Електронний бюлетень"Крим у дзеркалі української преси"№ 16(01.06 - 10.06.2006)За 01.06 - 10.06.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу. З М І С Т:Влада. Суспільство. Політика.Госдума РФ хочет посадить в Крыму хана (Видимо, депутаты российской Госдумы очень хотели понравиться своим избирателям, когда выступили с откровено недружелюбным и оскорбительным по отношению к Украине обращением к российскому правительству о мерах по возвращению Крыма в состав России. Повод для этого они решили поискать в заключенном аж в 1774 г. Кучук-Кайнарджийском договоре между Росийской и Османской империями. На самом деле, данная выходка думцев — повод посмеяться над их, мягко говоря, недалекостью. Ведь этот демарш не столько оскорбителен, сколько откровенно глуп. Непонятно, зачем обращаться к правительству за разъяснениями, если текст договора можно найти в интернете или академической библиотеке. А главное, подобные аппеляции могут привести к последствиям, обратным агрессивным чаяниям некоторых россиян.) ("Вечерние вести" №76, 1 июня 2006 г.) (На перевиборах голови приморського селища Мирне під Євпаторією переміг Олег Парасків. 85% виборців віддали голоси за соратника вбитого двома зловмисниками переможця виборів 26 березня Анатолія Симоненка.) Віктор Хоменко. Крим. Явочное "анти-НАТО" (Как это ни покажется странным, но в ситуации, что сложилась в крымском городе Феодосии в связи с заходом в его порт 27 мая сего года американского военно-транспортного корабля "Эдвантедж" с военным грузом на борту, умнее всего поступило руководство НАТО. Оно фактически извинилось за действия украинских и американских представителей вооруженных сил, выразив сожаление о том, что события в Феодосии приняли антинатовский характер. Представитель Альянса Джеймс Апатурай в среду, 31 мая сего года, заявил, что НАТО не является организатором планирующихся учений Sea Breeze и не строит каких-либо планов в отношении размещения своих баз на территории Крыма. И перевел стрелки на США, заявив, что Sea Breeze — это только "совместные украинско-американские учения с привлечением других партнеров и членов Альянса". Г-н Апатурай также напомнил, что Украина и Соединенные Штаты Америки проводят аналогичные учения начиная с 1997 года и вопрос о том, какое именно оборудование было привезено американской стороной для проведения учений, является вопросом сугубо двусторонних отношений.) Владимир Скачко ("Я - гражданин Автономной Республики Крым без НАТО" - такие самодельные бейджики на груди практически у всех участвующих в акции. Палатки, сбор материальной помощи участникам пикета, железные бочки - барабаны, решительность на лицах - "Живая стена" у ворот феодосийского порта. Над митингующими развеваются флаги Компартии, Партии регионов, блока Натальи Витренко "Народная оппозиция", партий "Русский блок", "зелёных". В пикете стоят уже не только жители города, но и представители Севастополя, Ялты, Симферополя, Керчи... - всех регионов полуострова. К крымчанам присоединились и российские казаки, и жители Кривого Рога, Донецка, Луганска, были даже представители Львова. ) Марина Киселёва (Поява у Феодосіиському порту американського судна спричинила чергову дискусію щодо майбутнього нашої держави Важко сказати, наскільки справедливою є приказка про те, що "проводжають пароплави зовсім не так, як поїзди". А от в тому, що зустрічають їх справді не так, нині мала змогу пересвідчитися вся Україна, Йдеться про транспортне судно Сполучених Штатів "Едвантедж", навколо якого тиждень точаться палкі дискусії. По суті, протиборство проросійських і проєвропейських сил досягло такої точки кипіння вперше за кілька років. від того, як із нинішнього протистояння вийде Україна та її найвище керівництво, значною мірою залежатиме подальший розвиток держави. Якщо пам'ятаєте, подібне загострення на геополітичному фунті в нас було, причому таки давно — 1997 року. Саме тоді Україна підписала Хартію про партнерство з НАТО. Ця подія, як слід було очікувати, викликала неоднозначну реакцію у вітчизняних політиків (найбільше документ критикували комуністи).) Ярослав Галата (У четвер до Сімферополя прибув літак з американськими спеціалістами, повідомляє "Інтерфакс-Україна". За даними Міноборони, на борту 109 осіб. Вони мають доправити на Старокримський полігон інженерну техніку, яка прибула з Феодосії на американському судні і підготувати її до міжнародних навчань "Сі Бриз-2006".) (“Голос України” №101, 3 червня 2006 р.) (Учора Верховна Рада АРК затвердила на посаду голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Віктора Плакиду, чию кандидатуру в понеділок було узгоджено з Президентом України Віктором Ющенком. За таке рішення проголосували 75 із 93-х депутатів, які брали участь в голосуванні.) (“Демократична Україна” №100, 3 червня 2006 р.) (Уже неделя, как в Феодосии взрыв пассионарности. По тихим улицам города песчаных пляжей и тайных свиданий ходят отряды юношей с флагами, подростки бьют в железные баки, пенсионеры раздают агитматериалы, а в антинатовских митингах участвуют даже беременные женщины. "Синдром майдана" спровоцировали бывшие революционеры - нынешние украинские власти. Теперь получают эффект бумеранга, радостный реваншизм Юго-Востока и жгучую ненависть граждан Украины. На том и стоим! Поднимите с пола свою "зелень" Слушайте музыку революции! Революционной энергетикой пропитана вся Феодосийская трасса - на обочинах известные политики общаются с народом, в город съезжаются автобусы с милицией, по самой Феодосии курсируют маршрутки с триколором. Центральная точка социального возбуждения - ворота Феодосийского морпорта. Сюда жители стотысячного города ходят, как на работу, после работы и вместо работы. Здесь можно поучаствовать в митинге, увидеть представителей крымского, российского и украинского политикума, записаться в дружину народного ополчения, пообщаться с жителями разных регионов Украины - "встречать" натовцев приехали люди из Донецка, Николаева, Запорожья, Херсона. На днях подтянутся шахтёры.) Юлия Вербицкая "Регіональний"
призов у міністри (Учора відбулася позачергова сесія Верховної Ради Криму, на якій сформовано новий уряд автономії. Новим головою Ради міністрів Криму став Віктор Плакида, який раніше працював у системі електроенергозабезпечення. За його кандидатуру проголосували 75 депутатів із 93 зареєстрованих у залі. Виступаючи перед депутатами, Віктор Плакида зазначив, що не має досвіду роботи в органах виконавчої влади, не брав участі в політичній діяльності, не знайомий із деякими міністрами у своєму уряді, але при обговоренні їхніх кандидатур покладався на досвід коаліційної більшості Верховної Ради, якій він повністю довіряє. Парламент також призначив 6 (!) заступників голови, 12 міністрів і 9 голів урядових республіканських комітетів.) Микита Касьяненко, Сiмферополь Перевірка
на міцність (Учора в Києві відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони України, на якому розглядалася ситуація, пов’язана з навчаннями "Сі бриз — 2006". Їх проведення поставили під загрозу протести у Феодосії низки політичних сил, які негативно відреагували на недавнє заходження іноземного судна в порт міста. Криза тривала фактично тиждень. Президент України Віктор Ющенко вчора сформулював свою позицію стосовно того, що відбувається, — на його думку, ситуація пов’язана з відсутністю скоординованості в роботі структур, які займалися цим питанням. "Також є запитання до всіх силових структур стосовно захисту національних інтересів України, стосовно того, громадяни яких країн були причетні", — додала прес-секретар Президента, явно натякаючи на Росію. ) Микита Касьяненко, Сiмферополь Американцам в Крыму устроили бойкот 150 солдатам НАТО местные жители не давали ночлег (Закон о допуске на украинскую территорию иностранных военнослужащих фракция "Наша Украина" собирается вынести на рассмотрение парламента на первом же заседании — 7 июня. Напомним, что если такой закон не будет принят, сапог натовского солдата не будет иметь право топтать нашу землю. А с НАТО наш президент и правительство уже договорились о совместных учениях на территории Украины.) Майк Львовски АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО: "ВР КРИМУ НЕ БУДЕ П’ЯТОЮ КОЛОНОЮ У ВІДНОСИНАХ МОСКВИ І КИЄВА" (Завжди усміхнений Анатолій Гриценко справляє враження людини, котрій усе легко дається в житті. 1997 року, в низці перманентних урядово-парламентських переворотів, під згасання політичного тріумфу блоку "Россия" та Ю.Мєшкова і в розпал кримінальних воєн, небагатослівний голова Чистопільської сільради, який скромно сидів у задніх рядах сесійного залу, стає головою Верховної Ради автономії. Несподівано для тих, хто не знав, що на компромісного для різношерстого парламенту кандидата зробили ставку тодішній прем’єр і президентський сват А.Франчук та його партнери (читай список Луценка—Москаля). Анатолій Павлович не переставав усміхатися й тоді, коли доля з високого спікерського кабінету закинула його в старий будинок із проваленою підлогою — там він працював главою держадміністрації рідного Ленінського району. Потім Гриценко ремонтував кабінет першого віце-прем’єра автономії — за картою знайшов провалену стінку. Тепер ось думає — обновляти кабінет спікера, в якому все знайшов практично без змін, чи ні.) Валентина Самар (Аби представники всього українського політикуму дійшли злагоди і виступили з єдиною позицією, необхідно щось екстраординарне. Пригадується, востаннє таке трапилося восени 2003-го під час українсько-російської кризи, викликаної будівництвом росіянами дамби в напрямку до українського острова Коса Тузла. Сьогодні провідні українські партії — комуністи, "регіонали" та "нашоукраїнці" — знову зайняли спільну позицію. І приводом стало висунення Держдумою територіальних претензій до України: парламент запросив в уряду інформацію про заходи щодо повернення Криму до складу Росії. За це протокольне доручення парламентським комітетам із міжнародних справ та в справах СНД проголосували тиждень тому російські депутати. І от минулої суботи цей запит було відправлено уряду.) Володимир
Кравченко Американцы покинули Алушту ночью (Около 2 часов ночи в воскресенье к алуштинскому пансионату "Дружба", где разместились 140 американцев, в сопровождении милиции прибыли 3 автобуса. "Янки" сели в автобусы и в сопровождении машин милиции выехали на трассу Алушта — Симферополь. Протестующие встретили их отъезд аплодисментами. Сотрудники ГАИ в нескольких местах перекрыли трассу и отсекали машины с журналистами и пикетчиками от колонны автобусов — даже возникли автомобильные пробки. Движение транспорта возобновилось только тогда, когда автоколонна с американскими военными выехала на трассу Симферополь — Феодосия.) ("Вечерние вести" №78, 6 июня 2006 г.) (Поодинокі спроби підкоригувати редакційну політику траплялись і торік, коли зі зміною керівництва держадміністрацій деякі "районки" відчули смак істинної свободи слова. Кому ж найбільше не давало спокою їхнє вільнодумство, стало зрозумілим лише тепер. Новообрані ради, де більшість складають якраз "регіонали", відразу зі знанням справи вирішили поквитатись із незалежно-підзвітними редакторами. Утім політичною доцільністю переймаються не лише "біло-сині".) Василь Драголюк (Учора у Феодосії дев'ятий день тривали антинатовські виступи. Маніфестанти цілодобово чергують біля головних воріт порту Феодосії, щоб не допустити вивезення американських контейнерів і техніки, доставлених 27 травня транспортним кораблем США. Вони вимагають виведення з української землі американських військовослужбовців, котрі прибули для участі в міжнародних військових навчаннях "Сі Бриз-2006".) Яна Стадільна (О событиях в Феодосии, откуда пошла волна протестов, "Комсомолка" писала в минувший четверг. Дальше события развивались следующим образом. 1 июня У Старокрымского полигона, где намечена сухопутная фаза учений с участием натовских подразделений, становятся казачьи пикеты и жители Старого Крыма. Они блокируют въезд, и не пускают 6 груженых фур, которые сопровождает милиция. В Симферополе приземляется самолет, доставивший 143 американских военных. До сих пор неизвестно, что это за подразделения: сами американцы настаивают на версии прибытия военных инженеров. Однако те, кто видел молодых мускулистых парней, "у которых голова переходит в плечи", уверяют, что это представители элитных частей морпехов. Первоначально их планировалось поселить в Феодосии, в санатории Министерства обороны, и их повезли туда через Джанкойский и Кировский районы, но колонне заблокировали дорогу в районе станции Владиславовка. Машины повернули в Симферополь, а оттуда взяли курс на южнобережный поселок Партенит, где находится еще одна здравница Минобороны. На их пути становится баррикада из машин и камней, а также несколько десятков местных жителей, выкрикивающих: "Убирайтесь домой!". Военным приходится ночевать в автобусах....) Материалы подготовили Наталья Дремова, Крым без нато (Уполномоченный по правам человека Верховного Совета Украины Нина Карпачёва выразила возмущение выгрузкой американской военной техники и вооружения в Феодосийском морском порту, поскольку это не только противоречит Конституции и законам Украины и решению Всеукраинского референдума 1991 года о независимости страны, но и нарушает права человека на безопасность, гражданский мир и спокойствие. "Украинская общественность глубоко взволнована дерзким фактом незаконного допуска в порт Феодосии военно-транспортного судна "Adventure" под флагом США и разгрузки с нёго вооружения, боеприпасов и военно-инженерной техники, размещением в городе Феодосии военнослужащих США в рамках подготовки к совместному украино-американскому тактическому учению "Си бриз-2006", - заявила она.) ("Крымская правда" №101, 6 июня 2006 г.) (Таке формулювання з подачі депутатів Нестора Шуфрича та Володимира Іванова 75 голосами внесено до заяви Верховної Ради автономії, ухваленої на депутатських зборах, оголошених згодом пленарним засіданням. У заяві провину за ситуацію, що склалася в Феодосії у зв'язку з підготовкою до проведення спільних навчань "Сі Бриз-2006", покладено на Міноборони України, "дії якого несуть загрозу основам конституційного ладу держави і принципам її позаблокового статусу".) Віктор Хоменко. Крим. (Учора Верховна Рада АРК оголосила Крим "територією без НАТО". Це явний удар по Києву та по українських безпекових інтересах. І хоч правники з найвищих столичних кабінетів твердять, що це рішення незаконне, але воно на морально-політичному рівні є болючим кілком, вбитим у євроатлантичну стратегію України. Президент Віктор Ющенко, якого ця звістка застала на його прес-конференції, певною мірою погодився з думкою кримських нардепів. Не тільки Крим є територією без НАТО - "в усій Україні немає жодного квадратного метра території, яка належить НАТО", зіронізував він. А взагалі назвав учорашнє рішення парламенту автономії "черговою політичною спекуляцією". Це рішення, на думку глави держави, не вносить ніякого принципового нюансу у відносини України з НАТО, адже в України, так само, як і в Росії, інших держав-партнерів НАТО є План дій, що передбачає оперативно-тактичні навчання. Й навчання ці проводяться з 1997 року по всій Україні, починаючи з Заходу, з Яворівського полігону на Львівщині, а не лише в Криму", - повторив Президент.) Тарас Закусило Крим: “Територія без НАТО” чи “ЗА НАТО” (Парламент АРК ухвалив заяву, в якій оголосив півострів "територією без НАТО". За цей документ учора на зборах депутатів, що проходили в режимі пленарного засідання, проголосувала 61 із 78 осіб, які взяли участь в голосуванні. Проти не голосував ніхто, четверо утрималися, 13 не брали участі в голосуванні. "Дії Міністерства оборони України з допуску підрозділів збройних сил США, що здійснювалися з порушенням статі 85, 92 Конституції України, а також статті 8 Закону України "Про порядок допуску і умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України" викликали численні і багатоденні акції протесту в Криму. Учасники цих акцій протестують проти проведення на території автономії навчань "Сі бриз-2006",— говориться в заяві парламенту.) (“Демократична Україна” №102, 7 червня 2006 р.) Американці побудують у Феодосії футбольне поле (Військові будівельники США звернулися до мера міста з пропозицією побудувати для школярів спортивний майданчик або футбольне поле. "Своїми діями американці доводять, що справді прибули сюди будувати, а не відпочивати". Про це заявив заступник начальника Генерального штабу ЗС України віце-адмірал Ігор Князь, коментуючи події довкола прибуття у порт Феодосії вантажу з інженерною технікою та будівельними матеріалами і американськими резервістами інженерних та будівельних спеціальностей.) (“Демократична Україна” №102, 7 червня 2006 р.) Василий Киселёв: "Это медленная интервенция" (Крымчане уже вторую неделю выступают против неё, "живой стеной" встав у въезда на территорию Феодосийского морского торгового порта Чем ближе подъезжаешь к порту, тем больше ощущаешь напряжение. Крымские, партийные флаги, палатки с раскладушками, транспаранты, Георгиевские ленточки и триколоры, повязанные на сумки, приколотые к одежде. Даже дух здесь какой-то особый: приморский воздух, настоянный на патриотизме и готовности стоять до последнего. Как сказал участник акции, приехавший из города-героя Севастополя, "наш дух - героический". Соответствующего статуса у Феодосии нет, но жители уже в шутку именуют её городом-героем. А в каждой шутке, как известно...) Марина Киселёва Міністр оборони: про "СІ-БРИЗ" знали всі (Міністр оборони України Анатолій Гриценко спростовує заяви деяких представників місцевої влади про непоінформованість щодо проведення навчань "Сі-Бриз-2006". Про це високопосадовець заявив у ефірі програми "7 хвилин" телеканалу "1+1". "Коли виходять в прямий ефір керівники місцевих рад і говорять про те, що вони не знали про проведення навчань, я відповідально заявляю — це брехня!",— наголосив міністр. Він підкреслив: щодо проведення майбутніх навчань "знав уряд Криму, знав голова Верховної Ради АРК". "Після обрання новоґо складу Верховної Ради Криму я віддав розпорядження командувачу Військово-морських сил України контр-адміралу Ігорю Тенюху поінформувати нового голову кримського парламенту про заплановані навчання і 24 травня така зустріч відбулася,— заявив пан Гриценко.) (“Демократична Україна” №103, 8 червня 2006 р.) "Мінімум політики, максимум економіки..." (Віктор Ющенко призначив лідера Кримської республіканської організації НДП Сергія Куніцина головою Севастопольської міської державної адміністрації замість Сергія Іванова, який, на думку Президента України, не домігся поліпшення соціального й економічного стану в місті. Водночас Куніцин залишається депутатом парламенту АРК, де очолює фракцію "Крим". Новий голова Севастопольської міськдержадміністрації основним своїм завданням вважає поліпшення соціально-економічної ситуації в місті-герої шляхом розвитку переваг його політичного, економічного і географічного положень. Першими його кроками на новій посаді стануть вивчення й аналіз ситуації. "Жодних радикальних кроків не робитиметься. Міськадміністрація спільно з центральними органами влади підготує відповідні пропозиції для поліпшення соціально-економічної ситуації в Севастополі, — говорить він. — Чомусь Севастополь сприймається як місце для розпалювання політичних пристрастей, при цьому забувається першочергова складова — соціально-економічна. Тому в своїй роботі я керуватимуся принципом: мінімум політики, максимум економіки...") Микола Семена В Багдаде всё спокойно? (Акции протеста против НАТО в Феодосии попытаются ограничить. А депутатов, которые принимают в них участие, могут привлечь к административной и уголовной ответственности. Об этом заявил начальник крымской милиции Владимир Хоменко на брифинге для журналистов в главке МВД. "СМИ и депутаты преувеличивают. Ситуация в Феодосии стабильная" Феодосийские события вторую неделю являются главными новостями в телевизионных выпусках и на первых полосах газет. Владимир Хоменко уверен, что лозунги, под которыми проходят акции протеста, негативно сказываются на имидже Крыма как курортного региона и отпугивают туристов. "Также нарушается нормальная работа учреждений и организаций, в частности, Феодосийского морского торгового порта и санатория Министерства обороны, - отметил начальник крымского главка, - жители города и приезжие могут помимо своей воли быть втянуты в нежелательные ситуации".) Анна Андриевская (У Феодосії вчора близько п'ятої години ранку затримано росіян, котрі намагалися встановити державний прапор Російської Федерації на висотній будівлі військового санаторію Міністерства оборони України. Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомила ТРК ВМС Збройних сил України "Бриз" із посиланням на речника командування українських ВМС підполковника Володимира Бову, який ці дні перебуває у Феодосії.) (“Демократична Україна” №105, 10 червня 2006 р.) (Звісно, після відпрацьовування на території України всіляких інформаційних спецоперацій у рамках виборчих кампаній-2004 і 2006, уже нічому дивуватися не варто і, передусім, — цинізму розробників і виконавців, включаючи помітних політиків, які претендують на ключову роль у державі. Але тут випадок особливий — у певному сенсі навіть клінічний, адже з кожним днем накручування пристрастей навколо "подій у Феодосії та Криму" виникає дедалі більше підозр: або всі збожеволіли, або окремі товариші тримають співгромадян за повних ідіотів. Найкраще, звісно, скористатися порадою професора Преображенського і перестати натщесерце читати газети й особливо, додамо, — дивитися телевізор. Тому що відмінності між дійсністю і картинкою на екрані чи в газетному репортажі не просто разючі.) Валентина Самар (Около 40 народных депутатов Украины побывали в минувший четверг в Феодосии. Большинство из них - представители фракции Партии регионов. Приехали, чтобы поддержать жителей древнего города в их противостоянии с американским десантом, явившемся сюда, хотя его никто не звал. Поэтому и встретили его местные жители не хлебом-солью, а возмущением и негодованием. Усилиями Партии регионов, партии Русский блок, КПУ, Прогрессивной социалистической партии Натальи Витренко и ряда других политических сил проблема защиты суверенитета Украины от американских, натовских стратегов и оранжевых политиков поднята на общегосударственный уровень. Верховному Совету страны всё же придётся заняться её рассмотрением.) Иван Дьяков Владимир Черкашин: "Казачество в Крыму есть и будет!" (Сегодня уже никто не удивляется, встретив на улице одетых по всей форме казаков с нашивками Крымского казачьего союза (ККС). Большинство крымчан знает: это защитники, которые чтят свою историю и традиции. "Казачья свеча" Традиций у казаков хватает, но, пожалуй, одна из самых ярких - проведение Большого казачьего круга. Не отступили и в этом году. Около 600 казаков - лучшие из лучших из 28 казачьих организаций ККС - собрались в Симферополе, чтобы обсудить проблемы, поделиться достижениями. И, конечно, пообщаться с гостями. Их было множество. На полуостров прибыли казаки с Дона, из Запорожья, с Кубани, Днестра, из Киева, Москвы. Такое количество гостей - верный признак уважения крымских казаков. А кто об их деятельности знает лучше верховного атамана Крымского казачьего союза Владимира ЧЕРКАШИНА?) Марина Киселёва Земельне питання(На півострові порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем керівниками Кримського центру земельного кадастру при Держкомземі України, які восени торік незаконно зареєстрували понад 400 договорів оренди землі. Укладання більшості з них ініціював і здійснював особисто директор центру земельного кадастру, а частини - його дружина.) Віктор Хоменко. Крим. (С вступлением в силу новой редакции Земельного кодекса Украины, гарантирующей каждому гражданину Украины право на бесплатное получение земельного участка, в Ялте начался настоящий бум, вызванный элементарными рыночными отношениями. Земля стала ходовым товаром, где спрос превышает предложение. Трудно найти в Ялте человека, который бы не мечтал воспользоваться своим правом на приватизацию земельного участка. Но заветные сотки и квадратные метры доступны не для всех.) Игорь Дмитриев Фестивалі. Виставки. Музеї. Історія. Пам’ятки архітектури.В Крыму вспоминали Александра Сергеевича (В Крыму уже в 30-й раз прошел праздник Пушкинской поэзии. В канун дня рождения великого русского поэта в Гурзуфе собрались исследователи творчества Александра Пушкина из России, Белоруссии и Украины. За "круглым столом" они говорили о "пушкиноведении в славянском мире".) ("Вечерние вести" №80, 8 июня 2006 г.) (На XV всеукраїнський міжнародний фестиваль кобзарського мистецтва в Ялті з'їхалися юні й сиві ревнителі традиційної музики з Криму, Львова, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Чернігова, Чернівців, Луцька, Івано-Франківська. Концертні програми — з творів нашої та світової класики, сучасних авторів. Древній інструмент звучав сучасно, повноголосе. Свято вийшло з рамок однієї концертної зали й закінчилося виступами по всьому ПІвденнобережжю. Міністерство культури Криму залучило до співпраці консерваторії, вищі учбові заклади, які все охочіше спрямовують сюди своїх викладачів, студентів, аби розвивати бандурне мистецтво, підтримувати кримські колективи бандуристів.) Віктор Хоменко. Крим. Історія Криму: забути не можна пам'ятати (Для більшості українців Крим - це насамперед традиційне місце літнього відпочинку, альтернативою якому дедалі частіше стають чорноморські курорти закордоння, де витрати не набагато більші, а рівень сервісу вищий. Для пересічних громадян України і Росії історія Криму, як правило, зводиться до кількох останніх сторіч з єдиною, але суттєвою різницею: для українців відлік подій починається з походів козаків на "клятих бусурман", а для росіян - "с времен Очакова и покоренья Крыма", після чого, за правом переможця, завойована територія вже стала "ісконно" російською. Проте справжня історія кримської землі набагато древніша, цікавіша, повчальніша і... гіркіша, ніж це здається багатьом з нас.) Віктор Шпак, (Ялтинська кіностудія у співпраці з Українською медійною групою та Асоціацією продюсерів України завершила перший тур міжнародного конкурсу сценаріїв "Сюжет для Ялти". Для участі у конкурсі було розглянуто роботи 87 невідомих авторів, що надіслали 155 творів.) Наталя Швець. Чи бути в Ялті пам'ятнику Кобзареві? (Виплеканій не одним поколінням тутешньої національно свідомої громадськості мрії прикрасити Ялту художньо вартісним пам'ятником Тарасу Шевченку не судилося збутися й понині. Нашим читачам добре відомо, об які мури глухого нерозуміння й затятого спротиву з боку захисників великодержавного "інтернаціоналізму" розбивалися наміри й намагання звершити пам'ятник Шевченку в Ялті за радянських часів. Це було ще так недавно, та трапляється й у роки нашої нелегкої незалежності. Природно, що відразу після її здобуття про бажання мати й у себе пам'ятник Шевченку заговорили ялтинці на повен голос.) Віктор Хоменко. Крим. Крим перекопують "чорні копачі" (Гробокопачі окупували Керченський півострів і вже знищили грецьке поселення п'ятого століття до нашої ери Пороста, некрополь в Артезіанській балці, така сама ситуація практично на всіх древніх пам'ятках. Про це повідомили керівники нинішніх археологічних експедицій на території Ленінського району.) Віктор Хоменко. Крим. Освіта. Наука. Мовні проблеми.(Деякі місцеві ради зокрема Харківська міська, Луганська обласна.) Севастопольська міська, останнім часом атакують 10 статтю Конституції України про державність української мови, фактично надаючи такий статус російській. Новообрані місцеві депутати посилаються на європейську Хартію регіональних або міноритарних мов.) Богдан Степ Засуньте свой язык в желаемое место и затяните туже пояса (Если вы внимательно следите за "языковой войной", то наверняка отмечаете, что на этом фронте с каждым днем все больше перемен. 30 мая к почину Харькова, Севастополя, Днепропетровска, Донецка, а также Донецкой, Луганской и Николаевской областей присоединился Луганск. Депутаты Луганского городского совета тоже предоставили на вверенной им избирателями территории региональный статус русскому языку. Таким образом, статус регионального весной 2006 года русский язык обрел в трех областях и четырех областных центрах Украины. Крымские депутаты к этому процессу пока не присоединились и, судя по всему, присоединяться не собираются.) Наталья Киселева Агресивне невігластво наступає... ("Парад суверенітетів". Так найчастіше характеризують післявиборну хвилю рішень місцевих рад щодо надання російській мові статусу регіональної. На сьогодні такі рішення прийняли ради Донецької області, Миколаївської та Луганської областей, а також Харкова, Севастополя, Дніпропетровська, Донецька та Луганська. Формально депутати керуються Європейською хартією регіональних мов і мов меншин, яку ратифікувала Верховна Рада. Однак мало хто вбачає у діях місцевих обранців турботу про захист "пригнобленої" в Україні російської мови. Дуже вже очевидним є політичний слід у "справі про мови". Так, у всіх без винятку радах, які поспішили з "мовними" рішеннями, більшість місць зайняли представники Партії регіонів iз союзниками у вигляді блоку Наталії Вітренко та Компартії. І дії новоспечених депутатів пов’язують як з їхнім бажанням легко й швидко втілити в життя частину своїх передвиборних обіцянок, так і з тим, що таким чином Партія регіонів, яка опинилася за дужками домовленостей зі створення парламентської коаліції, намагається продемонструвати центральній владі свою силу в регіонах.) Пiдготували Юлія Кацун, Лінгвістична регіоналізація закінчиться в Ялті? (Голова міськради столиці кримських курортів Сергій Брайко оголосив, що накладе вето на рішення депутатів міста про надання тут російській мові статусу регіональної. Він вважає, що в проекту відсутня юридична підстава, тому підписувати його не буде. "Сама по собі така постановка питання ні до чого надалі не призведе.) Віктор Хоменко. Крим. ("Слово Шевченка у полікультурному суспільстві" - під такою назвою у Сімферополі відбулася ІІІ науково-практична конференція, яка зібрала шевченкознавців з усіх регіонів України. Такі заходи, діалоги, філософське осмислення нашого буття - то значний внесок у розвиток сучасної україністики. Це й данина пам'яті Шевченка.) Віктор Хоменко. Крим. Туризм. Відпочинок. Оздоровниці.(Многие украинцы добираются до мест отдыха на собственных автомобилях. Не удивительно, что обилие ДТП — самая большая беда летнего сезона. Особенно это касается горных дорог. По данным старшего инспектора по особым поручениям УГАИ Крыма Николая Астахова, летом 2005г. на полуострове было зарегистрировано в 3 (!) раза больше дорожных происшествий, чем весной того же года. А статистика смерности в летние месяцы увеличилась примерно в 4 раза! Самые же аварийноопасные курортные города — Симферополь, Феодосия, Ялта, Евпатория.) Евгения Скрипниченко Большая Ялта готова (В 2005 году поток туристов в Ялту снизился на 3% в сравнении с 2004 годом. Немного? Если учесть, что задачи по обустройству курортной зоны городу приходится решать своими силами, то тенденция становится весьма показательной. 31 марта 2005 года был отменен специальный режим инвестиционной деятельности на всех существующих территориях приоритетного развития в Украине, в том числе и в Большой Ялте. Теперь реализация инвестиционных проектов осуществляется в обычном режиме налогообложения. Главный же конкурент Южного берега Крыма — город Сочи — пользуется сегодня в своем государстве значительными привилегиями. В частности, все бюджетные отчисления остаются в Сочи и идут на развитие города. И это только один из шагов реализуемой там программы, которую можно описать словами "россияне должны отдыхать в России". Соответственно, цены должны падать, а сервис — улучшаться. Почему это так беспокоит руководство Ялты? По статистике, 70% отдыхающих здесь — граждане Украины, 20% — россияне, которые и дают такую серьезную "усадку". Но это не единственная причина падения "крымского потока россиян". Руководство Ялты утверждает, что в первую очередь это происходит из-за искаженного освещения в российских масс-медиа событий, связанных с крымскими татарами. Это и отпугивает массу людей, желающих попасть в Крым.) Александр Зубко В мраморные пещеры будут заползать под джаз (В Крыму появился новый подземный туристический маршрут. В торжественной обстановке состоялась церемония открытия 6 оборудованных залов известной крымской пещеры "Мраморная". Помимо природной уникальности у них есть еще одно характерное отличие от других достопримечательностей полуострова и даже мира — это музыка.) ("Вечерние вести" №78, 6 июня 2006 г.) Севастополь"Хватит москалям считать Севастополь (Страсти в Севастополе бушуют из-за "Легендарного Севастополя", гимна города-героя, который прозвучал во время трансляции одной из программ телерадиоцентра "Бриз" ВМС Украины. Телезрители услышали знакомую музыку — но вот пели песню по-украински, причем новый текст объявлял Севастополь уже городом украинской славы, украинских моряков. Ряд общественных организаций уже обвинил автора текста в надругательстве над гимном и защитниками города, которым полвека назад и была посвящена эта песня. — Никакой это не перевод, а мой собственный авторский текст, — сообщил "Комсомолке" Мирослав Мамчак, возглавляющий телекомпанию "Бриз". — И написан он был еще пять лет назад. У меня очень много патриотических стихотворений про украинский флот и украинских моряков. Хватит москалям считать Севастополь городом со своей культурой и историей!) Наталья Дремова (У Севастопольському управлінні культури та туризму, що по вул. Совєтській, 9, крадуть державну символіку. "Тырят", - так промовисто висловилась на зустрічі з представниками громадських організацій 30 травня заступник начальника установи Людмила Богатирьова. На тій зустрічі мали на меті обмінятися пропозиціями щодо розподілу субвенції, внесеної Кабміном до міського бюджету, на розвиток української мови та культури. Три мільйони гривень з дев'яти належних вже надійшли до Севастополя. Кабінет Міністрів призначив головним розпорядником коштів чомусь не управління освіти, як спершу планувалося, а управління культури та туризму - установу, в якій навіть відсутня державна символіка.) Лідія Степко. Севастополь. Події. Трагедії. Надзвичайні ситуації. Кримінал.(Крымские правоохранители перекрыли нелегальный канал отправки украинских рабочих на лесоперерабатывающий завод, расположенный в Приморском крае Российской Федерации Если в странах Ближнего Востока, как правило, в сложные ситуации попадают наши соотечественницы, то регион Дальнего Востока соседнего государства, похоже, превратился в гиблое место для украинских мужчин. "ФАКТЫ" не раз рассказывали о том, как, поверив обещаниям получать хорошие заработки, наши моряки попадают в самое настоящее рабство к судовладельцам и вынуждены месяцами терпеть немыслимые издевательства и унижения, поскольку убежать с корабля и добраться до ближайшего берега вплавь просто нереально. Но, оказывается, морской бизнес - не единственное средство эксплуатации украинских заробитчан. "Увидев, что в окрестных селах мужики пропадают без работы, предприимчивая дама решила им помочь...") Елена Озерян, Симферополь Небезпечні прогулянки по Фіоленту (Севастополь. На мисі Фіолент почастішали випадки падіння людей зі скель. Минулого тижня зі скелі зірвався житель села Верхньосадового, діставши смертельні травами. Ранком 27 травня двоє чоловіків із Хмельницької області, котрі приїхали до Севастополя на заробітки, упали зі скелі.) (“Голос України” №99, 1 червня 2006 р.) Міну знищили у відкритому морі (Авіаційну міну, виявлену за двісті метрів від берега в Комишевій бухті Севастополя, вдалося ліквідувати.) Тетяна Куракіна. Севастополь. (Голова Постійної комісії з аграрних та земельних питань, екології та раціонального природокористування Олег Русецький уже після публікації в нашій газеті статті "Сасик — ім’я лиха…" ("День", №78) провів перше після вступу на посаду в новому складі парламенту нараду, на якій обговорювалися проблеми озера Сасик-Сиваш. Олег Русецький повідомив, що питання про надзвичайну ситуацію, яка склалася в районі греблі озера Сасик-Сиваш, включено до порядку денного чергового засідання РНБО України. Відкриваючи нараду, Олег Русецький відзначив, що вона проводиться за дорученням голови Верховної Ради Криму Анатолія Гриценка з метою визначення єдиного підходу та координації дій для невідкладного вирішення проблем озера Сасик-Сиваш, недопущення надзвичайної ситуації в районі міст Саки та Євпаторія і збереження техногенної та екологічної безпеки регіону.) Микита Касьяненко, Сімферополь Пенсионерка полчаса висела на крючке, выпав с балкона (В Симферополе пенсионерка полчаса провисела над землей, зацепившись за крючок на балконе. Слепая и слабослышащая 80-летняя Платония Михайловна всего на полдня осталась без присмотра в квартире на третьем этаже.) Майк Львовски ДО ЗМІСТУВлада. Суспільство. Політика.Госдума РФ хочет посадить в Крыму хана Видимо, депутаты российской Госдумы очень хотели понравиться своим избирателям, когда выступили с откровено недружелюбным и оскорбительным по отношению к Украине обращением к российскому правительству о мерах по возвращению Крыма в состав России. Повод для этого они решили поискать в заключенном аж в 1774 г. Кучук-Кайнарджийском договоре между Росийской и Османской империями. На самом деле, данная выходка думцев — повод посмеяться над их, мягко говоря, недалекостью. Ведь этот демарш не столько оскорбителен, сколько откровенно глуп. Непонятно, зачем обращаться к правительству за разъяснениями, если текст договора можно найти в интернете или академической библиотеке. А главное, подобные аппеляции могут привести к последствиям, обратным агрессивным чаяниям некоторых россиян. Помнится, первым эту идею — вернуть Крым в состав РФ на основании Кучук-Кайнарджийского (далее К-К) договора — выдвинул еще в 1990-е годы незабвенный Владимир Вольфович Жириновский. Тогда над ним просто посмеялись. Остается только гадать, почему по прошествии десятка лет его коллеги вернулись к этой идее. Наверное, сделать пакость Украине хочется, а ничего нового на ум не приходит. Кстати, вновь эту идею "освежил" однопартиец Жириновского — депутат фракции ЛДПР Николай Курьянович. Между тем, полный текст 28 статей К-К договора можно найти на сайте исторического факультета МГУ. И говорится в этом тексте о полной независимости Крымского ханства — как от Турции, так и от России. Более того, предусматривается исключительно татарский характер этого государства (см. цитату). Согласно этого договора, Россия получает в Крыму только крепости Керчь и Еникале. Причем последняя ныне существует в виде руин. Разве что в таком случае россиянам легче будет претендовать на остров Коса Тузла, расположенный в Керченском проливе. Но даже если российские думцы "в университетах не обучались", то они могли бы попросить своих помощников заглянуть в большую советскую энцицклопедию, где, в частности, говорится, что К-К договор "предусматривал отделение от Османской империи Крымского ханства, которое объявлялось независимым". А если бы взглянули на представленную в БСЭ карту, то увидели бы, что России, кроме признания суверенитета Крыма, придется еще и отдать ему значительную часть нынешнего Кранодарского края РФ. На самом деле, Крым стал составной частью Российской империи только в 1783 г. в соответствии с Манифестом Екатерины ІІ. Причем это было прямым нарушением статей К-К договора. Есть еще, правда, не обнародованное в открытых источниках секретное дополнение к К-К договору, состоящее из двух пунктов. Известно, что в нем, в частности, речь идет о выплате Турцией России контрибуции в размере 4,5 млн рублей. Но даже если там содержатся какие-либо другие положения, то вряд ли они диаметрально противоположны основным статьям. И вообще, аппелировать ко всякого рода секретным положениям — это все равно, что нынешние РФ и ФРГ будут отталкиваться от печальноизвестного секретного протокола к пакту Молотова-Риббентропа, который Кремль долгое время не признавал, но потом все же, хоть и сквозь зубы, но покаялся. Итак, аппеляция к условиям К-К договора — прямой путь к созданию независимого крымскотатарского государства. Впрочем, крымских татар, судя по заявлениям их лидеров, вполне устраивает автономия в составе Украины. Но зачем это нужно Москве?! Ведь, как бы там там не относились к Украине, все же им следует признать, что крымскотатарское государство будет относиться к русскоговорящему наслению полуострова куда более взыскательно, чем украинское. Так что с подобными заявлениями более пристало выступать Меджилису крымскотатарского народа. А российским политикам говорить по этому поводу примерно то же, что говорили в средние века московские послы в Бахчисарае, когда им напоминали о былой зависимости московских государей от ханов из династии Чингисидов: "Мы старины не ведаем". В общем, дремучие люди (как любит выражаться росийский экс-премьер, а ныне посол РФ в Украине Виктор Черномырдин) заседают в Госдуме России. Дмитрий ШУРХАЛО ЦИТАТА НОМЕРА О чем договорились Российская империя и Блистательная Порта в 1774 г. Артикул третий Кучук-Кайнарджийского мирного договора гласит: Все татарские народы: крымские, буджатские, кубанские, едисанцы, жамбуйлуки и едичкулы, без изъятия от обеих империй имеют быть признаны вольными и совершенно независимыми от всякой посторонней власти, но пребывающими под самодержавной властью собственного их хана чингисского поколения, всем татарским обществом избранного и возведенного, который да управляет ими по древним их законам и обычаям, не отдавая отчета ни в чем никакой посторонней державе; и для того ни российский двор, ни Оттоманская Порта не имеют вступаться как в избрание и возведение помянутого хана, так и в домашние, политические, гражданские и внутренние их дела ни под каким видом, но признавать и почитать оную татарскую нацию в политическом и гражданском состоянии по примеру других держав, под собственным правлением своим состоящих, ни от кого, кроме единого Бога, не зависящих... Взято с интернет-сайта исторического факультета Москвоского государственного университета им.М.Ломоносова (http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/FOREIGN/kuchuk.htm) ЄДНАЙМОСЯ! Наш ответ "Чемберлену" Министерство иностранных дел Украины воспринимает как провокацию действия депутатов Государственной думы Российской Федерации относительно Крымского полуострова. Представители министерства отказались комментировать подобные действия российских депутатов. "Мы не считаем достойным комментировать подобную провокацию", — заявил 30 мая руководитель пресс-службы МИД Василий Филипчук. Что общественно-политической реакции, то заявление Госдумы РФ осудили практически все политические силы — от коммунистов до "нашеукраинцев". Надо признать, это великое достижение — добиться, чтобы коммунисты и "нашеукраинцы" выступили с идентичными заявлениями. А чтобы еще и КПУ осудила действия Москвы — это просто беспрецедентный случай. Думается, украинским патриотам в частной беседе стоит все же поблагодарить российских думцев за то, что они работают над выполенниме ваджнейшей задачи — консолидацией украинского общества. Анекдот в тему Крымскотатарский Меджлис прознав об новых фантазиях российской Думы на тему возвращении Крыма в состав РФ и о вспомненом при сем Кучук-Кайнарджийским договоре 1774 г., сформировал делегацию баскаков, которые будут заниматься возвращением дани, неуплачиваемой Россией вот уже 530 лет. censor.net.ua В этой шутке доля правды на удивление большая. Примерно 530 лет назад, в 1480 г., Великое княжество Москвское перестало быть составной частью Золотой Орды и платить налоги в ее казну. Однако, начиная с 1473 г., когда Иван ІІІ заключил договор с Крымским ханством, великие московские князья платили крымским Чингисидам ежегодные "поминки" — фактически, дань. Так, в 1581 г. король Речи Посполитой Стефан Баторий не хотел говорить на равных с Иваном Грозным, называя того "данником ханов перекопских", предки которого "слизывали кобылье молоко с грив татарских лошадей". Выплата Москвой поминок Крымскому ханству окончилась в 1700 г. — уже при Петре I. Потенциальные претенденты Кто следующий? Россияне так искренне уверены в российскости Крыма, будто полуостров испокон веков был составной частью их государства или этнической территории. Это отнюдь не так. Если разобраться, то получится, что итальянцы и греки имеют прав на полуостров не меньше, чем русские и турки. России Крым принадлежал 171 год (1783—1954 гг. с двумя незначительными перерывами), туркам — 299 лет (1475—1774). Что же касается итальянцев, то основополагающее влияние на жизнь Южного берега и Керченского полуострова они оказывали 306 лет (1169—1475), из которых последние 110 лет — безраздельно владели этими землями. Первые итальянские (генуэзские и венецианские) поселения появились на Южном берегу Крыма в первой половине ХII века (примерно за столетие до появления на полуострове татар). В 1169 г. Византия признала права генуэзцев на поселения и исключительные торговые права в Крыму. К 1365 г. в руках генуэзцев оказалось все побережье от Балаклавы до Керчи. Вскоре золотоордынский хан Тохтамыш подтвердил все их территориальные приобретения. Таким образом, была создана генуэзская провинция — Капитанство Готия. Население одной только Кафы составляло 70 тысяч человек, не уступая метрополии — Генуе (для сравнения: в 1863 г. во всем Крыму проживало около 200 тысяч человек). В ХХ веке Германия дважды (в 1918 и в 1942—1944 гг.) прерывала российский суверенитет над Крымом. Немцы тоже считали, что имеют права на полуостров, поскольку его в свое время заселяли готы (как утверждают исследователи, на готском языке в Крыму говорили до начала ХVII века). К тому же, в начале 1940-х на полуострове жило около 50 тысяч немецких колонистов (5% населения полуострова, депортированных в самом начале войны). После победы над СССР правительство Третьего Рейха планировало создать на полуострове немецкую колонию Готенлянд. ("Вечерние вести" №76, 1 июня 2006 г.) На перевиборах голови приморського селища Мирне під Євпаторією переміг Олег Парасків. 85% виборців віддали голоси за соратника вбитого двома зловмисниками переможця виборів 26 березня Анатолія Симоненка. За словами О. Парасківа, котрий після смерті А. Симоненка виконував обов'язки селищного голови, спочатку він не збирався балотуватися на цю посаду, однак згодом вирішив продовжити справу давнього побратима, програму якого беззастережно підтримував і поділяв, працював у його штабі. У перевиборах взяли участь четверо кандидатів: три місцеві підприємці й колишній секретар Євпаторійської міськради. Правоохоронці ще на початку квітня відрапортували про розкриття резонансного злочину по гарячих слідах і затримання восьми підозрюваних: виконавців, посередників і замовників убивства, — проте досі справу до суду не передано. Тепер на місці нападу на А. Симоненка — пам'ятна табличка чорного мармуру з віршами на його честь. Віктор Хоменко. Крим. Явочное "анти-НАТО" Как это ни покажется странным, но в ситуации, что сложилась в крымском городе Феодосии в связи с заходом в его порт 27 мая сего года американского военно-транспортного корабля "Эдвантедж" с военным грузом на борту, умнее всего поступило руководство НАТО. Оно фактически извинилось за действия украинских и американских представителей вооруженных сил, выразив сожаление о том, что события в Феодосии приняли антинатовский характер. Представитель Альянса Джеймс Апатурай в среду, 31 мая сего года, заявил, что НАТО не является организатором планирующихся учений Sea Breeze и не строит каких-либо планов в отношении размещения своих баз на территории Крыма. И перевел стрелки на США, заявив, что Sea Breeze — это только "совместные украинско-американские учения с привлечением других партнеров и членов Альянса". Г-н Апатурай также напомнил, что Украина и Соединенные Штаты Америки проводят аналогичные учения начиная с 1997 года и вопрос о том, какое именно оборудование было привезено американской стороной для проведения учений, является вопросом сугубо двусторонних отношений. В этих словах можно, конечно, сомневаться, но факт остается фактом — сожаление есть. О чем он говорит? Может быть, об элементарном желании расставить все точки над "і" и о простой политической вежливости. Но могут быть причины и посерьезней. Во-первых, НАТО (во всяком случае, его европейские участники) явно желает улучшить свой имидж и избавиться от клейма агрессора, которое у него появилось после бомбардировок городов Югославии, результатом которых стали смерти тысяч мирных жителей, а отнюдь не уничтожение "предпоследнего диктатора Европы" Слободана Милошевича. Того пришлось травить в гаагской тюрьме, а потом всем миром отмазывать отравителей: дескать, сам Слобо пил "неуставные" пилюли, вот и отправился к праотцам, серьезно рассердив прелестную во всех отношениях обер-прокуроршу Карлу дель Понте. И отравить-то отравили, но вот сменить военные мундиры, испачканные кровью мирных югославов, на белые одежды миротворцев до сих пор не удается… Во-вторых, отмежевание от США вполне может свидетельствовать о разных точках зрения на ускоренное втягивание Украины в Альянс. США хотят видеть Украину в НАТО в ускоренном режиме, уже в 2008 году, а вот европейские члены Альянса в этом вопросе не спешат. А зачем, если это чревато появлением в НАТО еще одного верного и готового на все союзника Америки и ухудшением отношений с Россией, которая исправно снабжает Европу энергоносителями, но может обидеться? Кроме того, усиление американской составляющей в Альянсе вполне может разрушить существующий сегодня баланс сил в геополитическом треугольнике ЕС—США—Россия, который лучше всего характеризуют словосочетания "холодный мир" и "горячее сотрудничество". И наконец, в-третьих, даже если предположить, что в НАТО знали о планах американских военных и согласны впустить Украину в свои ряды, то все равно налицо стремление Альянса действовать в этом вопросе по закону, а не нахрапом и явочным порядком, как это пытаются сделать американцы и их союзники в нынешней украинской власти. Европейским членам НАТО совсем "не улыбается" возможность получить в свои полноправные союзники страну, охваченную внутренней политической нестабильностью, а значит, ослабленную политически и экономически, с серьезными проблемами. Такую страну не то что трудно "переварить" — в ней, не исключено, придется наводить порядок и приводить ее жизнь к общепринятым в Альянсе демократическим стандартам, как того требует Устав НАТО. И опять же: зачем это Европе? Демократия — это все же, в первую очередь и несмотря на практику двойных стандартов, соблюдение законов и обеспечение прав человека, чего абсолютно не демонстрирует нынешняя украинская власть, не советующаяся с украинцами относительно членства в Альянсе. И рядовым европейцам трудно будет объяснить, зачем такую страну принимают в "европейскую семью". Кроме того, в последние годы НАТО позиционирует себя как "орган новой системы коллективной безопасности", а не как "жандарма". И если сегодня в мире продолжается дискуссия о новой роли НАТО как "хранителя энергетической безопасности", то вступление НАТО в Украину силой, силовое наведение порядка в ней всем покажет, каким будет этот "хранитель". В Европе не могут этого не понимать… А вот в Украине могут. Сегодня уже можно утверждать, что украинская власть в лице ее МИД и Минобороны сделала все для того, чтобы дискредитировать идею вступления в НАТО мирным и законным путем. Уже не важно даже то, что привез "Эдвантедж" в Крым — оружие или строительные блоки — и что собирались делать американцы на полуострове — строить дома для своих военных или базу НАТО. Главное в том, что украинская власть перед всем миром, и прежде всего в глазах своих граждан, выступила как: а) нарушитель законов своей же страны; б) обманщик своих же граждан; в) дестабилизатор, действия которого могут быть спекулятивно использованы против Украины. Для тупых объясняю по пунктам. Первый: согласно Конституции, исключительно Верховная Рада как определяет внешнеполитический курс развития страны, так и разрешает допуск на ее территорию иностранных войск. Заход американского военного корабля в территориальные воды Украины — это нарушение не только этих норм, но и решения Рады от 9 февраля этого года, которым депутаты не разрешили допуск иностранных солдат на территорию страны. Глава МИД Борис Тарасюк уверен, что этот фактический запрет — явление временное и новая Рада его отменит. Но ведь сегодня еще не отменила! И в Минобороны думают так же: мол, пока представители НАТО будут строить казармы, согласие Рады украинские военные надеются получить. Но не получили же! Зачем было спешить? А так сторонники партии Натальи Витренко, КПУ, СДПУ(о) и Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека Нина Карпачева заявили о незаконности присутствия иностранных войск на территории Украины. А КПУ вообще потребовала от Генпрокуратуры наказать виновных и еще раз уволить и. о. министров Тарасюка и Гриценко. Второй: глава Минобороны Анатолий Гриценко сначала говорил, что американцы привезли в Крым только стройматериалы. А потом, когда приперло, признался: да, на борту было оружие. Понятно, что учения не проходят без вооружения и что американцы привыкли все свое возить с собой. Но не было разрешения (см. пункт выше). И не надо было врать. И третий: власти Украины назвали события в Феодосии "политическим шоу" и "провокацией", направленными на подрыв стабильности и на полуострове, и в стране в целом. А Тарасюк даже сказал одну умную вещь: мол, все направлено на срыв курортного сезона в Крыму. И это чистая правда, ребята. Как первое, так и второе. Блокировка разгрузки корабля в порту, объявление горсоветом Феодосии своего города "территорией без НАТО" могут послужить лишь началом общего негативного процесса дестабилизации по всей стране. Вождь крымских коммунистов Леонид Грач уже заявил, что примеру феодосийских депутатов могут последовать другие, включая депутатов Верховного совета автономии. А дальше не исключен общий всплеск антинатовских настроений по всей стране. И если этого добивались Тарасюк и Гриценко, то их вполне можно поздравить. Но даже не это главное. Срыв курортного сезона на полуострове — это подрыв экономической базы как местных властей, так и множества крымских семей, живущих за счет приезжих. Если так случится из-за боязни "резни", то всплеск антиукраинских и одновременно пророссийских настроений крымчан практически уже обеспечен. И России (как, впрочем, и любой другой стране, заинтересованной в ослаблении соседа) просто грех не воспользоваться таким "подарком". Она и пользуется. Например, концентрация пророссийски настроенных казачьих формирований, призванных якобы для "защиты крымчан от татар", на полуострове уже вызвала заявление председателя Меджлиса крымскотатарского народа, нардепа Украины Мустафы Джемилева. "Если власти не предпримут каких-либо действенных мер по пресечению их провокационных действий, то такие меры мы вынуждены будем предпринять сами", — заявил он. А власти, увы, ничего не предпринимают. Потому что вряд ли что могут. И в первую очередь обеспечить стабильность в стране. А это очень нехороший сигнал. И Крым — всего лишь первый полигон выступления. Против Украины. Такое вот явочное НАТО выходит. Воистину: поспешишь — людей насмешишь. Смех только может получиться сквозь слезы… Владимир Скачко "Я - гражданин Автономной Республики Крым без НАТО" - такие самодельные бейджики на груди практически у всех участвующих в акции. Палатки, сбор материальной помощи участникам пикета, железные бочки - барабаны, решительность на лицах - "Живая стена" у ворот феодосийского порта. Над митингующими развеваются флаги Компартии, Партии регионов, блока Натальи Витренко "Народная оппозиция", партий "Русский блок", "зелёных". В пикете стоят уже не только жители города, но и представители Севастополя, Ялты, Симферополя, Керчи... - всех регионов полуострова. К крымчанам присоединились и российские казаки, и жители Кривого Рога, Донецка, Луганска, были даже представители Львова. "Наша традиция - непобедимость" Вчера в городе прошёл очередной антинатовский митинг, около тысячи человек собралось под палящим солнцем, скандируя "НАТО - нет!", "Президента - в отставку!". Ориентировочно акция "Живая стена" продлится до 7 июня - дня, когда ситуация будет рассматриваться народными депутатами в Верховном Совете Украины. Но, как сказал на митинге Сергей НИКУЛИН, председатель Союза советских офицеров Крыма: "Если Верховный Совет примет решение в пользу НАТО, будем стоять до конца. У славян есть традиция - непобедимость, это проверяли уже многие. И мы не допустим агрессивный блок на территорию благословенного Крыма, на территорию Украины". В ответ ещё громче скандируются лозунги. Собравшиеся разбирают листовки Крымского рескома КПУ и с одобрением зачитывают друг другу строки: "От имени украинского народа Крым объявляется территорией без НАТО". Так же одобрительно принимают слова Леонида ГРАЧА, первого секретаря рескома КПУ, народного депутата Украины, о "единении всех крымчан, вне зависимости от политической, этнической принадлежности, перед лицом внешней угрозы". "Прибытие в порт американского корабля, разгрузка оружия, военно-строительной техники, - заявил на митинге Леонид Грач, - это не просто произвол и попрание украинского закона со стороны как американцев, так и высшей власти страны. Это начало реального процесса вторжения в украинское государство американцев из альянса НАТО, хотя в Конституции страны указано, что "на территории Украины не допускается расположение иностранных военных баз". Крым используют как территорию для военно-политических манипуляций в интересах нового мирового порядка, насаждаемого США". "Не дадим узаконить аннексию" Лидер Крымского рескома КПУ обратил внимание, что коммунисты не раз предупреждали: "После развала Союза Америка найдёт наймитов на Украине, чтобы оккупировать нашу землю". По мнению Леонида Грача, всё это делается для того, чтобы "подобраться поближе к России, взять её за горло". "В России грядут парламентские, президентские выборы, туда планируют экспортировать очередную на постсоветском пространстве цветную революцию, - обратился к присутствующим нардеп. - Крым в данной ситуации призван быть заслоном. Крым пытаются уничтожить как мост между Россией и Украиной. Мы не дадим этого сделать! Десять лет назад мы противостояли учениям "Си бриз-96". Будем и сейчас стоять до последнего". Леонид Грач заверил собравшихся: фракция коммунистов в парламенте Украины "сделает всё, чтобы "три оранжевых силы не смогли узаконить аннексию страны". Кроме того, депутат объявил, что "начат всенародный сбор подписей за отставку президента Украины". "Мы сегодня видим, - заявил лидер крымских коммунистов, - как гарант Конституции попирает закон. Здесь, в Крыму, народ брошен на произвол судьбы, его мирное будущее поставлено под угрозу. А власть, не желая объяснить царящий произвол, это наглое попрание закона или отсиживается в кустах, или лжёт. Обратите внимание: мы не видим сегодня здесь тех политических лидеров, которые имеют обыкновение на каждому углу кричать о своей приверженности народным интересам. Здесь нет представителей ни БЮТ, ни СПУ, ни "Нашей Украины". Для них НАТО в Крыму - это не проблема. Для них, видно, и вообще не проблема, окажись вся страна под американским сапогом. Мы, народ, - против! В Крыму есть место всем: украинской армии, Черноморскому флоту России, но ни пяди нашей земли не будет отдано натовцам". Недалеко от лагеря протестующих, у Вечного огня в феодосийском парке, разноцветными мелками на асфальте дети рисовали мирные картинки - цветы, дом, семью, Крым, Землю. А дорожные указатели на Феодосийской трассе пестреют разноцветными надписями, сделанными краской из баллончиков: "Крым - без НАТО". Акция "Живая стена" продолжается. Марина Киселёва Поява у Феодосіиському порту американського судна спричинила чергову дискусію щодо майбутнього нашої держави Важко сказати, наскільки справедливою є приказка про те, що "проводжають пароплави зовсім не так, як поїзди". А от в тому, що зустрічають їх справді не так, нині мала змогу пересвідчитися вся Україна, Йдеться про транспортне судно Сполучених Штатів "Едвантедж", навколо якого тиждень точаться палкі дискусії. По суті, протиборство проросійських і проєвропейських сил досягло такої точки кипіння вперше за кілька років. від того, як із нинішнього протистояння вийде Україна та її найвище керівництво, значною мірою залежатиме подальший розвиток держави. Якщо пам'ятаєте, подібне загострення на геополітичному фунті в нас було, причому таки давно — 1997 року. Саме тоді Україна підписала Хартію про партнерство з НАТО. Ця подія, як слід було очікувати, викликала неоднозначну реакцію у вітчизняних політиків (найбільше документ критикували комуністи). Невдовзі після підписання Хартії в Україні відбулися військово-морські навчання "Сі Бриз-97". Саме вони стали фактично першим каменем спотикання на шляху до безхмарної співпраці між нашою державою та Північноатлантичним альянсом. Причому протести проти проведення навчань скидалися на ті, що відбуваються нині, різниця лише в тім, що "першу скрипку" тепер грають інші політичні сили. Передусім — це ПСПУ Наталії Вітренко, яка отримала непогане представництво у місцевій владі на півдні й сході країни, і, звичайно, Партія регіонів. Є у цих двох історіях ще одна відмінність. Як ми повідомляли, до "захисту" кримського узбережжя цього разу долучилася Уповноважена Верховної Ради з прав людини, вона ж — депутат від Партії регіонів Ніна Карпачова. Дев'ять років тому від неї — народного депутата від одного з округів АР Крим — не чути було активних заперечень проти проведення навчань. Як, власне, і від більшості тих, хто є соратниками пані Карпачової по фракції ПР. Це — вельми знаковий момент, адже і Партія регіонів (хоча в 1997 році вона ще так не називалася), і СДПУ(о) (яка також нині — один з найбільших антинатовських активістів) перебували при владі. І повною мірою несуть відповідальність за усі напрацювання стосовно співробітництва з Альянсом, котрі було зроблено. Діаметрально протилежна риторика у виступах їхніх лідерів з'явилася значно пізніше — після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка. Отже, напередодні проведення навчань "Сі Бриз-97" у парламенті також порушували питання про їхню заборону, втім, ухвалити відповідне рішення парламентарі так і не спромоглися, "Сі Бриз-97" відбувся наприкінці серпня і приніс нашій державі чималу користь. Зокрема, коштом учасників навчань було модернізовано полігон "Широкий лан", що на Миколаївщині. Річ у тім, що друга фаза кавчань відбувалася саме там. Тепер американське судно "Едвантедж" також вивантажило у порту Феодосії інженерну техніку й будівельні матеріали, призначені для вдосконалення навчально-тренувальної бази Старо-кримського полігону Військово-морських сил України, адже влітку тут мають намір провести військові навчання "Сі Бриз-2006". Та антинатовське лобі вперто намагається сформувати громадську думку, мовляв, усе привезене обладнання — перший крок до створення в Україні військових баз Альянсу. Власне, мешканці південних регіонів узагалі і Кримського півострова, зокрема, і так налаштовані до НАТО не дружньо — лише рішення Феодосійської міськради про "зону без НАТО" багато про що говорить. Але політики діють за принципом: "Чим гірше — тим краще". Саме на цьому наголосив днями Президент Віктор Ющенко. Він назвав провокацією акцію проти присутності й розвантаження в морському порту Феодосії військових кораблів НАТО. "Щороку відповідно до плану співробітництва Україна— НАТО проводяться навчання, і такі навчання проводяться Й тепер", — констатував глава держави. — Я переконаний, що це чисто політична акція і жодних інших основ для цього не бачу". Показово, що така позиція Президента демонструється не вперше. Як би хто не хотів цього помічати, але Віктор Ющенко у своєму зверненні до парламенту на першому засіданні Верховної Ради окреслив деякі пріоритети прозоро. Натяків про те, що він хоче бачити законодавчий орган орієнтованим на європейський (у тому числі й на євроатлантичний) поступ, було більше, ніж достатньо. Проте на цю проблему варто дивитися дещо ширше. Справді, з приводу потенційного членства нашої країни в Північноатлантичному альянсі нині точиться чимало розмов і дискусій. Однак побудова військових баз до офіційного прийняття країни в Альянс — неможлива апріорі. До того, як стати повноправним членом НАТО, будь-яка держава певний час перебуває у статусі країни-кандидата. Щось не пригадується, аби нам хтось надавав цей статус. Та й навіть у разі набуття членства хто сказав, що побудова нових військових баз — обов’язкова? Це лише черговий міф, яких так багато на пострадянському просторі з приводу Північноатлантичного блоку, як такого. Насправді НАТО не вимагає розміщення на території України своїх баз в обмін на членство. Наша держава має достатній військовий і технологічний потенціал, аби гарантувати свою безпеку, використовуючи лише, так би мовити, "політичний дах" НАТО. Звісно, це дуже важливо, бо в такий спосіб ми матимемо хоча й теоретичну, але можливість підтримки з боку 26 держав — членів НАТО у військовий час. Здається, вступ України до Альянсу буде більше декларативним. Тобто без утворення нових великих військових баз, чого понад усе побоюються в Російській Федерації. До речі, саме через позицію Росії щодо української співпраці з Альянсом чимало наших громадян ставляться до НАТО, м'яко кажучи, несхвальне. Це при тому, що сама Росія подекуди співпрацює з колись ворожим Радянському Союзу блоком навіть тісніше за Україну. Певна логіка такої поведінки наших північних сусідів є — що-що, а свої національні інтереси росіяни відстоювати можуть, їхні аналітики чудово усвідомлюють: вступ України до НАТО означатиме остаточний вихід нашої держави з під впливу Москви. А заразом — майже цілковиту ліквідацію можливості його відновлення в майбутньому. Відтак Росії доведеться не спілкуватися з Україною з позиції "старшого брата", а налагоджувати рівноправні відносини. До речі, щось подібне давно відбулося у відносинах між РФ і колишніми державами соцтабору, які нині є членами Альянсу. Наступний цікавий нюанс пов’язаний саме з інтеграцією до Альянсу країн Центрально-Східної Європи. Практика засвідчує, що НАТО не вимагає масового переозброєння східноєвропейських армій. Як твердить експерт Олександр Палій, "Північноатлантичний альянс не вимагає закупівлі своїми членами озброєнь виробництва країн — членів НАТО. Кожна країна має право на власний розсуд вирішувати, які озброєння і якого виробництва закуповувати для своїх збройних сил. Українські озброєння радянського виробництва не є проблемою під час вступу до НАТО. Не лише нові члени НАТО, але й така розвинута країна як Німеччина, продовжує використовувати колишні радянські озброєння. А саме літаки МіГ-29, які були ще в армії НДР. НАТО не вимагає від своїх членів припинення військово-технічної співпраці з іншими державами, зокрема Росією. Таку співпрацю з Росією здійснюють Італія, Німеччина тощо". Цей факт також промовистий, оскільки опоненти не те, що за умови вступу, а навіть співпраці України та Альянсу малюють просто-таки жахливі перспективи для вітчизняного ВПК, який, буцімто, загине. Очевидно: проблема заходу у порт Феодосії американського судна може мати значно серйозніше продовження і палку дискусію. Якщо вести її цивілізовано — це безумовний позитив. Адже "напівправда" про Альянс зі "страшилками" на додачу добряче набила оскомину. Якщо знову в цій інформаційній кампанії діяти методами "тупої" пропаганди (до чого нерідко вдаються опозиціонери), то діла, схоже, не буде. Втім, і влада не безгрішна. Скажімо, що заважало дочекатися ухвалення відповідного парламентського рішення? Якщо послухати одну з версій розгортання подій, виходить цікаво. Мало того, що міністр оборони Анатолій Гриценко спершу "помилився" щодо вантажу, так у Міноборони ще й оригінальне пояснюють ситуацію з прибуттям "Едвантеджа". Мовляв, те, що дозволу на присутність американців від парламенту немає, у міністерстві вважають проблемою тимчасовою. Доки представники НАТО будуватимуть казарми, українські військові сподіваються одержати згоду. А якщо ні?.. Та це — тема для іншої публікації. Ярослав Галата У четвер до Сімферополя прибув літак з американськими спеціалістами, повідомляє "Інтерфакс-Україна". За даними Міноборони, на борту 109 осіб. Вони мають доправити на Старокримський полігон інженерну техніку, яка прибула з Феодосії на американському судні і підготувати її до міжнародних навчань "Сі Бриз-2006". На знак протесту проти прибуття літака 12 осіб із молодіжної організації "Прорив" провели в аеропорту пікет. Водночас антинатовський запал Наталії Вітренко у Феодосійському порту підхопив лідер комуністів Криму Леонід Грач. Особисто дізнатися, що там відбувається, вирішили й депутати Держдуми Росії К. Затулін та Ю. Квіцинський. Свої дії втручанням у внутрішні справи України вони не вважають. А заяви офіційного представника альянсу Джеймса Апотурая про те, що україно-американські навчання "Сі Бриз", які мають відбутися з 16 липня по 2 серпня, до НАТО не мають жодного відношення і що альянс свої бази на території України розміщувати не планує, наші російські гості не почули. (“Голос України” №101, 3 червня 2006 р.) Учора Верховна Рада АРК затвердила на посаду голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим Віктора Плакиду, чию кандидатуру в понеділок було узгоджено з Президентом України Віктором Ющенком. За таке рішення проголосували 75 із 93-х депутатів, які брали участь в голосуванні. Кримський парламент звільнив із посади прем'єра Анатолія Бурдюгова. За це рішення проголосували 74 із 93-х депутатів. Верховна Рада АРК відправила у відставку Раду міністрів Автономної Республіки Крим, очолювану раніше Анатолієм Бурдюговим. Сформовано новий склад Ради міністрів. Кримські депутати внесли зміни до структури уряду півострова — віднині до складу Ради міністрів входять три перші заступники голови, три віце-прем'єри і 11 міністрів. Крім того, до складу уряду повернуто республіканські комітети АРК, які рік тому з ініціативи екс-прем'єра Анатолія Матвієнка було виведено з РМ АРК. Першими заступниками голови стали Азіз Абдуллаєв, Валерій Ульянов і Євген Михайлов. (“Демократична Україна” №100, 3 червня 2006 р.) Уже неделя, как в Феодосии взрыв пассионарности. По тихим улицам города песчаных пляжей и тайных свиданий ходят отряды юношей с флагами, подростки бьют в железные баки, пенсионеры раздают агитматериалы, а в антинатовских митингах участвуют даже беременные женщины. "Синдром майдана" спровоцировали бывшие революционеры - нынешние украинские власти. Теперь получают эффект бумеранга, радостный реваншизм Юго-Востока и жгучую ненависть граждан Украины. На том и стоим! Поднимите с пола свою "зелень" Слушайте музыку революции! Революционной энергетикой пропитана вся Феодосийская трасса - на обочинах известные политики общаются с народом, в город съезжаются автобусы с милицией, по самой Феодосии курсируют маршрутки с триколором. Центральная точка социального возбуждения - ворота Феодосийского морпорта. Сюда жители стотысячного города ходят, как на работу, после работы и вместо работы. Здесь можно поучаствовать в митинге, увидеть представителей крымского, российского и украинского политикума, записаться в дружину народного ополчения, пообщаться с жителями разных регионов Украины - "встречать" натовцев приехали люди из Донецка, Николаева, Запорожья, Херсона. На днях подтянутся шахтёры. Посмотрев на флаги митингующих, зрители российских и украинских каналов могут скривиться - ситуативный пиар, чтобы не забыли на ближайшие пять лет партийную аббревиатуру. Раскраска действительно партийная: регионы, коммунисты, витренковцы, зелёные, но протестное движение не было запущено сверху. Люди действительно вышли на улицу. Сами. И ополчились. "Это же не майдан, у нас здесь ни одного пьяного!" Самое опасное время для жизни - четыре утра понедельника (медики говорят, что инфаркт приходит на рассвете). Самым опасным временем для Крыма, да и для всей Украины оказалось обычное субботнее утро 27 мая - в это время к берегам Феодосии подошёл американский корабль "Adventure". Такое впечатление, что всё это кем-то было рассчитано специально - выходные, расслабление, отсутствие прессы, старт курортного сезона. Очевидец, непосредственный участник и один из инициаторов акции депутат Феодосийского горсовета Александр Власов уверен: "Они хотели зайти в город втихаря. Так как знали, что если зайдёт один корабль, то и вторые два пустят беспрепятственно". Втихаря не получилось - на берегу "гостей" уже ждали. Горожане, журналисты, казачьи отряды. Как рассказывают феодосийцы, американские корабли русские моряки увидели на Боспоре и скинули информацию. Депутаты Феодосийского горсовета (из 42 человек 24 - "януковича", 3 коммуниста, 3 витренковца, 2 зелёных) отреагировали мгновенно - рассказали горожанам. Новость по сарафанному радио разнеслась стремительно, и вскоре у порта собралась толпа протестующих. А депутаты совершили ещё одно (как это ни странно) полезное дело - как вы уже знаете по сообщениям информагентств, Феодосийский горсовет собрался на внеочередную сессию и решил, что Феодосия - это город без НАТО. Почему на депутатский призыв откликнулись те, кто обычно вместо демонстраций ходил на работу и возмущался дома у телевизора? Да потому, что нет ничего эффективнее визуализации. Когда о вступлении Украины в НАТО говорили там, наверху, это было абстрактно (говорящие головы по телевизору) и неопределённо (хотя и указывались конкретные сроки вступления в Североатлантический блок), но когда феодосийцы увидели американских солдат на расстоянии вытянутой руки, а контейнеры с оружием в своём знакомом с детства порту... Поверьте, звать на улицы долго не пришлось. "Да если бы вы видели, как они себя вели! - с юношеской эмоциональностью рассказывает депутат Власов. - Обращались с нашими людьми, как с быдлом: зашли в бар, выпили, на выходе кинули на пол стодолларовую бумажку. Они уже чувствуют себя здесь хозяевами!" Но, увидев у порта трехтысячную поддержку, удивились даже сами депутаты: если бы никто не вышел, мы готовы были уже стоять сами против натовцев, вспоминают они. Теперь стоят вместе. Естественно, каждый день у порта находятся не три тысячи. Константа - сто-двести человек. Парни из организации "Прорыв" заступают на вахту ночью - это самое тяжёлое время. Днём эстафета переходит к местным жителям - пенсионеры, плюс казаки со всей Украины, к вечеру после работы подтягиваются и все остальные неравнодушные. В лагере самоорганизация - есть дежурные, старшие, они следят за дисциплиной и фиксируют провокации. Кстати, первые трое суток в лагере вообще никто не спал - боялись провокаций, потом структурировали управление и немного успокоились. А в порту уже отметились и ребята из "Поры" (надеюсь, вы ещё не забыли, что это за организация) - мобильные революционеры (оранжевые) пытались было повыступать в стиле "НАТО - это хорошо!", но их быстро выдворили. Городские предприниматели помогают, чем могут, кормят дежурных. Информация, что митинги платные - лживый миф. "О чём вы говорите, нам за это никто ни копейки не заплатил! Да если бы за это давали по 50 гривен, как слухи ходят, здесь бы не поместились все желающие!" - смеются феодосийцы и одновременно возмущаются. Информация, что в лагере пьют - тоже ложь. "Это же не майдан, у нас здесь ни одного пьяного!", уверяют участники событий. Вторая причина, которая заставила феодосийцев выйти на улицу - курортный сезон. Точнее, его срыв. Вот только одно но - если официальные украинские власти заявляют, что митинги идут городу в минус и 30 тысяч, как выражались в советские времена, койко-мест останутся нетронутыми, то феодосийцы думают по-другому. Наоборот, именно натовские корабли и солдаты сорвут весь сезон - никто не поедет в Феодосию, если там будут американские солдаты с оружием и техникой. А курортный сезон в Феодосии идёт. И отдыхающие есть. И они не только "относятся с пониманием", но и поддерживают митингующих. "Один москвич, правда, бывший феодосиец, привёз в лагерь музыкальное оборудование и устраивает дискотеки и песни под караоке - рассказывает Власов. - Поют всё что угодно: от "Вставай, страна огромная!" до попсы всякой". Феодосийская идентичность проснулась и в городском депутате БЮТовце - когда его по ТВ увидели киевские партийцы, то позвонили и выругали. Депутат возмутился, мол, это моя гражданская позиция, и с пикета не ушёл. Информация о межнациональных опасениях - тоже чепуха. "Нас хотят рассорить с крымскими татарами, - говорят митингующие. - Хотя на самом деле они стоят с нами плечом к плечу. Все же знают, как ислам относится к Америке, так что они здесь на нашей стороне". "Ещё секунда, и Москаля бы порвали" Протестная акция феодосийцев. Стихийная и долговременная. Толпа и телекамера - два признака того, что в этом месте непременно должны появиться политики. Для самопиара, ударной дозы внимания и аплодисментов. Появились они и в Феодосии. Кого здесь только не было за эту неделю: Наталья Витренко, Леонид Грач, народный депутат Украины регионал Александр Черноморов, депутат ВС Крыма от Русской общины Олег Слюсаренко, на днях обещает приехать бывший омбудсмен, ныне нардеп Украины Нина Карпачёва. И знаете, от них тоже была польза: чёрт с ним, с этим пиаром, зато народ ощутил поддержку. Так что ради мобилизации и активизации боевого духа профессиональным политикам можно простить любовь к саморекламе. Хоть какой-то от них толк. Перед народом объяснялся и представитель президента Украины в Крыму Геннадий Москаль. Как его встречали? "Да ещё б секунда, и порвали бы! - рассказывают очевидцы - Его воспринимали, как лицо Ющенко. Поверьте, мы не то чтобы не любим бандеровцев и западенцев, просто наш президент нас предал. А если бы солдаты НАТО зашли в Сумскую область?" А в четверг в Феодосию на несколько часов приезжал директор Института стран СНГ, депутат Госдумы России, эксперт в области российско-украинских отношений Константин Затулин. Вместе с зампредом комитета по международным делам ГД РФ Юлием Квицинским. Чтобы, как они дипломатично выразились, разобраться в ситуации, встретиться с феодосийскими депутатами и передать свою озабоченность руководству автономии. "Разбираться в ситуации" Константину Затулину пришлось уже в аэропорту - одновременно с россиянами приземлился и ещё один американский самолёт. Если Затулина встречали только журналисты, то американцев ещё и несколько парней из "Прорыва". После часовой пресс-конференции в аэропорту Затулин поехал на встречу с Геннадием Москалём и только потом в Феодосию. Пикетчики встречали российского эксперта одобрительно - скандированием "Россия!", криками "Хорошо, что вы нас услышали!" и вопросом: можно ли вернуть Крым в состав России? На встрече было принято обращение жителей Феодосии к гражданам России. Смысл его таков: россияне, самая главная ваша помощь - это "массовый приток отдыхающих в Крым". Если Россия нам не поможет, мы сами не справимся, говорят феодосийцы. Встреча с депутатами Феодосийского горсовета проходила на улице, возле порта, а вот встреча с мэром Владимиром Шайдеровым - у него в кабинете. В антинатовских волнениях феодосийский мэр занимает единственно логичную для него позицию - позицию госчиновника: протестный лагерь не разгоняет, без проблем общается с российскими журналистами, задающими неудобные вопросы, объясняется с украинскими чиновниками. Разговор Затулина с Шайдеровым проходил вежливо. Примерно так. Константин Затулин: "Мы благодарны вам, что вы занимаете в этом вопросе определённую позицию. Мы хотели бы вам выразить свою поддержку. Мы не ждём от вас, чтобы вы штурмовали бастионы. Спасибо и на том, что обходитесь без членовредительства". Владимир Шайдеров: "То, что происходит в Феодосии, - это не от большого ума. И закон нарушили, и гаранта подставили". Константин Затулин: "Я иногда вижу вещие сны. Есть сон, что в понедельник в Феодосию приедет группа депутатов Европарламента". Владимир Шайдеров: "Без вопросов: пусть приезжают - я проснусь". Тактика медленного вползания Что бы ни говорили, противореча друг другу, украинские политики-атлантисты (что груз - не оружие, а тесты на беременность, гуманитарная помощь, стройматериалы), народ не проведёшь. Дремавшая в подсознании, переданная генетически нелюбовь к НАТО, помноженная на неприязнь к курсу нынешнего политистеблишмента Украины, выплеснулась в форму уличного протеста. Стихийного и долговременного. Американские контейнеры надо вывезти из Феодосии - это главное условие протестующих. Участники акции ждут 7 июня, когда состоится заседание Верховного Совета Украины: "Мы никуда отсюда не уйдём и будем наблюдать за заседанием в Киеве в режиме онлайна. Если же Рада примет отрицательное решение, мы всё равно будем стоять насмерть и никого пускать не будем. Мы позовём своих депутатов от Крыма, чтобы они вместе с нами встали в живую цепь. Да мы и под колеса лечь можем! За 15 лет народ наконец-то показал свои зубы!" Если народ чувствует подвох интуитивно, то специалисты - профессионально. Как в разговоре со мной отметил один эксперт, любое учение предполагает практические действия в случае необходимости - это солдаты бегают с автоматами, а офицеры - мыслят: "Всё происходящее в Феодосии напоминает тактику медленного вползания: чуть шагнул вперёд, мины нет - пошёл дальше. Причём тактику, рассчитанную не на один год. Для чего украинские офицеры обучались в Америке?.." Юлия Вербицкая "Регіональний" призов у міністри Учора відбулася позачергова сесія Верховної Ради Криму, на якій сформовано новий уряд автономії. Новим головою Ради міністрів Криму став Віктор Плакида, який раніше працював у системі електроенергозабезпечення. За його кандидатуру проголосували 75 депутатів із 93 зареєстрованих у залі. Виступаючи перед депутатами, Віктор Плакида зазначив, що не має досвіду роботи в органах виконавчої влади, не брав участі в політичній діяльності, не знайомий із деякими міністрами у своєму уряді, але при обговоренні їхніх кандидатур покладався на досвід коаліційної більшості Верховної Ради, якій він повністю довіряє. Парламент також призначив 6 (!) заступників голови, 12 міністрів і 9 голів урядових республіканських комітетів. Як показує якісний аналіз нової Ради міністрів Криму, через дефіцит кадрів коаліції більшості, до якої ввійшли представники Партії регіонів, комуністів, блоку Вітренко та партії "Союз", довелося призвати на міністерські посади багато нових кадрів, які раніше не мали досвіду роботи у виконавчій владі. Для задоволення потреб у портфелях Верховна Рада не лише збільшила кількість крісел, а й відмінила реформу урядової структури, проведену свого часу Анатолієм Матвієнком, і знову ввела в склад уряду посади республіканських комітетів, раніше виключені з нього. Так, новому главі уряду коаліція визначила не три, як було раніше, а шість (три — перших, і три — просто заступники) віце-прем’єрів. Однак посад на всіх забракло. Депутати від партії "Союз" пригрозили, що не братимуть участі в пакетному голосуванні. Як сказав голова фракції Володимир Кличников, через порушення коаліційної угоди. Хоч у Криму вона між фракціями формально так і не підписана. Голові партії "Союз", колишньому нардепу Льву Мірімському не перепало не лише віце-спікерської, а й віце-прем’єрської посади, хоча під час виборів він заявляв про свої претензії на те, щоб узагалі стати головою Верховної Ради Криму. Залишилися без посад також кілька інших "союзників", які претендували на міністерські посади. Тому за "пакет міністрів" проголосували 64, а не 75 уже звичних депутатів, якраз за вирахуванням фракції "союзників". Не отримали портфелів і кияни Нестор Шуфрич, Дмитро Табачник, кіровоградка Ганна Антоньєва. Залишилися зі своїми інтересами і фракції опозиції. А от депутати фракції "Курултай- Рух" цього разу не мали приводів для протестів. Верховна Рада, як бачимо, не наважилася повторити досвід минулої сесії, під час якої жоден кримський татарин не був обраний до складу керівництва парламенту. Очевидно, що вплинула на ситуацію і спеціальна заява постійного представника президента в Криму Геннадія Москаля про те, що при формуванні уряду слід дотриматися не меншої квоти для кримських татар, аніж у минулому складі. Таким чином, першим заступником глави уряду став Азіз Абдуллаєв, міністром праці та соціальної політики Раєт Сеттаров, головою рескомнацу Сервер Салієв, головою рескому із питань водно-господарського будівництва та зрошуваного землеробства Шевкет Асанов. Чи впорається уряд, створений масовим призовом у більшості своїй недосвідчених людей на міністерські посади, з управлінням Кримом — запитання передчасне. З одного боку, старий уряд залишає Крим на підйомі: наповнення бюджету — 106,6%, зростання промислового виробництва — 101,1%, зростання сільськогосподарського виробництва на 103,9%, і залишки вільних коштів на рахунках Мінфіну становлять 30 мільйонів гривень. З іншого боку, уряд чекає нелегке завдання компенсувати зростання цін на енергоносії, витримати зростання тарифів у ЖКГ, дати собі раду зі збором врожаю та підготовкою до зими, про яку кажуть, що вона може випробувати на міцність будь-який уряд. Микита Касьяненко, Сiмферополь Перевірка на міцність Учора в Києві відбулося засідання Ради національної безпеки та оборони України, на якому розглядалася ситуація, пов’язана з навчаннями "Сі бриз — 2006". Їх проведення поставили під загрозу протести у Феодосії низки політичних сил, які негативно відреагували на недавнє заходження іноземного судна в порт міста. Криза тривала фактично тиждень. Президент України Віктор Ющенко вчора сформулював свою позицію стосовно того, що відбувається, — на його думку, ситуація пов’язана з відсутністю скоординованості в роботі структур, які займалися цим питанням. "Також є запитання до всіх силових структур стосовно захисту національних інтересів України, стосовно того, громадяни яких країн були причетні", — додала прес-секретар Президента, явно натякаючи на Росію. "Феодосійський інцидент" — не єдина скандальна ситуація, пов’язана з Кримом, що виникла за останні дні. Додали масла у вогонь і російські депутати, які звернулися до свого уряду з проханням розглянути можливість приєднання Криму до РФ. Щоправда, депутат Держдуми Костянтин Затулін, який прилетів у четвер до Криму, повідомив журналістам, що глава думського комітету у справах СНД і зв’язків зі співвітчизниками за кордоном Андрій Кокошин відкликав це доручення уряду. Але, як виявилося, депутати не відмовилися остаточно від територіальних претензій, а лише відстрочили їх на два роки... Це свідчить про те, що політикам в Україні саме час не розслаблятися, як і не вважати запит Держдуми до уряду Росії просто провокацією, а сприймати це як перший пробний крок, випробування на стійкість і міцність основ Великого договору, який Росія, швидше за все, спробує переглянути всього через два роки, і вимагатиме при цьому, швидше за все, не лише повернути Крим, якщо не на основі Кучук-Кайнарджийського договору, що дійсно безпідставно, то на основі угоди 1954 року, яка теж пiддається сумніву. Два роки, що залишилися, — час, який Росія відвела українським політикам, аби згрупуватися, підготуватися й побудувати не лише відносини з Росією, а й з усіма іншими країнами та міжнародними організаціями таким чином, щоб не допустити реалізації сценарію, що готується деякими "гарячими головами" в Росії. Народний депутат України Рефат Чубаров заявив, що протистояння у Феодосії навколо "корабля НАТО", який насправді є транспортним судном США, і галас з приводу Великого договору — це свідома провокація й ланки одного ланцюга. Однак ця провокація не зменшує ані небезпеки, ані політичних наслідків таких кроків державних органів і політиків Росії. Як і в усіх випадках "збирання земель", російська політика намагатиметься посилатися на "думку народу", як про це заявив нещодавно один iз російських політологів Сергій Марков: "Є різна позиція російської влади та позиція російського населення. Населення вважає, що Крим дістався Україні внаслідок історичного казусу, що це було недемократично, що самі громадяни Криму хочуть приєднання до Росії. Завжди знаходитимуться політики, які гратимуть на розриві позиції влади та населення, таким чином збільшуючи свій політичний капітал". Тим часом, у четвер Костянтина Затуліна та Юрія Квістинського за участю Генерального Консула Російської Федерації Олександра Ніколаєва в Сімферополі прийняв представник Президента України в АРК Геннадій Москаль. Як повідомляє його прес-секретар, представник глави держави розповів гостям про ситуацію у Феодосії. Геннадій Москаль підкреслив те, що Затулін і Квістинський, які фактично підтримали протестантів у Феодосії, навряд чи не знали, що весь вантаж американського судна призначався для підготовки міжнародних військових навчань "Сі-Бриз", що не мають жодного відношення до НАТО, оскільки це серійні ще з 1997 року навчання між США й Україною, в яких офіційним спостерігачем виступає Російська Федерація. Поки невідомо, чим закінчиться справа з навчаннями "Сі-Бриз", але за допомогою російських ЗМІ вже можна передбачити час і місце наступного загострення. Радикальні російські ЗМІ звертають увагу на те, що на 10—28 червня на миколаївському військовому аеродромі планується провести українсько-британські навчання "Тугий вузол-2006". Українська влада цього разу має шанс "реабілітуватися" й не допускатися помилок, які простежуються у випадку з Феодосією. В Україні дійсно вистачає політиків, які готові підірвати основи національної безпеки заради своєї особистої вигоди. На жаль, є чимало громадян, які вірять палким закликам таких недалекоглядних ораторів... КОМЕНТАР Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ , в.о. директора Інституту зовнішньої політики МЗС України: — У Криму поширювалася відверта дезінформація щодо недопустимості підготовки до проведення запланованих навчань. Плани військового співробітництва затверджуються на початку кожного року й є абсолютно відкритими. Ці плани є річними й відкритими, для участі в навчаннях запрошується й Росія. Щодо питання допуску іноземних військових формувань на територію України, то воно стосується лише того моменту, коли ці підрозділи прибудуть на територію до України. Вхід кораблів у порт узагалі не потребує узгодження з Верховною Радою. Це вирішується на рівні Міністерства оборони й МЗС. Безліч кораблів заходять в українські порти, але щодо кожного такого корабля парламент не приймає жодного рішення. Це — повна нісенітниця. У виникненні ситуації довкола Феодосії провідну роль зіграли як внутрішні, так і зовнішні чинники. Відбувається чітка координація зовнішніх зусиль із внутрішніми. Якщо порівняти події, то видно, як вони накладаються. Рішення російської Думи щодо повернення Криму, яке український політикум серйозно не сприйняв, дуже серйозний крок, який ставить під сумнів основні положення Великого договору. Більше того, це є напіввідкритим зазіханням на територіальну цілісність України. Усе це підкріплюється внутрішньою активізацією проросійських сил. Події у Феодосії — це підкріплення зовнішнього впливу на Україну. Основна мета цього — не допустити вступу України до НАТО. Тому що вступ до Північноатлантичного альянсу виводить Україну з-під сфери російського геополітичного впливу. Цього намагається не допустити ні Москва, ні проросійські сили в Україні, які мають колосальну підтримку з боку Росії всередині України. У мене складається враження, що в Криму місцевої влади взагалі не існує. Або існує влада іншої держави. Судячи з того, що там відбувається, видно, що місцева влада — абсолютно безпорадна. Центральній владі слід було б проводити якісь попереджувальні заходи. Якщо знали, що буде проводитися політична провокація, то в нас для цього є відповідні відомства, структури, які мають тестувати цю ситуацію. Складається враження, що все робиться задля того, щоб цю ситуацію "розкручувати". Туди запрошують радикальні сили Держдуми, яким у Криму влаштовують шикарні прийоми, дають їм доступ до всіх засобів масової інформації. Наразі, влада діє абсолютно неефективно. Навіть якщо міністри мають приставку "в.о.", Президент її не має. Це — його компетенція. У нього всі повноваження. Він — гарант нашої безпеки, й повністю відповідає за сферу зовнішньої оборонної політики. Микита Касьяненко, Сiмферополь Американцам в Крыму устроили бойкот 150 солдатам НАТО местные жители не давали ночлег Закон о допуске на украинскую территорию иностранных военнослужащих фракция "Наша Украина" собирается вынести на рассмотрение парламента на первом же заседании — 7 июня. Напомним, что если такой закон не будет принят, сапог натовского солдата не будет иметь право топтать нашу землю. А с НАТО наш президент и правительство уже договорились о совместных учениях на территории Украины. КРЫМ. Тем временем ситуация в Крыму в связи с НАТО остается напряженной. Американцы для участия в предстоящих учениях Sea Breeze перебросили на полуостров еще 150 своих военных. Их доставили в Симферополь авиарейсом из Нидерландов. В аэропорту "гостей" поджидали активисты "Прорыва" с антинатовскими лозунгами. Но американцам удалось избежать этой встречи. Три автобуса с зашторенными окнами выехали со стороны взлетно-посадочного поля в тот момент, когда сотрудники линейного отдела милиции пытались задержать лидера пикетчиков. — Все было разыграно как по нотам, — рассказала "Сегодня" комиссар молодежной организации "Прорыв" Надежда Полякова. — За считанные минуты, пока наших ребят рассредоточили, колонна с американцами проскочила. Судя по всему, они даже не проходили таможенного контроля. Диспетчерам, насколько мне известно, сказали, что это инженеры. Если это так, то зачем такое количество спе-циалистов? Не иначе как базу собираются строить... НЕ ЖДАЛИ. В аэропорту, как оказалось позже, приключение американского контингента только началось. В сопровождении машин военной автоинспекции колонна с "инженерами" направилась в сторону Феодосии. Их предполагалось разместить в корпусах военно-клинического санатория Минобороны, где уже несколько дней живут 112 американских военнослужащих. Колонна продвигалась не по основной Керченской трассе, а окружными путями через северо-восточные районы Крыма. Но и этот маршрут рассекретили пикетчики, к которым присоединились казаки. Дорога в районе Владиславовки была заблокирована. Американцев пришлось везти на Южный берег в другие санатории Минобороны. Там их тоже встречали. В Партенит колонну не пропустили местные жители. Только утром, после 450-километрового автопробега, американцам удалось пристроиться в алуштинском санатории МВД "Дружба". Но и там "инженерам" выспаться не дали — у ворот начался митинг. Участники акции протеста настаивают, что американцы находятся на украинской земле незаконно, поскольку Верховная Рада до сих пор вопрос пребывания иностранного воинского контингента не рассмотрела. В Крыму появилось правительство Крымский парламент, как и предполагалось, без скандалов утвердил 50-летнего директора Крымской электроэнергетической системы Виктора Плакиду на пост председателя Совета министров АРК. За него проголосовали 75 депутатов из 93, зарегистрировавшихся в зале. Уже в качестве премьера Виктор Тарасович рассказал, что с нынешним спикером ВС Крыма "регионалом" Анатолием Гриценко действительно знаком давно и вместе им уже довелось сотрудничать. Плакида до переезда в Феодосию, и потом в Симферополь, работал в Ленинском районе, там же начиналась карьера и Гриценко. Крымские парламентарии утвердили и список нового правительства АРК. В этой части единодушия уже не было — "за" проголосовали 64 депутата из 93, находившихся в сессионном зале (всего в ВС АРК — 100 депутатов). В итоге у новоиспеченного премьера уже есть три первых заместителя и еще три "просто" зама. Большинство министерских портфелей досталось "регионалам". Майк Львовски АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО: "ВР КРИМУ НЕ БУДЕ П’ЯТОЮ КОЛОНОЮ У ВІДНОСИНАХ МОСКВИ І КИЄВА" Завжди усміхнений Анатолій Гриценко справляє враження людини, котрій усе легко дається в житті. 1997 року, в низці перманентних урядово-парламентських переворотів, під згасання політичного тріумфу блоку "Россия" та Ю.Мєшкова і в розпал кримінальних воєн, небагатослівний голова Чистопільської сільради, який скромно сидів у задніх рядах сесійного залу, стає головою Верховної Ради автономії. Несподівано для тих, хто не знав, що на компромісного для різношерстого парламенту кандидата зробили ставку тодішній прем’єр і президентський сват А.Франчук та його партнери (читай список Луценка—Москаля). Анатолій Павлович не переставав усміхатися й тоді, коли доля з високого спікерського кабінету закинула його в старий будинок із проваленою підлогою — там він працював главою держадміністрації рідного Ленінського району. Потім Гриценко ремонтував кабінет першого віце-прем’єра автономії — за картою знайшов провалену стінку. Тепер ось думає — обновляти кабінет спікера, в якому все знайшов практично без змін, чи ні. Звісно, Анатолій Павлович жартує — завдання перед ним стоять зовсім іншого рівня, причому як суспільного, так і політико-приватного: адже не секрет, що своїм поверненням у кабінет спікера Гриценко зобов’язаний Партії регіонів. Для непосвячених у таємниці нинішніх політичних розкладів, особливо по лінії Янукович—Ющенко, перші кроки Гриценко робить на заздрість легко. Чого варте узгодження з президентом кандидатури прем’єра — по суті, з першого заходу на Банкову. У п’ятницю було сформовано новий склад уряду. Найскладніше завдання — відчутна присутність у владі представників меджлісу кримськотатарського народу, яких майже всі члени президії називають не інакше як незаконне формування, — теж вирішено. Важче буде інше — тримати під контролем ситуації, рішення по яких прийматимуться за межами Криму й України; а також переконати у щирості слів, які Гриценко навчився добирати правильно... — Анатолію Павловичу, у своїй промові під час обрання спікером ви закликали колег-депутатів забути про передвиборну риторику і займатися не політикою, а економікою. Вас не почули – чи ці слова було сказано в розрахунку на майбутню зустріч із президентом із приводу узгодження кандидатури прем’єра? Я запитую тому, що блокування Феодосійського порту вашими однопартійцями-"регіоналами" і соратниками-вітренківцями — це, окрім іншого, удар по економіці, від якого потерпають бюджети всіх рівнів, плюс збитки бізнесові, який уже тиждень не може вивезти своїх вантажів, плюс загроза курортному сезонові. До речі, ви як вища посадова особа автономії досі свою позицію щодо цієї ситуації так і не оприлюднили. — По-перше, мій заклик займатися насамперед економікою почули й узгодили на посаду прем’єра кандидатуру Віктора Плакиди. Не керівника політичної партії, а виробничника, промисловця, і в цьому, напевно, був аргумент, у тому числі й для президента України, на користь узгодження саме цієї кандидатури. Бо Київ почув, що ми хочемо займатися виключно економічними питаннями. Що ж стосується загальнополітичних питань державного масштабу, то для цього є президент, є законодавець, Конституція України, яка передбачає, що всі такі заходи мають відбуватися у суворій відповідності до законодавства. — Я повертаюся до свого запитання. Чому, заявляючи про пріоритетність економіки автономії, ваші політичні соратники проводять у Феодосії політичну акцію на тих самих передвиборних гаслах про антиНАТО тощо, завдаючи цій-таки економіці реальних збитків? — Усе, що відбувається в Україні, має бути чітко прописане в законі. Щодо подій у Феодосії. Природно, про такі навчання як "Сі бриз-2006" слід було поінформувати керівництво АРК і органи місцевого самоврядування. На жаль, із вини якихось чиновників ВР не було поінформовано, а громадськість не була підготовлена до заходів, що їх війська НАТО (заплановані навчання проводяться на двосторонньому рівні, і НАТО до них жодного стосунку не має. — Ред.) проводили в порту Феодосії, і це, природно, та ситуація, коли частина населення висловлює свою точку зору на цю проблему. І це характерно не тільки для Феодосії чи Криму, України, ми бачимо ряд акцій протесту і в інших країнах світу, де проходять аналогічні заходи. Я не бачу нічого трагічного, гадаю, все має вирішитися з урахуванням рішення ВР України, як і заявив президент – що 7 червня парламент має дати згоду на проведення цих навчань. Єдине, що, безумовно, було необхідно, — це одержати спочатку згоду ВР, а потім уже давати команду на розвантаження устаткування, майна і всього іншого. — При цьому ви цілком спокійно спостерігали, як бронетранспортери російського ЧФ виконували марш-кидки від одного спірного маяка до іншого, а ще раніше — ви жодним чином не реагували на перекидання десантників із військовою технікою ВМФ Росії з Темрюка на кримський полігон Опук — без жодної згоди української сторони та повідомлення по всьому необхідному в таких випадках ланцюжку. Тож у чому тоді ваша позиція? — Виходячи з того, що Україна проголосила себе позаблоковою державою... — В Конституції це не записано. — В Конституції це не записано, але було проголошено. Перебування військ РФ у Криму обумовлене двостороннім договором, тут усе зрозуміло. А щодо навчань, то вони повинні проводитися в суворій відповідності із законом. Перше — рішення ВР України мало б бути прийняте, друге — громадськість має бути підготовленою до таких заходів, і тоді таких масових акцій, я думаю, не було б. — Є великі побоювання, що нинішня ВР Криму, керівництво якої представлене проросійськими силами, дедалі активніше втягуватиметься у спірні ситуації, що виникають в українсько-російських відносинах, і виконуватиме роль так званої п’ятої колони Москви. Що "проблема 2017" — закінчення дії договору з базування ЧФ — настільки важлива для Росії, яка не збирається йти з Криму, що проросійські настрої та політики тут активно будуть підтримуватися. Чи виправдані ці побоювання і як ви ставитеся до того, що нинішній склад парламенту автономії називають повторенням мєшковських часів? — Час минає, час лікує. Зовсім інша громадсько-політична ситуація в країні, зовсім інші політичні сили представлені у ВР, ситуація в політичному керівництві змінилася. Тому не можна цей період порівнювати з тим, який був 10 років тому. Я можу сказати, що ВР Криму ніколи не буде п’ятою колоною у взаєминах між Києвом та Москвою. Стосовно міжнародних договорів, — для цього є керівництво країн, для цього є парламенти двох країн, які виважено, толерантно повинні шукати компроміси у вирішенні тих проблем, що нині існують. Включно з військово-політичним напрямом. ВР Криму, безумовно, захищатиме інтереси кримчан і висловлюватиме свою точку зору стосовно ситуації, яка буде обговорюватися на рівні держав. Що ж до перебування російського флоту, то сьогодні це питання, по-моєму, вже зняте всіма: ніхто не збирається змінювати терміни перебування флоту в Україні. А наскільки обґрунтована ситуація, пов’язана з переглядом орендної плати, наскільки це питання лежить у політичній чи економічній площині, це не входить до компетенції ВР автономії та кримчан, його мають вирішувати представники Києва і Москви. — Кажете, час лікує? Ви жодним чином не відреагували на чергову спробу поставити під сумнів належність Криму Україні — запит думського комітету уряду РФ з пропозицією реанімувати Кучук-Кайнарджикський договір. І чи випадковий такий збіг: щойно після перемоги на виборах проросійські політики сформували керівництво парламенту, як у Москві підняли питання про належність Криму, а в Феодосії почалися акції протесту з антиукраїнськими та антинатовськими гаслами? — Ну, по-перше, ми ж не можемо реагувати на звернення органів влади інших країн один до одного... Моя особиста позиція: Крим є і буде територією України, і спроби перегляду кордонів жодної перспективи не мають. Усі ці заяви, я вважаю, є наслідком невирішених економічних питань, наприклад, газових. Тому одна зі сторін процесу якісь політичні рішення приймає для того, щоб чинити тиск. І не потрібно пов’язувати всі ці події з тим, що в парламенті домінують проросійські сили. Такий результат виборів за пропорційною системою, такий вибір кримчан. І хотів би сконцентрувати увагу на головному: всі політичні сили, представлені у ВР Криму, сьогодні налаштовані на конструктивну роботу і налаштовані працювати виключно в правовому полі України. — Як ви маєте намір будувати стосунки з центром, з огляду на політичну відмінність, і що відчули під час зустрічей на Банковій? — Цілком нормальне ставлення, цілком нормальні бесіди. Обговорювалася проблема — що буде з Кримом далі? — І ви змогли відповісти на запитання — що буде з Кримом далі за такого розкладу політичних сил у владі? — Так. У Криму буде стабільність, будемо працювати над залученням серйозних інвестицій. І президент згоден з таким підходом, що необхідно займатися економічними проблемами автономії. І ми налаштовані на таку роботу. Не треба лякати Україну та світ Кримом. Я думаю, що в нас вистачить сьогодні досвіду, мудрості, толерантності, щоб антиукраїнське клеймо, яке довгі роки було на тілі Криму, зникло. Для цього ми маємо знайти по суті новий формат відносин між центром і автономією, базовими основами яких мають стати економічна інтеграція Криму в Україну, взаємна довіра та повага до позицій один одного. На жаль, незважаючи на п’ятнадцять років перебування кримської автономії в складі незалежної України, її економіка і досі схильна до інерції радянського минулого, коли її формування цілком залежало від інтересів та забаганок союзного центру, який, як відомо, був у Мо |