Електронний бюлетень

"Крим у дзеркалі української преси"

№ 10

(31.03 - 10.04.2006)

За 31.03 - 10.04.2006 року Центром інформації та документації кримських татар виявлені наступні матеріали щодо кримської та кримськотатарської тематики, які систематизовані нами за рубриками з посиланням на видання і дату публікації. Матеріали надаються мовою оригіналу.

З М І С Т:

Влада. Суспільство. Політика.

Алексей Смирнов:
"Вклад крымских татар в крушение бандитской власти совершенно не оценен"

(С Алексеем Олеговичем Смирновым (Костериным) я беседовала 17 марта 2006 года, в день 110-летия его деда — замечательного писателя и правозащитника Алексея Костерина. Однако наша беседа коснулась не только судьбы его замечательного родственника. И это скорее естественно, чем удивительно: Алексей Смирнов — личность, заслуживающая внимания не только и не столько как внук известного человека. Этот чрезвычайно обаятельный и улыбчивый человек — директор программ Российского Центра по правам человека, бывший политзаключенный, историк диссидентского движения в СССР и один из самых авторитетных российских правозащитников.)

Беседовала Гульнара Бекирова, г. Москва.
("Голос Крыма", №14,  31 марта 2006 г.)

Национальная политика Украины с элементами абсурда

(Еще вчера не только крымские татары, но и представители других народов, проживающих в Крыму, были в шоке от заявления новоиспеченного премьер-министра Крыма Анатолия Бурдюгова, который по телевизионному каналу "Черноморки" объявил о том, что Президент дал поручение "аккуратно ассимилировать" крымских татар.

Ни одно государство, кроме фашистской Германии, не объявляло громогласно о своей политике, направленной на уничтожение какого-нибудь народа, пусть даже таким "ласковым" методом, как ассимиляция. Даже Сталин это делал втихомолку. Представляю реакцию русских или евреев, если бы подобное высказывание касалось их дальнейшей судьбы в Украине.)

Тимур ДАГДЖИ
("Голос Крыма", №14,  31 марта 2006 г.)

Автономні перспективи

(Спостерігачі вважають: "Україна втрачає Крим". По-перше, з Севастополя по всьому півострову поширився хоч і не масовий, але крикливий рух "Україна без Криму", що свого часу демонстративно перекопав перешийок на півночі півострова, за що його лідер, громадянин Росії, був депортований, але повернувся та продовжує свою справу. По-друге, до влади в Криму в результаті виборів прийшли фактично ті ж люди і сили, які, за невеликим винятком, засідали ще в мєшковському парламенті. Тільки тепер вони, дотримуючись політичної моди, називаються не "Блок "Росія", а блок "За Януковича!", що містить партію "Русский блок". Природно, що вони поставлять на порядок денний ті самі питання, які ставили в 1994—1995 роках. Але на новому витку історії ситуація посилюється збільшеними апетитами як місцевих, так і зарубіжних структур, тим паче, що на ринок вийшла найбільша кримська цінність — земля Південного берега Криму й інших приморських територій. І якщо твердження про перемогу "кримінальної революції" в Криму відповідає дійсності, то не треба навіть сподіватися, що процеси приватизації та продажу тут триватимуть у законному руслі. На арену політики та бізнесу зараз у будь-якому випадку вийшли б політичні й комерційні структури, джерела яких беруть початок із кримінального минулого 1990-х років, однак тепер, в умовах непрофесійного управління та політичного хаосу, за умови, що центральна влада України дуже слабка, щоб навести порядок у Криму, вони отримають набагато більше перспектив для своєї діяльності. )

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №55,  4 квітня 2006 р.)

Двоих кандидатов "заказали"
А некоторых депутатов и голов ждёт суд

(В период выборной кампании в Крыму преступные элементы бросили местным правоохранительным органам вызов. Так охарактеризовали обострение криминогенной ситуации в автономии на своей вчерашней пресс-конференции прокурор АРК Виктор Шемчук и начальник Главного управления МВД Украины в Крыму Владимир Хоменко. И этот вызов, по их словам, был принят.)

Иван Дьяков
("Крымская правда", №63, 6 апреля 2006 г.)

Синдром втраченого імунітету

(В останній пленарний день своєї роботи, 4 квітня, нинішні депутати Верховної Ради піднесли сюрприз "братам меншим" — скасували недоторканність депутатів місцевих рад. Щоправда, точніше буде сказати, — дещо змінили процедуру притягнення місцевих депутатів до відповідальності. Так, згідно з ухваленим законом, справу проти депутатів місцевої ради може бути порушено Генеральним прокурором України, його заступником, прокурорами Криму, областей, Києва та Севастополя. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту або домашній арешт може бути застосований проти депутата лише у судовому порядку. )

Пiдготували Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, "День",
Марина ГОЛІНА, Ірина ЄГОРОВА,
Юрій НОЖЕНКО, Ганна ХРИПУНКОВА,
Микита КАСЬЯНЕНКО, Мирослава СОКОЛОВА
(“День”, №59, 8 квітня 2006 р.)

Синдром депутатського імунодефіциту

(У нервовій метушні перманентних виборів, що тривають в Україні, за великим рахунком, уже третій рік, виборець — він же, насамперед, громадянин цієї країни, здається, незабаром остаточно перестане розуміти, де передвиборна риторика, а де принципова позиція політика та політичної сили, яку він представляє. Звідси й цілковита непередбачуваність (знову ж — із погляду не звиклого до підкилимових розкладів громадянина) здійснюваної ними політики. Чи міг хтось наприкінці 2004-го—початку 2005 року, у розпал президентських виборів і помаранчевої революції, одним із головних гасел якої було "Бандитам — тюрми!", уявити собі, що В.Ющенко, не зваживши на громадську думку, підпише з В.Януковичем меморандум, який зафіксує зобов’язання надати недоторканність депутатам місцевих рад? Що напередодні виборів депутатів органів місцевого самоврядування і голів територіальних громад, які (особливо у світлі розширених політреформою повноважень) визначатимуть розвиток регіонів країни в найближчі чотири роки, президент підпише закон, що дає зелене світло масовому походу за депутатським імунітетом людям, які мають проблеми з законом? І що єдиним, на що в цій ситуації виявиться спроможним Юрій Луценко, один із найкрасномовніших майданних оповісників згаданого гасла, — то це ремствувати на зв’язані руки та їздити країною з читанням уголос списків "фракцій СІЗО". )

Валентина САМАР, Крим
(“Дзеркало тижня”, №13, 8-14 квітня 2006 р.)

ГРЯДЕТ "БОЛЬШАЯ ЗАЧИСТКА"?
Отмена неприкосновенности депутатов местных советов вызвала у крымских правоохранителей прилив небывалой активности

(Старый состав Верховной Рады Украины перед уходом (а некоторые депутаты из-за выборных коллизий в ближайшие годы окажутся отлученными от удобных парламентских кресел) не только громко хлопнул дверью, но и преподнес неприятный сюрприз своим коллегам из Верховного Совета Крыма и местных советов всех уровней, лишив их неприкосновенности. Это судьбоносное решение вызвало неподдельный восторг и очередной приступ служебного рвения не только у министра внутренних дел Украины Юрия Луценко. Навести порядок в рядах депутатов всех (кроме, конечно, Верховной Рады, где неприкосновенность таки сохранили) уровней, а также городских, поселковых и сельских голов твердо намерены и начальник крымского главка МВД Украины Владимир ХОМЕНКО, и прокурор автономии Виктор ШЕМЧУК, о чем они и поведали крымским журналистам на состоявшейся 5 апреля совместной пресс-конференции.)

Марина Гусарова
("Крымское время", №39, 8 апреля 2006 г.)

Вибори-2006

МІНІМУМ - ПЕРЕРАХУНОК, МАКСИМУМ - ПЕРЕВИБОРИ

(В Криму наростають протести проти фальсифікації результатів виборів до парламенту автономії. 29 березня у Сімферополі різні політичні сили провели мітинги з вимогами переголосування, а нинішні депутати, які ці вимоги підтримують, на знак протесту зірвали проведення останнього пленарного засідання Верховної Ради автономії старого скликання.

Чому продовжують кипіти пристрасті в Криму? Спікер кримського парламенту нинішнього скликання Борис Дейч сухо попрощався з небагатьма депутатами Верховної Ради автономії, які прийшли на останню сесію.)

RadioSvoboda.Ua
Володимир Притула
(“Кримська світлиця”, №14, 31 березня 2006 р.)

Сергій КУНІЦИН: "Закон було брутально порушено!"

("Вибори надто проблематичні, — сказав лідер Кримської республіканської організації НДП, екс-прем’єр Автономії Сергій Куніцин, — я проголосував за майбутнє Криму і майбутнє України. Але річ у тому, що сам процес голосування дуже складний. Навіть мені, досвідченій людині, довелося пошукати в бюлетенях потрібні партії. Нинішні вибори — найскладніші за весь час існування держави".)

Микола Семена, Сімферополь
(“Україна і світ сьогодні”, №12, 31 березня-6 квітня 2006 р.)

Бюллетени пересчитают, но не все

(После начала акции протеста, организованной подавляющим большинством участников выборов в крымский парламент, Избирком автономии обязал районные и городские территориальные комиссии провести пересчёт голосов. Об этом сообщил председатель Избиркома Алексей Кондратенко. )

Новый регион - Крым
("Крымская правда", №60, 1 апреля 2006 г.)

Выборы-2006 в оценке молодёжи Крыма

(27-29 марта 2006 года среди студентов вузов АРК был проведён социологический опрос с целью выявления мнения молодёжи в отношении прошедших выборов в представительные органы.

Опрашивались студенты большинства государственных и ряда коммерческих вузов. Объём выборки составил 930 респондентов. Среди опрошенных - будущие специалисты 24 специальностей. Это - педагоги, инженеры, агрономы, экономисты, строители, юристы, представители многих других профессий.)

Татьяна ХРИЕНКО,
кандидат социологических наук,
руководитель исследования
© "Крымская правда", Т. Хриенко.
("Крымская правда", №60, 1 апреля 2006 г.)

Глядя на результаты БЮТ, начинаешь сомневаться в здравомыслии украинского народа

(Крымские политологи оценивают результаты выборов и анализируют избирательную кампанию 2006 года

Поствыборная неделя в Крыму прошла концептуально. Солнечное затмение повлияло как на Избирком - там до сих пор никак не могут подсчитать результаты голосования в парламент автономии, так и на некоторых крымских политиков - эти решили избирком поторопить, параллельно обвиняя в тотальной фальсификации. Луна с Солнцем сошлись на несколько минут, а мы с вами уже несколько дней наблюдаем невиданное единение, казалось бы, непримиримых политических сил - перед Совмином и Верховным Советом образовался лагерь, в котором представлены все цвета радуги. Об особенностях крымских выборов и политическом процессе мы беседуем с политологами - Сергеем КИСЕЛЁВЫМ и Андреем МАЛЬГИНЫМ.)

Анастасия Бачинская, Юлия Вербицкая
("Крымская правда", №60, 1 апреля 2006 г.)

Симферопольский Майдан
16 политических сил протестуют против фальсификации выборов в ВС Крыма и местные советы

(Если полтора года назад крымчане наблюдали за революцией, по преимуществу лежа у экранов телевизоров, то вскоре, не исключено, у них будет возможность лицезреть ее на улицах Симферополя. Помаранчевая революция наглядно продемонстрировала эффективность "технологии Майдана". Последовав примеру киевлян, сегодня эту технологию взяли на вооружение уже крымчане. Представители сразу шестнадцати политических сил, участвовавших в минувших (или не минувших?) выборах, разбили в Симферополе, на площади Ленина и перед зданием Верховного Совета Крыма, около двухсот палаток с требованием честного пересчета голосов.)

Александр Мащенко
("Крымское время", №36, 1 апреля 2006 г.)

Крим вкрився наметами. не туристичними...

(Політичні сили різного "забарвлення" об'єдналися, аби протестувати проти фальсифікації виборів

З ранку до ночі біля будинків Верховної Ради та Ради міністрів Криму б'ють барабани, гримлять порожні бочки, лунають пісні. Загалом на обох майданах — майже дві сотні різнобарвних наметів і безліч партійних прапорів. Так нині виглядає центр Сімферополя. Так вимагають "чесного перерахування" голосів 16 кримських політичних партій і блоків: блок "Не ТАК!", Соцпартія, Партія зелених, БЮТ, НДП, Компартія України, Компартія трудящих, партія "Реформи і порядок", НСНУ, Народний блок Литвина, Патріотична партія України, Національно-консервативна партія, ПНЕРУ, блок "Наш Крим", Кримськотатарський блок.)

Віктор Стус, Крим
(“Демократична Україна”, №62, 5 квітня 2006 р.)

Карл у Клары украл голоса
Была ли "тотальная" фальсификация выборов в Крыму?

(Разбитые перед Верховным Советом АРК палатки уже неделю выполняют единственную полезную функцию - разнообразят визуальный ряд. С позиций видеоэкологии, чтобы мироощущение было в позитиве, глаза должны отдыхать от серых и однообразных конструкций. С позиций здравого смысла организаторы акции "Честный пересчёт", устроенной представителями 16-ти политических сил (БЮТ, НСНУ, СПУ, "Союз", НБЛ, Блока народно-демократических партий, КПУ, Компартии трудящихся, блока "Наш Крым", "Не так!", ПЗУ, ПНЭРУ, "За Крым без коррупции", Крымскотатарского блока, партии "Реформы и порядок", Национально-консервативной партии и Патриотической партии Украины), делают что-то не то. Во-первых, почему они заявляют о массовых нарушениях, если официальные результаты выборов ещё не известны? Или они им уже известны неофициально? С другой стороны, почему тормозит Избирком - по закону, результаты должны быть озвучены максимум через пять дней после голосования? )

Юлия Вербицкая
("Крымская правда", №62, 5 апреля 2006 р.)

Друга спроба у "воротах Криму"

(Друга спроба обрати міського голову Сімферополя відбудеться 28 травня.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №63, 6 квітня 2006 р.)

Прокурор Крыма: масштабных фальсификаций выборов не было

(По словам прокурора Автономной Республики Крым Виктора Шемчука, правоохранители не выявили масштабных нарушений и фальсификаций в ходе выборов в Крыму. Об этом В. Шемчук заявил на пресс-конференции в Симферополе.

"Сегодня уже можно констатировать, что глобальных фальсификаций и нарушений установлено не было", - заявил крымский прокурор. )

Контекст-медиа
("Крымская правда", №63, 6 апреля 2006 г.)

Назначены повторные выборы мэра Симферополя

(Повторные выборы городского головы Симферополя состоятся 28 мая текущего года. Это следует из решения Симферопольской городской территориальной избирательной комиссии.)

Контекст-медиа
("Крымская правда", №63, 6 апреля 2006 г.)

У Сімферополі триває акція "Чесний перерахунок"

(Майже тиждень під стінами кримської Верховної Ради нудьгує молодь. Лише вечорами вона по-справжньому "відривається" на імпровізованій дискотеці тут-таки, на "пташиному базарі", як охрестили наметову акцію опоненти із стану "біло-блакитних", тобто виборчого блоку "За Януковича!". Різнокольорові агітаційні намети (за інформацією міліції, їх близько 180) сюди звезли майже зі всього півострова активісти 16 із 47 партійних блоків, які нині об’єдналися на грунті проведення перерахунку голосів на виборах до парламенту АРК та місцевих рад.

Як сказав би класик, "усе змішалося в домі Облонських", бо пліч-о-пліч проти фальсифікації на користь тутешніх осередків Партії регіонів і "Русского блока" сьогодні стали ще вчорашні затяті антагоністи. Скажімо, комуністи і Блок Куніцина, "Народний союз "Наша Україна", прихильники Наталі Вітренко та iн. На деревах спокійно висять помаранчеві стрічки, що для Криму — сенсація.)

Василь Драголюк
(“Україна молода”, №63, 6 квітня 2006 р.)

На розгляді близько двох тисяч скарг

(На середину нинішнього тижня лише на 16 територіальних виборчих дільницях із 25 було встановлено підсумки голосування за кандидатів до Верховної Ради Криму, протоколи яких передано до виборчої комісії автономії.

Шести територіальним виборчим комісіям виборчком повернув протоколи про підсумки голосування у зв'язку із наявністю в них розбіжностей. Три територіальні виборчі комісії (у Джанкої, Сімферополі та Сімферопольському районі) протоколи про результати голосування до Верховної Ради автономії на той час не подали.)

Віктор Хоменко
(“Голос України”, №64, 7 квітня 2006 р.)

Крим — за "Чесний перерахунок"!

(Понад 200 наметів різних політичних партій і блоків, зокрема Блоку НДП і Блоку Куніцина, вже більше, як тиждень, оточують будівлю Верховної Ради Криму. Крім того, Блок Куніцина бере участь в акціях протесту на Червоній площі перед будинком уряду Криму. На обох майданах у Сімферополі проводять мітинги і вимагають одного: чесного перерахунку голосів виборців під час виборів до Верховної Ради Криму. Акція вже дістала назву "Кримський майдан", проте, на думку Інтернет-порталу "Партінформ", на відміну від майдану 2004 року в Києві, у Криму на площу перед Верховною Радою Криму вийшли представники всіх політичних сил Автономії. У протестах не бере участі тільки Партія регіонів.)

Микола Семена, Сімферополь
(“Україна і світ сьогодні”, №13, 7-13 квітня 2006 р.)

Палаточная жизнь: одни деньги зарабатывают, вторые удовлетворяют политические амбиции, третьи захватывают земли при попустительстве импотентной власти

(Пятница, утро в республиканском центре. Именно такой представилась ситуация на площади возле Верховного Совета автономии. Полусонные, потягивающиеся обитатели здешнего палаточного городка. Это в 11 часов. Во многих наспех поставленных "жилищах" никого нет, за некоторыми полотняными стенами слышны голоса, а кое-где за откинутым пологом видно, как копошатся людские фигуры.

Более оживлённым представляется палаточный городок на площади Ленина, особенно со стороны проспекта Кирова. В глубине этой территории большая группа людей обсуждает какие-то, судя по серьёзности лиц, важные проблемы, а у самого её края ребята забивают мячи в баскетбольное кольцо. Кто-то покуривает в стороне. Появляются координаторы этой вяло-текущей жизни, походя решают какие-то бытовые вопросы. Надо ведь обеспечить питание "вахтенных" команд, их возможную смену.)

Андрей Миронов
("Крымская правда", №65, 8 апреля 2006 г.)

Земельне питання

Самозахватчики пошли в атаку Очередные палатки "акций протеста" появились в восьми точках столицы Крыма

(Уже стало "доброй" традицией для Крыма встречать весну палатками на площадях и широких зеленеющих полях, ароматом варящихся на кострах национальных блюд и требованиями выделить землю. По полуострову вновь прокатилась волна самозахватов.

То ли на прибрежных территориях уже всё освоено, то ли хочется самозахватчикам поближе к власти и центру быть, но основное "поле борьбы" развернулось в Симферополе и окрестностях. Свежий пример - Петровская балка в столице Крыма. На скалах установлено несколько палаток, люди организовываются в группы дежурных, составляют списки желающих получить здесь участок. Но если на побережье самозахваты в основном осуществлялись татарами, то раздел территории Петровских скал уже интернациональный. А само "мероприятие" называют "акцией протеста против беззакония". )

Дмитрий Куликов
("Крымская правда", №62, 5 апреля 2006 р.)

Епідемія самозахоплення шириться

(Доки "влада спить", до місць самозахоплень земель на околицях Сімферополя додалося ще одне — на Петровській балці. Тут теж організовано групи чергових, які складають "інтернаціональні" списки бажаючих отримати землю. Акцію назвали "виявом протесту проти беззаконня" у відповідь на інші "самозахвати". Учасники акції зібрали майже 5 тисяч заяв про надання їм ділянок під індивідуальне будівництво. Вони розподілили облюбовані земельні масиви між заявниками по 10 соток кожному. У разі відмови міської влади, обіцяють негайно почати самовільне освоєння й забудову ділянок на майже 500 гектарах. Хоча, за інформацією заступника Сімферопольського міського голови Бекіра Дудакова, протягом останніх десяти років влада міста виділила репатріантам більше шести тисяч земельних ділянок під будівництво індивідуального житла.)

Віктор Хоменко. Крим
(“Голос України”, №63, 6 квітня 2006 р.)

У Криму — безпрецедентне самозахоплення

(Другого дня після виборів у Криму здійснена безприкладно обширна серія самозахоплення землі, переважно кримськими татарами. У центрі Сімферополя, а також на його околицях виросли відразу вісім наметових містечок, які самозахоплювачі називають "полянами протесту". Найбільше містечко виросло на території колишніх військових артилерійських складів на вулиці Житкова. Склади давно порожні, проте територія належить Міністерству оборони України й там досі не вирішили, що з нею робити. Голова меджлісу кримських татар Мустафа Джемільов того ж дня зустрівся з начальником Кримського територіального управління військової служби правопорядку генерал-майором Віктором Шевченком і обговорював питання про передачу ділянки під забудову. Лист із проханням про це був направлений також міністру оборони України Анатолію Гриценку. )

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №57, 6 квітня 2006 р.)

Симферопольцы стихийно расхватывают городскую землю

(Симферополь сотрясает волна захватов земли. Вслед за сторонниками крымскотатарского меджлиса (нелегального этнического "парламента"), организовавшими в Симферополе 14 "полян протеста", в пикеты с требованием выделить землю под строительство жилья начали выходить и горожане.

Во вторник симферопольцы выставили палатку на территории пустыря в микрорайоне Пневматика, причём пикет расположился там же, где и татарская "поляна протеста". )

Новый регион - Крым.
("Крымская правда", №63, 6 апреля 2006 г.)

Економіка. Фінанси.

Податківці Севастополя перевиконують план

(У Севастополі на 19,6 відсотка, або на 20,8 мільйона гривень, збільшився цьогоріч збір податків порівняно з показником за аналогічний період 2005 року. 59,4 мільйона гривень спрямовано до державного бюджету України — це 106,5 відсотка від плану Міністерства фінансів. У місцевий бюджет фактично надійшло 67,6 мільйона гривень, або 111,3 відсотка від показників дохідної частини бюджету, затверджених міськрадою.)

Повідомляє наш власний кореспондент Тетяна Куракіна
(“Голос України”, №64, 7 квітня 2006 р.)

Этим летом в Крыму цены на фрукты взлетят до небес

(Об одной из главных составляющих курортного отдыха - фруктовом изобилии - в этом году придется забыть. Даже если Крым минуют майские заморозки, традиционно губившие несколько последних лет часть урожая, все равно порадовать приезжих будет нечем. Самые ранние фрукты - клубника и черешня - окажутся в большом дефиците, вряд ли цены на них упадут ниже 15 гривен за килограмм.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №62, 5 апреля 2006 г.)

Історія. Пам’ятки архітектури. Музеї.

Что там в голове сфинкса?

(Севастопольские ученые раскапывают подземную пирамиду и уверены, что она способна общаться и даже исцелять людей

В Крыму есть все. Даже пирамиды. Правда, они под землей. За последние годы методом магнитно-ядерного резонанса были открыты 37 таких пирамид. Сейчас идут раскопки пока одной из них — близ Камышового шоссе в Севастополе. Корреспондент "Ведомостей" побывала на раскопках и лично убедилась в наличии подземного сооружения.)

Анастасия Рингис
("Киевские ведомости", №71, 4 апреля 2006 г.)

Переизбыток нефти ведет к землетрясениям

(Крымские пирамиды открыты благодаря научному изобретению, о котором, к сожалению, мало говорят и знают. А ведь севастопольский ученый создал уникальный прибор, способный определить наличие в земле полезных ископаемых и воды.)

("Киевские ведомости", №71, 4 апреля 2006 г.)

Они держат ось земли

(Долгое время считалось, что египетские пирамиды — исключительно погребальные сооружения. Но американские ученые выяснили: их расположение отражает карту звездного неба, а имеющиеся в пирамидах вертикальные шахты ориентированы на определенные звезды. Какие же тайны хранят наши крымские пирамиды? Об этом мы беседовали с помощником ректора Национального университета ядерной энергии и промышленности Игорем КОТЕЛЯНЦЕМ.)

Анастасия Рингис
("Киевские ведомости", №71, 4 апреля 2006 г.)

Туризм. Оздоровниці. Відпочинок

"АРТЕК": міна відкладеної дії?

(Затіяна ще за "тієї" влади і ще "тим" Державним управлінням справами (ДУСею) метушня навколо колишньої всесоюзної дитячої оздоровниці триває. Внаслідок чого закладена свого часу Юрієм Дагаєвим та Ігорем Бакаєм фінансова міна будь-якої хвилини може рвонути на повну потужність. Коли це станеться, новий скандал буде анітрохи не меншим, ніж знаменита "справа Бакая", і може закінчитися повним знищенням "Артеку" як дитячої оздоровниці...)

Дмитро ПОЛЮХОВИЧ
редактор інтернет-проекту "Артеківець"
(“Дзеркало тижня”, №13, 8-14 квітня 2006 р.)

Охорона природи. Охорона навколишнього середовища.

Часть Ялты превратилась в остров

(Ученые заказника "Меотида" возражают против отстрела перелетных птиц

В Украине одним островом стало больше. Чтобы спасти от наводнения поселок Ялта на Азовском море, донецкие власти приняли решение прорыть аварийный канал, отделив от материка уникальную Белосарайскую косу с ее VIP-пансионатами и птичьим заповедником "Меотида".)

Петр Алексеев
("Вечерние вести", №48, 4 апреля 2006 г.)

Грипп прошел. Грядет чума?
В Крыму снова дохнет птица

(В конце минувшей недели Государственная чрезвычайная противоэпизоотическая комиссия при Совете министров Крыма вынесла вердикт: птичий грипп на полуострове ликвидирован окончательно и бесповоротно! Ветеринары отменили запрет на продажу домашней птицы, и тушки быстро перекочевали из-под прилавков на свои законные места на рынке.

Победа над птичьим гриппом обрадовала многих, поскольку на носу курортный сезон, и без эпидемий хватает проблем, вредящих репутации Крыма.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №62, 5 апреля 2006 г.)

Плями на морі й мундирі

(Керченські екологи стурбовані забрудненням морської акваторії Аршинцевської бухти і кораблебудівного заводу "Затока" відразу двома аварійними суднами. Тут з поверхні моря вряди-годи вручну... відрами збирають нафтопродукти з підтопленого ще в січні корабля цього підприємства "Рибнагляд-3". Чомусь технічні засоби з локалізації й ліквідації розливу пального не задіяні досі, як і не ведуться роботи з підйому цього судна.)

Віктор Хоменко. Крим.
(“Голос України”, №65, 8 квітня 2006 р.)

Севастополь

Салям, Севастополь — віва, Тузла!

(Три дні в нас гостюватимуть турецькі моряки, після чого наші моряки змагатимуться з ними на "їхньому полi"

Учора загін кораблів Військово-морських сил Туреччини у складі фрегата "Саліхрейс", підводного човна "18 Март" і танкера "Ярбай Кюдрет Гюнгер" увійшли в Севастопольський порт. Як повідомили "УМ" у прес-центрі командування ВМС України, провiдники ескадри на чолi з командиром 3-ї флотилії есмінців ВМС Туреччини капітаном I рангу Джанером Бенером зустрілися з новопризначеним командувачем вітчизняних ВМС Iгорем Тенюхом та нанесли візит голові Севастопольської міськдержадміністрації Сергію Іванову. )

Василь Тавр
(“Україна молода”, №65, 8 квітня 2006 р.)

Надзвичайні ситуації. Трагедії. Кримінал.

Смерті за загадкових обставин

(У лікарні від опіків помер перший секретар Будьоннівського райкому Компартії України (Донецьк) 72-річний Ілля Морозов. Як повідомляв "Голос України", напередодні виборів 26 березня до квартири комуніста невідомі кинули пляшку із запальною сумішшю. Почалася пожежа. Із опіками понад 60 відсотків поверхні тіла партійного активіста було доставлено до медичного закладу. Міліція порушила кримінальну справу. Як заявив голова Донецького обкому КПУ Ігор Житинський, Ілля Морозов отримував погрози на свою адресу, бо він, мовляв, не вніс до списку кандидатів до районної ради від Компартії людей, котрих йому рекомендували, повідомляє наш власний кореспондент Ліна КУЩ.)

Повідомляє наш власний кореспондент Віктор Хоменко
(“Голос України”, №63, 6 квітня 2006 р.)

Задержаны подозреваемые в убийстве поселкового головы
По предварительной информации его "заказали" политконкуренты

(Избранный председателем поссовета крымского поселка Мирный Анатолий Симоненко (кандидатуру которого выдвинула Республиканская партия Украины) так и не узнал о своей победе: 24 марта вечером на него напали несколько неизвестных и зверски избили. Как утверждают немногочисленные свидетели расправы, двое нападавших орудовали дубинками. Новоизбранный поселковый голова скончался в больнице не приходя в сознание спустя четыре дня после избиения.)

Наталья Дремова
("Комсомольская правда", №63, 6 апреля 2006 г.)

Кримський "виборчий кримінал": нова інформація про вбивства

(У Євпаторії міліція затримала трьох підозрюваних у жорстокому побитті кандидата на посаду Мирнівського селищного голови Анатолія Симоненка, котрий від отриманих травм помер у лікарні. Про це прокурор АР Крим Віктор Шемчук повідомив на прес-конференції. Головна версія причини злочину, за його словами, — діяльність потерпілого під час виборчої кампанії. Пан Шемчук зазначив, що вбивство скоєно на "замовлення". Нині розслідуванням кримінальної справи займається прокуратура АРК.)

(“Демократична Україна”, №64, 7 квітня 2006 р.)

Прогулянка ледь не закінчилась бідою

(Молоде подружжя Н. навряд чи могло й припустити, чим закінчиться їхня прогулянка по Історичному бульвару, розташованому в центрі Севастополя. Покатавши на каруселях свого дворічного хлопчика, глава родини Едуард запропонував дружині подивитися печеру біля 4-го бастіону. Він чув від друзів, що під бульваром у товщі гори розташоване ціле підземне місто, споруджене ще в часи першої Севастопольської оборони півтора століття тому.)

Світлана Калиновська. Севастополь.
(“Голос України”, №65, 8 квітня 2006 р.)

Гори поповзли

(Крим. Грязьовий потік вагою близько 50 тонн, що утворився неподалік села Оползневе під Ялтою, зніс на своєму шляху кам'яні валуни, багатовікові сосни. Сель продовжує сходити.)

Віктор Хоменко
(“Голос України”, №65, 8 квітня 2006 р.)

Ялте угрожает сель

(Сход селевых потоков зафиксирован недалеко от Ялты, в районе села с говорящим названием Оползневое. Оползень активизировался в результате обильного снеготаяния на Ялтинской Яйле. Многотонный поток из грунта с камнями на своем пути выкорчевал более 50 вековых сосен и перекрыл дорогу Ялта-Гончарное.)

Майк Львовски
("Сегодня", №79, 8 апреля 2006 г.)

В Ялте грузовик "без тормозов", проехав почти полгорода, сбил три легковушки подряд

(Небывалое ДТП произошло на улице Киевской, - рассказал помощник начальника ГУ МЧС Украины в Крыму Владимир Иванов. - Груженный землей грузовик КАЗ двигался по трассе из Массандры в сторону Мисхора. Внезапно у машины отказали тормоза и рулевое управление. Почувствовав на спуске, что грузовик стал неуправляемым, водитель, по его словам, очень растерялся. "Обезумевший" КАЗ свернул в город и проехал почти пол-Ялты. Оказавшись на дороге с односторонним движением, неуправляемый грузовик понесся к центру города, нагоняя впереди идущие автомобили, как в известной игре в домино. Первой жертвой "сумасшедшего" КАЗа стала "копейка". Сильным ударом "Жигули" отбросило вправо. Следующим пострадал "Опель Кадет", который грузовик взял на абордаж и, подмяв под себя, потащил перед собой. При этом "Опель" догнал и подцепил ехавший впереди "Пежо". Неизвестно, на сколько бы звеньев увеличилась эта "цепочка", если бы грузовик неожиданно не вильнул на газон и, сломав напоследок три кипариса, наконец-то остановился. При этом в ДТП пострадали две женщины 50 и 54 лет, пассажирки "Опеля", сидевшие на заднем сиденье иномарки. С ушибами головы и сотрясением мозга их доставили в городскую больницу. По большому счету, это просто чудо, что в таком ДТП обошлось без человеческих жертв.)

Елена Озерян, Евгений Кравец
Симферополь
("Факты и комментарии" №65, 8 апреля 2006 г.)

В Крыму задержали грузинского вора в законе, разыскиваемого за организацию массовых беспорядков в тюрьмах Грузии

(Вчера днем на территории Крымского полуострова сотрудниками Главного управления по борьбе с организованной преступностью (ГУБОП) МВД Украины совместно с коллегами из УБОП автономии был задержан гражданин Грузии Тариэл Поцхверия (по данным правоохранителей - вор в законе), которого грузинские власти разыскивали за организацию в марте этого года массовых беспорядков в тюрьмах и колониях Грузии.)

("Факты и комментарии" №65, 8 апреля 2006 г.)

В Крыму найден убитым депутат феодосийского горсовета Николай Барышев, числившийся в розыске как пропавший без вести

(Правоохранители предполагают, что мотивы преступления кроются не в политике, а в теневом финансовом бизнесе, который вел Барышев

Как сообщил Центр общественных связей ГУ МВД Украины в Крыму, 2 апреля на обочине автодороги Феодосия-Орджоникидзе был обнаружен труп 38-летнего депутата Феодосийского горсовета действующего созыва Николая Барышева. В ходе первоначальных следственных действий было установлено, что его смерть наступила в результате полученных черепно-мозговых травм. По данному факту возбуждено уголовное дело.)

Елена Озерян, Симферополь
("Факты и комментарии" №65, 8 апреля 2006 г.)

Евпаторию смоет в море?

(На грани. Если прорвет старая дамба, жителей куротного города и отдыхающих придется спасать

Каждое утро Ирина Бабарская и Любовь Ивченко, жительницы Евпатории, начинают с осмотра уровня воды под половицами: не пора ли спасаться? Их улица Симферопольская вместе с соседними микрорайонами может превратиться в пародию Венеции — если случится то, чего больше всего опасаются люди: рванет дамба на озере Сасык-Сиваш. Ее пытаются латать, подсыпая щебень, но она расползается как Тришкин кафтан. Очередной "мини-прорыв" случился 20 марта. Глушили свищ сутки "всем миром". Специалисты подтверждают: затопление возможно в любой момент. К лету проблема станет государственной — на носу курортный сезон, и если дамба рванет, страшно подумать, что будет с пляжами.)

Валерия Чепурно, Михаил Будилов
Киев — Евпатория — Киев
("Сегодня", №80, 10 апреля 2006 г.)

ДО ЗМІСТУ

Влада. Суспільство. Політика.

Алексей Смирнов:
"Вклад крымских татар в крушение бандитской власти совершенно не оценен"

С Алексеем Олеговичем Смирновым (Костериным) я беседовала 17 марта 2006 года, в день 110-летия его деда — замечательного писателя и правозащитника Алексея Костерина. Однако наша беседа коснулась не только судьбы его замечательного родственника. И это скорее естественно, чем удивительно: Алексей Смирнов — личность, заслуживающая внимания не только и не столько как внук известного человека. Этот чрезвычайно обаятельный и улыбчивый человек — директор программ Российского Центра по правам человека, бывший политзаключенный, историк диссидентского движения в СССР и один из самых авторитетных российских правозащитников.

— Я думаю, будет правильно, если наш разговор начнется с сегодняшней даты... Алексея Евграфовича Костерина наши читатели знают как писателя, большого друга и защитника крымских татар. Его статья "О малых и забытых", посвященная судьбе репрессированных народов СССР, была одним из значимых явлений самиздата 1960-х. Каким запомнился вам дед?

— "Крутым", как сейчас говорят молодые... Дед же колымчанин, "старый каторжанин", как он себя называл. Да и звали его на Колыме "батей", что очень заметно по его "классической" фотографии, которая многократно опубликовывалась в самых различных изданиях... Помню, что основные воспоминания деда были связаны с Чечней да с Колымой.

Дед крепко "вбил" в меня уважение к другим народам и к своей стране, в которой чувствовал себя хозяином. Вот это странное, редчайшее, сейчас, ощущение себя лично ответственным за окружающее, "хозяином" своей земли, всего, что на ней есть. Это, как сейчас кажется, остатки того раннеромантичного большевизма: "Мы наш, мы новый мир построим...". Вот, построил, наконец, а тут непорядок. Значит, надо сразу вмешиваться. Быстро и без рассуждений! Прямая, непосредственная реакция на зло, хоть даже и мелкое.

Как-то шли мы в начале 60-х мимо магазина, а у входа бабуля продавала семечки. Видим, подходят двое дружинников, начинают ее прогонять — тогда это спекуляцией называлось. Бабка плачет. А дружинники ей говорят: давай-ка, насыпай нам в карманы, тогда отпустим... Дед мгновенно налился кровью и ка-а-ак заорал на них... Страшно так, я ж маленький был. Лишь позже я узнал — лагерный, тюремный был этот взрыв. И молодцы те тоже перепугались, услышав необычную такую энергию, сразу смылись.

Примерно так же он реагировал и нa куда более страшные вещи, вроде геноцида тех народов, которые так любил, особенно кавказцев. Оттуда он принес в семью особые традиции справедливости, поведения, в том числе уважения к старшим, неприязни к любому шовинизму, превосходству одной какой-то нации...

К нам часто приходили дедовские друзья-чеченцы еще с гражданской войны. Тогда же большевики были восприняты как освободители от реального царского империализма. Поэтому их и приняли как своих. И я однажды спросил дедушку, как же так, почему те же чеченцы уже сейчас не могут полностью воспользоваться ленинским "правом наций на самоопределение" и немедленно уйти из СССР? На это дед ответил, что тут диалектика — надо посмотреть, кто именно хочет такого, какие классы? Для пролетариата же не нужно куда-то уходить!

И я успокоился. На время. При всей такой диалектике, не заведомо злой или обманной, была одновременно, повторяю, и такая мгновенная реакция на зло. При этом дед и ожидал и требовал такого же от наших партийных вождей. Он считал их молодыми, он САМ делал эту революцию, эту новую страну. А что были ошибки и преступления, то, вот, сейчас их и поправим, все вместе, группой товарищей.

Всю, или почти всю эту идеологию, как помню, взяли на вооружение и многие крымские татары. Причем, я уверен, так же искренне, как и мой дед, несмотря на кажущиеся сейчас предположения, что это выглядело временной тактической игрой для одной цели — домой!

Первым, кто отказался от таких "ленинских" исходных посылок активности, был, пожалуй, Мустафа Джемилев, молодой да ранний, уже начитавшийся самиздата, наобщавшийся с московской продвинутой интеллигенцией, которая все более заменяла стариков-ленинцев в оппозиции советскому режиму.

— А кого из крымских татар, кроме Мустафы Джемилева, вы еще знали? Вообще интересно, какое первое впечатление на вас — мальчика из интеллигентной московской семьи — произвели крымские татары?

— Впечатление произвели пугающее. Я начитался псевдоисторических книг про татаро-монгольское нашествие, да и в школах непрестанно пугали этим. Казалось, что все беды на Руси — от татар, а какие они там, крымские али казанские, неведомо, даже еще страшнее — эк как их много разных, ползут отовсюду, окружают...

Но не крымские татары (Мустафу я вообще так не позиционировал, он был старше, говорил со всеми старшими на равных и все про умное), а вот моей учительницей стала Зампира Асанова (в этом месте мой собеседник улыбается; в нашей беседе он не раз с большой теплотой вспоминает Зампиру-ханум. — Г.Б.). Я же был шестнадцати лет, а тут такая старая и умная тетя — 27 ей, куда мне! Да еще Ленина читала — знала его со страшной силой, я и спорить не мог.

Она часто бывала у деда, но поражала по сравнению с другими своей моторностью, активностью, вечными разъездами и заданиями, которые давала и мне. Я чувствовал себя причастным к творящейся истории, и Зампиру считаю моей первой учительницей в искусстве убегать от слежки, например... Но внешности ее я пугался — вдруг прыгнет на коня, да ка-а-ак саблей полоснет, мало ли что... (Смеется.)

Научили в школе, да и сам начитался. Вот тут дед промах дал, не усмотрел, не объяснил. Это ж только сейчас пошли версии исторические, что и крымские татары — не те, а те, кто были, вовсе даже и не иго принесли, а наоборот, порядок, культуру да просвещение...

Важным отличием активности крымских татар от других народов, приезжавших в Москву, была полная, абсолютная вписанность в Москву, ее особенности, менталитет, как сейчас говорят. В своей активности крымские татары как бы "забывали" о своей главной цели, казались (и были!) озабоченными всеми теми же проблемами, что и мы все тут! Казалось, что даже собственные проблемы их менее интересуют.

Не было такого, как у других репрессированных народов: приехали, побродили по московским квартирам, нажаловались, да уехали — нет!..

Ну что могло нас всех — русских ли, евреев, татар и других сблизить больше, чем вот такое совместное противостояние и преследования за него?!

Они (вы!) были, как сейчас говорят, вписаны, встроены в общую, даже мировую работу по изменению нашего общества — вот что чрезвычайно важно, необычно и, к сожалению, практически не понято, не исследовано. Вклад крымских татар в крушение бандитской власти на самой ранней стадии новейшего сопротивления — совершенно не оценен. И это ужасно...

— Алексей Олегович, к сожалению, сейчас связи российского правозащитного и крымскотатарского движений значительно ослаблены. Как на ваш взгляд — историка и правозащитника — правильно ли это? Ведь это были достаточно "родственные" движения; да и сейчас крымскотатарское движение последовательно отстаивает демократические принципы и, наверное, именно этот воспитанный в рамках национального движения демократизм — основная причина того, что возвращение крымских татар на родину проходит без кровавых конфликтов... Как думаете, есть сейчас у правозащитников и активистов крымскотатарского движения общие темы, точки соприкосновения, как преодолеть некоторую "полосу отчуждения"?

— Ослаблены не только связи, но и сами эти движения. Многое изменилось... Но не все. Много осталось носителей старых добрых правил. Но бал правят какие-то ублюдки, право слово. Откуда они взялись, я даже не сразу понял. Вроде те же люди, ранее уважаемые, но менее заметные, чем Сахаров, Григоренко, Каллистратова... Они, наши эталоны добра и этики, умерли. Пришли люди на несколько порядков... другие (не хочу говорить — "ниже"). Принесли "другую этику". Пришли деньги, а с ними и новые отношения... Это Запад пришел, которого мы тут так долго ждали.

Спасибо, дождались.

Но вот, потихоньку, пользуясь своей геополитикой, историей пытаемся мы, русские, голову и на восток повернуть, да шея еще не слушается, закостенела — мы ж уже (еще) не русские — советские...

Тут бы нам и помог кто, ну кто — узбеки разве? таджики?

А если бы вы, наши старые добрые друзья, ставшие нам братьями, пережившими то страшное время.

— Правильно ли я понимаю, что под "старыми добрыми друзьями" вы подразумеваете крымских татар?

— Совершенно верно! Неужели наш общий исторический опыт, старый потенциал, эта дружба — уйдут, исчезнут? Почему бы не собираться вместе опять? Кто и что мешает? Времени нет? Разные страны?

Но посмотрите на реальность — Украина и Россия тягаются за Крым, демонстративно не замечая — ЧЕЙ ОН НА САМОМ ДЕЛЕ!!!

В обеих этих странах у власти бывшие советские. Где хуже, где лучше, но все оттуда — из старого и страшного режима. У них шовинизм в крови и в плоти, "в животе", как я часто говорю. Они не только имели нашего опыта познания и спасения национального достоинства, они противодействовали нам. Выражаясь их языком, они наши "классовые враги".

Это не означает, что мы должны их "мочить в сортире", как говорит наш полковник КГБ, но поодиночке они нас сожрут, это точно.

Я переписываюсь со многими своими лагерными друзьями из республик бывшего СССР — одну баланду мы вместе хлебали, понимаем друг друга куда лучше, чем каждого из нас в своей стране. Это гигантский и искусственно невостребованный потенциал! Ребята это все понимают, поддерживают идею какого-то объединения, для решения тех вопросов, которые оказались вдруг общими для всех нас.

— Да, это неожиданный, даже удивительный взгляд... Многие ваши коллеги по российскому правозащитному движению заражены вирусом "великорусского шовинизма"...  Этот тот "пробный камень", на котором "ломаются" даже самые признанные демократы (уж не говорю о большинстве российского социума, тяжело больного ксенофобией и нетерпимостью по отношению к инородцам всех мастей)...

...Так вот. Лучшей центровой геополитической площадкой для решения наших столь похожих проблем, для хотя бы временного объединения, для реальной народной дипломатии, для выработки наиболее точных прогнозов и верных решений я вижу именно Крым, крымскотатарский народ.

Можно это чуть ли пафосно подать — НОВАЯ МИССИЯ. Но эта миссия — реально же была, она не новая, все это уже было, когда именно крымскотатарские активисты "тащили" на себе московское диссидентство!

Почему бы не организовать периодический международный, межнациональный форум именно в Крыму? И по новейшим национальным проблемам, по теме бывших и новых политзаключенных — масса же есть важнейших "повесток дня", "вызовов и угроз", которые нельзя решать нам по отдельности!

Почему бы вам не собирать всех нас, разумных "демократов", правозащитников из всех новых, свободных республик?

— Мне кажется, ваша идея совместных форумов, направленных на сближение и интенсификацию общения и взаимовлияния очень верная. Я надеюсь, что она найдет отклик не только у наших читателей, но и у тех, кто может способствовать ее воплощению в жизнь.

— Убежден: в этом случае эффективность национально-освободительного движения крымскотатарского народа стала бы непревзойденной. Это был бы реальный выход на мировую арену, причем значительно более "крутой", чем унылые сходки, что в ООН, что в ОБСЕ, что на местных страновых семинарах-тусовках.

Не надо забывать и о начавшемся страшном разделении мира на исламскую и иные цивилизации, на Север и Юг. Нас пугают самыми ужасными, эсхатологическими прогнозами.

Кто будет первым мостом в таком разделении? Кто сможет хотя бы начать преодоление той разобщенности народов, которая, по Сахарову, угрожает человечеству гибелью?

Не крымскотатарский ли народ?!

— Может быть, вы и правы.. А теперь мой последний вопрос. Чем занимаетесь сейчас вы и ваши родные?

— Мама и жена инвалиды.. Кому счет предъявлять: власти? себе? Сын работает в нашем деле, ведет крупнейший правозащитный портал в Интернете "Права человека в России", я счастлив, что он тоже с нами. А себя называю то зеком в действующем резерве, то инвалидом перестройки, а то и кавалером ордена Сутулова и медали Горбатова, потому что страшнее нового перестроечного времени ничего не видел. Нет ничего ужаснее, чем терять друзей, видеть предательство и подлости от... своих!

Даже на зоне, в психушке, в Лефортовской и Чистопольской тюрьмах было легче и чище, чем сейчас, когда пришли деньги, власть и прочие "медные трубы", а с ними воровство и амбиции. Полагаю, что и вы, крымские татары, с этими явлениями столкнулись. В других наших странах — то же самое, те же процессы идут. Но вместе нам будет легче очиститься, спланировать и построить наше собственное будущее.

В этом — наше общее дело.

Беседовала Гульнара Бекирова, г.Москва.
("Голос Крыма", №14,  31 марта 2006 г.)

Национальная политика Украины с элементами абсурда

Еще вчера не только крымские татары, но и представители других народов, проживающих в Крыму, были в шоке от заявления новоиспеченного премьер-министра Крыма Анатолия Бурдюгова, который по телевизионному каналу "Черноморки" объявил о том, что Президент дал поручение "аккуратно ассимилировать" крымских татар.

Ни одно государство, кроме фашистской Германии, не объявляло громогласно о своей политике, направленной на уничтожение какого-нибудь народа, пусть даже таким "ласковым" методом, как ассимиляция. Даже Сталин это делал втихомолку. Представляю реакцию русских или евреев, если бы подобное высказывание касалось их дальнейшей судьбы в Украине.

Но наш Меджлис не только не отреагировал на это, но и пытался оправдать высказывание премьера, ссылаясь на его элементарную безграмотность. На протесты рядовых крымских татар ни Ющенко, ни Бурдюгов не отреагировали. Мне кажется, что это является одной из причин того, что крымские татары в ходе предвыборной борьбы ушли в другие партии и блоки.

Не прошло и пяти месяцев со дня того памятного выступления Бурдюгова, как вдруг Виктор Ющенко, забыв о своем поручении, разворачивается на 180 градусов, организует политпоход в Крым важных персон и издает Указ, в котором даются поручения различным организациям решить некоторые проблемы крымских татар. Что это: проснувшееся в глубине сознания нашего Президента сочувствие к многострадальному крымскотатарскому народу или новая попытка украинских властей использовать нас против русского сепаратизма? Многие наблюдатели считают, что это результат царящей в верхах паники, вызванной реальной угрозой потери Крыма. Наверняка их гложат сомнения: а вдруг эти обиженные татары сомкнутся с русскими партиями?

Крымские метастазы

До распада Советского Союза никого не волновало, кому будет принадлежать Крым. Когда в Москве решался крымскотатарский вопрос, у руководителей национального движения спросили, хотят ли они быть в составе России, как раньше, или в составе Украины. Ответ крымских татар дал возможность Украине сохранить Крым. Однако после распада Россия поняла, какой она потеряла лакомый кусочек. Крым — это огромные запасы нефти и газа на его шельфе, а военно-морская база в Севастополе позволяет эффективно защищать не только эти месторождения, но и транспортные артерии с Кавказа в Европу. Здесь расположены военные базы, имеющие огромные стратегические возможности. Полуостров имеет развитую инфраструктуру побережья и благодатный климат для международного туризма. Уже с 1990-х годов "крымский вопрос" в качестве "теста на патриотизм" играет в Москве огромную роль.

У России огромный опыт по организации конфликтов в зоне своих интересов и улаживанию их путем ввода "миротворческого" контингента. Пример этому Абхазия, Северная Осетия, Приднестровье. Почти 10 лет назад, в 1997 году, на встрече политологов за "круглым столом" в Ялте А. Соболев из Национального института стратегических исследований попытался спрогнозировать будущие события. Он говорил: "После 2000 года российские спецслужбы, освободившиеся от действий в Чечне и Абхазии, могут быть переброшены в Крым. Вариант цели — дестабилизация Крыма, чтобы российские власти имели аргументы для продления сроков базирования Черноморского флота в Крыму. Поэтому в 2006-2012 гг, события могут достигнуть апогея".

Политологи отмечали, что для этой цели будет использован крымскотатарский фактор. Через свои спецслужбы Россия будет всячески чинить препятствия для решения экономических и социальных проблем этого народа, дабы вызвать у них недовольство и озлобленность. Используя советские стереотипы, в отношении крымских татар будут провоцироваться межэтнические конфликты.

Попытка сепаратистов оторвать Крым от Украины в середине 1990-х годов не удалась. Киев на борьбу с сепаратистами бросил крымских татар. Отметив положительную роль этого народа, начали разрабатывать... концепцию его ассимиляции.

Политологи предупреждали, что нерешение политико-правовых, экономических и социальных проблем крымских татар может привести к печальным последствиям. Но власти не прислушивались к ним, они питались дезинформацией, исходящей от крымских властей, и вешали на крымских татар всех собак. В результате метастазы сепаратизма разрастались и сегодня достигли наивысшей точки. После выборов жителям Крыма будет предложена новая Конституция, предусматривающая даже двойное гражданство.

Мы уже не пожарная дружина

Киев обвиняет местные власти в слабости. Каждую неделю в Крым приезжал один из министров, чтобы навести порядок. Но где они были раньше? Любой пожар легче предупредить, чем потушить. Встать в позу диктатора наш Президент не сможет. Путин в России сумел создать коктейль демократии с элементами диктатуры. Но это все равно, что запор с элементами поноса.

Сегодня ситуация не та, что в середине 1990-х годов, и, мне кажется, крымские татары, разочарованные в политике Президента, вряд ли станут той пожарной дружиной, которая способна потушить пожар. Но это забота киевских властей. А мы попробуем разобраться с Указом Президента.

В целом Указ неплохой, хотя и не решает основных наших политических проблем. Если он издан с целью перетащить голоса избирателей в пользу "Нашей Украины", то можно считать это запоздалой акцией. Люди уже определились. Более того, они перестали верить властям. Вспомним, сколько поручений давал Кучма крымским властям, которые не выполнялись. Этот Указ тоже состоит из поручений. Так, Кабинету министров Украины Президент поручил создать группу из компетентных специалистов и в четырехмесячный срок разработать проект закона об основах этнонациональной политики. Будем надеяться, что господин Безсмертный со своей концепцией ассимиляции крымских татар в эту группу не войдет. Кабинету министров дано указание также проверить, какие поручения в отношении крымских татар, данные еще Кучмой, не выполнены, и внести по ним предложения. В частности, это касается представительства крымских татар в органах власти. Совету министров Крыма поручено упорядочить "с учетом национальных и других особенностей региона названий географических объектов в АРК, восстановления исторических географических названий".

Госкомитету по телевидению и радиовещанию совместно с Советом министров АРК поручено в трехмесячный срок увеличить объем вещания на украинском и крымскотатарском языках. Будет проведена инвентаризация земельных участков репатриантов. У кого-то что-то отберут, кому-то дадут. В трехмесячный срок проведут проверку, насколько эффективно используются денежные средства, выделенные для депортированных и их потомков. Дай то Бог, чтобы эти поручения были выполнены. Но что меня во всем этом смущает.

Для того, кто не знает куда двигаться, ни один ветер не бывает попутным

На последней сессии Курултая было принято Постановление о признании сталинской депортации крымских татар геноцидом. 12 ноября 2005 года сессия Курултая заканчивает свою работу, а через четыре дня руководителей Меджлиса Мустафу Джемилева и Рефата Чубарова принимает председатель Совета министров Юрий Ехануров. Уж не знаю, какой разговор там состоялся, только по сообщению пресс-службы Меджлиса наши руководители попросили ускорить принятие Закона "О восстановлении прав лиц, депортированных по национальному признаку", на который наложил вето Кучма. Судя по сообщению пресс-центра, на той встрече вопрос о признании Украиной депортации крымских татар геноцидом не ставился. После долгих проволочек, по настоянию Меджлиса 8 февраля наконец состоялось заседание СНБО. Многие из поднятых на нем вопросов нашли отражение в поручениях, данных Виктором Ющенко. И опять ни слова о геноциде.

Задумаемся, облегчит ли судьбу народа Указ Президента, даже если все его пункты будут выполнены? Да, мы будем радоваться, что Белогорск, например, будет называться, как и раньше, Карасубазаром, дольше смотреть телевизионные передачи на родном языке, больше у нас будет служилых людей, кто-то без организации "полян протеста" получит земельный участок, накажут чиновников из Рескомнаца. Ну, может, еще кое-что по мелочи дадут нам. Но главного в этих решениях нет.

Если Украина признает сталинскую депортацию крымских татар геноцидом, то это уже значит, что мы реабилитированы. Это значит, что мы были жертвами сталинских репрессий и народ будет пользоваться льготами, положенными нам по логике вещей. Указ о признании геноцида нашего народа должен служить отправной точкой для всех последующих законов и постановлений. Только в этом случае мы сможем говорить, что живем действительно в правовом государстве, для которого европейские ценности стоят превыше всего.

Вместо этого нам подсовывают закон, где слово "крымские татары" заменено на "депортированные". При советской власти мы были "татарами, ранее проживавшими в Крыму". Тут и этого нет. Заткнут нам рот этим законом и о признании геноцида даже слушать не захотят.

Прошло три месяца после сессии Курултая. Комиссия по геноциду так ни разу и не собралась. Судя по тому, с какой неохотой этот вопрос был включен в повестку дня сессии, толку от этой комиссии не будет.

Если у Меджлиса нет своей стратегии в решении наших национальных проблем, он вынужден выполнять чью-то.

Тимур ДАГДЖИ
("Голос Крыма", №14,  31 марта 2006 г.)

Автономні перспективи

Спостерігачі вважають: "Україна втрачає Крим". По-перше, з Севастополя по всьому півострову поширився хоч і не масовий, але крикливий рух "Україна без Криму", що свого часу демонстративно перекопав перешийок на півночі півострова, за що його лідер, громадянин Росії, був депортований, але повернувся та продовжує свою справу. По-друге, до влади в Криму в результаті виборів прийшли фактично ті ж люди і сили, які, за невеликим винятком, засідали ще в мєшковському парламенті. Тільки тепер вони, дотримуючись політичної моди, називаються не "Блок "Росія", а блок "За Януковича!", що містить партію "Русский блок". Природно, що вони поставлять на порядок денний ті самі питання, які ставили в 1994—1995 роках. Але на новому витку історії ситуація посилюється збільшеними апетитами як місцевих, так і зарубіжних структур, тим паче, що на ринок вийшла найбільша кримська цінність — земля Південного берега Криму й інших приморських територій. І якщо твердження про перемогу "кримінальної революції" в Криму відповідає дійсності, то не треба навіть сподіватися, що процеси приватизації та продажу тут триватимуть у законному руслі. На арену політики та бізнесу зараз у будь-якому випадку вийшли б політичні й комерційні структури, джерела яких беруть початок із кримінального минулого 1990-х років, однак тепер, в умовах непрофесійного управління та політичного хаосу, за умови, що центральна влада України дуже слабка, щоб навести порядок у Криму, вони отримають набагато більше перспектив для своєї діяльності.

Ставка Президента України Віктора Ющенка на раптову й тотальну демократію, можливо, й виправдала себе, але лише не в Криму, де зміни влади так і не сталося, де інститути громадянського суспільства надзвичайно слабкі, де ЗМІ тотально ангажовані, а політичної стабільності навіть не передбачається, де як "бікфордів шнур" уже здавна припасені російський і кримськотатарський чинники, проблеми яких за час незалежності так і не зняті. За минулі роки центральні органи влади в Україні так і не виробили ні стратегії, ні механізмів ефективної роботи з автономією. Намагаючись управляти ситуацією в Криму наїздами, Анатолій Кінах і Олег Рибачук, які очолюють спеціальну комісію, лише демонструють слабкість Києва на території півострова, оскільки минулого літа влада не змогла подолати опір реакції та відкрити навіть одну українську школу. Президент має право розпустити український парламент, але не кримський, що може на новому етапі приймати ще більш непередбачувані рішення, ніж недавня постанова про референдум щодо російської мови. Деякі спостерігачі обґрунтовано вважають, що відтепер привид референдуму — як про мову, так і про незалежність Криму, або про його "російський статус"! — знову постійно висітиме над Україною дамоклевим мечем, як і в середині 1990-х. Уряд Криму буде сформований парламентом, безсумнівно, за своєю подобою, а представництво Президента в Криму має дуже мало повноважень, щоб успішно приводити всіх до почуття реальності, чого воно так і не добилося за 12 років свого існування.

У такій складній ситуації найрозумнішим, вважають багато кримських партій, було б віддати Крим у руки самих кримчан. Хоча за блок "За Януковича!" і проголосували, можливо, 30—32% виборців, але ж у лавах тих майже 20 партій, блоків і політичних сил, громадських організацій, які протестують проти фальсифікацій і вимагають перерахунку та нових виборів, стоїть значно більша кількість населення, ніж за Партією Регіонів і "Русским блоком". Уперше Крим піднявся проти диктату домінуючої політичної сили, і якщо ці устремління до реальної демократії не будуть підтримані, кажуть представники протестуючих партій, то її ідеали стануть для Криму взагалі не досяжними в найближчому майбутньому. "Ми змогли подолати ідеологічні розбіжності й об’єдналися в коаліцію "Чесний перерахунок" заради правди та проти обману, — каже лідер соціалістів Криму Петро Устенко. — Вони сподівалися, що ми перегриземося та не зможемо об’єднатися проти беззаконня, але сталося не так. Ми змогли б і надалі бути єдиними в усьому, якби зараз перемогла правда". Проблема тільки — що правда у кожного своя...

Микита Касьяненко, Сімферополь
(“День”, №55,  4 квітня 2006 р.)

Двоих кандидатов "заказали"
А некоторых депутатов и голов ждёт суд

В период выборной кампании в Крыму преступные элементы бросили местным правоохранительным органам вызов. Так охарактеризовали обострение криминогенной ситуации в автономии на своей вчерашней пресс-конференции прокурор АРК Виктор Шемчук и начальник Главного управления МВД Украины в Крыму Владимир Хоменко. И этот вызов, по их словам, был принят.

Речь идёт о нескольких резонансных преступлениях. Для их раскрытия были созданы следственно-оперативные группы, которые работали грамотно и профессионально. Они добились раскрытия преступлений. В частности, в Евпатории было задержано трое лиц, подозреваемых в причинении тяжких телесных повреждений кандидату на пост головы посёлка Мирного Анатолию Симоненко, от которых он скончался.

Дело в отношении задержанных людей принято прокуратурой в уголовное производство. Кроме того, выдвинута достаточно обоснованная версия убийства кандидата в депутаты Верховного Совета Крыма феодосийца Николая Барышева. Для обеспечения правопорядка в ходе подготовки и проведения избирательной кампании было привлечено около пяти тысяч милицейских и прокурорских работников. Им помогала группа сотрудников Генпрокуратуры Украины. В том числе в проверках жалоб на нарушение закона о выборах. Работники прокуратуры констатировали, что глобальных случаев фальсификации и других правонарушений в ходе выборов не было. При том, что возбуждено три уголовных дела. Одно из них связано с тем, что 4,5 тысячи симферопольцев не смогли проголосовать из-за отсутствия бюллетеней, а один из претендентов на пост городского головы Симферополя Александр Гресс незаконно был снят с голосования. Второе уголовное дело касается показанных на одной из пресс-конференций незаполненных протоколов о результатах выборов на участке, третье - подделки подписных листов. Председатель Симферопольской городской избирательной комиссии Владимир Крылов получил повестку явиться в прокуратуру, но сейчас он находится в больнице...

Не придётся ли в сессионном зале надевать наручники на депутатов с криминальным прошлым? Вопрос, как говорится, интересный. 22 кандидата в депутаты вообще-то по требованию правоохранительных органов были исключены избирательными комиссиями из выборной гонки, они не получат депутатских мандатов. Ныне расследуется 21 уголовное дело, по которым к ответственности привлекаются депутаты разных уровней, некоторые сельские, поселковые головы, ранее пользовавшиеся неприкосновенностью, теперь эти дела удастся довести до завершения. Журналистам было сказано, что уже в текущем месяце большинство из них будут переданы в суды.

Вновь вспомнили о мэре Ялты Сергее Брайко. Уголовное дело в отношении него в своё время было прекращено по причине депутатской неприкосновенности, а теперь оно снова востребовано прокуратурой. После дополнительного изучения будет принято решение относительно того, следует ли повторно возбуждать это уголовное дело?

Но вернёмся ещё раз к делу об убийстве Симоненко. По словам Виктора Шемчука и Владимира Хоменко, это преступление совершено по заказу. Причины преступного умысла заключаются в том, что определённым людям было не по душе участие Симоненко в борьбе за пост головы Мирного. С ним попросту решили свести счёты. Правоохранительные органы пообещали в ближайшее время сообщить общественности более подробные сведения по этому уголовному делу.

Выступающие отметили, что если бы депутаты местных Советов были лишены статуса неприкосновенности не 4 апреля, а перед началом прошедшей избирательной кампании, то можно было бы избежать двух заказных убийств в Крыму. Так что пусть эти преступления останутся на совести тех политических сил и партий, которые включали в списки своих кандидатов в депутаты лиц с криминальным прошлым.

Иван Дьяков
("Крымская правда", №63, 6 апреля 2006 г.)

Синдром втраченого імунітету

В останній пленарний день своєї роботи, 4 квітня, нинішні депутати Верховної Ради піднесли сюрприз "братам меншим" — скасували недоторканність депутатів місцевих рад. Щоправда, точніше буде сказати, — дещо змінили процедуру притягнення місцевих депутатів до відповідальності. Так, згідно з ухваленим законом, справу проти депутатів місцевої ради може бути порушено Генеральним прокурором України, його заступником, прокурорами Криму, областей, Києва та Севастополя. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту або домашній арешт може бути застосований проти депутата лише у судовому порядку.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який неодноразово нарікав на "пов’язані" депутатською недоторканністю руки правоохоронців, відразу ж поспішив привітати з прийняттям закону і колег, і органи прокуратури та 296 народних депутатів, які голосували за це рішення. Останніх він привітав телеграмою. Втім, в інтерв’ю, які роздаються з нагоди "знаменної події, що на неї довго чекала правоохоронна система України", міністр не забував обмовлятися, що недоторканність скасовано лише наполовину, і більшою мірою відповідальність за покарання тих, хто переступив закон, лежить на прокуратурі та судах. "Усі вони (місцеві депутати) будуть майже рівними перед законом, і якщо не підведе прокурорська та судова система, то можуть відбутися швидкі оперативні дії", — підкреслив голова МВС.

На місцях же, хоч і вітають (принаймні на словах) рішення парламенту, про що свідчать і нижченаведені коментарі, водночас зазначають, що воно запізнилося. Оскільки до місцевих рад за списками партій та блоків уже пройшло чимало зваблених недоторканністю особистостей iз нечистими руками та совістю.

Як розцінюють "подарунок" старших колег новообрані депутати місцевих рад? І чи допоможе скасування недоторканності органам міліції та прокуратури ефективніше боротися зі злочинністю? Про це й у тих i у інших запитували кореспонденти "Дня" в регіонах.

Сергій КУНІЦИН , депутат Верховної Ради Криму:

— На жаль, ми наполегливо опираємося тому, щоб вчитися на власних помилках. У середині 90-х років депутати кримської Верховної Ради вже були одного разу захищені депутатською недоторканністю, й це призвело тоді до криміналізації всього суспільства. Здавалося б, що цього було достатньо, щоб ніколи більше не надавати права недоторканності депутатам місцевих рад, проте депутати Верховної Ради вирішили знову "пограти" в недоторканність, хоча з самого початку було зрозуміло, що це рішення неправильне й повинне бути відмінено.

Воно вже призвело до сумних наслідків. У депутати різних рівнів ринулися люди, які прагнули прикритися у своїх справах правом недоторканності й використати її для лобіювання свого бізнесу. Справу довершила пропорційна система виборів, про яку ми з самого початку говорили, що вона не повинна застосовуватися на місцевому рівні. Адже криміналітет отримав ідеальну можливість "сховатися" в списках, і, голосуючи за партію, люди іноді не знали достеменно, хто в списку. А якби відомі всім "авторитети" йшли на вибори за мажоритарною системою, хто б за них голосував? Я думаю, що в такому випадку багато які б навіть не ризикнули виставляти свої кандидатури. Ці дві помилки народних депутатів дорого обійшлися суспільству — значно зниженi рівень і якість обраних місцевих рад, що ще кілька років даватиметься взнаки.

У період виборів деякі несумлінні політичні сили, розуміючи, що виборці засуджують наявність депутатської недоторканності, картинно оголошували, що вони, мовляв, відмовляються від права на недоторканність, деякі навіть писали відповідні заяви. Хоча це був відвертий обман виборця, адже така "добровільна відмова" не мала за собою ніяких правових наслідків, і норма закону про недоторканність усе одно розповсюджувалася навіть на "депутатів, які відмовилися" від неї.

Сподіваючись на депутатську недоторканність, кримінальні кола розвернули в Криму справжню війну за владу, і в республіці фактично відновилися політичні вбивства. Крім Анатолія Симоненка, фактично обраного головою Мирнівської селищради Сакського району, був по-звірячому вбитий кандидат у депутати Феодосійської міськради й Верховної Ради Криму Микола Баришев. За нез’ясованих обставин загинула ректор Сімферопольського iнституту економіки й права Наталя Панова. У нас є підстави вважати, що кримінал сьогодні в Криму намагається підім’яти під себе офіційні органи влади й те твердження, яке існує, що "в Криму перемогла кримінальна революція" не позбавлено ґрунту. Нам хочуть знову нав’язати Крим середини 90-х, коли півостровом правили бандити, а влада їздила на бандитські сходки.

Я думаю, що навіть немає питання про те, чи варто було відміняти депутатську недоторканість, тому що кожному зрозуміло, що її введення було великою політичною помилкою. Тепер потрібно діяти в правовому полі також твердо й послідовно, як і тоді, коли кримські ОПГ були розгромлені. Внаслідок помилки парламентаріїв із депутатською недоторканістю вони зараз намагаються відродитися, і справа честі правоохоронних органів автономії, Президента країни, керівництва Криму звернути особливу увагу на ситуацію на півострові й виправити той провал, до якого призвело це необдумане рішення парламентаріїв.

КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ

Ігор БОГАТИРЬОВ , новообраний депутат Дергачівської міської ради (Харківська область):

— У принципі я проти недоторканності, адже чого депутату боятися, якщо він чесна людина? Недоторканність породжує можливості для розкрадання, для лазівок, у яких депутати-злочинці ховаються від закону. І таких зараз немало. За свою долю з прийняттям цього закону я не турбуюся. Звичайно, проти незахищеного депутата можуть влаштувати провокацію, але рано чи пізно правда відкриється. Можливо, треба було зробити так, щоб депутат мав якісь захищаючі його повноваження під час безпосереднього виконання депутатських обов’язків, наприклад, під час якихось своїх розслідувань. Решту часу депутат має бути, як і всі інші члени суспільства, рівний перед законом. Водночас, я скептично ставлюся до розв’язаності рук правоохоронних органів щодо депутатів. Адже саме їм найбільш вигідно, щоб злочинність була і щоб їм приносили гроші на відкуп. Прийняття закону тільки додає їм більше можливостей "заробити" гроші, оскільки, в реальності, всі добре знають, хто і чим на місцях займається, хто і як краде, в кого чесний капітал, а в кого не дуже. Якби людину хотіли притягнути до відповідальності, то знайшли б швидко і докази, і способи.

Думаю, що дуже відсоток розкриваності злочинів не збільшиться. Ті, хто позбавляється депутатської недоторканності, й може потрапити під караючий меч правосуддя, вже потурбувалися про "дружбу" з правоохоронними органами. На кримінальну відповідальність депутатів, у разі здійснення ними злочину, можна буде надіятися лише, коли наші суди та прокуратури стануть непідкупними. Адже були такі випадки, коли на місцях районна прокуратура "розкручувала" справу, а Генеральна — закривала. Набагато простіше посадити мужика, який украв мішок картоплі, аніж того, хто вкрав завод і заздалегідь потурбувався про свою безпеку.

Микола ВОРОНА , депутат Хмельницької обласної ради:

— Так збіглося в часі, що одного дня одержав дві новини. Перша — про те, що мої повноваження депутата обласної ради продовжаться. Друга — про відміну недоторканності депутатів місцевих рад. Маю щире моральне задоволення як від першої, так і від другої новини. Бо, нарешті, буде покладено край різним припущенням щодо того, що в місцеві ради "йдуть" лише, аби затулитися мандатом від можливої кримінальної відповідальності. Що й казати, такі припущення щодо деяких осіб побутують у народі. Про це багато говорилося й писалося в період складання партіями та блоками списків кандидатів у депутати.

Шкода лише, що парламентарії проголосували за цей закон аж тоді, коли наші виборці сказали своє слово. Однак, як кажуть, краще пізно, ніж ніколи. Може, колись і про себе не забудуть.

Особисто я обирався вперше депутатом обласної ради на мажоритарному окрузі ще тоді, коли про недоторканність не йшлося. Цей закон було ухвалено пізніше. Отже, обирався, аби робити корисні суспільству справи. Хоча, мабуть, не всі йдуть у депутати з такими намірами. Адже депутатам Хмельницької обласної ради доводилося розглядати питання про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності деяких наших колег. Аргументи й факти прокурора справляли на них незабутні враження, однак завжди більшість голосів "своїх" зважала віддати до рук Феміди підозрюваних. "Спрацьовували" звичайні й до певної міри зрозумілі почуття корпоративної солідарності...

Олександр ЖУПАНОВ , депутат Вінницької міської ради від "Нашої України":

— Я це рішення сприйняв позитивно. Я також депутат двох попередніх скликань і ніколи не користувався правом недоторканності. Як працював раніше, так і буду тепер. Так і повинно бути, щоб і депутат, і виборець були в однакових умовах.

Тамара КРИВОВЯЗ , депутат Вінницької міської ради від Партії регіонів:

— Виборці обирають депутата, вбачаючи в ньому законотворця, захисника людських чеснот, тому скасування недоторканності — рішення справедливе. Більше того, свято вірю, що депутати нового скликання йшли на вибори не для того, щоб отримати імунітет недоторканності. Але це рішення, все-таки, необхідно було застосувати для депутатів усіх рівнів.

Андрій РЕВА , депутат Вінницької міської ради від СПУ:

— Я дуже задоволений цим рішенням. Мені подобається, що тепер порушити справу проти депутата місцевої ради може тільки Генеральний прокурор або ж прокурори областей, і на самих депутатів місцевих рад не будуть перекладати цю відповідальність, що я спостерігав під час попередніх скликань. Узагалі, цього рішення вимагав час і суспільство. Якщо говорити про рівність усіх перед законом, то це абсолютно правильне рішення, але якщо зважати на те, що депутат — це не просто громадянин, а людина, яка представляє виборців, то він повинен мати певні гарантії, що з ним, у разі чого, просто так не розправляться.

Андрій СТЕЦЬКІВ , депутат Львівської міськради:

— Якби рішення Верховної Ради про зняття недоторканності з депутатів місцевих рад було прийняте раніше, ми б однозначно отримали якісніший депутатський склад. Не будемо лукавити, чимало людей кинулося в боротьбу за депутатський мандат не в прагненні чесно й відкрито працювати, а в бажанні захистити чи себе, чи то свій бізнес, чи щоб приховати свої неблаговидні вчинки. А до органів місцевого самоврядування мали прийти люди високих моральних якостей, бо збільшені повноваження місцевих рад надають право розподілу бюджетних грошей, також ще багато чого "цікавого" для людей корисливих. І саме можливість бути притягнутим до кримінальної відповідальності може стати на заваді нечесності та хабарництва, негідних учинків. Уже зараз поновлено в області справи одразу щодо 20 — 25 депутатів місцевого самоврядування. Так і має бути: порушив закон — відповідай!

На мою думку, це цивілізоване рішення має стати поштовхом до подальших кроків — зняття недоторканності з депутатів Верховної Ради й реформи судочинства. Ми часто беремо за зразок європейську спільноту, а там депутат є недоторканним у стінах парламенту й безпосередньо під час виконання своїх депутатських обов’язків. Поза тим усі його обов’язки та права, означені Конституцією, не мають містити нічого, що варто приховувати. Або ти, депутат, — особа публічна й відкрита, або обирай для себе інший шлях.

Ще минулого року народні обранці Львівщини одними з перших в Україні докладали зусиль до того, щоб причетні до фальсифікації під час президентської кампанії відповіли перед законом. Тоді вони створили прецедент, давши дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності колишнього начальника Обласного управління внутрішніх справ Олега Сала. Місцеві депутати, пікети громадських активістів також неодноразово закликали парламент до зняття недоторканності. І ось, нарешті, після виборів це здійснилося, хоч трохи й запізно.

Ігор МАРШАЛОК , депутат Дублянської міської ради Жовківського району на Львівщині:

— Такого шаленого ажіотажу, як було цього року на виборах до місцевих рад, ще не було. На голову селищної ради претендувало інколи до десяти осіб. До деякої міри це зрозуміло — в селі це чи не єдина оплачувана посада, а тут ще й депутатська недоторканність! Люди знали, що вони можуть отримати важелі й серйозний вплив на розподіл, розпродаж земельних ділянок, а земля навкруги Львова дорого коштує. І тому, коли прийшла звістка про зняття депутатської недоторканності з депутатів місцевих рад, чого гріха таїти, дехто замислився, а дехто полегшено зітхнув, бо, можливо, це зніме певною мірою частину напруження при вирішенні життєво важливих для селян питань. Звичайно, для людей нечесних це не стане панацеєю, однак змусить багатьох діяти в межах закону.

Мене здивувало, що на останньому засіданні обласної ради депутати відхилили подання обласної прокуратури одразу на п’ятьох районних депутатів, сільських чиновників, які займалися хабарництвом і зловживали службовим становищем, мовляв, суми мізерні... Тому, звичайно, позитивно ставлюся до зняття депутатської недоторканності не лише для депутатів "ланкою нижче", але й для всіх. Хоча розумію, що для цього потрібен час, необхідно внести відповідні зміни до Конституції. Та зробити це потрібно — задля України, її народу, нашого міжнародного статусу.

Наталія МАКСИМЕЦЬ , депутат Луганської міської ради нового скликання:

— У депутати я потрапила за списками КПУ — політичної сили, яка не один рік виступала за скасування депутатської недоторканності. Людині, яка займає активну громадянську позицію, недоторканність не потрібна — адже вона завжди на виду, будь-яка влада побоїться що-небудь незаконне зробити проти неї. Протягом багатьох років із приводу доцільності такого роду преференції велися активні дискусії. Одні політики гучно підтримували цей інститут, а нишком просто робили "темні" справи: скуповували землю, недоплачуючи до бюджету, акумулювали за копійки активи найбільш перспективних державних підприємств. Усе це не заважало їм де-юре бути в опозиції проти "режиму Кучми". Коли вони самі захотіли стати представниками нової, "демократичної" влади, то відразу на своїх політичних прапорах зобразили вимогу відмінити статус недоторканності для всіх "слуг народу". Ми бачимо, що від декларацій народні депутати нині перейшли до справи, але чомусь вирішили почати не з себе, "рідних", а з депутатів місцевих рівнів. Така вибірковість має наслідки, адже "імунітет" необхідний якраз там, де виразники інтересів територіальної громади прийшли не за подальшими благами, а дійсно вирішувати проблеми конкретних населених пунктів. Особисто мені боятися нічого через такий "подарунок" Верховної Ради — я пішла у владу за тим, щоб мати більше інструментів впливу на життя рідного міста, прагнучи зробити його кращим саме для простих людей. Безкарності обраних більше не буде, й це вже реальний факт! На мою думку, колеги по депутатству стануть боятися не міліції, а поступово почнуть зважати на чинне законодавство. Або ж оригінальничати в хитруванні — іншого просто не дано…

Борис КОЛЕСНІКОВ , голова Донецької обласної ради:

— По-перше, депутатської недоторканності як такої немає й не було, а був особливий порядок залучення депутатів місцевих рад до кримінальної відповідальності. За його допомогою депутати могли як завгодно захиститися від міліцейсько-прокурорської банди, яка править країною майже 90 років. Проблема не в депутатській недоторканності, а в корумпованості й мафіозності людей у погонах. Ось хто дійсно має недоторканність, так це генеральська верхівка силових відомств.

Ігор ЖИТИНСЬКИЙ , секретар Донецького обкому КПУ, обраний депутатом Донецької обласної ради:

— Якби в нас було цивілізоване суспільство, я був би двома руками за скасування депутатської недоторканності. Проте в наших умовах іще не відомо, добре це чи погано. Просто ми не знаємо, хто дорветься до влади і хто буде призначати своїх наступників на керівні посади в області. Може вийти "палиця з двома кінцями". Адже ні для кого не секрет, що наші правоохоронці — як флюгер: куди вітер віє, туди й повертаються, хто перебуває при владі, під того і працюють. І якщо до влади прийде криміналітет, то не факт, що міліція на догоду йому не почне "мочити" опонентів.

Хоча, звичайно, з мого погляду, в цьому рішенні ВР більше позитивних моментів, аніж негативних. Це все ж підвищить відповідальність депутатів за все, що вони будуть робити, і за всі рішення, які вони будуть приймати.

МІЛІЦІЇ РОЗВ’ЯЗАЛИ РУКИ ЛИШЕ НА 40%

Микола КАРЯКА , начальник Луганського міського управління УМВС України в Луганській області:

— Як діючий полковник української міліції, можу сказати: зі скасуванням недоторканості для місцевих депутатів, 250 тисяч наших співвітчизників іще більше почнуть поважати закони. Для мене очевидно одне — всі без винятку громадяни України рівні в питанні їхнього дотримання, чи то слюсар, чи парламентарій. У їхньому життєвому статусі є відмінності, й вони досить істотні, але обидва мають однакову відповідальність у юридичному плані. Важливо інше: чи зуміють правоохоронці кваліфіковано довести провину людини, виявивши склад злочину в його діях, чи ні. Платники податків вимагають від нас стояти на варті Закону, не більше того. Тому жодного політичного підтексту в останньому рішенні народних депутатів, мовляв, органам розв’язали руки, шукати не варто. Розмови про те, що зараз в обласних управліннях МВС й облпрокуратурах будуть створюватися спільні групи, які займуться ревізією кримінальних справ, порушених відносно депутатів, — не що інше, як звичайна поствиборна риторика. З усією відповідальністю заявляю — нічого такого не буде! Міліція покликана охороняти людину від зазіхання на її права та свободи, нічим іншим вона займатися не буде, хоч як би хто цього й хотів. У правовій державі ніхто з правоохоронних органів не в праві займатися свавіллям. Про це сказано в Конституції, так вважає й нинішній її гарант — Віктор Ющенко. На цю посаду мене призначив саме він, тому я буду неухильно виконувати волю Президента.

Віктор ШЕМЧУК , прокурор Автономної Республіки Крим:

— Якби депутатська недоторканність не була введена навіть на такий короткий час, то і якість обраних рад була б вищою і, можливо, не загинули б кримські кандидати в депутати Анатолій Симоненко й Микола Баришев. Упевнений, що правоохоронні органи вітають те, що Верховна Рада України відмінила недоторканність депутатів місцевих рад, оскільки тепер законність буде міцнішою, а нам і нашим колегам буде легше залучати до відповідальності винних у різних правопорушеннях, у тому числі й у здійсненні злочинів.

Це рішення парламенту України дозволяє нам працювати в правовому полі, не роблячи ні для кого винятків. Так сьогодні вже в полі зору прокуратури знаходяться 31 депутат рад. Їх буде притягнуто до відповідальності згідно з законом за корупцію, хабарництво, перевищення службових повноважень, а також за зловживання в земельній сфері. Раніше, до скасування недоторканності, по всіх цих справах ми ходили з представленнями в селищні ради, міськради й Верховну Раду Криму, просили дозволи на притягнення їх до відповідальності, і хоча порушення були очевидними, але депутати зовсім не завжди давали згоду. І багато депутатів, які здійснили правопорушення, залишалися безкарними. Це розбещувало суспільство. Так, із 31 випадку ми отримали згоду на притягнення до відповідальності лише на 7 депутатів.

У виробництві прокуратури є справи, які зберігаються в архівах протягом останніх років. Ми підходитимемо обережно, адже скасування недоторканності не означає, що завтра ми будемо затримувати цих людей. Будемо чинити лише згідно з законом, але уникнути відповідальності не вдасться нікому. Так, кримінальну справу, яку свого часу було порушено проти мера Ялти Сергія Брайка за порушення в земельній сфері, буде повторно вивчено. Вона була припинена, оскільки депутати Ялтинської міськради не погодилися з притягненням мера до кримінальної відповідальності. Яке це буде рішення, я не готовий іще сьогодні сказати, але те, що на це рішення ніхто не давить, окрім закону, ми сприймаємо як поновлення правової справедливості.

Також затримано підозрюваних у здійсненні вбивства переможця виборів голови в селищі Мирному Сакського району. Їм інкримінується злочин, передбачений статтею 115 Кримінального кодексу України. Наразі справа знаходиться у виробництві прокуратури Криму. Сьогодні зрозуміло, що смерть Симоненка пов’язана з його діяльністю як кандидата на посаду селищного голови. Слідство показує, що його замовили конкуренти.

Я вважаю, що цей урок, а також урок Криму середини 90-х років, коли саме депутатська недоторканність стала однією з причин розгулу місцевих ОЗУ, повинен бути добре засвоєний нашими законодавцями. І в нашій країні більше не буде спроб введення депутатської недоторканності.

Василь ДРЕМЛЮГА , начальник обласного управління УМВС України у Вінницькій області:

— Прийняття закону про скасування недоторканності депутатів місцевих рад мною сприймається двояко. З одного боку, є певні поступки, а, з іншого, нічого не змінилось. Якщо говорити про попередні чи запобіжні заходи, такі, як затримання, то, звичайно, міліція тут отримала певну свободу відносно депутатів, які раптом перейдуть межу закону. Але десь на 60% вони, все-таки, залишились захищеними. У тому плані, що питання порушення, наприклад, кримінальної справи — це компетенція прокуратури, а в деяких випадках і суду. За великим рахунком ці люди (депутати місцевих рад) залишаються в тому ж статусі, в якому були й раніше.

Іван МЕЛЬНИЧУК , прокурор Хмельницької області:

— Лише впродовж останніх шести місяців органами прокуратури Хмельницької області порушено 26 кримінальних справ стосовно депутатів районних, селищних, сільських рад. За шахрайство з фінансовими ресурсами, зловживання службовим становищем, грубі порушення законодавства про працю, умисне ухиляння від сплати податків тощо. Відповідно до змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", на притягнення "слуги народу" до кримінальної відповідальності, його арешт або застосування до нього заходів адміністративного стягнення потрібно одержати згоду місцевої ради за поданням прокурора. Лише в одній із цих 26 справ щодо депутата сільської ради одержано таку згоду.

Рішення про відмову ради, переважно, ухвалюють без належної мотивації. Наприклад, депутат Волочиської райради, перебуваючи на посаді голови правління агропідприємства, шляхом підроблення документів незаконно одержав 181 тисячу гривень кредиту й не повернув ці гроші. На жаль, депутати "пожаліли" свого колегу.

Підтримую позицію парламентаріїв, які, відмінивши недоторканність, водночас передбачили виважений підхід до депутатів місцевих рад, а саме: справи щодо них повинен порушувати тільки прокурор області.

Однозначно, після того, як зміни до закону про недоторканність набудуть чинності, дамо, як кажуть, хід раніше порушеним справам. За умови, що перед законом усі рівні, боротьба зі злочинністю та правопорушеннями буде ефективнішою. Тепер депутати самі показуватимуть приклад законослухняності всім громадянам.

Пiдготували Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, "День",
Марина ГОЛІНА, Ірина ЄГОРОВА,
Юрій НОЖЕНКО, Ганна ХРИПУНКОВА,
Микита КАСЬЯНЕНКО, Мирослава СОКОЛОВА
(“День”, №59, 8 квітня 2006 р.)

Синдром депутатського імунодефіциту

У нервовій метушні перманентних виборів, що тривають в Україні, за великим рахунком, уже третій рік, виборець — він же, насамперед, громадянин цієї країни, здається, незабаром остаточно перестане розуміти, де передвиборна риторика, а де принципова позиція політика та політичної сили, яку він представляє. Звідси й цілковита непередбачуваність (знову ж — із погляду не звиклого до підкилимових розкладів громадянина) здійснюваної ними політики. Чи міг хтось наприкінці 2004-го—початку 2005 року, у розпал президентських виборів і помаранчевої революції, одним із головних гасел якої було "Бандитам — тюрми!", уявити собі, що В.Ющенко, не зваживши на громадську думку, підпише з В.Януковичем меморандум, який зафіксує зобов’язання надати недоторканність депутатам місцевих рад? Що напередодні виборів депутатів органів місцевого самоврядування і голів територіальних громад, які (особливо у світлі розширених політреформою повноважень) визначатимуть розвиток регіонів країни в найближчі чотири роки, президент підпише закон, що дає зелене світло масовому походу за депутатським імунітетом людям, які мають проблеми з законом? І що єдиним, на що в цій ситуації виявиться спроможним Юрій Луценко, один із найкрасномовніших майданних оповісників згаданого гасла, — то це ремствувати на зв’язані руки та їздити країною з читанням уголос списків "фракцій СІЗО".

Фіговим листком, що прикриває цей сором, напевно, мало послужити звернення президента в Конституційний суд із приводу відповідності Основному Закону положень про недоторканність депутатів місцевих рад. Та Конституційний суд, як відомо, уже був недієздатний. І в серйозність намірів президента, цілком припустимо, багато хто не вірив. Що вийшло в результаті — дуже скоро проявиться в усій країні. Показовий у цьому сенсі приклад Криму. Там на прохідних місцях у списках лідируючих партій із працівниками правоохоронних органів сусідили відверті в недавньому минулому бандити чи бізнесмени, які працювали під ними, помічені в корупції слуги народу — із добропорядними ветеранами плюс приголомшлива кількість держчиновників різного рівня, які "ломонулися" за мандатом недоторканних. Про "бригадний склад" претендентів на кримські мандати "ДТ" не раз писало. За даними прокуратури АРК, на сто місць у кримському парламенті претендував 121 кандидат, які мали негаразди з законом, причому в 22 претендентів були непогашені судимості. Сьогодні вже майже напевно можна казати, що депутатами ВР автономії стали сім чоловік, які переступали закон, за плечима в декого кримінальне минуле.

Прокурор автономії Віктор Шемчук вважає, що наявність норми закону про недоторканність депутатів місцевих рад мала визначальний вплив на весь хід виборчої кампанії в Криму. "Якби не було цієї норми, — сказав прокурор в інтерв’ю "ДТ", — ми б мали зовсім інші вибори. Без того бруду, що викидався, і без тієї напруги, яка відчувалася під час підрахунку голосів. Крім того, ми не мали б у списках такої кількості людей, які раніше конфліктували з законом і йшли лишень за недоторканністю".

Дієвість норми закону, що захищає від відповідальності, була продемонстрована напередодні виборів із надлишком. На початок кампанії прокуратура автономії розслідувала 31 кримінальну справу проти депутатів різних рівнів, міських, селищних і сільських голів. І тільки по сімох із них місцеві ради дали згоду на притягнення обранців до відповідальності. Зайве казати, що майже всі інші знову кинулися за жаданим мандатом. І дехто дуже успішно. Показовий приклад — Сергій Брайко, який приймає нині поздоровлення в зв’язку з повторним обранням мером Ялти. Нагадаю, що навесні минулого року прокуратура АРК порушила кримінальну справу стосовно С.Брайка, і йому було пред’явлене обвинувачення у зловживанні владою і службовим становищем та невиконанні судового рішення. За даними прокуратури, усупереч забороні Господарського суду АРК здійснювати будь-які дії з майном Юсуповського палацо-паркового комплексу, С. Брайко узгодив винесення на сесію міськради питання про передачу даного об’єкта ДУСі. Крім цього, йому інкримінувалося надання дозволу фірмі "Зоряне небо" на проведення будівельних робіт в охоронній і заповідній зоні Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Проте міськрада згоди на притягнення Сергія Брайка до відповідальності не дала, і кримінальна справа в суд не пішла. Зате відсторонений від обов’язків мер під початок виборів повернувся до свого кабінету уже не як лідер місцевих соціал-демократів, а як член Партії регіонів. З цією партією С.Брайко та його соратники також узяли 54 відсотки місць у Ялтинській міськраді. Його кримінальна справа кілька тижнів тому була витребувана ГПУ, отже інтрига зберігається. Якщо вона буде відновлена, чекайте чергових заяв про політичне переслідування.

Двох насильницьких смертей кримських кандидатів — у мери селища Мирний (Євпаторія) Анатолія Симоненка й у депутати водночас Феодосійської міськради та ВР автономії Миколи Баришева, — як вважають правоохоронці, теж могло не бути, якби не цінність недоторканного депутатського мандата. Проте з політичним підгрунтям убивств вони не згодні, попри викривальні заяви КРВ Республіканської партії, у якій нібито числилися загиблі, і блоку Куніцина, який їхнє висування підтримував. Смерть побитого напередодні виборів самовисуванця А.Симоненка, вважає прокурор АРК, — наслідок замовленого злочину.

Затримані підозрювані підтверджують версію про те, що "основною причиною скоєння злочину стосовно А.Симоненка були його діяльність і проблеми з виборчою кампанією на посаду мирнівського селищного голови".

Що ж до вбивства Миколи Баришева, який зник ще 14 березня і тіло якого було виявлено 2 квітня, то основною версією слідство розглядає "внутрішні розбірки у Феодосії". Як політичний діяч М.Баришев не був помітний, зате відомо, що раніше він був двічі засуджений, зокрема за скоєння злочинів, пов’язаних із банківсько-фінансовою діяльністю. За словами начальника кримського главку МВС Володимира Хоменка, "це кредити на десятки мільйонів, це надання фіктивних документів під заставу майна. Таким чином було втягнуто низку досить серйозних комерційних структур і майже 85 млн. грн. було взято в кредит і вагома їхня частина не була повернута. Ми сьогодні маємо свідків, які чітко твердять, що останнім часом у М.Баришева були проблеми, пов’язані саме з цією діяльністю". Ось така політика...

Найсумніше, вважає кримський прокурор: нинішня виборча кампанія закріпила у свідомості населення, що немає нічого жахливого в тому, що ними можуть керувати люди, які раніше скоювали злочин. "Ментальність змінюється на гірше. Раніше, згадайте, коли дівчина виходила заміж і наречений мав судимість, то не кожна мати погоджувалася мати такого зятя. Нині ж судимість тих, хто представляє наші інтереси при владі, — це не страшно. Хоча серед тих, хто балотувався, є засуджені не тільки за афери економічні, а й засуджені за розбій, грабежі й навіть згвалтування", — журиться Віктор Шемчук. І з ним важко не погодитися.

На темі скасування права на недоторканність будували передвиборну агітацію багато політичних сил, і те, що це не порожнє слово, було продемонстровано минулого вівторка. 296 народних депутатів із 382 проголосували за виключення з Закону "Про статус депутатів місцевих рад" п.7 ст.30, який дозволяє порушити кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради тільки після рішення відповідної ради. Відповідно до прийнятого документа, надалі кримінальна справа стосовно депутатів місцевої ради може бути порушена генеральним прокурором України, його заступником, прокурорами АРК, областей, міст Києва та Севастополя. При цьому рішення про запобіжний захід — узяття під варту або ж про підписку про невиїзд депутата місцевої ради — приймається виключно в судовому порядку. Про це рішення не пізніше кінця робочого дня наступного календарного дня суд має поінформувати відповідну раду. Таким чином, на думку депутатів, виключається можливість порушення кримінальної справи, про яку ніхто не знає.

З цим рішенням, здається, остаточно зникла надія депутатів кримського парламенту, яких народні депутати України забули наділити імунітетом нарівні з депутатами місцевих рад, на швидке виправлення несправедливості при прийнятті Закону "Про статус депутатів ВР АРК".

Без перебільшення скажу, що багато хто тепер із нетерпінням і підвищеним інтересом очікують наступних дій президента. На полудень п’ятниці закон, який позбавляє недоторканності депутатів місцевих рад, ще не був підписаний. Про наміри глави держави, так само як і про його реакцію на це важливе рішення парламенту, публічно не сповіщалося. Прес-секретар президента Ірина Геращенко повідомила "ДТ", що Віктор Ющенко, "який завжди виступав за скасування депутатської недоторканності, вітає цей крок парламенту, підтримує це рішення і без будь-яких сумнівів закон підпише. Однак має бути дотримана процедура: після того, як закон надійде з ВР до секретаріату президента, його повинні уважно вивчити юристи й підготувати свої пропозиції".

Можливість того, що президент поверне парламенту закон про скасування недоторканності місцевих депутатів із зауваженнями — питання поки передчасне, але я б нічого не виключала. Оскільки інформаційна пауза з цього питання, взята Банковою, може означати й таке: доля закону, проти прийняття якого на смерть стояли "регіонали", може бути поставлена в залежність від результатів формування парламентської коаліції. Нічого нереального в тому, що президенту допоможуть знайти аргументи на користь такого рішення, немає. У будь-якому законі є місце для вдосконалення. До того ж можна буде дочекатися і вердикту Конституційного суду з даного приводу, щоб, як то кажуть, раз і назавжди визначитися з цього спірного питання. Втім, з другого боку, у разі створення помаранчевої коаліції, Київ неминуче зіштовхнеться з некерованими Сходом і Півднем, де в радах усіх рівнів "Регіони" взяли більшість. Після ж зняття недоторканності Київ одержить, крім ослаблених губернаторів, теоретично сильний важіль впливу — силовиків. Та теорія — не означає практика. Та й закон далеко не всі депутати місцевих рад порушували чи мають намір порушувати.

Поки ж закон не підписаний — час минає. На місцях формується влада. Новообрані депутати розподіляють посади та повноваження, вибудовують відносини та встановлюють зв’язки. І, виходячи з цього, вирішують питання. Передусім — своєї безпеки. Тому є песимісти, які твердять, що і набрання чинності законом про скасування недоторканності для депутатів місцевих рад мало що в Криму змінить. Уже надто великий вплив тепер матимуть широко представлені у владі авторитети, особисто і через довірених товаришів (особливий привіт від Макса Курочкіна); чиновники, свого часу ними куплені, зломлені або спеціально поставлені на посади; політики, які давно перестали мучитися моральністю своїх учинків; правоохоронці, забруднені роками ділових відносин із тими, другими, та які вже стали третіми...

Є побоювання, що представники влади дуже швидко навчаться не почуватися ущемленими, відчуваючи синдром депутатського імунодефіциту. Адже має рацію кримський прокурор — якби не норми про недоторканність — ціна виборів була б зовсім інша. Наприклад, гарантоване місце в кримський парламент коштувало 200 тисяч доларів. І їх слід одним "відбити", другим, тим, хто взяв — відпрацювати. Отже, потрібно з цим синдромом навчитися жити. Тим паче, що народ, який зробив свій вибір, зовсім не проти.

Валентина САМАР, Крим
(“Дзеркало тижня”, №13, 8-14 квітня 2006 р.)

ГРЯДЕТ "БОЛЬШАЯ ЗАЧИСТКА"?

Отмена неприкосновенности депутатов местных советов вызвала у крымских правоохранителей прилив небывалой активности

Старый состав Верховной Рады Украины перед уходом (а некоторые депутаты из-за выборных коллизий в ближайшие годы окажутся отлученными от удобных парламентских кресел) не только громко хлопнул дверью, но и преподнес неприятный сюрприз своим коллегам из Верховного Совета Крыма и местных советов всех уровней, лишив их неприкосновенности. Это судьбоносное решение вызвало неподдельный восторг и очередной приступ служебного рвения не только у министра внутренних дел Украины Юрия Луценко. Навести порядок в рядах депутатов всех (кроме, конечно, Верховной Рады, где неприкосновенность таки сохранили) уровней, а также городских, поселковых и сельских голов твердо намерены и начальник крымского главка МВД Украины Владимир ХОМЕНКО, и прокурор автономии Виктор ШЕМЧУК, о чем они и поведали крымским журналистам на состоявшейся 5 апреля совместной пресс-конференции.

Как откровенно признался представителям СМИ Виктор Шемчук, с ними он и глава ГУ МВД в АРК встретились по нескольким поводам. Во-первых, закончилась избирательная гонка. Помимо канители со списками, очередей на избирательных участках и проч., она была омрачена двумя резонансными преступлениями. 24 марта один из кандидатов на пост головы поселка Мирного близ Евпатории был жестоко избит неизвестными, а спустя пять дней скончался от полученных травм. "Отличилась" и Феодосия — там был убит один из соискателей депутатского мандата Верховного Совета АРК. Впрочем, подвижки в раскрытии одного из этих резонансных дел уже есть — 4 апреля в Евпатории задержаны трое подозреваемых в причастности к избиению кандидата на пост мирновского головы, и есть все основания полагать, что смерть потерпевшего была связана с его деятельностью во время избирательной кампании. А вот в случае, имевшем место в Феодосии, по словам главного милиционера и прокурора Крыма, "политический подтекст" отсутствует, хотя подобная версия следственными органами тоже проверяется. Дело в том, что убитый кандидат (кстати, дважды судимый) был, как особо подчеркнули выступавшие, замешан в финансовых махинациях, в которых фигурировали весьма крупные суммы, а именно — в подделке документов для оформления кредитов, за что уже раз был осужден. Так что причиной второго убийства, скорее всего, стали банальные разборки, а вовсе не происки конкурентов.

Следующей темой разговора правоохранителей с журналистами стала общая ситуация на полуострове до, во время и после выборов. Владимир Хоменко подчеркнул, что милиция 26 марта отнюдь не сидела сложа руки, напротив — активно обеспечивала соблюдение правопорядка. Для этого в Крыму было задействовано около пяти тысяч человек. Их усилия, по словам Хоменко, даром не прошли: в данный период наблюдалось уменьшение количества случаев убийств, нанесения тяжких телесных повреждений, краж личного и государственного имущества. А вот лиц, специализирующихся на грабежах и разбоях, активность милиции не остановила — преступлений такого рода было зафиксировано больше, чем обычно, хотя и раскрываемость их повысилась. По-прежнему цветет махровым цветом взяточничество — таких фактов наблюдалось аж 38, причем суммы, предлагаемые мздоимцам, увеличились до 15— 20 тысяч долларов. Любителей дармовых денег задержали в Кореизе и Красногвардейском районе, а о результатах расследования представителям СМИ пообещали рассказать в самое ближайшее время.

Непростая ситуация в до- и послевыборном Крыму стала предметом пристального внимания и украинского руководства. Виктор Шемчук сообщил, что в настоящее время в Прокуратуре АРК работают сотрудники Генеральной прокуратуры Украины, проверяющие в том числе и соблюдение законности при проведении выборов. Хотя, по словам прокурора Крыма, "фактов глобальной фальсификации и нарушений у нас не было". А были "отдельные эпизоды", в одном случае связанные с подделкой подписных листов, во втором — с незаконным решением снять с предвыборной гонки одного из кандидатов в мэры Симферополя (имеется в виду Александр Гресс), в третьем — с выявлением чистых протоколов о результатах выборов, продемонстрированных на одной из пресс-конференций. Все эти дела планируют рассмотреть до конца апреля и направить в суд.

— Кстати, до момента подсчета голосов 26 марта серьезных правонарушений на избирательных участках зафиксировано не было, — уточнил Владимир Хоменко. — Однако имели место обращения со стороны участников выборного процесса и попытки втянуть в противостояние сотрудников милиции, которые, надо сказать, это испытание выдержали с честью. А имевшие место разногласия во время подсчета голосов — вопросы компетенции избирательных комиссий и суда. Милиция не вправе вмешиваться в этот процесс. Мы также не будем активно работать с теми руководителями и членами избиркомов, где были зафиксированы нарушения, до дня обнародования окончательных результатов выборов, дабы это не было расценено как прямое давление и использование админресурса.

— 26 марта я лично дежурил в прокуратуре, — добавил   Виктор   Шемчук.   —   В день выборов нам было подано 8 заявлений: четыре — по поводу отсутствия части бюллетеней на 12 специальных избирательных участках, одна телеграмма из Евпатории и три обращения по поводу уточнения списков избирателей. По данным прокуратуры, никаких массовых фальсификаций не было,  и слава богу.

Но самый живой интерес у журналистов вызвала недавняя отмена Верховной Радой неприкосновенности депутатов местных советов. "Не начнутся ли сессии новоизбранных советов разных уровней с надевания наручников?" — полюбопытствовали присутствующие.

— Все это мы успеем сделать еще до того, как сессии начнутся, ждать не будем, — ответил Виктор Шемчук. — Впрочем, 20 из 22 кандидатов, имеющих на момент начала  избирательной   кампании непогашенные судимости, с предвыборной гонки снял еще избирком. Что же касается общего количества, то  в прокуратуре расследовалось 31 - уголовное дело, в которых фигурировали депутаты различных уровней. Но из 31 обращения,   направленного нами в различные советы, удовлетворили 7, остальные 24 дела были приостановлены. В настоящее время эти дела направлены в Прокуратуру АРК для повторного изучения. Думаю, что уже в ближайшие месяцы некоторые из них будут переданы в суд. Повторюсь: эти дела практически готовы, по ним проведены все следственные действия, нам оставалось только получить разрещение на привлечение фигурантов к ответственности — предъявление обвинения, избрание меры пресечения, ознакомление обвиняемых с делом.

Некоторые вопросы непосредственно коснулись частной жизни самого Виктора Шемчука. "Правда ли, что вы — владелец земельных участков в поселке Коктебель?" — спросил прокурора один из журналистов. "Да, когда я еще не был прокурором, тесть подарил мне участок, на котором находится родительский дом моей жены. Домом, кстати, мы владеем вместе, и он внесен в мою декларацию о доходах", — парировал Виктор Шемчук.

Как далее будут развиваться события, предугадать сложно. Ясно одно — отмена депутатской неприкосновенности, коей напоследок осчастливили своих "местных" коллег украинские депутаты (сами при этом оставшись неприкосновенными), может внести существенные коррективы в послевыборный политический расклад. Что ждет нас — долгожданное торжество законности и правопорядка или банальное сведение с помощью того же закона личных и политических счетов, — мы все узнаем очень скоро. Если верить обещаниям крымских правоохранителей — еще до первой сессии новоизбранных советов.

Марина Гусарова
("Крымское время", №39, 8 апреля 2006 г.)

ДО ЗМІСТУ

Вибори-2006

МІНІМУМ - ПЕРЕРАХУНОК, МАКСИМУМ - ПЕРЕВИБОРИ

В Криму наростають протести проти фальсифікації результатів виборів до парламенту автономії. 29 березня у Сімферополі різні політичні сили провели мітинги з вимогами переголосування, а нинішні депутати, які ці вимоги підтримують, на знак протесту зірвали проведення останнього пленарного засідання Верховної Ради автономії старого скликання.

Чому продовжують кипіти пристрасті в Криму? Спікер кримського парламенту нинішнього скликання Борис Дейч сухо попрощався з небагатьма депутатами Верховної Ради автономії, які прийшли на останню сесію.

У залі - лише "регіонали". Решта депутатів - представників різних політичних сил - ногами протестують проти перемоги Партії регіонів та створеного нею Блоку "За Януковича!", який, за попередніми даними, може отримати 33% голосів кримчан на виборах парламенту автономії. Опоненти "регіоналів" та їхні колишні союзники вважають цю перемогу нечесною і вимагають мінімум - перерахунку бюлетенів, максимум - перевиборів до Верховної Ради АРК.

І вже сьогодні низка кримських політичних сил розпочали акції протесту. Зранку мітинг під стінами кримського парламенту провели представники блоків Куницина і "Не так!" та Партії зелених. У пікетувальників плакати з написами: "У Криму вибори зірвані!" і "Нас обрахували!". "Нас обрахували не тільки на плакаті, нас обрахували на виборах. Ми знаємо точну цифру, на яку нас обшахраювали. Ми знаємо, що у нас украли близько 70 тисяч голосів. Це вкрали у Блоку Куницина. Ми підозрюємо, що близько 5 тисяч вкрали у "Нашої України". І в Блоку "Не так!", у Партії зелених, навіть у Блоку Юлії Тимошенко. Я не хочу робити категоричних висновків, але більшість оцих перерахувань показали, що ці голоси пішли до політичної сили, яка перемогла на виборах у Криму", - заявив Олександр Лієв, представник Блоку Куницина, виборчого об'єднання, яке, за тими ж даними, іде другим з 9 відсотками.

Втім, лідер кримських "регіоналів", 1-й віце-спікер місцевого парламенту Василь Кисельов каже, що про фальсифікації говорять лише аутсайдери: "Це несерйозно та алогічно - Президент уже заявив, що вибори пройшли без порушень. І ми з цим погоджуємося, хоч у нас в Криму вкрали близько 13% голосів!".

Також до вимог визнати вибори депутатів Верховної Ради автономії недійсними уже приєдналися кримські організації Народного Союзу "Наша Україна", Блоку Юлії Тимошенко, Партії промисловців і підприємців, Блоку "Наш Крим", а також низка дрібних політичних сил автономії. Говорить 1-й номер виборчого списку НСНУ, кримський прем'єр Анатолій Бурдюгов: "Цього вимагає значна частина політичних партій, в тому числі і ті, які подолали 3-відсотковий бар'єр. Чому вони це роблять? Відповідь: однозначно - фальсифікації, однозначно - підтасовки".

Тим часом лідер кримських комуністів Леонід Грач оголосив про початок політичної кампанії масової громадянської непокори, спрямованої на скасування "сфальсифікованих результатів виборів". Його однопартійці розбили наметове містечко на центральному майдані Сімферополя і закликали усі політичні сили Криму "єдиним фронтом виступити проти криміналітету".

RadioSvoboda.Ua
Володимир Притула
(“Кримська світлиця”, №14, 31 березня 2006 р.)

Сергій КУНІЦИН: "Закон було брутально порушено!"

"Вибори надто проблематичні, — сказав лідер Кримської республіканської організації НДП, екс-прем’єр Автономії Сергій Куніцин, — япроголосував за майбутнє Криму імайбутнє України. Але річ у тому, що сам процес голосування дуже складний. Навіть мені, досвідченій людині, довелося пошукати вбюлетенях потрібні партії. Нинішні вибори — найскладніші за весь час існування держави".

Кримська організація НДП доклала багато зусиль до того, щоб вибори пройшли нормально, а готувалися вони в складній обстановці. Про її неоднозначність свідчила заява Блоку Куніцина, в якій було попередження про підготовлювані фальсифікації та провокації. На жаль, багато побоювань справдились, і в першу чергу це стосується фальсифікацій. Так, уже в день голосування після відкриття виборчих дільниць Сімферопольська виборча комісія зняла з виборів кандидата на посаду міського голови Сімферополя Олександра Гресса, але до обіду суд визнав це рішення незаконним, проте на багатьох дільницях голосування за нього так і не поновилося. В результаті вже 27 березня виборчком визнав результати виборів мера Сімферополя недійсними й ухвалив рішення провести повторне голосування приблизно за місяць.

Протидіючи фальсифікаціям, 98 представників і прихильників Блоку Куніцина опублікували звернення до кримчан, в якому йдеться: "Ми вдячні тим землякам, які віддали свої голоси 26 березня за представників нашого блоку. Вони усвідомили, що долю Автономії, наше майбутнє необхідно вручити команді професіоналів, здатній не тільки розробити економічну стратегію розвитку і детальний план відродження міст і сіл Криму, а й втілити його в життя. Але ми, дорогі земляки, не можемо, не маємо права дати можливість позбавити нас законних результатів нашого голосування. 26–27 березня ворожі й добре відомі кримчанам політичні сили в Сімферополі та Сімферопольському районі скоїли низку віроломних, злочинних діянь, підміняючи урни з бюлетенями, фальсифікуючи підсумкові протоколи голосування, вводячи в оману членів виборчих комісій, знімаючи з голосування гідних народних обранців, щоб розчистити таким чином місце для своїх ставлеників. Блок Куніцина рішуче засуджує подібну практику проведення виборчої кампанії, створення владою абсолютно неприйнятних умов для проведення справедливих, прозорих, демократичних виборів. Ми вимагаємо від влади, судових органів, прокуратури оперативної та принципової оцінки порушень під час виборчої кампанії на багатьох виборчих дільницях, суворого покарання винних у зловжи