідчої бригади, яка розслідує низку кримінальних справ за злочинами, скоєними
організованими злочинними угрупованнями у минулі роки, можна пов’язати із
намірами депутатів-“регіоналів” звільнити міністра Луценка. (“Я не виключаю, що
поява інформації про справу проти депутата Верховної Ради Криму Олександра
Мельника якось пов’язана з можливою відставкою міністра внутрішніх справ Юрія
Луценка”).
Мас-медіа повідомляють про причетність до вбивства подружжя
Кротенків ще одного депутата кримського парламенту, прізвище якого в інтересах
слідства поки не називається. Раніше Постійний Представник Президента України в
Криму Геннадій Москаль публічно рекомендував скласти депутатські повноваження
трьом членам кримського парламенту – Олександру Мельнику, який перебуває в
Росії, Рувиму Аронову, котрий виїхав до Ізраїлю, та Ігорю Лукашову, який
продовжує у Сімферополі виконувати обов’язки голови Постійної комісії Верховної
Ради АРК з бюджетно-фінансових питань.
Я звернувся до останнього з проханням висловити свою думку з
приводу цих рекомендацій пана Москаля. Ігор Лукашов: “Це ви в нього запитайте –
звідки ж я знаю, з чим це пов’язано. Як я можу це коментувати? Мало хто що
говорить!”
Геннадій Москаль, до якого я звернувся за роз’ясненнями, теж був
небагатослівним. Він сказав, що має підстави для того, щоб радити згаданим
особам здати депутатські мандати, і заявив, що ця порада зберігає свою
актуальність і сьогодні: “Чим швидше вони це зроблять, тим краще буде для
кримчан і для кримського парламенту”.
Що з цього приводу думають Олександр Мельник і Рувим Аронов, які
перебувають за кордоном, поки не відомо.
Володимир ПРИТУЛА
(RadioSvoboda.Ua)
(“Кримська світлиця” №45, 3 листопада 2006 року)
"Я зарезал родителей, приезжайте!"
В крымском
городе Керчь 35-летний
Андрей зверски расправился со своими родителями,
нанеся им 39 ударов ножом. "Я их зарезал, приезжайте!",
— заикающимся голосом молодой человек сообщил свой адрес, позвонив по
"02". Картина шокировала оперативников: на полу, залитом кровью, лежало два бездыханных тела — в горло
каждого был воткнут нож, третьим ножом он пытался убить себя, но видимо, пожалел. По
одной из версий, причиной такого ужасающего поступка Андрея могла быть практика, которую оставил своим адептам Секо
Асахара — лидер тоталитарной секты "Аум Синрике". Правоохранителям известно, что парень во время учебы в Москве общался с
сектантами и посещал их собрания, правда, это было 10 лет назад.
Криминалисты насчитали на телах убитых 39
ножевых ранений. 23 удара кухонным ножом
досталось 64-летнему отцу Андрея и 19 — 56-летней матери.
— Он просидел рядом с убитыми
двое суток, — сказали "Сегодня" в ЦОС крымского
главка МВД. — За это время пытался
покончить с собой, но неудачно — видимо,
пожалел себя. Подозреваемый
объяснил нашим сотрудникам, что
убил своих родителей по приказу
голоса свыше. Голос вроде бы приказывал ему покончить с собой, но родители мешали это сделать. Голос посоветовал с ними
расквитаться. 35-летний керчанин находится
под стражей.
"Он
был парень безобидный, неагрессивный — рассказал нам его одноклассник Сергей. — Был
момент, я заметил, что его будто подменили
или зомбировали — ушел в себя. Кажется, все
дело в этой секте японской — бред о
тайнах третьей планеты был его темой во время последних наших встреч".
МАЙК ЛЬВОВСКИ
(“Сегодня” №249, 3 ноября 2006 года)
ПЕНСИОНЕРКА ЗАРУБИЛА РОДСТВЕННИКА ТОПОРОМ НА ГЛАЗАХ У ДЕВЯТИЛЕТНЕЙ ВНУЧКИ
Семью К. — мать, дочь и девятилетнюю внучку — в селе Михайловка Нижнегорского района знали не с самой лучшей стороны.
Нареканий от соседей не вызывала разве что девочка. Мать с дочерью крепко дружили с зеленым
змием — обильные возлияния и следующие за нами скандалы в доме К. были явлением обычным.
Два месяца назад в этом "женском
царстве" появился мужчина: 27-летний родственник из Советского района приехал погостить.
Вначале гостя приняли неплохо,
но через некоторое время стали
намекать: загостился,
дескать, пора и честь знать, а
потом прямо заявили: убирайся!
Убираться мужчина не
хотел, напротив, накинулся на
пожилую хозяйку с кулаками.
В пылу пьяной драки пенсионерка, схватившись за топор, нанесла мужчине удар в шею.
Несчастный буквально истекал кровью, и дочь, испугавшись, предложила вызвать "скорую". Но хозяйка дома к своей,
еще живой, жертве милосердия не проявила, коротко бросив: "Пусть сдыхает!" Это кровавое побоище происходило на глазах у ее
девятилетней внучки, которая
навзрыд плакала, умоляя мать
"помочь дяде".
Женщины вынесли раненого из дома и спрятали за туалетом, прикрыв от любопытных глаз соседей
помидорной ботвой. А ранним утром, убедившись, что мужчина уже не подает признаков жизни, закопали тело в собственном огороде.
Однако скрыть преступление им не удалось. Об исчезновении родственника неблагополучной семьи
стало известно участковому инспектору Александру Гоменюку. Зайдя в дом, он увидел, что женщины замывают кровавые следы.
Вначале мать и дочь все отрицали, но, припертые
к стене неопровержимыми уликами, сознались в содеянном. Злоумышленниц
задержали, а так и не оправившуюся от шока
девочку поместили в больницу. Ведется
следствие.
Яков ОТЦОВ
(“Крымское время” №124, 4 ноября 2006 года)
В ОДИН ДЕНЬ КРЫМСКИМ СПАСАТЕЛЯМ ПРИШЛОСЬ СНИМАТЬ
С ГОР ЗАБЛУДИВШИХСЯ КИЕВСКИХ ШКОЛЬНИКОВ И ЗАМЕРЗШИХ В ОБЛЕДЕНЕВШИХ(!) ПАЛАТКАХ ХАРЬКОВСКИХ ПОДРОСТКОВ
Игнорирование
руководителями этих туристических групп предупреждения МЧС об ухудшении
погодных условий вполне могло привести к трагедии, считают спасатели
По словам
помощника начальника ГУ МЧС Украины в Крыму Владимира Иванова, несмотря на
предупреждение крымского главка МЧС об ухудшении погодных условий на территории
полуострова, в горы по туристическим маршрутам продолжают выходить группы
детей, приехавшие в дни школьных каникул из разных уголков Украины. Больше
всего эмчеэсовцев удивляет то, что инструкторы ведут в горы детей, которые ни
физически, ни психологически не готовы идти пешими маршрутами, тем более в
таких сложных погодных условиях.
3 ноября в МЧС
поступило сообщение о том, что в районе села Курортное заблудились 20
школьников - членов турклуба "Крокус", приехавшие из Киева вместе с
руководителями. После регистрации в контрольно-спасательной службе в
Симферополе туристы выехали в сторону Судака, где им предстояло разделиться на две
группы. Пешеходный маршрут для детей был несложным. Но шел проливной дождь,
переходивший в снег, дул шквальный ветер. Как говорят, в такую погоду хороший
хозяин собаку не выгонит из дому. В контрольно-спасательной службе предупредили
инструкторов группы о том, что сейчас в горы идти нежелательно, даже по такому
не очень сложному маршруту. Имея соответствующую подготовку и туристическое
снаряжение, пройти детям по тропам 2-й категории сложности было бы в
удовольствие в хорошую погоду, но не в такую. Поход, который начался в селе
Тополевка и должен был закончиться в Симферополе, прервался в районе села Курортное из-за резкого похолодания, дождя и снега. Один из
школьников, не выдержав экстремальных условий, позвонил домой по мобильному
телефону и сообщил, что они заблудились. После того как ребенок заявил:
"Мамочка, здесь такое творится!" - родные, естественно, подняли
переполох. Вечером 3 ноября оперативная группа спасателей МЧС и поисковый отряд
выехали на поиски киевских туристов. В 0.20 4 ноября дети были найдены в районе
горы Екски-Даг, возле которой был разбит их палаточный лагерь. Продолжать
движение на следующий день они не могли - личные вещи и палатки нуждались в
просушке. Через три часа горе-туристов разместили в феодосийской гостинице
"Астория". К счастью, никто из ребят не заболел.
- А спустя буквально несколько часов
немало хлопот спасателям доставила группа детей из города Чугуева Харьковской
области, которые решили провести свободное от учебы время с пользой и
отправились в Крым на поиски новых ощущений, - рассказывает Владимир Иванов. -
Целый день они шли по горам под дождем и снегом. Как утверждал потом
руководитель группы, об ухудшении погодных условий он не знал. Когда запросили
метеосводку уже в Алуште, поняли, что дождь и снег прекратятся еще не скоро,
поэтому приняли решение разбить палаточный лагерь в районе водопада Джур-Джур.
Это при том, что ночью синоптики обещали
"минус".
Представьте
себе, как ночевали эти ребята в лесу - уставшие от дневного похода, промокшие
насквозь. А ведь группа состояла из четырех 14-летних девочек, двоих их
сверстников-ребят и двух более взрослых руководителей группы - 20-ти и 26 лет.
Костер из сырых дров разжечь им не удалось. Дождь с мокрым снегом не переставал
идти всю ночь, и к утру палатки просто обледенели. Но лишь в 6.40 один из
руководителей группы позвонил по 01 и попросил о помощи. К путешественникам тут
же отправили спасателей, которым понадобилось менее часа, чтобы найти терпевших
бедствие. Один из работников пожарной охраны села Рыбачье
забрал ребят к себе домой, где отогревал их в бане и отпаивал горячим чаем.
Наверное, этот поход дети не забудут никогда. К счастью, все обошлось...
Елена ОЗЕРЯН, Симферополь
("ФАКТЫ" №206, 7 ноября 2006 года)
ВОДИТЕЛЬ И ПАССАЖИР ВАЗОВСКОЙ "ВОСЬМЕРКИ",
УПАВШЕЙ В КРЫМУ В ПРОПАСТЬ 30-МЕТРОВОЙ ГЛУБИНЫ, ЧУДОМ ОСТАЛИСЬ ЖИВЫ
3
ноября в 16.14 в центр связи Феодосийского горуправления МЧС сообщили о том,
что на 96-м километре трассы Феодосия-Судак водитель автомобиля ВАЗ-2108 не
справился с управлением на повороте, в результате чего машина упала с дороги в
обрыв, - рассказал собкору "ФАКТОВ" Елене Озерян помощник начальника
ГУ МЧС Украины в Крыму Владимир Иванов. - "Восьмерка" летела со склона
горы приблизительно 20-30 метров. Водитель выпал из машины и, падая в обрыв по
отвесному склону, получил многочисленные травмы, поэтому самостоятельно
двигаться не мог. Прибывшие на место происшествия медики не смогли добраться ни
к нему, ни к автомобилю, в котором находился 30-летний пассажир.
Немедленно на
место происшествия выехали спасатели. На специальных носилках они подняли
водителя из обрыва. Предварительный диагноз, который поставили медики водителю,
- закрытая черепно-мозговая травма, перелом грудной клетки, перелом ребер. Его
пассажир меньше пострадал, так как остался в машине - благодаря растущему внизу
кустарнику автомобиль плавно "тормозил". Получивший черепно-мозговую
травму мужчина самостоятельно вместе с горноспасателями поднялся наверх.
Спасатели
считают, что пострадавшие родились в рубашке. Сейчас они оба находятся в больнице.
("ФАКТЫ" №206, 7 ноября 2006 года)
Охоронці життя і душі
Кримські рятувальники стали хрещеними батьками врятованому ними немовляті
Для
кримчан Сергія Концевича і Анатолія Ружила з Первомайська той день
запам'ятається надовго — адже вони врятували життя малесенькому хлопчику, якого
на смерть прирекла рідна мама. У райвідділок
Первомайська передзвонили незнайомі й повідомили, що виявили немовля — у
вигрібній ямі громадської вбиральні. "Коли ми приїхали на місце виклику, то
намагалися розібрати конструкцію зовні, а коли нічого не вийшло (бо там бетонні
важкі плити), почали акуратно зривати підлогу і
виносити ці шматки, — цитує рятувальника Сергія Концевича прес-служба
Управління з надзвичайних ситуацій у Криму, — робили все обережно, щоб уламки
не впали на дитину, ми ж не знали, де саме вона є. Далі
попросили у людей ковдру. Я замотав голову, і
Анатолій, тримаючи мене за ноги, опускав донизу. Коли я намацав дитину, одразу
дав знати, і мене витягли з малюком. Одразу ж і передали хлопчика лікарям". Сергій згадує, що коли
йому вдалося дістатися до дитинки, на поверхні були вже лише голівка та ручки.
А коли рятувальник усе ж намацав хлоп'я, дитина
вхопилася усією крихітною ручкою за палець чоловіка і вже не випускала, доки її
не витягли — очевидно, спрацював рефлекс.
Начальник
відділку Ігор Нагієв розповідає, що після цієї історії
у рятувальників виникла ідея охрестити хлопчика. Із хрещеними батьками теж
довго не визначалися: ними стали Сергій Концевич — рятівник малого — та Тетяна
Шипайло (єдина, до речі, жінка у відділку). Коли ж забирали малюка на хрестини
з лікарні, то медики запевнили: хлопчик почувається добре, гарно їсть і за
місяць після пригоди погладшав аж на кілограм. Малюк
дуже спокійний, але регулярно нагадує про себе у звичний для нього час годування. Як запевнила
працівниця прес-служби УМНС у Криму Світлана Бережна,
спокійно хлопчик переніс і саме хрещення у церкві Різдва Христового — лише раз
намагався зарюмсати, коли його занурювали у купель. Коли обряд закінчився,
малюку подарували іконку і видали свідоцтво про
хрещення.
Має
тепер хлопчик також і ім'я. У
день, коли його знайшли, були іменини Юліана і Семена.
Так немовля й нарекли — Юліан Семенов. До речі, вже навіть знайшлися люди, охочі всиновити крихітку. А от
біологічну маму, яка намагалася вбити своє дитя, так і
не знайшли.
Уляна СОБОРСЬКА
(“Україна молода” №206, 7 листопада 2006 року)
Голос свыше приказал убить родителей
В Керчи
35-летний местный житель жестоко расправился со своими пожилыми родителями. По
информации Центра общественных связей, мужчина, нанеся ножом 23 удара своему
отцу и 19 ножевых ударов матери, несколько дней просидел возле трупов и только
потом вызвал милицию.
"Орудия
убийства — кухонные ножи — он так и оставил в телах родителей. И попытался,
правда, неудачно, покончить с собой с помощью третьего, имеющегося в квартире
ножа, — сообщают крымские милиционеры. — По словам подозреваемого,
он давно вынашивал мысль о самоубийстве. А родителей убил, поскольку они бы
помешали ему это сделать".
Мужчина
рассказал, что действовал в состоянии душевного расстройства, в котором находился после того как услышал "голос свыше", призывающий
к убийству своих родных. Просидев над их бездыханными телами двое суток, он
ждал, что "голос" раздастся снова.
Татьяна УРБАНСКАЯ
(“Вечерние вести” №163, 7 ноября 2006 года)
"Наркомания по-крымски"
("Крымская правда", № 111, 21 июня 2006 года)
В статье была
описана удручающая картина наркомании, в частности, среди крымской молодёжи.
Для того чтобы ситуацию изменить, управление по борьбе с незаконным оборотом
наркотиков
(УБНОН)
проводит активную работу по поиску и поимке наркодельцов и наркоторговцев. Вот
что работники службы сообщили "Крымской правде" о результатах
этой работы.
На данный момент в Крыму на учёте состоит
8915 наркозависимых. Благодаря принимаемым мерам эта цифра снижается.
Крым занимает
первое место на Украине по количеству ликвидированных наркоманских притонов (в
2006 году их обнаружено 269). Для сравнения - второе место принадлежит Луганску
(251 притон). Такое положение дел неудивительно, ведь к курортной специфике
полуострова примешивается и этнический фактор: по словам работников УБНОН,
среди наркодельцов и наркоторговцев много цыган и татар.
В
этом году были перекрыты 32 межрегиональных канала поступления наркотиков в
Крым из Винницы, Львова, Ивано-Франковска, Закарпатья и Херсона (за 2005 год -
29 каналов), многие международные каналы, ликвидированы 16 лабораторий по
изготовлению наркотических средств, задержаны две группировки наркодельцов (9
человек), за которыми числится 28 фактов сбыта наркотиков, изъято из
незаконного оборота 302 килограмма 200 граммов наркотиков (общая их стоимость -
4,5 миллиона гривен).
Также УБНОН
проверяло увеселительные заведения, особенно во время курортного сезона (за 9
месяцев зарегистрировано 101 нарушение). В случае выявления фактов торговли
наркотиками информация направлялась в органы местного самоуправления, чтобы к
этим заведениям были применены соответствующие санкции. К примеру, в период
проведения фестиваля "Казантип" УБНОН зарегистрирован 31 факт сбыта
наркотических средств (изъято около 60 граммов тяжёлых наркотиков).
Кроме того, был
проведён ряд операций.
Операция
"Мак" прошла с 1 мая по 30 сентября. Выявлено 202 факта незаконного
выращивания конопли и мака, возбуждено 89 уголовных дел, наложено 112
административных взысканий, уничтожено более 19 тысяч кустов. Между Зуёй и
Баланово было обнаружено и уничтожено более 5 гектаров посадки конопли с
признаками культивирования (общая стоимость наркотиков, которые могли изготовить
из этих растений, составила бы более 400 тысяч долларов).
В ходе операции
"Генофонд" на территориях школ выявлено 30 нарушений. В Симферополе
задержали ученика 9 класса, который нёс в портфеле ни больше
ни меньше 30 граммов марихуаны.
30 октября завершилась
операция "Батискаф", которая была направлена на выявление незаконного
оборота наркотиков в аптеках, больницах и других медицинских учреждениях.
Известны случаи, когда привезённые в медицинские заведения наркотические
средства попадают в качестве товара на "чёрный" рынок. И при этом
наркоторговцы неплохо "наваривают": к примеру, в аптеке трамадол
стоит 2 гривны за 10 таблеток - наркоторговцы продают его по 3 гривны за
таблетку. По состоянию на 20 октября, было выявлено 40 нарушений.
Есть случаи (по
Крыму таких фактов 7) легализации средств, полученных от оборота наркотиков.
Поэтому в ходе поимки преступников принимались меры для подрыва экономической
базы наркобизнеса: у задержанных изымались не только наркотики, но также
имущество и деньги (всего изъято 150 тысяч гривен).
По данным
УБНОН, после проведения перечисленных мероприятий на рынке наркотиков резко
подскочили цены: если раньше доза опия стоила в среднем 50 гривен, то теперь -
более 180, цена стакана марихуаны с 200 гривен подскочила до 210 долларов. То
есть наркотики стали менее доступными.
Кстати, 30
октября у управления была 13-я годовщина со дня создания службы. Редакция
"Крымской правды" поздравляет её сотрудников.
Марина МЕЛЬНИК
(“Крымская правда” №204, 9 ноября 2006 года)
Умершие тоже платят
Смерть
близкого человека - всегда трагедия. Независимо от того, долго ли болела
старушка-мать, её потеря - большое горе для родных. Случается, что беда
приходит в семью негаданно, по воле злого рока.
Все
религиозные каноны и элементарные приличия цивилизованного общества учат
уважать чужое горе, соболезновать...
Но
кое-кто умудряется на беде ближних и наживаться. Не верите? Поверите, если
придёте для перерасчёта в производственное предприятие
водопроводно-канализационного хозяйства. Так вот столкнулась с этой достойной
организацией семья Ивановых.
Два года
назад Симферополь потрясло зверское убийство главы этой семьи.
Правоохранительные органы в рекордно короткий срок задержали преступника.
Судебно-медицинская экспертиза, следствие, судебная процедура стали для молодой
вдовы, оставшейся с ребёнком без кормильца, кошмарным продолжением трагедии.
Как будто похороны растянулись на долгие месяцы. Малоутешительным было и
справедливое наказание виновных.
Ведь
Ирине нужно было выжить самой и обеспечить нормальные условия для дочери.
Подошёл к
концу календарный год, наступила пора итогов. И как же удивилась Ирина, когда
получила из водхоза счёт на оплату потреблённой воды за год... на три человека!
Расплакалась, ночь не спала. А утром отправилась на улицу Гурзуфскую и в
сердцах бросила в приёмной: "Вы адрес перепутали, мужу счёт на оплату
шлите на Абдал, теперь он там проживает!".
"Скандалистку"
на приём к начальнику не пустили. Отправили в расчётный отдел читать правила. А
в них чётко сказано: "Согласно п.12.3 правил пользования системами
коммунального водоснабжения и водоотведения в городах и посёлках Украины,
согласованных с Государственным комитетом Украины по делам защиты прав
потребителей, в случае изменения количества потребляемой воды абоненты-граждане
обязаны в месячный срок с момента возникновения изменений явиться в водоканал
для сверки оплаченных счетов".
Иными
словами, не имеем права горевать, оплакивать родного человека. Непозволительно
нам тратить время на то, чтобы просто выйти из сложившегося морального кризиса.
К тому же нет у нас центров реабилитации для тех, кого постигло горе. Есть
только правила: бросай всё, хватай расчётные книжки и беги в горводоканал!
Срочно, если не хочешь, чтобы тебе насчитали лишнее! Иначе: "Если граждане
несвоевременно явились в водоканал для уменьшения объёма количества
потребляемой воды вследствие изменения количества проживающих, перерасчёт
производится с момента обращения. За предыдущий период перерасчёт не
производится".
Я ещё не
встречал людей, которые сразу с похорон неслись бы в водоканал за перерасчётом.
Несмотря на испытания, которым подвергает нас власть, мы всё-таки
остаёмся людьми. Мы ещё не разучились любить и страдать, радоваться и горевать,
сочувствовать и заботиться. Может быть, за это нас и "обувают"
беспринципные чинуши времён гоголевских и современных. Там мёртвые души просто
учитывались, а в наши дни они ещё и умудряются месяцами, а то и годами
потреблять питьевую воду (купаться и даже поливать огород), принося громадные
суммы "левых" доходов водопроводному хозяйству. И суммы немалые при
возросшей смертности и при том, что практически каждая семья на месяц-другой
запаздывает с переоформлением.
Интересно,
спокойно ли спится по ночам руководителям водоканала? Покойнички во сне не
являются, не просят оплаченную водичку?
Наум СЫЧ. Симферополь.
(“Крымская правда” №205, 10 ноября 2006 года)
Підготовлено Центром інформації
та документації кримських татар
|